Меркурiй
Реферат
На тему
"Меркурiй"
Пiдготувала
Студентка 121 групи
Устинченко Валерiя
1. РЖсторiя й назва
Найдавнiшi свiдчення спостереження за Меркурiiм можна знайти в шумерських клинописних текстах, датованих третiм тисячолiттям до н. е. Планету названо на честь римського бога Меркурiя.До V столiття до н. е. греки вважали, що Меркурiй, видимий на вечiрньому та раннiшньому небi тАФ два рiзних об'iкти.На iвритi назва Меркурiя звучить як "Коха в Хама" (כוכב חמה) ("Сонячна планета").
Дiаметр 4878 км.
Маса 3,28*1023 кг.
Щiльнiсть 5500 кгм3.
Перiод обертання 58,7 доби.
Середня вiдстань вiд Сонця 0,39 а.е.
Перiод звертання 88доби.
Ексценрисiтет орбiти 0,21.
Нахил орбiти 7 градусiв
2. Особливостi руху
Меркурiй обертаiться навколо Сонця по сильно витягнутiй елiптичнiй орбiтi. Вiдстань Меркурiя вiд Сонця варiюi вiд 46,08 млн. км до 68,86 млн. км. Перiод обертання навколо Сонця (меркурiанський рiк) складаi 87,97 земноi доби, а середнiй iнтервал мiж однаковими фазами (синодичний перiод) 115,9 земноi доби. Тривалiсть сонячноi доби на Меркурii дорiвнюi 176 земним добам. Вiдстань Меркурiя вiд Землi змiнюiться вiд 82 до 217 млн. км. Середня швидкiсть руху Меркурiя по орбiтi навколо Сонця тАФ 47,89 км/с. Обертання Меркурiя навколо Сонця i його власне обертання призводять до того, що тривалiсть сонячноi доби на планетi дорiвнюi трьом зоряним меркурiанським добам або двом меркурiанським рокам i складаi бiля 175,92 земноi добиВiсь обертання Меркурiя нахилена до площини його орбiти не бiльш нiж на 3В°, тому помiтних сезонних змiн на цiй планетi не повинно iснувати. Для спостережень iз Землi Меркурiй тАФ незручний об'iкт. Будучи внутрiшньою планетою, вiн не вiддаляiться вiд Сонця бiльш нiж на 28В° i видимий на фонi вечiрньоi або ранковоi зорi, низько над обрiiм, лише протягом короткого часу. Окрiм цього в таку пору фаза планети (тобто кут мiж напрямками вiд планети до Сонця i до Землi) близька до 90В°, i спостерiгач бачить освiтленою тiльки половину ii диску.
3. Дослiдження
Меркурiй тАФ найменш вивчена планета земноi групи. Лише два апарати були направленi на ii дослiдження. Першим був "Марiнер-10", що у 1974тАФ1975 роках тричi пролетiв повз Меркурiй: максимальне зближення становило 320 км. В результатi було отримано кiлька тисяч знiмкiв, що охоплюють приблизно 45% поверхнi планети. Подальшi дослiдження з Землi вказали на можливiсть iснування водяного льоду в полярних кратерах
Сьогоднi НАСА здiйснюi другу мiсiю до Меркурiю пiд назвою MESSENGER. Апарат був запущений 3 серпня 2004 року, а в сiчнi 2008 року апарат вперше здiйснив полiт повз свою цiль тАФ Меркурiй. Розвиток електронiки та iнформатики зробив можливим наземне спостереження Меркурiя за допомогою приймачiв випромiнювання ПЗС та подальшу комп'ютерну обробку знiмкiв.
4. Розмiри, форма i масса
За формою Меркурiй близький до кулi з екваторiальним радiусом (2440 В± 2) км, що приблизно в 2,6 рази менше, нiж у Землi. Рiзниця пiвосей екваторiального елiпса планети складаi бiля 1 км; екваторiальний i полярний стиски незначнi. Вiдхилення геометричного центру планети (кулi) вiд центру мас тАФ порядку пiвтора кiлометрiв. Площа поверхнi Меркурiя в 6,8 разiв, а обсяг тАФ у 17,8 разiв менше, нiж у Землi.
Маса Меркурiя дорiвнюi 3,31В·1023 кг, що приблизно в 18 разiв менше вiд маси Землi. Середня густина близька до земноi i складаi 5,44 г/см3. Прискорення вiльного падiння поблизу поверхнi 3,7 м/с2.
5. Температура i рельiф поверхнi
Як найближча до Сонця планета, Меркурiй одержуi вiд центрального свiтила значно бiльшу енергiю, нiж, наприклад, Земля (у середньому в 10 разiв). Через витягнутостi орбiти потiк енергii вiд Сонця варiюiться приблизно в два рази. Велика тривалiсть дня i ночi призводить до того, що яскравi температури (що вимiрюються по iнфрачервоному випромiнюванню вiдповiдно до закону теплового випромiнювання Планка) на "деннiй" i на "нiчнiй" сторонах поверхнi Меркурiя при середнiй вiдстанi вiд Сонця можуть змiнюватися приблизно вiд 600 ДО до 100 ДО. Але вже на глибинi декiлькох десяткiв сантиметрiв значних коливань температури немаi, що i наслiдком дуже низькоi теплопровiдностi порiд.
Поверхня Меркурiя, покрита роздрiбненою речовиною базальтового типу, досить темна. Судячи зi спостережень iз Землi i фотографiй з космiчних апаратiв, вона в цiлому схожа на поверхню Мiсяця, хоча контраст мiж темними i свiтлими дiлянками виражений слабше. Поряд iз кратерами (як правило, менш глибокими, нiж на Мiсяцi) i пагорби i долини.
6. Атмосфера i фiзичнi поля
Над поверхнею Меркурiя i слiди дуже розрiдженоi атмосфери, що мiстить, крiм гелiю, також водень, вуглекислий газ, вуглець, кисень i благороднi гази (аргон, неон). Близькiсть Сонця зумовлюi суттiвий вплив на Меркурiй сонячного вiтру. Завдяки цiй близькостi значним i i приливний вплив Сонця на Меркурiй, що повинно призводити до виникнення над поверхнею планети електричного поля, напруженiсть якого може бути приблизно вдвiчi бiльшою, нiж у "поля ясноi погоди" над поверхнею Землi, i вiдрiзняiться вiд останнього порiвняною стабiльнiстю.На Меркурii дii i магнiтне поле.
7. Модель внутрiшньоi будови
Запропоновано декiлька моделей внутрiшньоi будови Меркурiя. Вiдповiдно до найбiльш поширеноi (хоча i попередньоi) думки, планета складаiться з гарячого залiзонiкелевого ядра, що поступово остигаi, i силiкатноi оболонки, на межi мiж якими температура може наближатися до 103 oС. На частку ядра припадаi бiльше половини маси планети.
8. Цiкавi факти
1. Меркурiй тАФ найшвидша планета в Сонячнiй Системi, вона рухаiться по орбiтi навколо Сонця з середньою швидкiстю 47,87 км/с, що майже в 2 рази бiльше вiд швидкостi Землi. Така швидкiсть i той факт, що Меркурiй розмiщений ближче до Сонця, нiж Земля, приводять до того, що один рiк не Меркурii (час його повного оберту навколо Сонця) становить всього 87,99 днiв.
2. На Меркурiю не iснуi пiр року в тому сенсi, що ми розумiiмо пiд цим поняттям на Землi. Це вiдбуваiться через те, що вiсь обертання планети знаходиться пiд прямим кутом до площини орбiти. Як наслiдок, поряд з полюсами i областi, до котрих сонячнi променi до доходять нiколи. Дослiдження, проведене радiотелескопом Аресiбо, дозволяi припустити, що в цiй холоднiй та темнiй зонi i льодовики. Льодовиковий шар може досягати 2 м i вкритий шаром пилу.
3. З усiх планет, видимих неозброiним оком, лише Меркурiй не маi власного штучного супутника.
Вместе с этим смотрят:
Aerospace industry in the Russian province
РЖсторiя ракетобудування Украiни
Авиационно-космические отрасли в российской провинции
Аналiз гiпотез виникнення Землi i Сонячноi системи
Антропний принцип у Всесвiтi