Облiк витрат i виходу продукцii промислових виробництв та калькуляцiя iх собiвартостi

МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

Таврiйська державна агротехнiчна академiя

Кафедра "Бухгалтерський облiк i аудит"

Допустити до захисту

Керiвник

(дата)

КУРСОВА РОБОТА

З дисциплiни ВлУправлiнський облiкВ»

ТЕМА: ОБЛРЖК ВИТРАТ РЖ ВИХОДУ ПРОДУКЦРЖРЗ ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБНИЦТВ ТА КАЛЬКУЛЯЦРЖЯ РЗХ СОБРЖВАРТОСТРЖ

Студентки 413 групи

Службовi позначкиВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Курсова робота захищена

______________ оцiнкою_______________

______________ Пiдпис керiвникiв______

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Ва_____________________

2005

ЗМРЖСТ

Вступ

1. Науковi основи облiку витрат i виходу промислових виробництв

2. Органiзацiйно тАУ правова характеристика ВАТ тАЮ Молочанський молочноконсервний комбiнаттАЭ

3. Класифiкацiя витрат

4. Облiк витрат i виходу продукцii промислових виробництв

4.1. Первинний облiк витрат i виходу продукцii

4.2. Особливостi облiку витрат i виходу продукцii промислових виробництв

4.3.Облiк переробки молока

4.4. Облiк витрат i калькулювання собiвартостi продукцii промислових виробництв

4.5. Облiк браку у виробництвi

5. Удосконалення облiку витрат та калькуляцii собiвартостi продукцii промислових пiдприiмств

Висновки та пропозицii

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Проведення економiчних реформ в Украiнi повтАЩязане з вирiшенням проблеми удосконалення системи управлiння сiльськогосподарським розвитком. Одним iз глобальних завдань, гострота якого зростаi, i вирiшення продовольчоi проблеми, зокрема, в частинi розвитку переробного виробництва. Забезпечення стiйкого ефективного розвитку цього комплексу вимагаi нових, бiльш досконалих методiв i форм його регулювання.

Актуальнiсть даноi курсовоi роботи полягаi в необхiдностi удосконалення функцiонування агропромислового комплексу, для чого важливо правильно органiзувати облiк витрат на пiдприiмствi, побудувати систему аналiзу виробничих показникiв та ефективний пошук резервiв полiпшення результатiв дiяльностi. Це i обумовило вибiр теми курсовоi роботи.

П(С)БО 16 визначаi витрати як зменшення економiчних вигод у виглядi вибуття активiв або збiльшення зобовтАЩязань, якi призводять до зменшення власного капiталу (за винятком зменшення власного капiталу за рахунок його вилучення або розподiлу власниками).

На кожному аналiтичному рахунку облiк витрат ведуть за такими статтями: витрати на оплату працi, вiдрахування на соцiальнi заходи, насiння та посадковий матерiал, паливо та мастильнi матерiали, добрива, засоби захисту рослин, роботи та послуги, витрати на ремонт необоротних активiв, iншi витрати на ремонт необоротних активiв, iншi витрати, загальновиробничi витрати.

При пiдготовцi курсовоi роботи вивчено економiчний стан пiдприiмства, порядок калькулювання собiвартостi продукцii та запропоновано шляхи пiдвищення показникiв дiяльностi ВАТ ВлММККВ».

Метою курсовоi роботи i пошук шляхiв покращення облiку витрат, що приведе до зниження собiвартостi.

Для досягнення мети поставленоi в курсовоi роботi були вирiшенi такi задачi:

- опрацьованi теоретичнi основи планування i прогнозування дiяльностi в сiльському господарствi;

- надана органiзацiйно-правова та виробнича характеристика ВАТ ВлММККВ» - визначеннi i економiчному обТСрунтованi шляхiв покращення облiку собiвартостi.

ОбтАЩiктом дослiдження обрано ВАТ ВлММККВ».

Предметом дослiдження даноi роботи i вивчення сучасноi економiчноi теорii побудови витрат на мiкро рiвнi та ii особливостi у сiльському господарствi, дослiдження органiзацii економiчного аналiзу на прикладi ВАТ ВлММККВ» та аналiз облiку витрат господарства.

1. Науковi основи облiку витрат i виходу промислових виробництв

Сьогоднi багато сiльськогосподарських пiдприiмств намагаються створити повний цикл переробки готовоi продукцii з реалiзацiiю кiнцевому споживачевi.

Промислова переробка сiльськогосподарськоi продукцii маi великi перспективи. Це тАУ шлях до створення аграрно-промислових комплексiв, якi i найбiльш досконалою формою органiзацii виробництва у сiльському господарствi.

Промисловi виробництва органiзовують з метою бiльш рiвномiрного використання робочоi сили i матерiальних ресурсiв протягом року i тим самим сприяють послабленню впливу сезонностi сiльського господарства.

Сировиною для промислових пiдприiмств i продукцiя сiльськогосподарського виробництва.

Розмiри промислового виробництва залежать вiд наявностi сировини, ступеня зайнятостi робочоi сили, потреби у виробах сiльськогосподарського пiдприiмства i перспектив iх реалiзацii. (4)

Як правило, промисловi виробництва невеликi за обсягом i облiк в них ведеться за спрощеною системою. Проте, деякi сiльськогосподарськi пiдприiмства мають великi промисловi виробництва з високим технiчним рiвнем i сучасною технологiiю. Основними завданнями облiку в промисловому виробництвi i:

1. Правильне вiдображення випуску продукцii за кiлькiстю, якiстю та асортиментом;

2. Точне i своiчасне вiдображення в облiку витрат виробництва;

3. Визначення собiвартостi продукцii, ii рентабельностi i результатiв дiяльностi промислового пiдприiмства.

РЖснуi багато тлумачень щодо облiку витрат та виходу продукцii. Так, починаючи з 19 столiття, коли виникла теорiя облiку витрат, проблемам класифiкацii витрат придiлялась значна увага.

У 1887 роцi було опублiковано перше видання теоретичноi працi англiйцiв

Дж. М. Феса та Емiля Герсе Вл Виробничi рахунки: принципи i практика iх веденняВ». Вiдкриття цих вчених полягало у тому, що вони запропонували подiляти всi витрати на фiксованi i змiннi. При цьому вважалось, що змiна фiксованих витрат не залежить вiд рiзних господарських операцiй або обсягу виробленоi продукцii.(3)

За тлумаченням П.РЖ. Рейнбота до прямих витрат вiдносяться: матерiали, заробiтна плата, амортизацiя. РЖншi витрати розглядаються як загальнi i в кiнцi року розподiляються пропорцiйно до суми оборотних коштiв.

Термiн Влпрямi i не прямi витратиВ» вперше був введений Е.Е. Фельдгаузеном.

Росiйськi вченi зробили значний внесок до розробки структури калькуляцiйних статей. До складу собiвартостi О.РЖ. Гуляiв включав: матерiали, заробiтна плата, амортизацiя, затрати механiчноi та електричноi сили.

У 1908 роцi В.РЖ. Лiхачев в своiму ВлПiдручнику фабрично-заводського рахiвництваВ» зазначив, що собiвартiсть продукцii складаiться з наступних елементiв: витрат постiйного капiталу, витрат оборотного капiталу та винагороди за працю робiтникiв.

Першу систему порiвняння фактичних витрат з нормованими створи в у 1889 роцi присяжний бухгалтер Дж.П. Нортон.

Дж. Манну у 1891 роцi класифiкував накладнi витрати, як витрати , повтАЩязанi iз закупiвлею сировини, реалiзацiiю готових виробiв, процесом виробництва.

Американськi вченi Ч.Т. Хоригрен, Дж. Фостер зазначають, що бухгалтерська лiтература з облiку часто помилково роздiляi бухВнгалтерськi системи калькулювання на три взаiмовиключаючi методи (позамовний, попроцесний i нормативний). Така класифiкацiя некоректна, бо нормативний облiк може бути використаний в широВнкому спектрi органiзацiй i умов в поiднаннi з iншиВнми методами виробничого облiку, позамовним або будь-яким iншим.(9)

Виникнення системи "стандарт-кост" пов'язують iз Г. Емерсоном, який видiляв три принципи: належВннiсть, повноваження, баланс

РЖснуi ще безлiч пропозицiй, тверджень, теорiй по облiку витрат та калькулюваннi собiвартостi, i кожна з них i потАУсвоiму унiкальна.

2. ОрганiзацiйнотАУправова характеристика ВАТ тАЮ Молочанський молочноконсервний комбiнаттАЭ

Вiдкрите акцiонерне товариство тАЮМолочанський молочноконсервний комбiнаттАЭ знаходиться в захiднiй частинi Токмацького району Запорiзькоi областi. Територiя пiдприiмства розташована на лiвому березi р. Молочна i приiднана до пiвнiчно-захiдноi частини м. Молочанськ на вiдстанi 1,5 км вiд центра мiста. Пiдприiмство знаходиться у 90 км вiд обласного центра м. Запорiжжя та у 18 км вiд районного центра м. Токмак. Найближчою залiзничною станцiiю i станцiя тАЮ Молочанськ тАЭ, яка знаходиться на магiстралi Донецьк-Нова Каховка Приднiпровськоi залiзничноi дороги на вiдстанi 2 км вiд пiдприiмства.

Загальна промислова площа пiдприiмства складаi 2,97 га. Рельiф спокiйний з загальним схилом у захiдному напрямку. ТРрунти сiрi суглинистi, ТСрунтовi води знаходяться на глибинi 1,5 м. Для забезпечення пiдприiмства водою iснуi 2 артезiанських свердловини.

Управлiння пiдприiмством здiйснюiться у вiдповiдностi з статутом пiдприiмства на поiднаннi прав засновника та уповноваженого ним на проведення господарськоi дiяльностi керiвника (директора) Пiдприiмства.

Засновник пiдприiмства:

- вносить змiни i доповнення до Статуту Пiдприiмства;

- маi право поiднувати функцii директора з правами засновника;

- призначаi директора пiдприiмства;

- приймаi рiшення про припинення дiяльностi пiдприiмства, призначаi лiквiдацiйну комiсiю, затверджуi лiквiдацiйний баланс.

Директор пiдприiмства:

- самостiйно розвтАЩязуi усi питання дiяльностi Пiдприiмства, за винятком тих, що вiднесенi Статутом Пiдприiмства до компетенцii засновника пiдприiмства;

- визначаi напрямки дiяльностi пiдприiмства, затверджуi його плани i звiти про iх виконання;

- визначаi органiзацiйну структуру пiдприiмства;

- визначаi та затверджуi порядок розподiлу прибутку пiдприiмства та покриття збиткiв;

- приймаi рiшення про створення, реорганiзацiю та лiквiдацiю дочiрнiх пiдприiмств, фiлiй та представництв;

- визначаi порядок та умови залучення працiвникiв для дiяльностi пiдприiмства;

- призначаi (приймаi на роботу) та звiльняi працiвникiв пiдприiмства;

- затверджуi рiчнi та поточнi результати дiяльностi пiдприiмства, у тому числi i його дочiрнiх структур;

- виносить про притягнення до майновоi вiдповiдальностi посадових осiб пiдприiмства;

- визначаi умови працi у пiдприiмствi;

- укладаi договори (угоди) вiд iменi пiдприiмства;

- затверджуi внутрiшнi документи пiдприiмства, якi регулюють окремi сторони його дiяльностi;

- вирiшуi iншi питання, якi виникають в процесi дiяльностi пiдприiмства;

- вправi без доручення здiйснювати дii вiд iменi пiдприiмства;

- вiдкриваi в установах банкiв поточнi та iншi рахунки пiдприiмства;

- здiйснюi своi права i повноваження самостiйно або через уповноважених ним осiб.

Головна дiяльнiсть пiдприiмства тАУ виробництво сухих молочних консервiв та продукцii з незбираного молока в асортиментi, а саме виробництво питного молока, сметани, кефiру, ряжанки, сиру, вершкового масла, сухого та знежиреного молока, а також вершкiв сухих.

Пiдприiмство iснуi понад 50 рокiв. Будiвництво почалося в кiнцi 1946 року. Воно вiдновлювалося та реконструювалося на базi використання напiвзруйнованих камтАЩяних будiвель колишнього парового млина, а 29 квiтня 1950 року пiдприiмство випустило свою першу продукцiю тАУ 700 кг сухого молока.

Проектна потужнiсть пiдприiмства становила 800 т. сухого молока на рiк. Потужностi пiдприiмства постiйно зростали. За перший рiк свого iснування пiдприiмство переробило 16 млн. 200 т. молока та виробило 820 т. сухого молока, 288 т. цiльномолочноi продукцii та 294 т. вершкового масла.

Внаслiдок збiльшення закупiвлi молока, технiчного переозброiння та модернiзацii устаткування виробництво продукцii постiйно зростало. Так у 1988 роцi тАУ самому продуктивному в iсторii пiдприiмства тАУ було закуплено 90 млн. 651 тонна молока та вироблено 4 млн. 963 тонни сухих молочних консервiв, 12 млн. 32 тонни цiльномолочноi продукцii та 1 млн. 340 тонн вершкового масла.

До складу пiдприiмства належать : консервний цех, цiльномолочний цех, цех по розливу мiнеральноi води, цехи допомiжного виробництва, сантехнiчнi об'iкти, котельня, градирня, гараж, комори, примiщення заводоуправлiння, три фiрмовi магазини, якi розташованi на територii Токмацького та Чернiгiвського районiв, а також двi фiлii тАУ Чернiгiвський молочний завод, який знаходиться у смт. Чернiгiвка та Великобiлозiрський молочний завод, який розташований у с. В. Бiлозiрка.

У теперiшнiй час ВАТ тАЮМолочанський молочноконсервний комбiнаттАЭ прагне збiльшення випуску продукцii. Ще у квiтнi 2002 року в експлуатацiю ввiйшов цех по розливу мiнеральноi води, а також плануiться переробка соiвого бiлку для харчових та кормових цiлей.

Сировиною для переробних пiдприiмств молочноi промисловостi i молоко. Тому стан сировинноi бази у регiонi тАУ це найсуттiвiший показник для ефективного виробництва продукцii молочноi промисловостi. Нажаль, наразi стан тваринницького пiдкомплексу дуже тяжкий, що маi своi причини, тому виникаi жорстка конкуренцiя за постачальникiв сировини. ВАТ тАЮМолочанський молочноконсервний комбiнаттАЭ маi достатньо довгу iсторiю iснування та добре налагодженi звтАЩязки як iз постачальниками сировини, так i з покупцями кiнцевоi продукцii. Основнi регiони постачання сировини з розподiлом на сiльськогосподарськi пiдприiмства та особистi селянськi господарства за 2004 рiк та кiлькiсть молока, отриманого вiд них представлено у наступнiй таблицi 1.1.

Таблиця 1.1

Основнi постачальники сировини ВАТ тАЮММККтАЭ по регiонах за 2004 рiк

На основi даних таблицi можемо визначити, що пiдприiмство маi широке коло постачальникiв сировини (обслуговуiться 18 регiонами). В свою чергу визначили, що питома вага у постачаннi молока особистими селянськими господарствами майже втричi бiльша нiж сiльськогосподарськими пiдприiмствами. Найбiльшу питому вагу у структурi постачаннi молока по регiонах займають : Токмацький, Великобiлозiрський, Днiпропетровський та Чернiгiвський регiони, вiдповiдно 17,10; 15,09; 13,10 та 12,13 вiдсоткiв. Це повтАЩязано з тим, що у с. Велика Бiлозiрка та смт. Чернiгiвка знаходяться фiлii цього пiдприiмства, що i основними пунктами прийому сировини.

3. Класифiкацiя витрат

Управлiнський облiк передбачаi створення детальноi класифiкацiйноi схеми витрат. Класифiкацiя витрат - це подiл витрат на класи на основi певних загальних ознак об'iктiв i закономiрних зв'язкiв мiж ними.

Витрати тАУ це використанi у процесi виробництва рiзнi речовини i сили природи на виготовлення нового продукту працi. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собiвартiстю. Змiст термiну витрат i собiвартiстю поiднуiться в поняттi витрати виробництва.(3)

Визначення витрат. Згiдно з П(С)БО 16 тАЮВитратитАЭ витратами визнаються:

- витрати вiдображуються в бухгалтерському облiку одночасно зi зменшенням активiв або збiльшенням зобовтАЩязань.

- витратами звiтного перiоду визнаються або зменшення активiв, або збiльшення зобовтАЩязань, що призводить до зменшення власного капiталу пiдприiмства (за винятком зменшення капiталу внаслiдок його вилучення або розподiлу власниками), за умови, що цi витрати можуть бути достовiрно оцiненi.

- витрати визнаються витратами певного перiоду одночасно з визначенням доходу, для отримання якого вони здiйсненi.

- витрати, якi неможливо прямо повтАЩязати з доходом певного перiоду, вiдображаються у складi витрат того звiтного перiоду, в якому вони були здiйсненi.

- якщо актив забезпечуi одержання економiчних вигод протягом кiлькох звiтних перiодiв, то витрати визнаються шляхом систематичного розподiлу його вартостi мiж вiдповiдними звiтними перiодами.

Витратами не визнаються:

- попередня (авансова) оплата запасiв, робiт, послуг.

- погашення одержаних послуг.

- iншi зменшення активiв або збiльшення зобовтАЩязань, що не вiдповiдають ознакам, наведеним у пунктi 6 Положення (стандарту).

- витрати, якi вiдображуються зменшенням власного капiталу вiдповiдно до положень (стандартiв) бухгалтерського облiку.

Завдання облiку витрат i:

1. скорочення витрат шляхом порiвняння фактичних витрат з витратами, передбаченими кошторисi;

2. збалансування виробництва по пiдроздiлах, щоб пiдтримувати рiвномiрний потiк матерiалiв;

3. забезпечення повних, точних даних про дiяльнiсть пiдприiмства;

4. розподiл накладних витрат.

Якiсть облiкових даних про витрати оцiнюiться адмiнiстрацiiю пiдприiмства з позицii iх придатностi для прийняття управлiнських рiшень.(10)

Випуск готовоi продукцii, яка призначена для реалiзацii, i одержання прибутку i головною метою виробничоi дiяльностi пiдприiмства. В процесi виробництва формуються витрати на виробництво продукцii i ii виробнича собiвартiсть.

Витрати виробництва класифiкують за: складом, економiчним змiстом, характером участi у виробництвi, способом вiднесення на собiвартiсть продукцii, вiдношенням до обсягу виробництва.

За складом витрати бувають простими (одноелементними) i комплексними (складними). До простих витрат належать такi, як за економiчним змiстом не подiляються на складовi частини, наприклад вартiсть кормiв, амортизацiя основних засобiв, заробiтна плата робiтникiв тощо. Комплекснi витрати складаються з кiлькох елементiв. Так, вартiсть поточного ремонту складаiться з вартостi матерiалiв, запасних частин, зарплатнi тощо.

За економiчним змiстом витрати подiляють на витрати живоi i уречевленоi працi. До витрат живоi працi належать витрати на оплату працi, нарахування на заробiтну плату по соцiальному страхуванню тощо.

До витрат уречевленоi працi належать вартiсть використаних у процесi виробництва оборотних засобiв i вартiсть використаних у процесi виробництва основних засобiв.(4)

За характером участi у виробництвi розрiзняють основнi i накладнi витрати. Основнi витрати безпосередньо повтАЩязанi з процесом виробництва. Це витрати на оплату працi робiтникiв, зайнятих на виробництвi продукцii, вартiсть витраченого насiння, кормiв, амортизацiя основних засобiв тощо. Накладнi витрати у свою чергу подiляють на загальновиробничi i загальногосподарськi. До загальновиробничих належать витрати, зумовленi органiзацiiю i управлiнням окремою галуззю виробництва або виробничим пiдроздiлом. РЗх включають у собiвартiсть продукцii тiльки певноi галузi виробництва. загальногосподарськi витрати повтАЩязанi з обслуговуванням i управлiнням господарством в цiлому. РЗх включають у собiвартiсть всiх видiв продукцii.

За способом вiднесення на собiвартiсть продукцii витрати подiляють на прямi i непрямi. До прямих належать витрати, повтАЩязанi з виробництвом тiльки одного виду продукцii. РЗх безпосередньо вiдносять на вироблену продукцiю. Так, вартiсть насiння пшеницi вiдносять тiльки на собiвартiсть пшеницi, вартiсть кормiв, згодованих птицi, - тiльки на собiвартiсть продукцii птахiвництва. Непрямi витрати повтАЩязанi одночасно з виробництвом кiлькох видiв продукцii, i тому iх включають у собiвартiсть кожного виду продукцii шляхом розподiлу. Бiльшiсть основних витрат i прямими, а всi накладнi витрати тАУ непрямими.

За вiдношенням до обсягу виробництва витрати подiляють на змiннi i умовно постiйнi. Змiннi витрати безпосередньо залежать вiд обсягу виробництва. Наприклад, чим бiльша площа посiву, тим бiльше потрiбно висiвати насiння. Умовно тАУ постiйнi витрати не залежать або майже не залежать вiд обсягу виробленоi продукцii чи виконаних робiт (адмiнiстративно - управлiнськi витрати, амортизацiя основних засобiв тощо).

Класифiкацiя виробничих витрат зумовлюi органiзацiю бухгалтерського облiку. Так, для облiку кожного виробництва планом рахункiв передбачено окремий синтетичний рахунок, по дебету якого протягом року вiдображають прямi витрати , а по кредиту тАУ вихiд продукцii. Щоб забезпечити облiк за статтями витрат, для кожного виду продукцii передбачено спецiальнi реiстри аналiтичного облiку. (14)

4. Облiк витрат i виходу продукцii промислових виробництв

4.1. Первинний облiк витрат i виходу продукцii

Виробництво продукцii (робiт i послуг) пов'язане з певними витратами або витратами. У процесi виробництва продукцii затрачаiться праця, використаються кошти працi, а також предмети працi. Всi витрати пiдприiмства на виробництво й реалiзацiю продукцii, вираженi в грошовiй формi, утворять собiвартiсть продукцii. Собiвартiсть - найважливiший показник ефективного використання виробничих ресурсiв.

Цiль облiку витрат на виробництво й калькулювання собiвартостi продукцii укладаiться у своiчасному, повнiм i достовiрному визначеннi фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом i збутом продукцii, вирахуваннi фактичноi собiвартостi окремих видiв i всiii продукцii, контролi за використанням ресурсiв i коштiв. Безперервний поточний облiк витрат у мiсцях виникнення витрат, повсякденного виявлення можливих вiдхилень вiд установлених норм, причин i винуватцiв цих вiдхилень повинен задовольняти вимогам оперативного керування виробництвом.

В основi органiзацii облiку витрат на виробництво лежать наступнi принципи:

n документування витрат i повне iхнi вiдбиття на рахунках облiку виробництва;

n угруповання витрат по обсягах облiку й мiсцям iхнього виникнення;

n погодженiсть об'iктiв облiку витрат з об'iктами калькулювання собiвартостi продукцii, показникiв облiку фактичних витрат - з нормативними, плановими й т буд.;

n доцiльнiсть розширення кола витрат, що ставляться на об'iкти облiку по прямому призначенню;

n локалiзацiя витрат, викликуваних виготовленням певноi продукцii;

n здiйснення оперативного контролю за витратами виробництва й формуванням собiвартостi продукцii.

Склад витрат, якi включаються в собiвартiсть продукцii визначений Законом тАЬПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ вiд 28.12.1994р.

Витрати, що включають у собiвартiсть продукцii, групуються вiдповiдно до iхнього економiчного змiсту по наступних елементах: матерiальнi витрати (за винятком вартостi оборотних вiдходiв; витрати на оплату працi; вiдрахування на соцiальнi заходи, амортизацiю основних фондiв; iншi витрати.

Вартiсть матерiальних ресурсiв по елементi матерiальнi витрати формуiться виходячи iз цiн iхнього придбання без облiку ПДВ, за винятком випадкiв, коли це передбачено законодавчими актами (включаючи сплату вiдсоткiв за кредит, надаваний постачальником цих ресурсiв, нацiнок (надбавок), комiсiйних винагород, сплачених постачальницьким органiзацiям, вартостi послуги, мита й митного збору, витрат на транспортування, зберiгання й доставку, якi здiйснюються стороннiми органiзацiями).

У вартiсть матерiальних ресурсiв включаються також витрати пiдприiмств на придбання впакування й тари, крiм дерев'яноi й картонноi, отриманоi вiд постачальникiв матерiальних ресурсiв за винятком вартостi цiii тари за цiною ii можливого використання в тих випадках, коли цiни на них установленi окремо понад цiну на цi ресурси.

З витрат на матерiальнi ресурси, якi включаються в собiвартiсть продукцii, вiднiмаiться вартiсть поворотних вiдходiв. Поворотнi вiдходи - це залишки сировини й матерiалiв, напiвфабрикатiв, теплоносiiв й iнших видiв матерiальних ресурсiв, якi утворилися в процесi виробництва продукцii (робiт, послуг) i втратили повнiстю або частково споживчi властивостi початкового ресурсу, i тому використаються з пiдвищеними витратами (зниження виходу продукцii) або зовсiм не використаються по прямому призначенню.

До матерiальних витрат ставиться вартiсть:

n сировини й матерiалiв, якi здобуваються в стороннiх пiдприiмств й органiзацiй, i входять до складу виготовленоi продукцii, становлячи ii основу, або i необхiдним компонентом при виготовленнi продукцii (робiт, послуг);

n покупних матерiалiв, якi використаються в процесi виробництва продукцii (робiт, послуг) для забезпечення нормального технологiчного процесу й упакування продукцii або використаються для iнших виробничих i господарських потреб;

n покупних комплектуючих коштiв i напiвфабрикатiв, що пiдлягають монтажу або додатковiй обробцi на даному пiдприiмствi;

n робiт i послуг виробничого характеру, якi виконуються стороннiми пiдприiмствами або структурними пiдроздiлами пiдприiмств i не ставляться до основного виду дiяльностi;

n використовуваноi природноi сировини в частинi вiдрахувань на геологорозвiдувальнi й геологопошуковi роботи, рекультивацiю земель, включаючи витрати на оплату робiт з рекультивацii земель, якi здiйснюються спецiалiзованими пiдприiмствами, плату за деревину, продану на пнi, плату за воду, що вибираiться промисловими пiдприiмствами з водогосподарчих систем у межах установлених лiмiтiв, вiдшкодування в межах нормативiв втрат сiльськогосподарського виробництва при вилученнi вгiдь для розширення видобутку мiнеральноi сировини;

n придбаного в стороннiх пiдприiмств й органiзацiй якого-небудь палива, що використаiться в технологiчних цiлях на виробництво всiх видiв енергii, опалення виробничих примiщень, транспортнi роботи, пов'язанi з обслуговуванням виробництва власним транспортом;

n придбаноi енергii всiх видiв, що використаiться на технологiчнi, енергетичнi й iншi виробничi потреби пiдприiмства;

n втрат вiд недостачi матерiальних цiнностей у межах норм природних втрат.

Органiзацiя облiку витрат матерiалiв у виробництвi починаiться з вiдпустки iх безпосередньо на робочi мiсця для виготовлення продукцii. Органiзацiя облiку використання матерiалiв залежить вiд ряду факторiв, зокрема характеру виробництва, видiв виробничого встаткування, змiнностi роботи, порядку подачi матерiалiв на робочi мiсця ( через комори або минаючи iх). Тому в кожному окремому випадку потрiбен iндивiдуальний пiдхiд до органiзацii облiку використання матерiалiв залежно вiд конкретних виробничих умов. Для облiку витрати матерiалiв по напрямку витрат застосовують рiзнi способи документування: iнвентарний i партiйний. При iнвентарному способi документування витрати матерiалiв фактична витрата матерiалiв на виробництво обчислюiться з урахуванням залишкiв, не використовуваних на початок i кiнець мiсяця. РЖз цiiю метою наприкiнцi звiтного перiоду провадиться iнвентаризацiя залишкiв матерiалiв. Для визначення фактичноi витрати матерiалiв провадиться розрахунок: до початкового залишку додаються вiдпущенi матерiали й вiднiмаються кiнцевi залишки матерiалiв.(16)

Витрати, пов'язанi з виробництвом i збутом продукцii (робiт, послуг), при плануваннi, облiку й калькулюваннi собiвартостi групуються по статтях витрат. Перелiк статей витрат, iхнiй склад i методи подiлу по видах продукцii (робiт, послуг) визначаються галузевими iнструкцiями з питань планування, облiку й калькуляцii собiвартостi продукцii (робiт, послуг) з урахуванням характеру й структури виробництва. Витрати на виробництво продукцii включаються в собiвартiсть продукцii того звiтного перiоду, до якого вони ставляться, не залежно вiд часу оплати - попередньоi (оренда) або наступноi. Окремi види витрат по яких неможливо точно встановити, до якого калькуляцiйного перiоду вони ставляться, а також витрати в сезонних галузях промисловостi включаються у витрати виробництва в кошторисно-нормативному порядку.

4.2. Особливостi облiку витрат i виходу продукцii промислових виробництв

До основного виробництва в сiльському господарствi вiдносять переробнi виробництва, якi виробляють промислову продукцiю (цеглу, черепицю, пиломатерiали, продукцiю переробки сiльськогосподарськоi сировини, забою худоби i птицi тощо).

До промислових виробництв належать цехи для виробництва комбiкормiв (кормових сумiшок, трав'яного борошна тощо); млини, крупорушки (вироблення борошна, крупи, дертi й iнших продуктiв переробки зерна); цехи для переробки овочiв, плодi , картоплi (виготовлення консервiв, сокiв, солiння, квашення овочiв, сушiння плодiв тощо); цехи для переробки олiйних культур (вироблення олii, макухи); виноробне виробництво; виробництво молочноi продукцii (масла, сиру); забiй худоби на м'ясо, переробка м'яса, виготовлення напiвфабрикатiв, тощо; цехи для первинноi обробки льону i луб'яних культур; iншi виробництва (виготовлення цегли, черепицi, вапна й iнших будматерiалiв, розпилювання лiсоматерiалiв, добування щебеню та iн. Зазначенi промисловi виробництва i об'iктами аналiтичного облiку на субрахунку 233 ВлПромислове виробництвоВ».

Витрати промислового виробництва залежно вiд його типу можуть облiковуватися кiлькома методами: попроцесним, позамовним, попередiльним.

Попроцесний (простий) метод облiку витрат застосовуiться головним чином в нескладних переробних виробництвах. При цьому методi, витрати вiдносяться безпосередньо на той об'iкт облiку, за яким калькулюiться собiвартiсть. Вiдповiдно до кожного такого виробництва вiдкривають аналiтичний рахунок, на якому вiдображують всi витрати на виробництво i весь вихiд продукцii. В сiльському господарствi цей метод облiку застосовуiться у виробництвi по заготiвлi будiвельних матерiалiв (кар'iри), переробцi соняшнику, зерна, фруктiв, овочiв i т.п.

Позамовний метод облiку витрат на виробництво застосовують переважно на iндивiдуальних та дрiбносерiйних виробництвах. Об'iктом облiку при використаннi цього методу i окреме iндивiдуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партiя продукцii, яка складаiться з iдентичних зразкiв, що проходять однаковий технологiчний процес виготовлення. Вiдповiдно при цьому методi вiдкриття аналiтичних рахункiв i калькуляцiя собiвартостi проводиться по кожному замовленню або партii виробiв. Витрати по замовленням (партiям виробiв), виготовлення яких не закiнчено, вважаiться незавершеним виробництвом.

Попередiльний метод облiку витрати (вiд слова передiл) тАФ певна сукупнiсть технологiчних операцiй, внаслiдок яких отримують конкретну продукцiю, готову для використання чи продажу, на виробництво використовуiться у виробництвах, де продукцii одержуiться внаслiдок послiдовноi переробки вихiдноi сировини по окремих стадiях (передiлах) па безперервнiй основi. Наприклад, в цегельному виробництвi видiляються передiли: заготiвля глини, виготовлення сирцю, сушiння, випалювання Цегли. Власне по цих передiлах вiдкривають аналiтичнi рахунки по облiку витрат i виходу продукцii.(13)

Облiк витрат у промислових виробництвах ведуть за такою номенклатурою: витрати на оплату працi; вiдрахування на соцiальнi заходи; сировина i матерiали (без зворотних вiдходiв); роботи та послуги, витрати на утримання основних засобiв; iншi витрати; витрати на органiзацiю виробництва й управлiння. На статтi ВлВитрати на оплату працiВ» вiдображують основну оплату працi, нараховану працiвникам, якi обслуговують технологiчний процес у цьому видi промислового виробництва, додаткову оплату працi (оплату чергових i додаткових вiдпусток, компенсацiй за невикористану вiдпустку, пiльгових годин пiдлiткiв оплату за виконання державних i громадських доручень, винаВнгороду за вислугу рокiв тощо). Дебетують субрахунок 233, кредиВнтують рахунок 66 (81).

На статтi ВлВiдрахування на соцiальнi заходиВ» облiковують внески в установлених розмiрах вiд основноi i додатковоi заробiтноi плати органам соцiального страхування та до Пенсiйного фонду. Дебетують субрахунок 233, кредитують рахунок 65 (82).

У статтi ВлСировина i матерiалиВ» облiковують витрати на сировину i матерiали, якi i основою виготовлення продукцii або необхiдним ii компонентом (наприклад, у виробництвi комбiкормiв тАФ вартiсть зерна i зерно сумiшок та iн.; на млинах тАФ вартiсть зерна; в первиннiй обробцi льону i луб'яних культур тАФ вартiсть соломи i трести; у виноробствi тАФ вартiсть винограду, плодiв ягiд, виноматерiалiв, спирту-ректифiкату, цукру, лимонноi кислоти тощо; на забiйних майданчиках тАФ вартiсть худоби i птицi; у виВнробництвi молокопродуктiв тАФ вартiсть молока, цукру, ванiлiну тощо; в лiсопильному виробництвi тАФ вартiсть лiсу; в цегельному i черепичному виробництвi тАФ вартiсть глини, пiску).

Сiльськогосподарську сировину власного виробництва (молоко, зерно, овочi, плоди, худобу тощо), використовувану для переробки у промислових виробництвах, оцiнюють за фактичною вартiстю. На вартiсть списаноi сировини для переробки дебетують субрахунок 233 i кредитують рахунки 20, 21, 25, 27 (80).

На статтю ВлРоботи i послугиВ» вiдносять вартiсть робiт i послуг, виконаних допомiжними виробництвами, iншими пiдприiмствами й органiзацiями, для виробничих потреб промислових виробництв. Тут же вiдображують витрати на виробiток енергii для виробничих потреб промислових виробництв: енергii власних електростанцiй, компресорного устаткування для вироблення холоду, котелень, не з'iднаних iз центральною котельнею; енергii, одержаноi вiд iнших пiдприiмств. Дебетують субрахунок 233 i кредитують рахунки 23, 63, 68 та iн. (84).

На статтi ВлВитрати на утримання основних засобiвВ» вiдображують суми вiдповiдних нарахувань по основних засобах промислових виробництв. Дебетують субрахунок 233, кредитують рахунок 13 (83). На цiй же статтi вiдображують вартiсть палива, витраченого на роботу машин, механiзмiв та iнших основних фондiв промислових виробництв; вартiсть будматерiалiв, використаних на ремонт будiвель i споруд господарським способом, вартiсть запчастин, використаних для замiни спрацьовани

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях