Мiжнароднi валютнi ринки та iх функцii

Курсова робота

На тему: ВлМiжнароднi валютнi ринки та iх функцiiВ»

План

Вступ. 3

1. Основнi характеристики валютного ринку. 4

1.1. Поняття валютного ринку. 4

1.2. Структурна характеристика валютного ринку. 13

1.3. Функцii валютного ринку. 19

2. Механiзм функцiонування мiжнародного валютного ринку на сучасному етапi глобалiзацii свiтовоi економiки. 21

2.1. Обсяги та структура валютних операцiй. 21

2.2. Валютний ринок у системi свiтовоi фiнансовоi системи. 24

2.3.Украiна на свiтовому валютному ринку. 28

Висновок. 31

Додаток 1. 33

Додаток 2. 34

Список використаноi лiтератури: 35

На певному iсторичному етапi збiльшення кiлькостi мiжнародних господарських зв'язкiв неминучо призвело до пiдвищення ролi валютно-фiнансовоi сфери у свiтовому масштабi. Процес мiжнародного руху товарiв, послуг, капiталу, виробнича i науково-технiчна спiвпраця, мiграцiя робочоi сили, розвиток туризму привели до виникнення суспiльних вiдносин, пов'язаних з грошовими вимогами i вiдповiдними зобов'язаннями учасникiв мiжнародних економiчних вiдносин. Саме мiжнародний платiжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних i фiзичних осiб рiзних краiн, i обслуговуiться валютним ринком.

У лiтературi iснуi декiлька рiзних тлумачень поняття валютного ринку внаслiдок того, що законодавчого визначення поки ще немаi. Рiзнi автори пропонують рiзноманiтне тлумачення цiii категорii. Так, наприклад, А.Г. Наговiцин i В.В. РЖванов визначають валютний ринок просто як Влринок, на якому продаiться i купуiться валюта рiзних краiнВ». РЖ.РЖ. Платонова розглядаi валютний ринок складнiше, а саме, в трьох аспектах: у широкому значеннi слова, у вузькому значеннi слова i з органiзацiйноi точки зору. Валютнi ринки розглядаються як офiцiйнi центри, де вiдбуваiться конвертацiя iноземних валют на нацiональну, по курсу, що складаiться на основi попиту i пропозицii.

Поняття валютного ринку i системним i як будь-якiй системi йому властивi характеристики структурностi i функцiональностi. Метою моii курсовоi роботи i вивчення структури i функцiй валютного ринку.

У першому роздiлi представленi теоретичнi поняття пов'язанi з характеристиками валютного ринку. У другому представлений огляд основних функцiй валютного ринку, а в третьому описуються основнi центри зосередження мiжнародних ринкiв i зокрема Нью- Йоркська, Токiйська i Лондонська фондовi бiржi, як основнi осередки мiжнародного валютного ринку.

1.1. Поняття валютного ринку

Зовнiшньоторговельнi операцii, зарубiжнi iнвестицii i кредитування, вивiз капiталiв, прибуткiв i доходiв в рiзних формах з краiни в краiну вимагають проведення рiзних операцiй з валютами. Валютнi операцii i операцiями по купiвлi-продажу валюти. Цi операцii розрiзняються по видах залежно вiд цiлей i термiнiв iх здiйснення. Вони мають на метi придбання валют для комерцiйноi дiяльностi або наживи вiд спекулятивного прибутку за рахунок курсовоi рiзницi, а також для страхування вiд валютного ризику. Валютнi операцii сприяють конвертованостi валют, своiчасностi мiжнародних розрахункiв, мiжнародному руху капiталiв.

Обмiн валют i операцii з ними здiйснюються на специфiчному ринку - валютному. Валютний ринок i системою (сукупнiсть) економiчних i органiзацiйних вiдносин, що складаються на основi купiвлi i продажу iноземних валют. Валютний ринок - це, також особлива сфера дiяльностi, яка забезпечуi зiставлення попиту iноземноi валюти з ii пропозицiiю i визначаi ii курс щодо нацiональноi грошовоi одиницi даноi краiни.

З погляду макроекономiки, тобто загальноi структури господарства окремоi краiни, валютний ринок i частиною фiнансового ринку, iснуючого разом з iншими видами ринкiв, такими як ринки засобiв виробництва, робочоi сили, послуг, технологiй, споживацький ринок та iн. Мiжнародний валютний ринок охоплюi валютнi ринки всiх краiн свiту. Пiд мiжнародним валютним ринком також слiд розумiти ланцюг тiсно зв'язаних мiж собою системою кабельних i супутникових комунiкацiй свiтових регiональних валютних ринкiв. Мiж ними iснуi тАЬперекачкатАЭ засобiв залежно вiд поточноi iнформацii i прогнозiв провiдних учасникiв ринку щодо можливого положення окремих валют.

Загальну структуру фiнансового ринку i мiсце в ньому валютного ринку можна представити у виглядi схеми:

Автори вiтчизняних видань, в яких висвiтлюються проблеми функцiонування валютного ринку, звертають увагу на необхiднiсть розмежувати такi поняття, як "нацiональний валютний ринок" i " мiжнародний валютний ринок"[4;c167]. При цьому пiд нацiональним валютним ринком розумiiться сфера здiйснення валютних операцiй перш за все всерединi краiни, приводяться рiзнi критерii класифiкацii валютних ринкiв.

Експерти центральних банкiв i фахiвцi фiнансовоi сфери краiн Захiдноi РДвропи, i перш за все держав - членiв РДвропейського союзу (РДС), подiбноi чiткоi гранi мiж названими рiзновидами валютного ринку, як правило, не проводять. Аналiзуючи рiзнi аспекти дiяльностi валютного ринку, вони розумiють перш за все iдиний, тобто мiжнародний, валютний ринок. Рiч у тому, що, по-перше, валютний ринок не маi чiтких географiчних меж, певного мiсця розташування, оскiльки носить мiжнародний характер. В той же час вiн функцiонуi в умовах iснування безлiчi окремих суверенних держав i рiзноманiття нацiональних валют. Саме завдяки такiй суперечливiй iдностi - поiднанню мiжнародного характеру ринку i нацiональноi приналежностi валюти певнiй державi - виникають обмiннi операцii, iснуi i сам валютний ринок.

По-друге, операцii з iноземною валютою складаються на основi процесiв мiжнародноi торгiвлi, руху капiталiв i робочоi сили, передачi технологiй, все бiльше об'iднуючи нацiональнi господарства окремих краiн в iдиний свiтовий економiчний простiр, тобто свiтове господарство. Наприклад, щоденно центральнi банки та iншi фiнансовi iнститути, а також експортери та iмпортери - компанii рiзних краiн, що беруть участь в мiжнародних операцiях, - одержують або виплачують значнi суми у валютi. Тому однiiю iз зв'язуючих ланок свiтового господарства i i мiжнародний валютний ринок, який лише досить умовно можна подiлити на якiсь нацiональнi i регiональнi ринки валют.

По-третi, необхiдно мати на увазi, що ступiнь залученостi рiзних краiн в свiтове господарство, у тому числi i iх участi у валютно-фiнансовому обмiнi, неоднаковий. Якщо йдеться про краiни з частково конвертованою i замкнутою валютою, то це означаi певну iх вiдособленiсть, усуненiсть вiд мiжнародного валютного ринку. Держави, валюта яких вiльно конвертуiться, i, як правило, економiчно розвиненими краiнами i виступають як найактивнiшi учасники валютного ринку. Звiдси стаi зрозумiло, чому фахiвцi в областi валютних операцiй розвинених краiн дотримуються думки, згiдно з якою мiжнародний валютний ринок i аналогiчний ринок усерединi краiни складають iдине цiле. Разом з тим, якщо краiна недостатньо тiсно пов'язана з свiтовим господарством по будь-яким параметрам, то ii внутрiшнiй валютний ринок набуваi самостiйного значення для ii економiки, до певноi мiри вiдособлюiться вiд мiжнародного ринку.[21;c257]

Об'iктом валютного ринку i комплекс суспiльних вiдносин (в основному у сферi економiки та ii регулювання державами) з приводу обслуговування мiжнародного обороту товарiв, послуг, робiт; своiчасного здiйснення мiжнародних розрахункiв; стихiйного визначення валютних курсiв шляхом балансування попиту i пропозицii рiзних валют; надання механiзмiв захисту вiд валютних ризикiв; диверсифiкацii валютних резервiв банкiв, пiдприiмств i держав; проведення валютних iнтервенцiй; використовування ринку державами для цiлей iх грошово-кредитноi i економiчноi полiтики; отримання прибутку у виглядi рiзницi курсiв валют i процентних ставок. Приведений перелiк заходiв, реалiзованих на вiдкритому валютному ринку, звичайно не повний.

Предметом, яким оперують суб'iкти мiжнародного валютного ринку в процесi реалiзацii суспiльних вiдносин, що також i об'iктом - i валюти рiзних краiн, цiннi папери, вираженi в iноземних валютах, а також валютнi цiнностi. На свiтових валютних ринках операцii проводяться, як правило, з валютами, що найбiльш широко використовуються в свiтовому платiжному оборотi. Так, на чотири валюти тАФ долар США, iiну, фунт стерлiнгiв, iвродолар доводиться до 90% всього мiжнародного обороту. На регiональних i мiсцевих ринках здiйснюються операцii з конкретними конвертованими валютами, такими як сiнгапурський долар, саудiвський реал, кувейтський динар, росiйський рубель i т.д.

Мiжнароднi валютнi ринки можна класифiкувати по цiлому ряду ознак: по сферi розповсюдження, по вiдношенню до валютних обмежень, по видах валютних ресурсiв, по ступеню органiзованостi.[20;c98]

Розподiл валютних ринкiв по видах i формах функцiонування.

По сферi розповсюдження, тобто по широтi охоплення, можна видiлити мiжнародний (мiжнароднi фiнансовi центри) i внутрiшнiй валютнi ринки. Так мiжнароднi (свiтовi) валютнi ринки зосередженi в основних фiнансових центрах Захiдноi РДвропи, США, Близького Сходу, Схiдноi Азii. Найбiльшi центри розташованi в Лондонi, Нью-Йорку, Франкфуртi-на-Майнi, Парижi, Цюрiху, Токiо, Сiнгапурi та iн. За деякими оцiнками на Лондонський ринок доводиться вiд однiii третини до половини рiчного обороту. Його поступово наздоганяi Нью-йоркський ринок.

У свою чергу, як мiжнародний, так i внутрiшнiй ринки складаються з ряду регiональних ринкiв, якi утворюються фiнансовими центрами в окремих регiонах свiту або даноi краiни.

По вiдношенню до валютних обмежень можна видiлити вiльний i скований валютнi ринки (це вiдноситься до регiональних i нацiональних валютних ринкiв) залежно вiд вiдсутностi або наявностi на ньому валютних обмежень.[7;c53]

Регулювання валютних операцiй в зарубiжних краiнах здiйснюiться, як правило, на двох рiвнях. Це державне регулювання, що проводиться в рамках валютноi полiтики держави, i обмеження, що вводяться безпосередньо банками для страхування своii дiяльностi вiд можливих збиткiв. Валютна полiтика будь-якоi держави i, перш за все, елементом економiчноi стратегii уряду, що перебуваi при владi.

У найзагальнiшому планi валютна полiтика розвинених держав i цiлеспрямованим використанням владою певних механiзмiв для досягнення цiлей економiчноi полiтики тАФ стимулювання темпiв економiчного зростання, зайнятостi населення i боротьби з iнфляцiйними тенденцiями. В цiлому валютна полiтика покликана регулювати зовнiшню конкурентоспроможнiсть держави, забезпечувати захист економiки вiд негативноi дii валютноi нестiйкостi та негативних дiй будь-яких зовнiшнiх чинникiв.

Валютнi обмеження тАФ це система державних заходiв (адмiнiстративних, законодавчих, економiчних, органiзацiйних) по встановленню порядку проведення операцiй з предметом операцii (iноземною валютою, цiнними паперами, вираженими в нiй, валютними цiнностями) в окремих краiнах, поставлених нацiональним законодавством. Валютнi обмеження включають заходи по цiльовому регулюванню платежiв i переказiв нацiональноi та iноземноi валюти за межу, а також встановлення порядку розрахункiв у валютi на внутрiшньому ринку.

Валютний ринок з валютними обмеженнями називаiться скованим ринком, а за вiдсутностi iх тАФ вiльним валютним ринком.

По видах вживаних валютних курсiв валютний ринок може бути з одним режимом i з подвiйним режимом.

Ринок з одним режимом тАФ це валютний ринок з вiльними валютними курсами, тобто з плаваючими курсами валют, котирування яких встановлюiться на бiржових торгах.

Валютний ринок з подвiйним режимом тАФ це ринок з одночасним застосуванням фiксованого i плаваючого курсу валюти.[8;c169]

За ступенем органiзованостi валютний ринок буваi бiржовий i позабiржовий.

Бiржовий валютний ринок тАФ це органiзований ринок, який представлений валютною бiржею. Валютна бiржа тАФ пiдприiмство, що органiзовуi торги валютою i цiнними паперами у валютi. Бiржа не i комерцiйним пiдприiмством. РЗi основна функцiя полягаi не в отриманнi високого прибутку, а в мобiлiзацii тимчасово вiльних грошових коштiв через продаж валюти i цiнних паперiв у валютi та в встановленнi курсу валюти, тобто ii ринковоi вартостi.

Бiржовий валютний ринок маi ряд переваг: i найдешевшим джерелом валюти i валютних засобiв; заявки, що виставляються на бiржовi торги, володiють абсолютною лiквiднiстю (лiквiднiсть валюти i цiнних паперiв у валютi означаi здатнiсть iх швидко i без втрат в цiнi перетворюватися на грошi).

Позабiржовий валютний ринок органiзовуiться дилерами, якi можуть бути або не бути членами валютноi бiржi i ведуть його по телефону, телефаксу, комп'ютерним мережам. Це так званий валютний дилiнг (ForEx DEALING). Пiсля 1973 року цiни валют перестали визначатися золотими запасами краiн (Brenton Wood Agreement).

Ринок ForEx можна роздiлити на чотири ВлешелониВ» (сегменти).

- крупний (margin =10 mm. $);

- середнiй (margin = 0,5 mln. $);

- малий (margin = 0,005 mln. $);

- ВлстартовийВ» (margin = 1 $).

Основнi iгровi валюти: USD тАФ долар США; GBP тАФ англiйський фунт; JPY тАФ японська iiна; EU- iвродолар.

Звичайно, будучи протилежними сторонами однiii медалi, бiржовий i позабiржовий ринки (хоча певною мiрою i суперечать один одному) в той же час взаiмно доповнюють один одного. Це пов'язано з тим, що, виконуючи загальну функцiю по торгiвлi валютою i обiгу цiнних паперiв у валютi, вони застосовують рiзнi методи i форми реалiзацii валюти i цiнних паперiв у валютi.[2;c178]

Переваги позабiржового валютного ринку полягають в:

- досить низькiй собiвартостi витрат на операцii по обмiну валют. Дилери банкiв часто використовують очнi валютнi аукцiони на бiржi для зниження власних витрат на валютну конверсiю шляхом укладення договорiв куплi-продажу валюти за бiржовим курсом до початку торгiв на бiржi. На бiржi з учасникiв торгiв знiмаються комiсiйнi, сума яких знаходиться в прямiй залежностi вiд суми проданих валютних i грошових ресурсiв;

- бiльшоi швидкостi розрахункiв, нiж при торгiвлi на валютнiй бiржi. Це зв'язано, перш за все, з тим, що позабiржовий валютний ринок дозволяi проводити операцii протягом всього операцiйного дня, а не в суворо визначений час бiржовоi сесii.

По видах валютних ресурсiв:

При класифiкацii валютних ринкiв слiд, також, видiлити ринки iвровалют, iврооблiгацiй, iвродепозитiв, iврокредитiв, а також ВлчорнийВ» i ВлсiрийВ» ринки.

Ринок iвровалют тАФ це мiжнародний ринок валют краiн Захiдноi РДвропи, де здiйснюються операцii у валютах цих краiн. Функцiонування ринку iвровалют зв'язане з використанням валют в безготiвкових депозитно-позикових операцiях за межами краiн-емiтентiв даних валют.

Ринок iврооблiгацiй виражаi фiнансовi вiдносини за борговими зобов'язаннями при довгострокових позиках в iвровалютi, що оформляються у виглядi облiгацiй позичальникiв. Облiгацiя мiстить данi про суму боргу, умови i термiни його погашення, порядку отримання вiдсоткiв вiдповiдно до купонiв (купон тАФ частина облiгацiйного сертифiкату, яка при вiддiленнi вiд нього даi власнику право на отримання вiдсотка).

Ринок iвродепозитiв виражаi стiйкi фiнансовi вiдносини по формуванню внескiв у валютi в комерцiйних банках iноземних держав за рахунок засобiв, що обертаються на ринку iвровалют.

Ринок iврокредитiв виражаi стiйкi кредитнi зв'язки i фiнансовi вiдносини за поданням мiжнародних позик в iвровалютi комерцiйними банками iноземних держав.

Термiнова торгiвля останнiми роками i найважливiшим сегментом розвитку фiнансових ринкiв. Швидкому розвитку термiнових ринкiв сприяi iснуюча непостiйнiсть i швидка мiнливiсть цiн товарiв i фiнансових iнструментiв.

При характеристицi термiнових ринкiв можна видiлити:

- ринок форвардних контрактiв;

- ринок ф'ючерсiв;

- ринок опцiонiв.

Форварднi операцii, або термiновi операцii за готiвковий розрахунок, вiдповiдно до яких покупець i продавець погоджуються на поставку товару або валюти на певну дату в майбутньому, i альтернативою ф'ючерсам, що практикуються на бiржi, i опцiонам, а також однiii з перших форм термiнового контракту, якi виникли як реакцiя на значну змiну цiн.

Ринок ф'ючерсiв. Одним з найуспiшнiших i в той же самий час найбiльш суперечливих нововведень на свiтових фiнансових ринках в останнi десятилiття став початок торгiвлi фiнансовими ф'ючерсами, тобто такими ф'ючерсними контрактами, в основi яких лежать фiнансовi iнструменти з фiксованою вiдсотковою ставкою i валютнi курси.

Ф'ючерсний контракт тАФ це юридично обгрунтована угода мiж двома сторонами про поставку або отримання того або iншого товару певного об'iму i якостi за наперед узгодженою цiною в певний момент або певний ряд моментiв в майбутньому.

Фiнансовий ф'ючерс тАФ це угода про покупку або продаж того або iншого фiнансового iнструменту за наперед узгодженою цiною протягом певного мiсяця в майбутньому (у певний день мiсяця).

Ринок ф'ючерсних контрактiв служить для двох основних цiлей:

1. Вiн дозволяi iнвесторам страхувати себе вiд несприятливоi змiни цiн на ринку спот в майбутньому (операцii хеджерiв).

2. Вiн дозволяi спекулянтам вiдкривати позицii на великi суми пiд незначне забезпечення.

Ринок опцiонiв. Одним з видiв термiнових операцiй i опцiони. Опцiон тАФ це двостороннiй договiр про передачу прав (для покупця) i зобов'язання (для продавця) купити або продати певний фiнансовий актив по фiксованому курсу в наперед узгоджену дату або протягом узгодженого перiоду часу.

Ринок валютних опцiонiв одержав широкий розвиток у серединi 70-х рр. XX ст., пiсля введення в бiльшостi краiн замiсть фiксованих валютних курсiв - плаваючих (з березня 1973 р.).

Валютний опцiон тАФ це контракт, що даi право (але не зобов'язання) одному з учасникiв операцii купити або продати певну кiлькiсть iноземноi валюти за фiксованою цiною (цiна виконання опцiону) протягом деякого перiоду часу, тодi як iнший учасник за грошову премiю зобов'язуiться при необхiдностi забезпечити реалiзацiю цього права, будучи готовим продати або купити iноземну валюту за встановленою договiрною цiною.[4;c182]

1.2. Структурна характеристика валютного ринку

Учасники ринку.

Щоб дати повнiшу структурну характеристику валютного ринку, необхiдно перерахувати його учасникiв i розглянути деякi особливостi iх дiяльностi. Як правило, видiляють три основнi групи учасникiв, кожна з яких не i однорiдною по своiму складу.

Валютний ринок i переважно мiжбанкiвським ринком. Тому як його основнi дiючi особи перш за все виступають банки i iншi фiнансовi установи, якi складають першу групу його учасникiв. Вони можуть здiйснювати операцii як у власних цiлях, так i на користь своii клiiнтури. При цьому учасники можуть працювати на ринку, вступаючи в прямий контакт один з одним, або дiяти через посередникiв. У цiй категорii перш за все видiляються комерцiйнi банки, особливе мiсце в нiй займають центральнi банки краiн. Крiм того, значну роль виконують рiзнi фiнансовi установи, такi як фiнансовi фiлiали крупних промислово-фiнансових груп, що вийшли на свiтову арену. Масштаби iх дiяльностi на валютному ринку постiйно зростають, особливо швидко вони зростали в останнi десятилiття. Наприклад, великi компанii, дiючi в якiй-небудь галузi виробництва (електронiка, аерокосмiчна технiка, хiмiчне виробництво, енергетика, автомобiлебудування, здобич i переробка енергоносiiв i iн.) мають своi банки або фiнансовi пiдроздiли, що працюють на валютному ринку.

Для проведення валютних операцiй великi комерцiйнi банки мають в своiму розпорядженнi депозити в зарубiжних фiнансових установах, що i iх кореспондентами. В той же час далеко не всi навiть крупнi банки краiн Захiдноi РДвропи виступають як постiйнi учасники валютного ринку. Наприклад, у Францii ними i лише декiлька банкiв: Кредi Лiонне, Парiба, Сосьете женераль, Банк Насьональ де Парi, Ендосюез i деякi iншi.[14;c231]

Як вже наголошувалося, до першоi групи дiючих на валютному ринку учасникiв вiдносяться i центральнi банки. Вони займають в цiй групi особливе положення. Перш за все, за своiм статусом вони не i комерцiйними установами i вже з цiii причини iстотно вiдрiзняються вiд комерцiйних банкiв i iнших фiнансових iнститутiв. Центральнi банки також володiють в своiй структурi пiдроздiлом дилiнга. Проте валютнi операцii займають пiдпорядковане мiсце в дiяльностi центральних банкiв, оскiльки служать для них переважно лише засобом здiйснення основних функцiй i, як правило, не мають на метi безпосередньоi наживи.

Крiм того, центральнi банки мають в своiму розпорядженнi контрагентiв iншого роду i виконують iншi функцii. З одного боку, вони керуються розпорядженнями свого уряду (у тих краiнах, де центральний банк не користуiться повною самостiйнiстю) або беруть участь в проведеннi узгодженоi з ним економiчноi полiтики (у державах, де центральний банк бiльш незалежний). Вони також координують своi дii на валютному ринку з полiтикою центральних банкiв iнших краiн (зокрема при проведеннi валютних iнтервенцiй) i керуються положеннями нормативних документiв мiжнародних фiнансових органiзацiй.[11;c231]

З другого боку, функцiiю центральних банкiв i спостереження за станом валютного ринку i його регулювання. Перш за все це торкаiться курсу нацiональноi валюти, коректування якого в бажаному напрямi здiйснюiться, зокрема, за допомогою iнтервенцiй на валютному ринку, а також за допомогою валютних резервiв центрального банку. Крiм того, це може зачiпати i операцii комерцiйних банкiв краiни та iнших фiнансових установ, а також брокерiв, якi зобов'язанi беззастережно надавати центральному банку вiдповiдну iнформацiю.

Другу групу учасникiв валютного ринку складають незалежнi брокери i брокерськi фiрми. Крiм проведення власних валютних операцiй вони здiйснюють iнформацiйну i посередницьку функцii, якi тiсно взаiмозв'язанi. РЗх iнформацiйна функцiя полягаi у тому, що вони повiдомляють iншим учасникам ринку курси валют, по яких останнi готовi здiйснювати операцii. Посередницька функцiя полягаi у тому, що брокери зосереджують в своiх руках розпорядження про продаж i купiвлю валют i надають корисну iнформацiю дилерам банкiв, що значно полегшуi дiяльнiсть останнiх. РЖ окремi брокери, i брокерськi фiрми мають в своiму розпорядженнi широку мережу кореспондентiв i одержують дохiд (брокерськi комiсiйнi) по кожнiй операцii як вiд продавця, так i вiд покупця валюти.

Авторитет того або iншого брокера на валютному ринку, як правило, залежить вiд масштабiв його дiяльностi, чисельностi i солiдностi його клiiнтури, а iмена кореспондентiв i предметом комерцiйноi таiмницi. Подiбна практика представляi особливий iнтерес для деяких фiнансових установ, не охочих до певного моменту розкривати свою позицiю по якiй-небудь валютi. В областi валютних операцiй брокерськi фiрми, як i банки, мають свою структуру, що складаiться з вiддiлiв, кожний з яких працюi з однiiю або декiлькома валютами. Найбiльшi та найвiдомiшi з брокерських фiрм Захiдноi РДвропи зосередженi в Лондонi. Це фiрми мiжнародного масштабу, що мають представникiв або фiлiали не тiльки при лондонськiй, але i при iнших валютних бiржах

У третю групу учасникiв валютного ринку включають всiх, хто особисто не здiйснюють операцii з валютами, тобто тих, хто не виступаi тут безпосередньо, а користуiться послугами банкiв. Перш за все до них вiдносяться юридичнi особи (пiдприiмства промисловостi, торгiвлi та iнших секторiв економiки, деякi фiнансовi небанкiвськi установи), а також фiзичнi особи.[5;c133]

Сегменти валютного ринку.

На валютному ринку здiйснюються рiзнi за змiстом операцii, якi об'iднанi вiдповiдними сегментами ринку. Основними сегментами мiжбанкiвського валютного ринку i касовий ринок (ринок операцiй по поточному курсу, або операцiй телеграфного переказу, iменований в захiднiй лiтературi також як ринок "спот") i термiновий ринок (або ринок операцiй на термiн).

На касовому ринку (ринку "слот") покупка i продаж валют вiдбуваiться на умовах розрахунку протягом двох робочих днiв пiсля дати заключення операцii та по курсу на момент ii заключення.

Наявний ринок, будучи частиною валютного ринку, функцiонуi також безперервно. Це означаi, що його учасники можуть купувати або продавати валюту протягом всього часу його роботи.

Курс будь-якоi валюти встановлюiться на ринку "спот" по вiдношенню до долара США, тодi як мiж iншими валютами в певний момент прямого спiввiдношення може i не iснувати. Не дивлячись на безперервний характер валютних операцiй i постiйне визначення курсiв валют, в деяких фiнансових центрах iснуi процедура так званого "фiксингу", тривалiсть якоi в рiзних краiнах рiзна. "Фiксинг - це процес офiцiйного визначення курсiв рiзних валют, тобто iх котирування пiд час перiодичних зустрiчей основних учасникiв ринку, якi проводяться в кожному фiнансовому центрi. Наприклад, в Парижi в примiщеннi фондовоi бiржi з 1977 р. процедура фiксингу вiдбуваiться щодня по робочих днях на протязi приблизно 30 хвилин (початок в 13.30 - в зимовий час, i в 14.00 - в лiтнiй). При цьому представник Французького об'iднання бiрж оголошуi курси основних валют (курс продажу i курс купiвлi по кожнiй з валют).

Рiзниця мiж курсом продавця та курсом покупця носить назву "спред, чи "маржа" та представляi собою дохiд банка, що використовуi згаданi котировки при проведеннi валютних операцiй. Подiбна офiцальна котировка валют дозволяi клiiнтурi комерцiйних банкiв краще зорiiнтуватися вiдносно коньюнктури валютного ринку та точнiше сформулювати своi розпорядження банкам. Курс будь-якоi валюти (як правило, по вiдношенню до долара США) виражаiться цифрою, що включаi чотири знаки пiсля коми, тобто десятитисячними долями одиницi. В цьому зв`язку в професiйнiй термiнологii дилерiв використовують поняття "пип", тобто "пункт", що означаi 1/10000 курсу валюти. Наприклад, курс французького франка по вiдношеню до долара США можна виразити цифрами 5,5950-5,5958, де перша вiдповiдаi курсу покупки, а друга - продажу. При цьому курс франка можна представити так само i у виглядi наступного виразу: 5,5950/08, де 08 - це число "пiпiв", що складають рiзницю мiж курсом продажу i курсом купiвлi, чи "спред"("маржа").

На даний момент касовий ринок (ринок "спот") як i ранiше i найбiльшим сегментом валютного ринку. Не дивлячись на те, що за останнi роки об'iм торгiв тут збiльшувався повiльнiше, нiж в iнших сегментах (ринки валютних ф'ючерсiв i опцiонiв), на частку касового ринку доводиться небагато чим менше половини (близько 49%) сукупного обороту валютного ринку.

РЖншим важливим сегментом валютного ринку i термiновий ринок (операцii на термiн). Учасники цього ринку приймають на себе зобов'язання купити i продати валюту по курсу, встановленому у момент висновку операцii, але з умовою взаiмноi поставки валют в обумовлений термiн. Операцii полягають або на термiн вiд трьох до семи днiв, або на 1, 2, 3, 6, 9, 12 i 18 мiсяцiв, або на два або три роки, на п'ять рокiв.

Об'iктом подiбних операцiй звичайно може служити будь-яка вiльно конвертована валюта. Проте чим довший термiн операцii, тим на менше число валют вона може розповсюджуватися. Рiч у тому, що однiii з двох основних цiлей термiнових операцiй, крiм наживи вiд спекулятивного прибутку, i перш за все страхування вiд можливого ризику, викликаного змiною курсiв валют. Тому при термiнах вiд трьох днiв до шести мiсяцiв можливо укладати угоди практично по всiх конвертованих валютах, що використовуються в мiжнародних розрахунках. У контрактах на термiн понад два роки застосовуються лише провiднi валюти: долар США, японська iна та англiйський фунт стерлiнгiв.[1;c267]

Операцii на будь-який термiн понад два робочi днi одержали назву форвардних операцiй. При цьому якщо курс валюти по них вище дiючого курсу "спот", то говорять, що така валюта котируiться з премiiю, якщо ж вiн нижчий за курс по касових операцiях, то йдеться про дисконт.

В умовах стабiлiзацii кон'юнктури валютного ринку об'iм термiнових операцiй скорочуiться в порiвняннi з наявними операцiями. Навпаки, при значних коливаннях курсiв валют на ринку "спот" об'iм форвардних операцiй зростаi. Так, останнiми роками у зв'язку з посиленням явищ на валютному ринку, що дестабiлiзують об'iм термiнових операцiй збiльшувався швидше, нiж об'iм касових операцiй.

На форвардному ринку мають мiсце два види валютних операцiй. До першого виду вiдносяться звичнi форварднi операцii, якi передбачають покупку або продаж валюти з термiнами виплати бiльше двох днiв. Другий вид - це операцii "своп", що i одночасною покупкою i продажем валюти з рiзними термiнами розрахункiв. При цьому як контрагент завжди виступаi одна i та ж особа. Операцiя "своп" може бути визначена i як поiднання операцiй типу "спот" i форвардних операцiй (класичний вид операцii: "своп"= операцiя "спот" + "форвард).

Необхiдно вiдзначити, що крiм традицiйних операцiй типу "спот" i форвардних операцiй в 70-х роках на валютному ринку з'явилися вiдносно новi види операцiй (так званi стандартнi контракти): валютнi ф'ючерси i опцiони. На iх основi склалися вiдповiднi сегменти ринку.

Валютнi ф'ючерси надають власнику право i накладають на нього зобов'язання по поставцi деякоi кiлькостi валюти до певного термiну в майбутньому по узгодженому валютному курсу.

Валютнi опцiони дають власнику право, але не накладають нiяких зобов'язань по покупцi (операцiя з попередньою премiiю, опцiон покупця) i з продажу (операцiя iз зворотною премiiю, опцiон продавця) валюти до певного термiну в майбутньому по узгодженому валютному курсу.

Основними вiдмiнностями мiж ф'ючерсами i опцiонами i наступнi:

- володар опцiону маi нагоду купити або продати валюту, але не зобов'язаний робити цього;

- для того щоб купити або продати опцiон, необхiдно заплатити однiй iз сторiн додаткову премiю. Це означаi, що опцiон на вiдмiну вiд ф'ючерсу маi певну цiну;

- торги по опцiонах в основному проводяться на позабiржовому ринку цiнних паперiв.

Розглянутi сегменти валютного ринку в сучасних умовах зазнають подальшоi еволюцii. Як вже йшлося, касовий ринок практично все ще зберiгаi перше мiсце за об'iмом операцiй серед iнших сегментiв в загальному оборотi валютного ринку. В той же час форвардний ринок на початку 90-х рокiв розвивався значно швидше, нiж касовий ринок. Об'iм операцiй з валютними опцiонами також iстотно зрiс, хоча щодо iнших сегментiв його частка в загальному оборотi валютного ринку поки ще залишаiться скромною.[3;c138]

1.3. Функцii валютного ринку

Валютний ринок виконуi наступнi основнi функцii:

1. обслуговування мiжнародного обороту товарiв, послуг i капiталiв;

2. формування валютного курсу на основi попиту i пропозицii на валюту;

3. хеджування (страхування) вiд валютних i кредитних ризикiв;

4. проведення грошово-кредитноi полiтики (центральнi банки, казначейства);

5. отримання прибутку у виглядi рiзницi курсiв валют i вiдсоткових ставок за рiзними борговими зобов'язаннями (комерцiйних банкiв, пiдприiмств).

З органiзацiйно-функцiональноi точки зору (як результат реалiзацii економiчних функцiй) валютнi ринки забезпечують обслуговування мiжнародного обороту товарiв, послуг, робiт; своiчасне здiйснення мiжнародних розрахункiв; взаiмозв'язок рiзних ринкiв; стихiйне визначення валютних курсiв шляхом балансування попиту i пропозицii; надання механiзмiв захисту вiд валютних ризикiв; диверсифiкацiю валютних резервiв банкiв, пiдприiмств i держави; валютну iнтервенцiю; використання ринку державами для цiлей iх грошово-кредитноi i економiчноi полiтики; отримання прибутку у виглядi рiзницi курсiв валют i процентних ставок; регулювання валютних курсiв нацiональноi валюти до iноземних валют (державне i ринкове); проведення валютноi полiтики, направленоi на державне регулювання вказаноi областi економiки i iншi заходи. (див. Додаток 1,2)

З органiзацiйно-iнституцiйноi точки зору валютнi ринки i сукупнiстю уповноважених банкiв, iнвестицiйних компанiй, бiрж, брокерських контор, iноземних банкiв, що здiйснюють валютнi операцii.

З органiзацiйно-технiчноi точки зору валютний ринок i сукупнiстю комунiкацiйних систем, що зв'язують мiж собою банки рiзних краiн, що здiйснюють мiжнароднi розрахунки i iншi валютнi операцii.

2.1. Обсяги та структура валютних операцiй

Сучасний валютний ринок являi розгалужену систему механiзмiв, функцiонування яких покликане забезпечити купiвлю i продаж нацiональних грошових одиниць та iноземних валют з метою iх використання для обслуговування мiжнародних платежiв.

Динамiка обороту на валютному ринку Украiни наведено в таблицi 1.

Аналiзуючи динамiку обороту на валютному ринку Украiни можна зробити наступнi висновки:

Таблиця 1.

Динамiка обороту на валютному ринку Украiни, млн. дол.

Рис. 1. Динамiка валютного ринку Украiни

- обсяг обороти валюти на мiжбанкiвськiй валютнiй бiржi у 2005 роцi становив 5,3 млн. дол., у 2006 роцi обсяг обороту зменшився на 2,2 млн. дол. та становив 3,1 млн. дол. (темп падiння 58,49%), у 2007 роцi тАУ 4,1 млн. дол., що на 1 млн. дол. бiльше нiж у 2006 роцi;

- на мiжбанкiвському валютному ринку спостерiгаiться нестабiльна тенденцiя: у 2006 роцi зростання до 22,6 млн. дол., а у 2007 роцi тАУ зменшення до 16,6 млн. дол., зменшення до попереднього року становить 6,0 млн. дол.;

- мiжнародний валютний ринок протягом даного перiоду майже не змiнився. Якщо у 2005 роцi оборот на даному сегментi ринку становив 3,2 млн. дол., то у 2007 роцi тАУ 3,1 млн. дол.;

- операцii з готiвкою мають нестабiльну динамiку: 2006 рiк тАУ зростання показника (6,1 млн. дол.), 2007 рiк тАУ спад (5,3 млн. дол.);

- в цiлому оборот на валютному ринку Украiни з 2005 року (20,9 млн. дол.) до 2007 року (29,1 млн. дол.) зрiс на 8,2 млн. дол.

Структуру обороту на валютному ринку Украiни наведено в таблицi 2.

Щодо структури валютного ринку то вiн характеризуiться такими даними:

- в динамiцi вiдбуваiться зменшення частки сегменту украiнськоi мiжбанкiвськоi валютноi бiржi з 25,36% (2005 р.) до 14,09% (2007 р.);

- питома вага мiжбанкiвського валютного ринку навпаки зросла з 50,24% (2005 р.) до 57,04% (2007 р.);

- з розвитком перiоду зменшуiться частка операцiй мiжнародного валютного ринку та операцiй з готiвкою. Питома вага даних показникiв у 2007 роцi вiдповiдно становила 10,6

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry