Мiжнародна мiграцiя капiталу

Мiжнародна мiграцiя капiталу

З М РЖ С Т

Вступ_____________________________________________________ 2

1. Теоретичнi основи процесiв мiжнародноi мiграцii капiталу______ 5

1.1. "Мiжнародна мiграцiя капiталу": поняття та сутнiсть_____________ 5

1.2. Сучаснi теорii мiжнародноi мiграцii капiталу____________________ 12

1.3. Проблема iнтеграцii нацiональних економiк

до процесiв мiжнародноi мiграцii капiталу__________________________ 22

Висновки до Роздiлу 1.___________________________________________ 28

2. Аналiз процесiв мiжнародноi мiграцii капiталу у свiтi_________ 30

2.1. Характернi риси та особливостi мiжнародних потокiв капiталу

в умовах глобалiзацii____________________________________________ 30

2.2. Сучаснi тенденцii в мiжнародному русi капiталу_________________ 45

2.3. Фiнансовi iнновацii свiтових ринкiв капiталу____________________ 54

Висновки до Роздiлу 2.___________________________________________ 57

3. Сучасний стан, проблеми та перспективи iнтегрування

Украiни в процеси мiжнародноi мiграцii капiталу______________ 58

3.1. Фiнансовий ринок Украiни в умовах глобалiзацii:

загальна характеристика________________________________________ 58

3.2. Сучасний стан залучення мiжнародного капiталу в Украiну______ 68

3.3. Основнi напрямки оптимiзацii iнтеграцii Украiни

до свiтових ринкiв капiталу в умовах фiнансовоi глобалiзацii_________ 73

Висновки до Роздiлу 3.___________________________________________ 77

Висновки________________________________________________ 78

Список використаних джерел_______________________________ 82

Додатки_________________________________________________ 89

Вступ

Тiсне переплетення окремих складових свiтового господарства та його чiтко визначена однорiднiсть приводять до злиття нацiональних економiчних систем i створення iх аналога на мiжнародному рiвнi. Отже, в межах свiтовоi економiчноi системи, яку формують взаiмозв'язки мiж нацiональними ринками ресурсiв i продуктiв, сiмейними господарствами i фiрмами, державними iнституцiями i фiнансовими ринками, вiдбуваються рiзноманiтнi виробничi, торговельнi, кредитнi, валютнi, науково-технiчнi, полiтичнi, культурнi та iншi вiдносини. На iх грунтi розвиваiться, зокрема, мiжнародна iнвестицiйна дiяльнiсть, що пов'язана з вивозом капiталу (однобiчне перемiщення за кордон певноi вартостi в товарнiй чи грошовiй формi з метою отримання прибутку чи пiдприiмницькоi вигоди).

Можна вiдзначити такi основнi риси сучасноi мiграцii капiталiв:

- пiдвищення ролi держави у вивозi капiталу: держави самi стають активними фiнансовими експортерами;

- посилення мiграцii приватного капiталу мiж промислово розвинутими краiнами (це пояснюiться структурними змiнами в економiцi, розвитком капiтало- та наукоiмних технологiй тощо);

- збiльшення частки прямих iноземних iнвестицiй тАФ капiталовкладень у зарубiжнi пiдприiмства, що забезпечують контроль iнвестора над ними.

Сучасний етап розвитку Украiни вiдбуваiться в умовах потужних процесiв iнтернацiоналiзацii. Минуле десятирiччя внесло iстотнi корективи до мiжнародних вiдносин, зокрема до темпiв зростання обсягiв мiжнародноi мiграцii капiталу (ММК). Вiдсутнiсть в iсторii аналогiв цим явищам та зростаюча залежнiсть успiшного розвитку нацiональних економiчних систем вiд iх оптимальноi участi в зазначених процесах обумовлюi те, що ключовими iмперативами та визначальними чинниками майбутнього Украiни стають визначення економiчних прiоритетiв i життiво важливих нацiональних iнтересiв, усвiдомлення суспiльством ролi та мiсця Украiни в глобальному просторi. Одним з напрямiв науковоi думки у розвтАЩязаннi цих питань i пошук та аналiз можливостей загальнонацiональноi та регiональноi економiчноi iнтеграцii.

Сьогоднi важливою умовою подолання недолiкiв сучасного соцiально-економiчного стану Украiни бiльшiстю вчених-економiстiв i практикiв визначено забезпечення залучення Украiною розширених потокiв iноземного капiталу. Вагомий внесок в дослiдження цих питань зробили такi вiтчизнянi вченi-економiсти як О.Гаврилюк, В.Геiць, Б.Губський, М.Дудченко, Б.Луцiв, Ю.Макогон, В.Новицький, РЖ.Школа, О.Шнирков та iншi. Варто також вказати на значний теоретичний внесок в дослiдження питань ММК, здiйснений iноземними вченими-економiстами: Даннiнгом Д., Коузом Р., Лiндертом П., Мьоллерсом Ф., Нортом Д., Портером М.

Вiссю дослiджень, що стосуються розвтАЩязання вiтчизняних проблем, i пошук можливостей полiпшення iнвестицiйного клiмату i пожвавлення дiловоi активностi. Разом з тим найпоширенiшим i пiдхiд до розгляду Украiни як реципiiнта iноземного капiталу, що значною мiрою обумовлюi результати дослiджень i обмежуi ефективнiсть iх впровадження. З урахуванням об'iктивних законiв розвитку економiчних систем, якi визначають розвиток процесiв iнтернацiоналiзацii та лежать в основi мiжнародного розподiлу факторiв виробництва, принциповим i розумiння того, що участь нацiональноi економiки в процесах мiжнародноi мiграцii капiталу повинна розглядатися не тiльки з позицiй ввезення капiталу, але й в контекстi необхiдностi забезпечення вигiдноi для нацiональноi економiки вiльноi ММК, що припускаi забезпечення передумов для вiльного вивозу капiталу у тiсному звтАЩязку з принципами нацiональноi соцiально-економiчноi i полiтичноi безпеки. Саме тому важливим i розгляд питань участi краiни в ММК iз позицiй iнтеграцii, що у числi iншого передбачаi досягнення системностi руху капiталу, зокрема: упорядкованостi i сталостi актiв мiжнародного руху капiталу; показу iх як безупинного причинно-наслiдкового ланцюга, i, отже, iдиного процесу.

Разом з тим розширення взаiмодii мiж нацiональними економiками в розподiлi капiталу i об'iктивною основою iх загальноекономiчноi iнтеграцii. Така взаiмодiя може стати основою повномасштабноi загальноекономiчноi iнтеграцii. Через це всебiчне вивчення економiчно ефективноi iнтеграцii нацiональноi економiки до процесiв ММК, вектору i метi розвитку держави, напрямам загальноекономiчноi iнтеграцii, i найважливiшою основою ефективного використання потенцiалу Украiни. Отже, дослiдження питань iнтеграцii нацiональноi економiки до процесiв ММК i дуже актуальними для сучасноi Украiни.

Головною метою дослiдження е аналiз зародження, розвитку та сучасного стану мiжнародноi мiграцii капiталiв в свiтi та перспектив iнтеграцii Украiни в потоки ММК.

ОбтАШiктом дослiдження обрано мiжнародну мiграцiю капiталiв як системну категорiю свiтовоi економiки.

Предметом дослiдження i сучаснi тенденцii мiжнародноi мiграцii капiталiв в свiтi, економiчнi та органiзацiйно-фiнансовi засади участi Украiни в процесах ММК.

Методологiчну основу роботи становить дiалектичний метод наукового пiзнання, загальнонауковi методи пiзнання (аналiз i синтез, порiвняльний, економiко-математичний метод, метод узагальнення даних, системний пiдхiд). Дослiдження побудоване на методологiчних засадах економiчноi теорii, теорii свiтовоi економiки тощо.

1. Теоретичнi основи процесiв мiжнародноi мiграцii капiталу

1.1. "Мiжнародна мiграцiя капiталу": поняття та сутнiсть

РЖсторiю з'iднання нацiональних економiк можна роздiлити на два етапи. Ще класичний капiталiстичний спосiб виробництва перенiс закони свого розвитку за межi нацiональних кордонiв. Вже 80-х роках XIX столiття розвиток свiтового ринку став характеризуватися прискоренням темпiв iнтернацiоналiзацii. ВлУ старому капiталiзмi з повним пануванням вiльноi конкуренцii, переважав вивiз товарiв. Для новiтнього капiталiзму, з пануванням монополiй, типовим став вивiз капiталу" [69, с.59]. Таким чином, ММК iсторично становить собою наступний за вивозом товарiв етап розвитку мiжнародних економiчних вiдносин.

Здатнiсть факторiв виробництва до перемiщення з однiii краiни в iншу тАУ мiжнародна мобiльнiсть факторiв виробництва. Через наявнiсть перешкод до перемiщенняздатнiсть до мiжнародноi мобiльностi не означаi можливiсть мобiльностi. Капiтал у грошовiй формi, завдяки властивостi унiверсальностi, i, за iнших рiвних умов, найбiльш мобiльним i лiквiдним фактором виробництва. Рух капiтальноi вартостi тАУ умова ii зростання, i, якщо сутнiсть капiталу мiститься у властивостi самозростаючоi вартостi, мiграцiя капiталу i його обтАЩiктивною рисою [9, с.45].

Слiд зазначити, що не будь-який рух iндивiдуального капiталу i мiграцiю. Мiграцiя капiталу i перенесенням капiтальноi вартостi з однiii сфери виробництва в iншу чи капiталiзацiiю створеноi вартостi не в тiй сферi, де вона зроблена [34, с.15-16]. У першому випадку iнтереси власника капiталу змiщуються на користь виробництва з iншими, нiж це маi мiсце на даний момент, характеристиками iз поступовим згортанням поточного виробництва. В iншому тАУ вивiльняiться частина ранiше авансованого капiталу чи прибуток, що накопичуiться та використовуiться для органiзацii виробництва з iншими характеристиками. Тому мiграцiя капiталу i складним процесом, що полягаi в перемiщеннi на постiйнiй чи термiновiй основi вартостi в товарнiй чи грошовiй формi мiж господарськими оборотами суб'iктiв економiчноi дiяльностi з метою систематичного чи одноразового одержання прибутку чи досягнення iнших економiчних, соцiальних чи полiтичних вигод.

Умовно мiграцiя капiталу може бути класифiкована виходячи з:

(1) виходу мiграцii за межi нацiональних економiк, - як: внутрiнацiональна та мiжнародна;

(2) iнституцiонального рiвня мiграцii капiталу, - як: мiграцiя капiталу на локальному рiвнi в межах мiкроекономiчноi одиницi; мiкрорiвнi мiж мiкроекономiчними одиницями; регiональноi мiграцiя капiталу на рiвнi регiонiв (областей) держави; мiграцiя капiталу на макрорiвнi, учасниками якоi виступають держави; мiграцiя капiталу на мегарiвнi, яка заснована на тристороннiх вiдносинах краiни, що приймаi капiталу, мiжнародноi органiзацii та учасникiв такоi органiзацii;

(3) зворотностi, - як: зворотня мiграцiя капiталу (здiйснюiться на умовах термiновостi, платностi та повного повернення авансованого капiталу (прикладом i рух капiталу в позичковiй формi або через вкладення в борговi папери); мiграцiя з непрямим поверненням капiталу (на вiдмiну вiд мiграцii з повним поверненням капiталу, припускаi перелив капiталу на необмежений час з репатрiацiiю лише доходу вiд його використання); незворотня мiграцiя капiталу (частковими проявами i втеча капiталу, вiдхiд капiталу з галузей чи окремих пiдприiмств, що втратили привабливiсть);

(4) галузевоi ознаки, - як: внутрiшньогалузева мiграцiя; мiжгалузева мiграцiя;

(5) характеру зв'язкiв мiж учасниками, - як: мiграцiя капiталу заснована на непостiйному, епiзодичному спiвробiтництвi (свого роду це перша, початкова стадiя розвитку процесiв мiграцii капiталу, що за певних умов може перерости в системну мiграцiю капiталу); системна мiграцiя капiталу тАУ характеризуiться переходом непостiйного спiвробiтництва на якiсно новий рiвень (в цьому випадку вiдносини мiж субтАЩiктами перебувають в рамках деякоi системи) [66, с.252-253].

Мiграцiя капiталу мiж суб'iктами економiчних вiдносин, що характеризуiться сталiстю, взаiмозалежнiстю i взаiмодетермiнованiстю зв'язкiв, свiдчить про формування такими суб'iктами системи.

Предметом цього дослiдження i ММК. Слiд зазначити, що синонiмами ММК в економiчнiй лiтературi i категорii "мiжнародний рух капiталу", "мiжнародний рух фiнансових ресурсiв" чи "рух iнвестицiй". Найпоширенiшим при аналiзi категорii ММК i подання ММК як сукупностi вiдносин щодо ввозу/вивозу капiталу з обов'язковим перетинанням капiталу кордонiв нацiональних економiк. При цьому ММК прийнято ототожнювати з оборотом капiталу мiж краiнами. Однак такий пiдхiд до визначення сутностi ММК мiстить в собi ряд недолiкiв [66, с.254-255].

Суб'iктами ММК i створенi на основi угод краiн мiжнароднi кредитно-фiнансовi установи, краiни, суб'iкти нацiональних економiк краiн (фiзичнi та юридичнi особи). Об'iктом ММК i капiтал. З урахуванням руху капiталу мiж мiжнародними, ВлнаддержавнимиВ» установами, ММК може мати мiсце поза межами конкретноi нацiональноi економiки. У такому разi ММК тАУ сукупнiсть вiдносин суб'iктiв ММК щодо розподiлу, а iнодi i перерозподiлу на визначених умовах капiталу поза рамками нацiональних економiк.

З iнституцiональноi точки зору ММК становить собою перемiщення капiталу мiж суб'iктами рiзних нацiональних економiк, мiжнародними установами через органiзованi, неорганiзованi ринки чи завдяки посередництву мiжнародних установ. Визначальними в мiжнародному розподiлi капiталу i фондовий i позичковий сегменти ринку.

ММК тАУ динамiчна категорiя. РЗРЗ належить розглядати як процес мотивованих вiдносин суб'iктiв, з умовою того, що в основi категорii "ММК" лежить двi базових форми мiграцii капiталу: зворотня та незворотня [24, с.119-121].

Для зворотньоi мiграцii характерне повернення базового та/або додаткового капiталу в краiну походження базового капiталу чи одержання суб'iктом нацiональноi економiки краiни-походження базового капiталу вiд його кругообiгу поза нацiональною економiкою його походження iншого, нiж додаткового капiталу ефекту з перенесенням отриманого ефекту в краiну походження базового капiталу Проявами зворотноi ММК i ММК, заснована на вигодах мiждержавного обороту капiталу (оборот капiталу тАУ цикл кругообiгу промислового капiталу i ММК на основi позички з метою кругообiгу базового капiталу поза нацiональноi економiки його походження. Базовий капiтал може повертатися прямо (як це маi мiсце при позицi капiталу) i непрямо (через додатковий капiтал чи iншi, можливо, соцiальнi чи полiтичнi, ефекти). Тiльки зворотня мiграцiя капiталу може повною мiрою ототожнюватися з його оборотом мiж нацiональними економiками. Незворотня ММК означаi вiдсутнiсть повернення базового капiталу в прямiй чи в непрямiй формi. Виявами незворотньоi ММК i: ММК, заснована на помилковому керуваннi активами; втеча капiталу; ММК, як наслiдок появи у власника капiталу нових прiоритетiв його вкладення.

Факторами помилкового управлiння активами i асоцiйованi iз зовнiшньоекономiчними вiдносинами ризики свiтовоi економiки в цiлому i краiни-реципiiнта капiталу зокрема. Причини втечi капiталу повтАЩязанi з несприятливими умовами для капiталу, що випливають з конкретних детермiнантiв полiтичноi, економiчноi, соцiальноi середовищ краiни перебування капiталу Далi ми зупинимося на причинах втечi капiталу детальнiше.

Розглянемо докладнiше ММК у силу появи у власника капiталу нових прiоритетiв його вкладення. Такi прiоритети мають мiсце принаймнi через: появу у власника ранiше йому не вiдомоi iнформацii (наукове вiдкриття, данi про нове родовище i т.д.), вичерпання ресурсiв краiни поточного перебування капiталу, фiзичну мiграцiю власника капiталу тощо [24, с.125].

Подiл капiталу на базовий i додатковий, а ММК на зворотню i незворотню, з погляду циклу кругообiгу капiталу, багато в чому умовний. Сам по собi грошовий капiтал, що i основою замкненостi циклу вiдтворювального процесу, безвiдносно до еквiвалентiв реальних товарiв не маi вартостi, не спроможний приносити додатковий капiтал поза кругообiгом, не може самостiйно органiзувати кругообiг i вимагаi залучення додаткових факторiв виробництва. Отже, додатковий капiтал i результатом використання не тiльки базового капiталу, але й iнших факторiв. Таким чином, додатковий капiтал, який повертаiться в краiну-донор, i результатом використання базового капiталу та факторiв виробництва краiни-реципiiнта. У цьому аспектi той же рух капiталу може бути зворотнiм для краiни донора i незворотнiм для краiни реципiiнта. Скоректованi на особливостi внутрiшньоi полiтичноi, соцiально-економiчноi ситуацii i зовнiшнього середовища результати ММК для кожноi з краiн, що взяли в нiй участь, i детермiнантами ефективностi залучення iхнiх нацiональних економiк у процеси ММК. Найбiльш показовими у випадку зворотноi ММК iз погляду ефекту для:

- краiни-донора тАУ i iндикатори прямоi i зваженоi до середньосвiтовоi норми корисностi використання капiталу за межами нацiональноi економiки;

- краiни реципiiнта показники закрiплення капiталу усерединi нацiональноi економiки та вiдхилення витрат залучення капiталу вiд середньосвiтових [30, с.314-316].

Будь-який процес ММК можна роздiлити на ввiз i вивiз капiталу Суть вивозу капiталу згiдно з пiдходом Р.РЖ. Хасбулатова [73, с.403-405], А.П. Кiрiiва [25, с.240-241] зводиться до вилучення частини фiнансових чи матерiальних ресурсiв iз процесу нацiонального економiчного обороту в однiй краiнi та включення iх у виробничий процес в iнших. Разом з тим, слiд зазначити, що дане визначення правильне лише iз застереженнями, оскiльки капiтал може брати участь в економiцi краiни реципiiнта як прямо, так i непрямо, як це, наприклад, маi мiсце у випадку офшорiв. Тому, на наш погляд, варто зводити сутнiсть вивозу капiталу до перемiщення за кордон вартостi в грошовiй чи товарнiй формi з метою систематичного одержання прибутку чи досягнення iнших економiчних, соцiальних чи полiтичних вигод. У кiнцевому рахунку, за кордон переноситься вже не акт реалiзацii додатковоi вартостi, укладеноi в експортованих товарах, а сам процес ii створення. Тому експорт капiталу i логiчним продовженням його сутi. Змiни масштабiв i структури суспiльного попиту обумовлюють об'iктивну потребу капiталу в адаптацii до них. Формою такоi адаптацii i мiграцiя капiталу Тому ММК тАУ вираження сутi капiталу, його самоствердження як самозростаючоi вартостi.

Класичним пiдходом до обТСрунтування причин ММК i пояснення перемiщення капiталу через нацiональнi кордони випередженням внутрiшнього економiчного розвитку краiни, що вивозить капiталу порiвняно iз ростом ii зовнiшньоi торгiвлi. Вiдповiдно до цього пiдходу необхiднiсть експорту капiталу викликана утворенням у розвинутих краiнах ВлнадлишковогоВ» капiталу, що, у свою чергу, обумовлено його перенагромадженням та падiнням норми прибутку в рамках нацiональноi економiки, що не компенсуiться пiдвищенням ii маси [59, с.50-51].

На наш погляд, це не iдина причина, а пiдхiд до обТСрунтування ММК у першу чергу випередженням внутрiшнього економiчного розвитку краiни, що вивозить капiтал, над темпами росту ii зовнiшньоi торгiвлi, i помилковим. Не завжди визначаючими цей процес факторами i лише економiчнi детермiнанти, причому останнi не зводяться до норми прибутковостi i мусять корегуватися на ризики. Принциповим i комплексний розгляд факторiв ММК. У зв'язку iз важливiстю об'iктивноi класифiкацii, аналiзу факторiв, якi визначають вектор ММК, що i ключем до успiшноi участi Украiни в процесах ММК, зупинимося на них бiльш докладно.

Виникнення i вектор розвитку процесiв ММК визначаiться загальною кориснiстю вкладення капiталу за межами нацiональноi економiки. У свою чергу загальна кориснiсть вiдмовлення у використаннi капiталу в рамках вiтчизняного ринку ТСрунтуiться на особливому для кожноi окремоi нацiональноi економiки наборi базових факторiв. Взагалi ММК залежить вiд таких груп факторiв [74, с.91-95]:

- порiвняльноi економiчноi ефективностi використання капiталу поза нацiональною економiкою;

- порiвняльними ризиками вкладення капiталу поза нацiональною економiкою;

- полiтичною ситуацiiю;

- групою соцiальних факторiв тощо.

Як приклад впливу на ММК полiтичних факторiв можна навести полiтику високорозвинених краiн стосовно краiн третього свiту, коли для досягнення полiтичного впливу в регiонi використовуються важелi ММК. Домiнуючою цiльовою функцiiю ММК у цьому випадку i досягнення полiтичних установок. Соцiальнi фактори ММК спираються на тi самi принципи, що i полiтичнi, найчастiше стаючи iхнiми похiдними.

Залежно вiд характеру виникнення варто розрiзняти фактори:

- об'iктивнi, в першу чергу фактори економiчноi ефективностi;

- суб'iктивнi (фактори державних iнтересiв, загальноi й економiчноi нацiональноi безпеки, морально-етичнi фактори).

Залежно вiд характеру одержуваного ефекту фактори ММК можна роздiлити на фактори прямого i непрямого ефекту.

ММК маi неоднозначнi наслiдки на всi нацiональнi економiки, поза iх залежнiсть вiд ступеня розвитку. Результати дii процесiв ММК для кожноi нацiональноi економiки визначаються цiльовою функцiiю ii входження у свiтове господарство. У цьому зв'язку, щодо ММК наведена вище класифiкацiя руху капiталу повинна бути доповнена. Стосовно загальноi цiльовоi функцii нацiональних економiк, ММК може розглядатися як така, що ТСрунтуiться на цiльовiй функцii досягнення разового ефекту чи постiйного ефекту, заснованого на несистемному спiвробiтництвi, iнтеграцii чи асимiляцii i домiнуваннi [50, с.162-164].

Слiд зазначити, що категорii "ММК" i iноземнi iнвестицii не тотожнi. У випадку з iнвестицiями обов'язкова зворотня мiграцiя капiталу, у той час як незворотнiй рух капiталу за межi нацiональноi економiки не i з погляду цiii нацiональноi економiки iнвестицiiю. Крiм того варто також навести приклад ММК внаслiдок мiграцii його власника. Разом з тим, можна навести i зворотнiй приклад офшорноi юрисдикцii, що накладаi заборона на пряме використання капiталу. Таким чином, пiд ММК варто розумiти сукупнiсть явищ, зв'язаних з поворотним i безповоротним перерозподiлом капiталу мiж нацiональними економiками.

Разом з тим на практицi категорiя Влмiжнароднi iнвестицiiВ» i базовою складовою категорii ВлММКВ» i використовуiться в багатьох теорiях ММК як тотожне поняття. Фундаментальне значення категорii ВлiнвестицiiВ» для сучасноi украiнськоi економiки полягаi в тому, що в ньому закладаються найважливiшi структурнi пропорцii економiки: мiж нагромадженням i споживанням, iнвестуванням i приростом капiтального майна, витратами i прибутковiстю.

1.2. Сучаснi теорii мiжнародноi мiграцii капiталу

Узагальнюючи пiдходи до визначення мотивацii мiжнародноi iнвестицiйноi дiяльностi, сучаснi концепцii можна об'iднати в такi основнi теорii:

- теорiя технологiчного розриву,

- теорiя портфельних iнвестицiй,

- теорiя Влзахисного iнвестуванняВ»,

- теорiя монопольних переваг,

- теорiя привласнення,

- теорiя ВлвтечiВ» капiталу,

- модель наукомiсткоi спецiалiзацii,

- модель життiвого циклу,

- концепцiя iнвестицiйних полiв.

Теорiя технiчного розриву зв'язуi мiжнародну торгiвлю мiж краiнами з розривом у рiвнi iх технологiчного розриву. Майкл Познер запропонував концепцiю iмiтацiйного лага, що складаiться з лага попиту (часу на розвиток попиту на новий продукт) i лага реагування (час на реакцiю конкурентiв у краiнi iмпортера). Рiзниця складових iмiтацiйного лага обумовлюi мiжнародну торгiвлю. Технологiчний розрив переборюiться через копiювання нововведень, однак постiйний потiк нових розробок забезпечуi стiйкий технологiчний розрив, що обумовлюi комулятивне iнвестування перспективних у технологiчному вiдношеннi виробництв.

Основою теорii портфельних iнвестицiй i макроекономiчний аналiз рiвня прибутковостi цiнних паперiв, мiри полiтичного i комерцiйного ризику, на основi даних якого разом з необхiднiстю диверсифiкованостi портфельних iнвестицiй по краiнах приймаiться iнвестицiйне рiшення. Комбiнацiя трьох описаних вище складових приводить до того, що динамiка портфельних iнвестицiй виявляiться в тiснiй залежностi вiд економiчного i полiтичного стану краiни-реципiiнта.

Закономiрностi ММК i зв'язок цих процесiв зi станом платiжного балансу краiни, якi взагалi i i основою сучасного неокласичного синтезу, були виявленi ще Вальрасом. Сучасний же етап розвитку теорii ММК визначаiться по сутi неокласичними теоремами, доведеними неокейнсiанцями. Зокрема, Р. Харрод i О. Доммар, виходячи iз залежностi притягнутих i вкладених кожною краiною активiв у цiнних паперах i прямих iнвестицiях розробили теорiю платiжного балансу. Якщо в краiни позитивне сальдо платiжного балансу, то вивiз капiталу балансуi перевищення експорту над iмпортом i надаi можливiсть краiнам-покупцям збiльшувати обсяг iмпорту, що збалансуi ввiз капiталу Якщо нацiональний iнвестицiйний потенцiал обмежений при високiй частцi нагромадження в краiнi, то вивiз капiталу з одночасним нарощуванням експорту стимулюi дiлову активнiсть i забезпечуi рiст нацiонального доходу в такiй краiнi. Чим нижче темпи економiчного росту в краiнi базування капiталу, тим сильнiше стимули до його вивозу. Вплив ввозу капiталу на внутрiшньоекономiчну ситуацiю в краiнi-реципiiнтi визначаiться формою капiталу Стратегiчними при цьому i ПРЖРЖ в силу iхньоi тривалостi i вiдносноi iнертностi. Ефективнiсть вкладення визначаiться станом i динамiкою економiки-реципiiнта. Але ПРЖРЖ привабливi лише у випадку можливостей завоювання внутрiшнього ринку й одержання стабiльного доходу, iнакше кращими для iнвестора i бiльш рухливi портфельнi вкладення.

Батiг РЖверсен доповнив теорiю платiжного балансу Р.Харода й О.Доммара, роздiливши ММК на зрiвнювальну, яка регулюi платiжний баланс, i реальну. Вiн довiв, що краiни можуть одночасно ввозити i вивозити капiтал внаслiдок розбiжностей у ступенi мiжнародноi мобiльностi капiталу, перелив капiталу з краiни з низькою нормою прибутку в краiну з вищою нормою створюi бiльш ефективнi комбiнацii факторiв виробництва в обох краiнах i збiльшення iх сукупного матерiального доходу, через недолiк ММК обсяги експорту обмежуються доходами вiд iмпорту.

Ще одна група детермiнант ММК лежить у сферi валютних ринкiв. Виходячи з того, що проблеми загальноекономiчного розвитку не можуть залишатися поза державним регулюванням, Тревор Суон сформував модель регулювання мiжнародних вiдносин через iнструментарiй валютного ринку. Суон довiв, що через нарощування внутрiшнiх витрат (споживання, iнвестицii, державне споживання) можна досягти зростання iмпорту i вiдтоку iнвестицiй iз краiни. Девальвацiя нацiональноi валюти буде сприяти припливу iноземного капiталу

Теорiя захисного iнвестування ПРЖРЖ С. Хаймера основана на тому, що для ПРЖРЖ дуже важливi переваги фiрми в сферi iнвестицiйноi дiяльностi, що веде до вiдмови вiд моделi простоi конкуренцii i визнання зв'язку мiж ПРЖРЖ i контролем над ринками. Теорiя Хаймера пояснюi такi явища, як iнвестицii в, на перший погляд, малоприбутковi виробництва, створення пiдприiмств без цiльовоi функцii надприбутку за умови пiдвищеного ризику. Така практика одержала назву Влзахисного iнвестуванняВ». Хаймер розглядаi фактор випадкових переваг фiрми як iнструмент об'iднання теорiй ПРЖРЖ i класичних моделей недосконалоi конкуренцii на галузевих ринках. РЖноземний iнвестор, на думку Хаймера, - це монополiя чи, ще частiше, олiгополiя на певному ринку. В основi iноземних iнвестицiй лежить ослаблення конкуренцii i забезпечення контролю над ринком. Найчастiше великi компанii, створюючи пiдприiмства для ослаблення конкурентноi боротьби, зацiкавленi в максимальному контролi над пiдприiмством, не схильнi до розподiлу власностi i скорочують до мiнiмуму делегування контрольних функцiй. Найчастiше такi компанii схильнi ВлпiдштовхуватиВ» уряд краiни-реципiiнта до посилення захисту вiтчизняного ринку. Хаймер класифiкував цi заходи як елементи олiгополiстичноi поведiнки, типовi для короткостроковоi Влконкуренцii серед деякихВ» у погонi за встановленням контролю ризиками. Коли пряме iнвестування призводить до узурпацii на певному ринку, уряд, на думку Хаймера, повинен втручатися в цей процес i контролювати iнвесторiв з погляду вiдповiдностi iхньоi дiяльностi нацiональним iнтересам.

Теорiя монополiстичних переваг Кiндлебергера, доповнюючи теорiю Хаймера, пояснюi ПРЖРЖ такими факторами: недосконалою конкуренцiiю на товарних ринках, ринках факторiв виробництва, економiiю на масштабах виробництва, обмежувальною чи дискримiнацiйною полiтикою урядiв. Наявнiсть цих факторiв обумовлюi ММК, що виступаi як компенсатор недолiкiв нацiональних економiк. В основi i iдея про те, що iноземний iнвестор знаходиться в менш сприятливiй ситуацii порiвняно з мiсцевим: вiн гiрше знаi, у нього немаi великих зв'язкiв, вiн несе додатковi транспортнi витрати та великi ризики. Для iноземного iнвестора iснуi об'iктивна необхiднiсть у так званих ВлмонополiстичнихВ», тобто властивих тiльки йому, переваг перед мiсцевими конкурентами, за рахунок яких вiн мiг би одержати бiльш високий прибуток. Це премiя за iнвестицiйний ризик, про яку писали Мiлль i Олiн. Премiя можлива в силу переваг, що виникають у ходi монополiстичноi теорii, розроблювачем якоi i Е. Чемберлiн. Для iноземного iнвестора монополiстичнi переваги можливi як мiнiмум у силу: використання недосконалоi конкуренцii на мiсцевих товарних ринках, що саме по собi стаi можливим, якщо в нього i оригiнальний продукт; недосконалоi конкуренцii на ринках економiчних ресурсiв, а саме, за наявностi в iноземнiй компанii бiльш досконалоi технологii, легкого доступу до кредиту, великого пiдприiмницького досвiду i т.д.; переваг у масштабах, що даi можливiсть одержувати велику масу прибутку; сприятливого державного регулювання iноземних iнвестицiй.

Теорiя привласнення виходить з положення про те, що високий рiвень сучасного оформлення права власностi на всi складовi iнвестицiйного капiталу (у даному випадку технологii, здобутки в галузi керування, просування фiрми i т.i.), що забезпечують фiрмi винятковi переваги на ринку i створюють умови для зацiкавленостi краiни-реципiiнта в капiталах такоi фiрми. Винятковi переваги фiрми-iнвестора самi по собi не несуть загрози вiльнiй конкуренцii на якомусь ринку. Однак, не даючи можливостi контролю над цiнами, вони створюють умови для одержання економiчноi ренти. Вiдповiдно до цiii теорii держава повинна проводити полiтику залучення ПРЖРЖ, однак утримуватися вiд iхнього регулювання, обмежуючи заходами не тiльки прямого економiчного ефекту (податковi й iншi пiльги), але i правового забезпечення для привласнення виробничих переваг.

Американським ученим-економiстом Р.Верноном була розроблена модель циклу життя продукту. Вiдповiдно до цiii моделi продукт проходить чотири (iнодi нараховують п'ять) життiвих циклiв: (1) упровадження продукту на ринок; (2) зростання продажу продукту; (3) зрiлiсть продукту; [(4)] насичення ринку продуктом; (4, 5) тАУ спад продажу. Мiжнародний життiвий цикл продукту для фiрми А, що вперше налагодила його виробництво, виглядаi трохи iнакше: (1) монопольне виробництво й експорт нового продукту фiрмою А; (2) виробництво i продажi аналогiчного продукту фiрми А продукту в iноземних конкурентiв i продаж останнього в рамках вiтчизняних для iноземних конкурентiв ринкiв; (3) вихiд продукту конкурентiв на ринки третiх краiн, i, вiдповiдно, скорочення експорту продукту фiрми А; (4) вихiд продукту конкурентiв на ринок краiни фiрми А (як можлива стадiя). Передова в технологiчному вiдношеннi фiрма може почати до моменту виникнення конкуренцii з боку нових виробникiв впровадження бiльш конкурентного продукту, можливо навiть, продавши iм патент на виробництво свого старого продукту. При посиленнi загрози експорту фiрма може налагодити виробництво продукту за кордоном, що продовжить життiвий цикл продукту. Фактором, що пiдвищуi доцiльнiсть ухвалення останнього рiшення, i те, що на стадiях росту i зрiлостi витрати виробництва у бiльшостi випадкiв знижуються, що призводить до зниження цiни продукту i полiпшуi можливостi для розширення експорту та налагодження закордонного виробництва. У порiвняннi з експортом товару органiзацiя закордонного виробництва в силу зниження перемiнних витрат, запобiгання митних бар'iрiв, посилення позицiй у боротьбi з iноземними монополiями, як правило, i бiльш вигiдною.

Модель iнтернацiоналiзацii спираiться на iдею американського економiста Р.Коуза про те, що усерединi бiльшоi корпорацii дii внутрiшнiй ринок, регульований керiвниками корпорацii та ii пiдроздiлiв. Творцi моделi iнтернацiоналiзацii тАУ англiйцi П.Баклi, М.Кессон, А.Рагмен, Дж.Даннiнг тАУ вважають, що значна частина формально мiжнародних операцiй фактично i внутрiшньофiрмовими операцiями господарських комплексiв ТНК.

Еклектична модель Джона Даннiнга увiбрала в себе з iнших моделей ПРЖРЖ i насамперед з моделi монополiстичних переваг те, що пройшло перевiрку на практицi. Тому другою ii назвою i Влеклектична парадигмаВ». Вiдповiдно до цiii моделi фiрми починають розгортання власних виробничих потужностей за кордоном через ПРЖРЖ тiльки у разi наявностi трьох передумов: фiрма закордонноi краiни маi своi специфiчнi переваги власника; фiрмi краще використовувати цi переваги самостiйно на мiсцi, а не реалiзовувати iх там через експорт товарiв чи технологiй iншим фiрмам (переваги iнтернацiоналiзацii); фiрма використовуi деякi виробничi ресурси за кордоном бiльш ефективно, нiж у рамках своii нацiональноi економiки (переваги мiсця розмiщення).

Модель наукомiсткоi спецiалiзацii показуi доцiльнiсть спецiалiзацii розвинутих краiн на виробництвi й експортi наукомiстких i технологiчно складних товарiв, у той час, як краiни, що розвиваються, повиннi спецiалiзуватися у виробництвi ресурсномiстких товарiв. Кумулятивне iнвестування, що виникаi внаслiдок такоi спецiалiзацii, i стимулюючим фактором до припливу iноземних iнвестицiй у високотехнологiчнi галузi.

Модель альтернативних витрат тiсно зв'язана з моделлю життiвого циклу i моделлю наукомiстких технологiй, обТСрунтованою Г.Хаберлером. За цiiю моделлю передовi технологii поширюються за кордон, породжуючи кумулятивне iнвестування i змiни в структурi iнвестицiйних потокiв.

Теорiя ВлвтечiВ» капiталу поiднуi в iдине цiле всi розглянутi теорii i моделi i, ТСрунтуючись на них, пояснюi, виходячи iз загальних неокласичних i iнституцiональних позицiй, причини вiдтоку капiталу Крiм загальноi причини ВлвтечiВ» капiталу у виглядi зниження норми прибутку, факторами вiдтоку капiталу також можуть виступати несприятлива соцiально-економiчна ситуацiя, високий ризик вкладення, рiзке погiршення кон'юнктури ринку i т.iн.

Концепцiя iнвестицiйних полiв, заснована вiтчизняними вченими Д.Лук'яненком i В.Бiлошапкою, обТСрунтовуi можливостi iнвестування на основi взаiмодii нацiональних ВлДаймондiвВ». Розбiжнiсть нацiональних iнтересiв i нацiональних можливостей створюi поле iнвестицiйних можливостей, а застосування iноземного капiталу в межах таких полiв даi можливiсть полiпшення конкурентоспроможностi нацiонального виробництва. Концепцiя iнвестицiйних полiв стверджуi, що державна концепцiя залучення iноземних iнвестицiй у нацiональну економiку повинна ТСрунтуватися на селективному пiдходi: створеннi сприятливого iнвестицiйного клiмату для iнвестування в структуроутворюючi галузi i сфери кумулятивного iнвестування [9, с.45-49].

Розглядаючи сучаснi теорii ММК, слiд насамперед зазначити двi основнi течii: iнституцiональнi теорii ММК i теорii неокейнсiанського синтезу.

Основою для бiльшостi сучасних iнституцiональних теорiй ММК послужила iнституцiональна модель конкурентних переваг М.Портера. У ii основi i ствердження про те, що конкурентнi переваги будь-якоi краiни визначаються мiжнародними результатами дiяльностi нацiональних фiрм. Вирiшальним фактором кiнцевоi ефективностi Портер вважаi спроможнiсть фiрм до використання потенцiалу власноi краiни. Портер поiднуi iстотнi детермiнанти такоi спроможностi у так званий "Даймонд" - динамiчну систему взаiмозалежних i взаiмообумовлених iстотних складових. Ключовими рiвнями системи за Портером називають: рiвень розвитку факторiв виробництва, рiвень попиту внутрiшнього ринку на продукцiю деяких галузей, рiвень розвитку допомiжних i супровiдних галузей, рiвень внутрiшньогалузевоi конкуренцii. Дii держави i вияв непередбачених обставин розглядаються як додатковi фактори впливу на систему.

Розглядаючи iнституцiональнi теорii стосовно ММК, слiд вiдзначити iх головну вiдмiтну рису. Процеси ММК заснованi в першу чергу на внутрiшньо-нацiональних особливостях економiчних вiдносин, у коренi яких лежить стан, поводження, конкурентнi переваги i недолiки кожного

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry