Методика складання кошторису видаткiв бюджетних установ та аналiз його виконання
Вступ
Актуальнiсть дослiдження. Становлення ринкових вiдносин в Украiнi зумовлюi удосконалення механiзмiв управлiння бюджетними установами. Бюджетнi установи та органiзацii забезпечують виконання покладених на державу функцii. Мiсiiю субтАЩiктiв господарювання бюджетноi сфери i задоволення соцiальних, культурних та iнших потреб суспiльства. Дiяльнiсть цих установ фiнансуiться за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджетiв, якi надаються iм безповоротно. Виникаi обтАЩiктивна необхiднiсть ефективного управлiння рухом бюджетних коштiв та майна, придбаного за iхнiй рахунок.
Управлiнськi рiшення i дiiвими лише при чiткому плануваннi, рацiональнiй органiзацii системи бухгалтерського облiку, оперативному контролi та здiйсненнi факторного аналiзу. Для забезпечення цiльового та ефективного використання бюджетних коштiв особливе значення маi налагодження системи бухгалтерського облiку в бюджетних установах. Це питання набираi бiльшоi значущостi в процесi наближення нацiональноi системи бухгалтерського облiку до мiжнародних стандартiв облiку та звiтностi.
Кошторис бюджетних установ i складовою мiсцевого бюджету бюджетноi системи краiни. Тому актуальним завданням бюджетноi системи i удосконалення механiзму формування та реалiзацii кошторису бюджетних установ. Важливу роль в управлiннi дiяльнiстю бюджетних установ вiдiграють рацiональна органiзацiя та методика облiку й аналiзу результатiв виконання кошторису.
Значний вклад в теорiю та методологii бюджетного планування внесли О.РЖ. Барановський, Л.М. Безгубенко, Й.М. Безкид, С.А. Буковинський, О.Д. Василик, РЖ.РЖ. Гейдор, Л.П. Гордiiв, РЖ.РЖ. Дьяков, Н.РЖ. Деркач, А.О. РДпiфанов, О.П. Кириленко, В.РЖ. Кравченко, Н.А. Кузьменко, РЖ.О. Мiтюков, В.М. Опарiн, Л.Н. Павлова, К.В. Павлюк, В.М. Радiонова, В.М. Федосов, В.В. Шокун, С.РЖ. Юрiй та iншi украiнськi науковцi.
Питанню облiку та аналiзу доходiв та витрат кошторису бюджетних установ присвяченi працi Атамаса П.Й., Голiкова В.РЖ., Гуцайлюк Л.П., Джоги Р.Т., Зiмiноi РЖ.А., РЖванечко Ю., Канiвоi РЖ.Т., Матвiiвоi В.О., Сiдень О.РЖ., Ткаченко РЖ.Т., Сопка В., Фатiiва М.В., iнших.
Вiддаючи належне науковим напрацюванням вчених, слiд вiдзначити, що проблема пошуку нових пiдходiв до формування кошторисiв бюджетних установ в умовах стрiмких ринкових перетворень та обмеженостi фiнансових ресурсiв потребуi подальшого науково-практичного дослiдження. В значнiй мiрi це зумовлено трансформацiйними процесами в Украiнi, направленими на досягнення мiжнародних стандартiв економiчноi дiяльностi.
Це зумовило вибiр теми магiстерськоi роботи, ii актуальнiсть, цiльову спрямованiсть i структуру. Метою магiстерськоi роботи i дослiдження методики складання кошторису видаткiв бюджетних установ, облiку та аналiзу результатiв його виконання.
Реалiзацiя мети роботи зумовила необхiднiсть вирiшення таких завдань:
1. ознайомитися з загальними поняттями формування кошторису бюджетних установ.
2. вивчити бюджетну класифiкацiю: призначення та змiст доходiв i видаткiв.
3. дослiдити основнi принципи та порядок фiнансування бюджетних установ.
4. визначити нормативно-правове регулювання формування кошторису бюджетних установ, облiку та результатiв виконання.
5. надати органiзацiйно-економiчну характеристику бюджетноi установи та описати постановку облiку.
6. розкрити методику складання проекту кошторису бюджетноi установи.
7. охарактеризувати порядок розгляду i затвердження кошторису бюджетноi установи.
8. дослiдити економiчну класифiкацiю видаткiв та ii роль в бюджетному облiку.
9. розкрити суть касових i фактичних видаткiв та iх роль у виконаннi кошторису бюджетних органiзацiй.
10. розкрити загальну методику аналiзу виконання кошторису
11. провести аналiз видаткiв загального та спецiального фондiв
ОбтАЩiктом дослiдження i процес управлiння формуванням та реалiзацiiю кошторису бюджетних установ.
Предметом дослiдження i органiзацiя та методологiя складання кошторису бюджетноi установи, система облiку та аналiзу його виконання.
СубтАЩiктом дослiдження обрано РЖванкiвський територiальний центр соцiального обслуговування пенсiонерiв та одиноких непрацездатних громадян, що перебуваi у пiдпорядкуваннi РЖванкiвського Управлiннi працi та соцiального захисту населення.
Теоретичну основу роботи складають фундаментальнi положення теорii фiнансiв, облiку, економiчного аналiзу, а також працi вiтчизняних i зарубiжних вчених та спецiалiстiв-практикiв з питань фiнансового планування, облiку, економiчного аналiзу виконання кошторису бюджетних установ.
Практична цiннiсть дослiдження полягаi у науково-практичному обТСрунтуваннi вдосконалення механiзму формування та виконання кошторису РЖванкiвського територiального центру соцiального обслуговування пенсiонерiв та одиноких непрацездатних громадян.
1. Теоретичнi основи формування кошторису бюджетних установ
1.1 Загальнi поняття формування кошторису бюджетних установ
РЖснують архiвнi свiдчення про те, що в Росii вже у 1645 роцi застосовувалися як мiськi, так i загальнi кошториси витрат, але якихось визначених правил iх складання не було. Не iснувало i звiтностi про виконання кошторисiв. Прикази збирали грошi, витрачали iх, решта тАУ залишалась у iх розпорядженнi на наступнi перiоди. При дефiцитi грошей iх могли позичити в iншого приказу. Оприлюднення, розголошення даних про стан фiнансових справ приказу не допускалось.
З 1802 року, пiсля створення Мiнiстерства фiнансiв, стали складати розпис доходiв i витрат на пiдставi кошторисiв мiнiстерств. Але ж знову таки загальних (iдиних) правил складання таких кошторисiв не iснувало.
У 1811 роцi видано ВлНаказ Мiнiстерству фiнансiвВ», в основу його покладено ВлПлан фiнансiвВ», вiдповiдно до якого витрати подiлялися на необхiднi, кориснi, надмiрнi, зайвi та некориснi. Згiдно з цим наказом мiнiстерства подавали до 15 листопада до Мiнiстерства фiнансiв кошторис за глиною формою. Мiнiстерство фiнансiв складало зведений кошторис, який подавало у Державну Раду, а остання тАУ на затвердження государевi. Фiнансовi справи держави були таiмницею. Недолiки дiючих правил довели державнi фiнанси до хаотичного стану. Тодi Мiнiстерство фiнансiв вiдрядило спецiальну комiсiю для вивчення бюджетноi справи у краiнах Захiдноi РДвропи. Результатом такого вивчення стали пiдготовленi комiсiiю i затвердженi Мiнiстерством фiнансiв ВлПравила складання, розгляду, затвердження i виконання державного розписуВ» вiд 22.05.1862 року. Цi правила передбачали складання кошторисiв для всiх управлiнь за iдиною методикою з обовтАЩязковим обТСрунтуванням необхiдностi тих або iнших статей витрат i сум; розмежування постiйних i тимчасових витрат; спецiалiзацiю витрат за основними напрямками; порiвняння кошторисних показникiв зi звiтними показниками минулого року. Пiзнiше було прийнято доповнення до цих правил, яке передбачало суворе дотримання розподiлу доходiв i витрат на параграфи i етапи, що застосовуються i до цього часу.
Бюджетнi правила 1906 року дали право мiнiстерствам перекладати попереднiй розгляд кошторисiв на комiсii Державноi Думи i Державноi Ради. Усi змiни або новi асигнування на виникаючi потреби були можливi лише пiсля прийняття вiдповiдного закону. Якщо розпис не затверджувався, то залишався у силi розпис попереднього року.
У становленнi розвитку бюджетного облiку в радянський перiод можна видiлити такi етапи:
В· 1917тАУ1938 рр. бюджетний облiк ведеться за простою схемою вiдповiдно до трьох планiв рахункiв: а) для облiку операцiй з виконання кошторису витрат за бюджетом; б) для облiку операцiй з позабюджетними коштами; в) для облiку операцiй в нестатутних пiдсобних господарствах. Облiк регламентувався ВлРЖнструкцiiю з рахiвництва i звiтностi для урядових адмiнiстративних установ (1923 рiк), ВлРЖнструкцiiю з ведення облiку за простою системоюВ» (1927 рiк), ВлРЖнструкцiiю про бухгалтерський облiк за простою системою в установах, що знаходяться на Державному бюджетi СРСРВ» (1932 РРЖК);
В· 1939тАУ1955 рр. тАУ запроваджуiться подвiйна система облiку. У 1938 роцi затверджуiться ВлРЖнструкцiя про бухгалтерський облiк за подвiйною системою облiку в установах, що знаходяться на державному i мiсцевих бюджетахВ» та ВлРЖнструкцiя про бухгалтерський облiк (за простою системою) в установах, що знаходяться на державному i мiсцевих бюджетахВ». Перша передбачала роздiльний облiк виконання кошторису за бюджетом i позабюджетними коштами, операцiй щодо капiтальних вкладень i пiдсобних господарств на госпрозрахунку. У цьому ж роцi затверджений iдиний план рахункiв для облiку виконання кошторисiв. Пiдсобнi господарства повиннi були користуватися планами рахункiв вiдповiдних галузей народного господарства. У звтАЩязку з цим бюджетнi установи стали складати i подавати два окремi баланси. Таким чином у краiнi було створено iдину систему бюджетного облiку;
В· 1955тАУ1987 рр. тАУ вперше в СРСР у 1955 роцi затверджуiться Мiнiстерством фiнансiв ВлПоложення про бухгалтерську звiтнiсть i баланси в установах i органiзацiях, що знаходяться на Державному бюджетi СРСРВ», видано новi iнструкцii з бухгалтерського облiку за подвiйною i простою системами. Для установ, якi ведуть облiк за подвiйною системою, затверджений iдиний план рахункiв, вони стали складати один баланс з виконання кошторису витрат. У 1958 роцi Мiнiстерство фiнансiв затверджуi ВлМетодичнi вказiвки з бухгалтерського облiку в централiзованих бухгалтерiях бюджетних установВ». Пiзнiше було розроблено облiковi регiстри для машинноi обробки облiковоi iнформацii.
Перiод 1988тАУ1999 рр. тАУ охоплюi останнi радянськi i першi пострадянськi роки. Розвиток бюджетного облiку в цей час характеризуiться:
В· Централiзацiiю i децентралiзацiiю облiку
В· Широким використанням сучасних обчислювальних машин для обробки облiковоi та економiчноi iнформацii
В· Переведення бюджетних установ на подвiйну систему облiку
В· Принциповою переробкою нормативних актiв з органiзацii бухгалтерського облiку в бюджетних установах
В· Облiком показникiв комерцiйноi дiяльностi бюджетних установ i позабюджетних джерел iх фiнансування
В· РЖнтеграцiiю облiку, фiнансовоi та планово-економiчноi роботи в централiзованих бухгалтерiях.
В· Вiдновленням установ державного казначейства.
З 2000 року починаiться новий перiод в розвитку бюджетного облiку, який визначаiться:
В· Впровадженням нового плану рахункiв бюджетного облiку в бюджетних установах
В· Впровадженням нових облiкових регiстрiв i форм звiтностi
В· Будовою балансу за принципом ВлнеттоВ» тощо.
РЖсторiя розвитку бюджетного облiку тiсно повтАЩязана з iсторiiю органiв казначейства. Адже виконання бюджету Росiйськоi iмперii, контроль за надходженням i витрачанням коштiв у краiнi традицiйно здiйснювалися казначейськими установами. Головне казначейство тАУ у Петербурзi, губернськi тАУ у губернiях, повiтовi тАУ у повiтах. Казначейства тАУ виконавчi органи. Вони збирають, зберiгають, пересилають державнi доходи, здiйснюють платежi, продають гербовi марки, папери, видають свiдоцтва на право торгiвлi тощо. З 1862 року казначейства пересилають готiвку до Держбанку, а тАУ 1896 роцi досягнуто злиття касовоi готiвки казначейства та обiговоi готiвки Держбанку.
Пiсля 1917 року на базi установ казначейства були створенi прибутково-видатковi каси Народного Комiсарiату Фiнансiв, якi з середини 20-х рр. пiдпорядковувалися Держбанковi.
РЖсторiя повторюiться. У перiод становлення ринковоi економiки бюджетнi кошти були розпорошеннi у значнiй кiлькостi комерцiйних банкiв, внаслiдок чого облiк i контроль за iх витрачанням фактично було втрачено. Саме тому й виникла необхiднiсть вiдтворення органiв держказначейства i створення iдиноi системи облiку надходження i витрачання бюджетних коштiв, що й здiйснено у Росiйськiй Федерацii вiдповiдно до Указу Президента РФ вiд 08.12.1992 року, а в Украiнi тАУ починаючи з 1997 року (вiдповiдно до Постанови КМУ i НБУ вiд 14.01.1997 року №13)
Процедуру складання, затвердження та виконання кошторису бюджетних установ затверджено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни 28 лютого 2002 року №228 ВлПро затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисiв бюджетних установВ». У цьому Порядку передбачено послiдовнiсть дiй при затвердженнi кошторису. Фiнансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняiться.
Установи, якi утримуються за рахунок коштiв бюджетiв, для забезпечення своii дiяльностi i виконання покладених на них функцiй, складають кошторис, який i важливим iнструментом формування, управлiння й контролю фiнансовоi полiтики бюджетноi установи. [8]
Розроблення кошторису бюджетноi установи спрямоване на розвтАЩязання двох основних завдань:
В· Визначення обсягу доходiв i видаткiв, повтАЩязаних iз дiяльнiстю окремих структурних одиниць та пiдроздiлiв установи
В· Забезпечення покриття видаткiв фiнансовими ресурсами iз рiзних джерел
Кошторис доходiв та видаткiв бюджетноi установи тАУ основний плановий документ, який надаi повноваження бюджетнiй установi щодо отримання доходiв i здiйснення видаткiв, визначаi обсяг i спрямування коштiв для виконання бюджетною установою своiх функцiй та досягнення цiлей, визначених на рiк вiдповiдно до бюджетних призначень. [18, ст. 115]
Бюджетне призначення тАУ це повноваження, яке надано головному розпоряднику коштiв бюджету Бюджетним кодексом Украiни, Законом Украiни про Державний бюджет, постановою Верховноi Ради АР Крим, рiшеннями мiсцевоi ради про мiсцевий бюджет, що маi кiлькiснi та часовi обмеження, яке дозволяi Мiнфiну, Державному казначейству або мiсцевому фiнансовому органу надавати бюджетнi асигнування для здiйснення платежiв на конкретнi заходи за рахунок коштiв вiдповiдного бюджету [18, ст. 118].
Бюджетне асигнування тАУ це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштiв вiдповiдно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобовтАЩязання та здiйснення платежiв з конкретною метою у ходi виконання бюджету. [18, ст. 120].
Враховуючи наявнiсть двох фондiв у бюджетах тАУ загального та спецiального, а також необхiднiсть посилення контролю за витрачанням бюджетних ресурсiв та iх економiiю, було визнано за доцiльне скасувати позабюджетнi фонди бюджетних установ i запровадити, вiдповiдно, двi складовi частини, кошторису, див. Рис. 1.1.1 ВлСкладовi кошторисуВ»: