Рахунки бухгалтерського облiку i подвiйний запис

Змiст

1. Рахунки бухгалтерського облiку i подвiйний запис

1.1 Поняття бухгалтерських рахункiв, iх будова

1.2 Рахунки як елемент методу бухгалтерського облiку, зв'язок з iншими елементами методу

1.3 Класифiкацiя рахункiв (активнi, пасивнi, активно-пасивнi)

1.4 Синтетичнi та аналiтичнi рахунки

1.5 Виникнення подвiйного запису

1.6 Класифiкацiя бухгалтерських проводок

1.7 Оборотна вiдомiсть по синтетичних i аналiтичних рахунках

1.8 План рахункiв бухгалтерського облiку, забалансовi рахунки

2. Вибiр конфiгурацii апаратних засобiв i програмне забезпечення персонального комп'ютера

2.1 Класифiкацiя персональних комп'ютерiв

2.2 Основнi та допомiжнi пристроi комп'ютера, iх призначення

2.3 Характеристики монiторiв

2.4 Конфiгурацiя системного блоку

2.5 Вибiр периферiйного обладнання

3. Охорона працi

3.1 Умови працi бухгалтера

3.2 РЖнструкцiя з охорони працi при роботi на ЕОМ

Список використаноi лiтератури

1. Рахунки бухгалтерського облiку i подвiйний запис

Кожний наступний етап розвитку науки закономiрно повтАЩязаний iз попереднiм. Бухгалтерський облiк удосконалюiться завдяки розумнiй iнтерпретацii та доповненню досягнень вчених i практикiв попереднiх епох. Однак, така iнтерпретацiя не повинна бути механiчним перенесенням старих iдей у сьогодення, пасивним запозиченням усього змiсту теорiй та гiпотез. Сприйняття старих iдей у нових умовах обовтАЩязково включаi елемент критичного аналiзу, виявлення суперечностей мiж iснуючим i бажаним та iх творче вирiшення.

Нескiнченний процес людського пiзнання в певний момент розвитку бухгалтерського облiку примушуi суттiво перебудувати систему знань про подвiйний запис. Цей процес спрямований на пошук та iнтерпретацiю оригiнальних iдей, нове висвiтлення питань, що розкриваються у бухгалтерському облiку.

Сутнiсть подвiйного запису вчений пояснював виходячи з теорii трудовоi вартостi, з подвiйностi, зумовленоi подвiйним характером процесу обмiну, наявнiстю в товарi споживчоi й обмiнноi вартостей. Дослiдження сутностi подвiйного запису в бухгалтерському облiку дозволяi подолати труднощi в процесi пiзнання нових господарських явищ, пояснити ранiше невiдомi господарськi факти або виявити неповноту старих способiв пояснення вiдомих фактiв господарського життя пiдприiмств. При цьому важливо прослiдкувати iсторичний шлях розвитку подвiйного запису, визначити його роль i мiсце в системi бухгалтерського облiку. Нового пiдходу до вирiшення потребуi питання застосування подвiйного запису в умовах використання комптАЩютерних технологiй iз застосуванням методу моделювання.

1.1 Поняття бухгалтерських рахункiв, iх будова

Бухгалтерський баланс надаi важливу iнформацiю про наявнi ресурси пiдприiмства. Проте для оперативного керiвництва необхiдна постiйна iнформацiя про змiни цих ресурсiв та iх джерел, якi вiдбуваються в процесi господарськоi дiяльностi. Для цього потрiбно вiдображати кожну операцiю в певнiй послiдовностi. Вiдображення господарських операцiй безпосередньо у бухгалтерському балансi практично недоцiльне, оскiльки пiсля кожноi з них довелось би складати новий баланс. Крiм того, баланс не може забезпечити одержання узагальненоi iнформацii про обсяг змiн по кожнiй групi засобiв, або iх джерел. РЖ, нарештi, баланс вiдображаi стан засобiв господарства тiльки у грошовому вимiрнику, облiк же матерiальних цiнностей потребуi ще i натуральних вимiрникiв. Тому поточний облiк змiн засобiв та iх джерел в процесi господарськоi дiяльностi забезпечуiться за допомогою системи рахункiв.

Рахунки бухгалтерського облiку i способом групування господарських операцiй за економiчно однорiдними ознаками з метою систематичного контролю за наявнiстю i змiнами засобiв та iх джерел в процесi господарськоi дiяльностi.

Залежно вiд характеру облiчуваних об'iктiв записи на рахунках можуть здiйснюватися у рiзних вимiрниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового вимiрника з метою узагальнення рiзнорiдних засобiв i процесiв. Змiст, призначення i будова рахункiв зумовленi об'iктами, що на них облiковуються, i завданнями облiку.

Рахунки, як i iншi складовi методу бухгалтерського облiку, мають свою iсторiю. Спочатку iх розглядали тiльки як сам процес пiдрахунку чогось: грошей, матерiалiв i сировини, рiзних запасiв тощо. Вiдтак того, хто пiдраховуi, називали рахiвником. Згодом того, хто веде рахунковi книги, почали називати бухгалтером тАУ вiд нiм. Bush тАУ книга i halten тАУ тримати.

Слово ВлбухгалтерiяВ» маi нинi подвiйне значення. Перше тАУ це рахiвництво, звiтнiсть, умiння вести рахунковi книги. Друге тАУ це структурний пiдроздiл пiдприiмства, який повинен забезпечити всiх користувачiв своiчасною i правдивою облiковою iнформацiiю для управлiння i прийняття рiшень.

Оцiнюючи роль i значення рахункiв у систематизацii та накопиченнi облiковоi iнформацii, необхiдно пiдкреслити, що вони вiдiграють вирiшальну роль у визначеннi форми бухгалтерського облiку на кожному пiдприiмствi. Жодна iнша складова методу не впливаi на вибiр форми бухгалтерського облiку так, як це роблять рахунки.

Отже, суть рахункiв бухгалтерського облiку полягаi в групуваннi та систематизацii господарських операцiй за вiдповiдними ознаками та видами господарських засобiв i джерел iх утворення, що створюi налагоджену систему поточного бухгалтерського облiку на пiдприiмствi.

Призначення рахункiв тАУ служити засобом вiдображення та поточного контролю господарських операцiй, що охоплюють наявнiсть i рух господарських засобiв, власного капiталу й зобов'язань, а також процесiв, пов'язаних з використанням трудових ресурсiв та фондiв оплати працi, використанням основних засобiв, придбанням (заготiвлею) предметiв працi та iх споживанням, облiком процесу виробництва та реалiзацii.

Як складова методу бухгалтерського облiку система рахункiв перебуваi в тiсному взаiмозв'язку з iншими його складовими (елементами), зокрема документацiiю, подвiйним записом, оцiнкою, балансом, звiтнiстю. Калькуляцiя та iнвентаризацiя також i обов'язковими, але вони мають епiзодичний характер i використовуються в кiнцi вiдповiдних звiтних перiодiв (мiсяць, квартал, пiврiччя, рiк).

Для кожного виду активiв i зобов'язань вiдкривають окремi рахунки. Якщо на рахунку облiковуються активи, то цей рахунок буде активним, а якщо зобов'язання тАУ пасивним. Активнi рахунки вiдрiзняються вiд пасивних своiю побудовою, тобто тим, що саме облiковуiться на дебетi i на кредитi рахунка, а також формальною ознакою тАУ мiсцем запису залишку: якщо залишок записано з лiвого боку (дебет), то цей рахунок активний, з правого боку тАУ пасивний.

У процесi вiдображення господарських операцiй мiж рахунками виникаi зв'язок, який називаiться кореспонденцiiю. Але до вiдображення кожну господарську операцiю треба класифiкувати (розмiтити) згiдно з можливiстю ii вiдображення на певному бухгалтерському рахунку. Цей процес розмiтки господарських операцiй за рахунками називаiться котировкою. Господарськi операцii, контированi та записанi на бухгалтерських рахунках пiд окремим номером, виступають в якостi бухгалтерськоi статтi (проведення).

Проведення бувають простi, що стосуються тiльки двох рахункiв (один активний i один пасивний), i складнi, що стосуються кiлькох рахункiв.

В активних рахунках збiльшення вiдбуваiться на дебетi, у пасивних тАУ на кредитi. Щоб вивести кiнцевий залишок за активним рахунком, необхiдно до початкового залишку на дебетi додати оборот за дебетом i вiдняти оборот за кредитом. Залишок (сальдо) на кiнець вiдповiдного перiоду буде на дебетi. Виведення кiнцевого сальдо за пасивним рахунком вiдбуваiться в протилежний спосiб. Оборот i пiдсумковою сумою операцiй за дебетом i кредитом рахунка.

Кожна господарська операцiя вiдображаiться на рахунках бухгалтерського облiку з дотриманням принципу подвiйного запису.

Структуру рахункiв визначено самою природою бухгалтерського облiку, бо процеси управлiння потребують чiткого вiдображення рiзноманiтних господарських операцiй. А тому в кожному рахунку маi бути чiтко визначено початкове сальдо, рух господарських засобiв, кiнцеве сальдо.

Збiльшення i зменшення господарських засобiв та iхнiх джерел в результатi господарських операцiй вiдображаiться на рахунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського облiку прийнято зображати у виглядi двосторонньоi таблицi, лiву сторону якоi позначають умовним термiном ВлдебетВ», а праву тАУ ВлкредитВ»*
. Назву рахунка пишуть посерединi таблицi. Схематично будову рахунка можна показати так:

Рахунок

(назва рахунка)

Оскiльки господарськi засоби розмiщенi в балансi у лiвiй частинi тАУ активi, то i залишки засобiв на активних рахунках записують також у лiвiй частинi тАУ на дебетi. Джерела господарських засобiв вiдображаються у балансi в правiй частиш (пасивi), отже, i залишки джерел засобiв на пасивних рахунках також записують на правiй сторонi рахунка тАУ на кредитi. Активнi рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивнi тАУ кредитове. У цьому полягаi один iз взаiмозв'язкiв мiж балансом i рахунками. Для кращого розумiння наведемо схему взаiмозв'язку мiж балансом i рахунками.

На кожний вид засобiв, вiдображений в балансi активною статтею, вiдкривають активний рахунок, на якому початковий залишок (сальдо) записують на дебетi. Отже, загальна сума всiх дебетових залишкiв активних рахункiв дорiвнюi сумi кредитових залишкiв пасивних рахункiв (оскiльки пiдсумок активу балансу дорiвнюi пiдсумку пасиву).

Для забезпечення контролю за господарською дiяльнiстю пiдприiмства важливо мати вiдомостi не тiльки про залишки засобiв та iхнiх джерел, а й про обсяг господарських операцiй за звiтний перiод, тобто величину здiйснених оборотiв (наприклад, обсяг затрат на виробництво, випуск продукцii, реалiзацiю тощо). Тому перiодично, як правило, в кiнцi мiсяця, пiдраховують пiдсумки записiв операцiй на дебетi i кредитi рахункiв, якi називаються оборотами по рахунках.

Пiдсумок дебетових записiв на рахунку називаiться дебетовим оборотом, а пiдсумок кредитових записiв тАУ кредитовим. Дебетовi i кредитовi обороти рахункiв показують рух окремих видiв засобiв, iхнiх джерел, господарських процесiв за певний час.

Пiсля запису операцiй на рахунках треба визначити стан засобiв та iхнiх джерел на кiнець звiтного перiоду, тобто встановити кiнцевi залишки (сальдо) на рахунках. Кiнцевий залишок (сальдо) визначають виходячи з початкового залишку (сальдо) й оборотiв рахунка.

На активних рахунках на дебетi вiдображають залишок господарських засобiв на початок мiсяця i збiльшення iх, а на кредитi тАУ зменшення засобiв.

Для визначення залишку на кiнець звiтного перiоду на активному рахунку до суми початкового дебетового залишку додають суму дебетового обороту (збiльшення засобiв) i вiд знайденоi суми вiднiмають суму кредитового обороту (зменшення засобiв).

В активних рахунках кiнцевий залишок, як i початковий, може бути тiльки дебетовим. Вiн показуi наявнiсть вiдповiдного виду засобiв на Звiтну дату. При цьому в активних рахунках може бути:

1) дебет бiльший за кредит (тобто сума початкового дебетового залишку i дебетового обороту бiльша за суму кредитового обороту). Тодi рiзниця мiж ними показуi кiнцевий дебетовий залишок (наявнiсть засобiв) на кiнець звiтного перiоду;

2) дебет дорiвнюi кредиту (тобто сума початкового дебетового залишку i дебетового обороту дорiвнюi сумi кредитового обороту). У цьому разi кiнцевого залишку не буде i рахунок вважаiться закритим (вiдповiдного виду господарських засобiв на кiнець звiтного перiоду немаi).

Ознайомившись з будовою рахункiв, бачимо, що дебет i кредит активних i пасивних рахункiв мають рiзне значення. Так, на дебетi активного рахунка записують збiльшення засобiв господарства, а пасивного рахунка тАУ зменшення джерел засобiв; на кредитi пасивного рахунка записують збiльшення джерел засобiв, активного тАУ зменшення господарських засобiв. Активнi рахунки мають залишок тiльки дебетовий (оскiльки не можна використати засобiв бiльше, нiж iх надiйшло); пасивнi рахунки тАУ тiльки кредитовий (оскiльки джерела засобiв обмежуються наявними господарськими засобами).

У системi рахункiв бухгалтерського облiку використовуiться невелика група активно-пасивних рахункiв, на яких одночасно облiковують засоби господарства i iхнi джерела, а вiдповiдно, вони поiднують ознаки активних i пасивних рахункiв (наприклад, рахунок ВлНероздiлений прибуток (непокритi збитки)В». В практицi облiку активно-пасивнi рахунки мають обмежене застосування. Детальнiшу характеристику цих рахункiв розглянуто в главi 6 ВлКласифiкацiя рахункiвВ». В кiнцевому результатi записи на рахунках пiдпорядкованi одному порядку, який розглянуто на прикладах активних i пасивних рахункiв.

1.2 Рахунки як елемент методу бухгалтерського облiку, зв'язок з iншими елементами методу

Закон ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» визначив, що завданням бухгалтерського облiку i Влнадання користувачам для прийняття рiшень повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про фiнансове становище, результати дiяльностi та рух грошових коштiв пiдприiмстваВ» (стаття 3).

Система рахункiв у iхньому взаiмозв'язку створюi передумови для балансового узагальнення ресурсiв пiдприiмства за iх складом i розмiщенням та джерелами формування на вiдповiдну дату.

Бухгалтерський облiк як невiд'iмна частина системи народногосподарського облiку ТСрунтуiться на наукових основах тАУ дiалектичному методi й економiчнiй теорii. Науковий змiст методу бухгалтерського облiку визначаiться пiдходом до явищ господарськоi дiяльностi пiдприiмств, розгляду всiх засобiв i процесiв у безперервному iх русi i розвитку, iдностi, взаiмозв'язку i взаiмозумовленостi. Разом з тим, бухгалтерський облiк маi своi, властивi тiльки йому способи дослiдження, що зумовленi особливостями його предмета, тобто об'iктiв, що вiдображаються i контролюються, а також завдань i вимог, що ставляться до облiку. При цьому кожна господарська операцiя обов'язково оформляiться вiдповiдним документом, який служить письмовим доказом ii здiйснення. Документи (у тому числi складенi за допомогою обчислювальноi технiки на машинозчитувальних носiях тАУ магнiтних, паперових) служать обТСрунтуванням для вiдображення господарських операцiй в бухгалтерському облiку. Тому вони повиннi мiстити всю необхiдну iнформацiю, бути своiчасно складенi i пiдписанi посадовими особами, вiдповiдальними за здiйснення операцii.

Проте в процесi господарськоi дiяльностi можуть мати мiсце такi подii, якi в момент iх виникнення неможливо оформити вiдповiдним документом (наприклад, природнi втрати або псування матерiальних цiнностей при зберiганнi, несправнiсть ваговимiрних приладiв, зловживання матерiально вiдповiдальних; осiб, помилки в облiку тощо), що призводить до розбiжностей мiж фактичною наявнiстю цiнностей i показниками облiку. Для виявлення таких розбiжностей перiодично проводять iнвентаризацiю, пiд час якоi перевiряють фактичну наявнiсть матерiальних цiнностей; одержанi данi порiвнюють з показниками облiку, а виявленi розбiжностi (нестачi, лишки) документують i вiдображають в облiку. Поряд з документацiiю iнвентаризацiя служить важливим засобом контролю за достовiрнiстю показникiв облiку, збереженням господарських засобiв, законнiстю здiйснюваних операцiй.

Бухгалтерський облiк вiдображаi велику кiлькiсть рiзноманiтних об'iктiв тАУ засобiв, джерел iх формування, господарських процесiв, для узагальнення яких вимагаiться iдиний вимiрник тАУ оцiнка. Оцiнка тАУ це спосiб грошового вимiрювання засобiв i процесiв. За допомогою оцiнки натуральнi i трудовi вимiрники переводять у грошовий. В результатi грошовоi оцiнки пiдприiмство може визначити загальну вартiсть основних i оборотних засобiв, що перебувають в його розпорядженнi, контролювати iх використання в процесi господарськоi дiяльностi. Грошова оцiнка i необхiдною передумовою для вiдображення господарських операцiй в облiку. Оцiнка i калькуляцiя потрiбнi для вартiсного вимiрювання об'iктiв бухгалтерського облiку.

Господарськi операцii, оформленi вiдповiдними документами, мають розрiзнений характер. Тому виникаi необхiднiсть у групуваннi операцiй за певними однорiдними ознаками, щоб отримати потрiбну iнформацiю про наявнiсть i рух окремих видiв засобiв та джерел iх формування, про здiйснення окремих господарських процесiв i одержаних по них результатах. Таке групування в бухгалтерському облiку забезпечуiться за допомогою системи рахункiв.

Рахунки бухгалтерського облiку i способом групування господарських операцiй, оформлених вiдповiдними документами, за економiчно однорiдними ознаками для систематичного контролю за змiнами засобiв та iх джерел в процесi господарськоi дiяльностi. На кожен об'iкт бухгалтерського облiку вiдкриваiться окремий рахунок, записи на якому здiйснюють тiльки на пiдставi вiдповiдних документiв. В результатi отримують систематизовану iнформацiю, необхiдну для управлiння, аналiзу i контролю за дiяльнiстю господарства.

Господарськi операцii, що безперервно здiйснюються на пiдприiмствi, спричинюють взаiмопов'язанi i взаiмозумовленi змiни в засобах та джерелах iх формування. Це зумовлюi необхiднiсть вiдображати господарськi операцii в системi рахункiв способом подвiйного запису, при якому суму кожноi операцii записують в певному порядку на двох рахунках. Наприклад, операцiя придбання матерiалiв призводить, з одного боку, до збiльшення виробничих запасiв, а з iншого тАУ до зменшення грошових коштiв на рахунку пiдприiмства, сплачених постачальнику за придбанi цiнностi. Тому операцiю по придбанню матерiалiв записують на двох рахунках: на одному з них вiдображають надходження матерiальних цiнностей, а на другому тАУ витрачання грошових коштiв. Вiдповiдно, вiдпуск матерiалiв на виробництво продукцii за допомогою подвiйного запису вiдображаiться як збiльшення затрат виробництва i зменшення запасiв матерiалiв на складах. Такий спосiб запису господарських операцiй в системi рахункiв розкриваi iх економiчний змiст i забезпечуi контроль за використанням ресурсiв.

Таким чином, оцiненi об'iкти бухгалтерського облiку пiдлягають економiчному групуванню в системi рахункiв iз застосуванням способу подвiйного запису, що забезпечуi взаiмозв'язок показникiв господарськоi дiяльностi.

Порядок вiдображення господарських операцiй на рахунках, а також перелiк самих рахункiв (план рахункiв) встановлюiться Мiнiстерством фiнансiв Украiни i i обов'язковим для пiдприiмств усiх форм власностi.

Для одержання iнформацii про наявнiсть i склад майна пiдприiмства перiодично складають бухгалтерський баланс, в якому порiвнюють сукупнiсть засобiв господарства в грошовiй оцiнцi з джерелами iх формування i цiльовим призначенням. Оскiльки кожний вид засобiв господарства маi певне джерело утворення, то загальна вартiсть засобiв дорiвнюi джерелам iх формування. Ця рiвнiсть зберiгаiться пiсля будь-якоi господарськоi операцii. ОбТСрунтуванням для складання балансу служать записи на рахунках. Щоб забезпечити достовiрнiсть показникiв балансу, записи на рахунках перiодично уточнюють за допомогою iнвентаризацii. Перiодичне складання балансу даi змогу здiйснювати контроль за змiнами у складi засобiв та iх джерелах, визначати фiнансовий стан пiдприiмства.

Для одержання iнформацii про результати дiяльностi пiдприiмства за звiтний перiод, крiм балансу, на пiдставi записiв на рахунках складають iншi форми звiтностi (звiт про фiнансовi результати, звiт про власний капiтал тощо). Звiтнiсть завершуi поточний облiк у системi рахункiв i повнiстю зумовлена його даними. Показники балансу та iнших форм звiтностi аналiзують для одержання iнформацii, необхiдноi для управлiння i контролю. Склад звiтностi, порядок заповнення звiтних форм розробляiться i затверджуiться Мiнiстерством фiнансiв Украiни за погодженням з Держкомстатом Украiни.

Таким чином, основними способами (або елементами) методу бухгалтерського облiку i:

документацiя й iнвентаризацiя;

оцiнка i калькуляцiя;

система рахункiв i подвiйний запис;

баланс та iншi форми звiтностi.

При цьому, окремi елементи методу не виступають самостiйно, iзольовано вiд iнших, а навпаки, тiсно взаiмопов'язанi мiж собою i становлять метод бухгалтерського облiку тiльки у своiй iдностi. Так, документацiя в бухгалтерському облiку служить способом первинного спостереження за господарськими операцiями i i iдиною пiдставою для вiдображення iх в системi рахункiв; узагальнення об'iктiв облiку на рахунках зумовлюi необхiднiсть грошовоi оцiнки; взаiмозв'язок облiковуваних об'iктiв вимагаi iх подвiйного запису на рахунках; за даними поточного облiку в системi рахункiв складають баланс та iншi форми звiтностi. Реальнiсть показникiв облiку перевiряiться й уточнюiться за допомогою iнвентаризацii. Таке поiднання елементiв методу бухгалтерського облiку забезпечуi суцiльне, безперервне i взаiмопов'язане вiдображення господарських операцiй, а також одержання узагальненоi iнформацii, необхiдноi для управлiння.

Отже, метод бухгалтерського облiку тАУ це система способiв, що забезпечують суцiльне, безперервне i взаiмопов'язане вiдображення i узагальнення у грошовiй оцiнцi об'iктiв облiку для контролю за збереженням господарських засобiв i забезпечення iнформацiiю, необхiдною для управлiння.

За умов впровадження автоматизованих систем управлiння, використання сучасноi високопродуктивноi обчислювальноi технiки всi елементи методу бухгалтерського облiку (рахунки, подвiйний запис, оцiнка, калькуляцiя, балансове узагальнення) зберiгаються, проте вiдбуваються докорiннi змiни в технiцi збирання, реiстрацii та опрацювання облiковоi iнформацii. Пiдвищення оперативностi й аналiтичностi облiковоi iнформацii маi велике значення для посилення стратегiчних i регулюючих функцiй управлiння.

Таким чином, бухгалтерський баланс i рахунки i взаiмопов'язаними елементами методу бухгалтерського облiку: за даними балансу на початок мiсяця вiдкривають рахунки для поточного облiку господарських операцiй, а потiм данi цих же рахункiв з вiдображеними на них операцiями i виведеними кiнцевими залишками служать пiдставою для складання нового балансу.

1.3 Класифiкацiя рахункiв (активнi, пасивнi, активно-пасивнi)

Рiзнобiчнi завдання господарського керiвництва та контролю потребують своiчасноi i всебiчноi iнформацii про склад засобiв пiдприiмства i джерел iх формування, господарськi процеси i фiнансовi результати дiяльностi. Це зумовлюi необхiднiсть використання в бухгалтерському облiку значноi кiлькостi рiзних за своiм змiстом рахункiв. Для бiльш глибокого та правильного розумiння i обТСрунтованого використання в облiку рахункiв необхiдно знати iх економiчний змiст, призначення та структуру, а це потребуi науково обТСрунтованоi класифiкацii рахункiв.

Пiд класифiкацiiю рахункiв розумiють iх групування за певними однорiдними ознаками.

Класифiкацiя рахункiв допомагаi вивченню змiсту i будови рахункiв. Знаючи загальнi, найбiльш суттiвi i вiдмiтнi ознаки окремих груп рахункiв, легше визначити, для чого призначений та як використовуiться той або iнший рахунок у бухгалтерському облiку.

Рахунки бухгалтерського облiку класифiкують за двома основними ознаками: за економiчним змiстом та за призначенням i структурою.

Класифiкацiя рахункiв за економiчним змiстом встановлюi, що саме облiковуiться на даному рахунку, якi конкретно об'iкти вiдображаються на ньому залежно вiд iх економiчного змiсту в процесi господарськоi дiяльностi. Ця класифiкацiя даi можливiсть визначити систему рахункiв, що пiдлягають використанню на пiдприiмствах тiii або iншоi галузi.

Класифiкацiя рахункiв за призначенням i структурою показуi, для чого, для одержання якоi iнформацii призначенi тi або iншi рахунки та яка iхня структура, тобто змiст дебету, кредиту i характер залишку. Однаковi за структурою рахунки можуть вiдображати рiзнi за економiчним змiстом господарськi засоби i процеси.

Обидвi класифiкацii рахункiв науково обТСрунтованi, тiсно взаiмопов'язанi i доповнюють одна одну.

2. Класифiкацiй рахункiв за економiчним змiстом

Класифiкацiя рахункiв за економiчним змiстом вiдповiдаi змiсту предмета бухгалтерського облiку i зумовлена класифiкацiiю об'iктiв облiку, тобто господарських засобiв, iх джерел i процесiв.

Звiдси за економiчним змiстом рахунки бухгалтерського облiку подiляють на двi групи:

тАУ рахунки облiку господарських засобiв (активiв) пiдприiмства i процесiв;

тАУ рахунки облiку джерел формування господарських засобiв.

Класифiкацiя рахункiв облiку господарських засобiв (активiв) пiдприiмств i процесiв. Залежно вiд функцiональноi участi в процесi дiяльностi господарськi засоби (активи) пiдприiмства, як вiдомо, подiляються на: необоротнi активи i оборотнi активи.

Для облiку необоротних активiв, iх наявностi, руху, зносу в процесi дiяльностi i вiдновлення використовують:

рахунки облiку необоротних активiв: ВлОсновнi засобиВ», ВлРЖншi необоротнi активиВ», ВлНематерiальнi активиВ», ВлЗнос необоротних активiвВ», ВлКапiтальнi iнвестицiiВ» та iн.

Класифiкацiя рахункiв облiку джерел формування господарських засобiв (активiв) пiдприiмства. Рахунки бухгалтерського облiку, якi використовуються для облiку джерел формування активiв пiдприiмства, подiляються на двi групи:

ü рахунки облiку джерел власних засобiв;

ü рахунки облiку джерел залучених (позикових) коштiв.

Для облiку джерел власних засобiв пiдприiмства використовують:

ü рахунки облiку власного капiталу: ВлСтатутний капiталВ», ВлПайовий капiталВ», ВлДодатковий капiталВ», ВлРезервний капiталВ»;

ü рахунки облiку доходiв i результатiв дiяльностi: ВлДоходи вiд реалiзацiiВ», ВлДохiд вiд участi в капiталiВ», ВлРЖншi фiнансовi доходиВ»;

Для облiку джерел залучених (позикових) коштiв використовують:

ü рахунки облiку довгострокових зобов'язань: ВлДовгостроковi позикиВ», ВлДовгостроковi векселi виданi;

ü рахунки облiку поточних зобов'язань: ВлКороткостроковi позикиВ», ВлКороткостроковi векселi виданi.

Таким чином, класифiкацiя рахункiв за економiчним змiстом, показуючи, на яких рахунках маi вестися облiк тих або iнших об'iктiв бухгалтерського облiку, розкриваi економiчний змiст окремих рахункiв. Таке групування даi змогу визначити систему рахункiв, необхiдних для облiку необоротних i оборотних активiв, джерел iх формування, господарських процесiв i результатiв дiяльностi пiдприiмств рiзних галузей та форм власностi.

Класифiкацiя рахункiв за економiчним змiстом покладена в основу будови нацiонального Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй.

Ознайомлюючись з класифiкацiiю рахункiв за економiчним змiстом, бачимо, що рахунки, призначенi для облiку активiв, об'iднанi з рахунками, призначеними для облiку господарських процесiв. Це пояснюiться тим, що за допомогою необоротних i оборотних активiв пiдприiмства забезпечують здiйснення господарських процесiв, а тому при класифiкацii активи групують залежно вiд того, в якому процесi вони функцiонують.

3. Класифiкацiя рахункiв за призначенням i структурою

За призначенням i структурою рахунки бухгалтерського облiку групуються залежно вiд iх облiково-технiчних якостей, тобто як саме облiковуються тi або iншi засоби, iх джерела та господарськi процеси на рахунках, що вiдображаiться на дебетi, кредитi рахунка, що характеризуi залишок вiдповiдного рахунка. Рахунки бухгалтерського облiку за призначенням i структурою подiляються на такi групи: рахунки основнi, регулюючi, операцiйнi, фiнансово-результатнi i забалансовi.

Основнi рахунки у бухгалтерському облiку використовуються для контролю за наявнiстю i змiнами господарських засобiв та джерел iх утворення. Вони називаються основними тому, що об'iкти, якi на них облiковуються, тобто господарськi засоби та iх джерела, i основою господарськоi дiяльностi, i в своiй сукупностi характеризують майнове становище пiдприiмства. Цi рахунки за своiми показниками (залишками) служать основою для складання бухгалтерського балансу. Основнi рахунки подiляються на: матерiальнi, грошовi, власного капiталу i розрахунковi.

Матерiальнi рахунки призначенi для облiку наявностi i руху (надходження, використання) матерiальних ресурсiв пiдприiмства. До них належать рахунки: ВлОсновнi засобиВ», ВлНематерiальнi активиВ», ВлВиробничi запасиВ», ВлМалоцiннi i швидкозношуванi предметиВ», ВлГотова продукцiяВ», ВлТовариВ» та iн.

Будова рахункiв грошових коштiв подiбна до будови матерiальних рахункiв: рахунки тАУ активнi, сальдо мають тiльки дебетове; оборот по дебету показуi збiльшення грошових коштiв, оборот по кредиту тАУ iх зменшення.

Рахунки власного капiталу призначенi для облiку джерел власних господарських засобiв (активiв). Вони показують форми iх створення i цiльове призначення, а також змiни в процесi дiяльностi. До цiii групи належать рахунки: ВлСтатутний капiтал. Всi зазначенi рахунки тАУ пасивнi.

Розрахунковi рахунки призначенi для облiку i контролю за розрахунковими вiдносинами даного пiдприiмства з iншими пiдприiмствами, органiзацiями та особами. На цих рахунках вiдображаiться заборгованiсть, що виникаi у процесi господарськоi дiяльностi пiдприiмства, а також змiни цiii заборгованостi. Оскiльки заборгованiсть може бути як на користь даного пiдприiмства (дебiторська), так i на користь iнших пiдприiмств, органiзацiй та осiб (кредиторська), то розрахунковi рахунки подiляються на: активнi, пасивнi i активно-пасивнi.

Активнi розрахунковi рахунки призначенi для облiку дебiторськоi заборгованостi i розрахункiв по нiй (тобто для облiку заборгованостi iнших пiдприiмств, органiзацiй i осiб даному пiдприiмству). До таких рахункiв належать: ВлРозрахунки з покупцями i замовникамиВ», ВлДовгострокова дебiторська заборгованiстьВ», ВлРозрахунки з рiзними дебiторамиВ», ВлВекселi одержанiВ» та iн.

Пасивнi розрахунковi рахунки призначенi для облiку розрахункових вiдносин з кредиторами, тобто за зобов'язаннями даного пiдприiмства перед iншими пiдприiмствами, органiзацiями та особами. До них належать рахунки: ВлРозрахунки з постачальниками i пiдрядчикамиВ», ВлРозрахунки по оплатi працiВ», ВлРозрахунки по-страхуваннюВ», ВлКороткостроковi позикиВ», ВлДовгостроковi позикиВ», ВлВекселi виданiВ» та iн.

Активно-пасивнi розрахунковi рахунки призначенi для облiку розрахункiв з таким пiдприiмством, органiзацiями та особами, характер заборгованостi яких змiнюiться, тобто стосовно даного пiдприiмства вони можуть виступати то як дебiтори, то як кредитори. До них належать рахунки: ВлРозрахунки за податками i платежамиВ», ВлРозрахунки по iнших операцiяхВ» та iн.

Окремi аналiтичнi рахунки, що вiдкриваються для облiку розрахункiв з кожним дебiтором i кредитором, можуть мати дебетове або кредитове сальдо. Оскiльки iз залишкiв окремих аналiтичних рахункiв складаiться залишок синтетичного рахунка, то активно-пасивнi розрахунковi рахунки мають одночасно дебетове i кредитове сальдо. Це сальдо можна одержати за допомогою оборотноi вiдомостi по аналiтичних рахунках, якi ведуться до вiдповiдного синтетичного рахунка.

У практицi бухгалтерського облiку активно-пасивними розрахунковими рахунками користуються порiвняно рiдко тАУ тiльки для облiку розрахункiв з такими пiдприiмствами й органiзацiями, характер заборгованостi яких безперервно змiнюiться, через що iх незручно облiковувати на рiзних рахунках тАУ активному i пасивному. В усiх iнших випадках для досягнення ясностi в облiку розрахункiв з дебiторами i кредиторами користуються активними або пасивними рахунками.

Регулюючi рахунки призначенi для регулювання (уточнення) оцiнки господарських засобiв або джерел iх формування, якi облiковуються на основних рахунках. Використовуються цi рахунки у тих випадках, коли по окремих об'iктах облiку необхiдно одержати додаткову iнформацiю, потрiбну для управлiння (наприклад, про первинну i залишкову вартiсть основних засобiв). Регулюючими можуть бути як синтетичнi рахунки, так i аналiтичнi, а також субрахунки.

Самостiйного значення регулюючi рахунки не мають, тому кожен з них розглядаiться тiльки разом з тим рахунком, який вiн регулюi. Залежно вiд того, збiльшують чи зменшують регулюючi рахунки залишок рахунка, що регулюiться, вони подiляються на: доповнюючi, контрарнi i контрарно-доповнюючi.

Доповнюючi регулюючi рахунки завжди збiльшують суму залишку рахунка, що регулюiться. Застосовуються вони в тих випадках, коли матерiальнi цiнностi на основних рахунках вiдображаються в оцiнцi, меншiй вiд фактичноi вартостi iх придбання (заготiвлi).

До доповнюючих регулюючих активних рахункiв належить аналiтичний рахунок ВлТранспортно-заготiвельнi витратиВ» (до рахунка ВлВиробничi запасиВ» та iн.).

Контрарнi регулюючi рахунки, на вiдмiну вiд доповнюючих, зменшують оцiнку залишку активiв або iх джерел, що облiковуються на вiдповiдних основних рахунках (що регулюються). Вони подiляються на: контрактивнi (тобто протипоставленi активним рахункам) i контрпасивнi (тобто протипоставленi пасивним рахункам).

Контрарно-доповнюючi регулюючi рахунки поiднують ознаки контрарних i доповнюючих рахункiв. До них належить, наприклад, аналiтичний рахунок ВлВiдхилення фактичноi собiвартостi готовоi продукцii вiд плановоi.

Операцiйнi рахунки призначенi для облiку витрат, доходiв i результатiв дiяльностi пiдприiмства. Цi рахунки мають велике значення, оскiльки забезпечують iнформацiю про витрати i доходи по операцiйнiй дiяльностi та визначення фiнансових результатiв вiд цiii дiяльностi.

За призначенням i структурою операцiйнi рахунки подiляються на групи: збiрно-розподiльчi, бюджетно-розподiльчi, калькуляцiйнi, номiнальнi, порiвняльнi.

Збiрно-розподiльчi рахунки призначенi для облiку (попереднього збирання) накладних витрат, пов'язаних з органiзацiiю, обслуговуванням, управлiнням цехами та iншими виробничими пiдроздiлами основного i допомiжного виробництв з метою наступного розподiлу iх мiж вiдповiдними об'iктами. Необхiднiсть використання збiрно-розподiльчих рахункiв зумовлена тим, що зазначенi витрати в момент iх здiйснення неможливо прямо вiднести на тi або iншi об'iкти (наприклад, витрати по обслуговуванню виробництва й управлiнню та iн.).

Бюджетно-розподiльчi рахунки використовуються для розмежування витрат i доходiв мiж сумiжними звiтними перiодами (мiсяцями, кварталами, роками) з метою рiвномiрного включення у затрати виробництва (обiгу) або вiдображення в облiку одержаних доходiв.

Калькуляцiйнi рахунки. Калькуляцiйнi рахунки призначенi для облiку сукупностi витрат, пов'язаних з виробничим процесом, i визначення фактичноi собiвартостi виготовленоi продукцii (виконаних робiт, наданих послуг). Оскiльки за даними цих рахункiв складають калькуляцiю (визначають собiвартiсть), то самi рахунки одержали назву калькуляцiйних. Якiсть складання калькуляцii значною мiрою залежить вiд правильностi облiку виробничих затрат на калькуляцiйних рахунках.

Номiнальнi рахунки. До номiнальних належить рахунок ВлСобiвартiсть реалiзацiiВ» (призначений для узагальнення iнформацii про собiвартiсть реалiзованоi продукцii, товарiв, робiт, послуг), а також рахунки, призначенi для облiку операцiйних витрат, якi

1.4 Синтетичнi й аналiтичнi рахунки

Групування засобiв, iх джерел i господарських процесiв здiйснюiться на рахунках з бiльшим або меншим

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях