Мiжнароднi економiчнi вiдносини

1. Сутнiсть свiтовоi економiки i основнi тенденцii ii розвитку.

Свiтова економiка тАУ сукупнiсть нацiональних економiк обтАЩiднаних системою мiжнародних звтАЩязкiв.

При видiленнi цих пiдсистем використовубть багато критерiiв. При визначеннi структури СЕ використовуються такi крiтерii:

рiвень економiчного розвитку (НД або ВВП на душу населення);

соц.-економiчна стр-ра господарства (власнiсть);

тип економiчного росту;

рiвень i крiтерii ЗЕ звтАШязкiв.

Кiнець ХРЖХ ст. Мiжнародна економiка визначалась як сукупнiсть нацiональних економiк. В 30-х рр. виникаi позицiя: МЕ тАУ сукупнiсть мiжнародних економiчних вiдносин (МЕВ). Мiжнародна економiка тАУ цiлiсна система, яка вкладаi в себе декiлька пiдсистем. При видiленнi iх використовуiться багато критерiiв:

- рiвень економiчного розвитку ( ВВП на душу населення, або ВНП на душу населення);

- соцiально-економiчна структура господарства;

- Рiвень i характер зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв;

За рiвнем ВВП на душу населення (Свiтовий Банк) розрiзняють:

- розвинутi ( бiльше 6000$);

- середньо розвинутi ( 2400$-6000$);

- слабо розвинутi (800$ - 2400$);

- найменш розвинутi краiни ( до 800$);

Розподiл краiн по критерiям ООН:

- промислово розвинутi;

- з перехiдною економiкою;

- що розвиваються;

2. Сутнiсть мiжнародних економiчних вiдносин, iх форми, фактори

i показники розвитку.

МЕВ тАУ це с-ма ек. звтАЭязкiв мiж крупними нац. госп. Комплексами та iх субтАЭiктами, якi дiють в рамках окремих доржав.

Розподiляютьс на:

- основнi тАУ звичайнi госп. звтАЭязки, вийшли за нац. межi (торгiвля, iнвестицii, кредит)

- забезпечуючi тАУ вiдносини, якi забезпечують взаiмодiю краiн, субтАЭiктiв (транспорт, кредит).

МЕВ тАУ це пiдсистема виробничих вiдносин, якi iснують на мiкро-, мезо-, макрорiвнi.

СубтАЭiкти на мiкрорiвнi: окремi громадяни, приватнi пiдприiмства, фiрми, тобто фiз. Особи право i дiiздатнi i юр. особи: а) особи приватного права (фiрми, АО, п/п); б) публiчного права ( вiдомства).

СубтАЭiкти на макрорiвнi: держави, якi регулюють, здiйснюють ЗЕД; наддержавнi органiзацii (МВФ, МБРР).

МЕВ тАУ це значний комплекс вiдносин краiн, i iх субтАЭктiв, що постiйно розвиваiться.Основними характеристиками сучасних МЕВ i розвинута сфера 1) мiжнародного обмiну товарами i послугами; 2) руху капiталiв, роб. сили , технологiй; 3) мiжнароднi форми вар-ва; 4) наявнiсть с-ми мiжнацiональних механiзмiв регулювання МЕВ; 5) самостiйна мiжнародна фiн. сфера, незвтАЭязана з обслуговуванням товаарiв i факторiв вир-ва; 6) ек. пол-ка держав, яка виходить з принципiв вiдкритоi економiки;

Фактори, якi впливають на МЕВ:

Мiжнародний подiл працi, НТП, лiбералiзацiя економiчноi полiтики, розвиток iнформацiйних сис-м, транспорт, TV, реклама, маркетинг.

За признаком глибини МЕВ розподiляють:

- МЕ контакти тАУ звтАЭязки епiзодичного характеру;

- МЕ взаiмодii тАУ бiльш-менш стiйкi ек. вiдносини мiж субтАЭiктами на основi визначених угод;

- МЕ iнтеграцiя тАУ переплетення ек. краiн, узгодження ек. полiтики.

Форми МЕВ:

- Мiжнародна торгiвля товарами та послугами;

- Рух капiталу;

- Мiграцiя роб. сили;

- Нуково-технiчний обмiн;

- Валютно-кредитнi вiдносини.

Показники розвитку МЕВ:

Експортна квота = (експорт краiни / ВВП (абоВНП))*100%

РЖмпортна квота = (iмпорт / ВВП)*100%

Зовнiшньоторговельна квота = ([(експорт+iмпорт)/2] / ВВП)*100%

Коефiцiiнт iнтенсивностi ЗЕД = (експорт+iмпорт/ВВП) */100%

РЖндекс умов торгiвлi = iндекс середнiх цiн експорте/iндекс середнiх цiн iмпорту.

3. Головнi економiчнi закони розвитку свiтового господарства i

мiжнародних економiчних вiдносин.

1. Закон iнтернацiоналiзацii:

а) усуспiльнення вир-ва на мiжнародному рiвнi;

б) зростання обтАЩiмiв МЕВ i поява iх нових форм;

в) мiжнародне спiвробiтництво;

г) поглиблення мiжнародного подiлу працi.

2. Закон вартостi: регулюi обмiн товарiв в залежностi вiд суспiльно необхiдноi працi (часу), затраченоi на його вир-во.

3. Закон мiжнародноi конкуренцii

4. Закон нерiвномiрностi економiчного розвитку

5. Закон прибутку

6. Закон iнтеграцii на мiкро- i макрорiвнi.

РЖснуi система норм i принципiв, якi регулюють вiдносини мiж субтАЩiктами. На практицi вони визначаються:

- мiжнародними угодами

- кодексами поведiнки

- рiшення мiжнародних органiзацiй

4. Основнi та спецiальнi принципи розвитку МЕВ.

Принципи, якi лежать в основi функцiонування МЕВ:

Загальнi (для мiжнародного права i мiжнародного економiчного права):

- мирного спiвiснування держав;

- суверенноi рiвностi краiн;

- невтручання у внутрiшнi справи одне одного;

- сумлiнне виконання обовтАЩязкiв;

- взаiмноi користi.

Спецiальнi:

- юр. рiвнiсть i недопущення ек. дискримiнацii субтАЩiктiв;

- свобода вибору форм органiзацii ЗЕЗ;

- невiдтАЩiмний суверенiтет держав над iх ресурсами i ек. дiяльнiстю;

- нацiонального режиму;

- найбiльшого сприяння в торгiвлi ( краiна А надаi на своiй територii субтАЩiктам краiни Б (i навпаки) всi тi пiльги якi вона надала субтАЩiктам iн. краiн).

Принципи визначаються мiжнародними угодами, кодексами поведiнки, рiшеннями мiжнародних органiзацiй.

5. Мiжнародний подiл працi, фактори розвитку i особливостi в

сучасних умовах.

МПП дозволяi краiнам мати додатковий ек. ефект i повнiше з найменшими витратами задовольняти своi потреби. В основi ек. ефекту який отримують краiни лежить дiя закону вартостi, який проявляiться в рiзницi мiж нац. i мiжнацiональною вартiстю товарiв. Краiна, яка маi рiзницю мiж iнтернацiональною i нац. вартiстю (як експортери), маi економiю внутрiшнiх витрат шляхом вiдмови вiд нац. в-ва товарiв i послуг, якi можна дешево iмпортувати.

Фактори, якi визначають участь краiни в МПП:

- природноклiматичнi (природнi копалини, географiчне розташування, наявнiсть земель, iх родючiсть, величина територii, чисельнiсть населення);

- соцiально-економiчнi ( господарський механiзм, особливостi економiчного розвитку, виробничi традицii, традицii звтАЩязкiв, рiвень органiзацii ЗЕЗ);

- НТП (рiвень роз-ку науки в краiнi, стимулювання розвитку нових напрямкiв, сприйнятливостi до НТП). Витрати на науковi розробки спiввiдносяться таким чином 1:3:6:100 0-1 тАУ на чистi фундаментальнi дослiдження (фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi), 3 тАУ на фундаментальнi дослiдження, орiiнтованi на практичну сферу, 6 - прикладнi дослiдження, 100 тАУ конкретнi технологiчнi розробки.

Особливостi МПП в сучасних умовах:

1. Краiна свiту розподiляються на 2 групи: розвинутi з широкою участю в МПП i краiни , якi характеризуються монокультурнiстю економiки i тому i постачальниками сировини для перших i iмпортерами готовоi продукцii з них.

2. Диференцiацiя мiж краiнами, що розвиваються.

3. Постiйнi зрушення в ек. спiввiдношеннi розвинутих краiн.

4. Активна дiяльнiсть ТНК.

5. Наявнiсть тенденцiй до iнтеграцii, глобалiзацii, регiоналiзацii.

6. Органiзацiйно-економiчнi форми втiлення мiжнародного подiлу

працi.

В залежностi вiд того мiж якими пiдприiмствами виникаi обмiн iснують такi форми МПП:

- внутрiшньогалузевi тАУ в межах однiii галузi

- мiжгалузева

Органiзацiйно-економiчнi форми при цьому i:

- спецiалiзацiя

- кооперацiя

Спецiалiзацiя тАУ концентрацiя ресурсiв, зусиль субтАЩiктiв краiни на виробництвi вiтчизняних видiв продукцii для свiтового ринку

Вона iснуi як:

- виробнича:

1) внутрiшньогалузева

2) мiжгалузева

- територiальна

Згiдно з видом продукцii спецiалiзацiя i:

- предметна

- подетальна

- технологiчна

Показники спецiалiзацii:

a) по-товарна експортна квота

Експорт/ОбтАЩiм виробництва даного товару

b) Коефiцiiнт вiдносноi експортноi спецiалiзацii

Питома вага даного товару в експортi краiни/ питома вага цього товару в свiтовому експорт

c) ширина асортименту експорту (для розвинутих краiн 150-170)

Кооперацiя тАУ обтАЩiднання зусиль (ресурсiв) субтАЩiктiв краiн в виробництвi кiнцевоi продукцii, а самi субтАЩiкти виробники частковоi продукцii (кооперанти). Кооперацiя потребуi обовтАЩязкового узгодження. МПП класифiкуiться за кiлькома ознаками:

1. По видах (ЮНКТАД):

- Спiльнi пiдприiмства

- Пiдрядна кооперацiя

2. По стадiях:

- до виробнича

- виробнича

- комерцiйна

3. По методам

- договiрна

- створення СП

4. По структурi звтАЩязкiв:

a) Внутрiшньо фiрмове b) мiжфiрмове

a) Внутрiшньогалузеве b) мiжгалузеве

a) Горизонтальне (пiдпр. однiii галузi) b) вертикальна

5. По територiальному охопленню

- мiж двома i бiльше краiнами

- в рамках регiону

- мiжрегiональна

- всесвiтня

6. По кiлькостi субтАЩiктiв

- двох стороння

- багато стороння

7. По кiлькостi обтАЩiктiв

- одно предметна

- багато предметна

7. Мiсце Украiни в мiжнародному подiлу працi

Роль Украiни в мiжнародному подiлi працi низька i мало ппомiтна ( краiни СНД дають 3% вiдсотки вiд ВВП свiту).

Особливостi МПП:

1) сировинна спрямованiсть експорту ( 80% експорту тАУ сировина)

2) готова продукцiя недостатньо конкурентно спроможна, крiм:

- авiацiя

- зброя

- космiчна

- суднобудiвна

3) не завжди продумана зовнiшньоекономiчна полiтика краiни по лiбералiзацii зовнiшньоi торгiвлi

4) в iноземних краiнах нашу продукцiю часто не допускають шляхом квотування

5) капiтали до нас не йдуть

6) над звичайно висока енергоiмнiсть виробництва

7) В сучасному експортi переважають продути металургii, що обумовило змiни в структурi виробництва краiни, що обумовило в свою чергу процес до iндустрiалiзацii краiн

1991-2003р. тАУ питома вага в виробництвi збiльшилась з 23% до 59% (металургiя, хiмiчна, нафтова), а машинобудування, металообробна, харчова, легка зменшились з 77% до 41%

Загострення проблем економiчноi безпеки краiни. Стан економiчноi безпеки краiни тАУ означаi сталiсть основних пропорцiй, якi зберiгаються на при порушеннi зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв.

Параметри безпеки:

1. РЖмпортна продукцiя в продовольствi не повинна бути бiльше 30%

2. Експорт готовоi продукцii повинен бути не менше 40% (в Украiни менше 20%)

3. Доцiльне спiввiдношення доходiв не повинно бути бiльше 1/10 ( в Украiни 1/50)

4. За межею бiдностi не може бути бiльше 10% вiдсоткiв населення ( в Украiнi 40%)

8. Сучаснi тенденцii розвитку мiжнародних економiчних вiдносин.

В економiцi iде безперервний iнновацiйний процес в якому зливаються змiни в технологiчнiй i соц. сферi. Визначною виробничою силою стала iнформацiя. Головною сферою зайнятостi стаi сфера послуг; на базi чого формуiться новий сектор iнформацiйноi та iнтелектуальноi власностi. Система пiдприiмництва набуваi рис соц. орiiнтацii (розвинутi краiни). Посилюiться взаiмозалежнiсть краiн, цiлiснiсть свiтовоi економiки.

9. Глобалiзацiя, ii сутнiсть i прояви.

Глобалiзацiя свiтовоi економiки тАУ процес посилення взаiмозалежностi економiк рiзних краiн до такого ступеня, що змiни в однiй зачiпають iнтереси iнших, тобто процес поглиблення iнтернацiоналiзацii економiк.

На ii основi формуiться вiдносно цiлiсна економiчна система, яка охоплюi територiю всiii планети i диктуi загальнi правила поведiнки нацiональним економiкам. Поступово глобалiзацiя виходить за економiчнi рамки i впливаi на всi сфери суспiльного життя: полiтику, iдеологiю, культуру. Це обтАЩiктивний процес, який не залежить вiд волi окремоi людини.

10. Сутнiсть, причини i форми мiжнародноi економiчноi iнтеграцii.

РЖнтеграцiя тАУ такий ступiнь iнтернацiоналiзацii, при якому здiйснюiться взаiмопроникнення економiк краiн.

Види iнтеграцii:

- стихiйна

- органiзована тАУ оформлена договорами, угодами

Причини iнтеграцii:

1.Причини тАУ передумови

- близькiсть рiвнiв економiчного розвитку i ступенiв економiчноi зрiлостi;

- географiчна близькiсть, iсторичнi звтАЩязки економiк;

- спiльнiсть економiк i iнших проблем розвитку краiн

2. Причини тАУ стимули

- поглиблення МПП

- рiст масштабiв МЕВ

- конкуренцiя

- протирiччя

- полiтика

Цiлi iнтеграцii:

- подолання конкуренцii

- зростання економiки

- збiльшення ринкiв

- вирiшення спiльних проблем

Форми iнтеграцiйних обтАЩiднань

- Зона вiльноi торгiвлi тАУ це обтАЩiднання в якому мiж краiнами полегшуiться митнi обмеження або взагалi вiдмiняються, хоча зберiгаiться митний контроль i торгову полiтику до третiх краiн здiйснюють самостiйно.

- Митний союз (блок) тАУ це iдина система зовнiшньоторговельних бартАЩiрiв, а мiж собою iх зовсiм немаi

- Спiльний ринок тАУ це свобода перемiщення не тiльки товарiв, а й всiх факторiв виробництва (капiтал, робоча сила, фiнанси тАУ валюта)

- Повний економiчний союз тАУ унiфiкацiя економiчноi полiтики краiн

11. Масштаби, значення i проблеми iвропейськоi iнтеграцii.

РЖнтеграцiя почалася давно, першi кроки до неi:

1921р. тАУ створення БЛЕС ( Бельгiя + Люксембург економiчний союз)

1944р.(48) тАУ виникло обтАЩiднання Бенiлюкс.

1951р. тАУ виникаi РДвропейське обтАЩiднання вугiлля i сталi РДОВС (Францiя, ФРГ, РЖталiя, Бенiлюкс)

1953р тАУ тi ж краiни створили обтАЩiднання РДвроАтом ( сполучення урядових i неурядових установ)

1957р. тАУ РДвропейська економiчна союз(1958-початок дii). (6 краiн: ФРН, Францiя, РЖталiя, БеНiЛюкс)

1973р. тАУ Великобританiя, Данiя, РЖрландiя

1981р. тАУ Грецiя

1989р. тАУ РЖспанiя, Португалiя

1995р. тАУ Швецiя Фiнляндiя Австрiя Норвегiя (заморозила)

2004р. тАУ Польща, Угорщина, Чехiя, Словакiя, Словенiя, Естонiя, Латвiя, Литва, Мальта, Кiпр(грецька частина).

2007р.(сiчень) тАУ Болгарiя i Румунiя.

Зараз 27 краiн!

Рада РДвропи (1949) тАУ це суспiльно-полiтична органiзацiя в яку входять бiля 40 краiн.

1959р. тАУ РДвропейська асоцiацiя вiльноi торгiвлi (11) на чолi з Великобританiiю, сьогоднi в це обтАЩiднання входять: Норвегiя, РЖсландiя, Швейцарiя, Лiхтенштейн.

ЦЕФТА тАУ 1992р. тАУ центрально iвропейська асоцiацiя вiльноi торгiвлi: Польща, Угорщина, Чехiя, Словакiя, Словенiя, Болгарiя, Румунiя.

Цiль тАУ пiдготовка до вступу в РДС.

1992р. тАУ Рада краiн Баренцового моря тАУ Фiнляндiя, Швецiя, Норвегiя, Росiя

Цiль тАУ регiональне спiвробiтництво. Основнi напрямки:

- спрощення пересування через кордони товарiв, послуг, людей

- спiвробiтництво в сферах транспорту, культури, енергетики

- зближення прикордонних областей

1993р.тАУ рада краiн Балтiйського моря тАУ Данiя, Нiмеччина, Швецiя, Латвiя, Естонiя, Росiя, Литва

Спiвробiтництво в рiзних сферах, поступове створення так званого тАЮРДвро регiону тАУ БалтикатАЭ з спрощеним режимом в сферах транспорту i енергетики.

Плануiться створення енергетичного кола i газового кола.

1993р. тАУ Балтiйська зона вiльноi торгiвлi тАУ Естонiя, Литва, Латвiя

1978р. тАУ Центральноiвропейська iнiцiатива (16) в тому числi: Австрiя, РЖталiя, Боснiя, Молдова, Румунiя, Украiна, Бiлорусiя. Цiль: регiональне спiвробiтництво: транспорт, екологiя, туризм . .

1992р. тАУ Органiзацiя Чорноморського Економiчного спiвробiтництва (ОЧЕС). Створена за iнiцiативою Туреччини (11): Азербайджан, Арсенiя i т.д

Цiль: створення транспортних коридорiв, зони вiльноi торгiвлi.

12.Органiзацiйна структура i механiзм функцiонування РДС.

РДС включаi 25 краiн та пройшла всi етапи iнтеграцiйного зближення. Велика кiлькiсть нацiональних установ.

Основнi органи РДС в Брюсселi i Страсбурзi:

1. Рада мiнiстрiв: зiбрання мiнiстрiв аз напрямками (раз в мiсяць). Форми iх рiшень: постанови тАУ обовтАЩязковi для виконання краiнами, директиви тАУ обовтАЩязковi як iдея, а форми виконання у всiх своi. Рiшення приймаються або одноголосно, або квалiфiкованою бiльшiстю. Кожна краiна маi рiзну кiлькiсть голосiв тАУ залежить вiд кiлькостi населення.

2. РДвропейська рада тАУ неструктурований орган перiодичнi збори голiв урядiв i держав. Збираiться 2 рази на рiк. Визначаi основнi шляхи розвитку РДС

3. РДвропейська комiсiя тАУ виконавчий орган в який входять представники всiх краiн, призначаiться на 5 рокiв. Готують пропозицii для РДР i РМ, управляi бюджетом, фондами, слiдкуi за дiями всiх законодавчих актiв в краiнах

4. РДвропейський парламент тАУ 5 рокiв. Функцii: прийняття законодавчих рiшень, ратифiкацiя угод, контроль за виконанням законiв в краiнах, контроль за дiяльнiстю iвропейськоi комiсii

5. РДвропейський суд тАУ вирiшення суперечок конфлiктiв мiж краiнами РДС i РДС - не РДС, РДС тАУ юр. Особи, юридична оцiнка угод РДС i iнших краiн.

6. РДвропейський iнвестицiйний банк тАУ займаiться кредитування iнвестицiй.

7. РДвропейський iнвестицiйний фонд тАУ надаi гарантii щодо iнвестування.

8. РДвропейський центральний банк.

Основнi програми:

1. Зелена РДвропа (аграрна)

2. Валютна програма тАУ iснуi з 70-х рр. 1967р. тАУ валютна криза тАУ створення своii валюти на протидiю $ тАЮЕКЮтАЭ, 1979р. тАУ створення iвропейськоi валютноi системи починаi дiяти ЕКЮ тАУ умовна грошова одиниця. 1992р. тАУ в РДС створюiться РДвропейський валютний союз (Маастрiг): рiшення про поступовий перехiд до iвро. Умови вступу до РДВС:

- - цiнова стабiльнiсть, iнфляцiя не перевищуi середнього по трьом краiнам з найбiльшою iнфляцiiю.

- - Дефiцит бюджету не бiльше 3% ВВП

- - Держ. борг не бiльше 60% ВВП

- - Стабiльнiсть курсу валюти на протязi двох рокiв коливання не бiльше нiж 2,25%. Одразу не ввiйшли Грецiя, Великобританiя Данiя Швецiя. 2001р. ввiйшли Грецiя i Норвегiя

3. Програма перемiщення населення тАУ 1985р. тАУ Шенгенська угода про поступове спрощення митного контролю вiдмiна вiзового режиму мiж собою i помтАЩякшення з iншими краiнами ( не ввiйшли Великобританiя, РЖрландiя; входять РЖсландiя, Норвегiя).

4. Бюджет РДС. Загальний бюджет РДС 120 млрд. тВм. Вiдрахування 1,27% нацiонального ВВП. Цiлеспрямовано вiдраховуiться 1% вiд ПДВ. Мито, компенсацiйнi збори, якi збираються при iмпортi товарiв з-за кордону. 1/3 на СГ, 1/3 на депресивнi регiони.

- - РДС i РДвропа. Основна тенденцiя до створення iдиного економiчного простору

- - РДС i краiни СНД (Украiна, Молдова, Росiя, Бiлорусь). 1994р. угода про партнерство i спiвробiтництво Украiни, Росii, Молдови з РДС)

- - РДС i краiни, що розвиваються. 1975р. Ломейська конвенцiя 71 краiна, що розвиваiться i РДС домовились про безмитну торгiвлю, але тiльки власними товарами i допомога в виробництвi багатьох видiв с/г продукцii.

- - РДС i Мексика. 2000р. угода про зону вiльноi торгiвлi.

13. РЖнтеграцiйнi об'iднання краiн свiту.

В основi iнтеграцiйних процесiв лежить формування регiональних торгових угод. Зараз зареiстровано 330 таких угод. Одна Монголiя не входить не в одне обтАЩiднання.

Америка:

НАФТА ( Пiвнiчноамериканська асоцiацiя вiльноi торгiвлi) 1994р тАУ США, Канада, Мексика. Дуже масштабне обтАЩiднання. Це приклад дуже iнтенсивноi стихiйноi iнтеграцii: (спiльнi програми з виробництва зброi i т.д.) у цьому обтАЩiднаннi не маi наднацiональних органiв. РЖнтеграцiя тут вище нiж у зонах вiльноi торгiвлi, за 15 рокiв планують повну вiдмiну бартАЩiрiв мiж собою.

Латинська Америка. Найбiльш активне обтАЩiднання МЕРКОСУР (Спiльний ринок краiн пiвденного конусу). 1991р. Входять: Аргентина, Бразилiя, Уругвай, Парагвай, з 1994р. тАУ асоцiйований член Чилi (бере участь у окремих програмах), 45% населення латинськоi Америки, 50% ВВП, 60% Товарообiгу, 33% обтАЩiм зовнiшньоi торгiвлi континенту, iде поступова вiдмiна мита.

Латиноамериканська асоцiацiя вiльноi торгiвлi. 1960р. в 1980р. була перейменована в ЛАРЖ + Болiвiя.

Антська група 1969р. включаi тi ж краiни (7) декларували себе як митний союз

Азiя:

АСЕАН. тАУ асоцiацiя краiн пiвденноi i схiдноi Азii. 1967р, як вiйськове обтАЩiднання. В 2003р. тАУ зона вiльноi торгiвлi. Краiни: Бруней РЖндонезiя Малайзiя, Сiнгапур, Таiланд, Фiлiппiни, ВтАЩiтнам, Лаос, Камбоджа, Союз МтАЩянма.

Зона вiльноi-торгiвлi. Австралiя тАУ Нова Зеландiя. 1983р.

АТЕС тАУ азiатсько тихоокеанський економiчний союз. Створений 1991р. входять 22 краiни, Ще навiть не зона вiльноi торгiвлi. Краiни: АСЕАН, Японiя, Тайвань, Папуа, Нова Гвiнея, США, Канада, Мексика, Китай, Росiя i т.д.

Африка:

1981р. тАУ Рада спiвробiтництва араб сих краiн Перськоi затоки.

Цiлi: Створення спiльного ринку. Краiни: РДгипет, РЖрак, Йорданiя, Лiвiя, Сирiя, Мавританiя, РДмен.

Союз арабського Магрiбу (захiд) тАУ Тунiс, Марокко, Алжир. Говорять про поступове створення спiльного ринку.

14. Проблеми i перспективи РДдиного Економiчного Простору.

РДдиний економiчний простiр. На сьогоднi з 90 документiв, якi необхiднi пiдписати, Украiна пiдписала тАУ 16. Бiлорусiя та Росiя узгодили 43, основу митного союзу.

РЖз самого початку РДЕП формувалася як митний союз. Украiна не хоче бути в митному союзi, вона наполягаi на тому, щоб бутив в зонi вiльноi торгiвлi усiх краiн.

15. Украiна i сучаснi iнтеграцiйнi процеси.

В 1994р. тАУ Угода: про партнерство i спiвробiтництво з РДС.

Украiна i член ГУАМ, ОЧЕС i РДдиного економiчного простору ( Росiя, Бiлорусiя, Украiна, Казахстан).

ГУАМ тАУ 1997р. тАУ цiль: будiвництво транспортного коридору для поставки нафти iз Каспiйського моря. Було створено пiд егiдою США.

2004р. тАУ краiни члени уклали угоду про зону вiльноi торгiвлi

Вiдносини Украiни з РДС. РЖз 1994р. Украiна та РДС мають угоду про партнерство i спiвробiтництво. Украiна i учасником обтАЩiднання РДдиний економiчний простiр (Украiна, Росiя, Бiлорусь, Казахстан). РДС. З 1996 тАУ 2003р. експорт Украiни в РДвропу збiльшився в 2,4 рази. У Росiю зменшився на 21%, РЖмпорт iз РДвропи збiльшився на 50%, iз Росii зменшився на 5,5%, В експортi Украiни в 2003р. питома вага РДвропи становила 36,5% Росii 17,8%. Вiдповiдно в iмпортi 33,8% i 37,2% .

Постанова РДвро комiсii тАЮРозширена РДвропа тАУ сусiдствотАЭ у вiдповiдностi з яким iснуi так, званий тАЮПлан дiйтАЭ, який конкретизуi нашi дii:

- надання преференцii в торгiвлi, вiдкриття ринкiв;

- законна, легальна мiграцiя людей;

- iнтеграцiя в транспортну, енергетичну i телекомунiкацiйну систему РДвропи

- новi iнструменти захисту i стимулювання iнвестицiй

РДдиний економiчний простiр. На сьогоднi з 90 документiв, якi необхiднi пiдписати, Украiна пiдписала тАУ 16. Бiлорусiя та Росiя узгодили 43, основу митного союзу.

РЖз самого початку РДЕП формувалася як митний союз. Украiна не хоче бути в митному союзi, вона наполягаi на тому, щоб бутив в зонi вiльноi торгiвлi усiх краiн.

16. Сучасна система мiжнародних економiчних органiзацiй, iх

класифiкацiя.

ОбтАЩiктивна необхiднiсть регулювання МЕВ зтАЩявляiться в ХХ ст. i обумовлена:

- значним збiльшення масштабiв МЕВ

- iснування валютних системи, яка заснована на використаннi паперових грошей, починають виникати мiжнароднi валютнi органiзацii.

МЕО тАУ це сукупнiсть мiжнародних, мiжурядових i неурядових органiзацiй i установ, створених для розвитку економiчного спiвробiтництва, регулювання МЕВ, стабiлiзацii розвитку свiтовоi економiки

Матерiальна основа iх виникнення i розвитку тАУ це процес iнтернацiоналiзацii i МПП

Мiжнароднi урядовi органiзацii:

- МЕО створюiться на основi добровiльноi участi краiн

- Передбачаi iснування наддержавних органiв

- Затверджуiться мiжурядовими угодами

Мiжнароднi не урядовi органiзацii передбачають колективнi колективне та iндивiдуальне членство: не затверджуiться мiжурядовими угодами.

В свiтi приблизно 5000 органiзацiй. Групи краiн:

- Консультативнi групи краiн тАУ якi не мають жорстокоi органiзацiйноi структури;

- Унiверсальнi органiзацii тАУ якi охоплюють бiльшiсть краiн свiту (МВФ, МОП, ВТО та iн)

- Галузевi органiзацii тАУ якi, займаються проблемами виробництва i торгiвлi визначними товарами;

- Регiональнi тАУ якi, концентруються на питаннях взаiмного iнтересу географiчному, з економiчною близькiстю.

- Фiнансовi органiзацii тАУ МВФ, Свiтовий банк, МБРР.

Функцii мiжнародних економiчних органiзацiй:

- сприяння тАУ органiзацiя мiжнародних конференцiй, збiр статистичних даних, публiкацii, розповсюдження результатiв дослiджень, допомога органiзацii переговорiв сторiн.

- Спостереження тАУ органiзацiя формулюi свiй погляд на проблеми краiни i таким чином впливаi на ii економiчне положення. При цьому аналiзуiться, як правило, первиннi даннi та вториннi джерела.

- Нагляд тАУ бiльш жорстке спостереження при якому краiна повинна регулярно повiдомляти в установленiй формi данi про своi економiчне положення i приймати рекомендацii.

- Регулювання тАУ нагляд з примусом краiни до всiх рекомендацiй МЕО через розробку вiдповiдних норм, механiзмiв примусу. Краiни домовляються про створення та виконання механiзмiв (СОТ).

17. Економiчна дiяльнiсть ООН, ii рiвнi.

Органiзацii в системi ООН. ООН виникла в 1945р. (Лiга Нацiй)

Основний орган тАУ Генеральна асамблея

Рада безпеки ЕКОСОР

Групи органiзацiй, що входять в ЕКОСОР:

- ПРОГРАМИ ООН (штаб-квартира в Нью-Йорку. Найбiльш значима тАУ програма розвитку)

- Регiональнi економiчнi комiсii для Африки, РДвропи, Латинськiй Америцi

- Спецiалiзованi установи: МОП, Продовольча, с/г органiзацii, Органiзацiя ООН в сферi освiти, науки i культури тАУ ЮНЕСКО, МВФ, Свiтовий банк; Органiзацiя ООН по програмi розвитку (ЮНРЖДО)

- Автономнi органи ООН: МАГАТЕ, Мiжнародна туристична органiзацiя, Конференцiйна органiзацiя ЮНКТАД тАУ конференцii iз торгiвлi i розвитку.

18. Мiжнароднi економiчнi органiзацii поза системою ООН.

Поза ООН:

- усi не урядовi органiзацii тАУ мiжнародна торгова палата.

- усi галузевi органiзацii типу картелiв (Рада митного спiвробiтництва ОЕСР.

1. МОП (1919р.), бiльше 170 краiн входять у неi. Функцii:

- сприяння розробцi нацiональних програм для забезпечення повноi зайнятостi i росту життiвого рiвня

- полiпшення умов працi, охорони здоровтАЩя, життя.

- визначення права на колективне проведення переговорiв i спiвпрацi мiж роботодавцями i праiвниками

2. ЮНКТАД тАУ конференцiя ООН з торгiвлi i розвитку (1964р.). Функцii:

- обговорення проблем мiжнародноi торгiвлi

- допомога краiнам з перехiдним типом економiки i тим, що розвиваються в iнтегрування мiжнародноi торгiвлi;

- проведення дiалогiв з питань органiзацii, розвитку мiжнародноi торгiвлi;

Напрями:

1) розроблений кодекс поведiнки для ТНК, створена комiсiя, що до ТНК:

- комiсiя з науки i технiки; торгiвля товарами i послугами;

- комiсiя по iнвестицiях

2) була створена, так звана, тАЮЗагальна система преференцiй для краiн, що розвиваютьсятАЭ (1968р.) тАУ всi розвинутi зобовтАЩязанi надавати пiльги краiнам, що розвиваються;

Мiжнародна торгiвельний центр тАУ допомiжна при ЮНКТАД. Комiсiя ООН з прав мiжнародноi торгiвлi.

3. Мiжнародна торгiвельна палата тАУ не урядова органiзацiя членами якоi i крупнi пiдприiмства (1919). Функцii: захист прав приватноi власностi, вiльноi конкуренцii, лiбералiзацii ЗЕД, допомога краiнам iнтегруватися в свiтове господарство. (Союз пiдприiмцi, ТПП)

4. СОТ. ГАТТ тАУ генеральна угода про тарифи i торгiвлю 1944р. на Бретен-Вудськiй конференцii. З правом дii з 1947р. ГАТТ тАУ звiд законiв, конституцiя Свiтовоi торгiвлi. Спочатку ii пiдписали 23 краiни. Поступово цей звiд трансформуiться. СОТ зтАЩявляiться з 1995 року. У неi входять 147 краiн. РЗх обтАЩiм торгiвлi становить 96% вiд свiтовоi торгiвлi. Не входять: Росiя, Казахстан, Туркменiстан, Пн. Корея, Украiна, Бiлорусь та iн. Основнi принципи вирiшення питань:

- консолiдацiя

- переговори

- недискримiнацiя краiн

Принципи торгiвлi:

- найбiльше сприяння

- нацiональний режим

- заборона демпiнгу i дозвiл на антидемпiнговi збори

- можливiсть прийняття зворотних змiн по вiдношенню краiн, якi не виконали цi правила.

19. Украiна i мiжнароднi економiчнi органiзацii.

Украiна i членом:

- МВФ(1992)

- МБРР

- ЕБРР(1991)

- МТП(1998)

- МОП(1954)

- Рада митного спiвробiтництва (1990)

Органи, якi займаються ЗЕД:

1. ВРУ тАУ приймаi закони, якi визначають структуру органiв державного регулювання ЗЕД; затверджуi митнi тарифи

2. КМУ тАУ координуi ЗЕД, видаi лiцензii, веде рiзнi переговори.

3. НБУ тАУ формуi золотовалютний резерв, пiдтримуi курс валют експортно-iмпортних операцiй

4. ДУМКУ тАУ державне управлiння митного контролю Украiни

5. ТПП

20. Теорii мiжнародноi торгiвлi.

Мiжнародна торгiвля тАУ це iсторична перша форма мiжнародних економiчних вiдносин в основi якоi лежить МПП. Це результат взаiмодii попиту i пропозицii на конкурентному ринку.

Мiжнародний ринок тАУ це обмiн товарами мiж краiнами на основi МПП.

Мiсце мiжнародноi торгiвлi визначаiться:

- через неi реалiзуiться результат взаiмодii всiх МЕВ

- Мiжнародна торгiвля товарами стимулюi розвиток ринку послуг

- Зростаi обтАЩiм звтАЩязкiв тАУ i основою iнтеграцii.

- Мiжнародна торгiвля сприяi подальшому поглибленню МПП

РЖсторiя:

1. Меркантилiзм: раннiй i пiзнiй.

Раннi меркантилiсти: основне багатство тАУ золото. Але iх течiя допомогу в торгiвлi не давала.

Пiзнi: Краiна повинна мати активний торговий баланс.

Торговий баланс тАУ спiвставлення вартостi експорту i iмпорту краiни. Торговий баланс i активним, якщо експорт перевищуi iмпорт, i пасивним, якщо iмпорт перевищуi експорт.

2. Потiм вступила в дiю класична ек. теорiя:

- Теорiя абсолютних переваг (Адам Смiт): краiни експортують товари, якi вони виробляють з меншими витратами ( тобто в виробництвi яких вони мають абсолютнi переваги ) i iмпортують товари, якi в iнших краiнах виробляються з меншими затратами. Але ця теорiя не вiдповiдаi на питання6 чому торгують мiж собою краiни, навiть не маючи абсолютних переваг в виробництвi тих чи iнших товарiв. На це питання вiдповiдаi теорiя вiдносних переваг.

- Теорiя вiдносних переваг (Давiд Рiкардо): якщо краiни спецiалiзуються на виробництвi тих товарiв, якi вони можуть виробляти з вiдносно низькими витратами порiвняно з iншими краiнами, то торгiвля буде взаiмо корисною для обох краiн, не залежно вiд того, i виробництво в однiй з них абсолютно бiльш ефективним, чiм в iншiй. Поки в спiввiдношеннi внутрiшнiх цiн мiж краiнами i рiзниця, кожна з них маi порiвняльнi переваги, тобто у неi завжди знайдеться такий товар, виробництво якого бiльш корисне при iснуючому спiввiдношеннi витрат, чим виробництво iнших.

3. Теорiя розмiру краiн: Великi краiни, порiвняно з малими, експортують меншу частку виробленоi продукцii та iмпортують меншу частку товарiв. Великi краiни мають рiзноманiтнiшi ресурси, вищi транспортнi витрати у мiжнароднiй торгiвлi, а також можуть здiйснювати великосерiйне виробництво.

4. Теорiя спiввiдношення факторiв виробництва: рiзниця у вiдносних цiнах на товари у рiзних краiнах рiзна, отже, торгiвля мiж ними пояснюiться рiзною вiдносною нацiленiстю краiн факторами виробництва.

5. теорiя вирiвнювання цiн на фактори виртАУва.

6. Теорiя життiвого циклу товару

7. Теорiя подiбностi краiн

8. Теорiя конкурентних переваг.

21. Масштаби i основнi тенденцii мiжнародноi торгiвлi в сучасних

умовах.

У 1995р. обтАЩiм експорту товарiв становив 5,09 трил. $. На 2005р. тАУ 10 трил. $.(швидко зросла експортна квота). Сьогоднi експортна квота тАУ 18%, 1997р. тАУ 14%. (Францiя, РЖталiя тАУ 23%, Нiдерланди тАУ 53%, Японiя тАУ 9,5%, США тАУ 11%, Украiни тАУ 57%. РЖмпортна квота: Францiя тАУ 22%, США тАУ 12%, Японiя тАУ 8%, Украiна тАУ 45%.

Фактори, що впливають на торгiвлю:

- МПП

- ТНК

- Торгiвельна полiтика краiни

- Конкуренцiя

- Реформи в перехiднiй краiнах

Основнi тенденцii:

1. збiльшення питомоi ваги продукцii промисловостi в порiвняннi з сировиною тАУ 80%

2. диверсифiкацiя поставок краiн на зовнiшнi ринки.

На мiжнародному ринку товари розподiляються на :

- Торгiвельнi тАУ тi, якi можуть перемiщуватись мiж краiнами

- Не торгiвельнi тАУ тi, якi споживаються в тiй же краiнi, що виробляються i не перемiщуються

3. зростаi iмнiсть ринкiв.

4. постiйнi географiчнi зрушення

5. поширюiться торгiвля iнтеграцiйних угрупувань особливо внутрiшньо-регiональних.

6. переваги промислово-розвинутих краiн, як в експортi, так i в iмпортi товарiв.

7. зростання ролi ТНК.

8. зростання обтАЩiму ринку послуг, ринку продукцii iндустрii розваг, ринку зброi.

9. регулювання МТ.

22. Свiтовi товарнi ринки, iх структура i динамiка.

Найбiльш типовi ринки:

1. Ринок сировини, Ринок напiвфабрикатiв, Сiльсько-господарчих товарiв. Особливостi:

- ринкова ситуацiя - чиста конкуренцiя, з елементами картелювання

- товари на ньому, майже всi: бiржовi(iснуi 120 свiтових бiрж, 64 бiржi товарами)

- типовi методи продажу на цих ринках через бiржу або мiжнароднi угоди

2. продовольчi товари, якiв вже пройшли якусь переробку(в том числi банани, ананаси)

- чиста конкуренцiя з елементами картелювання

3. промисловий ринок тАУ ринок обладнання, машин, зброi

- ринок товарiв виробничого призначення (обладнання, авто ) типова ситуацiя тАУ олiгополiя, чи монополiстична конкуренцiя

- товари широкого споживання(одяг, кава) тАУ монополiстична конкуренцiя

- ринок товарiв для задоволення соцiальних побутово потреб - олiгополiя

- ринок фармацевтичних продуктiв: монополiстична конкуренцiя

4. ринок зброi. Сьогоднi цей ринок склад. 35-37 млрд. $. основнi експортери США тАУ 18.4 млрд. $, Росiя тАУ 6.1 млрд. $, на 8 мiсцi Украiна 650 тАУ млрд.$.

5. фармацевтична продукцiя.

Особливiсть багатьох з цих ринкiв тАУ пiдробки, контрабанда.

ОбтАЩiми торгiвлi залежать вiд того, наскiльки конкурентно спроможна i продукцiя. Конкурентно спроможний товар тАУ придбання його маi бути вигiднiшим i зручним покупцю, в порiвняннi з аналогiчними товарами.

Складовi:

- технiчнi показники (вiдповiднiсть стандартам)

- комерцiйнi умови (цiна, цiна покупки, мито)

- органiзацiйнi умови придбання i використання товару (наявнiсть додаткових послуг)

- економiчнi умови споживання ( економiчне споживання сировини i надiйнiсть)

Фактори:

- реклами

- товарний знак

- сертифiкацiя

- курс валюти

Курс валюти тАУ цiна однiii валюти виражена в iноземнiй валютi

Якщо курс валюти краiни знижуiться експорт ii товарiв стаi дешевше, а iмпорт дорожче.

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry