Спiльнi пiдприiмства та особливостi iх розвитку в Украiнi

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

МАРРЖУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНРЖТАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

РЕФЕРАТ

З дисциплiни ВлРЖнвестуванняВ»

На тему:

ВлСпiльнi пiдприiмства та особливостi iх розвитку в УкраiнiВ»

студента денноi форми навчання

курсу РЖРЖРЖ, спецiальностi тАЮМЕКтАЭ

Мельниченко Валерii Сергiiвни

Марiуполь тАУ 2007

Змiст

Змiст. 2

Вступ. 3

Роздiл 1. Спiльнi пiдприiмства та особливостi iх правового статусу в Украiнi. 4

Роздiл 2. Особливостi iх розвитку спiльних пiдприiмств в Украiнi. 6

2.1 Еволюцiя украiнського законодавства у сферi iноземних iнвестицiй та дiяльностi спiльних пiдприiмств. 6

2.2 Залучення iноземних iнвестицiй та створення спiльних пiдприiмств в Украiнi 9

2.3 Специфiка економiчного механiзму функцiонування спiльних пiдприiмств в Украiнi 13

Роздiл 3. Проблеми та перспективи розвитку спiльних пiдприiмств в Украiнi. 16

Висновки. 19

Список використаноi лiтератури. 20

Вступ

Ця тема дуже актуальна, тому що на сучасному етапi розвитку наша краiна внаслiдок трансформацiйних процесiв у минулому переживаi перiод нестабiльностi та встановлення ( вже протягом двох десятилiть ) економiчноi, правовоi та соцiальних структур. Будь якi змiни подiбного характеру не проходять без значних затрат ресурсiв, а змiни в масштабi цiлоi краiни потребують залучення капiталiв колосального масштабу. Нажаль, наша економiка не може забезпечити достатнiй рiвень iнвестування. Внутрiшнi iнвестицii гальмуються нерозвинутiстю вiтчизняного фондового ринку, а також станом банкiвськоi системи Украiни. В результатi цього, питання залучення iнвестицiйних ресурсiв з-за кордону i досить актуальною вже протягом довготривалого перiоду часу.

Зараз ситуацiя, з точки зору експертiв, повертаiться на краще. ОбтАЩiм припливу iноземних капiталiв значно зрiс, проте нiхто не каже про те, що сучасний рiвень iнвестування i достатнiм.

Це вiдбуваiться внаслiдок того, що данi iнвестицiйнi ресурси використовуються не найефективнiшим способом. Досягти ефективностi можна за допомогою проведення процесу iнвестування у вже сформованi органiзацiйно-економiчнi структури. Такий варiант розвтАЩязку проблеми може запропонувати мiжнародне спiльне пiдприiмництво. А саме одна з його складових тАУ спiльнi пiдприiмства (СП).

Метою даноi роботи i розглянути спiльне пiдприiмство в умовах економiки Украiни, а також прослiдити змiни в державному регулюваннi цього виду iноземних iнвестицiй.

Роздiл 1. Спiльнi пiдприiмства та особливостi iх правового статусу в Украiнi

Спiльнi пiдприiмства (СП) виступають одночасно як форма використання iноземного капiталу i рiзновид органiзацii та здiйснення конкретноi господарВнськоi дiяльностi, де вiдбуваiться безпосереднi зiткнення iнтересiв учасникiв. Принципова вiдмiннiсть СП вiд iнших форм мiжнародного спiвробiтництва поВнлягаi у тому, що взаiмодiя партнерiв знаходить вiдображення у iдинiй правоВнвiй формi. Це, у свою чергу, маi велике значення з точкизору правового регуВнлювання. Обрання СП у якостi форми спiвробiтництва свiдчить i про вибiр вiдВнповiдного правового регулювання, а саме права краiни-реципiiнта капiталу. До установчого договору про створення СП може бути внесено умову, яка визнаВнчаi конкретнi вiдносини сторiн на основi норм права iншоi держави (не тiii, де пiдприiмство створене i функцiонуi), що узгоджуiться з принципом свободи вибору права договору. Однак i в такому випадку щодо СП застосовуiться в цiлому законодавство краiни, де воно засноване, а внесення положення, яке пеВнредбачаi застосування закону iншоi держави, можливе на основi того, що право краiни заснування це допускаi. Крiм того, такi положення можуть стосуватися лише несуттiвих умов договору. Отже, економiчне спiвробiтництво у формi спiльного пiдприiмства у правовому аспектi передбачаi органiзацiю iдиного суб'iкта права, що регулюiться iдиною системою правових норм. У цьому й полягаi основна вiдмiннiсть даного виду мiжнародного спiвробiтництва вiд iнших його форм.

При характеристицi СП на перший план виходить не стiльки форма влаВнсностi, як вид договору, на основi якого спiльне пiдприiмство створюiться у якостi конкретноi юридичноi особи i який обумовлюi особливiсть його правоВнвоi поведiнки. Вступ до СП передбачаi трансформацiю майнових прав учасниВнкiв у права зобов'язувальнi, якi акумулюються установчим договором.

Один iз аспектiв дослiдження СП як форми залучення iноземного капiВнталу передбачаi аналiз законодавства про iноземнi iнвестицii. Незалежно вiд розбiжностей в концептуальному пiдходi у розв'язаннi цiii проблеми для закоВннодавства будь-якоi краiни спiльним залишаiться одне: регулювання iноземних iнвестицiй - це регулювання дiяльностi, що здiйснюiться в "умовах "чужоi" держави. Це означаi, що правове становище iноземного iнвестора i вразливим незалежно вiд конкретноi суспiльно-полiтичноi ситуацii на конкретному етапi розвитку тiii чи iншоi держави. Вразливiсть iноземного РЖнвестора виникаi внаВнслiдок його пiдпорядкування юрисдикцii держави, яка приймаi iнвестицii. ТоВнму важливим завданням законодавства про iноземнi iнвестицii i встановлення чiтких i зрозумiлих правил, якi б виключали найменшу можливiсть прояву свавiлля з боку влади або ж вжиття заходiв, що носять дискримiнацiйний харакВнтер. РЖншими словами, законодавство про iноземнi iнвестицii в однаковiй мiрi спрямоване на регулювання дiй iноземних iнвесторiв i самоi держави, яка приВнймаi iноземнi iнвестицii.

Завдяки вдало розробленiй полiтицi регулювання прямих iноземних iнВнвестицiй багато спiльних пiдприiмств демонструють вищi порiвняно з середнiВнми по краiнi обсяги вкладання капiталу, продуктивнiсть працi, ефективнiсть виробництва та питому вагу в експортi.

Водночас питання пiльговостi податкового режиму не можна вважати визначальним щодо iнтенсивностi процесiв створення та функцiонування спiВнльних пiдприiмств. Мiжнародна практика свiдчить, що для РЖноземноi фiрми об'iктивно важливi не стiльки пiльги, як загальний режим розвитку приватного пiдприiмництва, яким користуiться i нацiональний капiтал i який багато в чоВнму визначаi характер та ступiнь комерцiйного ризику. Якщо цей режим стабiВнльний i сприятливий, а також суворо дотримуiться державними органами усiх рiвнiв, то його просте поширення на iноземнi компанii у багатьох випадках буВнде достатньою умовою для прийняття позитивного рiшення про РЖнвестування коштiв. З iншого боку, велика кiлькiсть пiльг - це часто показник несприятлиВнвого iнвестицiйного режиму. Слiд також враховувати, що вигоди, пов'язанi iз стимулами для iнвестицiй, i короткостроковими, вiдносно низькими i стосуВнються виключно фiрм, якi користуються цими пiльгами.

Безумовно, Украiна ще не досягла того рiвня економiчного розвитку, коли повна вiдмова вiд пiльг для iноземних iнвесторiв i цiлком виправданою. Тому доцiльно було б створити привiлейованi умови насамперед для СП виробничого характеру, розробивши систему стимулювання на засадах галузевоi i регiональноi вибiрковостi, а також з урахуванням розмiру iноземноi iнвестицii i ступеня новизни привнесеноi технологii. Для стимулювання експортноi дiяльВнностi СП було б доцiльно ввести диференцiйований податок в залежностi вiд приросту долi експорту власноi продукцii пiдприiмства. Нарештi, важливу роль у стимулюваннi iноземного iнвестування може вiдiграти надання пiльгових кредитiв для нового будiвництва РЖ реконструкцii дiючих пiдприiмств. Водночас слiд зважати на те, що ефективнiсть стимулiв залежатиме вiд: РЖ) iх стабiльностi; 2) спроможностi залучати iнвестицii i генерувати економiчну активнiсть, вiдсутню за звичайних умов; 3) порiвняння наслiдкiв полiпшення економiчного становища внаслiдок цих дiй з витратами на реалiзацiю таких привiлеiв. Тому важливо сформулювати чiткi критерii вiднесення того чи iншого СП до розряду прiоритетних, а з iншого боку - розробити систему заходiв, спрямованих на обмеження монополiзму, що може виникнути внаслiдок дiяльностi "пiльгових" пiдприiмств.

В цiлому у сферi нацiональноi iнвестицiйноi полiтики доцiльно здiйсниВнти цiлий спектрi заходiв, якi б стимулювали (чи в разi необхiдностi обмежували) залучення iноземних iнвестицiй в Украiну. Ними могли б бути:

1) фiскальнi заВнходи;

2) фiнансовi стимули;

3) створення вiдповiдного iнфраструктурного сеВнредовища;

4) особливi заходи (створення вiльних економiчних зон, надання зеВнмлi чи будiвель i споруд у безкоштовне користування або на пiльгових умовах, субсидii на користування енергiiю, транспортнi гранти, пiльги з фрахту тощо).

Роздiл 2. Особливостi iх розвитку спiльних пiдприiмств в Украiнi

2.1 Еволюцiя украiнського законодавства у сферi iноземних iнвестицiй та дiяльностi спiльних пiдприiмств

Законодавчi акти, прийнятi в незалежнiй Украiнi, багато в чому виходиВнли з правових положень колишнього СРСР. Найбiльш iстотного впливу з боку радянського законодавства зазнали правовi положення, якi визначають власне статус спiльного пiдприiмства. Так, згiдно з Постановами Ради Мiнiстрiв СРСР "Про порядок створення на територii СРСР та дiяльностi спiльних пiдприiмств, мiжнародних об'iднань та органiзацiй СРСР та iнших краiн-членiв РЕВ" i "Про створення на територii СРСР спiльних пiдприiмств за участю фiрм капiталiсВнтичних та краiн, що розвиваються", пiд спiльними пiдприiмствами розумiли виключно правосуб'iктнi органiзацii, заснованi на засадах договору, укладеноВнго мiж учасниками, i такi, що функцiонують у вiдповiдностi зi статутом. Як вважають деякi дослiдники, таке своiрiдне тлумачення термiна "спiльне пiдВнприiмство", вiдмiнне вiд прийнятого за кордоном, i прямим наслiдком необВнхiдностi iнтегрування пiдприiмства за участю iноземного капiталу у командно-адмiнiстративну систему, що досягалось за рахунок визнання СП суб'iктом права особливого роду i поширення на нього особливого правового режиму.

В цiлому надзвичайно складно однозначно оцiнити нормативнi акти, прийнятi в останнi роки iснування СРСР. По-перше, iх прийняття сприяло якiВнсним змiнам, переходу вiд майже повноi iзоляцii до нормальних мiжнародних економiчних вiдносин. По-друге, цi акти в принципi гарантували СП господарВнчу самостiйнiсть та невтручання в iх дii з боку органiв управлiння. По-третi, бiльшiсть нормативно-правових актiв постiйно змiнювалась та коригувалась у бiк лiбералiзацii. Це забезпечило масштаби та достатньо високий динамiзм спiльного пiдприiмництва в тi роки. Проте нестикування окремих актiв та норм аж до взаiмовиключення, iх дублювання, та коригування при проходженнi з, верхнiх рiвнiв управлiння до нижнiх; недоступнiсть частини нормативних актiв для захiдних бiзнесменiв через нерозвиненiсть оперативно-iнформацiйних засобiв; непослiдовнiсть у питаннях, оподаткування свiдчили про половинчатiсть прийнятих законодавчих рiшень. Все це у тiй чи iншiй мiрi вiдобразилось у перших законодавчих актах, прийнятих у незалежних державах - колишнiх ресВнпублiках СРСР

16 квiтня 1991 р. парламент Украiни прийняв Закон УРСР "Про зовнiшВнньоекономiчну дiяльнiсть". У Законi подано повне визначення термiна "Спiльне Пiдприiмство": "Спiльнi пiдприiмства тАУ це пiдприiмства, якi базуються на спiльному капiталi субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi Украiнськоi РСР та суб'iктiв господарськоi дiяльностi iнших республiк Союзу РСР або iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, на спiльному управлiннi та на спiльному розподiлi результатiв та ризикiв".

Закон Украiни "Про господарськi товариства", прийнятий 19 вересня 1991 р., регулюi органiзацiйно-правовi засади заснування СП. Так, згiдно зi ст. З "iноземнi громадяни, особи без громадянства, iноземнi юридичнi особи, а також мiжнароднi органiзацii можуть бути засновниками та учасниками госпоВндарських товариств нарiвнi з громадянами та юридичними особами Украiни..". Спiльне пiдприiмство як рiзновид господарського товариства, вiдповiдно до цього Закону, може мати одну з п'яти правових форм:

а) акцiонерне товаристВнво;

б) товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю;

в) товариство з додатковою вiдповiдальнiстю;

г) повне товариство;

д) командитне товариство.

В цiлому протягом 1991-1992 рокiв в Украiнi було сформовано досить лiВнберальне законодавство щодо iноземних iнвестицiй. Водночас у ньому було чимало недолiкiв. РЖ найбiльш суттiвим з них i невiдповiднiсть у термiнологii. Так, у Законi Украiни "Про власнiсть" i Законi Украiни "Про пiдприiмствi" пiд спiльними пiдприiмствами розумiються суб'iкти, заснованi на змiшанiй формi власностi. При цьому немаi чiткоi вказiвки на наявнiсть iноземноi частки в каВнпiталi пiдприiмства. На цiй пiдставi до категорii СП могли бути вiднесенi суб'iкти, заснованi за участю лише фiзичних та юридичних осiб Украiни. На цьому етапi виникла проблема розмежування понять "спiльного" i "змiшаного" пiдприiмства. А пiсля введення Закону "Про iноземнi iнвестицii" з'явилось поВнняття "пiдприiмство з iноземними iнвестицiями", що ще бiльше загострило проблему термiнологii. Крiм того, у згаданому законi не було визначено мiнiмального розмiру та виду iноземних iнвестицiй, для яких встановлювалися поВндатковi пiльги. РЖснував завуальований iмпорт товарiв пiд виглядом вкладiв у статутнi фонди СП з наступною реалiзацiiю третiм особам. Виникла також поВнтреба у диференцiацii пiльгового режиму для iнвестицiй у валютi, у формi майВннових прав, технологiй тощо.

Усунути недолiки Закону "Про iноземнi РЖнвестицii" був покликаний ДеВнкрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 20 травня 1993 р. "Про режим iноземноВнго iнвестування". Було введено нове поняття тАУ Влквалiфiкацiйна iноземна iнвесВнтицiяВ», тобто, визначалися умови, необхiднi для набуття чинностi пiльгового оподаткування. По-перше, частка iноземного iнвестора в статутному фондi пiдприiмства повинна бути не менше 20%. По-друге, визначався мiнiмальний обсяг iнвестицiй.

У груднi 1993 р. вийшов Закон Украiни ВлПро Державну програму заВнохочення iноземних iнвестицiй в УкраiнiВ». Програмою були обумовленi прiориВнтетнi сфери для iноземного iнвестування (це в основному агропромисловий комплекс, виробнича дiяльнiсть, будiвництво, зв'язок, транспорт). Для полiпВншення iнвестицiйного клiмату передбачався розвиток iнфраструктури мiжнаВнродного бiзнесу, встановлювався новий перелiк вимог до одержання пiльг iноВнземними iнвесторами.

Державна програма заохочення iноземних iнвестицiй внесла багато проВнгресивних моментiв у розвиток iноземного пiдприiмництва, хоча i не передбаВнчала суттiвих змiн вiдносно пiльгового оподаткування.

Особливостi оподаткування прибутку пiдприiмств з iноземними iнвесВнтицiями було визначено у Законi Украiни "Про оподаткування прибутку пiдВнприiмств", прийнятому 28 грудня 1994 р. Основне нововведення Закону поляВнгало у тому, що податком обкладався не доход вiд дiяльностi, а тiльки прибуВнток. Вiдповiдно до ст. 7 означеного Закону прибуток пiдприiмств з iноземними iнвестицiями, зареiстрованих до набуття чинностi цим Законом (тобто, до 1 сiчня 1995 р,), не оподатковуiться протягом п'яти рокiв з моменту внесення квалiфiкацiйноi iнвестицii. Тi пiдприiмства, що зареiстрували iноземнi iнвесВнтицii в свiй статутний фонд пiсля 1 сiчня 1995 р., повиннi були оподатковуваВнтись на загальних пiдставах.

Незважаючи на прагнення уряду впорядкувати державне управлiння iноземними iнвестицiями, проблем у цiй сферi залишалось чимало. Зокрема, це стосуiться порядку ввезення iноземного капiталу. Бiльша частина iнвестицiй в Украiну надходила у виглядi майнового вкладу (виробничi лiнii, офiсна технiВнка, меблi i т. п.). Ранiше ввезення в Украiну цього капiталу не обкладалося дерВнжавним митом. Але 16 листопада 1995 р. був прийнятий Закон Украiни "Про деякi питання оподаткування пiдакцизних товарiв", згiдно з яким скасовуваВнлися всi пiльги, передбаченi законодавчими актами Украiни вiдносно сплати ввiзного мита, акцизних зборiв, а також ПДВ. Цi заходи звели рентабельнiсть вкладення капiталу в УкраВнiну до мiнiмуму.

19 березня 1996 р. Верховна Рада Украiни прийняла Закон Украiни "Про режим iноземного iнвестування". Найважливiшою суттiвою рисою нового Закону i те, що для iноземних iнвесторiв на територii Украiни встановлюються нацiональний режим iнвестицiйноi та iншоi господарськоi дiяльностi. Тим самим Закон фактично зрiвнюi умови для зарубiжних та вiтчизняних iнвесторiв, що i своiрiдною спробою встановлення паритету мiж iнтересами вiтчизняних виробникiв та потребами формування сприятливого iнвестицiйноВнго клiмату в Украiнi.

Закон звiльнив вiд мита майно iноземного iнвестора, яке ввозиться в Украiну як внесок до статутного фонду пiдприiмств з iноземними iнвестицiяВнми, якщо воно не вiдчужуiться протягом трьох рокiв (ранiше таке майВнно звiльнялося вiд сплатi; мита без обмежень у термiнах його вiдчуження); виключив можливiсть нацiоналiзацii; надав гаранти вiльного використання прибутку i його переказу за кордон. Позитивним i те, що державна реВнiстрацiя iноземних iнвестицiй, за Законом, здiйснюiться лише пiсля фактичноВнго iх внесення, тодi як вiдповiдно до попереднього Декрету iх можна було реiструвати i до моменту внесення. Також чiтко визначено момент набутВнтя пiдприiмством статусу пiдприiмства з iноземними iнвестицiями - день зарахування iноземноi iнвестицii на його баланс.

В цiлому прийнятий Закон важко оцiнити однозначно. Одним з найбiльш сутВнтiвих недолiкiв Закону i також вiдсутнiсть гарантii звiльнення iноземного iнвеВнстора вiд нових видiв податкiв, яка надавалась Декретом вiд 20 травня 1993 р. Ще один негативний момент - вiдсутнiсть вказiвки на джерело виплати компеВннсацii iноземному iнвестору у разi нанесення йому державними органами збитВнкiв.

Таким чином, Закон Украiни "Про режим iноземного iнвестування" моВнжна назвати виправданим за змiстом, але непослiдовним - за формою виклаВндення основних положень.

Про актуальнiсть проблем iноземного iнвестування свiдчить те, що проВнцес законотворчоi дiяльностi у данiй сферi не припиняiться. Так, у 1998 р. виВнйшов Указ Президента Украiни "Про деякi питання iноземного iнвестування ", а в 1999 р. - Указ Президента Украiни "Про залучення iноземних iнвестицiй в економiку Украiни". Зокрема, в останньому глава держави постановляi "устаВнновити, що не i об'iктом оподаткування податком на додану вартiсть операцii з передачi основних фондiв, що ввозяться iноземними iнвесторами для внесення до статутних фондiв створюваних за iх участю на територii Украiни юридичВнних осiб в обмiн на iх корпоративнi права". У травнi 1999 р. було прийнято ЗаВнтон Украiни ВлПро внесення змiни до ст. 19 Закону Украiни ВлПро iнвестицiйну дiяльнiстьВ», у якому визначено поняття захисту iнвестицiй i державних гарантiй цього захисту.

Окремо слiд видiлити Указ Президента Украiни "Про Основнi напрямки iнвестицiйноi полiтики на 1999-2001 роки". У документi, зокрема зазначаiться, "що залученню iноземних iнвестицiй в економiку Украiни заважають частi змiни законодавства та вiдсутнiсть надiйних гарантiй захисту для iноземних iнвесторiв, занадто високий рiвень ставок оподаткування, повiльнi темпи приватизацii, складна система ведення бухгалтерського облiку, яка не вiдповiдаi мiжнародним стандартам". Серед завдань iнвестицiйноi полiтики Президент видiлив ".. сприянню залученню iноземних iнвесторiв до довгострокових iнвесВнтицiйних проектiв, практичне забезпечення системи гарантiй для них". Питання про важливiсть залучення та ефективного використання РЖнозеВнмних iнвестицiй було внесено до проекту "Украiна: поступ у XXI столiття. Стратегiя економiчноi та соцiальноi полiтики на 2000-2004 рр. (Послання Президента Украiни до Верховноi Ради Украiни). Зокрема, до стратегiчних прiоритетiв Украiни вiднесено такi напрямки, як "Завдання iнвестицiйноi стратегii та "Удосконалення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi". У документi заВнзначаiться, що "особливоi уваги вимагають iнвестицiйнi проекти iз змiшаним фiнансуванням - з використанням державноi частки iнвестицiй як гарантii цiВнльового спрямування iнвестицiйних ресурсiв та можливiстю дальшоi приватиВнзацii".

2.2 Залучення iноземних iнвестицiй та створення спiльних пiдприiмств в Украiнi

В умовах суверенного економiчного розвитку необхiднiсть утворення i диверсифiкацii дiяльностi спiльних пiдприiмств в Украiнi диктуiться такими головними факторами. По-перше, поглибленням загальносвiтових процесiв iнВнтернацiоналiзацii, транснацiоналiзацii i глобалiзацii виробництва товарiв i поВнслуг, фiнансово-кредитних вiдносин i створення на цiй основi глобальних i реВнгiональних економiко-технологiчних систем i структур, По-друге, переходом до вiдкритоi економiчноi системи, яка об'iктивно повинна залучати щоразу бiВнльше свiтогосподарських факторiв i джерел для власного прогресивного розвиВнтку. По-третi, потребами розв'язання завдань щодо ринкового реформування економiки, створення конкурентного середовища, подолання кризових явищ (насамперед в iнвестицiйно-виробничiй сферi), структурноi перебудови, удоВнсконалення торговельних i платiжних вiдносин Украiни iз зарубiжними партВннерами тощо.

Сьогоднi СП функВнцiонують переважно у таких галузях, як внутрiшня торгiвля (22,4%), харчова промисловiсть (14,5%), машинобудування i металообробка (12,8%), чорна i коВнльорова металургiя (5,0%), зовнiшня торгiвля (4,4%), транспорт i зв'язок (4,1%), легка промисловiсть (4,0%), хiмiчна промисловiсть (3,9%), будiвництво (3,7%). Найбiльша кiлькiсть СП зосереджена у м. Киiвi, Львiвськiй, Одеськiй, Днiпропетровськiй, Закарпатськiй областях. Питома вага внескiв iноземних iнВнвесторiв у статутнi фонди СП оцiнюiться у 80% вiд загального обсягу прямих iноземних iнвестицiй в економiку Украiни.

РЖноземнi iнвестицii у формi СП розподiляються за регiонами Украiни вкрай нерiвномiрно. Зокрема, можна видiлити регiони, де обсяг iноземних iнВнвестицiй в СП досягаi значення 100 млн. дол. В цiлому на основi означених тенденцiй щодо розмiрiв iноземних капiВнталовкладень у рамках СП можна зробити висновок про iнвестицiйну привабВнливiсть рiзних регiонiв Украiни.

На основi iнформацii Держкомстзту Украiни розраховано показники, що вiдображають розподiл СП за галузями народного господарства (табл).

Таблиця 2.2.1

Розподiл спiльних пiдприiмств Украiни з галузями народного господарства.

Найбiльше спiльних пiдприiмств функцiонуi у промисловостi - 1828, або 1/4 вiд iх загальноi кiлькостi, у торгiвлi й громадському харчуваннi - 3076 (42,8%) i будiвництвi - 584 (8,1%). Вiдносно низького залишаiться питома вага спiльних пiдприiмств, що функцiонують у сiльському господарствi, хоча потеВннцiйнi можливостi даноi галузi оцiнюються як досить високi.

Певний iнтерес викликаi також питання кадрового забезпечення СП Украiни. Як показала практика, спiввiдношення мiж iноземними й украiнськими громадянами в СП схиляiться в бiк украiнського персоналу - в середньому на таких пiдприiмствах працюi 85% украiнцiв. При проведеннi своiх операцiй в Украiнi вищий керiвний склад СП орiiнтуiться на локальнi трудовi ресурси, оскiльки:

1) цiна украiнськоi робочоi сили значно нижча, нiж у краiнах iз розВнвинутою економiчною системою;

2) квалiфiкацiя украiнських фахiвцiв не поВнступаiться перед захiдними спецiалiстами (хоча iнодi корисно проводити тренiнги на базi спецiальних методик для пiдвищення квалiфiкацii);

3) украiнськi фахiвцi знають мiсцевi особливостi роботи, включаючи локальну культуру;

4) украiнський персонал маi зв'язки з потенцiйними клiiнтами на внутрiшньому ринку i т. iн.

Але iснують i деякi проблеми, оскiльки переважнiй кiлькостi праВнцiвникiв властивi такi риси, як необов'язковiсть, вiдсутнiсть порядностi та дiВнловоi етики, невмiння й небажання працювати, психологiчна неготовнiсть до самостiйностi, жадоба до легких грошей тощо.

Керiвний склад СП становлять в основному чоловiки середнього вiку з базовою технiчною, рiдше економiчною освiтою, але з високим досвiдом госВнподарськоi дiяльностi. Спiльнi пiдприiмства використовують i молодих персВнпективних украiнських менеджерiв. Як правило, при вiдборi важливими критеВнрiями i: успiхи в навчаннi (перевага вiддаiться випускникам бiзнес-напрямкiв, менеджменту й маркетингу), знання англiйськоi (при володiннi кiлькома моваВнми рейтинг спецiалiста значно пiдвищуiться), громадська активнiсть, комунiВнкабельнiсть та задатки лiдера. Особлива перевага надаiться фахiвцям, якi волоВндiють знанням комп'ютера. Досвiд роботи в СП розцiнюiться як перевага i теж пiдвищуi загальний рейтинг фахiвцiв.

Саме ринкове оточення ведення бiзнесу провокуi прийняття нових меВнтодiв i стилiв керiвництва СП. У сучаснiй Украiнi спостерiгаiться пiднесення "школи людських вiдносин", яка дослiджуi проблеми мотивацii поведiнки фаВнхiвцiв та управлiнцiв. Експерти оцiнюють соцiально-психологiчнi наслiдки орВнганiзацiйних змiн i дають рекомендацii з удосконалення методiв управлiння, стратегii та структури, якi стимулювали б спiльнi зусилля персоналу. Зростання економiчноi вигоди досягаiться не лише нарощуванням капiталовкладень, а й за рахунок iнвестування у соцiальну iнфраструктуру. Причиною плинностi кадВнрiв часто i те, що вищий керiвний склад СП не використовуi належним, чином у своiй дiяльностi соцiально-психологiчнi пiдходи управлiння. Звiльнення кваВнлiфiкованого украiнського фахiвця завжди розцiнюiться як втрата для СП, оскiльки в того пiдприiмством були вкладенi iнвестицii, якими зможе скорисВнтатися iнше пiдприiмство - можливо, конкурент.

Аналiз критерiiв мотивуючоi органiзацii працi украiнських менеджерiв у СП дозволив видiлити такi iхнi групи: фiнансова винагорода, можливiсть конВнтактувати з партнерами за кордоном (стажування, тренiнги i т. iн.), придбання нових знань та навичок, осмисленiсть працi, значимiсть власноi точки зору, вiВндображення своii точки зору в полiтицi пiдприiмства, прагнення i визнання успiху, вiдповiдальнiсть за делегування повноважень вiд вищого керiвництва. РЖноземнi партнери найбiльше цiнують такi якостi в украiнських партнерах: дiВнловi зв'язки (100%), дiловi якостi (90%), iмiдж фiрми (40%), персональнi якостi - поряднiсть, чеснiсть, добросовiснiсть, контактнiсть, професiоналiзм (30%), фiнансовий стан (20%), знання украiнськоi мови (10%), мiсцезнаходження майВнбутнього СП (10%). При цьому iноземцi вважають, що для украiнських колег найпривабливiшимиi такi фактори: фiнансовий стан (90%), дiловi зв'язки (70%), престиж iноземноi фiрми (60%). Вихiд на захiднi ринки назвали тiльки 10% опитаних.

В цiлому розвитку украiнсько-зарубiжних СП притаманнi: висока динаВнмiка; розширення масштабiв, видiв i сфер дiяльностi; географiчна диверсифiкаВнцiя, як за кiлькiстю краiн-партнерiв, так i за розподiлом по областях Украiни.

В умовах трансформацii економiчноi системи, коли можливiсть швидВнких економiчних маневрiв вiдносно обмежена, важливого значення набуваi оцiнка результативностi та потенцiйних можливостей спiльних пiдприiмств з точки зору вплину на розв'язання завдань, якi офiцiйно визнанi прiоритетними для iноземного iнвестування: виробництво товарiв широкого вжитку з орiiнтацiiю на пiдвищення якостi життя населення; структурна перебудова економiки на основi технологiчного оновлення виробництва; подолання залежностi вiд iмпорту.

Свiтовий досвiд свiдчить, що найбiльш конкурентноздатнi у мiжнародВнному масштабi корпорацii переважно орiiнтованi на використання глобальних експортних стратегiй. За вiдсутностi виваженоi системи державного регулюВнвання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (у якiй обов'язково мають бути присуВнтнi певнi елементи протекцiонiзму для захисту вiтчизняного товаровиробника) така орiiнтацiя залишиться домiнуючою i в майбутньому. Отже, освоюючи украiнський ринок, iноземнi iнвестори насамперед будуть нацiленi на збут своii продукцii в цiй краiнi.

Стосовно ролi СП у процесах структурноi перебудови слiд зазначити, що потенцiал масштабноi участi iноземних фiрм у технологiчному оновленнi виробництва об'iктивно стримуiться яскраво вираженою iнтернатською (внутВнрiшньою) орiiнтацiiю iх РЖнвестицiйноi поведiнки.

Як показуi аналiз дiяльностi украiнсько-зарубiжних СП, переважаi iх орiiнтацiя на досягнення таких цiлей:

- поставка виробiв (комплектуючих) iноземних фiрм з наступним iх складанням (замiсть налагодження виробництва високотехнологiчних товарiв);

- використання виробництв, якi володiють певними технологiчними пеВнревагами i перспективними напрацюваннями (можливий вiдтiк вiтчизняних винаходiв у разi неналежного iх правового захисту);

- створення пiдприiмств, що забезпечують iноземним фiрмам доступ до науково-технiчного потенцiалу украiнських пiдприiмств (такi СП вiдiграють роль одностороннього каналу передачi технологii - вiд мiсцевого учасника до зарубiжного).

Розглядаючи роль спiльних пiдприiмств у розвитку зовнiшньоi торгiвлi, слiд зазначити, що структура експортно-iмпортноi дiяльностi украiнське-зарубiжних СП фактично дублюi традицiйну структуру зовнiшньоторгових операцiй. А тому проблема подолання залежностi вiд iмпорту за допомогою СП все ще залишаiться актуальною.

РЖноземнi iнвестицii, як вiдомо, можуть вiдiгравати велику роль у приваВнтизацii економiки. Проте в Украiнi цього не сталося. Протягом 1993-1994 рр., коли приватизацiйнi процеси охопили майже усi ланки народного господарства (урядом були розробленi перелiки пiдприiмств, приватизацiю майна яких доцiВнльно здiйснити iз залученням iноземних iнвестицiй), зафiксовано лише кiлька вiдповiдних приватизацiйних угод (тютюновi фабрики у Кременчузi, Прилуках, Львовi, Черкасах, м'ясокомбiнат в Одесi, Укррiчфлот). У 1995-1996 рр. приВнкладами таких угод можуть слугувати Тростянецька кондитерська фабрика "Украiна" (80% статутного фонду належить швейцарськiй компанii ВлKraft Jakobs SushardВ») та хiмiчне пiдприiмство "Азот" (30% статутного фонду налеВнжить компанii "Thermosyntex" з Лiхтенштейну). В той же час за даними СвiтоВнвого Банку кiлькiсть приватизацiйних угод за участю iноземного капiталу в iнВнших державах постсоцiалiстичного простору становила: у Польщi - 108, Китаi -87, Угорщинi - 81, Болгарii - 47, Естонii - 41, Румунii - 26, Росii - 21, Литвi тАУ 20.

Таким чином, спiльнi пiдприiмства, незважаючи на покладенi на них надii, поки що суттiво не впливають на стан нацiональноi економiки Украiни, а, навпаки, безпосередньо вiдчувають на собi усi проблеми (полiтико-правовi, органiзацiйно-структурнi, економiчнi, соцiально-психологiчнi та iн.), породжеВннi етапом ринковоi трансформацii.

2.3 Специфiка економiчного механiзму функцiонування спiльних пiдприiмств в Украiнi

Для виявлення специфiки економiчного механiзму функцiонування украiнсько-зарубiжних спiльних пiдприiмств проведено соцiологiчне дослiВндження, цiль якого - вивченнi визначальних характеристик економiчного механiзму функцiонування СП окремого регiону; виявлення пропорцiй розподiлу затрат на органiзацiю функцiонування окремих складових економiчного механiзму; дослiдження методологiчних пiдходiв до визначення ефективностi проекту спiльного пiдприiмства; виявлення найбiльш типових недолiкiв у системi економiчного механiзму функцiонування СП для розробки заходiв по iх усуненню.

У ходi дослiдження виявлено специфiчнi риси чотирьох основних блоВнкiв складових економiчного механiзму - маркетингу, виробничого процесу, реВнсурсного забезпечення та управлiння.

Так, маркетингова полiтика у структурi економiчного механiзму функВнцiонування СП визначаiться насамперед внутрiшньою специфiкою дiяльностi пiдприiмства (зокрема, ступенем однорiдностi продукцii, що виготовляiться i реалiзуiться), особливостями ринку, на якому виступаi це пiдприiмство (рiвВннем сегментованостi, жорсткiстю конкурентноi боротьби), а також тими страВнтегiчними i тактичними цiлями, що стоять перед пiдприiмством на певному етапi розвитку.

У ходi дослiдження кадрового забезпечення дiяльностi СП встановлено кiлькiсть працюючих на кожному пiдприiмствi (у тому числi процент зарубiжВнних спiвробiтникiв), коефiцiiнти плинностi кадрiв та методи, що застосовуютьВнся з метою мотивацii до бiльш ефективноi працi. Всього на дослiджуваних СП зайнято 656 працiвникiв, з них 11 (або 1,68%) iноземних громадян. Таке спiвВнвiдношення кiлькостi вiтчизняних i зарубiжних спiвробiтникiв свiдчить про надзвичайно низький рiвень використання трудового потенцiалу iноземних партнерiв. Лише на 9 з 22 СП кадрове забезпечення здiйснюiться iз залученВнням 1-2 iноземних працiвникiв. До того ж цi спiвробiтники, як правило, обiймають найвищi посади - керiвника СП або його заступника. Разом з тим на жодному з розглянутих СП не вiдбуваiться мiжкультурна взаiмодiя на рiвнi безпосереднiх виконавцiв технологiчних операцiй, оскiльки серед робiтникiв немаi iноземних громадян. Безумовно, проблема залучення зарубiжного трудоВнвого потенцiалу маi не лише економiчний асп

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry