Мiжнародне приватне право

В1Загальнi засади цивiльного законодавства.

Стаття РЖ.Вiдносини, що регулюються цивiльним законодавВнством

Цивiльним законодавством регулюються особистi немайновi та майновi вiдносини (цивiльнi вiдносини), заснованi на юридичнiй рiвноВнстi, вiльному волевиявленнi, майновiй самостiйностi iх учасникiв.

2. До майнових вiдносин, заснованих на адмiнiстративному або iншоВнму владному пiдпорядкуваннi однiii сторони другiй сторонi, а також до податкових, бюджетних вiдносин цивiльне законодавство не застосовуiться, якщо РЖнше не встановлено законом.

Стаття 2. Учасники цивiльних вiдносин

1. Учасниками цивiльних вiдносин i фiзичнi особи та юридичнi особи (далi - особи).

2. Учасниками цивiльних вiдносин i: держава Украiна, Автономна' Республiка Крим, територiальнi громади, iноземнi держави iа iншi суб'iкти публiчного права.

Стаття 3. Загальнi засади цивiльного законодавства

РЖ. Загальними засадами цивiльного законодавства i:

1) неприпустимiсть свавiльного втручання у сферу особистого життя людини;

2)неприпустимiсть позбавлення права власностi, крiм випадкiв, встаВнновлених Конституцiiю Украiни та законом;

3)свобода договору;

4)свобода пiдприiмницькоi дiяльностi, яка не заборонена законом;

5)судовий захист цивiльного права та РЖнтересу;

6)справедливiсть, добросовiснiсть та розумнiсть.

Стаття 4. Акти цивiльного законодавства Украiни

1. Основу цивiльного законодавства Украiни становить Конституцiя Украiни.

2. Основним актом цивiльного законодавства Украiни i Цивiльний кодекс Украiни.

Актами цивiльного законодавства i також iншi закони Украiни, якi приВнймаються вiдповiдно до Конституцii Украiни та цього Кодексу (далi - закон).Якщо суб'iкт права законодавчоi iнiцiативи подав до Верховноi Ради Украiни проект закону, який регулюi цивiльнi вiдносини iнакше, нiж цей Кодекс, вiн зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змiн до Цивiльного кодексу Украiни. Поданий законопроект розгляд. ВР Украiни одночасно з вiдповiдним проектом заВнкону про внесення змiн до Цивiльного кодексу Украiни.

3. Цив. вiдн. можуть регулюватись актами Президента Украiни у випадках, встановлених КУкраiни.

4. Актами цивiльного законодавства i також постанови Кабiнету МiВннiстрiв Украiни.

Якщо постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни суперечить положенням цього Кодексу або iншому закону, застосовуються вiдповiднi положення цього Кодексу або iншого закону.

5. РЖншi органи державноi влади Украiни, органи влади Автономноi Республiки Крим можуть видавати нормативно-правовi акти, що регуВнлюють цивiльнi вiдносини, лише у випадках i в межах, встановлених Конституцiiю Украiни та законом.

6. Цивiльнi вiдносини регулюються однаково на всiй територii Украiни.

Стаття 5. Дiя актiв цивiльного законодавства у часi

1. Акти цивiльного законодавства регулюють вiдносини, якi виникли з дня набрання ними чинностi.

2. Акт цивiльного законодавства не маi зворотноi дii у часi, крiм випадВнкiв, коли вiн пом'якшуi або скасовуi цивiльну вiдповiдальнiсть особи.

3. Якщо цивiльнi вiдносини виникли ранiше i регулювалися актом циВнвiльного законодавства, який втратив чиннiсть, новий акт цивiльного законодавства застосовуiться до прав та обов'язкiв, що виникли з моменВнту набрання ним чинностi.

Стаття 6. Акти цивiльного законодавства i договiр

1. Сторони мають право укласти договiр, який не передбачений актаВнми цивiльного законодавства, але вiдповiдаi загальним засадам цивiльВнного законодавства.

2. Сторони мають право врегулювати у договорi, який передбачений актами цивiльного законодавства, своi вiдносини, якi не врегульованi ними актами.

3. Сторони в договорi можуть вiдступити вiд положень актiв цивiльВнного законодавства i врегулювати своi вiдносини на власний розсуд.

Сторони в договорi не можуть вiдступити вiд положень актiв цивiльВнного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про цс, а також у разi, якщо

обов'язковiсть для сторiн положень актiв цивiльного законоВндавства випливаi з iх змiсту або iз сутi вiдносин мiж сторонами.

4. Положення частин першоi, другоi i третьоi цiii статтi застосовуВнються i до одностороннiх правочинiв.

Стаття 7. Звичай

РЖ. Цивiльнi вiдносини можуть регулюватися звичаiм, зокрема звичаiм лiлового обороту.

Звичаiм i правило поведiнки, яке не встановлене актами цивiльного законод.але i усталеним у певнiй сферi цивiльних вiдносин.

Звичай може бути зафiксований у вiдповiдному документi. 2. Звичай, що суперечить договору або актам цивiльного законодавВнства, у цивiльних вiдносинах не застосовуiться. Стаття 8. Аналогiя

1. Якщо цивiльнi вiдносини не врегульованi цим Кодексом, РЖншими акВнтами цивiльного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства, що регулюють подiбнi за змiстом цивiльнi вiдносини (аналогiя закону).

2. У разi неможливостi використати аналогiю закону для регулювання цивiльних вiдносин вони регулюються вiдповiдно до загальних засад цивiльного законодавства (аналогiя права).

Стаття 9. Застосування Цивiльного кодексу Украiни до вреВнгулювання вiдносин у сферах господарювання, виВнкористання природних ресурсiв, охорони довкiлля, а також до трудових та сiмейних вiдносин

1. Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання вiдноВнсин, якi виникають у сферах використання природних ресурсiв та охороВнни довкiлля, а також до трудових та сiмейних вiдносин, якщо вони не врегульованi iншими актами законодавства.

2. Законом можуть бути передбаченi особливостi регулювання майноВнвих вiдносин у сферi господарювання.

Стаття 10. Мiжнароднi договори

1. Чинний мiжнародний договiр, який регулюi цивiльнi вiдносини, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою Украiни, i часВнтиною нацiонального цивiльного законодавства Украiни.

2. Якщо у чинному мiжнародному договорi Украiни, укладеному у встановленому законом порядку, мiстяться iншi правила, нiж тi, що встаВнновленi вiдповiдним актом цивiльного законодавства, застосовуються правила вiдповiдного мiжнародного договору Украiни.

В2Виникнення цивiльних прав та обов'язкiв

Стаття 11. Пiдстави виникнення цивiльних прав та обов'язкiв

1. Цивiльнi права та обов'язки виникають iз дiй осiб, що передбаченi актами цивiльного законодавства, а також iз дiй осiб, що не передбаченi цими актами, але за аналогiiю породжують цивiльнi права та обов'язки.

2. Пiдставами виникнення цивiльних прав та обов'язкiв,зокрема, i:

1) договори та iншi правочини;

2) створення лiтературних, художнiх творiв, винаходiв та iнших результатiв iнтелектуальноi, творчоi дiяльностi;

3) завдання майновоi (матерiальноi) та моральноi шкоди iншiй особi;

4) iншi юридичнi факти.

3. Цивiльнi права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актiв цивiльного законодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивiльного законодавства, цивiльнi права та обов'язки виникають безпосередньо з актiв органiв державноi влади, органiв влади Автономноi Республiки Крим або органiв мiсцевого самоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивiльного законодавства, цивiльнi права та обов'язки можуть виникати з рiшення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивiльного законодавства або договором, пiдставою виникнення цивiльних прав та обов'язкiвможе бути настання або ненастання певноi подii.

В3 Здiйснення цивiльних прав та виконання цивiльних обов'язкiв

Стаття 12. Здiйснення цивiльних прав

- Особа здiйснюi своi цивiльнi права вiльно, на власний розсуд.

-нездiйснення особою своiх прав не i пiдставою для iх припинення,крiм випадкiв, встановлених законом

-особа може вiдмовитися вiд свого майнового права

вiдмова вiд права власностi на транспортнi засоби,тварин,нерухомi речi- у порядку,встановленому ЦЗ

-особа може за вiдплатним або безвiдплатним договором передати своi майнове право iншiй особi,крiм випадкiв,встановлених законом

-якщо законом встановленi праововi наслiдки недобросовiсного або нерозумного здiйснення особою свого права,вважаiться, що поведiнка особи i добросовiсною, якщо iнше не встановлено судом

Стаття 13. Межi здiйснення цивiльних прав

1. Цивiльнi права особа здiйснюi у межах, наданих iй договором або актами цивiльного законодавства.

2. При здiйсненнi своiх прав особа зобов'язана утримуватися вiд дiй, якi могли б порушити права РЖнших осiб, завдати шкоди довкiллю або культурнiй спадщинi.

3. Не допускаються дii особи, що вчиняються з намiром завдати шкоВнди iншiй особi, а також зловживання правом в iнших формах.

4. При здiйсненнi цивiльних прав особа повинна додержуватися моВнральних засад суспiльства.

5. Не допускаються використання цивiльних прав з метою неправоВнмiрного обмеження конкуренцii, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовiсна конкуренцiя.

6. У разi недодержання особою при здiйсненнi своiх прав вимог, якi встановленi частинами другою - п'ятою цiii статтi, суд може зобов'язати ii припинити зловживання своiми правами, а також застосувати iншi наВнслiдки, встановленi законом.

Стаття 14. Виконання цивiльних обов'язкiв

1. Цивiльнi обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивiльного законодавства.

2. Особа не може бути примушена до дiй, вчинення яких не i обов'язковим для неi.

3. Виконання цивiльних обов'язкiв забезпечуiться засобами заохочення та вiдповiдальнiстю, якi встановленi договором або актом цивiльного законодавства.

4. Особа може бути звiльнена вiд цивiльного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивiльного законодавства.

В4 Захист цивiльних прав та iнтересiв судом.

Стаття 15. Право на захист цивiльних прав та iнтересi.

1. Кожна особа мас право на захист свого цивiльного права у разi його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа маi право на захист свого iнтересу, який не супереВнчить загальним засадам цивiльного законодавства.

Стаття 16. Захист цивiльних прав та iнтересiв судом

1. Кожна особа маi право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та iнтересу.

2. Способами захисту цивiльних прав та iнтересiв можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недiйсним;

3) припинення дii, яка порушуi право;

4)вiдновлення становища, яке iснувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурi;

6) змiна правовiдношення;

7) припинення правовiдношення;

8) вiдшкодування збиткiв та iншi способи вiдшкодування майновоi шкоди;

9) вiдшкодування моральноi (немайновоi) шкоди;

10)визнання незаконними рiшення, дiй чи бездiяльностi органу державноi влади, органу влади Автономноi Республiки Крим або органу мiсцевого самоврядування, iхнiх посадових i службових осiб.

Суд може захистити цивiльне право або iнтерес iншим способом, що встановлений договором або законом.

3. Суд може вiдмовити у захистi цивiльного права та iнтересу особи в разi порушення нею положень частин другоi - п'ятоi статтi 13 цього Кодексу.

В5 Вiдшкодування збиткiв

Стаття 22. Вiдшкодування збиткiв та iншi способи вiдшкодування майновоi шкоди

1. Особа, якiй завдано збиткiв у результатi порушення ii цив права, маi право на iх вiдшкодування.

2. Збитками i:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зi знищенням або пошкодженням речi, а також витрати, якi особа зробила або мусить зробити для вiдновлення свого порушеного права (реальнi збитки);

2) доходи, якi особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби ii право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки вiдшкодовуються у повному обсязi, якщо договором або законом не передбачено вiдшкодування у меншому або бiльшому розмiрi.

Якщо особа,яка порушила право,одержала у зв'язку з цим доходи,то розмiр упущеноi вигоди, що маi вiдшкодовуватися особi, право якоi порушено,не може бути меншим вiд доходiв,одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якiй завдано шкоди,та вiдповiдно до обставин справи майнова шкода може бути вiдшкодована i в iнший спосiб, зокрема, шкода, завдана майну, може вiдшкодовуватися в натурi (передання речi того ж роду та тiii ж якостi,полагодження пошкодженоi речi тощо).

В6 Вiдшкодування моральноi шкоди.

Стаття 23. Вiдшкодування моральноi шкоди

1. Особа маi право на вiдшкодування моральноi шкоди, завданоi внаслiдок порушення ii прав.

2. Моральна шкода полягаi:

1) у фiзичному болю та стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведiнкою щодо неi самоi, членiв ii сiм'i чи близьких родичiв;

3) у душевних стражданнях,яких фiзична особа зазнала у зв'язку iз знищенням чи пошкодженням ii майна;

4) у приниженнi честi, гiдностi, а також дiловоi репутацii фiзичноi або юридичноi особи.

3. Моральна шкода вiдшкодовуiться грiшми, iншим майном або в iнший спосiб.

Розмiр грошового вiдшкодування моральноi шкоди визначаiться судом залежно вiд характеру правопорушення, глибини фiзичних та душевних страждань, погiршення здiбностей потерпiлого або позбавлення його можливостi iх реалiзацii, ступеня вини особи, яка завдала моральноi шкоди, якщо вина i пiдставою для вiдшкодування, а також з урахуванням iнших обставин,якi мають iстотне значення.

При визначеннi розмiру вiдшкодування враховуються вимоги розумностi i справедливостi.

4. Моральна шкода вiдшкодовуiться незалежно вiд майновоi шкоди, яка пiдлягаi вiдшкодуванню, та не пов'язана з розмiром цього вiдшкодування.

5. Моральна шкода вiдшкодовуiться одноразово, якщо iнше не встановлено договором або законом.

В7Цивiльна правоздатнiсть та дiiздатнiсть фiзичноi особи

Стаття 24. Людина як учасник цивiльних вiдносин вважаiться фiзичною особою.

Стаття 25. Цивiльна правоздатнiсть фiзичноi особи

1. Здатнiсть мати цивiльнi права та обов'язки (цивiльну правоздатВннiсть) мають усi фiзичнi особи.

2. Цивiльна правоздатнiсть фiзичноi особи виникаi у момент ii нароВндження.

У випадках, встановлених законом, охороняються iнтереси зачатоi, але ще не народженоi дитини.

3. У випадках, встановлених законом, здатнiсть мати окремi цивiльнi права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фiзичною особою вiдповiдного вiку.

4 Цивiльна правоздатнiсть фiзичноi особи припиняiться у момент ii смертi.

Стаття 26.Обсяг цивiльноi правоздатностi фiзичноi особи

1. Усi фiзичнi особи i рiвними у здатностi мати цивiльнi права та обов'язки.

2. Фiз. ос. маi усi особистi немайновi права, встановленi К Украiни та цим Кодексом.

3. Фiз.ос. здатна мати усi майновi права, що встановленi цим Кодексом, iншим законом.

4. Фiз. ос. здатна мати iншi цивiльнi права, що не встановленi К Украiни, цим Кодексом, iншим законом, якщо вони не суп. закону та моральним засадам суспiльства.

5. Фiзична особа здатна мати обов'язки як учасник цивiльних вiдносин.

Стаття 27. Запобiгання обмеженню можливостi фiзичноi особи мати цивiльнi права та обов'язки

1. РЖРЖравочин, що обм. можливiсть фiзичноi особи мати не забороВнненi законом цивiльнi права та обов'язки i нiкчемним.

2. Правовий акт Президента Украiни,органу державноi влади,органу шади Автономноi Республiки Крим, органу мiсцевого самоврядування,iхВннiх посадових i службових осiб не може обмежувати можливiсть фiзичноi особи мати не забороненi законом цивiльнi права та обов'язки, крiм виВнпадкiв, коли таке обмеження передбачено К Украiни.

Стаття 28. РЖм'я фiзичноi особи

РЖ. Фiз ос набуваi прав та обов'язкiв i здiйснюi iх пiд своiм iм'ям.

РЖм'я фiз. ос, яка i громадянином У, складаiться iз призвиша, власного iменi та по батьковi, якщо iнше не випливаi iз закону або звичаю нацiональноi меншини, до якоi вона належить.

2. При здiйсненнi окремих цивiльних прав фiз. ос. вiдповiдно до закону може використовувати псевдонiм (вигадане iм'я) або дiяти без зазначення iменi.

3, iм'я фiзичнiй особi надаiться вiдповiдно до закону.

Стаття 29. Мiсце проживання фiз. ос.

1. Мiсцем проживання фiз.ос.i житловий будинок, квартира, iнше примiщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо), у вiдповiдному населеному пунктi, в якому фiз. ос. прож.постiйно, переважно або тимчасово.

2. Фiз.ос., яка досягла 14 рокiв, вiльно обираi собi мiсце прожив., за винятком обмежень, якi встановлюються законом.

3. Мiсцем проживання фiз.ос. у вiцi вiд 10 до 14 рокiв i мiсце проживання ii батькiв (усиновлювачiв) або одного з них, з ким вона проживаi, опiкуна або мiсцезнаходження навчального закладу чи заВнкладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживаi, якщо iнше мiсце проживання не встановлено за згодою мiж дiл нною та батькам.У разi спору мiсце проживання фiз.ос.у вiцi вiд 10 до 14 рокiв визначаiться органом опiки та пiклування або судом.

4. Мiсцем проживання фiз.ос., яка не досягла 10 рокiв, i мiсце проживання ii батькiв (усиновлювачiв) або одного з них, з ким воВнна проживаi, опiкуна або мiсцезнаход.навчального закладу чи заВнкладу охорони здоров'я, в якому вона проживаi.

5. Мiсцем проживання недiiздатноi особи i мiсце проживання ii опiВнкуна або мiсцезнаходження вiдповiдноi органiзацii, яка виконуi щодо неi функцii опiкуна.

6. Фiзична особа може мати кiлька мiсць проживання.

Стаття ЗО. Цивiльна дiiздатнiсть фiз.ос.

РЖ. Цивiльну дiiздатнiсть маi фiз.ос., яка усвiдомлюi значення своiх дiй та може керувати ними.

Цивiльною дiiздатнiстю фiзичноi особи i ii здатнiсть своiми дiями набувати для себе цивiльних прав i самостiйно iх здiйснювати, а також здатнiсть своiми дiями створювати для себе цивiльнi обов'язки, самоВнстiйно iх виконувати та нест и зiдповiдальнiсть у разi iх невиконання.

2. Обсяг цивiльноi дiiздатностi фiз. ос. встановлюiться цим Кодексом i може бути обмежений виключно у випадках i в порядку, встановлених законом.

В8Часткова i неповна цивiльна дiiздатнiсть.

Стаття ЗО. Цивiльна дiiздатнiсть фiз.ос.

РЖ. Цивiльну дiiздатнiсть маi фiз.ос., яка усвiдомлюi значення своiх дiй та може керувати ними.

Стаття 31. Часткова цивiльна дiiздатнiсть фiз. ос., яка не досягла 14 рокiв

1. Фiз.ос.,яка не досягла 14 рокiв (малолiтня особа), маi право:

1) самостiйно вчиняти дрiбнi побутовi правочини.

Правочин вважаiться дрiбним побутовим, якщо вiн задовольняi побутовi потреби особи, вiдповiдаi ii фiзичному, духовному чи соцiальному розвитку та стосуiться предмета, який маi невисоку вартiсть;

2) здiйснювати ос. нем. права на результати iнтелек., творчоi дiяльностi, що охороняються законом.

2. Малолiтня особа не несе вiдповiдальностi за завдану нею шкоду.

Стаття 33. Цивiльна вiдповiдальнiсть неповнолiтньоi особи

1. Неповнолiтня особа особисто несе вiдповiдальнiсть за порушення договору, укладеного нею самостiйно вiдповiдно до закону.

2. Неповнолiтня особа особисто несе вiдповiдальнiсть за порушення договору, укладеного за згодою батькiв (усиновлювачiв), пiклувальника. Якщо у неповнолiтньоi особи недостатньо майна для вiдшкодування збиткiв, додаткову вiдповiдальнiсть несуть ii батьки (усиновлювачi) або пiклувальник.

3. Неповнолiтня особа несе вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану нею iншiй особi.

В9Обмеження цив.дiiздатностi та визнання фiз. ос. недiiздатною.

Стаття 36. Обмеження цивiльноi дiiздатностi фiз.ос.

1. Суд може обмежити цивiльну дiiздатнiсть фiз.ос., якщо вона страждаi на психiчний розлад, який iстотно впливаi на ii здатнiсть усвiдомлювати значення своiх дiй та (або) керувати ними.

2. Суд може обмежити цивiльну дiiздатнiсть фiз.ос., якщо вона зловживаi спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичниВнми речовинами тощо i тим ставить себе чи свою сiм'ю, а також iнших осiб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матерiальВнне становище.

3. Порядок обмеження цивiльноi дiiздатностi фiзичноi особи встановВнлюiться Цив. процес. кодексом Украiни.

4. Цивiльна дiiздатнiсть фiзичноi особи i обмеженою з моменту наВнбрання законноi сили рiшенням суду про це.

Стаття 37.Правовi наслiдки обмеження цивiльноi дiiздатностi фiзичноi особи

1. Над фiз.ос., цивiльна дiiздатнiсть якоi обмежена, встаВнновлюiться пiклування.

2. Фiз.ос., цивiльна дiiздатнiсть якоi обмежена, може самоВнстiйно вчиняти лише дрiбнi побутовi правочини.

3. Правочини шодо розпорядження майном та iншi правочини, що виВнходять за межi дрiбних побутових, вчиняються особою, цивiльна дiiздатВннiсть якоi обмежена, за згодою пiклувальника.Вiдмова пiклувальника дати згоду на вчинення правочинiв, що вихоВндять iа межi дрiбних побутових, може бути оскаржена особою, цивiльна дiiздатнiсть якоi обмежена, до органу опiки та пiклування або суду.

4. Одержання заробiтку, пенсii, стипендii, iнших доходiв особи, цивiльВнна дiiздатнiсть якоi обмежена, та розпоряджання ними здiйснюються пiклувальником. Пiклувальник може письмово дозволити фiз. ос., цивiльна дiiздатнiсть якоi обмежена, самостiйно одержувати заробiток, пенсiю, стипендiю, iншi доходи та розпоряджатися ними.

5. Особа, цивiльна дiiздатнiсть якоi обмежена, самостiйно несе вiдпоВнвiдальнiсть за порушення нею договору, укладеного за згодою пiклувальВнника, та за шкоду, що завдана нею iншiй особi.

Стаття 38.Поновлення цивiльноi дiiздатностi фiз. ос., цивiльна дiiздатнiсть якоi була обмежена

1. У разi видужання фiз. ос., цивiльна дiiздатнiсть якоi була обмежена, або такого полiпшення ii психiчного стану, який вiдновив у повному обсязi ii здатнiсть усвiдомлювати значення своiх дiй та (або) керувати ними, суд поновлюi ii цивiльну дiiздатнiсть.

2. У разi припинення фiз. ос. зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо суд понов. ii цивiльну дiiздатнiсть.

3. Пiклування, встановлене над фiз. ос., припиняiться на пiдставi рiшення суду про поновлення цив.дiiздат.

4. Порядок поповнення цивiльноi дiiздатностi фiз.ос., цивiл на дiiздатнiсть якоi була обмежена, встановлюiться Цивiльним процес.код. У.

Стаття 39. Визн. фiз.ос.недiiздатною

1. Фiз.ос. може бути визнана судом недiiздатною, якщо вон внаслiдок хронiчного, стiйкого психiчного розладу не здатна усвiдомл вати значення своiх дiй та (або) керувати ними.

2. Порядок визнання фiз. ос.недiiздатною встанов.Цивiльним процес.код.У.

3. Якщо суд вiдмовить у задоволеннi заяви про визнання особи недiiздат i буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовiсно без де статньоi для нього пiдстави, фiзична особа, якiй такими дiями було завдан моральноi шкодВ», маi право вимагати вiд заявника ii вiдшкодування.

Стаття 40. Момент визнання фiз. ос.недiiздатною

1. Фiз. ос.визнаiться недiiздатною з моменту набрання закон рiшенням суду про це.

2. Якщо вiд часу виникнення недiгiздатностi залежить визнання нед. шлюбу, договору або iншого правочину, суд з урахуванням висповку судово-психiатричноi експертизи та iнших доказiв щодо психiч. стану ос.може визначити у своiму рiшеннi день, з якого вона визна iться недiiздатною.

Стаття 41. Правовi наслiдки визнання фiз.ос. недiiзд.

1. Над недiiздатною фiз. ос. встановлюiться опiка.

2. Недiiзд. фiз. ос. не маi права вчиняти будь-якого право чину.

3. Правочини вiд РЖменi недiiздатноi фiзичноi особи та в ii iнтерес вчиняi ii опiкун.

4. Вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану недiiзд. фiз. ос., несе РЗРЗ опiкун.

Стаття 42. Поновлення цив. дiiздат. фiз. ос., яка була визнана недiiздатною

1. За заявою опiкуна або органу опiки та пiклування суд поновлюi цивiльну дiiздатнiсть фiзичноi особи, яка булл визнана недiiздатною, i припиняi опiку, якщо буде встановлено, що внаслiдок видужання або значного полiпшення ii психiчного стану у неi поновилася здатнiсть усвiдомлювати значення своiх дiй та керувати ними.

2. Порядок поновлення цивiльноi дiiздатностi фiзичноi особи, яка буВнла визнана недiiздатною, встановлюiться Цивiльним процесуальним коВндексом Украiни.

В10 Безвiсна вiдсутнiсть та оголошення фiз.ос. померлою.

Стаття 43. Визнання фiз. ос. безвiсно вiдсутньою

1. Фiз. ос. може бути визнана судом безвiсно вiдсутньою, якщо протягом 1 року в мiсцi ii постiйного прожив. немаi вiдомостей про мiсце ii перебування.

2. У разi неможл.встановити день одержання останнiх вiдомосВнтей про мiсце перебування особи початком ii безвiсноi вiдсутностi вваВнжаiться 1число мiсяця, що йде за тим, у якому були одержанi такi вiдомостi, а в разi неможливостi встановити цей мiсяць.

3. Порядок визнання фiз.ос. безвiсно вiдсутньою встановлюВнiться Цив. процес. Код. У.

Стаття 44. Опiка над майном фiз. ос., яка визнана безВнвiсно вiдсутньою, а також фiз.ос., мiсце перебування якоi невiдоме

1. На пiдставi рiшення суду про визнання фiз.ос. безвiсно вiдВнсутньою нотарiус за останнiм мiсцем ii проживання описуi належне iй майно та встановлюi над ним опiку.

2. За заявою зац. особи або органу опiки та пiклування над майном фiз.ос., мiсце перебування якоi невiдоме, опiка може бути встановлена нотарiусом до ухвалення судом рiшення про визнання ii безвiсно вiдсутньою.

3. Опiкун над майном фiз.ос., яка визнана безвiсно вiдсутВнньою, або фiз.ос., мiсце перебування якоi невiдоме, приймаi виВнконання цив.обов'язкiв на ii користь,погашаi за рахунок ii майна борги, управляi цим майном в ii iнтересах.

4. За заявою заiнтересованоi особи опiкун над майном фiз.ос., яка визнана безвiсно вiдсутньою,або фiз.ос., мiсце перебування якоi невiдоме, надаi за рахунок цього майна утримання особам, яких воВнни за законом зобов'язанi утримувати.

5. Опiка над майном припиняiться у разi скасування рiшення суду про визнання фiз.ос. безвiсно вiдсутньою, а також у разi появи фiз.ос., мiсце перебування якоi було невiдомим.

Стаття 45. Скасування рiшення сулу про визнання фiз.ос. безвiсно вiдсутньою .Якщо фiзична особа, яка була визнана безвiсно вiдсутньою,з''явилася або якщо одержано вiдомостi про мiсце ii перебування, суд за мiсцем ii перебування або суд, що постановив рiшення про визнання цiii особи безвiсно вiдсутньою, за заявою цiii особи або iншоi заiнтересоваВнноi особи скасовуi рiшення про визнання фiз.ос. безвiсно вiдсутВнньою.

Стаття 46.Оголошення фiз.ос.померлою РЖ. Фiз.ос. може бути оголошена судом померлою, якщо у мiсцi постiйного проживання немаi вiдомостей про мiсце ii перебування 'прот. 3 р., а якщо вона пропала безвiсти за обставин, що загрожували iй смертю або дають пiдставу припускати ii загибель вiд певного нещасного випадку, - протягом 6 мiс.

2. Фiз.ос., яка пропала безвiсти у зв'язку з воiнними дiям може бути оголошена судом померлою пiсля спливу двох рокiв вiд дн закiнч.воiнних дiй. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фiз.ос. померлою i до спливу цього строку, не ранiше спливу шести мiсяцiв.

3. Фiз.ос. оголош. померлою вiд дня набрання закони сили рiшенням суду про це. фiз.ос, яка пропала безвiсти за о ставин, що загрожували iй смертю або дають пiдстави припустити ii з гибель вiд певного нещасного випадку або у зв'язку з воiнними дiям може бути оголошена померлою вiд дня ii вiрогiдноi смертi.

4. Порядок оголошення фiз.ос. померлою встановл. Цив. процесуальним кодексом У.

Стаття 47.Правовi наслiдки оголошення фiз.ос. померлою

1. Правовi наслiдки огол. фiз.ос.померлою прирiвнюiться до правових наслiдкiв, якi настають у разi смертi.

2. Спадкоiмцi фi.ос., яка оголошена померлою, не мают права вiдчужувати протягом 5 рокiв нерухоме майно, що перейш. до них у зв'язку з вiдкриттям спадщини. i

Стаття 48. Правовi наслiдки появи фiз.ос., яка оголошена померлою

1. Якщофiз. ос, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано вiдомостi про мiсце ii перебування, суд за мiсцем перебув.цiii особи або суд, що постановив рiшення про оголошення ii померлою, за заявою цiii особи або iншоi заiнтер. ос. скасов. рiшення про оголошення фiзичноi особи померлою.

2. Незалежно вiд часу своii появи фiз.ос., яка була оголошена померлою, маi право вимагати вiд особи, яка володii ii майном, поверненi цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неi пiсля оголош. фiз. ос.померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давнiстю, а також грошей та цiнних паперiв на пред'явника, i

3. Особа, до якоi майно перейшло за вiдплатним договором,зоб. повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фiз. ос., яка була оголошена померВнлою, жива.В разi немож. повернути майно особi, яка була оголоВншена померлою, вiдшкодовуiться вартiсть цього майна.

4. Якщо майно фiз.ос., яка була оголошена померлою i з'явилася, перейшло у власнiсть держави, А.Р. Крим або територiальноi громади i було реалiзоване ними, цiй особi повертаВнiться сума, одержана вiд реалiзацii цього майна.

В11Опiка та пiклування.

Стаття 55. Завдання опiки та пiклування

1. Опiка та пiклування встановлюються з метою забезпечення особисВнтих немайнових i майнових прав та iнтересiв малолiтнiх, неповнолiтнiх осiб, а також повнолiтнiх осiб, якi за станом здоров'я не можуть самостiйно здiйснювати своi права i виконувати обов'язки.

Стаття 56. Орган опiки та пiклування

1. Органи, на якi покладено здiйснення опiки та пiклування, iх права та обов'язки щодо забезпечення прав та iнтересiв фiзичних осiб, якi поi требують опiки та пiклування, встановлюються законом та iншими норВнмативно-правовими актами.

Стаття 57. Обов'язок повiдомляти про фiз. осiб, якi поВнтребують опiки або пiклування

1. Особа, якiй стало вiдомо про фiз. ос., яка потребуi опiки або пiкВнлування, зобов'язана негайно повiдомити про це орган опiки та пiклування.

Стаття 58. Фiз.особи, над якими встановлюiться опiка

1. Опiка встановлюiться над малолiтнiми особами, якi позбавленi батьВнкiвського пiклування, та фiзичними особами, якi визнанi недiiздатними.

Стаття 59.Фiз.особи,над якими встановлюiться пiклуВнвання

1. Пiклування встановлюiться над неповнолiтнiми особами, якi поВнзбавленi батькiвського пiклування, та фiзичними особами, цивiльна дiiВнздатнiсть яких обмежена.

Стаття 60. Встановлення опiки та пiклування судом

1. Суд встановлюi опiку над фiз.ос. у разi визнання ii неВндiiздатною i призначаi опiкуна за поданням органу опiки та пiклування.

2. Суд встановлюi пiклування над фiз.ос. у разi обмеження ii цив. дiiздат.i призначаi пiклувальника за поданням органу опiки та пiклування.

3. Суд встановлюi опiку над малолiт. ос., якщо при розглядi справи буде встановлено, що вона позбавлена батькiвського пiклування, i призначаi опiкуна за поданням органу опiки та пiклування.

4. Суд встановлюi пiклування над неповнолiтньою особою, якщо при розглядi справи буде встановлено, що вона позбавлена батькiвського пiклуВнвання, i призначаi пiклувальника за поданням органу опiки та пiклування.

Стаття 61.Встановлення опiки та пiклування органом опiки та пiклування

1. Орган опiки та пiклування встановлюi опiку над мал.ос. та пiклування над неповнолiт. ос., крiм випадкiв, встановВнлених частинами першою та другою статтi 60 цього Кодексу.

Стаття 62. Мiсце встановлення опiки або пiклування

1. Опiка або пiклування встановлюються за мiсцем проживання фiзичВнноi особи, яка потребуi опiки чи пiклування, або за мiсцем проживання опiкуна чи пiклувальника.

Стаття 63. Призначення опiкуна або пiклувальника

1. Оп.або пiклув. призначаi орган опiки та пiклування.

2. Оп.або пiклув. може бути лише фiз.ос. з повною цив. дiiздат.

3. Фiз.ос. може бути призначена оп. або пiклув. лише за ii письмовою заявою.

4. Оп. або пiклув.призначаються переважно з осiб, якi переб. у сiмейних, родинних вiдносинах з пiдопiчним, з урахуванням особистих стосункiв мiж ними, можливостi особи виконувати обов'язки опiкуна чи пiклувальника.

При призначеннi опiкуна для малолiтньоi особи та при призначеннi пiкВнлувальника для неповнолiтньоi особи враховуiться бажання пiдопiчного.

5. Фiз.ос.може бути призначено одного або кiлькох оп.чи пiклув.

Стаття 64. Фiз.ос., яка не може бути опiкуном або пiклув.

1. Оп.або пiклув.не може бути фiз.особа:

1) яка позбавлена батькiвських прав, якщо цi права не були поновленi

2) поведiнка та iнтереси якоi суперечать iнтересам фiзичноi особи, яка потребуi опiки або пiклування.

Стаття 65. Оп. або пiклув.над фiз. ос., щодо якоi не призначено опiкуна або пiклувальника

1. До встановлення опiки або пiклування i призначення опiкуна чи пiклувальника опiку або пiклування над фiзичною особою здiйснюi вiдповiдний орган опiки та пiклування.

Стаття 66. Оп.або пiклув. над фiз. ос., яка перебув. у спец. закладi

1. Якщо над фiз.ос., яка перебуваi у навч. закладi i закладi охор. здоров.або закладi соц. захисту насел., не встановлено оп.чи пiклув.або не призначено оп. чи пiклув, опiку або пiклування над нею здiйснюi цей заклад.

Стаття 67. Права та обов'язки опiкуна

1. Оп. зобов.дбати про пiдопiчного, про створення йому необ.поб. умов, забезпечення його доглядом та лiкуванням. Оп. малол.ос.зобов'язаний дбати про ii виховання, навч.та розвиток. 2. Оп. маi право вимагати повернення пiдопiчного вiд осiб, якi тримають його без законноi пiдстави.

3. Оп. вчиняi правочини вiд iменi та в iнтересах пiдопiчного.

4. Оп. зобов.вживати заходiв щодо захисту цив. та iнтересiв пiдопiчного.

Стаття 68.Правочини, якi не може вчиняти опiкун

1. Оп., його дружина, чоловiк та близькi родичi не можуть укладати з пiдопiчним договорiв, крiм передання майна пiдопiчному у власнiсть за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.

2. Опiкун не може здiйснювати дарування вiд iменi пiдопiчного, а таВнкож зобов'язуватися вiд його iменi порукою.

Стаття 69. Права та обов'язки пiклувальника

1. Пiклув.над непов.особою зобов'язаний дбати про створення для неi необхiдних побутових умов, про ii виховання, навчанВння та розвиток.Пiклувальник над фiз.ос., цив. дiiздат. якоi обмежена, зобов'язаний дбати про ii лiкування, створення необхiдних поб. умов.

2.Пiклув. даi згоду на вчинення пiдопiчним правочинiв.

3. Пiклув. зобов.вживати заходiв щодо захисту цив. прав та iнтересiв пiдопiчного.

Стаття70. Правочини, на вчинення яких пiклувальник не може давати згоду

1. Пiклув. не може давати згоду на укладення договорiв мiж пiдопiчним та своiю дружиною (своiм чоловiком) або своiми близькиВнми родичами, крiм передання майна пiдопiчному у власнiсть за договоВнром дарування або у безоплатне користування на пiдставi договору поВнзички.

Стаття 71. Правочини, якi вчиняються з дозволу органу опiки та пiклування

1. Опiкун не маi права без дозволу органу опiки та пiклування:

1) вiдмовитися вiд майнових прав пiдопiчного;

2) видавати письмовi зобов'язання вiд iменi пiдопiчного;

3) укладати договори, якi пiдлягають нотарiальному посвiдченню та (або) державнiй реiстрацii, в тому числi договори щодо подiлу або обмiВнну житлового будинку, квартири;

4) укладати договори щодо iншого цiнного майна.

2. Пiклув. маi право дати згоду на вчинення правочинiв, передВнбачених частиною першою цiii статтi, лише з дозволу органу опiки та пiклування.

Стаття 72. Управлiння майном особи, над якою встановлено опiку

1. Оп. зобов'язаний дбати про збереження та використання майна пiдопiчного в його iнтересах.

2. Якщо малолiтня особа може самостiйно визначити своi потреби та iнтереси, опiкун, здiйснюючи управлiння ii майном, повинен враховуваВнти ii бажання.

3. Опiкун самостiйно здiйснюi витрати, необхiднi для задоволення поВнтреб пiдопiчного, за рахунок пенсii, алiментiв, доходiв вiд майна пiдопiчВнного тощо.

4. Якщо пiдопiчний i власником нерухомого майна або майна, яке потребуi постiйного управлiння, опiкун

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry