Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв


Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Бiльська Я.О.


Вступ

У сучасних умовах iнтенсивноi iнтеграцii економiки Украiни у свiтове господарство i потреби в активiзацii та нарощуваннi обсягiв iнвестицiйноi дiяльностi в державi, важливого значення набуваi амортизацiйна полiтика, як фактор формування iнвестицiйних ресурсiв пiдприiмств. Актуальнiсть даноi теми проявляiться ще й в тому, що разом з переходом до ринковоi економiки i, як наслiдок, утвердженням комерцiйних засад здiйснення господарськоi дiяльностi, приватизацiiю державних пiдприiмств, виникла потреба у виробленнi нових пiдходiв до формування фiнансових ресурсiв пiдприiмств, зокрема в iх системi все бiльше зростаi значення амортизацiйних вiдрахувань.

Найважливiшими органiзацiйно-економiчними умовами функцiонування пiдприiмства i економiчна самостiйнiсть; забезпечення самоокупаiмостi, рентабельностi та самофiнансування; економiчна зацiкавленiсть; матерiальна вiдповiдальнiсть за результати господарськоi дiяльностi.

Необоротнi активи - це матерiальнi i нематерiальнi ресурси, що належать установi i забезпечують ii функцiонування i термiн корисноi експлуатацii яких, як очiкуiться, становить бiльше одного року. РЖ вiд того як користуються ними, залежить фiнансовий результат пiдприiмства.

Предметом дослiдження у iндивiдуальному домашньому завданнi виступаi сукупнiсть теоретичних i практичних аспектiв облiку та амортизацii необоротних активiв в автоматизованому облiку, а об'iктом - господарська дiяльнiсть ТОВ тАЬАТТЕК тАЭ, яке займаiться оптовою торгiвлею зерном, насiнням та кормами для тварин.

До складу необоротних активiв входять:

Земельнi дiлянки, капiтальнi витрати на полiпшення земель, будинки, споруди, передавальнi пристроi, робочi, силовi машини i обладнання, транспортнi засоби, iнструменти, прилади, столовий, кухонний i господарський iнвентар, обчислювальна технiка, робоча та продуктивна худоба, багаторiчнi насадження, музейнi цiнностi, експонати зоопаркiв, виставок, бiблiотечнi фонди, знаряддя лову, спецiальнi iнструменти i спецiальнi пристосування, бiлизна, постiльнi речi, одяг i взуття, тимчасовi нетитульнi споруди, природнi ресурси, iнвентарна тара, матерiали довготривалого використання для наукових цiлей, авторськi i сумiжнi з ними права, права користування природними ресурсами, майном, обтАЩiктами промисловоi власностi, iншi матерiальнi i нематерiальнi активи довготривалого використання.

Усi вони роздiленi на три групи:

1. Основнi засоби.

2. РЖншi необоротнi матерiальнi активи.

3. Нематерiальнi активи.

Склад необоротних активiв (назва i кiлькiсть групи) цiлком збiгаються з перелiком рахункiв 1 класу Плану рахункiв (рахунка 10, 11 i 12). Вiдсутня тiльки група, яка б вiдповiдала 13 рахунку "Знос необоротних активiв", але це i зрозумiло. Адже рахунок 13 не призначений для вiдображення матерiальних чи нематерiальних ресурсiв, тих що вiдносяться до необоротних активiв, вiн вiдображаi iхню суму зносу, причому по кожнiй групi окремо (на окремих субрахунках 131, 132 i 133).

Метою дослiдження i вивчення теми зносу (амортизацii) необоротних активiв зi сторони автоматизованого облiку- що i актуальним в наш час, так як комп`ютерна форма облiку застосовуiться майже на кожному з пiдприiмств, а тi якi ще не дiйшли до цiii системи ведення облiку, то iм поки що рекомендуiться застосовувати саме такий облiк, а з часом це стане обов`язковими вимогами, у зв`язку з мiжнародними стандартами. Це досить зручно та доступно в наш час.

Сьогоднi на ринку програмних продуктiв i декiлька десяткiв (якщо не сотень) пакетiв програм для бухгалтерського облiку, проте кожного року декiлька фiрм заявляють про випуск новоi програми, яка, з iхнiх слiв, i потужнiшою, ВлрозумнiшоюВ» i перевершуi усi вiдомi.

Незважаючи на насичення ринку, вже декiлька рокiв поспiль лiдером на ньому i московська фiрма 1С. Прорив цiii фiрми на ринок бухгалтерських програм вiдбувся завдяки версii програми 1С: Бухгалтерiя 6.0 для Windows. Саме ця програма дала змогу фiрмi 1С посiсти позицiю лiдера. РЖ це не дивно, оскiльки програма маi низку незаперечних переваг: простоту iнсталяцii й використання, можливiсть гнучкого налаштування конфiгурацii i наявнiсть вбудованоi макромови, змогу швидко виконати рiзноманiтнi проведення (у наших умовах щоденноi модифiкацii правил облiку це важливо); цiна, що не перевищуi середньоi зарплатнi бухгалтера. Крiм цього, варто згадати про широку мережу дилерiв i безкоштовнi поновлення конфiгурацii, що iх надаi фiрма у випадку змiни правил ведення бухгалтерського облiку.

Фiрма випускала ще версii, а тепер iснуi версiя 7.7., ця програма не маi макромови, однак у них наявна вбудована об`iктно-орiiнтовна мова програмування i розвинуте iнтерактивне середовище, що даi змогу типовi конфiгурацii для своiх потреб чи навiдь повнiстю переписати iх. Налаштування таких програм обов`язково повинен виконувати фахiвець, проте вони бiльше орiiнтованi на кiнцевого користувача i надають йому бiльше можливостей пiд час роботи. Розроблено також продукт "1С:Пiдприiмство 7.7. Конфiгурацiя "Бухгалтерський облiк" для Украiни" розроблений на основi компоненти "Бухгалтерський облiк" системи "1С:Пiдприiмство" версii 7.7 i являi собою типове рiшення для автоматизацii бухгалтерського облiку в Украiнi. Конфiгурацiя призначена для малих i середнiх пiдприiмств, що займаються виробництвом продукцii, торговельною дiяльнiстю, наданням послуг. У конфiгурацii реалiзована стандартна методологiя бухгалтерського й податкового облiку для госпрозрахункових органiзацiй вiдповiдно до дiючого законодавства Украiни. Методологiя облiку, реалiзована в конфiгурацii, вiдповiдаi новим стандартам ведення бухгалтерського облiку, прийнятим в Украiнi.


1. Особливостi органiзацii облiковоi роботи в умовах КСБО

Об`iктом дослiдження i ТОВ ВлАТТЕКВ» знаходиться у м. Харковi, Дзержинський район, вулиця космiчна, 21 iндекс 61145.

Пiдприiмство ТОВ ВлАТТЕКВ» було створене 08 жовтня 2003 року. Виробництвом пiдприiмство не займаеться.

ТОВ ВлАТТЕКВ» вiдповiдно до Статуту i юридичною особою, веде самостiйний баланс, маi розрахунковий, валютний та iншi рахунки в установах банкiв, печатку зi своiм найменуванням. Пiдприiмство несе вiдповiдальнiсть за своiми зобовтАЩязаннями в межах належного йому майна згiдно з законодавством. Воно маi право укладати угоди, набувати майновi та особистi немайновi права, нести обовтАЩязки, бути позивачем i вiдповiдачем в судi. Основними напрямками дiяльностi пiдприiмства i оптова торгiвля зерном, насiнням та кормами для тварин.

Дослiджуване пiдприiмство маi двох бухгалтерiв. Якi мають своi робочi мiсця. В спецiальному офiсному примiщеннi, у кожного i комп`ютерний стiл, кресло та сам комп`ютер- на якому i ведеться облiк, в вище сказанiй програмi. Робочi мiсця бухгалтерiв, досить сучаснi- що стимулюi до працi, та пiднiмаi настрiй за рахунок комфорту. В офiсi також i два кондицiонери, сейф та сигналiзацiя.

На кожному робочому комп`ютерi встановлена програма 1С, лiцензiйноi версii, якi встановлював фахiвець.

Незалежно вiд того, як запускати програму- через меню Пуск/Запуск чи за допомогою пiктограми на робочому столi- на екранi з`явиться вiкно запуску.

Спадне меню В режиме:/У режимi:, що розмiщене у верхньому лiвому кутi вiкна, даi змогу вибрати один з режимiв: 1С:Предприятие, Конфигуратор, Отладчик i Монитор. Але ми працюiмо лише в режимi 1С: Предприятие, прiоритетний за замовчуванням, iншi режими залишимо фахiвцям для налаштування конфiгурацii.

У вiкнi Информационные базы треба вибрати потрiбну конфiгурацiю (у моiму випадку 1С: Бухгалтерия) i натиснути на кнопку ОК або двiчi клацнути мишкою (навести курсор мишки на потрiбний обтАЩiкт i двiчi клацнути на лiву клавiшу) на назвi бази у списку. Кнопки Изменить, Добавить й Удалить, зазвичай, користувача-бухгалтера не цiкавлять-вони призначенi для налаштування програми на використання тих чи iнших iнформацiйних баз. Функцiя кнопки Отмена також не викликаi запитань- натискання на неi приведе до закриття вiкна i вiдмови вiд запуску . Однак кнопка Помощь заслуговуi на бiльшу увагу. Натискання на цю кнопку приводить до появи вiкна пiдсказок з системою пiдсказок , яка маi декiльк рiвнiв, що доступнi для користувача з рiзних мiсць програми, i надаi найдетальнiшу iнформацiю як про роботу з програмою, так i про використання окремих документiв та звiтiв (зокрема, з погляду бухгалтера).

Врештi-решт пiсля натискання на кнопку ОК на екранi зтАЩявиться заставка програми , у рядку стану якоi динамiчно вiдображаiться процес завантаження. Пiсля нормального завершення процесу завантаження на екранi буде головне вiкно програми.

i типовою програмою Windows. Тому головне вiкно типове для Windows- орiiнтованих програм: верхнiй рядок- заголовок вiкна, ниже- головне меню, ще нижче- кнопка панелей iнструментiв, нижнiй рядок вiкна- рядок стану, а простiр, що залишився, -деяка аналогiя робочого стола Windows (де вiдкривають вiкна журналiв проведень, операцiй, документiв; вiкна введення i редагування документiв та операцiй тощо).

Окрiм заголовка, меню, панелей iнструментiв i рядка стану, у центрi екрана може з`явитися вiкно, що мiстить поради на день (подiбно до Microsoft Office). Для користувача- початкiвця корисно переглянути стислi поради щодо роботи з програмою, користуючись кнопками Предыдущий и Следуйщий, а потiм закрити вiкно за допомогою кнопки Закрыть (закрити вiкно можна традицiйним для Windows способом). Досвiдчених же користувачiв можуть дратувати нав`язлевi поради програми, якi, до речi, i одним з рiвнiв довiдниковоi системи . Щоб уникнути цих порад, треба вимкнути прапорець Показывать при запуске, розмiщений у нижнiй частинi вiкна (клацнути на ньому мишкою).

На особливу увагу заслуговуi головне меню програми, оскiльки за його допомогою звертаються до всiх можливостей, функцiй i послуг програми. Структура головного меню традицiйна для Windows- орiiнтованих программ. Щоб вибирати один з пунктiв головного меню, достатньо клацнути на ньому мишкою. У бiльшостi випадкiв пiсля цього з`явиться спадне меню що мiстить список доступних команд пункту. Список команд окремого пункту може бути рiзним залежно вiд того, який журнал вiдкрито, який документ редагують або який звiт формують. Якщо команда спадного меню супроводжуiться пiктограмою, то ii можна виконати i натисканням на кнопку панелi iнструментiв з такоюж пiктограмою. У разi, якщо команда закiнчуiться трикрапкою, то ii вибiр викликаi появу вiкна для введення додаткових параметрiв або меню для вибору параметрiв. Верхнi головне меню складаiться з таких пунктiв: Файл, Операции, Справочники, Документы, Журналы, Отчеты, Сервис, Окна, Помощь. Кожна з них маi спадне меню пунктiв команд головного меню. Частина команд маi такi ж пiктограми, як на кнопках панелей iнструментiв. Звичайно пiктограмами позначають команди, якi використовують найчастiше, а вiдповiднi кнопки на панелi iнструментiв дають змогу швидко iх застосовувати. Команди спадного меню можуть буди розподiленi на групи горизонтальними лiнiями за певними сенсовими ознаками. Команди, що закiнчуються трикрапкою, пов`язанi з додатковими вiкнами для вибору або введення додаткових параметрiв. Зокрема, командою СправочникитАж викликають вiкно для вибору довiдника зi списку наявних.

У програмах i декiлька панелейiнструментiв; вони мають рiзну кiлькiсть кнопок. Головне iхнi призначення- швидкий доступ до часто уживаних команд програми. Для доступу до команди через головне меню потрiбно двiчi клацнути мишкою, а помiж клацанням ще й порухати нею (щоб перемiстити курсор у потрiбне мiсце). Доступ до цiii ж команди через панель iнструментiв потребуi лише одного клцання мишки.

Набiр потрiбних панелей користувач визначаi самостiйно: iх можна задавати i вилучати. Однак набiр пiктограм i функцiй вiдповiдних кнопок задаi фахiвець пiд час налаштування конфiгурацii програми. Панелi iнструментiв можна розмiщувати не тiльки у верхнiй частинi головного вiкна, а й лiворуч та праворуч, i мiняти iх мiсцями. Цi дii виконують простим перемiщенням панелей у потрiбне мiсце (курсор мишки розмiщують на потрiбнiй панелi, натискають на лiву клавiшу i, утримуючи ii,пересувають панель).

Призначення кнопки можна визначити кiлькома способами. Найпримiтивнiший- натиснути на кнопку i спостерiгати, що станеться. Натискання на будь-яку з кнопок панелi iнструментiв не матиме жодних незворотних наслiдкiв, оскiльки всi вони вiдкривають вiкна для вибору або редагування певних параметрiв, вiкна журналiв або сервiсних програм i будь-яке з цих вiкон можна закрити стандартними для Windows способом. Бiльш цивiлiзований, однак менш оперативний спосiб- звiряння пiктограм на кнопках панелей iнструментiв i в головному меня. Однак найзручнiшим i третiй спосiб- курсор мишки розмiщують на кнопцi i чекають кiлька секунд. У бiльшостi випадкiв бiля кнопки з`явиться напис, що пояснюi ii призначення. Це також один iз рiвнiв пiдказок програм .

На однiй з кнопок панелей iнструментiв зображено калькулятор; вона призначена для запуску сервiсноi програми Числовой калькулятор (ii можна також запустити через головне меню- пункт Сервис). Калькулятор призначений для нескладних обчислень пiд час роботи з програмою. Вiн даi змогу робити усi арифметичнi дii, обчислювати вiдсотки й оберненi значення, запам`ятовувати число та виконувати з ним додавання i вiднiмання, у випадку помилкового введення числа- вилучати неправильно набранi цифри. Для роботи з калькулятором кикористовують як мишку, так i клавiатуру.

Дослiджуване пiдприiмство маi такий пункт в Наказi про облiкову полiтику стосовно моii теми:

Нарахування амортизацii на основнi засоби виконувати за методом податкового облiку, встановив що при цьому норма амортизацii за ставками передумовленими п 8.6 ст. 8 Закона Украiни ВлПро оподаткування доходiв пiдприiмствВ» в редакцii Закона Украiни вiд 22.05.97 р. 2 №283/97-ВР, зi змiнами та доповненнями в розрiзi груп, порядок формування котрих встановлен п.п. 8.2.2. ст 8. Закона Украiни ВлПро оподаткування доходiв пiдприiмствВ».

Наказ прийнятий 3 сiчня 2009 року.

2. Нормативно-довiдникове забезпечення облiку: Автоматизацii облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Для ефективноi роботи бухгалтерськоi програми потрiбно мати змогу вводити, редагувати i зберiгати довiдникову iнформацiю. Наприклад, якщо у випадку набирання платiжного доручення кожного разу вводити номер рахунка i назву фiрми, то переваги комп`ютера порiвняно з друкарською машинкою практично не вiдчутнi.

Довiдкова iнформацiя може бути загалом рiзною. Деякi данi змiнюють зрiдка (назву фiрми, ставку ПДВ, iдентифiкацiйний код, тощо), iх можна вважати константами. Однак деколи все ж може виникнути потреба модифiкувати iх, тому користувач повинен мати доступ до iхнього редагування. РЖншу довiдкову iнформацiю постiйно поповнюють бiльш-менш однотипними даними, такими як iнформацiя про реквiзити клiiнтiв, товар на складi тощо. Цю iнформацiю зберiгають у виглядi довiдникiв, що мiстять однотипнi за структурою записи.

Дещо вiдокремленим i план рахункiв. За структурою вiн подiбний до довiдника, однак частi модифiкацii в ньому неприпустимi (здебiльшого, його взагалi не змiнюють), оскiльки вiн затверджений Кабiнетом Мiнiстрiв i i однакоiим для всiх пiдприiмств; бухгалтер може лише використовувати чи нi певний рахунок, вiдкривати довiльнi субрахунки за балансовим рахунком. Розглянемо всi аспекти роботи з довiдковою iнформацiiю детальнiше.

Доступ до перегляду констант надаi команда КонстантытАж з пункту Операции головного меню. У разi ii використання з`являiться дiалогове вiкно, яке мiстить список i значення констант. Усi данi розмiщенi в трьох стовпцях: Код, Наименование, Значение. У стовпцi Код наведено кодовi позначки констант, якi використовують у програмi, тому редагувати iх не можна. Незважаючи на те, що стовпець Код мiстить дивнi фази, зрозумiти призначення констант досить легко. Для пояснення незрозумiлих сукупностей слiв призначений другий стовпець- з назвами констант. Третiй стовпець мiстить значення констант, якi застосовуi програма.

Здебiльшого випадкiв призначення константи, а також значення, яке треба iй присвоiти, зрозумiлi. У сумнiвних випадках можна натиснути на кнопку Описание з панелi iнструментiв вiкна, щоб отримати крiм назви константи, ще й опис ii призначення i використання. Однак не всi константи мають детальний опис; та навряд чи доцiльно пояснювати, що константа Главный Бухгалетр повинна мати значення, що вiдповiдаi прiзвищу, iменi й по батьковi головного бухгалтера фiрми.

Панель iнструментiв вiкна Список Констант не даi широких можливостей для операцiй зi константами. На панелi розмiщенi лише три кнопки: История, Записать й Описание.

Про кнопку Описание iшлося вище. Призначення кнопки Записать теж зрозумiле-натискання на неi забезпечуi запам`ятовування уведених модифiкацiй. У наслiдок натискання на кнопку История з`являiться вiкно з усiма попереднiми значеннями вибраноi константи датою iхньоi модифiкацii.

Для коректроi роботи програми потрiбно задати такi значення констант, якi використовують для облiку на конкретному пiдприiмствi. Щоб модифiкувати константу, треба двiчi клацнути мишкою у рядку, який вiдповiдаi цiй константi у стовпцi Значение. Далi може бути кiлька варiантiв. Наприклад, якщо у рядку редагування праворуч з`явиться кнопка iз зображенням трикрапки, то значення константи треба вибрати з вiдповiдного довiдника. Причому пiсля натискання на кнопку з трикрапкою вiдбудеться перехiд до цього довiдника i, якщо потрiбного значення у ньому нема, його можна вiдразу ж увести. Можливий випадок, коли праворуч з`явиться кнопка з пiктограмою календаря (якщо значення константи i датою). У цьому разi, натиснувши на кнопку, отримаiмо доступ до послуг календаря. Якщо ж праворуч не з`являються, то потрiбно безпосередньо ввести нове значення константи або вiдредагувати старе.

Як зазначено, деяку iнформацiю об`iднуютьу довiдники, зокрема, iнформацiю про клiiнтiв, з якими фiрма маi справи, про товари, що i на складi, про спiвробiтникiв фiрми (довiдники клiiнтiв, товарiв, спiвробiтникiв) тощо. Всi довiдники мають подiбну структуру: багато записiв з однаковими реквiзитами. Кожен запис вiдповiдаi певному субконто тАУ елементу аналiтичного облiку. Довiдники потрiбнi для правильноi органiзацii аналiтичного облiку на тих рахунках, де це потрiбно.

Доступ до довiдникiв можна отримати трьома рiзними способами. Поперше, через головне меню тАУ команда Справочники.. з пункту Операции, якою вiдкривають дiалогове вiкнодля вибору конкретного довiдника. По тАУ друге, також через головне меню тАУ пункт Справочники, у спадному меню якого перелiченi довiдники. По тАУ третi, через панель iнструментiв, натискаючи нв вiдповiдну кнопку. Останнiй спосiб можливий лише для довiдникiв, що позначенi пiктограмами в меню (саме iх використовують найчастiше).

Усi довiдники мають однотипний сервiс, однаковi панелi iнструментiв i дають змогу виконувати над даними практично однi i тi ж дii, тому головнi принципи роботи з довiдниками.

Довiдник необiговi активи

Список об`iктiв основних засобiв (ОЗ), нематерiальних активiв тощо зберiгаiться в довiднику Необоротные активы. Цей довiдник використовують пiд час уведення i редагування низки документiв, а також для аналiтичного облiку на рахунках 10, 11, 12, 13, 18, 01.

Трирiвнева структура довiдника даi змогу об`iднувати його елементи в рiзноманiтнi групи i пiдгрупи. У довiднику доцiльно створити такi групи: об`iктiв ОЗ, iнших необiгових нематерiальних активiв, нематерiальних активiв, iшеих активiв.

Елементи цього довiдника можуть мати тiльки одну одиницю вимiрювання, нв вiдмiну вiд елементiв довiдника Номенклатура, у якому одиниць вимiрювання можна задавати декiлька. Важливо правильно заповнити параметри нарахування зношень необiгового активу для бухгалтерського i податкового облiку (цi параметри i на закладцi Дополнительно дiалоговоi форми редагування елементу довiдника). Окрiм того, для всiх об`iктiв(виняток становлять iншi необiговi активи) требi вибрати один з трьох можливих методiв нарахування амортизацii. Метод прямолiнiйного списання, метод суми одиниць чи метод зменшення залишку. Щодо кожного методу i певний набiр параметрiв, яку потрiбно налаштувати у вiдповiдних реквiзитах.

Програма 1С даi змогу оперувати довiдниковими заними, якi мають деревоподiбну структуру, тобто створювати роздiли, що складаються з пiдроздiлiв, якi вiдповiдно об`iднуються з пiдроздiлiв, якi, вiдповiдно, об`iднують iншi пiдроздiли i т. д.

Зокрема у довiднику Необоротные активы можна створити роздiли за групами, об`iднавши в них ОЗ, що i складовою необоротних активiв. Для перегляду структури дерева призначена лiва частина вiкна довiдника, де роздiли зображенi у виглядi дерева. У правiй частинi вiкна данi наведенi списком. Для премiщення по роздiлах довiдника можна використовувати як лiву частину, так i праву частини вiкна, однак швидко премiщатися зручнiше по лiвiй частинi.

По дереву розподiлiв довiдника у лiвiй частинi вiкна перемiщують за допомогою мишки: подвiйним клацанням вiдкривають будь-яку папку, клацанням на знаку "+" розкривають список роздiлiв вiдповiдноi папки, а клацанням на знаку "-" закривають цей список.

Перемiщення по роздiлх у правiй частинi вiкна потребуi бiльших зусиль, оскiльки можна вiдкрити лише папку активного рiвня (подвiйним клацанням на папцi). Якщо ж потрiбний роздiл розташований на iншому рiвнi, то треба вийти з активного роздiлу (двiчi клацнувши на заголовку рiвня) i далi, можливо, ще з кiлькох роздiлiв, щоб перейти на рiвень, де розташовано шуканий елемент. Тепер треба увiйти в роздiл (або опуститися на девiлька роздiлiв униз),щоб потрапити до потрiбного мiсця довiдника. РДдине внутрiшне у цьому процесi-можливiсть використання клавiатури. Вийти з активного роздiлуможна за допомоою комбiнацii клавiш Ctrl+↑,а увiйти в роздiл, на якому перебуваi курср,-за допомогою Ctrl+↓.

РЖнформацiя в довiднику зберiгаiться у виглядi записiв; усi вузли дерева мiстять записи однаковоi структури. Набiр реквiзитiв для кожного довiдника довiльний, за винятком двох ключових: код об`iкта i назви об`iкта. Код об`iкта i унiкальним для конкретного довiдника i даi змогу звертатися до цього об`iкта з iнших мiсць програми. Значення об`iкта-це довьльний рядок, уведений користувачем. Для кожного об`iкта зберiгаiться iсторiя модифiкацiй його значення.

Зауваження.

1. Довжину коду елемента довiдника задають в 1С: Конфигураторе (максимальна-24 символи).

2. У випадку створення нового рядка або новоi групи програма автоматично створюi новий код.

Користувач може вiдредагувати запропонований програмою код, однак навряд це доцiльно.

Унаслiдок вiдкривання вiкна довiдника в головному меню з`являiться додатковий роздiл Действия, тому, працюючи з довiдником можна використовувати:

В·меню Действия;

В·панель iнструментiв

В·контекстне меню, яке викликають, клацаючи правою клавiшею мишки на рядку довiдника;

В·комбiнацii клавiш.

Пiд час роботи з довiдниками в програмах передбачено виконання таких дiй:

Додавання рядка. Для того, щоб додати рядок, треба натиснути на кнопку панелi iнструментiв довiдника або на клавiшу Insert чи застосувати команду Новий з пункту Действия головного меню. У контекстному меню, яке викликають натисканням на праву клавiшу мишки, теж i вiдповiдний пункт. У наслiдок будь-якоi з цих дiй з`являiться дiалогове вiкно для введення реквiзитiв нового елемента довiдника. Зазначемо, що новий товар потрапляi в активний роздiл. Тому перед його уведенням звернiть увагу на те, який роздiл довiдникаактивний, оскiльки в разi помилки ви згодом не вiдшукаiте потрiбного товару або його треба буде переносити з групи в групу. Пiслязаповнення всiх реквiзитiвпотрiбно натиснути на кнопку ОК дiалогового вiкна. Програма перепитаi про потребу збереження елемента у довiднику i пiсля пiдтвердження запам`ятаi його.

Додавання групи. Якщо натиснути на кнопку (де зображена пiктограма папки) панелi iнструментiв, або вибрати команду Новая група з контекстного меню чи пункту Действия головного меню, або натиснути на комбiнацiю клавiш Ctrl+F9, товiдкриiться дещо iнше дiалогове вiкно для введення назви групи.

Редагування рядка. Натискання на кнопку з вiдповiдною пiктграммою панелi iнструментiв, вибiр команди Изменить пункту Действия головного меню або натискання на комбiнацiю клавiш Shift+Enter спричинить появу на екранi такого ж дiалогового вiкна, як i у випадку введення нового товару чи групи товарiв (залежно вiд того, на якому рядку був у цей момент курсор-на товарi чи на заголовку роздiлу), з доступними для редагування реквiзитами.

Перегляд. У наслiдок натискання на кнопу (з зображенням вiдповiдноi нам пiктограми) або застосування команди Просмотр на екранi з`являються усi реквiзити роздiлу довiдника чи товару в такому ж дiалоговому вiкнi, як i в разi редагування, однак без можливостi коригування реквiзитiв.

Копiювання рядка. Цю дiю виконують за допомогою команди Копировать з контекстного меню чи пункту Действия головного меню або натисканням на клавiшу F9. Унаслiдок цього у довiднику буде створено новий рядок, що i копiiю виокремленого (за винятком коду ТМЦ). Код програма створюi автоматично, проте його також може вiдредагувати користувач.

Позначення на вилучення. Для виконання цiii дii треба натиснути на пiктограму чи на клавiшу Delete або застосувати команду Пометить на удаление з пункту Действия головного меню. Унаслiдок цього пiктограма, що позначаi заданий елемент довiдника, буде перекреслена. Щоб зняти позначку для вилучення, потрiбно виконати тiж самi дii. Позначення для вилучення потребують пiдтвердження. Зазначемо, що позначання для вилучення не приводить до фiзичного вилучення запису довiдника. Запис буде вилучений фiзично лише пiсля виконання команди Удаление помеченых объектов з пункту Операции головного меню.

Отримання iнформацii з довiдника. З цiiю метою потрiбно натиснути на кнопку на панелi iнструментiв, або двiчi клацнутимишкою на рядку, або натиснути на клавiшу Enter, курсор пребуваi на потрiбному рядку. Ця функцiя доступна у випадку звертання до довiдника пiд час уведення документiв, формування звiтiв, тощо.

РЖсторiя модифiкацiй значення. Якщо курсор навести на елемент довiдника i натиснути на кнопку, яка вiдповiдаi значенню або натиснути на клавiшу F5, то з`явиться вiкно зi списком усiх модифiкацiй цього елемента. Крiм значень елемента, у ньому вiдображена також iнформацiя про дату присвоiння того чи iншого значення. РЖнформацiя виводиться лише стосовно одного реквiзиту елемента довiдника.

Вiдшукання у деревi. Кнопка пiктограма якоi зображена як аркуш паперу, спрощуi процес орiiнтування у деревi роздiлiв довiдника. Зокрема, пiд час перемiщення по роздiлах у правiйчастинi вiкна курсор у лiвiй частинi не змiнюi свого положення, а натискання на зазначену кнопку даi змогу перемiщати його у лiвiй частинi вiкна до потрiбного роздiлу.

Перенесення в групу. За допомогою вiдповiдноi кнопки можна перемiщати декiлька товарiв одночасно i навiдь цiлий роздiл. Для перенесення треба виконати такi дii:

В·у лiвiй частинi вiкна розмiстити курсор на тому роздiлi (групi), куди треба перемiстити товари;

В·у правiй частинi вiкна розмiстити курсорна тому товарi або роздiлi, який потрiбно пермiстити (декiлька розташованих поряд товарiв можн виокремити, якщо, утримуючи натиснутою лiву)

клавiшу, првести по них мишкою);

В·натиснути на кнопку Перенести в группу панелi iнструметiв довiдника або застосувати команду меню Перенести в другую групу в iншу групу з пункту Действия головного меню.

За домопогою кнопки Описание можна довiдатися про призначення довiдника, його заповнення.

Пошук. Для шукання елемента в довiднику найзручнiше застосовувати вiдповiдну кнопку панелi iнструментiв головного вiкна програми, однак можна використати i команду Поиск/Пошук з пункту Действия/Дii головного меню. Розглянемо функцiю пошуку детальнiше, оскiльки ii застосовують не лише пiд час роботи з довiдниками. Кнопки вiкна i поле введення для пошуку з панелi iнструментiв головного вiкна показанi на рис. 2.8. Найпростiший варiант шукання - це ввести у поле введення рядок пошуку i натиснути на Enter. РЖнформацiю в поле можна вводити лише тодi, коли там мiститься курсор (мерехтлива вертикальна риска; якщо ii там нема, досить клацнути мишкою на полi введення). Пiсля введення рядка i натискання на Enter вiдбудеться шукання до першоi появи потрiбного рядка в довiднику, документi, формi тощо.

Бiльшi можливостi пошуку надаi кнопка панелi iнструментiв з пiктограмою, на якiй зображено бiнокль. Пiсля натискання на неi з'являiться дiалогове вiкно введення параметрiв шукання. Хоча у бiльшостi випадкiв використовують пошук з налаштуваннями за замовчуванням, однак iнколи зручно застосувати додатковi параметри: По одной колонке/В одному стовпцi, Различать регистры/Розрiзняти регiстри (комп'ютер розрiзнятиме великi i малi лiтери), Поиск назад/Зворотний пошук. Зазначимо, що Поиск назад/Зворотний пошук можна викликати також натисканням на вiдповiдну кнопку панелi iнструментiв.

Описанi можливостi пошуку забезпечують також команди головного i контекстного меню.

Сортування. Пiд час роботи з довiдником великого значення набуваi сортування (тобто змiна порядку розташування) його елементiв. Програми 1С надають користувачу три способи сортування довiдника: за кодом, за назвою i за параметром. Оскiльки код i числом, що його автоматично присвоюi програма пiд час уведення нового елемента, то найчастiше довiдники сортують за назвами (у нашому прикладi за назвою необоротного активу). РЖнколи корисно застосувати сортування за певним параметром. Програма 1С даi змогу в цьому випадку вибрати потрiбний параметр зi списку допустимих, що у дiалоговому вiкнi.

Спосiб сортування можна змiнити за допомогою пункту Сортиров-ка/Сортування головного чи контекстного меню або певною комбiнацiiю клавiш. У разi розмiщення курсора на пунктi Сортировка/Сортування на екранi з'являiться спадне меню зi списком трьох можливих способiв сортування, з яких треба вибрати один. Кожному зi способiв сортування вiдповiдаi певна комбiнацiя клавiш: за кодом - Сiг1+1, за назвою - СiгРЖ+2, за параметром - Сiгi+З.У випадку сортування за параметром з'явиться дiалогове вiкно вибору потрiбного параметра зi списку можливих.

Коротко розглянемо, якi довiдники i в типовiй конфiгурацii 1С:Бух-галтерия, iхнi призначення i спосiб використання.


3. Збiр та накопичення первинноi iнформацii

Список основних засобiв, нематерiальних активiв, необiгових активiв мiститься в довiднику Необоротные активы/Необiговi активи. Данi довiдника використовують пiд час уведення документiв i для ведення аналiтики на рахунках 10-13, 18, 01. Трирiвнева структура довiдника даi змогу об'iднувати його елементи в рiзноманiтнi групи i пiдгрупи за рiзними ознаками. вибирають у реквiзитi Вид необоротного актива/Вид необiгового активу. Цей реквiзит однозначно визначаi рахунки та методику облiку активу i може набувати таких значень: Основные средства/Основнi засоби, Другие необоротные материальные активы/РЖншi необiговi матерiальнi активи.

Потрiбно також увести значення таких реквiзитiв: повна назва, первiсна вартiсть, шифр, iнвентарний номер, дата введення в експлуатацiю, одиниця вимiрювання i рахунок облiку. Дата введення в експлуатацiю вводиться автоматично пiд час проведення для цього необiгового активу документа Ввод в эксплуатацию/Введения в експлуатацiю. Одиниця вимiрювання для кожного елемента довiдника може мати лише одне значення, на вiдмiну вiд довiдника ТМЦ. Рахунки облiку автоматично заповнюються пiд час вибирання виду необiгового активу.

На закладцi Дополнительно/Додатково мiстяться реквiзити, що визначають параметри нарахування зношеностi необiгових активiв у бухгалтерському i податковому облiку. Для всiх об'iктiв (виняток становлять лише iншi необiговi активи) потрiбно задати метод нарахування зношеностi за бухгалтерським облiком. У типовiй конфiгурацii таких методiв шiсть: прямолiнiйне списання, метод зменшення залишку, метод прискореного зменшення залишку, виробничий (сума одиниць), кумулятивний та податковий. Кожен iз методiв потребуi задання певного набору параметрiв. Зокрема, метод прямолiнiйного списання передбачаi визначення лiквiдацiйноi вартостi i термiну використання об'iкта, метод зменшення залишку - мiсячноi норми амортизацii, а метод суми одиниць - лiквiдацiйноi вартостi, розрахункового обсягу виробництва й обсягу виробництва поточного мiсяця.

У реквiзитах Счет затрат/Рахунок затрат i Вид затрат/Вид затрат треба зазначити рахунок i аналiтику затрат, на якi будуть зачисленi суми нарахованого зношення. У випадку належностi активу виробничим фондам пiдприiмства, коли нараховують зношення за матерiальним або нематерiальним активом у податковому облiку, треба увiмкнути прапорець Производственное/Виробниче. Для такого об'iкта також потрiбно зазначити, до якоi групи податкового облiку вiн належить (для цього i група реквiзитiв Налоговый учет/Податковий облiк), з метою визначення суб-рахунка позабалансового рахунка ОЗ (обiгових засобiв), де облiкувати-меться балансова вартiсть об'iкта за податковим облiком.

Для вiдображення документiв, пов'язаних з облiком необiгових активiв, призначений журнал документiв Необоротньiе активьi и МБП/Необiговi активи i МШП.

З метою проведення операцii надходження необiгових активiв в органiзацiю можна використати документ Приходная накладная/Прибуткова накладна, задавши в реквiзитi документа Что приходуем/Що прибуткуiмо значення ОС, НМА и др. не обор. мат. активы/ОЗ, НМА та iн. не-обiговi матер. Активи або Прочие необоротные активьi/РЖншi необiговi активи для необiгових активiв та ТМЦ для МШП. Решта реквiзитiв документа заповнюють згiдно з накладною постачальника.

Заповнення реквiзитiв екранноi форми Приходная накладная/Прибуткова накладна треба починати з реквiзитiв групи Поставщик/Поста-чальник. Поле Вид поставника/Вид постачальника може мати одне з таких значень: Отечественный поставщик/Вiтчизняний постачальник, Иностранный поставщик/РЖноземний постачальник, Подотчетное ли-цо/Пiдзвiтна особа або Прочее/РЖнше. Залежно вiд вибору виду вiдповiдно змiнюiться бухгалтерський рахунок постачальника на закладцi Дополни-тельньiе/Додатковi. Пiсля цього потрiбно визначити постачальника з довiдника Контрагенты/Контрагенти або Сотрудники/Спiвробiтники (якщо реiструють надходження вiд пiдзвiтноi особи), вибрати валюту, у якiй буде виписана накладна, i курс цiii валюти.

Якщо вести облiк з конкретним постачальником у розрiзi угоди (у довiднику Контрагенты/Контрагенти для нього введено угоду за замовчуванням), то ця угода вiдобразиться в полi Заказ/Замовлення дiалоговоi форми прибутковоi накладноi. За допомогою кнопки вибору (кнопка тАЮ..") значення цього реквiзиту можна змiнити, вибравши iнше замовлення в журналi Отбор заказов по контрагенту/Вiдбiр замовлень контрагента. Якщо ж скористатися кнопкою X, то цю прибуткову накладну можна зробити документом-замовленням, тобто першим документом у ланцюжку взаiморозрахункiв з клiiнтом (у цьому випадку поле Заказ/Замовлення вiдображаi рядок Без заказа/Без замовлення).

Прибутковi накладнi зiбрано в журналi документiв Приходные на-кладные/Прибутковi накладнi.

Пiд час роботи з прибутковими накладними та iншими документами доцiльно використовувати можливостi, що iх надаi програма. Зокрема, в р

Вместе с этим смотрят:


Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"


Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях


Амортизацiя основних засобiв


Амортизацiя основних засобiв


Амортизация (износ) основных средств