Методика аудиту готовоi продукцii та ii реалiзацii
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
ХАРКРЖВСЬКИЙ РЖНСТИТУТ ЕКОНОМРЖКИ РИНКОВИХ
ВРЖДНОСИН РЖ МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ОБЛРЖКУ РЖ АУДИТУ
КУРСОВА РОБОТА
З дисциплiни ВлОрганiзацiя та методика аудитуВ»
Тема роботи: Методика аудиту готовоi продукцii та ii реалiзацii
Керiвник роботи:ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Виконала:
______________________ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа студентка IV курсу заочного вiддiлення
(пiдпис)ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (П.РЖ.П)
______________________ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ____________
(дата)ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (пiдпис)
_________________
(дата)
Харкiв
2008 рiк
План
Вступ
Роздiл 1. Теоретичнi аспекти органiзацii аудиту готовоi продукцii
1.1 Аналiз основних понять i наукових напрямкiв з аудиту
1.2 Розробка методики аудиту готовоi продукцii
Роздiл 2. Аудит готовоi продукцii на пiдготовчому етапi перевiрки
2.1 Порядок укладання договору на проведення аудиту
2.2 Вивчення системи внутрiшнього контролю та системи облiку. Встановлення ступеня ризику
2.3 Пiдготовка плану i програми перевiрки
Роздiл 3. Аудит та облiк готовоi продукцii та ii реалiзацii
3.1 Аудит та облiк готовоi продукцii та ii реалiзацii
3.2 Методи перевiрки i контрольнi процедури з аудиту готовоi продукцii
3.3 Етапи аудиту готовоi продукцii
3.4 Формування робочих документiв аудитора
3.5 Пiдготовка пiдсумковоi документацii по результатах аудиту
Висновки i пропозицii
Список використаних джерел
ВСТУП
Поступовий перехiд народного господарства Украiни до ринкових вiдносин призвiв до появи спiльних пiдприiмств, господарських товариств, бiрж, комерцiйних банкiв, iнвестицiйних фондiв тощо.
У зв`язку з виникненням пiдприiмств з рiзними формами власностi стало зрозумiлим те, що традицiйна система фiнансового контролю в тому виглядi, в якому вона iснувала при адмiнiстративно-команднiй системi управлiння, не може захистити нi iнтереси держави, нi iнтереси власника. Саме власника, а не когось iншого. На сьогоднi спiввласником в Украiнi i громадяни - засновники господарюючих суб`iктiв, громадяни-акцiонери, якi взяли участь у приватизацii державного майна, колективи громадян та держава. В економiчному вiдношеннi всi цi власники вiддiленi вiд своiх часток власностi, що перебувають у рiзних господарюючих суб`iктах (акцiонерних товариствах, довiрчих товариствах, комерцiйних банках, iнвестицiйних компанiях тощо), в результатi чого не можуть володiти об`iктивною i достовiрною iнформацiiю про використання цiii власностi. Адже саме власнику необхiдна подiбна iнформацiя про фiнансовий стан пiдприiмства, його потенцiал i стабiльнiсть у майбутньому. Власник маi i повинен знати, наскiльки ефективно використовуються вкладенi ним у пiдприiмство кошти. Але не кожен, хто здiйснюi управлiння майном i коштами цих власникiв, зацiкавлений подавати iм достовiрну iнформацiю про результати своii дiяльностi. Майновi iнтереси всiх власникiв маi захистити держава.
Однак у ринкових умовах господарювання традицiйнi форми фiнансового контролю не можуть виконувати функцii захисту майнових iнтересiв власникiв. Практика краiн з ринковою економiкою показуi, що захистити майновi iнтереси власникiв може такий вид незалежного фiнансового контролю, як аудит, який i одним з головних елементiв iх ринковоi iнфраструктури. Передумовою такого контролю i взаiмна зацiкавленiсть пiдприiмств в особi iх власникiв (акцiонерiв, вкладникiв тощо), держави в особi податкових органiв i самого аудитора в забезпеченнi достовiрностi облiку та звiтностi.
РЖншою причиною необхiдностi впровадження аудиту в Украiнi i те, що в ринкових умовах фiнансовий стан кожного господарюючого суб`iкта залежить вiд його взаiмовiдносин з iншими суб`iктами господарювання, i тому зростаi потреба у достовiрнiй облiковiй i звiтнiй iнформацii про iх дiяльнiсть. Зокрема, така iнформацiя необхiдна:
В· власникам господарюючих суб`iктiв для визначення стратегii iх розвитку;
В· банкам для прийняття рiшення про доцiльнiсть надання кредиту;
В· iнвесторам (мiсцевим та iноземним) при вкладаннi своiх капiталiв у iншi господарюючi суб`iкти;
В· постачальникам для одержання гарантiй повноi оплати за вiдвантаженi товари, виконанi роботи та наданi послуги;
В· акцiонерам для контролю за роботою адмiнiстрацii товариства;
В· державним органам для планування потреб макроекономiки та оцiнки податкових надходжень до бюджету тощо.
Для пiдтвердження достовiрностi звiтноi i облiковоi iнформацii господарюючих суб`iктiв виникаi потреба у перебудовi всiii системи фiнансового контролю на основi вивчення i використання мiжнародного досвiду. У краiнах з ринковою економiкою таке пiдтвердження здiйснюють аудитори. Мiжнародний досвiд розвитку аудиту свiдчить про те, що аудиторська перевiрка - це норма, без якоi неможливий цивiлiзований бiзнес. Основне ii призначення - це незалежна перевiрка фiнансовоi звiтностi та iншоi iнформацii про фiнансово-господарську дiяльнiсть суб`iктiв господарювання з метою формування висновкiв стосовно iх фiнансового стану i достовiрностi його вiдображення в бухгалтерському облiку та звiтностi у вiдповiдностi з чинним законодавством i встановленими нормативами.
Основна мета даноi курсовоi роботи полягаi в тому, щоб висвiтлити основнi принципи i методи аудиту готовоi продукцii та ii реалiзацii.
Робота складаiться з трьох роздiлiв, у яких послiдовно розглядаiться методологiя аудиту готовоi продукцii ii реалiзацii.
Роздiл 1.Теоретичнi аспекти органiзацii аудиту.
1.1 Аналiз основних понять i наукових напрямкiв з аудиту.
Аудит у захiднiй теорii i практицi прийнято вважати процесом, за допомогою якого компетентний незалежний працiвник накопичуi й оцiнюi свiдчення про iнформацiю, що пiддаiться кiлькiснiй оцiнцi i стосовноi до специфiчноi господарськоi системи, щоб визначити i виразити у своiму висновку ступiнь вiдповiдностi цiii iнформацii встановленим критерiям.
Аудит маi древню iсторiю. Думають, що фактично ще в Древньому РДгиптi (близько 2600 р. до н.е. ) iснували чиновники, що сполучали функцii облiку, керування i контролю.
У Римськiй iмперii (1 - 26 р. н.е. ) контрольнi функцii здiйснювалися спецiальними службовцями (куратори, прокуратори, квестори). Пiсля падiння Римськоi iмперii аудит одержав широке поширення в РЖталii. Купцi Флоренцii i Венецii використовували працю аудиторiв для перевiрки платоспроможностi капiтанiв торгових судiв, що везли величезнi багатства на свiй континент. У цей час аудит мав строго цiльовий напрямок - запобiгання помилок.
Батькiвщина сучасного аудита - Англiя. Писемнi пам'ятки, що вказують на iснування аудиторства в Англii, восходять до 13-14 вв. Прийоми аудита до той час складали переважно в детальнiй перевiрцi кожноi операцii, тестування чи вибiркова перевiрка, як аудиторськi процедури, були невiдомi.
В iсторii розвитку аудита можна видiлити кiлька перiодiв:
1. до 1500 р.;
2. 1500 - 1830 (1860) р.;
3. 1830 (1860) - 1905 р.;
4. 1905 - 1933 р.;
5. 1933 - 1940 р.;
6. з 1940 р. по нинiшнiй час.
Перший перiод закiнчувався в 1500 р. Ця дата вiдзначена довiльно, але вона найбiльше точно вiдбиваi стан "перелому" у загальнiй економiчнiй ситуацii. Однiii з причин цього з'явилося вiдкриття Америки, i як наслiдок збiльшення обсягу товарiв, капiталу, робочоi сили в загальносвiтовому масштабi. РЖнша причина - 1494 р. по праву вважаiться датою пiдстави навчання про подвiйний запис (Лука Пачоллi).
1500 - 1830 (1860) рр. Цiлi i прийоми аудита не були змiненi i складалися у виявленнi помилок i перевiрцi чесностi осiб, вiдповiдальних за податковi платежi. У цей час iстотно пiдвищилося значення аудита, тому що вiдбувся подiл мiж власниками пiдприiмства: керуючими й iнвесторами. Акцiонерам не тiльки була потрiбна гарантiя схоронностi капiталу, але й одержання дивiдендiв. Тiльки аудитор мiг дати висновок про вiрнiсть i об'iктивнiсть перевiреноi фiнансовоi звiтностi i про iмовiрнiсть продовження дiяльностi пiдприiмства найближчим часом. Прийшло розумiння необхiдностi i важливостi iснування системи внутрiшнього контролю. Причиною, по якiй датою закiнчення даного перiоду був обраний 1860 р., з'явилося те, що Кримська вiйна викликала визначенi змiни в економiцi всiх краiн, а це привело до змiни цiлей i прийомiв аудита.
1860 - 1905 р. Перiод вiдрiзняiться бурхливим економiчним ростом. Величезнi по своiх масштабах угоди привели до створення корпорацiй. Цей перiод вiдзначений появою консолiдованого балансу (1904 р.).
Усе це пiдвищувало роль i значення iнституту аудиторства. Була визнана необхiднiсть внутрiшнього контролю. Але йому придiлялася роль органа, що брав участь не в перевiрцi i виявленнi помилки, а в створеннi iдиноi стандартноi системи облiку. Основний акцент був спрямований на систему контролю грошових потокiв. Оскiльки й облiкова система, i органiзацiйна структура перетерпiли значнi змiни убiк посилення, то й аудитори могли вже застосовувати прийоми вибiрки. Тестування стало використовуватися тiльки в останнi десятилiття 19 столiття. В умовах швидкоростучого виробництва аудитор бiльше не мiг перевiряти кожну операцiю величезноi корпорацii. Аж до 1905 р. обмежуючим фактором обсягу тестування були змiни i нововведення в системi облiку i внутрiшнього контролю. Цiлi аудита в цей час складаються у виявленнi рiзного роду помилок навмисного характеру. РЖсторично основним центром розвитку аудита з'явилися Великобританiя i США. У першому десятилiттi ХХ в. американський аудит став розвиватися незалежно, оскiльки пiдприiмцями США була визнана неможливiсть застосування цiлей i пiдходiв англiйського аудита до особливостей iхнього бiзнесу.
Першi роботи з американського аудита характеризують змiну цiлей у такий спосiб: виявлення i запобiгання ненавмисних помилок. Пiзнiше цiлями аудита стали:
В· установлення фiнансового стану i прибутковостi пiдприiмства;
В· запобiгання навмисних i ненавмисних помилок - другорядна мета.
Вiдповiдно до змiни цiлей вiдбулися i значнi змiни в прийомах. Спостерiгаiться перехiд вiд детальноi перевiрки до тестування. Стало ясно, що для того, щоб одержати фактичнi суми, що перевiряються в процесi аудита, немаi необхiдностi проводити детальну перевiрку кожноi проводки за дослiджуваний перiод. Одержуi визнання важливiсть внутрiшнього контролю. В опублiкованих у 1909 р. "Програмах аудита" вiдзначено, що як першу ступiнь аудита повинна виступати "установлення системи внутрiшньоi перевiрки".
1933 - 1940 р.
В· на аудита впливаi Нью-Йоркська фондова бiржа й урядовi органiзацii;
В· не було iдиноi думки щодо цiлей аудита.
На початку цього перiоду бiльшiсть авторiв сходилися в думцi, що завдання аудита полягаi у виявленнi помилки. Пiзнiше погляди були iстотно змiненi, i було встановлено, що аудитору не слiд концентрувати свою увагу тiльки на виявленнi помилки.
Аж до 1940 р. не iснувало яких-небудь документiв, що визначають вiдповiдальнiсть аудиторiв за виявлення помилок. Було вiдзначено тiльки, що це досить важливе питання, але бiльшiсть авторiв сходилися в думцi, що його не можна вiдносити до головноi задачi аудиторськоi перевiрки.
З 1940 року дотепер цiлi аудита перетерпiли незначнi змiни. Акцент робився на пiдтвердження вiрностi фiнансовоi звiтностi. Офiцiйно це положення було проголошено в документах "Американського РЖнституту Присяжних Бухоблiку": "перша мета перевiрки звiтностi незалежним аудитором складаiться у вираженнi думки про представлену фiнансову звiтнiсть".
Частина знову розроблених прийомiв аудита мала строгу орiiнтацiю на виявленi помилки. У 1961 р. у "Положеннi про аудиторськi процедури №30" було встановлено, що аудитор визначаi помилку, i у випадку, якщо вона матерiальна, може вплинути на його думку про вiрнiсть представленоi фiнансовоi звiтностi i проведеннi перевiрки вiдповiдно до загальноприйнятих аудиторських стандартiв, вiн повинний оцiнити ступiнь ii iмовiрностi.
РЖнша точка зору на цiлi аудита полягають в тому, що задача незалежного розгляду складаiться у вираженнi думки про iнформацiю, що включаiться у фiнансовi звiти. Що стосуiться вiдповiдальностi аудитора, то вона складаiться лише в проведеннi тестiв, вiдповiдно до загальноприйнятих аудиторських стандартiв, розробленими таким чином, щоб знайти саму можливiсть визначення роду невiдповiдностей, тобто аудитор не вiдповiдаi за невиявленi помилки, але з його не повинна знiматися вiдповiдальнiсть за перевiрку "вузького мiсця" у процесi аудита.
До кiнця 40-х рокiв аудит в основному полягав у перевiрцi документацii, пiдтвердження запису грошовоi операцii i правильному угрупованню цих операцiй у фiнансових звiтах. Це був пiдтверджуючий аудит.
Пiсля 1949 р. незалежнi аудитори стали бiльше уваги придiляти питанням внутрiшнього контролю, думаючи, що при ефективнiй системi внутрiшнього контролю iмовiрнiсть помилок незначна, i фiнансовi данi досить повнi i точнi. Аудиторськi фiрми почали займатися бiльше консультацiйною дiяльнiстю, чим безпосередньо перевiрками. Це системно-орiiнтований аудит.
На початку 70-х рр. почалася розробка мiжнародних аудиторських стандартiв. В iсторii аудита можна простежити визначенi тенденцii:
Ø основною метою аудита завжди визнавалося установлення вiрогiдностi представленоi звiтностi;
Ø вiдзначаiться зростання надiйностi внутрiшнього контролю i зниження деталiзацii цiлей.
1.2 Розробка методики аудиту готовоi продукцii.
Методика i важливим iнструментом роботи аудитора. Перед проведенням аудиторськоi перевiрки необхiдно скласти на ряду з планом аудиту методику проведення майбутньоi перевiрки в якiй мають бути визначенi всi контрольнi точки процесу аудиту.
Методика аудиту випуску i реалiзацii готовоi продукцii
Складовi методики аудиторськоi перевiрки | Контрольнi точки аудиту | ||||
Собiвартiсть реалiзацii | Комерцiйнi витрати | Обсяг випущеноi продукцii | Обсяг реалiзованоi продукцii | Виручка вiд реалiзацii | |
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Цiль аудита | Перевiрка вiрогiдностi i реальностi зроблених витрат, доцiльностi iхнього списання вiдповiдно до методу облiку витрат на виробництво | Перевiрка вiрогiдностi i реальностi зроблених витрат | Перевiрка вiрогiдностi обсягу випущеноi продукцii i повноти ii оприбуткування на склад для оцiнки реальних запасiв i прогнозiв формування фiнансових результатiв | Перевiрка вiрогiдностi i повноти включення даних в обсяг реалiзованоi продукцii для формування фiнансових результатiв вiдповiдно до методу iхнього вiдображення на рахунках бухгалтерського облiку | Перевiрки вiрогiдностi i повноти вiдображення засобiв на рахунках бухгалтерського облiку, отриманих вiд реалiзацii у визначений перiод часу |
РЖнформацiй на база | Господарськi операцii по рахунках , групировочнi вiдомостi даних, партионних паспортiв, закупiвельнi акти на сировину, плановi калькуляцii по видах продукцii, картки аналiтичного облiку виробництв, вiдомостi розподiлу; Головна книга. | Акти приймання сировини, партионнi паспорти, накладнi про передачу готовоi продукцii з виробництва на склад, акти iнвентаризацii залишкiв готовоi продукцii, матерiальнi звiти, | Господарськi операцii по рахунках, накопичувальнi вiдомостi, видатковi накладнi складу готовоi продукцii i вiддiлу маркетингу, товарно-транспортнi накладнi, пропуск на вивiз продукцii, матерiальнi звiти про рух продукцii в розрiзi асортименту, картки складського облiку | Господарськi операцii по рахунках, прибутковi касовi ордери, платiжнi вимоги-доручення, векселi, журнали-ордери, Головна книга |
Напрямки аудита | Пiдтверджуючий податковий, запасний | Пiдтверджуючий податковий | Запасний | Пiдтверджуючий податковий, запасний | Пiдтверджуючий податковий |
Прийоми i процедури | Документального дослiдження, нормативно-правового регулювання, розрахунковi, порiвняння, зiставлення, контрольнi вимiри, автоматизованi | Документального дослiдження, розрахунковi, аналiтичнi, автоматизова нi | Документального дослiдження, розрахунковi, аналiтичнi, автоматизованi | Документального дослiдження, розрахунковi, аналiтичнi, автоматизованi | Документального дослiдження, розрахунковi, аналiтичнi, автоматизованi |
Можливi порушення | Зайво списанi витрати, порушення нормативно-правового законодавства в частинi вiднесення витрат на рахунки бухгалтерського облiку, застосування норм витрат не обТСрунтоване | Зайво списанi витрати, порушення нормативно-правового законодавства в частинi вiднесення витрат на рахунки бухгалтерського облiку, застосування норм витрат не обТСрунтоване | Несвоiчасне оприбуткування готовоi продукцii | Приховання частини реалiзованоi продукцii, неправильне вiдображення на рахунках товарообмiнних операцiй | Приховання частини виторгу |
Прийняття рiшень аудитора | Вiдбито у висновку аудитора, розрахунки прикладенi до робочих документiв |
Вместе с этим смотрят:
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв
Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях
Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях