Облiк виробничих запасiв на ВАТ "Криворiжхлiб"

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1 Теоритичнi основи облiку виробничих запасiв на пiдприiмствах Украiни

1.1. Економiчна сутнiсть виробничих запасiв та iх класифiкацiя

1.2 Огляд нормативно-законодавчих документiв, що регламентують облiк виробничих запасiв

1.3. Критична оцiнка проблемних питань облiку виробничих запасiв

Роздiл 2 Органiзацiя облiку виробничих запасiв в частинi паливно-мастильних матерiалiв на ВАТ ВлКриворiжхлiбВ»

2.1 Характеристика ВАТ ВлКриворiжхлiбВ» та показникiв господарськоi дiяльностi

2.2 Особливостi облiковоi полiтики пiдприiмства

2.3 Первинний облiк виробничих запасiв в частинi паливно-мастильних матерiалiв

2.4 Аналiтичний i синтетичний облiк виробничих запасiв в частинi паливно-мастильних матерiалiв

Роздiл 3 Шляхи вдосконалення облiку виробничих запасiв в частинi паливно-мастильних матерiалiв

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


ВСТУП

Однiiю iз складових стабiльноi та рентабельноi роботи пiдприiмства i оптимальна наявнiсть i обiг виробничих запасiв. Запаси тАУ це такий вид оборотних засобiв, який практично завжди i в тому чи iншому виглядi на будь-якому пiдприiмствi.

Для одного пiдприiмства виробничi запаси i основою стабiльноi та рентабельноi роботи, для iншого ВаВалише невеликою частиною всiх активiв. Але в будь-якому разi правильне документальне оформлення i вiдображення операцiй iз запасами у бухгалтерському облiку тАУ запорука успiшноi роботи пiдприiмства в цiлому.

Облiк виробничих запасiв становить дуже трудомiсткий процес. РЖ це пов`язано не лише з рiзноманiтнiстю самих запасiв (вiд матерiалiв i тари до палива i запасних частин), а й з оформленням великоi кiлькостi первинних документiв на рiзних стадiях руху виробничих запасiв.[15]

Для пiдприiмств виробничi запаси i одним iз найважливiших активiв, якi з-помiж iншого перебувають у процесi виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання пiд час виробництва продукцii, виконання робiт та надання послуг. Отже, виробничi запаси i основною складовою виручки вiд реалiзацii готовоi продукцii, i вiдповiдно, прибутку пiдприiмства, на що зрештою i направлено всю дiяльнiсть пiдприiмства. Саме тому облiку запасiв необхiдно придiляти особливу увагу.

Запаси i основою дiяльностi будь-якого пiдприiмства. Саме вiд наявностi (або вiдсутностi iх на складi залежить весь виробничий цикл пiдприiмства).

Правильна органiзацiя надходження запасiв сприяi рацiональному процесу виробництва на всiх стадiях оброблення i випуску готовоi продукцii виробничого пiдприiмства.

Необхiдною умовою виробництва продукцii i забезпечення його матерiальними ресурсами, в тому числi i паливно-мастильнi матерiали. Виробнича дiяльнiсть пiдприiмства та ii результати залежать вiд ефективноi органiзацii постачання i рацiонального, економiчного використання запасiв.

Актуальнiсть даноi теми полягаi в тому, що паливно-мастильнi матерiали тАУ це виробничi запаси, якi i складовою частиною оборотних засобiв, оборотними iх називають тому, що вони одночасно перебувають на рiзних стадiях процесу та реалiзацii, протягом якого повнiстю переносять свою вартiсть на вартiсть виробленоi продукцii. Тому пiдприiмство для своii дiяльностi вирiшуi питання рацiонального використання запасiв, в т.ч. паливно-мастильних матерiалiв.

Метою даноi роботи i дослiдження облiку виробничих запасiв на пiдприiмствi та ефективнiсть iх використання.

Мета аналiзу використання паливно-мастильних матерiалiв на пiдприiмствi полягаi у визначеннi забезпеченостi його всiма видами паливно-мастильних матерiалiв, пошуку резервiв бiльш рацiонального iх використання i зниження паливно мiсткостi продукцii, що в свою чергу приведе до пiдвищення виробництва за рахунок рацiонального використання ресурсiв.

ОбтАЩiктом дослiдження виступають паливно-мастильнi матерiали, якi пiдприiмство використовуi для здiйснення господарськоi дiяльностi.

Завдання дослiдження полягаi в розкриттi змiсту паливно-мастильних матерiалiв, iхньоi характеристики, класифiкацii, особливостi синтетичного та аналiтичного облiку на пiдприiмствi.

Предметом дослiдження в данiй роботi виступаi первинний, аналiтичний та синтетичний облiк паливно-мастильних матерiалiв, шляхи i пропозицii щодо вдосконалення облiку паливно-мастильних матерiалiв на даному пiдприiмствi.

ОбтАЩiктом дослiдження i дiяльнiсть ВАТ ВлКриворiжхлiбВ»


РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРИТИЧНРЖ ОСНОВИ ОБЛРЖКУ ПАЛИВНО МАСТИЛЬНИХ МАТЕРРЖАЛРЖВ НА ПРЖДПРИРДМСТВРЖ

1.1 Економiчна сутнiсть запасiв та iх класифiкацiя

В облiковiй лiтературi можна зустрiти багато рiзних понять, пов'язаних iз запасами, проте, слiд враховувати, що кожна з них маi самостiйне значення та власне тлумачення.

У навчальнiй лiтературi часто застосовуiться поняття "виробничi запаси", замiнене поняттям "матерiали". Деякi автори при визначеннi поняття матерiальних оборотних активiв застосовують термiн "цiнностi". Однак, поняття "цiннiсть" i описовою категорiiю, ознакою, якiсним або критерiальним показником, що характеризуi запаси як економiчнi елементи, якi мають користь для iх власника i можуть принести йому економiчнi вигоди.

Запаси тАФ це матерiальнi ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, iншi цiнностi), необхiднi для забезпечення розширеного вiдтворення, обслуговування сфери нематерiального виробництва та задоволення потреб населення, якi зберiгаються на складах або в iнших мiсцях з метою iх наступного використання.[18]

Принципи формування в бухгалтерському облiку iнформацii про запаси та розкриття ii у фiнансовiй звiтностi встановлено П(С)БО 9 "Запаси", затвердженим наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 20. 10. 1999 р. № 246/

Запаси визнаються пiдприiмством за таких умов:

- iснуi ймовiрнiсть того, що пiдприiмство отримаi в майбутньому економiчнi вигоди, пов'язанi з iх використанням;

- iх вартiсть може бути достовiрно визначена.

Основними завданнями облiку виробничих запасiв i:

ü В·правильне та своiчасне документальне оформлення всiх операцiй з руху матерiальних цiнностей,

ü виявлення та вiдображення витрат, пов'язаних з iхньою заготiвлею;

ü контроль за надходженням, заготiвлею матерiальних цiнностей, iх зберiганням;

ü В·одержання точних вiдомостей про залишки запасiв, що знаходяться на складах i в коморах;

ü В·правильне та своiчасне виявлення запасiв, якi не використовуються на пiдприiмствi та пiдлягають реалiзацii.

Забезпечення зберiгання запасiв здiйснюють такими методами:

а) через систему матерiальноi вiдповiдальностi тАФ укладанням договорiв iз працiвниками, якi мають доступ до оформлення документiв про рух матерiальних цiнностей;

б) документальне оформлення всiх операцiй руху матерiальних цiнностей (прийняття, вiдпуск, списання);

в) затвердження окремим наказом посадового списку осiб, що мають право пiдписувати документи з прийняття, вiдпуску та списання матерiальних цiнностей;

г) налагодження складського господарства;

ТС) проведення iнвентаризацii (вибiрковоi та суцiльноi).

Запаси для кожного пiдприiмства тАУ це також активи, якi утримуються для продажу за умови звичайноi господарськоi дiяльностi (товари); якi перебувають у процесi виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершене виробництво); утримуються для використання пiд час виробництва продукцii, виконання робiт та надання послуг (сировина, матерiали тощо). [20]

При виробництвi продукцii використовують вже виробничi запаси. Виробничi запаси тАУ це придбанi або самостiйно виготовленi запаси, що пiдлягають подальшiй переробцi на пiдприiмствi або утримуються для iншого споживання у ходi нормального операцiйного циклу. [10]

Класифiкацiя кожного явища i дуже важливою ланкою, оскiльки вiд ii правильностi буде залежати i правильнiсть використання цього явища. Основоположна класифiкацiя запасiв закладена в законодавствi, а саме в Планi рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобовязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй. Тому на нашу думку доцiльно було б зупинитись докладнiше на цiй класифiкацii. Розглянемо обтАЩiкти, що облiковуються на рахунку 20 тАЬВиробничi запаситАЭ.

ü Сировина.

ü Матерiали (Основнi матерiали i Допомiжнi матерiали).

ü Купiвельнi напiвфабрикати та комплектуючi вироби.

ü Паливо.

ü Тара i тарнi матерiали

ü Будiвельнi матерiали

ü Матерiали, переданi в переробку

ü Запаснi частини

ü Матерiали сiльськогосподарського призначення

ü РЖншi матерiали

Для облiку виробничих запасiв в умовах реформування економiки набуваi особливоi актуальностi класифiкування в зв'язку з потребою отримати точноi i достовiрноi iнформацii.

Для правильноi органiзацii облiку запасiв важливе значення маi iх науково обТСрунтована класифiкацiя.

Класифiкацiю запасiв наведено у табл. 1.1

Таблиця 1.1 Характеристика основних видiв запасiв

Класифiкацiя групи за призначеннямВид запасiвХарактеристика
За призначенням i причинами утворенняПостiйнiЧастина виробничих запасiв i товарних запасiв, що забезпечують безперервнiсть виробничого процесу мiж двома черговими поставками
СезоннiЗапаси, що утворюються при сезонному виробництвi продукцii чи сезонному транспортуваннi
За мiсцем знаходженняСкладськiЗапаси, що знаходяться на складах пiдприiмства
У виробництвiЗапаси, що знаходяться в процесi обробки
В дорозiПродукцiя, що вiдвантажена споживачу i ще ним не отримана, знаходиться в дорозi
За рiвнем наявностi на пiдприiмствiНормативнi
Запаси, що вiдповiдають запланованим обсягам запасiв, необхiдним для забезпечення безперебiйноi роботи пiдприiмства
ПонаднормовiЗапаси, що перевищують iх нормативну кiлькiсть
За наявнiстю на початок i кiнець звiтного перiодуПочатковiВеличина запасiв на початок звiтного перiоду
КiнцевiВеличина запасiв на кiнець звiтного перiоду
По вiдношенню до балансуБалансовiЗапаси, що i власнiстю пiдприiмства i вiдображаються в балансi
ПозабалансовiЗапаси, що не належать пiдприiмству i знаходяться на ньому через визначенi обставини
За ступенем лiквiдностiЛiквiднiВиробничi та товарнi запаси, що легко перетворюються на грошовi кошти у короткий термiн без значних витрат первiсноi вартостi таких запасiв
НелiквiднiВиробничi та товарнi запаси, якi неможливо легко перетворити на грошовi кошти у короткий термiн i без значних витрат первiсноi вартостi таких запасiв
За походженнямПервиннiЗапаси, що надiйшли на пiдприiмство ззовнi вiд iнших пiдприiмств i не пiдлягли обробцi на даному пiдприiмствi
ВториннiМатерiали i вироби, що пiсля первинного використання можуть застосовуватись вдруге напiдприiм ствi (вiдходи виробництва)
За обсягомВiльнiЗапаси, що знаходяться у надлишку на пiдприiмствi
ОбмеженiЗапаси, що знаходяться в обмеженiй кiлькостi на пiдприiм.
За сферою використанняУ сферi виробництваЗапаси, що знаходяться у процесi виробництва(виробничi запаси, незавершене виробництво)
У сферi обiгуЗапаси, що знаходяться в сферi обiгу (готова продукцiя, товари)
У невиробни-чiй сферiЗапаси, що не використовуються у виробництвi

Наведена класифiкацiя запасiв забезпечуi виконання основних завдань облiку та контролю запасiв, серед яких:

-рацiональне визначення одиницi облiку запасiв та формування номенклатури-цiнника;

-органiзацiя складського господарства;

-достовiрне визначення первiсноi вартостi запасiв;

-визначення умов переоцiнки запасiв на дату балансу та методiв iх оцiнки вразi вибуття;

-розкриття iнформацii про запаси у примiтках до фiнансовоi звiтностi.

Усi перерахованi завдання сприяють формуванню iнформацii для управлiння запасами . Загальноприйнята класифiкацiя впроваджуiться на пiдприiмствах на територii Украiни, проте не виключено те, що на певний виробничий запас на рiзних пiдприiмствах може даватись рiзна назва, це зумовлено тим що кожен регiон маi свою специфiчну вимову, а також не обходиться i без непрофесiйностi рабочих, якi не вправi дати правильну класифiкацiю через свою не квалiфiкованiсть. Отже, роблячи узагальнення даного роздiлу ми можемо сказати, що вiд правильноi класифiкацii залежить i правильнiсть подальшого облiку виробничих запасiв.

1.
2 Огляд нормативно-законодавчих документiв, що регламентують облiк виробничих запасiв

Бухгалтерський облiк утворюi нерозривну iднiсть з середовищем, у взаiмозвтАЩязку з яким вiн проявляi свою цiннiсть, зокрема, з системою законодавчого регулювання.

В Украiнi субтАЩiктами нормативного регулювання облiку i Кабiнет Мiнiстрiв, Мiнiстерства органiв Держкомстатистики, Державна податкова служба, Нацiональний банк та iншi державнi органи. Нормативними документами регламентуються як обтАЩiкти облiку, так i схема кореспонденцii рахункiв.

Бухгалтерський облiк в Украiнi ТСрунтуiться на мiжнародно-визнаних нормах облiку та звiтностi, основнi вимоги яких встановленi Законом Украiни тАЮПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ та ведеться на пiдприiмствi безпосередньо з дня його реiстрацii до моменту лiквiдацii.

Облiку притаманна певна специфiка залежно вiд виду дiяльностi пiдприiмства та форми господарювання.

Бухгалтерський облiк зобовтАЩязаний вести всi пiдприiмства, установи, органiзацii незалежно вiд форм власностi, розмiрiв, видiв дiяльностi.

Органiзацiя бухгалтерського облiку маi забезпечити:

- повне й безперервне забезпечення всiх господарських операцiй, що були здiйсненi на пiдприiмствi протягом звiтного року;

- складання встановленоi органами державного управлiння бухгалтерськоi фiнансовоi звiтностi.

Бухгалтерський облiк i звiтнiсть регулюються державною, стандартами рiзних рiвнiв. РЖнформацiя бухгалтерського облiку використовуiться внутрiшнiми та зовнiшнiми споживачами.

При органiзацii бухгалтерського облiку виробничих запасiв потрiбно керуватися такими законодавчими та нормативними документами :

- Закон Украiни тАЬПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ №996 тАУ ХРЖV вiд 16 липня 1999 року.

- Законом Украiни тАЬПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ №283/97 тАУ ВР в редакцii вiд 22.05.97 року зi змiнами i доповненнями.

- Закон Украiни тАЬПро податок на додану вартiстьтАЭ №168/97 тАУ ВР вiд 3 квiтня 1997 року зi змiнами i доповненнями .

- Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 1(затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №87 вiд 31 березня 1999 р. зареiстрованi в Мiнiстерствi юстицii Украiни №991/3684 вiд 21 червня 1999 р.) тАЮЗагальнi вимоги до фiнансовоi звiтностi тАЭ;

- Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 2 (наказ Мiнiстерства фiнансiв Украiни №87 вiд 31.03.99 р.) тАЮБаланстАЭ;

- П(С)БО 3 (наказ Мiнфiн Укр. №87 вiд 31.03.99 р.) тАЮЗвiт про фiнансовi результатитАЭ;

- П(С)БО 4 (наказ Мiнфiн Укр. №87 вiд 31.03.99 р.) тАЮЗвiт про рух грошових коштiвтАЭ;

- П(С)БО 5 (наказ Мiнфiн Укр. №87 вiд 31.03.99 р.) тАЮЗвiт про власний капiталтАЭ;

- П(С)БО 6 (наказ Мiнфiн Укр. №137 вiд 28.05.99 р.) тАЮВиправлення помилок i змiни у фiнансових звiтахтАЭ та iн

- Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку, затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 24 травня 1995 року N 88

- Наказ Мiнiстерства фiнансiв Украiни тАЬПро змiни i доповнення до РЖнструкцii про порядок реiстрацii виданих i використаних довiреностей №226 вiд 21.06.96 року.

- План рахункiв бухгалтерського облiку, капiталу, зобовтАЩязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй №291 вiд 30.11.99р.

- РЖнструкцiя по застосуванню Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобовтАЩязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй №291 вiд 30.11.99р.

Характеристику нормативно-законодавчоi бази з облiку виробничих запасiв наведено у табл.1.2

Таблиця 1.2 Характеристика нормативно-законодавчоi бази з облiку виробничих запасiв

Нормативний документКороткий змiстВикористання в облiку
Про оподаткування прибутку пiдприiмств: №283/97-ВР вiд 22.05.97р.Закон визначаi правила ведення податкового облiку.основою новоi методики i облiк валових витрат i валових доходiв та амортизацiйних вiдрахувань з метою визначення оподаткованого прибутку та суми податку на прибуток.В законi визначаються субтАЩiкти та обтАЩiкти оподаткування, види податкiв i зборiв.Використовуiться в облiку зобовтАЩязань для формування валових витрат у податковому облiку.
Закон Украiни тАЬПро податок на додану вартiстьтАЭ №168/97 тАУ ВР вiд 3 квiтня 1997 року зi змiнами i доповненнями

Цей Закон визначаi платникiв податку на доданувартiсть, об'iкти, базу та ставки оподаткування, перелiк неоподатковуваних та звiльнених вiд оподаткування операцiй, особливостi оподаткування експортних та iмпортних операцiй, поняття податковоi накладноi, порядок облiку, звiтування та внесення податку до бюджету.

Закон використовуiться для визначення платникiв податку, обтАЩiктiв опадаткування
Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 1(затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №87 вiд 31 березня 1999 р. тАЮЗагальнi вимоги до фiнансовоi звiтностi тАЭ;Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад i принципи пiдготовки фiнансовоi звiтностi та вимоги до визнання i розкриття ii елементiв.Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до фiнансовоi звiтностi пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi i консолiдованоi фiнансовоi звiтностi.
Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 2 тАЮБаланстАЭ

Цим Положенням (стандартом) визначаються змiст i форма балансу та загальнi вимоги до розкриття його статей

Норми цього Положення (стандарту)застосовуються до балансiв пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 3 тАЮЗвiт про фiнансовi результатитАЭ;

Цим Положенням (стандартом) визначаються змiст i форма Звiту про фiнансовi результати, а також загальнi вимоги до розкриття його статей

Норми цього Положення (стандарту) стосуються звiтiв про фiнансовi результати пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 4 тАЮЗвiт про рух грошових коштiвтАЭ

им Положенням (стандартом) визначаються змiст i форма звiту про рух грошових коштiв та загальнi вимоги до розкриття його статей

Норми цього Положення (стандарту) стосуються звiтiв про рух грошових коштiв пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi

П(С)БО 5 тАЮЗвiт про власний капiталтАЭ

Цим Положенням (стандартом) визначаються змiст i форма звiту про власний капiтал i загальнi вимоги до розкриття його статей

Норми цього Положення (стандарту) стосуються пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi

П(С)БО 6 тАЮВиправлення помилок i змiни у фiнансових звiтахтАЭ та iнЦим Положенням (стандартом) визначаiться порядок виправлення помилок, внесення та розкриття iнших змiн у фiнансовiй звiтностiНорми цього Положення (стандарту) застосовуються у фiнансовiй звiтностi пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб усiх форм власностi

Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку затверджене наказом

Положення встановлюi порядок створення, прийняття i вiдображення у бухгалтерському облiку, а також зберiгання первинних документiв, облiкових регiстрiв, бухгалтерськоi звiтностi

Записи в облiкових регiстрах провадяться на пiдставi первинних документiв, створених вiдповiдно до вимог цього Положення.

Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 24 травня 1995 року N 88

пiдприiмствами, iх об'iднаннями та госпрозрахунковими органiзацiями (крiм банкiв) незалежно вiд форм власностi установ та органiзацiй, основна дiяльнiсть яких фiнансуiться за рахунок коштiв бюджету

План рахункiв бухгалтерського облiку, капiталу, зобовтАЩязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй №291 вiд 30.11.99р.План рахункiв бухгалтерського облiку i перелiком рахункiв i схем реiстрацii та групування на них фактiв фiнансово-господарськоi дiяльностi у бухгалтерському облiку.

Рахунки класiв 0-7 i обовтАЩязковими для всiх пiдприiмств.

Рахунки класу 9 використовуються всiма пiдприiмствами, крiм субтАЩiктiв малого пiдприiмництва, та органiзацiй дiяльнiсть яких не спрямована на ведення комерцiйноi дiяльностi.

РЖнструкцiя по застосуванню Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобовтАЩязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй №291 вiд 30.11.99р.РЖнструкцiя встановлюi призначення i порядок ведення рахункiв бухгалтерського облiку для узагальнення методом подвiйного запису iнформацii про наявнiсть i рух активiв, капiталу, зобовтАЩязань та факти фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмств, органiзацiй та iнших юридичних осiб.Використовуiться пiдприiмствами та органiзацiями всiх форм власностi (крiм банкiв та бюджетних установ).

1.3 Критична оцiнка проблемних питань облiку виробничих запасiв

Основою стандартiв будь - якоi краiни та головною вимогою до фiнансовоi звiтностi i правдиве вiдображення фiнансового стану пiдприiмства та його фiнансових результатiв у реальному часi.

Сьогоднi загальний характер багатьох норм i правил (стандартiв) даi бухгалтерам широке поле для професiйноi творчостi та спонукаi до самостiйного прийняття важливих рiшень з облiкових проблем.

Стандарти надають свободу вибору вiдповiдних методiв облiку, у зв'язку з чим бухгалтерськi записи часто залежать вiд обраного методу. Вони описують можливi методи, надають рекомендацii щодо вибору найбiльш вдалого методу для пiдприiмств залежно вiд специфiки iх дiяльностi. А бухгалтер обираi необхiднi йому проводки вiдповiдно до облiковоi полiтики.

Та незважаючи на всi позитивнi сторони iснування положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, деякi з них мають певнi недолiки i потребують удосконалення.

Проблеми облiку, оцiнки i аналiзу використання виробничих запасiв розглядалися в працях вiдомих вiтчизняних учених-економiстiв: Бородкiна А.С., Бутинця Ф.Ф., Голова С.Ф., Завгороднього В.П., РДфiменка В.РЖ., Кiрейцева Г.Г., Кужельного М.В., Литвина Ю.Я., Сопка В.В., Ткаченко Н.М., Чумаченка М.Г. Вагомий внесок у розвиток методологii питань облiку i аналiзу використання виробничих запасiв зробили зарубiжнi вченi: Аксененко А.Ф., Барнгольц Я.М., Бейгельзимер М.Г., Глен А. Велш, Козлова О.П., Левiн В.С., Луговий В.А., Маргулiс А.Ш., Новодворський В.Д., Петрова В.РЖ., Покараiв Г.М. Розенберг Н.Я., Смiрнов К.А., Тiшков РЖ.РД., Цуркану В.РЖ., Чечета А.П., Шеремет А.Д.

П(С)БО 9 ВлЗапасиВ» i основним документом, що регулюi порядок надходження, використання та оцiнку виробничих запасiв. З впровадженням цього стандарту фахiвцi з бухгалтерського облiку помiчали та виявляли в ньому певнi неточностi, це все сприяло удосконаленню положення. На даний час можна видiлити наступнi iснуючi недолiки Положення.

Суть одного з недолiкiв П(С)БО 9 ВлЗапасиВ» полягаi в тому, що визнання запасiв активом за умови наявностi вiрогiдностi отримання економiчних вигод в майбутньому i визначення цих майбутнiх вигод i неможливим, оскiльки немаi порядку розрахунку таких вигод.

Недолiком Положення i й те, що особливу увагу в ньому придiлено уцiнцi запасiв, а збiльшення iх вартостi передбачаiться лише на суму попередньоi уцiнки. Виникаi думка, що такий пiдхiд до дооцiнки не зовсiм правильний, оскiльки, по - перше, це призведе до зловживань i масових уцiнок запасiв iз подальшою iх реалiзацiiю, по - друге, низькi цiни на них на момент складання балансу спотворять реальну вартiсть оборотних активiв пiдприiмства. Тому пропонуiться внести у цей стандарт змiни, якi б дали змогу пiдприiмствам здiйснити дооцiнку вiдповiдно до дiючих ринкових цiн iз вiднесенням цих сум на поповнення власних обiгових коштiв.

Наступним не менш важливим недолiком Положення i певна невiдповiднiсть його з Методичними рекомендацiями з бухгалтерського облiку запасiв, затверджених наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни 10.01.2007 р. №2, а саме:

1) в методичних рекомендацiях до первiсноi вартостi запасiв при iх придбаннi до складу iнших витрат також вiдносять втрати i нестачi запасiв в межах норм природного убутку, виявленi при оприбуткуваннi придбаних запасiв, що сталися при iх транспортуваннi. В П(С)БО 9 ВлЗапасиВ» в пунктi Влiншi витратиВ» таких витрат не маi;

2) в Положеннi вiдсутня iнформацiя про визнання первiсноi вартостi придбаних запасiв, за якою вони вiдображаються в бухгалтерському облiку i котра визначаiться дiленням фактичних витрат, що пов'язанi з придбанням однорiдних запасiв, якi надiйшли однiiю партiiю, на загальну кiлькiсть придбаних запасiв.

3) в методичних рекомендацiях пропонуiться оцiнювати надлишки запасiв виявленi при iнвентаризацii, бракованi вироби, зворотнi вiдходи, а також тi запаси, що отримано в процесi ремонту, модернiзацii, лiквiдацii основних засобiв за чистою вартiстю реалiзацii або за цiною iх можливого використання. Тодi як у П(С)БО 9 ВлЗапасиВ» аналогiчноi вимоги не маi. Досi вважали, що такi запаси оприбутковують так само, як i безоплатно отриманi, за справедливою вартiстю, яка для матерiалiв дорiвнюi вiдновлюванiй вартостi (сучасна собiвартiсть придбання). Тим бiльше, що в останньому абзацi пункту 9 П(С)БО 9 ВлЗапасиВ» записано: у разi коли на момент оприбуткування неможливо достовiрно визначити первiсну вартiсть запасiв, iх вiдображають в облiку за справедливою вартiстю з наступним коригуванням до первiсноi вартостi.

Важливим недолiком нормативно - правових документiв та рекомендацiй, якi регулюють бухгалтерський облiк запасiв i вiдсутнiсть в них визначення критерiiв та умов вiднесення активiв до окремих груп запасiв.

До цього часу не внесено змiни до РЖнструкцii по iнвентаризацii основних засобiв, товарно тАФ матерiальних цiнностей, грошових коштiв та документiв i розрахункiв. Адже, окремi форми актiв застарiли, а iншi ще не розробленi, зокрема, необхiднi акти iнвентаризацii цiнностей, уцiнка яких здiйснена до чистоi вартостi реалiзацii, що забезпечуватиме контроль за наявнiстю, як зiпсованих, так i уцiнених цiнностей.

Також необхiдним i внесення змiн до чинних форм первинних документiв з облiку сировини та матерiалiв, якi затвердженi ще в 1996 роцi i давно не вiдповiдають потребам методологii бухгалтерського облiку та практики. Наприклад. Вiдсутня форма розрахунку чистоi вартостi реалiзацii, розрахунку собiвартостi вибуття товарiв за рiзними методами оцiнки.

Отже, незважаючи на змiни, якi вiдбувалися в законодавчо - нормативнiй базi, котра регулюi бухгалтерський облiк запасiв, в нiй все ще мають мiсце певнi недолiки, котрi свiдчать про необхiднiсть подальшого вдосконалення дiючого законодавства. Необхiдно, щоб змiст законодавчих актiв повнiстю охоплював всi моменти, якi стосуються бухгалтерського облiку запасiв, всi тлумачення повиннi бути чiткими, повними та зрозумiлими.

Практика доводить - процес облiку використання виробничих запасiв i доволi трудомiсткою дiлянкою. Тому не дивно, що на багатьох пiдприiмствах спостерiгаються певнi недолiки, а на деяких - i запущенiсть в облiку, що веде до великих втрат запасiв. Все це зайвий раз пiдтверджуi, що до цього часу залишаються невирiшеними багато важливих питань, повтАЩязаних з розробкою науково обТСрунтованоi системи облiку використання виробничих запасiв.

Особливостi дiяльностi пiдприiмств хлiбопекарноi галузi промисловостi передбачають зберiгання на складах необхiдних розмiрiв запасiв для забезпечення безперервностi дiяльностi. Тобто виникають витрати повтАЩязанi зi складуванням та зберiганням запасiв. П(С)БО 9 тАЬЗапаситАЭ не даi вiдповiдi на питання куди iх вiдносити тАУ чи до первiсноi вартостi запасiв чи до витрат того звiтного перiоду, в якому вони були здiйсненi. На основi узагальнення результатiв дослiдження з даноi проблеми зроблено висновок, що витрати повтАЩязанi зi складуванням та зберiганням запасiв слiд вiдносити до первинноi вартостi запасiв, що виготовляються власними силами хлiбопекарних пiдприiмств.

Складнiсть оцiнки запасiв за собiвартiстю (первiсною вартiстю) на пiдставi фактичних витрат обумовлена тим, що цi витрати не залишаються незмiнними протягом перiоду (року) навiть для одних й тих же видiв (найменувань) запасiв. Причиною i коливання цiн i тарифiв, а також вiдхилення вiд нормальних умов виробництва. Отже виникаi питання скiльки за вартiстю запасiв залишилось i скiльки пiшло у собiвартiсть продукцii. Подолати цю складнiсть у оцiнцi запасiв можна, застосовуючи рiзнi методи (формули) розрахунку собiвартостi вибуття запасiв.

Також проблемним i питання переоцiнки виробничих запасiв. У випадку, коли чиста вартiсть реалiзацii виробничих запасiв перевищуi iх первiсну вартiсть, П(С)БО 9 тАЬЗапаситАЭ не передбачено iх дооцiнку. Це i цiлком логiчним, бо подiбна дооцiнка призвела б до оцiнки виробничих запасiв за iх поточною вiдновлювальною вартiстю, яка у мiжнароднiй практицi облiку не використовуiться разом з первiсною вартiстю. Крiм того на сьогоднi нормативно-правовими актами не передбачено складання будь-якого первинного документа щодо переоцiнки запасiв. А це i порушенням ст. 9 Закону Украiни тАЬПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiстьтАЭ.


РОЗДРЖЛ 2 ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ОБЛРЖКУ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРРЖАЛРЖВ НА ВАТ ВлКРИВОРРЖЖХЛРЖБВ»

2.1. Характеристика ВАТ ВлКриворiжхлiбВ» та показникiв господарськоi дiяльностi

Хлiборобство i святою справою, справа випiкання хлiба iде з глибини рокiв i передаiться нашим народом з поколiння в поколiння. Справа ж та нелегка, але почесна, вiдповiдальна, то ж творити хлiб доручали найсумлiннiшим, найзавзятiшим, найшановнiшим людям.

Вiдкрите акцiонерне товариство ВлКриворiжхлiбВ» засновано наказом Регiонального вiддiлення Фонду державного майна Украiни по Днiпропетровськiй областi №12/203 тАУ АО вiд 01.07.1996 р.

Слiд зазначити, що акцiонерним вважаiться товариство, чий статутний капiтал роздiлений на певну кiлькiсть акцiй , а учасники товариства несуть ризик збиткiв, повтАЩязаних з його дiяльнiстю в межах вартостi акцiй, що iм належать.

ВАТ тАЬКриворiжхлiбтАЬ вiдноситься до хлiбопекарноi галузi . Форма власностi - колективна.

Метою дiяльностi товариства i одержання прибутку вiд здiйснення виробничоi, комерцiйноi, посередницькоi та iншоi дiяльностi у вiдповiдностi i на умовах, визначених чинним законодавством i Статутом.

Товариство не маi у своiму складi iнших юридичних осiб, в тому числi дочiрнiх пiдприiмств, а також фiлiй, представництв та iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв. ВАТ ВлКриворiжхлiбВ» не i засновником або учасником iнших товариств або об'iднань. Змiн в органiзацiйнiй структурi пiдприiмства у звiтному перiодi не було i не передбачаiться.

Чисельнiсть працiвникiв - 200 чоловiк. З них :

- 140 чоловiк - виробничий персонал;

- 26 чол. - адмiнперсонал;

- 34 чол. - персоналу, повтАЩязаний з реалiзацiiю продукцii.

Потужнiсть хлiбозаводу на добу в асортиментi 20 тонн. Щодоби виробляiться 12-14 тонн хлiбобулочноi продукцii.

Основнi види продукцii, товарiв, що виробляi Вiдкрите акцiонерне товариство "Криворiжхлiб": хлiбобулочнi вироби; макароннi вироби; кондитерськi вироби. Основний вид послуг товариства - торгiвельна дiяльнiсть, надання транспортних послуг по перевезенню хлiбобулочних виробiв торгiвельним органiзацiям. Реалiзацiя одержаноi продукцii в результатi виробничоi дiяльностi реалiзуiться через приватну торгiвельну мережу, через систему фiрмовоi торгiвлi.

Керiвництво бухгалтерiiю здiйснюi головний бухгалтер, якому пiдпорядковуiться касир i заступник головного бухгалтера. Бухгалтерська служба пiдприiмства маi два пiдроздiли. До складу першого пiдроздiлу входять : бухгалтер по зарплатi i бухгалтер по облiку виробництва. Другий пiдроздiл бухгалтерii включаi: бухгалтера по пiдзвiтним особам; бухгалтера по облiку виробничих запасiв, МШП; бухгалтера по розрахунках з постачальниками i замовниками, з органiзацiями за послуги, дебiторами i кредиторами.

Хлiбозавод тiсно спiвпрацюi з багатьма покупцями своii продукцii i постачальниками. Керiвництво пiдприiмства йде на зустрiч своiм покупцям i тому величина дебiторськоi заборгованостi досягаi до 4943,2 тис. грн. Поточна кредиторська заборгованiсть на даний час по пiдприiмству 1361,0 тис. грн.

Основнi технiко-економiчнi показники фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства згрупованi у табл.2.1


Таблиця 2.1 Основнi технiко-економiчнi показники дiяльностi ВАТ ВлКриворiжхлiбВ» за 2007 та 2008 рiк

Вместе с этим смотрят:


1C: Бухгалтерия


Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"


Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв


Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях


Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях




Показники

2007 р.2008 р.ВiдхиленняТемп, %
абсолютневiдноснероступриросту
Обсяг виробництва готовоi продукцii у дiючих цiнах, тис. грн.54891,055046,2155,201,00100,280,28
Виручка вiд реалiзацii продукцii без ПДВ, тис. грн.45742,545871,8129,301,00100,280,28
Собiвартiсть реалiзованоi продукцii тис. грн.22811,832641,909830,101,43143,0943,09
Витрати на 1 грн. продукцii, грн.0,490,710,221,45144,9044,90
Собiвартiсть у % до виручки49,971,221,301,43142,6942,69
Балансовий прибуток (+) або збиток (-) звiтного перiоду, тис. грн.+ 9359,2+ 10627,71268,501,14113,5513,55