Органiзацiя бухгалтерського облiку на пiдприiмствi

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ

ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ НА ПРЖДПРИРДМСТВРЖ

1.1 Законодавчо-нормативне регулювання бухгалтерського облiку

Будь-яка дiяльнiсть пiдприiмства повинна здiйснюватись вiдповiдно до чинного законодавства Украiни. Це ж саме стосуiться i органiзацii бухгалтерського облiку.

Бухгалтерський облiк тАУ це процес виявлення, вимiрювання, реiстрацii, накопичення, узагальнення, зберiгання та передачi iнформацii про дiяльнiсть пiдприiмства зовнiшнiм та внутрiшнiм користувачам для прийняття рiшень [1].

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 20.10.1998 року затверджено Програму реформування системи бухгалтерського облiку. Основним завданням реформування бухгалтерського облiку було приведення його у вiдповiднiсть до вимог ринковоi економiки та мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку.

16 липня 1999 року прийнято Закон Украiни ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ».

Закон поширюiться на всiх юридичних осiб, створених вiдповiдно до законодавства Украiни, незалежно вiд iх органiзацiйно-правових форм i форм власностi, а також на представництва iноземних субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi, якi зобовтАЩязанi вести бухгалтерський облiк та подавати фiнансову звiтнiсть згiдно з законодавством.

Регулювання питань методологii бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi здiйснюiться Мiнiстерством фiнансiв Украiни, яке затверджуi нацiональнi положення (стандарти) бухгалтерського облiку, iншi нормативно-правовi акти щодо ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi. При Мiнiстерствi фiнансiв Украiни дii дорадчий орган тАУ Методологiчна рада з бухгалтерського облiку, в обовтАЩязки якоi входить:

- органiзацiя розроблення та розгляду проектiв нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, iнших нормативно-правових актiв щодо ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi;

- удосконалення органiзацiйних форм i методiв бухгалтерського облiку в Украiнi;

- методологiчне забезпечення впровадження сучасноi технологii збору та обробки облiково-економiчноi iнформацii;

- розроблення рекомендацiй щодо вдосконалення системи пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацii бухгалтерiв.

Порядок ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi в банках встановлюi Нацiональний банк Украiни.

Порядок ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi про виконання бюджетiв та госпрозрахункових операцiй бюджетних установ встановлюi Державне казначейство Украiни.

На рiвнi окремих галузей мiнiстерства i вiдомства, що мають в управлiннi пiдприiмства загальнодержавноi та комунальноi власностi, забезпечують бухгалтерський облiк на таких пiдприiмствах. У межах своii компетенцii вони органiзовують i розробляють на iдиних методологiчних засадах галузевi положення, вказiвки та методичнi рекомендацii щодо галузевих особливостей за окремими напрямками облiку, розробляють та затверджують галузевi форми первинних документiв за вiдсутностi типових форм, вживають заходи для посилення контрольних функцiй бухгалтерського облiку, пiдвищення професiйного рiвня кадрiв i бухгалтерських служб.

Для ведення облiку Мiнiстерство фiнансiв Украiни затвердило План рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобовтАЩязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй та РЖнструкцiю про його використання.

Методику ведення фiнансового облiку регулюють також нормативнi акти (положення, iнструкцii. вказiвки), якi конкретизують особливостi облiку коштiв, основних i оборотних засобiв, розрахункiв, витрат виробництва, готовоi продукцii, результатiв фiнансово-господарськоi дiяльностi, оподаткування.

У контекстi цього Закону наказами Мiнфiну затверджено 34 положення (стандартiв) бухгалтерського облiку, склад фiнансовоi звiтностi з примiтками до неi та реiстри бухгалтерського облiку, спрощену фiнансову звiтнiсть i План рахункiв для субтАЩiктiв малого пiдприiмництва.

Положення (стандартiв) бухгалтерського облiку тАУ це нормативно-правовi акти, що регулюють ведення облiку окремих його обтАЩiктiв, зокрема: основних засобiв, запасiв, нематерiальних активiв, витрат, доходiв, зобовтАЩязань, дебiторськоi заборгованостi, фiнансових iнвестицiй тощо. В Нацiональних П(С)БО дотримано вимоги мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (МСБО) з урахуванням економiчних, правових, податкових особливостей та традицiй нашоi держави.

Структура стандарту визначаiться обсягом та змiстом питань, якi вiн розглядаi. Проте кожен стандарт включаi: загальнi положення, якi пояснюють його мету, сферу застосування та мiстять визначення всiх основних термiнiв, якi використовуються в стандартi, порядок оцiнки та деталiзацii iнформацii вiдповiдних обтАЩiктiв у фiнансовiй звiтностi.

Завдяки переходи на нацiональнi положення (стандарти) бухгалтерського облiку пiдприiмства отримали свободу, що надаiться iм на всiх рiвнях органiзацii бухгалтерського облiку i право самостiйно приймати рiшення з питань облiку, зокрема:

- визначати облiкову полiтику пiдприiмства;

- обирати форму i методи бухгалтерського облiку як систему реiстрiв облiку та робочий План рахункiв, зважаючи на особливостi своii дiяльностi;

- затверджувати правила документообiгу i технологiю обробки облiковоi iнформацii, додаткову систему реiстрiв аналiтичного облiку;

- розробляти систему i форми управлiнського облiку, звiтностi i контролю господарських операцiй тощо.

Завдяки впровадженню П(С)БО забезпечуiться звтАЩязок нацiонального бухгалтерського облiку i фiнансовоi звiтностi з основними тенденцiями гармонiзацii стандартiв на мiжнародному рiвнi (МСБО), збiльшуiться можливiсть пiдприiмств щодо спiвпрацi з кредитно-фiнансовими установами, вiтчизняними та iноземними iнвесторами.

Наказами мiнiстерств та центральних органiв виконавчоi влади затвердженi методичнi матерiали з облiку господарськоi дiяльностi з урахуванням особливостей рiзних галузей економiки. Мiнiстерством працi разом з Мiнфiном переглянутi Квалiфiкацiйнi вимоги до працiвникiв бухгалтерських служб пiдприiмств, органiзацiй та установ.

Меморандумом державних та недержавних установ вiд 8 листопада 2002 року визначено основнi напрями розвитку бухгалтерського облiку в Украiнi, застосування й удосконалення положень (стандартiв) бухгалтерського облiку та розкриття iнформацii у фiнансовiй звiтностi пiдприiмств та органiзацiй. У цьому меморандумi пропонуiться застосовувати основнi принципи мiжнародних стандартiв фiнансовоi звiтностi на всiх пiдприiмствах.

Проте визнано обТСрунтованим встановити рiзнi вимоги щодо обсягу розкриття iнформацii у фiнансовiй звiтностi для рiзних груп пiдприiмств, зокрема, з урахуванням iх участi в операцiях на ринку капiталу та обсягiв дiяльностi. У звтАЩязку з цим пропонуються три рiвнi застосування стандартiв бухгалтерського облiку:

РЖ рiвень тАУ пiдприiмства, цiннi папери яких обертаються на фондовому ринку, а також пiдприiмства, якi вiдповiдно до чинного законодавства зобовтАЩязанi оприлюднювати рiчну фiнансову звiтнiсть, для складання бухгалтерськоi та консолiдованоi бухгалтерськоi звiтностi застосовують мiжнароднi стандарти фiнансовоi звiтностi;

РЖРЖ рiвень тАУ пiдприiмства, що не випускають в обiг цiнних паперiв i не зобовтАЩязанi оприлюднювати рiчну фiнансову звiтнiсть, застосовують нацiональнi положення (стандарти) бухгалтерського облiку;

РЖРЖРЖ рiвень тАУ пiдприiмства тАУ субтАЩiкти малого пiдприiмництва застосовують спрощену систему правил i процедур бухгалтерського облiку тi фiнансовоi звiтностi, зокрема можливiсть оцiнки активiв за iсторичною собiвартiстю.

Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 18.11.2003 р. № 25 затверджено перелiк заходiв щодо реалiзацii прiоритетних напрямкiв розвитку корпоративного управлiння в акцiонерних товариствах, зокрема, акцiонернi товариства повиннi перейти на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку (встановленi Комiтетом з мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (IAS)) та аудиту (встановленi Мiжнародною федерацiiю бухгалтерiв (IFAC)). Цим Розпорядженням передбачаiться також пiдготовка та сертифiкацiя бухгалтерiв акцiонерних товариств вiдповiдно до мiжнародних стандартiв.

Отже, при органiзацii облiку на пiдприiмствi необхiдно керуватись нормативними документами, основним з яких i Закон Украiни ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiстьВ». Саме вiн регулюi ведення облiку та вiдображення результатiв господарськоi дiяльностi у фiнансовiй звiтностi.

1.2 Органiзацiя облiку iнших необоротних матерiальних активiв

Необоротнi активи тАУ це матерiальнi i нематерiальнi ресурси, що належать установi i забезпечують ii функцiонування i термiн корисноi експлуатацii яких, як очiкуiться, становить бiльше одного року.

Таким чином, термiн корисноi експлуатацii i основним визначальним критерiiм вiднесення матерiальних i нематерiальних ресурсiв до складу необоротних активiв. Коли критерiй оцiнки один, то важко переоцiнити його значення. От чому визначення передбачуваного термiну експлуатацii необоротних активiв вiддано пiд контроль мiнiстерств. Бiльшiсть установ самостiйно визначаi термiн корисноi експлуатацii необоротних активiв. Вiдбуваiться це, як правило, у момент iхнього придбання (зарахування на баланс) i надалi не переглядаiться. Визначення термiну корисноi експлуатацii здiйснюiться комiсiiю, створеною за наказом керiвника, з урахуванням технiчних характеристик обтАЩiкта, зазначених у його паспортi, практики використання аналогiчних обтАЩiктiв, передбачуваноi iнтенсивностi експлуатацii обтАЩiкта в данiй установi й iнших факторiв.

До складу необоротних активiв входять: земельнi дiлянки, капiтальнi витрати на полiпшення земель, будинки, споруди, передавальнi пристроi, робочi, силовi машини i обладнання, транспортнi засоби, iнструменти, прилади, столовий, кухонний i господарський iнвентар, обчислювальна технiка, робоча та продуктивна худоба, багаторiчнi насадження, музейнi цiнностi, експонати зоопаркiв, виставок, бiблiотечнi фонди, знаряддя лову, спецiальнi iнструменти i спецiальнi пристосування, бiлизна, постiльнi речi, одяг i взуття, тимчасовi нетитульнi споруди, природнi ресурси, iнвентарна тара, матерiали довготривалого використання для наукових цiлей, авторськi i сумiжнi з ними права, права користування природними ресурсами, майном, обтАЩiктами промисловоi власностi, iншi матерiальнi i нематерiальнi активи довготривалого використання.

Усi вони роздiленi на три групи:

1. Основнi засоби.

2. РЖншi необоротнi матерiальнi активи.

3. Нематерiальнi активи.

До основних засобiв вiдносяться необоротнi активи, що мають матерiальну форму i вартiсть яких становить бiльше 1000 гривень за одиницю (комплект).

Необоротнi активи, вартiсть яких менше 1000 гривень за одиницю (комплект) не вiдносяться до першоi групи (основних засобiв) i не вiдображаються на рахунку 10.

Необоротнi активи, що не увiйшли нi до складу нематерiальних активiв, нi до складу основних засобiв можна смiливо вiдносити до складу другоi групи (iншi необоротнi матерiальнi активи).

До складу iнших необоротних матерiальних активiв вiдносять предмети, термiн експлуатацii яких перевищуi один рiк i якi не вiдображаються у складi обтАЩiктiв облiку на рахунку 10 ВлОсновнi засобиВ»: бiблiотечнi фонди, малоцiннi необоротнi активи, природнi ресурси, тимчасовi не титульнi споруди, предмети прокату, iнвентарну тару тощо.

У бухгалтерському облiку iншi необоротнi матерiальнi активи вiдображаються за первiсною вартiстю.

РЖншi необоротнi матерiальнi активи пiдприiмства можуть набувати внаслiдок:

- купiвлi у iнших пiдприiмств;

- внеску до статутного капiталу засновникiв пiдприiмства;

- власного виготовлення;

- обмiну на iнший актив;

- безоплатного отримання [13, с. 276].

Документування основних засобiв на пiдприiмствi оформлюiться первинними документами, що визначенi наказом Мiнiстерства статистики Украiни ВлПро затвердження типових форм первинного облiкуВ» № 352 вiд 29.12.1995 р. Серед них видiляють акти приймання-передачi, акти списання, iнвентарнi картки, картки облiку руху iнших необоротних матерiальних активiв, розрахунки амортизацii.

Облiк iнших необоротних матерiальних активiв регулюiться Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 7 ВлОсновнi засобиВ».

Пiдприiмства можуть установлювати вартiснi ознаки предметiв, що входять до складу малоцiнних необоротних матерiальних активiв.

Критерiiм для вiднесення предметiв до малоцiнних необоротних матерiальних активiв (а не до основних засобiв) i вартiсна межа. Вiдповiдно до п. 5.2 П(С)БО 7 пiдприiмства можуть установлювати вартiснi ознаки предметiв, що вiднесенi до малоцiнних необоротних матерiальних активiв. Тобто ця межа встановлюiться керiвником пiдприiмства i вiдображаiться в наказi про облiкову полiтику. Оскiльки розмiр вартiсноi межi впливаi на обтАЩiкт обкладення податком на прибуток, поставитися до ii документального оформлення слiд досить серйозно. Нiяких рекомендацiй щодо суми дiючi нормативи (стандарти) не мiстять. За наявностi вiдповiдного наказу будь-яка сума (i 100, i 1000 грн.) i обТСрунтованою.

Змiна вартiсноi межi (як у бiк збiльшення, так i зменшення) i змiною облiковоi полiтики i можлива тiльки з наступного звiтного року.

Згiдно з положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 7 iншi необоротнi матерiальнi активи зараховуються на баланс за первiсною вартiстю. Первiсна вартiсть включаi:

- цiну придбання без ПДВ (за винятком придбання iнших необоротних матерiальних активiв неплатниками ПДВ або придбання iнших необоротних матерiальних активiв невиробничого призначення);

- суми ввiзного мита;

- витрати на установлення, монтаж, налагодження;

- витрати зi страхування ризикiв доставки;

- при безоплатному отриманнi тАУ справедливу вартiсть на дату отримання;

- при отриманнi до статутного фонду тАУ погоджену засновниками справедливу вартiсть [6].

Бухгалтерський облiк iнших необоротних матерiальних активiв ведеться з використанням рахункiв:

11 ВлРЖншi необоротнi матерiальнi активиВ»;

18 ВлДовгострокова дебiторська заборгованiсть та iншi необоротнi активиВ».

По дебету цих рахункiв вiдображаiться збiльшення iнших необоротних активiв внаслiдок придбання, створення, безоплатного отримання, сума дооцiнки, а також суми витрат, що повтАЩязанi з покращенням обтАЩiкта, яке призводить до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, первiсно очiкуваних вiд використання цього обтАЩiкта.

По кредиту рахункiв 11 i 18 вiдображаiться вибуття iнших необоротних активiв внаслiдок продажу, безоплатноi передачi чи невiдповiдностi критерiям визнання активом, частковоi лiквiдацii, а також сума iх уцiнки.

Амортизацiя iнших необоротних матерiальних активiв може нараховуватися прямолiнiйним або виробничим методами. Крiм цього, амортизацiя малоцiнних необоротних матерiальних активiв i бiблiотечних фондiв може нараховуватися такими двома методами:

- 50 % вартостi, що амортизуiться, тАУ у першому мiсяцi використання обтАЩiкта й iншi 50% тАУ у мiсяцi вибуття, тобто списання з балансу;

- 100 % вартостi, що амортизуiться, тАУ у першому мiсяцi використання обтАЩiкта.

Обраний метод варто вiдобразити в наказi про облiкову полiтику.

Отже, органiзацiя облiку iнших необоротних матерiальних активiв досить подiбна до облiку основних засобiв, проте тут слiд враховувати вартiснi критерii визнання, що вiдрiзнять iх один вiд одного.

1.3 Органiзацiя облiку витрат виробництва та калькулювання собiвартостi продукцii

Ринковi вiдносини визначають важливу роль облiку витрат виробництва i собiвартостi продукцii. Це один з найважливiших iнструментiв ведення господарськоi дiяльностi.

Важлива роль в економiчних заходах пiдприiмства iз зниження витрат виробництва належить бухгалтерському облiку виробничих затрат i калькулюванню собiвартостi продукцii.

Пiдприiмства всiх форм власностi зобовтАЩязанi вести облiк виробничоi собiвартостi. Порядок, за яким формуiться виробнича собiвартiсть продукцii, встановлений у П(С)БО 16 ВлВитратиВ».

До виробничоi собiвартостi продукцii належать такi витрати:

1) прямi матерiальнi витрати;

2) прямi витрати на оплату працi;

3) iншi прямi витрати;

4) загальновиробничi витрати: змiннi, постiйнi розподiленi [10].

Прямi матерiальнi витрати тАУ вартiсть сировини, матерiалiв, купiвельних напiвфабрикатiв та комплектуючих виробiв, що пiдлягають монтажу або додатковiй обробцi на цьому пiдприiмствi, допомiжних та iнших матерiалiв, використання яких прямо можна вiднести на конкретний обтАЩiкт витрат.

До прямих витрат на оплату працi вiдносять витрати на виплату основноi i додатковоi заробiтноi плати, включаючи будь-якi види грошових та матерiальних доплат; виплати, передбаченi законодавством про працю; iншi виплати; витрати, повтАЩязанi з пiдготовкою i перепiдготовкою кадрiв.

РЖншi прямi витрати включають вiдрахування на соцiальнi заходи, плату за оренду земельних i майнових паiв, амортизацiю необоротних активiв, вартiсть остаточно забракованоi продукцii, витрати на виправлення браку.

Загальновиробничими витратами називають витрати, повтАЩязанi з органiзацiiю виробництва у цехах та на дiльницях. До таких витрат належать витрати на оплату працi керiвництва дiльниць та цехiв, амортизацiя необоротних активiв загальновиробничого призначення.

Наведену вище класифiкацiю витрат маi бути покладено в основу органiзацii системи внутрiшньогосподарського планування та облiку витрат на виробництво продукцii. Одним iз ключових елементiв цiii системи i система калькулювання.

Калькуляцiя тАУ це обчислення собiвартостi одиницi продукцii. Вона складаiться на продукцiю основного i допомiжного виробництва щомiсячно. За квартал, за рiк за встановленою номенклатурою статей, яку пiдприiмство визначаi самостiйно, з урахуванням специфiки своii дiяльностi.

У процесi калькулювання розвтАЩязуються два основнi завдання облiку:

- на основi витрат на виробництво конкретного виду продукцii визначити конкурентоспроможну продажну цiну;

- данi про собiвартiсть продукцii використовуються для прогнозування i управлiння виробництвом та витратами.

Калькуляцiю складають на продукцiю основного та допомiжного виробництв щомiсячно, за квартал i рiк.

Калькулювання собiвартостi продукцii умовно можна подiлити на три етапи. На першому етапi вираховуiться собiвартiсть всiii випущеноi продукцii в цiлому, на другому тАУ фактична собiвартiсть за кожним видом продукцii, на третьому тАУ собiвартiсть одиницi продукцii.

Калькуляцii складаються на кожному пiдприiмствi за встановленим перелiком статей витрат. Перелiк i склад статей калькулювання виробничоi собiвартостi продукцii установлюi пiдприiмство. З урахуванням вимог П(С)БО 16 промисловi пiдприiмства можуть використовувати такi калькуляцiйнi статтi:

- сировина i матерiали;

- покупнi комплектувальнi вироби, напiвфабрикати, роботи i послуни виробничого характеру стороннiх пiдприiмств i органiзацiй;

- паливо i енергiя на технологiчнi цiлi;

- зворотнi вiдходи;

- основна заробiтна плата виробничих робiтникiв;

- додаткова заробiтна плата виробничих робiтникiв;

- витрати, повтАЩязанi з пiдготовкою i освоiнням виробництва продукцii;

- витрати на утримання i експлуатацiю обладнання;

- цеховi витрати;

- втрати внаслiдок технiчно неминучого браку;

- супутня продукцiя;

- iншi виробничi витрати.

Перелiченi статтi калькуляцii для цiлей управлiнського облiку i бiльш деталiзованими.

Не включаються до собiвартостi виготовлених пiдприiмством активiв витрати, якi безпосередньо не можна повтАЩязати з iх виробництвом.

Не включаються до виробничоi собiвартостi продукцii i списуються на витрати перiоду, в якому вони були здiйсненi, такi витрати:

- адмiнiстративнi витрати;

- витрати на збут;

- витрати на зберiгання.

Наказом Мiнiстерства промисловоi полiтики Украiни 09.07.2007 р. № 373 затверджено Методичнi рекомендацii з формування собiвартостi продукцii у промисловостi.

Вiдпуск матерiалiв у виробництво оформляiться лiмiтно-забiрними картками i накладними-вимогами. Лiмiтнi картки виписуються вiддiлом постачання або плановим вiддiлом в двох примiрниках, один з яких передаiться цеху-отримувачу, а iнший тАУ на склад. В них вказуiться лiмiт вiдпуску матерiалiв на певний перiод, а потiм робиться запис про фактичну кiлькiсть вiдпущених матерiалiв. Пiсля цього виводиться залишок невикористаного лiмiту. Наприкiнцi мiсяця лiмiтно-забiрнi картки i накладнi-вимоги передаються в бухгалтерiю i вони i пiдставою для вiднесення матерiальних витрат на витрати виробництва [19, с.269].

Одним з основних документiв при облiку виробництва i виробничий акт. Вiн складаiться за календарний мiсяць. Затверджуiться виробничий акт керiвником пiдприiмства чи уповноваженою особою. Основними даними цього документа i обсяг виробленоi продукцii i кiлькiсть використаноi на ii виробництво сировини. У виробничому актi також можуть показувати залишки готовоi продукцii по кожному ii виду на початок i на кiнець перiоду, обсяг виробленоi i вiдвантаженоi за цей перiод продукцii, кiлькiсть затраченоi сировини i напiвфабрикатiв по кожному виду iз зазначенням на виробництво якоi саме продукцii вони затраченi. Якщо ведеться облiк напiвфабрикатiв власного виробництва, то показують також обсяги вироблених i вiдвантажених напiвфабрикатiв i кiлькiсть використаноi на iх виробництво сировини по кожному напiвфабрикату. На вироби, що залишаються на кiнець мiсяця у незавершеному виробництвi, складають окремi виробничi акти iз зазначенням операцiй, виконаних над ними протягом мiсяця. Загальна форма виробничого акта не регламентована нормативними документами i кожне промислове пiдприiмство користуiться своiми власними формами цього документа.

Нарахування заробiтноi плати, яка включаiться до витрат виробництва, може проводитися в рiзних формах, кожна з яких маi своi особливостi при документальному оформленнi. У вiдряднiй формi базою нарахування i виробiток, для облiку якого можуть використовуватися такi первиннi документи: iндивiдуальнi та бригаднi наряди в iндивiдуальних та дрiбносерiйних виробництвах, в серiйних виробництвах тАУ рапорт про виробiток та приймання робiт за змiну, маршрутнi листи. Цi первиннi документи i пiдставою для нарахування заробiтноi плати. При погодиннiй формi оплати працi основним документом, який служить для нарахування заробiтноi плати, i табель використання робочого часу. Всi зазначенi первиннi документи передаються в бухгалтерiю для подальшоi обробки i складання розрахунково-платiжноi вiдомостi.

Для облiку амортизацiйних вiдрахувань, якi вiдносiться на витрати виробництва, в бухгалтерii ведеться Вiдомiсть нарахування амортизацii необоротних активiв.

Витрати, якi включаються у виробничу собiвартiсть продукцii, облiковуються на рахунку 23 ВлВиробництвоВ». Цей рахунок призначений для узагальнення iнформацii про витрати на виробництво продукцii.

Аналiтичний облiк за рахунком 23 ВлВиробництвоВ» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат i видами або групами продукцii, що виробляiться. На великих виробництвах аналiтичний облiк витрат може вестися за пiдроздiлами пiдприiмства та за центрами витрат i вiдповiдальностi.

РОЗДРЖЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

ОБЛРЖК НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ЗАПАСРЖВ

Заповнюiмо кореспонденцiю рахункiв та здiйснюiмо записи в бухгалтерських реiстрах, пiдраховуiмо обороти, визначаiмо сальдо по рахунках на кiнець звiтного перiоду, формуiмо сальдо-оборотну вiдомiсть та заповнюiмо фiнансовий звiт пiдприiмства, виходячи з вхiдних залишкiв по рахунках та пiдсумованих оборотiв.

Таблиця 2.1

Журнал реiстрацii господарських операцiй