Облiк працi та ii оплати

МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

Одеський державний аграрний унiверситет

Економiчний факультет

Кафедра бухгалтерського облiку i аудиту

Ковбасюк Людмила Володимирiвна

Дипломна робота

ВлОблiк i аудит працi та ii оплати в ТОВ тАЬАгрофiрма Мар'янiвськатАЭ Ширяiвського району Одеськоi областiВ»

Спецiальнiсть -7.050106 ВлОблiк i аудитВ»

Освiтньо тАУ квалiфiкацiйний рiвень тАУ спецiалiст

Керiвник: __________ к.е.н. доц. Цуканов О.Ю.

___________ асистент Шептилiс О.О.

Консультанти:

з економiчноi кiбернетики : __________ асистент Чижевська Н.В.

з охорони навколишнього

середовища : __________ асистент Дрьомова Н.В.

Допускаiться до захисту в ДЕК

_____________2006 р.

Зав.кафедри к.е.н. доц. Цуканов О.Ю.

Одеса 2006

Змiст

Вступ

1. Теоретичнi основи облiку працi та ii оплати

1.1 Науковi основи облiку працi та ii оплати

1.2 Поняття, види та форми оплати працi

2 Сучасний стан облiку працi та ii оплати в господарствi

2.1 Органiзацiйно-економiчна характеристика ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ Ширяiвського району Одеськоi областi

2.2 Первинний облiк затрат працi та ii оплати

2.3 Синтетичний та аналiтичний облiк працi та розрахункiв по ii оплатi

3 Аудит облiку працi та ii оплати

3.1 Органiзацiя i методика аудиту нарахування оплати працi на пiдприiмствi

3.2 Органiзацiя i методика проведення аудиту розрахункiв з працiвниками по оплатi працi

3.3 Автоматизацiя облiку працi та розрахункiв по ii оплатi

4 Охорона навколишнього середовища

Висновки i пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додатки

ВСТУП

В умовах ринковоi економiки, завдяки специфiчним властивостям заробiтна плата вiдiграi значну роль у розвитку всiх галузей народного господарства. Основним ii функцiональним призначенням i стимулювання продуктивностi працi, вiдтворення робочоi сили та вирiшення соцiальних потреб суспiльства. Ми подiляiмо думку деяких економiстiв про те, що в усьому свiтi ще не знайдено бiльш унiверсальнiшого засобу залучення людей до працi, нiж заробiтна плата.

Однак, як свiдчать спостереження, в Украiнi оплата працi не виконуi свого функцiонального призначення, особливо в аграрному секторi, де рiвень ii найнижчий.

В умовах ринкових вiдносин в сiльському господарствi великого значення набуваi полiпшення системи оплати працi i матерiального стимулювання. Найбiльш помiтними недолiками цiii системи i, по-перше, перевищення темпiв зростання оплати працi над ii продуктивнiстю i, по-друге, помiтне зниження матерiальноi зацiкавленостi бiльшостi трудiвникiв села у досягненнi високих кiнцевих результатiв. Зауважимо, що данi недолiки мають загальну соцiально-економiчну базу i не iзольованi один вiд одного.

Об`iктом дослiдження i ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ Ширяiвського району Одеськоi областi.

Основними завданнями написання дипломноi роботи i:

В· Вивчення i узагальнення дiючих П(С)БО, iнструктивних матерiалiв, наукових розробок вчених-економiстiв з облiку працi та ii оплати;

В· Надання короткоi характеристики природних умов i сучасного стану економiки пiдприiмства;

В· Вивчення сучасного стану облiку працi та ii оплати в господарствi;

В· Вивчення порядку проведення аудиту облiку працi та ii оплати;

В· Визначення напрямкiв удосконалення облiку працi та розрахункiв по ii оплатi.

Шляхи удосконалення облiку працi та ii оплати дадуть змогу розробити конкретнi, обгрунтованi та змiстовнi висновки i внести пропозицii щодо полiпшення органiзацii облiку працi та ii оплати в Товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ

Теоретичною передумовою для написання дипломноi роботи послужили Закони Украiни, Постанови уряду, науковi розробки вчених економiстiв та економiстiв-практикiв.

Практичними матерiалами послужили данi рiчних звiтiв за 2003-2005 роки, а також данi первинного, аналiтичного, синтетичного облiку по рахунку 66 тАЬРозрахунки з оплати працiтАЭ.

1 Теоретичнi основи облiку працi та ii оплати

1.1 Науковi основи облiку працi та ii оплати

В умовах ринковоi економiки оплата працi базуiться на двох головних принципах тАУ економiчнiй свободi ринкових суб`iктiв та iх повнiй вiдповiдальностi за результатами своii дiяльностi. Тому дедалi гострiшою стаi проблема заробiтноi плати працiвникiв, яка маi повнiстю залежати вiд iфективностi роботи виробничоi одиницi, матерiально зацiкавити ii в кiнцевих результатах своii працi.

Згiдно з статтею 1 Закону тАЬПро оплату працiтАЭ заробiтна плата тАУ це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку згiдно трудовому договору власник або уповноважений ним орган виплачуi працiвниковi за виконану ним роботу [ 1 ].

Основними завданнями облiку працi та ii оплати i:

- точне i своiчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робiт, одержаноi продукцii i нарахованоi оплати працi вiдповiдно до кiлькостi та якостi затраченоi працi;

- правильне нарахування оплати працi кожному працiвниуовi вiдповiдно до дiючих положень;

- дотримання порядку розподiлу оплати працi по обтАЩiктах бухгалтерського облiку;

- повний i своiчасний розрахунок з працiвниками по оплатi працi;

- своiчасне складання та подання бухгалтерськоi i статистичноi звiтностi по оплатi працi.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облiк оплати працi маi великий вплив на трудову дисциплiну. Правильний облiк мобiлiзуi працiвникiв на виконання робiт i пошук резервiв пiдвищення ефективностi виробництва [49, с.350].

Згiдно зi статтею 115 КЗпП зароiтна плата повинна виплачуватись робiтникам регулярно в робочi днi в термiни, установленi в колективному договорi, але не рiдше двох разiв на мiсяць через промiжок часу, що не перевищуi 16 календарних днiв. У випадку, якщо день виплати заробiтноi плати збiгаiться зi святковим, неробочим i вихiдним днем, заробiтна плата повинна виплачуватися напередоднi [20, с.46].

Умови i порядок премiювання визначаються i закрiплюються в Положеннi про премiювання працiвникiв установи. На премiювання працiвникiв, надання iм матерiальноi допомоги, а також на стимулювання iх творчоi працi i педагогiчного новаторства в кошторисах передбачаються кошти в розмiрi не менше 2% планового фонду заробiтноi плати. На здiйснення матерiального заохочення може бути використана також i економiя по фонду заробiтноi плати, яка склалася в процесi використання коштiв, видiлених на заробiтну плату.

Максимальний розмiр премii працiвникам не обмежуiться. Вiн може дорiвнювати розмiру посадового окладу (ставки заробiтноi плати) щомiсяця, якщо на зазначене в бюджетi знайдуться вiдповiднi кошти i йе буде обумовлене у Положеннi про премiювання [33, с.22].

Досягнутий рiвень продуктивностi працi в сiльськогосподарському виробництвi Украiни не вiдповiдаi нi наявним природним та матерiально-технiчним ресурсам, нi сучасним вимогам. Маючи найсприятливiшi можливостi для ефективного ведення сiльськогосподарського виробництва, Украiна навiть у найкращi роки значно поступалась iншим краiнам за рiвнем продуктивностi працi.

На думку видатних економiстiв Украiни, оплата працi у сiльськогосподарських пiдприiмствах в останнi роки перестала виконувати своi основнi функцii тАУ стимулюючу i вiдтворювальну.

Останнiм часом у сiльськогосподарських пiдприiмствах набула поширення вiдрядна оплата працi. За даними проведених дослiджень, вiдрядну систему оплати працi використовують близько 80% господарств. Менш поширеними i акордно-премiальна оплата працi, виплата вiд валового доходу, оплата працi в умовах орендних вiдносин за залишковим принципом тАЬорендна плата тАУ заробiтна плататАЭ iз застосуванням середньореалiзацiйних цiн орендаря [33, с.23].

На думку РЖгнатенко М.С., вiдрядна оплата працi не спонукаi працiвникiв краще працювати, оскiльки в цьому випадку вiдсутнiй зв`язок мiж кiлькiстю i якiстю вкладеноi працi з кiнцевими результатами. Вона не сприяi вихованню в трудiвника почуття господаря на землi, появi зацiкавленостi у збiльшеннi виробництва продукцii, пiдвищенню продуктивностi працi, економii ресурсiв та i несприйнятною для умов ринкових перетворень [39, с.22].

Недолiком акордно-премiальноi оплати працi i те, що вона i протизатратною, оскiльки не враховуi матерiаломiсткiсть продукцii, а отже, на нацiлена на досягнення високих кiнцевих результатiв, включаючи фiнансовi [27, с.6].

Погоджуючись з думкою РЖгнатенко М.С., Бутко М. Та Бiлокур Р. пiдтверджують, що для забезпечення економiчного обТСрунтованого спiввiдношення темпiв зростання продуктивностi й оплати працi при визначеннi диференцiйованих акордних розцiнок оплати за продукцiю необхiдно за кожний процент пiдвищення продуктивностi працi заробiтну плату збiльшувати на 0,6-0,9% залежно вiд конкретних умов виробництва. Якщо продуктивнiсть працi зростаi за рахунок скорочення втрат робочого часу шляхом рацiоналiзацii виробничих процесiв, пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв, полiпшення якостi роботи, використання внутрiшнiх резервiв виробництва, то таке пiдвищення повинно проводитись до вiдповiдного зростання оплати працi [17, с.163].

В окремих сiльськогосподарських пiдприiмствах застосовують оплату працi вiд валового доходу. При цiй системi розцiнки оплати працi встановлюють з розрахунку на 100 грн валового доходу, який визначають, як рiзницю мiж вартiстю валовоi продукцii та вартiстю матерiальних виробничих витрат [48, с.95].

Оплата працi вiд валового доходу, на думку Чепурноi Л.РЖ., маi значнi недолiки, оскiльки при визначеннi нормативу фонду оплати працi вiд валового доходу виходить, що чим бiльший валовий дохiд, тим вище i фактична заробiтна плата, що i абсурдом. Автор називаi аспекти проявлення цього недолiку: по-перше, при плануваннi намагаються занизити виробництво продукцii i збiльшити матерiально-грошовi витрати; по-друге, допускаються великi прорахунки в технологiчних картах, що призводить до заниження або завищення розцiнок за продукцiю чи валовий дохiд; по-третi, тарифнi ставки i оклади мiстять у собi елементи зрiвнялiвки, оскiльки не вiдображають кiлькостi i якостi продукцii окремих працiвникiв та iх колективiв. РЗх формальний пiдхiд, продовжуi автор, проявляiться при визначеннi норм виробiтку, тому що ii пiдганяли до встановлених тарифних ставок та окладiв. У свою чергу, формування оплати працi працiвникiв на основi тарифних ставок i нормо змiн не можна вважати обТСрунтованим. Крiм цього, робота по формуванню загального фонду оплати працi працiвникам протягом року досить трудомiстка i не зовсiм реальна [45, с.254].

Реформування оплати працi в сiльськогосподарському виробництвi повинно здiйснюватись еволюцiйним шляхом i вiдбуватися в напрямках створення систем i форм оплати працi, якi б усували недолiки iснуючоi практики матерiального стимулювання та сприяли формуванню механiзму високоi продуктивностi працi. Основними принципами органiзацii оплати працi в нових умовах мають бути: трудовi колективи, якi формуються з реальних власникiв землi, засобiв виробництва та одержаноi продукцii, самостiйно визначають, виходячи з власних можливостей форму, систему i фонд оплати працi, рiвень оплати працi окремих працiвникiв повинен повнiстю залежати вiд кiлькостi та якостi затраченоi працi i зумовлюватись кiнцевими результатами виробничоi i фiнансовоi дiяльностi всього трудового колективу; рiвень оплати працi маi бути не нижче середнього рiвня оплати по народному господарству, оскiльки сiльськогосподарська праця за складнiстю i важливiстю не поступаiться працi робiтникiв, зайнятих в iнших галузях [49, с.342].

Правила обчислення середньоi заробiтноi плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовтАЩязковим державним соцiальним страхуванням на випадок безробiття, у звтАЩязку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами зумовленими народженням та похованням i вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi у разi настання страхового випадку, а також оплати перших птАЩяти днiв тимчасовоi непрацездатностi за рахунок коштiв пiдприiмства, установи, органiзацiйноi чи фiзичноi особи, яка використовуi працю найманих працiвникiв визначаi Порядок затверджений постановою КМУ вiд 26.09.01. №2166 зi змiнами, внесеними постановою КМУ вiд 22.02.06. №193.

Згiдно порядку розрахунковим перiодом, за який обчислюiться середня заробiтна плата (дохiд) для розрахунку страхових виплат та оплати перших птАЩяти днiв тимчасовоi непрацездатностi за рахунок коштiв роботодавця, i перiод роботи за останнiм основним мiсцем роботи (зайняття пiдприiмницькою дiяльнiстю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страховi внески.

До середньоi заробiтноi плати включаiться заробiтна плата (дохiд) у межах максимальноi величини (граничноi суми) заробiтноi плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страховi внески до фондiв загальнообовтАЩязкового державного соцiального страхування [24, с.21].

Формування обсягу основноi заробiтноi плати необхiдно розпочинати iз заповнення тарифiкацiйного списку, причому окремо стосовно кожного структурного пiдроздiлу та кожноi посади. Згiдно з формою тарифiкацiйного списку до мiсячного фонду заробiтноi плати включаються доплати та надбавки, що мають обовтАЩязковий характер. До таких належать:

- доплати працiвникам за за науковий ступiнь, шкiдливi умови працi;

- надбавки за триалiсть безперервноi роботи, класнiсть, майстернiсть та наявнiсть спецконтингенту [28, с.35].

Якщо працiвник, крiм своii основноi роботи, буде виконувати протягом тривалого часу на тому ж пiдприiмствi додаткову роботу за iншою посадою (яка i вакантною), то пiдприiмство може самостiйно прийняти рiшення щодо визначення базовим мiсяця встановлення доплати за виконання обовтАЩязкiв вiдсутнього працiвника [34, с.24].

Доручення додатковоi роботи в порядку замiщення i розмiр доплати повиннi узгоджуватися з працiвником. Якщо працiвник згодний на замiщення тимчасово вiдсутнього працiвника, то роботодавець видаi наказ, на пiдставi якого здiйснюiться доплата передбачена ст. 105 КЗпП [55, с.35].

В Постановi КМУ вiд 20.02.06. №172 зазначено установити посадовий оклад (тарифну ставку) працiвника i тарифного розряду РДдиноi тарифноi сiтки розрядiв i коефiцiiнтiв з оплати працi працiвникiв установ, закладiв та органiзацiй окремих галузей бюджетноi сфери у 2006 роцi з 1 липня тАУ 375 гривень, з 1 грудня тАУ 400 гривень на мiсяць [24, с.21].

Прожитковий мiнiмум на 1 працездатну особу становить з 01.04.2006р. тАУ 496 грн., з 01.10.2006р. тАУ 505 грн [20, с.46].

Актуальнiсть проблем оплати працi в нових умовах господарювання потребуi державного втручання при вирiшеннi питань реформування оплати працi, зокрема фiнансового ii забезпечення через паритет цiн на сiльськогосподарську i промислову продукцiю, регулювання податкiв i встановлення мiнiмального розмiру заробiтноi плати вiдповiдно до життiвого рiвня, надання невиправданих вiдмiнностей в рiвнях оплати працiвникiв рiзних галузей i форм господарювання.

тАЬВирiшення однiii з найгострiших соцiальних проблем спрямованi на поглиблення економiчних реформ, маi своi втiлення в опрацьованому експертами Мiжвiдомчоi робочоi групи проектi Концепцii подальшого реформування оплати працi в Украiнi. До його розробки були залученi провiднi фахiвцi: керiвнi працiвники Мiнекономiки, Мiнфiну, Мiнпрацi, Мiнпаливенерго, Держкомпромполiтики, науковцi соцiальних наукових i науково-дослiдних установ, роботодавцi тапрофспiлковi дiячi. Пiд час розроблення Концепцii реформування оплати працi враховано зауваження i пропозицii як вiтчизняних фахiвцiв, так i позитивний досвiд мiжнародного спiвтовариства, в тому числi краiн-сусiдiвтАЭ тАУ доводить до нашого вiдома начальник управлiння полiтики оплати працi Мiнпрацi Л.Качан i керiвник прес служби Мiнпрацi О.Дворник [14, с.8].

За висловом керiвника робочоi групи Мiнiстра працi та соцiальноi полiтики РЖ.Саханя: тАЭЦей документ маi бути не лише дороговказом, не лише визначити основнi орiiнтири реформ оплати працi тАУ вiн маi озброiти прикладною технологiiю, напрацювати конкретнi механiзми впливу на прискорення пiднесення економiки на макро- та мiкрорiвнях i водночас передбачити невiдкладнi заходи, якi дадуть змогу оперативно втручатись в процес реформування оплати працi [42, с.9].

На думку радника Президента Украiни А.Гальчинського, Концепцiя тАУ це система поглядiв i загальних пiдходiв до реформування оплати працi в Украiнi, яка маi найперш ТСрунтуватися на випереджаючiй функцii заробiтноi плати, пiдвищення ii стимулюючоi ролi в зростаннi рiвня життя, мотивацii до високопродуктивноi працi, створювати надiйнi гарантii соцiального захисту працiвникiв. Розроблюючи Концепцiю, ми маiмо розробити модель реформування всiх елементiв економiки, зокрема й податковоi полiтики [32, с.11].

Новим документом буде передбачено також конкретнi механiзми запровадження нового соцiального стандарту тАУ регульованоi державою мiнiмальноi погодинноi заробiтноi плати, Мiнпрацi допрацьовуiться проект Закону Украiни, яким передбачено основнi заходи законодавчого забезпечення його впровадження.

О.Дворник та Л.Качан вважають, що запровадження погодинноi оплати працi спонукатиме пiдприiмцiв постiйно турбуватись про полiпшення органiзацii виробництва, системи нормування працi, технiчне обТСрунтування норм часу за виконання всiх операцiй технологiчного процесу виготовлення продукцii [14, с.8].

О.А. Стретович та Л.П. Чернiвська у своiх наукових працях представляють на розгляд значний досвiд використання у зарубiжнiй практицi рiзноманiтних систем оплати працi, який може бути корисний i застосований у нашiй краiнi. Бiльшiсть iз них орiiнтуiться на працiвникiв, праця яких оплачуiться погодинно.

Однiiю з таких систем i система Раккера. За своiм змiстом вона близька до оплати працi вiд валового доходу, яка використовуiться у нас. Оплата працi за системою Раккера передбачаi премiювання працiвникiв запiдвищення продуктивностi працi, яку визначають, як розмiр умовно чистоi продукцii (УЧП) на 1 дол заробiтноi плати. УЧП являi собою рiзницю (в грошовому виразi) мiж обсягом реалiзацii i вартiстю сировини, матерiалiв, послуг, придбаних на сторонi, iнших необхiдних виплат стороннiм органiзацiям. На основi багаторiчних даних про результати роботи фiрми встановлюють частку заробiтноi плати в обсязi УЧП, або тАЬстандарт РаккератАЭ

Наступна система оплати працi тАУ система Скенлана тАУ передбачаi розподiл мiж керiвництвом компанii i працiвниками економii заробiтноi плати, одержаноi в результатi знищення зарплатомiсткостi одиниць продукцii. РЖншими словами, iз пiдвищенням продуктивностi працi частка ii оплати у собiвартостi одиницi продукцii знищуiться.

Автори вiдмiчають, що: тАЬнаведенi системи оплати працi передбачають стабiльну технологiю виробництва та мiнiмальну кiлькiсть зовнiшнiх факторiв впливу, не контрольованих працiвниками. Будь-яка змiна технологii автоматично спричинюi до перегляду базисних нормативiв i супроводжуiться досить трудомiстким процесом нормування працi [50, с.8].

Л. Фiльштейн та Н. Дудкiна у своiх наукових працях звертають нашу увагу на те, що аналiз системи заробiтноi плати в США даi змогу дiйти висновку про необхiднiсть реформування оплати працi в Украiнi, виходячи iз тiсного зв`язку зарплати як елемента мiкро- та макроекономiчного регулювання, якi мають вiдбуватись водночас iз заходами щодо оздоровлення економiки взагалi.

Оплата працi в Украiнi маi удосконалюватись диференцiацiiю ii системи за iндивiдуалiзацii врахування особистого внеску працiвникiв у результати фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмств. Цьому сприятиме широке застосування по часовоi форми оплати працi, зростання ii перемiнноi частини (у виглядi стимулюючих виплат), замiна примусових заходiв стимулювання заохочувальними, розширення використання дивiдендноi системи участi в прибутках, як однiii iз форм колективного премiювання працiвникiв [27, с.6].

1.2 Поняття, види та форми оплати працi

У процесi виробництва споживаiться жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втiлена в засоби виробництва (будiвлi, машини, сировина, добрива, пальне, запаснi частини тощо), якi переносять свою вартiсть на вироблюваний продукт. Жива праця створюi нову вартiсть, частина якоi споживаiться самими робiтниками i одержуiться у формi оплати працi.

Питання оплати працi регулюються Законом Украiни тАЬПро оплату працiтАЭ, дiючими постановами та iнструкцiями. Згiдно Закону заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачуi працiвниковi за виконану ним роботу чи наданi послуги. Розмiр заробiтноi плати залежить вiд складностi виконуваноi роботи, пофесiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарськоi дiяльностi пiдприiмства.

За видами заробiтна плата подiляiться на:

- основну заробiтну плату;

- додаткову заробiтну плату;

- iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати.

Основна заробiтна плата. Це тАУ винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку обслуговування, посадовi обов'язки). Для норохування основноi заробiтноi плати працюючим з почасовою оплатою працi необхiдно мати вiдомостi про посадовi оклади (за штатним розкладом), присвоiнi розряди (на пiдставi наказiв по пiдприiмству), а також данi табельного облiку вiдпрацьованого ними часу за вiдповiдний перiод (мiсяць тощо).

Ри нарахуваннi основноi заробiтноi плати працюючим, яким встановлена вiдрядна оплата працi крiм табеля необхiдно мати вiдомостi про виробiток i розцiнки за виконанi роботи. Для розрахунку заробiтноi плати спецiалiстам за повний робочий мiсяць потрiбно проставити встановлений йому оклад згiдно з наказом по пiдприiмству; за неповний робочий мiсяць тАУ оклад потрiбно подiлити на кiлькiсть робочих днiв у даному робочому мiсяцi i здобуту денну заробiтну плату помножити на кiлькiсть вiдпрацьованих за табелем робочих днiв.

У разi розрахунку заробiтноi плати робiтникiв за тарифом часову тарифну ставку треба помножити на кiлькiсть годин змiни.

Розподiл заробiтноi плати при бригаднiй системi оплати працi виконуiться пропорцiйно до коефiцiiнто-годин тощо.

Додаткова заробiтна плата. Це - винагорода за працю понад установленi норми за трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Вона включаi доплати, надбавки гарантiйнi i компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законодавством, премii, повтАЩязанi з виконанням виробничих завдань i функцiй.

Всi види додатковоi заробiтноi плати облiковуються по середньому заробiтку за табелем та вiдповiдними документами.

Премii та заохочування повтАЩязанi з трудовою дiяльнiстю, визначенi на основi положення, яке розробляiться безпосередньо на пiдприiмствах вiдповiдно до типового.

РЖншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати. До них належать виплати у формi винагород за пiдсумки роботи за рiк, премii за спецiальними системами i положеннями, компенсацiйнi та iншi грошовi i матерiальнi виплати, якi не передбаченi актами чинного законодавства або якi наводяться понад встановлення зазначеними актами норм.

Основним документом, який визначаi застосування на пiдприiмствi оплати працi, розмiри основноi, додатковоi заробiтноi плати, премiювання працiвникiв тощо i Положення про оплату працi на пiдприiмство (Додаток А).

Даний документ мiстить:

- загальнi принципи органiзацii оплати працi на пiдприiмствi, системи i форми оплати працi, якi застосовуються лдо рiзних категорiй працiвникiв;

- штатний розклад працiвникiв пiдприiмства;

- побудову основноi (тарифноi) оплати працi за iнструкцiями по посадах i професiях тарифних ставок i окладiв або порядку розрахунку в залежностi вiд показникiв роботи працiвника i пiдприiмства в цiлому;

- обумовленi доплати, надбавки i компенсацii iз зазначенням iх розмiрiв;

- iншi премiальнi системи, що використовуються на пiдприiмствi;

- визначений стимулюючий показник, шкала премiювання.

В заключнiй частинi Положення можуть бути викладенi питання оскарження прцiвниками розмiру нарахованого iм заробiтку, порядок i строки перегляду.

Облiк розрахункiв з оплати працi здiйснюiться на основi типових форм, затверджених наказом Мiнiстерства статистики Украiни тАЬПро затвердження типових форм первинного облiку по розрахунках з робiтниками i службовцями по заробiтнiй платiтАЭ №144 вiд 22.05.96 р. на виконання заходiв щодо реалiзацii державноi програми переходу Украiни на мiжнародну систему облiку i статистики.

Форма оплати працi тАУ це спосiб встановлення залежностi заробiтку працiвника вiд кiлькостi i якостi затраченоi працi. Витрати працi оцiнюються або робочим часом, або кiлькiстю виробленоi продукцii (обсягом виконаних робiт). Залежно вiд цього розрiзняють двi форми оплати працi: погодинну i вiдрядну.

При погодиннiй формi мiрою працi i вiдпрацьований час. Залежно вiд фактично вiдпрацьованого часу i встановленоi тарифноi ставки або окладу визначаiться заробiток працiвника.

При вiдряднiй формi мiрою оплати працi i вироблена робiтником (групою робiтникiв) продукцiя (виконаний обсяг робiт). Оплата працi нараховуiться у встановленому розмiрi за кожну одиницю виконаноi роботи або виготовленоi продукцii.

Право вибору форми оплати працi надано пiдприiмству. На кожному конкретному виробництвi повинна застосовуватися та форма оплати працi, яка в щонайменшiй мiрi вiдповiдаi його органiзацiйно-технiчним умовам, забезпечуi поiднання iнтересiв окремих працiвникiв з iнтересами колективу.

Для пiдвищення зацiкавленостi працiвника в результатах працi i посилення звтАЩязку заробiтку з конкретними виробничими показниками застосовуються рiзнi системи доплат. Системи оплати працi розрiзняються порядком обчислення заробiтку працiвника.

Погодинна форма оплати працi маi двi системи: просту погодинну i погодинно-премiальну.

Проста погодинна система грунтуiться на даних облiку робочого часу. Заробiток при цiй системi оплати працi визначаiться множенням встановленоi тарифноi ставки на фактично вiдпрацьований час. Проста погодинна система, доповнена премiюванням за конкретне досягнення в працi, утворюi погодинно-премiальну систему.

Основними системами вiдрядноi форми оплати працi, якi застосовуються в сiльськогосподарських пiдприiмствах, i пряма вiдрядна, вiдрядно-премiальна i акордно-премiальна. Залежно вiд форми органiзацii працi цi системи у свою чергу пiдроздiляються на iндивiдуальнi i колективнi (бригаднi).

Пряма вiдрядна система полягаi в тому, що заробiток працiвнику нараховуiться за встановленою розцiнкою за кожну одиницю якiсно виробленоi продукцii або виконаноi роботи. Основним елементом цiii системи i вiдрядна розцiнка, яка встановлюiться за кожний вид роботи або робочу операцiю виходячи з тарифноi ставки, вiдповiдноi розряду роботи, i норми вироблення або норми часу на ii виконання.

РЖндивiдуальна пряма вiдрядна система оплати працi, створюючи особисту матерiальну зацiкавленiсть робiтникiв в пiдвищеннi матерiального вироблення, слабо зацiкавлюi iх матерiально в досягненнi високих показникiв роботи бригади, пiдроздiлу в цiлому. Тому на практицi вона частiше застосовуiться для поiднання як загальних, так i конкретних iндивiдуальних кiлькiсних i якiсних показникiв роботи. В результатi цього утворюiться вiдрядно-премiальна система оплати працi.

При акордно-премiальнiй системi оплати працi розмiр заробiтку встановлюiться не за кожну операцiю, а за виконання певного комплексу робiт. На виконання цих робiт бригадi, ланцi або групi робiтникiв видаiться акордний наряд-завдання, в якому зазначають обсяг i умови роботи, термiн ii виконання, розмiр оплати працi i умови премiювання. Для визначення загальноi суми оплати працi за акордним нарядом заздалегiдь складаiться калькуляцiя. В нiй указують перелiк i обсяг робiт, що входять в акордне завдання, дiючi розцiнки i норми часу на кожну операцiю, розрахункову трудомiсткiсть i загальну вартiсть виконання комплексу робiт.

В основу формування бригад встановлено закрiплення певного обсягу робiт не за конкретним працiвником, а за всiiю бригадою, змiною, дiлянкою за кiнцевим результатом. В бригадi кожний робiтник виконуi певну роботу i одержуi за неi iндивiдуальний заробiток.

Оплата працi в бригадах може бути вiдрядно-премiальною або погодинно-премiальною. При вiдрядно-премiальнiй системi заробiток колективу складаiться з таких елементiв:

- Прямий вiдрядний заробiток за фактично виконану роботу за дiючими комплексними розцiнками, що встановленi на планово-облiкову одиницю кiнцевого результату колективноi працi;

- Поточне премiювання за виконання мiсячних виробничих завдань за затведженими показниками кiнцевого результату колективноi працi.

Членами колективу можуть нараховуватися разовi премii (за упровадження новоi технiки, винахiдництво i рацiоналiзацiю тощо), а також доплати i надбавки, що носять iндивiдуальний характер (за роботу в святковi днi, нiчний i наднормовий час тощо).

При погодино-премiальнiй оплатi працi колективу бригади щомiсячно видаiться нормоване завдання, в якому зазначаiться регламент виконання завдань, умови премiювання. Сума колективноi премii встановлюiться за одиницю кiнцевого результату працi бригади незалежно вiд ii чисельностi. Ця форма органiзацii й оплати працi застосовуiться на роботах з технiчного обслуговування устаткування, машин i механiзмiв на збираннi врожаю.

2 Сучасний стан облiку працi та ii оплати в господарствi

2.1 Органiзацiйно - економiчна характеристика ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ Ширяiвського району Одеськоi областi

Об`iктом дослiдження дипломноi роботи i Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ Ширяiвського району Одеськоi областi. Пiдприiмство розташоване на територii села МартАЩянiвка, яке знаходиться на вiдстанi 7 км вiд районного центру с.м.т. Ширяiве та 130 км вiд обласного центру м. Одеси. Найближча залiзнична станцiя Затишшя знаходиться на вiдстанi 50 км вiд господарства.

Територiя землекористування ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ компактна i являi собою iдиний масив, витягнутий з пiвночi на пiвдень на 7,5 км i зi сходу на захiд тАУ 9 км. Пасовища господарства приуроченi до схилiв, днищ балок, а також долини рiчки Середнього Куяльнику.

На територii пiдприiмства лiтом переважають пiвнiчно-захiднi вiтри, а взимку тАУ пiвнiчно-захiднi та пiвденно-схiднi. Середня швидкiсть вiтру не перевищуi 4,4 м/секунду. Дата останнiх заморозкiв тАУ 15 квiтня, дата перших заморозкiв тАУ 21 жовтня. Середня тривалiсть вегетацiйного перiоду з температурою(t) бiльше 5В°С тАУ 225 днiв, з температурою бiльше 10В°С тАУ 175 днiв. За вегетацiйний перiод випадаi опадiв в середньому 390мм з добовою температурою бiльше 10В°С тАУ 240мм. Середня сума температур за вегетацiйний перiод з температурою бiльше 10В°С - 3030В°С.

Господарство знаходиться в зонi з такими несприятливими погодними умовами для сiльськогосподарських культур: в лiтнi мiсяцi часто бувають бездощовi перiоди, засухи. Опади в лiтнiй перiод бувають у виглядi злив, о призводить до змивання ТСрунту. В зимовий перiод при вiдсутностi або недостатньому снiговому покриттi пошкоджуiться та гине озимина. Частi вiдлиги нерiдко супроводжуються вiдтаненням ТСрунту i поновленням вегетацii, а наступне похолодання призводить до утворення льодовоi кiрки на полях. Це значно погiршуi умови росту озимих культур.

ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ було створено у 2000 роцi пiсля реорганiзацii КСП тАЬМартАЩянiвськетАЭ. Пiдприiмство маi власну майстерню по ремонту сiльськогосподарськоi технiки. Крiм того, на пiдприiмствi i своя маслобойня та хлiбопекарня, якi забезпечують жителiв села хлiбом та олiiю.

Для того, щоб бiльш чiтко уявити рiвень забезпечення ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ виробничими ресурсами, розглянемо данi таблицi 2.1.1.

Таблиця 2.1.1 Структура земельних угiдь в ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ

З даних таблицi 2.1.1 видно, що загальна земельна площа ТОВ тАЬАграфiрма МартАЩянiвськатАЭ в 2005 роцi порiвняно з 2003 роком залишилась практично незмiнною, вона збiльшилася всього на 0,5%, тобто на 16 га. Сiльгоспугiддя також майже не змiнилися, площа iх в 2005 роцi порiвняно з 2003 роком також збiльшилася на 0,5% або на 16 га.

Майже незмiнною залишилась i рiлля. Однак площа ii зменшилась на 0,1%, тобто на 2 га в 2005 роцi порiвняно з 2003 роком. Площа пасовищ збiльшилась на 4,5 % або на 18 га.

Далi розглянемо спецiалiзацiю ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ в таблицi 2.1.2.

Аналiзуючи данi таблицi 2.1.2, можна вiдмiтити, що пiдприiмство спецiалiзуiться на виробництвi зерна та молока. Питома вага рослинництва в 2003 роцi в структурi товарноi продукцii становила 76,86%, тваринництва тАУ 23,14%, але в 2005 роцi питома вага рослинництва зменшилась до 67,49% (1922 тис.грн), а питома вага тваринництва збiльшилась до 32,51 % (926 тис.грн).

Таблиця 2.1.2 Структура товарноi продукцii ТОВ тАЬАгрофiрма МартАЩянiвськатАЭ