Комахи прiсних водойм

Чернiгiвський державний педагогiчний унiверситет iменi Т.Г.Шевченка

Хiмiко-бiологiчний факультет

Кафедра екологii та охорони природи

КОМАХИ ПРРЖСНИХ ВОДОЙМ

Курсова робота

Чернiгiв тАУ 2009р.

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Загальна гiдробiологiчна характеристика водойм

Роздiл 2. Комахи прiсних водойм: iх характеристика

2.1 Пiдклас Бабки

2.2 Ряд Одноденки

2.3 Ряд Веснянки

2.4 Ряд Напiвтвердокрилi

3.5 Ряд Волохокрильцi

2.6 Водянi жуки

2.7 Ряд Двокрилi

Висновок

Список викиристаних джерел

Ентомологiя тАУ наука, яка безупинно розвиваiться, постiйно збагачуiться новими даними i новими iдеями. За 15 рокiв ентомологiя зробила величезний крок вперед у розумiннi багатьох аспектiв екологii, фiзiологii, поведiнки i взаiмозв`язкiв комах. Комахи являють собою об`iкт ентомологii i i дуже цiкавою групою тварин. З прiсними водоймами тiiю чи iншою мiрою пов'язано чимало рядiв i видiв комах.

Свiт безхребетних дуже рiзноманiтний i багаточисленний. Безхребетнi тварини i однiii зi складовi бiосфери. Вони поширенi у всiх середовищах iснування: вони i й у ТСрунтi, i у водi, i в повiтрi.

Багато безхребетнi можуть бути показниками якостi навколишнього середовища. Деякi органiзми, як одноклiтиннi так i багатоклiтиннi не можуть знаходитися i жити в забрудненому середовищi iснування.

За допомогою методу вiдбору проб можна виявити окремi види безхребетних, якi будуть характеризувати визначенi показники якостi середовища iснування.

Мета даноi роботи полягаi в тому, щоб розглянути та охарактеризувати рiзновиди та особливостi життя комах прiсних водойм.

Предмет дослiдження тАУ особливостi життiдiяльностi комах прiсних водойм.

Об`iкт дослiдження тАУ представники рiзних рядiв комах, якi живуть у прiсних водоймах.

Завдання роботи:

1) дати загальну гiдробiологiчну характеристику водойми;

2) охарактеризувати особливостi життiдiяльностi комах прiсних водойм;

3) охарактеризувати поширенiсть комах у прiсних водоймах .

Життя величезноi бiльшостi безхребетних тварин пов'язане з водою. У кожнiй водоймi розрiзняють дно басейну, що називаiться бенталь, i товщу води тАФ пелагiаль. Органiзми, що населяють бенталь, мають назву бентичних, або донних, скорочено вони називаються бентосом (вiд грецького слова ВлбентосВ» тАФ глибина). До бентичних органiзмiв вiдносять усiх донних водоростей i вищих рослин, дорослих особин губок, бiльшiсть кишковопорожнинних, багатьох червiв (плоских, круглих i кiльчастих) i молюскiв (двостулкових, або пластинчасто-зябрових, черевоногих i деяких головоногих тАФ осьминогiв). З членистоногих з бентосом пов'язаний ряд видiв ракоподiбних (рiчковi раки, краби та iн.).

У морях бентичний спосiб життя ведуть бiльшiсть голкошкiрих (морськi зiрки, морськi iжаки та iн.). Органiзми бентосу або ведуть сидячий спосiб життя, або зариваються у грунт, або повзають по дну [8].

Умови життя у бенталi з глибиною дуже змiнюються. Тому у нiй розрiзняють основнi екологiчнi зони (рис. 1): прибережна, або лiтораль; перехiдна, або сублiтораль; глибинна, або профундаль. У морських водоймах i ще четверта екологiчна зона тАФ абiсаль (зона найбiльших глибин). Прибережна зона (лiтораль) у прiсних водоймах доходить до глибин 3тАФ7 м. У цiй зонi поширенi водоростi i вищi рослини тАФ макрофiти. З тварин тут можна знайти найпростiших, губок, планарiй, коловерток, круглих i малощетинкових червiв, п'явок, черепашкових i рiвноногих ракiв, личинок бабок, одноденок, волохокрильцiв i двокрилих. Багато тварин безпосередньо пов'язанi з макрофiтами. По пiдводних стеблах рослин повзають черевоногi молюски (ставковики, калюжницi або живородки, котушки та iн.). На листках рослин живуть гiдри. Як до рослин, так i до прибережних каменiв прикрiпленi колонii моховаток, деякi види молюскiв тощо. У товщi води сновигають клопи-хребтоплави. У мулi на днi водойм зариваються рiзнi двостулковi молюски (беззубки, перлiвницi, дрiбнi шарiвки i горошинки).

Рис. 1. Схема вертикального розрiзу дна озера:

1 тАФ лiторальна зона (а тАФ напiвводянi рослини, б тАФ плаваючi рослини, в тАФ зануренi рослини); 2 тАФ сублiторальна (перехiдна зона); 3 тАФ профундальна зона.

Другою екологiчною зоною водойм i перехiдна зона, або сублiтораль, що займаi глибини 7тАФ12 м. Кiлькiсть свiтла i кисню тут дуже зменшена. Тому в цiй зонi рослинностi майже немаi. Фауна сублiторалi порiвняно з лiтораллю дуже збiднена. Частково вона складаiться з мешканцiв лiторалi тАФ личинок одноденок. Найбiльш характерний компонент фауни сублiторалiтАФ личинки комарiв хiрономiд (штовхунiв) i рiзнi види малощетинкових червiв (олiгохет). Цi тварини можуть зустрiчатися у великiй кiлькостi i часто становлять основне живлення рiзних багатоiдних риб. З молюскiв тут зустрiчаються нечисленнi види (затулки i горошинки).

Третя зона тАФ глибина, або профундаль, характеризуiться бiднiстю фауни. Тут живе порiвняно невелика кiлькiсть видiволiгохет, личинок хiрономiд i комара-коретри. Проте кiлькiсно фауна профундалi може бути значно багатшою, нiж у двох попереднiх зонах. Рослин тут зовсiм немаi [8].

Пелагiаль населена органiзмами, якi становлять чотири великi екологiчнi групи.

1. Планктон (вiд грецьк.тАФпланктос тАФ ширяючий). Пiд планктоном розумiють сукупнiсть органiзмiв, якi живуть у товщi води i або зовсiм не мають спецiальних органiв руху, або ж цi органи у них настiльки слабо розвиненi, що не можуть протистояти навiть слабкiй течii. Тому планктоннi органiзми, або планктери, бiльш-менш пасивно переносяться за рухом хвиль i течii. Планктоннi органiзми бувають як рослиннi (фiтопланктон), так i твариннi (зоопланктон). В основному планктери мають незначнi розмiри.

До планктону вiдносять бактерiй, одноклiтинних рослин РЖ тварин, багатьох багатоклiтинних водоростей, медуз, коловерток, веслоногих, гiллястовусих та деяких iнших ракiв, яйця i личинки рiзних груп безхребетних, якi в дорослому станi живуть на днi (у бенталi), iкринки i личинки багатьох видiв риб та деякi iншi органiзми. Планктоннi органiзми мають спецiальнi пристосування до життя у товщi води, якi виробилися у них в процесi еволюцii.

2. Нектоном (вiд грецьк. тАФ нектос тАФ плаваючий) називають порiвняно великих i мiцних тварин, якi активно плавають у водi i здатнi плавати проти течii. Нектон складаiться з дорослих особин риб, бiльшостi головоногих молюсок (кальмари, каракатицi тощо) i морських ссавцiв (морських звiрiв тАФ дельфiни, тюленi, кити та iн.).

3. Нейстоном (вiд грецьк. тАФ неiн тАФ плавати) називають сукупнiсть органiзмiв, що живуть на поверхнi води. До нейстону належить ряд видiв бактерiй, найпростiших тварин, зокрема джгутикових i деяких видiв амеб, деякi раки i комахи (клопи-водомiрки, жуки-вертячки, личинки комарiв тощо) [8].

4. Плейстон (вiд грецьк. тАФ плео тАФ плавати у напiвзануреному станi, плавати на кораблi) тАФ це сукупнiсть органiзмiв, що живуть у поверхневiй плiвцi води. Прикладом плейстонних рослин i ряска i окремi частини тiла донних водяних рослин тАФ листя латаття i сальвiнiя. З тварин плейстонними i чимало водяних комах, а з морських безхребетних тАФ сифонофори.

2.1. Пiдклас Бабки

По затiнених вологих берегах стоячих водойм i на iхнiй поверхнi часто зустрiчаються ногохвiстки, або вилохвiстки, яких iнакше називають колемболами (Collembola), або подурами (Podura). Це дуже дрiбнi (до 1,5 мм), сiро-чорнi, безкрилi тварини тАФ представники РЖ пiдкласу скритнощелепних комах (Entognatha). Покриви iхнього тiла не змочуються водою. Тому вони вiльно стрибають на сушi i поверхнi води, вiдштовхуючись стрибальною вилкою. Ногохвiсток досить важко спiймати сачком, проте коли це вдаiться зробити, вибирають iх з нього так: вивертають сачок i прикладають отвiр пробiрки до того мiсця, де сидить комаха. Пiсля екскурсii цих цiкавих комах слiд розглянути у лабораторii пiд мiкроскопом або бiнокуляром. При цьому звертають увагу на черевце, де розташованi два пухирцi, що виконують роль якоря, втримуючи комаху на поверхнi води. У кiнцi черевця розгляньте стрибальну вилку. Дихають вилохвiстки всiiю поверхнею тiла. Живляться водоростями i рослинними рештками. Самки вiдкладають яйця до тканин водяних рослин. Найпоширенiший вид тАФ подура водяна (Podura aquatica) [8].

Усi iншi комахи, що живуть у прiсних водоймах, належать до пiдкласу вiдкритощелепних, або справжнiх комах (Ectognatha). Один з стародавнiх i примiтивних рядiв цього пiдкласу тАФ бабки (ряд Odonata). РЗхнi дорослi форми крилатi повiтрянi хижаки з струнким видовженим тiлом i двома парами довгих крил. Вони швидко лiтають над водою, схоплюючи нальоту свою здобич: мух, комарiв, метеликiв та iнших комах. Личинки бабок живуть на днi стоячих водойм, у мулi, серед рослин у добре освiтлених дiлянках водойм. Личинок легко знайти пiд час екскурсii за такими ознаками: тiло розчленоване на голову, груди i черевце; тонке, видовжене, з трьома зябровими листочками на кiнцi черевця або товсте, без зябрових листочкiв; i три пари добре розвинених нiжок; на спинному боцi вздовж черевця лежать двi пари зачаткових крил; голова чималих розмiрiв, з великими очима i вусиками. За будовою личинок бабок можна подiлити на три групи: 1) личинка типу бабки-коромисла тАФ тiло видовжене, маска плоска. Сюди належать найбiльшi за розмiром види (коромисла дiдки та iн.); 2) личинка типу бабки справжньоi тАФ тiло коротке, широке, маска шоломоподiбна (бабки справжнi, бабки металiчнi та iн.); 3) личинка типу лютки тАФ тiло дуже довге, цилiндричноi форми, вузьке, з трьома зябровими пластинками на задньому кiнцi (стрiлки, лютки, красунi та iн.). Личинки перших двох груп належать до пiдряду рiзнокрилих бабок, а останнi тАФ до пiдряду рiвнокрилих бабок [9].

Живляться личинки бабок рiзними водяними безхребетними тваринами, пуголовками i мальками риб. Здобич личинки захоплюють особливим апаратом, який називаiться ВлмаскоюВ». Це видозмiнена нижня губа, яка маi вигляд хватальних щипцiв, що сидять на довгому важелi тАФ рукоятцi. Важiль маi шарнiрний суглоб, завдяки чому весь орган може складатися i прикривати нижнiй бiк голови личинки немов би маскою. Маска у рiзних личинок маi рiзну форму тАФ плоску, лопатоподiбну i шоломоподiбну.

Дихають личинки бабок зябрами трахейного типу. У личинок типу лютки три зябровi пластинки, пронизанi трахейними трубочками, розташованi на задньому кiнцi черевця, У личинок типукоромисла i справжньоi бабки зябровi вирости розташованi у порожнинi задньоi кишки. Незадовго до вилуплювання дорослоi бабки личинки дихають також i атмосферним повiтрям за допомогою дихалець, якi вiдкриваються у них на верхньому боцi грудей.

Самки вiдкладають яйця у воду, прикрiплюючи iх до пiдводних частин рослин. У справжнiх бабок кладка маi вигляд драглистоi прозороi грудочки, в якiй окремi яiчка просвiчують у виглядi коричневих або зеленуватих зерняток.

Коромисла i лютки всвердлюють видовженоi форми яiчка у тканини водяних рослин, на яких пiсля цього залишаються маленькi рубчики. З яiць вилуплюються личинки, якi зимують у водi i не менш як п'ять разiв линяють. Перед останньою линькою личинки вилазять з води на будь-якi надводнi предмети, найчастiше на стебла рослин, i тут з них розвиваються дорослi бабки.

Дорослi бабки знищують безлiч шкiдливих комах (малярiйних комарiв та iнших кровососiв). Личинки iх можуть завдавати шкоди рибному господарству, частково знищуючи малькiв у ставках i безхребетних, якi i кормом для риб.

Бабок подiляють на два пiдряди. У бабок з пiдряду рiвнокрилих (Zygoptera) переднi i заднi крила однаковi за формою i жилкуванням. У станi спокою вони пiднятi вгору. У середнiх за розмiром представникiв родини красунь (Calopterigidae) тАФ красунi блискучоi (Calopteryx splendens) i красунi-дiвчини (С. virgo) тАФ тiло i крила прозорi, металiчно-синi або зеленi, з бронзовим блиском. Стрiлки (родина Coenagrionidae) тАФ дрiбнi стрункi бабки з прозорими крилами. Тiло iх звичайно без металiчного блиску, яскраво забарвлене (блакитне, синi, зелене, червоне). Стрiлки повiльно лiтають над стоячими i слабкопроточними водоймами, серед рiзнотрав'я i кущiв, на луках, узлiссях. Найбiльш поширенi два види: стрiлка-наяда (Erythromma najas) i стрiлка-еналягма (Enallagma cyathigerium). Лютки (родина (Lestidae) дрiбнi, стрункi, свiтло-зеленi бабки, з блискучою головою. Найчастiше зустрiчаiться лютка-наречена (Lestes sponsa). Лiтаi з червня по серпень [18].

У представникiв пiдряду рiзнокрилих бабок (Anisoptera) заднi крила ширшi за переднi. У станi спокою крила розпростертi. Це досить великi або середнього розмiру форми. З родини бабок справжнiх (Libellulidae) в умовах УРСР найчастiше зустрiчаються види родiв симпетрум (Sympetrum) i лiбелуля (Libellula). Це середнього розмiру комахи з жовтим, червоним або чорним кольором тiла. Часто вони залiтають далеко вiд водойм, в яких розвиваються iхнi личинки. Бабка звичайна (Sympetrum vulgatum) i бабка перев'язана (S.pedemontanum) лiтають у другiй половинi лiта i першiй половинi осенi. Бабка чотириплямиста (Libellula quadrimaculata) маi на крилах по темнiй плямi. Вона лiтаi протягом лiта, особливо в липнi, переважно бiля зарослих стiчних водойм. Дуже широке, приплюснуте черевце маi бабка плоска (L. depressa), що лiтаi у першiй половинi лiта, переважно бiля проточних водойм. Середнi розмiри мають бабки металiчнi (родина Corduliidae). Характерний представник цiii родини бабка бронзово-зелена (Cordulia aenea). Вона швидко лiтаi, маi металiчно-зелене тiло, без свiтлих плям. Починаi лiтати у травнi-сергои, переважно в районi стоячих водойм, в яких розвиваються личинки цього виду.

Найбiльшi з бабок нашоi фауни тАФ коромисла (родина Aeschnidae). Це великi, яскраво забарвленi комахи, що швидко лiтають вдень i в сутiнках бiля рiчок, озер, на узлiссях i лiсових галявинах. До цiii родини належить дозорець захiдний (Аnах imperator). Основне забарвлення його тiла блакитне, лоб зелений, з вузькою чорною перев'яззю. Лiтаi у липнi-серпнi. Тiло коромисла синього (Aeschna cyanea) з густим зелено-синiм рисунком. Коромисло руде (A. isosceles) маi рудувато-буре тiло. Крила з чорними жилками. Лiтаi у травнi i липнi.

Бабки з родини дiдкiв (Gomphidae) середнього розмiру. Дiдок звичайний (Gomphus vulgatissimus) маi чорне тiло, з жовтим рисунком. Лiт у травнi-серпнi. Спiйманих пiд час екскурсii личинок бабок слiд вiднести до лабораторii для ряду цiкавих спостережень Щоб простежити за рухами личинок, iх випускають у неглибокий плоский посуд з водою (на 1 см) [18].

В акварiумi личинка коромисла вiдразу ж влаштовуiться на гiлцi рослини головою вниз i сидить нерухомо, пожвавлюючись лише при наближеннi здобичi. Личинок коромисла годують спочатку живими комахами, дощовими червами, пуголовками, яких кидають на поверхню води, а потiм iм можна давати мертвих мух i навiть дрiбнi шматочки сирого м'яса. Цiкаво спостерiгати, як личинка наближаiться до м'яса. При цьому з блискавичною швидкiстю вона викидаi маску з парою мiцних гачкiв на кiнцi i схоплюi здобич, яку довго пережовуi за допомогою ротових органiв. Ввечерi личинка активнiша, нiж вдень. Пересуваiться вона, повзаючи по дну i рослинах, а також плаваючи. Пiд час плавання помiтно, як личинка з силою викидаi струмiнь води з анального отвору, то розширюючи, то замикаючи його. Анальний отвiр личинки коромисла оточений трьома досить великими, гострими на кiнцях шипами, складеними у формi тригранноi пiрамiди. Якщо личинку витягти з води, вона щiльно притискуi iх один до одного. Тому анальний отвiр щiльно замикаiться, i вода утримуiться в заднiй кишцi. Якщо личинку потурбувати, то струмiнь води, який викидаiться з анального отвору, з силою штовхаi личинку вперед i даi змогу iй проплисти з великою швидкiстю (10тАФ15 см). Це приклад реактивного руху. Крiм того, завдяки циркуляцii води в заднiй кишцi омиваються так званi ректальнi зябра, що мають вигляд ряду пластинчастих виростiв (iх у личинки коромисла близько 300). У кожну таку пластинку входять гiлочки трахей. Кисень проникаi до трахей з води; у воду ж з них видiляiться вуглекислота [14].

У личинки, що спокiйно сидить, шипи, якi закривають анальний отвiр, час вiд часу вiдкриваються i вода, що була в заднiй кишцi, виштовхуiться назовнi, а потiм знову набираiться. Завдяки цьому внутрiшня поверхня задньоi кишки постiйно промиваiться свiжою водою. Дорослi личинки коромисла виходять з води у кiнцi червня тАФ в липнi. Личинка повiльно пiднiмаiться по сучку i над рiвнем 5тАФ7 см вiд поверхнi води залишаiться нерухомою протягом кiлькох годин. Покриви ii висихають i свiтлiшають, вiдшаровуючись вiд тiла майбутньоi бабки. Шкiра трiскаiться посерединi грудних сегментiв, мiж зачатками крил, i з неi починаi вип'ячуватися м'яке i свiтле тiло комахи. Рiзким рухом бабка звiльняi з шкiрки голову, а через кiлька хвилин звiльняiться вiд шкiрки i довге черевце. Пiсля цього бабка робить рiзкi дихальнi рухи, вбираючи в трахеi атмосферне повiтря. Крила збiльшуються i випрямляються, поступово вони твердiшають i набувають яскравого забарвлення. Комаха ще довго сидить нерухомо на мiсцi, а потiм раптово змахуi крилами i летить.

Звернiть увагу на захиснi пристосування личинок тАФ на забарвлення, яке робить цих малорухливих хижакiв непомiтними. Якщо схопити личинку коромисла, вона захищаiться, сильнiше вигинаi черевце, вражаючи ворога твердими шипами, якi мiстяться у неi на задньому кiнцi тiла i оточують анальний отвiр. Личинку типу лютки здатнi вiдкидати зябровi пластинки, якщо iх защемити. Це явище маi назву автотомii, або самокалiчення. Через деякий час вiдiрвана пластинка знову вiдновлюiться.

2.2 Ряд Одноденки

Дорослi одноденки (ряд Ephemeroptera) мають невеликi розмiри. Тiло iх видовжене, з тонкими нiжними перетинчастими крилами i трьома (iнодi двома) хвостовими щитками.

Шкiрнi покриви блискучi, гладенькi, без волоскiв. На головi короткi тоненькi вусики i великi очi. Ноги тонкi. Ротовi частини недорозвиненi тому, що одноденки у дорослому станi не можуть iсти. Недорозвиненi також i внутрiшнi травнi органи. Дорослi одноденки живуть недовго (2тАФ3 днi, а iнодi i бiльше). Пiсля копуляцii самки вiдкладають яйця у воду, а потiм швидко гинуть. З яiць вилуплюються личинки, якi ведуть водний спосiб життя, Вони багато разiв линяють, причому поступово у них утворюються зачатки крил. Перед тим, як маi вилупитися крилата комаха, личинка спливаi на поверхню водойми, шкiрка у неi на спинi трiскаiться, i комаха злiтаi у повiтря. Вона називаiться пiдрослою (subimago) i через деякий час (вiд кiлькох годин до 1тАФ2 дiб) знову линяi, перетворюючись на дорослу комаху (imago), Види, якi живуть менше нiж добу, перетворюються на дорослу комаху через кiлька хвилин пiсля виходу з пiдрослоi стадii. Вилiт одноденок здебiльшого маi масовий характер, В теплу погоду, без вiтру хмари цих комах ввечерi лiтають над поверхнею води. Таким чином, життiвий цикл одноденок складаiться з двох неоднакових частин: тривалого життя у водi i короткочасного життя у повiтрi. В стадii личинки комаха живиться, росте i накопичуi в своiму тiлi поживнi речовини, у дорослому станi вона лише розмножуiться.

Будова i бiологiчнi особливостi у рiзних видiв одноденок дуже рiзнi i тiсно пов'язанi з середовищем iхнього життя. За способом життя личинок одноденок можна подiлити на чотири групи:

1. Риючi форми, якi зариваються у грунт водойм або роблять довгi ходи у берегах рiчок i струмкiв. Форма iхнього тiла нагадуi тiло вовчка: стиснений тулуб, сильнi риючi кiнцiвки, голова з добре розвиненими щелепами тощо.

2. Форми швидко текучих водойм, так званi ВлреофiльнiВ», якi живуть на каменях i мають вiдповiднi пристосування, щоб iх не зносило течiiю. Вони мають плоске розширене тiло, таку саму голову i плоскi, дуже чiпкi кiнцiвки, якими утримуються на нерiвностi каменiв. На хвостових нитках цих личинок майже немаi волоскiв.

3. Повзаючi форми, якi пересуваються на днi стоячих водойм i по водяних рослинах. Тiло iх часто буваi вкрите пiском або мулом, що добре iх маскуi i захищаi вiд хижакiв. У цих личинок ноги пристосованi для повзання. На хвостових нитках також немаi волоскiв.

4. Плаваючi форми мають струнке, рухливе тiло, добре пристосоване для плавання.

Дихають личинки одноденок трахейними зябрами, якi мають вигляд тонких нiжних пластинок, розташованих рядами з обох бокiв черевця. Форма iх рiзноманiтна.

Живляться личинки одноденок рослинним детритом, мiкроскопiчними зеленими водоростями, деякi види ведуть хижацький спосiб життя i полюють за дрiбними водяними тваринами. Одноденки i добрим кормом для риб [18].

Найбiльш поширенi на Украiнi такi види одноденок: одноденка звичайна (Ephemera vulgata), що маi крила з темними плямами i смужками; жовтi крила маi одноденка жовтувато-крилата (Potamanthus lutes); лише одну пару переднiх крил маi одноденка двокрила (Cloeon dipterum) тАФ звичайний представник цього ряду.

Для того щоб розглянути зовнiшню будову личинок одноденок, iх треба помiстити на бiле блюдце, кожний вид окремо. Звернiть увагу, як розташованi зябра i як вони побудованi. Порiвняйте будову личинок, що живуть у тихiй водi серед заростей, з личинками, якi живуть на швидкiй течii, i з тими, якi ведуть риючий спосiб життя. Змонтуйте в окремiй коробочцi колекцiю з дорослих, пiддорослих одноденок та iхнiх личинок. Личинок вмiстiть у пробiрки з спиртом або формалiном

2.3 Ряд Веснянки

Як i бабок та одноденок, веснянок (ряд Plecoptera) можна назвати земноводними комахами. Це середнього розмiру або дрiбнi комахи з видовженим тiлом. Личинки iх розвиваються у водi тАФ в струмках, рiчках та озерах. Дорослi комахи лiтають погано. Найчастiше вони повзають по рослинах бiля мiсць розвитку личинок (на корi), а також на каменях. Веснянками iх називають тому, що з'являються вони напровеснi i живуть лише кiлька тижнiв. Самки вiдкладають яйця у воду. Восени розвиваiться друга генерацiя. Найпоширенiшi види фауни Украiни: веснянка сiра (Nemura сinеrеа), що маi прозоро-сiруватi крила розмахом 13тАФ25 мм i лiтаi у квiтнi i вереснi; веснянка зеленуватокрила (Chloroperla-Isoperla grammatica) маi зеленувато-палеве забарвлення тiла i прозорi крила з зеленуватим вiдтiнком; веснянка облямована (Реriа niагginata), забарвлення тiла якоi змiнюiться вiд рудувато-жовтого до буруватого, лiтаi у травнi.

2.4 Ряд Напiвтвердокрилi

У прiсних водах або бiля них можна побачити чимало видiв клопiв, або напiвтвердокрилих (ряд Hemiptera), Одним iз найпоширенiших з них i хребтоплав звичайний (Notonecta glauca) з родини хребтоплавiв (Notonectidae). Вiн зустрiчаiться як у стоячих, так i в повiльно текучих водах. Це один з найбiльших водяних клопiв (понад 1 см завдовжки), сильний i спритний хижак, з витягнутим у довжину тiлом, схожим на човник. Спинний бiк комахи опуклий, зеленуватого кольору, срiблястий i не змочуiться водою. Зверху на головi розташованi темно-червонi очi. Першi двi пари нiжок короткi, ними хребтоплав захоплюi здобич, а також чiпляiться за водянi рослини. Задня пара нiг служить для плавання: вони довгi, без кiгтикiв на кiнцi i густо вкритi щетинками. Плаваi хребтоплав черевцем догори. Загострене тiло з опуклою спиною добре розтинаi воду. Коли вiн пливе близько вiд поверхнi води, свiтло забарвлений спинний бiк при цьому непомiтний, а звернене догори темно-бурого кольору черевце зливаiться iз кольором води (захисне забарвлення). Хребтоплав може i лiтати за допомогою добре розвинених крил, пролiтаючи iнодi вночi великi вiдстанi.

Дихаi хребтоплав атмосферним повiтрям. На задньому кiнцi черевця, який при диханнi пiд кутом виставляiться з води, розташованi дихальнi отвори (стигми). Пiрнаючи, хребтоплав бере з собою пiд воду запас повiтря, який" обволiкаi його суцiльним блискучим покривом i зменшуi його питому масу.

Живляться хребтоплави, як i iншi хижi клопи, живою здобиччю (дрiбнi водянi клопи, водомiрки). Схопивши здобич, на яку вiн нападаi знизу, першими чотирма ногами, хребтоплав встромляi в неi свiй гострий, короткий хоботок. Пiсля цього, пiдвiсившись заднiм кiнцем до поверхнi води, вiн повiльно висисаi свою жертву, що вiд комахи залишаються лише крила i хiтиновий покрив. Великий хребтоплав, якщо його необережно взяти, може боляче вколоти й людину. Мiсце уколу довго пече, бо комаха видiляi отруйну слину.

Самка вiдкладаi яйця за допомогою яйцеклада в пiдводнi рослини так, що кiнець яiчка стирчить з тканини рослини. Через кiлька днiв на цьому кiнцi починають просвiчувати червонуватi очi майбутньоi личинки, а через два тижнi вилуплюiться личинка. Вiд дорослоi комахи вона вiдрiзняiться тим, що не маi крил, розмiрами i блiдим зеленувато-бiлим забарвленням. Личинки хребтоплава живляться дрiбними водяними тваринами.

Хребтоплави живуть менш як рiк. На початку липня зустрiчаються лише личинки на рiзних стадiях розвитку. В серпнi в наших водоймах знову з'являються дорослi хребтоплави, якi вийшли з перших яйцекладок. Вони зимують, а наступноi весни починаiться новий цикл iх розмноження. Помiстивши пiд час екскурсii хребтоплава у склянку з водою, можна спостерiгати, як вiн плаваi черевцем догори, його великi червонi очi розташованi на спинному боцi, зверненi при цьому на дно, виглядаючи здобич.

В акварiумi хребтоплавiв слiд тримати окремо, посуд закривати кришкою, щоб вони не вилетiли. Тiло хребтоплава легше за воду i як тiльки ноги-весла припиняють працювати, вiн спливаi нагору. Тому, перебуваючи в спокоi, хребтоплав обов'язково тримаiться за гiлку елодеi або камiнець. Найчастiше вiн нерухомо сидить бiля поверхнi води, нагадуючи хижого шулiку, що пiдстерiгаi свою здобич. Звернiть увагу на форму тiла хребтоплава, його забарвлення, на будову його нiг.

У стоячих i слабопроточних густозарослих водоймах поширений плавт звичайний (Naucoris cimicoides) родини плавтiв (Naucoridae). Це досить великий клоп (довжина тiла до 15 мм) з гiлоосим, овальним блискучим, зеленувато-бурим тiлом. Звичайно вiн повзаi по водяних рослинах. Цей клоп. Добре плаваi за допомогою густо вкритих волосками нiг особливо задньоi iх пари. Дихаi плавт атмосферним повiтрям, яке вiн набираi у замкнений простiр пiд над-крилами, коли пiднiмаiться на поверхню води i виставляi над нею кiнець черевця. Живиться плавт, як i iншi водянi клопи, виключно тваринною iжею. Нападаi навiть на пуголовкiв, малькiв риб i молюск. Роль хватального апарату виконуi передня пара нiг. Лапка загострена, складаiться з одного членика; разом з гомiлкою вона утворюi шаблеподiбний вiдросток, який укладаiться в жолобок коротких розширених стегон. Схопивши живу здобич за допомогою цього апарату, плавт встромляi в жертву свiй короткий гострий хоботок i висисаi ii. Плавти паруються навеснi i на початку лiта. Самка занурюi яйця у тканину рослин так, що один з кiнцiв яiчка помiтний зовнi у виглядi овального рубчика. На початку липня дорослi плавти вже не зустрiчаються. Пiзнiше з'являiться молоде поколiння плавтiв, яке зимуi, а навеснi даi початок новiй генерацii.

Гребляки (родина Corixidae) мають меншi розмiри, нiж хребтоплав, плавт та iншi водянi клопи. Тримаються в стоячих чи слабко-текучих водоймах, де iх дуже багато. Дорослi гребляки досягають 9тАФ10 мм довжини, лише гребляк крапчастий (Corixa punctata) тАФ 16 мм. Тiло видовжене, плоске зверху i опукле знизу. Голова на вузькiй шийцi i може повертатися у рiзнi боки. Очi фасетковi, червонуватого кольору. Хоботок короткий, нерозчленований, розмiщений пiд верхньою губою. Живляться соками водяних рослин, але можуть висисати личинок комарiв та деяких iнших дрiбних комах. Середнi ноги з двома мiцними кiгтиками на кiнцях виконують роль якоря тАФ за допомогою iх гребляк чiпляiться за будь-який пiдводний предмет, завдяки чому перебуваi у станi спокою; заднi ноги служать для плавання i мають видовженi гомiлки i лапки, густо вкритi волосками [8].

Дихають гребляки атмосферним повiтрям. Пiднiмаючись до поверхнi води, вони вiдставляють не заднiй кiнець тiла, як хребтоплави, а передню частину тiла, користуючись при диханнi грудними дихальцями. Через черевнi дихальця повiтря видихаiться i обволiкаi черевце гребляка пiд водою, завдяки чому воно стаi срiблястим.

Паруються гребляки навеснi. Самки прикрiплюють яйця за допомогою клейкоi речовини до зовнiшньоi поверхнi пiдводних предметiв або рослин. Яйця досить великi, у виглядi бокальчикiв з короткими нiжками. Види бiльших розмiрiв дають одне поколiння на рiк, дрiбнiшi тАФ два. Гребляки добре лiтають. Вночi iх можна ловити на свiтло лiхтаря. Восени дорослi гребляки перелiтають з невеликих водойм на великi, де й зимують. Найбiльш поширений вид тАФ гребляк крапчастий (Соriха punctata).

У водоймах з стоячою або повiльно текучою водою, густо зарослих водяними рослинами, зустрiчаються водянi скорпiони (Nepa cinerea) (з родини Nepidae). РЖнодi водяного скорпiона можна знайти в береговiй зонi швидко текучих водойм тАФ у рiчках i струмках. Долати течiю йому допомагають мiцнi ноги, за допомогою яких вiн тримаiться за водянi рослини. Тiло непи схоже на почорнiлий листок з стебельцем. Маленька, з великими очима голова цього клопа маi короткий, мiцний членистий хоботок. Пересуваiться водяний скорпiон дуже повiльно, плаваi погано i неохоче, найчастiше сидить нерухомо на водяних рослинах, пiдстерiгаючи свою здобич.

Живиться водяний скорпiон рiзними водяними тваринами, переважно ракоподiбними i комахами, а також мальками риб. Помiтивши свою здобич, скорпiон блискавично викидаi першу пару нiг i схоплюi жертву. Цi кiнцiвки мають своiрiдну будову i бiльше нагадують гiгантськi щелепи, нiж ноги. Видовженi i розширенi стегна з внутрiшнього боку мають жолобок, в який (коли ноги складенi) щiльно входять зчленованi одна з одною гомiлка i одночленикова лапка, нагадуючи цим складаний ножик. Стиснуту таким чином здобич водяний скорпiон висисаi за допомогою хоботка. Двi iншi пари нiг ходильнi. Перша пара крил перетворена на надкрила, якi вкривають всю плоску спину комахи; пiд ними i добре розвиненi крила. Черевне складаiться з восьми членикiв. Сьомий членик тАФ це дихальна трубка, яка складаiться з двох завернених один до одного жолобкiв. Утворений таким чином повiтряносний канал з середини вкритий волосками, якi не змочуються водою. Виставивши зовнiшнiй кiнець дихальноi трубки з води, скорпiон набираi повiтря у замкнений простiр пiд крилами, звiдки повiтря надходить у трахейну систему через стигми черевця, 3 трахей повiтря видiляiться через груднi стигми [18].

На початку лiта самка вiдкладаi яйця на рiзнi водянi рослини. Яйця досить великi, цилiндричноi форми, з округленими кiнцями. Через два тижнi з яйця вилуплюiться личинка, яка зовнiшнiм виглядом нагадуi дорослого скорпiона, проте ii дихальна трубка коротша. Весь розвиток водяного скорпiона вiд яйця до iмаго триваi близько трьох мiсяцiв. Наприкiнцi липня з раннiх весняних кладок з'являiться нове поколiння дорослих комах. Водяний скорпiон завдаi шкоди рибництву.

До тiii самоi родини вiдносять i ранатру (Ranatra linearis), яка зустрiчаiться в зарослих водоймах. Тiло цилiндричне, дуже довге бурувато-жовтого кольору, довжина його 30 тАФ 35 мм. По боках голови великi очi. Переднi ноги прикрiпленi бiля самоi основи голови i i мiцним хватальним органом. Друга i третя пара нiг ходильнi. Вузькi надкрила ранатри щiльно складенi, закривають спинний бiк черевця; пiд ними розташованi крила, за допомогою яких ранатра добре лiтаi. Черевце закiнчуiться дихальною трубкою, що маi таку саму будову, як i у водяного скорпiона.

Живиться ранатра, як i iншi водянi клопи, рiзними водяними тваринами. У першiй половинi лiта самка вiдкладаi у тканину плаваючих на поверхнi води стеблин близько 30 яiць. Восени нi личинки, нi старi iмаго попереднього року вже не зустрiчаються; водойми заселенi лише новим, готовим до зимiвлi дорослим поколiнням, яке вилупилось з яiць, вiдкладених у цьому ж роцi.

На поверхнi слабкопроточних водойм живуть водомiрки озернi (Gerris lacustris) з родини водомiрок (Gerridae). Тiло водомiрки видовжене, з широко розставленими ногами, завдяки чому маса тiла комахи розподiляiться на значнiй поверхнi. На головi на вiдмiну вiд iнших клопiв i досить довгi вусики, якi складаються з чотирьох членикiв, та сильно зiгнутий донизу хоботок. Очi великi. Перша пара нiг значно коротша за заднi двi i вiдiграi роль хватального органу. Заднi, i особливо середнi, ноги тАФ довгi, iхнi лапки густо вкритi волосками. Розкинувши довгi ноги, водомiрки швидкими спритними рухами ковзають по дзеркалу озера або ставка. Середнiми ногами водомiрка робить сильний поштовх, - який викидаi ii на чверть метра вперед; заднi ноги служать як кермо; ноги кожноi пари заносяться вперед одночасно. При такому способi руху водомiрка блискавично кидаiться на комаху, яка висунулася з води або впала у воду, схоплюi ii переднiми ногами i висисаi за допомогою хоботка [14].

Пiд надкрилами у водомiрки i перетинчастi крила. Лiтають водомiрки рiдко. За допомогою нiг вони можуть пересуватися i на сушi. Пiд осiнь вони залишають водойми, ховаючись на зимiвлю пiд корою пнiв, у мох, пiд камiння. Навеснi чи на початку лiта самки вiдкладають яйця на пiдводнi частини стебла i листя рослин, па вiдстанi кiлькох сантиметрiв вiд поверхнi води, розташовуючи iх в один ряд. Самки вiдкладають яйця протягом усього лiта. Через тиждень з яiць вилуплюються личинки. Весь розвиток закiнчуiться протягом 40 днiв. У другiй половинi з'являiться друге поколiння.

Часто зустрiчаються водомiрки, у яких на тiлi i одна або кiлька червоних крапок: це паразитичнi личинки водяних клiщiв, якi живуть на багатьох водяних комахах i живляться iхньою кров'ю.

Разом з видами роду герiс нерiдко зустрiчаiться водомiрка елегантна (Hydrometra gracilenta), з тонким тiлом i майже ниткоподiбними ногами.

Захисне забарвлення водомiрок (темно-коричневе, буре, iнодi майже чорне) вiдповiдаi загальному кольору поверхнi стоячих водойм, на гладинi яких iх важко розрiзнити птахам. Швидкi стрибки рятують водомiрок вiд iхнiх пiдводних ворогiв тАФ риб.

Над водяними клопами слiд провести ряд спостережень у лабораторii або кутку живоi природи. Для цього iх випускають у просторий акварiум з водяними рослинами. Хребтоплавiв слiд розсадити у рiзнi банки, тому що вони можуть напасти на iнших клопiв або один на одного. Визначте, скiльки часу рiзнi види клопiв тримаються пiд водою, не набираючи повiтря, як вони пiднiмаються за ним на поверхню води, який кiнець тiла виставляють при цьому над водою. Розгляньте пристосування, якi мають для дихання водяний скорпiон i ранатра. Вiзьмiть пiнцетом водомiрку i опустiть ii у склянку з водою. Завдяки змащеним жироподiбною речовиною волоскам на черевному боцi тiла комаха забере з собою повiтря i, оточена ним, пiд водою здаватиметься срiблястою. Уважно розглядаючи водомiрку, можна переконатися, що ii тонкi ноги у мiсцi причленування до тулуба дуже потовщенi, оскiльки там мiстяться сильнi мускули, завдяки яким водомiрка робить швидкi й сильнi рухи.

3.5 Ряд Волохокрильцi

Характерним компонентом бiоценозiв прiсних водойм i волохокрильцi (ряд Trichoptera). Таку назву цi комахи мають тому, що iх крила вкритi дрiбними волосками або лусочками, завдяки чому волохокрильцi схожi на нiчних метеликiв. Волохокрильцi у спокiйному станi складають крила вздовж спини пiд гострим кутом, дахоподiбно. Забарвленi найчастiше в усi вiдтiнки бурого або сiрого кольору. Тримаються поблизу водойм, iнодi вiдлiтають досить далеко вiд них. Живляться, як i метелики, нектаром квiтiв. Чимало з них у дорослому станi зовсiм не живляться. Личинки схожi на гусениць метеликiв, живуть у водi, мають трахейнi зябра. Бiльшiсть з них будуi собi трубчастi чохлики (будиночку). За формою i за матерiалом чохлики дуже рiзноманiтнi. Найпростiша форма тАФ очеретова трубочка, в яку личинка заповзаi, використовуючи уже готове примiщення (агрипонiя). Деякi личинки волохокрильцiв будують трубчастий футляр з окремих шматочкiв, якi личинка вигризаi з листя i розташовуi по спiральнiй лiнii (волохокрилець великий). Ромбiчний волохокрилець i жовтовусий використовують для будування чохлика i рiзнi травинки, i шматочки вiдмерлого дерева, а також свiжi гiлочки.

Види волохокрильцiв, якi живуть у швидкiй течii, буду

Вместе с этим смотрят:

G-белки и их функция

Австралопитеки - обезьянолюди или человекообезьяны?

Адаптация микроорганизмов в экстремальных условиях космоса

Адвентивна флора Чернiгiвськоi областi: iсторiя формування та сучасний стан

Адсорбция ионных и неионных поверхностно-активных веществ (ПАВ)