Мiжнародна торгiвля фiнансовими послугами


Курсова робота

на тему:

тАЭМiжнародна торгiвля фiнансовими послугамитАЭ

Киiв 2005

Змiст

Змiст. 2

Вступ. 3

Мiжнароднi регiональнi торговi блоки. 4

Мiжнародна торговельна палата. 6

ГАТТ. 6

Роль банкiв у мiжнароднiй торгiвлi фiнансовими послугами. 10

В· Дiяльнiсть банкiв на мiжнароднiй економiчнiй аренi. 10

В· Основнi функцii закордонного вiддiлення клiрингового банку: 11

В· Торговi банки. 12

В· Валютний ринок i валютнi операцii. 13

В· Обмiннi курси валют. 15

В· Рiвень цiн i темп iнфляцii. 16

В· Баланс (пiдсумкове сальдо) платежiв. 16

В· Процентнi ставки. 17

В· Ступiнь впевненостi й спекуляцiя. 17

В· Прискорення чи затягування розрахункiв по зовнiшньоторговельних операцiях. 18

В· РЖнтервенцiя Нацбанку. 19

В· Постанови по валютному регулюванню. 20

В· "Гарячi грошi.". 20

В· Проблеми мiжнародноi торгiвлi. 20

В· Наслiдок коливань валютних курсiв: валютна експозицiя i валютний ризик. 21

В· Кредитний ризик i час виконання контракту. 22

В· РЖноземнi правила й закони. 23

В· Суверенний i краiновий ризик. 23

В· Урядовi постанови. 23

Мiжнародна торгова полiтика. 24

В· Протекцiонiзм. 26

Сучаснi проблеми зовнiшньоекономiчноi полiтики Украiни. 29

Висновок. 39

Лiтература. 41





Вступ

Чому держави торгують? Що складаi основу торгiвлi мiж краiнами? У загальному видi мiжнародна торгiвля i засобом, за допомогою якого краiни можуть розвивати спецiалiзацiю, пiдвищувати рiвень своiх ресурсiв i в такий спосiб збiльшувати загальний обсяг виробництва. Сувереннi держави, як i окремi персони й регiони краiни, можуть виграти за рахунок спецiалiзацii на виробах, що вони можуть робити з найбiльшою вiдносною ефективнiстю, i наступного обмiну на товари, що вони не в змозi самi ефективно робити.

Викладене вище цiлком справедливо у вiдношеннi свiтовоi торгiвлi, i у визначеному змiстi це питання можна вважати вичерпаним. В основi бiльш заглибленого дослiдження питання "Чому краiни торгують?" лежать двi обставини. По-перше, економiчнi ресурси ( природнi, людськi, iнвестицiйнi товари ( розподiляються мiж краiнами свiту вкрай нерiвномiрно; краiни iстотно розрiзняються по своiю забезпеченiстю економiчними ресурсами. По-друге, ефективне виробництво рiзних товарiв вимагаi рiзних технологiй чи комбiнацiй ресурсiв.

Для будь-якоi краiни роль зовнiшньоi торгiвлi важко переоцiнити. По визначенню Дж. Сакса, Влекономiчний успiх будь-якоi краiни свiту ТСрунтуiться на зовнiшнiй торгiвлi. Ще жоднiй краiнi не удалося створити здорову економiку, iзолювавши ii вiд свiтовоi економiчноi системиВ».

Традицiйною i найбiльш розвитою формою мiжнародних економiчних вiдносин i зовнiшня торгiвля. На долю торгiвлi приходиться близько 80 вiдсоткiв усього обсягам мiжнародних економiчних вiдносин.

Мiжнародна старовинна торгiвельна форма мiжнародних економiчних вiдносин. Вона iснувала ще за довго до формування свiтового господарства i була його безпосередньою попередницею. Саме розвиток мiжнародноi торгiвлi створило економiчнi умови для розвитку машинного виробництва, що найчастiше могло рости лише на базi iмпортноi сировини i масового заморського попиту.

Мiжнародна торгiвля займаi ведуче мiсце в системi всесвiтнiх економiчних вiдносин. Мiжнародноi торговий обмiн i одночасно i передумовою, i наслiдком мiжнародного подiлу працi, виступаi важливим фактором формування й функцiонування свiтового господарства. У своiй iсторичнiй еволюцii вiн пройшов шлях вiд одиничних зовнiшньоторговельних операцiй до довгострокового великомасштабного торгово - економiчного спiвробiтництва. В умовах НТР мiжнародний торговий обмiн здобуваi усе бiльше значення. Своiрiднiсть цих процесiв у пiслявоiнний перiод особливо рельiфно вiдкриваiться при аналiзi довгострокових тенденцiй, особливостей, форм i методiв спiльноi торгiвлi.

У сучасних умовах активна участь краiн у свiтовiй торгiвлi зв'язано зi значними перевагами: воно дозволяi бiльш ефективно використовувати наявнi в краiнi ресурси, прилучитися до свiтових досягнень науки i технiки, у бiльш стиснутий термiн здiйснити структурну перебудову своii економiки, а також бiльш повно й рiзноманiтно задовольняти потреби населення.

У цьому зв'язку значний iнтерес представляi вивчення регулювання торгових вiдносин. Особливу значимiсть ця проблема маi для Украiни й iнших краiн, що встали на шлях створення розвитий ринковоi економiки, орiiнтованоi на активну участь у свiтовiй торгiвлi.





Мiжнароднi регiональнi торговi блоки.

Мiжнародна торгiвля i центральною ланкою в складнiй системi свiтохозяйських зв'язкiв, охоплюi практично усi види мiжнародного подiлу працi i, зв'язуюi всi краiни свiту в iдину мiжнародну економiчну систему. Вона являi собою сукупнiсть зовнiшньоi торгiвлi всiх краiн свiту, а ii обсяг пiдраховуiться шляхом пiдсумовування обсягiв експорту.

Структурнi зрушення, що вiдбуваються в економiцi краiн пiд впливом НТР, спецiалiзацiя й кооперування промислового виробництва пiдсилюють взаiмодiю нацiональних господарств. Це сприяi активiзацii мiжнародноi торгiвлi. Мiжнародна торгiвля охоплюi рух усiх мiждержавних товарних потокiв, росте швидше виробництва. Вiдповiдно до дослiджень зовнiшньоторговельного обороту, на кожнi 10% росту свiтового виробництва приходиться 16% збiльшення обсягу свiтовоi торгiвлi. Тим самим створюються бiльш сприятливi умови для його розвитку. Коли ж у торгiвлi вiдбуваються збоi, сповiльнюiться i розвиток виробництвам

Пiд термiном Влзовнiшня торгiвляВ» розумiiться торгiвля якоi-небудь краiни з iншими краiнами, що складаiться з оплачуваного ввозу (iмпорту) i оплачуваного вивозу (експорту) товарiв(послуг).

Аналiзуючи процеси, що протiкають у свiтовiй торгiвлi, варто пiдкреслити, що лiбералiзацiя i ii основною тенденцiiю. Вiдбулося значне зниження рiвня митних податкiв, скасованi багато обмежень, квоти i т.п. Однак iснуi цiлий ряд проблем. Одна з основних - наростання протекцiонiстських тенденцiй на рiвнi економiчних угруповань, торгово-економiчних блокiв краiн, багато в чому конфронтуючих один одному.

Склади дев'яти найбiльших мiжнародних регiональних торгових блокiв представленi нижче:

РДвропейський союз (РДС) - Австрiя, Нiмеччина, Великобританiя, РЖталiя, РЖрландiя, Францiя, РЖспанiя, Португалiя, Фiнляндiя, Швецiя, Данiя, Бельгiя, Люксембург, Нiдерланди, Грецiя.

РДвропейськi спiвтовариства (РДС), чи так називаний ВлЗагальний ринокВ» i об'iднанням держав, що прагнуть до полiтичноi й економiчноi iдностi при частковому вiдмовленнi вiд своiх нацiональних суверенiтетiв. Краiни - члени ВлЗагального ринкуВ» вважають себе ядром майбутнiх Сполучених Штатiв РДвропи.

У ВлЗагальний ринокВ» входять:

- РДвропейське об'iднання вугiлля i стали (вiдповiдний договiр набрав сили в 1952 роцi).

- РДвропейське економiчне спiвтовариство (договiр набрав сили в 1958 роцi).

Цi договори були доповненi i розширенi так називаними РДдиними РДвропейськими Актами, що вступили в силу в 1978 роцi. РДдинi РДвропейськi Акти i базою полiтичного спiвробiтництва краiн-членiв ВлЗагального ринкуВ».

Першим кроком у реалiзацii цiлей ВлЗагального ринкуВ» з'явилося створення вiльного iдиного ринку, iншими словами здiйснення торгiвлi без взаiмних податкiв, установлення товарних контингентiв, i введення iнших обмежень. Одночасно з цим була введена iдина система, податкiв стосовно третiх краiн (митна унiя).

2. Пiвнiчноамериканська угода про вiльну торгiвлю (НАФТА) - США, Канада, Мексика.

3. РДвропейська Асоцiацiя вiльноi торгiвлi (ЕАСТ) - РЖсландiя, Норвегiя, Швейцарiя, Лiхтенштейн.

4. Азiатсько-Тихоокеанське економiчне спiвробiтництво (АТЭС) - Австралiя, Бруней, Малайзiя, Сiнгапур, Таiланд, Нова Зеландiя, Папуа нова Гвiнея, РЖндонезiя, Фiлiппiни, Тайвань, Гонконг, Японiя, Пiвденна Корея, Китай, Канада, США, Мексика, Чилi.

5. ВлМеркосурВ» - Бразилiя, Аргентина, Парагвай, Уругвай.

6. Пiвденноафриканський комiтет розвитку (САДК) - Ангола, Ботсвана, Лесото, Малавi, Мозамбiк, Маврикiй, Намiбiя, ПАР, Свазiленд, Танзанiя, Зiмбабве.

7. Захiдно-африканський економiчний i валютний союз (ЮЭМОА) - Кiт‑ дтАЩИвуар, Буркина-Фасо, Нiгерiя, Того, Сенегал, Бенiн, Малi.

8. Пiвденноазiатська асоцiацiя регiонального спiвробiтництва (СААРК) - РЖндiя, Пакистан, Шри Ланка, Бангладеш, Мальдиви, Бутан, Непал.

9. Андский пакт - Венесуела, Колумбiя, Еквадор, Перу, Болiвiя.

До формування подiбних блокiв приводять об'iктивнi процеси полiтичного, економiчного, iсторичного характеру. Активiзацiя таких процесiв, з одного боку, сприяi розвитку мiжнародноi торгiвлi (у рамках зон, блокiв, регiонiв), а, з iншого боку - створюi для неi ряд перешкод, властивих будь-якому закритому формуванню. На шляху до iдиноi, глобальноi системи свiтового ринку лежить ще багато перешкод i протирiч, що будуть виникати в ходi взаiмодii торгово-економiчних угруповань один з одним.





Мiжнародна торговельна палата.

Розподiл ризикiв мiж продавцем i пiдприiмством виробляiться на основi мiжнародних торгових умов, установлених Мiжнародною торговельною палатою, так званих ВлРЖнкотермсВ».

Цих мiжнародних торгових умов нараховуiться досить багато. Вони часто пiддаються змiнам i регулярно публiкуються Мiжнародною торговельною палатою. Чотирнадцять найбiльш важливих умов:

Влex worksВ», Влfree carrierВ», ВлFOR/FOTВ», ВлFOB airportВ», ВлFASВ», ВлFOBВ», ВлC&FВ», Влfreight/carriage paid toВ», Влfreight/carriage and insurance paid toВ», Влex shipВ», Влex quayВ», Влdelivered at frontierВ», Влdelivered duty paidВ».

Кожна з умов ВлИнкотермсВ» позначаi особливий розподiл ризикiв, витрат i вiдповiдальностi мiж продавцем i покупцем, починаючи з тiii умови, вiдповiдно до якого усi види вiдповiдальностi покладаються на покупця, i, кiнчаючи iншою крайнiстю, коли, навпаки, усi входить у вiдповiдальнiсть продавця.


ГАТТ.

Важливу роль у регулюваннi мiжнародноi торгiвлi, в усуненнi перешкод ii розвитку, ii лiбералiзацii грають мiжнароднi економiчнi органiзацii. Одна з основних органiзацiй такого роду - Генеральна угода про тарифи й торгiвлю (ГАТТ). Договiр про створення ГАТТ був пiдписаний 23 краiнами в 1947 р. i набрав сили в 1948 р. 31 грудня. 1995 р. ГАТТ припинила своi iснування, модифiкувавши у Всесвiтню торгову органiзацiю (ВТ О).

ГАТТ - багатостороння мiжнародна угода, що мiстить принципи, правовi норми, правила ведення i державного регулювання взаiмноi торгiвлi краiн-учасниць. ГАТТ була однiii з найбiльших мiжнародних економiчних органiзацiй, сфера дiяльностi якоi охоплювала 94% обсягу свiтовоi торгiвлi.

Дiяльнiсть ГАТТ здiйснювалася за допомогою багатобiчних переговорiв, що поiднувалися в раунди. З початку роботи ГАТТ було проведено 8 раундiв, результати яких привели до десятикратного скорочення середнього мита. Пiсля 2-й свiтовоi вiйни вона складала 40%, у серединi 9О-х рокiв - близько 4%.

Генеральне угода з тарифiв i торгiвлi (General Agreement on Tariffs and Trade) тАФ це багатобiчний договiр, що встановлюi загальнi правила здiйснення мiжнародних торгових угод, прийнятих бiльш 100 державами.

Об'iктивна потреба мiжнародного регулювання торгiвлi за допомогою норм i правил з'явилася в пiслявоiнний перiод. Вона вилилася в пiдписання тимчасовоi угоди з питань тарифiв i торгiвлi (ГАТТ), що набрало сили 1 сiчня 1948 року.

ГАТТ використовуi 3 фундаментальних принципи, за допомогою яких вона прагнула досягти своii мети тАФ лiбералiзацii свiтовоi торгiвлi.

Принцип недискримiнацii, виражений в ст. 1 ГАТТ. Значення цiii угоди полягаi в тому, що якщо в ходi двостороннiх переговорiв сторона, що договорюi, представляi iншiй сторонi тарифнi пiльги, то, на такi ж пiльги, у принципi, мають право всi iншi договiрнi сторони.

Договiрна сторона вправi використовувати тiльки iмпортнi тарифи в тих випадках, коли це необхiдно для захисту мiсцевоi промисловостi. Нетарифнi мiри, такi як кiлькiснi обмеження (квоти) чи стандарти, що носять дискримiнацiйний характер стосовно iмпортних товарiв, у принципi забороненi.

РЖснуi розвита система дозволу торгових суперечок.

У реалiзацii цих принципiв ГАТТ допускаються численнi виключення, особливо на користь митних союзiв i зон вiльноi торгiвлi ст. 24, при надзвичайних обставинах ст. 19, в iнтересах краiн, що розвиваються тАФ ст. 18 i iн.

У рамках ГАТТ вироблений механiзм спостереження за реалiзацiiю рекомендацiй i рiшень нарад експортерiв.

РЖнституцiональний апарат ГАТТ тАФ мiстить у собi перiодичнi сесii, рада, що складаiться з представникiв держав членiв i секретарiат, розташований у Женевi.

Основне значення в дiяльностi ГАТТ маi задача лiквiдацii чи скорочення митних податкiв. Постiйна активна робота в цьому напрямку дозволила скоротити середню величину митних податкiв у промислово розвитих краiн з 40-60% у 1945-1947 р. до 3-5% до кiнця 80-х рокiв.

Одночасно зi зменшенням величин митних податкiв були досягнутi визначенi успiхи в унiфiкацii правил i умов iхнього застосування. У "Кодексi по технiчнi бар'iри у торгiвлi", прийнятому в ходi "Токiо-раунду", поставлена задача усунення дискримiнацiйного впливу стандартiв i технiчних бар'iрiв у торгiвлi, маркiруваннi, сертифiкацii й iспитi товару. Найбiльш важливим i угода про обмiн iнформацiiю, про пропоноване введення нових стандартiв, технiчних вимог, систем сертифiкацii. Новим моментом у дiяльностi ГАТТ стали переговори по лiбералiзацii торгiвлi послугами, що почалися на Уругвайському раундi.

Таким чином, ГАТТ тАФ це породжений поточним ходом подiй iнститут, який узяв на себе задачi нацiональноi органiзацii i домiгся загального визнання в пiвночi координацii мiжнародноi торгiвлi.

Таблиця 1. Перелiк торгових (1947-1
994 р.) переговорiв

Мiсце вiдкриття й проведення переговорiвРокиОсновний змiст
Женева (Швейцарiя)1947Зниження митних тарифiв

Агнеси (
Францiя)

1949Зниження митних тарифiв
Горки (Англiя)1950Зниження митних тарифiв
Женева1956Зниження митних тарифiв
Женева1960-1961Зниження митних тарифiв
Женева

1964-1967
(Кеннедi-раунд)

Зниження тарифiв, розробка антидемпiнгового кодексу
Токiо (Японiя). Робота проходила в Женевi

197
3-1979-(Токiо-

раунд)

Зниження тарифiв, розробка кодексiв, що розширюють i пiдсилюють компетенцiю ГАТТ в областi нетарифних бар'iрiв

Иу
нта-дель
-Э
сте (Уругвай)..
Робота проходила в Женевi

198
6-1994 (Уругвайський раунд)

Зниження митних бар'iрiв, удосконалювання механiзм ГАТТ, угода про створень Всесвiтньоi торговоi органiзацii. Розробка Генеральноi угоди по торгiвлi послугами (ГАТТ)

Переваги вiльноi торгiвлi незаперечнi. Оскiльки структура нацiональних ресурсiв i рiвень технологiй у кожнiй краiнi рiзнi, то кожна краiна може робити визначенi товари з рiзними витратами. Дiя принципу порiвняльних переваг змушуi краiну робити тi товари, витрати на виробництво яких нижче, нiж в iнших краiнах. Одночасно вiльна торгiвля стимулюi конкуренцiю й обмежуi монополiю. Сумарна дiя всiх перерахованих факторiв стимулюi економiчний рiст.

Незважаючи на обТСрунтовану критику подiбноi полiтики обмежень у зовнiшнiй торгiвлi, вона перiодично проводиться в рiзних краiнах.

У взаiмних вiдносинах справа iнодi доходила i до введення ембарго. Ембарго-повна заборона на торгiвлю з визначеною державою, на увiз визначеного товару. Наприклад, пiсля вторгнення РЖраку в Кувейт краiни-члени ООН проголосували за введення ембарго на iранську нафту.

В останнi роки мiж рiзними краiнами укладено понад сто угод про "добровiльне" обмеженнi експорту i про встановлення мiнiмальних iмпортних цiн. "Добровiльне" експортне обмеження-це обмеження, коли iноземнi фiрми "добровiльно" обмежують обсяг свого експорту у визначенi краiни. Вони дають цю згоду проти своii волi, у розрахунку на запобiгання бiльш твердих торгових бар'iрiв. Так, у Японii автобудiвники пiд погрозою введення в США бiльш високих тарифiв чи низьких iмпортних квот погодилися на введення "добровiльних" експортних обмежень на свiй експорт у США. Специфiка "добровiльних" експортних обмежень, як утiм, i встановлення мiнiмальних iмпортних цiн полягаi в тому, що торговий бар'iр, що захищаi краiну тАФ iмпортера, вводиться на границi, що експортуi, а не iмпортуi краiною. Тут, наприклад, у випадку, зниження експортноi цiни нижче мiнiмального рiвня, що iмпортуi краiна вводить антидемпiнгове мито, застосування якого може унеможливити подальший експорт товарiв на ринок даноi краiни.





Роль банкiв у мiжнароднiй торгiвлi фiнансовими послугами.




Дiяльнiсть банкiв на мiжнароднiй економiчнiй аренi.

Банки вiдiграють центральну роль на зовнiшнiх валютних ринках, оскiльки вони:

продають i купують iноземну валюту, що, безумовно, i iстотним елементом мiжнародних фiнансових угод;

допомагають торговцям усунути чи звести до мiнiмуму експозицiю до iноземноi валюти безлiччю способiв.

Форварднi валютнi контракти. Банк даi згоду продати чи купити визначена кiлькiсть iноземноi валюти по фiксованому обмiнному курсi для доставки в майбутньому. Експортери й iмпортери можуть усунути свою експозицiю до iноземноi валюти шляхом фiксацii зi своiм банком обмiнного курсу майбутнiх надходжень i платежiв.

"Чистi" валютнi опцiони. Альтернативою валютному контракту, що надаiться банками клiiнтам, i валютнi опцiони. Вони надають право власникам (але не зобов'язання) купувати чи продавати в майбутньому визначену кiлькiсть iноземноi валюти за фiксованим курсом обмiну в момент витiкання, або до витiкання перiоду дii цього опцiону.

Позички в iноземнiй валютi- одна iз фiнансових послуг. Банк може дати згоду на надання позички експортеру на визначену суму в iноземнiй валютi. Експортер може обмiняти ii на вiтчизняну валюту за поточним курсом i потiм погасити позичку з майбутнiх доходiв, отриманих у тiй же iноземнiй валютi. РЖншими словами, експортер може усунути свою експозицiю шляхом узгодження активiв в iноземнiй валютi (майбутнiх доход вiд дебiторiв) з пасивами в iноземнiй валютi (позичка).

Банкiвськi рахунки в iноземнiй валютi. У випадках, коли компанiя одержуi доходи в iноземнiй i здiйснюi платежi в iноземнiй валютi, доцiльно мати банкiвський рахунок в iноземнiй валютi, що виключить необхiднiсть продажi i покупки валюти в тiм ступенi, у якiй погодженi надходження й платежi в iноземнiй валютi, i тим самим усуне експозицiю.

Мiжнародна торгiвля фiнансовими послугами породжуi бiльш високi ризики як для покупця, так i для продавця в порiвняннi з торгiвлею усерединi краiни. Для iхнього зменшення була розроблена безлiч рiзних послуг для експортерiв i iмпортерiв, i банки вiдiграють головну роль у наданнi бiльшостi цих послуг. Банки вiдiграють ключову роль у мiжнароднiй торгiвлi фiнансовими послугами. У Великобританii клiринговi банки мають закордоннi вiддiлення в лондонському Сiтi i на мiсцях, але ведуче положення визначаiться наявнiстю великоi мережi вiддiлень по всiй краiнi i iх ролi як основних депозитних банкiв для бiльшостi фiрм.

Кожен клiринговий банк пiдтримуi безлiч контактiв iз банками iнших краiн в усьому свiтi. Банк, iз яким iснуi закордонний контакт, називаiться банком кореспондентом, i один англiйський клiринговий банк може мати бiльш 10 000 таких контактiв у бiльш нiж 150 краiнах.

Банк у Великобританii може мати рахунки в багатьох своiх банках кореспондентах за рубежем, що у свою чергу можуть мати рахунки в цьому англiйському банку. Ця система ведення рахункiв друг у друга дозволяi фiрмам:

здiйснювати платежi за кордон;

одержувати платежi iз-за границi.

Акцiонерний комерцiйний банк може мати мiжнародний вiддiл iз своiми вiддiленнями (чи "закордонними вiддiленнями") у Лондонi i провiнцiйних центрах. Закордонне вiддiлення (вiддiлення мiжнародного вiддiлу) дii як:

вiддiлення банку для своiх клiiнтiв (банки кореспонденти за рубежем);

клiрингова палата для мiжнародних угод iнших вiтчизняних вiддiлень цих банкiв.




Основнi функцii закордонного вiддiлення клiрингового банку:

а) Забезпечення iноземною валютою:

продаж iноземноi валюти клiiнтам i покупка ii у них;

надання позички в iноземнiй валютi;

надання своiм клiiнтам, що подорожують за кордоном, iноземних банкнот, монет i дорожнiх чекiв.

б) iнкасування й переклад коштiв. Банки можуть брати участь вiд iменi клiiнтiв у iнкасуваннi платежiв, що надходять iз-за границi, можуть брати участь у платежах клiiнтiв чи фiрм за рубежем. Цi послуги мiстять у собi:

переклад платежiв в iноземнiй валютi вiд iменi клiiнтiв iмпортерiв;

зарахування платежiв, що надходять iз-за границi на кредит рахункiв власних клiiнтiв чи на кредит рахункiв iнших вiддiлень банкiв (експортерiв);

виконання "документарного iнкасо" вiд iменi експортера чи iноземного покупця за рубежем.

в) Надання фiнансових послуг для мiжнародноi торгiвлi:

ведення рахункiв клiiнтiв (наприклад, банкiв-кореспондентiв). Це можуть бути рахунки в iноземнiй валютi;

ведення власних рахункiв у банках кореспондентах за рубежем;

надання овердрафтiв чи позичок для клiiнтiв i банкiв за кордоном в iноземнiй валютi;

надання послуг по документарному акредитиву;

облiк перекладних векселiв, що пiдлягають оплатi за кордоном, чи чекiв;

акцентування перекладних векселiв, виписаних на цей банк у рамках послуг по акцентному кредитi;

надання й фiнансування, експортерам чи iноземним покупцям, за схемою, вiдповiдно до якоi департамент гарантii експортних кредитiв видаi гарантii пiд банкiвську позичку.

г) надання iнформацii клiiнтам для бiльш ефективного проведення iхньоi мiжнародноi торгiвлi:

звiти про фiнансове положення чи клiiнтiв;

допомога в пошуку закордонних дистриб'юторiв (наприклад, агентiв оптових пiдприiмств);

загальна iнформацiя про економiчне становище в конкретнiй краiнi i будь-яких експортних / iмпортних постановах у цiй краiнi;

надання назв, адрес, номерiв телефонiв iнших органiзацiй, що можуть посприяти.

Клiринговi банки розширили свiй вплив на мiжнародну торгiвлю шляхом:

вiдкриття вiддiлень за рубежем;

придбання частки в закордонних банках;

вiдкриття дочiрнiх компанiй для спецiалiзацii в лiзингу й продажi в кредит.

забезпечення спецiалiзованих послуг за допомогою реiстрацii своiх фiлiй як торгових банкiв.




Торговi банки.

Спецiалiзацiя торгового банку в кожнiм конкретному класi фiнансових послуг у значнiй мiрi рiзна i включаi:

звичайнi банкiвськi угоди;

операцii з iноземною валютою;

iнвестування коштiв клiiнтiв у цiй краiнi i за рубежем;

органiзацiю консорцiуму для надання довгострокових позичок урядам i органiзацiям за кордоном i у своiй краiнi;

надання акцентних кредитних лiнiй;

ради i керування угодами по покупцi контрольного пакета акцiй;

випуск i розмiщення акцiй i боргових зобов'язань;

дiяльнiсть по морському й iншому видах страхування бiзнесу.

Акцептна кредитна лiнiя (розпорядження, вiдповiдно до якого торговий банк буде давати кредит клiiнту (експортеру),шляхом акцептування перекладних векселiв, виписаних на цей банк клiiнтом. Потiм банк продаi (враховуi) цi векселi на облiковому ринку, а доход вiд продажу надаi клiiнту. У зв'язку з високим авторитетом серед банкiв, врахованi векселi одержують бiльш низьку дисконтну ставку, чим iншi (торговi) векселя, так, що цей банк використовуi свою власну репутацiю на користь свого клiiнта.

РЖснуi ще кiлька типiв банкiв, що беруть участь у мiжнароднiй торгiвлi.

А) РЖноземнi банки активно дiючi в iнших краiнах, конкуруючи в iнтересах своiх краiн з iншими банками.

Б) Багатонацiональнi банки тАФ банки, створенi консорцiумом банкiв iз рiзних краiн, причому кожен член консорцiуму володii визначеною часткою капiталу. Такi банки спецiалiзуються на наданнi банкiвських послуг багатонацiональним компанiям, особливо наданнi середньострокових i довгострокових позичок для перспективних проектiв.





Валютний ринок i валютнi операцii.

Коли фiрми беруть участь у мiжнароднiй торгiвлi, вони вступають у звичайнi дiловi фiнансовi) угоди: купують, продають, беруть позичку i дають кредит.

У мiжнароднiй торгiвлi мiсцева валюта одного торговця i iноземноi для iншого.

Якщо експортеру вдаiться домовитися про здiйснення платежiв у валютi його краiни, то iноземний Покупець, повинний мати визначену суму цiii валюти для виконання платежу. Для цього йому варто звернутися в банк i купити потрiбну кiлькiсть iноземноi валюти в обмiн на валюту своii краiни.

Якщо експортер згодний прийняти платiж у мiсцевiй валютi iноземного покупця, то цей експортер одержить платiж в iноземнiй валютi i буде зобов'язаний щось iз нею зробити. Його можливостi, наступнi:

Вести валютний рахунок у своiму банку у валютi платежу. Це рiшення розумне, якщо:

експортер очiкуi, що вiн регулярно буде виконувати платежi i мати надходження в цiй валютi, отже, маючи валютний рахунок, вiн уникаi необхiдностi чи купувати продавати iноземну валюту щораз, здiйснюючи чи покупку продаж у цiй валютi.

Експортер припускаi, що в дуже недалекому майбутньому йому доведеться здiйснити платiж у цiй валютi.

Продати iноземну валюту банку в обмiн на вiтчизняну валюту (чи, якщо можливо, навiть на iншу iноземну валюту).

Експортер може попросити виконати платiж у валютi, що i iноземноi як для продавця так i для покупця. Наприклад, експортер iз Голландii може продавати товари покупцю з Мексики i попросити про оплату в доларах США. У цьому випадку Покупець повинний одержати iноземну валюту, звернувшись у свiй банк, а експортер зобов'язаний розпорядитися цiiю валютою одним iз способiв, описаних вище.

Зовсiм очевидно, що в мiжнароднiй торгiвлi торговцям може знадобитися або купити, або продати iноземну валюту, i вони будуть здiйснювати цi операцii через свiй банк. Коли торговцi купують валюту, банк продаi ii, а коли продають ( банк купуi. Дуже важливо не плутати цi поняття.

Можливо, Ви ще не маiте чiткого представлення о тiм, чому экпортеру може знадобитися одержувати оплату в його власнiй валютi i чому, одержавши платiж в iноземнiй валютi, йому приходиться рятуватися вiд ii, звертаючи в банк i, продаючи ii в обмiн на вiтчизняну валюту. Чому, наприклад, експортер у Великобританii не повинний задовольнятися тим, що вiн продав товари покупцю в США за американськi долари, у Францii ( за французькi франки, а в Японii ( за йени i т.д. i тримаi в себе отриманi валюти? Вiдповiдь дуже проста:

Фiрми рiдко мають готiвки бiльше, нiж потрiбно на iхнi безпосереднi нестатки, i як тiльки грошi вiд продажу клiiнтам отриманi, вони iхнiй вiдразу ж використовують.

Велику частину витрат i платежiв наявними фiрмами здiйснюють у вiтчизнянiй валютi, тому, якщо вони вiд клiiнтiв одержують платежi в iноземноi валютi, iм буде потрiбно обмiняти ii на мiсцеву валюту, щоб мати можливiсть самим здiйснювати необхiднi платежi.




Обмiннi курси валют.

Обмiнний курс валюти - це ставка, по якiй банки продають чи купують одну валюту в обмiн на iншу. Популярна преса часто публiкуi новини про курси обмiну мiж фунтом стерлiнгiв i американським доларом. Наприклад, курс 1.54 долара за 1 ф.ст. може котируватися як курс закриття в якийсь визначений день. Це середнiй курс мiж курсом, по якому банки продають американськi долари в обмiн на фунти стерлiнгiв, i курсом, по якому банки купують долари за фунти стерлiнгiв. Цей курс даi публiцi грубе представлення про тiм, скiльки доларiв можна купити за 1 ф.ст. чи скiльки доларiв буде потрiбно, щоб купити 1 ф.ст.

Коливання валютних курсiв являють собою ризик для закордонних торговцiв, i цей валютний ризик складаi найважливiший аспект валютних операцiй.

Валютнi курси коливаються постiйно, якщо iм надана можливiсть реагувати на попит та пропозицiю на зовнiшнiх валютних ринках. В даний час курси основних валют коливаються на зовнiшнiх валютних ринках у визначених межах.

РЖснуi безлiч факторiв, що впливають на коливання валютних курсiв, i усi вони зв'язанi з попитом та пропозицiiю. Коливання курсiв валют викликанi перевищенням попиту над пропозицiями i навпаки. Наприклад, якщо попит на покупку доларах США i продаж фунтiв стерлiнгiв перевищуi його попит, що врiвноважуi, на покупку фунтiв стерлiнгiв i продаж доларiв США, то фунт стерлiнгiв буде коштувати дешевше стосовно долара США.


Основнi фактори, якi впливають на пропозицiю та попит на валюту:

рiвень цiн i темп iнфляцii;

баланс (пiдсумкове сальдо) платежiв;

процентнi ставки;

ступiнь довiри й спекуляцiя;

"прискорення чи "затягування" розрахункiв по зовнiшньоторговельним операцiями;

хеджування;

iнтервенцiя центрального банку;

постанови по валютному регулюванню;

"гарячi грошi".




Рiвень цiн i темп iнфляцii.

Якщо темп iнфляцii в краiнi А перевищуi темп iнфляцii у краiнi В, то валюта краiни А буде знецiнюватися стосовно валюти краiни В. Наприклад, якщо темп iнфляцii в США складаi 3% у рiк, а у Великобританii ( 10% у рiк, i обмiнний курс складаi 2 долари США за один фунт, те бiльш цiлесообразно зберiгати 2 долари США, чим 1 ф.ст., оскiльки через один рiк 2 долари США будуть мати бiльш високу купiвельну спроможнiсть. Унаслiдок цiii рiзницi в темпах инфяцii виникаi ринковий попит на покупку доларiв i продаж фунтiв стерлiнгiв, i тому курс фунта стерлiнгiв упаде стосовно долара. Щоб зупинити цю тенденцiю, процентнi ставки на на банкiвськi депозити i т.п. у Великобританii повиннi бути вище,нiж у США, щоб компенсувати вкладникам збереження фунтiв стерлiнгiв замiсть покупки доларiв.




Баланс (пiдсумкове сальдо) платежiв.

Пiдсумкове сальдо платежiв краiни можна грубо визначити як рiзницю мiж часом, що ця краiна одержуi, i тим, що вона витрачаi, поряд iз рiзницею суми приваблюваних закордонних iнвестицiй i суми iнвестицiй, що ii громадяни роблять в iнших краiнах.

Якщо краiна експортуi в стоiмостному вираженнi бiльше товарiв i послуг, чим iмпортуi, то вона буде одержувати бiльше iноземноi валюти, чим витрачати. Допустимо, Великобританiя маi активне сальдо свого поточного торгового балансу. Це значить, що британськi експортери одержують бiльше, чим змушенi заплатити iмпортери. Отже, британськi пiдприiмства прагнуть одержувати фунти стерлiнгiв, а не iноземну валюту, унаслiдок чого надлишки iноземноi валюти будуть продаватися в обмiн на фунти стерлiнгiв. Це ринковий тиск пропозицii та попиту приведе до збiльшення вартостi фунта стерлiнгiв стосовно iнших валют.

Якщо ж Великобританiя маi дефiцит торгового балансу, то маi мiсце перевищення пропозицii фунтiв стерлiнгiв над попитом, i тиск ринку приведе до зниження вартостi фунта стерлiнгiв.

Цi ж принципи застосовнi до iнвестицiй. Якщо iноземнi iнвестори прагнуть вкладати своi грошi у Великобританii, то для цiii мети вони зобов'язанi купувати фунти стерлiнгiв. Якщо англiйськi громадяни прагнуть укласти своi грошi за рубежем чи мати банкiвський рахунок в iноземнiй валютi, то iм потрiбна iноземна валюта. Таким чином, пропозицiя та попит iз боку iнвесторiв породжують ринковий тиск на коливання курсiв валют.

Перевищення й дефiцит балансу платежiв можуть уплинути не тiльки на поточнi валютнi курси (вiдомi як курси "спот"), але також на курси, по яких дилери на зовнiшнiх валютних ринках (тобто банки) готовi чи продати купити валюту у форвардних валютних операцiях.




Процентнi ставки.

Процентнi ставки - це ставки вiдсоткiв, що iнвестор буде одержувати, уклавши своi грошi або у своiй краiнi, або за рубежем. Цi iнвестицii можуть здiйснюватися у видi депозитних рахункiв у банку, депозитних сертифiкатiв, облiгацiй акцiй i т.п., а також у видi казначейських векселiв.

Припустимо, що випущено британськi казначейськi векселi з процентною ставкою в 11% рiчних i казначейськi векселi США з процентною ставкою в 9% рiчних. Рiзниця мiж процентними ставками в 2% на користь Великобританii залучить iноземних iнвесторiв до покупки британських казначейських векселiв.

Для цього iм доведеться купувати фунти стерлiнгiв в обмiн на iншi валюти. Пiдвищення попиту на фунти стерлiнгiв може пiдняти iхнiй поточну обмiнну вартiсть. На форвардних валютних курсах також вiдiб'iться рiзниця мiж процентними ставками цих валют.




Ступiнь впевненостi й спекуляцiя.

Ступiнь упевненостi дилерiв у майбутнiм економiчному i полiтичному положеннi якоi-небудь краiни, можливо, що базуiться на чи слухах прогнозах, впливаi на котируiмi ними курси "форвард" для валюти даноi краiни. Наприклад, можливiсть того, що у Великобританii вiдбудеться:

руйнiвний нацiональний страйк.

змiна уряду на загальних виборах.

Може змусити iнвесторiв продавати фунти стерлiнгiв по форвардних угодах, щоб одержати кращий курс валюти, поки вартiсть фунта стерлiнгiв не упала.

Чи впевненiсть ii вiдсутнiсть може привести до спекуляцii валютою. Спекуляцiя на користь даноi валюти приймаi форму покупки цiii валюти в угодах "спот" чи у форвардних угодах. Спекуляцiя, спрямована проти валюти, приймаi форму продажу цiii валюти в таких угодах. Якщо спекуляцiя стаi iнтенсивноi, то тиск попиту, спрямованого за чи проти цiii валюти, викликаi змiни валютного курсу.




Прискорення чи затягування розрахункiв по зовнiшньоторговельних операцiях.

Припущення щодо майбутнiх змiн валютних курсiв впливають на рiшення, прийнятi компанiями у вiдношеннi покупки й продажу iноземних валют. У результатi прискорюються чи затягуються розрахунки по зовнiшньоторговельних операцiях.

Прискорення розрахункiв - це виплата чи продаж валюти завчасно, звичайно, прийнятого для чи платежiв продажу.

Затягування розрахункiв -це затримка в здiйсненнi чи платежiв продажу валюти.

Припустимо, очiкуiться падiння вартостi фунта стерлiнгiв стосовно iнших валют.

Британський iмпортер, що повинний заплатити за товари в iноземнiй валютi, мабуть, надiйде в такий спосiб:

заплатить вiдразу, а не вiзьме кредит;

буде iмпортувати бiльше товарiв (прискорення розрахункiв), поки фунт стерлiнгiв маi високу вартiсть, i буде тримати бiльш великi запаси товарiв. Полiтика створення запасiв дуже незабаром породить великий попит на продаж валюти iмпортерам в обмiн на фунти стерлiнгiв.

Британський експортер, що одержуi платежi в iноземнiй валютi, не буде поспiшати обмiнювати валюту на фунти стерлiнгiв (затягування розрахункiв), оскiльки вiн сподiваiться в результатi цього продати

Вместе с этим смотрят:


"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной


"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта


"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения


"Этап реформ" в Саудовской Аравии


Globalization and Hospitality Industry