Облiк витрат та собiвартостi продукцii технiчних культур та шляхи iх зниження
ЗМРЖСТ
ВСТУП. 2
1. науковi основи облiку витрат i виходу продукцii рослинництва. 3
2. органiзацiйно - правова характеристика господарства. 5
3. облiк витрат на виробництво i вихiд продукцii технiчних культур. 9
4. удосконалення облiку витрат i виходу продукцii технiчних культур. 33
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦРЖРЗ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 39
ВСТУПСтановище, яке зараз маi мiсце в нашiй державi вимагаi вирiшення багатьох питань, якi виникають в економiцi. Це стосуiться як промисловостi, так i сiльського господарства. Але якщо промисловий сектор хоч якимось чином здатен на сьогоднiшнiй день вiдобразити свою дiяльнiсть i витрати природних ресурсiв, то агропромисловiсть тАУ це хворе мiсце Украiни.
Реструктуризацiя колективних сiльськогосподарських колективiв i створення на iх основi агроформувань ринковоi форми, прийняття нового земельного кодексу та iнших важливих для сiльського господарства нормативних актiв, тАУ все це i стимулювання державою пiдприiмницькоi дiяльностi.
Головними задачами розвитку економiки на сучасному етапi i всебiчне збiльшення ефективностi виробництва, а також займання непохитних позицiй сiльськогосподарських пiдприiмств на внутрiшньому i мiжнародному ринках. Для того щоб витримати гостру конкуренцiю i завоювати довiру покупцiв пiдприiмство повинно вигiдно видiлятися на фонi пiдприiмств того ж типу. Добре вiдомо, що покупця цiкавить якiсь продукцii i ii цiна. Чим вища якiсть i нижча цiна, тим краще i вигiднiше для покупцiв. Цi показники як раз i закладенi у собiвартостi. Собiвартiсть i основою для визначення цiни на виробництво.
Мета та завдання курсовоi роботи: на прикладi ПП "Аскон", Запорiзькоi областi, Якимiвського району, зтАЩясувати стан i формування витрат та собiвартостi продукцii технiчних культур.
Предметом дослiдження i облiк витрат та собiвартостi продукцii технiчних культур та шляхи iх зниження.
ОбтАЩiктом дослiдження i ПП "Аскон", смт Якимiвка, Запорiзькоi областi.
Розвиток ринковоi економiки в Украiнi, розширення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв обумовили необхiднiсть реформування бухгалтерського облiку вiдповiдно до мiжнародних стандартiв. В сiльському господарствi змiнилися органiзацiйно-правовi форми господарювання, замiсть колишнiх колгоспiв i радгоспiв функцiонують новi формування на засадах приватноi власностi. Це диктуi необхiднiсть вiдповiдного ведення облiку витрат i калькулювання собiвартостi продукцii.
Дану проблему висвiтлювали у працях вiтчизнянi i зарубiжнi вченi П.Т. Саблук, М.Я. Дем'яненко, К. Друрi, Дж.Г. Хелкамп та iншi. Проте до цього часу немаi комплексних розробок щодо вирiшення практичних завдань облiку витрат i калькулювання собiвартостi продукцii (робiт, послуг) сiльськогосподарських пiдприiмств.
Методичнi рекомендацii з облiку витрат i калькулювання собiвартостi продукцii (робiт, послуг) сiльськогосподарських пiдприiмств (далi - Методичнi рекомендацii) розробленi вiдповiдно до Закону Украiни вiд 16 липня 1999 p. № 996-XIV "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi", Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку iнших нормативних документiв. При iх пiдготовцi використанi "Методичнi рекомендацii з планування, облiку i калькулювання собiвартостi продукцii (робiт, послуг) сiльськогосподарських пiдприiмств", якi затвердженi наказом Мiнiстерства аграрноi полiтики Украiни вiд 18 травня 2001 р. № 132.
Пiдприiмство самостiйно визначаi свою облiкову полiтику, обираi форму бухгалтерського облiку, розробляi систему i форми внутрiшньогосподарського (управлiнського) облiку. Вибранi пiдходи до ведення облiку витрат згiдно цих методичних рекомендацiй пiдприiмство включаi у свою облiкову полiтику.
Методичнi рекомендацii допоможуть працiвникам пiдприiмств краще органiзувати облiк витрат, одержувати облiкову iнформацiю, яка вiдповiдаi якiсним характеристикам фiнансовоi звiтностi - дохiдливiсть, достовiрнiсть, зiставнiсть, доречнiсть.
Основними завданнями облiку в рослинництвi i:
Правильне вiдображення випуску продукцii за кiлькiстю, якiстю та асортиментом;
Точне i своiчасне вiдображення в облiку витрат виробництва;
Визначення собiвартостi продукцii, ii рентабельностi i результатiв дiяльностi пiдприiмства.
РЖснуi багато тлумачень щодо облiку витрат та виходу продукцii. Так, починаючи з 19 столiття, коли виникла теорiя облiку витрат, проблемам класифiкацii витрат придiлялась значна увага.
У 1887 роцi було опублiковано перше видання теоретичноi працi англiйцiв Дж. . Феса та Емiля Герсе " Виробничi рахунки: принципи i практика iх ведення". Вiдкриття цих вчених полягало у тому, що вони запропонували подiляти всi витрати на фiксованi i змiннi. При цьому вважалось, що змiна фiксованих витрат не залежить вiд рiзних господарських операцiй або обсягу виробленоi продукцii. (3).
За тлумаченням П.РЖ. Рейнбота до прямих витрат вiдносяться: матерiали, заробiтна плата, амортизацiя. РЖншi витрати розглядаються як загальнi i в кiнцi року розподiляються пропорцiйно до суми оборотних коштiв.
Термiн "прямi i не прямi витрати" вперше був введений Е.Е. Фельдгаузеном.
Росiйськi вченi зробили значний внесок до розробки структури калькуляцiйних статей. До складу собiвартостi О.РЖ. Гуляiв включав: матерiали, заробiтна плата, амортизацiя, затрати механiчноi та електричноi сили.
У 1908 роцi В.РЖ. Лiхачев в своiму "Пiдручнику фабрично-заводського рахiвництва" зазначив, що собiвартiсть продукцii складаiться з наступних елементiв: витрат постiйного капiталу, витрат оборотного капiталу та винагороди за працю робiтникiв.
Першу систему порiвняння фактичних витрат з нормованими створи в у 1889 роцi присяжний бухгалтер Дж. . Нортон.
Дж. Манну у 1891 роцi класифiкував накладнi витрати, як витрати, повтАЩязанi iз закупiвлею сировини, реалiзацiiю готових виробiв, процесом виробництва.
Американськi вченi Ч.Т. Хоригрен, Дж. Фостер зазначають, що бухгалтерська лiтература з облiку часто помилково роздiляi бухгалтерськi системи калькулювання на три взаiмовиключаючi методи (позамовний, попроцесний i нормативний). Така класифiкацiя некоректна, бо нормативний облiк може бути використаний в широкому спектрi органiзацiй i умов в поiднаннi з iншими методами виробничого облiку, позамовним або будь-яким iншим. (9)
Виникнення системи "стандарт-кост" пов'язують iз Г. Емерсоном, який видiляв три принципи: належнiсть, повноваження, баланс.
РЖснуi ще безлiч пропозицiй, тверджень, теорiй по облiку витрат та калькулюваннi собiвартостi, i кожна з них i потАУсвоiму унiкальна.
Пiдприiмство "Аскон" було зареiстроване Якимiвською районною Радою народних депутатiв, рiшенням виконкому №65 вiд 30 вересня 1994 року, а потiм було переiстроване Якимiвською державною адмiнiстрацiiю, розпорядженням №318 вiд 6 травня 1998 року (сiльськогосподарський кооператив тАЬ Промiнь тАЬ був роздiленний на два приватних пiдприiмства тАУ тАЬПромiнь тАЬ i тАЬАсконтАЬ). Мicцезнаходження та юридична адреса пiдприiмства:
72500 Запорiзiка область, Якимiвський район. с. м. т. Якимiвна,
Вул. Ленiна, буд.68
Транспортний звтАЩязок з обласним центром здiйснюiться за допомогою автомобiльних дорiг з твердим асфальтним покриттям. Найближча залiзнична станцiя Якимiвка Приднiпровськоi залiзничноi дороги тАУ 3км. Вiдстань до обласного центру (м. Запорiжжя) складаi тАУ150 км. В господарствi добре розвинена сiтка зовнiшньо та внутрiшньогосподарських дорiг з твердим покриттям (гравiй, асфальт, присутнi також i ТСрунтовi шляхи), що вiдображаiться на зниженнi витрати на транспортування сiльськогосподарськоi продукцii та товарно матерiальних цiнностей. Територiя приватного пiдприiмства "Аскон" (надалi ПП тАЬАсконтАЬ) вiдноситься до степового агроклiматичного району. Клiматичнi умови в цiлому сприятливi для вирощування районованих сiльськогосподарських культур; але знижена кiлькiсть опадiв, низька вiдносна вологiсть повiтря, частi суховii, якi iнодi переходять у куряву, погiршують умови росту й розвитку сiльськогосподарських культур i знижують iх урожайнiсть. Клiмат цього району помiрно жаркий, посушливий, з помiрною мтАЩякою зимою. ТРрунти господарства представленi однiiю ТСрунтовою рiзновиднiстю тАУ темно каштановi слабо солонцюватi.
ПП "Аскон" дii на основi статуту. Статут i основним правовим документом, що регулюi його дiяльнiсть. Вiдповiдно до статуту, метою створення пiдприiмства i задоволення суспiльних та особистих потреб шляхом систематичного здiйснення виробничоi, науководослiдноi, торговельноi, iншоi господарськоi дiяльностi.
Предметом дiяльностi ПП "Аскон" i надання послуг по обробцi землi, збиранню врожаю, внесення добрив та iншим с/г роботам, виробництво продукцii в галузях рослинництва i тваринництва, виробництво зернових, олiйних, овочевих культур, мтАЩясне та молочне тваринництво, заготiвля сировини i сiльськогосподарськоi продукцii, виробництво комбiкормiв та iнших кормових добавок; внутрiшнi та мiжнароднi перевезення вантажiв i багажу автомобiльним транспортом; надання сiльськогосподарських послуг у рослинництвi та тваринництвi; ремонт глибинних нacociв та електродвигунiв; органiзацiя га утримання станцiй технiчного обслуговування; дiяльнiсть автомобiльного вантажного транспорту; торгiвля: оптова, роздрiбна, комiсiйна, зовнiшня, в тому числi паливно-мастильними матерiалами, запасними частинами до сiльськогосподарськоi технiки; надання посередницьких послуг при купiвлi тАУ продажу товарiв народного споживання, сiльськогосподарськоi продукцii та продукцii виробничо - технiчного призначення; громадське харчування, утримання кафе, барiв, iдалень тощо; торговельно-закупiвельна дiяльнiсть, в тому числi закупка сiльськогосподарськоi продукцii та продуктiв харчування у юридичних та фiзичних осiб за готiвковий i безготiвковий рахунок; надання побутових послуг виробничого та невиробничого призначення; виробництво товарiв народного споживання та продовольчих товарiв; органiзацiя та участь у виставках, ярмарках, аукцiонах, салонах, тощо; операцii з нерухомiстю га здавання пiд найом та в оренду належного пiдприiмству майна виробничо-технiчного та культурного призначення; видача позик, грошових премiй, разових допомог та позик робiтникам пiдприiмства; отримання вiд будь-яких фiнансово-кредитних закладiв кредитiв на договiрнiй основi, здача майна в заставу; iнформацiйнi та консультацiйнi послуги, реклама.
У випадках, передбачених чинним законодавством. пiдприiмство отримуi лiцензii на здiйснення окремих видiв дiяльностi в порядку, встановленому чинним законодавством.
Пiдприiмство "Аскон" i юридичною особою, маi вiдокремлене майно, самостiйний баланс, розрахунковий та iншi рахунки в установах банкiв, печатку iз своiм найменуванням та кодом, кутовий штамп, фiрмовий знак та торговий знак, iншi необхiднi реквiзити. Пiдприiмство набуваi права юридичноi особи з моменту його державноi реiстрацii в органах державноi влади в установленому законом порядку. Пiдприiмство створюiться на невизначений строк дiяльностi. Пiдприiмство може бути учасником спiльних пiдприемств, господарчих товариств, асоцiацiй та iнших добровiльних обтАЩiднань.
Пiдприiмство вiдповiдаi по своiм зобов'язанням всiм своiм майном, на яке згiдно чинного законодавства може бути звернено стягнення. Пiдприiмство не вiдповiдаi за зобов'язаннями власникiв, також як власники, не вiдповiдають за зобов'язаннями пiдприiмства.
Вiдносини пiдприiмства з iншими пiдприiмствами, органiзацiями та, громадянами у всiх сферах господарськоi дiяльностi здiйснюються на пiдставi договорiв. Пiдприiмство вiльне у виборi предмета договору, визначеннi зобовтАЩязань, iнших умов господарських взаiмовiдносин, що не суперечать законодавству Украiни.
Майно пiдприiмства становлять матерiальнi та нематерiальнi активи, якi мають вартiсне визначення, виробляються чи використовуються у дiяльностi пiдприiмства та вiдображаються на його балансi або враховуються в iнших передбачених законом формах облiку майна. Bci майновi цiнностi подiляються на основнi фонди i фонди оборотнi засоби, кошти й товари.
Джерелами формування майна пiдприiмства i грошовi вклади власникiв пiдприiмства.
Пiдприiмство самостiйно i незалежно визначаi основнi напрямки
Своii дiяльностi, а також стратегiю розвитку. Воно реалiзуi своi послуги (роботи продукцiю) за цiнами, що: встановлюються самостiйно або на договiрнiй основi. Пiдприiмство маi право здiйснювати самостiйну господарську дiяльнiсть в будь-яких формах що не забороненi дiючим законодавством, здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть у встановленому законом порядку; виступати наймачем робочоi сили застосовувати систему контрактiв при прийому на роботу; здiйснювати пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацii робiтникiв за спецiальнiстю; посилати у вiдрядження робiтникiв як на територii Украiни, так i за кордон, вживати належних заходiв для збереження комерцiйноi таiмницi та майна пiдприiмства, купувати акцii та iншi цiннi папери згiдно дiючого законодавства; брати участь у iнвестицiйнiй дiяльностi шляхом входження в iншi господарськi товариства чи утворення дочiрнiх пiдприiмств.
Економiчна суть витрат виробництва та завдання iх облiку
Зважаючи на те, що виробничi витрати i породженням вiдповiдних факторiв виробництва, iх економiчний змiст можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсiв.
Витрати - це використанi у процесi виробництва рiзнi речовини i сили природи на виготовлення нового продукту працi. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собiвартiстю. Змiст термiнiв витрати i собiвартiсть поiднуiться в поняттi витрати виробництва.
Згiдно з П(С) БО 16 "Витрати" витратами визнаються:
1. Витрати вiдображаються в бухгалтерському облiку одночасно зi зменшенням активiв або збiльшенням зобов'язань.
2. Витратами звiтного перiоду визнаються або зменшення активiв, або збiльшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капiталу пiдприiмства (за винятком зменшення капiталу внаслiдок його вилучення або розподiлу власниками), за умови, що цi витрати можуть бути достовiрно оцiненi.
3. Витрати визнаються витратами певного перiоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здiйсненi.
4. Витрати, якi неможливо прямо пов'язати з доходом певного перiоду, вiдображаються у складi витрат того звiтного перiоду, в якому вони були здiйсненi.
5. Якщо актив забезпечуi одержання економiчних вигод протягом кiлькох звiтних перiодiв, то витрати визнаються шляхом систематичного розподiлу його вартостi (наприклад, у виглядi амортизацii) мiж вiдповiдними звiтними перiодами.
Витратами не визнаються:
1. Попередня (авансова) оплата запасiв, робiт, послуг.
2. Погашення одержаних позик.
3. РЖншi зменшення активiв або збiльшення зобов'язань, що не вiдповiдають ознакам, наведеним у пунктi 6 цього Положення (стандарту).
4. Витрати, якi вiдображаються зменшенням власного капiталу вiдповiдно до положень (стандартiв) бухгалтерського облiку.
Випуск готовоi продукцii, яка призначена для реалiзацii, i одержання прибутку i головною метою виробничоi дiяльностi пiдприiмства. В процесi виробництва формуються витрати на виробництво продукцii i ii виробнича собiвартiсть.
До виробничоi собiвартостi продукцii (робiт, послуг) включаються:
тАв прямi матерiальнi витрати;
тАв прямi витрати на оплату працi;
тАв iншi прямi витрати;
тАв загальновиробничi витрати.
Перелiк i склад статей калькулювання виробничоi собiвартостi продукцii (робiт, послуг) установлюються пiдприiмством.
За способом включення до собiвартостi витрати подiляються на прямi та непрямi. Прямими називаються тi витрати, якi безпосередньо можуть бути вiднести до конкретного об'iкта витрат i включенi до собiвартостi продукцii (робiт, послуг).
До складу прямих матерiальних витрат включаiться вартiсть сировини та основних матерiалiв, що утворюють основу виробленоi продукцii або i ii необхiдним компонентом, якi можуть бути безпосередньо вiднесенi до конкретного об'iкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату працi включаються заробiтна плата та iншi виплати робiтникам, зайнятим у виробництвi продукцii, виконаннi робiт, або наданнi послуг, якi можуть бути безпосередньо вiднесенi до конкретного об'iкта витрат.
РЖншими словами, до прямих витрат на оплату працi належать: основна заробiтна плата основного виробничого персоналу пiдприiмства, нарахована робiтникам та службовцям за тарифними ставками, вiдрядними розцiнками, посадовими окладами, включаючи iндексацiю заробiтноi плати, а також витрати на оплату працi позаштатних працiвникiв, якi виконують роботи, пов'язанi з виробництвом продукцii; вартiсть продукцii, що видаiться у виглядi натуральноi оплати працiвникам, зайнятим у сiльськогосподарському виробництвi; надбавки i доплати до тарифних ставок та окладiв, у тiм числi за роботу в нiчний час, за сумiщення професiй, розширення зон обслуговування; вартiсть харчування, продуктiв, що вiдповiдно до чинного законодавства безкоштовно надаються працiвникам пiдприiмств окремих галузей; оплата щорiчних вiдпусток та iнша додаткова оплата; одноразовi винагороди за вислугу рокiв; оплата працi позаштатних працiвникiв за виконання робiт згiдно з договорами цивiльно-правового характеру, включаючи договiр пiдряду, за умови, що розрахунки з робiтниками за виконану роботу проводить безпосередньо пiдприiмство.
До складу iнших прямих витрат включаються всi iншi виробничi витрати, якi можуть бути безпосередньо вiднесенi до конкретного об'iкта витрат, зокрема вiдрахування на соцiальнi заходи, плата за оренду земельних i майнових паiв, амортизацiя тощо.
При групуваннi витрат пiд об'iктом облiку витрат слiд розумiти продукцiю, роботи, послуги або вид дiяльностi пiдприiмства, якi потребують визначення пов'язаних з iх виробництвом (виконанням) витрат.
Непрямi витрати - це витрати, що не можуть бути вiднесенi безпосередньо до певного об'iкта витрат економiчно можливим шляхом. Такi витрати вiдносяться до вирощування багатьох культур, кiлькох груп тварин, виконання рiзних робiт. Для включення до собiвартостi цi витрати необхiдно попередньо розподiлити мiж об'iктами облiку. Тому на практицi iх часто називають тими, що розподiляються, а згiдно з П(С) БО 16 "Витрати" - загальновиробничими витратами. Склад загальновиробничих витрат буде наведено в iнших роздiлах.
Прямi виробничi витрати облiковуються безпосередньо на рахунку 23 "Виробництво".
Непрямi витрати облiковуються на рахунку 91 "Загальновиробничi витрати". В кiнцi звiтного перiоду рахунок 91 закриваiться шляхом списання розподiлених мiж видами продукцii загальновиробничих витрат в дебет рахунка 23 "Виробництво".
Таким чином, пiдприiмство облiковуi вироблену продукцiю за скороченою (неповною) собiвартiстю.
Порядок облiку готовоi продукцii за скороченою (без частки загальногосподарських i комерцiйних витрат) собiвартiстю i вiднесення умовно-постiйних (адмiнiстративних) витрат прямо на рахунок 79 "Фiнансовi результати", вiдомi в краiнах з розвинутою економiкою, як облiк за методом Директ-Костинга.
За цiiю методикою в тих випадках, коли необхiдно визначити собiвартiсть конкретного виду продукцii включають i долю загальногосподарських та комерцiйних витрат, виходячи з дiючоi на пiдприiмствi ставок iх розподiлу, тобто до повноi фактичноi собiвартостi.
Загальногосподарськi витрати, якi зв'язанi з управлiнням i обслуговуванням пiдприiмства в цiлому, облiковуються на рахунку 92 "Адмiнiстративнi витрати". Витрати на утримання пiдроздiлiв, що займаються збутом продукцii, рекламою, доставкою продукцii споживачам та iншi витрати пiдприiмства з реалiзацii облiковуються на рахунку 93 "Витрати на збут".
Шляхом порiвняння виручки за реалiзовану продукцiю з ii скороченою собiвартiстю визначають маржинальний дохiд, величина якого повинна покрити суму адмiнiстративних витрат i витрат на збут i дати певний прибуток пiдприiмству.
В умовах застосування "Директ-Костинга" бiльш виразно проявляiться рiзна рентабельнiсть готовоi продукцii, оскiльки рiзниця мiж продажними цiнами i скороченою собiвартiстю не вуалюiться внаслiдок списання умовно-постiйних витрат на собiвартiсть конкретноi готовоi продукцii.
Вважаiться, що умовно-постiйнi витрати слабо пов'язанi з собiвартiстю окремих видiв продукцii. Крiм того, такий зв'язок у бiльшостi випадкiв взагалi неможливо встановити, тому розподiл цих витрат пропорцiйно умовним базам призводить до суттiвих викривлень собiвартостi окремих видiв продукцii i визначення iх iстинноi рентабельностi.
Основною метою облiку виробництва i своiчасне, повне, вiрогiдне вiдображення фактичного розмiру i складу витрат та контроль за використанням всiх видiв виробничих ресурсiв, а також обсягу виробленоi продукцii (наданих робiт чи послуг) в натуральних та грошових вимiрниках. З формулювання мети можна визначити основнi завдання облiку виробництва. Це:
В· визначення складу та розмежування виробничих витрат за iх економiчним змiстом, мiсцем прикладення (центрами вiдповiдальностi), елементами, статтями облiку, сумiжними перiодами та iншими ознаками, передбаченими вiдповiдними стандартами фiнансового та управлiнського облiку;
В· своiчасне та повне вiдображення виготовленоi продукцii, наданих робiт чи послуг за iх кiлькiстю та якiстю в розрiзi окремих об'iктiв облiку, центрiв вiдповiдальностi та сумiжних перiодiв;
В· встановлення фактичного рiвня собiвартостi одиницi продукцii (робiт, послуг) вiдповiдно до затверджених положень та порiвняння його з нормативним, розрахунковим (прогнозним, кошторисним) та рiвнем ринкових цiн;
В· формування вiдповiдноi iнформацii про обсяг витрат та виготовленоi продукцii (робiт, послуг) в передбаченiй системi документiв, облiкових реiстрiв та звiтностi.
Щоб виконати цi завдання облiковим працiвникам необхiдно чiтко знати Положення (стандарти) бухгалтерського облiку та загальноприйняту класифiкацiю витрат
Класифiкацiя виробничих витрат.
При калькулюваннi собiвартостi продукцii важливу роль вiдiграi класифiкацiя витрат за елементами (економiчним змiстом) i статтями калькуляцii (характером виникнення i призначенням). Елементи витрат за економiчним змiстом i однорiдними. Витрати, якi утворюють елемент собiвартостi, включають витрати незалежно вiд специфiки виробництва продукцii.
П(С) БО 16 "Витрати" регламентуi порядок витрат операцiйноi дiяльностi за такими економiчними елементами:
тАв матерiальнi затрати;
тАв витрати на оплату працi;
тАв вiдрахування на соцiальнi заходи;
тАв амортизацiя;
тАв iншi операцiйнi витрати.
До складу елемента "Матерiальнi затрати" включаiться вартiсть витрачених у виробництвi (крiм продукту власного виробництва):
тАв сировини й основних матерiалiв;
тАв купiвельних напiвфабрикатiв та комплектуючих виробiв;
тАв палива й енергii;
тАв будiвельних матерiалiв;
тАв запасних частин;
тАв тари й тарних матерiалiв;
тАв допомiжних та iнших матерiалiв.
До складу елемента "Витрати на оплату працi" включаються заробiтна плата за окладами й тарифами, премii та заохочення, компенсацiйнi виплати, оплата вiдпусток та iншого невiдпрацьованого часу, iншi витрати на оплату працi.
До складу елемента "Вiдрахування на соцiальнi заходи" включаються: вiдрахування на пенсiйне забезпечення, вiдрахування на соцiальне страхування, страховi внески на випадок безробiття, вiдрахування на iндивiдуальне страхування персоналу пiдприiмства, вiдрахування на iншi соцiальнi заходи.
До складу елемента "Амортизацiя" включаiться сума нарахованоi амортизацii основних засобiв, нематерiальних активiв та iнших необоротних матерiальних активiв.
До складу елемента "РЖншi операцiйнi витрати" включаються витрати операцiйноi дiяльностi, якi не увiйшли до складу елементiв, наведених вище, зокрема витрати на вiдрядження, на послуги зв'язку, на виплату матерiальноi допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
До фiнансових витрат вiдносяться витрати на проценти за користування отриманими кредитами.
Групування витрат за економiчними елементами здiйснюiться у всiх галузях народного господарства. Це даi можливiсть встановити потребу в оборотних та необоротних активах, показуi скiльки яких активiв втрачено, незалежно де вони виробленi, на якi цiлi використанi, а також характеризуi структуру витрат.
Але класифiкацiя витрат за економiчними елементами не дозволяi обчислювати собiвартiсть окремих видiв продукцii та встановлювати обсяг витрат конкретних пiдроздiлiв пiдприiмства. З цiiю метою застосовують класифiкацiю витрат за статтями калькуляцii залежно вiд iх призначення та мiсця виникнення.
Мiж витратами на виробництво, якi згрупованi за економiчними елементами, i витратами в калькуляцiйному розрiзi iснуi як взаiмозв'язок, так i вiдмiннiсть. Наприклад, до елемента "Матерiальнi витрати" включаються всi витраченi на виробництво матерiали, а в собiвартостi готовоi продукцii за статтями (насiння i посадковий матерiал, добрива, засоби захисту рослин i тварин, корми, сировина i матерiали, паливо i мастильнi матерiали) вiдображаються лише тi з них, якi використанi на виробництво готовоi продукцii (робiт, послуг) рослинництва, тваринництва, промислових та iнших виробництв. РЖнша частина матерiалiв вiдображаiться в статтях, що формують виробничу собiвартiсть ("Загальновиробничi витрати") та у складi витрат дiяльностi ("Адмiнiстративнi витрати", "Витрати на збут").
Перелiк i склад статей калькуляцii виробничоi собiвартостi продукцii (робiт, послуг) встановлюються пiдприiмством самостiйно i залежить як вiд питомоi ваги iх видiв або груп витрат, так i вiд ступеню економiчноi однорiдностi витрат, якi об'iднанi в статтi, специфiки пiдгалузi. органiзацii виробництва, рiзноманiтностi технологiчних процесiв, можливостi прямого або обгрунтованого непрямого вiднесення витрат на собiвартiсть готовоi продукцii (робiт, послуг).
Класифiкацiя за статтями застосовуiться в облiку при формуваннi i визначеннi фактичноi (звiтноi) собiвартостi даi можливiсть здiйснювати контроль цiльового витрачення коштiв та виявити резерви зниження собiвартостi продукцii.
Зважаючи на необхiднiсть всебiчного аналiзу витрат в частинi управлiнського облiку, iх додатково класифiкують за впливом на фiнансовий результат, рiвень собiвартостi продукцii звiтного перiоду, за залежнiстю вiд управлiнського рiшення, втрат вiд прийняття iх альтернативних варiантiв, за можливiстю впливу менеджера чи iншого керiвника пiдроздiлу, а також за необхiднiстю прикладення додаткових ресурсiв для одержання додатковоi одиницi продукцii.
Так, при визначеннi фiнансового результату порiвнюють доходи з витратами звiтного перiоду. Для цього необхiдно видiлити витрати, якi вiдносяться до звiтного перiоду. З цього погляду витрати подiляють на вичерпанi та невичерпанi.
Вичерпанi витрати - це спожита частка всiх витрат пiдприiмства. Такими витратами слiд вважати собiвартiсть реалiзованоi продукцii, включаючи амортизацiйнi витрати.
Невичерпанi витрати - це такi витрати, що позначають розмiр витрачених коштiв, якi принесуть користь у майбутньому. Витраченими коштами слiд вважати вартiсть придбаних виробничих запасiв, основних засобiв, iнших необоротних активiв та факторiв виробництва ще неспожитих у звiтному перiодi.
З цiii точки зору оплата працi робiтникiв i службовцiв, яка спочатку нараховуiться (включаiться до собiвартостi), а потiм сплачуiться (погашення кредиторськоi заборгованостi), i вичерпаними (спожитими) витратами.
Виходячи зi сказаного, можна констатувати, що вичерпанi витрати - це збiльшення зобов'язань або зменшення активiв для отримання доходу звiтного перiоду. З iншого боку, невичерпанi витрати - це збiльшення зобов'язань або зменшення активiв для отримання доходу чи iншоi вигоди в майбутнiх перiодах. Отже, невичерпанi витрати знаходять своi вiдображення в активi балансу, а вичерпанi - у звiтi про фiнансовi результати.
Як вже зазначалось, не всi витрати безпосередньо пов'язанi з виробництвом або придбанням запасiв. Тому, для визначення собiвартостi продукцii (вичерпаних витрат) слiд розрiзняти витрати на продукцiю та витрати перiоду.
Виграти на продукцiю - це витрати, пов'язанi з виробництвом або придбанням товарiв для реалiзацii. У виробничiй сферi до таких витрат належать усi витрати, пов'язанi з виробничим споживанням факторiв виробництва.
Витрати перiоду - це витрати, що не включаються до собiвартостi запасiв i розглядаються як витрати того перiоду, в якому вони були здiйсненi (адмiнiстративнi, витрати на збут, iншi операцiйнi та надзвичайнi витрати).
Вичерпанi витрати на продукцiю вiдображаються у звiтi про фiнансовi результати саме як собiвартiсть реалiзованоi продукцii, що визначаiться з урахуванням змiни залишкiв запасiв.
При прийняттi управлiнського рiшення щодо будь-якоi господарськоi операцii слiд розрiзняти релевантнi та не релевантнi витрати.
Релевантнi витрати - це витрати, якi можуть бути змiненi внаслiдок прийняття управлiнського рiшення, а не релевантнi - не залежать вiд такого рiшення.
Прикладом може бути варiант внесення добрив у грунт власними силами (трактори, сiльськогосподарськi машини, оплата працi працiвникiв i та. iн) або при залученнi до цiii операцii пiдрядникiв. Загальний обсяг таких витрат залежить вiд вибору керiвника, тодi як обсяг i вартiсть внесених добрив чи використаного пального не залежить вiд його рiшення.
При розглядi рiзних альтернативних варiантiв рiшень слiд розрiзняти дiйснi (реальнi) та можливi витрати (втрати).
Дiйснi виграти - це витрачання конкретних ресурсiв (грошей чи iнших активiв). Такi витрати знаходять своi реальне вiдображення в реiстрах бухгалтерського облiку в мiру iх здiйснення.
Можливi витрати ~ це вигода, яка втрачаiться, коли вибiр одного з варiантiв альтернативного рiшення вимагаi вiдмовитися вiд доходу за iншим варiантом, Можливi витрати визначаються лише розрахунково-аналiтичним шляхом i не знаходять свого вiдображення в облiкових реiстрах.
Загальна сума дiйсних та можливих витрат складають релевантнi витрати.
Для оцiнки роботи окремих пiдроздiлiв, керiвникiв чи спецiалiстiв видiляють контрольованi та неконтрольованi витрати.
Контрольованi - це витрати, якi менеджер може безпосередньо контролювати або значним чином впливати на них.
Неконтрольованi - це витрати, якi менеджер не може контролювати чи безпосередньо впливати на них.
До традицiйно контрольованих витрат можна вiднести всi матерiальнi витрати, (палива, добрив, насiння i т. iн) та витрати на оплату працi, а до неконтрольованих - амортизацiйнi вiдрахування.
Фактичний розподiл витрат на контрольованi та неконтрольованi залежить вiд обсягу повноважень керiвника. Однi й тi ж витрати можуть бути контрольованi керiвником пiдприiмства та неконтрольованi керiвником окремого пiдроздiлу.
З точки зору економiчноi теорii видiляють маржинальнi та середнi витрати. Така класифiкацiя пов'язана з наявнiстю умовно-постiйних та змiнних витрат.
ОбтАЩiкти облiку витрат в рослинництвi та iх обТСрунтування.
В рослинництвi видiляють такi групи об'iктiв: 1) сiльськогосподарськi культури, якi дадуть урожай у поточному роцi; 2) сiльськогосподарськi роботи та культури пiд урожай наступного року; 3) витрати, якi пiдлягають розподiлу; 4) iншi об'iкти.
Якщо витрати можна вiднести безпосередньо на вирощування конкретноi культури пiд урожай поточного року, то iх облiковують на аналiтичних рахунках об'iктiв першоi групи. На об'iктах другоi групи облiковують витрати пiд урожай майбутнього року. Витрати, якi вiдносяться до декiлькох об'iктiв i пiдлягають розподiлу, облiковують у третiй групi (ремонт i амортизацiя основних засобiв, витрати по зрошенню i осушенню та iншi). По четвертiй групi облiковують витрати по кормовиробництву i деякi iншi. По зазначених чотирьох групах прийнята конкретна номенклатура об'iктiв облiку витрат, яка маi узгоджуватися з вимогами РЖнструкцii щодо заповнення форми Державного статистичного спостереження № 50-сг "Основнi економiчнi показники роботи сiльгосппiдприiмств за 20рiк", затвердженоi Наказом Держкомстату Украiни вiд 05.11. 2004 р. № 607.
Перша група.
1. Зерновi та зернобобовi культури пшениця озима, гречка, кукурудза на зерно, ячмiнь, горох, овес, iншi зерновi (жито, полба, просо, рис, сорго, чумиза, квасоля, сочевиця, вика i викова сумiш, люпин кормовий, соя та iншi)
Технiчнi культури: соняшник на зерно, соя, рiпак озимий, льон-довгунець, коноплi, буряки цукровi (фабричнi), буряки цукровi (маточнi), iншi культури (висадки-насiнники бурякiв, тютюн, цикорiй, лiкарськi культури трав'янистi однорiчнi, лiкарськi культури трав'янистi багаторiчнi, ефiроолiйнi культури трав'янистi однорiчнi, ефiроолiйнi культури трав'янистi багаторiчнi, ефiроолiйнi культури кущовi, ефiроолiйнi культури деревоподiбнi тощо).
Картопля та овочевi культури: картопля, овочевi культури вiдкритого грунту, баштаннi продовольчi культури (кавуни, динi, гарбузи), iншi культури (капуста, коренеплоднi овочевi культури (буряки, морква, редиска, редька, петрушка), цибуля рiпчаста, цибуля на перо, часник, помiдори, перець солодкий, гiркий, баклажани, огiрки, патисони, кабачки, зелений горошок, кукурудза цукрова в качанах молочно-восковоi стиглостi, салат, зеленi овочевi культури (крiп, шпинат, гiрчиця листова та iншi), багаторiчнi овочевi культури (ревiнь, щавель, хрiн та iншi), насiнництво овочевих культур (окремо маточники, висадки - за основними культурами), овочевi культури закритого грунту (цибуля на перо, огiрки, помiдори, салат, редиска, розсада), гриби. При вирощуваннi овочевих культур окремо облiковують тепличне господарство: теплицi зимовi, теплицi веснянi, парники, шампiньйонницi.
Кормовi культури: буряки кормовi, морква, буряки цукровi на корм, баштаннi кормовi культури, iншi культури (насiнництво кормових коренеплодiв i баштанних культур, кукурудза на силос i зелений корм, iншi силоснi культури, однорiчнi сiянi трави, багаторiчнi сiянi трави, сiножатi та полiпшенi пасовища (включаючи культурнi), сiножатi i пасовища природнi тощо).
Багаторiчнi насадження (плодовi, ягiднi культури та виноградники): насiннячковi культури, кiсточковi культури, ягiдники, шишки хмелю, виноградники, плантацii хмелю.
Квiтникарство: квiтникарство вiдкритого грунту, квiтникарство захищеного грунту, насiння квiтникових культур, розсадники плодових i декоративних культур (окремо за видами та сортами).
Друга група.
Посiв озимих зернових на зерно, посiв озимих зернових на зелений корм i силос, посiв овочевих культур на зиму, пiдняття зябу, лущення
стернi (без зяблевоi оранки), внесення органiчних добрив, внесення мiнеральних добрив, снiгозатримання (у четвертому кварталi), догляд за багаторiчними травами посiву минулих рокiв, посiв багаторiчних трав весною та восени звiтного року, догляд за парами пiд ярi культури врожаю майбутнього року, роботи з докорiнного полiпшення сiножатей i пасовищ, вапнування та гiпсування земель, первинне окультурення мелiоративних земель, пiдготовка теплиць, пiдготовка парникiв, зрошення, осушення, iншi роботи незавершеного виробництва, витрати на утримання мелiоративних споруд, витрати на утримання полезахисних лiсосмуг.
Облiченi витрати на аналiтичних рахунках даноi групи залишаються на кiнець року в незавершеному виробництвi. В наступному роцi iх розподiляють на об'iкти першоi групи пропорцiйно площам посiву, фактич
Вместе с этим смотрят:
1C: Бухгалтерия
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв
Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях
Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях