Життя людини за межами рiдноi планети

МАН

НЦАОМ

Наукова робота

на тему: тАЬЖиття людини за межами рiдноi планети"

виконав: учень 10-го

аерокосмiчного класу

НЦАОМ

Гавриленко Владислав

науковий керiвник: Шевцов В.Ю.

2009 рiк

План роботи

1. Життя людей на землi

2. Можливi причини покидання Землi:

А) Людська дiяльнiсть

Б) Внутрiшня активнiсть Землi

В) Загибель Сонця

Г) Чорнi дiрки

Д) Космiчнi астероiди

3. Можливi мiсця для колонiзацii:

А) Планети Сонячноi системи

Б) Вiддаленi планети, схожi iз Землею

В) Вiдкритий космос

4. Пристосування до життя:

А) На планетах Сонячноi системи

Б) На вiддалених планетах, схожих iз Землею

В) У вiдкритому космосi

5. Висновок

На Землi, людина живе уже досить довгий час i увесь цей час вона прагне до полiпшення умов свого iснування. Для покращення людського життя почали зтАЩявлятись все новi й новi винаходи. Результати цих винаходiв самi рiзнi: деякi, такi як хiрургiчне обладнання i лiки, дарують людям життя, а iншi, такi як швидкiсний транспорт чи електричнi прилади повсякденного користування, можуть його забрати. Найбiльш стрiмкий стрибок у технологiчних досягненнях вiдбувся на протязi ХХ столiття. Саме в цi часи почала зтАЩявлятись ракето-космiчна технiка, що дозволила людству зробити значнi кроки у розумiннi будови нашого Всесвiту. Почали зтАЩявлятись питання, щодо життя в iнших мiсцях, за межами Землi: Чи можливе воно? У якiй формi? Де саме? Можливо прийде час, коли людина, сама, залишить свою планету, для освоiння нових територiй, через неможливiсть життя на нiй. Причини покидання Землi можуть бути самими рiзними. Для своii роботи я вибрав найбiльш вiрогiднiшi причини i можливi мiсця для проживання.

Для покращення життя, людина вигадала, самi рiзнi, механiзми i машини але пiд час iх створення - не задумувалась про техногеннi катастрофи, якi виникають в результатi незчисленних викидiв чадних газiв i не утилiзованих токсинiв. Всi цi рештки людськоi дiяльностi призводять до забруднення навколишнього середовища i глобального потеплiння. Цi два фактори негативно впливають на людське здоровтАЩя. Оскiльки, результатом забруднення i лише новi захворювання, народження недорозвинених дiтей i знищення iнших жителiв Земноi бiосфери. А результатом глобального потеплiння i танення льодовикiв, що призведе до затоплення сушi i неодмiнно, до численних жертв. Так як на планетi увесь час ростиме температура, то з великоi кiлькостi води, вiдповiдно, буде утворюватись велика кiлькiсть пари, що переходитиме у довгостроковi дощi, що розмиватимуть сушу, вимиваючи з неi родючi ТСрунти, перетворивши iх на пустельнi територii з пiдвищеною вологiстю. У такому разi людинi доведеться або залишити Землю або пристосуватись до життя у теплих водах Свiтового океану. У тому випадку, якщо людина пристосовуватиметься жити пiд водою, у неi вiдпаде потрiбнiсть у користуваннi ногами, якi, напевне, зможуть перетворитись на еластичний плавник, схожий на хвiст мультиплiкацiйноi русалки.

Так як, у результатi пристосування, розум людини повинен залишитись, що буде впливати на ii дiяльнiсть, то для виконання якихось побудов чи iншоi роботи, руки повиннi залишитись але з деякою змiною. Мiж пальцями повиннi зтАШявитись нарости, для збiльшення швидкостi i координацii рухiв пiд час плавання. До речi, зараз, через хiмiчнi забруднення i iх вплив, народжуються дiти iз, так званим, тАЬсиндромом русалкитАЭ, у яких мiж пальцями знаходяться нарости, а ноги зрощенi, наче у русалок. Проте пiдводне життя буде не постiйним, так як планета увесь час розжарюватиметься пiд палючим сонячним свiтлом. Згодом ii все одно доведеться залишити.

Окрiм людськоi дiяльностi, на Землi, уже мiльярди рокiв, проходять хiмiчнi реакцii. При утвореннi, земна кора мала досить високу температуру але з часом охолонула до того моменту, поки мала вiдносно малу температуру i тверду поверхню. Завдяки тому, що наша планета проходила через метеоритнi пояси, що мали велику кiлькiсть льодяних брил, на нiй зтАЩявилась крига, що розтанула i утворила воду. А Завдяки тому, що вода перебiгала потоками, вона утворювала хвилi i булькотiння, вiдповiдно збагачуючись киснем. Згiдно з однiiю з версiй - там де i кисень, там утворюiться життя. Таким чином Земля стала пригiдною для життя. З проходження еволюцii, на нiй зтАЩявилась людина, що активно розвиваiться. Але проходження термiчних реакцiй не припинилось i планета увесь час охолоджуiться. Можливо людська цивiлiзацiя ще iснуватиме в той час, коли поверхня Землi матиме дуже низьку температуру але, певне, не на ii поверхнi, а десь на iншому космiчному обтАЩiктi чи, придатнiй для повноцiнного життя, космiчнiй базi.

Колись, давно, вiдбувся вибух Супер Новоi зiрки, результатом якоi стала наша Сонячна система. З моменту ii утворення, Сонце спалювало, наданi йому пiд час вибуху, запаси Гелiю i Водню. За пiдрахунками учених слiдуi, що з самого початку iснування Сонця, на ньому було тАЬсонячного пальноготАЭ на 8-9 мiльярдiв рокiв але вже вiдомо, що воно витратило половину своiх запасiв. Можливо людина почне пристосовуватись до поступового пiдвищення температури але все одно iй доведеться залишити Землю, так як загибель Сонця неминуча. Пiсля вичерпання своiх запасiв, iз Сонцем може статися двi речi. Воно може вибухнути, як i сам його творець - Супер Нова зiрка. В результатi вибуху, жодна планета Сонячноi системи не залишиться вцiлiлою. За iншим сценарiiм, Сонце миттiво колапсуiться i утворить чорну дiру, яка на своiму шляху знищить усе. Навiть, якщо ця чорна дiра пройде мимо нашоi планети, все одно ми не зможемо вижити на нiй без тАЬобiгрiвача" - Сонця.

Проте, можна, навiть не очiкуючи, перетворення нашоi зiрки на чорну дiру, натрапити на неi. У нашiй галактицi i повно iнших чорних дiр, якi блукають у пошуках новоi зiрки чи планети. Чорнi дiри - це монстри Всесвiту, якi лише прагнуть знайти ще одне космiчне тiло, щоб поживитись ним. Наближаючись до такого тАЬласого шматочка", як Сонце, i велика вiрогiднiсть того, що чорна дiра захопить кiлька планет. Наблизившись хоч до Юпiтера, чорна дiра проявить своi гравiтацiйнi можливостi i на Землi. Пересиливши Сонце, вона почне тягнути ii до себе. Вiдбудуться значнi змiни у тектонiчнiй будовi планети, почнуться багато - кiлькiснi землетруси i виверження вулканiв. Можна передбачити, що Пiвнiчна частина земноi кулi може повернутись у напрямку дiри, так як у нiй знаходиться найбiльш магнiтна частина планети. Таким чином, почнуть рiзко змiнюватись умови iснування живих iстот, що приведе до iх загибелi. Якщо людина не виконаi жодних дiй, то вона також може назавжди залишити буття у цьому Всесвiтi, i, якщо iснують iншi, позаземнi, цивiлiзацii то вони нiколи про неi не дiзнаються.

У космосi, окрiм чорних дiр, iснують iншi любителi подорожувати мiжзоряним простором - астероiди. Астероiд - це космiчний уламок, що рухаiться iз досить великою швидкiстю по елiптичнiй траiкторii. Здебiльшого, вони мiстять у собi частину криги. Таким чином, по однiй iз версiй, коли вони падали на Землю, то танули i утворили водяний покрив. Але всi тi астероiди були не великих розмiрiв. А що станеться iз Землею, якщо на неi упаде справжнiй велетень? Можливо наступним знищувачем нашоi планети може бути саме космiчний астероiд. При падiннi на Землю астероiда, що хоч у двадцять разiв менший за ii розмiри, на нiй виникнуть хвилi землетрусiв, що будуть проходити досить довгий час, руйнуючи всю людську дiяльнiсть, несучи за собою мiльйоннi жертви. Окрiм того, будуть проходити вибуховi хвилi, що потiм обiйдуть планету кiлька разiв, при цьому спалюючи все на своiму шляху. Пiсля таких страшних подiй, на Землi не залишиться життя взагалi i не буде можливостi, хоч якось, пристосуватися, бо може змiститись ii траiкторiя руху. Якщо ж до того моменту людина не вигадаi i не знайде нового мiсця для виживання, вона буде приречиною на повне зникнення не лише iз лиця Землi, а як виду життя взагалi.

Якщо iснуi так багато причин руйнування Землi, то напевне потрiбно передчасно подумати про освоiння нових територiй для життя наших нащадкiв. Таким чином, продовживши життя людства на iнших територiях, можливо воно i дiзнаiться про своi призначення. Але яким саме може бути це мiсце iснування життя?

Серед планет Сонячноi системи, Меркурiй i Венера - це планети, що мають дуже високу температуру, Земля знаходиться у вiдноснiй рiвновазi температур, а всi iншi планети мають дуже низькi температури. Для того, щоб перебратись на iншу планету Сонячноi системи, треба, щоб вона мала температуру, при якiй можуть жити живi органiзми. Така температура повинна бути хоча б вiд - 30с˚ до +60с˚. Теоретично, потрiбно охолодити iншу планету або нагрiти ii. Так як охолодити Меркурiй чи Венеру не можна, бо вони все одно будуть нагрiватись, вiд близького розташування iз Сонцем, то можна спробувати нагрiти iншу планету. Так як Марс знаходиться ближче до Сонця, нiж наступнi планети, то вiдповiдно, збiльшувати температуру на ньому треба буде менше. Та як саме можна нагрiти iншу планету? Можливо одним iз способiв нагрiвання планети може бути ii забруднення. Таким прикладом i Земля iз глобальним потеплiнням. Якщо почати забруднювати Марс рiзними викидами, що утворюватимуть чорнi хмари пилу i газу, то сонячне промiння, що потрапляi на планету, не вiдбиватиметься, а поглинатиметься i таким чином нагрiватиме ii. Так як Марс проходив завжди, вiдносно, близько iз Землею, то на нього також могли впасти астероiди i метеорити, що мiстили лiд. Але, якщо вийде нагрiти планету, то цей лiд розтане i утворить воду. Проте на планетi немаi достатньо кисню для життя людини. Вiдомо, що повiтряний покрив Марсу багатий на азот, а на Землi i водоростi, що живуть лише за рахунок азоту i видiляють велику кiлькiсть кисню. Саме такi водоростi можна буде скинути на Марс, щоб збагатити його киснем. Згодом, приземлившись на Марсi, людина детальнiше дослiдить його i можливо винайде рослини, що будуть добре почуватись на ньому i даватимуть людинi, можливо i якимось земним тваринам, змогу вижити на новiй, тАЬЧервонiйтАЭ, планетi.

Якщо в Сонячнiй системi не вийде знайти мiсця для життя, то його доведеться шукати десь за ii межами. Нещодавно, вченi виявили планету, що маi досить схожi, iз Землею, умови. Ця планета - 581с, знаходиться на вiдстанi близько 20,5 свiтлових рокiв вiд Землi у системi зiрки Gliese 581. Зiрка належить до зiрок, так званих тАЬчервонi карлики ", що випромiнюють тьмяне червоне свiтло, однак тривалiсть iснування таких зiрок бiльша, нiж у Сонця. Планета, за дослiдженнями учених, маi температуру вiд 0 с˚ до 40с˚ i можливо воду. Це i однi, iз найголовнiших, умов для утворення життя, тому логiчно припустити, що на 581с i, принаймнi примiтивне, життя. Серед найближчих зiрок, що оточують Сонце, близько 80% складають червонi карлики i можливо у iхнiх системах i схожi планети, що заставить учених провести новi дослiдження. Ймовiрно, що на подiбнi планети будуть вiдправленi кораблi, для iх подальшоi колонiзацii i поширення людства.

Якщо людська раса все ж переживе часи iснування Сонячноi системи i не матиме шансiв десь призвичаiтись, то iй доведеться поки пристосуватись до життя у космосi. Але для того потрiбно побудувати спецiально пiдготовленi кораблi, що матимуть вiдповiднi умови.

Та якщо ж у людини таки вийде пристосуватись до життя на планетi Сонячноi системи. Припустимо, що це буде на Марсi. Що трапиться з людиною? Як саме, вона змiниться? Чи змiниться взагалi? На мою думку, так як на Марсi сила притягання менша, нiж на Землi, то спочатку, людина буде почувати себе тАЬГеркулесом" але за умови, що подорож була не довгою i мтАЩязи не встигнуть атрофiруватись ще в космосi. РЖнакше, iй доведеться проводити курс оздоровлення i вiдновлення органiзму. Та все це, звичайно, буде проходити на Марсi i тiло пристосуiться, вiдразу ж до марсiанських, умов, а не до земних. Це призводитиме до часткового недовiдновлення мтАЩязiв iз меншою пружнiстю кiсток, бо для пересування людини i виконання нею роботи, того буде достатньо. Форма кiнцiвок рук i нiг повинна залишитись, бо умови iснування на Марсi, будуть близькими iз умовами на Землi. Так як на ньому сила гравiтацii буде дiяти на людину менше i менш давитиме ii вниз, нiж на Землi, а гормон росту буде той самий, то можливо, що середнiй рiст людини буде близько двох метрiв i вiдповiдно, iншi органи збiльшаться теж. За своiми функцiями, внутрiшнi органи людини залишаться тими ж самими. Можуть лише, незначно, змiнитись легенi, бо склад повiтря, навряд, буде повнiстю таким, як i на Землi. Можливо все саме так i буде, а можливо iсторiя буде зовсiм iншою.

РЖншою, iсторiя людини може бути тодi, коли вона шукатиме притулку на планетах iнших зiркових систем. В залежностi вiд можливих умов на планетi, буде формуватись бiологiчний свiт людини. Припустимо, що людина потрапить на планету iз вiчними снiгами. Найбiльш вiрогiдним i те, що вона повернеться до бiльш первинного вигляду, тобто покриiться шерстю, щоб зберiгати тепло. РЖншi перетворення, як i на Марсi, будуть залежати вiд сили притягання планети i вiд ii атмосфери. Якi перетворення будуть з людиною, коли на неi буде дiяти менша гравiтацiя, ми вже розiбрали. А що з нею буде дiятись, якщо гравiтацiя буде бiльшою за звичну? Спочатку, людина буде вiдчувати вагу кожноi частини свого тiла але з часом, у неi бiльш почнуть рости мтАЩязи, щоб мати змогу переносити таке важке, по нашим мiркам, тiло. Таке явище, ми можемо спостерiгати в тренажерних залах, де спортсмени пiдiймають вагу, збiльшуючи навантаження на мтАЩязи i на кiстки. В кiнцевому результатi, ми отримаiмо iстоту, яка буде схожа на натреновану доiсторичну людину. Також людина може потрапити на планету, де сушi буде дуже мало, а всю територiю займатиме водяний покрив. У такому разi, людина буде мати, уже вигаданий, вигляд русалки.

Для того, щоб дiбратись до таких вiддалених мiсць, людинi доведеться подолати дуже великi вiдстанi, на якi не вистачить одного життя. Можливо, що буде винайдено спосiб заморозити людину на невизначений час, а у потрiбний час розморозити, без жодних пошкоджень. А якщо такого методу не буде винайдено, то доведеться повнiстю пристосуватись до умов життя у космосi. Вся подорож буде проходити у космiчних краях. Але космiчний свiт зовсiм не такий, як наш. У тому свiтi немаi гравiтацiйних сил, велике поширення радiацii, немаi кисню, як на Землi, жодних запасiв iжi. Для того, щоб вижити у такому жорстокому свiтi, людинi доведеться все це запасати, а до дечого пристосовуватись. До постiйноi дii радiацii, людинi доведеться звикати i можливо у неi виникне щось, на зразок iмунiтету проти радiацii. А без дiя гравiтацii приведе, майже до повного, атрофiрування мтАЩязiв i може кардинально змiнити людське iство. Людинi не будуть потрiбнi ноги взагалi, так як у космосi немаi ваги i iм не доведеться нiчого носити. РДдине, що з ними може трапитись, так це змiна на довгi щупальця, що допомагатимуть чiплятись за вiддаленi частини корабля i перемiщатимуть тiло. Приблизно такi ж змiни можуть статися i з руками. РДдине, що iх вiдрiзнятиме вiд нiг, так це те, що на них будуть допомiжнi вiдростки, що нагадуватимуть пальцi i виконуватимуть роботу краще нiж пальцi, бо будуть бiльш еластичнiшi i вправнi. Це допомагатиме при виконаннi тонкоi роботи iз комптАЩюторними технологiями i ремонтуваннi прикритих чи захищених частин корабля. Тулуб i голова зможуть зростися, утворивши iдине цiле, щоб бути бiльш компактнiшою i досконалiшою частиною тiла. В результатi такоi мутацii, утвориться iстота з круглим тiлом i чотирма щупальцями, що буде вправно пересуватись кораблем, незважаючи на вiдсутнiсть гравiтацii. Одним словом, вiд людини не залишиться нiчого людського у ii зовнiшностi. Можливо ця iстота повнiстю пристосуiться до життя у космосi i нiколи не повернеться на планету, а буде лише iз далеку дослiджувати розвиток життя на таких планетах, як наша Земля.

Як би там не сталося iз теперiшнiм мiсцем проживання людини, вона завжди знайде нове i пристосуiться до нього. Я сподiваюсь, що колись настане той час, коли людина знайде собi подiбних iстот, i зможе подiлитись з ними набутими знаннями. ОбтАЩiднавши зусилля, вони зможуть знайти бiльше вiдповiдей на спiльнi питання i можливо дiзнаються призначення живих iстот у цьому свiтi.

Вместе с этим смотрят:

Aerospace industry in the Russian province

РЖсторiя астрономii

РЖсторiя ракетобудування Украiни

РЖсторiя спостереження НЛО

Авиационно-космические отрасли в российской провинции