Украiна та мiжнароднi економiчнi органiзацii

МРЖНРЖСТЕРСТВО ЕКОНОМРЖКИ УКРАРЗНИ

УКРАРЗНСЬКА АКАДЕМРЖЯ ЗОВНРЖШНЬОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

Кафедра: Свiтового господарства i мiжнародноi економiчноi iнтеграцii

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни: ВлМiжнародна економiкаВ»

тема: Украiна та мiжнароднi економiчнi органiзацii

Виконавець:

Студентка БДМЕ 3-1

Тарасенко РЖ.В.

Керiвник:

Кандидат ек. наук, проф. кафедри

Костюк Т.Й.

Киiв тАУ 2007

Змiст

Вступ

РЖ. Сутнiсть та необхiднiсть мiжнародних економiчних органiзацiй (МЕО).

1.1. Основнi причини виникнення МЕО.

1.2. Сутнiсть МЕО i класифiкацiя.

РЖРЖ. Спiвпраця Украiни з МЕО

2.1. Основнi напрямки спiвпрацi Украiни з МЕО.

2.2. Украiна i валютно-фiнансовi органiзацii.

2.3. Взаiмодiя Украiни з торговими органiзацiями.

РЖРЖРЖ. Украiна та СОТ

3.1. РЖсторiя сворення СОТ.

3.2. Поточний стан вiдносин.

3.3. Переваги участi в СОТ та економiчнi наслiдки.

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Щоб чiтко уявляти собi дiяльнiсть мiжнародних економiчних органiзацiй та можливi звтАЩязки з Украiною, необхiдно знати загальну характеристику цих органiзацiй на основi вiдповiдноi класифiкацii.

Мiжнародною всесвiтньою органiзацiiю, в якiй представленi органи обох органiзацiйно-економiчних пiдструктур свiтового господарства, i Генеральна Асамблея (ГА) ООН з ii Комiтетом з економiчних i фiнансових питань, яка обтАЩiднуi всi 186 краiн тАУ учасниць органiзацii, а також Економiчна i Соцiальна Рада (ЕКОСОР) ООН, що формуiться з 54 учасниць на виборнiй основi з числа членiв ООН. З дiяльнiстю ГА та ЕКОСОР повтАЩязане функцiонування спецiалiзованих економiчних установ ООН. Рiшення ГА зi свiтових питань мають характер рекомендацiй, тобто не i юридично обовтАЩязковими для держав-членiв. ОбовтАЩязковими до виконання всiма членами ООН i рiшення Ради Безпеки (РБ).

Важливою мiжнародною установою, що також поiднуi у своiй дiяльностi обидвi органiзацiйно-економiчнi пiдструктури свiтового господарства, i Органiзацiя економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), яка складаiться з 29 краiн. ОЕСР маi офiцiйнi вiдносини з багатьма МЕО функцiонального та регiонального характеру. РЗi дiяльнiсть охоплюi практично всi сторони економiчноi полiтики.

Особливе мiсце серед мiжнародних органiзацiйно-економiчних структур займають щорiчнi наради керiвникiв сiмки провiдних держав розвиненоi ринковоi економiки, так званоi Влвеликоi сiмкиВ», на яких вирiшуiться питання регулювання свiтогосподарських звтАЩязкiв. Останнiм часом до цих нарад з окремих питань все частiше залучаються i керiвники iнших краiн. Нинi розвиваiться механiзм сталоi дiяльностi краiн Влвеликоi сiмкиВ», до якого на бiльш-менш постiйнiй основi залучена i Росiя.

Украiна i членом тАУ засновницею ООН, вона остiйний член Комiтету з економiчних i фiнансових питань. Надзвичайно важливою проблемою для Украiни, що торуi шлях до свiтового ринку, i встановлення постiйних вiдносин з ОЕСР. Стосунки з Влвеликою сiмкоюВ» мають для нашоi краiни особливе значення у свiтлi фiнансування проекту закриття ЧАЕС.

РЖ. Сутнiсть та необхiднiсть мiжнародних економiчних органiзацiй (МЕО).

1.1. Основнi причини виникнення МЕО.

Мiжнароднi органiзацii тАУ це об'iднання держав, установ, фiзичних осiб, що спiльно реалiзують програму або мету на основi певних правил i процедур, i дiяльнiсть, яких виходить за нацiональнi кордони.

Утворення мiжнародних органiзацiй i обтАЩiктивним наслiдком процесу розвитку свiтового суспiльства. Серед чинникiв, що ведуть до iх виникнення, головують:

1. Мiжнародний подiл працi.

2. Мiжнародна економiчна iнтеграцiя.

3. Полiтичнi стосунки мiж краiнами.

4. Глобалiзацiя мiжнародних вiдносин.

Мiжнародний подiл працi обумовлюi спецiалiзацiю краiн на виробництвi певних товарiв та послуг, обмiн продуктами, а також неминуче призводить до мiжнародного кооперування. Зростання мiжнародних потокiв товарiв, послуг, чинникiв виробництва, що особливо стало вiдчутним з середини ХРЖХ ст., викликаi потребу в регуляторах, якi б запобiгли тенденцii перетворення цього процесу на хаотичне явище i водночас пiдсилили б його темпи .В ХХ сторiччi процес мiжнародного подiлу працi суттiво поглиблюiться, що повтАЩязано з науково-технiчною революцiiю.

Мiжнародний подiл працi супроводжуiться економiчною iнтеграцiiю.

Економiчна iнтеграцiя тАУ це процес економiчноi взаiмодii краiн, що призводить до зближення господарських механiзмiв, набуваi форми мiжнародних угод i регулюiться мiжнародними органами. Внутрiшньою суттю iнтеграцii i процес формування спiльного свiтогосподарського простору, сфери пiдприiмництва, що виходить за нацiональнi кордони, i в межах якоi дiють iдинi економiчнi, технологiчнi, правовi, соцiально-культурнi вимоги до субтАЩiктiв виробничоi та комерцiйноi дiяльностi. РЖнтеграцiйнi процеси охоплюють, перш за все, краiни досить високого рiвня розвитку, якi мають розвиненi взаiмнi економiчнi стосунки. На кожнiй стадii розвитку iнтеграцii настаi момент, коли Влприродна течiяВ» процесу починаi гальмуватись через невдосконаленiсть органiзацiйних форм iнтеграцii або навiть iх вiдсутнiсть. Вiдбуваiться це з таких причин: чисельне зростання й ускладнення мiжнародних звтАЩязкiв, якi не завжди узгоджуються в масштабi свiтового господарства; неузгодженiсть зовнiшньоекономiчноi полiтики держав, якi пiклуються про своi власнi iнтереси. За таких обставин виявляiться потреба в органiзацiях, якi б розробляли Влправила гриВ» для субтАЩiктiв мiжнародних вiдносин, вiдповiднi для кожного ступеню розвитку iнтеграцii. Дотримання державами певних норм i принципiв мiжнародноi дiяльностi, якi встановлюються на рiвнi мiжнародних органiзацiй, сприяi розвтАЩязанню протирiч, що стають на перешкодi iнтеграцii, i надаi новий iмпульс ii розвитку. Кожному ступеню розвитку iнтеграцii вiдповiдаi своя форма мiжнародноi органiзацii. Так, на регiональному рiвнi, найпростiша форма органiзацii тАУ зона преференцiйноi торгiвлi; вона складаiться на початку стадii iнтеграцii. Найвищiй стадii iнтеграцii, яка i на сьогоднi, вiдповiдаi економiчний союз.

Неабияку роль у формуваннi системи мiжнародних органiзацiй вiдiграi полiтичний чинник. Вирiшення багатьох полiтичних проблем протягом iсторii людства державнi дiячi намагалися здiйснити утворення союзiв держав, блокiв, пактiв. Рада економiчноi взаiмодопомоги (РЕВ), яка проголошувала основною метою економiчну iнтеграцiю соцiалiстичних краiн, все ж таки залишалася полiтичною органiзацiiю, оскiльки iнтеграцiйнi процеси гальмувались неринковим характером економiчних вiдносин в рамках соцiалiстичноi системи.

Водночас iсторiя знаi багато прикладiв, коли полiтичнi й економiчнi цiлi збiгалися. В наш час йде перетворення суто економiчного обтАЩiднання захiдних держав (ВлСпiльний ринокВ») в органiзацiю, де полiтичнi функцii набувають все бiльшого значення, -- РДвропейський Союз.

Серед чинникiв формування й розвитку системи мiжнародних органiзацiй останнiм часом дедалi бiльшого значення набувають глобальнi проблеми сучасностi. Це такi проблеми, якi охоплюють увесь свiт або значну його частину i не можуть бути вирiшенi кожною краiною поодинцi. До них вiдносяться: проблема обмеженостi природних ресурсiв; екологiчна проблема; демографiчна проблема; проблема роззброiння; продовольча проблема.

Означенi вище фактори дiють у сукупностi, взаiмодii, пiдсилюючи один одного, i спонукають свiтове спiвтовариство до узгодженоi спiвпрацi. Найголовнiшою, узагальнюючою умовою утворення мiжнародних органiзацiй i iнтернацiоналiзацiя свiтовоi економiки i виникнення свiтового господарства. Свiтове господарство можна визначити як сукупнiсть нацiональних економiк краiн свiту, повтАЩязаних мiж собою мобiльним фактором виробництва. На його основi формуiться мiжнародна економiка, поглиблюються мiжнароднi економiчнi вiдносини.

РЖнтернацiоналiзацiя свiтовоi економiки тАУ це сукупнiсть мiжнародних вiдносин, що базуються на iнтернацiоналiзацii виробництва, яке утворюiться внаслiдок мiжнародного усуспiльнення виробництва в процесi мiжнародного подiлу працi. Отже, iнтернацiоналiзацiя свiтовоi економiки супроводжуiться i полiтичними актами, серед яких утворення мiжнародних органiзацiй посiдаi чiльне мiсце.

1.2. Функцii МЕО i класифiкацiя.

На початку ХХРЖ сторiччя кiлькiсть мiжнародних органiзацiй вже вимiрюiться тисячами. Вони дуже рiзноманiтнi за складом учасникiв, цiлями, функцiями, мiсцем в iнституцiйному середовищi мiжнародного бiзнесу та впливом на мiжнароднi вiдносини. Типологiя мiжнародних органiзацiй вiдображаi такi аспекти, за якими аналiзуiться суть i дiяльнiсть органiзацiй. Тобто, iснують певнi критерii визначення типу органiзацii в залежностi вiд того, в якому аспектi ми маiмо намiр ii розглядати.

Основними критерiями типологii мiжнародних органiзацiй i:

В· членство субтАЩiктiв мiжнародних вiдносин i юридичний статус органiзацii;

В· географiчне поширення;

В· функцiональна спрямованiсть;

В· характер дiяльностi.

За складом членiв i юридичним статусом органiзацii подiляються на мiждержавнi i неурядовi.

Мiждержавнi органiзацii утворюються на основi офiцiйних урядових угод мiж краiнами. Якщо угода укладаiться тiльки мiж двома державами, то такi державнi угоди називаються двостороннiми. Представник краiни в органiзацii вiдстоюi не свою власну точку зору, а узгоджену на вiдповiдному рiвнi позицiю свого уряду.

Неурядовi органiзацii утворюються на основi iндивiдуального або колективного членства субтАЩiктiв, якi не i офiцiйними представниками своiх урядiв. Члени неурядових органiзацiй мають значно бiльше свободи в своiх дiях, вони можуть висловлювати свою особисту думку, не зважаючи на позицiю свого уряду. Неурядовi мiжнароднi органiзацii мають досить сильний вплив на мiжнароднi вiдносини.

За географiчним поширенням мiжнароднi органiзацii подiляються на глобальнi та регiональнi. Глобальнi органiзацii обтАЩiднують краiни або iншi субтАЩiкти не залежно вiд того, де, в якiй частинi свiту вони знаходяться (МВФ, СТО, ОЕССР та iншi).

Регiональнi мiжнароднi органiзацii обтАЩiднують краiни, розташованi в якомусь певному регiонi, як правило, компактно, в територiальнiй близькостi (РДС, НАФТА, АСЕАН, та iншi).

За функцiональною спрямованiстю органiзацii подiляються на органiзацii загальноi компетенцii i спецiальноi компетенцii.

Органiзацii загальноi компетенцii в своiй дiяльностi охоплюють широке коло проблем i напрямкiв.

До органiзацii спецiальноi компетенцii вiдносяться мiжнароднi органiзацii, в яких одна з функцiй i головною, пануючою, а решта (якщо вони i) -- допомiжнi. Найчастiше це вiдноситься до органiзацiй в сферi виробництва i торгiвлi, що утворилися для ефективноi реалiзацii товару тАУ наприклад, ОПЕК.

За характером дiяльностi мiжнароднi органiзацii подiляються на унiверсальнi, полiтичнi, економiчнi, гуманiтарнi, культурно-просвiтницькi, обороннi та iншi.

Унiверсальною мiжнародною органiзацiiю i ООН, яка виконуi функцiю регулювання й нагляду в найважливiших сферах людськоi дiяльностi.

Полiтичнi органiзацii сполучають краiни, для яких полiтична мета об'iднання маi визначальний характер.

За умовами участi в членствi мiжнароднi органiзацii подiляються на вiдкритi й закритi. До вiдкритих може увiйти кожна держава, яка подiляi принципи й статут органiзацii. До закритих органiзацiй приймають нових членiв тiльки по запрошенню засновникiв органiзацii.

В системi мiжнародних органiзацiй велика частина належить економiчним органiзацiям. Розвиток мiжнародних вiдносин, поглиблення мiжнародного подiлу працi, мiжнародна економiчна iнтеграцiя призводять до того, що вплив економiчних стосункiв стаi дедалi вагомiшим на iншi сфери мiжнародного спiвробiтництва.

Мiжнароднi економiчнi органiзацii подiляються, в свою чергу, на загальноекономiчнi i спецiалiзованi. Загальноекономiчнi вiдають широким спектром економiчних проблем. До них вiдносяться ОЕСР, РДС, СНД, НАФТА, АСЕАН та iншi. Спецiалiзованi економiчнi органiзацii зосереджують увагу на бiльш вузькому колi проблем; проте багатьом з них належить суттiва роль у мiжнароднiй економiцi. До цього типу органiзацiй належить Свiтовий банк, МВФ, Свiтова торговельна органiзацiя, Мiжнародна торговельна палата та iншi.

Економiчнi органiзацii що утворилися внаслiдок регiональних iнтеграцiйних процесiв, подiляються також за ступенем iнтеграцii. Основнi рiвнi регiональноi економiчноi iнтеграцii такi: зона преференцiйноi торгiвлi, зона вiльноi торгiвлi, митний союз, спiльний ринок, економiчний i валютний союз, полiтичний союз.

Зона преференцiйноi торгiвлi тАУ початковий щабель iнтеграцii. На цьому етапi держави, що входять в зону, лiбералiзують мiж собою торгiвлю лише обмеженою кiлькiстю товарiв, надають одна однiй деякi пiльги.

Зона вiльноi торгiвлi вiдрiзняiться тим, що держави учасницi усувають iснуючi мiж ними торговельнi бартАЩiри, мито вiдмiняiться на бiльшiсть товарiв. Але вiдносно третiх держав, що не входять в зону, кожний член проводить самостiйно митну полiтику. До цього рiвня вiдносяться РДвропейська асоцiацiя вiльноi торгiвлi, НАФТА, АСЕАН та iншi.

Митний союз передбачаi усунення митних тарифiв в торгiвлi мiж учасниками, а також формування спiльноi митноi полiтики щодо третiх краiн; це означаi, що всi члени союзу встановлюють однаковий рiвень тарифiв в торгiвлi з iншими державами.

Спiльний ринок тАУ це вже високий рiвень iнтеграцii. Не тiльки товари просуваються без перешкод крiзь кордони; знято бартАЩiри для руху робочоi сили, послуг, капiталiв. Швидко розвиваються i поглиблюються iнтеграцiйнi звтАЩязки, здiйснюiться спiльна, узгоджена економiчна полiтика. Цей тип iнтеграцii був притаманний РДвропейському економiчному спiвробiтництву (РДЕС) в 1969-1992 рр. Саме ця органiзацiя отримала неофiцiйну назву ВлСпiльний ринокВ». Слiд зауважити, що в повнiй мiрi цього щаблю iнтеграцii поки що не досягла жодна iнша мiжнародна органiзацiя.

Економiчний союз завершуi структурну побудову економiки органiзацii як iдиного iнтегрального об'iднання. На цьому етапi здiйснюiться iдина валютна полiтика, запроваджуiться спiльна валюта, iдиний емiсiйний центральний банк. На цьому етапi знаходиться РДвропейський Союз з 1992р. (пiсля укладання Маастрихтськоi угоди). Логiчним завершенням повноi економiчноi iнтеграцii маi стати полiтичний союз, на порозi якого стоiть РДС, i який вже частково реалiзуiться.

Виходячи з цiлей та компетенцii органiзацii визначаються ii функцii. Функцiями мiжнародноi органiзацii вважаiться зовнiшнiй прояв ii дiяльностi по виконанню своiх завдань. Органiзацiя може виконувати своi функцii в межах визначеноi компетенцii. Функцii подiляються на головну, регулюючi, координуючi, контролюючi й оперативнi.

Головна функцiя полягаi у визначеннi вiдповiдностi iнтересiв учасникiв органiзацii ii цiлям. Вона тiсно повтАЩязана iз змiстом компетенцii органiзацii. Ось, приклад, як формуiться головна функцiя Мiжнародноi торговельноi палати (МТП) тАУ Влпривернути увагу держав до проблем бiзнесуВ».

Регулюючi функцii полягають у розробцi стандартiв поведiнки членiв органiзацii, методiв i форм досягнення цiлей, а також в регулюваннi вiдносин з iншими субтАЩiктами мiжнародного права.

Суть координуючоi функцii полягаi в узгодженнi iнтересiв i дiй учасникiв органiзацii. Це особливо важливо для органiзацii унiверсального характеру, з широкими сферами дiяльностi, великою кiлькiстю членiв й рiзноманiтнiстю цiлей.

Оперативнi функцii полягають у виконаннi конкретноi роботи органiзацii вiдповiдно з ii цiлями й компетенцiiю.

Контролюючi функцii полягають у спостереженнi за виконанням рiшень органiзацii, а також за розвитком ситуацii в сферi ii дiяльностi.

Розглянемо рiзновиди функцiй на прикладi МВФ. Ось його функцiональна структура:

1. Пiдтримка загальноi системи розрахункiв.

2. Спостереження за станом мiжнародноi валютноi системи.

3. Сприяння стабiльностi обмiнних курсiв валют й упорядкування валютних вiдносин.

4. Надання короткострокових й середньострокових кредитiв.

5. Поповнення валютних резервiв краiн-членiв шляхом розподiлу спецiальних прав запозичення.

6. Надання консультацiй.

Серед цих функцiй перша тАУ головна, друга тАУ контролююча, третя тАУ регулююча, решта тАУ оперативнi.

РЖРЖ. Спiвпраця Украiни з МЕО.

2.1. Основнi напрямки спiвпрацi Украiни з МЕО.

До функцiональноi пiдструктури свiтового господарства належать: по-перше, спецiалiзованi економiчнi об'iднання ООН iз загальнофункцiональних та галузевих напрямкiв, якi складають найбiльшу групу МЕО; по-друге, мiждержавнi галузевi органiзацii; по-третi, мiжнароднi галузевi органiзацii пiдприiмцiв та, нарештi, по-четверте, мiжнароднi кооперативнi органiзацii.

До першоi групи МЕО з функцiональноi пiдсистеми свiтового господарства належить ядро органiзацiй, дiяльнiсть яких докорiнно впливаi на розвиток системи свiтовоi економiки в цiлому, та на всi ii соцiально-економiчнi пiдсистеми, зокрема пiдсистеми краiн розвиненоi ринковоi економiки, пiдсистеми краiн ринковоi економiки, що розвиваiться, i пiдсистеми краiн, якi переходять до ринковоi економiки, а також на трансформацiю господарськоi системи в Украiнi та ii входження до свiтового економiчного простору. Перш за все, звернемо увагу на такi мiжнароднi валютно-фiнансовi органiзацii, як Мiжнародний валютний фонд (МВФ) та група Свiтового банку (СБ); загальнофункцiональнi органiзацii тАУ Мiжнародна органiзацiя працi (МОП), програма розвитку ООН (ПРООН), Всесвiтня органiзацiя iнтелектуальноi власностi (ВОРЖВ) та багато iнших. До складу певноi частини (що все бiльше зростаi вiдповiдно до фiнансових можливостей тАУ членськi внески, оплата представництва тощо) спецiалiзованих економiчних обтАЩiднань ООН входить i суверенна Украiна, зокрема до МВФ,СБ, МАГАТЕ та iн.

Природно, що особливе мiсце у фiнансово-кредитнiй дiяльностi МЕО, що належать до спецiалiзованих органiзацiй ООН, належить i МВФ та СБ. Украiна стала членом цих органiзацiй пiсля набуття державноi незалежностi.

Основними завданнями МВФ i регулювання валютних вiдносин мiж державами-членами та надання iм короткострокових кредитних ресурсiв при валютних труднощах, повтАЩязаних з тимчасовою неврiвноваженiстю платiжних балансiв. У своiй дiяльностi МВФ дотримуiться жорсткоi фiнансовоi полiтики.

До групи СБ входять: Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (МБРР), Мiжнародна асоцiацiя розвитку (МАР), Мiжнародна фiнансова корпорацiя (МФК), Мiжнародне агентство гарантiй iнвестицiй (МАГРЖ), Мiжнародний суд (МС).На частку СБ припадаi 2/3 рiчноi суми асигнувань усiх мiждержавних органiзацiй. Оскiльки банк отримуi бiльшу частину коштiв для позик на ринку приватного капiталу, то це визначаi високу вартiсть його позик.

Головне завдання МБРР полягаi в стимулюваннi приватних iноземних iнвестицiй, а також у сприяннi мiжнароднiй торгiвлi й пiдтримцi платiжних балансiв. Основним видом дiяльностi МБРР i надання довгострокових кредитiв. Фiнансування надаiться пiд конкретнi проекти. Особливою умовою для кредитування краiн з перехiдною економiкою, зокрема Украiни, i прискорення ринковоi трансформацii загалом i приватизацii i першу чергу.

МАР було створено для надання кредитiв на менш обтяжливих умовах нiж МБРР. МФК дii як спецiалiзована мiждержавна установа з метою стимулювання експорту приватного капiталу i заохочення приватного пiдприiмництва. Позики надаються безпосередньо прибутковим приватним фiрмам. Для страхування iноземних iнвестицiй у групi СБ утворено МАГРЖ, а для розвтАЩязання iнвестицiйних суперечок тАУ МС.

Важливою тенденцiiю розвитку МВФ та СБ стало посилення координацii iхньоi дiяльностi та розширення взаiмодii мiж собою, а також з iншими мiжнародними iнститутами, урядами та приватним сектором.

Дослiдження мiжнародних валютно-фiнансових органiзацiй свiдчать, що за iхньою допомогою краiни з розвиненою ринковою економiкою створюють цiлiсний ринковий простiр для пiдприiмництва в усiй свiтовiй економiцi. Загалом данi краiни при цьому намагаються задовольнити свiй iнтерес. Але в сучасному взаiмоповтАЩязаному в усiх своiх частинах свiту неможливо досягти задоволення iнтересiв певних груп краiн, не беручи iнтереси iнших.

Важливою загальнофункцiональною МЕО i МОП як спецiалiзована установа ООН. Украiна тАУ член МОП з 1954р. Участь Украiни у цiй органiзацii маi бути спрямована на створення нових виробничих вiдносин ринкового типу.

Серед загальнофункцiональних установ ООН звернемо особливу увагу на ПРООН, що i основним каналом надання багатосторонньоi технiчноi та доiнвестицiйноi допомоги. Украiна як член цiii органiзацii i нинi розширюi свою участь у нiй.

Серед численних галузевих МЕО, що i спецiалiзованими установами ООН, слiд звернути увагу на ЮНРЖДО, ФАО, МАГАТЕ, до складу першоi i третьоi з яких входить Украiна. Дiяльнiсть усiх цих органiзацiй маi велике значення для нашоi краiни. Так, мета ЮНРЖДО тАУ заохочувати промисловий розвиток та структурну трансформацiю економiки. Все бiльшого масштабу набуваi розвиток вiдносин з ЮНРЖДО вiдiбранi проекти украiнських фiрм.

Спiлкуючись з розглянутою групою МЕО, Украiна може мати двостороннiй зв'язок i одержувати пiдтримку (особливо фiнансову та в галузi розбудови ринкових вiдносин), надавати ii iншим (перш за все, науково-технiчну у виглядi консалтингу, iнжинiрингу тощо) з метою розвитку нацiональноi економiки як складовоi свiтового господарства. Для вивiреноi дiяльностi в МЕО треба мати своi спецiально розробленi для цього загальнi та спецiальнi моделi.

До другоi групи функцiональних МЕО належать мiждержавнi галузевi органiзацii поза безпосереднiми рамками ООН. Серед них найбiльш визначною та прiоритетною для Украiни i Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ), яка отримала назву Свiтовоi органiзацii торгiвлi (СОТ) i тепер називаiться ГАТТ/СОТ. Ця органiзацiя ставить за мету поступове усунення рiзноманiтних форм дискримiнацii в торгiвлi, ii лiбералiзацiю. В ii дiяльностi особливе мiсце займають не тiльки суто торговельнi справи, а й проблеми загального розвитку економiки.

Нинi членами ГАТТ/СОТ i понад 120 краiн свiту, частка яких у свiтовiй торгiвлi тАУ 90%. Серед членiв ГАТТ/СОТ вже i значна кiлькiсть краiн колишньоi командно-адмiнiстративноi системи. Але Украiна, наблизившись до вступу в органiзацiю, не в змозi здiйснити його. Формальна причина тАУ обвинувачення в демпiнгу.

До групи МЕО належать i багато iнших органiзацiй (всього близько 120), дiяльнiсть яких побудована на суто функцiональних та функцiонально-регiональних принципах. Найчисленнiшими i найбiльш вагомими за своiм значенням у свiтовiй економiцi i мiждержавнi органiзацii з фiнансiв та кредиту, що входять до даноi групи, -- понад 30. Для Украiни особливе значення маi створений у квiтнi 1991р. РДвропейський банк реконструкцii та розвитку (РДБРР), що зайняв вагоме мiсце у мiжнародних валютно-фiнансових органiзацiях. Його членами стали понад 50 держав свiту.

Якщо МВФ та СБ контролюються капiталом США, то РДБРР створено для певного протиставлення цьому контролю в мiжнародних валютно-фiнансових органiзацiях пiсля закiнчення Влхолодноi вiйниВ». На долю краiн РДС припадаi 53,7% капiталу Банку; США тАУ 10 (найбiльша частка для однiii краiни, але замала для контролю над органiзацiiю); Японii тАУ 8,5, краiн, що утворилися на теренi колишнього СРСР тАУ 6%.

Головним завданням РДБРР визначено координацiю зусиль зi сприяння формуванню ринкових вiдносин i проведенню приватизацii у краiнах колишньоi командно-адмiнiстративноi системи в РДвропi та на теренi колишнього СРСР, розвитку в них приватного пiдприiмництва. Проте капiтал Банку (24 млрд дол. США) та обсяг кредитiв, що надаються, до того ж на комерцiйнiй основi, ще досить не значний.

До групи МЕО також належать: Союз промислових федерацiй РДС (ЮНРЖСЕ), РДвропейська валютна система (РДВС), Мiжнародний iнститут державних фiнансiв (МРЖДФ), цiла низка регiональних банкiв та багато iнших. Окремо слiд назвати об'iднання краiн тАУ виробникiв та експортерiв провiдних товарiв свiтовоi торгiвлi. Це Асоцiацiя краiн тАУ експортерiв залiзноi руди (АПЕФ), Органiзацiя краiн тАУ експортерiв нафти (ОПЕК) та iншi.

ЗвтАЩязки з органiзацiями цiii групи мають значний вплив на розвиток виробництва та його фiнансування в Украiнi ( з питань залiзноi руди, тваринництва, цукру тощо), iншi тАУ через застосування моделi порiвняльних переваг у зовнiшньоекономiчних вiдносинах для зростання ефективностi нацiонального виробництва та фiнансовоi стабiлiзацii.

До третьоi групи МЕО функцiональноi пiдсистеми свiтового господарства належать близько 70 обтАЩiднань, головним чином у промисловостi та енергетицi (близько 30), у галузi транспорту i звтАЩязку (близько 15). Це, в основному, об'iднання iвропейських пiдприiмцiв, за винятком приблизно 20 обтАЩiднань свiтового та мiжрегiонального характеру, перш за все у галузях транспорту, звтАЩязку, туризму, сiльськогосподарського кредиту, виробництва автомобiлi, хiмiчноi промисловостi. Такi регiональнi об'iднання функцiональних галузевих органiзацiй пiдприiмцiв виникають тому, що в РДвропi знаходяться понад 20 держав з розвиненою ринковою економiкою i найбiльше розвинутi обтАЩiднувальнi економiчнi процеси. Для Украiни, що вступаi до РДвропейського економiчного простору, спiлкування з iснуючими обтАЩiднаннями маi важливе значення для розвитку ринковоi економiки. Крiм того, це даi можливiсть здiйснювати пiдприiмницькi звтАЩязки з iвропейським бiзнесом та отримувати фiнансовi кошти, в тому числi й через органiзацiйно-технiчне сприяння.

Все бiльшого розвитку набувають загальнофункцiональнi бiзнесовi мiжнароднi економiчнi об'iднання. До них належать такi як Трейдклаб, РЖнтернет, СВРЖФТ та iншi, до яких включаються украiнськi бiзнесовi структури.

Нарештi до четвертоi групи МЕО функцiональноi пiдсистеми свiтового господарства (мiжнароднi кооперативнi органiзацii) належать всього близько 10 обтАЩiднань. Серед них головне i центральне мiсце посiдаi Мiжнародний кооперативний альянс (МКА). Нинiшнiй сплеск розвитку нового типу кооперацii в Украiнi вимагаi ii участi в роботi МКА для одержання досвiду ринковоi кооперацii, органiзацiйно-технологiчноi та фiнансово-економiчноi пiдтримки.

Таким чином, прiоритетними напрямками у стосунках Украiни з МЕО функцiональноi пiдсистеми свiтового господарства в наш час i активiзацiя участi в тих органiзацiях, де вона i членом (МВФ, СБ,РДБРР, ПРООН, ЮНРЖДО, МОП тощо), а в стратегiчному планi тАУ вступ до зазначених ключових органiзацiй свiтового господарства (ГАТТ/СОТ, ФАО, ЕАРР, АПЕФ, РЖСО та iн.), встановлення та розвиток звтАЩязкiв з такими мiждержавними органiзацiями, як ОПЕК, РЖФР, РЖВА тощо, мiжнародними об'iднаннями пiдприiмцiв, що займаються рiзноманiтною виробничою, фiнансово-кредитною та iнформативною дiяльнiстю.

2.2. Украiна i валютно-фiнансовi органiзацii.

Мiжнароднi та регiональнi валютно-кредитнi органiзацii - це установи, якi створенi на базi багатостороннiх угод мiж державами. Найважливiшу роль серед них у сучасний перiод вiдiграють Мiжнародний валютний фонд (МВФ) i Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (МБРР). Останнiй сьогоднi i головною установою Групи Свiтового банку. Штаб-квартири органiзацiй розташованi у Вашингтонi. Вказанi установи було засновано на Мiжнароднiй валютно-фiнансовiй конференцii, яка вiдбулася у 1944 р. у Бреттон-Вудсi (США).

МРЖЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД РЖ ЙОГО ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ В УКРАРЗНРЖ.

Мiжнародний валютний фонд було створено з метою регулювання валютних вiдносин мiж краiнами-членами. МВФ повинен вiдiгравати подвiйну роль: з одного боку, стежити за виконанням своiми членами визначених правил поведiнки в галузi валютно-фiнансових вiдносин, а з iншого - надавати ресурси для фiнансування дефiцитiв платiжних балансiв тим краiнам, якi цього потребують.

При наданнi кредитiв МВФ ставить перед краiнами-боржниками деякi полiтичнi та економiчнi умови, якi втiлюються у програмах перебудови економiки. Цей порядок називаiться принципом обумовленостi. Як правило, вказанi програми охоплюють заходи, що належать до сфери бюджетно-податковоi, кредитно-грошовоi полiтики, цiнового механiзму, зовнiшньоi торгiвлi, мiжнародних кредитних та валютно-розрахункових вiдносин. Вони пов'язанi зi зменшенням державних витрат, пiдвищенням податкiв i ставки позичкового процента, змiною валютного курсу та iн.

Кожна краiна-учасниця, вступаючи у Фонд, робить вiдповiдний внесок, який визначаiться встановленою квотою. Розмiр такоi квоти, що переглядаiться з перiодичнiстю у п'ять рокiв, розраховуiться на основi оцiнки економiчного потенцiалу окремих краiн у свiтовому господарствi. Вiдносно до розмiру квот визначаiться "вага" голосу кожноi краiни в керiвництвi Фондом та обсяг ii можливих запозичень. Квота Украiни на кiнець 1992р. становила 0,7%. Вiдповiдно до цiii квоти вступний внесок для Украiни було визначено у розмiрi 911 млн дол. США. Згiдно з iснуючим положенням з визначеноi суми лише 22,7% виплачуiться у вiльно конвертованiй валютi (ВКВ), а решта - у нацiональнiй грошовiй одиницi. Враховуючи гостру нестачу ВКВ, Украiна скористалася так званим Фондом запозичення при МВФ для краiн-членiв, що зазнають фiнансових труднощiв. Необхiдний внесок оформлено як борг, пiд який Украiнi надано безпроцентний i безстроковий кредит, що по можливостi буде погашено.

Ставши членом МВФ, Украiна водночас увiйшла до структури Свiтового банку, iй видiлено квоту в 10 678 акцiй на загальну суму в 1,3 млрд дол. США. Валютну готiвку за членство Украiни в банку на суму 7,9 млн. дол. США внесли Нiдерланди, що i краiною-опiкуном нашоi держави у цiй банкiвськiй структурi.

На початку своii дiяльностi, в кiнцi 40-х рокiв, практично не було розвинутоi системи мiжнародних фiнансових приватних ринкiв. Тому МВФ був джерелом коштiв як для розвинутих краiн, так i для краiн, що розвиваються. МВФ вiд фiнансування всiх краiн-членiв зараз переключився на пiдтримку краiн, що розвиваються, тобто тих краiн, якi не мають доступу до приватних фiнансових ринкiв. Вiдбулась переорiiнтацiя МВФ вiд статусу, так би мовити, мiжнародного банкiра до органiзацii, що сприяi економiчному розвитку краiн, якi самi не в змозi вийти на фiнансовi ринки i потребують офiцiйноi пiдтримки Фонду.

У рамках такоi еволюцii можна зрозумiти вiдносини МВФ i з Украiною. По-перше, Украiна як держава поки що фактично не маi реального доступу на мiжнароднi фiнансовi ринки. Зовнiшнi фiнансування вона може отримати переважно з офiцiйних джерел. А головне офiцiйне джерело - це МВФ. РЖ навiть можливе однобiчне фiнансування з боку таких краiн, як США, Японiя, як правило, пов'язане з домовленостями з Фондом. По-друге, полiтика Фонду, яка проводиться в Украiнi i пов'язана з грошовою пiдтримкою, спрямована на стабiлiзацiю соцiально-економiчноi ситуацii в Украiнi.

Фiнансовi ресурси МВФ спрямовуються для надання допомоги краiнам-членам, якi намагаються подолати проблеми платiжного балансу, а також для сприяння у пом'якшеннi наслiдкiв реалiзацii стабiлiзацiйних програм. МВФ надаi фiнансування як зi своiх загальних ресурсiв, так i в межах механiзмiв пiльгового фiнансування, управлiння якими здiйснюiться окремо. Держави-члени, якi користуються загальними ресурсами МВФ, "купують" (тобто позичають) валюту iнших держав-членiв або СДР в обмiн на еквiвалентну суму у своiй власнiй валютi. МВФ стягуi плату за такi позики та вимагаi, щоб держави-члени в межах визначеного термiну "викупили" свою валюту у МВФ (тобто погасили заборгованiсть), використовуючи для цього валюту iнших держав-членiв або СДР. Пiльгове фiнансування надаiться у виглядi кредитiв пiд низькi проценти.

Вiдносини МВФ з Украiною, будуються вiдповiдно до трьох типiв програм. Програму першого типу створено спецiально для цих краiн та краiн Схiдноi РДвропи. Вона i своiрiдною пiдготовчою програмою, вiдносно простою у своiх вимогах. Виконання такоi програми не потребуi складного iнвестицiйного апарату в краiнi. Це первiсна програма - програма системноi трансформацii економiки (Systemic Transformation Fasility - STF), реалiзацiя, якоi даi змогу краiнi i Фонду спiвпрацювати.

Наступний крок - це досить стандартна програма, яка маi назву "стенд-бай" (Stand-by). Це програма короткострокового фiнансування; як правило, вона триваi вiд 12 до 13 мiсяцiв i спрямована на здiйснення першочергових заходiв, необхiдних для досягнення макроекономiчноi стабiлiзацii.
Пiсля реалiзацii цiii програми краiна може укласти з МВФ угоду про програму розширеного фiнансування (Extanded Fund Facility - EFF). Вона розрахована на три роки i спрямована на закрiплення досягнень початковоi стабiлiзацii за програмою "стенд-бай". Одночасно значно бiльше уваги придiляiться структурним змiнам в економiцi, тим елементам, якi становлять базу (основу) подальшого економiчного зростання.

Вiдзначимо, що з жовтня 1994 p., коли Украiна отримала перший транш кредиту Мiжнародного валютного фонду, по жовтень 1996р. до Нацiонального банку Украiни надiйшло кредитiв вiд МВФ на загальну суму 2075 млн дол. США (кредит STF, перший "стенд-бай" та 6 траншiв другого "стенд-бай"). Загальний розмiр очiкуваних надходжень вiд МВФ за цими двома программами мав становити 1573,3 млн СДР.

Розпорядником фiнансових ресурсiв, наданих МВФ, i НБУ. Отримання цих ресурсiв обумовлено виконанням украiнською стороною погоджених з МВФ критерiiв ефективностi, таких як рiвень чистих мiжнародних резервiв НБУ, монетарнi показники та дефiцит консолiдованого бюджету тощо.

Фiнансовi ресурси МВФ надаються Украiнi на досить пiльгових умовах: строк сплати 3-5 рокiв, початок оплати - через три роки, процентнi ставки за кредит - вiд 5,75% до 6,29%.

Кредити, що залучаються вiд МВФ, використовуються для пiдтримки курсу нацiональноi валюти та для фiнансування дефiциту платiжного балансу Украiни i покликанi пом'якшити економiчнi труднощi у процесi проведення економiчних реформ, якi дають змогу забезпечити у перспективi економiчне зростання в краiнi. Без проведення програми економiчних перетворень фiнансова пiдтримка з офiцiйних джерел не маi сенсу, бо в цьому разi позичковi кошти використовуватимуться на фiнансування лише поточних проблем платiжного балансу, якi без реформування економiки знову нагромаджуватимуться i перетворюватимуться у додатковий тягар. Значною мiрою завдяки спiвробiтництву з МВФ наша краiна спромоглася залучити значнi кредитнi ресурси Свiтового банку.

СВРЖТОВИЙ БАНК.

Свiтовий банк являi собою групу спорiднених органiзацiй, тому досить часто говорять про групу Свiтового банку. До неi входять: Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (саме його iнколи називають скорочено Свiтовим банком), Мiжнародна асоцiацiя розвитку, Мiжнародна фiнансова корпорацiя, Багатостороння агенцiя гарантування iнвестицiй, а також Мiжнародний центр урегулювання iнвестицiйних конфлiктiв.

Офiцiйнi цiлi членiв Групи Свiтового банку - зменшення бiдностi i пiдвищення життiвих стандартiв краiн-членiв шляхом сприяння економiчному розвитку останнiх i залучення ресурсiв з розвинутих краiн до краiн, що розвиваються. Зазначимо, що основна рiзниця мiж Свiтовим банком i МВФ полягаi в тому, що МВФ бiльше концентруi свою увагу на питаннях короткостроковоi фiнансовоi стабiльностi в краiнах, тодi як Свiтовий банк зосереджуiться переважно на середньо- та довгострокових (за термiном реалiзацii) проектах структурних та галузевих перетворень в економiках краiн.

Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (МБРР) на початку своii дiяльностi був призначений стимулювати приватнi iнвестицii у захiдно- iвропейських краiнах пiсля Другоi свiтовоi вiйни.

МБРР надаi довгостроковi позички краiнам-членам та гарантуi кредити, якi наданi цим краiнам приватними банками та iншими кредиторами на двостороннiй основi. Право брати участь у дiяльностi банку мають тiльки члени МВФ. Право голосу в органах

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry