Мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацii та iх аналiз

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра економiчноi теорii

КУРСОВА РОБОТА

з економiчноi теорii на тему:

ВлМiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацii та iх аналiзВ»

2009

Вступ

Мiжнароднi та регiональнi фiнансово-кредитнi органiзацii тАУ це установи, якi створенi на базi багатостороннiх угод мiж державами. Найважливiшу роль серед них у сучасний перiод вiдiграють Мiжнародний валютний фонд (МВФ) i Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (МБРР). Останнiй сьогоднi i головною установою Групи Свiтового банку. Штаб-квартири органiзацiй розташованi у Вашингтонi. Вказанi установи було засновано на Мiжнароднiй валютно-фiнансовiй конференцii, яка вiдбулася у 1944 р. у Бреттон-Вудсi (США). СРСР та Украiна хоча i брали участь у конференцii, але не ратифiкували угоди про МВФ та МБРР i не вступили до складу цих органiзацiй.

Наслiдком стала багаторiчна iзоляцiя СРСР та його союзникiв вiд свiтовоi економiчноi та валютно-фiнансовоi системи, що значною мiрою було зумовлено полiтичними та iдеологiчними мотивами. У 1992 р. у практицi мiждержавних валютних вiдносин сталася досить значна подiя: членами МВФ прийнято краiни, що входили до колишнього СРСР, у тому числi й Украiну.

Завдяки цьому фактично завершено процес глобалiзацii економiчного простору валютного регулювання, що здiйснюiться цiiю важливою мiжнародною органiзацiiю.

Характерною рисою сучасних мiжнародних фiнансових вiдносин i динамiчний розвиток нових банкiвських продуктiв та технологiй. Це вимагаi використання нових концепцiй, методологiчних i методичних пiдходiв до вивчення можливостей та стратегiй iх здiйснення комерцiйними банками Украiни. Вихiд Украiни у глобальне економiчне середовище викликав ряд принципово нових проблем та задач, якi постали перед комерцiйними банками. Для нормального функцiонування економiки постiйно необхiдна мобiлiзацiя, розподiл i перерозподiл фiнансових ресурсiв мiж ii сферами i секторами. В останнi десятирiччя субтАЩiкти господарськоi дiяльностi, громадяни нашоi краiни все ширше залучаються до фiнансових операцiй на внутрiшньому та свiтовому ринках. Вони активно дiють на мiжнародних валютних ринках, свiтових ринках капiталу та цiнних паперiв i виступають суттiвим сегментом споживання фiнансових послуг. В Украiнi операцii з надання фiнансових послуг здiйснюються переважно комерцiйними банками. Вони i головними посередниками i при проведеннi мiжнародних операцiй на свiтовому ринку фiнансових послуг. Здiйснюючи цi операцii, комерцiйнi банки використовують конкретнi стратегii, в яких обТСрунтовуються довготривалi заходи, що зорiiнтованi на отримання оптимального фiнансового результату. Спираючись на свiтовий досвiд, застосування та подальший розвиток прогресивних банкiвських технологiй у практицi роботи комерцiйних банкiв повинно слугувати поштовхом в розвитку економiки Украiни. Тому проведення аналiзу комплексу операцiй на ринку фiнансових послуг та пошук шляхiв його використання в повному обсязi в умовах ринковоi трансформацii економiки Украiни i своiчасним та актуальним як з теоретичних, так, особливо, i з прагматичних позицiй.

Все це актуалiзуi тематику нашого дослiдження i ставить питання необхiдностi формування дiiздатноi фiнансовоi стратегii здiйснення операцiй комерцiйними банками Украiни на свiтовому фiнансовому ринку.

Значний внесок у розробку питань функцiонування фiнансового ринку та дiяльностi комерцiйних банкiв на ньому зробили сучаснi захiднi економiсти Марковiц Г., Мертен Р., Мишкiн Ф., Петерс Е., Роуз П., Фабоцци Ф., Фома Ю., Фiшер РЖ., Шарп У. Дослiдженню теорii та практики органiзацii фiнансового ринку Украiни, функцiонуванню комерцiйних банкiв у його межах в умовах наближення до мiжнародних стандартiв, сприяють працi вiтчизняних вчених-економiстiв Андрущенка В., Бiлоруса О., Боринця С., Будкiна В., Гаврилюка О., Гальчинського А., Геiця В., Даниленка А., Кiстерського Л., Клочка В., ЛуктАЩяненка Д., Новицького В., Пахомова Ю., Плотнiкова О., Поручника А., Рогача О., Румянцева А., Сiкори В., Степаненка В., Федосова В., Фiлiпенка А., Шарова О., Шниркова О., Юрiя С. та iнших. Серед росiйських вчених слiд видiлити роботи А.РЖ. Басова, В.РЖ. Колеснiкова, Ю.РЖ. Львова, Я.М.Мiркiна, В.С. Торкановского та iнших.

Мета дипломноi роботи полягаi в системному дослiдженнi процесу iнтеграцii вiтчизняноi банкiвськоi системи у свiтовий фiнансовий простiр.

У вiдповiдностi з поставленою метою визначенi такi задачi дослiдження:

В· дослiдити суть, функцii та структуру свiтового фiнансового ринку в контекстi процесу глобалiзацii, що вiдбуваiться у свiтi;

В· розкрити теоретичнi аспекти формування стратегii комерцiйними банками Украiни на свiтовому фiнансовому ринку;

В· визначити основнi моделi iнтеграцii комерцiйного банку у свiтовий фiнансовий простiр та провести iх аналiз;

В· визначити основнi переваги та недолiки надання фiнансових послуг комерцiйними банками Украiни;

В· встановити передумови виходу украiнських банкiв на свiтовий ринок фiнансових послуг.

вивченню поставленоi проблеми. У висновках сформульовано основнi результати дипломного дослiдження.

1. Мiжнародний валютний фонд i його дiяльнiсть в Украiнi

Мiжнародний валютний фонд було створено з метою регулювання валютних вiдносин мiж краiнами-членами. МВФ повинен вiдiгравати подвiйну роль: з одного боку, стежити за виконанням своiми членами визначених правил поведiнки в галузi валютно-фiнансових вiдносин, а з iншого тАУ надавати ресурси для фiнансування дефiцитiв платiжних балансiв тим краiнам, якi цього потребують.

При наданнi кредитiв МВФ ставить перед краiнами-боржниками деякi полiтичнi та економiчнi умови, якi втiлюються у програмах перебудови економiки. Цей порядок називаiться принципом обумовленостi. Як правило, вказанi програми охоплюють заходи, що належать до сфери бюджетно-податковоi, кредитно-грошовоi полiтики, цiнового механiзму, зовнiшньоi торгiвлi, мiжнародних кредитних та валютно-розрахункових вiдносин. Вони пов'язанi зi зменшенням державних витрат, пiдвищенням податкiв i ставки позичкового процента, змiною валютного курсу та iн.

Кожна краiна-учасниця, вступаючи у Фонд, робить вiдповiдний внесок, який визначаiться встановленою квотою. Розмiр такоi квоти, що переглядаiться з перiодичнiстю у п'ять рокiв, розраховуiться на основi оцiнки економiчного потенцiалу окремих краiн у свiтовому господарствi. Вiдносно до розмiру квот визначаiться ВлвагаВ» голосу кожноi краiни в керiвництвi Фондом та обсяг ii можливих запозичень. Квота Украiни на кiнець 1992 р. становила 0,7%. Вiдповiдно до цiii квоти вступний внесок для Украiни було визначено у розмiрi 911 млн. дол. США. Згiдно з iснуючим положенням з визначеноi суми лише 22,7% виплачуiться у вiльно конвертованiй валютi (ВКВ), а решта тАУ у нацiональнiй грошовiй одиницi. Враховуючи гостру нестачу ВКВ, Украiна скористалася так званим Фондом запозичення при МВФ для краiн-членiв, що зазнають фiнансових труднощiв. Необхiдний внесок оформлено як борг, пiд який Украiнi надано безпроцентний i безстроковий кредит, що по можливостi буде погашено.

Рiшенням Ради керуючих МВФ вiд 22 сiчня 1999 р. передбачено зростання сумарного капiталу МВФ до 210943,0 млн. СДР проти 145321,0 млн. СДР. Унаслiдок цього квота Украiни в МВФ зросла з 997,3 млн СДР до 1372,0 млн, що даi змогу помiтно розширити обсяг ii можливих запозичень у МВФ.

Ставши членом МВФ, Украiна водночас увiйшла до структури Свiтового банку, iй видiлено квоту в 10 678 акцiй на загальну суму в 1,3 млрд. дол. США. Валютну готiвку за членство Украiни в банку на суму 7,9 млн. дол. США внесли Нiдерланди, що i краiною-опiкуном нашоi держави у цiй банкiвськiй структурi.

На початку своii дiяльностi, в кiнцi 40-х рокiв, практично не було розвинутоi системи мiжнародних фiнансових приватних ринкiв. Тому МВФ був джерелом коштiв як для розвинутих краiн, так i для краiн, що розвиваються. Протягом останнiх 40тАУ50-ти рокiв одним з найцiкавiших аспектiв економiчного розвитку у свiтi стала дуже швидка iнтернацiоналiзацiя приватного фiнансового ринку. РЖ сьогоднi бiльшiсть розвинутих краiн не потребують фiнансових ресурсiв Фонду, бо вони мають доступ до приватних фiнансових ринкiв. Тому МВФ вiд фiнансування всiх краiн-членiв зараз переключився на пiдтримку краiн, що розвиваються, тобто тих краiн, якi не мають доступу до приватних фiнансових ринкiв. Вiдбулась переорiiнтацiя МВФ вiд статусу, так би мовити, мiжнародного банкiра до органiзацii, що сприяi економiчному розвитку краiн, якi самi не в змозi вийти на фiнансовi ринки i потребують офiцiйноi пiдтримки Фонду.

У рамках такоi еволюцii можна зрозумiти вiдносини МВФ i з Украiною. По-перше, Украiна як держава поки що фактично не маi реального доступу на мiжнароднi фiнансовi ринки. Зовнiшнi фiнансування вона може отримати переважно з офiцiйних джерел. А головне офiцiйне джерело тАУ це МВФ. РЖ навiть можливе однобiчне фiнансування з боку таких краiн, як США, Японiя, як правило, пов'язане з домовленостями з Фондом. По-друге, полiтика Фонду, яка проводиться в Украiнi i пов'язана з грошовою пiдтримкою, спрямована на стабiлiзацiю соцiально-економiчноi ситуацii в Украiнi.

Фiнансовi ресурси МВФ спрямовуються для надання допомоги краiнам-членам, якi намагаються подолати проблеми платiжного балансу, а також для сприяння у пом'якшеннi наслiдкiв реалiзацii стабiлiзацiйних програм. МВФ надаi фiнансування як зi своiх загальних ресурсiв, так i в межах механiзмiв пiльгового фiнансування, управлiння якими здiйснюiться окремо. Держави-члени, якi користуються загальними ресурсами МВФ, ВлкупуютьВ» (тобто позичають) валюту iнших держав-членiв або СДР в обмiн на еквiвалентну суму у своiй власнiй валютi. МВФ стягуi плату за такi позики та вимагаi, щоб держави-члени в межах визначеного термiну ВлвикупилиВ» свою валюту у МВФ (тобто погасили заборгованiсть), використовуючи для цього валюту iнших держав-членiв або СДР. Пiльгове фiнансування надаiться у виглядi кредитiв пiд низькi проценти.

Вiдносини МВФ з краiнами колишнього СРСР, у тому числi з Украiною, будуються вiдповiдно до трьох типiв програм. Програму першого типу створено спецiально для цих краiн та краiн Схiдноi РДвропи. Вона i своiрiдною пiдготовчою програмою, вiдносно простою у своiх вимогах. Виконання такоi програми не потребуi складного iнвестицiйного апарату в краiнi. Це первiсна програма тАУ програма системноi трансформацii економiки (Systemic Transformation Fasility тАУ STF), реалiзацiя якоi даi змогу краiнi i Фонду спiвпрацювати.

Наступний крок тАУ це досить стандартна програма, яка маi назву Влстенд-байВ» (Stand-by). Це програма короткострокового фiнансування; як правило, вона триваi вiд 12 до 13 мiсяцiв i спрямована на здiйснення першочергових заходiв, необхiдних для досягнення макроекономiчноi стабiлiзацii.

Пiсля реалiзацii цiii програми краiна може укласти з МВФ угоду про програму розширеного фiнансування (Extanded Fund Facility тАУ EFF). Вона розрахована на три роки i спрямована на закрiплення досягнень початковоi стабiлiзацii за програмою Влстенд-байВ». Одночасно значно бiльше уваги придiляiться структурним змiнам в економiцi, тим елементам, якi становлять базу (основу) подальшого економiчного зростання.

2. Свiтовий банк

Свiтовий банк являi собою групу спорiднених органiзацiй, тому досить часто говорять про групу Свiтового банку. До неi входять: Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (саме його iнколи називають скорочено Свiтовим банком), Мiжнародна асоцiацiя розвитку, Мiжнародна фiнансова корпорацiя, Багатостороння агенцiя гарантування iнвестицiй, а також Мiжнародний центр урегулювання iнвестицiйних конфлiктiв.

Офiцiйнi цiлi членiв Групи Свiтового банку тАУ зменшення бiдностi i пiдвищення життiвих стандартiв краiн-членiв шляхом сприяння економiчному розвитку останнiх i залучення ресурсiв з розвинутих краiн до краiн, що розвиваються. Зазначимо, що основна рiзниця мiж Свiтовим банком i МВФ полягаi в тому, що МВФ бiльше концентруi свою увагу на питаннях короткостроковоi фiнансовоi стабiльностi в краiнах, тодi як Свiтовий банк зосереджуiться переважно на середньо тАУ та довгострокових (за термiном реалiзацii) проектах структурних та галузевих перетворень в економiках краiн. Ось чому, коли йдеться про фiнансову стабiлiзацiю в Украiнi, то це питання насамперед стосуiться дiяльностi МВФ. Коли ж мова йде про структурнi i галузевi реформи, то тут на перший план серед мiжнародних фiнансових органiзацiй постаi Свiтовий банк, який концентруi свою увагу на перетвореннях на мiкро рiвнi, на питаннях приватизацii, дерегуляцii галузевих перетворень, сприяi реформуванню енергетичноi галузi, сiльського господарства, соцiального сектора тощо.

Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (МБРР) на початку своii дiяльностi був призначений стимулювати приватнi iнвестицii у захiдноiвропейських краiнах пiсля Другоi свiтовоi вiйни.

МБРР надаi довгостроковi позички краiнам-членам та гарантуi кредити, якi наданi цим краiнам приватними банками та iншими кредиторами на двостороннiй основi. Право брати участь у дiяльностi банку мають тiльки члени МВФ. Право голосу в органах МБРР визначаiться розмiром внеску до його капiталу.

Статутний капiтал МБРР формуiться шляхом пiдписки держав-членiв на його акцii. Квоти держав у капiталi банку встановлюються на основi квот у МВФ. За станом на 1 липня 1998 р. статутний капiтал МБРР складався з 1581724 акцiй номiнальною вартiстю 0,1 млн. СДР кожна. Загальна сума пiдписаного капiталу становить 186,4 млрд. дол. Голоси в МБРР, як i в МВФ, розподiляються залежно вiд розмiру внеску. Держава-член маi 250 голосiв плюс 1 додатковий на кожну придбану нею акцiю. Пiдписка Украiни становить 10 908 акцiй (1315,9 млн. дол.), тобто вона маi в МБРР 11 158 голосiв (0,7% вiд загальноi кiлькостi). Сплачений внесок тАУ 79,3 млн. дол.

Дiяльнiсть банку зосереджена на двох сферах тАУ макроекономiчна стабiлiзацiя та iнституцiйнi змiни. Активнiше МБРР дii в iнституцiйнiй сферi: надаi допомогу в здiйсненнi приватизацii, змiнi форм власностi, упровадженнi антимонопольних заходiв та iн. Позики надаються на 15тАУ20 рокiв, включаючи п'ятирiчний термiн вiдстрочення платежiв.
МБРР отримуi бiльшiсть своiх ресурсiв завдяки операцiям на свiтових фiнансових ринках. Банк продаi бони та iншi гарантii заборгованостi пенсiйним фондам, страховим компанiям, корпорацiям, iншим банкам, а також фiзичним особам.

На початок 1998 р. сума позик МБРР краiнам-членам банку становила 107 млрд дол. США. До суми позики банку входять комiсiйнi тАУ 0,75% вiд невибраних залишкiв кредиту.

Певна частина кредитiв банку надаiться на розвиток малорентабельних галузей з високим строком окупностi витрат, куди приватний капiтал не вкладаiться: iнфраструктура, сiльське господарство. Але без розвитку цих галузей неможливе економiчне будiвництво у краiнах, що розвиваються. МБРР бере високу плату за кредити тАУ на рiвнi ринкових умов.

Мiжнародна асоцiацiя розвитку (МАР) була створена як фiлiя МБРР у 1960 р. з метою зберегти вплив розвинутих захiдних держав на краiни, що розвиваються. МАР надаi безпроцентнi кредити на строк до 50 рокiв (з 1986 р. тАУ строк надання кредитiв скорочено до 40 рокiв для найменш розвинутих краiн та до 35 рокiв тАУ для iнших краiн Влтретього свiтуВ»). Погашення кредитiв починаiться з 11-го року пiсля початку iх використання. МАР надаi кредити урядам та приватним органiзацiям найбiднiших краiн, що розвиваються. Право на отримання таких кредитiв мають краiни з рiчним доходом на душу населення, що не перевищуi 835 дол. США.

Мiжнародна фiнансова корпорацiя (МФК) була органiзована у 1959 р. за iнiцiативою США з метою заохочування розвитку приватних пiдприiмств у краiнах, що розвиваються. МФК надаi кредити високорентабельним приватним пiдприiмствам без гарантii уряду на строк вiд п'яти до 15 рокiв за умови, що частину акцiй компанii-позичальники продають МФК. Рiвень процентiв вiдповiдаi процентам, що iснують на мiжнародних фiнансових ринках.

Статутний капiтал МФК створено з внескiв краiн-членiв, iх розмiр пропорцiйний частцi iх внескiв до МБРР. У МФК беруть участь тiльки члени МБРР.

Багатостороння агенцiя гарантування iнвестицiй (БАГРЖ) здiйснюi страхування капiталовкладень вiд полiтичного ризику на випадок експропрiацii, вiйни, зриву контрактiв.

Мiжнародний центр урегулювання iнвестицiйних конфлiктiв (МЦУРЖК) засновано в 1966 р. для сприяння припливу мiжнародних iнвестицiй шляхом створення умов для припинення й урегулювання спорiв мiж урядами та iноземними iнвесторами. За станом на червень 1997 р. членами МЦУРЖК були 128 краiн. Найбiльшою фiлiiю групи Свiтового банку i Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку. Вiн i основною позиковою органiзацiiю. Це найбiльша установа, що надаi позики на розвиток краiнам з середнiм рiвнем доходiв, а також вiдiграi роль головного каталiзатора щодо фiнансування з iнших джерел. Позики Свiтового банку i досить привабливим джерелом зовнiшнього фiнансування як дефiциту державного бюджету, так i реформування економiки Украiни. Фiнансовi умови, на яких Свiтовий банк надаi позики Украiнi, i вигiднiшими, нiж бiльшiсть iнших зовнiшнiх Джерел запозичення, доступних для Украiни в даний час.

Проекти МБРР в Украiнi можна подiлити на системнi та iнвестицiйнi.

Системнi проекти призначенi для реформування цiлих секторiв економiки, i грошi за ними траншами направляються безпосередньо в Держбюджет Украiни. А потiм вже Мiнфiн зi свого бюджету повинен передбачити фiнансування зазначеноi в проектi програми тАУ що i i основною метою кредитiв МБРР. За iнвестицiйними проектами схема надання коштiв МБРР дещо iнша. Ще в процесi пiдготовки проекту визначаються пакети закупiвель, якi необхiднi для його впровадження, та джерела фiнансування. Потiм створена украiнською стороною робоча група управлiння проектом (iнколи за участю консультантiв МБРР) готуi тендерну документацiю, оскiльки всi закупiвлi робляться за принципом проведення вiдкритих мiжнародних конкурсних торгiв.

3. Сучасний стан iнтеграцii банкiвськоi системи Украiни у свiтовий фiнансовий простiр

Свiтовий фiнансовий ринок у ходi посилення глобалiзацii економiки набуваi справдi всесвiтнього характеру. Змiнився традицiйний склад факторiв виробництва. Тепер до них долучилася iнформацiя як могутня i, у багатьох випадках, основна умова вирiшення економiчних, соцiальних i полiтичних проблем.

РозвтАЩязання цiii проблеми можливе не лише за рахунок прибуткiв банкiв та додаткових внескiв акцiонерiв, а й за умови довiри суспiльства до вiтчизняних банкiв як до надiйних грошово-кредитних установ. Вiн пропонуi здiйснювати нарощення капiталу вiдкрито i публiчно, щоб населення знало органiзацiйну форму банкiв, iх власникiв, зокрема й реальних. Окрiм того, банки мають щомiсячно оприлюднювати власнi активи, широко використовувати фондовий ринок (бiльш як 90 комерцiйних банкiв тАУ це ВАТ) для визначення реальноi вартостi банкiвських акцiй.

Щоправда, систематичне спрямування прибутку на поповнення капiталу (а отже, несплата дивiдендiв) знижуi привабливiсть банкiвських акцiй для потенцiйних iнвесторiв. За таких обставин стимулом для вiдповiдного розподiлу прибутку на користь капiталiзацii може бути запровадження певних пiльгових умов для оподаткування тiii його частини, яку спрямовують на збiльшення банкiвського капiталу

Станом на 01.10.2006 року в Украiнi було зареiстровано 183 банки (Рис. 2.1).

Рис. 2.1 Динамiка кiлькостi банкiвських установ в Украiнi за станом на 01.01.2007 рр. [35]

Разом iз тим, якщо поглянути на кiлькiсть банкiв та iх фiлiй у розрiзi регiонiв (рис. 2.2), то бачимо, що фактично кожен регiон характеризуiться досить високою концентрацiiю банкiвських установ, якi в основному представленi фiлiями банкiв, майже усi головнi офiси банкiвських установ розташованi у м. Киiв.

По сутi, така велика кiлькiсть банкiвських установ повинна була б повнiстю забезпечувати потреби населення у банкiвських послугах. Але, як вiдомо, якiсть банкiвських послуг лише до певноi мiри залежить вiд кiлькостi банкiвських установ представлених на ринку послуг для фiзичних осiб.

Отриманий банками прибуток за групами розподiляiться нерiвномiрно. Так, банки РЖ групи, на якi припадаi 54,1% банкiвських активiв, одержали його на суму 480,520 млн. грн., або 49,9% вiд загального показника; банки II групи (активи становлять 14,7%) тАУ 164,144 млн. грн. (17,06%); банки III групи (активи тАУ 17,4%) тАУ 196,634 млн. грн. (20,4%); IV групи (активи тАУ 13,8%) тАУ 120,798 млн. грн. (15,55%). Як свiдчать наведенi данi, найвищою i рентабельнiсть дiяльностi банкiв III групи [35].

Доходи зростали дещо вищими темпами, нiж витрати, що зумовило полiпшення спiввiдношення витрат i доходiв, яке на 01.10.2006 р. становило 54,19% (на тАУ 01.01.2005 р. тАУ 93,5%; на 01.01.2004 р. тАУ 93,8%) [35].

Рис. 2.2 Кiлькiсть банкiв та фiлiй банкiв за регiонами за станом на 01.10.2006 р. [35]

Порiвняно з попереднiм перiодом дещо полiпшилися результативнi показники дiяльностi банкiв. Рентабельнiсть капiталу збiльшилася iз 7,50% у 2005 роцi до 9,36% у 2006, рентабельнiсть активiв зросла у порiвняннi iз 2003 роком на 1,27%. Чиста процента маржа зменшилася з 6,31% у 2001 роцi до 4,93% на початок 2007 року.

Як бачимо, банки Украiни зберегли рентабельнiсть своiх активiв на рiвнi минулого року попри зменшення процентноi маржi, що свiдчить про збiльшення обсягiв активних операцiй та про виваженiшу полiтику процентних ставок (табл. 2.1).

Основними шляхами покращення результативних показникiв у подальшому мають бути прогресивнi структурнi змiни в активах, капiталi, зобов'язаннях банкiв, пiдвищення дохiдностi активiв за рахунок скорочення частки недохiдних i проблемних активiв, а також зниження вартостi запозичених та залучених коштiв витратностi дiяльностi, насамперед унаслiдок скорочення адмiнiстративних витрат тощо.

Таблиця 2.1. Основнi результативнi показники дiяльностi банкiв [35]

Та пори усi позитивнi змiни в економiцi сучасна структура грошових доходiв населення Украiни та ii динамiка все ще не сприяють розвитку ринку банкiвських послуг для фiзичних осiб (рис 3). Заробiтна плата не займаi ключове значення i за впливом на заощадження наближаiться до соцiальних виплат (пенсiй, стипендiй). Про це свiдчать i результати анкетних опитувань, проведених у 2003тАУ2006 роках. Вони свiдчать, що значна частина вкладникiв, майже 32% неспроможна заощаджувати кошти в зв'язку з низькими заробiтками та доходами, якi ледве покривають потреби (pис.2.3). Однак переконанiсть громадян у вигiдностi зберiгання коштiв у банках поступово мiцнiшаi тАУ майже 60% опитаних вважають за потрiбне нагромаджувати заощадження в банкiвських установах, оскiльки це даi змогу отримувати дохiд у виглядi процентiв за депозитами.

Головною причиною малоi частки заощаджень населення у банкiвських установах i не лише низький рiвень довiри до вiтчизняноi економiки. Нинiшнiй рiвень оплати працi та соцiального захисту громадян Украiни, iх низька купiвельна спроможнiсть i тими чинниками, що стримують розвиток грошових заощаджень населення, а отже, й розвиток виробництва, вiдтворення робочоi сили, розв'язання найгострiших соцiально-економiчних проблем.

Аналiзуючи стан ринку банкiвських послуг у аспектi залучення коштiв вiд фiзичних осiб, динамiка грошових вкладiв населення за останнi кiлька рокiв свiдчить про зростання довiри громадян до банкiв i зацiкавленостi банкiрiв до збiльшення частки залучених коштiв населення у своiх активах (Рис. 2.5).

Рис. 2.3 Чинники, якi стримують приплив грошових доходiв громадян у банки [35]

За результатами проведених дослiджень, 27% респондентiв нарiкають на недосконалу систему гарантiй за знецiненими вкладами; 20% тАУ на непривабливiсть системи державного страхування вкладiв (рис. 2.4).

Порiвняно невелика кiлькiсть опитуваних надаi перевагу спецiальним iнвестицiйним програмам, якi базувалися б на депозитах фiзичних осiб.

Рис. 2.4 Заходи для посилення припливу вкладiв населення у нацiональнiй валютi в банки Украiни [35]

Рис. 2.5 Динамiка ресурсноi бази банкiв за 2003тАУ2007 роки (у млрд. грн.) [35]

РЗх прирiст за аналiзований перiод сягнув 70,8%. При чому бiльша питома вага належить вкладам саме у нацiональнiй валютi, що свiдчить про зростання довiри громадян до нацiональноi грошовоi одиницi. А отже можна прогнозувати що i надалi вiдбуватиметься позитивний прирiст вкладiв населення у банках регiону [12].

Такий стан справ потребуi комплексного вирiшення проблеми i нового пiдходу як на макро рiвнi, де повинен здiйснитися перегляд податковоi полiтики у сферi оподаткування доходiв громадян та вiдповiднi законодавчi змiни. Так i на внутрiбанкiвському рiвнi, де змiни повиннi проходити у напрямку спрощення та зростання доступностi операцiй для фiзичних осiб, а також розроблення схем ефективноi спiвпрацi з кожним клiiнтом тАУ фiзичною особою та використання коштiв з максимально можливою ефективнiстю при мiнiмальному рiвнi ризиковостi цих операцiй.

Пiдвищення довiри до банкiв тАУ це актуальне завдання загальнодержавноi ваги, зволiкання з ii вирiшенням може найближчим часом вiдчутно загальмувати розвиток економiки краiни. Тому необхiдно, невiдкладно вживати заходiв:

В· на сам перед повиннi дiяти самi банки створюючи новi вигiднiшi для вкладникiв пропозицii;

В· потрiбно пiдняти питання про перегляд, тоi частини закону (ВлПро податок з доходiв фiзичних осiбВ») яка стосуiться оподаткування доходiв фiзичних осiб, отриманих вiд депозитних операцiй;

Зважаючи на необхiднiсть пiдвищення рiвня надiйностi, фiнансовоi стiйкостi та конкурентоспроможностi банкiв на внутрiшньому й мiжнародних ринках, необхiдно вжити заходiв щодо:

В· пiдвищення рiвня капiталiзацii банкiв, у т. ч. Шляхом залучення нових акцiонерiв, збiльшення резервного фонду, результату дiяльностi, активiзацii процесiв об'iднання банкiв, iнтенсивнiшого застосування процедури реорганiзацii банкiв шляхом приiднання та злиття малих i фiнансове нестiйких банкiв;

Базуючись на проведеному автором монiторингу фiнансового ринку Украiни можна видiлити наступнi фiнансовi iнституцii, якi надають послуги маржинальноi торгiвлi на ринку forex: АКБ ВлУкрсоцбанкВ», АКБ ВлРЖнтеграл тАУ банкВ», ТОВ ВлДилiнговий центр ВлАльпарi-Украiна»», ТОВ ВлТелетрейд КонсалтингВ», ТОВ ВлДилiнговий центр ВлTrendforce»», ТОВ ВлФiнмаркетВ», ТОВ ВлCapital StandardВ», ТОВ ВлКомпанiя ВлФорекс»». Це i основнi гравцi на украiнському сегментi ринку forex. У таблицi 3.17 наведено порiвняльну характеристику умов, за яких пропонуються даними фiнансовими iнституцiями послуги маржинальноi торгiвлi.

Таблиця 2.5. Порiвняльна характеристика умов надання послуг маржинальноi торгiвлi провiдними вiтчизняними фiнансовими посередниками[1]

Вiдповiдно до iнформацii наведеноi в данiй таблицi можна констатувати, що умови маржинальноi торгiвлi практично майже у всiх субтАЩiктiв аналiзу схожi. Основна вiдмiннiсть полягаi у кiлькостi пунктiв спреду (максимальний розрив спостерiгаiться у АКБ ВлУкрсоцбанкВ» тАУ 16 пунктiв). Сума мiнiмального гарантiйного депозиту практично у всiх субтАЩiктiв становить 200 доларiв США (це так званий mini forex), виключеннями i ТОВ ВлДилiнговий центр ВлTrendforce»» тАУ 100 доларiв США та ТОВ ВлCapital StandardВ» тАУ 500 доларiв США, а от кредитне плече варiюiться вiд 1:5 до 1:200.

У силу того, що в Украiнi легальний вивiд коштiв за кордон i процедурою досить складною, дилiнговi центри тими чи iншими методами змушенi пiдстроюватися пiд iснуючi реалii, так, на сьогоднi iснуi чимало способiв обходу законодавчих норм щодо вiдкриття рахункiв за кордоном та переказу коштiв. Проте переводячи грошi за кордон i вкриваючи прибуток вiд оподаткування, громадянин Украiни змушений вступати в конфлiкт iз законом. Тому розраховувати на його захист у випадку несумлiнного обходження з ним закордонного брокера теж не приходиться.

Займатися валютним дилiнгом можна також i через украiнськi банки. Фiзичнi особи, якi вирiшили дiяти таким чином, не будуть мати проблем з украiнським законодавством (наприклад, у частинi переказу грошей за кордон). За цiiю схемою клiiнтськi грошi не iдуть за кордон, як у дилiнгових компанiй, а залишаються в Украiнi. При такiй органiзацii торгiвлi клiiнт купуi i продаi валюту банку, а той у свою чергу проводить зворотнi угоди безпосередньо з маркетмейкерами ринку forex. Для юридичних осiб цей спосiб, як i будь-який iнший, за умови не вступу в конфлiкт з украiнським законодавством, поки закритий. У випадку виникнення будь-яких фiнансових проблем з банком, його вкладник законодавчо захищений вiд фiнансових втрат з вини банкiвськоi установи. Проте, стверджувати, що така схема роботи для клiiнта цiлком легiтимна на сьогодення не можна. Незважаючи на той факт, що дiяльнiсть банкiв у цiй сферi регулюiться рядом нормативних актiв, процедура надання ними дилiнгових послуг для юридичних осiб формально нiде не встановлена i не урегульована жодним законодавчим i нормативним документом

Ключовим елементом зовнiшньоекономiчного механiзму i конкуренцiя мiж банками та небанкiвськими фiнансово-кредитними установами, яка сприяi подальшiй унiверсалiзацii банкiвськоi справи, розвитку та розширенню кола операцiй та послуг, що iх може виконувати сучасний унiверсальний банк [37].

Валютна та фiнансово-кредитна полiтика i складовими зовнiшньоекономiчноi полiтики Украiни. Вихiдними, фундаментальними положеннями i принципами зовнiшньоекономiчноi полiтики Украiни i: забезпечення суверенiтету Украiни в свiтогосподарських звтАЩязках, гарантування ii нацiональноi зовнiшньоекономiчноi безпеки; вся розгалужена сукупнiсть зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв повинна ТСрунтуватись на суворо еквiвалентному, взаiмовигiдному обмiнi, мiжнародному подiлi i кооперацii; взаiмодiя iз свiтовим господарством маi спиратись на комплексну, гнучку i динамiчну державну зовнiшньоекономiчну полiтику, в основi якоi максимальна свобода безпосереднi виробникiв та експортерiв товарi i послуг тАУ пiдприiмств, фiрм, банкiв, корпорацiй тощо; вiдкритiсть економiки для широкоi i взаiмовигiдноi участi у регiональних i свiтових господарських i валютно-фiнансових системах i структурах.

Курси валют мають першочергове значення для обмiну товарами, послугами i руху капiталу мiж нацiями. РЖноземна валюта купуiться i продаiться на валютному ринку за цiною, яку називають валютним (або обмiнним) курсом. Якщо бути бiльш точним, валютний курс тАУ це цiна на iноземну валюту в мiсцевiй валютi, яка встановлюi вiдповiднiсть мiж доларами i британськими фунтами стерлiнгiв, доларами i iвро i т.д. Курс для iноземноi валюти базуiться на цiнi банкiвських (електронних) переказiв, якi i найшвидшим засобом мiжнародних платежiв [5].

У дiйсностi i декiлька курсiв ВлспотВ» для певноi валюти. Цiна банкiвських переказiв i базовим курсом обмiну. РЖншi засоби платежiв тАУ вексель на предтАЩявника та вексель на термiн, як правило, продаiться за дисконтним курсом, нижчим вiд базового курсу. Знижки, повтАЩязанi з можливими вiдтер мiнуваннями або ризиком платежу. Порiвняно з банкiвськими переказами, навiть здiйснення платежу з використанням тратти, виставленоi на банк, вiдправленоi авiапоштою, вимагаi двох-трьох днiв. Протягом цього часу, дилер, який торгуi iноземною валютою, може використовувати як нацiональнi грошi, заплаченi за тратту, так i iноземний рахунок, на який ця тратта виставлена. Тратта на термiн вiдкладаi платiж на бiльш тривалий перiод. Знижка на певний вид iноземноi валюти, скажiмо, 30-денний вексель, буде залежати вiд поточноi вiдсотковоi ставки, оскiльки, по сутi, покупець векселя позичаi грошi продавцевi векселя до настання термiну його погашення. Знижка у порiвняннi з базовим курсом залежить також вiд вiдмiнностей у ризику платежу. Через це комерцiйнi тратти котируються нижче нiж тратти, виставленi на банк з подiбним термiном погашення.

Валютний курс маi особливе значення в механiзмi перемiщення контролю над факторами виробництва в перехiдних економiках. По-перше, валютний курс забезпечуi iмпорт цiнових пропорцiй зовнiшнього ринку до нацiональноi економiки. У цьому випадку вiн може використовуватись як антиiнфляцiйний засiб, оскiльки зумовлюi змiни цiн на товари i послуги, у тому числi на нацiональних ринках з високим рiвнем домiнування одного чи декiлькох банкiв. По-друге, вiн безпосередньо впливаi на конкурентоспроможнiсть на внутрiшньому i зовнiшньому ринках, оскiльки на його основi вiдбуваiться порiвняння доходiв i витрат субтАЩiктiв господарювання. По-третi, валютний курс у цьому випадку забезпечуi певний характер i рiвень зовнiшньоекономiчноi збалансованостi нацiональних господарств у цiлому, спiввiдношення експорту та iмпорту товарiв, послуг, капiталiв [25, c. 65].

Валютний курс у бiльшостi краiн з перехiдною економiкою застосовувався переважно як антиiнфляцiйний iнструмент, а не як засiб по контролю за зовнiшньою збалансованiстю. Це було особливо очевидно для краiн, якi використовували фiксований валютний курс (Чехiя, Словаччина, Угорщина, Естонiя, Хорватiя). Але в краiнах з плаваючим курсом (Албанiя, Болгарiя, Румунiя, Латвiя, Литва, Украiна, Польща, Югославiя, Росiя) центральнi банки намагались скоротити рiвнi знецiнення i в кращому випадку зробити так, щоб темпи девальвацii були нижчi темпiв iнфляцii [62].

До валютних операцiй належать: операцii, повтАЩязанi з переходом права власностi на валютнi цiнностi, за винятком операцiй мiж резидентами у валютi

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry