Методика аудиту грошових коштiв

МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра ВлОблiку та аудитуВ»

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ : МЕТОДИКА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ

ВаВиконала:

ВаСтудент 2 групи

ВаЧерних К.О.

ВаПеревiрила:

ВаКабанова

Луганськ-2006
ЗМРЖСТ

Вступ

1. Теоретичнi основи та нормативно тАУ правова база регулювання аудиторськоi дiяльностi

2. Загальнi принципи органiзацii аудиту

Ва2.1. Суть, завдання та функцii аудиту

Ва2.2. Органiзацiя та планування аудиторськоi дiяльностi

Ва2.3. Послiдовнiсть проведення аудиту та оформлення його результатiв

3. Методика аудиту грошових коштiв

Ва3.1. Завдання, iнформацiйне забезпечення та послiдовнiсть аудиту

Ва3.2. Аудит касових операцiй

Ва3.3 Аудит операцiй по рахунках у банку

4. Оцiнка стану внутрiшнього господарського контролю та додержання облiковоi полiтики на пiдприiмствi

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

ВСТУП

Становлення аудиту тАФ процес досить тривалий. З часом мiняються типи i цiлi аудиторських перевiрок. Звiдси i визначення аудиту маi бути досить емким, щоб охопити всю широту завдань, якi постають перед ним.

Аудит починаiться з незалежноi перевiрки фiнансовоi звiтностi та вираження думки аудитора щодо ii достовiрностi, повноти i законностi вiдображених господарських операцiй. З ростом ринкових вiдносин потреби щодо аудиторських послуг зростають, а отже, розширюються рамки тлумачення аудиту.

Визначення аудиту в нормативних документах

Законом Украiни "Про аудиторську дiяльнiсть" даiться наступне визначення аудиту: аудит тАФ це перевiрка публiчноi бухгалтерськоi звiтностi, облiку, первинних документiв та iншоi iнформацii щодо фiнансово-господарськоi дiяльностi суб'iктiв господарювання з метою визначення достовiрностi iх звiтностi, облiку, його повноти i вiдповiдностi чинному законодавству та встановленим нормативам. В умовах ринку пiдприiмства, кредитнi установи, iншi господарюючi суб'iкти вступають в договiрнi вiдносини щодо використання майна, грошових коштiв, здiйснення комерцiйних операцiй та iнвестицiй. Довiра в цих вiдносинах повинна бути пiдкрiплена можливiстю для всiх учасникiв угод одержувати i використовувати фiнансову iнформацiю, достовiрнiсть якоi пiдтверджена незалежним аудитором. Незалежне пiдтвердження iнформацii про результати дiяльностi пiдприiмств i дотримання ними норм законодавства необхiднi державi для прийняття рiшень в галузi економiки i оподаткування. Аудиторськi перевiрки необхiднi також державним органам, судам, прокурорам та слiдчим для пiдтвердження достовiрностi фiнансовоi iнформацii, яка i таiмницею.

1.Теоретичнi основи та нормативно-правова база регулювання аудиторськоi дiяльностi

Вивчення грошових потокiв як об'iкта облiку i управлiння почалося порiвняно недавно, i проблема маi лише постановочний характер. У роботах М.Т. Бiлухи, Ф.Ф.Бутинця, В. М. Костюченко, В. Н. Пархоменко, В. В. Сопко освiтленi тiльки питання складання фiнансовоi звiтностi про рух коштiв, тому i велика область для наукових дослiджень. Накопичений свiтовий досвiд, що iснуi, методичнi розробки з облiку коштiв i управлiння грошовими потоками не можуть бути застосованi без адаптацii до умов украiнськоi економiки.

Нацiональним нормативом № 3 ."Мета та загальнi принципи аудиту фiнансовоi звiтностi" метою аудиту визначено "висловлення аудитором висновку про те, чи вiдповiдаi фiнансова звiтнiсть, в у сiх суттiвих аспектах, iнструкцiям, якi регламентують порядок пiдготовки i представлення фiнансових звiтiв"

Мета аудиту

АудиттАФ це дослiдження, а будь-яке дослiдження визначаiться поставленою метою. Визначення мети необхiдно, щоб створити деяку структуру, яка допомогла б аудитору зiбрати необхiдну кiлькiсть актуальних свiдчень при виконаннi аудиту. Мета аудиту визначаiться предметом аудиторськоi перевiрки. В загальному значеннi мета аудиту полягаi в досить глибокому i докладному ознайомленнi з предметом аудиторськоi перевiрки, щоб скласти про нього компетентну думку

Заслуговуi на увагу визначення аудиту в США. Комiтет з основних концепцiй аудиту американськоi асоцiацii бухгалтерiв (ААА) даi таке визначення аудиту: "Аудитом називають систематичний процес об'iктивного збору i оцiнки свiдчень про економiчнi дii i подii з метою встановлення ступеня вiдповiдностi цих тверджень встановленим критерiям, надання результатiв перевiрки зацiкавленим користувачам". Таке широке тлумачення аудиту дозволяi передати багатограннi цiлi, яких може досягти аудит, i рiзноманiтнiсть предметiв дослiдження, на яких може бути зосереджена увага аудитора в процесi конкретноi аудиторськоi дiяльностi.

Користувачi аудиту

В ринкових умовах господарювання фiнансовий стан кожно-господарюючого суб'iкта залежить вiд його взаiмовiдносин з тими суб'iктами господарювання, i тому зростаi потреба у достовiрнiй облiковiй i звiтнiй iнформацii про iх дiяльнiсть. Зокрема, об'iктивна i достовiрна iнформацiя про дiяльнiсть деяких господарюючих суб'iктiв необхiдна:

* власникам господарюючих суб'iктiв для визначення стратегii iх розвитку;

* iнвесторам (мiсцевим та iноземним) при вкладаннi своiх капiталiв у iншi господарюючi суб'iкти;

* банкам для прийняття рiшення про доцiльнiсть надання кредиту;

* постачальникам для одержання гарантiй повноi оплати за вiдвантаженi товари, виконанi роботи та наданi послуги; акцiонерам для контролю за роботою адмiнiстрацii товариства;

*ВаВаВаВаВаВаВа державним органам для планування потреб макроекономiки
та оцiнки податкових надходжень до бюджету тощо;

Користувачi, для яких достовiрнiсть фiнансовоi iнформацii i досить значною, вимагають засвiдчення ii аудитором. При цьому слiд пам'ятати, що запити споживачiв iнформацii i досить рiзними. РЖнформацiйнi потреби основних користувачiв фiнансових звiтiв показанi в табл. 1.1

1.1. РЖНФОРМАЦИЙНРЖ ПОТРЕБИ ОСНОВНРЖХ КОРИСТУВАЧРЖВФРЖНАНСОВИХ ЗВРЖТРЖВ

Користувачi звiтностi	РЖнформацiйнi потреби
РЖнвестори, власники	Придбання, продаж та володiння цiнними паперами. Участь в капiталi пiдприiмства. Оцiнка якостi управлiння. Визначення суми дивiдендiв, що пiдлягають розподiлу
Керiвництво пiдприiмства	Регулювання дiяльностi пiдприiмства
Банки, постачальники та iншi кредитори	Забезпечення зобов'язань пiдприiмства своiчасно виконувати своi зобов'язання
Замовники	Оцiнка здатностi пiдприiмства своiчасно виконувати своi зобов'язання
Працiвники пiдприiмства	Оцiнка здатностi пiдприiмства своiчасно виконувати своi зобов'язання. Забезпечення зобов'язань пiдприiмства перед працiвниками
Органи державного управлiння	Формування макроекономiчних показникiв

2.Загальнi принципи органiзацii аудиту

Завдання аудиту

Завдання аудиту визначаiться його метою. На сучасному розвитку економiки в Украiнi основним завданням аудиту i збирання достовiрноi вихiдноi iнформацii про господарсько-фiнансову дiяльнiсть суб'iкта господарювання i формування на цiй основi висновкiв про його реальний фiнансовий стан.

Аудит повинен бути органiзований так, щоб адекватно вiдображати всi аспекти дiяльностi суб'iкта, що перевiряiться, настiльки, наскiльки вони вiдповiдають перевiренiй фiнансовiй iнформацii. Для того, щоб скласти думку, аудитор повинен одержати обТСрунтовану гарантiю того, що iнформацiя у бухгалтерськiй документацii та iнших джерелах даних достовiрна i достатня. Аудитор повинен також вирiшити, чи правильно вiдтворена в облiку звiтностi вiдповiдна iнформацiя.

Процес аудиту важливо органiзувати в певному порядку виконання робiт. Доцiльно здiйснювати аудит поетапно, у такiй послiдовностi.

Стадii (етапи) аудиту

* Попереднi обстеження дiяльностi клiiнту.

* Складання плану аудиту.

* Перевiрка системи облiку i внутрiшнього контролю.

* Аналiтична перевiрка фiнансовоi iнформацii

* Вибiркове обстеження тАФодержання аудиторських свiдчень

* Заключний огляд фiнансовоi звiтностi

* Пiдготовка аудиторського звiту

* Схема послiдовностi процесу аудиювання.

Пiсля призначення аудитора для проведення аудиту всекретному пiдприiмствi вiн здiйснюi попереднi обстеженiй дiяльностi клiiнтаз таких питань:

- Сфера дiяльностi, спецiалiзацiя виробництва, попит па продукцiю клiiнта, особливостi економiки галузi (рiвень рентабельностi), стратегiя дiяльностi (освоiння нових видiв продукцii, напрями iнвестицiй, структурна перебудова тощо);

- ВаНаявнiсть справ у судi, претензii рiзних органiзацiй РЖ пiдприiмств. Потрiбно вивчити звiтнiсть пiдприiмства за попереднiй рiк, проаналiзувати змiни в поточному роцi в порiвняннi з минулим по виробництву валовоi продукцii, ii собiвартостi та iнших показниках

- Якi новi види продукцii почали виробляти, чи користуiться вона попитом, якi тут виникли проблеми.

- На цьому етапi в загальних рисах вивчаiться стан облiку i внутрiшнього господарського контролю, змiни в облiку, в порiвняннi зминулим роком. Для цього аудитор вивчаi рiчнi звiти клiiнта, iнформацiю про збори акцiонерi, пайовикiв, внутрiшню фiнансову звiтнiсть, iнструкцii, новi нормативнi акти, iнформацiю з преси, одержуi усну формацiю при спiвбесiдi з керiвництвом i фахiвцями пiдприiмства, зокрема з бухгалтером. Важливо також ознайомитись з актами перевiрок податковоi iнспекцii, Пенсiйного фонду та iнших контрольно-ревiзiйних органiв.

Все це даi можливiсть скласти загальну уяву про стан справ клiiнта, бухгалтерського облiку РЖ контролю, визначити приблизний обсяг роботи та основнi напрями i об'iкти аудиту, зони ризику, намiтити вiдповiднi методи перевiрки.

Пiсля цього укладаiться договiр па проведення аудиторських послуг i аудитор продовжуi збирати й вивчати додаткову iнформацiю про пiдприiмство - клiiнта i складаi план аудиту.

Планування аудиту потрiбне для чiткого визначення напрямiв аудиту, об'iктiв i методiв перевiрки.

Пiсля складання плану аудитор проводить експертизу системи облiку i внутрiшнього контролю. Вiн повинен вивчити систему облiку i вiдображення операцiй в облiкових реiстрах па пiдприiмствi, оцiнити iх придатнiсть для пiдготовки фiнансовоi звiтностi, а також для визначення способiв проведення перевiрки.

При оцiнцi системи облiку аудитор виходить з того, чому вона повинна вiдповiдати: розмiру фiрми, виду ii дiяльностi, структурi управлiння; вимогам законодавства i стандартам; адекватностi облiковоi полiтики. Перш за все з'ясовують, яка форма облiку використовуiться в пiдприiмствi, який рiвень механiзацii облiку, якi програми автоматизацii облiку використовуються, чи апробованi вони, який штат бухгалтерii i квалiфiкацiя бухгалтерiв.

Аудитор дослiджуi процес вiдображення окремих операцiй, починаючи з первинних документiв i закiнчуючи звiтнiстю; перевiряi наявнiсть усiх необхiдних реiстрiв i порядок iх ведення, виконуi арифметичнi перевiрки обiгiв i залишкiв на рахунках та пiдсумкiв звiтiв i окремих документiв; установлюi правильнiсть оформлення первинних документiв, використання плану рахункiв, у тому числi введених нових рахункiв.

Особливу увагу звертають, чи враховуються при веденнi облiку новi положення i змiни щодо дiючих нормативних актiв.

Обстеження внутрiшнього контролю необхiдно проводити з метою визначення ступеня довiри iнформацii фiнансовiй звiтностi та фактичному стану справ на пiдприiмствi.

Аудитор повинен установити, в якiй мiрi контроль забезпечуi: ефективну дiяльнiсть пiдприiмства, збереження матерiальних ресурсiв, своiчасне i повне вiдображення операцiй в облiку. Аудитор виявляi наявнiсть посадових РЖнструкцiй i видiлення в них контрольних функцiй.

Найважливiшим методологiчним принципом аудиту i планування. Планування аудиту повинно здiйснюватися на пiдставi начальних нормативiв аудиту "Планування аудиту" № 9, "Знання несу клiiнта" № 10, "Суттiвiсть та ii взаiмозв'язок з ризиком (аудиторськоi перевiрки" №11, "Оцiнка системи внутрiшнього контролю пiдприiмства та ризику, пов'язаного з ефективнiстю ii функцiонування" № 12, iнших нормативних i законодавчих актiв Планування аудиторськоi дiяльностi здiйснюiться з метою надання ефективних економiчних послуг у визначений промiжок часу, зосередження уваги аудитора на найважливiших напрямках аудиту, виявлення проблем, якi слiд перевiрити найретельнiше. Планування аудиту пов'язане з визначенням його цiлей i задач, вiдповiдальностi i обов'язкiв аудиторiв. Слiд пам'ятати, що на вiдмiну вiд iнших процесiв управлiння, планування аудиту маi дуже важливi, притаманнi тiльки йому особливостi:

-мета, яка заздалегiдь визначена законом. У зв'язку з цим, аудитори не мають будь-якоi свободи: вони повиннi визначити, сформулювати свою думку i викласти ii у висновку;

- кожний суб'iкт аудиту (клiiнт) iндивiдуальний;

- проведення аудиту i ризикованим через суттiвi невiдповiднi, помилки, фальсифiкацii i порушення чинних законодавчих та нормативних актiв.

Таким чином, планування тАФ це процес, який даi можливiсть бiльш рацiонально виконати аудит i одночасно зменшити ризик виявлення найсуттiвiших моментiв дiяльностi клiiнта. Щоб планування було ефективним, воно повинно доповнюватися контролем виконаних робiт i постiйною реiстрацiiю всiх фактiв i висловiв. Це надаi можливiсть уникнути зайвого ризику, бiльш ТСрунтовно пiдiйти до прийняття рiшення щодо загальних результатiв перевiрки. Таким чином, планування аудиторськоiдiяльностi необхiдне для:

- вибору пiдходiв для досягнення цiлей аудиту;

- виконання i контролю за роботою;

- визначення саме основних аспектiв об'iкта аудиту;

- гарантованостi повноти виконаноi роботи;

- зменшення ризику.

Планування аудиту повинно оформлятися документально. Вiдповiдно до Нацiонального нормативу аудиту (ННА) "Планування аудиту" № 9 передбачаiться складання двох документiв: загальний план та програма аудиту. Також за необхiдностi складаiться порядок змiн та уточнень у загальному планi та програмi аудиту.

Загальний план аудиту розробляiться за формою, наведеною у додатках до нацiонального нормативу аудиту "Договiр на проведення аудиту" № 4. Обсяг цього документа залежить вiд обсягiв i складностi аудиту. Загальний план аудиту розробляiться дуже детально, щоб аудитор мав можливiсть пiдготувати конкретну програму аудиту.

Загальний план проведення аудиту маi мiстити такi роздiли:

- розумiння аудитором бiзнесу клiiнта: аналiз головних впливових факторiв дiяльностi пiдприiмства, найважливiших його характеристик та структури тощо;

- розумiння системи облiково-аналiтичного процесу пiдприiмства, в тому числi системи внутрiшнього аудиту i контролю, аналiз методологii i принципiв бухгалтерського облiку;

- аналiз системи внутрiшнього аудиту i контролю.

- визначення аудитором ризику i суттiвостi: оцiнка того, якi операцii клiiнта i найбiльш ризикованими, i розробка аудиторських процедур, якi сприятимуть виявленню суттiвих факторiв викривлень фiнансовоi звiтностi, помилок i фальсифiкацiй;

- фактори управлiнського впливу: можливiсть участi в аудитi iнших аудиторiв i аудиторських фiрм, експертiв i фахiвцiв iнших професiй, пiдбiр кадрiв i виконавцiв, розподiл обов'язкiв мiж ними;

- фактори економiчних вiдносин з iншими пiдприiмствами; виконання умов та термiнiв виконання договорiв, вiдносини пiдприiмства зi спорiдненими сторонами;

- види, час i повнота процедур: iснування можливостi оперативного внесення змiн в окремi дiлянки аудиту.

ВаРезультати перевiрок на суттiвiсть або пiдтвердять правильнiсть висновкiв аудитора, зроблених за оцiнки властивого ризику i ризику контролю, або не пiдтвердять його.

Як зазначалося у роздiлi iдиних науково обТСрунтованих методiв визначення як сумарного аудиторського ризику, так i його компонентiв не iснуi. Немаi однакового простого, математично вивiреного пiдходу до об'iднання окремих рiвнiв ризику. Аудитори розходяться в питаннях щодо розмiрiв достатньо низького або високого ризику. Тому на сьогоднiшнiй день розробка науково обТСрунтованих пiдходiв для оцiнки аудиторського ризику та його компонентiв, а також нормативних моделей визначення важливостi i об'iднання значень ризику для фiнансових звiтiв i дуже важливим питанням.

3.Методика аудиту грошових коштiв

3.1. Завдання, iнформацiйне забезпечення та послiдовнiсть аудиту

Операцii за рухом грошових коштiв пiдлягають суцiльнiй перевiрцi. Здiйснюючи аудит касових операцiй, слiд керуватися Положенням про ведення касових операцiй у нацiональнiй валютi в Украiнi, затвердженим постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 19.02.2001 № 72. Це Положення поширюiться на усiх юридичних осiб (крiм банкiв i пiдприiмств зв'язку) незалежно вiд форми власностi та виду дiяльностi, а також на фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi без створення юридичноi особи. Пiдприiмства та iндивiдуальнi пiдприiмцi, якi мають поточнi рахунки в банку, зобов'язанi зберiгати своi кошти в установах банкiв. Готiвка, яку вони одержують iз власних поточних рахункiв, маi витрачатися виключно на визначенi в чеку цiлi. Розрахунки готiвкою пiдприiмств усiх форм власностi, а також iндивiдуальних пiдприiмцiв з громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових i видаткових касових ордерiв, касового чи товарного чека, квитанцii, договору купiвлi-продажу, актiв закупiвлi, виконання робiт (надання послуг) або iнших документiв, що засвiдчують факт купiвлi товару, виконання роботи, надання послуги.

Лiмiти залишку готiвки в касi встановлюються усiм пiдприiмствам, що мають рахунки в установах банкiв i здiйснюють касовi операцii готiвкою. Лiмiт залишку готiвки в касi для кожного пiдприiмства встановлюють комерцiйнi банки за мiсцем вiдкриття рахунка з урахуванням режиму роботи пiдприiмства, вiддаленостi його вiд установи банку, розмiру касових оборотiв, встановлених строкiв i порядку здавання касовоi виручки (надходжень) та графiка заiзду iнкасаторiв.

Порядок встановлення лiмiтiв залишку готiвки в касi регулюiться РЖнструкцiiю про органiзацiю роботи з готiвкового облiку установами банкiв Украiни, затвердженою постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 19.02.2001 № 69.

Всю готiвку понад встановленi лiмiти залишку готiвки в касi пiдприiмства зобов'язанi здавати у порядку й у строки, встановленi установою банку для зарахування на iхнi рахунки. Касовi операцii оформляються документами, типовi форми яких затверджено наказом Мiнiстерства статистики Украiни (Мiнстату) вiд 15.02.96 № 51.

Приймання готiвки касами пiдприiмств проводиться за прибутковими касовими ордерами, пiдписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видають квитанцiю за пiдписом головного бухгалтера або особи, ним уповноваженоi, i касира, завiрену печаткою (штампом) касира або вiдбитком касового апарата.

Видача готiвки з кас пiдприiмств проводиться за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платiжними (розрахунково-платiжними) вiдомостями. Документи на видачу грошей мають бути пiдписанi керiвником i головним бухгалтером пiдприiмства або особами, ними уповноваженими.

Крiм Положення про ведення касових операцiй аудитор використовуi нормативнi документи, затвердженi вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами, первиннi документи щодо приймання i видачi готiвки, касовi книги i звiти касира, книги аналiтичного облiку цiнностей, що зберiгаються в касi, облiковi регiстри за рахунком 30 "Каса" i для зустрiчноi перевiрки за рахунки 31 "Рахунки в банках", субрахунками до нього 311 "Поточнi рахунки в нацiональнiй валютi", 312 "Поточнi рахунки в iноземнiй валютi", 313 "РЖншi рахунки в банку в нацiональнiй валютi", 314 "РЖншi рахунки в банку в iноземнiй валютi", 33 "РЖншi кошти", субрахунки 331 "Грошовi документи в нацiональнiй валютi", 332 "Грошовi документи в iноземнiй валютi", 333 "Грошовi кошти в дорозi в нацiональнiй валютi", 334 "Грошовi кошти в дорозi в iноземнiй валютi".

3.2. Аудит касових операцiй

Аудит каси проводять у такiй послiдовностi: iнвентаризацiя каси, перевiрка дотримання Положення про ведення касових операцiй, документальна перевiрка прибуткових i видаткових касових операцiй.

Однак при аудиторськiй перевiрцi проведення iнвентаризацii не належить до числа обов'язкових процедур, якi використовуi аудитор для пiдтвердження достовiрностi даних, що числяться за статтею

"Каса" активу балансу. Аудитор у даному випадку може скористатися результатами внутрiшнього контролю.

Слiд також врахувати, що готiвку в iноземнiй валютi записують до акта iнвентаризацii iз зазначенням назви i суми в перерахунку на украiнськi гривнi за курсом Нацiонального банку Украiни.

Пiд час документальноi перевiрки касових операцiй аудитор використовуi такi документи:

* № КО-1 "Прибутковий касовий ордер";

* № КО-2 "Видатковий касовий ордер";

* № КО-3 i КО-За "Журнал реiстрацii прибуткових i видаткових касових документiв";

* № КО-4 "Касова книга";

* № КО-5 "Книга облiку прийнятих i виданих касиром грошей", документи без ордерного оформлення приймання i видачi грошей, облiковi регiстри, Головну книгу i баланси на вiдповiднi дати за рахунком 30 "Каса" тощо.

Особлива увага аудитора маi бути зосереджена на правильностi оформлення касових документiв: чи i на кожному документi розписки одержувачiв грошей, чи погашаються касовi документи (прибутковi - штампом "Одержано", видатковi - "Оплачено") iз зазначенням дати, чи немаi пiдчисток i виправлень.

Пiд час перевiрки звiту касира i прикладених до нього документiв аудитор зiставляi номери останнiх прибуткових i видаткових касових ордерiв, прикладених до звiту, iз записами в журналi реiстрацii, щоб переконатися у повнотi облiку останнiх касових операцiй. Якщо буде виявлено розбiжностi у сумi або нумерацii ордерiв, з'ясовують причини. Щоб перевiрити, як дотримано встановлений лiмiт залишку грошей у касi, необхiдно зiставити фактичнi залишки грошей на окремi дати й у середньому за мiсяць iз лiмiтом залишку. При пiдрахунку фактичних залишкiв грошей у касi вилучаiться готiвка, призначена для виплати заробiтноi плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю, пенсiй i премiй.

Як правило, перевiрка каси проводиться не рiдше одного разу на квартал. Оперативний контроль за залишком грошей у касi здiйснюiться на пiдставi звiтiв касира.

Використання готiвки за цiльовим призначенням перевiряють зiставленням даних про одержання в банку грошей з даними про iх витрачання (балансовим методом, тобто залишок на початок з рахунка 30 "Каса" плюс оборот за дебетом за цим же рахунком i мiнус оборот за кредитом). Для цього використовують данi звiтiв касира з доданими документами, данi облiкових регiстрiв з дебету i кредиту рахунка 30 "Каса" i журналу реiстрацii прибуткових i видаткових касових документiв.

Своiчаснiсть i повноту внесення в банк невикористаних грошових сум перевiряють шляхом зiставлення дати i суми зарахування грошей на рахунок вiдповiдно до виписки банку з датою закiнчення масовоi виплати грошей, зазначеною у дозвiльному написi на платiжних вiдомостях, i депонування заробiтноi плати та iнших невиплачених сум, а також iз датою i сумою оприбуткування грошей у касу за iншими надходженнями.

Перевiряючи касовi операцii, необхiдно встановити iх законнiсть, достовiрнiсть i господарську доцiльнiсть.

Особливо ретельно аналiзують повноту i своiчаснiсть оприбуткування у касу грошей, одержаних iз банку. Повноту i своiчаснiсть оприбуткування грошей у касу, одержаних iз поточних рахункiв пiдприiмств у банку, встановлюють шляхом зустрiчноi i взаiмноi звiрки даних банкiвських виписок iз рахункiв пiдприiмств, корiнцiв чекових книжок, прибуткових касових ордерiв i записiв у касовiй книзi.

Чековi книжки, корiнцi використаних чекiв i невикористанi чеки мають зберiгатися у головного бухгалтера в умовах, що виключають можливiсть iх втрати. Зiпсованi чеки з написом "Анульовано" слiд зберiгати пiдклеiними до корiнцiв чекiв.

Забороняiться: довiряти зберiгання чекових книжок iншiй особi, зокрема касиру, який одержуi за чеками готiвку в банку, а також пiдписувати незаповненi чеки; виписувати чеки на пред'явника (мають використовуватися тiльки iменнi чеки).

Для того, щоб впевнитись у повнотi оприбуткування грошей за реалiзованi товарно-матерiальнi цiнностi, слiд перевiрити звiти про iх рух i записи за рахунками облiку iх реалiзацii. При цьому кредитовi записи за рахунком реалiзацii (за готiвку) зiставляють iз дебетовими записами з рахунка каси. У разi розбiжностей слiд перевiрити сутнiсть зазначених операцiй й встановити причини вiдхилень. На кожному пiдприiмствi матерiальнi цiнностi мають видаватися тiльки за наявностi на накладнiй поставленого касою штампа "Оплачено". Готiвка за проданi товари чи наданi послуги маi здаватися в касу пiдприiмства. Квитанцiя видаiться за пiдписами головного бухгалтера i касира.

Пiд час аудиту правильностi виплати грошей за платiжними вiдомостями слiд вибiрково встановити, чи всi записанi в розрахунково-платiжнi вiдомостi особи практично працювали на пiдприiмствi й чи немаi серед них пiдставних осiб, на яких виписуiться заробiтна плата з метою ii привласнення. Такi факти виявляють шляхом звiряння даних вiдомостi на виплату заробiтноi плати з показниками облiку особового складу i табелiв, iз наказами про зарахування на роботу i звiльнення, з даними первинних документiв про нарахування заробiтноi плати. Слiд також перевiрити пiдсумки в платiжних вiдомостях, тому що нерiдко допускаються факти навмисного завищення пiдсумкiв у графi "До видачi на руки" на передбачувану суму привласнення. Тут необхiдно звернути увагу на величину виплачених сум окремим особам iз наступною перевiркою iх реальностi, на справжнiсть пiдписiв осiб, що одержали грошi, на дописанi суми, пiдчищення, необумовленi виправлення, неякiсне оформленi доручення тощо.

У всiх вiдомостях слiд перевiрити справжнiсть (автентичнiсть) пiдписiв одержувачiв грошей. Для цього пiдписи в одних вiдомостях зiставляють iз пiдписами в iнших, особливу увагу звертають на виправлення i пiдчищення. В окремих випадках слiд опитати одержувачiв грошей, що даi змогу виявити пiдробленi пiдписи, а деколи i пiдставних та вигаданих осiб.

Окремо перевiряють правильнiсть уплати i повноти оприбуткування квартирноi плати й оплати комунальних послуг та iнших надходжень, для чого користуються способам зустрiчноi перевiрки i взаiмного звiряння операцiй, беруть письмовi й уснi пояснення у посадових i матерiально вiдповiдальних осiб.

Здiйснюючи аудит касових операцiй, слiд перевiрити правильнiсть пiдрахунку оборотiв за прибутком i видатком у касових звiтах, визначення залишкiв на кiнець звiтного перiоду i перенесення iх з однiii сторiнки на iншу та вiдповiднiсть залишку з рахунка 30 "Каса" за звiтом касира на кiнець мiсяця залишку за рахунком 30 "Каса" у Головнiй книзi.

Контролюючи касовi операцii, слiд встановити вiдповiднiсть кореспонденцii рахункiв чинним положенням i правилам ведення бухгалтерського фiнансового облiку. Для цього звiти касира i прикладенi до них документи зiставляють iз даними регiстрiв бухгалтерського облiку.

Вивчаючи факти надходження грошей на поточнi рахунки в банках, слiд перевiрити правильнiсть i повноту гарантування iх за виписками банку, бухгалтерськими регiстрами i звiтами касира.

Пiд час перевiрки правильностi списання коштiв з рахунка у банку особливу увагу доцiльно звернути на своiчаснiсть i повноту оприбуткування i цiльового використання готiвки, одержаноi в банку.

На пiдставi даних акта iнвентаризацii каси i групувальних вiдомостей порушень касовоi дисциплiни складають вiдповiдний роздiл аудиторського звiту (висновку), де вiдображаються встановленi факти недолiкiв у органiзацii i веденнi касових операцiй з посиланням на доданi до аудиторського звiту (висновку) групувальнi вiдомостi порушень i аналiтичнi таблицi.

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях