Облiк та аналiз виконання сiльського (селищного) бюджету

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ЗАСАДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ ВИКОНАННЯ СРЖЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ

1.1 Облiкова полiтика, економiчна сутнiсть та структура сiльського бюджету

1.2 Особливостi облiку та виконання сiльського бюджету

РОЗДРЖЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛРЖКУ ТА ВИКОНАННЯ СРЖЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ В ПАШКОВЕЦЬКРЖЙ СРЖЛЬСЬКРЖЙ РАДРЖ ЗА 2006-2008 РОКИ

2.1 Бухгалтерський облiк по виконанню сiльського бюджету

2.2 Аналiз виконання сiльського бюджету

РОЗДРЖЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ ПО ВИКОНАННЮ СРЖЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ

3.1 Зарубiжний досвiд ведення бухгалтерського облiку по виконанню сiльського бюджету

3.2 Шляхи удосконалення ведення бухгалтерського облiку по виконанню сiльського бюджету

ВИСНОВКИ РЖ ПРОПОЗИЦРЖРЗ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сьогоднi питання децентралiзацii бюджетноi системи Украiни виходять на перший план, адже фiнансова децентралiзацiя i однiiю з фундаментальних умов незалежностi та життiздатностi органiв мiсцевого самоврядування. Реалiзацiя законодавчо закрiпленого права кожноi територiальноi громади на економiчну самостiйнiсть неможлива без наявностi у кожного органу влади власного бюджету i права його складання, затвердження i виконання без втручання ззовнi.

Тому, зважаючи на складнiсть та неоднозначнiсть проблеми, що дослiджуiться, iснують питання, якi потребують поглибленого вивчення, а саме проблеми складання сiльських, селищних бюджетiв в сучасних умовах та проблеми фiнансового вирiвнювання, оскiльки переважна частина бюджетiв сiл та селищ i фiнансово неспроможними без офiцiйних трансфертiв, якi надаються iз державного бюджету. Також варто вiдзначити неможливiсть забезпечити власне автономiю даних бюджетiв сiл та селищ, навiть якщо розглядати власнi доходи бюджетiв у призмi новоi редакцii Бюджетного кодексу Украiни.

Метою курсовоi роботи i дослiдження механiзму функцiонування, процесу облiку та виконання сiльського бюджету, проведення аналiзу виконання, розгляд проблем та вiдповiдно шляхiв покращення бухгалтерського облiку виконання, розробка конкретних пропозицiй щодо його вдосконалення.

Для досягнення цiii мети поставлено та вирiшено наступнi завдання:

1. Рослiдження економiчного змiсту та сутностi сiльських, селищних бюджетiв та iх ролi у соцiально-економiчних процесах.

2. Розгляд процесу складання, затвердження та виконання мiсцевих бюджетiв.

3. Критичне вивчення зарубiжного досвiду у вирiшеннi проблем сiльських, селищних бюджетiв.

4. Дослiдження проблем формування i використання сiльських, селищних бюджетiв.

5. Розробка пропозицiй щодо вдосконалення iснуючого механiзму функцiонування сiльських, селищних бюджетiв.

Завдання роботи визначають ii структуру: в першому роздiлi розкрито теоретико-метологiчнi основи облiку та виконання сiльського, селищного бюджету (окресленi економiчна сутнiсть та структура сiльського бюджету та облiк його виконання); в другому прикладному роздiлi проведено аналiз виконання сiльського бюджету Пашковецькоi сiльськоi ради в 2006-2008 роках; в третьому практично-прикладному роздiлi вказано проблеми, шляхи оптимiзацii та зарубiжний досвiд облiку виконання сiльських, селищних бюджетiв.

Предметом курсовоi роботи i теоретичнi та практичнi аспекти формування та виконання сiльських, селищних бюджетiв.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ бюджет Пашковецькоi сiльськоi ради, Хотинського району, Чернiвецькоi областi.

Теоретично-методологiчну основу написання курсовоi роботи складають законодавчi та нормативнi акти, що стосуються питань формування та виконання сiльських, селищних бюджетiв (Бюджетний кодекс Украiни, Закон Украiни тАЬПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ iнформацiйну тАУ данi Пашковецькоi сiльськоi ради). Проблематика сiльських, селищних бюджетiв займаi важливе мiсце в дослiдженнях зарубiжних вчених: А. Вагнера, Р. Гнейста, К. Рау, Л. Штейна; сучасних захiдних науковцiв: Р. Аграноффа, Ш. Бланкарта, Ю. Немеца, У. Оутса, К. Фостера, Дж. Хiллi, С. Чапковоi, А.Шаха та iнших. В даний час дана проблематика знаходяться в центрi уваги багатьох фахiвцiв, зокрема, вони порушуються у працях вiтчизняних вчених О.Василика, В. Гейця, М. Долiшного, В. Зайчиковоi, Б. Кваснюка, Т. Ковальчука, В. Лагутiна, РЖ. Лунiноi, РЖ. Чугунова, Н. Чумаченка, О. Шишка, А. Чухна, С. Юрiя.

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ЗАСАДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ ВИКОНАННЯ СРЖЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ

1.1 Облiкова полiтика, економiчна сутнiсть та структура сiльського бюджету

Облiкова полiтика бюджетноi установи тАУ це сукупнiсть визначених в межах чинного законодавства принципiв, методiв i процедур, що використовуються бюджетною установою для складання та подання фiнансовоi звiтностi.

Облiкова полiтика в бюджетних установах базуiться на основних принципах бухгалтерського облiку, яких бюджетнi установи повиннi дотримуватися при веденнi рахункiв i складаннi фiнансовоi звiтностi.

Облiкова полiтика щодо методiв оцiнки, облiку i контролю активних та пасивних операцiй ТСрунтуiться на вiдповiдних нормативних документах. Облiкова полiтика повинна активно сприяти полiпшенню структури активiв, якнайшвидшому стягненню сумнiвноi, безнадiйноi заборгованостi.

Будь-якi змiни в облiковiй полiтицi, що мають суттiвий вплив на показники звiтного або майбутнiх перiодiв, мають бути описанi iз зазначенням iх причин i змiн. Не вважаiться змiною в облiковiй полiтицi:

тАУ нова облiкова полiтика щодо операцiй, якi не с суттiвими;

тАУ нова облiкова полiтика щодо операцiй, якi вiдрiзняються по сутi вiд попереднiх i не здiйснювалися ранiше.

Нова облiкова полiтика застосовуiться до подiй та операцiй з часу iх виникнення. Облiкову полiтику можна розглядати, з одного боку, як сукупнiсть прийомiв i методiв, за допомогою яких здiйснюiться керiвництво бухгалтерським облiком в Украiнi в особi уповноважених на те законодавчих та виконавчих органiв влади, з iншого тАУ як сукупнiсть конкретних методiв i способiв органiзацii та форм бухгалтерського облiку, прийнятих пiдприiмством на пiдставi загальних правил i особливостей господарськоi дiяльностi.

Формуючи облiкову полiтику, необхiдно керуватися основними принципами бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi: обачностi, повного висвiтлення, автономностi, послiдовностi, безперервностi, нарахування та вiдповiдностi доходiв i витрат, превалювання сутностi над формою, iсторичноi (фактичноi) собiвартостi, iдиного грошового вимiрника та перiодичностi. Принцип послiдовностi безпосередньо стосуiться облiковоi полiтики пiдприiмства. Обрана облiкова полiтика застосовуiться пiдприiмством iз року в рiк. У будь-якому разi вона маi залишатися незмiнною принаймнi протягом календарного року (з 1 сiчня по 31 грудня). Змiна облiковоi полiтики можлива у випадках, передбачених нацiональними положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, у зв'язку зi змiнами в законодавствi, розробкою та застосуванням нових методiв ведення облiку або суттiвими змiнами в умовах роботи чи у структурi пiдприiмства. Якщо такi змiни вiдбулися, то про це ТСрунтовно повiдомляiться у пояснювальнiй записцi до рiчноi звiтностi.

На сьогоднiшнiй день в Украiнi функцiонують понад 900 селищних бюджетiв, а також понад 10 тис. сiльських бюджетiв. Економiчна сутнiсть сiльських, селищних бюджетiв виявляiться у формуваннi грошових фондiв, якi i фiнансовим забезпеченням дiяльностi вiдповiдних органiв мiсцевого самоврядування, розподiл та використання цих фондiв на фiнансування, утримання й розвиток соцiальноi iнфраструктури, мiсцевого господарства.

Законодавством, яке регламентуi мiсцеве самоврядування в Украiнi, встановлено, що сiльськi, селищнi, мiськi, районнi в мiстах ради та iх виконавчi органи самостiйно розпоряджаються коштами вiдповiдних мiсцевих бюджетiв, визначають напрями iх використання.

Усi видатки сiльських, селищних бюджетiв подiляються на поточнi видатки i видатки розвитку.Вперше такий подiл був встановлений у Законi Украiни "Про бюджетну систему Украiни", пiзнiше тАФ в Законi "Про мiсцеве самоврядування в Украiнi" вiн був збережений i поширений на дохiдну частину мiсцевих бюджетiв.

Поточнi видаткитАФ витрати бюджетiв на фiнансування мережi пiдприiмств, установ, органiзацiй i органiв, яка дii на початок бюджетного року, а також на фiнансування заходiв щодо соцiального захисту населення та iнших заходiв, що не належать до видаткiв розвитку.

Видатки розвиткутАФ витрати бюджетiв на фiнансування iнвестицiйноi та iнновацiйноi дiяльностi, таких як фiнансування капiтальних вкладень виробничого i невиробничого призначення, фiнансування структурноi перебудови народного господарства, субвенцii та iншi видатки, пов'язанi з розширеним вiдтворенням.

Критерii розмежуваннявидiв видаткiв мiж мiсцевими бюджетами встановленi у Бюджетному кодексi Украiни залежно вiд повноти надання тiii чи iншоi послуги та наближення ii до безпосереднього споживача. В розрiзi тематики курсовоi роботи розглянемо першу групу видаткiв, тобто видатки на фiнансування бюджетних установ та заходiв, якi забезпечують необхiдне першочергове надання соцiальних послуг, гарантованих державою, i якi максимально наближенi до споживачiв. Вiдповiдно вони здiйснюються з бюджетiв сiл, селищ, мiст та iх об'iднань.

В складi сiльських, селищних бюджетiв видiляють вiдповiдно загальний та спецiальний фонд, якi формуються за рахунок таких джерел:

1. Податок з доходiв фiзичних осiб, в частинi 25%;

2. Плата за землю, в частинi 60%;

3. Мiсцевi податки та збори 100%;

4. Фiксований сiльськогосподарський податок, в частинi 100%;

5. РДдиний податок для субтАЩiктiв малого пiдприiмництва - 43%;

6. Плата за оренду майнових комплексiв та iншого майна 100%;

7. Державне мито 100%;

8. Адмiнiстративнi штрафи та iншi санкцii 100%;

9. Дотацiя вирiвнювання з районного бюджету;

10. ВаРЖншi джерела надходжень.

Вiдповiдно до нового механiзму органiзацii мiжбюджетних вiдносин, видатки мiсцевих бюджетiв подiляються на двi групи:

1. Видатки, якi враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв;

2. Видатки, якi не враховуються при визначеннi обсягу мiжбюджетних трансфертiв.

Перша група видаткiв вiдповiдаi повноваженням, якi органи державноi влади делегують органам мiсцевого самоврядування, а друга тАФ власним повноваженням мiсцевого самоврядування.

Цiльове використання бюджетних коштiв забезпечуiться за допомогою групування видаткiв бюджетiв, яке може здiйснюватися за рiзними ознаками. У бюджетнiй практицi видiляють: функцiональну, економiчну, вiдомчу та програмну класифiкацiю бюджетних видаткiв.

Серед основних проблем розвитку регiонiв, зокрема сiльських територiй, виникаi суперечнiсть, яка зумовлюiться, з одного боку, великою капiталомiсткiстю об'iктiв, а з другого тАУ обмеженiстю ресурсiв. У зв'язку з цим найважливiшим, на нашу думку, i визначення iнвестицiйних прiоритетiв розвитку пiдприiмств, органiзацiй та установ соцiальноi iнфраструктури села, зокрема по окремих ii галузях та напрямах. Враховуючи, що кожне село маi своi особливостi, рiзний рiвень забезпеченостi об'iктами соцiальноi сфери, а також потенцiйнi можливостi, слiд забезпечити виважений пiдхiд, беручи до уваги думку громади. Жителi конкретного населеного пункту мають право самi вирiшувати, що iм передусiм необхiдно будувати i як розпоряджатися коштами сiльського бюджету або тими, що надiйшли по каналах державних (нацiональних) програм соцiального розвитку села.

Удосконалення економiчного механiзму управлiння соцiальним розвитком потребуi створення (вiдновлення) мiжгалузевого органу управлiння (комiсii) з координацii всiх пiдприiмств, органiзацiй та установ незалежно вiд iх вiдомчоi пiдпорядкованостi, а також на регiональному рiвнi з питань прискореного розвитку та ефективного використання соцiальноi iнфраструктури регiону, постiйного полiпшення умов життя селян.

Головнi функцii такого органу - здiйснення розробки та контролю виконання Нацiональноi i регiональних програм комплексного соцiально-економiчного розвитку територiй.

З поширенням на селi багатоукладностi форм господарювання, збiльшенням кiлькостi субтАЩiктiв господарювання значення мiсцевих органiв державноi влади i самоврядування у забезпеченнi стабiльного розвитку поселень маi зростати. Правовi засади виконання ними своiх функцiй визначенi Законом Украiни тАЬПро мiсцеве самоврядування в УкраiнiтАЭ.

Чинне законодавство надаi органам мiсцевого самоврядування вагомi права i повноваження для забезпечення життiдiяльностi сiльського населення, проголошуi державнi гарантii соцiально-культурного обслуговування громадян. Тому змiцнення мiсцевих фiнансiв, завершення процесу формування власностi територiальних громад, затвердження iдиних мiнiмальних соцiальних стандартiв та iх гарантованого забезпечення сприятиме подоланню економiчноi кризи.

Органи мiсцевого самоврядування у селах самостiйно розробляють, затверджують i виконують сiльськi бюджети, держава гарантуi цим органам доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рiвнi мiнiмальних соцiальних потреб. Мiнiмальнi розмiри мiсцевих бюджетiв визначаються на основi нормативiв бюджетноi забезпеченостi на одного жителя. Сiльськi, селищнi ради готують, затверджують i органiзовують виконання програм соцiально-економiчного та культурного розвитку сiл, цiльових програм з iнших питань самоврядування; забезпечують збалансований економiчний та соцiальний розвиток вiдповiдних територiй, залучають на договiрних засадах пiдприiмства, установи та органiзацii незалежно вiд форм власностi до участi у комплексному соцiально-економiчному розвитку сiл. Виконавчi органи сiльських рад можуть органiзовувати на пайових засадах будiвництво, розширення, ремонт чи утримання об'iктiв соцiальноi i виробничоi iнфраструктури, залучаючи для цього на договiрних засадах кошти пiдприiмств, органiзацiй, населення, а також бюджетнi кошти.

Через кризовий стан сiльських бюджетiв переважна бiльшiсть населених пунктiв не маi можливостей щодо створення необхiдноi матерiальноi та фiнансовоi основи, яка б належним чином забезпечувала реалiзацiю повноважень у системi органiв мiсцевого самоврядування. Слiд зазначити, що ряд досить важливих питань органiзацii життя територiальних громад, зокрема формування та дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування залишаються поки що поза межами врегулювання. Це насамперед стосуiться бюджетних i мiжбюджетних вiдносин, органiв самоорганiзацii населення та участi громадян у здiйсненнi своiх функцiй мiсцевого самоврядування, спiвпрацi рiзних територiальних громад, соцiального та правового захисту мунiципальних службовцiв тощо.

Розглянемо функцii органу мiсцевого самоврядування (сiльськоi ради) в бюджетному процесi:

- складання проекту сiльського бюджету, подання його на затвердження виконавчому комiтету, забезпечення виконання бюджету;

- щоквартальне подання радi письмових звiтiв про хiд i результати виконання бюджету;

- встановлення за узгодженим рiшенням виконавчого комiтету сiльськоi ради порядку використання коштiв та iншого майна, що перебувають у спiльнiй власностi територiальних громад;

- залучення на договiрних засадах коштiв пiдприiмств, установ та органiзацiй незалежно вiд форм власностi, розташованих на вiдповiднiй територii, та коштiв населення, а також бюджетних коштiв на будiвництво, розширення, ремонт i утримання на пайових засадах обтАЩiктiв соцiальноi i виробничоi iнфраструктури та на заходи природного середовища;

- обтАЩiднання на договiрних засадах коштiв сiльського бюджету для виконання спiльних проектiв або для спiльного фiнансування пiдприiмств, установ та органiзацiй, вирiшення iнших питань, що стосуються спiльних iнтересiв територiальних громад;

- здiйснення вiдповiдно до закону контролю за дотриманням зобовтАЩязань щодо платежiв до сiльського бюджету на пiдприiмствах в органiзацiях незалежно вiд форм власностi;

- затвердження сiльського бюджету, внесення змiн до нього;

- затвердження звiту про виконання сiльського бюджету;

- прийняття рiшень про надiлення органiв самоорганiзацii населення окремими власними повноваженнями органiв мiсцевого самоврядування, а також про передачу коштiв, матерiально-технiчних та iнших ресурсiв, необхiдних для iх здiйснення;

- затвердження програм соцiально-економiчного та культурного розвитку вiдповiдних цiльових програм з iнших питань мiсцевого самоврядування.

Пiдсумувавши вище наведене варто вiдзначити, що сiльськi селищнi бюджети i надзвичайно важливою ланкою бюджетноi системи, оскiльки близько 60% населення держави проживаi саме в сiльськiй мiсцевостi. Вiдповiдно держава через саме бюджети територiальних громад прагне реалiзувати своi функцii, на практицi це досягаiться шляхом надання вищестоящими бюджетами сум вiдрахувань вiд загальнодержавних податкiв i доходiв.

1.2 Особливостi облiку та виконання сiльського бюджету

Слiд мати на увазi, що система бухгалтерського облiку у бюджетнiй сферi маi ряд особливостей. Якщо фiнансовi операцii суб'iктiв господарювання спрямованi на отримання прибутку, то у фiнансових операцiях, здiйснюваних державою, домiнуi iдея надання державних послуг. З таких позицiй:

Ва- сума доходiв важлива лише тiiю мiрою, якою вона i джерелом покриття видаткiв;

- видатки здiйснюються в загальнодержавних iнтересах i, в основному, не оцiнюються з точки зору фiнансовоi рентабельностi.

Бюджетнi операцii здiйснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством Украiни, тому iх виконання вiддзеркалюiться у бухгалтерському облiку вiдповiдно до щорiчного Закону про Державний бюджет Украiни.

Бухгалтерський облiк з виконання бюджетiв вiдзначаiться також певною складнiстю, що пояснюiться великою кiлькiстю учасникiв бюджетного процесу, рiзноманiтнiстю операцiй, великою кiлькiстю зв'язкiв. Вiн обробляi масовi результати (отримання податкiв та здiйснення платежiв), одночасно забезпечуючи принцип касовоi iдностi та консолiдацii бюджетних рахункiв.

Бухгалтерський облiк операцiй з виконання бюджету передбачаi iх зв'язок через iдину бюджетну класифiкацiю з аналогiчними операцiями, якi реiструються розпорядниками бюджетних коштiв шляхом застосування iдиних аналiтичних бухгалтерських регiстрiв.

Система бухгалтерського облiку органiзована таким чином, щоб описувати бюджетнi операцii в узагальненому виглядi - у синтетичному облiку i деталiзовано в розвиток синтетичного - в аналiтичному. При цьому бухгалтерський облiк повинен вiдповiдати загальним вимогам, що ставляться до його органiзацii:

1. Облiк повинен бути чiтко документований;

2. Облiк здiйснених операцiй здiйснюiться у певнiй послiдовностi на пiдставi документiв;

3. Записи здiйснених операцiй вiдображаються по облiкових рахунках бухгалтерського облiку;

4. Облiк повинен бути суцiльним за охопленням операцiй i безперервним у часi.

Основними завданнями системи бухгалтерського облiку виконання сiльського бюджету i:

1. Додержання принципiв облiку i звiтностi;

2. Своiчасне, повне i достовiрне вiдображення в облiку за вiдповiдними рахунками i параметрами операцiй по виконанню бюджетiв, якi здiйснюються на пiдставi первинних документiв клiiнтiв, органiв, якi мають право безспiрного списання коштiв тощо;

3. Щоденне завершення та звiрку всiх облiкових процесiв, регiстрiв та документiв;

4. Складання щоденного балансу та автоматизовану перевiрку вiдповiдностi даних аналiтичного облiку даним балансу;

5. Достовiрне вiдображення в облiку i звiтностi руху використання фiнансових та iнших ресурсiв бюджетiв, надання об'iктивноi i порiвняльноi iнформацii про стан зобов'язань, активiв, результатiв виконання бюджетiв з метою аналiзу та управлiння бюджетними коштами.

Бюджетний облiк, як i бухгалтерський облiк загалом, здiйснюiться на пiдставi первинних документiв, якими оформляються операцii з виконання бюджету, схем iх документообороту, облiкових реiстрiв, у яких вiдображаються тi чи iншi операцii.

Усi операцii з виконання бюджету оформляються документально. Документи, в яких вiдображаються вiдомостi про цi операцii та пiдтверджуiться iх здiйснення, називаються первинними,оскiльки вони i основою для ведення облiку. Головним первинним документом у процесi виконання бюджету i платiжне доручення. Ознаки i показники операцii, зафiксованi у первинному документi, називаються реквiзитами документа.

Схеми документооборотупоказують, хто i на якiй пiдставi виписуi цей документ, кому вiн надсилаiться, де i як використовуiться. Пiд час здiйснення однiii операцii з виконання бюджету виписуiться один або кiлька документiв, якi перебувають в обiгу мiж рiзними органiзацiями. Документооборотом називаiться рух документiв з моменту iх виникнення до здачi в архiв.

Загальну схему документообороту можна подати наступним чином. На основi первинних документiв здiйснюються записи в меморiальнi ордери i в облiковi реiстри. Далi записи в облiкових реiстрах ведуться в основному з меморiальних ордерiв. Вони мають форму документiв, якi призначаються для скорочення записiв в облiковi реiстри з первинних документiв. Наприклад, протягом дня надiйшло кiлька первинних документiв, якими оформляiться надходження доходiв. Усi вони вiдображаються в одному меморiальному ордерi. У щоденному оборотно-сальдовому балансi вiдображаються обороти за дебетом i кредитом за день, вихiднi залишки за активом i пасивом за кожним балансовим, фiнансовим та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлiнського облiку з промiжним пiдсумком за рахунками другого та третього порядкiв. У ньому вiдображаються пiдсумки за кожним класом рахункiв i загальний пiдсумок за всiма рахунками. Правильнiсть складання щоденного балансу оборотiв i залишкiв контролюiться рiвнiстю дебетових i кредитових оборотiв та залишкiв за активом i пасивом.

Характерною особливiстю облiку видаткiв бюджетних установ i iх подiл на касовi та фактичнi. Касовими видатками вважають всi суми, отриманi установою з поточних бюджетних рахункiв у банку чи реiстрацiйних рахункiв у вiдповiдних органах Державного казначейства для iх використання (витрачання) згiдно з кошторисом. При цьому касовими видатками вважають як кошти, отриманi готiвкою в касу установи, так i суми, перерахованi шляхом безготiвковоi оплати рахункiв. Звiдси зрозумiло, що касовi видатки не можна от ототожнювати (плутати) з касовими операцiями. Касовi видатки тАФ це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахункiв). Прикладом касових видаткiв може бути отримання готiвки в касу на видачу зарплати, перерахування коштiв за матерiали, продукти харчування, обладнання, у фонди на соцiальнi заходи тощо.

Облiк касових видаткiв ведеться за кодами економiчноi класифiкацii, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реiстрацiйних) рахункiв обов'язково необхiдно вказувати цiльове призначення (код) видаткiв,

Фактичнi видатки, на вiдмiну вiд касових, це дiйснi видатки установи для виконання кошторису, що пiдтвердженi вiдповiдними первинними документами. Прикладом фактичних видаткiв можуть бути операцii нарахування заробiтноi плати працiвникам, списання витрачених медикаментiв та продуктiв харчування, списання витрат на вiдрядження за поданим авансовим звiтом, нарахування внескiв до спецiальних фондiв на соцiальнi заходи тощо.

Такий розподiл видаткiв в облiку визначаться необхiднiстю контролю з боку держави за використанням коштiв. Облiк касових видаткiв забезпечуi iнформацiю про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облiк фактичних видаткiв даi можливiсть контролювати хiд фактичного виконання кошторису видаткiв установи в цiлому та дотримання встановлених норм за окремими статтями i структурними пiдроздiлами. Облiк фактичних видаткiв, як i касових, ведеться за кодами економiчноi класифiкацii видаткiв бюджету.

Касовi та фактичнi видатки на практицi найчастiше не збiгаються у часi, оскiльки в iх основу покладено рiзнi принципи запису бухгалтерських операцiй: для касових видаткiв тАФ- це касовий метод, при якому запис доходiв i видаткiв здiйснюiться в момент отримання коштiв, незалежно вiд перiоду, до якого вони належать; для фактичних видаткiв тАФце метод нарахувань, за яким запис операцiй здiйснюються в момент iх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштiв, Так, наприклад, фактичнi видатки за кодами 1110 ВлОплата працi працiвникiв бюджетних установВ», 1120 ВлНарахування на заробiтну платуВ» та деякi iншi у часовому вимiрi випереджають касовi, тобто нарахування заробiтноi плати та внескiв на соцiальнi заходи вiдбуваiться ранiше, нiж отримання грошей в касу на виплату зарплати або перерахування коштiв у вiдповiднi фонди. За iншими кодами, як правило, касовi видатки випереджають фактичнi. Наприклад, спочатку перерахування коштiв за продукти харчування (касовi видатки за кодом 1133), а потiм списання витрачених продуктiв пiсля iх отримання та використання (фактичнi видатки за тим же кодом 1133).

Фiнансова звiтнiсть, яку складають бюджетнi установи мiстить:

1. тАЬБаланстАЭ (форма №1);

2. тАЬЗвiт про надходження та використання коштiв загального фондутАЭ (форма №2д, №2м); тАЬЗвiт про надходження та використання коштiв загального фондутАЭ (форма №2д, №2м);

3. тАЬЗвiт про надходження i використання коштiв, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установамитАЭ (форма №4-1д, №4-1м);

4. тАЬЗвiт про надходження i використання коштiв, отриманих за iншими джерелами власних надходжень бюджетних установтАЭ (форма №4-2д, №4-2м);

5. тАЬЗвiт про надходження i використання iнших надходжень спецiального фондутАЭ (форма №4-3д, №4-3м);

6. тАЬЗвiт про надходження i використання iнших надходжень спецiального фонду (позики мiжнародних фiнансових органiзацiй)тАЭ (форма №4-3д.1, №4-3м.1);

7. тАЬЗвiт про надходження i використання коштiв, отриманих на виконання програм соцiально-економiчного та культурного розвитку регiонiвтАЭ (форма №4-4д);

8. тАЬЗвiт про рух необоротних активiвтАЭ (форма №5);

9. тАЬЗвiт про рух матерiалiв i продуктiв харчуваннятАЭ (форма №6);

10. тАЬЗвiт про заборгованiсть за окремими програмамитАЭ (форма №7д.1, №7м.1);

11. тАЬЗвiт про результати фiнансовоi дiяльностiтАЭ (форма №9);

12. тАЬЗвiт про недостачi та крадiжки грошових коштiв та матерiальних цiнностей в бюджетних установахтАЭ (форма №15);

13. Пояснювальну записку до рiчного звiту, що включаi текст та додатки.

Законом Украiни тАЬПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ функцiю встановлення правил ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi з виконання кошторисiв бюджетних установ закрiплено за Державним казначейством Украiни.

План рахункiв тАУ це систематизований перелiк рахункiв поточного облiку, призначених для вiдображення господарських операцiй. В основу нового Плану рахункiв бухгалтерського облiку бюджетних установ покладено Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку, а також План рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобовтАЩязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй з урахуванням особливостей виконання кошторисiв доходiв i видаткiв бюджетних установ. План рахункiв налiчуi 8 класiв балансових рахункiв i один клас позабалансових рахункiв.

Клас 1 тАЬНеоборотнi активитАЭ обтАЩiднуi рахунки, якi призначенi для облiку матерiальних та нематерiальних активiв, що отриманi для тривалого використання i не призначенi для реалiзацii або витрачання протягом одного року. На рахунках цього класу облiковуються основнi засоби бюджетних установ, iншi необоротнi матерiальнi активи i нематерiальнi активи, а також знос необоротних активiв.

Клас 2 тАЬЗапаситАЭ обтАЩiднуi групу рахункiв для облiку оборотних матерiальних активiв, що належать бюджетним установам, реалiзацiя або використання яких передбачаiться протягом одного бюджетного року.

Клас 3 тАЬКошти, розрахунки та iншi активитАЭ мiстить рахунки, призначенi для вiдображення поточних фiнансових активiв: грошових коштiв у касi, на рахунках в установах банкiв або органах Державного казначейства Украiни, в розрахунках з дебiторами.

Клас 4 тАЬВласний капiталтАЭ обтАЩiднуi рахунки, призначенi для облiку вкладень до фондiв бюджетних установ i визначення результатiв виконання кошторисiв бюджетноi установи, а також сiльських, селищних, мiських (мiст районного пiдпорядкування) бюджетiв за поточний рiк.

Клас 5 тАЬДовгостроковi зобовтАЩязаннятАЭ призначений для облiку довгострокових зобовтАЩязань, що не i характерними для дiяльностi цiii бюджетноi установи, не повтАЩязаних з використанням бюджетних коштiв, i погашення яких здiйснюватиметься у наступнi бюджетнi роки.

Клас 6 тАЬПоточнi зобовтАЩязаннятАЭ обтАЩiднуi рахунки, призначенi для облiку зобовтАЩязань установи, що виникають у процесi ii дiяльностi, i погашення яких очiкуiться протягом одного бюджетного року.

Клас 7 тАЬДоходитАЭ призначений для облiку надходжень грошових коштiв (доходiв), отримуваних установами за рахунок загального i спецiального фондiв, а також сiльських, селищних, мiських (мiст районного пiдпорядкування) бюджетiв. Загальний фонд кошторису розпорядникiв бюджетних коштiв обтАЩiднуi доходи установи (асигнування), що надходять до фонду iз загальних ресурсiв бюджету, якi не мають при надходженнi до бюджету певноi мети. До складу спецiального фонду входять позабюджетнi кошти установи тАУ спецiальнi кошти, суми за дорученнями, iншi позабюджетнi кошти пiд назвою тАЬвласнi надходження установитАЭ, доходи, що мають цiльову спрямованiсть.

Клас 8 тАЬВитратитАЭ обтАЩiднуi групи субрахункiв для облiку фактичних видаткiв i витрат бюджетних установ, а також касових видаткiв сiльських, селищних, мiських (мiст районного пiдпорядкування) бюджетiв, що здiйснюються протягом бюджетного року.

На позабалансових рахунках облiковуються матерiальнi цiнностi, iншi активи та зобовтАЩязання, що не належать установi або перебувають у тимчасовому ii розпорядженнi.

Отже, теоретико-метологiчнi засади бухгалтерського облiку виконання сiльського бюджету насамперед мають бути пiдкрiпленi вiдповiдальнiстю мiсцевих органiв влади за регулювання частки суспiльних справ у iнтересах територiальноi громади сiл та селищ через здiйснення певних бюджетних процедур.

2.1 Бухгалтерський облiк по виконанню сiльського бюджету

Пашковецька сiльська рада як орган мiсцевого самоврядування заснований 21 листопада 1997 року за №04416890 у РДДРПОУ, форма власностi комунальна, виконавчий орган обласноi ради. РЖз бюджету сiльськоi ради тобто iз сiльського бюджету фiнансуються:

1. Апарат органi мiсцевого самоврядування (КФК 010116);

2. Дитячий дошкiльний заклад (070101);

3. Амбулаторiя загальноi практики та медицини (КФК 080300);

4. Сiльський будинок культури (КФК 110204).

Помiж тих установ, якi фiнансуються iз сiльського бюджету на територii сiльськоi ради розташованi Пашковецька ЗОШ РЖ-РЖРЖ ступенiв та сiльська бiблiотека. На територii сiльськоi ради здiйснюють свою дiяльнiсть чотири пiдприiмцi та сiльськогосподарське пiдприiмство.

В Пашковецькiй сiльськiй радi ведеться меморiально-ордерна форма облiку, вона одержала назву вiд меморiального ордера, складанням якого завершуiться обробка документiв.

Основними принципами меморiально-ордерноi форми облiку i:

1. Оформлення бухгалтерських проводок меморiальними ордерами;

2. Розподiл синтетичного облiку на хронологiчний та систематичний;

3. Ведення аналiтичного облiку на картках.

Особлива будова Головноi книги, яка розкриваi кореспонденцiю рахункiв, що пiдвищуi можливостi аналiзу та контролю за правильнiстю записiв. З метою забезпечення iдностi бухгалтерського облiку наказом Державного казначейства Украiни вiд 27.07.2000 року № 68 затверджено РЖнструкцiю про форми меморiальних ордерiв бюджетних установ i порядок iх складання [5]. При меморiально-ордернiй формi облiку перевiренi та прийнятi до облiку документи систематизуються за датами проведення операцiй i оформляються меморiальними ордерами тАУ накопичувальними вiдомостями, яким присвоюються такi постiйнi номери:

1. Меморiальний ордер 1 тАУ накопичувальна вiдомiсть щодо касових операцiй (ф. 380);

2. Меморiальний ордер 2 тАУ накопичувальна вiдомiсть руху коштiв загального фонду в органах Державного казначейства Украiни (установах банкiв) (ф. 381);

3. Меморiальний ордер 3 тАУ накопичувальна вiдомiсть руху коштiв спецiального фонду в органах Державного казначейства Украiни (установах банкiв) (ф. 382);

4. Меморiальний ордер 4 тАУ накопичувальна вiдомiсть щодо розрахункiв з iншими дебiторами (ф. 408);

5. Меморiальний ордер 5 тАУ зведення розрахункових вiдомостей щодо заробiтноi плати та стипендiй (ф. 405);

6. Меморiальний ордер 6 тАУ накопичувальна вiдомiсть щодо розрахункiв з iншими кредиторами (ф. 409);

7. Меморiальний ордер 7 тАУ накопичувальна вiдомiсть щодо розрахункiв у порядку планових платежiв (ф. 410);

8. Меморiальний ордер 8 тАУ накопичувальна вiдомiсть щодо розрахункiв з пiдзвiтними особами (ф. 386);

9. Меморiальний ордер 9 тАУ накопичувальна вiдомiсть щодо перемiщення i вибуття необоротних активiв (ф. 438);

10. Меморiальний ордер 10 тАУ накопичувальна вiдомiсть щодо вибуття i перемiщення малоцiнних i швидкозношуваних предметiв (ф. 439);

11. Меморiальний ордер 11 тАУ зведення накопичувальних вiдомостей щодо надходження продуктiв харчування (ф. 398);еморiальний ордер 12 тАУ зведення накопичувальних вiдомостей щодо витрачання продуктiв харчування (ф. 411);

12. Меморiальний ордер 13 тАУ накопичувальна вiдомiсть витрачання матерiалiв (ф. 396);

13. Меморiальний ордер 14 тАУ накопичувальна вiдомiсть нарахування доходiв спецiального фонду бюджетних установ (ф. 409);

14. Меморiальний ордер 15 тАУ зведення вiдомостей щодо розрахункiв з батьками за утримання дiтей (ф. 406).

Для вiдображення операцiй бухгалтерського облiку в Пашковецькiй сiльськiй радi, якi не фiксуються в меморiальних ордерах з 1 по 15, а також для операцiй, щодо яких не маi необхiдностi складати накопичувальнi вiдомостi i зведення, використовуiться меморiальний ордер ф. № 274.

Записи в меморiальному ордерi ф. № 274 здiйснюються як на пiдставi окремих первинних документiв, так i за групами однорiдних документiв. Кореспонденцiя субрахункiв у цьому меморiальному ордерi записуiться залежно вiд характеру операцii таким чином: по дебету одного субрахунка i по кредиту iншого субрахунка або дебету одного субрахунка i по кредиту декiлькох субрахункiв або, навпаки, по кредиту одного субрахунка i по дебету декiлькох субрахункiв.

Меморiальнi ордери пiдписуються виконавцем, особою, що перевiрила записи в меморiальному ордерi, та головним бухгалтером сiльськоi ради. Усi меморiальнi ордери реiструються в книзi тАЬЖурнал-головнатАЭ ф. 308. Облiк у книзi тАЬЖурнал-головнатАЭ ведеться по субрахунках. Книга тАЬЖурнал-головнатАЭ вiдкриваiться щороку записами сум залишкiв на рахунках на початок року вiдповiдно до балансу i залишками на рахунках за минулий рiк. Записи в нiй здiйснюються у мiру iх складання, але не пiзнiше наступного дня, а при складаннi меморiальних ордерiв тАУ накопичувальних вiдомостей тАУ один раз на мiсяць. Сума з меморiального ордера переноситься спочатку до графи тАЬСума оборотiв за меморiальним ордеромтАЭ, а потiм тАУ до дебету i

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях