Органiзацiя бухгалтерського облiку товарiв на пiдприiмствi (на прикладi ОбтАЩiднання "Сумипошта")

ВСТУП

В кожнiй краiнi особливостi торговельноi дiяльностi зумовлюють рiзноманiтнi фактори: економiчна ситуацiя в краiнi, формування нових видiв економiчних взаiмовiдносин мiж субтАЩiктами господарювання, податкова полiтика, змiна потреб i поведiнки покупцiв, розвиток нових форм торгiвлi.

Торгiвля це свого роду каталiзатор змiн, що вiдбуваються у виробництвi та споживаннi в умовах ринку. В Украiнi кiлькiсть торговельних пiдприiмств, як оптових так i роздрiбних, зростаi з кожним роком.

Бухгалтерський облiк торговельноi дiяльностi завжди мав своi особливостi порiвняно з облiком iнших видiв дiяльностi. Сьогоднi всi господарськi операцii торговельного пiдприiмства тАУ вiд купiвлi товару до визначення фiнансового результату - зазнали змiн при вiдображеннi в бухгалтерському облiку. Тому необхiдно придiляти увагу до органiзацii бухгалтерського облiку дiяльностi торговельних пiдприiмств в умовах його реформування з метою забезпечення користувачiв повною, достовiрною та обтАЩiктивною iнформацiiю про фiнансовий стан пiдприiмства та результати його дiяльностi.

Саме це й обумовлюi актуальнiсть обраноi теми дослiдження.

Метою написання даноi дипломноi роботи i дослiдження теоретичних питань щодо органiзацii облiку товарiв та торгових операцiй.

Виходячи з поставленоi мети, були поставленi слiдуючи завдання:

- дослiдити теоретичнi аспекти органiзацii облiку i аудиту товарiв;

- надати загальну органiзацiйно-економiчну характеристику дослiджуi мого пiдприiмства, проаналiзувати стан основних показникiв його дiяльностi;

- розглянути стан органiзацii первинного, аналiтичного i синтетичного облiку товарiв на практицi;

- запропонувати можливi напрямки удосконалення органiзацii облiку i аудиту товарiв.

ОбтАЩiктом дослiдження було обрано ОбтАЩiднання тАЬСумипоштатАЭ.

РЖнформацiйну базу роботи склали законодавчi та нормативнi акти Верховноi Ради i Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, нормативнi документи, якi регламентують обiг товарiв в Украiнi.

1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ОРГНРЖЗАЦРЖРЗ ОБЛРЖКУ РЖ АУДИТУ ТОВАРРЖВ

1.1 Види i функцii торгiвлi

Важливим аспектом в органiзацii торговельноi справи i з'ясування функцiй, що виконуi торговельне пiдприiмство.

Торговельна дiяльнiсть в Украiнi регулюiться Законами Украiни "Про пiдприiмництво", "Про захист прав споживачiв", "Про пiдприiмства в Украiнi", "Про споживчу кооперацiю", "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", "Про забезпечення санiтарного та епiдемiологiчного добробуту населення", "Про патентування деяких видiв пiдприiмницькоi дiяльностi",Декретом КМУ "Про податок на промисел" та iн.

Вiдповiдно до цих законодавчих актiв суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi - юридичнi особи для здiйснення торговельноi дiяльностi повиннi мати: свiдоцтво про державну реiстрацiю; дозвiл на розмiщення об'iкта торгiвлi (рiшення сесii мiсцевоi ради народних депутатiв) або договiр оренди примiщення; лiцензii або iх копii, затвердженi вiдповiдним органом, який видав лiцензiю; торговий патент на кожну торговельну точку - звичайний або пiльговий залежно вiд асортименту або виду товару; квитанцiю про сплату ринкового збору за торгiвлю на територii ринку у разi, якщо суб'iкт пiдприiмницькоi дiяльностi проводить торгiвлю не в стацiонарному примiщеннi. Розмiр ринкового збору встановлюiться рiшенням мiсцевоi ради народних депутатiв; вiдповiднi документи на товар: накладнi, сертифiкат якостi та iншi документи, що пiдтверджують походження товару.

Торгiвля- це складний механiзм економiчних вiдносин щодо доведення виробничих товарiв по ринкових каналах вiд виробника до споживача. Видiляють оптову та роздрiбну торгiвлю.

На сьогоднi видiляють основнi види торгiвельноi дiяльностi (рис. 1.).

Рис. 1. Основнi види торгiвельноi дiяльностi

Оптова торгiвля здiйснюi зв'язок мiж промисловiстю, роздрiбною торгiвлею та пiдприiмствами громадського харчування. Це важлива складова частина внутрiшньоi торгiвлi, велика галузь економiки.

Оптове пiдприiмство або оптовик як окрема особистiсть - це той, хто купуi у великiй кiлькостi товари i продаi меншими партiями вiд свого iменi, виконуючи в цей перiод функцii зберiгання i транспортування.

Оптова торгiвля представляi собою продаж товару юридичним особам та iндивiдуальним пiдприiмцям для наступного перепродажу або виробництва.

За такою ознакою, як форма розрахункiв (безготiвковий, готiвковий), межа переходу оптовоi торгiвлi до роздрiбноi досить хитка. Законодавчi органи намагаються ii закрiпити, для чого встановлюються граничнi розмiри розрахункiв готiвкою мiж юридичними особами. Послугами оптовоi торгiвлi користуються у тому випадку, коли i велика кiлькiсть розрiзнених виробникiв i споживачiв.

Мiсце оптовоi торгiвлi в системi суспiльного виробництва розглядають в широкому i вузькому розумiннi. В широкому розумiннi оптовими вважаються операцii, коли покупець з метою отримання торговельного прибутку купуi товар не для власного споживання, а для перепродажу його iншому споживачу для подальшоi переробки або для використання в якостi засобiв працi, а також просування по каналах обiгу (роздрiбна мережа). У вузькому розумiннi поняття оптова торгiвля вiдноситься лише до спецiалiзованих органiзацiй та установ, переважно зайнятих внутрiшньою торгiвлею. Близько 50 % всiх вiдвантажень матерiального виробництва проходить через подiбнi форми товарного обiгу.

Унiкальна позицiя оптовоi ланки в каналах розподiлу товарiв робить ii об'iктом постiйних технологiчних та економiчних перебудов, пов'язаних зi змiнами, що вiдбуваються як на стадii виробництва, так i в роздрiбнiй торгiвлi. Тому структура оптовоi торгiвлi повинна бути особливо гнучкою, щоб вiдображати i концентрувати змiни в усiх сферах суспiльного виробництва, що вносяться структурними зрушеннями i науково-технiчними нововведеннями.

Оптова торгiвля виконуi цiлий ряд рiзноманiтних функцiй. Основною ii функцiiю i збут товарiв великими партiями як пiдприiмствам роздрiбноi торгiвлi та громадського харчування, так i промисловим пiдприiмствам для подальшоi переробки. Друга ii функцiя - активний вплив на збiльшення обсягу виробництва, розширення асортименту та полiпшення якостi товарiв народного споживання.

Набiр i характеристика цих функцiй можуть залежати вiд виду товару, що продаiться, i вiд сфери дiяльностi оптовоi органiзацii.

До основних функцiй можна вiднести:

1. Купiвля, що включаi наступнi поняття:

- розмiр складу. Кожен пiдприiмець, що займаiться оптовою торгiвлею, повинен мати оптовий склад, величину якого визначаi самостiйно залежно вiд своiх потреб;

- замовлення товару у виробника;

- купiвля на розпродажах;

- розвантаження товарiв, що надiйшли;

- звiтнiсть.

Всi зазначенi поняття повиннi вiдображатись в звiтностi, оскiльки оптовик повинен мати оперативнi данi про мiсце, яке i в наявностi на складi, данi про замовленi у виробникiв i придбанi на розпродажах вантажi, про вантажi, якi вже надiйшли на склад i чекають розвантаження.

Всi п'ять понять взаiмопов'язанi. Вiд налагодженоi роботи цього комплексу багато в чому залежить успiх роботи пiдприiмства.

2. Продаж - функцiя, вiд якоi залежить доходнiсть оптовоi торгiвлi. Основними ii моментами i:

- вхiднi замовлення. Вони збираються у вiддiлi маркетингу i використовуються при складаннi приблизних потреб в купiвлi товарiв i складських запасах, iх величинi, сезонностi тощо;

- складання розкладу;

- управлiння агентами з продажу;

- аналiз продажу.

3. Банкiвськi операцii.

4. Страховi операцii.

5. Стратегiчнi позицii зв'язкiв з iншими органiзацiями: зв'язок з ринком споживання; здатнiсть забезпечення iнформацiiю виробникiв; фiзичнi, фiнансовi та iнформацiйнi потоки.

6. Надання сервiсних послуг.

На практицi оптове пiдприiмство може надавати не всi без винятку послуги. Набiр послуг може бути рiзним i змiнюватись залежно вiд розмiру пiдприiмства та його спецiалiзацii. Для успiшного функцiонування в сучасних умовах оптовi пiдприiмства повиннi звертати особливу увагу на розвиток бiзнесу сервiсiв, управлiння iнформацiiю, швидку реакцiю на потреби споживачiв, удосконалення управлiння складами.

Роздрiбна торгiвля це дiяльнiсть з продажу товарiв громадянам або iншим споживачам для iх власного некомерцiйного використання незалежно вiд форми розрахункiв.

Для здiйснення роздрiбноi торгiвлi продавець повинен мати необхiднi примiщення, обладнання та iнвентар, що забезпечують вiдповiдно до вимог дiючих стандартiв збереження якостi i безпечностi товарiв при iх зберiганнi та реалiзацii в мiсцях продажу, належнi умови торгiвлi та можливiсть вибору товарiв покупцями.

Торговельна мережа забезпечуi можливiсть швидко, зручно, з мiнiмальними затратами сил i часу купувати потрiбнi товари i послуги в умовах вiльного вибору з широкого асортименту, недалеко вiд мiсця проживання i роботи, в необхiднiй кiлькостi.

До функцiй роздрiбноi торговельноi мережi вiдносять: закупiвлю товарiв; продаж товарiв; транспортування товарiв; зберiгання товарiв; прийняття ризику; iнформування ринку, отримання iнформацii про ринок; пiдсортування, доведення товарiв до товарного вигляду.

Таким чином, найважливiшi функцii торгiвлi:

- реалiзацiя виробленоi споживчоi вартостi (товарiв);

- доведення предметiв споживання до споживачiв. Виконуючи цю функцiю, торгiвля органiзовуi просторове перемiщення товарiв вiд виробникiв до споживачiв, здiйснюючи при цьому ряд операцiй по продовженню процесу виробництва у сферi обiгу (транспортування, зберiгання);

- пiдтримка балансу мiж пропозицiiю та попитом з одночасним активним впливом на виробництво в частинi обтАЩiму та асортименту продукцii, що випускаiться;

- скорочення витрат обiгу у сферi споживання шляхом удосконалення технологii продаж, iнформацiйних послуг тощо;

- функцii, що обумовленi концепцiiю маркетингу: розробка товару, ринковi дослiдження, органiзацiя розподiлу, визначення цiни, створення служб сервiсу тощо [25].

1.2 Оцiнка товарiв

Методологiчнi основи формування в бухгалтерському облiку iнформацii про запаси, в тому числi i товари, i розкриття iх у фiнансовiй звiтностi викладенi у П(С)БО 9 тАЬЗапаситАЭ .

Згiдно даного стандарту запаси включають в себе товари у виглядi матерiальних цiнностей що придбанi (отриманi) та утримуються пiдприiмством з метою подальшого продажу.

Запаси можуть надходити на пiдприiмство з рiзних джерел, серед яких: купiвля у постачальника або придбання пiдзвiтною особою, внесок до статутного капiталу, безоплатне надходження, виявлення лишкiв в результатi проведення iнвентаризацii тощо.

На пiдприiмствах, якi здiйснюють продаж товарiв, розмiр запасу товарiв значно впливаi на рентабельнiсть. Товари часто виступають основним поточним активом торговельного пiдприiмства, а тому мають вплив на розмiр власного капiталу.

Проблема визначення собiвартостi товарних запасiв маi важливе значення як для фiнансового i податкового облiку, так i для прийняття управлiнських рiшень на торговельних пiдприiмствах.

Оцiнка товарiв у поточному облiку ТСрунтуiться на первiснiй вартостi товарiв. Вона змiнюiться залежно вiд джерел надходження.

Видiляють чотири категорii товарiв залежно вiд форм розрахункiв з постачальниками.

1) товари, вартiсть яких оплачено грошовими коштами,

2) товари, отриманi в межах бартерних операцiй;

3) товари, отриманi пiдприiмством безоплатно;

4) товари, отриманi вiд засновникiв як внесок до статутного капiталу.

Такий розподiл необхiдний, оскiльки кожнiй категорii вiдповiдаi свiй порядок формування первiсноi вартостi [12].

Особливостi визначення первiсноi вартостi запасiв залежно вiд джерел надходження наведенi в таблицi 1.2.1.

Таблиця 1.2.1

Визначення первiсноi вартостi запасiв залежно вiд джерел надходження

№ з/п	Джерела надходження	Первiсна вартiсть
Ва1.	Придбання за плату	Усi витрати, пов'язанi з придбанням запасiв i доведенням iх до стану, в якому вони придатнi для використання у запланованих цiлях, у т. ч. витрати на: Вапридбання, включаючи нацiнки постачальникiв, Вавiдсотки за придбання у кредит, наданий постачальниками, Вакомiсiйнi винагороди, Вапослуги товарних бiрж, Вамитнi збори i мита, Ватранспортування, Вапослуги стороннiх органiзацiй за доставку тощо, Вавитрати на заготiвлю, Вана вантажно-розвантажувальнi роботи; Вастрахування, Вапрямi матерiальнi витрати, Вапрямi витрати на оплату працi, Ваiншi прямi витрати пiдприiмства на доробку i пiдвищення якостi технiчних характеристик запасiв
Ва2.	Виробництво запасiв	Виробнича собiвартiсть, яка визначаiться П(С)БО 16 "Витрати"
3.	Внесок до статутного капiталу	Узгоджена засновниками (учасниками) справедлива вартiсть
4.	Безоплатне одержання	Справедлива вартiсть
5.	Обмiн на подiбнi запаси	Балансова вартiсть переданих запасiв (якщо балансова вартiсть переданих запасiв перевищуi iх справедливу вартiсть, то первiсною вартiстю одержаних запасiв i iх справедлива вартiсть)
6.	Обмiн на неподiбнi запаси	Справедлива вартiсть переданих запасiв, збiльшена (зменшена) на суму грошових коштiв або iх еквiвалентiв, яка була передана або одержана в процесi обмiну

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях