Особливостi та iнструменти митно-тарифного регулювання мiжнародноi економiчноi дiяльностi в Францii вiдносно експорту-iмпорту насiння соняшника та соняшниковоi олii в Украiну та з Украiни
КУРСОВА РОБОТА
з дисциплiни "Митно-тарифне регулювання"
на тему:
тАЬОсобливостi та iнструменти митно-тарифного регулювання мiжнародноi економiчноi дiяльностi в Францii вiдносно експорту-iмпорту насiння соняшника та соняшниковоi олii в Украiну / з Украiни"
2010
Змiст
Вступ
1. Засаднi положення формування митноi полiтики у зед мiж францiiю та украiною
2. Особливостi регулювання митних режимiв зед за нацiональним законодавством Францii
3. Оцiнка вiдповiдностi механiзмiв та iнструментiв митно-тарифного регулювання у францii та украiнi процесу iнтенсифiкацii мiжнародноi економiчноi дiяльностi
4. Наявнiсть сприятливого законодавства у сферi митно-тарифного та нетарифного регулювання францii та украiни стосовно експорту - iмпорту насiння соняшника та соняшниковоi олii
5. РЖнструменти митного регулювання експорту-iмпорту насiння соняшника та соняшниковоi олii у Францii та Украiнi
6. РЖнструменти нетарифного регулювання зед вiдносно насiння соняшника та соняшниковоi олii у Францii та Украiнi
7. Стягнення низьких податкiв з iноземцiв, якi при зед iнвестують кошти в економiку Францii та Украiни
8. Аналiтична доповiдь
8.1 Трансформацiя митних тарифiв Украiни в контекстi вступу до СОТ"
8.2 Внутрiшня пiдтримка та доступ на ринок сiльського господарства
8.3 Доступ до ринку послуг
8.4 Тарифнi квоти
8.5 Внутрiшнi податки (ПДВ, акциз)
8.6 Митна оцiнка
Висновки
Список використаноi лiтератури
Збiльшення обсягiв мiжнародноi торгiвлi зафiксовано у всiх краiнах, якi вступили до СОТ. Йдеться про, так би мовити, загальнi переваги СОТ. Вони поiднуiться також iз рацiональним використанням ресурсiв, що, як правило, розмiщуються у найпродуктивнiших секторах економiки. Держава в цiлому сприятиме розмiщенню ресурсiв саме у конкурентоспроможних на мiжнародних ринках галузях. Пiд упливом нових торговельних можливостей та конкуренцii з-за кордону зростатиме економiчна активнiсть. Виробництво матиме ширший доступ до iмпортованих ресурсiв i виготовлятиме з них кiнцевий продукт. Внаслiдок цього товари, випущенi нашою економiкою, будуть вищоi якостi та краще вiдповiдатимуть свiтовим цiнам.
Одна з основних переваг членства в СОТ - можливiсть отримати кращий доступ на експортнi ринки. До нових членiв зазвичай застосовуiться принцип режиму найбiльшого сприяння, i учасники ухвалених ранiше угод не можуть здiйснювати до них таку дискримiнацiйну полiтику, як ранiше.
Вступ до СОТ забезпечуi лiбералiзацiю доступу украiнських товарiв на ринки свiту шляхом зменшення тарифних i нетарифних обмежень доступу украiнських товарiв практично на всi найважливiшi товарнi ринки розвинених краiн свiту i, вiдповiдно, сприятиме збiльшенню валютних надходжень вiд експорту вiтчизняноi продукцii. Це буде забезпечено отриманням режиму найбiльшого сприяння у торговельному просторi всiх краiн - членiв СОТ, тобто одночасне покращання умов торгiвлi з 150-ма краiнами свiту, на долю яких припадаi понад 95% свiтовоi торгiвлi.
Митнi тарифи, що застосовуються до нечленiв СОТ, можуть змiнювати й переглядати кожен рiк. СОТ забороняi таку практику вiдносно своiх членiв i цим покращуi економiчну стабiльнiсть. В той же час, кожен член СОТ маi право користуватися перевагами системи й одночасно маi можливiсть тимчасово цiлком легально вiдступити вiд своiх зобов'язань. Така можливiсть iснуi у рамках захисних заходiв, обговорення та перегляду тарифiв, обмежень щодо торговельного балансу тощо
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть суб'iктiв господарськоi дiяльностi Украiни та iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, побудована на взаiмовiдносинах мiж ними, що маi мiсце як на територii Украiни, так i за ii межами.
В звтАЩязку з вступом у 2008 роцi Украiни в СОТ та прийняттям Закону Украiни "Про ратифiкацiю Протоколу про вступ Украiни до Свiтовоi органiзацii торгiвлi" вiд 10 квiтня 2008 року N 250-VI, Указом Президента Украiни вiд 05.08.2008 N 686/2008 "Про визнання таким, що втратив чиннiсть, Указу Президента Украiни вiд 10 лютого 1996 року N 124" режим iндикативного обмеження цiн в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi скасований. Таким чином, з 15 серпня 2008 року Украiна в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi вступила в нову фазу регулювання цiн в ЗЕД контАЩюнктурою попиту та пропозицii вiльного свiтового торгового ринку.
Предметом роботи i - дослiдження зовнiшньоекономiчних операцiй експорту та iмпорту товарiв мiж украiнськими та французькими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту-iмпорту насiння соняшнику та соняшниковоi олii) на протязi 2006 - 2007 рр. та 2008 - 2009 рр. (пiсля фактичного вступу Украiни в СОТ).
Францiя сприймаiться у свiтi як своiрiдний еталон iвропейськоi культури, демократii i поваги до людини-творця. Такий iмiдж краiни обумовлений тривалими зусиллями ii видатних особистостей i народу утвердити в собi та у свiтi iдеали свободи i рiвностi [45].
Рис.1.1 Географiчне розташування Францii в РДвропi
Францiя межуi з Бельгiiю, Люксембургом, Нiмеччиною, Швейцарiiю, РЖталiiю та РЖспанiiю. Це найбiльша краiна зарубiжноi РДвропи. РЗi площа вдвiчi бiльша вiд територii Великобританii, але становить 1/4 територii США (без Аляски). Францiя займаi крайню захiдну частину РДвропейського материка. За формою ii територiя вписуiться в шестигранник (французи так i називають свою краiну - l'Hexagone - шестикутник). Морськi кордони краiни мають бiльшу довжину, нiж сухопутнi. На сходi краiна омиваiться Атлантичним океаном, на пiвднi - Серед-земним морем, на пiвночi - протокою Ла-Манш.
Офiцiйна назва - Французька Республiка - Republique Francaise. Територiя - 551,6 тис. кв.км. Адмiнiстративний подiл: 95 департаментiв (departement), включаючи особливу територiально-адмiнiстративну одиницю Корсику, 22 областi (re-gion), комуни (commune). РЖснуi також подiл на З7 iсторичних провiнцiй. Володiння: 6 заморських департаментiв: в Америцi - Гваделупа, Гвiана Французька, Мартiнiка (Центральна Америка), Сен-П'iр i Мiкелон (поблизу пiвденно-схiдного узбережжя Ньюфаундленду); в Африцi - Реюньйон (бiля пiвденно-схiдного узбережжя); 5 заморських територiй: в Океанii - Нова Каледонiя, Полiнезiя Французь-ка, до складу якоi входять острови Суспiльства, Маркiзькi острови, архiпелаг Туамоту, Французькi пiвденнi та антарктичнi територii; острови Уоллiс i Футуна, розташованi на екваторi, в пiвденно-захiднiй частинi Тихого океану мiж Фiджi i Самоа; острiв Майотта; Французькi пiвденно-антарктичнi територii. Завдяки цьому Францiя i третьою державою свiту (пiсля США i Великобританii) за розмiрами заморських володiнь.
Населення - 60,1 млн. осiб (2006 р). Близько 4,5 мiльйона з них - iноземцi: алжирцi, португальцi, iталiйцi, iспанцi, вiрмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осiб отримують французьке громадянство.
Релiгiя. Майже все населення краiни - католики. Але з огляду на iсторичнi причини у Францii спiвiснують багато рiзних релiгiй. На другому мiсцi - iслам. Його сповiдують вихiдцi з краiн Пiвнiчноi Африки, колишнiх французьких колонiй. РД також прибiчники iудаiзму, православ'я, протестантизму та англiканства.
Столиця - Париж (Paris) - 2,116 млн. жителiв (1999 р). З передмiстям - близько 10 млн. жителiв. РЖншi великi мiста - Марсель (801 тис), Лiон (415 тис), Тулуза (359 тис), Нiцца (342 тис), Страсбург (252 тис), Нант (245 тис), Бордо (210 тис).
Офiцiйна мова - французька, належить до романськоi групи мов.
Грошова одиниця - EURO.1 EUR = 1.36 USD курс на 03.07.2008.
Ландшафт - 2/3 територii Францii - рiвнини i пагорби. Найбiльшi гiрськi масиви - Альпи, Пiренеi i Центральний Французький масив. Найвища точка - гора Монблан в Альпах (4807 м). Найбiльшi рiчки - Сена (найдовша рiчка краiни, 1012 км), Луара, Гаронна, Рона.
Нацiональний склад Францii порiвняно однорiдний, понад 90% жителiв - французи. До нацiональних меншин, якi населяють деякi околичнi областi, належать: на Сходi - ельзасцi i лотарингцi (близько 1,4 млн. осiб), на Пiвночi - бретонцi (1,25 млн), на Сходi - фламандцi (300 тис), на Пiвднi - каталонцi (250 тис) i баски (140 тис), на островi Корсика - корсиканцi (280 тис. осiб); у великих мiстах живуть iвреi (близько 500 тис. осiб). Близько 4 млн. iноземцiв - iталiйцi, португальцi, iспанцi, поляки, алжирцi, марокканцi та iншi.
Природний прирiст населення становить 12 осiб на 1000 жителiв. Францiя - високоурбанiзована краiна: частка мiського населення - близько 80 вiдсоткiв.
Середня тривалiсть життя (на 1992 рiк) становила 74 роки у чоловiкiв i 82 роки у жiнок. Рiвень народжуваностi (на 1000 людей) - 13. Рiвень смертностi (на 1000) - 9.26,4% населення перебуваi у вiковому iнтервалi 0-19 рокiв, 58,9% - вiд 20 до 64 рокiв, у продуктивному вiцi - понад 40% французiв, а безробiтних - 12%.
Офiцiйною мовою i французька, однак на околицях краiни розмовляють баскською (Пiренеi), каталонською (Руссiльон), нiмецькою (Ельзас), бретонською (Захiдна Бретань), фламандською (район Дюнкерка) i корсиканською (дiалект iталiйського на Корсицi). Французи, як правило, вчать i знають iноземнi мови, але дуже неохоче розмовляють ними з iноземцями.
Париж - найелегантнiша столиця РДвропи, серце адмiнiстративного, культурного i полiтичного життя Францii, де проживаi п'ята частина ii населення, вона настiльки не схожа на iншу частину краiни, що ii часто називають "мiстом-державою зi своiми законами".
Францiя розташована в Захiднiй РДвропi. На пiвнiчному сходi межуi з Бельгiiю, Люксембургом i Нiмеччиною, на сходi - з Нiмеччиною, Швейцарiiю та РЖталiiю, на пiвденному сходi - з Монако, на пiвднi - з РЖспанiiю та Андоррою. На пiвночi омиваiться Пiвнiчним морем, протоками Па-де-Кале i Ла-Манш, на пiвденному сходi - Середземним морем, на заходi - Бiскайською затокою. Морськi береги, що простяглися на 3120 км, включають в себе скелi Бретанi, довгi гряди дюн з боку Атлантики, чудовi пiщанi пляжi i бухти Середземномор'я. Пiвденно-схiдне узбережжя Францii носить назву Блакитний берег.
Головними фiзiографiчними рисами Францii i ii природнi кордони на сходi i пiвднi, нагiр'я в пiвденнiй частинi центрального регiону та обширнi рiвнини. Альпи i Юра i природними кордонами з РЖталiiю i Швейцарiiю. Багато з вершин Французьких Альп пiднiмаються на висоту бiльше нiж 4000 м. Гори Юра, висота яких сягаi 1700 м, поступово знижуються в напрямку долини рiчки Рона до Белфортськоi западини.
На пiвнiчний схiд вiд Белфортськоi западини франко-нiмецький кордон проходить по Рейну. У цьому регiонi знаходиться також гiрський ланцюг Вогезiв, що пiднiмаються до 1424 м. Пiренеi, якi формують природний кордон мiж Францiiю та РЖспанiiю, пiднiмаються на французькому боцi до 3298 м (гора Пiк-де-Вiнемаль). Нагiр'я у пiвденнiй частинi центрального регiону, назване Центральний масив, вiддiлене вiд гiрського регiону долиною Рони.
Регiон рiвнин, найбiльша за територiiю частина Францii, i частиною Великоi iвропейськоi рiвнини. Окремi пагорби не перевищують висоти 200 м над рiвнем моря. До цього регiону належать долини рiк Сена, Луара, Гарона i Рона. Практично всi з 200 рiчок Францii судноплавнi в якiйсь частинi течii. Озер у Францii небагато, а головне - Женевське озеро (вiдоме також як озеро Леман) переважно знаходиться на територii Швейцарii.
Францiя знаходиться в помiрних широтах i i iдиною iвропейською краiною, яка маi чотири клiматичнi зони: атлантична (на заходi), континентальна (в центрi i на сходi), альпiйська i середземноморська (на пiвднi). Клiмат Францii в основному помiрний, хоча на середземноморському узбережжi вiн субтропiчний, а на сходi в горах i на нагiр'i - континентальний. Середня температура сiчня в Парижi - вiд 1В° до 6В° С, середня температура липня - вiд 15В° до 25В° С. В Марселi на середземноморському узбережжi - вiд 2В° до 10В° С в сiчнi та вiд 17В° до 29В° С в липнi.
Францiя - високорозвинута iндустрiально-аграрна краiна, яка посiдаi одне з провiдних мiсць у свiтi за обсягами промислового виробництва. Валовий нацiональний продукт на душу населення - 22 320 доларiв на рiк [49].
Частка у ВВП (1991,%): промисловiсть - 18,4, сiльське господарство - 5,7. Видобуток (1993, млн. т) кам'яного вугiлля - 10,1, нафти - 2,7, залiзняку - 7, природного газу - 4,85 млрд. куб. м. Виробництво електроенергii - 454,7 млрд. кВт. ч (193), у тому числi понад 2/3 на АЕС. Чорна (виплавка, млн. т. у 1985: чавуну - 15,5, сталi - 19,4) i кольорова (алюмiнiй, цинк, свинець, мiдь та iншi) металургiя.
Провiдна галузь промисловостi - машинобудування. Розвинутi автобудування, суднобудування, тракторо- i авiабудування, електротехнiчна i радiоелектронна промисловiсть, а також хiмiчна (виробництво соди, добрив, хiмiчних волокон, пластмас), нафтопереробна i нафтохiмiчна промисловiсть. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереi. Розвинутi харчова промисловiсть i виноробство. Головна галузь сiльського господарства - тваринництво. Поголiв'я (1992, млн) великоi рогатоi худоби - 20,9, овець - 11,5, свиней - 12,3; птахiвництво. Посiви зернових (урожай пшеницi - 32,6 млн. т у 1992; ячмiнь, кукурудза), цукрового буряка. Виноградарство, овочiвництво, плодiвництво i квiтництво. Морське рибальство i розведення устриць.
Францiя - один з найбiльших у свiтi виробникiв хiмiчноi i нафтохiмiчноi продукцii (у тому числi каустичноi соди, синтетичного каучуку, пластмас, мiнеральних добрив, фармацевтичних товарiв та iншого), чорних i кольорових (алюмiнiй, свинець i цинк) металiв. Великою популярнiстю на свiтовому ринку користуються французький одяг, взуття, ювелiрнi вироби, парфуми i косметика, коньяки, сири (виробляiться близько 400 сортiв).
Експорт: машинобудiвна продукцiя, у тому числi транспортне обладнання (близько 14% вартостi), автомобiлi (7%), сiльськогосподарськi i продовольчi товари (17%; один з провiдних iвропейських експортерiв), хiмiчнi товари i напiвфабрикати тощо.
Площа сiльськогосподарських угiдь становить 2/3 територii Францii (35,5 млн. га); все бiльше зменшуiться частка рiллi i збiльшуiться площа, вкрита травами, що пов'язано з посиленням тваринницькоi спецiалiзацii сiльського господарства. Рiлля займаi 16,8 млн. га, багаторiчнi насадження - 2,2 млн. га (виноградники i сади), пасовища i сiнокоси - 13,9 млн. га, пiд лiсом - 14,5 млн. га.
Структура сiльського господарства за вартiстю продукцii у%: рослинництво - 43,3, у тому числi зерновi - 16,0, овочi i фрукти - 9,0, виноград (на вино) - 8,5; тваринництво - 56,7, в тому числi виробництво м'яса - 26,1, молока - 18,6, птицi та яiць - 7,7. Рослинництво середньоiвропейского i середземноморсько-субтропiчного типiв. За збиранням зернових Францiя поступаiться тiльки США, Росii, РЖндii та Канадi. Основна зернова культура - пшениця (близько 1/2 всього врожаю зерна), основний район ii виробництва - низовина на Заходi краiни.
Головний район лову - Атлантичний океан. Улов риби - 806 тис. т (1994). Головнi риболовецькi порти - Булонь i Лор'ян, Ла-Рошель. Устричний промисел (близько 70% свiтового збору устриць).
Приiднання Францii до мiжнародних органiзацiй та iнтеграцiйних угрупувань - Францiя i членом ООН i бiльшостi спецiалiзованих агентств цiii органiзацii, ОБСРД, РДС, НАТО, Органiзацii економiчного спiвробiтництва i розвитку.
У Францii розвиненi всi галузi господарства. Частка зайнятих у сiльському господарствi i рибальствi становить 6% i вони створюють 4% ВНП, у промисловостi й будiвництвi, вiдповiдно, 28% i 28%, у нематерiальних галузях - 66% i 68%.
Краiна i великим експортером як промисловоi, так i сiльськогосподарськоi продукцii. Процвiтаi туристичний бiзнес. У зовнiшньоекономiчних стосунках головними партнерами Францii завжди були краiни Захiдноi РДвропи. Зараз 3/5 ii торгового обiгу припадаi на краiни РДС. Серед iнших значна частка Швейцарii, США, Японii та Алжиру. Найбiльшим торговим партнером Францii i Нiмеччина.
Францiя - провiдна сiльськогосподарська краiна в РДвропейському союзi. Вона маi найбiльшу площу орних земель (понад 30 млн. га) i найвищу iх продуктивнiсть (врожайнiсть зернових 60 ц/га). На частку Францii припадаi понад 21% сiльськогосподарськоi продукцii краiн РДС (у вартiсному вираженнi). Францiя - найбiльший в РДвропi експортер сiльськогосподарськоi продукцii. Особливо велика роль Францii в поставках зернових (50 млн. т в рiк, переважно пшеницi i кукурудзи) на свiтовий ринок. Вона експортуi також м'ясо (яловичину, свинину i баранину), молочнi продукти, овочi, фрукти i вино.
Загальний високий рiвень розвитку краiни також позитивно позначився на сiльськогосподарському виробництвi - воно належить до iнтенсивних i високопродуктивних. У сiльському господарствi працюi 1,2 млн чол., середнiй розмiр ферм становить 28 га. У виробництвi кращi показники характернi для Пiвнiчноi Францii, гiршi - для пiвденних районiв.
На рослинництво доводиться трохи бiльше половини доходiв сiльськогосподарського сектора. Зерновi культури й до тепер лiдирують як по обсягу виробництва, так i по експорт у. Вироблячи 36 млн. т пшеницi, Францiя займаi по цьому показнику четверте мiсце у свiтi й перше - у РДвропейському Союзi.
Навпроти, посiви олiйних i бiлкових культур, на якi iснуi стiйкий i значний промисловий попит, за останнi 15 рокiв розширилися. Рапс, вирощуваний головним чином до пiвночi вiд Луари, i соняшник, який культивуiться на пiвденно-за-ходi й у Паризькому басейнi, забезпечують основну частину поставок. З недавнiх пор на пiвднi краiни й у долинi Рони почалося вирощування соi.
В табл.1.2 наведенi результати аналiзу зростання обсягiв зовнiшньоекономiчноi торгiвлi Украiни з всiм свiтом та питома вага торгiвлi з Францiiю у 2005 - 2008 роках.
Таблиця 1.2
Показники мiжнародноi торгiвлi Украiни в цiлому з всiма краiнами свiту та з Францiiю за 2005 - 2008 роки [48], [49]
Як показуi аналiз даних, наведених в табл.1.2, при обсягу територii Украiна на 10% бiльше, нiж територiя Францii, ВВП Францii за 2007 рiк практично в 15 разiв бiльше, нiж ВВП Украiни, а населення Францii бiльше за населення Украiни тiльки на 25%. Таким чином, середньодушовий дохiд ВВП на одного жителя Францii за результатами 2007 року був в 11 раз вище нiж середньодушовий дохiд на одного жителя Украiни.
Частка експорту у Францiю станом на кiнець 2007 року становить 0,7% вiд загального обсягу експорту Украiни у всi краiни свiту, частка iмпорту iз Францii становить 2,0% вiд обсягу iмпорту в Украiну з всiх краiн свiту. Тобто, фактично, рiвень зовнiшньоекономiчних вiдносин i дуже обмежений, при цьому iнтерес Францii до продукцii з Украiни i мiнiмальним.
Митний союз РДвропейського спiвтовариства припускаi загальний простiр, у якому здiйснюiться вiльний обiг товарiв i осiб ("внутрiшнiй аспект"). При цьому в просторi держав-членiв ЕС установлюiться загальна границя для вживання заходiв в областi торговельноi, тарифноi й нетарифноi полiтики вiдносно третiх краiн ("зовнiшнiй аспект"). Регламент РДвропейського Економiчного Спiвтовариства N2151/84 визначаi границi митноi територii Союзу, на якiй, крiм виняткових випадкiв, застосовуiться iдине митне законодавство, i враховуi розширення цiii територii внаслiдок вступу iнших держав у РДвропейський Союз.
У свою чергу пiд термiном "митне законодавство РДвропейського Союзу (РДС, Спiвтовариств)" для цiлей справжньоi роботи розумiiться сукупнiсть митно-правових норм, якi визначають регулювання митних вiдносин у рамках РДвропейського Союзу й утримуються в установчих документах Спiвтовариств, в актах, прийнятих на iхнiй основi вповноваженими органами РДС, i - у встановлених випадках - у мiжнародних угодах Спiвтовариств. Дане поняття в зазначеному значеннi досить умовно, оскiльки поiднуi в один блок (зокрема, коли мова йде про iсторичнi аспекти розвитку джерел правового регулювання застосування митних режимiв у рамках РДС) правовi норми, якi могли б бути "iндивiдуалiзованi" по своiй приналежностi до рiзних сфер iнтеграцii, що получили вiдповiдну формалiзацiю у виглядi трьох установчих договорiв, на основi яких створенi РДвропейське об'iднання вугiлля й стали (ЕОУС, договiр про створення якого був пiдписаний в Парижу 18 квiтня 1951 р), РДвропейське економiчне спiвтовариство (РДЕС), РДвропейське спiвтовариство по атомнiй енергii (Евроатом, договiр про створення якого, так само як i про створення РДЕС, був пiдписаний у Римi 25 березня 1957 р). Вибiр на користь узагальнюючого поняття визначаiться не тiльки iдиним полiтичним вектором розвитку всiх зазначених iнтеграцiйних об'iднань, але й споконвiчно властивим iм органiзацiйною i юридичною iднiстю в рiшеннi митних проблем. Фактично в правовому забезпеченнi митного об'iднання краiн, що входять до складу РДвропейського Союзу, що превалюi мiсце займали норми угоди про створення РДЕС, з огляду на мети створення й роль останнього в розвитку загального економiчного й митного простору РДС, а також перенесення саме на iнституцiональну структуру РДЕС значного обсягу органiзацiйно-управлiнських функцiй, закрiплених за iнститутами трьох об'iднань. Тому там, де мова йде про митне законодавство РДС i використовуються посилання на конкретнi рiшення (акти) органiв Спiвтовариства, особлива увага придiляiться саме нормам зазначеного Договору про створення РДЕС i документам, прийнятим у його розвиток органами Спiвтовариств.
Згiдно "Договору про створення РДвропейського економiчного спiв-товариства" (Рим, 25 березня 1957 року), РДС ставить своiм завданням сприяти, шляхом створення загального ринку й прогресуючого зближення економiчноi полiтики держав-членiв, гармонiчному розвитку економiчноi дiяльностi у всьому Спiвтовариствi, безперервному й збалансованому росту, що зростаi стабiльностi, прискореному пiдвищенню рiвня життя й бiльше тiсним зв'язкам мiж державами, якi воно поiднуi.
Дiяльнiсть Спiвтовариства передбачаi, як це визначено Договором i у встановлений термiн:
a) усунення мiж державами-членами митних зборiв i кiлькiсних обмежень на iмпорт i експорт товарiв, а також всiх iнших еквiвалентних по своiх наслiдках мер;
b) введення загального митного тарифу й загальноi торговельноi полiтики стосовно третiх держав;
c) усунення мiж державами-членами перешкод вiльному руху осiб, послуг i капiталiв;
d) введення загальноi полiтики в областi сiльського господарства;
e) введення загальноi полiтики в областi транспорту;
f) створення системи, що буде обгороджувати вiд перекручувань конкуренцiю в загальному ринку;
g) застосування процедур, що дають можливiсть погоджувати економiчну полiтику держав-членiв i усувати нерiвновагу в платiжних балансах;
h) зближення законодавств держав-членiв у тiй мерi, у який це необхiдно для функцiонування загального ринку;
i) створення РДвропейського соцiального фонду з метою полiпшення можливостей зайнятостi для трудящих i сприяння пiдвищенню iхнього життiвого рiвня;
j) створення РДвропейського iнвестицiйного банку, покликаного сприяти економiчному розвитку Спiвтовариства шляхом залучення нових ресурсiв;
k) асоцiацiя iз заморськими краiнами й територiями з метою збiльшення торгiвлi й спiльного сприяння економiчному й соцiальному розвитку.
Основою Спiвтовариства i митний союз, що охоплюi всю торгiвлю товарами й передбачаi заборону iмпортних i експортних мит i будь-яких рiвнозначних зборiв у торговельних вiдносинах мiж державами-членами, а також установлення загального митного тарифу в iхнiх вiдносинах iз третiми краiнами.
Положення Договору застосовуються до продукцii, виготовленоi в державах-членах, а також до продукцii iз третiх краiн, що вiльно циркулюi в державах-членах.
Продукцiя, що надходить iз третiх краiн, розглядаiться як така, що перебуваi у вiльному обiгу в державi-членi, якщо стосовно неi були виконанi всi iмпортнi формальностi й виплаченi всi мита або рiвнозначнi збори, що стягуються в цiй державi-членi, i якщо вона не виявляiться в бiльше сприятливому положеннi внаслiдок повного або часткового повернення цих мит i зборiв.
Держави-Члени скасують у вiдносинах один з одним мита на експорт i рiвнозначнi по своiй дii збори.
Держави-Члени заявляють про свою готовнiсть сприяти розвитку мiжнародноi торгiвлi й зниженню торговельних бар'iрiв за допомогою висновку угод, що мають метою, на основi взаiмностi й взаiмноi вигоди, скорочення мит нижче загального рiвня, яким вони могли б користуватися завдяки створенню митного союзу мiж ними.
Мита загального митного тарифу не можуть перевищувати:
a) 3% для продуктiв, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку B;
b) 10% для продуктiв, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку C;
c) 15% для продуктiв, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку D;
d) 25% для продуктiв, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку E; якщо вiдносно цих продуктiв тариф краiн Бенiлюксу включаi мито, що не перевищуi 3%, це мито пiднiмаiться до 12% для обчислення середньоарифметичноi.
4. Список F установлюi мита, застосовуванi до продуктiв, якi в ньому перерахованi.
5. Списки тарифних статей, зазначенi в справжнiй статтi й у статтi 20, утримуються в додатку I до даного Договору.
Мита, застосовнi до продуктiв списку G, будуть визначенi за допомогою переговорiв мiж державами-членами. Кожна держава-член може додати iншi продукти до цього списку в межах 2% загальноi вартостi його iмпорту iз третiх краiн протягом 1956 р.
У Францii з iнших пiдроздiлiв мiнiстерства економiки, фiнансiв i бюджету тiльки Генеральна дирекцiя митниць i непрямих податкiв займаiться винятково регулюванням питань зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Вона бере активну участь у виробленнi зовнiшньоторговельноi полiтики Францii. У компетенцiю Генеральноi дирекцii входить органiзацiя й керiвництво розгалуженою мережею митних установ, забезпечення контролю за дотриманням порядку ввозу й вивозу товарiв i валюти, за виконанням експортерами й iмпортерами норм вiдносно якостi товарiв, за дотриманням ними правил з питань промисловоi власностi. Генеральна дирекцiя веде розробку митних правил i тарифiв, здiйснюi контроль за iхнiм правильним застосуванням, бере участь у переговорах по спрощенню митних процедур i адмiнiстративних формальностей.
1. Експортно-iмпортне регулювання.
В основi полiтики в областi експортно-iмпортного регулювання Францii лежить ii членство в СОТ та РДвропейському економiчному спiвтовариствi (РДЕС) (1957 р). Одним з найважливiших документiв, використовуваних у зовнiшнiй торгiвлi Францii (при iмпортi, експортi й транзитi товарiв), i нова стандартна форма митноi декларацii, уведеноi з 1 лютого 1988 р. у краiнах РДС i отримавши назву iдиного адмiнiстративного документа (ЕАД). ЕАД поширюiться майже на всi держави Захiдноi РДвропи. ЕАД - це набiр однотипних декларацiй, заповнених у вiсьмох екземплярах. У ньому даiться вичерпна iнформацiя про товар, спосiб його транспортуванню, утримуються вiдомостi про вiдправника й одержувача товару, банкiвськi, податковi та iншi данi. Першi три екземпляри забезпечують виконання формальностей у краiнi-експортерi товару, а п'ять iнших - у краiнi-iмпортерi товару.
РЖмпортна процедура. При iмпортi товарiв у Францii можуть застосовуватися два основних режими: загальна й особливий.
У Францii iснуi державний режим, що забороняi й обмежуi ввiз i вивiз окремих товарiв. Метою цього режиму i заборона або обмеження ввозу, вивозу й транзиту деяких товарiв, що не задовольняють вимогам нацiонального законодавства, що регулюi збут або покупку товарiв, вироблених у краiнi. При iмпортi товарiв у Францiю митнi формальностi проводяться шляхом здiйснення трьох видiв процедур:
нормальна (заповнюiться митна декларацiя - ЕАД. При цьому товари, що направляються одному одержувачевi вiд вiдправника, повиннi бути вписанi в одну декларацiю на суму не бiльше 250 тис. фр. (митна оцiнка));
спрощена;
прискорена (термiнова);
Спрощений i прискорений режим застосовуiться при одержаннi поштових посилок i поштових вiдправлень.
Експортна процедура. У Францii по експортних операцiях iснують обмеження, пов'язанi з вивозом наркотикiв, фiльмiв жахiв, товарiв, що пiдривають моральнi принципiв. При експортi товарiв iз краiни заповнюiться iдиний адмiнiстративний документ типу EX I, а при його поверненнi назад у краiну - EX II. Для товарiв, не заборонених i не обмежених до вивозу iз Францii, необхiдно тiльки наявнiсть ЕАД, а для продуктiв, виробiв, заборонених або обмежених до експорту, потрiбне наявнiсть експортноi лiцензii 02, видаваноi СОФИКО.
Митний тариф. Одним з головних iнструментiв регулювання iмпорту товарiв у Францii i iдиний митний тариф (ЕТТ), що застосовуiться в торговельних вiдносинах краiн-учасниць ЕС iз третiми державами з 1 липня 1968 р. .
Важлива особливiсть митноi ситуацii у Францii полягаi в тому, що якщо товар, завезений на ii територiю або територiю будь-якоi iншоi краiни-учасницi ЕС, то, пройшовши митнi формальностi, вiн може безмитно обертатися усерединi Спiвтовариства. Дiя цього положення i важливою умовою, що полегшуi збут продукцii не тiльки на французькому ринку, але й на ринках iнших краiн угруповання.
Нетарифнi обмеження. Поряд з митним тарифом РДС, що захищаi господарство краiн-учасниць вiд зовнiшньоi конкуренцii, широко й регулярно застосовуються нетарифнi засоби обмеження iмпорту, у тому числi й у Францii. Крiм iдиного митного тарифу Францiя використовуi такi обмеження ввозу товарiв, як контингентирування iмпорту, контроль над ввозом, антидемпiнговi процедури, iмпортнi податки, угоди про тАЬдобровiльнетАЭ обмеженнi iмпорту, атестацii продукцii, адмiнiстративнi й санiтарнi формальностi.
2. Фiнансування, кредитування й страхування зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
У Францii для заохочення експорту використовуiться безлiч прямих i непрямих коштiв, що дозволяi уряду дуже впливати на розвиток торгiвлi в бажаному напрямку. Це досягаiться шляхом надання експортерам пiльг у кредитно-фiнансовiй, податковiй i адмiнiстративнiй областях. У Францii створена розгалужена система фiнансування експортно-iмпортних операцiй закордонних капiталовкладень, освоiння нових ринкiв. На систему фiнансування експорту товарiв iз краiни дуже впливають i такi фактори, як бiльше низька конкурентоспроможнiсть ii продукцii на свiтовому ринку в порiвняннi з головними суперниками, втрата й ослаблення позицiй на рядi ринкiв держав, що розвиваються, i як результат цього - дефiцит платiжного балансу протягом всього пiслявоiнного рокiв. Все це визначило найважливiшу роль держави в створеннi системи фiнансовоi пiдтримки експорту на сприятливих умовах з метою змiцнення конкурентоспроможностi нацiональних компанiй на свiтовому ринку, а широка участь урядових ресурсiв у цьому процесi дало можливiсть установити один зi сприятливих для iмпортерiв французькоi продукцii режимiв кредитування й страхування експорту.
Державне страхування експорту у Францii здiйснюiться у вiдповiдностi зi спецiальними правилами, установленими владою, при участi й твердому контролi державних кредитно-фiнансових органiзацiй: Банку Францii, Французького банку для зовнiшньоi торгiвлi (ФБВТ) i банку тАЬКреди насьональтАЭ. Головною метою ФБВТ i допомога звичайним банкам у iхнiх операцiях по кредитуванню зовнiшньоi торгiвлi. Нинi iснуюча система фiнансування експорту початку створюватися в другiй половинi 20-х рокiв.1 липня 1971 р. був прийнятий Закон про кредитну реформу, цим був визначений порядок кредитування експорту й розширенi джерела необхiдних для цього коштiв за рахунок приватних банкiв.
Урядова полiтика в областi кредитування експорту розробляiться Управлiнням зовнiшньоекономiчних зв'язкiв мiнiстерства економiки, фiнансiв i бюджету, що здiйснюi загальне керiвництво Французькою компанiiю по страхуванню зовнiшньоi торгiвлi (КОФАСЕ), без полiса якоi не може бути забезпечений пiльговий характер експортноi позики. Видачею дозволiв на кредит i контролем за виконанням цих рiшень займаються двi урядовi комiсii - Комiтет директорiв i Комiсiя гарантiй i зовнiшньоторговельних кредитiв. Комiтет директорiв, що i спецiалiзованим органом керування зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, вирiшуi питання про видачу довгострокових кредитiв i iхнiх умов. Комiсiя гарантiй зовнiшньоторговельних кредитiв, будучи мiжмiнiстерським органом, розглядаi за участю Казначейства зацiкавлених мiнiстерств, банкiв (Банку Францii, тАЬКреди насьональтАЭ) умови фiнансування й реалiзацii експортних поставок у кредит i встановлюi, яку частину кредиту застрахуi КОФАСЕ. Комiсiя одноосiбно ухвалюi рiшення щодо середньострокових кредитiв, а по довгостроковим - треба вказiвках Комiтету директорiв.
Державне страхування зовнiшньоекономiчних операцiй у Францii почалося з 1928 р., i в цей час воно здiйснюiться КОФАСЕ. Система страхування вiдiграi важливу роль у стимулюваннi експорту товарiв шляхом захисту вiд рiзних ризикiв, якi можуть виникнути в ходi здiйснення торговельних угод. У сучасних умовах страхування служить не тiльки захистом експортерiв вiд можливих ризикiв, але й стало важливою умовою одержання банкiвського кредиту, а в остаточному пiдсумку - висновку експортного контракту. Нинi у Францii здiйснюiться страхування ризикiв, пов'язаних з попереднiм вивченням ринку, змiною iноземних курсiв валют; органiзацiiю за кордоном ярмаркiв, виставок, закордонних iнвестицiй; страхуiться непередбачене пiдвищення цiн у перiод виготовлення експортноi продукцii.
3. Митна система краiни.
Митне законодавство Францii складаiться з нормативних актiв, прийнятих компетентними державними органами, i мiжнародно-правових документiв. Оскiльки митне регулювання припускаi державне втручання в приватне пiдприiмництво, основнi принципи митного права повиннi встановлюватися у формi законiв. Центральне мiсце серед них займаi Митний кодекс 1948 року з наступними численними виправленнями.
Особливiстю французького права i обмеження законодавчих повноважень парламенту. У митнiй сферi парламент передаi уряду своi нормотворческие повноваження навiть по тим питанням, по яких тiльки вiн може законодавствувати (наприклад, визначення ставок митного тарифу). Митний кодекс (ст.9) обмежуi передачу законодавчих повноважень виконавчоi влади тiльки вiдносно ставок мит на iмпорт сiльськогосподарськоi сировини й продовольства.
Визначальний вплив на розвиток митного права Францii робить участь краiни в РДвропейських спiвтовариствах (РДС). Як i iншi учасники РДЕС, Францiя пiшла на обмеження свого митного суверенiтету на користь нацiонального регулювання. Окремi питання митноi проблематики були повнiстю переданi органам Спiвтовариств) наприклад, Францiя втратилася права самостiйно укладати угоди iз третiми краiнами вiдносно митного регулювання). З iнших питань Францiя здiйснюi митну полiтику разом з РДС. У цьому випадку дii принцип прiоритету тАЬiвропейськоготАЭ права, закрiплений в установчому договорi РДЕС i неодноразово пiдтверджений французькою судовою практикою.
З 1 липня 1968 р. Францiя перейшла на iдиний митний тариф (ЕТТ) РДС, залишивши за парламентом право встановлювати ставки мит тiльки на тi товарнi позицii, якi не входять в ЕТТ. З 1 сiчня 1994 р. вступив у дiю РДвропейський митний кодекс, схвалена регламентом Комiсii РДС ще в лютому 1990 року.
Нацiональний тАЬiвропейський" характер митного права пiдсилюiться, оскiльки уряду забороняiться: в однобiчному порядку посилювати норми iдиного тарифу, установлювати пiд видом тАЬроз'яснень i тлумачень" iмперативнi правила, якi iнтерпретують iдиний тариф. Узгодження тАЬiвропейськоготАЭ i французького митного права вiдбуваiться за допомогою двох основних способiв:
законодавчим шляхом, через внесення змiн у ТК i iншi закони пiсля прийняття вiдповiдних директив або регламентiв РДС;
через видання пiдзаконних актiв, що вiдображають змiну в митному регулюваннi, початi в рамках РДС (у цих цiлях поряд з декретами, постановами й розпорядженнями використовуiться й така форма пiдзаконного акту, як мiнiстерське повiдомлення експортерам i iмпортерам).
Францiя вх
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry