КонтАЩюнктура свiтового ринку золота
ДИПЛОМНА РОБОТА
КОНтАЩЮНКТУРА СВРЖТОВОГО РИНКУ ЗОЛОТА
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1. СУТНРЖСТЬ ТА МРЖЖНАРОДНЕ ЗНАЧЕННЯ РИНКУ ЗОЛОТА
1.1 Специфiка товарiв та органiзацii торгiв на ринку золота
1.2 Попит на золото як на резервний мiжнародний платiжний засiб
1.3 Попит на золото як технологiчну сировину промисловостi та приватну тезаврацiю золотих виробiв
1.4 Свiтова географiя добичi золота
РОЗДРЖЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА РОЗВИТОК СВРЖТОВОГО РИНКУ ЗОЛОТА
2.1 Аналiз тенденцiй ринку свiтового ринку золота
2.2 Динамiка та структура пропозицiй i попиту свiтового ринку золота
2.3 Дослiдження кореляцii ринку золота з iншими ринками
РОЗДРЖЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА РОЗВИТОК РИНКУ ЗОЛОТА В УКРАРЗНРЖ
3.1 Основнi проблеми формування ринку золота в Украiнi
3.2 Проблеми формування власноi добичi та торгiвлi золотом в Украiнi
3.3. Оператори та види операцiй з золотом на внутрiшньому ринку в Украiнi
3.4 Перспективи входження Украiни в свiтовий ринок золота
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальнiсть теми дипломноi роботи визначаiться необхiднiстю вiдродження вiтчизняноi золотопромисловостi, орiiнтованоi на дiяльнiсть в умовах ринкових вiдносин, i створення ринку дорогоцiнних металiв, у першу чергу ринку золота в Украiнii. При цьому базою рiшення даноi проблеми служить як вiтчизняний, так i закордонний досвiд в областi видобутку, переробки, виробництва i розподiлу золота, а також в областi органiзацii операцiй з дорогоцiнним металом, проведених на товарному i фiнансовому ринках.
Золото загубило ряд своiх функцiй як монетарного активу: воно вже не i загальним еквiвалентом, що порiвнюi цiнностi всiх iнших товарiв, не використовуiться як критерiй утворення валютних курсiв, тому що нацiональнi грошовi одиницi тепер не мають офiцiйного золотого змiсту. Золото втратило i функцiю свiтових грошей, якими тепер i кредитнопаперовi грошовi одиницi тАУ штучнi мiжнароднi валюти.
Однак золото та iншi дорогоцiннi метали придбали новi функцii, в тому числi функцii незамiнного сировинного компоненту у багатьох галузях свiтового господарства, а також змiцнили свою властивiсть як надiйного й лiквiдного iнвестицiйного активу та засобу збереження лiквiдних активiв.
ОбтАЩiктом бакалаврського дослiдження i формування пропозицii та попиту на свiтових ринках золота.
Предметом бакалаврського дослiдження i аналiз обсягiв та структури пропозицiй i попиту на ринках золота, а також динамiка цiн на золото.
Метою бакалаврськоi роботи було дослiдження фундаментальних факторiв, якi впливають на цiни на золото та обсяги пропозицi та попиту на нього на свiтових ринках, а також перспективи формування ринку золота в Украiнi.
Вивчення економiчних i фiнансових аспектiв видобутку та обертання золота ТСрунтувалося на фундаментальних працях С.М. Борисова[1]
, присвячених дослiдженню ролi золота в економiцi розвитих краiн та працi вчених i фахiвцiв в областi свiтового господарства i економiчних проблем золота О.Л. Алмазова, А.В. Анiкiн, И.П. Боженко, А.С. Булатiв, В.А. Горюнов, С.И. Боргiв, Л.А. Дубоносiв, П.С. Зав'ялов, Л.Н. Красавина, Ю.В. Пискулов i iнших. Були вивченi i використанi iдеi наступних закордонних економiстiв: Т.Грiн, Е. Дихтиль, А. Маршалл, У. Плейфейр, П. Самуэльсон, Х.Хершген, Дж. Эванс.
У роботi використанi данi щорiчного видання компанii "Gold Fields Mineral Services Ltd., London", а також спецiалiзованих вiтчизняних i закордонних перiодичних виданнях, а також на сайтах мережi РЖнтернет Нацiонального банку Украiни, Украiнськоi бiржi дорогоцiнних металiв, Лондонськоi бiржi дорогоцiнних металiв, фiрми тАЮGold Field Mineral Services LimitedтАЭ.
Практична цiннiсть отриманих в бакалаврському дослiдженнi результатiв полягаi в виявленнi основних тенденцiй формування ринку золота в Украiнi:
по-перше, це тенденцiя швейцарського напрямку розвитку, тобто в умовах вiдсутностi нацiонального видобутку золота та мiнiмального офiцiйного запасу золота з дефiцитом у 92% вiд необхiдного рiвня в золотовалютних запасах, але наявностi технологiчних виробництв по афiнажуванню золота, розвиток ринку на базi iмпортування золота та вторинноi переробки золотого скрапу;
по тАУдруге, з врахуванням зростання свiтових цiн на золото до рiвня 650 700 $/ унцiю, розвиток нацiональноi золотодобичi з собiвартiстю 340 тАУ 400$ / унцiю, що було нерентабельно при рiвнi свiтових цiн 350 тАУ 400$/ унцiю.
РОЗДРЖЛ 1
СУТНРЖСТЬ ТА МРЖЖНАРОДНЕ ЗНАЧЕННЯ РИНКУ ЗОЛОТА
1.1 Специфiка товарiв та органiзацii торгiв на ринку золота
Протягом всiii iсторii людства золото виконувало двi функцii: функцiю загальних грошей i дорогоцiнного металу, використовуваного для виготовлення рiзноманiтного асортименту виробiв споживчого i промислового призначення. Наприкiнцi XX столiття двоiстий характер споживчоi вартостi золота перетерпiв iстотнi змiни. Зокрема, значно ослабшала грошова функцiя золота, хоча воно i продовжуi вiдiгравати немаловажну роль в економiчному оборотi в якостi надзвичайних свiтових грошей, забезпечення мiжнародних кредитiв, засобу утворення скарбiв.
Свiтовий ринок золота це вiдкритий ринок з вiльним обертанням, рiвноправним статусом виступаючих на ньому держав i розвитою iнфраструктурою [17].
Золото добуваiться або з руд, якi i продуктом розробки корiнних гiрських порiд, або з золотоносних розсипiв, а також попутно витягаiться при видобутку рiзних корисних копалин, зрiдка його виявляють у видi золотих самородкiв. За всю iсторiю людства, по оцiнках фахiвцiв, було добуто близько 115 тис. тонн золота, з них 36 тис. тонн складають офiцiйний золотий запас держав, 41 тис. тонн була використана для виготовлення ювелiрних прикрас, 25 тис. тонн тезавровано приватними особами, i тiльки 11% добутого золота або 13 тис. тонн використовувалося в рiзний час для промислових цiлей, у медицинi, або було по рiзним причинам загублено. Близько 86% усього золота було добуто в XX сторiччi.
Свiтовi прогнознi ресурси золота оцiнюються в 105000 180000 тонн, при цьому, основна iхня частина приходиться на глибокi обрii золотоносних конгломератiв, не розкритих шахтами, а також у флангових, недостатньо вивчених однотипних родовищах району Витватерсранд (ПАР) [14].
В Азii головнi ресурси золота (33000 51000 тонн) зосередженi в надрах Росii, Китаю (7000 10000 тонн) i Киргизii (5000 7000 тонн).
Американськi континентальнi прогнознi ресурси оцiнюються в 24000 45000 тонн. Основна частини iх розподiлена мiж Бразилiiю (5000 10000 тонн), США (5000 7000 тонн), Канадою (3000 5000 тонн), Чилi i Венесуелою (по 2000 5000 тонн у кожнiй).
В даний час видобутком золота на промисловому рiвнi займаються понад шiстдесят краiн, причому велика частина виробництва жовтого металу зосереджена в трьохчотирьох державах. За останнi десять рокiв свiтовий видобуток золота зрiс з 1908 т у 1988 р. до 2500 т у 2006 р. Такi високi темпи виробництва жовтого металу значною мiрою зв'язанi з використанням прогресивних технологiй, застосовуваних при переробцi бiдних золотовмiсних руд. Широке поширення одержали, зокрема, вугiльносорбцiонна технологiя витягу золота i метод вищелачування. Основними продуцентами золота i ПАР, США, Канада, Австралiя, Китай, Росiя.
По оцiнках вашингтонського РЖнституту золота, щорiчний видобуток золота у свiтi досягне 25802600 т, при цьому обсяг видобутку в ПАР скоротиться до 454 т, а в СшаАвстралii збiльшиться до 395 т, Китай по видобутку золота обжене Канаду. У Росii обсяг видобутку золота знизиться до 120 130 т [15].
У свiтовому споживаннi золота ведуче мiсце займаi ювелiрна промисловiсть, на которую приходиться близько 80% загального споживання. РЖншi 20% використовуються в електроннiй промисловостi, медицинi, стоматологii, обороннiй промисловостi, а також для виробництва монет i медалей та тезаврацiйних цiлей.
Джерелами покриття потреб у золотi i: новий видобуток, золотий брухт (скрап), постачання з державних резервiв, детезаврация (постачання з приватних нагромаджень). Першi два джерела первинного металу, реалiзацiя якого збiльшуi загальний обсяг маси золота, що накопичуiться, у свiтi. РЖншi джерела вторинного металу, що попадаi на ринок у порядку перерозподiлу ранiше накопичених фондiв; надходження первинного металу переважаi.
Ринки дорогоцiнних металiв тАУ це, в основному, ринки золота, срiбла, платини та паладiю [10]. Золото тАУ основний елемент свiтового ринку дорогоцiнних металiв.
Золото, Au (aurum) хiмiчний елемент IB пiдгрупи (Cu, Ag, Au) перiодичноi системи елементiв, шляхетний метал. Золото широко використовуiться в монетнiй справi, карбуваннi, ювелiрних виробах, творах мистецтва й в умовах товарного виробництва виконуi функцiю загального вартiсного еквiвалента. У природi, як правило, зустрiчаiться у вiльному станi (самородне золото). Вiдомо людству зi стародавностi i застосовуiться принаймнi вже 6000 рокiв. Золото легко обробляiться i вiддавна цiнуiться за красу i корозiйну стiйкiсть. У мiнералах зустрiчаiться тiльки в з'iднаннях з телуром чи селеном, що, однак, дуже рiдко (наприклад, теллурiди, такi, як кренерит AuTe2 i сильванит (AuAg)Te2).
Золото, в основному, супроводжуiться мiнералами срiбла, мiдi i зрiдка iнших металiв, золотi руди можуть мiстити дорогоцiннi метали платиновоi групи. Природне золото зустрiчаiться в золотоносних пiсках, у видi тонких прожилок у кварцi, але виявляли його й у видi великих самородкiв, до 82 кг. Морська вода також мiстить слiди золота, але незважаючи на всi спроби витяг його з морськоi води комерцiйно невигiдно. По оцiнках, загальна маса золота на Землi складаi приблизно 210 000 т, що вiдповiдаi кубу з ребром бiля 35 м [24].
Основна термiнологiя характеристик предметiв торгiв на ринках дорогоцiнних металiв [1]:
маса банкiвського металу маса банкiвського металу може бути виражена в грамах або в тройських унцiях. Облiкова вагова одиниця банкiвських металiв трiйська унцiя (31,1034807 грама).
маса в лiгатурi (лiгатурна маса) це фактична загальна маса сплаву або порошку, яка мiстить дорогоцiнний метал;
маса металу в чистотi (хiмiчно чистого металу) це фактичний вмiст основного дорогоцiнного металу в сплавi або порошку;
мiрнi зливки це зливки банкiвських металiв масою 1 кг i менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 для срiбла, 999,5 для платини i паладiю;
монети, виробленi з дорогоцiнних металiв це монети з пробами не нижче нiж: для золота 995, для срiбла 999, для платини i паладiю 999,5, якi не i законним засобом платежу на територii Украiни, та iноземнi монети з пробами не нижче нiж: для золота 900, для срiбла 925, для платини i паладiю 999;
найвищi проби банкiвських металiв у зливках i порошках це проби не нижче нiж: для золота 995,0; для срiбла 999,0; для платини i паладiю 999,5;
Рис.1.1. Мiрнi зливки та монети на ринках дорогоцiнних металiв
порошки банкiвських металiв це золото, срiбло, платина i паладiй у виглядi порошкоподiбноi субстанцii з вмiстом хiмiчно чистого основного дорогоцiнного металу для золота не менше 99,99%, для срiбла не менше 99,9%, для платини i паладiю не менше 99,95% лiгатурноi маси порошку, що упакованi в склянi ампули або пластмасовi банки з маркуванням визнаного виробника;
стандартнi зливки це зливки банкiвських металiв, якi вiдповiдають
стандартам якостi, прийнятим Лондонською асоцiацiiю ринку дорогоцiнних металiв та учасниками Лондонського ринку платини та паладiю, або технiчним умовам ДСТ 2805889, ДСТ 2859590, ДСТ 1234181, ДСТ 1234081, прийнятим Мiждержавною радою зi стандартизацii, метрологii i сертифiкацii;
У залежностi вiд годинi постачання дорогоцiнних матерiалiв ринки дорогоцiнних металiв розподiляються на : тАЮспоттАЭ ринки постачання металiв проти сплати готiвкою; фьючерснi ринки; опцiоннi ринки [25].
У залежностi вiд ступеня державного регулювання ринки золота подiляються на чотири основнi категорii [17]:
свiтовi тАУ у Лондонi, Цюрiху, Франкфуртi, Чикаго, Гонконговi;
внутрiшнi вiльнi тАУ у Мiланi, Парижi, РiодеЖанейро;
мiсцевi контрольованi тАУ в Афiнах, Каiрi;
ВлчорнiВ» ринки тАУ у Бомбеi.
Сумарна кiлькiсть золота, добутого з надр Землi в iсторично доступний для огляду перiод, по оцiнках фахiвцiв, перевищуi 115 тис. тонн. З них бiльш 40% представлено ювелiрними виробами, 30% зосереджено в державних резервах, майже 20% знаходиться у тезавраторiв (у видi злиткiв i монет) i тiльки 10% використовуiться промисловiстю в технiчних i технологiчних цiлях. Основну масу золота споживають краiни, що розвиваються в Азii в силу своiх культурних i релiгiйних звичаiв. Помiтне збiльшення попиту в цих краiнах обумовлено пiдвищенням платоспроможностi населення i вiдносно низькими цiнами ювелiрних виробiв. В розвинутих iвропейських краiнах золото в прикрасах витiсняiться штучними матерiалами (вплив моди, популярнiсть дешевоi бiжутерii).
Основнi учасники ринкiв дорогоцiнних металiв маркет мейкери та брокерськi контори, якi представляють [17]:
1. З боку продавцiв :
золотодобувнi корпорацii;
афiнажнi виробництва по переробцi золотого лому;
держрезерви нацiональних банкiв, якi зменшують накопленi запаси дорогоцiнних металiв;
- приватних тезавраторiв та iнвесторiв, якi продають ранiше накопленi запаси зливкi дорогоцiнних металiв;
- спекулянтiв та хеджерiв, якi грають на форвардних, фтАЩючерсних та опцiонних контрактах з дорогоцiнними металами;
2. З боку покупцiв :
виробництва ювелiрноi промисловостi;
промисловотехнiчнi виробництва з використанням дорогоцiнних металiв;
зубне виробництво;
iнвесторiв та агентiв iнвесторiв (комерцiйнi банки);
приватних тезавраторiв (споживачiвколекцiонерiв мiрних зливкiв);
спекулянтiв та хеджерiв, якi грають на форвардних, фтАЩючерсних та опцiонних контрактах з дорогоцiнними металами;
державнi резерви центральних банкiв;
Ринок золота в Лондонi у своiй дiйснiй формi цей ринок iснуi з 1919 р. Основним його учасником залишаiться усi той же клуб ВлфiрмВ» золотi брокери Лондона (London Billion Brokers) [12].
Саме на Лондонському золотому ринку сформувалася процедура фiксинга, що виконуiться з 1919 р. двiчi в день. Фiксинг тАФ визначення ведучими учасниками ринку рiвноважноi цiни дорогоцiнного металу в конкретний момент часу на основi спiввiдношення iснуючого попиту та пропозицii. АМ час вiд 00:00 до 12:00 (ранковий час), РМ час вiд 12:00 до 24:00 (вечiрнiй час). Фiксинг золота в Лондонi вiдбуваiться два рази в день: у 12:30 (АМ) i 17:00 (РМ) по киiвському часу. Фiксинг срiбла в Лондонi вiдбуваiться один раз в день: з 14:00 до 14:15 по киiвському часу приймаються заявки, пiсля чого фiксуiться цiна. Фiксинг платини i паладiя в Лондонi вiдбуваiться два рази в день: у 11:45 (АМ) i 16:00 (РМ) по киiвському часу.
Об'iктом торгiвлi на фiксингу i мiрнi злитки (по 12, 5 кг), величина 1 лота торгiв тАУ 150 кг(12 зливкiв).
Для продажу на ринках дорогоцiннi метали повиннi вiдповiдати Мiжнародним стандартам якостi, прийнятим Лондонською асоцiацiiюринку дорогоцiнних металiв (LBMA), що позначенi в документах асоцiацii як стандарт London good delivery i мiстять такi вимоги для злиткiв золота:
Маса чистого золота в злитку тАУ вiд 350 до 450 тройских унцiй (вiд 10886 до 13754 г).
Вага кожного злитка може бути виражена у тройских унцiях i бути
кратнiй 0,025 унцii.
Чистота металу не менш 995 частин хiмiчно чистого золота на 1000 частин лiгатурноi ваги.
Рис.1.2. Форма та мiтки на банкiвських злитках золота
На злитку повиннi бути такi обов'язковi мiтки:
серiйний номер;
проба;
клеймо виготовлювача;
рiк виготовлення злитка (вимога дii з 1988 року).
Злиток не повинний мати внутрiшнiх пiр, поглиблень i iнших недолiкiв. Вiн повинний бути зручним для переносу i складування.
В даний момент свiтовий ринок золота являi собою сукупнiсть мiжнародних i внутрiшнiх ринкiв тАФ розгалужену структуру глобальноi i цiлодобовоi торгiвлi фiзичним металом i похiдними iнструментами, значною мiрою звiльнену вiд державного регулювання.
У залежностi вiд ступеня лiбералiзацii проведених операцiй, iхнього обсягу i рiзновидiв, а також кола суб'iктiв угод прийнято видiляти наступнi типи ринкiв золота:
А)Мiжнароднi
Проводиться широкий спектр операцiй; вiдбуваються великi угоди, вiдсутнi податки i (Лондон, Цюрiх, Дубай, Гонконг, НьюЙорк) митнi бар'iри. Правила проведення операцiй не кодифiкуються, а встановлюються самими учасниками ринку. Операцii з дорогоцiнними металами ведуться цiлодобово i носять оптовий характер. Велика частина операцiй проводиться великими банками i спецiалiзованими компанiями з великими оборотами. Вiдмiтною рисою i щодо невелике коло учасникiв ринку. Пред'являються високi вимоги до репутацii учасникiв i iх фiнансового становища; оптовий характер операцiй забезпечуiться наявнiстю широко розгалуженоi клiiнтськоi мережi, що маi вiдношення до золота.
Б) Внутрiшнi ( внутрiшнi вiльнi: бiльшiсть iвропейських ринкiв Париж, Милан, Франкфурт на Майне, Амстердам. внутрiшнi регульованi:бiльшiсть краiн третього свiту)
Ринки, одного або декiлькох держав, орiiнтованi, насамперед, на мiсцевих iнвесторiв i тезавраторов. Це визначаi перевагу угод з монетами, дрiбними злитками. Як засiб розрахункiв використовуються мiсцевi валюти. Вiдмiтною рисою i державне регулювання. Важелi впливу носять, як правило, економiчний характер (втручання в цiноутворення, введення податкiв, тарифiв, квот на перемiщення дорогоцiнних металiв). Усерединi даноi групи можна видiлити внутрiшнi вiльнi ринки з бiльш м'яким державним регулюванням (звичайно податковими методами), що формально не перешкоджаi перемiщенню золота з краiни й у краiну. РЖншою групою i внутрiшнi регульованi ринки. Вiдрiзняються бiльш твердим державним втручанням. Стосовно них використовуiться цiлий набiр методiв державного регулювання: лiцензування, манiпуляцiя iнструменттами податковоi полiтики, пряме втручання в цiноутворення
В) Чорнi (деякi краiни Азiатського континенту). Виникають як реакцiя на тотальнi обмеження, що вводяться державою, на операцii з золотом. РЖснують паралельно закритим ринкам, що представляють собою радикальну форму органiзацii внутрiшнiх ринкiв (заборонений увiз/вивiз золота, а iснуючий податковий режим робить невигiдною торгiвлю дорогоцiнними металами, тому що внаслiдок оподатковування внутрiшнi цiни починають перевищувати свiтовi)
В Украiнi ринок дорогоцiнних металiв вiдносно молодий: його становлення i розвиток проходив на наших очах у 90х рр. XX в. На сьогоднiшнiй день вiдносини в цiй сферi ще не прийняли завершеного характеру. Проте можна говорити про те, що в Украiнi функцiонуi модель внутрiшнього ре гульованого ринку з елементами, характерними для внутрiшнього вiльного ринку.
У структурi попиту на свiтовому ринку золота можна видiлити наступнi основнi сектори [17]:
промисловопобутове споживання;
тезаврацiя (у приватному секторi i на мiждержавному рiвнi);
здiйснення спекулятивних угод.
РЖснуючий попит задовольняiться, насамперед, за рахунок нового видобутку металiв, а також шляхом продажу державних i приватних резервiв золота. Додаткову пропозицiю забезпечуi переробка вторинноi золотовмiсноi сировини i контрабанда дорогоцiнних металiв. Постiйний попит пред'являють, насамперед, покупцi, що використовують золото як промислову сировину; регулярна пропозицiя виходить вiд виробникiв нового золота. РЖншi покупцi i продавцi виходять на ринок нерегулярно пiд впливом тих або iнших факторiв. Серед учасникiв ринку можна видiлити наступнi групи [17].
1. Золотодобувнi компанii
Це важлива категорiя учасникiв ринку, тому що вони поставляють на ринок основну кiлькiсть первинного золота. Сюди вiдносяться як невеликi компанii, так i величезнi корпорацii. Чим бiльше компанiя добуваi золота, тим сильнiше вплив робить вона на ринок. Це змушуi iнших учасникiв ринку уважно вiдслiдковувати всi подii, зв'язанi з дiяльнiстю великих золотодобутчикiв.
2. Промисловi споживачi
Дана категорiя учасникiв мiстить у собi промисловi пiдприiмства, ювелiрне виробництво, а також пiдприiмства по очищенню й облагороджуванню золота (афiнаж).
3. Бiржовий сектор
У рядi краiн на найбiльших бiржах iснують спецiальнi секцii по торгiвлi золотом i iншими дорогоцiнними металами.
4. РЖнвестори
Це велика категорiя учасникiв ринку, що мають рiзнi iнтереси. Дана обставина породжуi рiзноманiтнi форми вкладень в iнструменти, зв'язанi з золотом.
5. Центральнi банки
РЗхня роль на ринку дорогоцiнних металiв багатогранна. З одного боку, вони i найбiльшими операторами на ринку золота; з iншого боку, у iхню функцiю входить установлення правил торгiвлi золотом на ринках. Активний продаж золота з резервiв тАФ не головна мета дiяльностi центробанкiв, хоча вона служить проявом усiх пiдсилюючих прагнень до енергiйного використання резервiв. Дана група учасникiв значно впливаi на кон'юнктуру ринку, причому роль центробанкiв особливо зросла в 90х роках XX в.
6. Професiйнi дiлери i посередники
Цю групу складають, насамперед, комерцiйнi банки i спецiалiзованi компанii. Дiлери грають одну з ведучих ролей на будьякому ринку, тому що майже все золото первiсне попадаi в iхнi руки.
7. Ринок фiзичного металу
Найбiльший обсяг операцiй з фiзичним золотом приходиться на Лондон i Цюрiх. Спочатку переважна частина торгiвлi золотом приходилася на Лондон, чому сприяли, зокрема, постачання металу з краiн Британськоi Спiвдружностi (насамперед, з ПАР), якi залучала грамотна органiзацiя торгiвлi дорогоцiнними металами. З Лондона золото перемiщалося в континентальну РДвропу, а вiдтiля тАФ у краiни Ближнього i Далекого Сходу. Координуючим центром на лондонському ринку i Лондонська асоцiацiя ринку золота (ЛАРЗ), що поiднуi учасникiв ринку. При цьому всi учасники ринку подiляються на двi групи : маркетмейкеры i звичайнi учасники. Маркетмейкеры (учасники, що формують ринок), зобов'язанi постiйно пiдтримувати двостороннi котирування на покупку i продаж, iнформуючи про цьому зацiкавлених осiб (своiх клiiнтiв, iнших маркетмейкерiв). Звичайнi учасники не формують ринковi цiни, орiiнтуючись у своiй дiяльностi на котирування маркетмейкеров. Важлива роль на лондонському ринку належить Банку Англii, що контролюi оптовий ринок зливкового золота.
Бiльшiсть же учасникiв складають колишнi брокерськi контори, що ранiше спецiалiзувалися на iмпортi золота i його продажу Банку Англii, а нинi i пiдроздiлами найбiльших банкiв свiту. До числа найбiльш вiдомих фiрм вiдносяться: N.M. Rotschild and Sons; Moccatta & Goldsmith (пiдроздiл Standard Chartered Bank); Samuel Montaque (пiдроздiл Midland Bank PLC); Sharp Pixley (пiдроздiл Deutsche Bank).
Учасники ринку можуть надавати брокерськi послуги, дiючи з доручення i за рахунок своiх клiiнтiв, зводячи покупцiв i продавцiв. Винагородою брокерiв i комiсiйнi вiд укладених угод. На мiжбанкiвському ринку працюють двi чисто брокерськi компанii: Tradition Financial Service тАФ у Лондонi i PREMEX A.C. тАФ у Цюрiху. Вони не надають своiх котирувань i не тримають вiдкритих позицiй.
Прибуток компанii формуiться за рахунок комiсiйних, одержуваних ними за сприяння в проведеннi угод ВлспотВ». Що ж стосуiться дилерiв, то в цiй ролi виступають, насамперед, найбiльшi банки i iхнiй аффилированные структури. Це порозумiваiться тим, що для проведення регулярних оптових операцiй у мiжнародних центрах торгiвлi необхiдно мобiлiзувати великi кошти.
Крiм оптовоi торгiвлi стандартними злитками, у Лондонi торгуються також дрiбнi злитки i монети з рiзних краiн. Говорячи про лондонський ринок, не можна залишити без уваги процедуру ВлфiксингаВ» тАФ встановлення орiiнтованоi цiни золота, з облiком якоi на ринках вiдбуваються фактичнi угоди. У фiксингу беруть участь п'ять постiйних членiв, кожний з яких надсилаi свого представника. Спочатку фiксинг проводився раз у день, а цiна фiксувалася в англiйських фунтах. У 1968 роцi в системi фiксинга були зробленi змiни, що вiдбивали зросле значення американського ринку i долара: була введена процедура денного фиксинга, за часом спiвпадаюча з початком дiлового дня в НьюЙорку; замiсть котирування цiн у фунтах стерлiнгiв була введена котирування в доларах. У цiй валютi встанавливаются цiни i найчастiше виконуються платежi по угодах. Таким чином, два рази в день (у 10:30 i в 15:00) визначаiться цiна рiвноваги. Виравнювання попиту та пропозицii на метал досягаiться шляхом зiставлення доручень клiiнтiв на покупку i продаж золота. Учасники фiксинга безупинно коментують своiм клiiнтам процес фiксацii, що мiстить зведення про кiлькiсть виставлених замовлень. У ходi фiксинга клiiнт вправi змiнювати обсяг свого замовлення. Пiсля фiксацii цiни визначаiться цiна виконання фiксованих замовлень. При цьому замовлення на продаж виповнюiться за цiною фиксинга +0,05 долара, а замовлення на покупку тАФ за цiною фиксинга +0,25 долара. Рiзниця мiж цiною продажу i покупки i доходом учасникiв фиксинга.
Такий механiзм даi можливiсть будьякому учасниковi ринку торгувати золотом на рiвних умовах, завдяки чому великi обсяги золота можуть бути купленi або проданi з мiнiмальною рiзницею мiж цiною продажу i покупки. Цiна лондонського фiксинга миттiво передаiться по засобах зв'язку в iншi центри торгiвлi золотом, публiкуiться в засобах масовоi iнформацii i i основою формування цiн на iнших ринках.
Конкуренцiю Лондону в торгiвлi фiзичним металом складаi Цюрiх. Довгий час у Цюрiху торгiвлею займалася безлiч банкiв, що орiiнтувалися на лондонський ринок, вiдкiля золото i надходило у Швейцарiю. Однак надалi роль Цюрiха як центра торгiвлi золотом рiзко пiдвищилася внаслiдок переорiiнтацii сюди постачань пiвденноафриканського золота з Лондона. Цьому сприяв цiлий ряд причин: розпад Британськоi iмперii, негативний досвiд функцiонування ВлЗолотого пулаВ» на лондонському ринку (об'iднання центробанкiв у 60х рр., створене для стабiлiзацii цiн на золото), традицiйний нейтралiтет Швейцарii i стабiльнiсть ii валюти. Але найважливiша перевага випливаi з особливостей структури цюрихського ринку. Органiзацiйною формою ринку в Цюрiху i пул найбiльших банкiв унiверсального типу, що займаються усiма видами банкiвських операцiй. На вiдмiну вiд Лондона, де учасники ринку виступають як брокери, члени цюрихського пула проводять операцii з золотом за свiй рахунок, виступаючи в ролi гiгантських дилерiв. Тут уже прибуток учасникiв пула формуiться не за рахунок комiсiйних, а в силу рiзницi в цiнах покупки i продажу. Природно, що для золотодобутчикiв простiше i вигiднiше продавати метал прямо членам пула, нiж через посередникiв. Крiм цього, у Швейцарii краще розвитий роздрiбний ринок, з якого дрiбнi злитки i монети попадають у рiзнi куточки свiту.
З кiнця 80х рр. одержав свiй розвиток позабiржовий ринок або, як його ще називають, ринок Влугод за прилавкомВ». Ринок Влугод за прилавкомВ» розвинутий, головним чином, у НьюЙорку. Велика частина угод хеджуiться (Хеджирування тАФ страхування на фiнансових i товарних ринках вiд ризику не сприятливоi змiни кон'юнктури.) через бiржу; таким чином, обидва ринки взаiмодоповнюються i конкурують один з одним. Великий обсяг угод порозумiваiться участю на ньому хеджфондов. Цей ринок використовують також деякi активнi центробанки, золотодобувнi компанii. До переваг цього сегмента вiдносяться вiдсутнiсть прозоростi i необхiдностi дотримувати обмежень, що дозволяють торгiвлю тiльки стандартизованими контрактами, як на бiржi. Цей ринок дозволяi максимально враховувати побажання i запити окремого клiiнта. Оборот цього сегмента значно перевершуi обороти COMEX i TOCOM.
Основними формами угод на цьому ринку i опцiони i форварди. Основний обсяг торгiвлi золотом зосереджений на мiжнародному мiжбанкiвському ринку безготiвкового металу. На ньому проводиться ряд торговельних операцiй, що можуть бути пiдроздiленi на спотовые угоди, своп, форварднi i депозитарнi операцii.
8. Спот ринок
Поточнi операцii купiвлiпродажу металу здiйснюються на умовах ВлspotВ» з датою валютування (датою зачислениясписания металу i валюти) на 2й робочий день пiсля дня висновку угоди. Мiжнародний ринок поточних операцiй називаiться спотринком (spot market). Стандартний розмiр лота на умовах спот складаi 5 тис. тр. унцiй (Трiйська унцiя тАФ загальноприйнята у свiтовiй практицi мiра ваги дорогоцiнних металiв. Мiстить 31,1034807 гр.). Цiлями проведення даних операцiй i формування фонду дорогоцiнних металiв кредитноi органiзацii або виконання клiiнтських заявок. Вiдправною крапкою для визначення цiнових параметрiв з фiзичним золотом i цiна лондонського ринку ("локо Лондон" Термiн ВллокоВ» означаi мiсце постачання металу. РД найважливiшою умовою угод з дорогоцiнними металами.)
9. Операцii типу ВлswapВ»
Даний термiн дуже часто використовуiться в економiчнiй лiтературi. Стосовно до ринку золота вiн може бути витлумачений як купiвляпродаж металу з одночасним здiйсненням зворотноi угоди. Обсяги даних угод перевищують обсяги операцiй типу ВлспотВ», тому що золотi ВлсвопиВ» не так сильно впливають на стан ринку дорогоцiнних металiв, як угоди ВлспотВ». Стандартна угода по цих операцiях включаi 32 тис. унцiй (1 тонна). На практицi прийнято видiляти три типи ВлсвоповВ» iз золотом:
9.1. Своп за часом (фiнансовий своп)
Це тАФ класичний вид операцii ВлсвопВ». Вiн являi собою сполучення наявноi i термiновоi контругоди: покупки (продажу) того самого кiлькостi металу на умовах ВлспотВ» i продажу (покупки) на умовах ВлфорвардВ». Дата виконання бiльш близькоi угоди iменуiться датою валютування, а дата виконання бiльш вилученоi по термiну угоди тАФ датою закiнчення свопа. Угода може бути укладене практично на будьякий термiн: вiд одного дня до декiлькох рокiв. Звичайними термiнами угоди ВлсвопВ» вважаються 1, 3, 6 мiсяцiв i рiк. Суть операцii полягаi в можливостi конвертацii золота у валюту c збереженням права викупу золота пiсля закiнчення ВлсвопаВ». Наприкiнцi термiну дii договору сторони можуть домовитися про продовження угоди або лiквiдувати ВлсвопВ», провiвши зворотнi розрахунки. Якщо ж сторона, що володiла золотом, не маi намiру його викуповувати, то воно може бути реалiзоване на ринку або додано до резервiв банку, що надав кошти. Процентнi ставки по фiнансовому свопу являють собою рiзницю мiж ставками по доларовому депозитi i золотому депозитi, тобто ставки по золотим свопам нижче, нiж по доларах на порiвнянний перiод. Це зв'язано з бiльшою лiквiднiстю доларових активiв стосовно золотого. Але бувають випадки, коли ставки по металу перевищують ставки на валютному ринку, тобто ставки по фiнансовим свопам будуть негативними. При цьому цiна ВлспотВ» буде бiльше цiни ВлфорвардВ». Така ситуацiя зветься ВлbackwardationВ» (буквардейшн або депорт). Вона обумовлюiться рiзкою недостачею досяжного золота. Подiбна ситуацiя виникла, зокрема, на лондонському ринку в листопаду 1995 року.
Нарештi, цi операцii дуже популярнi серед центральних банкiв. Це зв'язано з тим, що, бажаючи конвертувати своi золотi запаси, вони можуть не побоюватися, що iх дii вплинуть на ринок золота; замiсть прямих продажiв на ринку золото перемiщаiться мiж контрагентами.
9.2. Своп по якостi металу
На практицi може скластися ситуацiя, коли учаснику ринку золота може знадобитися золото бiльш високоi проби, нiж те, що у нього i. Дане бажання може бути реалiзоване в рамках ВлсвопаВ» по якостi металу. Такий ВлсвопВ» передбачаi одночасну покупку (продаж) металу однiii якостi проти продажу (покупки) золота iншоi якостi. При цьому сторона, що продаi метал бiльш високоi якостi, буде одержувати премiю, що може залежати вiд розмiру угоди i розмiру ризику, зв'язаного з замiною одного виду золота на iнше.
9.3. Своп по мiсцезнаходженню
Такий своп передбачаi покупку (продаж) золота в одному мiсцi проти продажу (покупки) його в iншому мiсцi. Тому що золото в одному мiсцi може коштувати дорожче, те в цьому випадку одна зi сторiн одержуi премiю.
10. Депозитнi операцii
Тому що золото i фiнансовим активом, то воно може приносити доход своiму власниковi у випадку, якщо стаi об'iктом позики. Данi операцii проводяться тодi, коли необхiдно залучити метал на рахунок або розмiстити його на певний строк. При цьому депозитнi ставки по золоту виявляються звичайно нижче ставок по валютi, що порозумiваiться бiльш високою лiквiднiстю валюти. Стандартнi депозитнi термiни тАФ 1, 2, 3, 6 i 12 мiсяцiв, але вони можуть бути зменшенi або, навпаки, продовженi. Банк, залучаючи дорогоцiннi метали в рамках депозитних договорiв, може протягом визначеного термiну використовувати iх для витягу прибутку, наприклад, у схемах фiнансування золотодобування, для арбiтражних операцiй i т.д. Власники ж золота одержують доход на вкладене золото, а також звiльняються вiд витрат, зв'язаних зi збереженням фiзичного металу.
11. Форварди
Крiм перерахованих вище угод на свiтовому ринку можуть здiйснюватися iншi операцii: мова йде про форварднi угоди, що передбачають реальне постачання металу на термiн, що перевищуi другий робочий день. Укладаючи таку угоду, покупець страхуiться вiд пiдвищення в майбутньому цiни металу на спотовом ринку. Продавець, у свою чергу, маi на метi убезпечити себе вiд зниження цiн у майбутньому. Страхування забезпечуiться шляхом фiксацii цiни, на пiдставi якоi в майбутньому плануiться здiйснити взаiморозрахунки. Однак така угода не даi можливостi скористатися бiльш сприятливою кон'юнктурою.
12. COMEX
Мiсцезнаходження НьюЙорк
Обсяг контракту 100 тр. унцiй
Торгуемi мiсяцi усi мiсяцi в роцi
Одиниця i валюта розрахункiв $/тр.ун.
Мiнiмальна змiна цiни 10 центiв
Максимальна денна змiна цiни 75$ за тр.ун.
13.TOCOM
Мiсцезнаходження Токiо
Обсяг контракту 1 кг
Торгуемые мiсяцi усi мiсяцi в роцi
Одиниця i валюта розрахункiв йена/грам
Мiнiмальна змiна цiни 1 йена/грам
Максимальна денна змiна цiни 30 60 йена/грам
Форвард не може бути анульований. Його можна лише зрiвноважити (закрити форвардну позицiю) шляхом купiвлiпродажу обговореного угодою кiлькостi товару за поточним курсом з подальшим його продажем за курсом, установленому форвардним контрактом. На золотому мiжбанкiвському ринку данi угоди полягають досить рiдко. При необхiдностi продажу металу на термiн продавець звичайно збуваi його на умовах спот, а потiм укладаi угоду своп: купуi метал на умовах спот i одночасно продаi його на умовах форвард.
14. Операцii з похiдними iнструментами
Дотепер ми розглядали органiзацiю i функцiонування ринкiв фiзичного металу. Однак не менший iнтерес викликаi й iнша частина, зв'язана з торгiвлею вiртуальними iнструментами.
Серед низки подiй, що змiнили вигляд свiтових фiнансових ринкiв, деякi мали таке значення, як уведення торгiвлi термiновими iнструментами. Наступивша в 70х рр. ера безпрецедентноi змiни процентних ставок i валютних курсiв викликала потребу в нових фiнансових iнструментах, що могли б бути використанi для керування зрослими ризиками. Розквiт iндустрii похiдних фiнансових iнструментiв значною мiрою зв'язаний з iхньою здатнiстю швидко й ефективно реагувати на мiнливi тенденцii на ринку. Згодом ВлвiртуальнаВ» частина ринку золота перетворилася в самостiйну сферу з гiгантськими оборотами, що перевищують обороти ринку фiзичного золота в багато разiв.
Основними iнструментами i ф'ючерси й опцiони.
Ф'ючерс тАФ це законне iднальноi сторони угода (термiновий контракт), вiдповiдно до якого одна сторона погоджуiться здiйснити, а iнша тАФ прийняти постачання визначеноi кiлькостi (а також визначеноi якостi) товару визначений термiн у майбутньому за цiною, установлюваноi пiд час висновку контракту.
У свiтовiй практицi золотi ф'ючерснi контракти торгують на декiлькох бiржах, при цьому найбiльший обсяг контрактiв на золото полягаi на Товарнiй бiржi НьюЙорка (COMEX). Операцii з золотом стали там здiйснюватися з 1974 р. Основними цiлями операцiй з ф'ючерсами i хеджирование i спекуляцii. Привабливiсть даних угод полягаi в тому, що для iх проведення не потрiбно мати великих грошей або великоi кiлькостi товару. Вкладенн
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry