РЖван Франко

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. Бiографiя та творча дiяльнiсть РЖ. Франка.

1.1. Раннi роки життя та навчання

1.2. Лiтературна та просвiтницька дiяльнiсть

1.3. Громадсько-полiтична та наукова дiяльнiсть

РОЗДРЖЛ 2. Соцiально - полiтичнi погляди i дiяльнiсть РЖ.Франка.

2.1. Позитивiзм у соцiальнiй фiлософii РЖ. Франка

2.2. Проблеми соцiального прогресу у творчостi РЖ. Франка

2.3. Полiтичнi погляди та проблема украiнськоi державностi

РОЗДРЖЛ 3. Вплив iдей РЖ.Франка на сучаснi соцiологiчнi iдеi

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ

ВСТУП

На початку XX ст. соцiально-полiтична думка в Украiнi вiдображала перехiд украiнського нацiонально-визвольного руху вiд стадii культурного украiнофiльства i просвiтництва до органiзованого просвiтництва народу i активiзацii боротьби за визволення народу з-пiд гнiту помiщикiв i капiталiстiв. Своiрiдним кредо ряду полiтичних мислителiв в Украiнi ставала пiдтримка i розвиток нацiонального руху за встановлення державностi в Украiнi.

Особливе мiсце в украiнському нацiональному русi, розвитку украiнськоi культури, соцiально-полiтичноi та фiлософськоi думки належить РЖвану Франку. Життiва доля письменника стала прикладом того, як з-пiд низенькоi стрiхи селянськоi хати можна сягнути пiднебесних iнтелектуальних висот i збагатити духовний спадок свiтовоi культури.

Одна з основних iдей РЖ.Франка - думка про те, що найбiльшою цiннiстю на землi i не просто людина, а "правдивий живий чоловiк, бо така людина - носiй духу, а той дух i "вiчний революцiонер". Отже, духовний свiт людини - ii найдорожче надбання. Думка РЖ.Франка замiшана на почуттях i розумiннi благородностi матерii людського духу. "Дух, що тiло рве до бою", дух любовi й справедливостi, знання й громадянськоi самопожертви, вiри в щасливу майбутнiсть - це дух iстинно франкiвський, каменярський, молодий i переможний. Франко говорить, що, на жаль, людина цiлком природно пiдламуi собi "крила духовностi", втрачаi потяг до iдеалу, стаi жертвою громадського песимiзму й збайдужiння. Франкiвська соцiологiя породжуi досить важливу i актуальну iдею: людина носить вiчнiсть у своiй уявi, в iлюзiях i думках, у муках свого сумлiння, а тому в сферi духу пануi, власне, та найдорожча рiзнорiднiсть, яка робить людей несхожими, цiкавими i цим даi людям основу для iхньоi iдностi, для братерства i любовi.[16, 112]

Лише останнiм часом зтАЩявляються ТСрунтовнi монографiчнi працi про окремi гранi творчоi особистостi письменника. Це, насамперед, книги РЖ. Денисюка, М. Гнатюка, В. Корнiйчука, Б. Тихолоза, В. Рiзун, Т. Трачук та iнших авторiв.

Вiддаючи належне тому, що маiмо у царинi збирання, публiкацii, аналiзу й узагальнення публiцистики РЖ. Франка, насамперед, академiком М. Возняком, В. Дмитруком, О. Деiм, М. Нечиталюком, РЖ. Курганським та багатьма франкознавцями, вони не можуть задовольняти потреб нинiшнього суспiльства не тiльки з огляду науково-теоретичних уявлень про сучасну публiцистику i масову комунiкацiю, але й виходячи iз значно ширшого, фiлософського, соцiально-полiтичного вимiру ролi РЖвана Франка в iсторii Украiни, розвитку нацiонального iнтелекту. Навчально-методичнi, монографiчнi працi про Франка присвячувалися окремим питанням i перiодам його дiяльностi, а головне, писалися в умовах, коли не можна було розкрити всю багатоманiтнiсть i полiтичну багатоаспектнiсть його творчостi.

У якiйсь мiрi ця прогалина заповнюiться працями Я. Грицака та О. Забужко про полiтичнi та соцiологiчнi погляди РЖ. Франка, дослiдженнями полiтичноi постатi письменника у наукових розвiдках украiнських мислителiв у дiаспорi, брошурах i статтях, опублiкованих у наукових збiрниках та у перiодицi.

ОбтАЩiктом курсовоi роботи i дiяльнiсть та погляди РЖ. Я. Франка. На протязi всього життя Франко брав участь у визвольнiй боротьбi проти свiту рабства, капiталiстичноi експлуатацii й дискримiнацii трудящих.

Предметом роботи i iдеi РЖ. Я. Франка соцiологiчного, полiтичного та фiлософського змiсту. Ми звикли сприймати РЖ. Франка, як письменника, але за освiтою вiн був фiлософом, його перу належать працi соцiально-фiлософського та полiтичного характеру. Свою дiяльнiсть та переживання про долю украiнського народу вiн виражаi в своiх творах. РЖван Франко написав сто оповiдань та десять романiв i повiстей. Але основними соцiологiчними та суспiльно-полiтичними роботами РЖвана Франка являються, близько 100 друкованих праць, бiльшiсть з них присвяченi селянському руховi i революцii 1848 р. в Галичинi та польсько-украiнським взаiминам. До першоi групи належать: ВлБатькiвщинаВ» (1884), ВлПольське повстання в Галичинi 1846 р.В» (1884 р.), ВлПанщина та ii скасування в 1848 р. в ГаличинiВ» (1898 i 1913 рр.), ВлПричинки до iсторii 1848 р.В». До другоi тАФ ВлДещо про стосунки польсько-руськiВ» (1895 р.), ВлПоляки й русиниВ» (1897 р., нiмецькою i украiнською мовами), ВлНовi причинки до iсторii польського суспiльности на Украiнi в XIX ст.В» (1902 р.), ВлРусько-польська згода i украiнсько-польське братанняВ» (1906 р.). РЖнститут iсторичноi працi Франка: причинки до iсторii Церкви (2 розвiдки про iпископа Йосифа Шумлянського, 1891 i 1898 рр.), ВлХмельнищина 1648тАФ1649 рр.В» (1898 р.), ВлЩо таке поступВ» (1903 р.), ВлСтара РусьВ» (1906 р.), ВлТен як iсторик французьськоi революцiiВ» (1908 р.), ВлПричинки до iсторii Украiни-РусиВ» (1912 р.), статтi з староi iсторii Украiни та багато iн.

Отже, спираючись на викладене вище, ми можемо визначити основну цiль даноi роботи, яка полягаi у дослiдженнi особливостей соцiально-полiтичних поглядiв РЖ. Франка.

Поставлена цiль обумовила необхiднiсть вирiшення ряду взаiмоповтАЩязаних завдань:

В· дослiдити творчу дiяльнiсть РЖ.Франка;

В· розглянути соцiально-полiтичнi погляди i дiяльнiсть РЖ.Франка;

В· проаналiзувати вплив iдей РЖ. Франка на сучаснi соцiологiчнi iдеi;

Робота складаiться iз трьох роздiлiв, в яких послiдовно аналiзуiться поставлене завдання.

Вместе с этим смотрят:

"Грусть и святость" (Поэтическое богословие Николая Рубцова)

"Донские рассказы" Михаила Шолохова

"Живопись слова" в японской поэзии

"Записки из подполья" как исток философии экзистенциализма Ф.М. Достоевского

"Подпольный человек" Ф.И. Достоевского