Продуктивнi сили Китаю
Змiст
Вступ2
РОЗДРЖЛ РЖ ЗНАЧЕННЯ, ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМРЖЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
1.1. Природнi та територiальнi фактори
1.2. Демографiчнi
1.3. РЖсторичнi
Роздiл РЖРЖ. Особливостi розмiщення провiдних галузей господарства
2.1. Промисловiсть Китаю
2.2. Сiльське господарство.
2.3. Транспорт i зв'язок.
Роздiл РЖРЖРЖ. Структура i динамiка розвитку економiки
Роздiл РЖV Зовнiшньоекономiчна полiтика
4.1. Загальна характеристика зовнiшньоекономiчноi полiтики Китаю
4.2. Роль iноземних iнвестицiй у розвитку держави
4.3. Економiчнi вiдносини мiж КНР та краiнами снд
4.4. Вiдкритi економiчнi зони
Висновок
Список використаноi лiтератури
ДОДАТКИ
Вступ
П'ять тисяч лiт Китайськоi цивiлiзацii, i всього сорок рокiв Китайськоi
Народнiй Республiцi. взнали, про ту, що боролася за свободу, проти агресii чужоземцiв.
1949 рiк вiдкрив нам нову своiрiдну краiну.
Сьогоднi Китай - це краiна про що подолала важкi наслiдки "культурноi революцii", трагедii не мала нiчого спiльний нi з культурою нi з революцiйними традицiями; це краiна з'iднала в собi старе i нове, старовина i сучаснiсть, молоде i вiджиле, деколи що заважаi йти вперед. Все це прийшло в рух сьогоднi i створило атмосферу змiн, яка характеризуi нинiшнiй день краiни.
Об¢iктом дослiдження курсовоi роботи продуктивнi сили Китаю
Предметом дослiдження i вивчення проблем розвитку продуктивних сил i наукове обТСрунтування перспективних напрямiв iх розвитку .
Мета роботи: всебiчно проаналiзувати продуктивнi сили Китаю
Дослiдити потенцiал держави в данiй економiцi свiту
Проаналiзувати шляхи покращення використання продуктивних сил
Проаналiзувати необхiднi для цього ресурси та можливiсть iх залучення,
Визначити необхiднi для цього заходи.
Роздiл РЖ. Значення, передумови розвитку та розмiщення продуктивних сил
1.1. Природнi та територiальнi
фактори
У розвитку китайськоi економiки значну роль вiдiграють природнi ресурси й умови, величезнi трудовi ресурси й особливостi iсторичного розвитку Китаю, причому в останню чверть столiття першочергове значення мають економiчнi реформи, що здiйснюються урядом.
Китай займаi третi мiсце у свiтi за площею територii. Проте три чвертi ii тАФ це гори, плоскогiр'я, пустелi тАФ тобто землi, мало придатнi для господарського освоiння. Лише 12% територii, що розташованi на сходi, являють собою родючi рiвнини. Саме тут зосереджена основна маса населення й найбiльшi мiста. Велика Китайська рiвнина маi агроклiматичнi умови винятково сприятливi для вирощування сiльськогосподарських культур помiрного, субтропiчного й тропiчного поясiв. Завдяки цим умовам, а також наполегливiй працi китайських селян Китай перетворився на найбiльшого виробника сiльськогосподарськоi продукцii у свiтi.
Надра Китаю багатi на кориснi копалини. Китай знаходиться серед перших краiн свiту за запасами кам'яного вугiлля, залiзноi i марганцевоi руд, бокситiв, цинку, олова, сурми, вольфраму, молiбдену, ртутi, титану, кухонноi солi. Особливо великi запаси вольфраму, що складають три п'ятих вiд свiтових. За розвiданими запасами кам'яного вугiлля Китай посiдаi перше мiсце у свiтi (за загальними його запасами тАФ друге). В надрах краiни i також багато урану, золота.
За запасами нафти й газу Китай поступаiться провiдним в цьому вiдношеннi краiнам, але слiд зауважити, що Захiд краiни ще недостатньо охоплений геологiчною розвiдкою.
Китай посiдаi одне з перших мiсць у свiтi за запасами гiдроресурсiв, в тому числi енергетичних. Значна частина кордону краiни являi собою морське узбережжя, що сприяi розвитку рибальства й судноплавства.
На пiвнiчному сходi й пiвденному заходi Китаю збереглися великi пасма лiсiв, що мають промислове значення.
Китай маi надзвичайно багатий i рiзнокомпонентний природно-ресурсний потенцiал, який виступаi потужним фактором розвитку i розмiщення всiх видiв господарськоi дiяльностi та розселення. На розмiщення виробництва i на розселення в першу чергу впливаi рельiф. У Китаi переважають гори, високi рiвнини i плато. Територii з абсолютною висотою понад 500 м займають близько 84% площi краiни, в т. ч. територii з висотами вiд 500 до 1000 м тАФ 19%, з висотами вiд 1000 до 2000 м тАФ 28%, з висотами вiд 2000 до 5000 м тАФ 18%, з висотами понад 5000 м тАФ 19%. Захiдна частина краiни i найвищою: тут розташоване Цiнхай-Тибетське нагiр'я ("Дах свiту"), оточене гiрськими системами. Це перша найвища сходинка у рельiфi. Друга сходинка тАФ широченна смуга високогiрних рiвнин у Внутрiшнiй Монголii, Джунгарсь-кiй i Таримськiй котловинах.
Третя, найнижча сходинка, тАФ рiвнини Сунляо, Велика Китайська низовина та низовини середньоi i нижньоi течiй Янцзи, територii на пiвдень вiд Янцзи (горбистi рiвнини Цзяннанi), якi прилягають до Тихого океану i i найважливiшими землеробськими районами.
Клiмат Китаю в цiлому маi континентально-мусонний характер. Майже три чвертi територii знаходиться у вiдносно сприятливих клiматичних умовах (26% в помiрному, 19% в теплому, 26% в субтропiчному, 1% в тропiчному поясах), що даi змогу вирощувати практично всi сiльськогосподарськi культури.
Середня температура сiчня коливаiться в межах -4В°С (-30В°С в окремих гiрських районах на пiвнiчному сходi) до +8В°С на пiвднi Китаю. Середня температура липня змiнюiться вiд +20В°С на пiвночi до +29В°С на пiвднi. Сумарний обсяг рiчних опадiв тАФ 6000 млрд м3 (5% рiчних свiтових опадiв). Середньорiчна кiлькiсть опадiв тАФ 630 мм. Цей показник коливаiться вiд 500 мм до 2000 мм, зменшуючись на пiвнiчний захiд. Для Китаю характернi частi повенi i посухи. За час вiд 206 р. до Хр. i по 1949 р. Китай пережив 1992 величезнi повенi i 1056 посух. За цей перiод тiльки р. Хуанхе майже 1500 разiв проривала дамби, 26 разiв рiзко змiнювала русло. В середньому 7 разiв на рiк (з травня до вересня) морське узбережжя краiни зазнаi впливу тайфунiв. Усе це завдаi величезних збиткiв народному господарству краiни. Незважаючи на те, що пiсля 1949 р. частота повеней i посух практично не зменшилася, в цiлому клiматичнi умови сприятливi для вирощування майже всiх сiльськогосподарських культур. Жарке лiто, тривалий вегетацiйний перiод дають змогу на значних площах здiйснювати повторнi посiви, а на пiвдень вiд р. Хуанхе вирощувати два i бiльше врожаiв у рiк.
ТРрунтовий покрив краiни теж надзвичайно рiзноманiтний тАФ вiд бурих лiсових i пiдзолистих ТСрунтiв на пiвнiчному сходi до червоноземiв на пiвднi, а також сiро-бурих пустельних ТСрунтiв на пiвнiчному заходi. Практично тут i всi види ТСрунтiв РДвразiйського континенту, крiм тундрових i ТСрунтiв пiвнiчноi тайги. Лише 1/10 територii тАФ орнi землi, 1/8 тАФ лiси, 1/3 пасовища, решта тАФ 1/8 тАФ пiсковi i кам'янистi пустелi. За орними угiддями i пасовищами на душу населення Китай утричi поступаiться свiтовому рiвню, а за лiсовими угiддями тАФ у 8 разiв. Орнi землi зосередженi на обшир-них алювiальних рiвнинах i терасах, де переважають темнi луговi ТСрунти.
Для землеробства на алювiальних рiвнинах басейнiв рiк Хайхе, Хуанхе, Хуайхе використовують свiтлi луговi ТСрунти. Основнi ТСрунти другого важливого сiльськогосподарського району тАФ району рисоводства i в басейнi р. Янцзи i в Пiвденному Китаi тАФ червоноземи.
Особливе мiсце в ТСрунтовому покривi займають так званi рисовi ТСрунти, якi утворилися в результатi трансформацii ТСрунтiв рiзного типу при вирощуваннi рису тАФ основноi сiльськогосподарськоi культури. На рисовi ТСрунти припадаi третина орних земель, з них збирають близько 45% усiх зернових.
Ще бiльш окультуренi ТСрунти лесового плато, де практично вiдсутнi природнi ТСрунти. Основними факторами формування цих ТСрунтiв i древня культура землеробства у цьому районi (4-5 тис. рокiв), його особливий характер, а також катастрофiчний розвиток ерозiйних процесiв.
Китай займаi шосте мiсце у свiтi за запасами поверхневих вод.
Протяжнiсть усiх рiк тАФ близько 227 тис. км. Через Китай протiкаi понад 50 тис. рiк, площа басейну яких перевищуi 100 км2. Бiльшiсть рiк тече з заходу на схiд i впадаi в Тихий океан. Басейн Тихого океану (найбiльшi рiки Янцзи, Хуанхе, Амур, Чжуцзян) займаi майже 60% площi краiни. Загальний об'iм рiчкового стоку становить 2700 млрд м3, що майже дорiвнюi об'iму стоку усiх рiк РДвропи. На душу населення припадаi 2,7 тис. м3 водних запасiв (25% середньосвiтового показника). Щорiчне споживання води тАФ понад 460 млрд м3.
Розподiл поверхневого стоку на територii Китаю не збiгаiться з розмiщенням земель, що обробляються. Так, на Пiвденний Китай припадаi 75% стоку всiх рiк, а площа орних земель тАФ 88%. Для Пiвнiчного Китаю цi показники становлять вiдповiдно 17 i 50%.
Найбiльша рiчкова система Китаю, яка займаi 1/5 територii краiни, тАФ басейн р. Янцзи. За об'iмом стоку (979350 млн м3 тобто 38% усього стоку рiк краiни) р. Янцзи займаi перше мiсце серед рiк Азii i четверте тАФ в свiтi.
У рiзнi пори року на рiчках Китаю спостерiгаються значнi коливання рiвня води (до 15 м), що ускладнюi рiчкове судноплавство.
У краiнi дуже багато каналiв. Найвiдомiший i найбiльший у свiтi тАФ Великий канал, будiвництво якого розпочалось ще 2400 рокiв тому. Зараз протяжнiсть каналу вiд Пекiна до Ханчжоу 1794 км. У Китаi величезна кiлькiсть озер, загальна площа яких тАФ 80 тис. км2 Серед них 12 великих озер з площею понад 1 тис. км2 кожне.
Важливе значення мають пiдземнi води, ресурси яких становлять до 700 млрд м3. З них 630 млрд м3 зосередженi на сходi краiни. Широке використання пiдземних вод почалось у 70-х роках, у зв'язку з тривалою посухою. Тiльки на сходi краiни було викопано понад 2 млн колодязiв.
Надзвичайно рiзноманiтним i рослинний свiт Китаю, який нараховуi близько 35 тис. видiв, в т.ч. 2,8 тис. видiв дерев. На територii краiни можна зустрiти майже всi типи ландшафтiв, властивих пiвнiчнiй пiвкулi: пустелi, степи, луки, савани, хвойнi i листянi лiси помiрного поясу, листопаднi лiси субтропiчного i дощовi лiси тропiчного поясiв. У гiрських районах тАФ багатi за рослиннiстю альпiйськi та субальпiйськi луки.
Тваринний свiт представлений 3,5 тис. видiв хребетних (10% свiтовоi фауни), 2 тис. видiв риб, 1,1 тис. видiв птахiв, 450 видами диких тварин, 210 видiв земноводних, 300 видiв плазунiв тощо. В краiнi i 50 зоопаркiв, 85 заповiдникiв площею 2,2 млн га. Три заповiдники тАФ Болунський (провiнцiя Сичуань), Чанбайшаньський (провiнцiя Гiрiн) i Динхушаньський (провiнцiя Гуандун) тАФ i науково-дослiдними базами мiжнародного значення.
Китай маi практично всi види корисних копалин (140). За запасами вольфраму, олова, сурми, цинку, титану, магнезиту, бури, рiдкоземельних елементiв краiна займаi перше мiсце у свiтi; за запасами бокситiв, фосфору, нiкелю, ртутi, марганцевих руд, молiбдену, нiобiю тАФ друге; за запасами залiзноi руди тАФ третi. В Китаi i значнi родовища нафтоносних сланцiв, сiрки, солi, гiпсу, мiдноi руди, розвiданi родовища понад 50 видiв металiв. За запасами золота краiна займаi четверте мiсце у свiтi. Розвiданi родовища майже 80 видiв неметалiчних корисних копалин (найбiльшi запаси магнезиту, фосфориту, азбесту, графiту, плавикового шпату).
1.2. Демографiчнi
Китай тАФ найбiльша краiна свiту за численнiстю населення. Сьогоднi майже кожна п'ята людина свiту i китайцем. Щороку населення Китаю збiльшуiться на 11 млн. чоловiк. Велика кiлькiсть населення притаманна Китаю ще з давнiх давен. Вона обумовлювалася виском рiвнем народжуваностi, що сягав до 40 %о, хоч i смертнiсть була надзвичайно високою. Пiсля утворення Китайськоi Народноi Республiки в 1949 роцi уряд зiткнувся з проблемою перенаселення краiни. Прирiст населення випереджав темпи зростання економiки.
В цих умовах була розроблена й впроваджена демографiчна полiтика, спрямована на суттiве зниження народжуваностi. Малодiтним сiм'ям надаються пiльги (першочергове надання житла, переваги при прийманнi на роботу або навчання у вузi, виплата грошовоi допомоги тощо). Якщо ж народжуiться друга дитина, то сiм'я позбавляiться цих пiльг, бiльше того, вона сплачуi штраф. РЖ тiльки якщо перша дитина тАФ дiвчинка, дозволяiться мати ще одну дитину. Демографiчна полiтика маi бажанi наслiдки. Наприкiнцi XX столiття коефiцiiнт народжуваностi скоротився до 15%о, а коефiцiiнт природного приросту скоротився до 8-9%о. Китай перейшов до фази помiрного зростання населення, але кожний вiдсоток приросту в абсолютних розмiрах становить десятки мiльйонiв чоловiк.
Переважна частина населення Китаю проживаi в селах. В сiльському господарствi зайнято 50% трудових ресурсiв, в промисловостi тАФ 24% i в послугах тАФ 26%. Численнiсть працездатного населення в 1999 р. становить 720 млн. чол.1
Протягом XIX i в першiй половинi XX столiть для Китаю була притаманна дуже висока емiграцiйна активнiсть. Внаслiдок цього сьогоднi у свiтi нараховуiться понад 45 млн. хуацяо. Бiльшiсть з них в нашi часи i досить заможною частиною населення тих краiн, де вони проживають. В краiнах Пiвденно-Схiдноi Азii хуацяо i навiть елiтною частиною мiсцевоi буржуазii. В Сiнгапурi, що i одним з найрозвиненiших "азiатських драконiв", практично все населення складаiться з етнiчних китайцiв. Хуацяо мають великий вплив на економiку й полiтику краiн цього регiону, i це використовуi уряд Китаю. Мiж комунiстичними лiдерами Китаю й капiталiстичними хуацяо склалися, на перший погляд, дивнi й неприроднi вiдносини: хуацяо протягом десятилiть (особливо з 60-х рокiв) неофiцiйно пiдтримували уряд КНР полiтично й економiчно, переводячи значнi кошти у виглядi iнвестицiй до Китаю через Гонконг. Справа в тому, що комунiстичний Китай для хуацяо уособлюi силу, яка врештi решт скинула iноземне ярмо й покiнчила з вiковим нацiональним приниженням китайського народу. З початком реформування економiки до Китаю стали надходити наростаючi потоки iнвестицiй, значна частка яких належала саме хуацяо. З давнiх часiв китайцi як робiтники визначаються сумлiнним ставленням до працi. Вони здатнi до копiткоi роботи, працi у виснажливих умовах. Вони дисциплiнованi робiтники. Стародавнi й багатовiковi традицii високоi культури, в тому числi культури працi, китайцi спромоглися зберегти й сьогоднi. В цьому полягаi одна з причин успiхiв сучасноi китайськоi економiки.
Велика численнiсть робочоi сили сприяi формуванню великих абсолютних обсягiв виробництва навiть за низькоi продуктивностi працi. Це тАФ один з важливих, хоч i не головний, факторiв, що обумовлюють позицii КНР за розмiрами ВВП серед перших держав свiту.
Загальна велика кiлькiсть населення Китаю формуi широкий споживчий ринок, знов таки незважаючи на невисоку купiвельну спроможнiсть основноi маси споживачiв. Це стимулюi розвиток виробництва спочатку товарiв споживання, а далi тАФ й iнших, по всьому ланцюгу народногосподарського комплексу. Аналiзуючи сучасний етап розвитку економiки Китаю, слiд брати до уваги особливостi його iсторико-економiчного розвитку. Народне господарство Китаю формувалося протягом тисячолiть, через фази розквiту й глибокого падiння. Китай тАФ краiна стародавньоi культури, яка мала вплив на розвиток глобальноi культури людства. Згадаiмо, що китайцi винайшли компас, порох, папiр, паперовi грошi, порцеляну, шовковi тканини. Китай здавна вiдзначався високою культурою землеробства, особливо поливного вирощування рису. Китайцi першими почали вживати чай.
1.3. РЖсторичнi
В Китаi зародилися такi релiгiозно-фiлософськi вчення як даосизм i конфуцiанство. Вони здiйснили значний вплив на ментальнiсть народних мас i на соцiальний устрiй Китаю. Фiлософiя Конфуцiя (Кунцзи) впроваджувала iдеi глибокого поважання батькiв, старших, правителiв; кожна людина повинна знати своi мiсце в суспiльствi i вiдповiдно з цим сумлiнно виконувати своi обов'язки. В рiзних соцiально-iсторичних обставинах цi iдеi справляли позитивний або негативний вплив на розвиток китайськоi економiки. З одного боку, вони формували в китайському народi традицii працелюбства. З iншого боку, цi iдеi консервували феодальнi порядки в краiнi. Невимогливiсть до зовнiшнiх обставин, скромнiсть у побутi часто оберталася браком iнiцiативностi. Конфуцiанство сприяло формуванню iдеi причетностi окремоi маленькоi людини до колективу: колектив (починаючи з сiм'i) тАФ цiннiсть бiльш високого порядку, нiж особистiсть окремоi людини. В роки колективiзацii комунiстичнi iдеологи Китаю дуже вдало використовували цю особливiсть свiтогляду китайця. Фiлософiя даосизму пропагувала кожнiй людинi позицiю невтручання у природний розвиток подiй, що культивувало полiтичну й соцiальну пасивнiсть.
Сплетiння фiлософських догм i природних якостей китайського народу наклали вiдбиток на суперечливу ходу соцiально-економiчного розвитку Китаю. В Середньовiччя Китай був однiiю з найцивiлiзованiших краiн свiту i мав розвинуту на тi часи економiку, основою якоi було сiльське господарство. Феодальний Китай, мабуть, був найбiльш сприятливим середовищем для втiлення конфуцiанських iдей, вплив яких на всi сфери суспiльства, в тому числi й на економiку, був найвiдчутнiшим. Китай довгий час залишався найбiльшою краiною Азii за економiчним потенцiалом. За деякими розрахунками, в 1800 р. на Китай припадало 33% свiтового промислового виробництва (тодi як на всю РДвропу - 28%, на США тАФ 0,8%)
Проте феодальнi порядки тривали в Китаi надмiрно довго; вони консервувалися, не в останню чергу, пануванням iдеологii, яка засуджувала будь-якi змiни в iснуючому соцiально-полiтичному ладi. В XIX столiттi, коли в РДвропi й США вже давно iснувала капiталiстичнi вiдносини, здiйснювався промисловий переворот, а в Японii вiдбувалася революцiя Мейдзi, економiчнi вiдносини в Китаi застигли на рiвнi феодальних порядкiв. Це гальмувало розвиток продуктивних сил краiни. РЖсторичною трагедiiю для китайського народу стала колонiальна експансiя iмперiалiстичних держав. Наприкiнцi XIX й на початку XX столiть Китай опинився подiленим на "сфери впливу" мiж Великою Британiiю, Францiiю, Нiмеччиною, Росiiю та Японiiю. Пограбування ресурсiв Китаю призвело до рiзкого падiння його економiчного потенцiалу. В 1900 р. частка Китаю у свiтовому промисловому виробництвi знизилася до 6% (РДвропи, навпаки, пiдвищувалася до 62%, США тАФ до 24%).
Розвал економiки призвiв до стрiмкого падiння рiвня життя населення. З XIX ст. розпочалася широкомасштабна емiграцiя з Китаю. Найгiршi часи для китайського народу припадають на ЗО тАФ 40-вi роки минулого столiття, коли розпочалася агресiя Японii проти Китаю. Економiка краiни була вiдкинута майже на столiття назад; бiднiсть, злидарство стали повсякденною нормою великих мас народу.
Пiсля розгрому Японii у Другiй свiтовiй вiйнi i за пiдтримкою СРСР склалися сприятливi умови для завершення революцii пiд керiвництвом Комунiстичноi партii Китаю. В 1949 р. було проголошено Китайську Народну Республiку. В краiнi розгорнулися соцiально-економiчнi перебудови, якi мали неоднозначнi наслiдки.
Протягом 1949 тАФ 1952 рокiв уряд КНР нацiоналiзував власнiсть iноземного капiталу й китайськоi буржуазii, здiйснив аграрну реформу й вiдбудував зруйноване вiйною господарство. Виконання плану першоi п'ятирiчки розвитку (1953 тАФ 1957 рр.) поклало основи для iндустрiалiзацii краiни. За допомогою СРСР була створена важка iндустрiя Китаю, швидкими темпами розвивалися паливно-енергетична промисловiсть, металургiя, важке машинобудування, хiмiчна промисловiсть. Багато обдарованих китайцiв навчалися в радянських вузах, де знайомилися з новiтньою технологiiю, в тому числi у стратегiчних галузях. Це, мiж iншим, сприяло досить швидкому виготовленню власноi ядерноi зброi, а потiм i запуску Китаiм власних космiчних об'iктiв.
З кiнця 50-х рокiв в економiчнiй полiтицi Китаю вiдбувся рiзкий поворот. Було проголошено курс на максимально швидкi темпи розвитку економiки; за сiм рокiв планувалося "наздогнати Англiю" за рiвнем економiчного розвитку. Ця полiтика, що одержала назву "великого стрибка" (1958 тАФ 1960 рр.), економiчно не була пiдкрiплена й призвела до великих втрат у народному господарствi. Здiйснювалося насильницьке об'iднання селян у "народнi комуни", в яких iснував високий ступiнь усуспiльнення не тiльки засобiв виробництва, але й особистих речей, домашньоi худоби, житла селян. Сiльське господарство, незважаючи на важку працю селян, дiйшло до упаду. В краiнi розпочався голод. Прямi втрати народного Китаю за роки "великого стрибка" перевищили 100 млрд. юанiв. Було розтринькано велику кiлькiсть ресурсiв. В комунах будувалися примiтивнi металургiйнi печi, якi виплавляли метал надзвичайно низькоi якостi; на це витрачалося чимало залiзноi руди, коксiвного вугiлля й робочоi сили.
Новий удар по китайськiй економiцi був завданий "культурною революцiiю" (1966 тАФ 1978 рр.). Пiд час цiii тривалоi акцii краiна опинилася на межi остаточноi економiчноi дезорганiзацii. Почалося гонiння на iнтелiгенцiю, багато висококвалiфiкованих фахiвцiв, вчених були висланi у вiддаленi райони краiни до комун "на перевиховання"; вiд цього постраждало близько 100 млн. чоловiк. Значна кiлькiсть людей вiдволiкалась вiд нормальноi працi на проведення полiтичних кампанiй. Проголошувався курс "опори на власнi сили", що вело до автаркii. На 60-тi роки прийшовся полiтичний розрив Китаю з СРСР та бiльшiстю iнших соцiалiстичних краiн. Якщо взяти до уваги вкрай напруженi вiдносини Китаю зi США та iх союзниками, то не дивно, що КНР опинилася в полiтичнiй та економiчнiй iзоляцii. "Культурна революцiя" принесла Китаю втрати у 500 млрд. юанiв.
Помiркованi сили в апаратi КПК й урядi Китаю розумiли, що далi така полiтика тривати не може. Пiсля смертi Мао Цзедуна (1976 р.) вiдкрилася можливiсть для ii докорiнного перегляду. Здiйснення новоi полiтики, проведення економiчних реформ, що повернули Китай на ринковий шлях, пов'язано з iм'ям Ден Сяопiна. В груднi 1978 р. було проголошено курс на економiчну реформу ("гайге"), в основу якоi покладалися перебудова вiдносин власностi й формування соцiалiстичного ринку. XII з'iзд КПК (1982 р.) прийняв стратегiю модернiзацii суспiльства. Вона маi здiйснюватися у три етапи: до 2000 р. планувалося збiльшити валову продукцiю промисловостi й сiльського господарства у 4 рази, забезпечити досягнення середнього достатку життя народу; до 2021 р. тАФ пiдняти Китай до рiвня середньо розвинутоi краiни; до 2049 р. (сторiччя КНР) тАФ перетворити Китай на високо розвинуту державу.
Екологiчнi передумови
У краiнi надзвичайно складна екологiчна ситуацiя: тiльки 20% промислових стокiв пропускаються через очиснi споруди, лише третина промислових твердих вiдходiв переробляiться. Забруднення повiтря в мiстах, як правило, перевищуi допустимi норми. Щорiчно в атмосферу викидаiться бiльше 10 млн т двоокису сiрки, кiлька мiльйонiв тонн окислiв азоту, що призводить до випадання "кислотних дощiв". Дуже забрудненi рiки, в якi щорiчно скидаiться 80-90 млн т неочищених промислових i побутових стокiв.
Роздiл РЖРЖ. Особливостi розмiщення провiдних галузей господарства
2.1. Промисловiсть Китаю
За чисельнiстю промислових пiдприiмств i кiлькiстю працюючих краiна займаi перше мiсце у свiтi. Для галузевоi структури промисловостi характернi певнi диспропорцii: мiж видобувними i сировинними, сировинними i обробними галузями, мiж пiдгалузями i окремими пiдприiмствами.
Розвиток промисловостi гальмуi величезна кiлькiсть застарiлого обладнання. Так, основнi фонди, якi були встановленi до утворення КНР, становлять 7%, основнi фонди вiком понад 15 рокiв тАФ 42%, понад 20 рокiв тАФ 33%, 25 рокiв тАФ 14%. Така структура фондiв вимагаi величезних коштiв на модернiзацiю i капiтальний ремонт. Переважна кiлькiсть (понад 90%) промислових пiдприiмств i дрiбними. Якiсть продукцii, випущеноi на цих пiдприiмствах, нижча, а собiвартiсть вища, нiж на великих пiдприiмствах. Важливе мiсце займають сiльськi промисловi пiдприiмства, яких вже декiлька мiльйонiв.
Найвищими темпами розвиваiться легка промисловiсть Китаю, особливо ii найважливiша пiдгалузь тАФ текстильна. На неi припадаi майже 5% усiх промислових пiдприiмств, якi виробляють 14% товарноi продукцii. Близько 35% текстильноi промисловостi вiдповiдаi свiтовим стандартам. Виробництво i переробка текстильноi сировини маi територiальнi особливостi: на пiвночi краiни тАФ це шерсть, льон, конопля, на пiвднi тАФ шовк, джут тощо. КНР вийшла на перше мiсце в свiтi за сумарним випуском тканин, але за виробництвом iх на душу населення вона займаi лише третi мiсце. Менш розвиненi швейна, трикотажна, шкiряна, взуттiва пiдгалузi.
На другому мiсцi харчова промисловiсть, яка об'iднуi понад 40 пiдгалузей: мукомельно-круп'яну, масло-жирову, рибну, м'ясну, консервну, соляну, тютюнову, чайну, виноробну та iн. В краiнi налiчуiться понад 70 тис. пiдприiмств харчовоi промисловостi.
Машинобудування тАФ третя надзвичайно важлива галузь промисловостi. На ii пiдприiмствах зайнято 17 млн осiб, якi виробляють 53 тис. видiв виробiв. Машинобудування практично повнiстю забезпечуi потреби в основному обладнаннi для доменного, мартенiвського, коксохiмiчного виробництва, в залiзничному транспортi (за винятком електровозiв i тепловозiв найновiших конструкцiй), металорiзальних станках i ковальсько-пресовому обладнаннi, багатьох видах двигунiв, обладнаннi для дрiбних i середнiх електростанцiй тощо.
Найбiльшим центром машинобудування i Шанхай, в якому виробляiться понад 20% продукцii галузi.
Важливими центрами виробництва машинотехнiчноi продукцii i Шеньян, Тяньцзiнь, Харбiн, Пекiн, Лоян, Далянь та iн.
Найбiльш розвинена пiдгалузь машинобудування тАФ станкоiнструментальна. За станочним парком Китай займаi друге мiсце у свiтi. Щорiчний випуск станкiв, який зосереджений в основному в провiнцiях Ляонiн, Чже-цзян, Цзянсу, а також в Шанхаi, становить близько 150 тис. одиниць. Основними центрами важкого машинобудування, включаючи нафтове i хiмiчне, i Шеньян, Тайюань, Лоян, Ланьчжоу, Шанхай, Гуанчжоу (Кантон), Фулаерцзi.
Найбiльшими центрами транспортного машинобудування, яке об'iднуi понад 12 тис. пiдприiмств, i Пекiн, Далянь, Цiцiкара, Чанчун, Шеньян, Датун, Цiндао, Чанша.
У Китаi випускають кораблi рiзних типiв i класiв. Головними суднобудiвельними центрами i морськi i рiчковi порти тАФ Шанхай, Далянь, Гуанчжоу, Цiндао, Теньцзiн, Ухань, Чунцiн, Харбiн.
Швидко нарощуiться випуск автомобiлiв (основнi центри автомобiлебудування тАФ Чанчунь i Шиянь). Щорiчно випускаiться близько 0,5 млн автомобiлiв. Але забезпеченiсть автомобiлями китайського населення дуже низька. На вулицях зустрiчаються iмпортнi автомашини, найчастiше японськi. Зате вулицi бiльшостi мiст просто наводненi велосипедами. КНР займаi перше мiсце в свiтi за iх виробництвом. У 90-х роках щорiчно випускалось понад ЗО млн велосипедiв. Китайськi велосипеди користуються популярнiстю в багатьох краiнах свiту.
Значна увага в Китаi придiляiться розвитковi електронноi i приладобудiвноi промисловостi. Наприклад, у 90-х роках минулого столiття щорiчно випускалось близько ЗО млн телевiзорiв. Розвиток в КНР космiчноi технiки, особливо ракетобудування, сприяв створенню пiдприiмств, що випускають ПЕОМ, найсучаснiшi засоби зв'язку, електроннi контрольно-вимiрювальнi прилади.
Центри найновiших галузей тяжiють до приморських районiв, якi краще забезпеченi трудовими ресурсами, мають вигiдне економiко-географiчне положення, бiльш розвинену виробничу i соцiальну iнфраструктуру. Налагоджено випуск обладнання - для легкоi промисловостi (текстильноi, швейноi, трикотажноi).
Сiльськогосподарське машинобудування орiiнтоване на випуск малогабаритноi технiки для селянських господарств.
Паливно-енергетичнi галузi. Незважаючи на наявнiсть багатоi мiнерально-сировинноi бази, розвиток видобувних галузей в цiлому вiдстаi вiд обробних. Щорiчно в краiнi споживаiться понад 2,2 млн т вугiлля, 270 тис. т нафти, 1,5 млн м3 газу, 1,1 млрд кВт електроенергii. Дуже низьким i коефiцiiнт використання електроенергii (менше 30%, проти 40% в розвинених краiнах РДвропи i 50% тАФ в Японii i США).
Щорiчний видобуток вугiлля в останньому десятирiччi становив понад 1 млрд т (потенцiйнi запаси тАФ 3200 млрд т, розвiданi тАФ 850 млрд т). Родовища вугiлля i практично в усiх провiнцiях i автономних районах КНР, але за об'iмами запасiв i видобутком видiляiться Пiвнiчний Китай.
Нафтова промисловiсть тАФ вiдносно молода галузь. Китай посiдаi 5-те мiсце в свiтi за видобутком нафти, 4-те мiсце тАФ за виробництвом електроенергii. При цьому в останнi роки найвища концентрацiя нафтовидобутку мала мiсце в РЖРЖiвнiчно-Схiдному Китаi. Перспективи розвитку нафтовоi промисловостi пов'язанi з освоiнням континентального шельфу (Бохайська i Ляодунська затоки).
Теплоелектростанцii, якi працюють в основному на вугiллi, виробляють 3/4 електроенергii. Найбiльшi з них розташованi у вугiльних басейнах Пiвнiчно-Схiдного Китаю.
Першу геотермiчну електростанцiю збудовано у Лхасi (Тибет). Найбiльша гiдроелектростанцiя Гечжобуа знаходиться в серединi течii р. Янцзи (потужнiсть 2715 МВТ). Ведеться будiвництво атомних електростанцiй в провiнцiях Гуандун i Цзянсу при технiчнiй спiвпрацi з Францiiю, Бразилiiю й iншими краiнами. Незважаючи на розвинену електроенергетичну базу, електроенергii постiйно не вистачаi тАФ залишаються недовантаженими 25-30% виробничих потужностей.
Металургiйна промисловiсть базуiться на використаннi власного природно-ресурсного потенцiалу. КНР видiляiться запасами i видобутком залiзорудноi сировини (вiдповiдно третi i друге мiсця у свiтi). Найбiльшi запаси тАФ в Аньшаньському басейнi. Представленi всi стадii металургiйного циклу, але краiна вiдчуваi дефiцит у високосортнiй сталi, прокатi. Найбiльшi пiдприiмства тАФ це комбiнати повного циклу. Вони, як правило, розташованi в районах видобутку руди i кам'яного вугiлля. Технiчний рiвень металургiйного виробництва невисокий. Тим часом краiна вийшла на четверте мiсце в свiтi за розвитком цiii галузi.
Основнi центри кольоровоi металургii тАФ мiста в провiнцiях Ляонiн, Юньнань, Хуайнань, Ганьсу. Китай експортуi понад 50 видiв кольорових металiв ( олово, сурма, ртуть, молiбден та iн.).
Велика увага придiляiться розвитковi хiмiчноi промисловостi, яка розглядаiться як важливий засiб iнтенсифiкацii сiльського господарства. Мiндобрив виробляiться майже 100 млн т в рiк. В останнi роки iнтенсивно розвиваiться виробництво смол i пластмас. Найважливiшими центрами випуску хiмволокна i Шанхай, Ляон, Баодiн.
У КНР дiють близько 12 тис. пiдприiмств промисловостi будiвельних матерiалiв. Найбiльшi цементнi заводи i в Беньсi, Далянi, Таньшанi, Да-тунi, Нанкiнi, Шанхаi i т. д. За виробництвом цементу (0,2 млрд т в рiк) Китай займаi перше мiсце в свiтi.
2.2. Сiльське господарство
Провiдною галуззю сiльського господарства Китаю i рослинництво. В ньому зайнята бiльшiсть самодiяльного населення. За рiзноманiтнiстю сiльськогосподарськоi продукцii КНР займаi перше мiсце у свiтi. Площа рiллi в Китаi становить 100 млн га. Спостерiгаiться стiйка тенденцiя до ii зниження: розширюiться площа заболочених, засолених i опустелених земель, багато землi вилучаiться пiд рiзнi види будiвництва. Всi сiльськогосподарськi угiддя Китаю становлять 52% площi краiни, в т.ч. рiлля тАФ 10%, пасовища тАФ 41,7%. Бiльше третини орних земель потребують зрошення. Рослинництво виробляi 60% валовоi продукцii сiльського господарства, тваринництво тАФ 14%, пiдсобнi промисли тАФ 22%.
рис тАФ основна продовольча культура. За умовами вирощування його подiляють на поливний i суходiльний. Суходiльний рис вирощують в основному в Пiвнiчному Китаi, поливний тАФ в Пiвденному. В пiвденних i пiвденно-схiдних районах Китаю збирають по два врожаi в рiк.
Пшениця тАФ друга за значенням культура. В Китаi вирощуiться як озима, так i яра пшениця. Райони вирощування озимоi пшеницi розташованi в басейнi р. Хуанхе.
Серед iнших зернових важливе мiсце займають кукурудза, просо, гаолян, ячмiнь. Зерновi становлять в Китаi 3/4 харчового рацiону. У 90-х роках на душу населення вирощувалось 350-400 кг зерна. У 1998 р. в Китаi було вироблено 490 млн т зерна.
Найважливiшими зерновими районами i провiнцii Сичуань, Цзянсi, Шаньдун, Хуайнань, Хенань та iн. У Китаi вирощують i картоплянi, в т.ч. солодку картоплю тАФ батат. В цiлому в структурi посiвних площ КНР 77% припадаi на зерновi культури, 14% тАФ на технiчнi, 9% тАФ на iншi. Величезну увагу в Китаi придiляють вирощуванню технiчних культур. За збором бавовнику, який вирощують в басейнах рiк Хуанхе i Янцзи, КНР займаi третi мiсце в свiтi (4 млн т щорiчно).
Вирощують такi олiйнi культури, як арахiс (провiнцiя Шаньдун), рапс, кунжут.
У Китаi вирощують зелений i чорний чай тАФ 0,5 млн т щорiчно (провiнцii Чжецзян, Хенань, Аньхой, Дуцзян). КНР належить перше мiсце в свiтi за виробництвом шовку (провiнцii Сичуань, Чжецзян, Цзянсi). Вирощують також цукрову тростину (50 млн т), цукровий буряк (10 млн т), джут, тютюн, фрукти. У Китаi традицiйно склалося два типи тваринництва. Перший дуже тiсно пов'язаний iз землеробством i маi пiдсобний характер: в землеробських рiвнинних районах розводять переважно свиней, тяглову рогату худобу, птицю. В захiдних районах поширене екстенсивне кочове чи напiвкочове скотарство. Близько 90% виробництва м'яса припадаi на свинарство. У 90-х роках в КНР вироблялось щорiчно 20 млн т свинини, 2 млн т яловичини i баранини, 3 млн т молока, 0,2 млн т шерстi. Останнiм часом темпи розвитку тваринництва зросли i перевищили середньосвiтовi показники. КНР займаi третi мiсце в свiтi за виловом риби й виробництвом рибопродуктiв. Найбiльшi рiки краiни тАФ Янцзи i Хуанхе тАФ за виловом риби на 1 км2 вiдносяться до числа найбiльш продуктивних рiк свiту. З 500 прiсноводних риб промислове значення мають близько ЗО.
Бiльше 2/3 вилову риби у внутрiшнiх водах забезпечуiться штучним риборозведенням, в т. ч. на рисових полях. Рибу при цьому не пiдгодовують. У пошуках iжi вона рихлить ТСрунт i знищуi сiльськогосподарських шкiдникiв.
2.3. Транспорт i зв'язок
У КНР налiчуiться близько 80 тис. пiдприiмств транспорту i зв'язку, на яких працюi майже 9 млн осiб. Бiльше 90% перевезень припадаi на пiдприiмства державного сектора.
Структура вантажних перевезень маi такий вигляд: 48% припадаi на залiзничний транспорт, 28% тАФ на автомобiльний, 19% тАФ на водний, бiльше 5% тАФ на трубопровiдний. Основний обсяг вантажопотокiв зосереджений у схiднiй частинi Китаю.
Довжина залiзничних колiй тАФ 53 тис. км, автомобiльних шляхiв тАФ 965 тис. км, водних шляхiв тАФ ПО тис. км. На 1 тис. км2 припадаi 5 км залiзничних дорiг (66-й показник у свiтi). Основнi вантажопотоки (60% перевезень) припадають на магiстралi (20% довжини мережi). Особливо iнтенсивно використовуються дороги в схiднiй частинi краiни: Пекiн-Шеньян, Тяньцзiнь-Шанхай, Пекiн-Туанчжоу, якi забезпечують 34% вантажних i 30% пасажирських перевезень Китаю.
Як i ранiше, 80% протяжностi залiзниць припадаi на одноколiйнi лiнii. Довжина електрифiкованих дiлянок тАФ 4,4 тис. км. Близько 70% локомотивного парку тАФ паровози, причому третина iх випущена понад ЗО рокiв тому. Паровозною тягою здiйснюiться майже 60% перевезень.
Пасажирський залiзничний транспорт працюi з величезним перевантаженням.
Велика частка вантажiв перевозиться внутрiшнiми судноплавними шляхами, довжина яких 110 тис. км. Щорiчний вантажооборот китайських портiв перевищуi 370 млн т. У краiнi 116 морських портiв, найбiльшими з яких i: Далянь, Тяньцзiнь, Цiндао, Шанхай, Цiньхуандао, Нiнбо та iн.
Протяжнiсть автодорiг перевищуi 965 тис. км, у т. ч. магiстральних державного значення тАФ 110 тис. км. На 1 тис. км2 протяжнiсть автодорiг в КНР в 5 разiв нижча, нiж в РЖндii, i в 13 разiв нижча, нiж в Японii. В Китаi 10% населених пунктiв не мають дорожнього сполучення.
Довжина авiалiнiй тАФ 324 тис. км. Лiтаки китайськоi авiацii здiйснюють рейси за 300 маршрутами. Протяжнiсть 33 мiжнародних авiалiнiй тАФ 108 тис. км.
Мiський громадський транспорт розвинений слабо. В краiнi налiчуiться 45 тис. автобусiв, 4,5 тис. тролейбусiв, в чотирьох мiстах i трамваi, в Пекiнi i Тяньцзiнi тАФ метро (47 км). Послугами таксi можуть користуватись жителi 160 мiст. 60% пасажирських перевезень здiйснюiться за допомогою велосипедiв. Тiльки в Пекiнi пона
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry