Облiк доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii ПП "Газель i К"

Змiст

Вступ

1. Теоретичнi основи облiку доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

1.1 Економiчна суть облiку доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

1.2 Критичний огляд законодавчоi бази з облiку доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

1.3 Огляд спецiальних лiтературних джерел щодо облiку доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

2. Облiк доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

2.1 Документальне оформлення доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

2.2 Аналiтичний та синтетичний облiк доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

2.3 Вiдображення iнформацii про доходи вiд реалiзацii готовоi продукцii у фiнансовiй звiтностi

3. Надання рекомендацiй пiдприiмству щодо удосконалення облiк доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

Список використаних джерел

Вступ

В умовах становлення i розвитку ринковоi економiки в Украiнi зростаi роль бухгалтерського облiку i економiчного аналiзу господарськоi дiяльностi пiдприiмства всiх форм власностi як складовоi частини системи економiчноi iнформацii i управлiння.

Джерелами iнформацii послужили данi рiчних звiтiв приватного пiдприiмства "Газель i К" за 2007-2009 р., первиннi i облiковi данi бухгалтерського облiку, фiнансового i податкового облiку, законодавчi i нормативнi акти.

Предметом бухгалтерського облiку i окремi сторони багатогранного процесу розширеного вiдтворення: господарськi факти, явища i процеси (операцii), що зумовлюють рух господарських засобiв, коштiв, а також джерел iх утворення. Предмет бухгалтерського облiку охоплюi весь процес вiдтворення, тобто виробництво, розподiл, обiг та споживання.

Законодавчо закрiплено, що управлiнський (внутрiшньогосподарчий) облiк - це система обробки, що забезпечуi керiвну ланку компанii iнформацiiю, необхiдною для ухвалення рiшень i ефективного управлiння.

Важливi вимоги до бухгалтерського облiку - його простота, чiткiсть, достовiрнiсть поточних i звiтних даних, попередження всiлякого роду спроб перекручування дiйсностi, усунення серйозних недолiкiв в органiзацii бухгалтерського облiку i посилення його ролi в здiйсненнi контролю за

Основними чинниками, що зумовили необхiднiсть видiлення управлiнського облiку з'явилися: концентрацiя капiталу, зовнiшня i внутрiшня конкуренцiя, iнфляцiя, значне зростання масштабiв виробничих витрат. В цих умовах традицiйнi методи бухгалтерського облiку перестали вiдповiдати потребам управлiння. Виникнення управлiнського звичайно пов'язують iз зростанням корпорацiй, виробничим нормуванням i змiною правових i економiчних вiдносин.

Сьогоднi управлiнський облiк приватного пiдприiмства "Газель i К" - це не тiльки облiк витрат пiдприiмства, а, перш за все, добре органiзований аналiтичний облiк i не тiльки витрат, а i таких об'iктiв як основнi засоби, нематерiальнi активи, запаси, грошовi кошти, засоби в розрахунках, капiтал, зобов'язання i т.п. Придбаваючи нове (бiльш вагоме) значення в сучаснiй економiчнiй практицi субтАЩiктiв господарювання, управлiнський облiк не просто реiструi, узагальнюi i контролюi факти господарського життя, вiн забезпечуi управлiнський персонал iнформацiiю про рiзнi аспекти дiяльностi пiдприiмств, якi вiдображаються в бухгалтерському облiку i роблять безпосереднiй вплив на якiсть управлiнських рiшень, ефективнiсть системи управлiння.

1. Теоретичнi основи облiк доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

1.1 Економiчна суть облiк доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

Бухгалтерський облiк на пiдприiмствах Украiни рiзних галузей i форм власностi ТСрунтуiться на iдиних засадах, встановлених Законом Украiни тАЮПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi", який визначаi правовi засади регулювання, органiзацii, ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi i здiйснюiться вiдповiдно до Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку.

Принцип iсторичноi (фактичноi) собiвартостi тАФ це вiдображення у бухгалтерському облiку сировини, матерiалiв, засобiв працi, виробленоi продукцii за собiвартiстю iх придбання або виробництва, тобто за фактичними витратами. Цей принцип ТСрунтуiться на грошовому вимiрнику використання фiнансових, матерiальних i трудових ресурсiв суб'iктом господарювання у створеннi нового продукту. Метою його i визначення ефективностi господарювання, використання показника собiвартостi для обчислення цiни виробника, порiвняння з цiнами на товарному ринку. Принцип собiвартостi продукцii (робiт, послуг) у бухгалтерському облiку в ринкових умовах i важливою передумовою для обТСрунтування ринковоi цiни, маркетингових дослiджень ринку, якостi та дизайну виробiв тощо.

Процес виробництва завершуiться доведенням продукцii до споживача. Реалiзацiя продукцii (Т - Г') - це кiнцева стадiя кругообiгу коштiв пiдприiмства (Г - Т.. В.. Т' - Г'), яка i його важливим показником. Рух товарiв i коштiв створюi основу економiчних вiдносин мiж виробниками, постачальниками, посередниками i покупцями. Для пiдприiмства-виробника реалiзацiя продукцii i свiдченням, що вона за споживчими властивостями, якiстю та асортиментом вiдповiдаi i потребам покупцiв, суспiльному попиту.

На практицi можуть використовуватись два методи визначення моменту реалiзацii продукцii:

а) продукцiю вiдвантажено або вiдпущено споживачу (вiдбулася передача права власностi), - метод нарахування;

б) одержано кошти на рахунок постачальника за реалiзовану продукцiю - касовий метод.

В обох випадках усi розрахунково-платiжнi документи мають бути оформленi вiдповiдно до чинного положення. Реалiзацiя продукцii завжди передбачаi змiну форми вартостi (Т - Г). Тому бартер, або прямий товарообмiн (Т - Т), не можна вважати реалiзацiiю продукцii.

За бартерного обмiну товарiв не вiдбуваiться руху коштiв, нема надходжень виручки вiд реалiзацii продукцii, тобто не вiдбуваiться змiни форми вартостi.

Однак в економiцi Украiни досить велика питома вага товарообмiнних бартерних операцiй.

Зростання бартерних операцiй зумовлене кризовим станом платежiв. Багато пiдприiмств за браком коштiв на рахунках змушенi користуватися бартерними операцiями. Згiдно з дiючим господарським законодавством, бартернi операцii нинi включаються у звiтнiсть з реалiзацii продукцii пiдприiмств, що певною мiрою викривляi реальний стан справ.

Розмiр виручки вiд реалiзацii продукцii, за iнших однакових умов, залежить вiд:

1) кiлькостi, асортименту та якостi продукцii, що пiдлягаi реалiзацii;

2) рiвня реалiзацiйних цiн.

Обсяг (кiлькiсть) реалiзованоi продукцii прямо впливаi на величину виручки, а сама кiлькiсть реалiзованоi продукцii залежить вiд обсягу виробництва товарноi продукцii i змiни величини перехiдних залишкiв нереалiзованоi продукцii на початок i кiнець року. Асортимент реалiзованоi продукцii справляi двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязi реалiзованоi продукцii питомоi ваги асортименту з бiльш високою цiною збiльшуi величину виручки, i навпаки.

Прямий вплив на розмiр виручки справляi й рiвень вiдпускних цiн. У свою чергу, на рiвень цiн впливають якiсть i споживчi властивостi, строки реалiзацii продукцii, попит i пропонування на ринку.

На окремi види продукцii, робiт i послуг держава встановлюi фiксованi чи регульованi цiни. Тодi виручка вiд реалiзацii продукцii залежить вiд рiвня прейскурантних цiн. За умов ринковоi економiки iснують вiльнi, фiксованi i регульованi цiни. Фiксованi цiни встановлюються адмiнiстративно (державою), переважно на послуги першоi необхiдностi i на товари, якi монопольно виготовляються державою (газ, електроенергiя та iн.). Регульованi цiни встановлюються регулюванням рiвня рентабельностi товарiв першоi необхiдностi, наприклад хлiбобулочних виробiв, продуктiв дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються iндикативнi цiни - мiнiмальний i максимальний рiвнi цiн. У рештi випадкiв користуються вiльними цiнами, тобто цiнами, якi склалися на ринку пiд впливом попиту i пропозицiй за домовленiстю сторiн - постачальникiв i споживачiв.

Установлюючи вiльнi цiни, за основу беруть собiвартiсть i прибуток (планову рентабельнiсть). Потiм додають акцизний збiр (для пiдакцизноi продукцii) i податок на додану вартiсть.

Розрахунок цiни продукцii можна здiйснити за такими формулами:

Ц1 = С + П

де Ц1 - цiна продукцii (цiна виробника продукцii); С - собiвартiсть продукцii; П - прибуток.

Ц2 = С + П + ПДВ,

де Ц2 - цiна продукцii з податком на додану вартiсть; ПДВ - податок на додану вартiсть.

Ц3 = С + П + АЗ + ПДВ,

де - Ц3 цiна продукцii з акцизним збором i податком на додану вартiсть; A3 - акцизний збiр.

Вiдтак повну роздрiбну цiну продукцii можна розрахувати за формулою:

Ц4 = С + П + A3 +ПДВ + ТН,

де Ц4 - роздрiбна цiна продукцii; ТН - торгова нацiнка.

Приклад 1.

Собiвартiсть виробу "А" становить 6 грн. Планова рентабельнiсть реалiзацii - 35%. Оптова цiна виробу "А" буде дорiвнювати 8,10 грн. (6 + 6х0,35). Цiна виробу "А" з податком на додану вартiсть за ставки податку 20 % дорiвнюватиме 9,72 грн. (8,10 + 8,10х0,2). Роздрiбна цiна виробу "А" за торговоi нацiнки 30 % дорiвнюватиме 12,64 грн. (9,72 + 9,72 х 0,3).

Приклад 2.

Собiвартiсть пiдакцизного виробу "Б" становить 6 грн. Прибуток - 1,5 грн. за плановоi рентабельностi 25 % (6 х 0,25). Ставка акцизного збору - 2,5 грн. Тодi цiна пiдакцизного виробу "Б" дорiвнюватиме 10 грн. (6 + 1,5 + 2,5). Цiна пiдакцизного виробу "Б" з податком на додану вартiсть дорiвнюватиме, за ставки податку 20 %, 12 грн. (10 + 10 х 0,2). Роздрiбна цiна пiдакцизного виробу "Б" з торговою нацiнкою 15 % дорiвнюватиме 13,8 грн. (12 + 12 х 0,15).

Залежно вiд того, кому реалiзуiться продукцiя, встановлюються вiдпускнi та роздрiбнi цiни. Вiдвантаження продукцii здiйснюiться посередникам оптом або партiями за вiдпускними цiнами. Посередники реалiзують цю продукцiю роздрiбним торговим органiзацiям за цiнами, якi включають збутовi нацiнки. Безпосередньо споживачам роздрiбнi торговi органiзацii продають товари за роздрiбними цiнами, тобто з торговою нацiнкою. Продаючи товари за фiксованими цiнами, торговi органiзацii отримують торгову знижку.

За умов ринковоi економiки цiни стають найважливiшим фактором регулювання процесу виробництва та споживання i безпосередньо впливають на попит i пропонування. Планову виручку вiд реалiзацii продукцii визначають методом прямого рахунку, множенням кiлькостi реалiзованих виробiв на iхню реалiзацiйну цiну i додаванням отриманих сум за всiiю номенклатурою виробiв. Виручку вiд реалiзацii кожноi номенклатури виробiв визначають за формулою:

В = РхЦ,

де В - виручка, Р- кiлькiсть реалiзованих виробiв, Ц - цiна реалiзацii кожного виробу. Обсяг реалiзацii можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробiв у плановому перiодi, додаючи залишки виробiв на початок планового перiоду i вiднiмаючи такi на кiнець планового перiоду. Плановий обсяг реалiзацii обраховують з формули:

Р = З1 + Т - З2

де Р - обсяг реалiзацii в плановому перiодi; З1 - залишки кожного виду готових виробiв на складi та вiдвантажених на початок планового перiоду; Т - випуск товарноi продукцii в плановому перiодi; 32 - залишки кожного виду виробiв на складi на кiнець планового перiоду.

Реалiзацiйнi цiни в плановому перiодi визначають на основi цiн базового перiоду, якi коригують на передбачуванi змiни в плановому перiодi, у тiм числi з урахуванням попиту i пропонування.

Коли асортимент виробiв надто великий, розрахунок плану реалiзацii можна здiйснювати комбiнованим методом. Виручку вiд реалiзацii основних видiв продукцii визначають методом прямого рахунку, а для пiдрахунку виручки вiд реалiзацii виробiв iншого асортименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всiiю номенклатурою залишкiв виробiв, додають до нього вартiсть залишкiв на початок планового перiоду i вiднiмають очiкуванi залишки на кiнець планового перiоду за вiдпускними вiльними цiнами i за собiвартiстю.

Виручка вiд реалiзацii продукцii, робiт i послуг i основним джерелом вiдшкодування коштiв на виробництво i реалiзацiю продукцii, утворення доходiв i формування фiнансових ресурсiв. За ринковоi економiки обсягу продажу i виручцi придiляiться особлива увага. Вiд величини виручки залежить не тiльки внутрiшньовиробниче вiдшкодування витрат i формування прибутку, а й своiчаснiсть i повнота податкових платежiв, погашення банкiвських кредитiв, якi впливають на рiвень виплачених вiдсоткiв, що в кiнцевому рахунку позначаiться на фiнансовому результатi дiяльностi пiдприiмства.

Виручка вiд реалiзацii продукцii- це сума коштiв, якi надiйшли на рахунок пiдприiмства за реалiзовану продукцiю. Вона i основним джерелом грошових доходiв i фiнансових ресурсiв пiдприiмств. Виручка вiд реалiзацii продукцii i фiнансовою категорiiю, яка виражаi грошовi вiдносини мiж постачальниками i споживачами товару.

1.2 Критичний огляд законодавчоi бази з облiк доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

В усьому свiтi цiни та iх змiни ринок розглядаi як сигнали для визначення економiчноi поведiнки субтАЩiктiв на певний час. Наприклад, компанiя радше вкладатиме кошти у виробництво того товару, роботи чи послуги, де рiвень цiн значно перевищуi собiвартiсть. Також досить поширеними i цiновi вiйни, але кiлькiсть ринкiв, на яких вони точаться, постiйно зменшуiться. Це вiдбуваiться оскiльки сучаснi ринки передусiм i ринками нецiновоi конкуренцii (товари конкурують за рiвнем якостi i ступенем забезпечення потреб споживачiв), хоча цiна залишаiться тим фактором, який також береться до уваги. Тому провiднi краiни свiту намагаються забезпечити конкурентний розвиток з мiнiмальним втручанням у процеси цiноутворення та збуту. Теоретично конкуренцiя змушуi виробникiв знижувати або пiдвищувати цiни, практично держава маi значний вплив на формування цiн та iх рiвень.

Важливо памтАЩятати, що у фактичних i порiвнянних цiнах на рiчнiй, квартальнiй i мiсячнiй основi обчислюiться ВВП Украiни (детальнiше див. Концепцiю розвитку системи нацiональних рахункiв, що схвалена розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 25 липня 2002 р. № 413-р).

В Украiнi держава поступово вiдмовляiться вiд встановлення цiн. Результат можна побачити вже зараз. Ранiше держава встановлювала всi цiни, а тепер тАУ лише цiни на тi товари, що нею виробляються в особi ii органiв та пiдприiмств. Вiдповiдно до ст. 116. Конституцii Украiни, Кабiнет Мiнiстрiв Украiни Влзабезпечуi проведеннятАж цiновоiтАж полiтикиВ», та й Господарський кодекс Украiни одним з основних засобiв регулюючого впливу держави на дiяльнiсть субтАЩiктiв господарювання визначаi регулювання цiн i тарифiв (ст. 12).

Надзвичайно важливу роль у вивченнi питання цiн i цiноутворення вiдiграi категорiя оцiнки та оцiночноi дiяльностi, якi в данiй статтi не розглядаються. Вiдзначимо лише те, що незалежна оцiнка тАУ це не лише встановлення цiни експертом, а i його вiдповiдальнiсть за надану оцiнку. Що до оцiночноi дiяльностi, то вона достатньо врегульована в чинному законодавствi.

Основнi принципи встановлення i застосування цiн i тарифiв, а також органiзацiю контролю за iх дотриманням на територii Украiни визначаi закон ВлПро цiни i цiноутворенняВ». Крiм того окремi елементи державного втручання в економiку через цiни визначають такi закони:

Про мiсцеве самоврядування в Украiнi;

Господарський кодекс Украiни;

Про пiдприiмства в Украiнi;

Про захист економiчноi конкуренцii;

Про мiсцеве самоврядування в Украiнi;

Про РДдиний митний тариф;

Про оплату працi.

Тим не менше, складаiться враження, що в нашiй краiнi вiдсутня iдина полiтика щодо цiн i цiноутворення, навiть незважаючи на значну кiлькiсть законiв, що iх регламентують. Це можна було б зрозумiти, якби ми мали чiтку полiтику в напрямку забезпечення конкурентних умов розвитку, але або Антимонопольному комiтету не вистачаi ВлпотужностейВ», або законодавча та виконавча гiлки влади не надають цьому належноi уваги. В результатi страждаi i соцiальна полiтика, яка маi бути спрямована не лише на мiнiмiзацiю цiн, а й на пiдвищення рiвнiв доходiв населення. Стаття 10 Господарського кодексу Украiни одним з основних напрямкiв економiчноi полiтики держави визначаi цiнову полiтику, полiтику, спрямовану на Влрегулювання державою вiдносин обмiну мiж субтАЩiктами ринку з метою забезпечення еквiвалентностi в процесi реалiзацii нацiонального продукту, дотримання необхiдноi паритетностi цiн мiж галузями та видами господарськоi дiяльностi, а також забезпечення стабiльностi оптових i роздрiбних цiнВ» та антимонопольно-конкурентну полiтику, спрямовану на Влстворення оптимального конкурентного середовища дiяльностi субтАЩiктiв господарювання, забезпечення iх взаiмодii на умовах недопущення проявiв дискримiнацii одних субтАЩiктiв iншими, насамперед у сферi монопольного цiноутворенняВ». Держава здiйснюi контроль i нагляд за господарською дiяльнiстю суб'iктiв господарювання у сферi цiн i цiноутворення тАУ з питань додержання суб'iктами господарювання державних цiн на продукцiю i послуги (ст. 19).

Господарський кодекс Украiни встановлюi, що державне регулювання цiн здiйснюiться шляхом встановлення:

фiксованих державних i комунальних цiн;

граничних рiвнiв цiн;

граничних рiвнiв торговельних надбавок i постачальницьких винагород;

граничних нормативiв рентабельностi;

шляхом запровадження обов'язкового декларування змiни цiн.

Стаття 23 Закону Украiни тАЮПро пiдприiмства в УкраiнiтАЭ встановлюi, що Влпiдприiмство реалiзуi свою продукцiю, майно за цiнами i тарифами, що встановлюються самостiйно або на договiрнiй основiВ», крiм передбачених законодавством випадкiв, коли встановлюються державнi цiни й тарифи. В розрахунках iз зарубiжними партнерами застосовуються контрактнi цiни, що формуються вiдповiдно до умов i цiн свiтового ринку. Стаття 44 Господарського кодексу Украiни одним з принципiв пiдприiмницькоi дiяльностi визначаi принцип самостiйного встановлення цiн на продукцiю та послуги вiдповiдно до закону. На продукцiю пiдприiмств, якi займають монопольне становище на ринку товарiв, допускаiться державне регулювання цiн вiдповiдно до Закону Украiни "Про цiни i цiноутворення".

Вiдповiдно до Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 9 ВлЗапасиВ» готовою вважаiться продукцiя, яка виготовлена на пiдприiмствi, призначена для продажу i вiдповiдаi технiчним i якiсним характеристикам, якi передбаченi договором або iншим нормативно-правовим актом.

Випущена з виробництва готова продукцiя здаiться на склад за накладними. В бухгалтерii на пiдставi накладних ведеться накопичувальна вiдомiсть випуску готовоi продукцii, у якiй випущена продукцiя групуiться за видами i сортами (номенклатурними номерами) i вiдображаiться за двома оцiнками - за облiковою вартiстю (плановою собiвартiстю або за вiдпускними цiнами без ПДВ) i фактичною собiвартiстю. Такий порядок оцiнки зумовлений тим, що фактичну собiвартiсть готовоi продукцii, випущеноi протягом мiсяця з виробництва, визначають тiльки наприкiнцi мiсяця пiсля вiдображення всiх прямих затрат i розподiлу непрямих витрат та складання звiтноi калькуляцii.

Данi вiдомостi випуску готовоi продукцii i пiдставою для РЗРЗ оприбуткування.

Синтетичний облiк наявностi i руху готовоi продукцii за фактичною собiвартiстю ведеться на активному рахунку 26 ВлГотова продукцiяВ». Оприбуткування випущеноi з виробництва продукцii вiдображаiться по дебету рахунка 26 ВлГотова продукцiяВ» i кредиту рахунка 23 ВлВиробництвоВ».

Виконанi i зданi за актами замовникам роботи списуються з кредита рахунка 23 ВлВиробництвоВ» на дебет рахунка 903 ВлСобiвартiсть реалiзованих робiт i послугВ».

Пiдприiмства реалiзують свою продукцiю покупцям на пiдставi укладених договорiв (угод). Вiдпуск готовоi продукцii покупцям оформляiться накладною на вiдпуск товарно-матерiальних цiнностей (ф. № М-20), яка i пiдставою для списання готовоi продукцii пiдприiмством-виробником. що здiйснило ii вiдпуск, для оприбуткування ii пiдприiмством-одержувачем та для дозволу на вивезення ii з територii пiдприiмства-постачальника.

У накладнiй зазначаються назва, номенклатурний номер, одиниця вимiру, кiлькiсть, цiна кожного виду i сорту продукцii, що вiдпускаiться. За потреби (при значнiй кiлькостi назв, видiв готовоi продукцii, що вiдпускаiться) накладна за формою № 20 складаiться як обов'язковий додаток до товарно-транспортноi накладноi (ф. № РЖ-ТН або № РЖ-ТР спирт). Якщо данi про готову продукцiю, яка вiдпускаiться i вивозиться автотранспортом на сторону, вмiщуються у товарно-транспортнiй накладнiй, то накладна за формою № М-20 не складаiться.

Згiдно iз Законом Украiни ВлПро податок на додану вартiстьВ» постачальник (продавець) повинен надати пiдприiмству-покупцю податкову накладну, форма РЖ порядок заповнення якоi затвердженi наказом ДПА Украiни. В податковiй накладнiй, крiм iнших реквiзитiв, вказуються цiна, ставка i сума ПДВ, загальна сума, що пiдлягаi сплатi постачальнику. У разi звiльнення вiд оподаткування готовоi продукцii згiдно зi ст. 5 Закону в податковiй накладнiй зазначаiться ВлЗвiльнено вiд ПДВВ» з посиланням на вiдповiдний пункт ст. 5 Закону. Податкова накладна виписуiться в двох примiрниках, оригiнал якоi надаiться покупцевi (одержувачу готовоi продукцii), а копiя зберiгаiться у пiдприiмства (продавця) як звiтний i розрахунковий податковий документ.

Податкова накладна надаi право покупцю, зареiстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту (з вiднесенням на дебет рахунка 641 ВлРозрахунки за податкамиВ») витрат по сплатi ПДВ постачальнику (продавцю) при придбаннi матерiальних цiнностей (робiт, послуг). Якщо покупець не i платником податку, то податкова накладна йому не надаiться.

Для проведення розрахункiв з покупцем постачальник виписуi рахунок-фактуру та iншi розрахунково-платiжнi документи, що пiдтверджують факт передачi (вiдпуску) матерiальних цiнностей i iх оплату з зазначенням суми ПДВ.

Постачальник може включити до рахунка-фактури покупця, крiм вартостi вiдвантаженоi продукцii, вартiсть тари, вiдвантаженоi з продукцiiю (якщо вона не включена у вiдпускну вартiсть продукцii i оплачуiться понад ii вiдпускну вартiсть), а також транспортнi витрати.

Аналiтичний облiк вiдвантаження i реалiзацii продукцii, а також розрахункiв з покупцями i замовниками пiдприiмства ведуть у вiдомостi № 16 вiдвантаження, вiдпуску i реалiзацii продукцii. Записи в цiй вiдомостi (як i в журналi - ордерi № 6) здiйснюють в лiнiйному (позицiйному) порядку, що даi можливiсть бачити, за яким розрахунковим документом, яка сума пiдлягаi до сплати покупцем (замовником), а також робиться вiдмiтка про оплату. При спрощенiй формi облiк вiдвантаження i реалiзацii продукцii ведуть у вiдомостi ф. № В-6.

Законодавством для облiку реалiзацii встановлено метод нарахування.

При методi нарахування датою реалiзацii вважаiться дата передачi права власностi на продукцiю (роботи, послуги) згiдно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно вiд строку здiйснення платежiв. У цьому разi датою реалiзацii вважаiться дата вiдвантаження готовоi продукцii покупцям (а для робiт, послуг тАУ дата оформлення документiв, якi засвiдчують iх виконання).

Вiдповiдно до нацiонального Плану рахункiв на вiдпускну вартiсть вiдвантаженоi (реалiзованоi) покупцям готовоi продукцii в бухгалтерському облiку пiдприiмства робиться запис по дебету рахунка 36 ВлРозрахунки з покупцями i замовникамиВ» i кредиту рахунка 701 ВлДоход вiд реалiзацii готовоi продукцiiВ».

Одночасно робиться запис на списання виробничоi собiвартостi реалiзованоi продукцii:

Д-т рах. 901 ВлСобiвартiсть реалiзованоi готовоi продукцiiВ»

К-т рах. 26 ВлГотова продукцiяВ».

Сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до суми доходу вiд реалiзацii готовоi продукцii, вiдображаiться записом по дебету рахунка 701 ВлДоход вiд реалiзацii готовоi продукцiiВ» в кореспонденцii з кредитом рахунка

641 ВлРозрахунки за податкамиВ».

Якщо на рахунок пiдприiмства надходять кошти вiд покупцiв у порядку попередньоi оплати за продукцiю, що пiдлягаi вiдвантаженню, то в бухгалтерському облiку роблять запис:

Д-т рах. ЗРЖ ВлРахунки в банкахВ»

К-т рах. 36 ВлРозрахунки з покупцями i замовникамиВ».

Одночасно одержана плата зараховуiться в доход вiд реалiзацii звiтного перiоду записом:

Д-т рах. 36 ВлРозрахунки з покупцями i замовникамиВ»

К-т рах. 701 ВлДоход вiд реалiзацii готовоi продукцiiВ».

При реалiзацii продукцii в порядку попередньоi оплати у пiдприiмства виникаi зобов'язання перед бюджетом по сплатi ПДВ, сума якого обчислюiться за встановленою ставкою до суми доходу вiд реалiзацii i в бухгалтерському облiку вiдображаiться записом:

Д-т рах. 643 ВлПодатковi зобов'язанняВ»

К-т рах. 641 ВлРозрахунки за податкамиВ».

Вiдвантажена (реалiзована) покупцям попередньо оплачена готова продукцiя за виробничою собiвартiстю списуiться з балансу записом:

Д-т рах. 901 ВлСобiвартiсть реалiзованоi готовоi продукцiiВ»

К-т рах. 26 ВлГотова продукцiяВ».

Пiсля вiдвантаження покупцям попередньо оплаченоi готовоi продукцii на суму податкового зобов'язання роблять запис:

Д-т рах. 701 ВлДоход вiд реалiзацii готовоi продукцiiВ»

К-т рах. 643 ВлПодатковi зобов'язанняВ».

Витрати, пов'язанi з реалiзацiiю готовоi продукцii, якi здiйснюються за рахунок пiдприiмства-постачальника, вiдображають на рахунку 9^3 ВлВитрати на збутВ». До складу витрат на збут належать:

- витрати на тару й упаковку на складах готовоi продукцii, якщо вони не передбаченi технологiчним процесом виробництва i не входять до виробничоi собiвартостi продукцii. Витрати на тару належать до складу витрат на збут у тому разi, якщо затарення й упаковка здiйснюiться пiсля ii здачi на склад;

- витрати на вiдшкодування складських, навантажувально-розвантажувальних, перевалочних, страхових витрат постачальника, якi не включаються до цiни продукцii згiдно з умовами поставки, передбаченими угодою сторiн;

- витрати на оплату послуг транспортно-експедицiйних, страхових i посередницьких органiзацiй (включаючи комiсiйну винагороду);

- витрати на оплату експортного (вивiзного) мита i митних зборiв;

- витрати на проведення реклами i передпродажну пiдготовку товарiв (поширення цiлеспрямованоi iнформацii про переваги конкретноi продукцii, створення популярностi i попиту на цю продукцiю для оперативнiшого просунення ii на ринку) та iн.

У мiру здiйснення зазначених витрат у бухгалтерському облiку роблять запис по дебету рахунка 93 ВлВитрати на збутВ» у кореспонденцii з кредитом рахункiв:

20 ВлВиробничi запасиВ» (на вартiсть тари i тарних матерiалiв, використаних для упаковки i затарення готовоi продукцii);

23 ВлВиробництвоВ», 63 ВлРозрахунки з постачальниками i пiдрядчикамиВ», 685 ВлРозрахунки з iншими кредиторамиВ» (на вартiсть послуг власного автотранспорту та стороннiх органiзацiй при перевезеннi вiдвантаженоi продукцii, навантажувально-розвантажувальнi та iншi роботи);

66 ВлРозрахунки з оплати працiВ», 65 ВлРозрахунки за страхуваннямВ» (на суму заробiтноi плати, нарахованоi працiвникам за роботи по упаковцi, затаренню та вiдвантаженню готовоi продукцii покупцям; нарахованi збори на соцiальне та пенсiйне страхування) та iн.

Наприкiнцi звiтного перiоду витрати, вiдображенi на дебетi рахунка 93 -ВлВитрати на збутВ», списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка 79 ВлФiнансовi результатиВ», субрахунок 791 ВлРезультат основноi дiяльностiВ». Отже, на кредитi рахунка 70 ВлДоходи вiд реалiзацiiВ» (субрахунки 701 ВлДоход вiд реалiзацii готовоi продукцiiВ», 703 ВлДоход вiд реалiзацii робiт i послугВ») вiдображають суму доходiв, одержаних пiдприiмством вiд реалiзацii готовоi продукцii, виконаних робiт i послуг, а на дебетi тАФ нараховану суму ПДВ, що пiдлягаi перерахуванню до бюджету. Шляхом порiвняння кредитового i дебетового оборотiв рахунка 70 ВлДоходи вiд реалiзацiiВ» пiдприiмство визначаi чистий доход вiд реалiзацii продукцii (робiт, послуг), який списуiться на фiнансовi результати проводкою:

Д-т рах. 70 ВлДоходи вiд реалiзацiiВ» (вiдповiдний субрахунок)

К-т рах. 79 ВлФiнансовi результатиВ», субрахунок 791 ВлРезультат основноi дiяльностiВ».

Наприкiнцi звiтного перiоду на дебет рахунка 79 ВлФiнансовi результатиВ», субрахунок 791 ВлРезультат основноi дiяльностiВ» списують:

тАФ собiвартiсть реалiзованоi продукцii, робiт послуг (з кредиту рахунка 90 ВлСобiвартiсть реалiзацiiВ» (вiдповiдний субрахунок);

витрати, пов'язанi з реалiзацiiю (з кредита рахунка 93 ВлВитрати на збутВ»);

адмiнiстративнi витрати (з кредита рахунка 92 ВлАдмiнiстративнi витратиВ»);

iншi витрати операцiйноi дiяльностi (з кредита рахунка 94 ВлРЖншi витрати операцiйноi дiяльностiВ»), а також суму податку на прибуток вiд основноi дiяльностi, нараховану за даними бухгалтерського облiку (з кредита рахунка 98 ВлПодатки на прибутокВ»).

За даними рахунка 79 ВлФiнансовi результатиВ» визначають фiнансовий результат (прибуток, збиток) вiд основноi дiяльностi, який вiдображають записами:

а) на суму одержаного прибутку:

Д-т рах. 79 ВлФiнансовi результатиВ»

К-т рах. 441 ВлПрибуток нерозподiленийВ»;

б) на суму збитку:

Д-т рах. 442 ВлНепокритi збиткиВ»

К-т рах. 79 ВлФiнансовi результатиВ».

Данi рахунка 79 ВлФiнансовi результатиВ» використовують для складання Звiту про фiнансовi результати.

1.3 Огляд спецiальних лiтературних джерел щодо облiк доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii

Закон Украiни тАЬПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ вiд 17 липня 1999 року вимагаi внесення iстотних змiн до системи бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi пiдприiмств, органiзацiй i установ. Цi змiни стосуються в першу чергу оцiнки активiв i пасивiв, вiдображення в облiку доходiв i витрат та форм i змiсту фiнансовоi звiтностi.

Впровадження в Украiнi з 2000 року нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку (ПСБО), розроблених на основi мiжнародних стандартiв, передбачаi збереження методологiчних пiдходiв i рiшень, якi виправдали себе в практицi ведення бухгалтерського облiку на пiдприiмствах i в органiзацiях Украiни, та не суперечать новим нормативним документам з реформування бухгалтерського облiку.

Принципи та правила ведення бухгалтерського (фiнансового) облiку в свiтовiй практицi регулюються нацiональними положеннями (стандартами), якi розробляють професiональнi органiзацii бухгалтерiв, i затверджуються нацiональним законодавством. При цьому спираються на концептуальну основу складання та подання фiнансових звiтiв, яка розроблена Комiтетом з мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку.

За Законом Украiни тАЬПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ прiоритетною i оцiнка активiв за iх iсторичною (фактичною) собiвартiстю, яка визначаiться на основi витрат на iх виробництво або придбання.

Основи новоi системи бухгалтерського облiку закладенi в Законi Украiни тАЭПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ та конкретизованi в нацiональних положеннях (стандартах) бухгалтерського облiку. Методологiчнi засади застосування нового Плану рахункiв бухгалтерського облiку та облiку окремих господарських операцiй викладенi у вiдповiдних положеннях (стандартах) бухгалтерського облiку.

Законом Украiни тАЬПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ пiдприiмствам надано право самостiйно визначати облiкову полiтику та розробляти систему i форми внутрiшньогосподарського (управлiнського) облiку, звiтностi i контролю господарських операцiй (ст. 8, п. 5). Отже, держава встановила правила й процедури обробки економiчноi iнформацii та складання фiнансовоi звiтностi тiльки для зовнiшнiх користувачiв.

Згiдно iз Законом вiдповiдальнiсть за органiзацiю бухгалтерського облiку несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здiйснюi керiвництво пiдприiмством вiдповiдно до законодавства та установчих документiв (ст. 3). Керiвник пiдприiмства зобовтАЩязаний створити необхiднi умови для правильного ведення бухгалтерського облiку (ст. 6).

Новий План рахункiв разом з РЖнструкцiiю про його застосування встановлюють загальний концептуальний пiдхiд до побудови системи бухгалтерського облiку на основi мiжнародних стандартiв.

Нацiональнi положення (стандарти) бухгалтерського облiку, новий План рахункiв i РЖнструкцiя про його застосування спрямованi на органiзацiю фiнансового облiку та фiнансовоi звiтностi. Управлiнський облiк пiдприiмства мають розробляти самостiйно та застосовувати з врахуванням конкретних умов дiяльностi пiдприiмства з метою одержання необхiдноi облiково-економiчноi iнформацii для прийняття оптимальних управлiнських рiшень.

Фiнансова звiтнiсть розрахована на потреби користувачiв в умовах ринковоi економiки. Показники фiнансовоi звiтностi мають деталiзуватись, розкриватись та контролюватись пiдсистемою управлiнського облiку та внутрiшнього контролю.

Програма реформування бухгалтерського облiку в Украiнi передбачаi збереження стабiльностi бухгалтерського облiку i створення умов для еволюцiйного його розвитку без руйнування накопиченого досвiду його ведення в народному господарствi. В 2000 роцi сталися принциповi змiни в органiзацii i веденнi бухгалтерського облiку в Украiнi, якi випливають iз вимог мiжнародних стандартiв. Здiйснено перехiд пiдприiмств i органiзацiй на нову методологiю бухгалтерського облiку господарських операцiй, доходiв, витрат i фiнансових результатiв та на нову систему бухгалтерського облiку. Цей перехiд вимагаi вiд бухгалтерських служб пiдприiмств i органiзацiй ТСрунтовноi самостiйноi професiйноi перепiдготовки бухгалтерiв та пристосування бухгалтерських регiстрiв до вимог новоi системи бухгалтерського облiку.

Успiшне застосування в практицi роботи пiдприiмств, органiзацiй та установ Украiни нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, нового Плану рахункiв та РЖнструкцii про його застосування може бути здiйснене тiльки на основi докорiнноi перебудови староi системи бухгалтерського облiку. А це потребуi вiдповiдноi перепiдготовки бухгалтерських служб пiдприiмств. Без належноi перепiдготовки бухгалтерiв перехiд на нову систему бухгалтерського облiку приведе до серйозних помилок у здiйсненнi облiкових записiв, до недостатньоi точностi та обтАЩiктивностi фiнансовоi звiтностi.

Перехiд в 2000 роцi народного господарства Украiни на нову систему бухгалтерського облiку за нацiональними положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, якi розробленi на основi мiжнародних стандартiв, та на новий План рахункiв бухгалтерського облiку повтАЩязаний з необхiднiстю вирiшення ряду проблем новоi методологii бухгалтерського облiку.

У звтАЩязку з тим, що РЖнструкцiя про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку написана вельми лаконiчно, i в нiй залишились невирiшеними або неконкретизованими важливi питання методологii бухгалтерського облiку, практичнi працiвники бухгалтерськоi служби Украiни, викладачi вищих та середнiх навчальних закладiв поставленi перед необхiднiстю самостiйно вирiшувати цi питання. Очевидно, що такий пiдхiд не сприятиме реформуванню бухгалтерського облiку в Украiнi, успiшному застосуванню пiдприiмствами i органiзацiями новоi системи бухгалтерського облiку, забезпеченню ведення бухгалтерського облiку на належному рiвнi.

На погляд автора, одним iз основних, найскладнiших та проблемних питань методологii новоi системи бухгалтерського облiку i правильне та рацiональне вiдображення в бухгалтерському облiку первiсноi вартостi (фактичноi собiвартостi) виробничих запасiв i товарiв, визначення та вiдображення в синтетичному й аналiтичному облiку фактичноi собiвартостi матерiалiв та комплектуючих виробiв, витрачених на виробництво продукцii (робiт, послуг), а також собiвартостi реалiзованих готовоi продукцii (робiт, послуг) на виробничих пiдприiмствах i товарiв у торгiвлi.

Складнiсть ведення бухгалтер

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях