Правовi засади здiйснення аудиторськоi дiяльностi

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Змiст

Вступ.

Курс Украiни на формування ринкових вiдносин у сферi господарювання значною мiрою змiнив правове положення пiдприiмств. Змiнюiться значення облiку та оцiнки результатiв господарськоi дiяльностi як пiдприiмств, так i пiдприiмцiв. В умовах ринковоi економiки роль облiку i оцiнки суттiво зростаi, оскiльки завдяки ним приймаються рiшення про змiни напрямiв виробництва, його оновлення, перемiщення капталу вiдповiдно до ринковоi контАЩюнктури. Вони залишаються необхiдними елементами дiяльностi будь тАУ якого пiдприiмства.

Водночас кризовi явища в економiцi, кримiналiзацiя бiльшостi ii галузей у значнiй мiрi i результатом прорахункiв у правовому та органiзацiйноВа - управлiнському забезпеченнi реформ. За цих умов, проблеми боротьби з економiчною злочиннiстю набувають першочергового значення. Призупинити, локалiзувати й подолати iх зможуть лише висококвалiфiкованi фахiвцi, що сполучили у своiму арсеналi юридичнi й економiчнi знання.

Сучасна правозастосовча практика свiдчить про те, що важливою частиною професiональноi компетенцii юриста i економiко тАУ правовi знання, вмiння повно i правильно iх застосувати для захисту державного i колективного майна вiд злочинних посягань.

Ва ВаВаВаВаВаВа Поштовхом до становлення аудиторства в Украiни стало прийняття в 1993 роцi Закону "Про аудиторську дiяльнiсть". Зростання попиту на аудиторськi послуги з боку суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi особливо вiдчувалося до 1 жовтня 1995 року, тобто до того термiну, коли необхiдно було пiдтвердити достовiрнiсть даних заВа рiк (обов'язковий аудит або аудит за законом). Але на сьогоднi загальний обовтАЩязковий аудит на законодавчому рiвнi не iснуi за винятком акцiонерних товариств, пiдприiмств з iноземним капiталом, торговцiв цiнними паперами тощо.

Ва ВаВаВаВаВаВа В Украiнi ще як слiд не налагоджена нормативна, методологiчна i органiзацiйна база аудиту.

Тому мета данноi роботи - це узагальнення своii i зарубiжноi практики правового регулюванняВа аудиторськоi дiяльностi в Украiнi.

Задачи роботи: проаналiзувати нормативну базу, на основi проведеного аналiзуВа розробити власнi рекомендацii щодо полiпшення iснуючого стану. Окремим завданням цiii роботи i визначення можливостi використання аудиторських висновкiв у судовому процесi у якостi доказiв.

Об'iктомВа дослiдження цiii роботиВа i аудит i аудиторська дiяльнiсть в правовому контекстi.

Суб'iктом даного дослiдження i нормативно- правоваВа база Украiни.Ва

ВаСкладнiстьВа завдання цей роботи полягаi в тому, що аудиторська дiяльнiсть вiдноситься до одного iз самих законодавчо не врегульованих питань. Власне, до нормативних документiв, що регулюють аудиторську дiяльнiсть, в повнiй мiрi, можна вiднести лише Закон ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ» та Нацiональнi нормативи аудиту.

При цьому Закон був не досконалий з самого початку i на цей час дуже вiдстаi вiд iснуючих реалiй. Нацiональнi нормативи, хоч i прийнятi Аудиторською палатою 1998 року, щеВа iВа в 2002 роцi змiнюються.

Тому изучение зарубежного опыта государственного регулированияВа аудиторской деятельности, зокрема опыта России и США,Ва является необходимым условием для всестороннего изучения вопроса.

Однак следует помнить, что слепое перенесення зарубiжного досвiду не завжди прийнятне для наших специфiчних умов переходу до ринку. Певний досвiд проведення аудиту в нас уже нагромаджено. Це стосуiться насамперед пiдприiмств, що приватизуються, а також корпоратизацii, експертноi оцiнки майна суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, перевiрок фiнансового стану господарюючих суб'iктiв, якi переходять на емiсiю цiнних паперiв або беруть банкiвськi кредити тощо.

Вiдповiдно до прийнятого 1995 року Закону Украiни "Про наукову та науково-технiчну експертизу" аудитори повиннi зробити науково-обгрунтовану оцiнку результатiв аудиторського дослiдження та науково-технiчноi експертизи. Для забезпечення статусу ефективного незалежного аудиторського контролю важливе значення маi запровадження в Украiнi мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку iВа аудиту.

До проблемних питань аудиту можна вiднести:

- брак достатнього досвiду аудиторськоi дiяльностi;

- вiдсутнiсть методичних рекомендацiй щодо проведення аудиту;

- недостатня кiлькiсть квалiфiкованих кадрiв, а звiдси i неосвоiний ринок аудиторських послуг;

Ва- вiдсутнiсть типових форм документiв з аудиту (договорiв, висновкiв тощо);

- слабкiсть iдиного професiонального центру (Аудиторськоi палати), як потужноi лобiючоi сили, що вiдстоюi iнтереси аудиторiв,

- комп'ютеризацiя аудиту тощо.

Але найбiльша проблема украiнського аудиту тАУ вiдсутнiсть нормативноi бази аудиту.

Дипломна робота включаi вступ, три роздiли та висновки, що мiстяться на 119 сторiнках, список лiтератури складаiться зi 114 використаних джерел (ЗаконiвВа Украiни , iнструкцiй, пiдручникiв, наукових праць).Ва

Роздiл 1. Аудит в системi економiчних вiдносин держави

1.1 РЖсторiя виникнення i розвитку аудиту

Аудит, безумовно маi своi коренi в бухгалтерському облiку. Свого часу, коли людина почала облiковувати окремi елементи свого майна i його рух (купiвля, продаж, застава), наступним ii кроком стала перевiрка правильностi цього облiку, тобто тАУ аудит. У XV ст. великий iталiйський математик Лука Пачолi (1445-1517) заклав основи науки про бухгалтерський облiк. Майже п'ятсот рокiв висунутi ним iдеi справляли i ще досi мають вплив на розвиток цiii науки. А його працi викликають жвавий iнтерес у читачiв. Не випадково Л. Пачолi наголосив на рядi проблем, якi у наш час не втраВнтили актуальностi.[ 49, стр. 126-129.]

РЖсторiя бухгалтерського облiку тАФ це пошук розумних вiдповiдей. Академiя iсторii бухгалтерського облiку (АРЖБ) об'iднуi зусилля спеВнцiалiстiв багатьох краiн. Активна робота з вивчення iсторii бухгалВнтерського облiку ведеться за кордоном у багатьох унiверситетах.

Розвиток i становлення системи облiку вiдбувалися протягом чоВнтирьох перiодiв: 1) класичного, що включаi всю iсторiю стародавВннього свiту i раннього середньовiччя (римськi цифри); 2) з 1200 до 1850 року тАФ народження позицiйноi системи лiчби (арабськi цифВнри), застосування якоi дозволило створити подвiйну бухгалтерiю i забезпечити визначення фiнансових результатiв облiковими методаВнми ; 3) з 1850 до 1950 року тАФ рiзкого ускладнення економiчного житВнтя, розповсюдження облiку витрат i калькуляцii собiвартостi, виникВннення публiчноi звiтностi i аудиторства; 4) з 1950 р. тАФ новiтнього, пов'язаного з широким використанням електронно-обчислювальВнноi технiки, з розробкою i впровадженням облiкових та аудиторсьВнких стандартiв.[49 , стр. 96-96 ].

У рiзнi перiоди людськоi цивiлiзацii бухгалтери використовували тi матерiали, що були в них пiд руками: у ВавiлонiВа - глинянi табличВнки, у РДгиптi - папiрус, у Грецii - черепки, у РимiВа - восковi табличВнки, в iмперii iнкiвВа - мотузки, у середньовiчнiй РДвропiВа - пергамент тощо.[ 49 , стр. 26-27].

За iсторiографiчними джерелами можна стверджувати, що аудит як незалежний фiнансовий контроль маi багатовiкоВнвий перiод розвитку. Розвиток контролю господарськоi дiяльВнностi пов'язаний iз виникненням облiку у державах, розВнташованих у долинах рiчок Нiл, Тигр i РДвфрат, де облiк вели на папiрусi, а в подальшому тАФ на паперi. Так, при РЖ i II династiях у Стародавньому РДгиптi (3400тАФ2980 рр. до н. е.) через кожних два роки провадилися iнвентаризацii рухомого i нерухомого майна. При IV династii перiодична iнвентариВнзацiя була замiнена поточною (перманентною). Метою ii була перевiрка достовiрностi розподiлу хлiба та iнших продуктiв харчування. Контроль господарськоi операцii здiйснювався трьома особами тАФ один вiдмiчав на папiрусi кiлькiсть цiнВнностей, якi передбачалися до вiдпуску; другий тАФ проставляв поряд фактичний вiдпуск i, нарештi, третiй тАФ порiвнював кiлькiсть виданих продуктiв з нормами, виявляв вiдхиленВння. Уже на зорi зародження контроль за господарськими процесами формувався як незалежний вiд безпосереднiх виконавцiв та на документуваннi господарських процесiв.

При VI династii в РДгиптi у облiку почали складати кошВнториси витрат та контролювати iх додержання господарююВнчими суб'iктами, що пiдтверджуiться документами (2500тАФ 2400 рр. до н. е.). Зокрема, внутрiшнiй аудит здiйснюiться на будiвельних, сiльськогосподарських та iнших роботах. КеВнрiвник робiт у кiнцi дня подавав письмовий звiт. Приймання робiт i контроль за iх кiлькiстю i якiстю здiйснювалися спеВнцiальною комiсiiю.

У Вавилонii керiвники робiт також складали звiти щодВння, якi перевiрялися згiдно з нарядами на виконанi роботи. Характерно, що контроль охоплював витрачання сировини i матерiалiв на виготовлення продукцii. Збереглися звiти про роботу прядильних майстерень. Працiвниця одержувала iз комори вовняну пряжу за масою, залежно вiд якостi i маси ii визначали угари, що контролювали за нормами.[ 49, стр. 58-60].

Вавилонiя була першою державою, де виникло спецiальне законодавство. Закони Хаммураби (2200тАФ2150 рр. до н. е.) передбачали: купцям тАФ ведення самостiйного облiку; храВнмам тАФ державне рахiвництво; передавання грошей без розВнписки вважалося недiйсним. Отже, законодавче регулювання облiку було пiдпорядковане здiйсненню контролю за дiяльВннiстю суб'iктiв господарювання для повноти i своiчасностi сплати податкiв.

В РЖудеi облiк поiднувався з незалежним контролем. Про це у Бiблii зберiгся вислiв царя Соломона щодо тих, хто постiйно перебував у торгових вiдносинах: пiдраховуй i оцiВннюй, що даiш, i що отримуiш тАФ запиши. На Великдень жерцi РДрусалимського храму не розпочинали службу доти, поки "головний бухгалтер" РЖудеi не закриi всi контокорентнi рахунки i не складе звiт i цей звiт не отримаi санкцii контВнрольних органiв. Спецiальною iнструкцiiю передбачався порядок облiку пожертвувань у храм. Перед вiвтарем встаВнновлювалася скриня, царський контролер разом з головним жерцем вiдмикали замок i пiдраховували пожертвування.

У великiй багатонацiональнiй iмперii Персii, роздiленiй на сатрапii, велика постiйно дiюча армiя зумовила потребу жорсткого контрольного апарату. Бухгалтери i контролери у цiй iмперii вели не лише вiдкритий облiк явищ господаВнрювання, а й таiмний. Контролерiв називали "очима i вухаВнми царя".

У Стародавнiй Грецii особлива увага придiлялася конВнтролю збереження власностi, зокрема майна (iнвентарю). Крадiжку греки розглядали як матерiальну шкоду. Тому ствоВнрювали такi умови, за яких державi була вигiдна нестача цiнностей у матерiально вiдповiдальних осiб. Проте важлиВнво, щоб у розкрадача було чим погасити нестачу, тому на посади з матерiальною вiдповiдальнiстю призначали лише осiб багатих, спроможних внести велику заставу або предВнставити впливових поручителiв. Нестача цiнностей покриВнвалася iз закладу або майна матерiально вiдповiдальноi осоВнби або його поручителiв, причому якщо нестача квалiфiкуВнвалася як розкрадання, то вiдшкодування ii провадилося у десятикратному розмiрi. Звiдси iнше розумiння контрольВнного прийому iнвентаризацii як засобу перевiрки цiнностей у натурi. Поняття раптовоi iнвентаризацii було чуже грекам. Бiльше того, iнiцiатива iнвентаризацii мала виходити вiд матерiально вiдповiдальноi особи, яка пiсля здавання звiту повинна потурбуватися про докази його достовiрностi. Цей пiдхiд вiдповiдаi сучасному договiрному аудиту, коли власВнник, керiвник пiдприiмства за угодою з аудитором замовляi контрольну перевiрку з питань, що потребують незалежного висновку аудитора.[50, стр. 49-53].

В Афiнах були спецiальнi чиновники i контролери, до обов'язкiв яких входило складання звiтiв про доходи i виВндатки держави та iх контроль. Фiнансовий облiк i контролi. були в руках десяти обраних населенням осiб, до функцiй яких входили облiк i контроль усiх державних доходiв i видаткiв, проведення iнвентаризацiй рухомого i нерухомого майна.

Грошi зберiгали дуже своiрiдно. Так, на кожний вид доВнходiв був окремий глечик, якому присвоювали буквений iндекс. На конкретнi витрати можна було брати грошi тiльВнки iз чiтко визначеного глечика. При цьому ключ вiд каси знаходився у чиновника, а вiд примiщення, де зберiгалася документацiя, тАФ у iншого чиновника-контролера. Ключi мали нумерацiю i обмiнюватися ними заборонялось. Як бачимо, це елементи обособлення i незалежностi аудитора-контроВнлера, якi застосовуються у сучасному фiнансово-господарсьВнкому контролi.

Характерним i контроль за сплатою податкiв. ДокуменВнти з сплати податкiв розподiлялися i зберiгалися за строВнками. Чиновники, що збирали податки, отримуючи грошi, викреслювали платникiв iз спискiв, отже, залишалися лише несплаченi платежi. Так, у Грецii зародився прийом лiнiйноВнго (позицiйного) запису, який застосовувався в облiку i конВнтролi.

Звiтнiсть подавалася у встановленi строки перiодично, звiти контролювалися, причому спочатку державнi чиновВнники складали за первинними документами паралельний звiт i зiставляли його з поданим. У цьому подiбнiсть до аудиВнторського контролю, запровадженого у податкових органах Украiни. В Афiнах звiтнiсть мала публiчний характер. (Це також передбачено законодавством Украiни.) Звiти храмiв, державних установ записували на мармуровi або бронзовi дошки i виставляли у народних зборах, в огорожах храмiв, вздовж шляхiв.

РЖстотно, що великi фiлософи Грецii придiляли належну увагу облiку i контролю. Так, Арiстотель у "Полiтецi" чiтко розмежував облiковi i контрольнi функцii, причому розгляВндав ревiзiю як частину контролю. Це був новий пiдхiд: ревiзор рiвноправний iз головним бухгалтером i незалежний вiд нього. Як бачимо, незалежнiсть аудиту сягаi глибокоi давнини.

У Стародавньому Римi метою облiку був в основному контроль господарськоi дiяльностi, сплати податкiв. Було створено складний апарат ревiзорiв i контролерiв, i все ж факти шахрайства, ухилення вiд сплати податкiв були не поодинокi. Облiк мав запобiгати збиткам, якi виникали внасВнлiдок шахрайства або невмiння вести господарство.

У Китаi у VII ст. до н. е. було запроваджено посаду гоВнловного аудитора, основним обов'язком якого було визначати чеснiсть урядових чиновникiв, що розпоряджалися дерВнжавними коштами, майном. З часом форми державних аудиВнторських органiв змiнювалися вiд однiii династii до iншоi, але змiст роботи аудиторiв полягав у об'iктивному (незаВнлежному) фiнансовому контролi дiяльностi чиновникiв, суб'iктiв господарювання, розподiлi державних i громадсьВнких коштiв тощо.

У перiод середньовiччя разом iз розвитком суспiльно-екоВнномiчних вiдносин удосконалюються облiк i контроль госВнподарськоi дiяльностi, з'являються спецiальнi трактати про контроль облiку i звiтностi, який нинi здiйснюi аудит. Так, у одному iз трактатiв домiнiканського ченця Вальтера Хенлi визначено:

пiддавати ретельнiй перевiрцi звiти;

щороку провадити iнвентаризацiю для перевiрки звiтних i фактичних залишкiв цiнностей;

обов'язково здiйснювати iнвентаризацiю дебiторськоi заборгованостi;

пiдтверджувати правильнiсть цiн, зазначених у звiтi, осВнкiльки i випадки навмисного зменшення у звiтах виручки вiд продажу товарiв i послуг.[50, стр. 89-92]

В iнших трактатах особлива увага придiлялася ревiзii, суть якоi зводилася до зiставлення початкових залишкiв, зазначених у звiтi, з вихiдними на звiтну дату.

Розвиток господарськоi дiяльностi потребував i нових форм контролю за якiстю облiку та достовiрнiстю звiтностi. У вiдповiдь на це в Англii з'явився iнститут контролерiв) (аудиторiв). Поява такоi посади пов'язана з потребою гаВнрантувати достовiрнiсть звiтностi.

Перша згадка про аудиторiв належить до 1299 р. 24 беВнрезня 1324 р. Едуард II призначив трьох державних аудитоВнрiв. В указi про призначення зазначалося, що аудитори зоВнбов'язанi запитувати, слухати i перевiряти всi рахунки, якi ведуться i якi будуть заведенi у провiнцiях Оксфордi, Беркенхедi, Уельсi та iн., вiдмiчати про всi зауваження щодо ведення рахункiв. РД немало iсторичних свiдчень активноi дiяльностi аудиторiв протягом усього середньовiччя в усiх краiнах РДвропи.

Завдяки облiку визначаються рiзнi види матерiальноi вiдВнповiдальностi за збереження i витрачання коштiв власника. Контроль стаi головним знаряддям збереження приватноi власностi. До XX ст. основна функцiя облiку була суто контВнрольною. Пiзнiше на перше мiсце виходить функцiя управВнлiння господарськими процесами, а звiдси об'iктами контВнролю стають сировина та ii витрачання на виробництво проВндукцii, праця та заробiтна плата робiтникiв, використання механiзмiв тощо. Отже, бухгалтерський облiк виступаi як засiб економiчного контролю, який вивчаi рух цiнностей. Контроль стаi функцiiю бухгалтерського облiку i подiляiться на попереднiй, поточний i завершальний. З розвитком еконоВнмiчних вiдносин у суспiльствi, удосконаленням управлiння виробництвом конкурентоспроможноi продукцii на внутВнрiшньому i зарубiжному ринках контроль видiляiться у саВнмостiйну функцiю управлiння виробничою, господарською i фiнансовою дiяльнiстю власникiв капiталу. Сформувався фiнансово-господарський контроль iз структуризацiiю на ревiзii, тематичнi перевiрки, бухгалтерську експертизу, аудит. [ 50 , стр. 238-240].

Поштовх до розвитку аудиту в Англii дав закон про бриВнтанськi компанii, прийнятий у 1862 р. У ньому запропоноВнвано в обов'язковому порядку перевiряти рахунки i звiти компанiй аудиторами не рiдше одного разу на рiк. Це зумовВнлено потребою в об'iктивнiй оцiнцi звiтностi акцiонерного товариства з тим, щоб мати достовiрнi данi про дiйсний фiнансовий стан пiдприiмства i результати його господарсьВнкоi дiяльностi за конкретний перiод.

Покладатися цiлком на саму компанiю становило б певний ризик, бо нерiдкими були випадки банкрутства пiдприiмств, внаслiдок чого акцiонери i кредитори втрачали своi капiтали. В результатi цього недоВнвiра акцiонерiв i кредиторiв, з одного боку, i податкових органiв тАФ з другого, до достовiрностi бухгалтерських баланВнсiв i звiтiв про доходи сприяла появi бухгалтерiв-аудиторiв, котрi мали вивчати i аналiзувати звiтнiсть акцiонерного товариства i давати квалiфiкований висновок про ii достовiрВннiсть.

При обговореннi рiчного звiту товариства на загальВнних зборах акцiонерiв заслуховувався висновок аудитора i лише пiсля цього звiт затверджувався або не затверджуВнвав Один з вiдомих нiмецьких юристiв Рудольф фон РЖiрiнг (1818-1892) писав, що акцiонернi товариства розорили бiльше людей, нiж усi вiйни разом взятi. [92, стр. 323-324].

Група провiдних бухгалтерiв створила у Шотландii проВнфесiйне об'iднання i попередила всiх, що вона готова перевiрити будь-який звiт. Цi бухгалтери називалися аудиторами. Пiсля аудиту ймовiрВннiсть можливого обдурення значно знижуiться, але з дотриманням таких умов: чеснiсть i сумлiннiсть аудиторiв, iх професiональнiсть, незалежнiсть, розумiння психологii людей. Така iсторiя розвитку бухВнгалтерського облiку i разом з тим становлення аудиту.

Отже, незалежнi аудитори i аудиторськi фiрми стали гаВнрантом того, що пiдприiмство маi такий фiнансовий стан, як оприлюднений. Спираючись на данi аудиторськоi переВнвiрки, рiзнi користувачi iнформацii можуть вирiшувати пиВнтання про iнвестування, спiльну виробничу дiяльнiсть тощо.

Аудиторська служба швидкого розвитку набула у краiВннах з ринковою економiкою. Уже через п'ять рокiв пiсля встановлення обов'язкового аудиту в Англii було прийнято такий самий закон у Францii.[92, стр.326-329 ].

Аудиторська дiяльнiсть у США виникла пiд безпосередВннiм впливом британськоi практики аудиту. У 1896 р. закоВннодавчими органами штату Нью-Йорк був ухвалений заВнкон, що регулював аудиторську дiяльнiсть. Тепер практично в усiх краiнах свiту з ринковою економiкою iснуi громадсьВнкий iнститут аудиту зi своiю правовою i органiзацiйною iнфраструктурою.

Професiйнi органiзацii бухгалтерiв-аудиторiв створенi: у Великобританii тАФ РЖнститут присяжних бухгалтерiв Англii i Уельсу (1880 р.); США тАФ РЖнститут дипломованих бухгалВнтерiв (1887 р.); ФРН тАФ РЖнститут аудиторiв (1932 р.) i ПалаВнта аудиторiв; Францii тАФ Палата експертiв-бухгалтерiв i поВнвiрених бухгалтерiв, Товариство комiсарiв по рахунках.

У розвинених краiнах незалежний аудит i провiдною формою фiнансового контролю. Порiвнюючи законодавство рiзних краiн у галузi органiзацii аудиту, можна виявити певВнну подiбнiсть, яка полягаi у тому, що скрiзь i нормативнi акти про обов'язковий аудит рiчноi фiнансовоi звiтностi певВнних суб'iктiв пiдприiмництва, встановленi квалiфiкацiйнi вимоги до аудиторiв на право зайняття аудиторською дiяльВннiстю. [Ва ,стр. 358-360].

Розвиток аудиторськоi справи сприяв створенню велиВнких транснацiональних аудиторсько-консультативних фiрм, якi мають своi фiлii i представництва у багатьох краiнах ("Делойт енд Туш" та iн.).

Аудиторська дiяльнiсть у краiнах СНД тАФ в Украiнi, РоВнсiйськiй Федерацii, Бiлорусi, Казахстанi, Вiрменii, Узбекистанi та iнших тАФ розвиваiться у мiру формування ринковоi економiки, урiзноманiтнення форм власностi капiталу [111, стр. 79-82].

ВаАудиВнторська дiяльнiсть у цих краiнах регулюiться спецiальним законодавством та нормативно-правовими актами з аудиту. Позитивним у розвитку аудиту у краiнах СНД i те, що ствоВнрено Координацiйний центр з аудиту за участю певних струкВнтур 00Н, Асоцiацii бухгалтерiв i аудиторiв СНД, Асоцiацii бухгалтерiв i аудиторiв Украiни та iнших краiн СНД. КоордиВннацiйний центр сприяi розробцi методичного забезпечення аудиту, створенню пiдручникiв для пiдготовки бухгалтерiв-аудиторiв у вузах, унiфiкацii навчальних планiв для пiдгоВнтовки бакалаврiв i магiстрiв за фахом "економiст з бухгалВнтерського облiку i аудиту".

Спецiалiстiв iз аудиту у рiзних краiнах називають по-рiзному: у США тАФ громадськими бухгалтерами; в Англii i англосаксонських краiнах тАФ ревiзорами або присяжними бухгалтерами; ФРН тАФ контролерами господарства, контроВнлерами книг; краiнах СНД тАФ аудиторами, економiстами з облiку й аудиту. [111 , стр. 112-114].

Незважаючи на рiзне найменування фахiвВнцiв iз аудиту, всi вони виконують одну функцiю: провадять незалежний фiнансовий контроль соцiальних i економiчних програм на стадii iх проектування та виконання; перевiряють дiяльнiсть господарюючих суб'iктiв та вiдображення ii у облiку i звiтностi з метою запобiгання зловживанням i поВнмилкам у сплатi податкiв до державного i мiсцевого бюджетiв, громадських та державних фiнансових фондiв; складають об'iктивнi (незалежнi) висновки про результати перевiрки, а також надають консультативнi послуги з питань маркеВнтингу, менеджменту, бухгалтерського облiку, звiтностi тощо.

Отже, виникнення i розвиток аудиту у системi фiнансоВнво-господарського контролю пов'язанi з урiзноманiтненням форм власностi капiталу в рiзних суспiльно-економiчних форВнмацiях та потребою його рацiонального використання.[ 111, стр. 96-99].

Аудит тАФ це дiяльнiсть з надання необхiдноi суспiльству послуги для пiдтвердження правдоподiбностi опублiкованоi фiнансовоi звiтностi пiдприiмств. Комiтет з аудиторськоi практики (АРС) у США зробив ще простiше визначення аудиту: "Незалежний розгляд спецiальВнно призначеним аудитором фiнансових звiтiв пiдприiмства РЖ вираженВння думки про них з дотриманням правил, встановлених законом" [111, стр. 96-99].Ва

МеВнтою зовнiшньоi аудиторськоi перевiрки компанii з обмеженою вiдповiВндальнiстю i формування думки аудитора i доведення до вiдома акцiоВннерiв компанii.

Аудитом може займатися приватна особа або фiрма чи аудиторсьВнкий персонал, який дii на пiдставi делегування повноважень. Аудит не може проводити особа, яка i спiввласником чи задiяна до управлiння пiдприiмством, що пiдлягаi аудиторськiй перевiрцi. За своiю суттю вона незалежна i викликана тим, що користувачi бухгалтерськоi iнформацii не звикли довiряти фiнансовiй звiтностi, яка не була предВнметом розгляду незалежних осiб.

Палата лордiв (Великобританiя) у справi "Сараго" проти "ТоисЬе Коза" (1990) дала трактування ролi аудитора: "Функцiя аудитора звоВндиться до пiдтвердження, наскiльки це можливо, того, що фiнансова iнформацiя про справи компанii, подана ii директорами, точно вiдобВнражаi стан справ, щоб, по-перше, захистити саму компанiю вiд наВнслiдкiв невиявлених помилок або можливих зловживань РЖ, по-друге, подати акцiонерам надiйну iнформацiю для вивчення ведення справ компанii i вираження iх колективних повноважень щодо винагороди чи вiдклику тих, йому було довiрено ведення справ". [111, стр.1 14-116].

Разом з тим вiдзначалося, що вiдповiдальнiсть за подання фiнансовоi звiтностi, яка даi правильну i об'iктивну iнформацiю про фiнансовий стан компанii, безпосередньо покладена на ii директорiв.

Роль аудиторiв полягаi у наданнi власникам компанii незалежного звiту про складанВння балансу i звiтностi щодо прибуткiв i збиткiв, а також про те, чи дають цi документи правильну i об'iктивну iнформацiю про стан справ компанii на кiнець фiнансового року i про ii прибутки i збитки за цей рiк. iхня роль, таким чином, скорiше чисто дослiдна, чим творча" .

Рiшення у справi "Сараго" пiдтвердило, що аудитор не вiдповiдаi перед компанiiю та ii акцiонерами як органiзацiiю в цiлому. Аудитор не несе вiдповiдальностi за результати перевiрки перед iндивiдуальВнними акцiонерами або iншими третiми особами, вiн несе вiдповiВндальнiсть тiльки перед тими людьми, з якими укладено договiр, бо винагороду виплачуi аудитору компанiя, яка знаходиться з ним у доВнговiрних стосунках.

На жаль, аудит в Украiнi ще не одержав широкого впровадження. Тому в перiод становлення ринкових вiдносин слiд старанно аналiзуВнвати зарубiжний досвiд i застосовувати його на практицi з врахуванВнням конкретних умов. Вивченню цiii проблеми повинна допомогти як зарубiжна, так i вiтчизняна лiтература, яка акумулюi такий досвiд захiдних i вiтчизняних дiючих аудиторських фiрм.

Ревiзiя i контроль у колишньому СРСР, у тому числi й в Украiнi, багато рокiв i десятилiття були наглухо вмонтованi в адмiнiстративно-командну систему. Разом з тим через об'iктивну необхiднiсть наступного контролю за дiяльнiстю будь-яких соцiально-економiчних (у тому числi господарських) систем малася велика практика контрольно-ревiзiйноi дiяльностi i судово-бухгалтерськоi експертизи.[110, стр. 26-28].

ВаВаВаВаВаВаВаВа У чистому видi радянський i росiйський аудит як такий був вiдсутнiй. Так уже склалося, незважаючи на кiлька iсторичних спроб його створення (у 1888-1889 р. - РЖнститут присяжних бухгалтерiв, у 1907-1914 р. - РЖнститут бухгалтерiв i в 1928-1930 р. - РЖнститут державних бухгалтерiв-експертiв), прийому вiдповiдних квалiфiкацiйно-атестацiйних iспитiв i т.д.

ВаВаВаВаВаВаВаВа Звичайно, окремi елементи даноi областi дiяльностi фахiвцiв з облiку, контролю й аналiзу через iхню об'iктивну необхiднiсть у СРСР завжди мали мiсце. У переважнiй бiльшостi випадкiв такi елементи були розрiзненi i не представляли систематизованого цiлого - аудита як невiд'iмного елемента ринковоi iнфраструктури. Вони i не iменувалися аудитом. [ 110 , стр. 32-33].

ВаВаВаВаВаВаВаВа Тi окремi дослiдження i практичнi розробки, що звичайно виконуються на Заходi аудиторськими фiрмами i супроводжуються конкретними рекомендацiями для адмiнiстрацii клiiнтiв в областi керування, облiку й аналiзу господарськоi дiяльностi, механiзацii й автоматизацii облiково-аналiтичних робiт, стали необхiднi в новiй Украiнi .

ВаПiсляВа семiнару ( 1989 р.) у декiлькох вузах СРСР, у тому числi i на базi Киiвського державного унiверситету, кiлька рокiв функцiонувала система пiдготовки аудиторiв i фахiвцiв з облiку вiдповiдно до мiжнародних стандартiв. Навчання було органiзовано за участю ООН (Центру по транснацiональних корпорацiях), Британськоi ради в Москвi i найбiльших аудиторських фiрмах ("Куперi i Лайбранд", ДТТ, КПМГ i iн.).

Ва ВаВаВаВаВаВа Украiна почала формувати власну систему фiнансово-економiчВнного контролю i аудиту , ще перебуваючи в складi СРСР, коли 3 серпня 1990 року був прийнятий Закон Украiнськоi Радянськоi Соцiалiстичноi Республiки "Про економiчну самостiйнiсть Украiнськоi РСР". Цей Закон на основi Декларацii про державний суверенiтет Украiни виВнзначив змiст, мету i основнi принципи економiчноi самостiйностi Украiни, як суверенноi держави, в ньому були закладенi пiдвалини системи фiнансово-економiчного контролю. Ця система повинна реаВнлiзувати контрольну функцiю державного управлiння, без якоi не може iснувати жодна держава. З тих пiр минуло вже бiльше 11 рокiв, на державному рiвнi проведена велика робота щодо створення елеВнментiв системи нацiонального фiнансово-економiчного контролю, але в цiлому система ще не створена. Тому окремi законодавчi акти або дiють розрiзнено, або дублюються.

Незалежна Украiна успадкувала систему фiнансово-економiчноВнго контролю колишнього СРСР, орiiнтовану на обслуговування потреб власника засобiв виробництва тАФ держави РЖ вирiшення iдеологiчних питань однопартiйноi влади економiчними методами. Така система була досить ефективною.[110, стр. 38-41].

Перехiд Украiни до ринкових вiдносин змiнив вiдношення до питань власностi. У лютому 1991 р. набрав чинностi Закон Украiни ''Про власнiсть", в якому суб'iктами права власностi Украiни виВнзначаються: народ Украiни, громадяни, юридичнi особи та держава. Реальнi права власностi набули широкi верстви населення. Почався розвиток пiдприiмств недержавноi форми власностi, роздержавлення га приватизацiя державного майна. Такий перебiг подiй вимагав принципово нових пiдходiв до створення системи фiнансово-госВнподарського контролю.

Важливим елементом системи фiнансово-економiчного контролю стали служби контрольно-ревiзiйного Управлiння Мiнфiну Украiнськоi РСР, якi, на наш погляд, i основою системи. Ця служба майже без особливих змiн з власним центральним апаратом, майном, розгалуВнженою системою територiальних органiв, висококвалiфiкованими кадрами функцiонувала з самого початку розбудови економiки незаВнлежноi Украiни.

Офiцiйний статус незалежна Украiна надала своiй контрольно-ревiзiйнiй службi лише 26 сiчня 1993 р., коли був прийнятий Закон Украiни "Про державну контрольно-ревiзiйну службу в Украiнi". Цей закон визначив ii статус, функцii та правовi основи дiяльностi. ГоловВнним завданням державноi контрольно-ревiзiйноi служби Закон визнаВнчив здiйснення державного контролю за витрачанням коштiв i матеВнрiальних цiнностей, iх збереженням, станом i достовiрнiстю бухгалтерВнського облiку, звiтностi мiнiстерств, вiдомств, державних комiтетiв, державних фондiв, бюджетних установ, а також пiдприiмств i органiзацiй, якi отримували кошти з бюджетiв усiх рiвнiв та державВнних валютних фондiв, розроблення пропозицiй щодо усунення виявВнлених недолiкiв i порушень та запобiгання iм у подальшому.

На державну контрольно-ревiзiйну службу Украiни покладенi функцii з контролю за фiнансовою дiяльнiстю державних установ, органiзацiй, пiдприiмств, використанням бюджетних коштiв усiма суб'iктами господарськоi дiяльностi. Загалом на нацiональному рiвнi функцii державноi контрольно-ревiзiйноi служби обмеженi державним сектором економiки контролем за використанням бюджетних коштiв.

Важливим елементом змiцнення системи нацiонального фiнансоВнво-економiчного контролю Украiни стало заснування Державного казначейства Украiни як системи органiв державноi виконавчоi влади, що дii при Мiнiстерствi фiнансiв. Державне казначейство Украiни дii на пiдставi Указу Президента Украiни вiд 27 квiтня 1995 року № 335 "Про Державне казначейство Украiни" i "Положення про ДерВнжавне казначейство", затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 31 липня 1995 року № 590.

Важливе мiсце у системi нацiонального фiнансового контролю належить податковому контролю. Вiдповiдно до Закону Украiни "Про систему оподаткування" вiд 25 червня 1991 року № 1251-ХП у редакцii Закону Украiни вiд 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР конВнтроль за правильнiстю та своiчаснiстю справляння податкiв i зборiв обов'язкових платежiв здiйснюiться державними податковими та iншими державними органами. [11, стр. 16-19].

Головна роль у пiдсистемi податкоВнвого контролю належить державнiй податковiй службi Украiни, яка дii на пiдставi Закону Украiни "Про державну податкову службу в УкраiнiтАЭ вiд 4 грудня 1990 р. № 509-ХРЖРЖ, в редакцii Закону Украiни № 3813-ХРЖРЖ вiд 24 грудня 1993

Крiм державноi податковоi служби, податковий контроль в Украiнi здiйснюють Державнi цiльовi фонди, внесенi до Державного бюджету Украiни, Пенсiйний фонд та Фонд соцiального страхування.

Конституцiя Украiни визначила, що фiнансово-економiчну стратегiю держави виВнзначаi Верховна Рада Украiни як безпосередньо шляхом затвердження Державного бюджету Украiни, так i опосередковано тАФ через прийняття законiв. Контроль за витрачанням коштiв Державного бюджету Украiни вiд iменi Верховноi Ради Украiни здiйснюi Рахункова палаВнта, дiяльнiсть якоi регламентуiться Законом Украiни "Про РахунВнкову палату" вiд 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР [9].

Контрольнi функцii на Украiнi також здiйснюють усi Мiнiстерства та вiдомства, у межах iх повноважень.

Крiм державних контрольних органiв, в Украiнi з 1993 р. функцiонуi пiдсистема незалежного фiнансово-економiчного контролю тАФ аудиту.

Перехiд до нових економiчних вiдносин в Украiнi, розвиток пiдприiмств недержавноi форми власностi, роздержавлення та приватизацiя державного майна об'iктивно обумовили необхiднiсть становлення i подальшого розвитку незалежного аудиту. Правовi засади здiйснення незалежноi аудиторськоi дiяльностi в Украiнi баВнзуються на Законi Украiни "Про аудиторську дiяльнiсть" [4]. Основне завдання цього Закону тАФ створення системи незалежного фiнансоВнвого контролю з метою захисту iнтересiв власника.

Сфера дiяльностi незалеж

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях