Свiтовi фiнансовi банкiвськi кризи: важелi та заходи демпфiнування, iх вплив в зарубiжнiй i вiтчизнянiй практицi

МАГРЖСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: тАЮ Свiтовi фiнансовi банкiвськi кризи: важелi та заходи

демпфiнування, iх вплив в зарубiжнiй i вiтчизнянiй практицi тАЭ

за спецiальнiстю 8.050103 ВлМiжнародна економiкаВ»

Киiв тАУ 2009

РЕФЕРАТ магiстерськоi роботи студента Украiнського державного унiверситету фiнансiв та мiжнародноi торгiвлi

Тема магiстерськоi роботи: тАЮ Свiтовi фiнансовi банкiвськi кризи: важелi та заходи демпфiнування, iх вплив в зарубiжнiй i вiтчизнянiй практицi тАЭ

Загальний обсяг роботи складаi 92 сторiнки.

Мiстить 3 таблицi, 22 рисунка, 62 джерела посилань, 4 додатки.

Актуальнiсть дослiдженоi проблеми базуiться на необхiдностi обтАЩiктивного оцiнювання глибини фiнансовоi кризи 2008 2009 рр. в Украiнi, динамiки ii розвитку i обсягiв руйнiвноi дii.

ОбтАЩiктом магiстерськоi роботи i фiнансовобанкiвська криза в Украiнi.

Робота мала за мету отримання обтАЩiктивних оцiнок впливу свiтовоi фiнансовоi кризи на дiяльнiсть банкiвськоi системи Украiни, оцiнювання ефективностi заходiв НБУ по стримуванню розвитку фiнансовоi кризи в банкiвськiй системi Украiнi та розробка пропозицiй по удосконалення застосування iнструментiв подолання наслiдкiв свiтовоi фiнансовоi кризи в Украiнi.

Магiстерська робота мiстить в собi наступнi напрямки дослiдження:

- Сутностi процесiв глобалiзацii та свiтовоi фiнансовоi глобалiзацii;

- Сутностi та сучасного стану свiтовоi фiнансовоi системи;

- РЖсторii та причин виникнення свiтових фiнансовобанкiвських криз;

- Розвитку свiтовоi фiнансовоi кризи 2008 року в розвинених краiнах та в Украiнi;

- Рiвня ВлглибиниВ» фiнансовоi кризи в банкiвськiй системi Украiни;

- Заходiв та iнструментiв подолання наслiдкiв свiтовоi фiнансовоi кризи як на макрорiвнi Украiни i ii банкiвськоi системи, так i на мiкрорiвнi комерцiйного банку ВАТ АБ ВлУкргазбанкВ».

Практичне значення магiстерськоi роботи полягаi в тому, що ii результати можуть бути використанi фахiвцями в цiй галузi.

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИКО тАУ МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ЗАСАДИ СВРЖТОВИХ ФРЖНАНСОВИХ БАНКРЖВСЬКИХ КРИЗ, ЯК НАСЛРЖДОК ГЛОБАЛРЖЗАЦРЖРЗ МРЖЖНАРОДНОРЗ ЕКОНОМРЖКИ

1.1 Понятiйне визначення та основнi ознаки процесу економiчноi та фiнансовоi глобалiзацii сучасного свiтового господарства

1.2 Свiтова фiнансова система та сутнiсть свiтових фiнансових банкiвських криз

Висновки до роздiлу 1

РОЗДРЖЛ 2. ПОРРЖВНЯЛЬНИЙ АНАЛРЖЗ БАНКРЖВСЬКИХ ФРЖНАНСОВИХ КРИЗ У РОЗВИНЕНИХ КРАРЗНАХ СВРЖТУ ТА ПОСТСОЦРЖАЛРЖСТИЧНИХ КРАРЗНАХ

2.1 Аналiз фiнансових банкiвських криз у розвинених краiнах свiту та основних iнструментiв iх подолання

2.2 Дослiдження банкiвськоi фiнансовоi кризи в Украiнi в сучасних умовах

2.3 Можливiсть використання Украiною досвiду розвинених краiн свiту щодо подолання банкiвських фiнансових криз

Висновки до роздiлу 2

РОЗДРЖЛ 3. ЗАХОДИ ЩОДО ДЕМПФРЖНУВАННЯ ТА ПОДОЛАННЯ НАСЛРЖДКРЖВ СВРЖТОВОРЗ БАНКРЖВСЬКОРЗ ФРЖНАНСОВОРЗ КРИЗИ В УКРАРЗНРЖ

3.1 Основнi важелi та шляхи демпфiнування у вiтчизнянiй практицi

3.2 Програма подолання наслiдкiв свiтовоi банкiвськоi фiнансовоi кризи в Украiнi

3.3 Рекомендацii щодо пiдвищення ефективностi iнструментiв подолання наслiдкiв свiтовоi фiнансовоi банкiвськоi кризи в Украiнi

Висновки до роздiлу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Глобальна свiтова фiнансова криза 2007 2008 рр. тАФ це глибока фiнансова криза, яка, розпочавшись з банкрутства великих фiнансових установ в США, швидко розрослась у глобальну кризу, призвела до банкрутства декiлькох великих iвропейських банкiв, падiння рiзних бiржових iндексiв та значного падiння вартостi акцiй i товарiв по всьому свiту.

Негативнi подii на свiтових ринках суттiво вплинули i на економiку та фiнансовий сектор Украiни. Хоча Нацiональний банк докладав чимало зусиль, краiна отримала пiдтримку з боку МВФ, було створено стабiлiзацiйний фонд та вжито цiлу низку iнших заходiв, в Украiнi поки що не вдалося остаточно зупинити розвиток негативних тенденцiй.

Проблемам розвитку глобалiзацiйних процесiв, iхнього впливу на рiзнi сфери суспiльного життя, особливостям формування фiнансовоi системи в сучасних умовах присвятили своi роботи вiтчизнянi та iноземнi фахiвцi, науковцi й практики, зокрема Т. Левiт, А. Тейлор, М. Обстфелд, Г. Гескюере, Д. Лук'яненко В. Лукашевич, РЖ. Хоминич, А. Макушкiн, А. Архипов, В. Захожай та iншi.

Для розумiння проблем сучасноi тАЮархiтектуритАЭ свiтовоi фiнансовоi системи велике теоретико-методологiчне значення мають працi таких захiдних учених, як Дж. Бхагватi, А. Демiркуг-Кунта, У. Духрова, Е. Детрагаче, М. Кауфмана, П. Кругмана, К. Муза, К. Омаi, Дж. Стiглiца, Дж.Сакса, Дж. Сороса, Дж. Стюарта, Б. i Р. Ярбургiв. Серед вiтчизняних вчених-дослiдникiв проблематики глобальноi фiнансовоi системи слiд назвати роботи Л.О. Бакаiва, О.Г. Бiлоруса, В.С. Будкiна, РЖ.В. Буракiвського, Д.Г. ЛуктАЩяненка, О.М. Мозгового, В.РД. Новицького, Ю.М. Пахомова, О.В. Плотнiкова, А.М. Поручника, О.РЖ. Рогача, Л.В. Саакадзе, В.С. Савчука, В.РЖ. Сiденка, С.В. Сiденко, А.С. Фiлiпенка, у роботах яких важлива увага придiляiться контексту глобальноi фiнансовоi системи та визначаються чинники i напрямки убезпечення нацiональноi економiки вiд ризикiв експансii глобального свiту.

Актуальнiсть теми магiстерськоi роботи полягаi в необхiдностi обтАЩiктивного оцiнювання глибини фiнансовоi кризи 2008 2009 рр. в Украiнi, динамiки ii розвитку i обсягiв руйнiвноi дii .

ОбтАЩiктом магiстерськоi роботи i фiнансово-банкiвська криза в Украiнi.

Предметом магiстерськоi роботи i фiнансовi характеристики дiяльностi банкiвськоi системи Украiни у перiод початку та поточного розвитку наслiдкiв свiтовоi фiнансовоi кризи в фiнансовiй системi Украiни.

Метою магiстерськоi роботи i отримання обтАЩiктивних оцiнок впливу свiтовоi фiнансовоi кризи на дiяльнiсть банкiвськоi системи Украiни, оцiнювання ефективностi заходiв НБУ по стримуванню розвитку фiнансовоi кризи в банкiвськiй системi Украiнi та розробка пропозицiй по удосконалення застосування iнструментiв подолання наслiдкiв свiтовоi фiнансовоi кризи в Украiнi.

Завданнями магiстерськоi роботи i дослiдження:

- Сутностi процесiв глобалiзацii та свiтовоi фiнансовоi глобалiзацii;

- Сутностi та сучасного стану свiтовоi фiнансовоi системи;

- РЖсторii та причин виникнення свiтових фiнансово-банкiвських криз;

- Розвитку свiтовоi фiнансовоi кризи 2008 року в розвинених краiнах та в Украiнi;

- Рiвня ВлглибиниВ» фiнансовоi кризи в банкiвськiй системi Украiни;

- Заходiв та iнструментiв подолання наслiдкiв свiтовоi фiнансовоi кризи як на макрорiвнi Украiни i ii банкiвськоi системи, так i на мiкрорiвнi комерцiйного банку ВАТ АБ ВлУкргазбанкВ».

Методологiчну основу магiстерськоi роботи становлять iсторичний, системно-структурний пiдхiд до аналiзу економiчних процесiв i звтАЩязкiв. Дослiдження базуiться на використаннi методiв науковоi абстракцii, дiалектичному методi пiзнання, методах статистичного, логiчного, кiлькiсного аналiзу та експертних оцiнок.

Джерельною та статистичною базою магiстерськоi роботи i дослiдження вiтчизняних та зарубiжних вчених, Закони Украiни, Укази Президента Украiни, постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, матерiали Мiнiстерства економiки Украiни, Мiнiстерства закордонних справ Украiни, Мiнiстерства фiнансiв Украiни, Нацiонального банку Украiни, Мiжнародного валютного фонду, Свiтового банку, РДвропейського банку з реконструкцii та розвитку, фiнансова звiтнiсть дiяльностi ВАТ АБ ВлУкргазбанкВ» за 2008 2009 роки.

Практична цiннiсть результатiв магiстерськоi роботи полягаi у виявленнi обтАЩiктивного рiвня ВлглибиниВ» банкiвськоi кризи 2008 2009 рр. в Украiнi та обТСрунтуваннi ефективностi застосування ряду фiнансових важелiв стабiлiзацiйного та рекапiталiзацiйного рефiнансування банкiв Нацiональним банком та урядом Украiни, що пiдтверджуiться практикою та може бути використано спецiалiстами антикризового менеджменту в данiй галузi.

РОЗДРЖЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ЗАСАДИ СВРЖТОВИХ ФРЖНАНСОВИХ БАНКРЖВСЬКИХ КРИЗ, ЯК НАСЛРЖДОК ГЛОБАЛРЖЗАЦРЖРЗ МРЖЖНАРОДНОРЗ ЕКОНОМРЖКИ

1.1 Понятiйне визначення та основнi ознаки процесу економiчноi та фiнансовоi глобалiзацii сучасного свiтового господарства

Провiдним напрямком свiтогосподарського розвитку останнiх десятилiть (особливо останнього) i поступовий перехiд багатьох краiн до економiки вiдкритого типу. Вiн передбачаi лiквiдацiю державноi монополii зовнiшньоi торгiвлi, використання рiзних форм спiльного пiдприiмництва, органiзацiю зон вiльного пiдприiмництва, iнтеграцiю господарського комплексу в свiтове господарство та свiтовий ринок [17, с.4].

Розгортання процесiв глобалiзацii i однiiю з основних ознак сучасного розвитку свiтового господарства, якi справляють суттiвий вплив на систему мiжнародних економiчних вiдносин, трансформують напрями i визначають тенденцii розвитку нацiональних економiк.

На мою думку, пiд глобалiзацiiю свiтового господарства доцiльно розумiти процес посилення взаiмозвтАЩязку нацiональних економiк краiн свiту, що знаходить своi вираження в утвореннi свiтового ринку товарiв i послуг, фiнансiв; становленнi глобального iнформацiйного простору, перетвореннi знання в основний елемент суспiльного багатства, виходi бiзнесу за нацiональнi кордони через формування ТНК, впровадженнi i домiнуваннi в повсякденнiй практицi мiжнародних вiдносин i внутрiшньополiтичного життя народiв принципово нових i унiверсальних лiберально-демократичних цiнностей тощо.

Основними наслiдками глобалiзацii i поступове перетворення свiтового простору в iдину зону, де безперешкодно перемiщаються капiтали, товари, послуги, де вiльно поширюються iдеi й пересуваються iхнi носii, стимулюючи розвиток сучасних iнститутiв i шлiфуючи механiзми iхньоi взаiмодii. Глобалiзацiя, таким чином, маi на увазi утворення мiжнародного правового й культурно-iнформацiйного поля, свого роду iнфраструктури мiжрегiональних, у т.ч. iнформацiйних, обмiнiв.

РЖ хоча глобалiзацiя i новiтньою тенденцiiю у суспiльному життi, дехто з фахiвцiв вважаi, що наприкiнцi XX столiття розпочалася Друга ера глобалiзацii [19, с.42] тАУ фiнансова глобалiзацiя.

Складовими фiнансовоi глобалiзацii i [19, с.43]: глобальнi фiнансовi ринки, глобальнi фiнансовi суб'iкти (ТАНК, транснацiональнi банки, центральнi банки тощо), глобальнi фiнансовi iнструменти як глобальнi продукти, якi i об'iктом купiвлi-продажу на глобальних фiнансових ринках (грошi, iнвестицii, цiннi папери, кредити тощо), технологii фiнансовоi глобалiзацii (глобальнi фiнансовi стратегii, глобальнi фiнансовi мережi, фiнансовi iнновацii тощо).

У найширшому розумiннi фiнансова глобалiзацiя i iдеологiiю, полiтикою та практикою об'iднання нацiональних грошових систем шляхом iх замiщення "свiтовими грошима", функцii яких беруть на себе грошi США, об'iднаноi РДвропи та Японii. Вона i багаторiвневим явищем, оскiльки iснуi на макрорiвнi тАФ тобто впливаi на пiдприiмства, в тому числi ТАНК, мезорiвнi тАФ валютнi, фондовi та iншi фiнансовi ринки всерединi федеративних держав, макрорiвнi тАФ державнi фiнанси i мегарiвнi тАФ мiжнародному, в тому числi регiональному, мiждержавному рiвнi [21, с.59].

При формуваннi фiнансовоi полiтики Украiни та реформуваннi ii фiнансовоi системи слiд брати до уваги той факт, що фiнансова глобалiзацiя тАФ це суперечливий процес. З одного боку, вона сприяi розширенню обмiнiв товарами, технологiями, руху капiталiв, iнформацii тощо, а з iншого тАФ супроводжуiться гiпертрофiiю мiжнародного фiнансового сектору, що дедалi бiльше не вiдповiдаi потребi розвитку реальноi економiки, надаi переваги розвиненим державам, збiльшуi вiдстань мiж багатими й бiдними краiнами. На макрофiнансовому рiвнi дii двi супротивнi тенденцii тАФ тенденцiя до лiбералiзацii фiнансових ринкiв краiн поряд iз збереженням протекцiонiстських заходiв. До того ж, з одного боку, глобалiзацiя даi можливiсть фiнансовим структурам захистити себе вiд валютних та процентних ризикiв шляхом використання iнновацiйних фiнансових iнструментiв, з iншого тАФ породжуi мiжнародну фiнансову нестабiльнiсть, мiжнароднi фiнансовi кризи [19, с.45].

Сутнiсть глобалiзацii прояснюiться в наступних причинах формування глобалiзацiйних процесiв [20, с.78]:

процес iнтернацiоналiзацii, який приводить до поглиблення спiвробiтництва мiж краiнами та посилення iх взаiмозалежностi;

науково-технiчний прогрес: поява iнформацiйних технологiй, якi корiнним чином змiнюють всю систему соцiально-економiчних вiдносин, переносять на якiсно новий технiчний рiвень органiзацiйно-економiчнi вiдносини, транспортнi та комунiкацiйнi звтАЩязки (зниження витрат на трансакцii);

загострення проблем, що i загальними для всiх людей i краiн свiту та i важливими з точки зору збереження та розвитку людськоi цивiлiзацii.

Основнi ознаки процесу глобалiзацii [22]:

взаiмозалежнiсть нацiональних економiк та iхнi взаiмопроникнення, формування мiжнародних виробничих комплексiв поза нацiональними кордонами;

фiнансова глобалiзацiя тАУ зростаюча фiнансова iднiсть та взаiмозалежнiсть фiнансово-економiчних систем краiн свiту;

послаблення можливостей нацiональних держав щодо формування незалежноi економiчноi полiтики;

розширення масштабiв обмiну та iнтенсифiкацiя процесiв руху товарiв, капiталiв, трудових ресурсiв;

створення iнституцiй мiждержавного, мiжнародного регулювання глобальних проблем;

тяжiння свiтовоi економiки до iдиних стандартiв, цiнностей, принципiв функцiонування.

Глобалiзацiя на рiвнi окремоi краiни характеризуiться ступенем взаiмозвтАЩязку ii економiки зi свiтовою економiкою в цiлому. Незважаючи на зростання глобалiзацii свiтовоi економiки, не всi краiни в однаковiй мiрi iнтегрованi до неi. РЖснують декiлька головних показникiв, що визначають ступiнь iнтегрованостi економiк рiзних держав у глобальну економiку, серед яких [14, с.55]:

В· спiввiдношення зовнiшньоторговельного обороту i ВВП;

В· прямi iноземнi iнвестицii (ПРЖРЖ), якi спрямовуються в економiку краiни i з краiни, та портфельнi iнвестицii;

В· потiк платежiв роялтi в краiну та з краiни, що повтАЩязанi з переданням технологii.

Глобалiзацiя на свiтовому рiвнi визначаiться економiчними взаiмозвтАЩязками мiж краiнами, який зростаi та вiдбиваiться на зустрiчних потоках товарiв, послуг, капiталу та ноу-хау, що постiйно збiльшуються. Основною рисою процесу глобалiзацii i формування глобально функцiонуючого виробничого процесу, серцевиною якого i сформованi iнтернацiоналiзованi вiдтворювальнi цикли тАУ ядра, якi виступають своiрiдним локомотивом свiтового господарства. В межах цих циклiв формуiться свiтовий дохiд, перерозподiл якого i головним стратегiчним орiiнтиром i основою зовнiшньоi полiтики будь-якоi держави [20, с.126].

У сучасному свiтi розвиток будь-якоi держави значною мiрою залежить вiд ii участi в мiжнародних вiдносинах. Цей пiдхiд i цiлком зрозумiлим, адже як свiдчить свiтовий досвiд, економiка жодноi краiни не спромоглася повноцiнно функцiонувати, iзолювавши себе вiд свiтовоi економiчноi системи. Дослiдження показують, що лише взаiмопроникнення окремих нацiональних економiк через механiзми iноземних iнвестицiй, створення спiльних пiдприiмств або транснацiональних корпорацiй i становлять основу явища, яке ми називаiмо глобалiзацiiю свiтовоi економiки. Проте найактивнiше вiдбуваiться фiнансова глобалiзацiя, що проявляiться у вiльному переливаннi фiнансового капiталу мiж нацiональними та регiональними ринками капiталу, що призведе до того, що великi потоки iноземного капiталу опиняться на вiтчизняному фiнансовому ринку. А це може мати неоднозначний вплив на внутрiшнiй фiнансовий ринок. Саме тому сьогоднi науковцi, банкiри, полiтики все бiльше уваги придiляють такому явищу як фiнансова глобалiзацiя, шукають новi шляхи органiзацii фiнансовоi системи Украiни та надають рекомендацii щодо ii вдосконалення.

Питанням фiнансовоi глобалiзацii, вивченням рiзних сторiн прояву явища глобалiзацii присвячено працi таких вiдомих iноземних науковцiв, як Дж. Маршал, Ж. Гера, В. Ханкель, Дж. Гелбрейт. Глибокi дослiдження економiчноi та фiнансовоi глобалiзацii здiйснюють в Украiнi науковцi О.Бiлоус, Д. Лук'яненко , В. Мiщенка, В. Захожай, Л.А.Яремко , Л.В.Стукало , РД. Савельiв, З.О. Луцишин, В. Гейця, РЖ.Г. Неделько.

Аналiзуючи теоретичнi надбання та практичнi рекомендацii наведених економiстiв стосовно змiсту процесу фiнансовоi глобалiзацii, я спробувала узагальнимо та синтезувати iх погляди. Отже, в сучасних наукових працях термiн фiнансова глобалiзацiя зазнаi рiзних iнтерпретацiй [44,c.85]:

фiнансова глобалiзацiя i об'iктивним процесом, який вiдображаi сукупнiсть умов розвитку сучасного свiтового суспiльства i, насамперед, науково-технiчного i економiчного прогресу. Це найбiльш складний та розвинений з точки зору iнтернацiоналiзацii процес, що i наслiдком поглиблення фiнансових зв'язкiв краiн, лiбералiзацii цiн та iнвестицiйних потокiв, створення глобальних фiнансових груп;

фiнансова глобалiзацiя це вiльний та ефективний рух капiталiв мiж краiнами й регiонами, функцiонування глобального ринку, формування системи наднацiонального регулювання мiжнародних фiнансiв, реалiзацiю глобальних фiнансових стратегiй ТНК i транснацiональних банкiв;

фiнансова глобалiзацiя i iдеологiiю, полiтикою та практикою об'iднання нацiональних грошових систем шляхом iх замiщення "свiтовими грошима", функцii яких беруть на себе грошi США, об'iднаноi РДвропи та Японii;

фiнансова глобалiзацiя це посилення взаiмозалежностi та взаiмовпливу краiн у сферi фiнансових вiдносин, зростанням ролi мiжнародних кредитних вiдносин, мiжнародного руху капiталiв, розширенням джерел надходження доходiв i розмiщення активiв у iнших краiнах. В ii основi вiльний рух капiталiв, валюти, iх перемiщення через нацiональнi кордони, результатом чого i формування глобальних фiнансових ринкiв i свiтового фiнансового спiвтовариства;

фiнансова глобалiзацiя це розширення кордонiв, меж ринкiв iнвестицiйних iнструментiв, усунення бар'iрiв доступу та розширення можливостей вiльного залучення до глобального iнвестицiйного процесу на принципах конкурентноi боротьби;

фiнансова глобалiзацiя це iнтеграцiя нацiональних фiнансових систем iз мiжнародними фiнансовими ринками та iнституцiями.

Отже, синтезуючи наведенi визначення робимо висновок, що надати однозначне визначення процесу фiнансовоi глобалiзацii важко, адже це дуже складний процес. Але в загальному розумiннi фiнансова глобалiзацiя означаi об'iднання нацiональних фiнансових ринкiв з наступним iх перетворенням у iдиний свiтовий фiнансовий простiр. Вона забезпечуi прискорення темпiв iнновацiй, посилюi взаiмодiю нацiональних економiк на базi сучасних iнформацiйних технологiй i принципiв регулювання, створюi гнучкi ринки працi, товарiв, капiталу.

У сучасному свiтi глобалiзацiя справляi домiнуючий вплив на розвиток будь-якоi держави. З одного боку, через розповсюдження iнновацiй у сферi технологiй i менеджменту, активний обмiн товарами, послугами, iнвестицiями вона сприяi пiдвищенню ефективностi функцiонування нацiональних економiк, а з iншого тАУ посилюi нерiвномiрнiсть, асинхроннiсть та диспропорцiйнiсть розвитку. Однiiю з найяскравiших форм прояву процесу глобалiзацii i вибухоподiбне зростання в останнi роки свiтового фiнансового ринку, фiнансових трансакцiй, що здiйснюються мiж субтАЩiктами свiто-господарських звтАЩязкiв.

Поглиблення iнтернацiоналiзацii у фiнансовiй сферi, змiцнення звтАЩязкiв мiж основними фiнансовими центрами свiту стали основою так званоi фiнансовоi революцii. Ключовi елементи фiнансовоi революцii [45, c.322]:

- поглиблення мiжнародноi фiнансовоi iнтеграцii,

- формування системи мiжнародних фiнансових iнститутiв.

- швидкий розвиток фiнансових iнновацiй.

Згiдно з пропозицiями Н.В. Стукало [44, c. 96], для проведення комплексноi оцiнки рiвня фiнансовоi глобалiзацii краiни необхiдно брати до уваги такi показники:

- E тАУ обсяг експорту фiнансових послуг краiни;

- I тАУ обсяг iмпорту фiнансових послуг краiни;

- CD тАУ обсяг валютних депозитiв у вiтчизняних банкiвських iнститутах краiни;

- CC тАУ обсяг кредитiв в економiку краiни в iноземнiй валютi;

- ID тАУ обсяг валового зовнiшнього боргу;

- DI тАУ обсяг прямих iноземних iнвестицiй;

- PI тАУ обсяг портфельних iноземних iнвестицiй;

- OI тАУ обсяг iнших iнвестицiйних активiв (вiдповiдно до мiжнародноi iнвестицiйноi позицii краiни);

- BC тАУ обсяг статутного капiталу банкiв з iноземним капiталом, зокрема зi 100вiдсотковим iноземним капiталом.

В магiстерському проектi дослiдженi аспекти показникiв CD та BC запропонованоi оцiнки рiвня фiнансовоi глобалiзацii краiни.

В табл.1.1 наведенi iнформацiйнi данi Нацiонального банку Украiни про сьогоднiшнiх мажоритарних власникiв-нерезидентiв в перших 60 найбiльших комерцiйних банках Украiни станом на 01.06.2009 [55].

Як показуi аналiз даних, наведених в табл.1.1:

питома вага активiв в перших 60 банках банкiвськоi системи Украiни становить 96, 34% вiд загальноi суми активiв банкiвськоi системи Украiни;

питома вага активiв в перших 60 банках банкiвськоi системи Украiни, якi знаходяться пiд управлiнням власникiв-нерезидентiв, становить 54,48% вiд загальноi суми активiв банкiвськоi системи Украiни;

з перших 60 комерцiйних банкiв банкiвськоi системи Украiни тАУ 30 комерцiйних банкiв i власнiстю нерезидентiв;

сумарна частка активiв в iнших 100 комерцiйних банках Украiни не перевищуi 3,7% вiд загальноi суми активiв в банкiвськiй системi Украiни.

Таблиця 1.1

Мажоритарнi власники-нерезиденти в перших 60 найбiльших комерцiйних банках Украiни [55]

Таким чином, через 18 рокiв незалежностi станом на 01.06.2009 року, за рахунок привабливого для нерезидентiв рiвня прибутковостi дiяльностi банкiв в Украiнi, бiльше 54% фiнансового потоку в Украiнi приватизовано та управляiться нерезидентами, а також iнтегровано в глобальний мiжнародний рух фiнансових ресурсiв, який не може регулюватися тiльки урядом держави, на територii якоi дiють банки.

Вiдповiдно, опублiкований вперше Нацiональним банком Украiни у 2009 роцi статистичний матерiал про по-валютну структуру залучених та запозичених коштiв комерцiйних банкiв Украiни (станом на 01.04.2009 року [55]), показуi реальний рiвень глобалiзацii фiнансовоi системи Украiни в обслуговуваннi руху мiжнародних фiнансових ресурсiв:

- загальна сума залучених коштiв в БС Украiни становить тАУ 753,5 млрд. грн., з них сумарний еквiвалент залучених коштiв в iноземнiй валютi становить еквiвалент 457,7 млрд. грн. (60,74%);

- загальна сума залучених коштiв в перших 18 найбiльших банках БС Украiни становить тАУ 520,7 млрд. грн., з них сумарний еквiвалент залучених коштiв в iноземнiй валютi становить еквiвалент 329,9 млрд. грн. (63,35%);

Фiнансова глобалiзацiя маi певнi небезпеки як для розвинутих краiн, так i для краiн, що мають невисокий економiчний рiвень розвитку. РЖснують реальнi небезпеки фiнансовоi глобалiзацii [53, c.27]:

по-перше, небезпека глобальних фiнансових криз;

по-друге, небезпека пiдриву суверенiтету краiн з невисоким рiвнем розвитку з причин борговоi i iншоi фiнансовоi залежностi;

по-третi, розрив рiвня фiнансового i, в цiлому економiчного, розвитку окремих краiн;

по-четверте, фiнансове пiдпорядкування краiн з невисоким рiвнем розвитку з боку розвинутих краiн;

по-птАЩяте, фiнансиалiзацiя культурних та iнших нематерiальних цiнностей.

1.2 Свiтова фiнансова система та сутнiсть свiтових фiнансових банкiвських криз

На даний момент не iснуi iдиного визначення свiтовоi фiнансовоi системи. Наприклад, Красавiна Л.Н. вважаi, що Влсвiтовi валютнi, кредитнi, фiнансовi i страховки ринки i специфiчною сферою ринкових вiдносин, де обтАЩiктом операцii служить грошовий капiталВ» [36, c. 53]. ОбтАЩiктивна основа розвитку свiтових валютних, кредитних, фiнансових ринкiв тАУ це Влзакономiрностi кругообiгу функцiонуючого капiталуВ» . Капiтали на одних дiлянках, що тимчасово звiльняються, перетiкають на тi дiлянки, де виникаi на них попит. Бездiяльнiсть капiталу суперечить його природi i законам ринковоi економiки. На рiвнi всесвiтнього господарства цю суперечнiсть вирiшують свiтовi валютнi, кредитнi i фiнансовi ринки.

Рогач О.РЖ. визначаi фiнансовi ринки як Влсферу економiчних вiдносин, якi виникають при здiйсненнi операцiй з купiвлi-продажу iноземноi валюти i цiнних паперiв, деномiнованих в iноземнiй валютi, а також операцiй з iнвестування капiталу в iноземнiй валютiВ» [38, c. 42].

Предметом торгiвлi на свiтовому фiнансовому ринку i позиковий капiтал, борговi iнструменти i похiднi контракти. З функцiональноi точки зору, на думку Мозгового О.М. [ 37, c.123], пiд мiжнародним фiнансовим ринком слiд розумiти сукупнiсть i взаiмне переплетення нацiональних i мiжнародних ринкiв, що забезпечують напрям, акумуляцiю i перерозподiл грошових капiталiв мiж суб'iктами ринку за допомогою банкiвських i iнших фiнансових установ для мети вiдтворювання i досягнення нормального спiввiдношення мiж попитом i пропозицiiю на капiтал. А по економiчнiй сутностi, це тАФ система певних вiдносин i своiрiдний механiзм збору i перерозподiлу на конкурентнiй основi кредитних ресурсiв мiж краiнами, регiонами, галузями, економiчними агентствами.

Фiнансовi ресурси свiту (свiтовi фiнанси) тАУ це сукупнiсть фiнансових ресурсiв усiх краiн, мiжнародних органiзацiй i мiжнародних фiнансових центрiв свiту [36, c.91]. По вузькому визначенню, це тiльки тi фiнансовi ресурси, що використовуються в мiжнародних економiчних вiдносинах, тобто вiдносинах мiж резидентами i нерезидентами. Границя мiж широким i вузьким визначеннями усе бiльше розмиваiться в мiру глобалiзацii свiтових фiнансiв.

Фiнансовi ресурси свiту знаходяться переважно в русi, перерозподiляючись мiж рiзними учасниками мiжнародних економiчних вiдносин. Частина з них попадаi в золотовалютнi резерви (ЗВР), частина надаiться за рубiж на пiльгових умовах у видi допомоги, але основна маса купуiться i продаiться на свiтовому фiнансовому ринку (свiтових ринках капiталу). механiзм цього переливу можна представити у видi схеми рис 1.1 [36]:

Рис.1.1 Механiзм перерозподiлу фiнансових ресурсiв свiту [36, c.78]

Основна маса фiнансових ресурсiв свiту зосереджена в розвитих краiнах. Приватнi особи, компанii, органiзацii й уряди цих краiн володiють основною частиною золотовалютних резервiв свiту; саме iхнi фiнансовi засоби обертаються на свiтовому фiнансовому ринку i, в основному, i головними джерелами фiнансовоi допомоги у свiтi.

Свiтовий фiнансовий ринок являi собою сукупнiсть фiнансово-кредитних органiзацiй, що як посередники перерозподiляють фiнансовi активи мiж кредиторами i позичальниками, продавцями i покупцями фiнансових ресурсiв.

Свiтовий фiнансовий ринок можна розглядати пiд рiзними кутами зору. З функцiональноi точки зору його можна розбити на такi ринки, як валютний, деривативiв, страхових послуг, акцiй, кредитний, а цi ринки, у свою чергу, пiдроздiляються на ще бiльш вузькi. З погляду термiнiв обертання фiнансових активiв свiтовий валютний ринок можна роздiлити на двi частини: грошовий ринок(короткостроковий) i ринок капiталу(довгостроковий).

Мiжнароднi валютнi вiдносини поступово придбали сучаснi форми органiзацii на основi iнтернацiоналiзацii господарських зв'язкiв. Валютна система тАУ це форма органiзацii i регулювання валютних вiдносин, закрiплена нацiональним законодавством чи мiждержавними угодами. Розрiзняють нацiональну, свiтову, мiжнародну (регiональну) валютнi системи [36, c. 12].

РЖсторично спочатку виникли нацiональнi валютнi системи, закрiпленi нацiональним законодавством з урахуванням норм мiжнародного права. Нацiональна валютна система i складовою частиною грошовоi системи краiни, хоча вона вiдносно самостiйна i виходить за нацiональнi границi. РЗi особливостi визначаються ступенем розвитку i станом економiки i зовнiшньоекономiчних зв'язкiв.

Характер функцiонування i стабiльнiсть свiтовоi валютноi системи залежать вiд ступеня вiдповiдностi ii принципiв структурi свiтового господарства, розмiщенню сил i iнтересам ведучих краiн. При змiнi даних умов виникаi перiодична криза свiтовоi валютноi системи.

Взаiмний зв'язок нацiональноi i свiтовий валютних систем не означаi iхньоi тотожностi, оскiльки рiзнi iхнi задачi, умови функцiонування i регулювання, вплив на економiку окремих краiн i свiтове господарство. Зв'язок i розходження нацiональних i свiтовий валютних систем виявляються в iхнiх елементах (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Основнi елементи нацiональноi i свiтовий валютних систем [36, c.24]

Формування свiтового фiнансового ринку стало основою колосальноi експансii глобального капiталу, i особливо тАУ спекулятивного капiталу. Це створюi загрозу свiтових фiнансових криз, що охоплюють бiльшiсть краiн свiту. Подii останнього часу, а саме iвропейська валютна криза 19921993 рр., мексиканська фiнансова криза 1994 р. й особливо загострення фiнансових проблем у Пiвденно-Схiднiй Азii в 1997 р. та р. Росii й Бразилii в 1998 р., з новою силою привернули увагу до мiжнародних фiнансових проблем.

Фiнансовi кризи показали, що ситуацiю ускладнюють небезпеки подальшого порушення макроекономiчного балансу, якi висувають iншi принципове в регулятивному вiдношеннi питання: що з негативних факторiв i первiсним. Або це тАФ вибухонебезпечнi зовнiшнi борговi нагромадження, експортна незабезпеченiсть фiнансових зобовтАЩязань по вiдношенню до валютних iнструментiв та iнститутiв, або навпаки, скорiше тАФ це порушення балансу на валютних бiржах, якi можуть спричинитися до погiршення стану на бiржах фондових, в реальному векторi взагалi, обтАЩiктивно унеможливлюючи таким чином своiчасне повернення боргiв закордонним кредиторам та пiдриваючи довiру потенцiйних прямих iнвесторiв до краiни.

Економiчна криза 2007 2009 рокiв, яку переживаi свiт, восьма за останнiх сто рокiв.

РЖсторiя банкiвсько-фiнансових криз [53, c. 27]:

1890 Криза банку Baring. Найстарiший англiйський банк Baring тАУ кредитор залiзниць та iнших iнфраструктурних проектiв тАУ збанкрутував. Банк Францii та Росiйський центральний банк надали Англii великий кредит, що допомiг краiнi впоратися з валютною кризою i провести санацiю банку.

1907 Криза фондовоi бiржi в Нью-Йорку. Банк Англii пiдняв дисконтну ставку з 3,5 до 6% для поповнення золотих резервiв. Це призвело до вiдпливу капiталу з США тАУ iнвестори охоче вкладали у держпапери Королiвства. Акцii на Нью-Йоркськiй фондовiй бiржi обвалилися.

1914 Мiжнародна фiнансова криза. Була викликана початком Першоi свiтовоi вiйни. Причина тАУ тотальний розпродаж паперiв iноземних емiтентiв урядами США, Великоi Британii, Францii та Нiмеччини для фiнансування воiнних дiй. Руiна та окупацiя Украiни и 1920-1922 - Свiтова економiчна криза. Пiслявоiнна дефляцiя i рецесiя. Явище було повтАЩязане з банкiвськими i валютними кризами в Данii, РЖталii, Фiнляндii, Голландii, Норвегii, США та Великiй Британii. Голод в Украiнi в 1929-1933 Велика депресiя. 29 жовтня 1929 року (Чорний четвер) обрушилися всi фондовi iндекси на американських бiржах. Кризi передувало скорочення виробництва у краiнах, що розвиваються: бум фондового ринку в США у 19271928 роках призвiв до вiдпливу капiталу з РДвропи та Латинськоi Америки, спровокував кiлька валютних криз в Австралii, Аргентинi, Бразилii, Уругваi. Голодомор.

1933 Криза долара. Президент США Теодор Рузвельт вирiшив припинити дiю золотого стандарту в США. На той момент запаси золота у ФРС не покривали обсягу грошовоi маси в краiнi. Побоюючись втiлення планiв Рузвельта, iноземнi iнвестори почали скуповувати долари, обмiнювати iх на золото i вивозити дорогоцiнний метал з краiни. У пiдсумку Рузвельт здiйснив задумане: скасував привтАЩязку долара до золота.

1973 Перша енергетична криза. Почалася з подачi краiн тАУ членiв ОПЕК, якi знизили обсяги видобутку нафти. Таким чином добувачi чорного золота намагалися пiдняти вартiсть нафти на свiтовому ринку. 16 жовтня 1973 року цiна барелi нафти пiдвищилася на 67% тАУ з $3 до $5. У 1974 роцi вартiсть нафти сягнула $12.

1987 Чорний понедiлок. 19 жовтня 1987 року американський фондовий iндекс Dow Jones Industrial обвалився на 22,6%. Слiдом за американським провалилися ринки Австралii, Канади, Гонконгу. Катастрофу на свiтових фондових майданчиках бiржовики вважають мiстикою: подii не передували економiчнi чи полiтичнi потрясiння. Можлива причина кризи тАУ стадний ефект: вiдплив iнвесторiв з ринкiв пiсля iстотного зниження капiталiзацii двох-трьох великих компанiй.

19941995 Мексиканська криза. Наприкiнцi 80х мексиканський уряд провадив полiтику залучення iнвестицiй у краiну. Зокрема, чиновники вiдкрили фондову бiржу, вивели на майданчик бiльшiсть мексиканських держкомпанiй. У 19891994 роках у краiну хлинув потiк iноземного капiталу. Перший прояв кризи тАУ втеча капiталу з Мексики: iноземцi почали побоюватися економiчноi кризи. У 1995 роцi з краiни ВлпiшлиВ» $10 млрд. Почалася криза банкiвськоi системи.

1997 Азiйська криза. Наймасштабнiше падiння азiатського фондового ринку з часiв Другоi свiтовоi вiйни. Криза стала наслiдком вiдходу iнозем

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry