Дiяльнiсть РДвропейського банку реконструкцii та розвитку

Киiвський нацiональний унiверситет

iменi Тараса Шевченка

РЖнститут мiжнародних вiдносин

Кафедра мiжнародних економiчних вiдносин та свiтового господарства

бакалаврська робота

на тему:

тАЮРДБРР тАЭ

студента IV курсу

вiддiлення тАЮМiжнароднi економiчнi

вiдносини

Лагойди Тараса Петровича

Науковий керiвник

доц. Негода А.В.

Киiв-2010

Змiст

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ, ВНУТРРЖШНЬО тАУ ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНИЙ МЕХАНРЖЗМ ТА СТРУКТУРА РДБРР

1.1 ВаПередумови та iсторiя створення РДБРР

1.2 ВаОсновнi цiлi та функцii дiяльностi РДБРР

1.3 ВаДжерела фiнансування та iнструменти реалiзацii дiяльностi РДвропейського банку реконструкцii та розвитку

ВИСНОВКИ ДО РОЗДРЖЛУ 1

РОЗДРЖЛ 2. МЕХАНРЖЗМ НАДАННЯ КРЕДИТРЖВ РДБРР

2.1 Життiвий цикл проекту: складовi та етапи

2.2 Критерii оцiнки проектiв

2.3 Постпроектна оцiнка ефективностi реалiзацii проектiв за участю РДБРР

2.4 Оцiнка ефективностi виконання проектiв РДБРР у 2008р

ВИСНОВКИ ДО РОЗДРЖЛУ 2

РОЗДРЖЛ 3. СПРЖВПРАЦЯ УКРАРЗНИ З РДБРР

3.1 Аналiз реалiзацii попереднiх стратегiй дiяльностi РДБРР в Украiнi до 2007 року

3.2Стратегiчнi орiiнтири у спiвпрацi РДБРР та Украiни вiдповiдно до програми спiвробiтництва мiж Урядом Украiни та РДБРР на 2007-2010 роки

3.3 Проекти РДБРР в Украiнi у 2010 роцi

ВИСНОВКИ ДО РОЗДРЖЛУ 3

Список використаних джерел

ДОДАТКИ

Вступ

Актуальнiсть теми дослiдження. Мiжнароднi фiнансовi органiзацii i найбiльш активними рушiйними силами у стимулюваннi глобалiзацiйного розвитку. Дiяльнiсть глобальних фiнансових iнституцiй, а саме РДвропейського банку реконструкцii та розвитку i чинником, який суттiво впливаi на розвиток економiки, реалiзацiю програм, спрямованих на ринкове реформування, структурну перебудову народного господарства та стабiлiзацiю нацiональноi валюти. Отже, i виникаi потреба в дослiдженнi дiяльностi РДБРР, його впливу на розвиток процесiв у мiжнародному економiчному середовищi.

У рiзнi часи проблемами дiяльностi мiжнародних фiнансових органiзацiй займалися як вiтчизнянi, так i iноземнi вченi-економiсти. Серед них, наприклад, такi захiднi представники як Г.Браун, Дж.Вулфенсон, В.Говард; росiяни РЖ.Герчикова, А.Кiрiiв, Л.Красавiна, В.Коллонтай, Г.Чуфрiн, В.Широков та багато iнших. Цим проблемам присвяченi також дослiдження вiдомих украiнських учених О.Бiлоруса, А.Гальчинського, В.Чужикова, В.Новицького, Б.Кваснюка, Л.Кiстерського, Г.Климка, Д.ЛуктАЩяненка, М.Павловського, Ю.Пахомова, О.Плотнiкова, А.РумтАЩянцева, В.Степаненка, А.Фiлiпенка, В.Хорошковського, та iн.

Таким чином, актуальнiсть цiii теми зумовлюiться тим, що формування глобальноi економiчноi системи i вiдносно новим процесом, який економiчною наукою ще не вивчений, так само як не вивчено i роль мiжнародних фiнансових органiзацiй в ньому. Цi знання i необхiдними для розбудови науково обТСрунтованоi стратегii спiвробiтництва Украiни з мiжнародними iнституцiями i виявлення мiсця краiни у глобальнiй економiчнiй системi.

Мета та завдання дослiдження. Основною метою цiii роботи i аналiз i теоретичне осмислення цiльовоi функцii РДБРР та механiзму реалiзацii його дiяльностi, який певним чином визначаi мiсце краiн у глобальнiй економiчнiй системi.

Поставлена мета зумовила необхiднiсть вирiшення такихзавдань:

В· визначити роль мiжнародних фiнансових органiзацiй у глобальнiй регулятивнiй системi;

В· дослiдити еволюцiю моделi кредитноi полiтики РДБРР та висвiтлити прiоритетнi напрями дiяльностi РДБРР;

В· дослiдити основнi iнструменти та механiзми реалiзацii кредитноi полiтики РДБРР;

В· розкрити сучасний стан спiвробiтництва Украiни та РДБРР у кредитнiй сферi, здiйснити комплексну оцiнку ефективностi реалiзацii ключових програм i проектiв РДБРР;

В· оцiнити перспективнi напрями i сфери спiвробiтництва Украiни та РДБРР у майбутньому.

ОбтАЩiктом дослiдження i дiяльнiсть РДвропейського банку реконструкцii та розвитку як мiжнародноi фiнансовоi органiзацii глобального рiвня за своiю органiзацiйно-економiчною структурою та сферою дii.

Предметом цього дослiдження i система мiжнародних економiчних вiдносин, що виникають на основi механiзму реалiзацii цiльовоi функцii РДБРР у його впливi на формування глобальноi економiчноi системи.

Методологiя дослiдження. Методологiчну основу дослiдження становлять фундаментальнi положення теорii мiжнародноi економiки стосовно закономiрностей розвитку свiтового господарства та ролi в ньому мiжнародних органiзацiй. В першому роздiлi, при розкриттi сутностi мiжнародних фiнансових органiзацiй використовувалися методи науковоi абстракцii, поiднання аналiзу та синтезу, системного пiдходу, причинно-наслiдковi звтАЩязки. В другому роздiлi роботи, в аналiтичнiй частинi, де дослiджувалися особливостi реалiзацii механiзму дiяльностi РДБРР, використовувалися методи логiчного й iсторичного, кiлькiсно-якiсного аналiзу, статистичнi методи, методи порiвняльного аналiзу. У завершальному третьому роздiлi основним науковим методом був метод причинно-наслiдкових, логiчних та функцiональних звтАЩязкiв та залежностей.

Теоретичну основу роботи склали економiчнi дослiдження вiтчизняних та зарубiжних учених. При написаннi роботи використовувались матерiали Державного комiтету статистики, Мiнiстерства економiки та з питань iвропейськоi iнтеграцii, Мiнiстерства фiнансiв Украiни. Фактологiчною та статистичною основою слугували щорiчнi звiти РДБРР, аналiтичнi розробки РДБРР.

Наукова новизна роботи полягаi втому, що наукове опрацювання проблеми ролi РДБРР в мiжнародному економiчному спiвтовариствi стало предметом цiлiсного дослiдження, в процесi якого були отриманi такi найбiльш суттiвi результати, якi розкривають особистий внесок у розвтАЩязання дослiджуваноi проблеми та конкретизують новизну:

В· розкрито роль мiжнародних фiнансових органiзацiй у формуваннi глобальноi економiчноi системи, завдяки чому було доведено, що мiжнароднi фiнансовi органiзацii i провiдним субтАЩiктом формування цiii системи, оскiльки за своiю сутнiстю iнституцiйно-органiзацiйною природою i масштабами дii i глобальними;

В· висунуто й аргументовано положення про те, що результатом реалiзацii цiльовоi функцii РДБРР i формування глобальноi економiчноi системи, що проявляiться у (1) посиленнi взаiмозалежностi нацiональних валютно-фiнансових систем краiн-членiв цих органiзацiй, (2) зниженнi рiвня автономностi нацiональних органiв влади краiн-реципiiнтiв у сферi прийняття рiшень стосовно нацiонального економiчного розвитку;

В· розкрито особливостi реалiзацii цiльовоi функцii РДБРР в Украiнi.

Практичне значення одержаних результатiв дослiдження полягаi в тому, що робота дозволяi вiдстежити роль РДБРР в мiжнародному економiчному спiвтовариствi та виявити мiсце в цьому процесi Украiни. Останнi i необхiдним при розробцi зовнiшньоекономiчноi стратегii Украiни, зокрема стратегii вiдносин з мiжнародними фiнансовими органiзацiями.

РОЗДРЖЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ, ВНУТРРЖШНЬО тАУ ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНИЙ МЕХАНРЖЗМ ТА СТРУКТУРА РДБРР

1.1 Передумови та iсторiя виникнення РДБРР

Наприкiнцi 80х рокiв свiтове суспiльство все бiльше переконувалось в необхiдностi створення та розширення таких мiждержавних установ як РДБРР, МВФ,РДРЖБ. Це було викликано неможливiстю багатьох держав самотужки долати кризи iнфляцii, безробiття, що було викликано полiтичною ситуацiiю, модернiзацiiю усiх сфер життя.

РДвропейський банк реконструкцii i розвитку i мiжнародною органiзацiiю i був створений згiдно з пiдписаною 29 травня 1990 року в Парижi Угодою для сприяння реформ в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи в звтАЩязку з переходом краiн цього регiону до орiiнтованоi на ринок економiки. Засновниками банку i 40 краiн тАУ усi краiни РДвропи (окрiм Албанii), США, Канада, Мексика, Марокко, РДгипет, РЖзраiль, Японiя, Нова Зеландiя, Австралiя, Пiвденна Корея та двi мiжнароднi органiзацii тАУ РДвропейський економiчний союз i РДвропейський iнвестицiйний банк, а також ряд краiн Схiдноi РДвропи. В заснуваннi банку брав також участь колишнiй СРСР.

Членами РДБРР окрiм iвропейських краiн можуть бути усi члени Мiжнародного валютного фонду. Угода про створення РДБРР i результатом декiлькох нарад експертiв з пiдготовки тексту Угоди i трьох зустрiчей представникiв краiн-членiв в Парижi 15-16 сiчня, 8-11 березня та 9 квiтня 1991 р., а також особистоi участi майбутнього президента РДБРР Жака Атталi. На сьогоднi РДБРР фiнансуi проекти тiльки в таких краiнах: Азербайджан, Киргизька Республiка, Словенiя, Албанiя, Латвiя, Таджикистан, Арменiя, Литва, Туркменiстан, Бiларусь, Молдова, Узбекистан, Болгарiя, Монголiя, Украiна, Боснiя и Герцеговина, Польща, Хорватiя, БЮР Македонiя, Росiя, Чорногорiя, Угорщина, Румунiя, Естонiя, Грузiя, Сербiя, Казахстан, Словакiя.

Така оперативнiсть при створеннi мiжнародного фiнансового iнституту пояснюiться тим, що соцiальнi i економiчнi перетворення, якi вiдбулися у 80-х роках в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи, призвели до економiчноi i полiтичноi перебудови, а також до зниження виробництва i зовнiшньоi торгiвлi, розладу фiнансовоi сфери, погiршенню рiвня життя, соцiальним та нацiональним конфлiктам в регiонi. Це перетворило краiни Центральноi та Схiдноi РДвропи (разом з колишнiм СРСР) в небезпечних сусiдiв, якi не тiльки не вiдповiдали процесу iвропейськоi iнтеграцii, але й могли його ускладнити i затримати. При створеннi тексту Угоди i деяких принципiв дiяльностi РДБРР використовувався досвiд практичноi роботи провiдних мiжнародних фiнансових iнститутiв, наприклад МВФ, а також регiональних банкiв розвитку.

Офiцiйно вважаiться, що РДБРР було створено 15 квiтня 1991 р. в Лондонi. Ця дата i саме датою, коли РДБРР розпочав своi операцii.

[48, с. 320-331].

Створення РДБРР було необхiдне не тiльки для надання фiнансовоi допомоги краiнам Центральноi та Схiдноi РДвропи, але й для змiцнення iнтеграцiйних процесiв на континентi. Створення РДБРР, на думку його засновникiв, повинно було стати пiдТСрунтям iдиноi iвропейськоi структури, яка надалi мусить призвести до створення конфедерацii. Необхiдно було iнтегрувати спiвробiтництво з краiнами Заходу в межах спiльного економiчного простору за допомогою адмiнiстративних, фiнансових, i культурних iнфраструктур.

Особливiстю РДБРР i вдала спроба зберегти вплив iвропейських краiн в регiональнiй органiзацii за допомогою розподiлу акцiй таким чином, що при голосуваннi краiни-члени РДС разом з РДЕС та РДРЖБ зберiгають бiльшiсть у 51%, що закрiплене в пунктi 2 статтi 5 Статуту РДБРР. Це прагнення пояснюiться передусiм бажанням не допустити, щоб США зайняли провiдне мiсце в регiональному банку розвитку в РДвропi, як це сталося практично у всiх МКФО. При вступi, краiни РДС разом з РДЕС та РДРЖБ мали 51% акцiй, США тАУ 10%, Японiя, ФРГ, Великобританiя, Францiя, РЖталiя тАУ по 8,5%. Сьогоднi Нiмеччина маi 10% акцiй у звтАЩязку з вiдповiдним перерахунком квот пiсля обтАЩiднання з НДР, яка спочатку була самостiйним членом.

На частку СРСР припадало 6% акцiй. Пiсля пiдписання в груднi 1991 року в Алма-Атi документу, що означав припинення iснування СРСР та створення дванадцяти незалежних держав, зтАЩявилось питання про роздiл квоти СРСР в Банку. Колишнi радянськi республiки претендували на свою частку в 6% статутного капiталу, а також на частину вже внесеного в акцiонерний капiтал РДБРР внеску. Це питання було розвтАЩязане колишнiми республiками СРСР та керiвництвом РДБРР таким чином: Росiя отримала 4% статутного капiталу, краiни СНД тАУ останнi 2%, в тому числi Украiна тАУ 0,8%, держави Прибалтики тАУ по 0,1% з нерозподiлених акцiй. Квота Росii в капiталi РДБРР складаi 40 тис. акцiй, що дозволило Росiйськiй Федерацii призначити свого директора в Раду директорiв РДБРР. [38, с. 311-332]

1.2 Основнi цiлi та функцii дiяльностi РДБРР

Цiлi та функцii РДБРР витiкають з мети створення самого банку, якою насамперед i створення безтiньовоi ринковоi економiки, прозорого управлiння та сприяння екологiчному розвитковi без негативних наслiдкiв у довгостроковiй перспективi. Полiтична спрямованiсть дiяльностi РДБРР видiляi цей Банк серед iнших мiжнародних кредитно-фiнансових iнститутiв але окрiм того, велику роль вiдiграють й екологiчнi питання. РДБРР являi собою так званий банк-гiбрид, оскiльки поiднуi в собi як функцii банку розвитку, який надаi середньо та довгостроковi кредити, а також банкiвськi гарантii, а також виступаi в ролi iнвестора, оскiльки дедалi бiльшу частку своiх операцiй проводить у формi iнвестицiй у акцiонерний капiтал. Головними фiнансовими iнструментами РДБРР i кредити (82%) та iнвестицii в акцiонерний капiтал (20%), питома вага банкiвських гарантiй невисока i складаi лише 2%.

Головними рисами РДБРР на мою думку i:

В· Сильний акцент на умовах, що супроводжують проекти: при наданнi фiнансування РДБРР наголошуi на виконаннi клiiнтом цiлоi низки структурних та iнституцiйних умов з метою полiпшення iнвестицiйного клiмату, прискорення структурних змiн, оптимiзацii корпоративного управлiння;

В· РДБРР тАУ i iдиною мiжнародною фiнансовою iнституцiiю, яка фiнансуi на комерцiйних принципах як проекти розвитку, так i приватний сектор, не надаючи при цьому нiяких тАЬмтАЩякихтАЭ кредитiв або цiнових субсидiй;

В· На вiдмiну вiд комерцiйних банкiв РДБРР здатний брати на себе полiтичнi ризики, оскiльки краiни операцiй i водночас акцiонерами, а також ризик конвертованостi валют (унаслiдок статусу преференцiйного кредитора борг РДБРР не пiдлягаi реструктуризацii), рiзноманiтнi комерцiйнi ризики (завдяки регiональнiй спецiалiзацii та унiкальному досвiдовi), а також перед проектнi ризики при розробцi великих проектiв у державному секторi (завдяки фондам технiчноi допомоги, якi надаються акцiонерами).

Текст Угоди про заснування РДБРР даi повне уявлення про цiлi та задачi дiяльностi цього банка, регламентуi його дiяльнiсть. У вiдповiдностi до статтi 1 глави 1 Угоди про РДБРР, цiль Банка тАУ сприяння переходу до вiдкритоi економiки, орiiнтованоi на ринок, а також розвитку приватноi та пiдприiмницькоi iнiцiативи в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи, що визнають принципи багатопартiйноi демократii, плюралiзму та ринковоi економiки та втiлюють iх у життя.

Тому, виходячи з тексту про заснування РДБРР можна видiлити такi функцii:

1) Сприяння через приватних та iнших зацiкавлених iнвесторiв налагодженню, вдосконаленню та розширенню продуктивноi, конкурентоздатноi та приватнопiдприiмницькоi дiяльностi, зокрема, малим та середнiм пiдприiмствам;

2) Залучення внутрiшнього та iноземного капiталу, а також керiвного досвiду для досягнення цiлей Банку;

3) Сприяння продуктивним iнвестицiям, включаючи iнвестицii у сферу послуг та фiнансiв та у вiдповiдну iнфраструктуру, коли це i необхiдним для пiдтримки приватноi та пiдприiмницькоi iнiцiативи, сприяючи тим самим створенню конкурентного клiмату та пiдвищенню продуктивностi працi, рiвня життя, а також покращенню умов працi;

4) Надання технiчноi допомоги в пiдготовцi, фiнансуваннi та впровадженнi вiдповiдних проектiв, як окремих, так i в межах спецiальних iнвестицiйних програм;

5) Стимулювання та заохочення розвитку ринкiв капiталу;

6) Пiдтримка обТСрунтованих та економiчно життiдiяльних проектiв, в яких бере участь понад одного члена-одержувача;

7) Сприяння у своiй дiяльностi екологiчно здоровому та стiйкому розвитку.

Останнi задачi внесенi до Статуту РДБРР з урахуванням досвiду МКФО, причому якщо частина з них (iнвестицii, структурнi перетворення, технiчна допомога, модернiзацiя iнфраструктури) знаходить своi вiдображення в статутах органiзацiй, то в статутних документах МКФО, створених до РДБРР, немаi навiть згадки про поняття тАЬекологiятАЭ, хоч на практицi цi iнститути стикаються з питаннями захисту навколишнього середовища. Функцiя РДБРР щодо збереження навколишнього середовища записана в пунктi 1 статтi 2 Статуту РДБРР, у вiдповiдностi з якою Банк сприяi тАЬсвоiю дiяльнiстю екологiчно здоровому та стiйкому розвиткутАЭ. Банк визнаi наявнiсть серйозних екологiчних проблем в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи та враховуi принцип екологiчно здорового розвитку у всiй своiй дiяльностi, включаючи технiчне сприяння та iншi операцii, а також пiдтримуi конкретнi природоохороннi проекти. РДБРР видiляi прiоритети, якi стосуються здорового розвитку економiки та захисту навколишнього середовища. До них вiдносяться:

1) Сприяння краiнам регiону в формуваннi екологiчноi полiтики для пiдвищення якостi навколишнього середовища;

2) Заохочення розвитку промисловостi для виробництва екологiчно чистих товарiв та послуг;

3) Органiзацiя та пiдтримка спецiальних дослiджень та програм з розвтАЩязання регiональних та нацiональних екологiчних проблем та сприяння екологiчнiй освiтi;

4) Втiлення у життя системи екологiчноi оцiнки всiх проектiв РДБРР;

5) Консультацiя з екологiчного аналiзу;

6) Включення екологiчних умов в угоди;

7) Впровадження та спостереження за конкретними програмами з контролю та покращенню навколишнього середовища. [25, с. 153-174]

Статут РДБРР i регулятором не тiльки економiчних, а й полiтичних процесiв. До загальних полiтичних вимог РДБРР можна вiднести стабiльнiсть полiтичних режимiв, що пояснюiться бажанням повернути кошти, наданi у вiдповiдностi з договором з конкретним урядом про кредит, а також заборона на участь краiни у воiнних дiях та на використання наданих кредитiв на воiннi цiлi. Поява цих положень у статтях Статуту РДБРР тАУ обтАЩiктивний результат розвитку системи МКФО. Хоч статути створених до РДБРР мiжнародних кредитно-фiнансових iнститутiв i забороняють втручатись у полiтичне життя краiн-членiв, i це передусiм стосуiться органiзацiй унiверсального характеру, фактично вони впливають на полiтичнi процеси в краiнах-членах й обумовлюють надання коштiв полiтичними умовами. Саме РДБРР вперше отримав закрiплений договором полiтичний мандат, у вiдповiдностi з яким Банк повинен сприяти розвитку демократii, створюючи демократичнi iнститути, контролюючи забезпечення захисту iнтересiв меншостi, попереджаючи загрозу порушення прав людини. Банк виходить з того положення, що неможливо створити ринкову економiку та демократiю, не маючи демократичноi держави та сильних структур влади. Банк сприяi розвитку законодавства в краiнах-членах, яке дозволяi розробити бюджет та податкову полiтику, заохочуi створення структур ринковоi економiки, необхiдних для появи приватного сектора. Таким чином, полiтична спрямованiсть дiяльностi РДБРР видiляi цей Банк серед iнших мiжнародних кредитно-фiнансових iнститутiв.

Мета, з якою створювався РДБРР, полягаi у пiдтримцi краiн-членiв у проведеннi структурних i галузевих економiчних реформ, включаючи демонополiзацiю та приватизацiю, зi стратегiчним завданням цiлковитоi i iнтеграцii iхнiх економiк у свiтовий економiчний простiр шляхом:

В· органiзацii, модернiзацii та розширення виробничоi конкурентоспроможностi i приватнопiдприiмницькоi дiяльностi, передусiм малих i середнiх пiдприiмств (РДБРР повинен не менш нiж 60% своiх ресурсiв направляти в недержавний сектор);

В· мобiлiзацii нацiонального та iноземного капiталу, впровадження сучасних високоефективних форм i методiв управлiння;

В· iнвестицiй у виробництво з метою створення конкурентного середовища i пiдвищення продуктивностi, якостi життя та полiпшення умов працi;

В· надання технологiчноi допомоги в пiдготовцi, фiнансуваннi та реалiзацii перспективних проектiв;

В· стимулювання й заохочення розвитку ринкiв капiталу;

В· реалiзацii великих i економiчно обТСрунтованих проектiв, у яких заiнтересованi бiльш нiж одна краiна-реципiiнт;

В· сприяння екологiчно безпечному розвитковi.

ВаРДБРР спiвпрацюi з iншими iнвесторами i кредиторами в наданнi кредитiв i гарантiй, а також iнвестуваннi коштiв у акцiонернi капiтали. Ця дiяльнiсть доповнюiться кредитуванням iнфраструктури або iнших проектiв у державному секторi, орiiнтованих на пiдтримку iнiцiатив у приватному секторi.

Банк приймаi до розгляду проекти, якi надходять з будь-яких джерел. Найважливiшою умовою при розглядi отриманого звернення, яке визначаi подальшу долю такого проекту, i якiсть наданих матерiалiв та те, чи вiдповiдають вони свiтовим стандартам в галузi проектного фiнансування. Основними обтАЩiктами кредитування РДБРР i приватнi фiрми чи державнi пiдприiмства, що пiдлягають приватизацii а також новi компанii, включно спiльнi пiдприiмства з мiжнародними iнвестицiями. РДБРР фiнансуi рiзноманiтнi галузi, проте слiд зазначити, що РДБРР не фiнансуються такi види дiяльностi:

1) Оборонна промисловiсть;

2) Тютюнова промисловiсть;

3) Виробництво засобiв, заборонених мiжнародним правом;

4) РЖгорний бiзнес;

5) Виробництва та процеси, якi негативно впливають на навколишнi середовище.[36, с 47-53]

1.3 ВаДжерела фiнансування та iнструменти реалiзацii дiяльностiРДвропейського банку реконструкцii та розвитку

РДБРР представляi собою поiднання комерцiйного банку та банку розвитку, тобто основною задачею Банку i фiнансування проектiв, якi сприяють розвитку економiки, проте, Банк проводить свою дiяльнiсть, керуючись принципом самоокупностi. Треба також звернути увагу i на те, що саме фiнансуi банк. Це i рiзнi галузi, окрiм оборонноi та тютюновоi промисловостi, а також проектiв iгорного бiзнесу, а саме : кредити для комерцiйних пiдприiмств, кредити для проектiв у галузi, розвитку iнфраструктури, iнвестицii в статутнi фонди пiдприiмств, гарантii. При цьому вiдсоткова ставка по кредитах РДБРР встановлюiться з певною маржею над базовою ринковою ставкою (LIBOR). Для кредитiв, якi надаються пiд гарантiю уряду краiни-позичальника, ця ставка дорiвнюi LIBOR +1% (маржа Банку). Це i вигiдним для краiн-позичальникiв, тому що при поверненнi кредиту враховуються такi фактори як полiтичнi ризики, комерцiйнi ризики, та контАЩюнктура ринку.

На сьогоднi статутний капiтал РДБРР складаi бiльш нiж 16 млрд. дол. Загальна номiнальна сума акцiй, що пiдлягають оплатi, складаi 5,3 млрд. дол., що вiдповiдаi 30% первiсного дозволеного до випуску акцiонерного капiталу. Крiм того, 125 акцiй не пiдлягають розподiлу мiж членами РДБРР. Маючи найвищий кредитний рейтинг (ААА), Банк вправi залучати кошти на мiжнародних ринках капiталiв за найвигiднiшими ставками. Капiтальнi ресурси Банку включають прибутки, якi вилучаються з iнвестицiй Банку, статутний капiтал, залученi кошти та кошти, отриманi за рахунок погашення позик або гарантiй Банку, а також будь-якi iншi фiнансовi кошти та прибутки, якi не i частиною ресурсiв спецiальних фондiв Банку.

Спецiальнi фонди включають кошти, спрямованi у вiдповiдний спецiальний фонд, та прибутки, отриманi вiд iнвестицiй, що були зробленi з ресурсiв спецiальних фондiв. Першi два вiдкритих спецiальних фонди були створенi у квiтнi 1992 року в рамках Балтiйськоi iнвестицiйноi програми, прийнятоi мiнiстрами економiки та фiнансiв пiвнiчних краiн (Данii, РЖсландii, Норвегii, Фiнляндii та Швецii). Головна мета програми тАУ сприяти розвитку приватного сектора шляхом пiдтримки дрiбних та середнiх пiдприiмств у Латвii, Литвi та Естонii. РЖншi краiни та багатостороннi органiзацii можуть вносити кошти в цi фонди. Ресурси спецiальних фондiв використовуються, як правило, для пiльгового кредитування низькорентабельних галузей соцiальноi iнфраструктури та надання технiчноi допомоги .[20, с. 251тАУ254]

За Статутом РДБРР у вiдповiдностi до пункту 3 статтi 11 Банк передбачаi, що не менше 60% його зобовтАЩязань повиннi бути повтАЩязанi з фiнансуванням приватного сектора. Дiяльнiсть РДБРР включаi сприяння розвитку приватного сектора, змiцненню фiнансових закладiв та правових систем, а також розвитку iнфраструктури, необхiдноi для пiдтримки приватного сектора. Тобто Банк виконуi подвiйну функцiю тАУ банку розвитку на 40% та дiлового банку на 60%.

Видiляють два основних метода фiнансування проектiв РДБРР: прямий i через посередникiв. РЖнструменти прямого фiнансування: РДБРР надаi пряме фiнансування на конкретнi проекти за лiнiiю приватного сектора, структурноi перебудови i приватизацii, а також фiнансуi iнфраструктуру, яка забезпечуi цю дiяльнiсть. Основними одержувачами кредитiв банку i спiльнi пiдприiмства, особливо за участю iноземних спонсорiв. Слiд зазначити, що РДБРР надаi перевагу фiнансуванню розвитку приватних пiдприiмств.

Банк пропонуi широкий набiр фiнансових iнструментiв та гнучко пiдходить до розробки схем фiнансування проектiв. Мiнiмальна сума кредиту банку складаi 5 млн. iвро, проте в цьому питаннi банк може виявити гнучкiсть, якщо проект маi принципово важливе значення для краiни.

РДБРР надаi кредити, умови яких враховують конкретнi вимоги кожного проекту. Банк може взяти кредитний ризик або цiлком на свiй баланс, або синдикувати його частину на ринку. Кредит може забезпечуватися активами позичальника чи бути конвертований в акцii або передбачати участь в акцiонерному капiталi. Банк видаi кредити (i внаслiдок цього вимагаi iхнього повернення) у кожнiй iз вiльноконвертованих валют, головним чином, у доларах США та iвро.

При кредитуваннi приватних комерцiйних пiдприiмств, кредити надаються без права стягнення з iноземних спонсорiв пiсля початку здiйснення проекту. Пiдставою для видачi кредиту i рух готiвки за проектом та вказана в проектi можливiсть погасити кредит протягом обумовленого термiну. Кредит у бiльшостi випадкiв надаiться пiд гарантiю майна. Переважно термiни вкладень складають 3-7 рокiв при процентнiй ставцi LIBOR + кредитна маржа. Процентна ставка включаi в якостi змiнноi LIBOR тАУ лондонську мiжбанкiвську ставку. Процентна ставка може бути як плаваючою, так i фiксованою. Величина процентноi ставки залежить також вiд конкретного проекту. Кредитна маржа вiдображаi як державнi, так i комерцiйнi ризики i вiдповiдаi контАЩюнктурi ринку синдицiйних кредитiв. Рiвень маржi залежить вiд спiввiдношення попиту на кредит та його пропозицii, термiну позики та iн.

Погашення основного боргу здiйснюiться рiвними частками кожнi пiвроку. Вiдповiдно до комерцiйноi практики, при пiдписаннi кредитноi угоди виплачуiться разовий збiр на покриття адмiнiстративних витрат, якi були понесенi Банком при пiдготовцi проекту.

Кредити таких мiжнародних органiзацiй як РДБРР за традицiiю виключаються iз сум державного боргу у випадку його реструктуризацii, i в такий спосiб цi органiзацii мають статус привiлейованого кредитора. Коли РДБРР виступаi головним кредитором, перевагами статусу привiлейованого кредитора можуть скористатися i банки, якi i посередниками наданих кредитiв позичальникам приватного сектора.

РДБРР використовуi такi iнструменти реалiзацii своii дiяльностi:

1. Правова участь в акцiонерному капiталi.

РЖнвестування РДБРР в акцiонерний капiтал може набувати самих рiзних форм, включаючи пiдписку на звичайнi чи привiлейованi акцii. Пропонуються iнвестицii в квазiакцiонерний капiтал, починаючи вiд кредитiв, боргових зобов'язань та векселiв, що приносять доход, i закiнчуючи привiлейованими акцiями, що викуповуються вiльно. Викуповуючи частку в акцiонерному капiталi, РДБРР розраховуi на одержання вiдповiдного доходу на вкладенi кошти. Банк розглядаi можливiсть фiнансування передачi акцiй дiючих пiдприiмств тiльки у випадках приватизацii, коли така передача явно пiдвищить ефективнiсть пiдприiмства, наприклад шляхом удосконалення керування, реконструкцii пiд керiвництвом нових власникiв або злиття з iншою компанiiю.

2. Гарантii.

РДБРР може допомогти позичальникам в одержаннi доступу до капiталу шляхом надання гарантiй. Гарантii можуть бути, як вiд усiх ризикiв, так i у формi часткових гарантiй у вiдношеннi конкретних ризикiв, але у всiх випадках максимальний ризик повинний бути вiдомим та чiтко визначеним, а кредитний ризик повинний бути прийнятним.

РДБРР не видаi гарантiй за експортними кредитами. Гарантiя дозволяi залучати додатковi кошти, але ii використання здорожчуi позику. На практицi цей iнструмент в РДБРР використовуi рiдко i тiльки разом з iншими iнструментами. РДБРР може також гарантувати розмiщення акцiй, випущених державним чи приватним пiдприiмством.

3. РЖнструменти фiнансування за допомогою посередникiв.

Чимало проектiв i недостатньо великими, щоб РДБРР мав можливiсть фiнансувати iх прямо. З метою полегшення доступу до фiнансових ресурсiв пiдприiмцям i малим фiрмам РДБРР надаi пiдтримку таким фiнансовим посередникам, як мiсцевi комерцiйнi банки, банки мiкрокредитування, фонди акцiонерного капiталу та органiзацii, що займаються фiнансовим лiзингом. РЖнвестицiйнi вимоги вiдповiдають принципам роботи РДБРР, але рiшення про кредитування тих чи iнших малих або середнiх пiдприiмств посередники приймають самостiйно. Фiнансовi посередники РДБРР займаються кредитуванням рентабельних та обТСрунтованих проектiв, спрямованих на розвиток приватного сектора. Кожен банк маi своi вимоги та iнвестицiйнi лiмiти. Незважаючи на те, що банк в переважнiй бiльшостi випадкiв не надаi пряме фiнансування малим i середнiм пiдприiмствам, у нього i низка iнструментiв для роботи з ними. А саме: кредитнi лiнii, софiнансування, участь в акцiонерному капiталi iнвестицiйних фондiв, механiзм сприяння розвитку торгiвлi та участь в акцiонерних капiталах банкiв.

4. Кредитнi лiнii.

З метою фiнансування необхiдних кредитiв РДБРР надаi вiдiбраним для цього фiнансовим посередникам пряме середньо-та довгостроковi кредитнi лiнii. В окремих випадках аналогiчне довгострокове фiнансування РДБРР надаi i урядам, якi потiм направляють цi кредити по каналах комерцiйних чи iнвестицiйних банкiв для фiнансування приватних малих та середнiх пiдприiмств.

5. Софiнансування.

РДБРР прагне залучати iнших учасникiв до софiнансування у проектах. Успiшне залучення капiталу iз зовнiшнiх джерел для фiнансування проектiв, спонсором яких виступаi банк, збiльшуi загальний обсяг коштiв для фiнансування iнших проектiв. До потенцiйних зовнiшнiх джерел фiнансування вiдносяться комерцiйнi банки та мiжнароднi фiнансовi органiзацii, експортно-кредитнi агенцii та iншi офiцiйнi джерела. Для багатьох позичальникiв доступ до комерцiйного софiнансування, яке надане мiжнародною фiнансовою органiзацiiю, i першим кроком до самостiйного виходу на ринки комерцiйного капiталу. РДБРР здiйснюi софiнансування проектiв разом з мiсцевими та iноземними банками. У цих випадках робота щодо пiдготовки та експертизи проектiв передоручаiться софiнансуючому банку, але при прийняттi кожного рiшення про кредитування враховуються принципи фiнансування i кредитування РДБРР.

РЖснують наступнi форми софiнансування: спiльне фiнансування, паралельне фiнансування, синдицiювання, участь у синдицiюваннi.

Спiльне фiнансування тАУ здiйснюiться в тих випадках, коли кредити, наданi РДБРР i учасниками софiнансування, використовуються у визначених погоджених частках для фiнансування того самого чи набору комплекту товарiв i послуг, необхiдних для проекту.

Паралельне фiнансування - здiйснюiться в тих випадках, коли кредити РДБРР i учасникiв софiнансування використовуються для фiнансування рiзних комплектiв товарiв i послуг [32; с.62].

Синдицiювання тАУ залучення iнших фiнансових установ до кредитування на пiдставi пiдготовлених банком документiв на умовах, в основному подiбних тим, на яких готовий здiйснювати кредитування сам банк [32; с.74].

Участь у синдицiюваннi здiйснюiться в тих випадках, коли РДБРР зобов'язуiться фiнансувати весь кредит, а пiд час чи пiсля оформлення кредиту продаi участь у ньому iншому чи банку чи банкам.

6. Участь в акцiонерних капiталах iнвестицiйних фондiв.

РДБРР бере участь у дiяльностi iнвестицiйних фондiв, якi, у свою чергу, вкладають капiтал в малi та середнi приватнi пiдприiмства, якi розширюються. Цi фонди займаються конкретним регiоном, краiною або галуззю, мають на мiсцях представництва. Основнi iнвестицiйнi критерii цих фондiв вiдповiдають загальним iнвестицiйним принципам РДБРР.

7. Механiзм сприяння розвитку торгiвлi.

РДБРР також залучаi мiсцевi банки до своiх програм сприяння торгiвлi. Це змiцнюi iх репутацiю як надiйного партнера i забезпечуi iм бiльш широкий вихiд на мiжнародний ринок торгового капiталу. У рамках цих програм РДБРР видаi частковi гарантii оплати угод мiсцевих банкiв, розрахунки за якими здiйснюються за допомогою акредитивiв.

РДБРР бере на себе комерцiйнi i полiтичнi ризики неплатежу з боку банку-емiтента, а вони беруть на себе ризик мiсцевих компанiй. Вигоду вiд цiii програми отримують як iмпортери, так i експортери, з яких не стягуiться комiсiя. Комiсiя за видачу гарантii сплачуiться банком, який замовляi гарантiю РДБРР [25;c 70].

РДБРР видаi гарантii на широкий дiапазон товарiв i послуг, у тому числi на товари широкого вжитку, товари сировинноi групи, машини та устаткування, енергопостачання, iнженерно-технiчнi роботи, будiвництво, технiчнi та iншi послуги. Передбачаiться можливiсть видачi гарантiй на деякi види виробництва, що стосуються навколишнього середовища, але в цьому випадку необхiдно проведення попереднього екологiчного обстеження. Крiм того, вiдповiдно до програми сприяння розвитку торгiвлi не дозволяiться фiнансування певних видiв дiяльностi та виробництва деяких речовин.

Клiiнтам мiсцевих банкiв iз приватного сектора також можуть надаватися кошти у виглядi обiгового капiталу, торгового капiталу, а також середньо-та довгострокових вкладень. При цьому завжди враховуiться специфiка потреб клiiнтiв.

У рамках програми сприяння торгiвлi в Украiнi працюють два банки, якi визначив РДБРР: Приватбанк i Перший украiнський мiжнародний банк.

8. Участь в акцiонерних капiталах банкiв.

Головним завданням РДБРР i пiдтримка i розвиток здоровоi i конкурентоздатноi сфери фiнансових послуг. З цiiю метою РДБРР iнвестуi кошти в акцiонернi капiтали приватизованих та приватних банкiв. Головними критерiями РДБРР i орiiнтацiя на приватний сектор, корпоративне керування та компетентний менеджмент.

Особливiсть РДБРР в тому, що вiн, на вiдмiну вiд Свiтового банку, фiнансуi не бiльше 35% витрат при створеннi новоi компанii або 35% довгостроковоi капiталiзацii при фiнансуваннi компанii, яка вже здiйснюi свою дiяльнiсть. При цьому РДБРР може допомогти знайти партнерiв на частку, що залишилась. Банк працюi на основi принципу тАЬспiвфiнансуваннятАЭ, тобто вкладаi в програму тiльки третину своiх коштiв, залучаючи до спiвробiтництва iнших учасникiв. Схема капiталiзацii проектiв РДБРР:

тАУ 35% - кредит РДБРР;

тАУ 25% - пай iноземного спонсора;

тАУ 15% - синдицiйований кредит;

тАУ 15% - пай мiсцевого спонсора;

тАУ 10% - пай iнших кредиторiв.

Слiд вiдзначити, що частка РДБРР в проектi може бути збiльшена до 49%. Як правило, для проектiв у приватному секторi надаiться не бiльше 2/3 потрiбноi суми у формi позики та не менше 1/3 тАУ у виглядi акцiонерного капiталу. Вiд iнших учасникiв проекту звичайно повиннi надходити додатковi фiнансовi ресурси. Спiвпрацюючи з iншими комерцiйними банками, iнвестицiйними фондами, державними експортно-iмпортними органiзацiями за сприянням в отриманнi кредитiв, Банк, такими чином, перекладаi частину проектного ризику на ринковий механiзм. В результатi один долар, який iнвестуi банк, залучаi в проект додатково два долари. РДБРР не ставить своiю умовою вiдшкодування збиткiв за рахунок захiдного спонсора або партнера в тих випадках, коли проект зазнаi невдачi. Вiдсотки за кредити враховують можливiсть iхнього неповернення. Банк вимагаi вiд компанiй страхувати своi ризики, якщо це можливо. Слiд вiдзначити, що, використовуючи рiзноманiтнi механiзми фiнансування, РДвропейський банк реконструкцii та розвитку за час свого iснування досяг значних результатiв, особливо в краiнах Центральноi РДвропи тАУ Польщi, Чехii, Словаччинi, Угорщинi, а також в прибалтiйських краiнах тАУ Латвii, Литвi, Естонii. Бiл

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)