Теоретичнi основи облiку та аудиту

ЗМРЖСТ

ВСТУПВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 5

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ОБЛРЖКУ ТА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ ПРЖДПРИРДМСТВАВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 8

1.1 .Основи побудови облiку та аудиту грошових коштiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 8

1.2.Формування системи облiку на вiдкритому акцiонерному товариствi "Херсонськi комбайни"ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 12

1.3.Мiжнароднi стандарти i принципи облiку грошових коштiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 15

РОЗДРЖЛ 2. ОСОБЛИВОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ОБЛРЖКУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ ПРЖДПРИРДМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯВаВаВа 23

2.1.Органiзацiйно-методичнi основи облiку грошових коштiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 23

2.2.Синтетичний та аналiтичний облiк грошових коштiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 47

2.3.Особливостi ревiзii та контролю процесу руху грошових коштiвВаВаВаВаВа 70

2.4.Органiзацiя облiку грошових коштiв з використанням ЕОМВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 86

РОЗДРЖЛ 3. АУДИТ ТА АНАЛРЖЗ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 93

3.1.Методологiчнi аспекти проведення аудиторських перевiрок з облiку грошових коштiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 93

3.2.Сутнiсть грошового потоку та необхiднiсть його аналiзуВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 113

3.3.Аналiз руху грошових коштiв за непрямим методомВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 117

ВИСНОВКИВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 131

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 134

ДОДАТКИВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа

ВСТУП

Актуальнiсть теми дослiдження зумовлена тим, що в умовах ринковоi економiки на пiдприiмствi постiйно здiйснюються фiнансовi взаiмовiдносини з iншими пiдприiмствами та органiзацiями, працiвниками пiдприiмства й окремими особами. Цi взаiмовiдносини заснованi рiзними грошовими розрахунками у процесi виробництва, обiгу та розподiлу продукцii.

Грошовi кошти пiдприiмства являють собою початок i кiнець виробничо-комерцiйного циклу. Дiяльнiсть пiдприiмства потребуi, щоб грошовi кошти переводились у рiзнi активи, якi, в свою чергу перетворюються у дебiторську заборгованiсть як частину процесу реалiзацii. Результати дiяльностi вважають кiнцевими й досягнутими, коли процес iнкасування приносить потiк грошових коштiв на пiдприiмство, на основi яких мiг би початися новий цикл, який з часом принесе прибуток.

Здатнiсть пiдприiмства утворювати грошовi кошти у результатi господарськоi дiяльностi i важливим показником його фiнансовоi стiйкостi. Жодне пiдприiмство не може продовжувати iснування тривалий час, не утворюючи грошовi кошти у результатi своii дiяльностi.

Мета цiii роботи полягаi у вивченi та систематизацii основних методичних принципiв i органiзацiйних основ удосконалення облiку, аналiзу й аудиту готiвкових грошових коштiв пiдприiмства в умовах дiючого законодавства.

Для досягнення намiченоi мети в роботi поставленi та вирiшенi наступнi задачi:

вивченi органiзацiйно-технологiчнi особливостi галузi та iх вплив на систему облiку, контролю, аналiзу наявностi та руху готiвкових коштiв пiдприiмства;

розглянете документальне оформлення, аналiтичний i синтетичний облiк грошових коштiв пiдприiмства;

розглянута технологiя використання iнформацiйних систем у процесi облiку готiвки, аудиту та аналiзу в умовах дiючих грошових вiдносин;

проаналiзовано наявнiсть i рух коштiв пiдприiмства.

Предметом дослiдження i методика й органiзацiя облiку, аудиту грошових коштiв пiдприiмства та аналiзу iх руху. У якостi об'iкта дослiдження вибрано ВАТ "Херсонськi комбайни".

Теоретичною та методологiчною основою дослiдження i законодавчi акти Украiни, установи уряду з питань вдосконалювання господарчого механiзму в умовах сучасноi облiковоi полiтики.

У процесi дослiдження вивченi працi вiтчизняних i зарубiжних економiстiв, iнструктивнi вказiвки i рекомендацii, облiковi та звiтнi даннi базового пiдприiмства.

У зазначених матерiалах недостатньо вивченi питання облiку i аналiзу в умовах реформування в Украiнi облiку та звiтностi. Для детального вивчення цих i iнших питань написана ця випускна робота.

Дипломна робота складаiться з вступу, трьох глав, висновкiв, списку використаних джерел i додаткiв.

У вступi обТСрунтована актуальнiсть обраноi теми, визначенi мета, основнi задачi, об'iкти дослiдження, розкрита практична цiннiсть розроблених пропозицiй i рекомендацiй.

У першiй главi "Теоретичнi основи облiку та аудиту грошових коштiв пiдприiмства " вказанi основнi задачi облiку й аудиту готiвкових коштiв у фiнансово-господарськiй дiяльностi пiдприiмства.

У другiй главi "Особливостi органiзацii облiку грошових коштiв пiдприiмства в сучасних умовах господарювання" розглянута дiюча система облiку готiвки, представлена методика перевiрки державними контролюючими органами руху грошових коштiв пiдприiмства.

У третiй главi "Аудит та аналiз грошових коштiв в сучасних умовах господарювання" проаналiзовано динамiку готiвки на ВАТ "Херсонськi комбайни", висвiтленi питання аудиту готiвки в умовах дiючоi законодавчоi бази.

У висновку сформульованi основнi висновки та пропозицii з облiку, аналiзу та аудиту грошових коштiв.

РОЗДРЖЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ОБЛРЖКУ ТА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ ПРЖДПРИРДМСТВА

1.1 Основи побудови облiку та аудиту грошових коштiв

Успiшне функцiонування пiдприiмства в ринкових умовах можливе лише за умов здiйснення безперервного руху грошових коштiв - iх надходження (приплив) та витрачання (вiдтiк), забезпечення наявностi певного вiльного залишку на рахунках банку.

РД декiлька визначень сутностi грошового потоку:

1. Грошовий потiк - це рух лiквiдних грошових коштiв, тобто iх надходження i витрачання в процесi господарськоi дiяльностi.

2. Грошовий потiк - це мiра лiквiдностi пiдприiмства. Складаiться з чистого прибутку та амортизацiйних вiдрахувань.

3. Грошовий потiк - це рух грошей в процесi господарськоi дiяльностi.

Згiдно з П(С)БО 4 "Звiт про рух грошових коштiв" пiд грошовими потоками розумiють надходження та вибуття грошових коштiв та iх еквiвалентiв.

На мою думку найбiльш точним i повним i визначення сутностi грошових потокiв згiдно з П(С)БО 4.

У П(С)БО 4 даiться визначення грошових коштiв та iх еквiвалентiв.

Грошовi кошти включають кошти в касi та на рахунках у банках, якi можуть бути використанi для поточних операцiй. Еквiвалентами грошових коштiв i короткостроковi фiнансовi iнвестицii, якi можуть бути вiльно конвертованi у певну суму коштiв i мають незначний ризик щодо змiни вартостi. Такими еквiвалентами, як правило, i вiсоколiквiднi iнвестицii в цiннi папери на строк, що не перевищуi 3 мiсяцi [12].

Пiд готiвкою розумiють валюту Украiни та iноземну валюту у виглядi грошових коштiв.

Валюта Украiни - це грошовi знаки у виглядi банкнот, казначейських бiлетiв, монет та в iнших формах, що перебувають в обiгу та i законним платiжним засобом на терiторii Украiни, а також вилученi з обiгу такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiну на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу; кошти, що знаходяться на рахунках, або вносяться у виглядi внескiв до банкiвських та iнших кредитно - фiнансових установ на тереторii Украiни; платiжнi документи та iншi цiннi папери, вираженi у валютi Украiни.

РЖноземна валюта - це iноземнi грошовi знаки у виглядi банкнот, казначейських бiлетiв, монет, що перебувають в обiгу та i законним платiжним засобом на територii вiдповiдноi iноземноi держави, а також вилученi з обiгу такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiну на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу; кошти в грошових одиницях iноземних держав i мiжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банкiвських та iнших кредитно-фiнансових установ за межами Украiни; платiжнi документи та iншi цiннi папери, вираженi в iноземнiй валютi або монетарних металах.

Каса - це спецiально обладнане та iзольоване примiщення, яке призначене для приймання, видачi i тимчасове зберiгання готiвки.

Касир - це посадова матерiально вiдповiдальна особа, яка завiдуi касою, видачею i прийманням грошей та цiнних паперiв на пiдприiмствi.

Лiмiт залишку готiвки - це гранична сума грошових коштiв, яка може знаходитись в касi пiдприiмства [23].

Грошовi документи - це документи, що знаходяться в касi пiдприiмства: оплаченi путiвки в санаторii", пансiонати i будинки вiдпочинку; поштовi марки; проiзнi квитки, тощо.

Грошовi кошти в дорозi - це грошi, зданi до банку або iнкасатором, але не зарахованi на поточний рахунок (до 24-оi години наступного дня).

Касова книга - це облiковий регiстр, призначений для облiку касових операцiй касиром пiдприiмства.

Звiт касира - це документ, який передаiться касиром пiдприiмства в бухгалтерiю, i представляi собою вiдривний листок касовоi книги з додатком прибуткових та видаткових касових документiв.

Безготiвковi розрахунки - це перерахування грошових коштiв з рахунку пiдприiмства - платника на рахунок пiдприiмства - отримувача.

Поточний рахунок - це рахунок пiдприiмства, вiдкритий в уповноваженiй установi банку для зберiгання грошових коштiв та проведення операцiй по розрахунках пiдприiмства.

Чеком визначаiться цiнний папiр, який мiстить нiчим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платiж зазначеноi в ньому суми чекоотримувача.

Акредитив - це доручення банку покупця банковi постачальника провести оплату за вiдвантажену продукцiю, товар, наданi послуги на пiдставах, обумовлених в цьому дорученнi.

Виписка банку - це документ, що видаiться банком пiдприiмству i вiдображаi рух грошових коштiв на поточному рахунку.

Платiжна вимога - доручення - це комбiнований документ, який складаiться з двох частин: верхньоi - вимоги постачальника (отримувача коштiв) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартiсть вiдпущеноi йому за договором продукцii, виконаних робiт, наданих послуг; та доручення платника своiму банку про перерахування з його рахунку визначних сум.

Облiкова номенклатура - це перелiк господарських фактiв про форми функцiонування майна - засобiв господарства, а також капiталу - джерела утворення зазначених засобiв, про господарськi операцii, а також результати господарськоi дiяльностi, якi мають знайти вiдображення у бухгалтерському облiку.

Принципи облiку - це базовi концепцii, покладенi в основу вiдображення в облiку та звiтностi пiдприiмства його активiв, пасивiв, витрат, прибуткiв та фiнансових результатiв.

Бiльшiсть операцiй, що здiйснюються на пiдприiмствi, пов'язанi з рухом грошових коштiв, проведення розрахункiв мiж пiдприiмствами. Особливо це стосуiться готiвки, яка маi здатнiсть швидко обертатись, у зв'язку з чим ступiнь ризику розкрадання i дуже високим. Тому аудит операцiй з рухом коштiв i дуже важливим.

Метою аудиту операцiй з коштами i встановлення достовiрностi даних вiдносно наявностi та руху грошових коштiв, повноти i своiчасностi вiдображення iнформацii в зведених документах та облiкових регiстрах, правильностi ведення облiку грошових коштiв у вiдповiдностi до прийнятоi облiковоi полiтики, достовiрностi вiдображення залишкiв у звiтностi господарюючого суб'iкта. Основними завданнями аудиту операцiй з коштами i:

перевiрка стану збереження готiвки в касi; дотримання правил ii облiку i витрачання;

вивчення законностi i доцiльностi проведення операцiй з грошовими коштами та грошовими документами; своiчасностi i повноти оприбуткування та витрачання грошових коштiв;

перевiрка законностi вiдкриття пiдприiмством рахункiв у банку, своiчасностi одержання i обробки виписки банку по всiх вiдкритих рахунках; стану грошових коштiв на рахунках на день аудиту за даними виписок банку i за балансом пiдприiмства; чи не допускались зловживання при проведеннi розрахункiв через банк з метою привласнення коштiв;

перевiрка правильностi документального оформлення операцiй з коштами та вiдображення цих операцiй в облiку i звiтностi;

оцiнка стану синтетичного та аналiтичного облiку на пiдприiмствi, яке перевiряiться; якостi вiдображення господарських операцiй в бухгалтерському облiку, облiкових регiстрах та звiтностi;

перевiрка дотримання пiдприiмством податкового законодавства по опеВнрацiях, пов'язаних iз рухом грошових коштiв [16].

1.2. Формування системи облiку на вiдкритому акцiонерному товариствi "Херсонськi комбайни"

Акцiонерне товариство вiдкритого типу "Херсонськi комбайни" - одне iз найстарiших пiдприiмств сiльськогосподарського машинобудування. Розташоване на пiвднi Украiни в мiстi Херсонi, яке маi рiчний та морський порти, аеропорт, великий залiзнодорожний вузол, багато численнi автотранспортнi пiдприiмства.

Пiдприiмство засновано пiдприiмцем Гуревичем у 1887р. як чавуннолiтейнi майстернi, якi невдовзi перейшли до випуску плугiв, борон, сiвалок та iнших сiльськогосподарських знарядь.

У 1923р. завод опанував випуск нафтових двигунiв, у 1934р. локомобiлiв та вiтродвигунiв.

У 1956р. завод перейшов до виробництва кукурудзозбиральних машин. У 1967р., паралельно з випуском кукурудзозбиральних машин, почався випуск дощовоi технiки.

Продукцiя заводу широко показана на мiжнародних ярмарках та виставках i була вiдзначена шiстьма золотими медалями, iй не один раз присвоювалося звання "краща машина року".

З 1976р. здiйснюiться корiнна реконструкцiя виробництва без зупинки випуску продукцii, та в 1984р. вступив в дiю головний конвеiр щодо збору самохiдних кукурудзозбиральних комбайнiв "Херсонець - 200".

Наряду з випуском основноi продукцii неухильно розширюiться асортимент та зростаi випуск товарiв народного споживання.

Основу сучасноi виробничоi програми складають:

1. кукурудзозбиральна технiка;

2. дощова технiка;

3. кормозбиральна технiка та iнша;

4. мiст головних колiс тролейбуса MB 92.00.000;

5. комбайн зернозбиральний самохiдний КЗС - 9М "Славутич";

6. товари народного споживання.

Акцiонерне товариства являi собою комплекс пiдприiмств, якi мають в своiму складi чавунно-лiтейне, ковально-пресове, холодно-штамповачне, метало оброблювальне, гальванiчне, термiчне, малярне, зварювальне та збиральне виробництва. Вони оздобленнi сучасним виробничим устаткуванням, у тому числi з числовим програмним управлiнням та обробляючими центрами, i дозволяють виробляти та випробовувати складну продукцiю високого технiчного рiвня.

Пiдприiмство маi невеликий комплекс iнженерних та обслуговуючих цехiв: iнструментальний, експериментальний, ремонтний, цех механiзацii та iншi. Акцiонерне товариство мiстить на своiй територii залiзничну лiнiю та автомобiльнi магiстралi, вiдкритi та критi складськi зони з рухомими вантажопiдйомними засобами.

Пiдприiмство забезпечено електроенергiiю, природним газом, вуглекислотою, киснем, стислим повiтрям, та iншими видами енергii.

Основнi споживачi продукцii ВАТ "Херсонськi комбайни" - пiдприiмства агропромислового комплексу Украiни, Росii, Бiлорусii, Молдови, Узбекистану, Казахстану, Туркменiстану, Китаю, Угорщини, Болгарii, Югославii, Словакiв та iнших краiн.

По спецiальнiй угодi в будь-яку краiну можуть бути направленi фахiвцi для розробки технiко-економiчного обТСрунтування нових видiв машин, органiзацii технiчного обслуговування, навчання мiсцевого персоналу.

Над розробкою перспективних моделей сiльськогосподарських машин працюють досвiдченi фахiвцi пiдприiмства, проектнi та науково-дослiдницькi iнститути Украiни.

З березня 1994р. рiшенням Фонду Державного Майна Украiни державне пiдприiмство Виробниче обтАЩiднання "Херсонський комбайновий завод iменi Г.РЖ.Петровського" перетворено у вiдкрите акцiонерне товариство "Херсонськi комбайни".

Велику увагу як i ранiше придiляють соцiальнiй сферi. Водна станцiя на р. Днiпро, пансiонат "Петровець" та база вiдпочинку для дiтей на берегу Чорного моря, профiлакторiй та стадiон бiля заводу дозволяi робiтникам повноцiнно вiдпочити та вiдновити своi сили.

Пiдприiмство пролягаi на 217га. Загальна площа виробничих цехiв близько 330 тис. кв. м.

До складу ВАТ входить головне спецiалiзоване конструкторське бюро щодо проектування кукурудзозбиральноi, зернозбиральноi та дощовоi технiки, а мостiв головних колiс.

Старi виробничi традицii, квалiфiкацiйний виробничий та iнженерно-технiчний персонал, наявнiсть квалiфiкацiйних служб щодо контролю за якiстю дозволяють випускати продукцiю високого технiчного рiвня.

Крiм наявностi великого технiчного та виробничого потенцiалу ВАТ забезпечено усiма необхiдними для пiдприiмства видами енергii.

Маi вiдмiннi транспортнi розв'язки: власна жалiзнодорожна сiть у 50м вiд магiстралi; примикання до автомагiстрального автошляху; вiдстань до морського та рiчного портiв близько 1км.

Бухгалтерiя пiдприiмства i самостiйним пiдроздiлом ВАТ "Херсонськi комбайни". ii очолюi головний бухгалтер, який призначаiться та звiльняiться з посади генеральним директором ВАТ "Херсонськi комбайни".

Головний бухгалтер ВАТ "Херсонськi комбайни" безпосередньо пiдпорядкован генеральному директору ВАТ "Херсонськi комбайни", а щодо питань органiзацii порядку та методiв ведення бухгалтерського облiку i складання звiтностi - головному бухгалтеру Мiнпромполiтики Украiни.

Структура та штати бухгалтерii затверджуiться генеральним директором.

Оклади працiвникам бухгалтерii встановлюють згiдно штатного розкладу, яке складаiться головним бухгалтером, узгоджуiться з вiддiлом органiзацii працi та заробiтноi плати та затверджуiться генеральним директором пiдприiмства ВАТ "Херсонськi комбайни". Обов'язки та права працiвникiв бухгалтерii визначаються посадовими iнструкцiями, затвердженими головним бухгалтером.

1.3. Мiжнароднi стандарти i принципи облiку грошових коштiв

Пiд стандартами бухгалтерського облiку розумiють нормативнi документи, якi визначають правила i процедури ведення фiнансового облiку та складання звiтностi.

Розробкою М(С)БО та iх введення в практику займаiться мiжнародний комiтет по бухгалтерським стандартам, заснований у 1973р. На теперiшнiй час цей комiтет розробив 39 М(С)БО 34 з яких дiють i зараз.

В мiжнароднiй практицi обiг грошових коштiв регулюiться М(С)БО 7 "Звiт про рух грошових коштiв", який був розроблений 1 сiчня 1979р.

РЖнформацiя про рух грошових коштiв пiдприiмства i корисною, оскiльки вона надаi користувачам фiнансових звiтiв основу для оцiнки спроможностi пiдприiмства генерувати грошовi кошти та iх еквiваленти, а також потреби пiдприiмства щодо використання цих грошових коштiв. Для економiчних рiшень, якi приймають користувачi, необхiдна оцiнка спроможностi пiдприiмства генерувати грошовi кошти та iх еквiваленти, а також часу такого генерування i впевненостi в ньому.

Метою М(С)БО 7 i вимоги до надання iнформацii про змiни грошових коштiв пiдприiмства та iх еквiвалентiв протягом певного часу за допомогою Звiту про рух грошових коштiв, який розмежовуi рух грошових коштiв протягом певного перiоду вiд операцiйноi, iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi [5]. Користувачi фiнансових звiтiв пiдприiмства зацiкавленi в тому, як пiдприiмство генеруi i використовуi грошовi кошти та iх еквiваленти. Це вiдбуваiться незалежно вiд характеру дiяльностi пiдприiмства i вiд того, чи можна розглядати грошовi кошти як продукцiю пiдприiмства, наприклад, у випадку фiнансовоi установи. Грошовi кошти потрiбнi пiдприiмствам, в основному, з однакових причин, якою рiзною не була б iх основна дiяльнiсть, вiд котроi одеВнржують прибутки. Пiдприiмствам потрiбнi грошовi кошти для здiйснення операцiй, погашення зобов'язань i забезпечення доходу iнвесторам. Вiдповiдно, даний стандарт вимагаi вiд усiх пiдприiмств надання Звiту про рух грошових коштiв.

Звiт про рух грошових коштiв, коли вiн використовуiться разом з iншими фiнансовими звiтами, надаi iнформацiю, яка дозволяi користувачам оцiнювати змiни у чистих активах пiдприiмства, його фiнансовiй структурi (в тому числi лiквiднiсть та платоспроможнiсть), а також здатнiсть впливати на суми i перiод руху грошових коштiв з метою пристосування до обставин та можливостей, якi постiйно змiнюються. РЖнформацiя про рух грошових коштiв i корисною для оцiнки здатностi пiдприiмства генерувати грошовi кошти та iх еквiваленти, а також дозволяi користувачам розробляти моделi для оцiнки та порiвняння теперiшньоi вартостi майбутнього руху грошових коштiв рiзних пiдприiмств. Вона також пiдвищуi ступiнь зi ставностi звiтностi про результати дiяльностi рiзних пiдприiмств, тому що запобiгаi впливу рiзних пiдходiв до облiку однакових операцiй та подiй.

РЖнформацiя про рух грошових коштiв протягом попереднiх перiодiв часто використовуiться як .показник суми, перiоду та впевненостi майбутнього руху грошових коштiв. Вона корисна також пiд час перевiрки точностi попереднiх оцiнок майбутнього руху грошових коштiв, а також аналiзу взаiмозв'язку рентабельностi, чистого руху грошових коштiв i впливу змiни цiн [5].

У М(С)БО 7 "Звiт про рух грошових коштiв" даються визначення наступним термiнам:

Еквiваленти грошових коштiв тАФ це короткостроковi, високолiквiднi iнвестицii, якi вiльно конвертуються у вiдомi суми грошових коштiв i яким притаманний незначний ризик змiни вартостi.

Грошовi потоки тАФ це надходження та вибуття грошових коштiв та iх еквiвалентiв.

Операцiйна дiяльнiсть тАФ це основна дiяльнiсть пiдприiмства, яка приносить дохiд, а також iншi види дiяльностi, якi не i iнвестицiйною або фiнансовою дiяльнiстю.

РЖнвестицiйна дiяльнiсть тАФ це придбання i продаж довгострокових активiв, а також iнших iнвестицiй, якi не i еквiвалентами грошових коштiв.

Фiнансова дiяльнiсть тАФ це дiяльнiсть, яка призводить до змiн розмiру та складу власного i запозиченого капiталу пiдприiмства.

Еквiваленти грошових коштiв, якi утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, але не для iнвестицiйних або яких-небудь iнших цiлей. Для того щоб iнвестицii можна було класифiкувати як еквiваленти грошових коштiв, вони повиннi вiльно конвертуватися у вiдому суму грошових коштiв i характеризуватися незначним ризиком змiни вартостi. Таким чином, iнвестицiя розглядаiться здебiльшого як еквiвалент грошових коштiв тiльки в разi короткого строку погашення, наприклад протягом трьох мiсяцiв з дати придбання.

Банкiвськi позики, як правило, вважаються фiнансовою дiяльнiстю. Характерною рисою таких операцiй i частi коливання залишкiв коштiв на банкiвських рахунках - вiд перевищення надходжень до перевищення кредиту.

Рух грошових коштiв не передбачаi змiн у складi коштiв, якi i грошовими коштами або iх еквiвалентами, оскiльки цi компоненти i частиною управлiння грошовими коштами пiдприiмства, а не частиною операцiйноi, iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi.

Звiт про рух грошових коштiв повинен вiдображати рух грошових коштiв протягом перiоду згiдно з подiлом дiяльностi на операцiйну, iнвестицiйну та фiнансову.

Пiдприiмство подаi рух грошових коштiв вiд операцiйноi, iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi у виглядi, який найбiльш вiдповiдаi його господарськiй дiяльностi. Класифiкацiя за видами дiяльностi надаi iнформацiю, яка дозволяi користувачам оцiнювати вплив цих видiв дiяльностi на фiнансовий стан пiдприiмства та суму його грошових коштiв i iх еквiвалентiв; Таку iнформацiю можна також використовувати для оцiнки взаiмозв'язку наведених вище видiв дiяльностi.

Сума руху грошових коштiв вiд операцiйноi дiяльностi i ключовим показником того, якою мiрою операцii пiдприiмства генерують грошовi кошти, достатнi для погашення позик, пiдтримки операцiйноi потужностi пiдприiмства, виплати дивiдендiв та здiйснення нових iнвестицiй без залучення зовнiшнiх джерел фiнансування. РЖнформацiя про конкретнi компоненти руху первинних грошових коштiв i корисною разом з iншою iнформацiiю для прогнозування майбутнього руху грошових коштiв вiд операцiйноi дiяльностi.

Рух грошових коштiв вiд операцiйноi дiяльностi визначаiться, головним чином, основною дiяльнiстю пiдприiмства, яка даi дохiд [5].

Це маi бути надходження грошових коштiв вiд продажу товарiв та надання послуг; надходження грошових коштiв вiд роялтi, авторських гонорарiв, комiсiйних, а також iншi надходження; виплати грошових коштiв постачальникам товарiв та послуг; виплати грошових коштiв працiвникам та виплати за iх дорученням та iншi.

Отже, рух грошових коштiв, що i результатом придбання або продажу дилерських цiнних паперiв чи таких, якi обертаються на ринку, класифiкуiться як операцiйна дiяльнiсть. Також аванси грошовими коштами i позики, здiйсненi фiнансовими установами, здебiльшого класифiкуються як операцiйна дiяльнiсть, оскiльки вони пов'язанi з основною дiяльнiстю цього пiдприiмства, яка приносить дохiд.

Окреме розкриття руху грошових копти, який виникаi вiд iнвестицiйноi дiяльностi, i важливим, тому що рух грошових коштiв вiдображаi, якою мiрою здiйснювалися витрати на ресурси, призначенi для генерування майбутнього прибутку i майбутнього руху грошових коштiв. Прикладами руху грошових коштiв вiд iнвестицiйноi дiяльностi i: виплати грошових коштiв для придбання основних засобiв, нематерiальних активiв та iнших довгострокових активiв. Цi виплати охоплюють також такi, що пов'язанi з витратами, iнвестованими у розробки та будiвництво основних засобiв самим пiдприiмством; надходження грошових коштiв вiд продажу основних засобiв, нематерiальних активiв, а також iнших довгострокових активiв.

Коли контракт вiдображаiться в облiку як хеджування термiнового контракту, що пiддаiться визначенню, рух грошових коштiв за контрактом класифiкуiться таким же чином, як рух грошових коштiв за термiновим контрактом, яким володiють.

Окреме розкриття руху грошових коштiв, який виникаi вiд фiнансовоi дiяльностi, i важливим, тому що воно корисне для передбачення претензiй щодо майбутнього руху грошових коштiв з боку тих, хто надаi капiтал пiдприiмству. Прикладами руху грошових коштiв, який виникаi вiд фiнансовоi дiяльностi, i: надходження грошових коштiв вiд випуску акцiй або iнших iнструментiв власного капiталу; виплати грошових коштiв власникам для придбання або викупу ранiше випущених акцiй пiдприiмства; надходження грошових коштiв вiд випуску незабезпечених боргових зобов'язань, позик, векселiв, облiгацiй, iпотек, а також iнших коротко - або довгострокових позик; виплати грошових коштiв для погашення позик та iншi.

Пiдприiмство звiтуi про рух грошових коштiв вiд операцiйноi дiяльностi, застосовуючи:

а)прямий метод, за яким розкриваються основнi класи валових надходжень грошових коштiв чи валових виплат грошових коштiв;

б) непрямий метод, за яким чистi прибутки чи збитки коригуються вiдповiдно до впливу операцiй негрошового характеру, будь-яких вiдрахувань або нарахувань минулих чи майбутнiх надходжень або виплат грошових коштiв щодо операцiйноi дiяльностi, а також вiдповiдно до статей доходу або витрат, пов'язаних iз рухом грошових коштiв вiд iнвестицiйноi чи фiнансовоi дiяльностi.

Пiдприiмства заохочуються до визнання руху грошових коштiв вiд операцiйноi дiяльностi з застосуванням прямого методу. Прямий метод надаi iнформацiю, яка може бути корисною для оцiнки майбутнього руху грошових коштiв i яку не можна отримати з застосуванням непрямого методу. Згiдно з прямим методом, iнформацiю про основнi класи валових надходжень грошових коштiв i валових виплат грошових коштiв можна отримати:

а) з облiковоi документацii пiдприiмства;

б) шляхом коригування продажу, собiвартостi реалiзованоi продукцii (дохiд у виглядi вiдсоткiв та подiбний дохiд, витрати на сплату вiдсоткiв та подiбнi витрати для фiнансовоi установи), а також iнших статей у Звiтi про прибутки та збитки.

Згiдно з непрямим методом, чистий рух грошових коштiв вiд операцiйноi дiяльностi визначаiться шляхом коригування чистих прибуткiв або збиткiв вiд упливу:

а) змiн протягом звiтного перiоду у запасах i дебiторськiй та кредиторськiй заборгованостi вiд операцiйноi дiяльностi;

б) негрошових коштiв, таких як амортизацiя, забезпечення, вiдстроченi податки, нереалiзованi прибутки та збитки вiд обмiну валют, нерозподiлений прибуток вiд асоцiйованих компанiй i частка меншостi;

в) всiх iнших коштiв, для яких уплив грошових коштiв i рухом грошових коштiв вiд iнвестицiйноi або фiнансовоi дiяльностi [5].

Допустимим i також визначення чистого руху грошових коштiв вiд операцiйноi дiяльностi непрямим методом, коли вiдображаються доходи та витрати, розкритi у Звiтi про прибутки та збитки, i змiни протягом звiтного перiоду у запасах, а також дебiторська та кредиторська заборгованiсть вiд операцiйноi дiяльностi.

Пiдприiмство окремо звiтуi про основнi класи валових надходжень грошових коштiв i валових виплат грошових коштiв, якi виникають вiд iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi.

Окреме розкриття руху грошових коштiв, якi вiдображають збiльшення операцiйноi потужностi та посилення руху грошових коштiв, потрiбних для пiдтримки операцiйноi потужностi, i корисним, тому що дозволяi користувачевi визначити, чи i адекватними iнвестицii пiдприiмства на пiдтримку операцiйноi потужностi. Пiдприiмство, iнвестицii якого на пiдтримку операцiйноi потужностi не i адекватними, може втратити майбутню прибутковiсть заради поточноi лiквiдностi та виплат власникам.

Розкриття руху грошових коштiв за сегментами дозволяi користувачам краще розумiти взаiмозв'язок руху грошових коштiв пiдприiмства в цiлому i його складових частин, а також лiквiднiсть та вiдмiннiсть руху грошових коштiв за сегментами.

Фiнансова звiтнiсть пiдприiмства формуiться, що по М(С)БО, що по П(С)БО з дотриманням наступних принципiв:

автономностi пiдприiмства, щодо якого кожне пiдприiмство розглядаiться як юридична особа, вiдокремлене вiд власника. Тому особисте майно та зобов'язання власника не повиннi позначатися у фiнансовiй звiтностi пiдприiмства;

безупинноi дiяльностi, який передбачаi оцiнку активiв та зобов'язань пiдприiмства, виходячи з припущення, що його дiяльнiсть буде продовжуватися далi;

перiодичностi, який припускаi розподiл дiяльностi пiдприiмства на визначенi перiоди часу з метою складання фiнансовоi звiтностi;

iсторичноi (фактичноi) собiвартостi, який визначаi прiоритет оцiнки активiв виходячи iз витрат на iх виробництво та придбання;

нарахування i вiдповiдностi прибуткiв та витрат, щодо якого для визначення фiнансового результату звiтного перiоду слiд зiставити прибутки звiтного перiоду з витратами, якi були здiйсненнi для отримання цих доходiв. При цьому прибутки та витрати вiдображаються в облiку та звiтностi у мить iх виникнення незалежно вiд часу надходження та уплати грошей;

повного висвiтлення, згiдно якого фiнансова звiтнiсть повинна мiстити всю iнформацiю про фактичнi та потенцiйнi наслiдки операцiй та подiй, яка може впливати на рiшення, якi приймаються на ii основi;

послiдовностi, який передбачаi постiйне (з року в рiк) використання пiдприiмством обраноi облiковоi полiтики. Змiна облiковоi полiтики повинна бути обТСрунтована та розкрита в фiнансовiй звiтностi;

обачливостi, згiдно якому методи оцiнки, якi застосовуються в бухгалтерському облiку, повиннi запобiгати зменшенню оцiнки зобов'язань та витрат i збiльшенню оцiнки активiв та прибуткiв пiдприiмства;

превалювання змiсту над формою, щодо якого операцii повиннi враховуватися згiдно з iх сутнiстю, а не тiльки виходячи з юридичноi форми;

iдиного грошового вимiрника, який передбачаi вимiрювання та узагальнення усiх операцiй пiдприiмства у його фiнансовiй звiтностi iдинiй грошовiй одиницi [5].

РОЗДРЖЛ 2.

ОСОБЛИВОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ОБЛРЖКУ ГРОШОВИХ КОШТРЖВ ПРЖДПРИРДМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2.1. Органiзацiйно-методичнi основи облiку грошових коштiв

Конкретизацiя технологii облiкового процесу в кожному випадку залежить вiд складу об'iктiв управлiння, сукупностi.

Облiковий процес складаiться з багатьох блокiв, якi мають бути конкретизованi й поданi в технологiчних та структурних аспектах.

Основнi завдання бухгалтерського облiку грошових коштiв наведенi на рисунку 2.1.

Склад цих блокiв та об'iктiв управлiння визначаiться галузевою (промисловiсть, сiльське господарство, будiвництво тощо), рiвневою (бригада, дiльниця, цех, ферма, пiдприiмство, асоцiацiя) iiрархiiю та iншими ознаками господарськоi ланки [24].

У межах основних господарських формувань - пiдприiмство - середнього масштабу на органiзацiю технологii облiкового процесу впливають види дiяльностi (основна, допомiжна, обслуговувальна, забезпечувальна), структура органiзацii виду дiяльностi (цехова або безцехова), характер технологii (переВнрвна або безперервна).

На пiдприiмствi ВАТ "Херсонськi комбайни", як у будь-якому господарствi, облiковий процес як технологiчна сукупнiсть складаiться з трьох етапiв: первинного, поточного та пiдсумкового. На кожному етапi основнi об'iкти органiзацii облiкового процесу такi:

1 .Облiкова номенклатура;

2.Носii облiкових номенклатур;

З.Рух носiiв;

4.Технологiя облiкового процесу забезпечення останнього.

Облiковий процес як органiзацiйну сукупнiсть.

Першим етапом облiкового процесу на пiдприiмствi ВАТ "Херсонськi комбайни". Його змiст становлять первинне спостереження та сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимiрювання в натуральному та вартiсному вираженнi, фiксування в носiях облiковоi iнформацii - документах.

Сприйняття та вимiрювання можливi лише тодi, коли об'iкти облiку конкретизованi у виглядi облiкових номенклатур. Тому першим об'iктом органiзацii первинного облiку i облiкова номенклатура.

Органiзацiя облiкових номенклатур включаi два види робiт: вибiр (або формування) та складання перелiку.

Фiксування облiковоi номенклатури (даних) вiдбуваiться в будь-якому носii (документi або його замiннику), що потребуi попереднього iх добору.

Документи з огляду на iх велику кiлькiсть та рiзноманiтнiсть потрiбно систематизувати. Звiдси окремим питанням органiзацii первинного облiку i на пiдприiмствi ВАТ "Херсонськi комбайни" формування за кожною окремою темою альбомiв первинних документiв з облiку грошових коштiв [42].

Загальна схема документування грошових коштiв в касi та на рахунках у банку вiдображено на рис. 2.3 та 2.4.

Сприйняття, вимiрювання та фiксування господарських фактiв здiйснюються виконавцями в рiзнi перiоди. Тому, органiзуючи первинний облiк, заздалегiдь визначають рух первинних документiв.

Досвiд показуi, що на утворення первинних носiiв iнформацii (документiв) витрачають приблизно 40тАФ60 % загального часу, а отже, на цьому етапi облiкового процесу слiд максимально скоротити трудовi витрати.

Важливим аспектом органiзацii первинного облiку i забезпечення його нормального функцiонування, для чого потрiбнi технiчнi засоби органiзацiйноi технiки, обчислювальна технiка, носii iнформацii.

Поточний облiк (реiстрацiя даних первинного облiку в системi рахункiв тАФ в облiкових реiстрах) тАФ другий етап облiкового процесу. На його здiйснення в разi ручноi обробки витрачають майже половину часу. Це свiдчить про те, що його органiзацiя i дуже важливим об'iктом.

Пiд поточним облiком на пiдприiмствi ВАТ "Херсонськi комбайни" розумiють обробку, реiстрацiю та запис даних первинного облiку, тобто носi

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях