Методика i технiка складання фiнансовоi звiтностi

РДвропейський унiверситет

Конотопська фiлiя

КАФЕДРА ОБЛРЖКУ, АНАЛРЖЗУ РЖ АУДИТУ

КУРСОВА РОБОТА

iз дисциплiни: ВлФiнансовий облiк IIВ»

на тему:

Методика i технiка складання фiнансовоi звiтностi, ii аналiз

Конотоп тАУ 2008

Змiст

Вступ

1. Теоретичнi основи ведення фiнансовоi звiтностi

1.1. Характеристика основних форм фiнансовоi звiтностi

1.2. Нормативно-правова база з питань складання i регулювання фiнансовоi звiтностi

1.3. Огляд лiтературних джерел

1.4. Економiчна сутнiсть пiдприiмства

2. Особливостi ведення бухгалтерського та податкового облiку з питань складання фiнансовоi звiтностi

2.1. Органiзацiя бухгалтерського облiку на пiдприiмствi

2.2 Аналiтичний i синтетичний облiк фiнансових результатiв вiд звичайноi дiяльностi пiдприiмства

2.3. Аналiз фiнансово-господарського стану ТОВ ВлАллоВ» по даним фiнансовоi звiтностi

3. Пропозицii по удосконаленню системи облiку на пiдприiмствi

3.1. Автоматизацiя бухгалтерського облiку. Використання програми

1С ВлПiдприiмствоВ»

3.2. Вдосконалення фiнансовоi i облiковоi полiтики

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Кожне пiдприiмство в процесi свого функцiонування маi на метi досягнення максимального ефекту вiд своii дiяльностi, а це неможливо без ефективного управлiння ним. В свою чергу управлiння виступаi творчим процесом керiвника, що ТСрунтуiться на виважених рiшеннях прийнятих на основi даних, що вiдображають реальний стан речей на пiдприiмствi. Данi, що i основою прийняття рiшень, представляються у формi фiнансових звiтiв вiдповiдних звiтних перiодiв. Тому неможливо переоцiнити значення повноi та достовiрноi iнформацii про фiнансовий стан та результати дiяльностi пiдприiмства при вирiшеннi поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлiнських рiшень на рiвнi пiдприiмства повиннi використовуватись данi, якi вiдповiдають певним правилам, вимогам i нормам, що i зрозумiлими та прийнятними для користувачiв. Як наслiдок процес пiдготовки та складання фiнансових звiтiв повинен бути органiзований вiдповiдно до законодавства та забезпечувати користувачiв повною, правдивою, неупередженою iнформацiiю про фiнансовi результати дiяльностi i фiнансовий стан пiдприiмства. А так як i i зовнiшнi користувачi то фiнансова звiтнiсть забезпечуi у повнiй мiрi iх потреби, повтАЩязанi з iнформацiiю про даний субтАЩiкт господарювання. Отже, фiнансова звiтнiсть i провiдною категорiiю, що покликана забезпечити користувачiв в iнформацii i як наслiдок створити умови для ефективноi та цiлеспрямованоi роботи пiдприiмства.

Цiлями цiii роботи i висвiтлення основних категорiй фiнансовоi звiтностi та особливостей складання ii на пiдприiмствi, тобто, розкриття значення i основних принципiв фiнансовоi звiтностi у вiдповiдностi з дiючими нормативнотАУправовими актами; характеристика фiнансово-господарськоi дiяльностi та постановка фiнансового облiку на пiдприiмствi, звiтнiсть якого i обтАЩiктом дослiдження.

Фiнансовi звiти складаi бiльшiсть пiдприiмств у всiх краiнах свiту. Вигадати унiверсальний звiт, який вiдображав би фiнансове життя пiдприiмства у всiй його багатогранностi, поки що не вдалося. Так, баланс мiстить iнформацiю про стан активiв, зобовтАЩязань i власного капiталу пiдприiмства на конкретну дату (як правило, на останнiй день основного або промiжного звiтного перiоду тАУ року, кварталу або мiсяця). Це даi можливiсть судити про масштаби пiдприiмства, а наявнiсть графи Влна початок звiтного перiодуВ» дозволяi дiйти висновкiв i щодо деяких тенденцiй його розвитку. Водночас за показниками балансу важко судити, наприклад, про те, наскiльки успiшною була дiяльнiсть пiдприiмства у звiтному перiодi, якi доходи було отримано i якi витрати здiйснено. Цю iнформацiю мiстить звiт про фiнансовi результати. А оскiльки звiтних форм кiлька, дуже важливо, щоб наведенi у них показники взаiмно доповнювали один одного, а коли потрiбно тАУ узгоджувалися мiж собою.

РЖнформацiя, яка викладена в фiнансовоi звiтностi пiдприiмства дозволяi виробити необхiднi заходи i процедури, спрямованi на:

тАУ виживання пiдприiмства в умовах конкурентноi боротьби;

тАУ запобiгання банкрутства i великих фiнансових невдач;

тАУ лiдерство в боротьбi з конкурентами;

тАУ росту економiчного потенцiалу пiдприiмства;

тАУ рiст обсягу виробництва i реалiзацii;

тАУ максимiзацiю прибутку i мiнiмiзацiю витрат;

тАУ забезпечення рентабельноi роботи пiдприiмства.

У цьому i полягаi актуальнiсть теми.

Метою даноi роботи i вивчення принципiв формування фiнансовоi звiтностi пiдприiмства, проведення фiнансового аналiзу пiдприiмства на ii основi.

Предметомдослiдження i процес складання фiнансовоi звiтностi пiдприiмства.

Об'iктом дослiдження i фiнансова звiтнiсть ТОВ ВлАллоВ», його виробничо-господарська i фiнансова дiяльнiсть, а також фiнансовий стан.

1. Теоретичнi основи ведення фiнансовоi звiтностi

1.1 Характеристика основних форм фiнансовоi звiтностi

Загальнi вимоги до фiнансовоi звiтностi викладенi в положеннi (стандартi) бухгалтерського облiку 1 (далi тАУ П(С)БО 1), затвердженому наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 31.03.99 №87

Фiнансова звiтнiсть тАУ це бухгалтерська звiтнiсть, яка вiдображаi фiнансовий стан пiдприiмства i результати його дiяльностi за звiтний перiод. Метою такоi звiтностi i забезпечення загальних iнформацiйних потреб широкого кола користувачiв, якi покладаються на неi як на основне джерело фiнансовоi iнформацii пiд час прийняття економiчних рiшень (табл. 1.1.1).

Таблиця 1.1.1. РЖнформацiйнi потреби основних користувачiв фiнансових звiтiв

Зазначенi iнформацiйнi потреби обумовили склад фiнансовоi звiтностi. За П(С)БО 1, до неi вiдносяться:

тАв баланс;

тАв звiт про фiнансовi результати;

тАв звiт про рух грошових коштiв;

тАв звiт про власний капiтал;

тАв примiтки до звiтiв.

Компоненти фiнансовоi звiтностi вiдображають рiзнi аспекти одних i тих же господарських операцiй i подiй за звiтний перiод, вiдповiдну iнформацiю попереднього звiтного перiоду та розкриття облiковоi полiтики та ii змiн, що робить можливим ретроспективний та перспективний аналiз дiяльностi пiдприiмства (табл. 1.1.2).

Таблиця 1.1.2. Призначення основних компонентiв фiнансовоi звiтностi

Фiнансова звiтнiсть повинна надати дохiдливу, доречну, достовiрну та зiставну iнформацiю щодо фiнансового стану, результатiв дiяльностi пiдприiмства, руху його грошових коштiв, змiн у складi власного капiталу.

Для того, щоб фiнансова звiтнiсть була зрозумiлою користувачам, П(С)БО1 вимагаi наявнiсть у нiй даних про:

тАв пiдприiмство;

тАв дату звiтностi та звiтний перiод;

тАв валюту звiтностi та одиницю ii вимiру;

тАв вiдповiднi показники (статтi) за звiтний та попереднiй перiоди;

тАв облiкову полiтику пiдприiмства та ii змiни;

тАв аналiтичну iнформацiю щодо статей фiнансових звiтiв;

тАв консолiдацiю фiнансових звiтiв;

тАв припинення (лiквiдацiю) окремих видiв дiяльностi;

тАв обмеження щодо володiння активами;

тАв участь у спiльних пiдприiмствах;

тАв виявленi помилки та пов'язанi з ними коригування;

тАв переоцiнку статей фiнансових звiтiв;

тАв iншу iнформацiю, розкриття якоi передбачено вiдповiдними П(С)БО.

Для досягнення якiсних характеристик iнформацii, яка мiститься в фiнансовiй звiтностi, пiд час ii формування дотримуються ряду принципiв:

1) принцип автономностiпiдприiмства. Пiд час пiдготовки фiнансовоi звiтностi кожне пiдприiмство розглядаiться як юридична особа, що вiдокремлена вiд власникiв тАУ фiзичних осiб.

2) принцип безперервностi дiяльностi пiдприiмства тАУ тобто пiдприiмство не маi нi намiру, анi потреби лiквiдуватися або суттiво зменшувати масштаби своii дiяльностi, i залишатиметься таким у подальшому (принаймнi протягом наступного звiтного перiоду).

3) принцип перiодичностi припускаi розподiл дiяльностi пiдприiмства на певнi перiоди часу (звiтнi перiоди) з метою складання фiнансовоi звiтностi. За П(С)БО 1 звiтний перiод складаi календарний рiк.

4) принцип нарахування полягаi в тому, що результати господарських операцiй визнаються, коли вони вiдбуваються (а не тодi, коли отримуються або сплачуються грошовi кошти), i вiдображаються в бухгалтерському облiку та фiнансових звiтах тих перiодiв, до яких вони вiдносяться

5) принцип послiдовностi тАУ полягаi у наданнi користувачам iнформацii про полiтику бухгалтерського облiку, яку пiдприiмство повинно використовувати постiйно при складаннi фiнансових звiтiв, будь-яких змiн у цiй полiтицi та впливу таких змiн на показники фiнансових звiтiв

6) принцип iдиного грошового вимiрника тАУ передбачаi вимiрювання та узагальнення всiх операцiй пiдприiмства у його фiнансовiй звiтностi.

Пiд час складання фiнансовоi звiтностi необхiдно намагатися збалансувати усi перелiченi принципи таким чином, щоб досягти якiсних характеристик фiнансовоi звiтностi.

Характеристика основних форм фiнансовоi звiтностi

Порядок заповнення першоi форми фiнансовоi звiтностi [3] регулюiться положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 2 ВлБалансВ», де розкритi основнi термiни, змiст статей балансу та порядок визнання, оцiнка та розкриття статей балансу, а також визначена стандартизована форма звiтностi, яка передбачаi, як i бiльшiсть фiнансових звiтiв наявнiсть таких обовтАЩязкових реквiзитiв, як:

В· назву пiдприiмства,

В· територiя, на якiй зареiстровано пiдприiмство,

В· форма власностi,

В· орган державного управлiння,

В· галузь дiяльностi, вид економiчноi дiяльностi,

В· одиниця вимiру: тис. грн., та адреса пiдприiмства, а також контрольна сума та дата, на яку складена звiтнiсть.

Бiльшiсть перелiчених показникiв маi свiй статичний код, який вказуiться у вiдповiднiй графi. Наприклад, код пiдприiмства складаiться з 8‑ми цифр.

Норми зазначеного положення (стандарту) не регулюють порядок складання балансiв банкiв та бюджетних установ. Малi пiдприiмства при складання балансу регулюються положенням (стандартом) 25 ВлФiнансовий звiт субтАЩiкта малого пiдприiмництваВ». [8]

Особливостi складання консолiдованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом).

Метою складання балансу i надання користувачам повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про фiнансовий стан пiдприiмства на звiтну дату.

У балансi вiдображаються активи, зобовтАЩязання та власний капiтал пiдприiмства.

Рiзниця мiж вартiстю активiв i сумою зобовтАЩязань пiдприiмства характеризуi розмiр його власного капiталу.

Не допускаiться у балансi проводити згортання статей активiв та зобовтАЩязань, крiм випадкiв, передбачених вiдповiдними положеннями (стандартами).

Баланс складаiться з двох частин: Активу, де представленi господарськi засоби, та Пасиву, де згрупованi iхнi джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу i стаття (активна чи пасивна).

Актив Балансу складаiться з трьох роздiлiв:

РЖ. Необоротнi активи.

РЖРЖ. Оборотнi активи.

РЖРЖРЖ. Витрати майбутнiх перiодiв.

Пасив Балансу складаiться з птАЩяти роздiлiв:

РЖ. Власний капiтал.

РЖРЖ. Забезпечення наступних витрат i платежiв.

РЖРЖРЖ. Довгостроковi зобовтАЩязання.

РЖV. Поточнi зобовтАЩязання.

V. Доходи майбутнiх перiодiв.

Оскiльки в балансi вiдображаються активи (ресурси, контрольованi пiдприiмством в результатi минулих подiй, використання яких, як очiкуiться, приведе до надходження економiчних вигод у майбутньому), зобовтАЩязання (заборгованiсть пiдприiмства, яка виникла внаслiдок минулих подiй i погашення якоi, як очiкуiться, приведе до зменшення ресурсiв пiдприiмства, що втiлюють в собi економiчнi вигоди) та власний капiтал (частина в активах пiдприiмства, що залишаiться пiсля вирахування його зобовтАЩязань), то пiдсумок активу балансу повинен дорiвнювати сумi зобовтАЩязань та власного капiталу, тобто пасиву балансу.

До активу належать статтi, якi вiдображають ступiнь рухомого майна (ступiнь лiквiдностi), предметний стан майна пiдприiмства. Приклади активних статей тАУ основнi засоби, матерiальнi запаси, розрахунки з дебiторами тощо.

До пасиву належать статтi, якi показують розмiр коштiв (капiталу), вкладених у господарську дiяльнiсть пiдприiмства, i ступiнь термiновостi повернення зобовтАЩязань. Приклади пасивних статей тАУ статутний капiтал, прибуток, розрахунки щодо заробiтноi плати тощо.

У першому роздiлi активу вiдображаються:

В· Нематерiальнi активи (iх залишкова вартiсть, первiсна вартiсть та сума зносу),

В· незавершене будiвництво;

В· основнi засоби (iх залишкова вартiсть, первiсна вартiсть та сума зносу),

В· довгостроковi фiнансовi iнвестицii (якi облiковуються за методом участi в капiталi та iншi фiнансовi iнвестицii);

В· довгострокова дебiторська заборгованiсть;

В· вiдстроченi податковi активи;

В· iншi необоротнi активи.

Другий роздiл активу мiстить iнформацiю про запаси:

В· виробничi;

В· тварини на вирощуваннi та вiдгодiвлi;

В· незавершене виробництво;

В· готову продукцiю;

В· товари;

В· одержанi векселi;

В· дебiторську заборгованiсть за товари, роботи, послуги (чиста реалiзацiйна вартiсть, первiсна вартiсть, резерв сумнiвних боргiв);

В· дебiторську заборгованiсть за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходiв, iз внутрiшнiх розрахункiв, iнша поточна дебiторська заборгованiсть);

В· поточнi фiнансовi iнвестицii;

В· грошовi кошти та iх еквiваленти (в нацiональнiй валютi, в iноземнiй валютi та iншi обробнi активи).

У третьому роздiлi активу вiдображаються витрати майбутнiх перiодiв.

У першому роздiлi пасиву наводяться данi про статутний, пайовий, додатковий вкладений, iнший додатковий, резервний капiтал, нерозподiлений прибуток (непокритий збиток), неоплачений та вилучений капiтал.

У другому роздiлi пасиву вiдображаiться забезпечення виплат персоналу, iнше забезпечення та цiльове фiнансування.

Третiй роздiл пасиву вiдображаi довгостроковi кредити банкiв, iншi довгостроковi зобовтАЩязання, вiдстроченi податковi зобовтАЩязання та iншi довгостроковi зобовтАЩязання.

Четвертий роздiл пасиву мiстить данi про короткостроковi кредити банкiв, поточну заборгованiсть за довгостроковими зобовтАЩязаннями, виданi векселi, кредиторську заборгованiсть за товари, роботи й послуги, поточнi зобовтАЩязання за розрахунками (з одержаних авансiв, з бюджетом, з позабюджетних платежiв, зi страхування, з оплати працi, з учасниками, з внутрiшнiх розрахункiв, iншi поточнi зобовтАЩязання).

ПтАЩятий роздiл пасиву вiдображаi доходи майбутнiх перiодiв.

Кожний з роздiлiв балансу завершаiться промiжним пiдсумком по роздiлу, сума яких даi вiдповiдно загальний пiдсумок активу чи пасиву балансу.

Практично майже усi данi, якi знаходять своi вiдображення у балансi, беруться з даних синтетичних (й аналiтичних) рахункiв бухгалтерського облiку, крiм результативних рахункiв, що визначають прибуток чи збиток дiяльностi пiдприiмства, який розраховуiться i наводиться у формi №2, а вже потiм переноситься у перший роздiл пасиву балансу.

Складання звiту про фiнансовi результати регулюiться положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 3, який так i називаiться ВлЗвiт про фiнансовi результати. [4]

Метою складання звiту про фiнансовi результати i надання користувачам повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про доходи, витрати, прибутки та збитки вiд дiяльностi пiдприiмства за звiтний перiод.

Згортання доходiв i витрат не дозволяiться, крiм випадкiв, передбачених вiдповiдними положеннями (стандартами). Показники про непрямi податки, вирахування з доходу, собiвартiсть, витрати i збитки наводяться у дужках.

За структурою звiт подiляiться на три роздiли:

1. Фiнансовi результати.

2. Елементи операцiйних витрат.

3. Розрахунок показникiв прибутковостi акцiй.

Малi пiдприiмства подають звiт по скороченiй формi №2-м.

Перший роздiл ВлФiнансовi результатиВ» визначаi усi доходи i витрати, прибутки та збитки пiдприiмства, якi мали мiсце у звiтному перiодi. Додатково показуються вiдповiднi показники за попереднiй перiод.

Роздiл РЖ мiстить показники по операцiйнiй дiяльностi, тобто основнiй дiяльностi пiдприiмства, по фiнансовiй дiяльностi пiдприiмства, визначаi:

1. фiнансовi результати вiд звичайноi дiяльностi до оподаткування:

В· прибуток чи збиток;

2. податок на прибуток вiд звичайноi дiяльностi.

3. фiнансовi результати вiд звичайноi дiяльностi:

В· прибуток чи збиток.

4. надзвичайнi доходи чи витрати:

В· податки з надзвичайного прибутку.

В· чистий прибуток чи збиток.

У роздiлi РЖРЖ звiту про фiнансовi результати наводяться вiдповiднi елементи операцiйних витрат (на виробництво i збут, управлiння та iншi операцiйнi витрати), яких зазнало пiдприiмство в процесi своii дiяльностi протягом звiтного перiоду за вирахуванням внутрiшнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, якi становлять собiвартiсть продукцii (робiт, послуг), що вироблена i спожита самим пiдприiмством.

Роздiл РЖРЖРЖ звiту про фiнансовi результати заповнюють акцiонернi товариства, простi акцii або потенцiйнi акцii яких вiдкрито продаються та купуються на фондових бiржах, включаючи товариства, якi перебувають у процесi випуску таких акцiй.

ВлЗвiт про рух грошових коштiвВ» (далi форма №3) i однiiю з найскладнiших форм. Порядок заповнення його регламентуiться П(С)БО 4. [5] Складнiсть цiii форми зумовлена тим, що для ii заповнення потрiбно детально проаналiзувати як показники даних бухгалтерського облiку, так i першi двi форми фiнансовоi звiтностi: балансу та звiту про фiнансовi результати

Форму №3 не подають пiдприiмства малi, якi в свою чергу керуються положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 25, який не мiстить звiту про рух грошових коштiв.

Згiдно з П(С)БО 4 метою складання звiту про рух грошових коштiв i надання користувачам фiнансовоi звiтностi повноi i достовiрноi iнформацii про змiни, що вiдбулися у складi грошових коштiв пiдприiмства та iх еквiвалентах.

Пiд грошовими коштами пiдприiмства розумiiться готiвка, кошти на рахунках у банках i депозити до запитання. Еквiваленти грошових коштiв тАУ це короткостроковi високолiквiднi фiнансовi iнвестицii, якi вiльно конвертуються у певнi суми коштiв i характеризуються незначним ризиком змiни iхньоi вартостi. Як приклад еквiвалента грошових коштiв можна навести високолiквiднi цiннi папери з дуже коротким термiном погашення (векселi, сертифiкати тощо).

У звiтi про рух грошових коштiв наводяться данi про рух грошових коштiв протягом звiтного перiоду в результатi операцiйноi, iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi.

Негрошовi операцii (отримання активiв шляхом фiнансовоi оренди, бартернi операцii, придбання активiв шляхом емiсii акцiй тощо) не включаються до звiту про рух грошових коштiв.

У мiжнароднiй практицi iснуi два основних методи складання звiту про рух грошових коштiв: прямий i непрямий. [13]

Прямий метод передбачаi послiдовне вiдображення всiх надходжень i вибуття грошових коштiв, а також визначення приросту або зменшення грошових коштiв за звiтний перiод як рiзницi мiж ними.

Непрямий метод полягаi у визначеннi чистого руху грошових коштiв шляхом послiдовного коригування прибутку (збитку) звiтного перiоду на вплив негрошових операцiй, змiн у складi запасiв, дебiторськоi та кредиторськоi заборгованостей, доходiв i витрат, повтАЩязаних з iнвестицiйною та фiнансовою дiяльнiстю.

РЖ хоча цi методи не знайшли свого вiдображення у П(С)БО 4, пiд час заповнення форми №3 передбачено використання обох таких методiв:

В· прямого тАУ для надання iнформацii про рух грошових коштiв у результатi iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi;

В· непрямого тАУ для надання iнформацii про рух грошових коштiв у результатi операцiйноi дiяльностi.

Пiд час заповнення форми №3 слiд керуватися П(С)БО 4, а також скористатися Методичними рекомендацiями №053.

Форма №3 складаiться з трьох роздiлiв:

тАУ ВлРух коштiв у результатi операцiйноi дiяльностiВ»;

тАУ ВлРух коштiв у результатi iнвестицiйноi дiяльностiВ»;

тАУ ВлРух коштiв у результатi фiнансовоi дiяльностiВ».

Операцiйна дiяльнiсть тАУ основна дiяльнiсть пiдприiмства, а також iншi види дiяльностi, якi не i iнвестицiйною чи фiнансовою. Прикладом операцiйноi дiяльностi може бути будь-яке придбання матерiальних цiнностей, реалiзацiя продукцii (товарiв, послуг), платежi постачальникам тощо.

Фiнансова дiяльнiсть тАУ дiяльнiсть, яка спричиняi змiни розмiру i складу власного i позикового капiталу пiдприiмства. Прикладом такоi дiяльностi можуть бути операцii з випуску акцiй, отримання i погашення позик, виплати дивiдендiв тощо. [22]

РЖнвестицiйна дiяльнiсть тАУ дiяльнiсть, повтАЩязана з придбанням i реалiзацiiю необоротних активiв, фiнансових iнвестицiй, якi не i складовою частиною еквiвалентiв грошових коштiв. Прикладом iнвестицiйноi дiяльностi можуть бути операцii з придбання основних фондiв, надання позик iншим пiдприiмствам, iнвестицii у цiннi папери.

Звiт про власний капiтал складаiться за формою, наведеною в таблицi 1.1.3.

Таблиця 1.1.3. Змiст статей звiту про власний капiтал

Данi звiту в графах 3тАУ11 наводяться зi знаком Вл+В» абоВ» тАУВ», що означаi збiльшення або зменшення залишку вiдповiдного елементу власного капiталу. [6]

Складання звiту про власний капiтал регламентуiться положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 5 пiд однойменною назвою, де визначаються змiст i форма звiту та загальнi вимоги до розкриття його статей. Особливостi складання консолiдованого звiту про власний капiтал визначаються окремим положенням.

Метою складання звiту про власний капiтал i розкриття iнформацii про змiни у складi власного капiталу пiдприiмства протягом звiтного перiоду. [20]

Для забезпечення порiвняльного аналiзу iнформацii пiдприiмства повиннi додавати до рiчного звiту звiт про власний капiтал за попереднiй рiк.

Звiт про власний капiтал здiйснюi аналiз усiх видiв капiталу пiдприiмства за звiтний перiод, а саме: статутний капiтал, пайовий капiтал, додатковий вкладений капiтал, iнший додатковий капiтал, резервний капiтал, нерозподiлений прибуток, неоплачений капiтал, вилучений капiтал.

Складання примiток до бухгалтерськоi звiтностi.

Згiдно з пунктом 2 статтi 11В» Загальнi вимоги до фiнансовоi звiтностiВ» Закону Украiни ВлПро бухгалтерський облiкВ», примiтки до фiнансовоi звiтностi входять до складу рiчноi фiнансовоi звiтностi для всiх пiдприiмств, крiм: [7]

тАУ бюджетних установ;

тАУ представництв iноземних субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi;

тАУ субтАЩiктiв малого пiдприiмництва, визнаними такими вiдповiдно до чинного законодавства.

Примiтки до фiнансових звiтiв тАУ це сукупнiсть показникiв i пояснень, яка забезпечуi деталiзацiю i обгрунтованiсть статей фiнансових звiтiв, а також iнша iнформацiя, розкриття якоi передбачене вiдповiдними положеннями (стандартами).

Вiдповiдно до П(С)БО 1, за складом примiтки до фiнансових звiтiв подiляються на три компоненти: облiкова полiтика; iнформацiя, яка не наведена безпосередньо у фiнансових звiтах, але i обовтАЩязковою за вiдповiдними положеннями; iнформацiя, що мiстить додатковий аналiз статей звiтностi, потрiбний для забезпечення ii зрозумiлостi та доречностi.

Для того, щоб фiнансова звiтнiсть була зрозумiлою користувачам, вона повинна мiстити також данi про: [2]

тАв консолiдацiю фiнансових звiтiв;

тАв припинення (лiквiдацiю) окремих видiв дiяльностi;

тАв обмеження щодо володiння активами;

тАв участь у спiльних пiдприiмствах;

тАв виявленi помилки минулих рокiв та пов'язанi з ними коригування;

тАв переоцiнку статей фiнансових звiтiв;

тАв iншу iнформацiю, розкриття якоi передбачено вiдповiдними положеннями (стандартами).

РЖнформацiя про пiдприiмство, яка пiдлягаi розкриттю у примiтках до фiнансовоi звiтностi, включаi:

тАв назву, органiзацiйно-правову форму та мiсцезнаходження пiдприiмства (краiну, де зареiстроване пiдприiмство, адресу його офiсу);

тАв короткий опис основноi дiяльностi пiдприiмства;

тАв назву органу управлiння, у вiданнi якого перебуваi пiдприiмство, або назву його материнськоi (холдинговоi) компанii;

тАв середню чисельнiсть персоналу пiдприiмства протягом звiтного перiоду.

На пiдставi П(С)БО керiвництву пiдприiмства пiд час пiдготовки примiток до фiнансових звiтiв необхiдно пам'ятати таке:

тАв якщо до фiнансовоi звiтностi включаються показники дiяльностi фiлiй, представництв, вiддiлень та iнших вiдособлених пiдроздiлiв пiдприiмства, то це повинно бути розкрите у примiтках;

тАв якщо перiод, за який складено фiнансовий звiт, вiдрiзняiться вiд звiтного перiоду, передбаченого П(С)БО 1, то причини i наслiдки цього повиннi бути розкритi у примiтках до фiнансовоi звiтностi;

тАв якщо валюта звiтностi вiдрiзняiться вiд валюти, в якiй ведеться бухгалтерський облiк, то пiдприiмство повинно розкривати причини цього та методи, що були використанi для переведення фiнансових звiтiв з однiii валюти в iншу;

тАв якщо необхiдна iнформацiя подаiться в основнiй частинi звiтiв, немаi потреби повторювати ii в примiтках до фiнансових звiтiв. РЖнформацiя в примiтках i основним засобом розкриття невизнаних елементiв фiнансових звiтiв;

тАв розкриття iнформацii може поiднувати коментарi та конкретнi кiлькiсно визначенi данi, якi вiдповiдають характеру елементiв фiнансових звiтiв i iх вiдносному значенню для пiдприiмства;

тАв визначення рiвня докладностi розкриття iнформацii про конкретнi елементи фiнансових звiтiв i питанням професiйного судження керiвництва пiдприiмства з урахуванням iх вiдносноi суттiвостi.

Мета перелiчених рекомендацiй тАУ забезпечити якiсть примiток до фiнансових звiтiв.

У примiтках до фiнансових звiтiв слiд розкривати таку iнформацiю щодо виправлення помилок, якi мали мiсце в попереднiх перiодах:

тАв змiст i суму помилки;

тАв статтi фiнансовоi звiтностi минулих перiодiв, якi були перерахованi з метою повторного подання порiвняльноi iнформацii;

тАв факт повторного оприлюднення виправлених фiнансових звiтiв або недоцiльнiсть повторного оприлюднення.

Щодо змiн в облiкових оцiнках пiдприiмству слiд розкривати:

тАв змiст i суму змiн в облiкових оцiнках, якi мають суттiвий вплив на поточний перiод або,

тАв як очiкуiться, суттiво будуть впливати на майбутнi перiоди.

У разi потреби розкриття подii, що вiдбулася пiсля дати балансу, слiд надавати iнформацiю про:

тАв змiст подii та оцiнку ii впливу на фiнансовий результат або

тАв обТСрунтування щодо неможливостi зробити таку оцiнку.

Важливе значення для користувачiв фiнансовоi звiтностi надають розкриття щодо непередбачених подiй. Така iнформацiя попереджуi iх про можливi ризики, якi очiкуються у майбутньому. [24]

У випадку припинення дiяльностi пiдприiмству слiд у примiтках до фiнансових звiтiв надати вiдомостi про:

тАв характер припиненоi дiяльностi;

тАв галузевi або географiчнi сегменти;

тАв дата фактичного припинення дiяльностi для облiкових цiлей;

тАв спосiб припинення дiяльностi (продаж або вiдмова);

тАв прибуток або збиток вiд припинення дiяльностi та облiкова полiтика, що використовуiться для визначення суми прибутку або збитку та

тАв дохiд та прибуток або збиток вiд звичайноi дiяльностi даного виду за перiод разом з вiдповiдними сумами за попереднiй звiтний перiод.

У примiтках до фiнансових звiтiв за перiод, у якому вiдбулося об'iднання пiдприiмств, слiд наводити:

тАв назву та загальну характеристику пiдприiмств, що об'iдналися;

тАв метод облiку об'iднання;

тАв фактичну дату об'iднання для бухгалтерського облiку;

тАв будь-якi операцii, якi i результатом об'iднання та якi пiдприiмство вирiшило лiквiдувати.

Стосовно об'iднань пiдприiмств, якi i придбанням, у примiтках до звiту за перiод, у якому вiдбулося придбання, необхiдно розкривати:

тАв вiдсоток придбаних акцiй з правом голосу;

тАв вартiсть придбання i опис зустрiчноi компенсацii за придбання, яку було виплачено, або яка умовно пiдлягаi виплатi;

тАв характер та сума забезпечення реструктуризацii та iншi витрати на закриття виробництва, якi виникають у результатi придбання i визнаються на дату придбання.

Фiнансовi звiти мають також розкривати:

тАв пiдхiд до облiку гудвiлу, (негативного гудвiлу) та перiод його амортизацii;

тАв якщо строк корисного використання гудвiлу, або перiод амортизацii негативного гудвiлу перевищуi 5 рокiв, обгрунтування прийнятого перiоду;

тАв якщо гудвiл, або негативний гудвiл амортизуiться не за прямолiнiйним методом, слiд зазначити метод, що використовуiться та обгрунтування цього методу;

тАв узгодження гудвiлу та негативного гудвiлу на початок та кiнець перiоду, яке показуi:

тАУ валову суму та накопичену амортизацiю на початок та кiнець звiтного перiоду;

тАУ будь-який додатковий гудвiл або негативний гудвiл, вiдображений протягом звiтного перiоду;

тАУ амортизацiю, нараховану протягом звiтного перiоду;

тАУ будь-якi iншi списання протягом звiтного перiоду.

При будь-якому придбаннi, якщо справедлива вартiсть активiв та зобов'язань, або компенсацiя за придбання може бути визначеною тiльки на тимчасовiй основi в кiнцi перiоду, в якому вiдбулося придбання, це слiд зазначити i навести причини. В разi наступних коригувань такоi тимчасовоi справедливоi вартостi, цi поправки мають розкриватис

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях