Мiжнароднi контракти: сутнiсть структура види

Змiст

Вступ с.2

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи аналiзу зовнiшньоторговельних

договорiв

1.1. Поняття та характеристика зовнiшньоторговельних контрактiв с. 3-6

1.2. Класифiкацiя та види зовнiшньоторгових договорiв. с.7-10

Роздiл РЖРЖ .Структура, змiст та особливостi оформлення

зовнiшньоторгових контрактiв купiвлi-продажу

2.1. Характеристика основних роздiлiв зовнiшньоторгового контракту.

Елементи контракту с. 11-24

2.2. Базиснi умови поставки тАЮРЖнкотермс 2000тАЭ:

термiни та особливостi застосування в Украiнi с. 25-35

Роздiл РЖРЖРЖ. ЗТК на прикладi операцii купiвлi-продажу

ТОВ тАЮGreenGalleryтАЭ. с. 36-39

Висновки с. 40-41

Список використаноi лiтератури с. 42

Вступ

Мiжнародне економiчне спiвробiтництво i одним iз головних чинникiв впливу на рiвень розвитку економiки кожноi окремоi краiни i свiтового прогресу в цiлому. Складовим елементом такого спiвробiтництва i зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть субтАЩiктiв господарювання рiзних краiн. Для них важливим i знання особливостей комерцiйних операцiй та правил укладання рiзних видiв мiжнародних контрактiв. Саме вiд цих знань залежить успiх зовнiшньоекономiчних операцiй купiвлi-продажу, експортно-iмпортних операцiй, операцiй реекспорту та реiмпорту, операцiй зустрiчноi торгiвлi тощо.

З вище зазначеного витiкаi, що тема курсовоi роботи i актуальною в сучасних умовах розвитку зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв Украiни.

Метою курсовоi робот i детальне дослiдження всiх складових мiжнародного контракту. Задля досягнення цiii мети необхiдно визначити завдання роботи:

1. Визначити сутнiсть зовнiшньоторговельних контрактiв

2. Розглянути класифiкацiю зовнiшньоторгових договорiв

3. Охарактеризувати основнi роздiли ЗТК

4. Дати визначення базисних умов поставки тАЮРЖнкотермс 2000тАЭ як невiдтАЩiмноi частини зовнiшньоторгового контракту

Робота складаiться з трьох роздiлiв . У першому роздiлi даiться загальна характеристика зовнiшньоторгового договору, розглядаються види ЗТК. В другому роздiлi розкриваiться структура, змiст та особливостi оформлення зовнiшньоторгових контрактiв купiвлi-продажу. РЖ в третьому роздiлi наводиться ЗТК на прикладi операцii купiвлi продажу ТОВ тАЮGreen GalleryтАЭ.

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи аналiзу зовнiшньоторговельних договорiв

1.1. Поняття та характеристика зовнiшньоторговельних контрактiв

У розвитку економiчних зв'язкiв та спiвробiтництва укВнраiнських пiдприiмцiв iз зарубiжними партнерами важливу роль вiдiграi зовнiшньоекономiчний договiр (контракт).

Вiдповiдно до Закону Украiни "Про зовВннiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16 квiтня 1991 р.

Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) - матерiально оформлена угода двох або бiльше суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення iх взаiмних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

Як i всяка цивiльно-правова угода, зовнiшньоеконоВнмiчний контракт маi вiдповiдати ряду загальних вимог (умов), додержання яких i необхiдним для дiйсностi угоди. Цi вимоги виводяться доктринальним шляВнхом iз норм чинного законодавства. Крiм загальних умов, зовнiшньоекономiчнi контракти пiдпорядковуються й певним спецiальним вимогам. ЙдетьВнся насамперед про суб'iктний склад договору. Сторонами в ньому i, з одного боку, суб'iкт зовнiшньоекономiчноi дiВняльностi Украiни, а з другого тАФ iноземний контрагент.

Вiдповiдно до ст. З Закону Украiни "Про зовВннiшньоекономiчну дiяльнiсть" суб'iктами зовнiшньоекоВнномiчноi дiяльностi в Украiнi i:

тАФ фiзичнi особи тАФ громадяни Украiни, iноземнi громаВндяни та особи без громадянства, якi мають цивiльну правоВнздатнiсть i дiiздатнiсть згiдно з законами Украiни i постiйВнно проживають на територii Украiни;

тАФ юридичнi особи, що зареiстрованi як такi в Украiнi i мають постiйне мiсцезнаходження на територii Украiни (пiдприiмства, органiзацii та об'iднання всiх видiв, вклюВнчаючи акцiонернi та iншi види господарських товариств, асоцiацii, спiлки, концерни, консорцiуми, торговельнi доВнми, посередницькi та консультацiйнi фiрми, кооперативи, кредитно-фiнансовi установи, мiжнароднi об'iднання, органiзацii та iн., у тому числi юридичнi особи, майно або каВнпiтал яких повнiстю перебуваi у власностi iноземних суб'Внiктiв господарськоi дiяльностi;

тАФ об'iднання фiзичних, юридичних, фiзичних та юриВндичних осiб, якi не i юридичними особами згiдно з закоВннами Украiни, але якi мають постiйне мiсцезнаходження на територii Украiни i яким цивiльно-правовими законаВнми Украiни не заборонено здiйснювати господарську дiВняльнiсть.

РЖноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi виВнзнаються тi суб'iкти, якi мають постiйне мiсцезнаходженВння (для юридичних осiб) або постiйне мiсце проживання за межами Украiни (для фiзичних осiб).

Однiiю з необхiдних умовою дiйсностi зовнiшньоекономiчного контракту i додержання письмовоi форми. Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладаiться у письмовiй формi, якщо iнше не встановлено законом або мiжнародним договором УкраiВнни. У разi якщо зовнiшньоекономiчний договiр пiдписуВнiться фiзичною особою, потрiбен тiльки пiдпис цiii особи. Вiд iменi iнших суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi зовнiшньоекономiчний договiр пiдписують двi особи: осоВнба, яка маi таке право згiдно з посадою вiдповiдно до устаВнновчих документiв, та особа, яку уповноважено довiренiсВнтю, виданою за пiдписом керiвника суб'iкта зовнiшВнньоекономiчноi дiяльностi, одноособове, якщо установчi документи не передбачають iнше.

Недодержання форми i порядку пiдписання зовнiшВнньоекономiчного контракту iнодi i предметом спору мiж його сторонами, який передаiться на вирiшення компеВнтентного органу. В договорах мiжнародноi купiвлi-продажу товарiв, бартерних та iнших контрактах, що iх укладають украiнськi суб'iкти господарювання з iноземними контрВнагентами, найчастiше обумовлюiться застереження, що будь-якi спори, якi виникають з даного контракту або у зв'язку з ним, пiдлягають передачi на розгляд та остаточне вирiшення в Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд при Торгово-промисловiй палатi Украiни.

За своiм змiстом зовнiшньоекономiчний контракт маi бути складений за схемою (структурою), яка визначена ПоВнложенням про форму зовнiшньоекономiчного договору (контракту), затвердженим наказом Мiнiстерства зовнiшВннiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi Украiни вiд 5 жовтня 1995 р. У договорi (контрактi) повиннi зазначатися: назва, номер договору, дата й мiсце його укладення, преамбула iз зазначенням повного i скороченого найменування сторiн та вказiвка на статутнi документи, якими керуються стороВнни пiд час укладення договору, предмет договору; кiлькiсть та якiсть, товару (обсяги виконання робiт, надання послуг; базиснi умови поставки товарiв, приймання-здачi виконаВнних робiт або послуг, у т. ч. з використанням Мiжнародних правил iнтерпретацii комерцiйних термiнiв у редакцii 2000 p.; цiна та загальна вартiсть договору; умови платежу; упаковка та маркування; форс-мажорнi обставини; санкцii та рекламацii; арбiтражне застереження; юридичнi адреси; поштовi та платiжнi реквiзити сторiн. Крiм того, за домовВнленiстю сторiн у договорi можуть визначатися й додатковi умови (наприклад, про страхування, порядок сплати поВндаткiв i зборiв тощо).

Форма зовнiшньоекономiчноi угоди визначаiться праВнвом мiсця ii укладення. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недiйсною внаслiдок недодержання форми, якщо додержано вимог законiв Украiни. У самому договорi може бути зазначено мiсце його укВнладення. Визначення мiсця укладення i важливим для зовВннiшньоекономiчних договорiв (контрактiв).

Угода може бути визнана недiйсною (invalidity) у разi, якщо вона:

1)не вiдповiдаi вимогам законодавчих актiв, норма моралi Влдоброго порядкуВ»;

Влдобрий порядокВ»- юридична категорiя, що визнаiться правовими системами

бiльшостi цивiлiзованих краiн та мiжнародним правом;

2) здiйснена з порушенням форми; недотримання форми, якоi вимагаi закоВннодавство, тягне за собою недiйснiсть лише у випадку, коли такий наслiдок прямо зазначений у законодавствi;

3) не вiдповiдаi справжнiй волi (truewill) обох або однiii зi сторiн; до Влпорокiв волiВ» (france, deception), шантаж (blackmail Intimidation), помилку (error, delusion), погрозу (treat), насильство (voilence, coercion), зловживання впливом (abues of authorВнity);

4) укладена недiiздатними (noncompetent) особами або частково недiiздатними поза межами, наданими iм за законом;

5) укладена особами, наприклад, що знаходяться на межi банкрутства (failure, bankВнruptcy), напередоднi оголошення iх неплатоспроможними (insolvent).

Серед недiйсних угод розрiзняють:

- заперечнi (dispute), якi визнаються недiйсними тiльки на вимогу контрагента у суперечцi iз дня рiшення суду, який вирiшуi про долю виконаних зобов'язань по угодi;

- незначнi (insignificant), якi визнаються недiйсними не тiльки на вимогу контрагента, а й iншоi зацiкавленоi особи, суду. Цi угоди визнаються недiйсними з дня iх укладення. Вони не утворюють правових наслiдкiв, на якi була спрямована воля сторiн, що здiйснили таку угоду.

За недiйсною угодою кожна зi сторiн зобов'язана повернути iншiй сторонi усе отримане за угодою, а при неможливостi повернути у натурi - вiдшкодувати вартiсть у грошах, якщо iншi наслiдки не передбаченi законодавчим актом.

Загальнi вимоги, що стосуються учасникiв угоди, способу вираження iх волi, змiсту угоди, iнших умов, визначаються правом, що застосовуiться, та законодавством, що випливаi з нього, яке встановлюi також пiдстави та наслiдки недiйсностi угоди.

1.2. Класифiкацiя та види зовнiшньоторгових договорiв. Типовi контракти

У мiжнароднiй комерцiйнiй практицi використовуiться багато рiзновидiв зовнiшньоторгових договорiв, структура, змiст та особливостi яких визначаються видом зовнiшньоекономiчноi операцii, яку вони супроводжують. Серед них i, наприклад, такi: зовнiшньоторговi договори купiвлi-продажу, пiдряду, франчайзинговi, лiцензiйнi, лiзинговi та бiржовi угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Проте найчастiше у зовнiшньоторговiй практицi застосовуiться договiр мiжнародноi купiвлi-продажу. У звтАЩязку з цим пропоную розглянути види мiжнародних контрактiв купiвлi-продажу бiльш детально.

В залежностi вiд принципiв якi кладуться в основу класифiкацii, контракти купiвлi-продажу можна подiлити за наступними видами:

1. Разовi

2. З перiодичною поставкою

3. З оплатою в грошовiй та товарнiй формах (повнiстю чи частково)

4. Попереднi

5. Термiновi

Разовi контракти можуть бути з коротким строком поставки (сировиннi товари) та з довгостроковими поставками ( на комплексне устаткування 3-5 та бiльше рокiв).

Контракти з перiодичною поставкою передбачають регулярну перiодичну поставку узгодженоi в ньому кiлькостi товарiв на протязi встановленого строку. Цей строк може бути коротким ( 1 рiк ) та довгим (5-10 рокiв). Такi контракти переважно укладаються на промислову сировину та полу фабрикати.

Контракт з оплатою в грошовiй формi передбачаi оплату в узгодженiй мiж сторонами валютi iз застосуваннi обумовлених в контрактi способiв платежу та форми розрахунку.

Контракти з оплатою цiлком в товарнiй формi укладаються при продажi одного чи декiлькох товарiв з одночасною увтАЩязкою з покупкою iншого товару та розрахунки в iноземнiй валютi не проводяться (бартер).

Попереднiй контракт тАУ це договiр, за яким сторони зобовтАЩязуються укласти в майбутньому договiр щодо передачi товарiв на умовах, якi передбаченi в попередньому договорi. На сторону, яка необТСрунтовано ухиляiться вiд укладання договору, який передбачений таким договором, накладаiться вiдшкодування збиткiв iншiй сторонi, якi були викликанi шляхом ухилення.

Ще одним рiзновидом мiжнародних контрактiв i термiновi контракти. Цi договори укладаються, коли покупцю необхiдно отримати придбаний товар саме в обумовлений строк, а iншi умови мають менше значення. Наприклад, насiння до посiвноi. При порушеннi строку покупець анулюi договiр iз застосуванням санкцiй.

Проблемам унiфiкацii умов угод в мiжнароднiй торгiвлi придiляiться багато уваги з боку спецiалiзованих мiжнародних органiзацiй.

Розробкою типових контрактiв та введенням iх в практику займаiться РДвропейська економiчна комiсiя ООН. Пiд ii наглядом розроблено бiльш нiж 30 варiантiв типових контрактiв та загальних умов купiвлi продажу.

Типовий контракт (standard contract) - це заздалегiдь пiдготовлений текст контракту або ряд унiфiкованих умов, викладених у письмовiй формi з урахуванням звичаiв та звичок, характерних для даноi сфери дiяльностi чи торгiвлi, та прийнятих сторонами контракту пiсля того, як вони були узгодженi з вимогами конкретноi угоди.

Текст конкретного типового контракту може використовуватись лише до суворо визначених видiв угод або видiв торгiвлi чи при наданнi послуг. Часто типовi контракти розробляються та наказуються до обов'язкового використання галузевими вiдомствами або спiлками пiдприiмцiв.

РЖснують у мiжнароднiй торговiй практицi два основних напрямки у розвитку типових контрактiв та проформ (pro forma):

1. Використання у звичайних ЗТК стандартних умов та застережень. Наприклад, використання у ЗТК базисних умов поставки, якi побудованi на мiжнародних комерцiйних термiнах INCOTERMS. Такi умови зазначаються у ЗТК абревiатурою термiна, який у розширеному тлумаченнi викладений в основному документi, що не входить у ЗТК та його додатки.

2. Використання формулярiв, проформ та бланкiв. РЖснують контракти, якi оформленi у виглядi формулярiв або бланкiв. Якщо такi форми мiстять необхiдний мiнiмальний набiр атрибутiв, вони можуть замiнювати текст контракту. Проформи контрактiв можуть бути:

тАв текстовi;

тАв бланковi, якi мають чiткi та спрощенi форми, зведенi у таблицi. Тексти в цих проформах зведенi до мiнiмуму, а суттiвi умови у виглядi текстових статей винесенi в окрему або особливу частину на зворотi документа. Загальна (особлива) частина не змiнюiться.

Унiфiкованi або зразковi тексти контрактiв, на вiдмiну вiд типових, бiльш рiзноманiтнi, чисельнi та вiдтворюють галузевiй специфiки дiяльностi. Вони носять рекомендацiйний характер, а iх тексти можуть суттiво змiнюватись з урахуванням особливостей конкретних угод.

Контракт може бути представлений у виглядi заздалегiдь пiдготовленого документа або формуляра табличного вигляду. Вiн набуваi сили контракту лише у разi, якщо партнери з угоди заповнять статтi та графи, якi апрiорi вимагають узгодження (наприклад, найменування сторiн, кiлькiсть, якiсть, цiна товару, строк та мiсце поставки та iншi) i обидва пiдпишуть його.

Часто використовуiться комбiнована форма типового контракту, яка складаiться iз двох частин:

тАв частини, що узгоджуiться;

тАв унiфiкованоi частини (загальних умов).

Такi контракти видаються на бланках друкарським способом. На першому аркушi друкуються iндивiдуалiзованi умови угоди, а на зворотi або на рештi аркушiв - загали умови. При необхiдностi, у деяких пунктах ЗТК залишають мiсце для уточнення умов що узгоджуються, або просто залишають вiльнi графи у роздiлi "РЖншi умови".

Типовий контракт або проформа може використовуватись двома способами:

тАв беззастережною згодою (приiднанням) однiii iз сторiн, що домовляються, умовами та положеннями форми типового контракту, запропонованою iншою стороною. Ця форма не повинна змiнюватись, за винятком деяких, апрiорi встановленi атрибутiв, якi вписуються або вдруковуються у порожнi графи;

тАв застосуванням типового або зразкового контракту як зразка, який може бути незначно (для типового) або суттiво (для зразкового) змiнений сторонами згiдно умовами конкретноi угоди.

Отже, ми можемо сказати, що в мiжнароднiй комерцiйнiй практицi використовуiться багато рiзновидiв зовнiшньоторгових договорiв, структура, змiст та особливостi яких визначаються видом зовнiшньоекономiчноi операцii, яку вони супроводжують, такi як: зовнiшньоторговi договори купiвлi-продажу, пiдряду, франчайзинговi, лiцензiйнi, лiзинговi та бiржовi угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Контракти купiвлi-продажу подiляються на такi види: разовi, з перiодичною поставкою, з оплатою в грошовiй та товарнiй формах (повнiстю чи частково), попереднi, строковi. Також часто використовуються типовi контракти.

Роздiл РЖРЖ .Структура, змiст та особливостi оформлення зовнiшньоторгових контрактiв купiвлi-продажу

2.1. Характеристика основних роздiлiв зовнiшньоторгового контракту. Елементи контракту

Зовнiшньоторговельнi контракти включають в себе наступнi основнi елементи, якi знаходяться у визначенiй послiдовностi:

1. преамбула (визначення сторiн);

2. предмет контракту;

3. кiлькiсть (або цiна та кiлькiсть);

4. базовi умови поставки товарiв;

5. цiна та загальна сума контракту;

6. якiсть товару;

7. строк та умови поставки;

8. умови платежу;

9. умови передавання-приймання товару;

10. гарантii, претензii;

11. пакування та маркiрування товару;

12. вiдвантажування товару;

13. санкцii;

14. страхування;

15. форс-мажорнi обставини;

16. арбiтраж;

17. iншi умови;

18. юридичнi адреси, поштовi й платiжнi реквiзити сторiн.

Вищенаведена структура контракту i зразком. При оформленнi контрактiв окремi роздiли можуть бути об'iднанi або введенi iншi.

Розглянемо бiльш детально кожен з елементiв зовнiшньоторговельного контракту купiвлi-продажу.

1. Преамбула

З преамбули починаiться текст контракту. Тут подаiться:

тАв назва та реiстрацiйний номер контракту (посерединi сторiнки);

тАв мiсце (нижче лiворуч) та дата його укладення (нижче праворуч);

тАв визначення сторiн (ще нижче через кiлька iнтервалiв).

Кожна iз перерахованих характеристик i обов'язковою, тому що у деяких краiнах контракт, який не маi однiii з них, може бути визнаний недiйсним.

Номер ЗТКпривласнюiться за згодою сторiн, зазвичай за порядком реiстрацii документiв однiii iз сторiн (за мiсцем здiйснення угоди), але може бути i подвiйний номер, тобто мiстити реiстрацiйнi данi обох сторiн.

Мiсце укладення контрактувизначаi закон, який застосовуiться до угоди, тобто визначаi права та обов'язки сторiн. Це положення дii тодi, коли iнше не визначено угодою сторiн. Сторони можуть вибрати будь-яке право, зазначивши його у контрактi або ж, у крайньому разi, зробивши застереження у контрактi про те, що вiн вважаiться укладеним на територii вiдповiдноi краiни. Згiдно з украiнським законодавством права та обов'язки сторiн визначаються правом краiни, обраноi сторонами при укладеннi контракту або в результатi подальшого узгодження. Якщо таке узгодження мiж краiнами вiдсутнi, то до контракту застосовуiться право краiни, де розташована або маi основне мiсце дiяльностi сторона, яка i:

тАв продавцем у контрактi купiвлi-продажу;

тАв комiтентом (консигнантом) - у договорi комiсii (консигнацii);

тАв довiрителем - у договорi доручення;

тАв перевiзником - у договорi перевезення.

Слiд врахувати, що коли контракти пiдписуються на територii iншоi краiни, то в iнтересах вiтчизняного учасника домовитись про застосування права своii краiни, особливостi якого вiдомiшi.

Дата укладення угодиюридичне означаi момент набуття договором чинностi, зякого виникають права та обов'язки сторiн за контрактом (якщо спецiально не зазначений iнший строк набуття контрактом чинностi).

Слiд мати на увазi, що порядок написання дати вiдрiзняiться в Украiнi та за кордоном.

Визначення сторiн(спочатку продавця, потiм покупця) мiстить:

тАв iх повнi та скороченi юридичнi назви (фiрмовi назви),тобто тi назви, пiд якими вони зареiстрованi в торговому (державному) реiстрi у своiх краiнах (iз зазначенням номерiв iх реiстрацiйних свiдоцтв та мiсця реiстрацii);

тАв мiсцезнаходження (назва краiни та мiста);

тАв iх правовий стан, включаючи зазначення номера та виду лiцензii на даний вид дiяльностi;

тАв назви сторiн у текстi контракту як контрагентiв ("Продавець" та "Покупець", "Постачальник" та "Замовник").

У ЗТК доцiльно точно вказати особу (посаду, ПРЖБ), яка пiдписуi його вiд iменi даноi сторони, але iнодi обмежуються лише описом особи, яка пiдписала ЗТК, у кiнцi контракту, нижче пiдпису. У практицi укладення ЗТК виникають випадки, коли товар або послуги замовляi одна органiзацiя, платить - iнша, наприклад, та, яка маi валютний рахунок та валюту, а отримуi грошi - третя. У даному разi маi мiсце здiйснення угоди на користь третьоi особи, яка зазначена у ЗТК.

2. Предмет контракту

Цей роздiл i головним, оскiльки в залежностi вiд предмета ЗТК визначаються: вид контракту, право, яке застосовуiться, звичаi, проформа тексту. У цьому роздiлi зазначаiться:

тАв описання предмета контракту;

тАв назву об'iкта угоди (товару);

тАв характеристика об'iкта угоди (товару).

РЖнодi в цьому роздiлi обумовлюють кiлькiсть та базиснi умови поставки .

Предметом контрактуможе бути продаж або поставка товару, надання послуг, передача технологii тощо, тобто вид зовнiшньоторговоi угоди (купiвля-продаж, пiдряд, оренда тощо).

Назву товарунеобхiдно вказати так, як вiн iменуiться у мiжнароднiй торгiвлi (або найближче до цього). Визначаючи асортимент, зазначають види, марки та моделi товарiв.

Вид товару маi важливе значення при визначеннi не тiльки виду ЗТК, а й правовоi регламентацii, наприклад, при отриманнi пiльг, встановленнi розмiру мит та зборiв, квотування продукцii тощо.

Характеристика товарумiстить визначення основних його параметрiв. У випадках, коли предметом контракту i товари з рiзними якiсними характеристиками або рiзного асортименту, вони перераховуються у специфiкацii, яка додаiться до контракту, про що робиться вiдповiдне застереження. Може бути посилання на роздiл "РЖншi умови".

3.Кiлькiсть (або цiна та кiлькiсть)

Найчастiше визначення кiлькостi не видiляiться в окрему статтю, а входить у статтю "Цiна та кiлькiсть" або "Предмет та кiлькiсть". Але у будь-якому випадку, визначаючикiлькiсть товару, сторони повиннi узгоджувати:

тАв одиницi вимiрювання кiлькостi;

тАв порядок визначення кiлькостi;

тАв систему мiр та ваги;

тАв застереження "близько" та "за опцiоном";

тАв чи включаються тара та упакування у кiлькiсть товару;

тАв якi органiзацii визначають кiлькiсть товару;

тАв якими документами засвiдчуiться кiлькiсть товару.

Контракт може мiстити вказiвку про те, що продавець або покупець маi право скористатись можливiстю вiдступу вiд зазначеноi у ньому кiлькостi. У такому разi твердо фiксована у контрактi кiлькiсть може супроводжуватися застереженням, що покупцю (продавцю) надаiться право закупити (продати) у продавця (покупця) додатково визначену кiлькiсть товару на тих самих умовах. Це право виражаiться словами "за опцiоном покупця (продавця) " або "за виробом покупця (продавця) ". Будь-який опцiон (продавця чи покупця), як правило, не перебiльшуi 10% вiд основноi кiлькостi товару.

У контрактi обумовлюiться також, чи входить тара й упакування у кiлькiсть товару, що поставляiться. Залежно вiд цього розрiзняють: 1) масу брутто тАУ масу товару разом з внутрiшньою та зовнiшньою упаковками; 2) масу нетто тАФ масу товару без будь-якоi упаковки; 3) "масу брутто за нетто "-у тих випадках, коли маса товару становить не бiльш як 1 -2% вiд маси товару i цiна тари незначна, то сторони нехтують масою тари.

У цьому роздiлi контракту часто зазначаiться, якi органiзацii визначають кiлькiсть товару та якими документами вона засвiдчуiться. Кiлькiсть товару може вказуватися як в основному текстi контракту, так i в Додатку чи Додатках до нього, якi мають бути невiд'iмною частиною контракту.

4.Базиснi умови поставок

Найчастiше визначення базисних умов поставки (БУП), так само як i кiлькiсть, не видiляiться в окрему статтю, а входить у статтю "Цiна та кiлькiсть (або загальна сума контракту)" або "Предмет та кiлькiсть".

Поняття "базисна умова поставки "визначаi зобов'язання продавця та покупця з доставки товару i встановлюi момент переходу з продавця на покупця ризику випадковоi загибелi або псування товару. Витрати з доставки товару, якi, вiдповiдно до базисноi умови, несе продавець, входять у цiну товару, утворюючи ii основу - базис (тому й умови називаються базисними). Крiм того, базиснi умови поставок визначають зобов'язання сторiн iз страхування вантажiв, оформлення комерцiйноi документацii, отримання лiцензiй, оплати мит, направлення повiдомлень тощо.

5. Цiна та загальна сума контракту

У даному роздiлi контракту фiксуiться:

тАв базисна умова поставки;

тАв валюта цiни;

тАв рiвень та спосiб фiксацii цiни товару;

тАв чи включенi у цiну вартiсть тари, упаковки, маркiрування;

тАв загальна сума контракту.

Валюта цiни- це валюта, у якiй зафiксована цiна товару у контрактi. Специфiка вибору валюти цiни у зовнiшнiй торгiвлi держав, якi вийшли iз карбованцевоi зони (Украiни, зокрема), випливаi з факту неконвертованостi нацiональноi валюти, у зв'язку з чим у розрахунках ними використовуються вiльно конвертована валюта (ВКВ), а також спецiальнi мiжнароднi та регiональнi валютнi одиницi - SDR та EUR (SDR Special DrawВнing Rights - Спецiальнi права запозичення; EUR - iвро - валютна одиниця 15 краiн РДС). Теоретично валютою цiни товару може бути будь-яка ВКВ. Але на практицi в iмпортних контрактах при купiвлi продукцii у розвинених краiнах, валюта яких i конвертованою, цiни, як правило, встановлюються у нацiональнiй валютi цих краiн. Визначення валюти цiни i важливою умовою контракту. Рiч у тiм, що валюти не рiвноцiннi за своiю якiстю: i сильнi, стiйкi валюти зi стабiльною купiвельною спроможнiстю, мало змiнюванi у часi за своiм змiстом, та слабкi валюти, курс яких нестабiльний. Тому вiд вибору валюти цiни залежить ризик валютних втрат, тобто можливiсть не отримати еквiвалент вартостi, передбачений у момент пропозицii цiни та пiдписання контракту.

Так, експортери повиннi прагнути фiксувати цiни товарiв у ВКВ, курс яких стабiльний або маi тенденцiю до пiдвищення. Це забезпечить одержання бiльшоi суми валюти платежу. Оскiльки iнтереси iмпортерiв та експортерiв протилежнi, то в iнтересах iмпортера фiксувати цiни товарiв у валютi, яка маi тенденцiю до знецiнення. У цьому випадку iмпортер зможе розрахуватися за товар тiiю ж кiлькiстю, але знецiнених грошових одиниць.

Рiвень цiни товару - це основне питання зовнiшньоторговоi угоди. Контрактна цiна маi базуватися на рiвнi свiтовоi цiни. Практично свiтовi цiни - це експортнi цiни основних постачальникiв даного товару та iмпортнi цiни у найважливiших центрах iмпорту цього товару. Це цiни, за якими здiйснюються значнi експортно-iмпортнi операцii, якi достатньо повно характеризують стан торгiвлi даним товаром.

Спосiб фiксацii цiни визначаi, коли фiксуiться цiна у контрактi: у момент його укладання, протягом строку його дii або у момент його виконання.

За способом фiксацii у контрактi можуть бути такi види цiн:

1) тверда цiна, яка встановлюiться у момент пiдписання контракту i протягом строку його дii не пiдлягаi змiнi.

2) цiна з наступною фiксацiiю у контрактi не вказуiться, а лише описуiться спосiб установлення цiни в майбутньому, тобто на момент виконання угоди, або у зазначенi договором строки на основi узгоджених джерел. Цi цiни застосовуються при поставках товарiв з тривалим строком виготовлення, товарiв, вартiсть яких ставиться у залежнiсть вiд iх якостi (в основному при продажу металiв або хiмiкатiв з певною часткою домiшок або корисних речовин), а також товарiв, цiна яких значно залежить вiд кон'юнктурних коливань, при продажу продукцii з тривалим строком поставки або наданням кредиту.

Якщо у контрактi цiна ставиться у залежнiсть вiд змiни ринкових цiн, то у текстi контракту це зазначаiться застереженнями 3-х видiв:

тАв застереження "hausse" (пiдвищення), яке означаi, що будь-яке пiдвищення ринковоi цiни веде до пiдвищення контрактноi цiни;

тАв застереження "baisse" (пониження), яке означаi, що будь-яке зниження ринковоi цiни веде до зниження контрактноi цiни, а будь-яке пiдвищення ринковоi цiни до уваги не береться;

тАв застереження "hausse-baisse", яке ставить змiну контрактноi цiни у залежнiсть вiд вiдповiдноi змiни ринковоi цiни.

3) змiнна цiна розраховуiться у момент виконання угоди перегляданням базисноi цiни з урахуванням змiни у витратах виробництва за час виконання контракту. Вона застосовуiться при продажу продукцii, яка маi тривалi строки поставок (як правило, понад рiк), головним чином, складного комплектного обладнання, яке i складним iдиним технологiчним комплексом.

При цих цiнах у контрактi встановлюються: базисна цiна та ii структура, момент початку змiни цiни, границя змiнностi.

6.Якiсть товару

У цьому роздiлi зазначаiться:

тАв технiчний рiвень та якiсть товару, що постачаiться;

тАв документи та органiзацii, якi пiдтверджують якiсть товару;

тАв комерцiйнi гарантii якостi;

тАв перевiрка якостi або прийняття товару на пiдприiмствах постачальникiв.

Визначити якiсть товару у контрактi купiвлi-продажу - означаi встаВнновити якiсну характеристику товару, тобто сукупнiсть властивостей, що визначають придатнiсть товару для використання його за призначенням вiдповiдно до потреб споживача. Вибiр способу визначення якостi залежить вiд характеру товару, вiд практики, що склалася у мiжнароднiй торгiвлi даним товаром, та iнших умов. Сторони повиннi прагнути до того, щоб дати повнiшу характеристику товару. У мiжнароднiй практицi використовуються такi способи визначення якостi.

1) За стандартом. Цей спосiб передбачаi, що якiсть товару маi точно вiдповiдати певному стандарту.

2) За технiчними умовами. Якщо на даний товар вiдсутнi стандарти чи iснують особливi умови його виробництва та експлуатацii, то для встановлення спецiальних вимог до його якостi застосовуються технiчнi умови. Технiчнi умови мiстять докладну технiчну характеристику товару, описання матерiалiв, з яких вiн маi виготовлятися, правила та методи перевiрки i випробувань.

3) За специфiкацiiю. Специфiкацiя, яка i додатком до договору, мiстить звичайно необхiднi технiчнi параметри, якi характеризують товар. Специфiкацii складаються в основному експортерами, тому що характеризують iндивiдуальний товар, але можуть складатися й iмпортерами, рiзними асоцiацiями та iншими органiзацiями як нацiональними, так i мiжнародними.

4) За зразком. Цей спосiб передбачаi надання продавцем покупцю зразкiв товарiв i пiдтвердження iх покупцем, пiсля чого вони стають еталонами. У контрактi записуiться, що якiсть товару повинна вiдповiдати зразкам, визначаiться порядок звiрки товарiв iз зразками (вказуються умови, в яких товар може вiдхилятися за якiстю вiд зразка), а також строки зберiгання сторонами зразкiв (наприклад, протягом якогось строку з дати надходження останньоi партii товару). Звичайно прийнято вiдбирати три зразки: один екземпляр зберiгаiться у покупця, другий у продавця, третiй тАФ у нейтральнiй органiзацii (наприклад торговiй палатi), зазначенiй у договорi.

5) За описом. Цей спосiб використовуiться для визначення якостi товарiв з iндивiдуальними ознаками, наприклад фруктiв. У контрактi докладно описуються усi властивостi товару.

6) За попереднiм оглядом. Так продаються товари на аукцiонах та зi складiв. У контрактi цей спосiб позначаiться словами "оглянуто-схвалено".

7) За вмiстом окремих речовин у товарi. Цей спосiб передбачаi встановлення у контрактi у вiдсотках мiнiмально допустимого вмiсту корисних речовин та максимально допустимого вмiсту небажаних елементiв або домiшкiв.

8) За виходом готовоi продукцii. При цьому способi у контрактi встановлюiться кiлькiсть (у вiдсотках до загальноi маси або в абсолютних величинах) кiнцевого продукту, який маi бути одержаний iз сировини

9) За натурною вагою. Цим способом визначаiться якiсть зернових.

10) Спосiб "тель-кель" (такий, який i). Цей спосiб застосовуiться, зокрема, при продажу врожаю зернових, цитрусових "на пнi" (ще не зiбраного), коли продавець не вiдповiдаi за якiсть поставленого товару, i означаi поставку товару "яким вiн i". Покупець зобов'язаний прийняти товар незалежно вiд його якостi, якщо вiн вiдповiдаi назвi (виду, сорту), вказанiй у договорi, та не маi права подавати рекламацiю.

7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)

У даному роздiлi фiксуiться:

тАв визначення строку поставки;

тАв повiдомлення експортером iмпортера про готовнiсть товару до вiдвантаження та про здiйснене вiдвантаження;

тАв повiдомлення iмпортером експортера про готовнiсть прийняти товар;

тАв спецiальнi застереження стосовно достроковоi поставки;

тАв додатковi iнструкцii експортерам;

тАв визначення дати поставки;

тАв умова поставки товару.

Визначення строку поставки у контрактi означаi визначення часу, коли товар повинен бути доставлений продавцем в узгоджений сторонами геоВнграфiчний пункт. Географiчнi пункти визначаються базисними умовами контракту.

8.Умови платежу

Цей роздiл мiстить визначення:

тАв валюти платежу;

тАв курсу перерахунку валюти цiни у валюту платежу;

тАв виду, форми та засобу розрахункiв за поставлений товар;

тАв перелiку товаророзпорядчих документiв;

тАв заходiв проти необТСрунтованоi затримки платежу або iнших порушень.

При виборi умов платежу враховуються такi фактори: 1) характер товару (сировина, обладнання, послуги, ноу-хау тощо); 2) кон'юнктура ринку вiдповiдного товару (сприятлива чи нi); 3) торговi звичаi (кредит, готiвка тощо); 4) наявнiсть мiжурядових платiжних угод; 5) норми нацiонального валютного контролю краiн-контрагентiв; 6) одноманiтнi правила щодо застосування форм розрахункiв (iнкасо, акредитив), що склалися у банкiвськiй практицi.

Умови платежу встановлюють, на якiй стадii руху товару здiйснюiться його оплата i чи буде вона здiйснюватись одноразово чи окремими внесками.

9.Здавання-прийняття товару

Здавання-прийняття товару i одним актом, в результатi якого вiдбуваiться передача товару покупцю та перевiрка вiдповiдностi фактичних кiлькостi та якостi товару тим, якi передбаченi в контрактi. Для продавця здавання товару фактично означаi поставку товару покупцю.

У контрактi сторони зазначають порядок здавання-прийняття, а саме:

тАв вид (характер) здавання-прийнття;

тАв мiсце та строки здавання-прийняття;

тАв способи здавання-прийняття за кiлькiстю;

тАв способи здавання-прийняття за якiстю.

За видами прийняття-здавання може бути:

тАв попереднi, яке полягаi в iнспектуваннi процесу виробництва товару, випробовуваннi товару, оглядi товару на пiдприiмствi продавця або ж у вихiдному порту, на прикордоннiй станцii з метою встановлення вiдповiдностi його кiлькостi та якостi умовам договору, а також для встановлення правильностi упакування та маркiрування товару

тАв остаточне, яке встановлюi фактичне виконання поставки у встановленому мiсцi i у належний строк.

10.Гарантii, претензii щодо кiлькостi та якостi

Бiльшiсть контрактiв мiстить умови про надання гарантiй якостi товару, який поставляiться. Вiдносно товарiв, для яких не встановлюються гарантii, в контрактi може вказуватись термiн, протягом якого покупець маi право пред'явити продавцю претензii щодо кiлькостi та якостi.

11.Пакування та маркування товару

У тих випадках, коли характер товару та умови його транспортування обумовлюють необхiднiсть упаковки, у контрактi у цьому роздiлi встановлюються:

тАв вид та характер пакування;

тАв якiсть пакування;

тАв порядок

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry