Основи бухгалтерського облiку

Облiк видiв економiчноi дiяльностi

Киiв тАФ знання 2004

ЗМРЖСТ

Передмова ................................................... 13

Роздiл 1. ОСНОВИ ТЕОРРЖРЗ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ .......... 17

1.1.Сутнiсть, функцii, мета та особливостi бухгалтерського облiку ..... 18

1.2.Предмет та об'iкти бухгалтерського облiку ..................... 21

1.2.1.Визначення предмета та об'iктiв бухгалтерського облiку ........ 21

1.2.2.Класифiкацiя активiв пiдприiмства........................... 22

1.2.3.Характеристика капiталу пiдприiмства....................... 24

1.2.4.Класифiкацiя зобов'язань................................... 25

1.2.5.РЖншi об'iкти бухгалтерського облiку.......................... 26

1.3.Принципи бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi......... 28

1.4.Метод бухгалтерського облiку............................... ЗО

1.4.1.Визначення методу та його елементiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ЗО

1.4.2.Документацiя та iнвентаризацiя............................. ЗО

1.4.3.Оцiнка та калькулювання................................... 34

1.4.4.Бухгалтерськi рахунки та подвiйний запис..................... 36

1.4.5.Баланс та звiтнiсть ........................................ 45

6ВаВаВаВаВа Змiст

1.5.Синтетичний та аналiтичний облiк, облiковi регiстри.............. 49

1.6.Форми бухгалтерського облiку ............................... 52

1.7.Порядок ведення облiку ..................................... 55

1.8.Практичнi завдання з теорii бухгалтерського облiку .............. 57

Роздiл 1

ОСНОВИ ТЕОРРЖРЗ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ

Нормативна база

1. Закон Украiни "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi" вiд 16.07.99 р. № 996.

2. Закон Украiни "Про оподаткування прибутку пiдприiмств" вiд 22.05.97 р. № 283.

3. План рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй, затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 30.11.99 р. №291.

4. РЖнструкцiя про застосування плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй, затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 30.11.99 р. № 291.

5. Положення (стандарти) бухгалтерського облiку № 1тАФ25, затвердженi наказами Мiнiстерства фiнансiв Украiни.

6. Положення про документальне забезпечення записiв бухгалтерського облiку, затверджене наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 24.05.95 р. № 88.

7. РЖнструкцiя з iнвентаризацii основних засобiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, грошових коштiв i документiв та розрахункiв, затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 08.94 р. № 69.

8. Методичнi рекомендацii iз застосування регiстрiв бухгалтерського облiку, затвердженi наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 29.12.2000 р. № 356.

9. Вказiвки про склад та порядок заповнення облiкових регiстрiв малими пiдприiмствами, затвердженi наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 31.05.96 р. № 112.

10.Методичнi рекомендацii iз застосування регiстрiв бухгалтерського облiку малими пiдприiмствами, затвердженi наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 25.06.2003 р. № 422.

11.Накази Мiнiстерства статистики Украiни "Про затвердження типових форм первинного облiку" вiд 29.12.95 р. № 352, вiд 22.05.96 р. № 144 i 145 та iн.

12.Перелiк типових документiв, що створюються в дiяльностi органiв державноi влади та мiсцевого самоврядування, iнших установ, органiзацiй i пiдприiмств, iз зазначенням термiнiв зберiгання документiв, затверджений наказом Головного архiвного управлiння при Кабiнетi Мiнiстрiв Украiни вiд 20.07.98 р. №41.

13.Порядок подання фiнансовоi звiтностi, затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 28.02.2000 р. № 419.

14.Наказ Мiнiстерства фiнансiв Украiни "Про примiтки до рiчноi фiнансовоi звiтностi" вiд 29.11.2000 р. № 112.

1.1. Сутнiсть, функцii, мета та особливостi бухгалтерського облiку

Господарський облiк виник у давнi часи, коли люди почали вступати в першi господарськi взаiмовiдносини.

Господарський облiк тАФ це спосiб кiлькiсного вiдображення i якiсноi характеристики господарськоi дiяльностi з метою управлiння нею.

Традицiйними видами господарського облiку i:

тАФбухгалтерський;

тАФстатистичний;

тАФоперативний.

Основи теорii бухгалтерського облiку

На сьогоднi iснуi ще податковий облiк.

Бухгалтерський облiк тАФ це процес виявлення, вимiрювання, реiстрацii, накопичення, узагальнення, зберiгання та передачi iнформацii про дiяльнiсть пiдприiмства зовнiшнiм та внутрiшнiм користувачам.

Статистичний облiк тАФ це облiк масових та окремих типових господарських операцiй та соцiально-громадських явищ.

Оперативний облiк тАФ це облiк окремих господарських та технологiчних операцiй для оперативного керiвництва.

Податковий облiк можна визначити як систему фiнансових взаiмовiдносин мiж платником податкiв i бюджетом з податкiв, зборiв та податкових платежiв.

Метою ведення бухгалтерського облiку i надання користувачам для прийняття рiшень повноi, правдивоi та неупередже-ноi iнформацii про фiнансовий стан, результати дiяльностi та рух грошових коштiв пiдприiмства.

Користувачi бухгалтерського облiку подiляються на зовнiшнiх i внутрiшнiх.

Зовнiшнi користувачi тАФ банки, кредитори, iнвестори, органи статистики, податковi органи тощо; внутрiшнi тАФ керiвництво пiдприiмства, засновники, акцiонери, працiвники пiдприiмства.

Нинi видiляють два види бухгалтерського облiку тАФ фiнансовий i управлiнський.

Фiнансовий облiк охоплюi всi дiлянки облiку, завершуiться складанням фiнансовоi звiтностi i ведеться для зовнiшнiх користувачiв.

Управлiнський (внутрiшньогосподарський) облiк тАФ ведеться для внутрiшнiх користувачiв.

Бухгалтерський облiк даi iнформацiю для багатьох iнших видiв облiку, для аналiзу, контролю та прийняття управлiнських рiшень, оскiльки вiн ведеться безперервно i вiдображуi всю господарську дiяльнiсть пiдприiмства. Бухгалтерський облiк тiсно пов'язаний з iншими економiчними науками тАФ аналiзом господарськоi дiяльностi, статистикою, галузевими економiками, фiнансами, податковим облiком, менеджментом, маркетингом тощо.

Засновником бухгалтерського облiку вважають Луку Пачолi, який в 1494 р. видав книгу "Трактат про рахунки i записи", хоча першим написав про подвiйну бухгалтерiю Б. Котрульi в 1458 р. У лiтописах вперше згадуiться бухгалтер (книгодержатель) в 1498 р., аудитор (контролер облiку) тАФ в 1324 р.

На сьогоднi роль i можливостi бухгалтерського облiку в суспiльствi настiльки пiдвищилися, що бухгалтер повинен бути не тiльки облiковцем, а й екаунтером, тобто не тiльки формувати iнформацiю, а й активно ii використовувати.

У сучасному суспiльствi iнтеграцiя економiки набула таких розмiрiв, що стала необхiдною унiфiкацiя бухгалтерського облiку для того, щоб звiтнiсть одних держав була зрозумiлою в iнших державах. З цiiю метою в 1979 р. створено Комiтет iз мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (КМСБО) i розпочато розробку мiжнародних стандартiв бухгалтерського обВнлiку (МСБО) тАФ РЖА8. В 1999 р. в Украiнi розпочалося реформування бухгалтерського облiку згiдно з МСБО i нацiональними Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку (П(С)БО). З 2000 р. бухгалтерський облiк в Украiнi ведеться вiдповiдно до П(С)БО та нового Плану рахункiв [6, 3, 4].

Особливостi бухгалтерського облiку:

1) безперервний, суцiльний;

2) обов'язкове документальне пiдтвердження кожного господарського факту;

3) узагальнення в грошовому вираженнi;

4) використання специфiчних способiв тАФ рахунки, подвiйний запис, баланс.

Функцii бухгалтерського облiку:

тАФiнформацiйна (облiкова);

тАФоблiково-контрольна;

тАФоблiково-аналiтична.

Продукт бухгалтерського облiку тАФ це облiкова iнформацiя, облiковi рiшення та проекти управлiнських рiшень. Продукт бухгалтерського облiку нематерiальний, матерiальнi тiльки його носii.

Вимiрники бухгалтерського облiку:

тАФВаВаВаВаВа натуральнi (кiлограми, метри тощо);

тАФ трудовi (людино-година, людино-день);

тАФ грошовi (всi показники приводяться до iдиного грошового вимiрника).

1.2. Предмет та об'iкти бухгалтерського облiку

1.2.1. Визначення предмета та об'iктiв бухгалтерського облiку

Предмет бухгалтерського облiку тАФ це вивчення та вiдображення стану активiв (господарських засобiв) пiдприiмства, iх використання та результатiв роботи пiдприiмства, узагальнених у грошовому вираженнi, для задоволення потреб управлiння пiдприiмством.

Сутнiсть предмета бухгалтерського облiку розкриваiться через його об'iкти.

Об'iкти бухгалтерського облiку:

1. Активи.

2. Капiтал.

3. Зобов'язання.

4. Господарськi процеси.

5. Витрати.

6. Доходи.

У П(С)БО 1 "Загальнi вимоги до фiнансовоi звiтностi" подано визначення об'iктiв бухгалтерського облiку.

Активами вважають ресурси, контрольованi пiдприiмством у результатi минулих подiй, використання яких, як очiкуiться, призведе до одержання економiчних вигод у майбутньому.

Зобов'язання тАФ це заборгованiсть пiдприiмства, що виникла внаслiдок минулих подiй, погашення якоi в майбутньому, як очiкуiться, сприятиме зменшенню ресурсiв пiдприiмства, Що втiлюють у собi економiчнi вигоди.

Власний капiтал тАФ частина в активах пiдприiмства, що залишаiться пiсля вирахування його зобов'язань.

Доходи тАФ це збiльшення економiчних вигод у виглядi надходження активiв або зменшення зобов'язань, внаслiдок чого збiльшуiться власний капiтал пiдприiмства (за винятком збiльшення капiталу за рахунок внескiв власникiв).

Витрати тАФ зменшення економiчних вигод у виглядi вибуття активiв або збiльшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капiталу пiдприiмства (за винятком зменшення капiталу за рахунок його вилучення або розподiлу мiж власниками).

Господарськi процеси тАФ це процеси заготiвлi матерiалiв, виробництва продукцii (робiт, послуг) та реалiзацii. Вони складаються з окремих господарських операцiй, кожна з яких повинна бути задокументована.

Розглянемо докладнiше об'iкти бухгалтерського облiку.

1.2.2. Класифiкацiя активiв пiдприiмства

Активи пiдприiмства подiляють на оборотнi, необоротнi та залученi.

Оборотнi активи тАФ грошовi кошти та iх еквiваленти, що не обмеженi у використаннi, а також iншi активи, призначенi для реалiзацii чи споживання протягом операцiйного циклу чи протягом 12 мiсяцiв з дати Балансу.

Необоротнi активи тАФ всi активи, що не i оборотними.

Залученi активи тАФ активи, що не належать пiдприiмству.

Склад активiв iз зазначенням номера стандарту, в якому розкриваiться облiк вiдповiдного активу, подано в табл. 1.1.

З погляду економiчноi теорii необоротнi активи належать до засобiв працi.

Засоби працi беруть участь у процесi виробництва неодноразово i переносять вартiсть на знову створений продукт частинами.

Засоби працi разом з предметами працi становлять засоби виробництва.

Предмети працi тАФ беруть участь у процесi виробництва один раз i переносять вартiсть на створений продукт повнiстю (виробничi запаси).

Таблиця 1.1

Роздiл 1Предмети працi та засоби в обiгу (товари, готова продукцiя, грошi, дебiторська заборгованiсть) становлять, як видно iз наВнведеноi класифiкацii, оборотнi засоби.

1.2.3. Характеристика капiталу пiдприiмства

Нагадуiмо: власний капiтал тАФ це частина в активах пiдприiмства, що залишаiться пiсля вирахування його зобов'язань. Це спiввiдношення активiв, капiталу та зобов'язань називають балансовим рiвнянням:

Активи = Капiтал + Зобов

До капiталу належать:

1. Статутний капiтал.

2. Додатковий капiтал.

3. Резервний капiтал.

4. Цiльове фiнансування та цiльовi надходження.

5. Прибуток та iн.

Створення пiдприiмств (крiм неприбуткових) починаiться з формування iх статутного капiталу. Мiнiмальний розмiр статутного капiталу для рiзних видiв пiдприiмств визначаiться законодавчо. Статутний капiтал може формуватися iз грошей, основних засобiв, нематерiальних активiв тощо. Таким чином, пiдприiмство вiдразу пiсля створення матиме капiтал i активи, з яких вiн складаiться, причому в однаковому розмiрi. Ця рiвнiсть покладена в основу формування бухгалтерського балансу. В процесi дiяльностi пiдприiмства зростатимуть його активи, можливо, i капiтал, з'являться зобов'язання, але балансове рiвняння завжди виконуватиметься, про що докладнiше йтиметься далi.

Якщо статутний капiтал пiдприiмства формуiться державою, такi пiдприiмства називаються пiдприiмствами державноi форми власностi, якщо статутний капiтал формуiться засновниками тАФ фiзичними або юридичними особами, тАФ це пiдприiмства недержавноi форми власностi, або недержавнi пiдприiмства.

Недержавнi пiдприiмства в процесi дiяльностi повиннi створювати резервний капiтал у розмiрi 25 % статутного капiталу за рахунок вiдрахувань вiд прибутку не менш 5 % чистого прибутку за рiк.

Додатковий капiтал складаiться з емiсiйного доходу, вартостi безоплатно отриманих активiв, сум дооцiнки активiв тощо.

Прибуток тАФ це сума, на яку доходи перевищують пов'язанi з ними витрати. Максимiзацiя прибутку тАФ одне з основних завдань пiдприiмства.

Цiльове фiнансування тАФ це надходження з бюджету, вiд пiдприiмств чи вiд фiзичних осiб на визначенi цiлi (на капiтальнi вкладення, науковi розробки, покриття збиткiв пiдприiмств тощо).

1.2.4. Класифiкацiя зобов'язань

Види i склад зобов'язань згiдно з П(С)БО 11 "Зобов'язання" подано у табл.1.2.

Таблиця 1.2

Поточнi зобов'язання повиннi бути погашенi протягом дванадцяти мiсяцiв з дати Балансу або протягом операцiйного циклу пiдприiмства.

Довгостроковi зобов'язання тАФ всi, якi не i поточними. Якщо термiн погашення довгострокового зобов'язання настаi в наступному роцi менше нiж через 12 мiсяцiв з дати Балансу, таке зобов'язання переводиться до складу поточноi заборговаВнностi за довгостроковими зобов'язаннями.

Кредиторська заборгованiсть тАФ грошовi кошти пiдприiмства, органiзацii або установи, що пiдлягають сплатi вiдповiднiй юридичнiй або фiзичнiй особi (кредитору).

Кредитор тАФ позикодавець, який даi що-небудь у борг, надаi кредит.

1.2.5. РЖншi об'iкти бухгалтерського облiку

Господарськi процеси тАФ це процеси заготiвлi, виробництва та реалiзацii.

Активи пiдприiмства постiйно змiнюють свою форму тАФ за грошi купуються виробничi запаси, якi потiм використовуються у виробництвi готовоi продукцii; реалiзацiя продукцii знову приносить грошi i так далi. Отже, господарськi процеси зумовлюють постiйний кругообiг активiв.

В окремих галузях дiяльностi може бути вiдсутнiй той чи iнший процес: в торгiвлi практично вiдсутнiй процес виробництва, в науковiй та навчальнiй дiяльностi часто майже вiдсутнiй процес заготiвлi. Бувають i специфiчнi процеси, до яких, наприклад, можна вiднести органiзацiю споживання в громадському харчуваннi.

Господарськi процеси складаються з окремих господарських операцiй, наприклад, операцii оприбуткування на склад виробничих запасiв, iх оплата, передача зi складу у виробництво тощо.

У процесi дiяльностi пiдприiмство здiйснюi певнi витрати [П(С)БО 16] i отримуi доходи [П(С)БО 15, 3].

У бухгалтерському облiку окремо облiковують доходи i витрати вiд рiзних видiв дiяльностi пiдприiмства (рис. 1.1).

Основна

РЖнша операцiйна

Рiзниця мiж доходами вiд усiх видiв дiяльностi та витратами за всiма видами даi фiнансовий результат дiяльностi пiдприiмства, виражений у формi прибутку або збитку.

Доходи вiд основноi дiяльностi тАФ це кошти, отриманi вiд реалiзацii продукцii, робiт, послуг, якi виробляi (здiйснюi, надаi) пiдприiмство, за цiнами, визначеними ринком. Витрати на виробництво цiii продукцii складаються з витрат живоi (оплата працi працiвникiв) та уречевленоi (сировина, матерiали, паливо, електроенергiя тощо) працi.

Доходи та витрати вiд iншоi операцiйноi дiяльностi включають доходи вiд операцiйноi оренди активiв, дохiд i втрати вiд операцiйноi курсовоi рiзницi, штрафи, пенi, неустойки отриманi та сплаченi та iн.

Фiнансова дiяльнiсть тАФ це одержанi дивiденди, вiдсотки тощо, витрати тАФ це витрати на сплату вiдсоткiв за кредит тощо.

РЖншi доходи i витрати включають доходи вiд реалiзацii фiнансових iнвестицiй, необоротних активiв за вирахуванням iх собiвартостi, витрати вiд списання та уцiнки необоротних активiв, доходи i втрати вiд неоперацiйноi курсовоi рiзницi тощо.

1.3. Принципи бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi

У Законi [1] та в П(С)БО 1 визначено принципи бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi.

1. Принцип перiодичностi тАФ дiяльнiсть пiдприiмства подiляiться на певнi перiоди часу з метою складання фiнансовоi звiтностi. Фiнансова звiтнiсть подаiться з рiчною перiодичнiстю, промiжна тАФ з квартальною.

2. Автономностi пiдприiмства тАФ кожне пiдприiмство розглядаiться як юридична особа, вiдокремлена вiд ii власникiв, тобто особисте майно та зобов'язання власникiв не повиннi вiдображуватися у фiнансовiй звiтностi пiдприiмства.

3. Безперервностi дiяльностi тАФ оцiнка активiв та зобов'язань пiдприiмства здiйснюються, виходячи з припущення, що його дiяльнiсть триватиме далi. Оцiнка майна пiдприiмства при безперервнiй дiяльностi та в разi його лiквiдацii буде рiзною.

4. РЖсторичноi (фактичноi) собiвартостi тАФ всi активи пiдприiмства оцiнюють за iсторичною вартiстю, тобто за вартiстю придбання або за чистою реалiзацiиною вартiстю. Якщо чиста реалiзацiйна вартiсть менша вiд iсторичноi собiвартостi, оцiнка визначаiться виходячи iз чистоi реалiзацiйноi вартостi. Чиста реалiзацiйна вартiсть тАФ очiкувана цiна реалiзацii активiв за вирахуванням очiкуваних витрат. Чиста реалiзацiйна вартiсть дебiторськоi заборгованостi визначаiться як рiзниця мiж всiiю сумою заборгованостi та сумою сумнiвноi заборгованостi. Запаси уцiнюють до чистою реалiзацiйноi вартостi.

5. Обачностi тАФ методи оцiнки, що застосовуються в бухгалтерському облiку, повиннi запобiгати заниженню зобов'язань та витрат i завищенню оцiнки активiв та доходiв пiдприiмства (наприклад, запаси необхiдно уцiнювати, але не можна дооцi-нювати).

6. Нарахування та вiдповiдностi доходiв i витрат тАФ для визначення фiнансового результату звiтного перiоду необхiдно порiвняти доходи звiтного перiоду з витратами, що були здiйсненi для отримання цих доходiв. При цьому доходи i витрати вiдображуються в облiку та звiтностi у момент iх виникненВння, незалежно вiд дати оплати: надходження або сплати грошових коштiв. Зокрема, дохiд вiд реалiзацii вiдображуiться в бухгалтерському облiку за датою вiдвантаження продукцii, а не ii оплати (у податковому облiку за датою подii, яка вiдбулася ранiше тАФ чи вiдвантаження, чи оплата).

7. Послiдовностi тАФ пiдприiмство повинно застосовувати обрану облiкову полiтику постiйно (з року в рiк). Змiна облiковоi полiтики можлива у випадках, передбачених у нацiональних положеннях (стандартах) бухгалтерського облiку, i маi бути обТСрунтована та розкрита у фiнансовiй звiтностi.

8. Повного висвiтлення тАФ фiнансова звiтнiсть повинна мiстити всю iнформацiю про фактичнi та потенцiйнi наслiдки господарських операцiй та подiй, здатних вплинути на рiшення, що приймаються на ii основi.

9. Превалювання змiсту над формою тАФ операцii повиннi облiковуватись виходячи iз iх сутностi, а не лише з iх юридичноi форми.

10. РДдиного грошового вимiрника тАФ вимiрювання та узагальнення всiх господарських операцiй у фiнансовiй звiтностi здiйснюiться в iдинiй грошовiй одиницi.

11.4. Метод бухгалтерського облiку

1.4.1. Визначення методу та його елементiв

Кожна наука маi специфiчнi прийоми та способи для дослiдження свого предмета (дослiди у фiзицi i хiмii, доведення теорем у геометрii та iн.). Бухгалтерський облiк повинен дати повну i достовiрну оцiнку господарськоi дiяльностi пiдприiмства, стану об'iктiв облiку, отриманих фiнансових результатiв. Для цього необхiднi первинне спостереження об'iктiв облiку, iх грошова оцiнка, групування та узагальнення облiкових даних.

Метод бухгалтерського облiку тАФ це сукупнiсть способiв та прийомiв, що забезпечують отримання, обробку та видачу облiковоi iнформацii.

Окремi способи та прийоми називаються елементами методу. Традицiйно видiляють такi елементи методу бухгалтерського облiку:

тАФ документацiя та iнвентаризацiя;

тАФ оцiнка та калькулювання;

тАФ бухгалтерськi рахунки та подвiйний запис;

тАФ баланс та звiтнiсть.

1.4.2. Документацiя та iнвентаризацiя

Документацiя як елемент методу бухгалтерського облiку тАФ це спосiб суцiльного та безперервного вiдображення господарських операцiй за допомогою бухгалтерських документiв.

Кожна господарська операцiя повинна бути обов'язково оформлена вiдповiдним документом, складеним з дотриманням певних вимог. Без документа операцiя не може бути вiдобра-облiку.

Документ (вiд лат. сiоситепiит тАФ доказ, свiдоцтво) тАФ це письмове свiдоцтво про здiйснення господарськоi операцii, яке надаi юридичноi сили даним бухгалтерського облiку.

Первинний документ тАФ документ, який мiстить вiдомостi про господарську операцiю та пiдтверджуi ii здiйснення.

Форми первинних документiв з рiзних дiлянок облiку (облiк касових операцiй, оплати працi тощо) затверджуються Мiнiстерством статистики Украiни. Внутрiшнi документи на пiдприiмствi можуть мати довiльну форму.

Усi первиннi документи мають певну структуру. Мiнiмальною неподiльною структурною одиницею документа i реквiзит.

Реквiзит тАФ це показник документа, що характеризуi той чи iнший бiк господарськоi операцii. Реквiзити, необхiднi для всiх документiв згiдно iз Законом [1]:

тАФ назва документа;

тАФ дата i мiсце складання;

тАФ назва пiдприiмства, вiд iменi якого складено документ;

тАФ змiст та обсяг господарськоi операцii, одиниця;

тАФ посади вiдповiдальних осiб та iх пiдписи.

Реквiзит-ознака характеризуi якiсну сторону господарськоi операцii (назва товару, сорт, розмiр).

Реквiзит-основа характеризуi кiлькiсну сторону господарськоi операцii (кiлькiсть, цiна, сума).

Показник документа тАФ сукупнiсть реквiзитiв-ознак та реквiзитiв-основ, що описують один об'iкт.

Один або кiлька показникiв визначають бухгалтерський документ.

Форми документiв:

тАФ анкетна (злiва ознака, справа основа);

тАФ зональна (вертикальнi або горизонтальнi зони);

тАФ табличка;

тАФ комбiнована.

Вимоги до бухгалтерських документiв згiдно з Положенням [6]:

тАФ документи можуть бути на паперових або машинних носiях;

тАФ записи повиннi бути чiткими, без пiдчисток та помарок;

тАФ чорнила повиннi бути довговiчнi;

тАФ виправлення завiряються особами, якi пiдписали документ;

тАФ не дозволяються виправлення в касових та банкiвських документах;

тАФ документи складаються в момент здiйснення господарськоi операцii або вiдразу пiсля неi;

тАФ у вiльних рядках проставляiться "2";

тАФ документи зберiгаються в архiвi.

Документооборот тАФ процес вiд складання документа до здавання його в архiв.

Законодавчо визначено строки зберiгання рiзних бухгалтерських документiв в архiвi [12]. Звичайно вони становлять 1тАФ3 роки; найдовше зберiгаються особовi картки (75 рокiв) та рiчнi баланси (постiйно). Вiдповiдальнiсть за органiзацiю документообороту на пiдприiмствi несе головний бухгалтер.

Вiдповiдальнiсть за несвоiчасне складання документiв та недостовiрне вiдображення в них даних несуть особи, якi склали чи пiдписали цi документи.

Усi облiковi данi повиннi знайти повне i достовiрне вiдобрабухгалтерських документах, але на практицi нерiдко виникають розбiжностi мiж облiковими даними та фактичною наявнiстю активiв i зобов'язань. Для усунення цих розбiжностей проводиться iнвентаризацiя [6].

РЖнвентаризацiя (вiд лат. iпиепiагiит тАФ опис) тАФ це спосiб виявлення тих активiв та зобов'язань, якi не знайшли вiдображення в поточному облiку.

Причини розбiжностей:

тАФ помилки в облiкових записах з вини бухгалтера чи оператора обчислювальноi технiки;

тАФ помилки обчислювальноi технiки;

тАФ природнi втрати;

тАФ стихiйнi лиха, пожежi;

тАФ крадiжки, обмiрювання, обважування.

Види iнвентаризацiй:

тАФ повна тАФ iнвентаризацiя всiх активiв та зобов'язань;

тАФ часткова тАФ окремих видiв активiв чи зобов'язань;

тАФ планова тАФ за складеним заздалегiдь планом;

тАФ позапланова тАФ за розпорядженням керiвника або контролюючих органiв.

Проведення iнвентаризацii обов'язкове:

тАФ перед рiчним звiтом;

тАФ у разi змiни форми власностi пiдприiмства;

тАФ у разi змiни матерiально вiдповiдальноi особи;

тАФ при стихiйних лихах, пожежах;

тАФ при встановленнi фактiв крадiжок, зловживань, псування;

тАФ за розпорядженням судово-слiдчих органiв;

тАФ пiд час лiквiдацii пiдприiмства;

тАФ при передачi в оренду майна державного пiдприiмства.

Порядок проведення iнвентаризацii. РЖнвентаризацiя проводиться постiйно дiючими або робочими комiсiями за розпорядженням керiвника пiдприiмства. Матерiально вiдповiдальна особа передаi комiсii всi документи з розпискою, що всi документи переданi i всi данi з них вiдображенi в облiкових регiстрах. Бухгалтерiя виводить залишки за рахунками. Пiд час iнвентаризацii необоротних активiв та запасiв складають iнвентаризацiйнi описи. Результати iнвентаризацii оформлюють поВнрiвняльною вiдомiстю (при iнвентаризацii матерiальних цiнностей) або актом iнвентаризацii (при iнвентаризацii грошових коштiв, розрахункiв).

Регулювання iнвентаризацiйних рiзниць. Пiд час iнвентаризацii можуть бути виявленi розбiжностi мiж фактичною наявнiстю активiв та облiковими даними у виглядi надлишку або нестачi.

Надлишки зараховуються в дохiд пiдприiмства.

Нестачi вiдносять:

тАФ на винних осiб;

тАФ у межах норм природних втрат тАФ на витрати основноi дiяльностi;

тАФ якщо виннi не встановленi або нестачi виникли в результатi стихiйних лих, крадiжок тощо, в бухгалтерському облiку iх вiдносять до iнших операцiйних витрат; у податковому облiку тiльки втрати вiд стихiйних лих, пожеж тощо виключаються з оподатковуваного прибутку.

1.4.3. Оцiнка та калькулювання

Одне з найважливiших питань, яке визначають мiжнароднi та нацiональнi стандарти бухгалтерського облiку, тАФ це оцiнка активiв та зобов'язань. У рiзних державах методи оцiнки повиннi бути iдентичнi для забезпечення зiставностi показникiв фiнансовоi звiтностi.

Оцiнка як елемент методу бухгалтерського облiку тАФ це спосiб вартiсноi сумiрностi активiв, зобов'язань, капiталу, витрат i доходiв пiдприiмств; оцiнка повинна вiдображати фактичнi витрати живоi та уречевленоi працi.

Усi об'iкти бухгалтерського облiку оцiнюються в поточному облiку i звiтностi в гропiовому вираженнi в грошовiй одиницi держави. Валютнi кошти оцiнюються в двох вимiрниках тАФ в iноземнiй валютi та в нацiональнiй.

Оцiнка повинна бути такою, щоб не збiльшувати активи i не зменшувати зобов'язання (згiдно з принципом обачностi), бо це призводить до невиправданого збiльшення капiталу виходячи з балансового рiвняння:

Капiтал = Активи - Зобов'язання.

Тому в балансi активи вiдображуються за найменшою з двох вартостей тАФ iсторичною або фактичною (чистою вартiстю реалiзацii). Основнi засоби вiдображуються в балансi за остаточною вартiстю (з вирахуванням зносу).

У кожному стандартi бухгалтерського облiку наводяться методи оцiнки вiдповiдних об'iктiв бухгалтерського облiку при iх надходженнi, вибуттi та на дату балансу. Методи оцiнки рiзних об'iктiв бухгалтерського облiку будуть розглянутi у роздiлi 2.

Калькулювання тАФ це спосiб визначення собiвартостi одиницi продукцii, робiт, послуг, що включаi в себе групування витрат, розмежування витрат мiж об'iктами калькулювання, визначення собiвартостi окремих виробiв (робiт).

Об'iкти калькулювання: окремi види робiт, послуг.

Калькуляцiйнi одиницi (залежно вiд видiв виробництва):

тАФ один вирiб;

тАФ один метр квадратний, кубiчний, погонний;

тАФ одна нормогодина, машиногодина тощо.

Витрати групують за елементами та статтями витрат. Елементи витрат тАФ це сукупнiсть економiчно однорiдних витрат:

тАФ матерiальнi витрати;

тАФ витрати на оплату працi;

тАФ вiдрахування на соцiальнi заходи;

тАФ амортизацiя;

тАФ iншi витрати.

Статтi витрат (П(С)БО 16):

1. Прямi витрати тАФ це витрати, якi можуть бути безпосередньо вiднесенi до конкретного об'iкта витрат (наприклад, заробiтна плата робiтника, що виготовляi меблi, витраченi дошки тощо). Вони включають у себе прямi матерiальнi витрати (сировина, матерiали тощо), прямi витрати на оплату працi, iншi прямi витрати (вiдрахування на соцiальнi заходи, амортизацiйнi вiдрахування, витрати на утримання основних засобiв тощо).

2. Загальновиробничi витрати тАФ це витрати, що не можуть бути вiднесенi безпосередньо до конкретного об'iкта витрат економiчно доцiльним шляхом.

Вони включають витрати на управлiння цехами, дiльницями, амортизацiю необоротних активiв загальновиробничого призначення, витрати на утримання виробничих примiщень (опалення, освiтлення, водозабезпечення) та iн.

Загальновиробничi витрати розподiляються на кожен об'iкт витрат з використанням бази розподiлу тАФ годин працi, заробiтноi плати, обсягу дiяльностi, прямих витрат). Наприклад:

Вирiб 1ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Вирiб 2

Прямi витратиВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 1000 грн.ВаВаВа 500 грн.

в тому числi зарплатаВаВаВаВа 600 грн.ВаВаВаВаВа 200 грн.

Загальновиробничi витрати всьогоВаВаВаВаВаВаВа 400 грн.

КiлькiстьВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 10 шт.ВаВаВаВаВаВа 50 шт.

Розподiл пропорцiйно:

тАФдо прямих витратВаВа 266,7 грн.ВаВаВа 133,3 грн.

тАФдо зарплатиВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 300 грн.ВаВаВаВаВа 100 грн.

тАФСобiвартiсть 1 виробу вiдповiдно 126,7 грн.ВаВаВаВаВаВаВа 12, 67 грн.

130 грн.ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 12 грн.

Докладнiше це питання буде розглянуто в роздiлi 2.

3. РЖншi витрати, якi не включаються до собiвартостi продукцii (робiт, послуг) тАФ це витрати, пов'язанi не з виробництвом продукцii, а зi звiтним перiодом (витрати перiоду); вони списуються в повному обсязi на витрати звiтного перiоду.

3.1.Адмiнiстративнi витрати тАФ зарплата апарату управлiння, вiдрахування на соцiальнi заходи вiд цiii зарплати, витрати на службовi вiдрядження, витрати на зв'язок, утримання обладнання, податки i збори, якi не включенi до прямих i за-гальновиробничих витрат, плата банкам за розрахунково-касове обслуговування тощо.

3.2.Витрати на збут тАФ оплата працi працiвникiв, що забезпечують збут, витрати на рекламу, на транспортування продукцii до покупця тощо.

3.3.ВаВа РЖншi витрати тАФ втрати вiд операцiйноi курсовоi рiзницi, нестачi i втрати вiд псування цiнностей, визнанi штрафи, пенi, неустойки, собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв тощо.

1.4.4. Бухгалтерськi рахунки та подвiйний запис

Данi бухгалтерського облiку, вiдображенi в документах, повиннi бути згрупованi, зокрема за видами активiв та iнших об'iктiв бухгалтерського облiку. Це необхiдно для визначення залишкiв надходження та вибуття за кожним з об'iктiв облiку. З цiiю метою вiдкриваються бухгалтерськi рахунки.

Бухгалтерськi рахунки тАФ це спосiб узагальнення за економiчно однорiдними групами i поточного облiку активiв, капiталу, зобов'язань, витрат та доходiв пiдприiмства.

Для того, щоб зрозумiти сутнiсть бухгалтерського рахунку, уявiть собi, що Ви бажаiте вести облiк доходiв та витрат Вашоi сiм'i. Найзручнiше це зробити, подiливши сторiнки в зошитi навпiл вертикальною лiнiiю, щоб з одного боку вписувати надходження грошей, а з другого тАФ витрати. З потрiбною Вам перiодичнiстю (раз на мiсяць чи на тиждень) можна визначити залишок коштiв.

Якщо ж Ви приватний пiдприiмець або як приватна особа ведете торгiвлю на ринку, Вам потрiбно вже не менше трьох таких зошитiв тАФ для облiку грошей, товарiв та розрахункiв з постачальниками. Оце в найпростiшому варiантi i буде бухгалтерський рахунок тАФ сторiнка, подiлена навпiл, де з одного боку вiдображуiться збiльшення (грошей, товарiв, боргiв), а з другого тАФ iх зменшення. При цьому кожна половина сторiнки може бути подiлена на кiлька граф тАФ для вiдображення руху за рiзними видами товарiв або за рiзними статтями витрачання грошей.

На великому пiдприiмствi таких рахункiв потрiбно набагато бiльше тАФ для облiку запасiв, основних засобiв, статутного капiталу, розрахункiв з бюджетом, з рiзними дебiторами, кредиторами та iн. Тобто для кожн

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях