Мiжнароднi фiнансовi органiзацii та iх роль
Змiст
Вступ
1.1 Типологiя мiжнародних органiзацiй
1.2 Основнi етапи становлення й розвитку системи мiжнародних органiзацiй
Роздiл 2. Всесвiтнi мiжнароднi фiнансовi органiзацii
2.1 Група Свiтового банку
2.1.1 Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (МБРР)
2.1.2 Мiжнародна асоцiацiя розвитку (МАР)
2.1.3 Мiжнародна фiнансова корпорацiя (МФК)
2.1.4 Багатостороння агенцiя з гарантування iнвестицiй (БАГРЖ)
2.1.5 Мiжнародний центр з урегулювання iнвестицiйних спорiв (МЦУРЖС)
2.1.6 Стан та перспективи спiвробiтництва Украiни iз Свiтовим банком
2.2 Мiжнародний валютний фонд (МВФ)
2.2.1 Структура, цiлi та напрямки дiяльностi МВФ
2.2.2 Стан та перспективи спiвробiтництва Украiни з МВФ
2.2.3 Розвиток взаiмовiдносин МВФ з краiнами-членами Фонду
2.3 Банк мiжнародних розрахункiв (БМР)
Роздiл 3. Мiжнароднi регiональнi банки та фонди розвитку
3.1 Необхiднiсть створення регiональних банкiв. РЗх загальнi риси
3.2 РДвропейський банк реконструкцii i розвитку (РДБРР)
3.2.1 Структура, цiлi та напрямки дiяльностi РДБРР
3.2.2 Стан та перспективи спiвробiтництва Украiни з РДБРР
3.3 Чорноморський банк торгiвлi i розвитку (ЧБТР)
3.3.1 Структура, цiлi та напрямки дiяльностi ЧБТР
3.3.2 Стан та перспективи спiвробiтництва Украiни з ЧБТР
3.4 Мiжамериканський банк розвитку (МаБР)
3.5 Африканський банк розвитку (АфБР)
3.6 Азiатський банк розвитку (АзБР)
3.7 РЖсламський банк розвитку (РЖБР)
Висновки
Перелiк використаних джерел
Мiжнароднi органiзацii i дiiвим регулятором мiжнародних вiдносин, зокрема, в економiчнiй сферi. РЗх значення як iнституцiйних одиниць мiжнародноi економiки дедалi зростаi. Сьогоднi практично всi держави свiту - вiд найпотужнiших до невеликих i таких, економiчний рiвень яких ще невисокий, - сполучаються у свiтовiй мережi мiжнародних органiзацiй.
Актуальнiсть вивчення питання, визначеного темою курсовоi роботи, визначаiться також сучасною практичною дiяльнiстю Украiни в мiжнародних органiзацiях i перспективами ii залучення до широкого кола спiвтовариств. Украiна сьогоднi i членом багатьох мiждержавних органiзацiй. Своi взаiмовiдносини з мiжнародними фiнансовими органiзацiями наша краiна прагне будувати, в першу чергу, на принципах дотримання нацiональних iнтересiв. Спiвробiтництво з такими фiнансовими органiзацiями, як Мiжнародний валютний фонд (МВФ), Свiтовий Банк (СБ), РДвропейський банк реконструкцii та розвитку (РДБРР), Чорноморський банк торгiвлi i розвитку (ЧБТР) маi для нашоi краiни першочергове значення, оскiльки вiд iх позицiй багато в чому залежать сучасний стан i перспективи розвитку украiнськоi економiки.
Сучаснi економiсти-мiжнародники в своiй дiловiй практицi повиннi обовтАЩязково ураховувати вплив мiжнародних органiзацiй на розвиток нацiональноi економiки i прагнути до якомога ефективнiшого використання позитивних наслiдкiв спiвпрацi з ними. РЗм необхiдно вмiти вiдстоювати iнтереси як Украiни в цiлому, так i своiх фiрм i закладiв в стосунках з мiжнародними iнституцiями зокрема. Для цього важливо знати принципи i цiлi дiяльностi мiжнародних органiзацiй, механiзми iх функцiонування, органiзацiйну структуру, полiтику. Особливо це стосуiться зокрема валютно-кредитних органiзацiй.
Згiдно теми автор в роботi придiляi увагу саме таким мiжнародним фiнансовим органiзацiям.
Структура роботи побудована таким чином, що спочатку стисло розглядаiться типологiя мiжнародних органiзацiй. Далi даiться характеристика глобальних фiнансових органiзацiй за структурою, основними цiлями та видами дiяльностi, наводяться певнi данi про допомоги окремим краiнам, що була надана органiзацiiю, дiяльнiсть якоi саме вивчаiться. Такi ж характеристики розглядаються при вивченнi регiональних фiнансових органiзацiй. Окремими пунктами в роботi розглядаються стан i перспективи спiвробiтництва Украiни з окремими мiжнародними фiнансовими органiзацiями. В кiнцi наводяться висновки, якi були зробленi автором роботи в ходi вивчення матерiалу за темою.
Роздiл 1. Мiжнароднi органiзацii
Мiжнародна органiзацiя - це обтАЩiднання держав, установ, фiзичних осiб, що спiльно реалiзують програму або мету на основi певних правил i процедур i дiяльнiсть яких виходить за нацiональнi кордони. Утворення мiжнародних органiзацiй i обтАЩiктивним наслiдком процесу розвитку свiтового суспiльства.
На початку XXI сторiччя кiлькiсть мiжнародних органiзацiй вже вимiрюiться тисячами. Вони дуже рiзноманiтнi за складом учасникiв, цiлями, функцiями, мiсцем в iнституцiйному середовищi мiжнародного бiзнесу та впливом на мiжнароднi вiдносини. Найбiльш численними i так званi неурядовi мiжнароднi органiзацii, яких налiчуiться понад чотири тисячi. Значно менше мiждержавних органiзацiй, але все ж таки iх налiчуiться понад сотню, i iх число зростаi чи не щороку. Таке розмаiття органiзацiй утруднюi iх класифiкацiю i виокремлення типiв органiзацiй за якоюсь однiiю схемою. Типологiя мiжнародних органiзацiй вiдображаi такi аспекти, за якими аналiзуiться суть i дiяльнiсть органiзацiй. Тобто, iснують певнi критерii визначення типу органiзацii в залежностi вiд того, в якому аспектi ми маiмо намiр ii розглядати.
Основними критерiями типологii мiжнародних органiзацiй i [5, с.18]:
членство суб'iктiв мiжнародних вiдносин i юридичний статус органiзацii;
географiчне поширення;
функцiональна спрямованiсть;
характер дiяльностi.
За складом членiв i юридичним статусом органiзацii подiляються на мiждержавнi i неурядовi.
За умовами участi в членствi мiжнароднi органiзацii подiляються на вiдкритi й закритi. До вiдкритих органiзацiй може увiйти кожна держава, яка подiляi принципи й статут органiзацii. До закритих органiзацiй нових членiв приймають тiльки по запрошенню засновникiв органiзацii.
За географiчним поширенням мiжнароднi органiзацii подiляiться на всесвiтнi (або глобальнi) та регiональнi. Всесвiтнi органiзацii об'iднують краiни або iншi суб'iкти незалежно вiд того, де, в якiй частинi свiту вони знаходяться. До глобального типу можна вiднести Мiжнародний валютний фонд (МВФ).
Регiональнi мiжнароднi органiзацii об'iднують краiни, розташованi в якомусь певному регiонi, як правило, компактно, в територiальнiй близькостi.
За характером дiяльностi мiжнароднi органiзацii подiляються на унiверсальнi, полiтичнi, економiчнi, гуманiтарнi, культурно-просвiтницькi, обороннi та iншi. Характер органiзацiй тiсно пов'язаний з функцiями, якi вони виконують, особливо з домiнуючою [5, с.21].
В системi мiжнародних органiзацiй велика частка належить економiчним органiзацiям. Розвиток мiжнародних вiдносин, поглиблення мiжнародного подiлу працi, мiжнародна економiчна iнтеграцiя призводять до того, що вплив економiчних стосункiв стаi дедалi вагомiшим на iншi сфери мiжнародного спiвробiтництва.
Мiжнароднi економiчнi вiдносини - звтАЩязки, що встановлюються мiж краiнами свiту в результатi торгiвлi, мiграцii робочоi сили, вивезення капiталу, мiжнародного кредиту, валютних вiдносин i науково-технiчного спiвробiтництва.
Мiжнароднi економiчнi вiдносини реалiзуються через iх суб'iкти. До субтАЩiктiв належать пiдприiмства, фiрми, держава, приватнi особи, транснацiональнi корпорацii i транснацiональнi банки, а також мiжнароднi органiзацii.
Особливiстю мiжнародних органiзацiй як суб'iктiв системи мiжнародних економiчних вiдносин i те, що вони, поряд з державними органами, i регуляторами цих вiдносин. Крiм того, на вiдмiну вiд державних органiв, деякi мiжнароднi органiзацii виконують регулюючi функцii на наднацiональному рiвнi (наприклад, Мiжнародний валютний фонд). Як регулятори мiжнароднi органiзацii мають великий вплив на розвиток i спрямованiсть мiжнародних вiдносин, оскiльки вони залучають в упорядкований процес чимало держав. По сутi, сьогоднi майже немаi в свiтi держави, яка не була б членом якоiсь органiзацii; бiльшiсть краiн залучена зразу до декiлькох органiзацiй [5, с.7]. Мiжнароднi економiчнi органiзацii подiляються, в свою чергу, на загальноекономiчнi i спецiалiзованi. Загальноекономiчнi вiдають широким спектром економiчних проблем. До них вiдносяться Органiзацiя економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР), а також регiональнi органiзацii iнтеграцiйного типу - РДвропейський союз (РДС), Спiвдружнiсть Незалежних Держав (СНД), Пiвнiчноамериканська асоцiацiя вiльноi торгiвлi (НАФТА), Асоцiацiя держав Пiвденно-Схiдноi Азii (АСЕАН) та iншi. Спецiалiзованi економiчнi органiзацii зосереджують увагу на бiльш вузькому колi проблем; проте багатьом з них належить суттiва роль в мiжнароднiй економiцi [5, с.22]. Прикладом таких спецiалiзованих органiзацiй i мiжнароднi валютно-кредитнi органiзацii, якi за визначенням i мiжнародними фiнансовими органiзацiями, створеними на основi мiждержавних угод з метою регулювання валютних i кредитно-фiнансових вiдносин мiж краiнами, сприяння економiчному розвитку краiн, надання кредитноi допомоги. До числа таких органiзацiй належать Банк мiжнародних розрахункiв (БМР), Мiжнародний валютний фонд (МВФ), Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (МБРР), Мiжнародна асоцiацiя розвитку (МАР), Мiжнародна фiнансова корпорацiя (МФК), регiональнi мiжнароднi банки i фонди розвитку.
Загалом система мiжнародних органiзацiй пройшла 4 основнi етапи становлення й розвитку, а саме:
Становлення системи мiжнародних органiзацiй (середина ХРЖХ ст. - середина 40-х рокiв ХХ ст) [5, с.26]. В цей перiод, на тлi валютно-кредитних криз, у 1930 р. в м. Базель (Швейцарiя), була створена найстарiша наднацiональна фiнансова органiзацiя - Банк мiжнародних розрахункiв (БМР), метою якого спочатку було координувати полiтику нацiональних банкiв i фiнансових iнституцiй рiзних краiн, сприяючи iх спiвробiтництву, полегшенню умов мiжнародних фiнансових операцiй, регулювати мiжнароднi валютно-кредитнi i фiнансовi вiдносини. Вже пiзнiше, з 80-х рокiв ХХ ст. почав здiйсняти новий вид дiяльностi: надавати промiжний кредит краiнам, якi очiкують кредит вiд МВФ i знаходяться в складному фiнансовому становищi, з метою пiдтримання економiки цих краiн до одержання кредитiв МВФ.
Формування системи ОбтАЩiднаних Нацiй (середина 40-х - кiнець 50-х рокiв ХХ ст) [5, с.28]. Другий етап був недовгим, але насиченим важливими подiями. Розпочався вiн з вiдкриття Бреттон-Вудськоi валютно-фiнансовоi конференцii в 1944 р., головнiшим рiшенням якоi було заснування мiжнародних валютних органiзацiй - Мiжнародного валютного фондуй Мiжнародного банку реконструкцii й розвитку, Якi розпочали дiяльнiсть з 1945 р. Вони входять в систему ООН як спецiалiзованi заклади.
Активiзацiя процесу утворення й поширення мiжнародних регiональних органiзацiй (кiнець 50-х - кiнець 80-х рокiв ХХ ст). На цьому етапi були заснованi в 1958 р. РДвропейський iнвестицiйний банк (РДРЖБ) i РДвропейський фонд розвитку. Головною метою останнього i надання допомоги краiнам, що розвиваються, асоцiйованим з РДС [5, с.31].
Також в цiлому утворилась система регiональних банкiв розвитку, коли були заснованi банки: Мiжамериканський банк розвитку (МаБР, 1959 p); Центральноамериканський банк економiчноi iнтеграцii (1960); Африканський банк розвитку (АфБР, 1964); Азiатський банк розвитку (АзБР, 1966 p); Карибський банк розвитку (1970 p); Захiдноафриканський банк розвитку (1973 p); Арабський банк економiчного розвитку в Африцi (1973 p); Банк розвитку держав Центральноi Африки (1975 p); Схiдноафриканський банк розвитку (1976 p).
Крiм того, було утворено рiзнi регiональнi фонди i програми допомоги краiнам, що розвиваються (Арабський фонд економiчного i соцiального розвитку, Африканський фонд розвитку, Арабський Валютний фонд та iн). Цi фонди звичайно засновувались регiональними органiзацiями або регiональними банками розвитку.
На третiй етап припадаi активiзацiя процесу розвитку iнституцiональноi структури мiжнародного валютно-кредитного ринку. Складаiться група Свiтового банку на чолi з МБРР: в 1956 р. утворюiться МФК, в 1960 р. - МАР, в 1966 р. - МЦУРЖС, в 1988 р. - БАГРЖ [5, с.33].
Триваi удосконалення i розгалуження системи ООН. Пiд ii патронатом утворюються органiзацii загальноi компетенцii, наприклад, Фонд розвитку iнвестицiй (ФРРЖ) - в 1966 р., також органiзацii, що обiймають якусь вузьку сферу, наприклад, Мiжнародний фонд сiльськогосподарського розвитку (МФСР) - в 1977 р.
Головна мета ФРРЖ - сприяння краiнам, що розвиваються, в надходженнi iнвестицiй, наданнi допомоги i позик. Фонд обслуговуi, в першу чергу, найменш розвиненi краiни. Ресурси ФРРЖ формуються за рахунок добровiльних внескiв [5, с.90].
Головна мета МФСР - сприяння розвитку сiльського господарства в краiнах, що розвиваються, для подолання голоду й злиденностi [5, с.116].
Функцii МФСР:
надання позик i кредитiв на пiльгових умовах для здiйснення проектiв i програм по удосконаленню виробництва продовольства в краiнах-членах;
фiнансування розвитку сiльських районiв i населених пунктiв;
надання фiнансовоi допомоги дрiбним фермерам i безземельним селянам в краiнах, що розвиваються.
Членами МФРС i 158 держав, що подiляються на три категорii: категорiя А - 22 розвинутi краiни Органiзацii економiчного спiвробiтництва й розвитку (ОЕСР); категорiя В - 12 краiн-експортерiв нафти (члени ОПЕК); категорiя С - 124 краiни, що розвиваються. Краiни категорii А i В i донорами; краiни категорii С - одержувачами допомоги. Украiна не i членом Фонду; з краiн СНД до нього входять (в категорiю С) Азербайджан, Вiрменiя, Грузiя, Киргизстан, Таджикистан. Внески краiн-донорiв i основним джерелом фiнансового Фонду [5, с.116].
МФРС фiнансуi проекти й програми, якi розробляються для краiн, що розвиваються, й спрямованi на прискорення розвитку сiльського господарства, вирiшення продовольчоi проблеми.
Вiдбуваiться процес глобалiзацii в розвитку системи мiжнародних органiзацiй, який проявляiться також у тому, що вже багато краiн беруть участь у декiлькох органiзацiях водночас, тобто вiдбуваiться безперервне спiвробiтництво всiх краiн свiту в iдинiй системi мiжнародних органiзацiй.
Вiдновлення iдиноi системи мiжнародних економiчних вiдносин (з 90-х рокiв ХХ ст) [5, с.35]. Для пiдтримки переходу краiн Центральноi та Схiдноi РДвропи до ринковоi економiки в 1990 р. було утворено РДвропейський Банк реконструкцii i розвитку (РДБРР), який надалi видiляв значнi кошти на здiйснення реформ в колишнiх соцiалiстичних краiнах. До речi, Украiна посiдаi друге мiсце серед краiн позичальникiв за обсягами одержаних кредитiв вiд РДБРР. Останнiй, зокрема, i каталiзатором розвитку ринковоi економiки в Украiнi. Вiн i найбiльшим iнвестором в Украiну - близько 10% вiд загального рiвня надходження прямих iноземних iнвестицiй [1, с.107].
Пiсля утворення ЧЕС у 1992 р. було засновано Чорноморський банк торгiвлi i розвитку у 1994 р. (кредитування Банк розпочав у 1999 р), до складу якого як учасниця Украiна також входить i отримуi допомогу Банку.
Група Свiтового банку (The World Bank Group) складаiться з чотирьох основних iнститутiв - Мiжнародного банку реконструкцii й розвитку (МБРР), Мiжнародноi фiнансовоi корпорацii (МФК), Мiжнародноi асоцiацii розвитку (МАР), Багатосторонньоi агенцii з гарантiй iнвестицiй (БАГРЖ); до цiii ж групи належить також Мiжнародний центр з урегулювання iнвестицiйних спорiв (МЦУРЖС), який маi специфiчнi функцii, але органiзацiйно пов'язаний iз Свiтовим банком [5, с.174].
Формування Групи Свiтового банку було розпочато рiшенням Бреттон-Вудськоi Конференцii про заснування МБРР водночас з МВФ. Цi два iнститути тiсно зв'язанi мiж собою за основними цiлями, а також органiзацiйно. Так, членом МБРР може стати тiльки учасник МВФ. Структурою обидва вони входять до системи ООН.
Спочатку дiяльнiсть МБРР була повтАЩязана з кредитуванням розвинутих краiн, в першу чергу iвропейських, що постраждали пiдчас Другоi свiтовоi вiйни. Пiсля вiдбудови iх економiки, а також внаслiдок появи великоi групи нових держав, що звiльнились вiд колонiальноi залежностi, цiлi й функцii МБРР змiнюються. Постаi необхiднiсть створити iнститут, структурно пов'язаний з банком, який би зосередився на допомозi краiнам, що розвиваються. З цiiю метою в 1956 р. була утворена Мiжнародна фiнансова корпорацiя. Для сприяння економiчним перебудовам в найменш розвинутих краiнах в I960 р. розпочала дiяльнiсть Мiжнародна асоцiацiя розвитку.
Однiiю з цiлей Свiтового банку i заохочення iнвестування краiн-членiв в iншi краiни, особливо в такi, що розвиваються. Проте соцiально-полiтична нестабiльнiсть в деяких регiонах робить iнвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своiх учасникiв вiд фiнансових втрат, Свiтовий банк формуi в 1988 р. органiзацiю, яка б гарантувала вiдшкодування можливих втрат вiд некомерцiйних ризикiв, - Багатосторонню агенцiю з гарантiй iнвестицiй. З проблемами iнвестування пов'язано утворення в 1966 р. Мiжнародного центру з урегулювання iнвестицiйних спорiв. Таким чином, сформувалася група Свiтового банку iз п'яти органiзацiй.
Незважаючи на певну рiзницю у функцiях, всi органiзацii Свiтового банку тiсно зв'язанi, перш за все, iднiстю цiлей: сприяння стабiльному економiчному зростанню краiн-членiв, допомога в реконструкцii господарства краiн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення iноземного iнвестування. Група iдина й органiзацiйно: практично всi структури пiдпорядкованi iдиному керiвниковi - Президенту Свiтового банку, мають спiльну адмiнiстративну систему. Водночас за функцiями iнститути Свiтового банку мають специфiчнi розбiжностi (див. табл.1). Розглянемо iх детальнiше [5, с.183].
Таблиця 1
Органiзацiйно-функцiональна структура Свiтового банку
| Органi-зацiя | Основнi цiлi | Джерела формування ресурсiв | Основнi функцii |
| МБРР | ■ Сприяння економiчному розвитку краiн-членiв ■ Заохочення iноземних iнвестицiй ■ Пiдтримка збалансова-ностi платiжних балансiв краiн-членiв | ■ Внески краiн-членiв в уставний капiтал ■ Позиковi кошти iз зовнiшнiх джерел ■ Платежi в рахунок погашення боргу | ■ Кредитування краiн-членiв пiд урядовi гарантii ■ Технiчна допомога краiнам, що розвиваються |
| МФК | ■ Сприяння економiчному зростанню краiн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного пiдприiмництва | ■ Внески в уставний капiтал ■ Кредити МБРР ■ Вiдрахування вiд прибуткiв ■ Платежi в рахунок погашення боргу ■ Позиковi кошти iз зовнiшнiх джерел | ■ Кредитування високорентабельних обтАЩiктiв без урядових гарантiй ■ РЖнвестування в акцiонерний капiтал обтАЩiктiв з нacтyпним перепродажем акцiй приватним пiдприiмцям ■ Технiчна допомога |
| МАР | ■ Сприяння економiчному зростанню краiн, що розвиваються | ■ Прибутки вiд МБРР ■ Внески краiн-донорiв ■ Платежi в рахунок погашення боргу | ■ Безпроцентнi позики найменш розвинутим краiнам пiд урядовi гарантii. ■ Надання урядам кредиту пiд певний процент |
| БАГРЖ | ■ Сприяння притоку iнвестицiй в краiни, що розвiваються | ■ Внески в уставний капiтал | ■ Страхування некомерцiйних ризикiв ■ Консультативнi послуги |
| МЦУРЖС | ■ Урегулювання iнвестицiйних спорiв | | ■ Примирення ■ Арбiтраж |
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry