Зброя масового ураження та коротка ii характеристика

тАЬЗатверджуютАЭ

Викладач курсу цивiльноi оборони

_______________ П.РЖ.Б.

тАЬ___тАЭ______________200 р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття з цивiльноi оборони з

студентами четвертоi групи третього курсу

фiзичного факультету.

ТЕМА: Зброя масового ураження та коротка ii характеристика.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомити студентiв iз зброiю масового ураження, дати основнi поняття i визначення.

ЧАС: 45 хв.

Мiсце: Навчальна аудиторiя курсу цивiльноi оборони.

НАВЧАЛЬНРЖ ПИТАННЯ:

1. Ядерна зброя та ii уражаючi фактори.

2. Хiмiчна зброя. Класифiкацiя отруйних речовин за характером iх дii на живi органiзми. Основнi властивостi хiмiчних засобiв ураження.

3. Бiологiчна зброя.Види i основнi властивостi бiологiчних засобiв ураження.

4. Новi види зброi масового ураження.

ЛРЖТЕРАТУРА ПО ТЕМРЖ:

ХРЖД ЗАНЯТТЯ

РЖ. ВСТУП./5 хв./:

- Перевiрити наявнiсть студентiв.

- Провести коротке опитування за матерiалами минулоi теми.

- Оголосити тему заняття.

РЖРЖ. ОСНОВНА ЧАСТИНА:/35 хв./

РЖРЖРЖ ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:/5 хв./

- Пiдвести пiдсумки заняття.

- Дати вiдповiдi на запитання студентiв.

- Дати завдання на самостiйну пiдготовку.

Вступ

До сучасних засобiв ураження вiдноситься зброя масового знищення (ЗМЗ), до якоi вiдносяться: ядерна, хiмiчна та бактерiологiчна. Залежно вiд виду використання зброi виникаi вiдповiдний осередок ураження.

Первиннi дii уражаючих факторiв ЗМУ можуть привести до виникнення вибухiв, пожеж, затоплень мiсцевостi та розповсюдження по нiй сильнодiючих отруйних речовин. При цьому утворюються вториннi осередки ураження.

ЯДЕРНА ЗБРОЯ

Осередок ядерного ураження. Осередком ядерного ураженняназиваiться територiя, в межах якоi внаслiдок дii ядерноi зброi утворилися масовi ураження людей, тварин, рослин або руйнування будiвель та споруд.

Осередок ядерного ураження характеризуiться:

- кiлькiстю уражених;

- розмiрами площi ураження;

- зонами зараження з рiзними рiвнями радiацii;

- зонами пожеж, затоплень, руйнувань i пошкоджень будiвель та споруд;

- частковим руйнуванням, пошкодженням або завалом захисних споруд.

- ВаПоразка людей та тварин iз осередку може бути вiд ударноi хвилi, свiтлового випромiнювання, проникаючоi радiацii i радiоактивного забруднення, а також вiд дii вторинних факторiв ураження. Ступiнь руйнування елементiв виробничого комплексу об'iкта визначаiться в основному дiiю ударноi хвилi, свiтлового випромiнювання, вторинних факторiв ураженння, а для деяких об'iктiв також дiiю проникаючоi радiацii та електромагнiтного iмпульсу.

Ядерна зброя. Ядерною зброiю називають зброю, уражаюча дiя якоi базуiться на використаннi енергii, що видiляiться у видi вибуху при ядерних перетвореннях.

До ядерних боiприпасiв належать оснащенi ядерними зарядами бойовi частини ракет, авiацiйнi бомби, артилерiйськi снаряди, ядернi фугаси. Пристроi, якi використовуються для здiйснення вибухового процесу i звiльнення ядерноi енергii, називаються ядерними зарядами.

За характером вибухових реакцiй вони подiляються на три основнi види. Заряди, уражаюча дiя котрих базуiться на використаннi енергii дiлення ядер радiоактивних речовин, називаються ядерними. Ядернi заряди, якi базуються на енергii реакцiй "дiлення - синтез", "дiлення - синтез - |дiлення", називаються термоядерними. Ядернi боiприпаси з пiдвищеним виходом нейтронного потоку в складi проникаючоi радiацii називають нейтронними.

Потужнiсть ядерних боiприпасiв визначаiться загальною кiлькiстю звiльненоi при ядерному вибусi енергii. На озброiннi армiй ядерних держав ядернi боiприпаси мають потужнiсть вiд декiлькох тонн до десяткiв мегатонн. В залежностi вiд розташування центру вибуху по вiдношенню до поверхнi землi (води), фiзичних процесiв, якi супроводжують вибух, середовища, в якому його проведено, розрiзняють наземний, надводний, повiтряний, висотний, пiдземний, пiдводний ядерний вибух.

При вибусi ядерного боiприпасу утворюються такi уражаючi фактори: ударна повiтряна хвиля, свiтлове випромiнювання, проникаюча радiацiя, радiоактивне зараження мiсцевостi i електромагнiтний iмпульс. При вибусi ядерного боiприпасу за мiльйоннi долi секунди видiляiться величезна кiлькiсть енергii. Температура в зонi проходження реакцii пiдвищуiться до декiлькох мiльйонiв градусiв, а максимальний тиск досягаi мiльярдiв атмосфер. Високi температура i тиск утворюють потужну ударну повiтряну хвилю. Разом з ударною повiтряною хвилею виникаi свiтлове випромiнювання i проникаюча радiацiя, яка складаiться iз потоку нейтронiв i гама-квантiв. Хмара ядерного вибуху включаi в себе дуже велику кiлькiсть радiоактивних речовин. По шляху руху цiii хмари радiоактивнi речовини випадають на землю, внаслiдок чого виникаi радiоактивне зараження мiсцевостi, об'iктiв, повiтря. Нерiвномiрний рух електричних зарядiв в повiтрi, виникаючи пiд дiiю iонiзуючих випромiнювань, викликаi великоi потужностi електромагнiтний iмпульс.

Ударна хвиля ядерного вибуху - це один iз основних уражаючих факторiв. Ударною хвилею називаiться область рiзкого стиску повiтря, яка розповсюджуiться радiально вiд центру вибуху з надзвуковою швидкiстю. Маючи великий запас енергii, ударна хвиля ядерного вибуху може уражати незахищених людей, руйнувати рiзнi споруди, будiвлi, обладнання, технiку. РЖз збiльшенням вiдстанi вiд центру вибуху швидкiсть розповсюдження ударноi повiтряноi хвилi i надмiрний тиск зменшуються.

Параметром, який визначаi механiчну дiю ударноi хвилi, i максимальний надмiрний тиск повiтря безпосередньо у фронтi ударноi хвилi ( ii передня границя), ∆Р_ф - це рiзниця мiж максимальним тиском у фронтi ударноi хвилi Р_ф i нормальним атмосферним тиском Р₀: ∆Р =Р_ф -Р_о.

Перед фронтом ударноi повiтряноi хвилi тиск в повiтрi дорiвнюi атмосферному Р_о. З приходом фронту хвилi в дану точку простору тиск стрибком (рiзко) збiльшуiться i досягаi максимального значення:

Р_Ф =Р₀+∆Р_ф.

В цiй точцi рiзко зростаi температура, швидкiсть руху повiтря i щiльнiсть. Пiсля проходження фронту ударноi повiтряноi хвилi через дану точку простору, тиск в нiй знижуiться i через деякий час дорiвнюi атмосферному Р_о. Утворений шар стиснутого повiтря називаiться фазою стиску τ₊ В цей момент повiтряна хвиля маi найбiльш руйнiвну дiю. РЖз збiльшенням вiдстанi вiд центру вибуху тиск у фронтi ударноi хвилi зменшуiться, товщина шару стиску весь час збiльшуiться i через час τ₊ тиск починаi дорiвнювати атмосферному. Подальше зменшення тиску призводить до розрiдження повiтря. В цей час повiтря починаi рухатись i сторону вибуху. Ця зона пониженого тиску називаiться фазою розрiдження τ_- В цiй фазi ударна хвиля призводить до менших руйнувань, нiж в фазi стиску тому, що максимальний Вавiд'iмний тиск значно менший вiд максимального надмiрного тиску у фронтi ударноi хвилi. Пiсля закiнчення дii фази розрiдження тиск стаi рiвним атмосферному, рух повiтря припиняiться. Одночасно з проходженням повiтряноi ударноi хвилi з великою швидкiстю пересуваiться повiтря, яке являi собою швидкiсний напiр повiтря, ∆Р_{шн ,}- це i динамiчне навантаження, яке утворюiться потоком повiтря. Вимiрюiться в паскалях (Па). Швидкiсний напiр повiтря знаходиться в прямiй залежностi вiд швидкостi i густини повiтря за фронтом повiтряноi ударноi хвилi. Розраховуiться за формулою:

∆Р_шн = хVρ/2 = 2,5∆Р_ф²/(∆Р_ф+7Р₀),

де ∆Р_шн- швидкiсний напiр повiтря (Па);

V- швидкiсть частинки повiтря безпосередньо за фронтом ударноi хвилi(м/с);

ρ-густина повiтря за фронтом ударноi хвилi(кг/м³).

Найбiльша руйнiвна дiя швидкiсного напору проявляiться в мiсцях, в яких надмiрний тиск бiльше 50 кПа. В цих мiсцях швидкiсть вiтру досягаi 100 м/с. Осередок ядерного ураження в залежностi вiд тиску у фронтi ударноi хвилi умовно подiляiться на зони зруйнування: повнi, сильнi, середнi i слабкi.

При повних зруйнуваннях в будинках, спорудах знищенi несучi конструкцii. Обваленi перекриття. Обладнання, технiчнi засоби ремонту не пiдлягають. На електромережах розриви кабелiв, на всiх трубопроводах, якi знаходяться на поверхнi (вiдкритi) - значнi зруйнування, повiтрянi лiнii зв'язку i електропередач порванi, стовпи лiнiй зваленi. При повних зруйнуваннях встановлення пошкоджень недоцiльно. Виникають суцiльнi завали i задимленiсть вiд палаючих предметiв.

При сильних зруйнуваннях значно деформуються несучi конструкцii споруд i будинкiв, бiльша частина стiн i перекрить обвалена. Механiзми, обладнання дуже здеформованi. На трубопроводах, мережах звтАЩязку i електропостачання розриви i деформацii. Виникають суцiльнi пожежi i завали.

При середнiх зруйнуваннях в спорудах, будинках обвалено дах, перегородки, стiни, вибитi вiкна, дверi. Перекриття i пiдвали не зруйнованi. Частину примiщення можна використовувати. Окремi вузли обладнання, технiки потребують капiтального ремонту. Будинки, споруди, обладнання, комунально-енергетичнi мережi, технiка потребують капiтального ремонту. Виникають окремi завали i суцiльнi пожежi.

При слабких зруйнуваннях будинки i споруди можуть мати внутрiшнi пошкодження перегородок, вiконних i дверних отворiв. На комунально-енергетичних мережах незначнi порушення i поломки. Елементи обладнання, технiки, мережi потребують дрiбного ремонту. В цiй зонi виникають окремi пожежi.

Ударна повiтряна хвиля уражаi людей внаслiдок безпосередньоi дii i непрямоi дii. При безпосереднiй (прямiй) дii повiтряноi ударноi хвилi причиною ураження i надмiрний тиск.

При непрямому ураженнi люди отримують рiзнi травми вiд обломiв споруд будинкiв, обладнання, скла i т.д., якi летять з великою швидкiстю пiд дiiю напору повiтря. Таке ураження можливе при надмiрному тиску 3 кПа i бiльше. Травми, якi отримують люди, подiляються на легкi, середнi, важкi i дуже важкi. До легких травм (∆Р_ф=20-40 кПа) вiднесено тимчасове пошкодження слуху, вивихи суглобiв, легку загальну контузiю.

До середнiх травм (∆Р_ф=40 -60 кПа) вiднесено сильнi вивихи i переломи, контузiю, пошкодження органiв слуху, кровотечу з носа i вух. До тяжких травм (∆Р_ф=60 тАУ 100 кПа) вiднесено сильну контузiй всього органiзму, пошкодження внутрiшнiх органiв i мозку, тяжкi переломi. До дуже важких травм (∆Р_ф бiльше 100 кПа) вiднесено травми, якi призводять до смертi.

Основним заходом порятунку вiд уражаючоi дii повiтряноi ударноi хвилi i укриття людей в захисних спорудах.

Площа осередку ядерного ураження вiд дii повiтряноi ударноi хвилi ядерного Вавибуху визначаiться за формулою:

S = πR²,

де R - вiдстань (радiус) вiд центру вибуху до точок надмiрного тиску ∆P_ф=10 кПа.

Надмiрний тиск 10 кПа i менше не викликаi травм i зруйнувань i i граничним для осередку ураження.

Розмiри зон ураження вiд загальноi площi осередку ядерного ураження орiiнтовно складають: зона суцiльних зруйнувань -12%, сильних -10%, середнiх - 18%, слабких - 60%.

Свiтлове випромiнювання ядерного вибуху - це електромагнiтне випромiнювання оптичного дiапазону у видимiй, ультрафiолетовiй i iнфрачервонiй областях спектру. Джерелом свiтлового випромiнювання i вогненна куля, яка виникаi при ядерному вибусi. До ii складу входять розжаренi продукти вибуху i повiтря. РЖз областi, що свiтиться (вогненноi кулi) випромiнюiться дуже велика кiлькiсть променевоi енергii. Внаслiдок цього опромiнюваннi предмети дуже швидко нагрiваються, обвуглюються, або загоряються, а в живих тканинах виникають опiки рiзних ступенiв. Основним параметром, що визначаi уражаючу дiю свiтлового випромiнювання ядерного вибуху, i свiтловий iмпульс. Свiтловий iмпульс - це кiлькiсть свiтловоi енергii, яка припадаi на один квадратний метр освiтлюваноi поверхнi, розташованоi перпендикулярно до напряму розповсюдження випромiнювання.

Свiтловий iмпульс зменшуiться iз збiльшенням вiдстанi вiд центру вибуху i стану атмосфери. Ослаблення свiтлового iмпульсу при наземних вибухах вiдбуваiться тому, що в цьому випадку свiтлова енергiя виходить не з поверхнi сфери (як при повiтряному вибусi), а з поверхнi пiвсфери. Крiм того, при наземних вибухах вiдбуваiться екранування свiтлового випромiнювання порохом i димом. РЖнтенсивнiсть свiтлового випромiнювання iз збiльшенням вiдстанi зменшуiться внаслiдок розсiювання i поглинання промiння.

Дощ, снiг, туман, порох, дим поглинають свiтлове випромiнювання знижують його потужнiсть i уражаючу силу в декiлька раз. Уражаюча сила свiтлового випромiнювання залежить вiд того, яку долю свiтловоi енергii поглинаi 1 см² поверхнi i до якоi температурнi вона нагрiваiться. В свою чергу температура нагрiвання освiтленоi поверхнi визначаiться теплопровiднiстю i питомою тепломiсткiстю тiла. Чим бiльшою i поглинаюча здатнiсть поверхнi i чим меншою теплопровiднiсть i питома тепломiсткiсть, тим вища температура нагрiвання поверхнi.

Ураження людей свiтловим випромiнюванням - це поява опiкiв рiзних ступенiв вiдкритих i закритих одягом дiлянок тiла, а також ураження очей.

Небезпечнiсть опiкiв для життя залежить також вiд розмiру ураженоi площi тiла. Наприклад, опiк першого ступеня по всьому тiлi може бути бiльш небезпечний, нiж опiк третього ступеня на малiй дiлянцi.

Ураження очей свiтловим випромiнюванням можливе трьох видiв:

- тимчасове ослiплення, яке може тривати до ЗО хвилин;

- опiки очного дна, якi виникають на великих вiдстанях, якщо дивитись на вогненну кулю ядерного вибуху;

- опiки рогiвки очей i повiк, якi виникають на тих же вiдстанях, що
i опiки шкiри.

Внаслiдок дii свiтлового опромiнення ядерного вибуху на матерiали вiдбуваiться iх плавлення, жолоблення, обвуглення або загоряння. Внаслiдок дii свiтлового випромiнювання i вторинних факторiв ядерного вибуху можуть виникнути пожежi на виробничих пiдприiмствах i в населених пунктах. Особливо швидко загоряються папiр, суха трава, солома, сухе листя, дерев'янi будiвлi, пиломатерiали, горючi гази, паливнi матерiали.

Зона пожеж в завалах розповсюджуiться на територiю зони повних зруйнувань i на частину зони сильних зруйнувань. Для цiii територii характерним i тривале тлiння i горiння в завалах, яке може продовжуватись до декiлькох дiб. Внаслiдок неповного згоряння маi мiсце сильне задимлення, видiлення токсичних речовин. В цiй зонi пiдвищена температура задимленого повiтря, в якому наявний окис вуглецю. Вдихання продуктiв згоряння з невеликою домiшкою окису вуглецю i нагрiтих до температури 50 -60 ⁰С призводить до загибелi людей.

Можливе виникнення вогненного шторму, який викликаi ураганний вiтер, спрямований до центру пожежi, стовп вогню пiдiймаiться на висоту до 5 км. Виникненню вогненного шторму сприяi густа забудова, розтiкання горючих рiдин на площi бiльше 100 га, вiдсутнiсть вiтру i вiдносна вологiсть повiтря менша 30%, наявнiсть в житлових кварталах дерев'яних будiвель. В зонi суцiльних пожеж перед виконанням рятувальних робiт, необхiдно провести спецiальнi протипожежнi заходи по локалiзацii i гасiнню пожежi.

Надiйним захистом вiд свiтлового випромiнювання ядерного вибуху i будь-яка непрозора перепона на шляху поширення свiтлових променiв.

Проникаюча радiацiя ядерного вибуху. При вибусi ядерного боiприпасу протягом 10 - 15 с дii дуже потужне радiоактивне випромiнювання, яке в своiму складi маi альфа - , бета -, гама -i нейтронне випромiнювання. iх загальна подiбнiсть - можливiсть iонiзувати атоми i молекули речовини, в якiй вони розповсюджуються.

Суть процесу iонiзацii полягаi в тому, що пiд дiiю радiоактивних випромiнювань електрично нейтральнi в нормальних умовах атоми молекули речовин розпадаються на пари позитивно i негативно заряджених частинок-iонiв. РЖонiзацiя речовин супроводжуiться змiнами основних фiзико-хiмiчних властивостей, а для бiологiчноi тканини- порушенням ii життiдiяльностi. РЖ одне, i друге при певних умовах може порушити роботу окремих елементiв, приладiв i систем промислового обладнання, а також викликати ураження людей. Основним параметром, який характеризуi дiю ядерного випромiнювання, i поглинута доза радiацii (доза опромiнювання). Доза радiацii - це кiлькiсть енергii радiоактивних Вавипромiнювань, яка поглинута одиницею Вамаси опромiнюваноi речовини. Доза прямо пропорцiйна iнтенсивностi випромiнювання i тривалостi його дii. Вона залежить також вiд енергii частинок (квантiв) i природи опромiнюваноi речовини. РЖнтенсивнiсть випромiнювання характеризуiться густиною потоку -числом частинок, якi проходять через площу в 1 см² за 1 с. Одиницею дози радiацii i джоуль на кiлограм (Дж/кг).Для вимiру дози рентгенiвського випромiнювання i γ-випромiнювани використовуiться позасистемна одиниця - рентген (Р).

Проникаюча радiацiя небезпечна за своiми наслiдками для здоров'я людини. Маючи велику енергiю, гама-променi i нейтрони проникають глибоко в тканини органiзму i iонiзують iх, а це призводить до променевоi хвороби.

Проникаюча радiацiя уражаi кровотворнi органи: кiстковий мозок, лiмфатичнi залози, селезiнку. Все це призводить до рiзкого зменшення кiлькостi лейкоцитiв i протистояння органiзму iнфекцiйним захворюванням. Зменшення кiлькостi еритроцитiв викликаi кисневе голодування тканини, зменшуi процес, звертання кровi, а це в спою чергу призводить до крововиливу в товщi шкiри i слизових оболонках. Опромiнення може бути одноразовим i багаторазовим. Одноразовою (однократною) вважають дозу опромiнення, одержану за першi чотири доби. Доза опромiнення до 50-80 рентген, одержана за першi чотири доби, не викликаi ураження i порушення працездатностi, за винятком деяких змiн в кровi. Опромiнення, отримане за час, що перевищуi чотири доби, i багаторазовим (багатократним). В залежностi вiд отриманоi дози радiацii розрiзняють чотири ступенi променевоi хвороби.

Променева хвороба першого (легкого) ступеня виникаi при загальнiй поглинутiй дозi випромiнювання 100-200 рентген. РЖнкубацiйний перiод може тривати два-три тижнi, пiсля чого вiдчуваiться загальна слабкiсть, перiодичне пiдвищення температури, почуття важкостi в головi. В кровi зменшуiться кiлькiсть бiлих кров'яних тiлець. Променева хвороба першого ступеня вилiковна.

Променева хвороба другого (середнього) ступеня виникаi при загальнiй поглинутiй дозi випромiнювання 200-400 рентген. РЖнкубацiйний перiод продовжуiться близько тижня. Симптоми захворювання вираженi яскравiше: важче нездужання, головнi болi, пiдвищена температура тiла. Кiлькiсть лейкоцитiв в кровi, особливо лiмфоцитiв, зменшуiться наполовину. При активному лiкуваннi одужання наступаi через 1,5- 2 мiсяцi. Можливi смертельнi випадки до 20% всiii кiлькостi хворих на променеву хворобу другого ступеня.

Променева хвороба третього (тяжкого) ступеня виникаi при загальний поглинутiй дозi 400-600 рентген. РЖнкубацiйний перiод триваi; декiлька годин. Симптоми захворювання: тяжкий загальний стан, непритомнiсть, крововилив в шкiру i слизовi оболонки в областi ясен. Кiлькiсть лейкоцитiв, а потiм еритроцитiв i тромбоцитiв рiзко зменшуiться Внаслiдок ослаблення захисних функцiй органiзму виникають iнфекцiйнi захворювання. Якщо не проводити лiкування, то в 200 з 270 випадкiв настаi смерть, часто вiд iнфекцiйних захворювань.

Променева хвороба четвертого (дуже важкого) ступеня виникаi при поглинутiй дозi бiльше 600 рентген. Внаслiдок такого опромiнення у людини дуже тяжкий стан. Якщо лiкування не проводити протягом двох тижнiв, то настаi смерть.

Проникаюча радiацiя, проходячи через рiзнi перепони, матерiали, послаблюiться. Так, наприклад, проникаючу радiацiю послаблюють в два рази матерiали, якi мають таку товщину: вода - 23 см, свинець -2 см, сталь - 3 см, грунт - 14,4 см, цегла - 14,4 см, бетон - 10 см, глина утрамбована - 11 см. солома (сiно) - 192 см. Отже, бачимо, що захист вiд проникаючоi радiацii iснуi. Необхiдно створити перепони дii проникаючоi радiацii iз названих матерiалiв. Надiйним захистом сховища цивiльноi оборони, протирадiацiйнi укриття, пiдвали, льохи, а також iншi пристосування, якi послаблюють проникаючу радiацiю Коефiцiiнт послаблення проникаючоi радiацii захисною спорудою можна розрахувати.

Дiя проникаючоi радiацii на матерiали i обладнання залежить вiд виду випромiнювання, дози радiацii, природи випромiнюваноi речовини i умов навколишнього середовища. Найсильнiшою i дiя проникаючоi радiацii на електронне обладнання, фотоплiвки, обчислювальнi машини, оптичнi прилади. В матерiалах i елементах електронноi технiки виникають тимчасовi (зворотнi) змiни електричних параметрiв. Найбiльш зазнають впливу проникаючоi радiацii напiвпровiдниковi прилади. Особливо небезпечним для них i нейтронне випромiнювання, яке проникаi в глибину кристалiчноi решiтки i утворюi в нiй сумiшi. Порушення кристалiчноi структури призводить до необоротних змiн, особливо в транзисторах. В них змiнюiться коефiцiiнт пiдсилення i зворотнiй струм. Електролiтичнi i паперовi конденсатори також виходять з ладу: знижуiться напруга пробою опiр, змiнюiться провiднiсть. Телевiзiйнi передаючi трубки i фотоелементи також виходять з ладу. Пiд дiiю гама-випромiнювання порушуються дiелектричнi властивостi iзоляцiйних матерiалiв. РЖнтенсивне опромiнення викликаi потемнiння оптичних приладiв. Скло оптичних приладiв темнii при дозах опромiнення в тисячi i десятки тисяч рентгенiв. Для пiдвищення стiйкостi роботи електронного обладнання в умовах дii проникаючоi радiацii необхiдно використовувати захиснi екрани, радiацiйно стiйкi матерiали i деталi, а також автоматичнi вимикаючi пристроi.

Радiоактивне зараження (забруднення) мiсцевостi i приземного шару атмосфери при ядерному вибусi. Радiоактивне зараження (забруднення) мiсцевостi, приземного шару атмосфери, повiтряного простору ,води та iнших об'iктiв виникаi внаслiдок випадання радiоактивних речовин з хмари ядерного вибуху. Вiдомо, що в районi ядерного вибуху виникають великоi потужностi потоки повiтря, спрямованi вгору i до його центру.

Частинки грунту захоплюються цими потоками разом з конденсованими на них радiоактивними речовинами i потрапляють в хмару ядерного вибуху. (При ядерному вибусi велика частина радiоактивних речовин випаровуiться, а потiм конденсуiться на розплавлених частинках грунту).

Хмара ядерного вибуху з великою швидкiстю пiднiмаiться на висоту, яка залежить вiд потужностi вибуху. Об'iм (розмiр) хмари ядерного вибуху внаслiдок рiзницi температур зовнiшнього i внутрiшнього повiтря збiльшуiться. При пiднiманнi на висоту температури стають рiвними i пiднiмання радiоактивноi хмари припиняiться. Наприклад, при вибусi потужнiстю 1 млн. тонн (1 мегатонна) швидкiсть пiднiмання радiоактивноi хмари в першi 20с порiвнюi 125 м/с, а в першi 6 хвилин до 16 м/с.

В хмарi ядерного вибуху дуже багато радiоактивних частинок рiзних розмiрiв. Тiльки-но припинилося пiднiмання радiоактивноi хмари, з неi починають випадати на поверхню територii, де вона виникла i куди зноситься вiтром, радiоактивнi речовини. Виникаi радiоактивне забруднення (зараження) мiсцевостi. Значення радiоактивного зараження як уражаючогофактора ядерного вибуху визначаiться тим, що високi рiвнi радiацii можуть спостерiгатись не лише в районi вибуху, а й на великих вiдстанях вiд вибуху. Воно може досягати десяткiв i сотень кiлометрiв. Радiоактивне зараження мiсцевостi може бути небезпечним протягом декiлькох дiб, тижнiв i мiсяцiв пiсля ядерного вибуху. На мiсцевостi, яка потрапляi пiд радiацiйне зараження при ядерному вибусi, виникають двi дiлянки: вибуху i слiду хмари.

Випадання радiоактивних опадiв iз хмари ядерного вибуху на поверхню грунту i наслiдком двох одночасних процесiв: розповсюдження радiоактивноi хмари на висотi ii пiдняття за напрямком вiтру i осiдання радiоактивних частинок пiд дiiю сили тяжiння.

Об'iм повiтряного простору, який займають радiоактивнi частинки, i випадають iз хмари ядерного вибуху, називаiться шлейфом .З початку з хмари випадають крупнiшi частинки, якi мають високий ступiнь активностi. РЖз збiльшенням вiдстанi вiд мiсця вибуху випадають дрiбнiшi частинки з меншим ступенем активностi. Внаслiдок випадання радiоактивних речовин на мiсцевостi виникають небезпечнi зони. РЗх умовно можна подiлити на чотири зони: А,Б, В i Г.

Зона А- зона помiрного радiоактивного зараження. Рiвень радiацii на ii зовнiшнiй межi - 8 Р/год, на внутрiшнiй - 80 Р/год. Доза випромiнювання до повного розпаду радiоактивних речовин на зовнiшнiй межi Д=40 Р, на внутрiшнiй - 400 Р. Площа зони А становить бiля 70-80% площi радiоактивного зараження. В зонi А роботи на виробничих пiдприiмствах не зупиняють. На вiдкритiй мiсцевостi в серединi зони i ii внутрiшнiй межi роботи припиняються. Населення дii згiдно з режимом радiацiйного захисту, прийнятим для даноi мiсцевостi i рiшенням начальникiв i штабу ЦО.

Зона Б - зона сильного радiоактивного зараження. Рiвень радiацii на зовнiшнiй межi- 80 Р/год, на внутрiшнiй - 240 Р/год. Доза випромiнювання до повного розпаду радiоактивних речовин на зовнiшнiй межi - 400 Р, а внутрiшнiй - 1200 Р. Площа зони Б становить бiля 10% площi радiоактивного зараження. В зонi Б роботи на виробничих пiдприiмствах припиняються на 1 добу i бiльше - згiдно з режимом радiацiйного захисту, прийнятим до даноi територii, а також згiдно з рiшенням керiвництва ЦО (начальникiв ЦО областi, району, штабiв ЦО).

Зона В - зона небезпечного радiоактивного зараження. Рiвнi радiацii на зовнiшнiй межi - 240 Р/год, на внутрiшнiй - 800 Р/год. Доза випромiнювання до повного розпаду радiоактивних речовин на зовнiшнiй межi - 1200 Р, на внутрiшнiй - 4000 Р. Площа зони В становить бiля 8-10% площi радiоактивного зараження мiсцевостi Для захисту населення вiд радiацiйного опромiнення використовуються сховища i протирадiацiйнi укриття, а також засоби iндивiдуального захисту органiв дихання. Роботи на промислових пiдприiмствах припиняються на 1-4 доби i бiльше тАУ згiдно з режимом радiацiйного захисту i рiшенням керiвництва цивiльноi оборони.

Зона Г - зона надзвичайно небезпечного зараження. На зовнiшнiй межi зони Г рiвень радiацii 800 Р/год, а доза випромiнювання до повного розпаду радiоактивних речовин - 4000Р. Роботи в зонi Г припиняються, населення укриваiться в сховищах i протирадiацiйних укриттях i дii згiдно з вказiвками керiвникiв ЦО, якi передаються через штаби ЦО. Рiвнi радiацii на зовнiшнiх i внутрiшнiх межах зон радiоактивного зараження взятi через одну годину пiсля ядерного вибуху. Вiдомо, що процес безперервного розпаду радiоактивних речовин викликаi спад рiвнiв радiацii протягом певного часу. Особливо рiзко зменшуiться рiвень радiацii в першу годину пiсля ядерного вибуху.

Електромагнiтний iмпульс ядерного вибуху. Ядернi вибухи в атмосферi i у вищих ii шарах призводять до виникнення потужних електричних i магнiтних полiв з довжиною хвилi вiд 1 до 1000 м i бiльше. Цi поля внаслiдок iх короткочасного iснування прийнято називати електромагнiтним iмпульсом (ЕМРЖ). Уражаюча дiя ЕМРЖ обумовлена виникненням напруг i струмiв в матерiалах, що проводять струм. Генерацiя ЕМРЖ виникаi у зв'язку з взаiмодiiю гама-квантiв i нейтронiв з газом, який знаходиться на фронтi ударноi хвилi i навкруги неi. Важливе значення маi виникнення асиметрii в розподiлi електричних зарядiв, якi виникають в просторi. Це пояснюiться особливостями розповсюдження гама-випромiнювання i утворення електронiв. При наземному або низькому повiтряному ядерному вибусi гама-кванти, якi виходять з зони ядерних реакцiй, вибивають iз атомiв повiтря швидкi електрони. Швидкi електрони летять в напрямку руху гама-квантiв з швидкiстю свiтла (ЗВ·10⁸ м/с), а позитивнi iони залишаються на мiсцi. Внаслiдок такого розподiлу електричних зарядiв в просторi утворюються елементарнi електричнi магнiтнi поля ЕМРЖ.

При наземному i при низькому ядерних вибухах уражаюча дiя ЕМРЖ розповсюджуiться на вiдстань декiлькох кiлометрiв вiд центру вибуху.

При висотному ядерному вибусi утворюються поля ЕМРЖ в зонi вибуху i на висотi 20-40 км рiд поверхнi землi.

ЕМРЖ в зонi вибуху утворюються за рахунок швидких електронiв, якi виникають внаслiдок взаiмодii гама-квантiв ядерного вибуху з матерiалом оболонки боiприпасу i рентгенiвського випромiнювання з атомами розрiдженого повiтряного простору. Гама-випромiнювання, яке розповсюджуiться в напрямку землi, починаi поглинатись в бiльш щiльних шарах атмосфери на висотах 20-40 км, вибиваючи з атомiв повiтря швидкi електрони. Внаслiдок роздiлення i пересування позитивних i негативних: зарядiв в цiй областi вибуху, а також при взаiмодii зарядiв з геомагнiтним полем Землi виникаi електромагнiтне випромiнювання.

Нейтронна зброя. Нейтронна зброя - це рiзновиднiсть ядерноi зброi. Вона складаiться iз нейтронного боiприпасу i засобiв доставки його до цiлi. В склад нейтронного боiприпасу входить атомний детонатор, заряджений матерiалом, що подiляiться (ураном або плутонiiм) i визначеною кiлькiстю тяжких iзотопiв водню-трiтiю i дейтерiю. Для дii нейтронного боiприпасу достатньо, щоб прореагувало всього 12 г дейтерiiвотрiтiiвоi сумiшi. Далi процес розвиваiться таким чином: при пiдривi атомного детонатора виникаi високий тиск i температура i виникають умови для термоядерноi реакцii синтезу ядер трiтiю i дейтерiю. При цьому основна доля енергii, яка звiльнюiться в ходi реакцii, передаiться нейтронам i вони виходять назовнi. Таким чином, основною особливiстю дii нейтронного боiприпасу i летючi нейтрони, а не ударна хвиля i свiтлове випромiнювання, якi також мають мiсце. Нейтрони i гама-променi при вибусi дiють одночасно.

Ядернi мiнi-бомби. Поряд з потужною ядерною зброiю виготовляiться ядерна мiнi-бомба, яку називають "атомний рюкзак". Нею можна руйнувати вiйськовi об'iкти, промисловi пiдприiмства, тунелi, населенi пункти та iнше. Така бомба маi потужнiсть 1 кiлотонну, розмiри цилiндра: дiаметр - 30 см, висота - 65 см. Переноситься в рюкзацi. При вибусi такоi бомби утворюiться вогненна куля дiаметром 105 м. Люди, якi знаходяться на вiдкритiй мiсцевостi можуть отримати смертельну дозу опромiнення на вiдстанi до 1,5-км. При швидкостi вiтру 16 км/год на осi радiоактивного слiду рiвень радiацii буде таким: на вiдстанi вiд центру вибуху бiля 7,5 км - 500 р/год. Надмiрний тиск на вiдстанi 100 м - 700 кПа, 160 м - 280 кПа, 850 м - 14 кПа. Дерев'янi будiвлi руйнуються в радiусi 850 м, цеглянi - 600 м, багатоповерховi - 250 м.

ХРЖМРЖЧНА ЗБРОЯ

Хiмiчна зброя - один iз видiв зброi масового ураження. Уражаюча дiя базуiться на використаннi бойових токсичних хiмiчних речовин. До бойових токсичних хiмiчних речовин вiдносяться отруйнi речовини (ОР) i токсини, якi дiють на органiзм людини, а також фiтотоксиканти, якi уражають рослини. Фiтотоксиканти призначенi, в основному, для знищення сiльськогосподарських рослин з метою позбавлення противника продовольчоi бази i пiдриву вiйськово-економiчного потенцiалу. Засобами доставки хiмiчноi зброi до об'iктiв ураження i лiтаки, ракетна артилерiя, засоби iнженерних i хiмiчних вiйськ. Основою хiмiчноi зброi i ОР, якi використовуються для заповнення хiмiчних боiприпасiв. Отруйнi речовини - це хiмiчнi сполуки, для яких характернi фiзико-хiмiчнi властивостi, що уражають незахищених людей, тварин, а також заражають повiтря, воду, продукти харчування, фураж, мiсцевiсть, технiку, обладнання. ОР заповнюються в авiацiйнi бомби, артилерiйськi снаряди, мiни, бойовi частини ракет, виливнi авiацiйнi прилади, димовi шашки, гранати i iншi хiмiчнi боiприпаси. ОР уражаi органiзм незахищеноi людини. Основнi шляхи проникнення в органiзм: через дихальнi шляхи, шкiру, шлунково-кишковий тракт, кров'яний потiк, поранення зараженими предметами. Крiм того, ураження наступають внаслiдок вживання заражених продуктiв харчування i води. В бойовий стан ОР переводяться при використаннi хiмiчноi зброi. В момент ii використання виникаi хмара зараженого повiтря. При застосуваннi низьколетючих рiдких ОР утворюiться хмара зараженого повiтря, до складу якого входить грубодисперсний аерозоль, що розповсюджуючись пiд дiiю вiтру i, осiдаючи на рiзнi поверхнi, заражаi iх. При використаннi ОР, якi переходять в пару, виникаi хмара пари i тонкодисперсного аерозолю, якi на шляху розповсюдження дiють на незахищених людей, уражаючи iх через органи дихання. Ступiнь небезпеки уражень через органи дихання залежить вiд концентрацii пари ОР в повiтрi, характеру i iнтенсивностi фiзичного навантаження i часу перебування людей в зараженiй атмосферi. Ступiнь небезпеки уражень через шкiру залежить вiд початковоi щiльностi зараження вiдкритих дiлянок тiла i одягу аерозольними частинками i краплями ОР. Всi ОР являють собою хiмiчнi сполуки i мають хiмiчнi назви, наприклад: iприт, зарин, фосген, адамсiт. Крiм того, ОР можуть мати шифри, якими маркують хiмiчнi боiприпаси i тару пiд них.

Фiзико-хiмiчнi характеристики отруйних речовин

Агрегатний стан ОР.Вiдомi ОР являють собою рiдину, газ або тверду речовину. Деякi ОР, наприклад, хлорцiан i фосген, являють собою газ, а в хiмiчних боiприпасах перебувають в рiдкому станi.

Розчиннiсть ОР- це можливiсть iх в сумiшi з однiiю або декiлькома речовинами утворювати однорiднi системи-розчини. Розчиннiсть ОР у водi може призвести до зараження джерел води на довгий час.

Густина ОР- це кiлькiсна мiсткiсть даноi отруйноi речовини в одиницi об'iму ОР, густина яких бiльша вiд густини води, проникають в глибину водоймища i заражають його.

Гiдролiз ОР - це розчиннiсть у водi. Стiйкiсть ОР до гiдролiзу i важливим фактором, який визначаi умови зберiгання ОР, стан iх в повiтрi i на мiсцевостi. Чим менше ОР пiдлягаi гiдролiтичнiй дii, тим сильнiша ii уражаюча дiя пiсля використання. Гiдролiтичнiй дii сприяють дощ, вологiсть грунту, роса.

Тиск насиченоi пари ОР- фiзична характеристика ОР, яка визначаi iх летючiсть i стiйкiсть на мiсцевостi, технiцi, предметах. Тиск насиченоi пари залежить вiд природи ОР i температури. При данiй температурi тиск насиченоi нари ОР - величина постiйна.

Летючiсть ОР - це здатнiсть даноi ОР переходити в стан пари. Кiлькiсною характеристикою летючостi i максимальна концентрацiя пари ОР при данiй температурi. Чим нижча летючiсть, тим довшою буде уражаюча дiя.

Максимальна концентрацiя ОР- це кiлькiсть насиченоi пари ОР в одиницi об'iму при данiй температурi в замкнутiй системi, коли рiдка i газоутворююча фази перебувають в рiвновазi.

Температура кипiння i плавлення ОР- це характеристика фiзичних властивостей ОР, на основi котрих оцiнюiться можливiсть-використання противником даноi ОР i тривалiсть ii уражаючоi дii.

В'язкiсть ОР - це фiзична характеристика, яка визначаi величину опору рiдини при перемiщеннi одного шару вiдносно другого. Вiд в'язкостi залежить дроблення, розпливання i поглинання зараженими поверхням. Чим бiльшою i в'язкiсть, тим бiльшi краплини ОР i тим бiльшою i тривалiсть уражаючоi дii.

Токсикологiчнi характеристики отруйних речовин. Токсичнiсть ОР - це iх можливiсть уражати органiзм людини Токсичнiсть проявляiться при контактi ОР з органiзмом i виникненнi ефекту ураження. Ураження може бути мiсцеве, загальне i одночасне при дii i мiсцевого, i загального. Мiсцеве ураження виникаi в мiсцi контакту ОР з тканинами органiзму (ураження шкiри, органiв дихання, очей). Загальне ураження виникаi внаслiдок попадання ОР в кров через шкiрнi покриви або через шляхи дихання (iнгаляцiйна токсичнiсть). Токсичнiсть визначаiться кiлькiстю речовини, яка призводить до ураження, i характером токсичноi дii на органiзм.

Токсична доза (токсодоза) ОР- це кiлькiсть речовини (доза), яка призводить до певного уражаючого ефекту. Токсодоза вiдповiдаi певному ефекту ураження i приймаiться рiвною:

тАФпри iнгаляцiйних ураженнях добутку середньоi концентрацii ОР в повiтрi на час перебування людини в зараженому середовищi;

тАФпри шкiрних ураженнях - масi рiдкоi ОР, яка викликаi пев

Вместе с этим смотрят:

РЖнженерний захист робiтникiв та службовцiв промислового обтАЩiкта

Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Боевая служба временного розыскного поста

Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП