Предмет, обтАЩiкти i метод бухгалтерського облiку
КУРСОВА РОБОТА
з дисциплiни ВлБухгалтерський облiкВ»
ЗМРЖСТ
Вступ
1. Теоретичне питання. Предмет, обтАЩiкти i метод бухгалтерського облiку
1.1 Предмет бухгалтерського облiку
1.2 ОбтАЩiкти бухгалтерського облiку
1.3 Метод бухгалтерського облiку
1.4 Законодавче забезпечення бухгалтерського облiку в Украiнi
2. Практичне завдання
2.1 Завдання
2.2 Рiшення
2.2.1 Баланс пiдприiмства на початок звiтного перiоду
2.2.2 Кореспонденцii рахункiв по господарським операцiям пiдприiмства в журналi реiстрацii господарських операцiй
2.2.3 Бухгалтерськi рахунки у виглядi Т-моделi
2.2.4 Оборотна вiдомiсть по синтетичним рахункам за звiтний перiод
2.2.5 Баланс пiдприiмства на кiнець звiтного перiоду
Висновки
Список використаних джерел
Додаток. Баланс форма № 1
ВСТУП
Бухгалтерський облiк i основним видом господарського облiку. Згiдно зi статтiю 1 Закону Украiни ВлПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» Влбухгалтерський облiк тАУ процес виявлення, вимiрення, регiстрацii, накопичення, узагальнення, зберiгання i передачi iнформацii про дiяльнiсть пiдприiмства зовнiшнiм i внутрiшнiм користувачам для прийняття рiшеньВ» [7, с.3]. Важливi особливостi бухгалтерського облiку полягають в тому, що вiн перш за все вартiсний, суцiльний i безперервний, документально обТСрунтований, використовуi властивi йому способи опрацювання iнформацii.
Згiдно з частиною 8 статтi 19 Господарського кодексу Украiни Влвсi суб'iкти господарювання, вiдокремленi пiдроздiли юридичних осiб, видiленi на окремий баланс, зобов'язанi вести первинний (оперативний) облiк результатiв своii роботи, складати та подавати вiдповiдно до вимог закону статистичну iнформацiю та iншi данi, визначенi законом, а також вести (крiм громадян Украiни, iноземцiв та осiб без громадянства, якi провадять господарську дiяльнiсть i зареiстрованi вiдповiдно до закону як пiдприiмцi) бухгалтерський облiк та подавати фiнансову звiтнiсть згiдно iз законодавствомВ» [5, с.19]. За даними офiцiйного сайту Державного комiтету статистики Украiни кiлькiсть суб'iктiв РДдиного державного реiстру пiдприiмств та органiзацiй Украiни (РДДРПОУ) станом на 1 сiчня 2009 року становила 1228888, а на 1 квiтня 2009 року тАУ вже 1235183 [19]. Всi учасники ринковоi економiки i також користувачами бухгалтерськоi iнформацii.
Цiль курсовоi роботи тАУ вивчення основ органiзацii та ведення бухгалтерського облiку, набуття навичок використання бухгалтерського облiку, користування планом рахункiв, складання балансу пiдприiмства на початок i кiнець звiтного перiоду, складання кореспонденцii рахункiв, бухгалтерських рахункiв у виглядi Т-моделi, складання оборотно-сальдовоi вiдомостi по синтетичних рахунках.
1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ. ПРЕДМЕТ, ОБтАЩРДКТИ РЖ МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ
1.1 Предмет бухгалтерського облiку.
Бухгалтерський облiк i певною галуззю практичноi суспiльноi дiяльностi та самостiйною прикладною економiчною наукою. Вiн накопичуi, групуi i систематизуi факти господарськоi дiяльностi, i iнформацiйною базою управлiння пiдприiмством.
Згiдно з визначенням бухгалтерського облiку його предметом i дiяльнiсть пiдприiмства. Предметом облiку i не самi обтАЩiкти, а iнформацiя про них, необхiдна для управлiння. Предмет облiку тАУ це факти господарськоi дiяльностi, якi характеризують стан та використання ресурсiв пiдприiмства, процес придбання, виробництва та збуту, розрахунковi вiдносини пiдприiмства з фiзичними i юридичними особами, результати дiяльностi пiдприiмства, формування iнформацii для внутрiшнiх i зовнiшнiх користувачiв. Конкретизацiя поняття Влдiяльнiсть пiдприiмстваВ» допомагаi розкрити змiст предмету бухгалтерського облiку.
Для реалiзацii поставлених завдань кожен субтАЩiкт господарювання (пiдприiмство, органiзацiя, установа) маi у своiму розпорядженнi наявнi засоби працi i предмети працi. З метою контролю за iх наявнiстю i рухом засоби працi i предмети працi знаходять своi вiдображення у бухгалтерському облiку. За допомогою облiку одержують кiлькiснi показники про наявнiсть i рух матерiальних цiнностей, грошей, трудових ресурсiв та iнше, а також одержують якiснi показники результативностi здiйснення господарських процесiв.Отже, господарськi засоби, якими володii пiдприiмство, i складовою частиною предмету бухгалтерського облiку.
Всi господарськi засоби господарюючого субтАЩiкта мають рiзнi джерела iх утворення. Однi господарськi засоби були внесенi засновниками при створеннi пiдприiмства, iншi були придбанi за рахунок власних коштiв або позик банкiв та iнших фiнансово-кредитних установ. Облiк внескiв засновникiв, боргових зобовязань перед кредиторами теж знаходять вiдображення в бухгалтерському облiку. Виходячи з цього, джерела утворення господарських засобiв теж i складовою частиною предмету бухгалтерського облiку.
Дiяльнiсть будь-якого пiдприiмства повязана з виконанням ряду господарських операцiй. Господарська операцiя тАУ дiя або подiя, яка викликаi змiни у структурi активiв, зобовтАЩязань та власному капiталi пiдприiмства [7, с.1]. Господарськi операцii можуть бути спрямованi на забезпечення пiдприiмства сировиною i матерiалами, виробництво продукцii i надання послуг, реалiзацiю на ринку готовоi продукцii i послуг. Вони також вiдображаються у бухгалтерському облiку. Таким чином, одна зi складових частин предмету бухгалтерського облiку тАУ господарський процес, який i частиною кругообiгу господарських засобiв.
При визначеннi предмета бухгалтерського облiку необхiдно враховувати, що в облiку вiдображають господарськi факти, якi одержали грошову оцiнку. Якщо обтАЩiкт неможливо оцiнити, то його не можна розглядати як предмет бухгалтерського облiку. Тому пiд предметом облiку слiд розумiти наявнiсть та рух господарських засобiв i джерел iх утворення, господарськi процеси та результати дiяльностi, вiдображенi за допомогою грошовоi оцiнки [2, с. 91].
Отже, предметом бухгалтерського облiку i господарськi засоби за iх складом i використанням, джерела формування та iх цiльове призначення, господарськi процеси, що вiдбуваються на пiдприiмствi [8, с.10], вiдображенi за допомогою грошовоi оцiнки.
1.2. ОбтАЩiкти бухгалтерського облiку.
Предмет бухгалтерського облiку складаiться з окремих елементiв, складових, якi називають обтАЩiктами. Це господарський факт-процес або факт-явище, для якого виконуються умови: факт вже здiйснився; змiстовна характеристика його задовольняi або продуктивний, або правовий аспект господарювання, або одноВнчасно обидва; факт маi вартiсне (грошове) вираження. Якщо господарський факт-явище або факт-процес не може бути розглянутий одночасно щодо всiх цих ознак, то вiн не i обтАЩiктом бухгалтерського облiку.
Вiдповiдно до визначення предмету бухгалтерського облiку, його обтАЩiкти за економiчним змiстом та призначенням можна об'iднати в три групи: господарськi засоби (майно), джерела утворення господарських засобiв, господарськi процеси.
Господарськi засоби тАУ майно тАУ це необоротнi й оборотнi засоби, що належать пiдприiмству, розмiр яких вiдображають у бухгалтерському балансi. Оскiльки майно вiдображають в активi балансу, то прийнято майно називати активами. Активи - ресурси, контрольованi пiдприiмством в результатi минулих подiй, використання яких, як очiкуiться, приведе до надходження економiчних вигод у майбутньому [11, с.21] . Активи подiляються за багатьма класифiкацiйними ознаками, основнi з яких наступнi: за формами функцiонування; за характером участi у процесi обороту; за ступенем лiквiдностi [2, с. 92]. За формами функцiонування господарськi активи подiляють на нематерiальнi, матерiальнi, фiнансовi активи.
Нематерiальний актив - немонетарний актив, який не маi матерiальноi форми та може бути iдентифiкований [14, с.78]. Бухгалтерський облiк нематерiальних активiв ведеться щодо кожного об'iкта за групами:
- права користування природними ресурсами (право користування надрами, iншими ресурсами природного середовища, геологiчною та iншою iнформацiiю про природне середовище тощо);
- права користування майном (право користування земельною дiлянкою вiдповiдно до земельного законодавства, право користування будiвлею, право на оренду примiщень тощо);
- права на комерцiйнi позначення (права на торговельнi марки (знаки для товарiв i послуг), комерцiйнi (фiрмовi) найменування тощо);
- права на об'iкти промисловоi власностi (право на винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографii) iнтегральних мiкросхем, ноу-хау, захист вiд недобросовiсноi конкуренцii тощо);
- авторське право та сумiжнi з ним права (право на лiтературнi, художнi, музичнi твори, комп'ютернi програми, бази даних, виконання, фонограми, вiдеограми, передачi (програми) органiзацiй мовлення тощо);
- незавершенi капiтальнi iнвестицii в нематерiальнi активи;
- iншi нематерiальнi активи (право на провадження дiяльностi, використання економiчних та iнших привiлеiв тощо)[14, с. 78].
Нематерiальнi активи переносять свою вартiсть на витрати виробництва протягом строку iх функцiонування шляхом нарахування амортизацii за встановленими нормами.
Матерiальнi активи тАУ це засоби пiдприiмства, якi мають матерiально-речову форму. До групи матерiальних активiв пiдприiмства включають основнi засоби, незавершене будiвництво, запаси.
Основнi засоби тАУ це матерiальнi активи, якi пiдприiмство утримуi з метою використання iх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацii) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк) [13, с.66]. Вартiсть основних засобiв зменшуiться поступово з iх фiзичним i моральним зношуванням. До основних засобiв належать: земельнi дiлянки, капiтальнi витрати на полiпшення земель, будинки, споруди та передавальнi пристроi, машини та обладнання, транспортнi засоби, iнструменти, прилади, iнвентар (меблi), тварини, багаторiчнi насадження, бiблiотечнi фонди тощо [13, с.68].
Незавершене виробництво тАУ це вартiсть недобудованих обтАЩiктiв, споруд, будiвництво яких здiйснюють для власних потреб пiдприiмства.
Запаси тАУ це активи, якi утримуються для подальшого продажу за умов звичайноi господарськоi дiяльностi, перебувають у процесi виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання пiд час виробництва продукцii, виконання робiт та надання послуг, а також управлiння пiдприiмством [15, с.86]. До запасiв вiдносять: виробничi запаси, поточнi бiологiчнi активи (тварини на вiдгодiвлi, зерновi культури тощо), незавершене виробництво, готову продукцiю, товари.
Фiнансовi активи тАУ це група господарських засобiв пiдприiмства у формi готiвкових коштiв та iнших фiнансових iнструментiв, якi належать пiдприiмству. До цiii групи належать готiвковi кошти та iх еквiваленти в нацiональнiй та iноземнiй валютах, фiнансовi iнвестицii пiдприiмства в цiннi папери та статутнi капiтали iнших пiдприiмств, дебiторська заборгованiсть рiзних фiзичних i юридичних осiб перед конкретним пiдприiмством за вiдвантажену iм продукцiю, товари чи наданi послуги. Фiнансовi iнвестицii та дебiторська заборгованiсть можуть бути довгостроковими i поточними.
За характером участi у процесу обороту господарськi засоби (активи) подiляють на необоротнi та оборотнi активи.
Оборотнi активи тАУ грошовi кошти та iх еквiваленти, що не обмеженi у використаннi, а також iншi активи, призначенi для реалiзацii чи споживання протягом операцiйного циклу чи протягом дванадцяти мiсяцiв з дати балансу [11, с.22]. Оборотнi активи всю свою вартiсть одразу переносять на виготовлену з них продукцiю. До них належать виробничi запаси, незавершене виробництво, готова продукцiя, товари, дебiторська заборгованiсть, грошовi кошти та iх еквiваленти в касi й на рахунках у банках.
Необоротнi активи тАУ це сукупнiсть майнових цiнностей, якi багаторазово беруть участь у процесi господарськоi дiяльностi пiдприiмства. До необоротних господарських засобiв належать належать засоби тривалiстю використання бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк): основнi засоби, нематерiальнi активи, довгостроковi фiнансовi iнвестицii, довгострокова дебiторська заборгованiсть, iншi необоротнi активи.
За ступенем лiквiдностi господарськi засоби (активи) пiдприiмства подiляють на абсолютно лiквiднi, лiквiднi й малолiквiднi.
Лiквiднiсть активiв пiдприiмства тАУ це ступiнь можливостi конвертування iх у грошову форму з метою своiчасного забезпечення платежiв пiдприiмства за поточними фiнансовими зобовтАЩязаннями [2, с.92]. Актив, що може набути грошовоi форми протягом мiсяця, назiваiться високолiквiдним або абсолютно лiквiдним (кошти та iх еквiваленти, зокрема грошовi кошти в нацiональнiй та iноземних валютах в банках i касi, цiннi папери тощо); якщо протягом 2-3 мiсяцiв тАУ лiквiдним (поточнi фiнансовi вкладення та дебiторська заборгованiсть, виробничi запаси, готова продукцiя, товари); протягом 3-6 мiсяцiв тАУ малолiквiдним (основнi засоби, незавершене будiвництво, нематерiальнi активи, довгостроковi фiнансовi iнвестицii, довгострокова дебiторська заборгованiсть, витрати майбутнiх перiодiв). Поняття лiквiдностi активiв використовують при оцiнцi фiнансового стану пiдприiмства та фiнансовому аналiзi. Форма балансу пiдприiмства в Украiнi, де вiдображаються активи, побудована за ступенем зростання лiквiдностi.
Така класифiкацiя активiв пiдприiмства за рiзними ознаками характеризуi iх склад, структуру, а також iх розмiщення, тобто вказуi на те, куди i в що було вкладено кошти пiдприiмства.
Наявнi господарськi засоби (активи) пiдприiмства формуються за рахунок власних i залучених коштiв. Власнi i залученi кошти для формування майна позначають у бухгалтерськiй лiтературi словом ВлпасивВ». До кiнця ХРЖХ ст. цим словом позначали лише зобовтАЩязання пiдприiмства, тепер тАУ всi джерела формування майна [2, с.94]. Джерела формування господарських засобiв класифiкують на власнi та залученi.
До власних джерел формування господарських засобiв належать кошти статутного та пайового капiталу (кошти, внесенi засновниками на час реiстрацii пiдприiмства), додаткового та резервного капiталу, прибутку (одержаного за результатами дiяльностi). Власний капiтал пiдприiмства визначаiться вартiстю його майна тАУ чистими активами тАУ i обчислюiться як рiзниця мiж вартiстю майна (активiв) i залучених коштiв. До власного капiталу належать: статутний капiтал, пайовий та додатковий капiтал, резервний капiтал, нерозподiлений прибуток, забезпечення та цiльове фiнансування, доходи майбутнiх перiодiв.
Статутний капiтал формуiться за рахунок сукупностi вкладiв засновникiв (власникiв) у майно пiдприiмства для забезпечення його дiяльностi в розмiрах, визначених установчими документами (статутом). Розмiр статутного капiталу може змiнюватись лише за рiшенням засновникiв (акцiонерiв) за рахунок додаткових вкладень засновникiв або за рахунок частини прибутку пiдприiмства. Частина статутного капiталу, втiлена в основнi засоби пiдприiмства, називаiться основною частиною статутного капiталу або основним капiталом. Частина статутного капiталу, втiлена в оборотнi засоби пiдприiмства, називаiться оборотною частиною статутного капiталу або оборотним капiталом [16, с. 27].
Пайовий капiтал тАУ це сукупнiсть коштiв фiзичних i юридичних осiб, добровiльно розмiщених у товариствi для здiйснення його господарськоi дiяльностi.
Додатковий вкладений капiтал - це емiсiйний дохiд, дооцiнка активiв, безкоштовно одержане майно, iнший додатковий капiтал.
Резервний капiтал i джерелом коштiв, призначених для покриття передбачуваних у майбутньому можливих видаткiв, резервiв на списання прострочених боргiв, гарантiйних зобовтАЩязань, збиткiв тощо. Вiдрахування до нього здiйснюються по досягненнi ним розмiрiв, передбачених установчими документами, але не бiльше 25% оплаченого Статутного капiталу. Джерело коштiв - прибуток. Сума вiдрахувань до Резервного капiталу не повинна перевищувати 50% прибутку [16, с.28].
Прибуток визначаiться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацii продукцii, робiт i послуг i затратами пiдприiмства, а також нарахуванням податку на прибуток. Складовою частиною прибутку i прибуток вiд частковоi участi в дiяльностi iнших пiдприiмств: дивiденди по акцiях, облiгацiях та iнших цiнних паперах, що належать пiдприiмству; одержанi штрафи, вiдшкодування збиткiв тощо. Нерозподiлений прибуток минулих рокiв використовуiться на поповнення резервного капiталу, на збiльшення статутного капiталу, на виплату дивiдендiв засновникам пiдприiмства та iнше.
У бухгалтерському облiку вiдображають не тiльки формування прибутку, а й розподiл прибутку мiж власниками (нарахування дивiдендiв), виплати за облiгацiями, вiдрахування в резервний капiтал та iнше використання. Результатом господарськоi дiяльностi пiдприiмства може бути не прибуток, а збиток. Так, за даними офiцiйного сайту Державного комiтету статистики Украiни у сiчнi-лютому 2009р. з загальноi кiлькостi пiдприiмств лише 52,8 процентiв одержали прибуток вiд своii дiяльностi, а для 43,2 процентiв пiдприiмств результатом господарськоi дiяльностi у цей перiод став збиток.
Фiнансування i джерелом коштiв за рахунок державного бюджету та iнших фiзичних i юридичних осiб. Фiнансування дiяльностi пiдприiмства з державного бюджету називають бюджетним фiнансуванням. Якщо кошти пiдприiмству з тiiю чи iншою спецiальною метою (науково-дослiднi роботи, пiдготовка кадрiв, соцiальнi потреби) надаi органiзацiя, установа чи спонсор, то таке фiнансування називають цiльовим.
Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв тАУ це суми, зарезервованi у встановленому порядку з метою рiвномiрного включення витрат та платежiв до витрат або обороту: суми наступноi оплати вiдпусток (включаючи вiдрахування на соцiальне страхування) працюючих, щорiчноi винагороди за вислугу рокiв, оплати предметiв прокату, витрат на спорудження тимчасових будинкiв та споруд, виробничих витрат на пiдготовчi роботи в сезонних галузях промисловостi тощо.
До залучених джерел формування господарських засобiв належать тi, що тимчасово надаються в користування пiдприiмству, а потiм повертаються iх власникам на узгоджених мiж ними i пiдприiмством умовах. Це кредити банкiв, позиковi кошти пiд зобов'язання, кредиторська заборгованiсть. Залученi кошти можуть бути довгостроковими i поточними (короткостроковими) та мають форму зобовтАЩязань. Зобов'язання тАУ заборгованiсть пiдприiмства, що виникла внаслiдок минулих подiй i погашення якоi в майбутньому, як очiкуiться, приведе до зменшення ресурсiв пiдприiмства, що втiлюють у собi економiчнi вигоди [7, с. 3].
Кредити тАУ це позики у грошовiй або товарнiй формах на умовах повернення, що iх надають банки чи iншi кредитнi установи позичальниковi (фiзичнiй або юридичнiй особi). За користування кредитом сплачують вiдсоток. Залежно вiд термiну повернення кредити подiляють на довгостроковi (понад рiк) i короткостроковi (до року).
Зобов'язання за облiгацiями тАУ це додатково залученi кошти, якi отримуi пiдприiмство внаслiдок випуску i реалiзацii (емiсii) своiх облiгацiй на умовах повернення i плати у виглядi премiй. Як i кредити банкiв, вони можуть бути довгостроковими та короткостроковими.
Кредиторська заборгованiсть тАУ це тимчасово залученi пiдприiмством кошти вiд фiзичних та юридичних осiб, тобто заборгованiсть пiдприiмства перед iншими фiзичними та юридичними особами за отриману вiд них продукцiю, наданi ними послуги чи виконанi роботи, заборгованiсть за нарахованими але не сплаченими податками та iншими платежами. Фiзичнi та юридичнi особи, перед якими дане пiдприiмство маi кредиторську заборгованiсть, називаються кредиторами. Третю групу обтАЩiктiв бухгалтерського облiку складають господарськi процеси. Основними стадiями кругообiгу господарських засобiв i процеси постачання, виробництва, реалiзацii.
Процес постачання (купiвлi) передбачаi витрату пiдприiмством певноi частини грошей на закупiвлю основних засобiв i виробничих запасiв тАУ стадiя кругообiгу, на якiй грошi перетворюються в засоби виробництва i ресурси працi. Пiдприiмство в результатi забезпечуiться матерiальними i трудовими ресурсами. ОбтАЩiктами облiку у цьому процесi i витрати на придбання засобiв i ресурсiв, обсяг iх заготiвлi, розрахунковi операцii з постачальниками.
Процес виробництва тАУ стадiя кругообороту, на якiй створюють блага шляхом поiднання засобiв виробництва з робочою силою (виготовлення продукцii, виконання робiт, надання послуг). ОбтАЩiктами бухгалтерського облiку в процесi виробництва i витрати пiдприiмства на виробництво продукцii (амортизацiя засобiв працi, вартiсть спожитоi сировини i матерiалiв, оплата працi працiвникiв). Це дозволяi визначити собiвартiсть продукцii i проаналiзувати ii структуру.
Процес реалiзацii тАУ стадiя кругообороту, на якiй реалiзують вироблену товарну продукцiю, i остання набираi грошовоi форми, що даi можливiсть продовження наступного операцiйного циклу кругообороту капiталу. В процесi реалiзацii обтАЩiктами облiку i витрати, повтАЩязанi з вiдвантаженням та реалiзацiiю продукцii, обсяг вiдвантаження та реалiзацii продукцii, обчислення доходу та прибутку вiд реалiзацii продукцii, розрахунки з покупцями та за зобовтАЩязаннями з податковими та iншими органами.
Отже, процеси постачання, виробництва i реалiзацii i важливими обтАЩiктами бухгалтерського облiку.
1.3 Метод бухгалтерського облiку
Бухгалтерський облiк, як i кожна наука, маi свiй метод. Слово метод (вiд гр. methodos - дослiдження) означаi спосiб дослiдження явищ, пiдхiд до вивчення явищ, планомiрний шлях встановлення iстини, взагалi тАУ прийом, спосiб дii. У своiй основi метод i iнструментом, за допомогою якого пiзнають обтАЩiкт дослiдження або предмет науки, яким i бухгалтерський облiк.
Економiчна теорiя i теоретичним пiдТСрунтям, засадою бухгалтерського облiку. Для розкриття сутностi бухгалтерського облiку широко використовують загальнонауковi методи: дiалектичний, iсторичний та системний пiдходи, метод iндукцii i дедукцii.
Дiалектичний метод даi змогу кожне питання бухгалтерського облiку повтАЩязати з iншими питаннями цiii або iнших наукових дисциплiн. Положення бухгалтерського облiку розглядаються як такi, що змiнюються пiд впливом розвитку науки, технiки та практики, дедалi вдосконалюючи своi визначення й формулювання.
РЖсторичний пiдхiд розглядаi облiк як продукт iсторичного становлення i розвитку потреб людини i суспiльства. Системний пiдхiд визначаi облiк як внутрiшньо структурований i органiзований обтАЩiкт. У процесi вiдображення господарськоi дiяльностi економiчного субтАЩiкта використовують методи iндукцii (вiд часткового до загального) та дедукцii (вiд загального до часткового).
Поряд iз загальнонауковими методами та теоретичною основою бухгалтерський облiк маi своi специфiчнi методи (прийоми), обумовленi сутнiстю самого предмета, технологiiю облiку, завданнями та вимогами. Метод бухгалтерського облiку тАУ це сукупнiсть спецiальних прийомiв, задопомогою яких вивчають його предмет: хронологiчного i систематичного спостереження; вимiрювання господарських засобiв i процесiв; реiстрацii та класифiкацii даних з метою iх систематизацii; узагальнення iнформацii з метою звiтностi.
Цi методи забезпечують суцiльне, взаiмоповтАЩязане i обтАЩiктивне вiдображення обтАЩiктiв облiку, дають змогу формувати бухгалтерську iнформацiю для зовнiшнiх i внутрiшнiх користувачiв. Кожний метод маi своi елементи. Методу спостереження вiдповiдають прийоми документування та iнвентаризацii; вимiрювання здiйснюють шляхом оцiнки i калькулювання;; реiстрацiя та класифiкацiя (поточне групування) проводяться на рахунках за допомогою подвiйного запису; узагальнення iнформацii з метою звiтностi вiдбуваiться у бухгалтерському балансi та фiнансовiй звiтностi [8, с.18].
Документування тАУ спосiб суцiльного i безперервного первинного спостереження i вiдображення обтАЩiктiв бухгалтерського облiку (господарських засобiв, джерел iх утворення i господарських процесiв) у первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо). Це початок i основа облiкового процесу, без якого бухгалтерський облiк неможливий. Бухгалтерський документ i письмовим свiдченням факту здiйснення господарськоi операцii, заповненюiться з дотриманням вимог, що надають йому юридичноi сили. Первиннi документи повиннi бути складенi пiд час здiйснення господарськоi операцii, а якщо це неможливо - безпосередньо пiсля ii закiнчення. Первиннi, або зведенi документи можуть бути складенi на паперових, або машинних носiях [7, с.9] .
РЖнвентаризацiя тАУ метод пiдтвердження достовiрностi даних бухгалтерського облiку. Само слово ВлiнвентаризацiяВ» означаi латинською мовою Влопис майнаВ». Инвентаризацiя проводиться шляхом описування, пiдрахунку, вимiру, зважування й оцiнки всiх залишкiв засобiв i коштiв у натурi, виявлення фактичноi наявностi й стану залишкiв майна пiдприiмства i зiставлення iх з даними бухгалтерського облiку. Результати проведеноi iнвентаризацii оформлюються документально, що надаi юридичноi сили отриманим даним. Метою проведення iнвентаризацiй i встановлення вiдхилень облiкових даних вiд фактичноi наявностi господарських засобiв. Це метод контролю наявностi та руху майна, заборгованостi, роботи матерiально вiдповiдальних осiб.
Оцiнка тАУ спосiб грошового вимiрювання обтАЩiктiв бухгалтерського облiку. За допомогою оцiнки натуральнi i трудовi вимiрники господарських засобiв перераховують у вартiснi, якi i унiверсальними для здiйснення рiзного роду порiвнянь i проведення аналiзу. У бухгалтерському облiку оцiнка обтАЩiктiв облiку ТСрунтуiться переважно на показнику фактичних витрат на iх створення чи придбання (iсторичноi собiвартостi). Майно та господарськi операцii оцiнюють шляхом пiдсумовування проведених витрат. Пiдприiмства i органiзацii ведуть бухгалтерський облiк i складають фiнансову звiтнiсть лише у нацiональнiй грошовiй одиницi [7, c. 6]. Навiть iноземна валюта знаходить оцiнку в балансi у нацiональнiй грошовiй одиницi, яка визначаiться за курсом Нацiонального банку Украiни.
Вартiсне оцiнювання не завжди може бути визначене та здiйсВннене в момент господарського факту. Особливо це стосуiться рiзних видiв собiвартостi i передусiм фактичноi собiвартостi господарських фактiв, явищ (основних засобiв, матерiальних цiнностей тощо) або процесiв (заготiвельноi дiяльностi з придбання матерiалiв, реалiзацii продукцii). Калькуляцiя як галузь економiчних знань, в якiй вивчаються способи (прийоми, методи) обчислення собiвартостi господарських фактiв, i складовою частиною економiчноi теорii. Калькулювання тАУ це обчислення собiвартостi виготовлення продукцii або виконання робiт, наданих послуг. Суть прийому полягаi в тому, що обТСрунтовують, визначають i розподiляють витрати, якi належать до того чи iншого обтАЩiкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). Облiк кругообiгу капiталу базуiться на трьох калькуляцiях: собiвартостi придбання (постачання, закупки), виробничоi собiвартостi та повноi собiвартостi реалiзованоi продукцii.
Для вiдображення наявностi i змiн, якi вiдбуваються в структурi господарських засобiв та джерел iх утворення, вiдображення господарських процесiв i результатiв iх здiйснення в бухгалтерському облiку використовують бухгалтерськi рахунк тАУ спосiб поточного групування i узагальнення в процесi роботи пiдприiмства економiчно однорiдних обтАЩiктiв облiку, якi оформленi вiдповiдними документами [8, с 19]. Пiдставою для записiв по рахунках i документи. Рахунки вiдкриваються на кожен обтАЩiкт бухгалтерського облiку. РЖнформацiя, яка збираiться на рахунках, детально характеризуi змiни, якi вiдбулися з окремими обтАЩiктами бухгалтерського облiку. Сукупнiсть всiх рахункiв, на яких знайшли вiдображення господарськi засоби, джерела iх утворення i господарськi процеси, складаi систему бухгалтерських рахункiв, що вiдображено в ВлПланi рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiйВ» i ВлРЖнструкцii про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiйВ», затверджених наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 30.11.99 № 291.
Дiяльнiсть кожного пiдприiмства супроводжуiться змiнами, якi вiдбуваються в структурi господарських засобiв i джерел iх утворення. Такi змiни знаходять своi вiдображення на двох видах господарських засобiв, на двох видах джерел господарських засобiв, на одному видi засобiв i одному видi джерел одночасно. Подвiйний запис тАУ метод вiдображення господарськоi операцii на рахунках; технiка бухгалтерського облiку. Вiн вiдображаi подвiйнiсть господарських процесiв. Суть його полягаi у подвiйному вiдображеннi в бухгалтерському облiку кожноi господарськоi операцii: за дебетом одного i кредитом iншого рахунка однiii i тiii ж суми. Подвiйний запис не тiльки важливий технiчний, а й контрольний прийом.
Бухгалтерський баланс тАУ спосiб узагальненого групування i вiдображення господарських засобiв i джерел iх утворення у грошовiй оцiнцi на певну визначену дату [8, с. 20]. Баланс мiстить данi для аналiзу фiнансового стану його активiв та лiквiдностi пiдприiмства. Бухгалтерський баланс показуi залишки на рахунках, якi характеризують майно субтАЩiкта господарювання та його власний i залучений капiтал. Особливiстю бухгалтерського балансу i рiвнiсть мiж загальною вартiстю господарських засобiв i джерелами iх утворення, що зберiгаiться пiсля здiйснення будь-якоi господарськоi операцii. Бухгалтерський баланс i однiiю з основних форм бухгалтерськоi звiтностi.
Для контролю виконання затверджених планiв i завдань, досягнутих економiчних параметрiв дiяльностi пiдприiмства, пiсля закiнчення певного облiкового перiоду (мiсяць, квартал, пiврiччя, девтАЩять мiсяцiв, рiк) окрiм балансiв використовують iнши форми звiтностi. Бухгалтерська звiтнiсть тАУсистема затверджених Мiнiстерством фiнансiв Украiни за погодженням iз Державним комiтетом статистики Украiни звiтних форм, в яких знаходять вiдображення сукупнiсть взаiмоповтАЩязаних показникiв, якi вiдображають результати роботи субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi за визначений перiод i являють собою завершальний етап бухгалтерського облiку [8, с.20]. Звiтнiсть складаiться за певними правилами i стандартами на пiдставi даних рахункiв бухгалтерського облiку з певною системою iх групування.
Згiдно статтi 11 Закону Украiни ВлПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» фiнансова звiтнiсть пiдприiмства (крiм бюджетних установ, представництв iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi та суб'iктiв малого пiдприiмництва) включаi ВлБалансВ» (форма № 1), ВлЗвiт про фiнансовi результатиВ» (форма № 2), ВлЗвiт про рух грошових коштiвВ» (форма № 3), ВлЗвiт про власний капiталВ» (форма № 4) та примiтки до звiтiв. Для суб'iктiв малого пiдприiмництва i представництв iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi нацiональними положеннями (стандартами) встановлюiться скорочена за показниками фiнансова звiтнiсть у складi ВлБалансуВ» i ВлЗвiту про фiнансовi результатиВ» [7, с 10].
Методичнi прийоми бухгалтерського облiку взаiмоповтАЩязанi, доповнюють один одного i в сукупностi становлять одне цiле тАУ метод бухгалтерського облiку.
1.4 Законодавче забезпечення бухгалтерського облiку в Украiнi
Бухгалтерський облiк спираiться на широку законодавчу базу, яка регулюi дiяльнiсть пiдприiмств, органiзацiй i установ. Правова регламентацiя розглядаiться не тiльки як метод, а i як принцип управлiння. Тому юридичнi науки, правовi дисциплiни формують правове поле бухгалтерського облiку пiдприiмств, органiзацiй i установ. Перш за все, бухгалтерський облiк, як будь-яка дiяльнiсть в Украiн, регламентуiться Конституцiiю Украiни, яку прийнято на птАЩятiй сесii Верховноi Ради Украiни 28 червня 1996 року.
СубтАЩiктами бухгалтерського облiку i пiдприiмства, органiзацii, установи. Основнi принципи господарювання визначаються Гоподарським кодексом Украiни, прийнятим Верховною Радою Украiни 16 сiчня 2003 року, №436-IV.
Специфiчними нормативними актами, що стосуються безпосередньо бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi, i Закон Украiни ВлПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» вiд 16 липня 1999р. № 996-XIV; Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 28 лютого 2000 р. № 419 ВлПро затвердження Порядку подання фiнансовоi звiтностiВ», Наказ Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 30 листопада 1999 року № 291 ВлПро затвердження Плану рухункiв бухгалтерського облiку та РЖнструкцii про його застосуванняВ». Також деякi конкретнi питання бухгалтерського облiку регулюються Нацiональними Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку. На теперiшнiй час затверджено наказами мiнiстерства фiнансiв Украiни 32 таких положення.
Крiм законодавчих актiв, в бухгалтерському облiку використовуються нормативнi документи, затвердженi Мiнiстерсьвом фiнансiв Украiни: iнструкцii, розтАЩяснення, методичнi вказiвки.
Вместе с этим смотрят:
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв
Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях
Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях