Значення логiстики в управлiннi товарними запасами оптових пiдприiмств

Введення

Жодне торгове пiдприiмство не може iснувати без товарних запасiв. Вiд iх об'iму i рiвня значною мiрою залежать результати комерцiйноi дiяльностi пiдприiмства. Вони чуйно реагують на будь-якi змiни ринковоi кон'юнктури, i, в першу чергу, на вiдношення попиту i пропозицii. Сам факт iх iснування не приносить iх власникам нiчого, окрiм витрат i збиткiв.

Товарними запасами називаються предмети споживання, що знаходяться у сферi товарного звернення, а, просто кажучи, ВлзапаснимВ» вважаiться товар, чекаючи моменту свого продажу. Пiсля того, як товар виявляiться проданим, вiн переходить в сферу споживання i перестаi бути товарним запасом.

Управлiння товарними запасами направлено на пiдвищення рентабельностi i швидкостi звернення вкладеного капiталу. Воно передбачаi на стадii формування товарних запасiв тАУ контроль рiвня товарних запасiв i обТСрунтування оптимального об'iму замовлень, на стадii реалiзацii товарних запасiв тАУ змiна об'iмiв i причин створення товарних запасiв i розробка полiтики реалiзацii наднормативних товарних запасiв.

1. Оптовий товарообiг i теоретичне обТСрунтування методiв управлiння товарними запасами торгового пiдприiмства

1.1 Оптовий товарообiг

РЖсторичний процес розвитку товарного господарства сприяв вiдособленню сфери звернення i видiленню в нiй посередницьких областей тАУ оптовоi i роздрiбноi торгiвлi. В результатi оптового продажу товари не переходять в сферу особистого споживання, вони або поступають у виробниче споживання, або отримуються мережею роздрiбноi торгiвлi для реалiзацii населенню. Таким чином, оптовим товарообiгом i сукупний об'iм продажу товарiв виробничими i торговими пiдприiмствами, а також посередниками iншим пiдприiмствам i юридичним особам для наступноi реалiзацii населенню або для виробничого споживання.

Роль i призначення оптовоi торгiвлi найнаочнiше можна прослiдкувати при розглядi його функцiй.

На макрорiвнi оптова торгiвля виконуi рiзноманiтнi ринковi функцii:

- iнтегруюча тАУ по забезпеченню взаiмозв'язкiв мiж партнерами-виробниками, продавцями i покупцями тАУ по знаходженню оптимальних каналiв збуту продукцii;

- оцiнна тАУ за визначенням рiвня суспiльно необхiдних витрат роботи через цiноутворення;

- органiзуюча i регулююча тАУ по забезпеченню рацiональноi побудови i гармонiйного функцiонування економiчноi системи за допомогою iмпульсiв, якi стимулюють структурнi змiни.

Макроекономiчнi функцii оптовоi торгiвлi трансформуються на мiкрорiвнi в рiзноманiтнi пiдфункцii або функцii оптових торгових пiдприiмств. Серед них можна назвати наступнi:

- функцiя економiчноi iнтеграцii територiй i подолання просторового розриву;

- функцiя перетворення виробничого асортименту в торговий асортимент товарiв;

- функцiя формування запасiв для страхування вiд змiн попиту на товари;

- функцiя зберiгання;

- функцiя доопрацювання, доведення товару до необхiдноi якостi, фасування i упаковки;

- функцiя кредитування своiх клiiнтiв, особливо дрiбних роздрiбних пiдприiмств;

- функцiя маркетингових дослiджень ринку i реклами.

Розвиток ринкових вiдносин надаi сприяння виникненню нових елементiв в дiяльностi оптових пiдприiмств. Наприклад, надання рiзноманiтних послуг з управлiння i консалтингу своiм клiiнтам. У перелiк спецiалiзованих послуг входять консультацii по експлуатацii товарiв, особливо технiчно складних, iх ремонту i гарантiйному обслуговуванню.

Функцii оптовоi торгiвлi можна подiлити також на двi частини: традицiйнi тАУ головним чином органiзацiйно-технiчнi (органiзацiя оптовоi купiвлi-продажу, складування i зберiгання запасiв, перетворення асортименту товарiв, iх транспортування) i новi, що виникають пiд впливом розвитку ринку.

Органiзацiя оптовоi купiвлi-продажу i однiiю з найважливiших функцiй оптовоi торгiвлi з того часу, як у процесi суспiльного розподiлу працi вона вiдокремилася в самостiйну область торгiвлi. При контактi з виробниками продукцii оптовi посередники виступають в ролi представникiв попиту, а, пропонуючи товари покупцям, вони дiють вiд iменi виробника.

Спецiалiзацiя оптовоi торгiвлi на виконання контактноi функцii забезпечуi значну економiю витрат звернення, яке зумовлюi

зменшення числа контактiв. В результатi покупець, тобто роздрiбна торгiвля, економить час, оскiльки звiльняiться вiд закупiвель у великоi кiлькостi виробникiв, знижуi матерiальнi витрати, пов'язанi iз зберiганням, формуванням асортименту товарiв i iх доставкою.

Загальновiдомим фактом i те, що зберiгання запасiв в оптi обходиться значно дешевшим, нiж iх розмiщення в роздрiбнiй мережi. Особливо велике значення маi зберiгання оптовими пiдприiмствами товарiв, виробництво i попит на яких мають сезонний характер. Розглядаючи досвiд зберiгання товарiв в розвинених краiнах, слiд зазначити, що, не дивлячись на широкий розвиток в них системи складiв загального користування, якi на комерцiйнiй основi надають своi площi товаровласникам, оптовiй ланцi належить провiдна роль в накопиченнi товарних запасiв. Оптовi органiзацii бiльш пристосованi для спецiалiзованого виконання функцii зберiгання, тому багато корпорацiй, укрiпивши зв'язки з оптовими постачальниками, звiльнили роздрiбнi пiдприiмства вiд операцiй по утриманню значноi частини товарних запасiв. Передача на зберiгання оптовим пiдприiмствам готовоi продукцii, сировини, матерiалiв вигiдна i промисловим фiрмам, якi носять сезонний цикл виробництва.

З функцiiю зберiгання продукцii тiсно связанна функцiя перетворення асортименту. У перелiк операцiй, об'iднаних в данiй функцii, входять: сортування товарiв i iх комплектацiя, дроблення i укрупнення партiй продукцii, ii стандартизацiя. РЖншими словами, оптовi пiдприiмства перетворюють промислову пропозицiю товару на асортиментнi групи, вiдповiднi попиту окремих покупцiв. Потреба у виконаннi даноi функцii особливо актуальна в сучасних умовах, коли iз-за розвитку спецiалiзацii виробництво ефективне лише при випуску масових партiй товарiв, а споживання все бiльшою мiрою характеризуiться зростанням номенклатури при невеликих об'iмах закупiвель окремих товарiв.

Оптовi пiдприiмства органiзовують завезення товарiв в рiзноманiтнi райони краiни, завдяки чому удосконалюiться територiальний розподiл працi.

В умовах формування ринкових вiдносин роль торгiвлi i його оптовоi ланки неухильно зростаi. Саме в умовах функцiонування нормального ринку оптова торгiвля повинна стати активним важелем для стимулювання зростання ефективностi виробництва, повнiшого задоволення потреб покупця, успiшного розвитку всього народного господарства.

1.2 Товарнi запаси

Для здiйснення безперервного процесу товарного звернення необхiднi певнi запаси товарiв. Товарний запас тАУ це сукупнiсть товарноi маси, яка знаходиться у сферi звернення i призначена для продажу. Товарнi запаси виконують певнi функцii:

- забезпечують безперервнiсть розширеного виробництва i звернення, в процесi яких вiдбуваються iх систематична освiта i витрати;

- задовольняють платоспроможний попит населення, оскiльки i формою товарноi пропозицii;

- характеризують спiввiдношення мiж об'iмом i структурою попиту i товарноi пропозицii.

Необхiднiсть утворення товарних запасiв предметiв споживання викликана наступними причинами:

- безперервнiстю процесiв звернення;

- сезоннiстю виробництва i споживання;

- нерiвномiрнiстю розмiщення виробництва i районiв споживання;

- непередбаченими коливаннями попиту i ритму виробництва;

- необхiднiстю перетворення виробничого асортименту в торговий;

- необхiднiстю утворення страхових резервiв;

- iншими причинами.

Товарнi запаси класифiкують по рiзноманiтних ознаках. Так, залежно вiд особливостей звернення вони дiляться на: товарнi запаси поточного зберiгання, якi призначенi для задоволення повсякденноi потреби торгiвлi в безперебiйному продажi товарiв для населення, а також запаси товарiв сезонного накопичення i дострокового завезення, якi пов'язанi з сезоннiстю виробництва i споживання окремих товарiв, з умовами iх транспортування в окремi райони краiни.

При облiку i плануваннi товарних запасiв використовуються абсолютнi i вiдноснi показники. Абсолютна величина товарних запасiв може бути виражена в натуральних або у вартiсних одиницях. Абсолютна величина товарних запасiв тАУ величина непостiйна. Вона весь час змiнюiться залежно вiд надходження i продажу товарiв. Тому при аналiзi i плануваннi велике значення маi зiставлення товарних запасiв з товарообiгом. З цiiю метою товарнi запаси виражаються в днях. Цей показник тАУ вiдносний, вiн характеризуi величину товарного запасу, який знаходиться на пiдприiмствi торгiвлi на певну дату, i показуi, на скiльки днiв торгiвлi вистачить товарних запасiв.

Розмiри товарних запасiв безпосередньо зв'язанi iз швидкiстю звернення товарiв. При незмiнному об'iмi товарообiгу прискорення оборотностi товарiв призводить до зниження товарних запасiв, i, навпаки, уповiльнення оборотностi вимагаi бiльшоi маси товарних запасiв.

Прискорення часу звернення товарiв маi велике значення:

В· пiдвищуi економiчну ефективнiсть всього суспiльного виробництва;

В· впливаi на темпи вiдтворення, будучи разом з тим важливою умовою пiдвищення рентабельностi торговоi дiяльностi пiдприiмства.

Оборотнiсть товарiв можна прискорити тiльки за рахунок удосконалення всiii торгово-комерцiйноi i економiчноi роботи пiдприiмства. Це вимагаi глибокого розумiння впливу рiзноманiтних чинникiв на формування товарних запасiв.

Однi з цих чинникiв прискорюють швидкiсть звернення товарiв i завдяки цьому об'iктивно зменшують необхiдну величину запасiв, iншi, навпаки, уповiльнюють швидкiсть товарного звернення i завдяки цьому збiльшують розмiр запасiв. Знаючи це, можна виявити резерви прискорення оборотностi запасiв пiдприiмства, понизити витрати на освiту i зберiгання товарних запасiв.

До основних чинникiв, якi впливають на оборотнiсть i величину товарних запасiв, вiдносяться наступнi.

- спiввiдношення мiж попитом i пропозицiiю товарiв. В умовах, коли попит населення перевищуi пропозицiя товарiв, рiзко прискорюiться iх оборотнiсть, товарообiг здiйснюiться з меншими товарними запасами. У мiру збiльшення пропозицii товарiв, насичення ринку, спостерiгаiться деяке уповiльнення швидкостi звернення товарiв. Вивчення попиту населення тАУ одна з умов, якi сприяють нормалiзацii товарних запасiв;

- складнiсть асортименту товарiв. Час звернення товарiв складного асортименту, як правило, набагато перевищуi час звернення товарiв простого асортименту;

- органiзацiя i частота завезення товарiв. Чим частiше завозяться товари в магазин, тим з меншими товарними запасами можна виконати план товарообiгу. У свою чергу частота завезення залежить вiд мiсцезнаходження торгових пiдприiмств, умов транспортування, розмiщення виробничих пiдприiмств. Чим ближче розмiщенi промисловi пiдприiмства або оптовi бази до районiв споживання, тим частiше виробляiться завезення товарiв, тим менше часу витрачаiться на iх доставку. Висока частота завезення характерна для товарiв, якi швидко псуються;

- споживчi властивостi товарiв. Вони або зменшують, або збiльшують час обороту.

- ритмiчнiсть надходження товарiв протягом кварталу i мiсяця, порядок завезення товарiв.

На звернення товарiв впливаi i велика кiлькiсть iнших чинникiв:

В· органiзацiя реклами i продажу товарiв;

В· транспортнi умови;

В· стан матерiально-технiчноi бази;

В· особливостi фасування товарiв i тому подiбне.

Важливе значення мають квалiфiкацiя кадрiв i рiвень керiвництва складним торговим процесом, органiзацiя роботи i тому подiбне.

1.3 Оптимiзацiя управлiння товарними запасами

У розвинених краiнах управлiння товарними запасами базуiться на використаннi могутнiх iнформацiйних технологiй, якi вирiшують практично щодня спостерiгати iх стан i динамiку, автоматично здiйснювати розмiщення замовлень через комп'ютерну мережу i поповнювати запаси до оптимального рiвня. Найбiльш поширенi системи управлiння запасами, якi заснованi на використаннi моделi EQQ, засобу червоноi лiнii, двохсекторного засобу. Останнiм часом набув поширення метод управлiння запасами за принципом Just-In-Time. При цьому повнота i достовiрнiсть iнформацiйноi бази забезпечуiться за рахунок автоматизацii облiку i використання мiжнародноi системи кодування товарiв.

Такi системи створюються для найбiльш ефективного вирiшення наступних проблем:

- реальноi оцiнки поточного стану запасiв;

- встановлення необхiдних термiнiв розмiщення замовлень;

- визначення доцiльного об'iму партii товарiв, який замовляiться;

- визначення необхiдного об'iму страхових запасiв;

- оцiнка витрат управлiння запасами i засобiв iх мiнiмiзацii.

Перша проблема вирiшуiться шляхом використання систем контролю рiвня запасiв, якi забезпечують управлiнськi потреби в оперативнiй iнформацii про динамiку iх реалiзацii i поточного стану.

РЖснуючi системи контролю рiвня запасiв варiюють вiд найбiльш простих до достатньо складним залежно вiд розмiру пiдприiмства, полiтики i технологii менеджменту, об'iму, видiв i iнших особливостей запасiв.

Поширеними системами контролю рiвня запасiв i системи, заснованi на застосуваннi засобiв червоноi лiнii. Суть засобiв полягаi у фiксацii граничноi межi, нижче за яке рiвень запасiв не повинен опускатися. Досягши цiii межi вiдбуваiться автоматичне розмiщення нового замовлення.

Другий тип систем контролю заснований на використаннi двохсекторного засобу, вiдповiдно до якого запаси для зберiгання мiстяться в двох секторах, тАУ робочому i резервному. Коли запаси робочого сектора вичерпанi, включаються два процеси тАУ поповнюiться робочий сектор за рахунок резервного, i розмiщуiться нове замовлення.

Широкого поширення в розвинених краiнах набув класифiкацiйний пiдхiд до управлiння запасами (ABC system). Його iдея полягаi у використаннi класифiкацii запасiв i видiленнi трьох груп тАУ А, В, i С, залежно вiд ступеня впливу даного виду запасiв на зростання товарообiгу пiдприiмства. До групи А вiдносять запаси, реалiзацiя яких вносить найбiльший внесок до об'iму товарообiгу в грошовому виразi. До цiii групи вiдносяться запаси, якi забезпечують 70% об'iму реалiзацii. Як правило, це найбiльш дорогi товари, i iх питома вага в об'iмi запасiв в натуральному виразi не перевищуi 10%. Запаси цього вигляду вимагають особливоi уваги менеджерiв i використання кiлькiсних засобiв i моделей для оптимiзацii ухвалення рiшень. До групи В вiдносять запаси середнього рiвня важливостi, якi забезпечують 20% об'iму реалiзацii пiдприiмства. РЗх питома вага в натуральному виразi, як правило, складаi близько 20%. Вибирання засобiв управлiння запасами групи В повинен бути заснований на зiставленнi витрат на управлiння i економiчного ефекту вiд iх використання. Товарнi запаси, реалiзацiя яких маi незначний внесок в об'iм товарообiгу, порядка 10%, вiдносять до групи С. Достаточно часто вони складають значну частину в об'iмi запасiв в натуральному виразi, тАУ близько 70%. До управлiння запасами групи С недоцiльно застосовувати складнi кiлькiснi методи управлiння, оскiльки при цьому, витрати на управлiння можуть бути бiльше економiчного ефекту вiд iх використання. Принцип класифiкацii запасiв на групи по iх важливостi для пiдприiмства приведений в таблицi 1.

Таблиця 1 тАУ Класифiкацiя запасiв (АВС system)

Групи запасiв	Частка в об'iмi товарообiгу в грошовому вимiрюваннi	Частка в об'iмi запасiв в натуральному вимiрюваннi	Чи слiд використовувати складнi кiлькiснi методи управлiння
1. Група А	70%	10%	Так.
2. Група В	20%	20%	В деяких випадках.
3. Група С	10%	70%	Не слiдуi.

Вместе с этим смотрят:

Advertising in the trade market

Globalization Strategy of Nokia

PR в банковской системе

PR и маркетинг: грани взаимодействия

PR как технология эффективного управления фирмой