Напрямки розвитку Бразилii
Напрямкирозвитку Бразилii.
ПЛАН
Вступ.......................................................... 3
1. Напрямки економiчного розвитку Бразилii......................... 5
1.1 Сучасний стан економiки Бразилii.............................. 5
1.2 Основнi галузевi напрямки розвитку бразильськоi економiки........ 7
1.3 Загальний стан валютноi системи Бразилii........................ 9
2. Напрямки розвитку мiжнародного товарообмiну Бразилii............ 11
2.1 Стан мiжнародного товарообмiну Бразилii...................... 11
2.2 Мiсце Бразилii в мiжнародному обмiнi технологiями.............. 14
2.3 Особливостi розвитку вiльних економiчних зон у Бразилii......... 17
2.4 Мiсце Бразилii в мiжнародному подiлi працi..................... 19
3. Напрямки розвитку фiнансового сектору Бразилii................... 21
Висновок...................................................... 27
Список використаноi лiтератури................................... 30
ВступВ якостi вступу до курсовоi роботи наведемо загальну характеристику обраноi краiни для дослiдження. Так, Бразилiя розташована в схiднiй i центральнiй частинах Пiвденноi Америки, займаi майже половину материка, ii площа близько 8,5 млн. кв. км. Граничить на пiвночi з Венесуелою, Гайаною, Сурiнамом, Гвiаною, на заходi - Аргентиною, Парагваiм, Болiвiiю, Перу, на пiвнiчно-заходi - з Колумбiiю, на пiвднi - з Уругваiм, На пiвночi i сходi омиваiться водами Атлантичного океану, у якому iй належать численнi острови.
Клiмат Бразилii змiнюiться в залежностi вiд регiону вiд тропiчного до помiрного. Середньомiсячнi температури +22, +29, узимку- +12, +14. Територiя краiни подiляiться на двi основнi природнi зони: лiсовi рiвнини Амазонськоi низовини по берегах рiки Амазонки, i тропiчнi ландшафти бразильського плато. Краiнi належить одне з провiдних мiсць у свiтi по запасах залiзноi руди, марганцю, бокситiв, цинку, стратегiчноi сировини, нiкелю, урану, золота.
У Бразилii проживаi близько 175 млн. чоловiк: на кожнi 100 жiнок приходиться 97,3 чоловiка. Частка мiського населення - 81,2% . Коефiцiiнт дитячоi смертностi - 38 дiтей на 1000 чiл. Середня тривалiсть життя 64 - 72 р. Етнiчний склад населення Бразилii: бiлi 55%, метиси i мулати 38%, чорношкiрi 6%, iншi 1%. Вiд 80% до 90% населення Бразилii - католики.
Бразилiя - федеративна республiка, що складаiться з 26 штатiв. Глава держави, уряду i верховний головнокомандуючий - президент. Вищий законодавчий орган - Нацiональний конгрес. Виконавча влада здiйснюiться президентом i сформованим iм урядом. Судова влада представлена Верховним Федеральним Трибуналом, Верховним судом правосуддя, регiональними судами, судами по виборчим, вiйськовим i т.д. питаннях.
Основнi галузi бразильськоi економiки: машинобудування, суднобудування, лiтакобудування, видобувна промисловiсть, виробництво озброiнь, туризм, легка промисловiсть, сiльське господарство. Заохочуiться розвиток галузей мiкроелектронiки i виробництво персональних комп'ютерiв.
Вiдповiдно до класифiкацii ООН Бразилiя вiдноситься до групи "нових iндустрiальних держав" i входить по обсягу валового внутрiшнього продукту (ВВП) у "десятку" провiдних краiн свiту.
Бразилiя краiна з досить стабiльною економiкою, темпи росту якоi в середньому досягають 3-4% у рiк (виключення: 1998 -1999 р.- внаслiдок Азiатськоi кризи, 2001р. - вплив аргентинськоi кризи, спаду економiчноi активностi в Японii i США, енергетична криза в краiнi). У 2004 р. обсяг ВВП - 466 млрд. дол. Темп приросту ВВП - 1,4%.
Отже, основною метою курсовоi роботи i дослiдження основних напрямкiв розвитку Бразилii. Поставлена мета обумовила необхiднiсть вирiшення ряду взаiмоповтАЩязаних завдань:
1. Напрямки економiчного розвитку БразилiiОснова нинiшнього економiчного потенцiалу Бразилii створювалася в перiод вiдносно стабiльного розвитку, починаючи iз середини 60-х. рокiв, коли в ii економiку йшли великi уливання iноземного капiталу, нових технологiй i технiки. В цi роки була створена сучасна автомобiльна промисловiсть (6 мiсце у свiтi; 1,5-1,7 млн. у рiк), власне авiабудування - пасажирський лiтак ЕРЖ-145 компанii "Ембраер" (у США поставлено бiльш 100 таких лiтакiв), нафтовидобуток (Бразилiя входить у число 20 краiн - найбiльших виробникiв нафти i 10 краiн, що володiють найбiльш розвинутою нафтопереробною галуззю); аерокосмiчний комплекс. У межах життя одного поколiння (iз середини 70-х рокiв до середини 90-х рокiв) Бразилiя зробила рiзкий стрибок у своiму розвитку. ВВП вирiс з 74 млрд. дол. (у 1975 роцi) до 750 млрд. дол. (у 1995 роцi), тобто в 10 разiв, у розрахунку на душу населення - з 715 дол. до 4,7 тис. дол.
Хотiлося б вiдзначити, що за останнi десятилiття Бразилiя домоглася великих успiхiв у створеннi сучасного промислового виробництва, перетворившись з аграрноi в iндустрiально-аграрну краiну.
Ще на початку 90-х рокiв уряд розпочав проводити реформи, що позитивно позначилися на економiчнiй ситуацii в краiнi, полiпшивши як економiчнi, так i соцiально-економiчнi показники.
Основними досягненнями уряду в соцiальнiй сферi стали зниження рiвня безробiття до 7,5% ЕАН краiни (у 2000 роцi було створено 600 тис. нових робочих мiсць), а також прийняття закону про пiдвищення мiнiмальноi зарплати до 85 дол.
Економiчний розвиток Бразилii в 1998 i в 1999 роках визначалося впливом двох хвиль свiтовоi фiнансовоi кризи на основнi макроекономiчнi параметри краiни. Високий ступiнь уразливостi Бразилii до впливу негативних зовнiшнiх факторiв у значнiй мiрi з'явилося наслiдком протирiч, накопичених в економiцi за попереднiй перiод, а це, насамперед: невирiшенi проблеми державних фiнансiв, платiжного балансу, а так само валютного курсу. До початку 1998 року дефiцит державного бюджету i негативне сальдо по рахунку поточних операцiй склали вiдповiдно 5,9 i 4,3% ВВП.
Основними причинами зниження обсягiв виробництва були: зростання процентних ставок, зниження реальних доходiв населення, зростаюча нестабiльнiсть на ринку робочоi сили в результатi свiтовоi фiнансовоi кризи.
У 2000 роцi покращився економiчний рейтинг Бразилii на мiжнароднiй аренi. Так, за даними неурядовоi органiзацii "Свiтовий економiчний форум", за рiвнем росту конкурентноздатностi Бразилiя перемiстилася з 51 мiсця у свiтi в 1999 роцi на 46 у 2000 роцi По iндексi гуманiтарного розвитку Бразилiя з 79 мiсця в 1999 роцi на 74 мiсце в 2000 роцi.
Покращився Рейтинг Бразилii на ринку цiнних паперiв. За даними мiжнародного агентства Moodys ступiнь ризику Бразилii в 2003 роцi мала оцiнку В2 (по шкалi вiд З до ААА - нульовий ступiнь ризику).
Рiчний доход на душу населення склав у 2004 роцi близько 3,2 тис. дол. Однак цей середнiй показник у силу дуже високоi навiть для Пiвденноi Америки ступеня соцiального розшарування суспiльства не вiдбиваi реального рiвня життя. Головна проблема Бразилii, що стримуi ii економiчний рiст i утрудняi прогрес в областi утворення i науки, - велика соцiальна нерiвнiсть.
Умови iснування бiльшоi частини населення залишаються важкими. Особливо яскраво це виражено в найбiльш бiдних районах краiни, головним чином на пiвночi i пiвнiчному сходi.
Машинобудування сконцентроване в двох головних промислових комплексах краiни - Сан-Паулу i Рiо-де-Жанейро. Найбiльше значення маi транспортне машинобудування (автомобiлi- i суднобудування). Суднобудiвна iндустрiя розвиваiться випереджальними темпами в порiвняннi з iншими галузями i нараховуi близько 20 верфей. Усi великi верфi знаходяться в бухтi Гуанабара.
Лiтакобудування. Компанiя "Ембраер", заснована державою i спочатку виробляла невеликi лiтаки, тепер експортуi лiтаки рiзних типiв. У нашi днi уряд заохочуi розвиток галузей мiкроелектронiки i виробництво персональних комп'ютерiв.
Видобувна промисловiсть. Майже в кожнiм штатi Бразилii ведеться видобуток корисних копалин. Лiдером гiрничодобувноi промисловостi i штат Мiнас-Жерайс. У недавнiй час до експорту мiнас-жерайской залiзноi руди додався експорт паранськоi залiзноi руди. Крiм алюмiнiю i марганцевих руд зi штату Амазонас i залiзноi руди, бразильська промисловiсть споживаi велику частину iнших мiнеральних копалин, що добуваються. Це магнiй i кварц iз Байi, мiдь i свинець з Байi i Рiу-грандi-ду-сул, азбест iз Гояс, нiкель з Гояс i Мiнас-Жерайс. Останнiй штат - основний в Бразилii постачальник цинку i мiдi. До Пiвдня вiд рiки Амазонки знайденi родовища олов'яних руд, родовища вольфраму знайденi в Рiу-грандi-ду-нортi, срiбла в Паранi i Байi. Видобуток вугiлля в Санта-Катаринi покриваi бiльш половини потреб усiii краiни. Штат Мiнас-Жерайс спецiалiзуiться на видобутку золота i дорогоцiнних каменiв, а штати Байя i Еспiрiту-Санту - на видобутку тiльки дорогоцiнних каменiв: топазiв, аметистiв, опалiв, аквамаринiв, турмалiнiв, смарагдiв i iнших рiзновидiв напiвкоштовних каменiв.
З 1940 року, коли почалася комерцiйна розробка нафтових родовищ, по 1965 р. видобуток нафти вiвся в штатi Байя, до Пiвночi вiд мiста Сальвадор. Згодом були знайденi новi родовища в районi вiд Форталеза до Сантус. Видобуток природного газу ведеться в штатах Сержiпi i Байя. У 1987 роцi була пробурена перша свердловина в штатi Амазонас, у 450 милях вiд мiста Манаус. Бiльш половини всiii нафти добуваiться в штатi Рiо-де-Жанейро. Державна компанiя "Петробрас", заснована в 1953 роцi, володii самими сучасними технологiями у свiтi по глибинному буравленню.
Краiна i одним зi свiтових лiдерiв по виробництву озброiнь. Заводи, що випускають зброю, знаходяться як у приватних руках, так i в державному управлiннi. Продукцiя, що випускаiться, вiдрiзняiться надiйнiстю i невисокою цiною, що робить ii придатноi для багатьох краiн третього свiту.
Туризм - вiдносно молода галузь нацiональноi економiки. Концепцiя устрою дiйсних курортних районiв ще не знайшла свого застосування. Туристичний комплекс обмежений декiлькома великими i дорогими готелями в Рiо-де-Жанейро, гiрськими курортами в Мiнас-Жерайс. Головнi центри розваг розташованi в мiських центрах чи поблизу.
У легкiй промисловостi до числа самих традицiйних галузей вiдносяться харчова, текстильна i тютюнова.
Сiльське господарство. Починаючи iз середини 20 ст. почалося зниження частки сiльського господарства у валовому нацiональному продуктi. У нашi днi менш третини усього економiчно активного населення зайнято в данiй галузi (30%). Бразилiя самостiйна в забезпеченнi себе продовольством. Вона вирощуi рис, каву, цукровий очерет, кукурудзу, сою, пшеницю, бавовну, какао й iншi культури.
Краiна займаi перше мiсце у свiтi по запасах деревини рiзноманiтних коштовних порiд. Найважливiше значення маi збiр дикоростучого каучуку в лiсах Амазонii, карнаубского воску, бразильських горiхiв, плодiв пальми бабасу й олiйного дерева ойтисiка на пiвнiчному сходi, вирощування "парагвайського чаю" (йiрба-мате) i заготiвля хвойноi деревини (головним чином знаменитоi бразильськоi сосни - араукарii) на пiвднi.
Таким чином, Н. А. Килячков вважаi, можна зробити висновок про те, що Бразилiя краiна з досить стабiльною економiкою, темпи росту якоi в середньому досягають 3-4% у рiк. "Тiльки азiатська криза порушила цю тенденцiю. Однак навiть пiд час кризи справи в Бразилii обстояли краще, нiж в iнших краiнах континенту. У 1999 роцi вона була однiii з трьох Латиноамериканських краiн, разом з Болiвiiю i Перу, у якiй не спостерiгалося падiння ВВП".
Грошова одиниця Бразилii - реал (BRL), рiвний 100 сентаво. В обiгу знаходяться монети достоiнством у 1, 5, 10, 25, 50 сентаво i 1 реал, а також банкноти достоiнством у 1, 5, 10, 50 i 100 реалiв. Реал був введений в обiг в липнi 1994.
Через прискорену iнфляцiю колишня одиниця - крузейро - була замiнена в 1986 роцi на крузадо за курсом 1:1000. Подальший рiст iнфляцii змусив уряд у 1989 роцi пiти на введення нового крузадо по тiм же курсi. У 1990 роцi крузейро був вiдновлений як еквiвалент нового крузадо. У 1993 роцi прискорена iнфляцiя знову стала причиною переходу на нову одиницю - крузейро-реал за курсом 1:1000. Черговий виток iнфляцii привiв до замiни цiii одиницi реалом, що був прийнятий рiвним долару США. При введеннi новоi грошовоi одиницi за долар давали бiльш 2600 крузейро-реалов. Уряду удалося знизити iнфляцiю з 50% у 1994 роцi до 4,3% у 1997 роцi. Прямi iноземнi iнвестицii досягли 17 млрд. дол. (9,8 млрд. у 1996 роцi). Усе це сприяло пiдйому економiки.
У 2000 роцi, у результатi введення в сiчнi 1999 року змiнного обмiнного курсу, реал коливався в межах 1,74 - 1,95 реала за долар США. На 29 грудня 2000 року обмiнний курс реала по котируванню центрального банку складала: купiвля - 1,9546 реала за 1 дол., продаж - 1,95540 за 1 дол.
Банкiвська система Бразилii представлена двома рiвнями. На першому рiвнi знаходитися Центральний банк Бразилii. Вiн виконуi наступнi функцii: випускаi грошовi знаки, купуi i продаi державнi облiгацii i встановлюi процентнi ставки i закони у вiдношеннi резервiв комерцiйних банкiв. Другий рiвень займають комерцiйнi банки Бразилii.
2. Напрямки розвитку мiжнародного товарообмiну БразилiiМiжнародна торгiвля маi величезне значення i i дуже могутнiм джерелом розвитку краiн. Зовнiшньоторговельна статистика показуi, що в останнi пiвтора десятилiття спостерiгаiться стабiльний i постiйний рiст свiтового зовнiшньоторговельного обороту, який перевищуi темпи росту ВВП, що переконливо свiдчить про все бiльше втягування краiн свiту у систему мiжнародного подiлу працi. Ця тенденцiя характерна i Бразилii.
Однiii з характерних рис бразильськоi економiки в останнi роки i швидкий розвиток ii свiтогосподарських зв'язкiв. Провiдну роль, серед яких вiдiграi зовнiшня торгiвля. Якщо в другiй половинi 80-х рокiв середньорiчнi темпи приросту експорту складали 3% у зв'язку зi зниженням цiн на сировиннi товари, то в 90-i роки вони пiдвищилися до 7,1% у рiк.
РЖстотнi зрушення, що вiдбулися в зовнiшньоi торгiвлi були пов'язанi зi змiною моделi розвитку економiки Бразилii. Динамiка i структура бразильськоi зовнiшньоi торгiвлi в 90-i роки в значнiй мiрi визначалася полiтикою уряду, спрямовану на лiбералiзацiю зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (включаючи скасування iмпортних лiцензiй i зниження середньоi ставки мита бiльш нiж у три рази) i прискорення iнтеграцiйних процесiв рамках МЕРКОСУР. Пiд впливом процесiв iндустрiалiзацii i структурних змiн у господарствi вiдбулися iстотнi зрушення в структурi торгiвлi. Протягом пiвстолiття Бразилiя переборола монокультурнiсть експорту. РЖ в 90-i роки понад 75% продажiв складали промисловi вироби.
За 1991 - 1997 року обсяг зовнiшньоi торгiвлi Бразилii збiльшився бiльш нiж у два рази i склав 111,5 млрд. доларiв. Рiст торгiвлi в цi роки забезпечувався головним чином за рахунок динамiчного розвитку iмпорту, обсяг якого зрiс майже в три рази; експорт збiльшився на 63%.
Недостатньо високi темпи росту експорту були пов'язанi з вiдносним зниженням конкурентноздатностi бразильських товарiв в умовах завищеного курсу реала i високоi вартостi iнфраструктурних послуг. На динамiки експорту негативно позначилося i викликане реформою збiльшення споживання в самiй Бразилii, а так само незавершенiсть процесiв модернiзацii базових галузей промисловостi.
Аналiз структури експорту в залежностi вiд глибини обробки показуi, що в 2004 р. домiнували промисловi товари, на якi довелося 74,5% вiдсотка всiх постачань, причому частка готових виробiв склала 59,1%.
У структурi продажiв готових виробiв лiдирують лiтаки, основна стаття експорту - 3,1 млрд. дол. США, потiм пасажирський автотранспорт 1,8 млрд.; прийомна i передавальна апаратура - 1,6; взуття - 1,6; запаснi частини для автомобiлiв - 1,2; мотори для транспортних засобiв 1,1 i апельсиновий сiк 1,0. Серед базових продуктiв лiдирують 4 товари цiii групи, що складають приблизно 70% постачань, а саме: залiзна руда - 3,1 млрд.; соiвi боби - 2,2; соiвий шрот - 1,7 i кава в зернах - 1,6 млрд.
Слiд зазначити, що обсяг постачань кави, знизився на 24% у порiвняннi з даними за 2003 рiк. Аналогiчним чином обсяг продажiв цукру за рубiж зменшився на 46,3%, що негативно вiдбилося на доходах у цьому секторi, що не перевищили US$ 1,2 мiльярди. Труднощi, пережитi цукровою промисловiстю, можуть порозумiватися погодними явищами, у той час як у виробництвi кави, крiм несприятливих погодних умов, вiдзначених у краiнi, варто взяти до уваги i високий ступiнь затовареностi свiтового ринку цим продуктом.
Серед основних ринкiв збуту слiд зазначити РДвропейський союз, що залишаiться як основний ринок бразильського експорту (26,8%). За ним йдуть США. (24,3%) i "МЕРКОСУР" (14,0%). Серед окремих краiн у рейтингу iмпортерiв бразильських товарiв лiдирують США (крiм Пуерто-Рико). Далi йдуть Аргентина (11,3%), Нiдерланди (5,1%), Нiмеччина (4,6%) i Японiя (4,5%). Разом п'ять краiн, що очолюють цей перелiк, закуповують 49,4% бразильського експорту. Слiд зазначити, що за останнi два роки список семи основних ринкiв збуту бразильських продуктiв не змiнився.
Що стосуiться iмпорту, то активний економiчний рiст плюс рiзке пiдвищення мiжнародних цiн на нафту привели до збiльшення бразильських закупiвель за рубежем на 13,2% у порiвняннi з 2003 роком, що склало US$ 55,8 мiльярда.
При розглядi iмпорту в залежностi вiд глибини обробки, основною його категорiiю i готовi вироби - 83%; 13,1% закупiвель довелося на базовi товари i лише 3,8% - на напiвфабрикати. Серед постачальникiв готових виробiв на бразильський ринок видiляються РДвропейський союз (29,1% товарiв даноi категорii), США (26,7%), Азiя (17,7%) i "МЕРКОСУР" (9,8%). У категорii базових товарiв основним постачальником Бразилii i "МЕРКОСУР" (40,7% всього обсягу). За ним йдуть Середнiй Схiд (12,1%) i Африка (11,8%). Основними постачальниками промислових напiвфабрикатiв у Бразилiю були РДвропейський союз (15,9% всього обсягу) i "МЕРКОСУР" (13,7%).
З приводу торгового балансу слiд зазначити, що, незважаючи на явне полiпшення протягом всього 2004 року, кiнцевий результат, проте, виявився нижче запланованого рiвня. Хоча в 2004 роцi Бразилiя й експортувала на суму в 55 млрд. доларiв, але економiчний рiст плюс високi свiтовi цiни на нафту викликали значне збiльшення iмпорту (55,7 млрд. доларiв США). Кiнцевий результат торгового балансу 2004 року - майже збалансованiсть. У пiдсумку в торговому балансi шостий рiк пiдряд утворився дефiцит, що сьогоднi складаi порядку 691 мiльйона доларiв. Однак позитивним i той факт, що розмiр дефiциту поступово знижуiться з 1997 року.
Навеснi 2004 року проблеми в енергопостачаннi знову перешкодили пiдйому бразильськоi економiки.
З червня 2003 року по червень 2004 року, незважаючи на те, що реал девальвувався на 28% (що повинно було iстотно стимулювати експортерiв); рентабельнiсть бразильського експорту зросла в середньому на 0,8%.
На думку експертiв FUNCEX причинами незначного росту рентабельностi стали, висока вартiсть витрат i падiння цiн на свiтовому ринку.
За даними мiнiстерства розвитку, промисловостi i зовнiшньоi торгiвлi, товарообiг Бразилii в 2004 року. склав 78579 млн. дол., при експортi в 39619 млн. дол. i iмпортi в 38960 млн. дол. (позитивне сальдо - 659 млн. дол.).
Таким чином, можна зробити висновок, що незважаючи в цiлому сприятливi тенденцii в сферi зовнiшньоi торгiвлi, структуру експорту, що полiпшуiться i т.д. , перед Бразилiiю усе ще стоiть ряд проблем, якi необхiдно вирiшити (у числi яких невисока якiсть ряду бразильських товарiв, обмеження на ввiз бразильськоi продукцii в рядi краiн).
Сучасний господарський розвиток Бразилii безпосередньо пов'язано з нарощуванням науково-технiчного потенцiалу. В епоху науково-технiчного прогресу Бразилiя вступила з тягарем невирiшених проблем, пов'язаних iз промисловою революцiiю, що у Захiднiй РДвропi i США завершилася в останнiй третинi 20 ст. У сучасний перiод органiзацiя НРЖОКР i важкою i ризикованою справою. РЖнвестицii в цiй сферi дають вiддачу в тривалий термiн, висока вартiсть дослiдно-експериментальноi бази, велика потреба у висококвалiфiкованих кадрах.
У 50-60-х роках бразильська економiка майже цiлком залежала вiд закупiвель технологii за кордоном. У 70-i роки почалося розширення витрат на створення нацiональноi науково-дослiдноi бази. Абсолютна сума витрат на цi мети була невеликою: 1978 рiк - 989 млн. дол., що не перевищувало 0,6% ВВП. За останнi десятилiття Бразилiя просунулася в розвитку НРЖОКР, створила механiзм упровадження передовоi технологii в економiку.
Розвиток науково-дослiдних робiт у Бразилii вiдповiдаi iх рiвню в Туреччинi i Мексицi. Воно значно уступаi промислово розвитим краiнам по показниках частки ВВП, видiлюваноi на НРЖОКР (0,7%), числу дослiдникiв на тисячу жителiв (9,3 на тисячу жителiв, а у Швецii - 50, Пiвденнiй Кореi - 38) i т.д. Результат - 84% патентiв зареiстровано не бразильцями.
В даний час у структурi експорту Бразилii на товари високоi технологii приходиться всього 8%. Свiтовим стандартним вимогам до товарiв високоi технологii в даний час у Бразилii вiдповiдаi тiльки продукцiя автомобiльноi промисловостi. РЖ то в цiй галузi домiнуюче положення продовжують займати iноземнi компанii. Позицii, яких особливо мiцнi у виробництвi автомобiлiв, тракторiв i запасних частин до них, провiдна роль належить таким транснацiональним гiгантам, як "Форд", "Фiат", "Дженерал Моторс", "Мерседес-Бенц", "Тойота".
У свiтi найбiльше динамiчно розвиваються такi високотехнологiчнi галузi промисловостi, як електронiка, iнформатика i телекомунiкацiя, у той час як Бразилiя щорiчно закуповуi у великих обсягах комп'ютери, телевiзори, електронне устаткування й iншу високотехнологiчну продукцiю. Так у 2003 роцi Бразилiя iмпортувала мiкросхеми на суму 1,7 мiльярда дол., комплектуючих i аксесуарiв до автомобiлiв - 1,6 мiльярда, телефонне устаткування -1,3 мiльярди, автотранспорт для перевезення пасажирiв (1,3 мiльярди).
По розрахунках фахiвцiв Мiнфiну Бразилii, вартiсть 1 комп'ютера останнього поколiння, включаючи периферiйнi приналежностi до нього, складаi 4 тис. дол., що еквiвалентно експорту 200 т. залiзноi руди, 15 т. стали i 4 т. м'яса птаха. З метою збiльшення випуску вiтчизняноi високотехнологiчноi продукцii уряд краiни розробив програму, що передбачаi вiтчизняне i закордонне iнвестування у великих обсягах в електронну, електротехнiчну промисловiсть, в iнформатику i телекомунiкацiю. Так у 2003 роцi основнi сфери закордонного iнвестування охоплювали: автомобiлебудування (15% вiд сукупного обсягу iноземних капiталовкладень), машинобудування i галузi металообробки (10%), електронну, електротехнiчну й iндустрiю iнформатики (10%).
Електротехнiчна промисловiсть усерединi Бразилii найбiльш розвинута в Кампiнасi (шт. Сан-Паулу) i Рiо-де-Жанейро. Бразилiя виробляi електронно-обчислювальну технiку i поставляi на свiтовий ринок мiкросхеми, напiвпровiдники i iншу продукцiю (найбiльший центр - Кампiнас), хоча в число краiн, у якi направляiться експорт, розвинутим краiнам належить незначна частка. РЖснують данi, що пiдприiмства краiни забезпечують понад 50% внутрiшнiх потреб у засобах iнформатики.
У краiнi реалiзуються космiчна i ядерна програми. Таким чином, можна зробити висновок: хоча в даний момент Бразилiя займаi не краще мiсце в мiжнародному обмiнi технологiями, будучи в основному iмпортером. Але i надii, що надалi ситуацiя покращитися. В даний час у розвиток науки i технiки вкладаiться 0,7% його Валового нацiонального продукту. У краiнi проживають близько 60,000 активних вчених i технологiв. Хоча цей показник досить малий в порiвняннi з населенням Бразилii, але якщо порiвнювати його значення з попереднiми десятилiттями, то можна вiдзначити вiдчутний прогрес. Так само слiд зазначити, що в Бразилii швидкими темпами зростаi число користувачiв РЖнтернету. У Бразилii знаходитися дев'ятий по величинi ринок РЖнтернету, по цьому показнику вона займаi перше мiсце в Латинськiй Америцi.
Крiм того, уряд плануi здiйснити програму PROGEX - оснащення великих i середнiх пiдприiмств технологiями, що роблять iх конкурентноздатними на мiжнародному ринку.
Вiльнi економiчнi зони важливий iнститут свiтового господарства, особлива форма мiжнародноi економiчноi iнтеграцii. ВЕЗ використовуються як реальний i досить ефективний iнструмент включення нацiональних економiк у свiтове господарство.
Уряд Бразилii використовуi створення зон вiльноi торгiвлi в якостi одного з напрямкiв державноi пiдтримки експорту в Бразилii. Основною з них i ВЕЗ Манауса, однiii з головних задач якоi i виробництво експортноi продукцii. Для виконання даноi задачi пiдприiмства зони звiльненi вiд сплати податкiв на експортну продукцiю i на прибуток.
Отже, дiяльностi Вiльноi Зони Манаус у 2004 роцi виповнилося 37 рокiв. На сьогоднiшнiй день вона займаi територiю 3,6 млн. кв. км., поiднуi 2 тис. торгових фiрм 22 галузей, що забезпечують зайнятiсть 50 тис. робiтникiв та службовцiв, виробляють рiзноманiтну готову продукцiю на суму 13,2 млрд. дол., iмпортують рiзнi товари (головним чином вузли, деталi i компоненти) з-за кордону на суму 3,1 млрд. дол., увозять нацiональну продукцiю з внутрiшнього ринку в розмiрi 3,6 млрд. дол. США. У галузевому розрiзi 75% вартостi продукцii зони приходиться на продукцiю електронноi й електротехнiчноi промисловостi (включаючи засоби iнформатики) i на зборку мотоциклiв. Крiм того, зона Манаус i важливим "полюсом" притягання iноземнi iнвестицii.
На територii зони дii пiльговий iмпортний режим на товари, ввезенi у Вiльну Зону Манаус, що використовуються на складальних пiдприiмствах (пiльги не поширюються на алкогольнi напоi, тютюновi вироби, парфуми й ароматичнi речовини парфумерного призначення, озброiння й автомобiлi). Звiльняються вiд мита сировина, напiвфабрикати, вузли i деталi, ввезенi в краiну в рамках режиму drawback, iмпорт яких здiйснюiться для потреб експортно-орiiнтованих пiдприiмств i для виробництва експортноi продукцii (за винятком алкогольних напоiв, тютюнових виробiв, парфумiв, вiйськовоi технiки, автомобiлiв).
В даний час у пiдприiмницьких колах Бразилii одержала розвиток дискусiя щодо перспектив зони, термiн пiльгового режиму якоi дii до 2013 року. Основним об'iктом критики зони i ii вiдносно вузька спецiалiзацiя, а також порiвняно невисокий вiдсоток участi в нацiональному експортi. Це, однак, не завжди входить у плани iноземних ТНК, що обТСрунтувалися в зонi з метою проникнення на ринок Бразилii. Нацiональнi резиденти зони вказують на досить високi витрати транспортування продукцii з зони на зовнiшнi ринки як стримуючий фактор для нарощування експорту.
Так само хотiлося б згадати, що в даний час Бразилiiю ведуться переговори про умови створення Американськоi зони вiльноi торгiвлi (ALCA). Бразилiя, як i iншi краiни Лат. Америки, пiддаiться натиску США з метою дострокового (до 2006 року) створення ALCA. Дотепер Бразилii вдавалося протистояти цьому тиску США, вiдстоюючи свою позицiю - важлива не дата, а взаiмовигiднi умови участi всiх краiн у створюваному економiчному блоцi. Позицiя Бразилii була пiдтримана керiвниками iнших краiн-членiв МЕРКОСУР (Аргентина, Уругвай, Парагвай).
Крiм того, Бразилiя вiдiграi важливу роль у процесi створення ще однiii зони вiльноi торгiвлi Америки - FTTA. Хоча цей процес викликаi в неi деяку стурбованiсть. Бразилiя задаiться питанням, який вплив вiдкриття ринкiв для внутрiконтинентальноi торгiвлi зробить на ii виробникiв. Данi дослiдження, проведеного Нацiональною конфедерацiiю промисловцiв Бразилii, не дають однозначноi вiдповiдi на питання про сприятливий вплив на ii економiку участi в FTAA.
Так ряд галузей ii економiки i високо конкурентноздатними i тiльки вони виграють вiд участi Бразилii в FTAA. Це, у першу чергу, текстильна промисловiсть, а також сiльське господарство, металургiйна галузь i виробництво керамiки. Однак очевидно, що такi галузi економiки Бразилii, як автомобiлебудування i виробництво електронiки, не зможуть вистояти пiд напором конкурентних сил на континентi в умовах вiльноi торгiвлi. Цi галузi традицiйно захищалися урядом Бразилii за допомогою високих тарифних ставок, унаслiдок чого в них не було особливого стимулу турбуватися про продуктивнiсть, новi технологii i маркетинг.
Отже, у висновку, хотiлося б вiдзначити, що, незважаючи на фiнансовi кризи останнiх рокiв i пов'язанi з цим економiчними труднощами, Бразилiя продовжуi вiдiгравати провiдну роль в iнтеграцiйному процесi на латиноамериканському континентi. Бразилiя успiшно вiдстоюi своi позицii як лiдера латиноамериканських краiн на засiданнях ВТО, на переговорах по утворенню Зони вiльноi торгiвлi на пiвденноамериканському континентi (AMERCOSUL), у процесi зближення МЕРКОСУР з РДС.
Хоча сiльське господарство в Бразилii й уступило промисловостi мiсце провiдноi галузi економiки в краiнi, у мiжнародному подiлi працi Бразилiя залишаiться переважно постачальником продуктiв сiльського господарства, що маi яскраво виражену експортну спрямованiсть. По обсягу сiльськогосподарського експорту Бразилiя уступаi тiльки США i Францii. На частку основних експортних культур - кава, какао-бобiв, бавовнику, цукрового очерету i соi - приходиться понад третину посiвних площ.
У нашi днi менш третини усього економiчно активного населення Бразилii зайнято в сiльському господарствi. Бразилiя самостiйна в забезпеченнi себе продовольством, бiльш того краiна - провiдний експортер тропiчних зернових культур. На вiдмiну вiд iнших краiн Латинськоi Америки, Бразилiя збiльшила сiльськогосподарське виробництво, не особливо збiльшивши число оброблюваних земель. Придатнi для обробки не бiльш 9% усiх земель, i при цьому солiдна частка земель обробляiться за допомогою примiтивних технологiй.
Бразилiя - перший у свiтi виробник кави, що i ii основною частиною експорту. Сан-Паулу i Мiнас-Жерайс - основнi "кавовi" штати, за ними йдуть Парана i Еспiрiту-Санту. Соя i ii продукти (корми для тварин) - ще одна важлива частина експорту. Велика частина врожаiв соi збираiться в штатах Парана i Рiо-гранди-ду-сул. Розширення механiзацii господарств i зросла цiннiсть соi вивели в нацiональнi лiдери по виробництву штат Мату-гросу-ду-сул.
Найстаршi галузi бразильського сiльського господарства вiдповiдають на сучаснi запити нацiонального господарства. Приклад цього i швидкий рiст плантацiй цукрового очерету в штатi Сан-Паулу i на пiвнiчно-схiдному узбережжi. Бразилiя вийшла на перше мiсце по постачаннях цукрового очерету в зв'язку з частковою замiною кубинського цукру на свiтовому ринку i швидкому зростаннi виробництва етанола.
Бразилiя - свiтовий лiдер у виробництвi кассави. Бiльш того, Бразилiя i свiтовим лiдером у виробництвi бананiв, бобiв, займаi друге мiсце у свiтi по виробництву соi i какао, i найбiльшим у Захiднiй пiвкулi виробником рису. Велика частина цих культур надходить на внутрiшнiй ринок, але частина експортуiться, подiбно чорному i джутовому перцю зi штату Амазонас, пальмовоi олii з пiвнiчно-схiдного узбережжя, часнику - зi штату Мiнас-Жерайс, чая - iз Сан-Паулу, тютюну - iз Санта-Катарiни i Рiу-грандi-ду-сул. Останнiй штат i центром мясопереробноi промисловостi Бразилii, адже краiна володii одним з найбiльших у свiтi поголiв'ям худоби.
Так само краiна займаi третi мiсце по виробництву кукурудзи. По зборi бананiв i апельсинiв Бразилiя лiдируi на свiтовому ринку.
3. Напрямки розвитку фiнансового сектору БразилiiРеалiзацiя iнвестицiйноi полiтики як iнструмента розвитку економiки i одним з основних напрямкiв дiяльностi сучасного бразильського уряду. Стимулювання iнвестицiй створюi умови, що сприяють розширенню припливу iноземних ресурсiв у краiну, що, в свою чергу, забезпечуi стiйкий економiчний рiст.
Одним з найбiльш ефективних джерел фiнансування iнвестицiйних потреб бразильськоi економiки i прямi iноземнi iнвестицii, що сприяють технологiчному вiдновленню основних фондiв.
Ще з 50-х рокiв Бразилiя проводила в цьому вiдношеннi сприятливу економiчну полiтику, зокрема, звiльняла вiд оподатковування надходження iноземного капiталу в краiну, а також переказ дивiдендiв за кордон. Вона стала однiii iз самих привабливих для iноземного капiталу краiн, що розвиваються. Крiм дешевини робочоi сили, великого внутрiшнього ринку, багатих мiнеральних ресурсiв, залученню прямих iноземних капiталовкладень сприяла полiтична стабiльнiсть.
На початку 90-х рокiв Бразилiя пiсля вiдкриття своiх ринкiв стала невiд'iмною частиною свiтового ринку капiталу. Рiст iнвестицiйного попиту був викликаний збiльшенням внутрiшнiх доходiв, що було пов'язано з придушенням iнфляцiйних процесiв у 1994 роцi, а так само з поновленням ефективноi роботи кредитноi системи. Так само позитивну роль у збiльшеннi iнвестицiй в бразильську економiку зiграли лiбералiзацiя зовнiшньоi торгiвлi на початку 90-х рокiв i введення "Плану Реал".
Скасування фiксованого i введення змiнного валютного курсу в 1999 роцi, кiлькаразова девальвацiя бразильського реала послужили основою падiння ефективностi iмпортних операцiй. Це спонукало iноземних iнвесторiв органiзовувати виробництво на територii Бразилii.
У перiод з 1980 по 1994 року Бразилiя в середньому одержувала 1,5 млрд. прямих закордонних iнвестицiй, при цьому на приватизацiйнi угоди приходилося близько 25% залучених iнвестицiй.
Позитивний вплив на потiк прямих iноземних iнвестицiй в 1995-2004 роках робила полiтика уряду Бразилii, спрямована на продовження:
В· приватизацii державного сектора i лiбералiзацii iнвестицiйноi полiтики;
В· реформування податковоi системи, системи соцiального забезпечення i керування;
В· переосмислення урядових функцiй на рiвнi штатiв.
У результатi проведених реформ приплив прямих iноземних iнвестицiй в Бразильську економiку неухильно зростав: у1994 роцi iхнiй обсяг складав 1,7 млрд. дол., у 1995 роцi - 3,9 млрд. дол., у 1996 роцi - 9,8 млрд. дiл., у 1997 роцi вони виросли на 72,4% i досягли 17 млрд. дол. Основна частина прямих iнвестицiй призначалася для будiвництва нових пiдприiмств чи модернiзацii i розширення вже дiючих фабрик i заводiв, придбання нацiональних компанiй i участi в приватизацii державних пiдприiмств. У 1996 роцi 2,6 млрд. дол. iноземних iнвестицiй були використанi в приватизацiйних цiлях. У 1997 роцi обсяг таких iнвестицiй вирiс у два рази - 5,25 млрд. дол.
У 1998 - 1999 роках вiдбулися деякi негативнi змiни, зв'язанi з азiатською кризою. Намiтилася тенденцiя до зниження обсягу прямих iноземних iнвестицiй. Вiдтiк iноземних портфельних iнвестицiй за 1998 року склав 1,8 млрд. доларiв. Спровокована кризою в Росii нова хвиля кризи привела до того, що тiльки за серпень - вересень 1998 року з Бразилii "збiг" капiтал на суму 29 млрд. доларiв. Ми можемо видiлити наступнi причини вiдтоку капiталу: зниження довiри мiжнародних iнвесторiв до бразильського й iнших ринкiв, що розвиваються; продаж великими мiжнародними банками своiх активiв у Бразилii з метою покриття своiх збиткiв в iнших регiонах свiту. Крiм того, вiдтоку ресурсiв iз краiни сприяли побоювання iнвесторiв, що в умовах звуження одержання нових зовнiшнiх запозичень у Бразилii вiдбудеться девальвацiя реала i будуть введенi обмеження на вивiз капiталу.
Центральний банк Бразилii провiв ряд мiр, спрямованих на нейтралiзацiю наслiдкiв потрясiнь на свiтовому ринку i захист валютних резервiв краiни, що довелося витрачати, щоб протистояти тиску, викликаному фiнансовою кризою в Росii. Було дозволене надходження в краiну прямих iноземних iнвестицiй в приватизацii ранiш передбачених термiнiв, вiдбулася змiна мiнiмального термiну залучення зовнiшнiх ресурсiв. У резу
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry