Комплексна характеристика Болгарii

Реферат:

ЗМРЖСТ

Вступ

1.Фiзико-географiчнi закономiрностi територii Болгарii

1.1 Територiя, георграфiчне положення i геополiтичне положення

1.2 РЖсторико-економiчнi етапи розвитку територii

1.3 Природа i природокористування

2.Населення та культура

2.1 Розселення

2.2 Соцiальний рiвень життя

3.Спецiалiзацiя господарського комплексу краiни

4.Оцiнка екологiчного стану

5.Зовнiшньо-економiчна дiяльнiсть

6.Перспективи розвитку цiii краiни

Висновки та рекомендацii

Перелiк посилань

Додаток А. Герб та прапор Болгарii(малюнок)

Додаток Б. Економiчна карта Болгарii(карта)

Додаток В

Додаток Г

ВСТУП

Краiнознавство тАФ наука про загальнi та специфiчнi закони й закономiрностi територiально органiзацй суспiльства, механiзм дii та форми прояву теириторiальних суспiльних системах, що функцiонють у просторово-часовому географiчному просторi[1].Основнi фактори в краiнознавствi:

1.Територiя як обiкт вивчення краiни, регiону.2.Форми i процеси просторовоi диференцiацii.3.Природно-ресурсний потенiал як фактор краiнознавства.4. Етнiчнi корнi у краiнознавствi.5. Географiя населения i геодемографiя.6.Поняття i фактори розселення.7. Системи роэселення.

8. Географiя свiтових та нацiональних релiгiй. Це самостiйна гсографiчна дисциплiна, що входить до системи гсографiчних наук, розглядаючи в собi елементи географii, скономiки та социологii. Як географiчна наука вона використовуi в дослiдженнях загально-географiчнi пiдходи й методи та працюi в тiсному контактi з природничими дисциплiнами фiзичною географiiю й картографiк. Фiзична географiя вивчаi закономiрностi розвитку природно-територiальних комплексiв, що беругься до уваги за обгрунтування розмiщення продуктивних сил. Використовуючи картографiчнiтАЩ способи зображення рiзних обiк-тiв. Економiчна й соцiальна географiя розробляi картографiчнi моделi розвитку рiзних галузей господарства. Як гуманiтарна наука вона використовус в дослiдженнях економiчнi та соцiологiчнi пiдходи й методи, дiючи в тiсному контактi з суспiльними науками, що мають iз нею спiльний обтАЩiкт. Як i економiчнi науки, краiнознавство дослiджуi господарство, ринковi вiдносини, але в просторовому аспектi: вона оперуi категорiями ефективностi, продуктивностi, оптимальностi тощо. ПовтАЩязуючи iх iз простором, виявляючи iхнi регiональнi вiдмiнностi й причини цих вiдмiнностей, механiзми просторових економiчних процесiв. Як i ншi соцiологiчнi науки, економiчна й соцiальна географiя з позицiй просторовоi органiзацii дослiджуi щонайперше суспiльство, людину, рiзнi людськi спiльноти, в тому числi специфiчнi для неi спiльноти, теиторiальнi. У дослiдженнях обiктiв локального, регiонально- нацiонального рiвнiв кранознавства повязана з регiональною економiкою, дсмографiсю, статистикою.Тiснi взасмозвтАЩязки мае краiнознавство з економiчною iсторii, широко використовуючи матерiали iсторii господарств. Для кранознавства велике значення мають технiчнi науки. Кранознавство у своiх дослiдженнях опираiться на технологiчнi процеси розвитку й розмiщення господарства його економiчний розвиток тАФ де суттевим i пiдвищення стандарту, що включас в себе добробут , овiту, охорону здоровя та захист навколишнього середовища. Рiвень економiчного розвитку краiни - це досягнутi реальнi результи в ii економiцi. Вiдповiдно до методологii прийнятоi ООН до найважливiших показникiв рiвня соцiально-економiчного розвитку будь-якоi краiни входять, вироблений нею валовий внугрiшнiй продукт (ВВП) або валовий нацiональний продукт (ВНП), на душу населения. частка продукцй обробноi промисловостi у ВНП як найбiльш динамiчноi галузi промислового виробництва, рiвень освiти, тривалiсть жкггя населення. РЖ саме за домогою науки краiнознавства можна розглянути краiну Болгарiю[2]. Болгарiя краiна Пiвденно-Схiдноi РДвропи. За рiвнем соцiального i економiчного розвитку вона посiдаi середнi мiсце в регiонi. Краiна одночасно належить до придунайських, причорноморських i балканських держав. Через ii територiю проходять найкоротшi наземнi шляхи iз Захiдноi РДвропи до чорноморських проток i далi на Середнiй Схiд. :На бiльшiй частинi Болгарii клiмат континентальний з холодною зимою i жарким лiтом. Середньорiчна температура становить близько 13 С. Приблизно третина краiни, вкривають лiси, 30 % лiсiв хвойнi. Бiльшiсть представникiв фаули живе в гiрськiй пiвденно-захiдний зонi краiни, це, в основному, ведмiдь, вовк, лось, лисиця та дикий кiт.- В краiнi нараховусться понад 200 музеiв, головнi знаходяться в Софii: ботанiчний музей в нацiональному ботанiчному саду; зоологiчний музей у зоопарку; нацiональний археологiчний музей; нацiональний етнографiчний музей; нацiональний музей природничоi iсторii музей iсторii Софii; нацiональна художня галерея. Серед памяток архiтектури столицi: собор св. Георгiя (IУ столiття); залишки собору св. Софii, собор Олексалдра Iтевського (ХIХ столiття), зведений на честь 200 тисяч росiйських солдатiв, якi полягли за визволення Болгарii вiд турецького панування;на честь Буюк Джамiя (ХV столiття). Неподалiк вiд Софii знаходиться церква воiна з унiкальними фресками. У мiстi Перник (також недалеко вiд Софii) эбереглися руiни вiзантiйськоi фортецi. Бiльшiсть туристiв приваблюють прекраснi чорноморськi пляжi, в основному довкола Варни.

1. Фiзико-географiчнi закономiрностi територii Болгарii

Болгарiя (болг. България), Республiка Болгарiя тАУ держава у Пiвд.- Сх. РДвропi. Розташована в схiднiй частинi Балканського пiвострова. Межуi на пiвночi з Румунiiю тАУ вздовж Дунаю, на пiвднi тАУ з Грецiiю i Туреччиною, на заходi тАУ з Сербiiю i Македонiiю. На сходi омиваiться Чорним морем (протяжнiсть береговоi лiнii - 378 км). Пл. 110,9 тис. км². Населення - 8,257 млн чол.(2001). Столиця тАУ Софiя[див.дод.В]. Державний прапор Болгарii складаiться iз бiлоi, зеленоi та червоноi горизонтальних смужок iз гербом у лiвiй верхнiй частинi.[див. дод А] Бiла смуга - символ миру та свободи, зелена - природнi багатства краiни, червона - символ мужностi i кровi патрiотiв, яку пролито в боротьбi за незалежнiсть. Прапор у нинiшньому варiантi iснуi вiд 1947 року. Герб Республiки Болгарiя- це золотий коронований лев, що стоiть на заднiх лапах, на червоному тлi у формi щиту, пiд яким напис: "Сила в об'iднаннi". Щит тримають два золотих коронованих прямостоячих леви iз лiвоi та правоi сторони. Вони стоять на схрещених дубових гiлках iз жолудями. Щодо природив Болгарii Незважаючи на густу рiчкову мережу, Болгарiя крiм рiчки Дунай не маi iнших судноплавних рiчок. Притоки Дунаю беруть свiй початок в Старiй Платнi, за винятком рiки РЖскр, яка бере початок з Вiтоши. У Чорне море впадають рiчки: Провадийська, Камчiя, Ропотамо, Диявольська рiка, Велека, Резовська рiка та iншi. Останнi три рiчки беруть свiй початок з гори Странджа. Рiка Мариця i ii найбiльша притока Тунджа збирають води з пiвденних схилiв Староi Платни i пiвнiчних схилiв Родоп. Рiки Струма i Мариця впадають в Егейське море. Вони несуть води з Рiли i Пiрину, а також з гiр, що межують з Сербiiю i Македонiiю. Рiка Места також впадаi в Егейське море, а бере початок з Пiрину. Басейни рiчок Дунаю i Мариця покривають двi третi територii двох великих рiвнин. У захiдних частинах Родоп спорудженi воднi системи i водосховища. Наприклад, Батак, водосховище Васiл Коларов, гiдро-енергосистема Арда, водосховища Студьон кладенець (Холодний кладенець), Кирджалi та РЖвайловград. Неподалiк Софii знаходиться водосховище РЖскр. Крiм того, i водосховища Георгiй Димитров, Бiлий РЖскр, Петрохiм, Бразинцi та iншi. Хоча запаси корисних копалин в Болгарii невеликi, гiрнича промисловiсть в краiнi у XXI ст. маi хорошi шанси для розвитку. Найважливiшi кориснi копалини тАФ лiгнiти, руди залiза, свинцю, цинку i мiдi. Краiна маi промисловi запаси мiдноi руди на 30-50 рокiв, золотовмiсних руд тАФ на 20 рокiв, свинцевих i цинкових руд тАФ на 20 рокiв, залiзняку, марганцевоi руди i вугiлля, iндустрiальноi сировини i декоративного каменя тАФ бiльш нiж на 200 рокiв. Загальна цiннiсть розвiданих мiнеральних ресурсiв (не рахуючи нафти i газу) складаi бiля 320 млрд дол. США. Вiдносна частка окремих рiзновидiв ресурсiв наступна: вугiлля тАФ 54,47 %; руд кольорових i дорогоцiнних металiв тАФ 5,69 %; чорних металiв тАФ 2,05 %, iндустрiальноi сировини тАФ 23,64 % i декоративного каменя тАФ 14,15 %. Щодо розвитку полiтики в .Болгарii слалося що в системi мiжнародних вiдносин пiсля закiнчення Першоi свiтовоi вiйни розкрито складне становище краiни, яка одержала поразку в вiйнi i з якою краiни-переможницi будували своi стосунки методом диктату, навтАЩязавши iй на Паризький мирнiй конференцii несправедливий Нейiський мирний договiр. З цього часу значну роль у вирiшеннi складних зовнiшньополiтичних проблем стала вiдiгравати боротьба уряду Землеробськоi спiлки за вихiд Болгарii з полiтичноi та дипломатичноi iзоляцii[див.дод Б].

1.1 Територiя, георграфiчне положення i геополiтичне положення

Болгарiя - держава в Пiвденнiй РДвропi. Вона розташована в схiднiй частинi Балканського пiвострова[3]. Зi сходу Болгарiя омиваiться Чорним морем, на пiвночi по кордону з Румунiiю тече Дунай, на пiвднi Болгарiя межуi з Туреччиною i Грецiiю, а на заходi - з Сербiiю i Македонiiю, де кордон проходить по гiрських хребтах. Площа краiни становить приблизно 110.9 тис. км2. Територiя краiни простягнулася з пiвночi на пiвдень бiльш як на 250 км, i з сходу на захiд - майже на 500 км. Краiна займаi вигiдне географiчне положення на Балканах. Через ii територiю проходить найкоротший шлях з РДвропи на Близький Схiд. Болгарiя розташована поблизу проток Босфор i Дарданелли. РЗРЗ морськими сусiдами i краiни СНД. Поверхня краiни рiзноманiтна. Переважають горбистi ландшафти з висотами 200-600 м над рiвнем моря. Значнi простори займають гори: Балканськi гори (Стара Планина, 1500-2000 м над рiвнем моря), хребти Средна гора паралельно iм на пiвднi, Родопський масив (до 2925м), який називають болгарським Уралом з огляду на багатство i рiзноманiтнiсть корисних копалин. На пiвденних пологих схилах масиву розташована Верхньо-Фракiйська (Марицька) низовина з родючими грунтами, захищена горами вiд холодних пiвнiчних вiтрiв i тому придатна для культивування плодових культур, винограду, троянд. На пiвночi Болгарii лежить родюча Дунайська рiвнина, де вирощують зерновi та олiйнi культури, цукровi буряки, коноплю, сою. Найбiльшою рiкою краiни i Дунай, який протiкаi по кордону з Румунiiю. На пiвднi течуть рiки Мариця з притоками Тунджа i Струма. Бiльшiсть рiк маi гiрський характер, а тому значнi запаси гiдроенергii. Клiмат на бiльшiй частинi Болгарii помiрно континентальний - лiто жарке, а зима м'яка, що зробило курортний i туристський бiзнес однiiю з основних статей доходiв болгар на пiвднi краiни. Крiм того природнi ресурси Болгарii сприятливi для гiрничодобувноi, металургiйноi, хiмiчноi промисловостi, та для сiльськогосподарського виробництва.З точки зору географiчного мiсцезнаходження Болгарiя бiльше нiж сусiднi краiни заслуговуi на назву балканськоi краiни, оскiльки через ii територiю проходить Стара Платна "Балкан" (стара назва Хемус). На пiвночi Болгарiю з Румунiiю роздiляi Дунай (за винятком Добруджi). На заходi вона межуi з Сербiiю i Македонiiю, на пiвднi - з Грецiiю i Туреччиною. На сходi природним кордоном i Чорне море, яке з'iднуi РБ з Украiною, а чорноморськi протоки Босфор i Дарданелли - з Середземноморськими краiнами. У Болгарii видiляють три географiчнi областi: Дунайська рiвнина; гiрський масив, що складаiться з двох рiзних систем - Балкани i Родопи; i Пiвденно-схiдна рiвнина, що охоплюi Марiшський басейн або iсторично стару частину Ромелii. Гори Балкани або Стара Платна - найдовший гiрський ланцюг на пiвостровi, на честь якого вiн названий. Вiн належить до системи Альп i Карпат i простягаiться вiд Сербського кордону, що знаходиться поблизу рiчки Тiмок, яка впадаi в Дунай, до Чорного моря (мис РДмiне). У захiднiй своiй частинi бiля вершини Шипка Стара Платна пiднiмаiться на висоту вiд 1500 до 2376 м (на вершинi Ботве). Балкани мають глибокi тунелi в надрiччi рiки РЖскр. Пiвденний схил Староi Платни вiдносно крутий, а пiвнiчний - плавно спускаiться до Дунайськоi рiвнини. Вершини вкритi багатою рослиннiстю: пасовища на гiрських хребтах, лiси, серед яких переважають буковi дерева. Завдяки природним захисним умовам рельiфу бiля пiднiжжя Балкан знаходилася колиска двох Перших болгарських королiвств: Плиска, Проспав i Тирново. Використовуючи мiсцевi висоти i пересiченiсть мiсць, тут були збудованi неприступнi фортецi. На пiвдень - Середня гора - Центральний масив, розташований паралельно до Староi Платни. Найвища ii вершина - Богдан (1604 м). РЗi схили спускаються рiвномiрно полого до Тракiйськоi рiвнини. Мiж Середньою Горою i Балканами з заходу на схiд простягаiться долина рiки Тунджа. Це вiдома Рожева долина, головним центром якоi i мiсто Казанлик. Такий тектонiчний вiк мають також гори Странджа i Вiтоша. Остання височить з пiвденно-захiдного боку Софii i i природним продовженням Середньоi Гори над Панчерiвським пасмом. Звiдси беруть початок рiчки РЖскр i Струма. Найвища точка Вiтоши - Чорний верх (2290 м). Цю гору перетворено в нацiональний парк, який i чудовим мiсцем для туризму i вiдпочинку. Своiю рiзноманiтною флорою вона весь рiк приваблюi любителiв природи. Вiтошу називають "легенями" столицi. Странджа простягаiться на пiвденний схiд вiд надрiччя Тунджi майже до Стамбула. Бiльша ii частина знаходиться в Туреччинi. Масив Странджi вважаiться старотектонським (утвореним у давнi часи). РЗi вершини не дуже високi i заокругленi. Родопи - найширший гiрський масив у Болгарii. На пiвночi i сходi межують з долиною рiчки Мариця, на заходi - з рiкою Места. На пiвднi частина Роден знаходиться на грецькiй територii. Найвища вершина - Голям Пернiк (Великий Пернiк) - 2191м. Двi iншi гори розташованi на захiд вiд рiк Места i Струма i тiсно поiднанi з Родопським масивом, у першу чергу з Рiлою. Велично пiдноситься ii вершина Муссам (2925 м), яка i найвищою точкою на Балканському пiвостровi. Крутi схили Рiли, вкритi снiгом весь рiк, ii мальовнича природа i клiмат, Рiльський монастир, схований у ii надрах, зачаровуi i приваблюi багатьох туристiв. На пiвдень знаходиться Пiрин - гора вiтрiв i бурь. Часто цю назву пов'язують з iм'ям бога грози Перуна. Найвища вершина - Вiхрен (2915 м). З усiх болгарських гiр Пiрин найкраще зберегла свою дику одвiчну природу. Схили вкритi соснами i ялинами. Тут квiтне едельвейс. На захiд вiд рiчки Струми розташованi вершини Беласиця, Осогою, Огрiтден. Рiвнини i долини На пiвнiч вiд Староi Платни i на пiвдень вiд Дунаю простягаiться Дунайська рiвнина. Це велике плато з висотою над рiвнем моря в середньому 150м, розсiчене численними рiками, якi беруть свiй початок з Балкан i впадають в Дунай. На схiд вiд мiста Русе до Чорного моря розташована Добруджанська рiвнина. Дещо менше посiчений рельiф Лудогiр'я (Делiорман), що займаi майже чверть територii краiни. Дунайська рiвнина i житницею всiii краiни, оскiльки даi бiльше нiж половину всього врожаю зернових культур. Пiвденно-схiдна рiвнина обмежена Середньою Горою з пiвночi i Родопами з пiвденного заходу. Бiльша частина ii територii займаi басейн рiчки Мариця. Часто цю рiвнину називають Верхньою Тракiiю i зiставляють з Нижньою Тракiiю або Грецькою Тракiiю. Це область, яка завжди славилася своiю родючiстю. Земля багата на фрукти та овочi, великi виноградники перемежовуються з насадженнями льону, конопель, з плантацiями рису, бавовни i тютюну найкращого сорту. Слiд також згадати i пiдбалканську Софiйську рiвнину i долину рiчки Струма, де стигнуть раннi овочi. Гiдрографiя. Воднi ресурси Незважаючи на густу рiчкову мережу, Болгарiя крiм рiчки Дунай не маi iнших судноплавних рiчок. Притоки Дунаю беруть свiй початок в Старiй Платнi, за винятком рiки РЖскр, яка бере початок з Вiтоши. У Чорне море впадають рiчки: Провадийська, Камчiя, Ропотамо, Диявольська рiка, Велека, Резовська рiка та iншi. Останнi три рiчки беруть свiй початок з гори Странджа. Рiка Мариця i ii найбiльша притока Тунджа збирають води з пiвденних схилiв Староi Платни i пiвнiчних схилiв Родоп. Рiки Струма i Мариця впадають в Егейське море. Вони несуть води з Рiли i Пiрину, а також з гiр, що межують з Сербiiю i Македонiiю. Рiка Места також впадаi в Егейське море, а бере початок з Пiрину. Басейни рiчок Дунаю i Мариця покривають двi третi територii двох великих рiвнин. У захiдних частинах Родоп спорудженi воднi системи i водосховища. Наприклад, Батак, водосховище Васiл Коларов, гiдро-енергосистема Арда, водосховища Студьон кладенець (Холодний кладенець), Кирджалi та РЖвайловград. Неподалiк Софii знаходиться водосховище РЖскр. Крiм того, i водосховища Георгiй Димитров, Бiлий РЖскр, Петрохiм, Бразинцi та iншi. Клiмат За клiматичною ознакою краiна подiляiться на три зони. У пiвнiчнiй Болгарii помiрно континентальний клiмат. Клiмат Тракiйськоi рiвнини за багатьма своiми характеристиками наближаiться до середземноморського. Середньорiчна температура - 12С. Сiчневi температури коливаються вiд -2С на пiвночi до плюсових температур на пiвднi. У липнi середнi температури - +23-24С. На Чорноморському узбережжi вiдзначено меншi температурнi амплiтуди. Наприклад, у Варнi середня сiчнева температура - +3С, а влiтку - близько +21С. Осiнь тут м'яка i тепла. Кiлькiсть опадiв у краiнi, звичайно, залежить вiд регiону (гiрський або рiвнинний). У Дунайськiй рiвнинi рiчна кiлькiсть опадiв - трохи бiльше 600 мм. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадаi на початку лiта. У Тракiйськiй рiвнинi менше опадiв, тут посухи дають про себе знати з серпня. У Схiднiй Добруджi кiлькiсть опадiв за рiк становить менше нiж 450 мм. Приблизно така ж середньорiчна кiлькiсть опадiв у надрiччi Тунджi i Марицi - близько 500 мм. У гiрських областях дощiв найбiльше - в середньому понад 1000 мм (Балкани, Родопи, Рiла i Пiрин). Флора i фауна. Три типи клiмату (континентальний, середземноморський i степовий) пояснюють розмаiття мiсцевоi природи. Багато видiв рослин, якi вже зникли в iвропейських краiнах, ще зустрiчаються в Болгарii. В краiнi можна нарахувати понад 3200 видiв рiзних рослин. Майже скрiзь залежно вiд якостi землi посадженi економiчно вигiднi культури. РД зони, де зберiгаiться природна рослиннiсть. Це гирла рiчок Камчiя i Ропотамо, у горах на пiвднi, регiони в Передбалканах, Стара Платна, деякi острови i частини Дунаю. Лiси займають приблизно третину (29 %) територii. У Болгарii зустрiчаються голчатолистянi лiси - сосна, ялина, ялинка, бiла ялина та iншi. Широколистянi лiси, в основному дуб i бук, граб, ясен, липа, лiщина переважають у Старiй Платнi, Середнiй Горi i Странджi, схили яких вкритi молодими соснами. Дикий каштан зустрiчаiться в Старiй Платнi (бiля Берковицi) i на Беласицi. Болгарська фауна - сумiш iвропейських видiв центральних i пiвнiчних областей, а також середземномор'я. Серед них переважають кажани. Шакал не i рiдкiстю в Странджi. З великих птахiв багато бородатих орлiв. РЖз ссавцiв, якi вже майже зникли, водяться ведмедi, вовки, лiани, дика кiшка оленя, сарна та iншi. Пелiкани, курiпки, фазани, рябчики населяють резервати. У Болгарii водиться багато видiв морськоi i рiчковоi риби. Зустрiчаiться майже 50 видiв земноводних i плазунiв. Рiзноманiття комах може задовольнити навiть найвимогливiших колекцiонерiв. У Болгарii можна нарахувати понад 1100 видiв рiзних метеликiв. РЖ, нарештi, не можна забути про печерних мешканцiв, кiлькiсть яких становить бiльш як 75 видiв.

1.2 РЖсторико-економiчнi етапи розвитку територii

В давнину Болгарiя, земля Орфея i спартака, належала Царству Македонii. До 46 року до н.е. римляни завоювали весь пiвострiв, де вони залишалися до нападiв фрако-iллiрськiх племен, якi перетворили територiю на пустку. У 6 столiттi прийшли мирнi слов'янськi землероби. У 679 роцi булгари, войовниче турецьке плем'я, перейшли Дунай i створили Першу Болгарську iмперiю. Потiм вони розповсюдилися на пiвдень, вiдторгаючи при цьому територiю у Вiзантii, до тих пiр, поки в IX столiттi не вiдвоювали Македонiю. З часом булгари асимiлювалися з численними слов'янами i сприйняли iх мову i спосiб життя.В 865 роцi вiзантiйський чернець, намалювавши зображення пекла на стiнах палацу, зумiв налякати царя Бориса I до такого ступеня, що той прийняв православне християнство. У 870 болгарська Церква стала самостiйною i пiдкорялася власному патрiарховi, що дало царевi Сiмеону (893-927гг.) привiд розширити його царство через Сербiю до самого Адрiатичного моря. Царство Сiмеона зменшилося, коли вiн дотяг своi жадiбнi руки до Вiзантiйськоi iмперii. Це ослабило Болгарiю, зробивши ii пiдвладною вiзантiйському iмператоровi Василю II, який наказав виколоти очi 15 000 болгарських солдатiв пiсля повноi перемоги в 1014 роцi. Через 4 роки Болгарiя стала частиною Вiзантiйськоi iмперii. Другий розквiт Булгарськой iмперii був пiсля того, як, два брати, Асен i Петро, очолили загальне повстання проти Вiзантii. Наповнена самовпевненiстю нова iмперiя охопила територii Фракii, Македонii, Албанii. РЗi масштаб скорочувався протягом подальших двох сторiч татарами i турками. До кiнця XIV столiття турки правили всiiю Болгарiiю. Це було початок правлiння iмперiiю Османа впродовж подальших п'яти столiть.На вiдмiну вiд тих, що звичайних пригноблюють Туреччина не була така вже погана i не намагалася помiняти релiгiю булгар в iслам або змiнити iх мову i звичаi. Тiльки тодi, коли турецьке правлiння ослабилося в XVIII столiттi, булгари пережили високi податки i iнфляцiю i несли вантаж неуспешних турецьких воiн проти Австрii i Росii. Обурення назрiло, i турки (мiж вiйнами) намагалися ввести реформи, щоб асимiлювати булгар, але було надто пiзно. На початку XIX столiття, на хвилi Нацiонального вiдродження, революцiонери органiзували змову з метою скидання турецького правлiння.Передчасне повстання в квiтнi 1876 року спалахнуло в Копрiвштiце, але турки зумiли його подавити, з повсякчасним насильством i розповсюдженням сплетений про "болгарськi лиходiйства" по всiй РДвропi. У Пловдiве було звiрячо убито близько 15 000 булгар i знищено 58 сiл. По легендi мiсто Пазарджiк було врятоване завдяки смiливому клерковi, який переставив кому в пропозицii офiцiйного наказу, перетворюючи "Палити мiсто, не можна залишити його" "Палити мiсто не можна, залишити його".В кiнцi 1870-х рокiв ображенi iвропейськi союзники втрутилися, щоб врятувати Болгарiю. У цьому конфлiктi Росiя як головний "рятувальник" втратила 200 000 людських життiв. Коли росiйська армiя з'явилася в 50 кiлометрах вiд Стамбулу, Туреччина здала Болгарii 60% балканського пiвострова. Сучасна iсторiя Болгарii почалася iз звiльнення в 1878 роцi, також з'явилося вiдношення мiж "молодшим братом Болгарiiю" i Росiiю. РДвропейськi держави, побоюючись могутнього росiйського супутника на Балканах, вiднiмали частини Болгарii, створивши незадовiльнi вiдносини мiж державами i грунт для злостi протягом двох Балканських воiн перед Першою Свiтовою вiйною.Болгарii не повезло: втративши Македонiю, голосно обурившись, не дивлячись на внутрiшнiй опiр вона з'iдналася з Центральними союзниками в Першiй Свiтовiй вiйнi. Промiжок мiж вiйнами характеризувався серйозними проблемами македонських бiженцiв, комунiстичними повстаннями, економiчною кризою. Найжахливiший випадок протягом болгарськоi "балканiзациi" вiдбувся у вереснi 1923 року, коли тисячi сiльськогосподарських i комунiстичних пiдбурювачiв були убитi пiд час повстання. Болгарiя пiдтримувала Нiмеччину на початку Другоi Свiтовоi вiйни, але цар Борис III, побоюючись внутрiшнього повстання, вiдмовився оголосити вiйну проти Росii. Пiдземний "Вiтчизняний фронт" набрав достатню кiлькiсть людей проти нiмецького уряду для того, щоб скидати монархiю. Комунiст Тодор Жiвков переконав армiю помiняти погляди, що привело до того, що Болгарiя почала воювати разом з Росiiю проти недавнього друга Нiмеччини до кiнця вiйни.Пiд правлiнням Тодора Жiвкова з 1954 по 1989 рiк Болгарiя стала однiiю з самих процвiтаючих краiн Схiдноi РДвропи. Фермерам було дозволено займатися сiльським господарством на невеликих приватних землях в той час, як прирiст в промисловостi привiв до розквiту економiки[4]. Занепад комунiзму в 1989 роцi залишив промисловiсть беззахисною, i шлях до демократii ускладнився. Перейменована комунiстична партiя (Болгарська Соцiалiстична Партiя) стала контролювати напрями новiй демократичнiй Болгарii, скоротивши при цьому вплив президента на свiтовiй аренi. Несподiвано в червнi 2001 року болгарська монархiя повернулася до влади, коли колишнiй король Сiмеон II був вибраний прем'iр-мiнiстром.Неконтрольована iнфляцiя, високе безробiття, недолiки в соцiальному захистi привели до загальноi нестiйкостi. Але прогрес все-таки продовжуiться пiд правлiнням президента Георги Парванова, i держава дуже хоче отримати членство в НАТО i РДвропейському союзi

1.3 Природа i природокористування

Запаси корисних копалин в Болгарii невеликi. Найважливiшi кориснi копалини тАУ лiгнiти, руди залiза, свинцю, цинку i мiдi (табл. 1). Краiна маi промисловi запаси мiдноi руди на 30-50 рокiв, золотовмiсних руд тАУ на 20 рокiв, свинцевих i цинкових руд тАУ на 20 рокiв, залiзняку, марганцевоi руди i вугiлля, iндустрiальноi сировини i декоративного каменя тАУ бiльш нiж на 200 рокiв. Загальна цiннiсть розвiданих мiнеральних ресурсiв (не вважаючи нафти i газу) складаi бiля 320 млрд дол. США. Вiдносна частка окремих рiзновидiв ресурсiв наступна: вугiлля тАУ 54,47%; руд кольорових i дорогоцiнних металiв тАУ 5,69 %; чорних металiв тАУ 2,05 %, iндустрiальноi сировини тАУ 23,64 % i декоративного каменя тАУ 14,15 %. Головнi елементя рельiфу Болгарii маютъ широкутАЩ спрямованiсть. На пiвночi це Нижпьодунайська рiвнина, всередияi краiни тАФ Балканськi гори (Стара Пiвнiчна), рiвнини рiчки Марицi 1 Причорноморська, на пiiвднi тАФ Родопськi гори. Гори вкривають бльшу частину територii. Вони не i нездоланнями для транспортвого сполучення, але стали прячиною строкатостi природного середовяща. Природними багатствами крани е кориснi копалини, умови для сiльського господарства i рекреацiйаi ресурси.Кориснi копалини Болгарii рiзноманiтнi, хоч i неiстотнi за своiми розмiрами. Першорядне значения мають полiметалiчнi руди, камтАЩяна сiль i низькосоргiтне буре вугiлля. Краiна лежмть на схилi помiрного i субтропiчного (середземиоморського) поясiв. Лiто жарке. В улоговинах i особливо на рiвнинах родючi грунти. Впродовж року в середньому випадаi 630 мм опадiв. Але на рiвнинах друга половина року посушливава, i в багатьох випадках потрiбне штучне эрошення. Воднi i лiсовi ресурси обмеженi. Рiчкова мережа густа, представлена короткими рiчками, що стiхають з гiр, з несталим режимом. Вони мають не транспортне, а енергетячне значення. Найбльшою рiкою i Мариця, яха впадаi в Егейське море за межамиi Болгарii. Дунай для Болгарii тАФ це прикордонна рiка i перепона для мiнародних звтАЩязкiв пiвнiчному напрямку. На його берегах с тiлъки одне веляке мiсто. Правий (болгарськяй) берег вищий вiд лiвого (румунського). Використаняя рекреацiйного або енергетячного потенцiалу Дунаю для Болгарii

Чорноморське узбережжя Боiгарii мае мтАЩякяй сонячний клiмат i чудовi пляжi. Майже 1/З теряторii, переважно гори, вкрита лiсами. Вони малопродуктивнi, але з цiнним рекреацiйним ресурсом. В краiнi нараховують бiльше 500 цiлющих джерел.

2. Населення та культура

Болгарiя i iвропейським аутсайдером у цифрi середньоi тривалостi життя населення, адже у 2003 роцi чоловiки в цiй краiнi жили в середньому 68 рокiв, а жiнки тАУ 76 рокiв. Загалом, за даними того ж 2003 року населення Болгарii становить близько 7,54 млн. чоловiк. За останнi десятилiття у колись переважно аграрнiй краiнi помiтно зросла частка мiського населення. Якщо у 1976 роцi лише 59% громадян Болгарii проживало у мiстах, то у 2000 роцi частка мiського населення становила вже 69%, а зараз складаi близько 89%. письменними, а обовтАЩязкова освiта становить 8 класiв. Найбiльшими мiстами в цiй краiнi i: столиця Софiя (1 млн. 114 тис. жителiв), Пловдiв (340 тис.), Варна (300 тис.), Бургас (194 тис.) та Русе (166 тис.). За iндексом людського розвитку Болгарiя посiдаi далеко не найвище з-помiж iнших словтАЩянських краiн 59 мiсце. Разом з тим 98% населення краiни i Цiкаво, що значна кiлькiсть громадян Болгарii (близько 68 тис. чол.) пiд час останнього перепису населення не змогли визначитися зi своiю нацiональною приналежнiстю[5]. Проте, статистично у звтАЩязку iз емiграцiйними процесами, що вiдбувалися пiсля Другоi свiтовоi вiйни Болгарiя стала моноетнiчною краiною. Зараз 85,67% населення краiни становлять болгари (до яких належать i македонцi, яких офiцiйно визнано етнiчними болгарами). Внаслiдок тривалого перебування у складi Туреччини найчисельнiшою нацiональною меншиною у цiй краiнi i турки (9,4%), якi проживають переважно у сiльськiй мiсцевостi на пiвнiчному сходi та пiвднi краiни. Окрiм того, у Болгарii мешкаi значна кiлькiсть циган (близько 3,7% населення), вiрменiв (0,16%), а також румунiв, iвреiв та грекiв. Болгарiя i iвропейським аутсайдером у цифрi середньоi тривалостi життя населення, адже у 2003 роцi чоловiки в цiй краiнi жили в середньому 68 рокiв, а жiнки тАУ 76 рокiв. Загалом, за даними того ж 2003 року населення Болгарii становить близько 7,54 млн. чоловiк. За останнi десятилiття у колись переважно аграрнiй краiнi помiтно зросла частка мiського населення. Якщо у 1976 роцi лише 59% громадян Болгарii проживало у мiстах, то у 2000 роцi частка мiського населення становила вже 69%, а зараз складаi близько 89%. Найбiльшими мiстами в цiй краiнi i: столиця Софiя (1 млн. 114 тис. жителiв), Пловдiв (340 тис.), Варна (300 тис.), Бургас (194 тис.) та Русе (166 тис.). За iндексом людського розвитку Болгарiя посiдаi далеко не найвище з-помiж iнших словтАЩянських краiн 59 мiсце. Разом з тим 98% населення краiни i письменними, а обовтАЩязкова освiта становить 8 класiв. Цiкаво, що значна кiлькiсть громадян Болгарii (близько 68 тис. чол.) пiд час останнього перепису населення не змогли визначитися зi своiю нацiональною приналежнiстю. Проте, статистично у звтАЩязку iз емiграцiйними процесами, що вiдбувалися пiсля Другоi свiтовоi вiйни Болгарiя стала моноетнiчною краiною. Зараз 85,67% населення краiни становлять болгари (до яких належать i македонцi, яких офiцiйно визнано етнiчними болгарами). Внаслiдок тривалого перебування у складi Туреччини найчисельнiшою нацiональною меншиною у цiй краiнi i турки (9,4%), якi проживають переважно у сiльськiй мiсцевостi на пiвнiчному сходi та пiвднi краiни. Окрiм того, у Болгарii мешкаi значна кiлькiсть циган (близько 3,7% населення), вiрменiв (0,16%), а також румунiв, iвреiв та грекiв. Болгарiя i також досить однорiдною за релiгiйним складом. 83,5 % ii мешканцiв сповiдують православтАЩя, 8,5% i мусульманами, а 1,5% тАУ прибiчники католицизму. РЖдентичнiсть Хоча теперiшнi болгари i нащадками тюркського племенi тАЮбулгартАЭ, якому i завдячують своiю назвою, проте внаслiдок асимiляцii ще в X ст. цей народ остаточно словтАЩянiзувався. Бiльше того, саме болгарам з iхнiми просвiтниками Кирилом та Мефодiiм схiднi словтАЩяни завдячують своiю писемнiстю. Подальша iсторична доля болгар складалася вкрай драматично, оскiльки краiна понад 500 рокiв перебувала пiд турецьким гнiтом, у звтАЩязку з чим здатнiсть населення зберегти свою словтАЩянську мовну, культурну та релiгiйну спадщину заслуговуi неабиякоi поваги. Обговорення теми iдентичностi набуло нового iмпульсу у цiй краiнi пiсля вiдмови болгар вiд побудови соцiалiзму i завдяки потребi самостiйно, без протекцii старшого брата шукати власне мiсце помiж свiтовоi спiльноти. Так зародилася дискусiя, в ходi якоi лунали заяви щодо кiмеро-фракiйськоi чи гуно-болгарськоi домiнанти в iдентифiкацii сучасних мешканцiв Болгарii. Цiкаво, що зi змiною зовнiшньополiтичних орiiнтирiв у болгарськiй iсторiографii автоматично змiнювалася риторика, i якщо за часiв СРСР болгари активно наголошували на своiму словтАЩянствi, а зараз такi розмови лунають дедалi рiдше. Водночас, треба визнати, що славiстика у Болгарii залишаiться досить потужною i, що саме болгарське населення в переважнiй своiй бiльшостi продовжуi iдентифiкувати себе зi словтАЩянською спiльнотою. Вища освiта На початку 90-х рокiв у Болгарii було запроваджено платну вищу освiту, що на думку мiнiстра освiти РЖгора Дамянова сприяло збiльшенню числа студентiв у краiнi. Зараз в Болгарii iснуi 38 вищих навчальних закладiв, де здобуваi освiту 150 тис. студентiв. До числа найбiльших унiверситетiв входять Софiйський, Пловдiвський i Тарнавський. Цьогорiчним бюджетом передбачено 4,2% вiд ВВП витратити на освiту (що вище минулорiчну цифру 3,7% вiд ВВП). Варто зауважити, що iснуi активне спiвробiтництво мiж болгарськими та украiнськими вузами, у якому беруть участь 16 вищих закладiв освiти з Украiни. З огляду на значну болгарську дiаспору в Украiнi, 13,6 тис. учнiв в Одеськiй, Миколаiвськiй, Запорiзькiй областях та в Криму вивчають у школах болгарську мову. Що ж до Болгарii, то украiнську мову та лiтературу там викладають у Софiйському, Благоiвградському Великотирнiвському унiверситетах.Болгарiя i також досить однорiдною за релiгiйним складом. 83,5 % ii мешканцiв сповiдують православтАЩя, 8,5% i мусульманами, а 1,5% тАУ прибiчники католицизму. (за оцiнкою на 1997 рiк) складаi 8,24 млн. чоловiк, В найбiльших мiстах: Софiя (1141000 чоловiк), Пловдiв (379000 чоловiк), Варна (315000 чоловiк). Згiдно перепису 1985 року, населення складало 8,9 млн. чоловiк. Зниження чисельностi населення пояснюiться масовою емiграцiiю турок в кiнцi 1980-х рокiв. Етнiчнi групи: болгари - 85%, турки - 9%, вiрмени, цигани, греки, слов'яни-македонцi. Мова: Офiцiйний - болгарський. Також уживаються росiйський, англiйський, нiмецький. Релiгiя: болгарська православна церква - 85%, iслам - 12%, католицизм, протестантизм, iудаiзм.

2.1 Розселення

Один з найшвидших i легальних способiв отримати громадянство РЖспанii, а значить i РДС i варiант через громадянство Еквадору! Що стосуiться Еквадору - буквально вчора було передано повiдомлення про те, що можливе отримання громадянства РЖспанii жителям Еквадору пiсля двох рокiв легального перебування в РЖспанii. Отже громадянство Еквадору для багато кого може дати у результатi i паспорт РДС. Можливо також отримання громадянства Еквадору за три тижнi! Збережеться також ваше основне громадянство. Ця пропозицiя буде цiкава перш за все тим, у кого i грошi i бажання мати друге громадянство. У зв'язку з урбанiзацiiю i розвитком курортного бiзнесу все бiльше населення переселяiться у мiста та на пiвдень краiни. Ця стаття розрахована саме на категорiю iммiгрантiв, яка не може розраховувати на бiзнес-iммiграцiю, яка не може купити або вiдкрити свiй бiзнес вiдразу унаслiдок браку фiнансових коштiв. Також ця стаття може зацiкавити в першу чергу тих, хто не в змозi отримати вiзу i виiхати куди-небудь до РЖрландii або Англiю, або навiть до Францii (вiзи достатньо важко отримати громадянам з Середньоi Азii, Кавказу), для тих, хто хоче бiльш упевненого майбутнього для своii сiм'i i маi для цього вельми обмеженi засоби.

2.2 Соцiальний рiвень життя

Змiнити таке становище можна було за допомогою розвитку кооперацii. РЖнiцiатором здiйснення програми модернiзацii в аграрнiй сферi виступила БЗНС, лiдер якоi А. Стамболiйський як голова коалiцiйного уряду iнiцiював прийняття вiдповiдних законiв. Народнi збори ухвалили закон ВлПро консорцiумВ», за допомогою якого до серпня 1920 р. планувалось передати державному консорцiуму монополii на експорт зернопродуктiв. Консорцiум мав забезпечити закупiвлю збiжжя за твердими цiнами безпосередньо у виробникiв та кооператорiв. Левова частка (90 %) доходiв консорцiуму надходила до фонду пiдтримки розвитку сiльського господарства.В умовах, коли болгарське суспiльство болiсно переживало наслiдки Влдругоi нацiональноi катастрофиВ», проект виводу краiни з кризи запропонувала аграрна партiя - БЗНС. Агра-ристи виступали за створення Влегалiтарного суспiльстваВ», яке буде ТСрунтуватися на приватнiй власностi на засоби виробництва, а експлуатацiя людини працi буде заборонена. XV з'iзд БЗНС (1919) затвердив програму радикальних реформ, для здiйснення яких пропонувалася цiла низка заходiв на пiдтримку та захист з боку держави сiльгоспвиробникiв. Болгари звичайно мають декiлькох близьких друзiв з свого соцiального круга. Дружба мiж членами груп рiзних рiвнiв соцiальноi iiрархii зустрiчаiться рi

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

About Canada

Economy in South Korea

РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii