Визначення можливих вражаючих факторiв ядерних вибухiв

ВСТУП

Одним з основних завдань Цивiльноi оборони i проведення заходiв, що спрямованi на пiдвищення стiйкостi роботи об'iктiв господарчоi дiяльностi (ОГД) в умовах НС.

Стiйкiсть роботи промислового об'iкта - здатнiсть його в умовах НС виробляти продукцiю в запланованому обсязi та номенклатурi, а у випадку слабких та середнiх руйнувань або порушень зв'язкiв з кооперацii та поставок - вiдновлювати виробництво в мiнiмальнi термiни. Пiдвищення стiйкостi роботи ОГД у НС досягаiться передчасним дослiдженням його стiйкостi та проведенням комплексу iнженерно-технiчних, технологiчних та органiзацiйних заходiв, що забезпечують максимальне зниження впливу вражаючих факторiв НС, у тому числi зброi масового ураження (ЗМУ), та створення умов для швидкоi лiквiдацii iх наслiдкiв.

Дослiдження стiйкостi роботи ОГД складаiться з усебiчного вивчення умов, якi можуть виникнути у НС, з визначенням iх впливу на виробничу дiяльнiсть i життiзабезпеченнiсть робiтникiв та службовцiв. Мета дослiдження полягаi у виявленнi вразливих мiсць у роботi об'iкта в НС та розробленнi ефективних рекомендацiй, якi спрямованi на пiдвищення його стiйкостi. Дослiдження стiйкостi здiйснюiться силами персоналу ОГД iз залученням за необхiднiстю фахiвцiв науково-дослiдних та проектних органiзацiй, що спiвпрацюють з даним пiдприiмством. Органiзовуi та очолюi дослiдження керiвник пiдприiмства - начальник ЦО об'iкта.

Процес планування та проведення дослiдження подiляiться на три етапи: перший - пiдготовчий, другий мiстить оцiнку стiйкостi роботи об'iкта в умовах НС, третiй етап передбачаi розробку заходiв, що пiдвищують стiйкiсть об'iкта. На першому етапi розробляються провiднi документи, якi зумовлюють склад учасникiв дослiдження, та органiзуiться iх пiдготовка. На другому етапi безпосередньо виконуються дослiдження стiйкостi роботи об'iкта в НС.

РОЗДРЖЛ 1

Визначення можливих вражаючих факторiв ядерних вибухiв та iх максимальних значень на територii СРЗ

Для встановлення факторiв ядерних вибухiв та iх максимальних значень виконаiмо схему взаiмного розташування мiста, СРЗ та об'iкта "Б" (Додаток А).

1) Визначаiмо можливу мiнiмальну вiдстань вiд СРЗ до епiцентру повiтряного ядерного вибуху при завдаваннi удару по мiсту (позначено на схемi). За точку прицiлювання при завдаваннi по мiсту одного ядерного удару береться геометричний центр мiста. Мiнiмальна вiдстань вiд СРЗ до епiцентру вибуху:

R_minВа= R_r- r_вiдх [км],

де R_r = 4,4 км - вiдстань вiд геометричного центра мiста до СРЗ;

r_вiдх = 0,1 км - радiус вiдхилення ядерних боiприпасiв вiд точки прицiлювання;

R_min=4,4 - 0,1 = 4,3 км.

РЖснують наступнi види вражаючих факторiв ядерного вибуху:

1) ударна хвиля;

2) свiтлове випромiнювання;

3) проникаюча радiацiя;

4) радiоактивне зараження мiсцевостi;

5) електромагнiтний iмпульс.

Визначаiмо вражаючi фактори i причину iхньоi появи на СРЗ у результатi повiтряного ядерного вибуху, при нанесеннi удару по мiсту.

1. Визначаiмо радiус дii ударноi хвилi (радiус зони, для якоi ΔР_ф > 10 кПа). При потужностi боiприпасiв q_п = 200 кт радiус дii ударноi хвилi буде дорiвнюi 8,2 км. Так як СРЗ знаходиться на вiдстанi R_r = 4,4 км до епiцентру вибуху, то вiн попадаi в зону дii ударноi хвилi.

Визначаiмо розмiр надлишкового тиску у фронтi ударноi хвилi (ΔР_ф) i наслiдки ii дii. По таблицях довiдника визначаiмо максимальну величину надлишкового тиску ΔР_ф на територii СРЗ, виходячи з потужностi вибуху q_п = 200 кт i мiнiмальноi вiдстанi до СРЗВа 4,4 км.

ΔР_ф = 22 кПа.

За отриманим значенням максимальноi величини надлишкового тиску визначаiмо, у якiй зонi руйнувань вогнища ядерноi поразки може виявитися СРЗ i якi руйнування виробничих будинкiв i захисних споруджень можна чекати на об'iктi.

СРЗ знаходиться в зонi середнiх руйнувань. На об'iктi (СРЗ) можна чекати наступнi руйнування:

- промисловi будинки с важким металевим каркасом - слабкi;

- промисловi будинки с легким каркасом - слабкi;

- цегельнi - середнi;

- деревтАЩянi - повнi.

Висновок : потрiбно проводити подальшi дослiдження, так як завод не стiйкий.

Визначаiмо межу стiйкостi до впливу ударноi хвилi будинку ТДЦ СРЗ. Основними елементами цеху i:

1)ВаВаВаВаВаВаВаВа будинок (двоповерхове промислове спорудження з важким металевим
каркасом висотою 25 м, перекриття - залiзобетонне, вiконнi коробки i рами -
дерев'янi);

2)ВаВаВаВаВаВаВаВа у технологiчному устаткуваннi верстати i пiд'iмно-транспортне устаткування:

- металообробнiВа верстатиВа зВа ЧПУВа (важкi):Ва токарськi,Ва фрезерувальнi, сверлильнi, стругальнi i т.д.;

- середнi верстати: внутрiшньошлiфувальнi, для шлiфування цилiндрiв;

- легкi верстати: токарськi для обточування шийок колiнчастих валiв, шлiфувальнi для iхнього шлiфування i шлiфування кулачкiв розподiлювальних валiв, для розточування корiнних пiдшипникiв у картерi двигуна й iн.;

- електрокари;

- крани, вантажопiдйомнiстю 50 тонн;

3)ВаВаВаВаВаВаВаВа комунально-енергетичнiВаВа мережiВаВа доВаВа цехуВаВа прокладенiВаВа пiдВаВа землею,
розведення мереж у будинку по стiнах цеху.

По таблицях довiдника визначаiмо величини надлишкових тискiв у фронтi ударноi хвилi, що можуть привести будинок i устаткування ТДЦ до слабких, середнiх, сильних та повних руйнувань.

Таблиця 1

Для запобiгання руйнувань будинку i споруджень ТДЦ, промислового устаткування, технiки i транспортних засобiв, у результатi впливу ударноi хвилi необхiдно зробити детальне дослiдження стiйкостi СРЗ до дii ударноi хвилi.

2. Визначаiмо величину свiтлового iмпульсу i наслiдкiв його впливу.

Мiнiмальним розрахунковим свiтловим iмпульсом, який визиваi загоряння i пожежi, може бути iмпульс в 100.. 150 кДж/м², при якому спалахуi солома, стружка, обривки газетноi бумаги, сухе смiття i т.i. Для нашого випадку таке значення пiдходить, так як вiдомо, що на територii бiля цеху зберiгаiться порожня тара, смiття не прибране. Знаючи величину q_п = 200 кт, знаходимо радiусВа зони, в якiй значення iмпульсу буде дорiвнювати 100 кДж/м . Так як радiус складаi 10,6 км, а СРЗ знаходиться на вiдстанi R_r = 4,4 км до епiцентру вибуху, то вiн попадаi в зону виникнення пожеж.

МаксимальнаВа величинаВа свiтловогоВа iмпульсуВа наВа територiiВа СРЗВа =640 кДж/м².

При потужностi вибуху 200 кт та свiтловому iмпульсi 640 кДж/м². загоряються всi матерiали, окрiм дошок, пофарбованих в бiлий колiр та червоноi черепицi.

Визначаiмо вплив щiльностi забудови на поширення пожеж на територii СРЗ.

Пiд щiльнiстю забудови (Щ) розумiiмо вiдношення сумарноi площi, що займають усi будинки (S₃) до площi територii об'iкта (S_Т):

S3 = 25000 м²;

S_Т = 102100 м² .

Щ = 24,5%; Щ >20%/

Отже, можливе виникнення суцiльних пожеж на всiй територii СРЗ, тому на територii СРЗ необхiдне проведення протипожежних заходiв.

3.ВаВаВаВаВаВа При потужностi боiприпасiв q_п = 200ВаВа кт на вiдстанi R_r =4,4 км вiд епiцентру вибуху доза проникаючоi радiацii дорiвнюi 0. Тому на СРЗ, що знаходиться на вiдстанi 4,4 км до епiцентру вибуху, проникаюча радiацiя не робить впливу.

4. Радiоактивне зараження мiсцевостi при повiтряному вибуху вiдсутнi.

5. Електромагнiтний iмпульс. Так як СРЗ зв'язаний з мiстом пiдземною
кабельною лiнiiю, то в результатi нанесення ядерного удару по мiсту
наведенi на кабельних лiнiях напруги будуть впливати на електроустаткування заводу.

Визначаiмо вражаючi фактори i причину iхньоi появи на СРЗ у результатi нанесенняназемного ядерного ударупо об'iкту "Б".

1. Визначимо радiус дii ударноi хвилi (радiус зони, для якоi ΔР_ф > 10 кПа).

При потужностi боiприпасiв q_н =300 кт радiус дii ударноi хвилi дорiвнюi 7,4 км. Так як СРЗ знаходиться на вiдстанi 109 км до епiцентру вибуху, то вiн не попадаi в зону дii ударноi хвилi.

2. Визначаiмо величину свiтлового iмпульсу i наслiдкiв його впливу.
Знаючи величину q_н =300 кт, знаходимо радiус зони, в якiй значення iмпульсу буде дорiвнювати 100 кДж/м². Так як радiус складаi 7,8 км, а СРЗ знаходиться на вiдстанi 109 км до епiцентру вибуху, то вiн не попадаi в зону виникнення пожеж.

3. Доза проникаючоi радiацii дорiвнюi 0 при потужностi боiприпасiв q_н =300 кт на вiдстанi вiд епiцентру вибуху, тому на СРЗ, що знаходиться на вiдстанi 109 км до епiцентру вибуху, проникаюча радiацiя не впливаi.

4. ВизначаiмоВа масштабиВа iВа ступiнь радiоактивногоВа зараженняВа i його можливi наслiдки. По потужностi наземного вибуху q_н =300 кт, вiдстанi вiд
мiсця вибуху до СРЗ 109 км i швидкостi середнього вiтру V_ср= 50 км/год по таблицi довiдника визначаiмо розмiри зон радiоактивного зараження мiсцевостi i наносимо iх на схему розташування мiста, СРЗ i об'iкта "Б".

Таблиця 2

Розмiри зон радiоактивного зараження мiсцевостi

Отже, СРЗ знаходиться в зонi А.

По лiнiйках ГО визначаiмо можливу потужнiсть дози (рiвень радiацii) на територii СРЗ на 1 годину i на 10 годин пiсля вибуху.

Рiвень радiацii на територii СРЗ на 1 годину пiсля вибуху (по таблицi):

Р ₁=96 Р/год.

При коефiцiiнтi ослаблення К = 15,85, одержуiмо рiвень радiацii на територii СРЗ на 10 годину пiсля вибуху

Р₁₀= Р ₁/ К = 96/15,85 = 6 Р/год.

Визначаiмо можливу максимальну дозу опромiнення робочого персоналу при перебуваннi його на вiдкритiй мiсцевостi за час вiд моменту випадання радiоактивних опадiв до повного розпаду радiоактивних речовин. Зв'язок мiж дозою опромiнення людини ( Д_∞) за час повного розпаду РР i рiвнем радiацii Рt на час зараження t, визначаiмо по формулi:

Д_∞=5∙Р_t∙t

Д_∞=5∙2,18∙41,24=454,96 Р

Доза опромiнення персоналу ОГД за 12 годин (тривалiсть змiни у воiнний час) визначаiмо по формулi:

Д₁₂ = 0,4∙Д_∞=0,4∙454,96=181,98 Р.

Максимальна припустима однократна доза опромiнення у воiнний час для людини 50 Р, у нашому випадку персонал одержить дозу, яка перевищуi припустиму. Отже, працюючий персонал отримаi радiоактивне зараження,тобто треба провести необхiднi заходи щодо захисту.

Визначаiмо оптимальний режим роботи СРЗ в умовах радiоактивного зараження мiсцевостi. Режим радiацiйного захисту i виробничоi дiяльностi СРЗ (ТДЦ) визначаiмо по таблицях "Типових режимiв радiацiйного захисту робiтникiв та службовцiв". При потужностi дози (рiвня радiацii) Р₁ = 96 Р/год i коефiцiiнту ослаблення будинкiв i захисних споруджень К_осл = 10, режим радiацiйного захисту виробничого персоналу СРЗ (ТДЦ) буде типу 7-Б-4. Таким чином загальна тривалiсть дотримання режиму складаi 10 дiб. Послiдовнiсть дотримання режиму захисту:

тАФчас безупинного перебування в ПРУ (тривалiсть припинення роботи об'iкта) -8 годин;

тАФтривалiсть роботи об'iкта з обмеженням перебування людей на вiдкритiй мiсцевостi -8,6 дiб;

тАФ час роботи обтАЩiкта з використанням для вiдпочинкуВа ПРУ тАУ 1 доба.

5. Так як об'iкт "Б" не зв'язаний з СРЗ електричними лiнiями зв'язку, то електромагнiтний iмпульс не буде впливати на електроустаткування заводу.

ВизначаiмоВа забезпеченiстьВа персоналуВа ТДЦВа iВа членiвВа родинВа засобами колективного (ЗКЗ) i iндивiдуального захисту (3РЖ3) в замiськiй зонi:

Забезпеченiсть персоналу ТДЦ i членiв iхнiх родин засобами колективного захисту (ЗКЗ) складаi 80%, що вiдповiдаi:ВаВаВа 848*0,8 = 678 чол.

Таким чином, незабезпеченими залишаiться 848 - 678= 170 чол.

Забезпеченiсть персоналу ТДЦ засобами iндивiдуального захисту складаi 90%, що вiдповiдаi: 318-0,9 = 286 чол.

Таким чином, незабезпеченими залишаiтьсяВаВаВа 318-286=32 чол.

Забезпеченiсть членiв родин персоналу ТДЦ засобами iндивiдуального захисту складаi 60%, що вiдповiдаi:ВаВаВа 530*0,6 = 318 чол.

Таким чином незабезпеченими залишаiться 530-318 = 212 чол.

РОЗДРЖЛ 2

Оцiнка iнженерного захисту робiтникiв та службовцiв СРЗ

2.1.ВаВаВаВаВа Оцiнка забезпеченостi захисту виробничого персоналу СРЗ i ТДЦ по мiсткостi iснуючих сховищ.

Визначаiмо кiлькiсть робiтникiв та службовцiв у найбiльшiй робочiй змiнi:

- на СРЗ у цiлому буде працювати 3015 чол., з них 1575 чол. працюють в РЖ
змiну i 1440 чол. - в II змiну.

Таким чином, найбiльшою працюючою змiною на заводi буде перша з кiлькiстю працюючих 1575 чол.;

Тiльки в ТДЦ буде працювати 316 чол. в РЖ змiну i 318 чол. - в II змiну, тому найбiльшою працюючою змiною в ТДЦ буде друга з кiлькiстю працюючих 318 чол.

Визначаiмо мiсткiсть iснуючих на СРЗ сховищ.

1) на СРЗ у цiлому побудованi сховища:

1.1. тi, що стоять окремо вiд будiвель мiсткiстю 480 чол.;

1.2. вбудованi (пiд будiвлями цехiв) розрахованi на 370 чол.;

1.3. пiдвальнi примiщення цехiв пристосованi пiд сховища площею 245 м² (при двох'ярусних нарах норма площi 0,5 м²/чол., таким чином в них може укритисяВаВа 490ВаВаВа чол).ВаВаВа

Одержуiмо загальне число тих, хто укрився: 480 + 370 + 490 = 1340 чол. Таким чином тих, що не укрилися залишиться 1575-1340 = 235 чол.

2) пiд будiвлею ТДЦ i пiдвальне примiщення, пристосоване пiд сховище, площею 78 м². Таким чином в сховищi укриiться 59/0,5=118 чол., а не укриiться вiдповiдно 318-118 = 200 чол.

Виходячи з вищенаведених даних одержуiмо, що не всi працюючi i службовцi як заводу в цiлому, так i окремо ТДЦ зможуть укритися в сховищах. Виникаi необхiднiсть побудувати додаткове сховище на 200 чол. (для укриття найбiльшоi робочоi змiни ТДЦ).

2.2.ВаВаВаВаВа Оцiнка своiчасного укриття людей за розташуванням сховищ. Проводимо аналiз розташування сховищ на територii СРЗ вiдповiдно до мiсць роботи виробничого персоналу. Сховища, якi стоять окремо розташованi на вiдстанi 50 м вiд цехiв; сховище №2 знаходиться на вiдстанi 370 м.

Оцiнюiмо своiчаснiсть укриття виробничого персоналу вiдповiдно до норм радiуса збору в сховищах. Радiус збору тих, хто вкриваiться для районiв з малоповерховою забудовою дорiвнюi 300 - 400 м, таким чином дана умова виконуiться.

2.3. Оцiнка сховищ СРЗ за захисними властивостями.

Визначаiмо коефiцiiнт захисту вiд дii проникаючоi радiацii для сховища №2 заводу за залежнiстю:

К₃ = К_р ∙П 2∙^hi/di

де К_р тАУ коефiцiiнт умов розташування сховища;

h_i - товщина захисного прошарку, см;

d_i- товщина ТСрунту (бетону), що володii властивiстю половинного ослаблення радiацii. За умовами h_г = 70см, h_Б =40 см., d_гр= 14,4 см, d_б =10 см.

Вiдповiдно до характеристик захисних споруд проводимо аналiз стiйкостi сховищ до дii проникноi радiацii i розрахунковоi стiйкостi сховищ до дii ударноi хвилi ΔРф:

- стiйкiсть сховищ до дii проникноi радiацii. Сховища, що стоять окремо
мають коефiцiiнт захисту 3000. Сховище №2 маi коефiцiiнт захисту 1024.
Вбудованi, пристосованi пiд сховища пiдвальнi примiщення мають коефiцiiнт захисту 3000.

- розрахункова стiйкiсть сховищ до дii ударноi хвилi ΔРф. Сховища, що
стоятьВа окремо витримують ударну хвилюВаВа ΔР_ф =300ВаВа кПа,Ва вбудованi - ΔР_ф =300Ва кПа, пристосованi пiд сховища пiдвальнi примiщення цехiв ΔР_ф =150 кПа, а пристосоване пiд сховище пiдвальне примiщення ТДЦ ΔР_ф = 250 кПа.

Зробимо розрахунок на пiдвищення коефiцiiнта захисту сховища №2 до 2048 шляхом створення додаткового прошарку грунту на перекриттi цього сховища.

2¹¹ = 2048;

11 = 1 + h_Б/ d_б+ h_г1/ d_г;

h_г1 = h_г +Δ h;

11 = 1+40/10+(70+Δ h )/14,4;

Δ h = 16,4 см.

Визначаiмо вiдповiднiсть захисних характеристик сховищ ΔР_Ф i К₃ вимогам чинних норм. Вiдповiдно до норм для основного класу сховищ А-4, що будуються в мирний час, ΔР_Ф= 22 кПа i К₃ = 1024.Таким чином усi сховища СРЗ задовольняють нормам по захисту вiд впливу ударноi хвилi та по захисту вiд проникноi радiацii.

2.4. Оцiнка систем життiзабезпечення вбудованого сховвища ТДЦ.

Система повiтропостачання (вентиляцii).

Одним iз чинникiв, що впливають на вибiр режиму вентиляцii й устаткування системи вентиляцii в сховищах, i характер пожежi, яка може створитися при НС. Поширення пожежi залежить вiд щiльностi забудови.

На основi розрахунку щiльностi забудови СРЗ визначаiмо:

1)Ва характер можливоi пожежi, що може виникнути на СРЗ в НС. При
щiльностi забудови Щ = 24,5% > 20% можливе виникнення суцiльних пожеж на всiй територii СРЗ.

2)Ва необхiдний режим вентиляцii. РЖснуi 3 режими вентиляцii:

- 1-й режим. Режим чистоi вентиляцii.

- П-й режим. Режим фiльтровентиляцii.

- РЖП-й режим. Режим iзоляцii з регенерацiiю внутрiшнього повiтря.

У нашому випадку можливе виникнення суцiльних пожеж, що буде супроводжуватися сильною загазованiстю приземного повiтря шкiдливими хiмiчними речовинами i продуктами горiння, тому повинний передбачатися режим регенерацii внутрiшнього повiтря, тобто РЖП-й режим.

Проведемо розрахунок необхiдноi потреби повiтря для сховища (для другого режиму вентиляцii - фiльтровентиляцii). Достатнiсть подачi повiтря в сховище перевiримо для 1-го й Ш-го режимiв вентиляцii.

Розрахунок потреби повiтря за режимом фiльтровентиляцii для сховища, розташованого в 4-й клiматичнiй зонi, виконуiться виходячи з необхiдноi його кiлькостi:

- на тих, що переховуються в сховищi:

Q_п = 2∙184= 368 м³/год.,

де 2 м³/(год∙чол.) - норма повiтря на одну людину, що переховуiться в сховищi; N = 200-12-4 = 184 чол. тАУ кiлькiсть людей, якi переховуються в сховищi за винятком тих, що працюють на ЕРВ та в ПУ.

- на тих, що працюють на електроручних вентиляторах:

Q_в =10∙4 = 40 м³/год.,

де 10 м³/(год∙чол.) - норма повiтря на одну людину, що працюi на електроручних вентиляторах; 4 чол кiлькiсть людей, якi працюють на електроручних вентиляторах (виходячи з того, що на кожному електроручному вентиляторi працюi по 2 чол, а електроручних вентиляторiв у сховище встановлено 2 шт).

-Ва на тих, хто працюi в пунктi управлiння

Q_пу = 5тАв 12 = 60 м³/год.,

де 5 м³/(год∙чол.) норма повiтря на одного, хто працюi в пунктi управлiння; 18 чол. - кiлькiсть людей, якi працюють у пунктi управлiння.

Розрахунок потреби повiтря за режимом фiльтровентиляцii (другим режимом) визначаiмо:

Q_РЖРЖ = Q_п + Q_в + Q_пу Ва= 368 + 40 + 60 = 468 м³/год.

Розрахунок потреби повiтря для РЖ режиму вентиляцii визначаiться по формулi:

Q_РЖ= N_п∙n = 13-200 = 2600 м³/год.

де n = 13м³/(год∙чол) - норма подачi повiтря на одну людину, яка переховуiться в сховищi, N_П = 200 чол.- кiлькiсть тих, що переховуються в сховищi.

При РЖ режимi система не забезпечуi подачу необхiдноi кiлькостi повiтря Необхiдно встановити 2 додаткових електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 (подача 900 м³/ч кожен).

Розрахунок потреби повiтря для III режиму (режиму iзоляцii та регенерацii повiтря), визначаiться продуктивнiсть регенеративноi установки. В нашому випадку в сховищi встановлено фiльтровентиляцiйний комплект ФВК - 1, що не мiстить регенеративноi установки.

Так як ФВК-1 не забезпечуi III режим, то необхiдно встановити регенеративну установку РУ-150/6, фiльтр ФГ-70 й теплообмiнники.

У нашому випадку можливе виникнення суцiльних пожеж, що буде супроводжуватисяВаВа сильноюВаВа загазованiстюВаВаВа приземногоВаВа повiтряВаВаВа шкiдливими
хiмiчними речовинами i продуктами горiння, тому повинний передбачатися режим
регенерацii внутрiшнього повiтря, тобто Ш-й режим. Таким чином, у сховище
варто установити двi регенеративнi установки РУ 150/6.

Проводимо аналiз достатностi постачання повiтря на вiдповiдних режимах вентиляцii устаткуванням, що встановлено у вбудованому сховищi ТДЦ.

У результатi одержуiмо, що для повiтропостачання сховища необхiдний
один комплект ФВК-1, що уже встановлений i включаi в себе 2
електроручних вентилятори ЕРВ 600/300, 2 фiльтри проти пилу ПФП-1000, 3 фiльтри-поглиначi ФПУ-200; двi регенеративнi установки РУ 150/6, електроручний вентилятор 9РВ-72-2.

Система водопостачання.

Виходячи з характеристики вбудованого сховища ТДЦ оцiнимо вiдповiднiсть системи вимогам ДБН:

1) водопостачання походить з 2-х джерел:

- основне джерело - заводська мережа, що i частиною мiськоi;

- можливiсть подачi води для потреб заводу з рiки;

2) водогiнна система закiльцьована, магiстраль прокладена на глибинi 1,2
м;

3) маiться запас води в обсязi 730 л.

Таким чином характеристики сховища вiдповiдають нормам ДБН.

Визначаiмо необхiдну кiлькiсть аварiйного запасу води:

V_в = N_птАвnтАвt = 5тАв200тАв2 = 2000 л.,

де n = 5 л/(чол∙добу) - добова норма аварiйного запасу води на одну
людину, яка переховуiться в сховищi; N_п = 200 чол. кiлькiсть тих, що
переховуiться в сховищi; i = 2 доби - мiнiмальний термiн життiзабезпечення людини сховищем при роботi в автономному режимi.

Таким чином в сховищi недостатньо аварiйного запасу води, потрiбно встановити додатковий резервуар на 1270 л, а по всьому iншому сховище вiдповiдаi вимогам ДБН.

Система каналiзацii.

Виходячи з характеристик сховища ТДЦ i СРЗ у цiлому, оцiнимо вiдповiднiсть системи вимогам ДБН:

1) каналiзацiя в сховищi ТДЦ самопливна загальнозаводська, яка складаiться з 2-х мереж:

- господарсько-фекальна;

- зливна;

2) вiдсутня станцiя перекачування стiчних вод, що необхiдна, тому що сховище знаходиться нижче рiвня самопливноi каналiзацii;

3) трубопроводи заглибленi в землю бiльш нiж 1,2 м;

4) аварiйний резервуар для збору стiчних вод вiдсутнiй.

Таким чином, каналiзацiйна система не в усьому вiдповiдаi вимогамВа ДБН.

Визначаiмо необхiдний об'iм аварiйного резервуара:

V_рез. = N_птАвn_сттАвt = 200∙2∙2 = 800 л.,

де n_стВа = 2 л/(чол∙добу) - добова норма стокiв на одну людину; N_п =200 чол. - кiлькiсть тих, що переховуються в сховищi, i = 2 доби мiнiмальний термiн життiзабезпечення сховища при роботi його в автономному режимi.

Необхiдно встановити станцiю для перекачування стiчних вод, установити аварiйний резервуар для збору стокiв у примiщеннi санвузла, пiдготувати запаснi iмностi для збору нечистот.

Система електропостачання.

Виходячи з характеристик ТДЦ i СРЗ у цiлому, оцiнимо вiдповiднiсть системи вимогам ДБН:

1)ВаВаВаВаВаВаВаВа електроенергiiю сховище ТДЦ забезпечуiться вiд пiдстанцii заводськоi мережi та вiд груповоi захищеноi дизель-електростанцii (ДЕС);

2)ВаВаВаВаВаВаВа завод забезпечуiться електроенергiiю вiд декiлькох джерел: вiд ГЕС; уВа випадкуВа припиненняВа подачiВа електроенергiiВа вiд ГЕС,Ва завод забезпечуiться енергiiю вiд мiський ТЕЦ i пiдприiмства електромереж (ПЕС);

3) електросистеми - пiдземнi, заглибленi на глибину 0,7 м, закiльцьованi.

4) пристрою для автоматичного вiдключення електромереж немаi;

5) електрозабезпеченняВа сховищаВа ТДЦВа можливеВа вiдВа груповоi захищеноiВа дизель-електростанцii (ДЕС).

Виходячи з вище сказаного, в сховище ТДЦ необхiдно встановити пристрiй для автоматичного вiдключення електромережi в цiлому i ii окремих дiлянок, також необхiдно встановити мiсцевi засоби освiтлення (акумуляторнi свiтильники i т.д.).

Система опалення.

Повинна входити до мережi опалювальноi системи об'iкта (будiвлi) у виглядi самостiйного вiдгалуження i мати вимикальну арматуру.

Сховище забезпечуiться теплом вiд заводськоi котельнi, в усiх виробничих будiвлях опалення центральне. Необхiдно встановити пристрiй вiдключення арматури при заповненнi сховища людьми.

Система зв'язку.

Сховище необхiдно обладнати телефонним зв'язком i гучномовцями, з'iднаними з мiською i об'iктовою радiотрансляцiйними мережами. Так як в сховищi присутнiй пункт управлiння ЦО, то виникаi потреба в радiозв'язку.

2.5. Розрахунок потреби ТДЦ у додатковому сховищi.

Вибiр типу захисного спорудження по ступенi захисту.

Тип захисних споруджень для конкретного об'iкту повинний задовольняти вимогам забезпечення надiйного захисту виробничого персоналу й економii засобiв. Вибiр типу захисних споруджень для об'iкта зводиться до визначення зони можливих руйнувань, у якiй може виявитися об'iкт. Для цього, використовуючи результати розрахункiв попереднього етапу, за знайденим значенням максимального надлишкового тиску ΔР_Ф= 22 кПа, очiкуваного на об'iктi, визначають, у якiй зонi можливих руйнувань знаходиться об'iкт, i вибирають тип захисного спорудження. При цьому виходять з того, що в зонi дii ударноi хвилi в залежностi вiд надлишкового тиску будуються сховища чи протирадiацiйнi укриття, а за межами зони дii ударноi хвилi - - тiльки ПРУ.

Розмiщення захисних споруджень.

Захиснi спорудження на об'iктi необхiдно розмiщати з урахуванням своiчасного укриття людей i мiнiмальноi вартостi будiвництва. Досягти цього можливо при виконаннi наступних вимог:

- захиснiВаВа спорудженняВаВа вартоВаВа розташовуватиВаВа вВаВа мiсцяхВаВа найбiльшого
зосередження виробничого персоналу; радiус збору тих, що вкриваються в
зонi дii ударноi хвилi повинний бути таким, щоб забезпечувалося своiчасне
укриття робiтникiв та службовцiв по сигналу ВлПовiтряна тривогаВ», а радiус
збору для ПРУ, розташовуваних за межами дii ударноi хвилi, повинний
забезпечувати укриття людей по сигналу ВлРадiацiйна небезпекаВ» до пiдходу
радiоактивноi хмари ядерного вибуху (до початку зараження);

- сховище варто розмiщати в пiдвальних i цокольних поверхах будiвлiв i
споруджень; сховище, що стоiть окремоВаВа повинно будуватися тiльки при
неможливостi побудови вбудованих;

- ПРУ в межах дii ударноi хвилi варто розмiщати в пiдвальних i цокольних
поверхах, а за межами ii впливу - - у пiдвалах i пiдпiллях, а також на перших
i цокольних поверхах будинкiв i споруджень i т.п.;

- вбудованiВа сховища варто розмiщатиВа поВа можливостiВа пiдВа будинками
найменшоi поверховостi, а тi, що стоять окремо - - на вiдстанi вiд будинкiв i
споруджень, рiвнiй iх висотi;

- вбудованi сховища i ПРУ потрiбно розмiщати в будинках РЖ i II ступеня
вогнестiйкостi з виробництвом категорiй Г й Д по пожежнiй небезпецi;

- сховище необхiдно розташовувати не ближче 15 м вiд водопровiдних,
теплових i каналiзацiйних магiстралей дiаметром бiльш 200 мм i, крiм того,
вониВа повиннiВаВа бутиВа захищенiВаВа вiдВа можливогоВаВа затопленняВаВа ТСрунтовимиВаВа i
дощовими водами, а також iншими рiдинами при руйнуваннi iмностей,
розташованих на поверхнi чи землi в будинках i спорудженнях.

Розрахунок мiсткостi захисних споруджень.

Загальна мiсткiсть захисних споруджень повинна вiдповiдати кiлькостi робiтникiв та службовцiв об'iкта, що пiдлягають укриттю i визначаiться загальною сумою мiсць для сидiння i лежання. Мiсця по окремим сховищам розподiляються з урахуванням розташування робочих дiлянок на територii об'iкта i кiлькостi тих, що вкриваються в радiусi збору, але, як правило, не менш 150 мiсць для одного сховища. Будувати сховище мiсткiстю менше 150 мiсць економiчно недоцiльно.

Таким чином, проаналiзувавши конкретний випадок i виходячи з всього вище сказанного, будуiмо додаткове сховище класу А-РЖV (вiдповiдно до ДБН), що стоiть окремо (при неможливостi побудови вбудованного) з мiнiмальною вiдстанню до найближчоi будiвлi 30 м. В данному випадку потрiбно укрити 200 чоловiк.

В сховищi повинно бути не менше двох входiв, якi розмiщуються в протилежних кiнцях сховища. При мiсткостi сховища в 150 чол. допускаiться влаштовувати один вхiд при ширинi дверного прорiзу 0,8x1,8 м, при цьому другим входом повинний бути аварiйний (евакуацiйний) вихiд у видi тунеля з внутрiшнiми розмiрами 1,2x2 м.

Для даного випадку (сховище на 200 чоловiк) не передбачаються такi примiщення:

1) медичний пункт (влаштовуiться в сховищах на 900.. 1200 чоловiк);

2) тамбур-шлюз (влаштовуiться при одному iз вход

Вместе с этим смотрят:

РЖнженерний захист робiтникiв та службовцiв промислового обтАЩiкта

Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Боевая служба временного розыскного поста

Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП