Образ козака в украiнських народних думах
ПРИДНРЖСТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ РЖМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА
РЖНСТИТУТ МОВИ ТА ЛРЖТЕРАТУРИ
КАФЕДРА УКРАРЗНСЬКОРЗ ФРЖЛОЛОГРЖРЗ
КУРСОВА РОБОТА з лiтератури
тема: образ козака в украiнських народних думах
керiвник:
Третяченко А. В.
виконала студентка
303 групи
Каштанова Анастасiя
РДвгенiвна
ТИРАСПОЛЬ, 2007 рiк.
ЗМРЖСТ
I Вступна частина:
- Визначення поняття ВлдумаВ»;
- Структура дум;
- Класифiкацiя дум.
II Основна частина:
- Тематика дум часiв боротьби проти туркiв i татар;
- Думи перiоду боротьби украiнського народу проти польськоi шляхти (1648-1654рр.);
- Думи про соцiальну нерiвнiсть та на суспiльну тематику;
- Думи про революцiйнi подii 1905 року.
III Висновки
IV Список використаних джерел.
ВСТУП
ТЕМА нашоi курсовоi роботи: Образ козака в народних думах.
Ми вважаiмо цю тему актуальною тому, що образ козака тАУ захисника Батькiвщини, пiд час важливих для Украiни подiй, i борця проти соцiальноi несправедливостi i найкращим вiдтворенням (втiленням) Украiни, як самостiйноi та незалежноi держави. Думи вiдiграли велику роль у пробудженнi самосвiдомостi украiнського народу, в його згуртуваннi для боротьби за своi соцiальне i нацiональне визволення, в розвитку його культури. Одночасно думи оспiвують козацькi й селянськi маси, що рiшуче рвуть ланцюги неволi:
От тодi ж козаки, друзi-молодцi, добре дбали,
Од сна уставали,
Руський отченаш читали,
На лядськi табори наiжджали,
Лядськi табори на три частi розбивали,
Ляхiв, мостивих панiв, упень рубали,
Кров iх лядську у полi з жовтим пiском мiшали,
Вiри своii християнськоi у поругу вiчнi часи не подали.
(ВлПро Хмельницького та БарабашаВ»).
МЕТА курсовоi роботи: дослiдити образ козака в украiнських народних думах на матерiалi двох збiрок дум: ВлНаша дума, наша пiсняВ», упорядкування О. М. Хмелiвськоi та ВлНароднi думи, пiснi, баладиВ», упорядкування В. В. Яременка.
Вiдповiдно до мети роботи ми визначили такi ЗАВДАННЯ:
1) ЗтАЩясувати частоту вживання образу козака в народних думах.
2) Дослiдити думи, в яких наявний образ козака.
3) Проаналiзувати й порiвняти образ козака у думах рiзних циклiв.
ОБтАЩРДКТОМ ДОСЛРЖДЖЕННЯ i образ козака.
Для нашоi курсовоi роботи ми обрали саме образ козака тому, що народ в усi вiки пишався своiми героями, милувався iхньою вiдвагою i сумував, коли вони гинули, а хто, як не козаки завжди були справжнiми героями Вiтчизни. Дуже цiкаво було б розвiдати образ козака, як мужнього, благородного i сильного духом героя, який заради свободи i незалежностi рiдноi землi готовий йти навiть на смерть.
Серед усiх видiв украiнського фольклору найважливiше i найпочеснiше мiсце належить пiсеннiй творчостi. З незапамтАЩятноi давнини до наших днiв супроводжуi пiсня життя народу. У нiй знайшли правдиве вiдображення важливi iсторичнi подii i родинний побут, жорстока класова боротьба i повсякденнi турботи, буднi i свята, праця i розваги. Вся багатовiкова iсторiя украiнського народу, сповнена героiчноi боротьби проти iноземних загарбникiв, нацiонального та феодально-капiталiстичного гноблення. Через столiття донесли пiснi до нас подих життя своii епохи, тi почуття, що хвилювали колись iх творцiв. Сила пiснi тАУ невичерпна! Вони змiцняли сили народу в часи лихолiть, зрiвнювали його духовно з найрозвиненiшими народами свiту, будили надiю на волю. Епос кожного народу i iсторичним свiдченням зрiлостi нацii, ii здатностi вiдчувати своi мiсце у всесвiтнiй iсторii, утверджувати своi майбутнi. Украiнський нацiональний епос складають думи та iсторичнi пiснi тАУ два типи народних епiко-лiричних героiчного та соцiально тАУ побутового характеру. Термiн ВлдумаВ» застосовано до творiв цього жанру виник через кiлька столiть пiсля iх появи. В украiнську фольклористику його ввiв в XIX столiттi вiдомий збирач народних пiсень М. Максимович, але не заперечним i факт, що до цього украiнцi вже мали досить розвинений героiчний епос, який лiг в основу виникнення дум. Первiсно слово ВлдумаВ» вживалось для означення жанру пiснi на честь померлого чи загиблого лицаря тАУ саме в такому значеннi воно вживаiться у писемних памтАЩятках XVI столiття. Вiдтодi збереглися не лише окремi згадки про те, що украiнцi виконували думи, а й описи манери iх виконання з вказiвкою на те, що вони супроводжувались грою на музичному iнструментi (кобзi). Однак термiн ВлдумаВ» вживався не лише на означення цього жанру в сучасному розумiннi. У деяких випадках так називали сумнi, елегiйнi, героiчнi пiснi на iсторичнi теми, якi мали чiтку строфiчну будову i лише змiстом наближались до дум. Першу згадку про думи як жанр пiсенноi творчостi повтАЩязують з ВлАнналамиВ» Станiслава Сарнiцького, польського письменника, надрукованими ще у 1587 роцi. Сарнiцький виводить такi характеристичнi особливостi думи:
1) громадський змiст;
2) елегiйний характер;
3) сумний мотив;
4) пiд час виконання тАУ жестикуляцiя.
В деяких польських вiршах XVI столiття думи названi вiйськовими псалмами, якi i обовтАЩязковим атрибутом козацького життя, i в яких героi оспiвуються ще за життя. На основi цих та iнших спостережень П. Житецький доходить висновкiв:
1) батькiвщиною дум була земля Подiльська тАУ Галицька;
2) думами в давнiх часах були пiснi епiчного змiсту, одначе з лiричним настроiм, властивим елегii;
3) в козацькiй добi народного життя постали думи вiйськовi, козацькi;
4) вiд украiнцiв ця форма поезii перейшла до польськоi лiтератури, де зтАЩявився жанр думи, але не як народний твiр, а як меланхолiйна пiсня, створена автором.
В украiнських писемних памтАЩятках слово ВлдумаВ» зустрiчаiться в рукописних спiваниках XVII столiття, поетiках, вiршах, лiтописних записах.
Структура дум.
Думи вiдзначаються стрункою, вiдшлiфованою упродовж столiть своiрiдною поетичною формою, вiдмiнно вiд усiх iнших вiршових форм украiнського фольклору, а саме мають рiзнi за кiлькiстю складiв рядки, якi найчастiше римуються поспiль. Кобзарi виконують такий вiрш речитативом (протяжним наспiвним промовлянням) пiд акомпанемент кобзи, рiдше бандури чи лiри. Виконання дум тАУ завжди iмпровiзацiя. У думах немаi звичних строф (куплетiв), якi належать баладам, коломийкам та iн. Натомiсть тАУ уступи, перiоди чи тиради, що надають гнучкостi словесному i музичному виразу. А рядки в думах видiляються за ознакою закiнчення думки.
ВаВесь вступ до думи називають заспiвом. Здебiльшого думи починаються окликом ВлгейВ» чи ВлойВ», що вводить слухача в обставини дii. На початку часто звучить ВлзаплачкаВ» чи ВлжалощiВ» - це вибух лiризму. Пiсля заспiву йде власне дума тАУ епiчна оповiдь про подii чи то далекоi козацькоi доби, чи пiзнiших часiв. Кiнцiвка думи маi характер ВлславословiяВ». Це переважно лiричнi вiдступи, що славлять рiдну землю, героiв чи мiстять добрi побажання Влвсiм слухаючим головамВ».
Класифiкацiя дум.
РЖснуi багато класифiкацiй народних дум. Це, як правило, ведеться за хронологiчними та тематичними принципами. Здебiльшого думи створювалися безпосередньо пiсля якихось важливих подiй. Але в процесi побутування пiд впливом суспiльно тАУ полiтичних подiй часу вiдбувалися змiни в iх текстi, зтАЩявлялись варiанти, змiнювався також образ козака. Так, наприклад, М. Драгоманов пропонував таку класифiкацiю:
v пiснi вiку дружинного i княжого ( XIV тАУ XV столiття);
v поезiя козацького вiку ( XVI тАУ середина XVIII ст.);
v пiснi вiку гайдамацького ( II половина XVIII ст.);
v пiснi вiку рекрутського i крiпацького (кiнець XVIII тАУ I половина XIX ст.);
v пiснi про волю (II половина XIX столiття).
Фiларет Колесса подаi хронологiчнi рамки, обмежуючи виникнення дум XVI тАУ XVIII столiття. За змiстом вiн подiляi думи про боротьбу з татарами i турками на 5 тематичних груп:
Вн думи про турецьку неволю;
Вн думи про лицарську смерть козака;
Вн думи про щасливий вихiд iз небезпеки та поворот iз воiнного походу та подiл здобичi;
Вн думи про Хмельниччину;
Вн думи без iсторичного пiдкладу з виразною моралiзаторською тенденцiiю.
Сучасна класифiкацiя дум теж опираiться на iднiсть хронологiчного i тематичного принципiв. Таким чином думи подiляються на:
1. думи часiв боротьби проти турецько тАУ татарського поневолення (XIVтАУ XVст., рання козацька доба);
2. думи перiоду визвольноi боротьби украiнського народу проти польськоi шляхти (XVI тАУ поч. XVII ст., доба Хмельниччини i гетьманщини);
3. думи про соцiальну нерiвнiсть та на суспiльно тАУ побутовi теми (кiнець XVII ст. тАУ перiод Руiни, полiтичного занепаду);
4. думи про революцiйнi подii 1905 року (XIX тАУ початок XX столiття, доба капiталiзму).
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Думи часiв боротьби проти турецько тАУтатарського поневолення
Ми опрацювали 23 думи цього циклу, з них ми виявили 20 дум, де наявний образ козака. Також в думах ВлМаруся БогуславкаВ», ВлБуря на Чорному морiВ» та ВлВдова Сiрка РЖванаВ» показано загальний образ козацтва, а в думi ВлСмерть КорецькогоВ» - образ украiнського гетьманства.
Джерела цих найдавнiших дум, що дiйшли до нас у записах XVII столiття, слiд шукати в епоху XIV тАУ XV столiття, коли грабiжницькi набiги кочових орд на украiнськi землi були особливо активними. За тематикою, а значною мiрою i за формою та стилем, з дум цiii групи перш за все видiляються Влневiльницькi плачiВ». РЗх слiд вiдносити до найдавнiших зразкiв цього жанру, оскiльки думи сформувались на основi похоронних речитативних плачiв. Поетична форма цих дум генетично повтАЩязана з голосiннями. Змiст таких творiв складала поетична сповiдь про нечуванi страждання невольникiв, iхню тугу за рiдним краiм i, як правило, звiльнення. Тут епiчна розповiдь, властива переважнiй бiльшостi дум, поступаiться лiричним висловлюванням особистих переживань i почуттiв. Зворушливий плач виконавцiв цих дум був спрямований на те, щоб викликати у слухачiв спiвчуття до гiркоi долi бранцiв та Влвсiх бiдних невольникiвВ», спонукати молодих козакiв на ратнi подвиги в боротьбi проти загарбникiв тАУ мусульман за безмежне бажання звiльнити iдиновiрних братiв тАУ землякiв з кайданiв та темниць.
Змiст таких творiв складався з трьох основних мотивiв:
1. Нечуванi страждання невольникiв, нестерпне становище iх, закутих у кайдани у втАЩязницях . До цього роздiлу належать такi думи: ВлКозак НетягаВ», ВлКозак ГолотаВ», ВлСамiйло КiшкаВ», ВлВтеча трьох братiв з Азова, з турецькоi неволiВ», ВлРозмова Днiпра з ДунаiмВ», ВлСмерть козака тАУ бандуристаВ», ВлПро смерть трьох братiв коло СамаркиВ», ВлОтаман Матяш старийВ». Найяскравiше вiдображають цi почуття думи за назвою ВлНевольникиВ», ВлПлач невольникаВ», ВлПлач невольникiвВ», ВлМаруся БогуславкаВ», ВлРЖван БогуславецьВ», ВлВтеча трьох братiв з АзоваВ».
Ось, наприклад, цитата з думи ВлПлач невольникаВ»:
Ой ти, голубонько сивенький!
Ти далеко лiтаiш, ти далеко буваiш;
Полини ти в города християнськii
До отця мойого, до матусi,
Сядь, пади на подвiртАЩi отцевськiм,
Жалобненько загуди,
Об моiй пригодi козацькiй припом'яни.
2. Другий мотив тАУ ностальгiя, туга за рiдним домом. Часто цi думи завершувалися описом звiльнення та повернення до дому. Але коли врахувати той факт, що спiвцями тАУ виконавцями дум були колишнi воiни тАУ козаки, якi в бою чи частiше в полонi були ослiпленi, що пiсля втечi з неволi ставали кобзарями, то iхнi невольничi плачi були справжньою поетичною сповiддю, що викликала у слухачiв спiвчуття до гiркоi долi бранцiв. Творчiсть кобзарiв сягала рiвня загальнонародноi, бо виконавцi вкладали у своi твори не скорботу за конкретною людиною, а висловлювали думки народу про чужинську неволю, жорстоких ворогiв, вiру бусурманську, возвеличуючи силу волi бранцiв, що не зрадили свого народу i вiри християнськоi, не втратили любовi до рiдноi землi ( ВлПлач невольникiвВ» ):
Вiро проклята бусурменськая,
Розлуко ти християнськая!
Ой, да же то ти не одного розлучила:
Чи брата з сестрою,
Чи мужа з вiрною жоною,
А чи вiрненького товариша з товаришем, гей!
Гей, визволь нас, визволь нас, господи, усiх бiдних невольникiв,
РЖз тяжкоi турецькоi неволi.
Характерно, що ця дума побудована в основному на монологах, якi рiдко зустрiчаються в творах цього жанру.
3. Наступним тематичним циклом дум перiоду турецько тАУ татарських загарбань, який за змiстом та iдейнiстю i спорiдненим з першим, - i думи про визволення з турецькоi неволi, в яких прославляються героi, що ризикуючи власним життям, рвуть кайдани своi та своiх побратимiв i, долаючи складнi обставини, перешкоди, що трапляються на iхньому шляху, повертаються на рiдну землю, додому. Найважливiшим мотивом цих дум i не стiльки особиста мужнiсть, вiдвага i сила, а, перш за все, - вiдданiсть своiму товариству, iдинiй спiльнiй iдеi, всьому народовi. У них високо пiдноситься iдея бойового братства, i водночас гостро засуджуiться вiровiдступництво людей, порушення норм моралi, суспiльного спiвжиття украiнцiв, козацького побратимства.
Проведемо аналiз образу козака в найцiкавiших i найяскравiших думах цього циклу.
ВлСамiйло КiшкаВ».
Це одна з найбiльших украiнських дум (390 рядкiв). Ученi вважають, що в основу думи лежить дiйсний випадок. Самiйло Кiшка тАУ iсторична постать кiн. XVI тАУ поч. XVII столiття, був запорозьким кошовим, брав участь у козацьких походах.
В особi головного героя народ змальовуi свого вiрного сина. Кiшка мудрий, смiливий i стiйкий воiн. Дума розкриваi й iншi риси його характеру тАУ розум i кмiтливiсть:
Сам мiж козакiв устав.
Кайдани iз рук, iз нiг у Чорне море пороняв;
У галеру входжаi, козакiв пробуджаi,
Саблi булатнi на вибiр вибираi.
В образi Самiйла Кiшки народ узагальнено вiдтворив типовi риси безiменних героiв, безмежно вiдданих батькiвщинi, готових прийняти за неi муки, терпiти наругу за свiй народ, але не зрадити iх. Мова думи образна, яскрава, багата. Особливо часто вживають епiтети, з допомогою яких характеризуються вчинки дiйових осiб. Закiнчення думи традицiйне тАУ уславлення Самiйла Кiшки за його подвиг. Отже, можна твердити, що дума i справдi Влпоетичним лiтописомВ» украiнськоi iсторii.
ВлОтаман Матяш старийВ»
Ця дума дiйшла до нас в одному варiантi в записi 1805 р. за характером зображення героiв твiр перегукуiться з росiйськими билинами. В думi, насамперед, цiкавою i iдея, закладена в основу стосункiв мiж мудрим, досвiдченим лiтнiм отаманом i молодими козаками. Отаман Матяш радить молодим козакам ВлнебувальцямВ» бути на сторожi, бо ворог хитрий i пiдступний:
Не безпечне ви майте,-
Козацьких коней iз припона не пущайте,
Сiдла козацькii пiд голови покладайте,
Бо се долина Кайнарськая,
Недалече тут земля татарськая.
Не послухали молодi козаки поради Матяша i опинились у полонi. А Матяш не тiльки уникнув полону, а й визволив своiх молодших побратимiв. Так народ силою художнього слова утверджував мудрiсть i досвiд бувалих воiнiв, виховував честь i пошану до них з боку молодi.
ВлРЖвась Удовиченко, КоновченкоВ»
Дума належить до найпопулярнiших. Невипадково вона була записана бiльше нiж у 50-ти варiантах, однак важко привтАЩязати думу до якогось конкретного iсторичного моменту.
В творi через вiдважного молодого патрiота тАУ воiна розкриваiться тема захисту рiдноi землi. Син удови Грицихи РЖвась першим стаi в ряди захисникiв Вiтчизни. В поiдинку iз загарбниками РЖвась показуi себе справжнiм героiм:
Не багато Коновченко по долинi погуляв,-
Самих найстарших птАЩятсот чоловiк, рицарiв, пiд меч пускав,
Шести живйом пiймав,
На аркан звтАЩязав,
Перед Фiлоненка,
Корсунського полковника,
Язика примчавтАж
Три подвиги здiйснив Коновченко, багато ворогiв знищив, але напився горiлки i був убитий бусурманами. У думi майстерно описуiться доля матерi РЖвася, вдови тАУ селянки, яка не дiждалася сина i, зрозумiвши, що вiн загинув, мати
Вся обомлiла,
Удариться крижем о сирую землютАж
Нещасна знедолена мати звертаiться до козакiв:
ВлОтепера, козаки, панове тАУ молодцi,
Пийте да гуляйте,
Разом похорон i весiлля одправляйте!В»
Дума цiкава за своiм стилем. РЗi автори гiперболiзують подвиги мужнього воiна, в його образi помiтна спiльнiсть iз казковими богатирями. Твiр увiбрав у себе елементи казок, легенд, пiсень, колядок. Це сприяло широкiй епiчнiй розповiдi про героiзм народних мас у боротьбi з iноземними загарбниками.
ВлХведiр безрiдний, бездольнийВ»
Дума присвячена темi захисту Вiтчизни. В основному цi думи були створенi в XV тАУ XVII столiттях. Чимало дум склав народ про муки украiнських невiльникiв у татаро тАУ турецькому полонi. Жорстокiсть ворогiв не мала меж: бранцiв продавали на ринку, непокритих гноiли в темницях, на галерах, дiтей вiддавали в спецiальнi вiйськовi школи, звiдки вони виходили яничарами, лiтних людей убивали. Розлучали матiр з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранцiв любовi до рiдноi землi, волелюбного духу.
Тiльки джура Ярема промешкаi,
Та тiльки Хведора безрiдного та бездiльного, на рани
Смертельнii пострiляного та порубаного знаходжаi,
Чотири рани широких, а чотири рани глибокихтАж
ВлМаруся БогуславкаВ»
Тут, насамперед, описано патрiотичний, героiчний подвиг украiнськоi полоненоi дiвчини, яка, будучи дружиною турецького пашi, у час його вiдсутностi вiдпускаi з темницi козакiв тАУ невольникiв, хоч знаi, що за це вона буде тяжко покарана.
Не можна сказати, що постать Влдiвки тАУ бранки Марусi, попiвнi БогуславкиВ» iсторична. Однак дума i художнiм вимислом, опертим на дiйснi факти. У нiй замальовуiться доля вродливих полонянок, якi, як зафiксовано у лiтописах та усних переказах, часто ставали дружинами турецьких вельмож, навiть султанiв. Вони, як вiдомо мали вплив на полiтику, тому могли зважуватись на такi патрiотичнi вчинки, як описано в думi. Показовим i те, що Маруся, яка Влпотурчилась, обусурманилась для розкошi турецькоi, для лакомства нещасногоВ», випускаi втАЩязнiв, що 30 рокiв були в неволi, у день найбiльшого християнського свята тАУ Великодня. Отже й вона не втратила духовного звтАЩязку з Батькiвщиною, памтАЩятаi звичаi своiх предкiв.
У думi Маруся зображена не тiльки в епiзодi звiльнення бранцiв, a й у прощаннi з ними. Вона, певно, вже давно у полонi i просить козакiв передати батькам, щоб не збирали грошей для ii викупу, бо вона вже додому не повернеться.
РЖз зворушливою нiжнiстю в думi замальовуiться рiдний край, куди якнайскорiше прагнуть повернутися невiльники. Любовно змальований образ Батькiвщини будив почуття патрiотизму, закликав любити i захищати рiдну землю.
ВлВтеча трьох братiв з Азова, турецькоi неволiВ»
Записано понад 25 ii варiантiв. Вона пройнята iдеiю гуманiзму, в нiй утверджуiться побратимство, взаiмодопомога i гнiвно засуджуiться егоiзм, жорстокiсть. Сюжет думи гостро драматичний. Напруженiсть i динамiка його посилюiться складною ситуацiiю: троi братiв тiкають з полону, старший i середульший тАУ на конях, а найменший тАУ Влпiший-пiшеницяВ» . характери братiв рiзнi:старший тАУ жорстокий i егоiстичний, середульший тАУ нерiшучий i безвольний, а найменший тАУ добрий i людяний. Це стало причиною трагедii. А саме, старшi брати не схотiли взяти молодшого з собою, хоча середнiй дуже шкодував за ним, молодший помираi з голоду, а старших вбивають турки.
Дак будем наполу грунти-худобу паювати,
Не буде третiй меж нами мiшати.
Теi промовляли,
Вiдтiль поiжджали.
То ж не орли-чорнокрильцi заклекотали,
Як iх турки-яничари з-за могил напали,
Пострiляли, порубали,
Коней, здобичу назад завертали,
Полягла двох козакiв голова вище рiчки Самарки,
А третя у Савур-могилi.
А слава сяi, - не умре i не поляже
Однинi i до вiка;
Даруй, боже, вам, господа,
Всiм слушащим на многая лiта.
Думи циклу про боротьбу украiнського народу проти татаро тАУ турецьких загарбникiв вражають рiзноманiтнiстю художнiх форм. Трагiзм чергуiться з глибоким лiризмом, широко використанi метафори, метонiмii, епiтети тощо. Вся ця гама художнiх засобiв слугуi тому, щоб розповiсти про тi страждання, яких зазнав украiнський народ.
Думи перiоду визвольноi боротьби украiнського народу (1648-1654) проти польськоi шляхти.
Тут ми опрацювали 8 дум, з них образ козака згадуiться майже у всiх думах, а саме у 7-х.
Ця друга велика група дум тАУ твори доби Хмельниччини. Вони кардинально вiдрiзняються вiд дум першоi групи. Передусiм тАУ характером оповiдi, це вже не плач за невольниками, а утвердження бойового духу козацтва, а, по-друге, вiдрiзняiться ставленням до описуваних подiй. Основна тема цих дум тАУ нацiонально-визвольна вiйна 1648-1654 рр. пiд проводом Богдана Хмельницького.
Менi здаiться, що вони мають не тiльки фольклорне значення, а й соцiально тАУ iсторичне,бо в них, окрiм оспiвування життя i подвигiв козацтва, велика увага придiлена конкретним iсторичним особам, епiзодам з iхнього життя. За тематикою цi думи можна подiлити на двi пiдгрупи:
П е р ш а тАУ про великi битви i подвиги народу у визвольнiй вiйнi, оспiвування його нацiональноi свiдомостi, козацькоi гiдностi, органiзованостi, що стало запорукою багатьох перемог.
Сюди належать такi думи:
ВлКорсунська ПеремогаВ».
Тут оспiвано подii поразки шляхетських вiйськ пiд Корсунем у травнi 1648 року. Дума розпочинаiться звертанням Хмельницького до козакiв у формi метафори:
ВлГей, друзi-молодцi,
Браття, козаки-запорожцi!
Добре дбайте, барзо гадайте,
РЖз ляхами пиво варити зачинайте:
Лядський солод, козацька вода,
Лядськi дрова, козацькi трудаВ».
Тут вiдбуваiться уподiбнення битви процесу приготування пива. Так за Влпивний молотВ» козаки з шляхтою зробили Влпревеликий колотВ», а за Влпишний квасВ» козак не одного ляха Влза чуба стрясВ». Дума пройнята сатирою, рiзким осмiюванням верховодiв польських окупантiв (Потоцького i Калиновського). РЖз полоненого Потоцького дотепно кепкуi Хмельницький:
ВлГей, пане Потоцький!
Чом у тебе й досi образ жiноцький?
Не вмiв ти iси в КамтАЩянськiм Подiльцi пробувати,
Печеного поросяти,
курицi з перцем та з шапраном уживатитАж
тАжХiба велю тебе до рук кримському хану дати,
Щоб навчили тебе кримськi нагаi сироi кобилини жовати!В»
Цi фрази свiдчать про те, що украiнський народ розумiв всю згубнiсть кривавих подiй, як для себе, так i для польського трудового народу.
ВлПро БiлоцеркiвщинуВ».
У червнi 1651 року украiнськi вiйська зазнали поразки вiд шляхти пiд Берестечком, внаслiдок чого були вимушенi пiдписати Бiлоцеркiвську угоду, за якою козацьке самоуправлiння обмежувалося територiiю лише Киiвського воiводства. У травнi 1652 року украiнська армiя пiд приводом Хмельницького здобула перемогу в битвi пiд Батогом, вiдвоювавши землi, втраченi внаслiдок Бiлоцеркiвськоi угоди.
Ей, ляхи ж ви, ляхи,
Мостивii пани,
Колись нашi дiти над цiiю рiчкою козаковали
Да в сiй рiчцi скарби поховали,
Як будете скарби находити,
Будемо з вами пополам дiлити,
Тодi будемо з вами за рiдного брата жити.
Ступайте! Тут вам дорога одна тАУ
До самого дна!В»
Д р у г а пiдгрупа дум цього перiоду присвячена конкретним iсторичним особам тАУ Богдановi Хмельницькому, РЖвановi Богуну, Даниловi Нечаю, Павловi Тетерi, Максимовi Кривоносу. Найпоширенiшим i цикл про народного ватажка Б. Хмельницького. Особливо популярною була дума ВлХмельницький та БарабашВ».
ВлХмельницький та БарабашВ».
У думi розповiдаiться про подii, що передували визвольнiй вiйнi. Хмельницький запрошуi свого кума Барабаша в гостi, i просить показати грамоти польського короля, за якими козакам надавалися деякi ВлвольностiВ». Барабаш вiдмовляi Хмельницькому:
ВлЕй, куме,- каже, - куме!
Нащо нам королевськi листи читати?
ВаНащо нам козакам козацькi порядки давати?
Нащо нам за вiру християнську достойно-праведно стояти?
Лучче нам з ляхами, з мостивими панами,
Хлiб-сiль з упокоiм вiчний час вживатиВ».
Отримавши вiдмову, Хмельницький кмiтливiстю i хитрiстю добуваi цi листи, показуi козакам. Потiм гетьман iз своiми однодумцями, серед яких був вiдомий герой РЖван Богун, закликаi козакiв до повстання. На цей заклик народ пiднявся i здобув блискучi перемоги над польсько-шляхетськими гнобителями. У думi говориться, що за зраду Батькiвщини Барабаш був покараний, а Хмельницький, пiд проводом якого народнi маси здобули волю, гiдно прославлений. У думi драматично розкрито соцiальний конфлiкт, переконливо вiдтворено антифеодальнi настроi народних мас, бiдного козацтва напередоднi визвольноi вiйни.
Пiд час визвольноi вiйни 1648-1654 рр. були складенi, як ми вже говорили не лише про Б. Хмельницкого, а i про його бойових соратникiв тАУ вдатних полководцiв. Нам вiдома дума тiльки про РЖвана Богуна.
У думi зображено ратний подвиг полковника РЖвана Богуна, його вiйськову кмiтливiсть. В оточенiй польськими вiйськами Вiнницi Богун застосував хитрiсть: наказав порубати на льоду рiчки Буг ополонки i замаскувати очеретом. Не пiдозрiваючи пастки, ворожа армiя посунула на лiд тАУ багато iнтервентiв потонуло, багато було взято в полон. У думi гiперболiзовано силу Богуна:
Пiд кальницькою обителлю
Богун стояв,
РЖз турками-пашами,
Крулевськими ляхами,
Калмицькими князями
Богун воював!
Силу вiн ляхiв-туркiв стрiляв:
РЖ шабельками рубав,
На аркан забирав,
В рiчку Буг iх утопляв.
Думи про визвольну вiйну 1648-1654 рокiв тАУ це художнiй лiтопис героiзму народу, який у надзвичайно складних соцiально тАУ полiтичних умовах зумiв пiднятись i вигнати з рiдноi землi ворога. Цi думи вiрогiдно вiдображають риси iсторичного життя i народнi погляди, засвiдчують високi моральнi i бойовi переконання украiнського народу. Над усе ставилася героiчна смерть у боротьбi з ворогом. Народнi мiтцi щиро i виразно розповiли про Богдана Хмельницького, натхненника i справжнього органiзатора визначних перемог, поборника дружби двох братнiх народiв тАУ украiнського та росiйського, з симпатiiю змалювали соратникiв Хмельницького тАУ РЖвана Богуна, Миколу Кривоноса, Данилу Нечая та iнших.
Думи про соцiальну нерiвнiсть та на суспiльно тАУ побутовi теми
Ми опрацювали 8 дум цього роздiлу. Образ козака зустрiчаiться у 4-х з дослiджуваних дум. Суспiльно-побутовi думи написанi в перiод Руiни тАУ час занепаду нацiональноi свiдомостi та посилення нацiонально-полiтичного гнiту.
Цей цикл дум рiзко вiдрiзняiться вiд попереднього тим, що вони не мiстять згадок про конкретнi iсторичнi особи чи iсторичнi подii, а з першим рiзниться в тому, що хоч тут знову дiють безiменнi героi-козаки, але вже не в лицарських походах, боях i перемогах, а в сценах щоденного життя, в побутових ситуацiях. Тут можна прослiдкувати знову ж повернення до елементiв плачу: сестра плаче, вiдправляючи брата у вiйсько, мати тАУ дiзнавшись про те, що син загинув чи потрапив у полон.
Як бачимо, думи повернулися до своiх прадавнiх предкiв тАУ голосiнь з усiма атрибутами тАУ лiризмом, насиченою образнiстю, вираженою алегорiями-символами, високим рiвнем поетизацii думки, де епiчний елемент поступаiться мiсцем лiричному тАУ висловлення думок, почуттiв, переживань героiв. У цих творах герой нацiонального епосу тАУ передусiм людина, а не воiн тАУ носiй високих моральних якостей та етичних принципiв.
Цей цикл дум ще прийнято називати Влдуми про класову боротьбу трудящихВ», не важко здогадатися, що ця назва виникла у радянськi часи. Ось думи про соцiальну нерiвнiсть:
ВлКозак Хвесько Ганджа АндиберВ».
Ця дума дiйшла до нас у трьох редакцiях. Своiм одягом Андибер нагадуi козака Голоту. На ньому:
Опанчина рогожовая,
Поясина хмельовая,
На козаку, бiдному летязi, саптАЩянцi тАУ
Виднi птАЩяти i пальцi, де ступить тАУ босоi ноги слiд пише,
А ще на козаку, бiдному летязi, шапка-бирка тАУ
Зверху дiрка,
Шовком шита,
Буйним вiтром пiдбита,
А околицi давно не маi.
Зустрiч у корчмi Ганжi Андибера з дуками-срiбляками тАУ епiзод, глибоко розкриваючий суперечностi в Украiнi. Багачi не лише глузують з бiдного козака, а й кидають йому милостиню. Захмелiвши, козак не витримуi наруги i розкриваi себе. Вiн, виявляiться, i запорiзьким гетьманом. Переляканi дуки тут же Влстали його вiтати медом склянкою i горiлки чаркоюВ».
У думi майстерно i тонко розкрито цiну честi i шани в класовому суспiльствi. Причину негативного ставлення до багачiв розкривають слова самих козакiв:
ВлЕй, дуки, - кажуть, - ви дуки!
За вами всi луги i луки, -
Нiде нашому брату, козаку-летязi, стати
РЖ коня попасти!В»
Ганжа Андибер тАУ це узагальнений художнiй образ народного ватажка i заступника, який не маi iсторичного прототипа. У його образi трудящi маси втiлили своi надii i прагнення домогтися перемоги над гнобителями. Народ надав образовi Ганжi Андибера рис непiдкупного i безстрашного воiна тАУ вихiдця iз ВлнизiвВ». Його спiльниками э простi козаки.
Дума про Хвеська Ганджу Андибера вiдзначаiться гострою соцiальною спрямованiстю. Вона належала до тих творiв, якi виконувалися тiльки серед бiдноти. Твiр пройнятий тонкою iронiiю, гумором. Автори використали казковий, художнiй прийом тАУ переодягання, який увиразнив мотив перевтiлення героя, я це в свою чергу, загострило соцiальний конфлiкт.
ВлКозацьке життяВ».
У цiй думi утримуються мотиви соцiальноi несправедливостi. Це iдиний твiр, в якому описуiться життя бiдного козака, невлаштованiсть його долi. Крiм того в думi знайшло вiдображення ряд деталей економiчно-побутового життя украiнського народу в ВаВаВаВаВаВаВаВа XVI тАУ XVIII столiттi. Безперервнi битви з ворогами вiдривали козакiв вiд дому. РЖ без того бiдне господарство ставало ще бiднiшим, часто руйнувалась сiмтАЩя. таким i i дворище козака-бiдняка, якiй щойно повернувся з походу:
Знати, знати козацьку хату,
Скрiзь десяту:
Вона соломою не покрита,
Приспою не осипана,
Коло двору нечиста-ма i кола,
На дровiтнi дров нi полiна.
Сидить в нiй козацька жiнка, околiла.
Знати, знати козацьку жiнку,
Що всю зиму боса ходить,
Горшком воду носить,
Полоником дiти напуваi!
Саме такi представники народу винесли на своiх плечах всi лиха вiйн, оборону рiдних земель вiд турецько-татарських орд та польсько тАУ шляхетських загарбникiв. Дома iх пiдстерiгала бiднiсть, злиднi, приниження з боку козацькоi старшини та багачiв.
За словами М. С. Грицая можна зробити таки висновки: Влдуми про класову боротьбу трудящих перiоду феодалiзму тАУ яскраве свiдчення соцiальноi диференцiацii украiнського народу цiii доби, свiдчення наростання опору трудящих козацькiй старшинi та земельним магнатам. Думи заперечують доводи буржуазних учених про ВлмонолiтнiстьВ» i ВлбезкласовiстьВ» украiнського народу в XVI тАУ XVII столiттях.В»
Також до цього роздiлу входять думи на суспiльно-побутовi теми. Тематика соцiально-побутових дум була досить актуальною для народних мас. Це родиннi стосунки, зокрема мiж батьками i дiтьми, братами i сестрами, порушення норм суспiльноi та сiмейноi моралi тощо. Твори цього циклу приваблювали слухачiв зображенням взаiмин мiж людьми i народноi моралi. Героi тут виступали безiменними, картини суспiльного життя виводились в узагальненiй формi. Серед соцiально тАУпобутових дум найбiльшоi популярностi набула дума ВлБiдна вдова i три синиВ». У думi розповiдаiться про несправедливiсть тАУ сини виганяють з дому рiдну матiр похилого вiку, бо вiд неi вже нiчого взяти, вона стала для них тягарем. Також дума ВлСестра та братВ» увiбрала в себе популярну фольклорну тематику про долю сироти; ii автори творчо використали народнопоетичнi традицii i створили чудовий лiричний твiр. Серед дум цього циклу i думи, в яких показано, хоч ледве-ледве, образ козака. Це таки думи: ВлВiдтАЩiзд козака з родиниВ» та ВлВiтчим i вдовин синВ». Вони користувалися популярнiстю серед слухачiв, входили до репертуару багатьох кобзарiв i лiрникiв i за своiю образнiстю, глибиною показу суспiльного життя належать до кращоi частини думного епосу.
Думи про революцiйнi подii 1905 року
Цей цикл маi ще одну назву - думи епохи капiталiзму. Тут ми опрацювали лише 2 думи, i в них зуcтрiчаiться образ козака. У перiод зародження капiталiзму в Украiнi усна творчiсть трудового народу наповнюiться новими мотивами i темами, якi помiтно вiдрiзняються вiд мотивiв дум попереднiх циклiв. А саме вiдрiзняiться вiд дум на суспiльно-побутовi теми тим, що тут за допомогою засобi в образноi мови розповiдаiться про новi суспiльнi вiдносини, форми експлуатацii трудового народу, наростання класовоi боротьби. А вiдмiнностi з iншими циклами мало помiтнi тому, що поруч з новими текстами побутували думи минулих перiодiв з iхньою побудовою та з мотивами, але iдеi яких переосмислювалися виконавцями стосовно нових умов суспiльного життя. Нещадно визискуваний панами народ пiднiмаiться на боротьбу. Про революцiйнi подii 1905 року у селi Великi Сорочинцi на Полтавщинi складенi двi думи тАУ ВлПро Сорочинськi подii 1905 рокуВ» i ВлЧорна недiля у СорочинцяхВ». РЗх автором був вiдомий кобзар, безпосереднiй учасник повстання в с. Великi Сорочинцi Михайло Кравченко. Одну iз дум кобзаря записав письменник В.Короленко, автор книги ВлСорочинська трагедiяВ».
ВлЧорна недiля у СорочинцяхВ».
У думi розповiдаiться про першу половину повстання, а саме: про приiзд до Великих Сорочинцiв каральноi експедицii на чолi з Барабашем, якого повсталi вбивають.
Ой у суботу ввечiр у Сорочинцях
У дзвони задзвонили,
А в недiлю рано козаки з Барабашем
До волостi приступилитАж
тАжОй як крикнув той Барабаш та на козацьку силу:
ВлБийте ж тих сорочан та не жалiйте,
Кiньми топчiть, з рушниць стрiляйте,
Рани i смерть завдавайте!
У думi протиставлено два непримиреннi класи тАУ експлуататорiв i експлуатованих, якi зустрiлись у двобоi в кульмiнацiйний момент класовоi боротьби. Свiдомi свого права боротись за волю сорочинцi на пропозицiю Барабаша покоритись вiдповiдають, що не складуть зброi. Розправа козакiв над повсталими порiвнюiться з жорстокiстю турецько-татарських завойовникiв:
А то ж не чорная хмара яснеi небо вкрила
Та й не громом загримiла,
То й не орда набiгала, що дiдiв-прадiдiв у неволю забиралатАж
Кинулись на сорочан донцi та черкеси тАУ
Пiдковами топтали,
З рушниць стрiляли
Та на вулицях доганяли,
На дворах та левадах лютiй смертi предавали,
Били, мордували,
Жалостi не мали.
ВлПро Сорочинськi подii 1905 рокуВ»
Ця друга дума дещо в iншiй iнтерпретацii передаi безчинства царського вiйська на чолi з Барабашем у Великих Сорочинцях; але й тут наявний високий викривальний тон. Каральний загiн, що прибув у село на чолi з Фiлоненком, ще лютiше знущаiться над повстанцями:
Всiх людей бiдних собираi,
На колiна поставляi,
Безневинно обвиняi,
Тiло iх коло костi канчуками оббиваi,
Кров iхню безневинно проливаi!
Автор думи передаi всю гiркоту майбутньоi долi дiтей забитих селян; iх чекають злиднi, доведеться Влбез хлiба, без солi загибатиВ». Сироти присягаються не забути цiii трагедii i продовжити справу батькiв. Закiнчення думи звучить оптимiстично. Тi з повстанцiв, хто залишився живим, мають намiр продовжити боротьбу за волю, а ворогiв не мине народна кара.
Тут козакiв показано досить негативно, мабуть тому, що тут вони воюють на ворожому боцi. У думi це простежуiться за словами Барабаша, який звертаiться до людей:
ВлВи должнi ще козакiв i коней погодувати,
Бо нам було тяжко та важко сiiю дорогою проiжджати!В»
Усi люди руки пiдiймали,
Словами промовляли:
ВлМи вас вiдтiля не визивали,
Не будем ми козакiв годувати,
Не будем вашим коням i сiна доставати!.
То Барабаш i козаки великий гнiв положили, -
Великий сор iзробили!
Автор обох дум про Сорочинськi подii 1905 року з документальною точнiстю оспiвав картину повстання, зберiг прiзвища обох керiвникiв каральних експедицiй (Барабаш, Фiлоненко).
З цього можна зробити висновок, що i в минулому народ створював думи слiдами iсторичних подiй, зберiгаючи вiрогiднiсть фактiв i явищ. За композицiiю, поетичною формою думи про Сорочинськi подii примикають до класичних дум. РЗх автор Михайло Кравченко використав традицiйнi для дум епiчно-пiсеннi засоби, зокрема народнопiсеннi паралелiзми, епiтети, манеру зображення батальних
Вместе с этим смотрят:
"Грусть и святость" (Поэтическое богословие Николая Рубцова)
"Донские рассказы" Михаила Шолохова
"Живопись слова" в японской поэзии
"Записки из подполья" как исток философии экзистенциализма Ф.М. Достоевского
"Подпольный человек" Ф.И. Достоевского