Свiтова торгiвля та зовнiшньо-економiчна дiяльнiсть пiдприiмств

ЗМРЖСТ

Вступ.

1. Свiтова торгiвля та зовнiшньо-економiчна дiяльнiсть пiдприiмств

1.1 Свiтовий ринок та свiтова торгiвля.

1.2 Свiтова органiзацiя торгiвлi як регулятор свiтовоi торгiвлi.

1.3 Украiна та свiтова органiзацiя торгiвлi.

2. Сутнiсть та структура вiльних економiчних зон

2.1 Суть поняття Влофшорна зонаВ» та iх функцiонування.

2.2 Вiльнi економiчнi зони та територii прiоритетного розвитку на Украiнi.

2.3 РЖнвестицiйна привабливiсть рiзних офшорних зон.

3. Сутнiсть та умови реiстрацii офшорних компанiй

3.1 Механiзм створення офшорних компанiй.

3.2 Експортно-iмпортнi операцii в Влподатковому раiВ».

3.3 Особливостi функцiонування Британських Вiргiнських островiв як офшорноi зони.

3.4 Панама - один з найпривабливiших тАЬофшоровтАЭ свiту.

4. Спiльнi пiдприiмства та iх структура

4.1 Форми прояву i рiвнi функцiонування спiльного виробництва.

4.2 Суть i функцiонування спiльних пiдриiмств.

4.3 Транснацiональнi компанii один з найпоширенiших видiв спiльного пiдприiмства.

Висновки

Список використаноi лiтератури

ВСТУП

Входячи у систему мiжнародних економiчних вiдносин, в умовах iнтенсивного формування глобалiзацiйних та iнтеграцiйних процесiв Украiна маi враховувати сучаснi тенденцii свiтового розвитку. РЖншими словами, розвтАЩязання будь-якоi актуальноi нацiональноi економiчноi проблеми передбачаi не адаптацiю, а переадаптацiю нацiональних економiчних моделей i програм до зовнiшнiх чинникiв.

Така необхiднiсть зумовлюiться передусiм системним i всеохоплюючим характером усiх перетворень, у тому числi й економiчних, сутнiстю процесу глобалiзацii становленням iдиноi структурно-функцiональноi системи вiдповiдно до специфiчних iiрархiчних принципiв. В Украiнi вiдбуваiться реформування суспiльства, тодi як у свiтi стрiмко формуiться унiверсальне глобальне середовище.

Одна з його вiдмiтних особливостей полягаi в тому, що в iiрархiчнiй структурi держав одним з визначальних критерiiв i технiко-економiчна розвиненiсть. Остання зумовлюi своiрiдне право на лiдерство як у полiтичнiй, так i у вiйськовiй, фiнансовiй та торговельнiй сферах. Це потребуi реформування всiii системи зовнiшньоекономiчноi полiтики. Лише в разi використання прийнятих свiтовою спiльнотою правил, з урахуванням нацiональних iнтересiв можливi ефективна зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть i оптимальна iнтеграцiя в цю спiльноту Украiни, а також зовнiшньоекономiчна полiтика, що вiдповiдаi iдеалу формування та реалiзацii стратегii нацiонального розвитку й безпеки розвитку в новiй логiцi мiжнародних вiдносин взагалi та мiжнародних економiчних вiдносин зокрема.

РЖнтеграцiя Украiни у свiтовi фiнансово-економiчнi процеси можлива через прийняття свiтових загальноприйнятих стандартiв, а також через поглиблення спiвпрацi у сферi пiдприiмницькоi дiяльностi зi свiтовою спiльнотою.

Мiжнародне економiчне спiвробiтництво i одним iз головних чинникiв впливу на рiвень розвитку економiки кожноi окремоi краiни i свiтового прогресу в цiлому. Складовим елементом такого спiвробiтництва i зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть субтАЩiктiв господарювання рiзних краiн. Для них важливим i знання особливостей комерцiйних операцiй та правил укладання рiзних видiв мiжнародних контрактiв. Саме вiд цих знань залежить успiх зовнiшньоекономiчних операцiй купiвлi-продажу, експортно-iмпортних операцiй, операцiй реекспорту та реiмпорту, операцiй зустрiчноi торгiвлi тощо.

З вище зазначеного витiкаi, що тема курсовоi роботи i актуальною в сучасних умовах розвитку зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв Украiни.

Метою написання даноi курсовоi роботи i розкриття принципiв розвитку i функцiонування форм мiжнародного пiдприiмництва, а також визначення мiсця i ролi Украiни в цьому. Дана тема i досить актуальною адже Украiна нарештi створила зону вiльноi торгiвлi з РДвропейським Союзом, а також приступила до ратифiкацii та виконання договору щодо вступу до СОТ. Це свiдчить про активну участь Украiни в загальних свiтогосподарських процесах, що в свою чергу сприяi розвитку рiзних форм мiжнародного пiдприiмництва на теренах нашоi держави. Задля досягнення цiii мети необхiдно визначити завдання роботи:

1. Дати визначення понять свiтова торгiвля та зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприiмств.

2. Визначити сутнiсть та структуру ВЕЗ

3. Сутнiсть та умови реiстрацii офшорних компанiй.

4. Дати визначення спiльним пiдприiмства та розкрити iх структуру.

Вивчення i ТСрунтовне освоiння процесу формування та реалiзацii зовнiшньоекономiчноi полiтики, аналiз арсеналу ii засобiв i способiв мають виняткове значення у становленнi професiйноi та загальноi культури фахiвцiв у галузi мiжнародного пiдприiмництва. Цей процес надзвичайно складний i тiсно повтАЩязаний з вирiшенням питання ринковоi трансформацii економiки Украiни, що потребуi активнiшоi зовнiшньоекономiчноi полiтики iз залученням значноi кiлькостi товарних i кредитно-фiнансових ресурсiв. Отже, дана курсова робота маi на метi розкриття змiсту всiх складових частин та аспектiв функцiонування рiзних форм мiжнародного пiдприiмництва.

1. СВРЖТОВА ТОРГРЖВЛЯ ТА ЗОВНРЖШНЬО-ЕКОНОМРЖЧНА ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ ПРЖДПРИРДМСТВ

1.1 Свiтовий ринок та свiтова торгiвля

Свiтова торгiвля це форма звязку товаровиробникiв рiзних краiн, що виникають на основi мiжнародного розподiлу працi й обТСрунтовують iх взаiмоекономiчну залежнiсть. РЖншими словами, це торгiвля, що передбачаi перемiщення товарiв та послуг через кордони i вiдбиваi вiдносини краiн щодо експорту-iмпорту цiii продукцii.

Свiтова торгiвля розподiляiться i змiнюiться нерiвномiрно як за територiями, так i за видами продукцii, товарними формами та видами торговельних вiдносин. Сучаснi тенденцii у структурi й динамiцi свiтовоi торгiвлi зумовлюються динамiкою розвитку суспiльного подiлу працi в зовнiшньому пiдприiмницькому середовищi й рiвнем розвитку пiдприiмницькоi дiяльностi в кожнiй конкретнiй краiнi свiту.

Мiжнародна торгiвля за масштабами i функцiями посiдаi винятково важливе мiсце в загальному комплексi мiжнародних економiчних вiдносин. Вона опосередковуi практично всi види мiжнародного спiвробiтництва, включаючи спiльну органiзацiйно-виробничу дiяльнiсть рiзнонацiональних субтАЩiктiв. РЖ iсторично, i логiчно iнтернацiоналiзацiя господарського життя почалася зi сфери товарного обороту. Вiд епiзодичноi мiновоi (без посередництва грошей) торгiвлi ii розвиток прямував до локальних ринкiв. Географiчнi вiдкриття, пiдвищення людських потреб, розвиток науково-технiчного прогресу стимулювали вихiд торгiвлi за межi однiii краiни i формування свiтового ринку.

Свiтовий ринок перетворився на економiчну систему, оскiльки i результатом потужного i прогресивного процесу iнтернацiоналiзацii виробництва й обмiну, повязаного з промисловим та iнформацiйним переворотами, а вiдповiдно й розвитком розширеного вiдтворення. Поглиблення ж мiжнародного розподiлу працi в умовах сучасноi техногенноi цивiлiзацii зумовлюi подальший бурхливий розвиток свiтового товарообороту.

У сучасних умовах свiтова торгiвля розвиваiться доволi динамiчно. Це вiдбуваiться тому, що вона маi своiрiдну iсторiю, корiння, теорii, моделi й тенденцii становлення i розвитку.

Знання з теорii меркантилiзму i неомеркантилiзму, абсолютних i вiдносних переваг, зовнiшньоторговельного мультиплiкатору, життiвого циклу товарiв, моделей Хекшера Олiна i Хюма цiна золото потоки, парадоксу Леонтьiва та iнших створюють реальнi умови для пiдприiмцiв рiзних краiн щодо визначення стратегii сучасних засад розвитку свiтовоi торгiвлi i власноi справи. Крiм того, динамiчнiсть розвитку свiтовоi торгiвлi зумовлюiться також високим рiвнем мiжнародноi спецiалiзацii i кооперацii виробництва, темпами розвитку практично всiх краiн свiту, поширенням полiтики вiльноi торгiвлi.

Для того щоб правильно орiiнтуватися на свiтовому ринку, пiдприiмець повинен знати, яка продукцiя користуiться найбiльшим попитом, а також визначитись iз сучасною галузевою структурою свiтовоi торгiвлi.

Практикою доведено, що нинi найiнтенсивнiше розвиваiться такий сектор свiтовоi торгiвлi, як торгiвля факторами виробництва (капiталом, робочою силою, технологiями), продукцiiю обробноi промисловостi, особливо наукомiсткими товарами.

Так, рiчнi обсяги експорту наукомiсткоi продукцii нинi перевищують 500 млрд дол., а частка високотехнологiчноi продукцii наближаiться до 40 % в експортi промислово розвинених краiн. Значно пiдвищилась роль торгiвлi машинами й обладнанням. Швидкими темпами розширюiться експорт електротехнiчного i електронного обладнання, на частку якого припадаi вже понад 25 % загальних обсягiв експорту машинотехнiчноi продукцii. Щорiчний прирiст свiтового ринку мiкроелектронiки становить 1015 % (прогноз до 2015 р.). Так само великого значення набуваi торгiвля хiмiчноi промисловостi й розвиток металургiйного ринку.

Нинi спостерiгаiться тенденцiя до збiльшення споживання сировини i енергоресурсiв. Проте темпи розширення торгiвлi сировиною значно вiдстають вiд загальних темпiв свiтовоi торгiвлi, оскiльки вже створенi й дiстають великого поширення замiнники сировини, економiчнiшi у використаннi й переробцi.

Крiм того, пiдприiмства впроваджують ресурсозберiгаючi технологii, прогресивнi методи обробки первинних матерiалiв.

З огляду на викладене в мiжнароднiй торгiвлi зтАЩявляiться тенденцiя до скорочення питомоi ваги сировини i рiзкого пiдвищення частки готових виробiв. Так, у краiнах високого економiчного рiвня частка готовоi продукцii в експортi нинi становить 90 %. Краiни з перехiдною економiкою залишаються постачальниками свiтового ринку сировини, продовольства та порiвняно простих виробiв. Такий стан речей зменшуi можливостi цих краiн щодо розширення власного експорту. При цьому зауважимо, що новi iндустрiальнi краiни (Пiвнiчна Корея, Тайвань, Гонконг, Сiнгапур та iн.) пiшли шляхом розвитку легкоi промисловостi, електронiки, точного обладнання, високотехнологiчноi продукцii, що дало iм змогу посiсти третi мiсце у свiтi з експорту.

У звтАЩязку зi швидкими темпами розвитку iнформацiйного суспiльства провiдну роль на свiтовому ринку починаi вiдiгравати торгiвля послугами: науково-технiчними, консалтинговими, iнжинiринговими, лiзинговими, iнформацiйно-обчислювальними. Такий сектор торгiвлi нинi вже становить пяту частину загального обсягу свiтовоi торгiвлi. За окремими оцiнками до 2010 р. торгiвля послугами досягне 80 % обсягу свiтового ВВП, i це тодi, коли ще дуже мала частка послуг залучена до свiтовоi торгiвлi. Останнiм часом iх частка i роль у мiжнародному обмiнi значно пiдвищуiться, насамперед за рахунок нових видiв, а iх у зовнiшнiй торгiвлi понад 600.

Таким чином, знання процесiв мiжнародноi торгiвлi даi змогу пiдприiмцю добре орiiнтуватися в зовнiшньому пiдприiмницькому середовищi й визначати напрям власноi дiяльностi.

Вiд ефективностi мiжнародноi пiдприiмницькоi дiяльностi безпосередньо залежить динамiка стабiльного розвитку кожноi краiни, людськоi цивiлiзацii загалом i сприяi активному розвитку:

Ø мiжнародного розподiлу працi й iнтернацiоналiзацii виробництва;

Ø науково-технiчноi революцii, що, у свою чергу, сприяi оновленню основного капiталу, створенню нових i реконструкцii

Ø функцiонуючих галузей економiки;

Ø транснацiональних корпорацiй на свiтовому ринку;

Ø лiбералiзацii мiжнародноi торгiвлi в межах ГАТТ/СОТ;

Ø лiбералiзацii переходу багатьох краiн до режиму скасування кiлькiсних обмежень iмпорту, зниження митних стягнень, утворення вiльних економiчних зон;

Ø торговельно-економiчноi iнтеграцii, процесiв усунення регiональних барiрiв, формування спiльних ринкiв, зон вiльноi торгiвлi.

Зазначене сприяi тому, що свiтова економiчна система поступово перетвориться на iдиний органiзм, де кожна нацiональна складова матиме власну функцiональну специфiку, нацiональнi особливостi, але всi вони тiсно взаiмоповязанi й мають на метi створення умов сприяння мирноi спiвдружностi краiн свiту, нормальноi життiдiяльностi людини i прогресивного розвитку особистостi.

1.2 Свiтоваорганiзацiя торгiвлi як регулятор свiтовоi торгiвлi

1 сiчня 1995 р. було створено унiверсальну Всесвiтню торгову органiзацiю (СОТ) до якоi входить чинна Генеральна угода щодо тарифiв i торгiвлi, а також комплекс досягнутих пiд час Уругвайського раунду угод i домовленостей (ГАТТ-94). На вiдмiну вiд ГАТТ, яку хоч i непрямо, однак було привтАЩязано до системи ООН, СОТ повнiстю виведено за межi цiii органiзацii. Ця Всесвiтня торгова органiзацiя маi той самий статус, що i МВФ або МБРР, тобто здiйснюi власну полiтику.

Необхiднiсть замiни ГАТТ бiльш чiткою структурою постала з рiзних мiркувань. Це й торговi вiйни, що почастiшали останнiм часом, для запобiгання яким у ГАТТ бракувало повноважень, i те, що система ГАТТ обросла величезною кiлькiстю додаткових угод з приватних питань, якi до того ж постiйно порушувались. Якщо порушник не був членом ГАТТ, органiзацiя не могла застосувати до нього жодних санкцiй.

Основна мета СОТ забезпечити свободу торгiвлi. Однак тепер вона маi бути досягнута не ii лiбералiзацiiю, а так званими увтАЩязками. Упродовж рокiв краiни, що вступили до СОТ, зобовтАЩязуються обмежувати певними граничними рiвнями тарифи на всю сiльськогосподарську продукцiю i на 83 % номенклатури промислових товарiв. З iншого боку, якщо якась краiна пiдвищуi (у встановлених межах) тариф на певний товар, то краiни-експортери останнього можуть зажадати вiд неi зниження тарифу на тi товари, в експортi яких вони зацiкавленi. Цi увтАЩязки мають дати експортерам та iмпортерам упевненiсть в тому, що вони не стануть обтАЩiктами одностороннього протекцiонiзму.

Крiм торгiвлi товарами СОТ регулюi також сферу торгiвлi послугами, питання iнвестицiй i захисту iнтелектуальноi власностi.

Спецiальним рiшенням про функцii СОТ закрiплено процедуру проведення перiодичних оглядiв торгово-полiтичноi практики краiн-членiв, що була введена за кiлька рокiв до Уругвайського раунду i довела свою ефективнiсть. Суть ii полягаi у проведеннi так званих слухань, що засновуються на двох документах: нацiональнiй доповiдi краiни, що розглядаiться, i на доповiдi Секретарiату ГАТТ, що ii спецiально готують.

Обговорення дають змогу краiнам-членам отримати чiткiше уявлення про торгово-полiтичнi режими своiх партнерiв за Угодою (Органiзацiiю). Це пiдвищуi взаiмну iнформованiсть, стабiльнiсть i передбачуванiсть доступу експортерiв на ринки краiн-партнерiв.

Угода, що ii вводить СОТ, становить iдину iнституцiйну структуру, що мiстить ГАТТ-94, а також новi угоди, прийнятi пiд час Уругвайського раунду: угода про торгiвлю послугами (ГАТС), угода про торговi аспекти прав iнтелектуальноi власностi (ТРРЖПС).

Вищим органом СОТ i Мiнiстерська конференцiя, що проводитиметься не рiдше як один раз на два роки. Генеральна рада здiйснюватиме контроль за функцiонуванням органiзацii i в перiод мiж скликанням мiнiстерських конференцiй як вищого органу для вирiшення суперечок i складання оглядiв полiтики краiн-учасниць.

Незважаючи на те що пiдсумки переговорiв у межах Уругвайського раунду стали результатом неминучих компромiсiв, вони розвтАЩязали значну частину давно назрiлих проблем. Було також визначено процедуру вступу до органiзацii внаслiдок досягнутих домовленостей, якi мали бути ратифiкованi нацiональними парламентами десь до весни 1995 р., а 1 червня 1995 р. увесь пакет, зокрема угода про створення СОТ, набрав чинностi.

Зауважимо, що виконання рiшень Уругвайського раунду маi iстотно вплинути на сучаснi мiжнароднi економiчнi вiдносини. РЗх реалiзацiя дасть змогу створити багатосторонню систему, в якiй усi держави матимуть рiвнi права i обовтАЩязки. Не буде одностороннiх переваг i виняткiв з багатостороннiх правил торгiвлi, крiм торгових преференцiй i окремих вилучень, що надаються розвиненими краiнами на користь держав, що розвиваються, з метою економiчного розвитку, вiдбуватиметься iстотне зближення нацiональних законодавств у сферi мiжнародних економiчних вiдносин, буде значно важче, як економiчно, так i полiтично, порушувати правила мiжнародноi торгiвлi.

1.3 Украiна та свiтова органiзацiя торгiвлi

Пiсля Уругвайського раунду увагу краiн членiв Свiтовоi органiзацii торгiвлi (СОТ) почали привертати ще й такi питання як екологiя, конкурентна полiтика, iнвестицii. Адже вiдомо, що громiздке державне регулювання в цих сферах може використовуватися як iнструмент для захисту вiтчизняних виробникiв вiд iноземних конкурентiв.

Новi перспективи розвитку СОТ визначено у Декларацii РЖV Конференцii мiнiстрiв СОТ, що вiдбулася у листопада 2001 р. В м. Доха (Катар). Конференцiя передбачала проведення до 1 сiчня 2005 р. переговорiв з широкого кола питань. Цей раунд переговорiв одержав назву раунд розвитку.

Робоча група СОТ складаiться iз 46 краiн-членiв. Наводимо перелiк заданих угод та iнiцiатив iз зазначенням у дужках року набрання чинностi для Украiни вiдповiдних зобовязань:

1. Хiмiчна гармонiзацiя (2004 р.)

2. Сталь (2004 р.)

3. РЖграшки (2004 р.)

4. Деревина (2004 р.)

5. Текстиль та одяг (2004 р.)

6. Кольоровi метали (2004 р.)

7. Фармацевтичнi препарати (2004 р.)

8. РЖнформацiйнi технологii (2004 р.)

9. Папiр (2005 р.)

10. Сiльськогосподарська технiка (2005 р.)

11. Меблi (2005 р.)

12. Наукове обладнання (2006 р.)

13. Будiвельна технiка (2006 р.)

14. Медичне обладнання (2006 р.)

15. Цивiльна авiацiя (2010 р.)

16. Дистильованi спирти (через 3 роки пiсля вступу до СОТ).

Вступаючи до СОТ, Украiна скасуi переважну кiлькiсть пiльг зi сплати ввiзного мита, що надаються субiктам зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Це призведе до суттiвого збiльшення частки оподатковуваного iмпорту.

Отже, i пiдстави стверджувати, що бюджет Украiни не втратить вiд ii приiднання до СОТ, враховуючи i ту обставину, що бюджет виграi вiд скасування пiльгового оподаткування окремих товарiв вiтчизняного виробництва.

Украiнськi споживачi виграють вiд розширення асортименту i якостi товарiв i послуг та зниження iх цiни. Зниження цiн пошириться не лише на готовi iмпортнi товари, а й на вiтчизнянi товари, де використовуються iмпортнi компоненти. Фахiвцi радять зважати i на фактор часу.

По-перше, розпочалися багатостороннi переговори девятого раунду ГАТТ. Якби Украiна була членом ГАТТ, то у неi була б можливiсть впливати на переговорах на умови свiтовоi торгiвлi на майбутнi десятилiття.

По-третi, на шляху до РДвропейського Союзу Украiнi аж нiяк не можна уникнути СОТ. Членство в СОТ i неодмiнною i першою вiхою на шляху до РДвросоюзу.

Вступ Украiни до Свiтовоi органiзацii торгiвлi забезпечить зменшення тарифних i нетарифних обмежень на шляху просування украiнських товарiв практично на всi головнi товарнi ринки розвинених краiн земноi кулi. Це неодмiнно спричинить збiльшення обсягiв валютних надходжень вiд експорту вiтчизняноi продукцii.

Членство Украiни в СОТ це не лише гарантований доступ украiнських товарiв на свiтовi ринки, а й запобiгання необТСрунтованому проведенню проти продукцii походженням з Украiни розслiдувань щодо недобросовiсноi конкуренцii.

Протягом десятилiття, починаючи з 1992 р., проти украiнськоi продукцii було порушено i проведено понад 90 антидемпiнгових, спецiальних та антисубсидицiйних розслiдувань. Прямi втрати наших виробникiв вiд цього становили 1 млрд дол. Вступ до СОТ гарантуватиме визнання за Украiною статусу краiни з ринковою економiкою пiд час проведення антидемпiнгових розслiдувань. Украiнськi виробники дiстануть можливiсть захищати своi iнтереси згiдно з процедурою розгляду спорiв СОТ, а це дасть змогу навiть у разi визнання факту недобросовiсноi конкуренцii та запровадження обмежувальних заходiв здiйснити географiчну диверсифiкацiю ринкiв збуту своii продукцii та/або переорiiнтувати виробництво на випуск iншоi продукцii.

Вступ до СОТ вiдiграв суттiву роль у розвитку економiки у минулому соцiалiстичних краiн Центральноi та Схiдноi РДвропи. Вони дiстали iнвестицiйний поштовх для розвитку своiх нацiональних економiк.

Позитивнi наслiдки для краiни вiд ii членства у СОТ зявляються не автоматично, а будуть результатом цiлеспрямованоi полiтики, яка створюi потенцiал для використання вiдповiдних можливостей.

Вiдповiдно до ст. 4, 5 та 9 Угоди про партнерство та спiвробiтництво мiж Украiною та РДвропейським Союзом членство Украiни в СОТ i необхiдною умовою лiбералiзацii торгiвлi мiж Украiною i РДС, вхiд до зони вiльноi торгiвлi мiж ними та забезпечення поступовоi iнтеграцii Украiни до РДвропейського Союзу завдяки пiдготовцi та укладенню Угоди про асоцiйоване членство Украiни в РДС.

Фахiвцi вважають, що в разi вступу Украiни до СОТ та лiбералiзацii доступу iноземцiв до вiтчизняного ринку товарiв та одночасного отримання такого ж доступу до товарних ринкiв 145 членiв СОТ (а це становить 95 % свiтовоi торгiвлi) вартiсть експортноi продукцii Украiни, що скористаiться перевагами, буде у 4,7 разу бiльшою, нiж вартiсть iмпорту, доступ якого до ринку Украiни буде лiбералiзовано.

Важливе значення маi також отримання права на застосування мiжнародно визнаного комплексу заходiв захисту внутрiшнього ринку вiдповiдно до угод у рамках СОТ.

Слiд зазначити, що позицiя Украiни на переговорах i досить виваженою 80 % загального обсягу ставок мита перебуваi на рiвнi краiн, якi нещодавно приiдналися до СОТ (Албанiя, Молдова, Китай, Тайвань, Хорватiя, новi держави Балтii). 13 % ставок в Украiнi i вищими, нiж у зазначених державах, а 7 % нижчими.

Свiтова органiзацiя торгiвлi вимагаi чесно та прозоро застосовувати технiчнi регламенти та стандарти i не створювати дискримiнацii щодо iноземноi продукцii.

Процедура приiднання до СОТ охоплюi кiлька етапiв. Досвiд свiдчить, що цей процес у середньому потребуi 5-7 рокiв. Переговорний процес щодо Китаю тривав 15 рокiв.

Спочатку Робочi групи детально вивчають торговельний режим краiни, яка бажаi приiднатися до СОТ. Фахiвцi оцiнюють його узгодженiсть з нормами i правилами СОТ. Далi розпочинаються консультацii та переговори про умови членства. Зазначенi переговори i консультацii вiдбуваються зазвичай на двосторонньому рiвнi.

В них беруть участь зацiкавленi краiни члени Робочоi групи. На переговорах йдеться про умови доступу на ринок краiни-претендентки товарiв i послуг з iнших держав учасниць СОТ, обсяги i термiни прийняття нею зобовязань, якi породжуються членством у СОТ. Краiна, що приiднуiться, одержуi такi ж права, якi мають iншi члени СОТ. Баланс прав i зобовязань означаi припинення дискримiнацii вiдповiдноi краiни на зовнiшнiх ринках.

У результатi завершення переговорного процесу про приiднання до СОТ формуiться такий пакет документiв:

1. Доповiдь Робочоi групи (мiстить повний набiр зобовязань, що iх бере на себе за пiдсумками переговорiв краiна-претендент).

2. Розклад зобовязань щодо тарифiв.

3. Зобовязання щодо рiвня пiдтримки нацiонального сiльського господарства.

4. Розклад специфiчних зобовязань щодо послуг.

5. Протокол про приiднання.

Цей пакет затверджуiться Генеральною радою. Нацiональний законодавчий орган (парламент) ратифiкуi зазначений пакет документiв. Зобовязання стають складовою нормативноi документацii СОТ. Вони вважаються також частиною нацiонального законодавства вiдповiдноi краiни, а вона сама набуваi статусу члена СОТ. Украiнський парламент повинен ратифiкувати даний пакет документiв до 11 червня 2008 року.

Торговельний механiзм СОТ базуiться на концепцii Давида Рiкардо про порiвняльнi переваги краiнi доцiльно експортувати ефективнiшi з точки зору виробництва товари та iмпортувати менш ефективнi. У разi вступу Украiни до СОТ полiпшаться економiчнi умови для певних секторiв та погiршаться для iнших.

Членство у СОТ потребуватиме вiд Украiни зниження тарифiв на iмпорт продуктiв сiльськогосподарського виробництва. Украiна змушена буде вiдмовитися вiд бiльшостi кiлькiсних важелiв контролю обсягiв торгiвлi, а також скоротити державну пiдтримку сiльського господарства. Украiнi потрiбна реструктуризацiя економiки та вдосконалення наявних i створення нових порiвняльних переваг.

2. СУТНРЖСТЬ ТА СТРУКТУРА ВРЖЛЬНИХ ЕКОНОМРЖЧНИХ ЗОН

2.1 Суть поняття Влофшорна зонаВ» та iх функцiонування

Свiтовий досвiд пiдтверджуi , що ефективний захiд для залучення в краiну iноземних iнвестицiй, створення сприятливих умов широко використовуються вiльнi економiчнi зони (ВЕЗ). У вiдповiдностi з цiлями i завданнями, якi вирiшуються в кожному кокретному випадку, створюють зони вiдповiдних видiв та форм.

Функцiонування бiльш як 800 ВЕЗ у всiх практично краiнах свiту справляi вплив на загальноекономiчнi процеси тАУ збiльшення обсягiв виробництва, посилення зовнiшньоекономiчного обмiну, пiдвищення рiвня життя тощо.

Класифiкацiя ВЕЗ:

1) За мiсцем розташування зони:

В· внутрiшнi (в серединi краiни);

В· зовнiшнi (бiля державних кордонiв).

2) За характером обтАЩiкту зонування:

В· локальнi (створенi нга основi виликих пiдприiмств, транспортних вузлiв);

В· комплекснi (значнi за розмiром територiальнi утворення, якi виконують значнi функцii.

3) За функцiональною орiiнтацiiю:

В· зовнiшньоторгiвельнi;

В· торгiвельно-виробничi;

В· науково-технiчнi;

В· туристично- рекреацiйнi

В· банкiвсько-страховi;

В· зони прикордонноi торгiвлi.

Зовнiшньоторгiвельнi тАУ де товари iноземного походження можуть зберiгатися, купуватися та продаватися без сплати ввiзного мита i митних зборiв. Створюються з метою активiзацii зовнiшньоi торгiвлi. Форми органiзацii: вiльнi порти, вiльнi митнi зони, митнi склади.

Торгiвельно-виробничi тАУ створюються з метою стимулювання виробництва, залучення iнвестицiй у прiоритетнi галузi господарства та промисловостi, розширення зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв, забезпечення зайнятостi населення. Форми органiзацii: експортi виробничi зони i iмпорто орiiнтованi зони.

Науковотехнiчнi тАУ дiяльнiсть яких спрямована на розвиток наукового та виробничого потенцiалу. Форми органiзацii: регiональнi iнновацiйнi центри, науково-виробничi парки, локальнi iнновацiйнi центри.

Туристично-рекреацiйнi зони створюються в регiонах з вiдповiдним природним, рекреацiйним та iсторико-культурним потенцiалом з метою його ефективного використання та збереження.

Зони прикордонноi торгiвлi частина територii держави на кордонах з сусiднiми краiнами, де дii спрощений порядок переходу кордонiв та торгiвлi. Створюiться за мiждержавними угодами краiн учасниць.

Банкiвсько-страховi (офшорнi) зони тАУ запроваджують особливо сприятливий режим здiйснення банкiвських тка страхових операцiй в iноземнiй валютi для обслуговування нерезидентiв.

Тепер докладнiше розглянемо механiзм функцiонування офшорних зон.

Життя термiну ВлофшорВ», дало англiйське вираження Влoff shoreВ», дослiвно значуще Влпоза берегомВ». Пiд офшорною дiяльнiстю розумiiться дiяльнiсть комерцiйноi компанii поза юрисдикцiiю якоi-небудь держави. Учасники мiжнародних фiнансових угод не i резидентами краiни, на територii якоi вiдбуваються кредитно-фiнансовi операцii.

Офшорнi зони (ОЗ) стали з'являтися в другiй половинi нашого столiття. У першу чергу вони залучають клiiнтiв тим, що це вкрай сприятливий валютно-фiнансовий режим, низький рiвень оподатковування або його повна замiна на фiксований платiж. Ще одна обставина: високий рiвень таiмностi будь-якоi банкiвськоi i комерцiйноi дiяльностi. А це тАФ анонiмнiсть реальних власникiв компанii, можливiсть довiрчого керування акцiями офшорноi компанii (ОК) за допомогою мiсцевих номiнальних власникiв. В ОЗ iснуi ряд особливостей, що вигiдно вiдрiзняi iх вiд iнших груп краiн з пiльговим оподатковуванням, i створюi iнвестицiйну привабливiсть для iноземних iнвесторiв:

1) Тут максимально спрощена процедура реiстрацii компанii, що утворюiться. Не пiдлягають розголошенню особистостi власникiв фiрми. Розкриття iхнiх iмен може вимагатися лише у випадку початку розслiдування по факту здiйснення карного злочину (шахрайство, незаконна торгiвля зброiю, наркотиками i т.п.). Однак i в цьому випадку е певнi гарантii. У деяких ОЗ можуть випускатися акцii на пред'явника зареiстрованоi компанii. Це забезпечуi анонiмнiсть справжнiх хазяiнiв ОК.

2) В офшорних зонах немаi обмежень на вивiз валюти. Фiрми можуть вiльно вiдкривати депозити в будь-якiй валютi в яких-небудь банках. Вони мають право робити й одержувати платежi в будь-якiй валютi без яких-небудь обмежень.

3) Бiльшiсть краiн Влподаткового раюВ» не вважають карним злочином порушення податкового, валютного i митного законодавства. Вiд фiрм, розташованих в офшорних зонах, не потрiбно представлення бухгалтерських звiтiв i податкових декларацiй. РДдиною формою звiтностi i щорiчний фiнансовий звiт. Зовнiшнi аудитори дiють далеко не у всiх ОЗ. Рахунки фiрм можуть бути перевiренi ними тiльки за рiшенням власникiв.

4) Засновуючи ОК в однiй з численних юрисдикцiй, комерцiйнi компанii реалiзують своi право платника податкiв вибрати будь-якi припустимi законом методи для зменшення податкових зобов'язань, звiльнення вiд митних тарифiв, валютного контролю, експортних i iмпортних квот.

5) В ОЗ пiльговий режим визначаiться також вiдсутнiстю валютних обмежень i митних пошлин i зборiв для iнвесторiв, а також низьким рiвнем статутного капiталу. Найчастiше вiн просто декларуiться, а мiнiмальний розмiр, як правило, не встановлюiться.

6) Процедура керування фiрмою гранично спрощена. РЖнодi вона умовна - керування в цьому випадку здiйснюiться секретарською фiрмою за дорученням власника.

Також немаловажним фактором привабливостi офшора i стабiльнiсть цього режиму. Звичайно протягом 15тАУ25 рокiв з моменту реiстрацii ОК iнвестор гарантуiться вiд несприятливих для нього змiн в ОЗ. Тут найбiльш характерний приклад тАФ Гонконг, що i ОЗ, хоча в 1997 роцi ця територiя перейшла пiд юрисдикцiю Китаю.

Хоча формування пiдприiмств в офшорних зонах асоцiюiться з вiдмиванням тiньового капiталу, однак створення дочiрнiх компанiй iноземними iнвесторами в офшорних зонах i ефективним механiзмом залучення значних iноземних iнвестицiй, створенням нових робочих мiсць, що сприяi розвитку нацiональноi економiки.

Число ОЗ у свiтi можна визначити лише умовно, оскiльки щороку однi з них зникають або перестають функцiонувати, а iншi з'являються. Найбiльш повний список офшорних зон, що визнаi наша держава, приведений у тАЬПерелiку офшорних зонтАЭ, утвердженому розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 14 березня 2001 р. N 79-р.

2.2 Вiльнi економiчнi зони та територii прiоритетного розвитку на Украiнi

На сучасному етапi розвитку економiки Украiни i потреба в залученнi iноземних iнвестицiй з метою поповнення обмежених внутрiшнiх заощаджень та забезпечення додаткових надходжень до економiки краiни.

Основний обсяг iнвестицiй надходить до регiонiв з розвинутою iнфраструктурою, де i пiдтримка iноземного iнвестора. З цiiю метою в Украiнi створюються вiльнi економiчнi зони (ВЕЗ) або територii прiоритетного розвитку (ТПР).

У СЕЗ та ТПР виникають сприятливi митнi умови та режими митного оподаткування: пiльговий режим та рiвень оподаткування, специфiчнi валютно-фiнансовi умови, банкiвсько-кредитна система, системи кредитування та страхування, а також система державного iнвестування.

Типовими для бiльшостi СЕЗ та ТПР i податковi та митнi пiльги щодо:

В· Ввiзного мита тАУ звiльняiться на 5 рокiв ввезення сировини, матерiалiв, устаткування необхiдних для реалiзацii iнвестицiйних проектiв;

В· ПДВ - звiльняiться на 5 рокiв ввезення сировини, матерiалiв, устаткування необхiдних для реалiзацii iнвестицiйних проектiв;

В· Податку на прибуток тАУ передбачене звiльнення вiд цього податку в першi 3 роки вiд дати отримання першого прибутку та обкладення прибутковим податком в розмiрi 50% вiд iснуючоi ставки в наступнi 3 роки, пiсля чого використовуiться звичайна ставка.

В· Плата за землю у деяких ВЕЗ та ТПР передбачено звiльнення вiд сплати цього податку на термiн освоiння земельноi дiлянки, але на термiн не бiльше 3 роки; у деяких таке звiльнення не передбачене;

В· Акцизного збору тАУ у бiльшостi ВЕЗ передбачене звiльнення вiд сплати цього збору в разi експорту, ТПР такоi пiльги не маi.

Оскiльки реалiзацiя всiх iнвестицiйних проектiв передбачаi видачу пiльг в оподаткуваннi, то перед затвердженням цих проектiв органом управлiння СЕЗ iх обовтАЩязково повиннi розглянути органи податковоi служби. За результатами детального розгляду iнвестицiйного проекту готуiться податковий висновок, який подаiться до органу управлiння ВЕЗ, ТСрунтуiться на податковiй звiтностi дiючих пiдприiмств i детальному iнвестицiйному проектi та мiстить наступну iнформацiю:

В· на скiльки проект забезпечуi досягнення основноi мети створення ВЕЗ або ТПР;

В· вiдповiдаi чи нi вид дiяльностi прiоритетному;

В· вид iнвестицiй, iх вид та обсяги, хто виступаi iнвестором;

В· очiкуваний перiод отримання першого прибутку

В· якi пiльги надаватимуться пiд час реалiзацii проекту за видами податкiв та iх сума;

В· загальний висновок тАУ чи може бути ухвалено iнвестицiйний проект з точки зору економiчноi дiяльностi та збiльшення податкових надходжень у майбутнiй перiод.

Основними нормативними актами, що регулюють функцiонування ВЕЗ i ТПР i: Закон Украiни Вл Про загальнi засади створення i функцiонування вiльних економiчних зон вiд 13.10.92, Закон Украiни Вл Про режим iноземного iнвестуванняВ» вiд 19.03.96, Постанова КМУ ВлПро заходи щодо створення та функцiонування вiльних економiчних зон та територiй зi спецiальним режимом iнвестицiйноi дiяльностi вiд 21.09.99, Наказ Держмитслужби Украiни вiд 19.10.2000 ВлПро затвердження порядку прийняття Держмитслужбою обтАЩiктiв митноi iнфраструктури на територiях ВЕЗ, на яких запроваджено режим спецiальноi митноi зониВ»

Статус i територiя ВЕЗ, а також термiн, на який вони створюються визначаiться ВРУ шляхом прийняття вiдповiдного закону по кожнiй ВЕЗ i ТПР окремо. Крiм того 27 червня 2003 року Розпорядженням Президента Украiни Вл Про Комiсiю з аналiзу функцiонування вiльних економiчних зон та територii прiоритетного розвитку зi спецiальним режимом iнвестицiйноi дiяльностiВ» з метою здiйснення комплексного аналiзу функцiонування ВЕЗ i ТПР, створення умов для пiдвищення ефективностi економiчноi дiяльностi в них, створено Комiсiю з аналiзу функцiонування ВЕЗ та ТПР.

В даний момент на територii Украiни фактично дiють 7 ВЕЗ та 7 ТПР, а саме: ПЕЕЗ ВлСивашВ», ВЕЗ ВлЗакарпаттяВ» ВЕЗ ВлСлавутичВ», ВЕЗ ВлКурортополiс ТрускавецьВ», ВЕЗ ВлАзовВ», ВЕЗ ВлДонецькВ» ТПР ВлАвтономна республiка КримВ» ( ТПР ВлСудакВ», ВлФеодосiяВ», ВлКерчВ», ВлСхiдний КримВ», ТПР у Волинськiй обл., ТПР у Донецькiй обл., ТПР у Закарпатськiй обл., ТПР у Луганськiй обл., ТПР у м. Харкiв.

Перше мiсце за кiлькiстю зареiстрованих субтАЩiктiв посiдаi ТПР у Донецькiй обл., друге тАУ ТПР у Закарпатськiй обл., третi тАУ ВЕЗ ВлЯворiвВ»

Найбiльша частка фактично отриманих iнвестицiй припадаi на ТПР у Донецькiй обл. тАУ 69%.

2.3 РЖнвестицiйна привабливiсть рiзних офшорних зон

РЖнвестицiйна привабливiсть рiзних офшорних зон залежить вiд умов реiстрацii й оподатковування. Крiм того, Форумом фiнансовоi стабiльностi розвитих краiн, створеним колишнiм президентом ВлБундесбанкаВ», встановлен рейтинг офшорних зон по ступенем iхньоi надiйностi:

Перша група тАФ Гонконг, Сiнгапур, Люксембург, Швейцарiя, Дублiн, Гернси, острiв Мен i Джерсi.

Друга група тАФ Андорра, Бахрейн, Барбадос, Бермуди, Гибралтар, Лабуан, Макао, Мальта, Монако.

Третя група тАФ Ангилья, Антигуа i Барбуда, Аруба. Белiз, Британськi Вiр

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry