Моделювання галузевих документальних потокiв як засобу спостереження за розвитком галузi (на прикладi культури i мистецтва)

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Теоретичнi засади вивчення документального потоку

1.1 Поняття документальний потiк

1.2 Галузевi iнформацiйнi потреби i документальний потiк як чинники створення системи забезпечення певноi галузi

1.3 ВаМетоди оцiнки галузевого документального iнформацiйного потоку

Роздiл 2. Моделювання галузевих документальних потокiв культури i мистецтва

2.1 Характеристика галузi культури i мистецтва

2.2 РЖнформацiйне забезпечення галузей культури та мистецтва за допомогою документального потоку

2.3 Монiторинг документального потоку з культури i мистецтва

Висновки

Список використаноi лiтератури та неопублiкованих документiв

Додатки

Вступ

Актуальнiсть теми.

Вивчення документального iнформацiйного потоку i важливим для наукового дослiдження будь-якоi проблеми. У всьому свiтi дослiдження ДРЖП i самим важливим предметом, без знання якого неможливо визначити ситуацiю з любоi проблеми. Тому вивчення галузевих документальних iнформацiйних потокiв, як провiдноi частини наукового потенцiалу та наукових ресурсiв, даi можливiсть визначити перспективу прiоритетних напрямiв наукових дослiджень. А вирiшення питання забезпечення науковою iнформацiiю фахiвцiв даi можливiсть пов'язати науковi дослiдження з практикою, втiлити iнновацiйнi процеси та на основi аналiзу свiтового документального потоку з окремо взятоi науковоi проблеми дозволить не тiльки пiдняти вiтчизнянi розробки на сучасний рiвень, а й допоможе впровадити свiтовi досягнення та передовий досвiд в повсякденну роботу фахiвцiв кожноi галузi.

Стан науковоi розробленостi теми

Останнiм часом важливим напрямком бiблiометричних дослiджень став аналiз галузевих документних потокiв, що складають репертуар вiтчизняноi книги. Однак репертуар книги з проблем культури та мистецтва ще не був об'iктом полiаспектного вивчення i тому викладач РДГУ М.С. Костенко дослiджуi репертуар вiтчизняноi книги з культури та мистецтва.

Вiдчуваiться певний дефiцит у наукових статтях з питань висвiтлення галузевого документального потоку. Загалом дослiджень i публiкацiй iз зазначеноi теми не так й багато. Методи оцiнки галузевого документального потоку висвiтлюi у своiх публiкацiях Л. Ладушевська.

Бабенко Ж.В. дослiджуi документальнi потоки 90-х рр. ХХ ст.

Монiторинг ВлКраща книгаВ» опублiковуi Т. Нiкiтiнська, а В. Ступак проводить ВлМонiторинг украiнськоi пресиВ». С. Буряк проводить аналiз за 2007 рiк украiнського книговидання.

Документальний потiк юридичних наук вивчають такi науковцi як О. Васюк. Документальний потiк з полiтики дослiджують Л. Кочубей, А. Кривогуз, А.Ф. Федорчук. Серед фахiвцiв, якi в останнi роки безпосередньо займалися вивченням документальних потокiв iсторичноi тематики, варто назвати РЖ. Мiлясевич, Л. Кочубей, О. Михайлова та iн. Ще у 1997 р. РЖ. Мiлясевич оприлюднила результати вивчення документального потоку з iсторii Волинi, яке проводилося з метою виявлення процесiв, що вiдбувалися у наукових дослiдженнях вказаноi територii в перiод 1991тАФ1996 рр.

Серйознi спроби вiдслiдкувати основнi тенденцii в документальних потоках з iсторичних наук належать Л. Кочубей. У своiму дослiдженнi "Потiк видань з iсторичних наук як база формування реферативних журналiв" вона подала розгорнуту картину надходження документального потоку з iсторii до Книжковоi палати Украiни за певний хронологiчний перiод тАФ 1998тАФ2001рр. Вивченням сучасних документальних потокiв з iсторii займаiться О. Полiтова, вона вивчаi значно ширший, нiж аналiзований ранiше, обсяг наукових фахових видань, якi i важливим пiдТСрунтям для iсторико-дослiдницькоi дiяльностi. Мета дипломноi роботи полягаi у висвiтленнi особливостей моделювання галузевих документальних потокiв як засобу спостереження за розвитком галузi (на прикладi культури i мистецтва).

Завдання дипломноi роботи обумовленi ii метою:

- висвiтлити теоретичнi засади документального потоку;

- розкрити поняття документальний потiк;

- проаналiзувати галузевi iнформацiйнi потреби i документальний потiк як чинники створення системи забезпечення певноi галузi;

- охарактеризувати методи оцiнки галузевого документального iнформацiйного потоку;

- дослiдити методику моделювання галузевих документальних потокiв культури i мистецтва;

- дати характеристику галузi культури i мистецтва в Украiнi;

- проаналiзувати як здiйснюiться iнформацiйне забезпечення галузей культури та мистецтва за допомогою документального потоку;

- провести монiторинг документального потоку з культури i мистецтва.

ОбтАЩiкт дослiдження: Галузевий документальний потiк.

Предмет дослiдження: Моделювання галузевих документальних потокiв як засiб спостереження за розвитком галузi (на прикладi культури i мистецтва).

Для реалiзацii поставлених мети та завдань було використано такi методи наукового дослiдження: аналiз, синтез, моделювання, абстрагування, узагальнення.

Теоретична цiннiсть полягаi в систематизацii iнформацii про галузевий документальний потiк як засiб спостереження за розвитком певноi галузi.

Практична цiннiсть полягаi в тому, що обТСрунтована концептуальна модель створюi надiйне теоретико-методологiчне пiдТСрунтя для практичноi реалiзацii стратегiчного завдання проведення дослiдження з висвiтлення галузевого документального потоку, зокрема з проблем культури i мистецтва.

Структура дипломноi роботи зумовлена метою та задачами дослiдження, логiкою викладу ii результатiв. Робота складаiться з перелiку скорочених слiв, вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури та додаткiв.

У вступi обТСрунтовано актуальнiсть теми, сформульовано мету i задачi, визначено обтАЩiкт, предмет, методи i базу дослiдження. Розкрито розробленiсть теми, теоретичне i практичне значення одержаних результатiв.

У першому роздiлi ВлТеоретичнi засади документального потокуВ» обТСрунтовано поняття документальний потiк, висвiтлено галузевi iнформацiйнi потреби i документальний потiк як чинники створення системи забезпечення певноi галузi, а також наведено наукометричнi методи оцiнки галузевого документального iнформацiйного потоку.

Другий роздiл ВлМоделювання галузевих документальних потокiв культури i мистецтваВ» присвячений характеристицi галузi культури i мистецтва, аналiзу iнформацiйного забезпечення культури i мистецтва за допомогою документального потоку, а також проведено монiторинг документального потоку з культури i мистецтва.

Висновки узагальнюють дане дослiдження.

Роздiл 1. Теоретичнi засади документального потоку

1.1 Поняття "документальний потiк"

Поняття "документальний потiк" (ДП) було введене у бiблiографiчну практику в 60-тi роки, а впродовж 70-80-х рокiв сформульовано його сучасне визначення як тематично зв'язаноi множини документiв, що функцiонуi у суспiльствi в певний короткий промiжок часу[28,с.25]. ДП тотожно вiдображаi в кожний момент свого iснування накопиченi знання - гiпотези, теорii, факти про стан, структуру та зв'язки соцiальних явищ.

Тематична структура ДП - це вiдносна поширенiсть документiв певноi тематики у загальному потоцi та смисловi зв'язки мiж ними[28,с.25].

Розвиток ДП закономiрно зумовлений процесами соцiального пiзнання свiту, тому даний потiк можна визначити як вибiркове вiдображення в документальнiй формi результатiв суспiльноi дiяльностi. ДП вiдображаi в кожний конкретний момент свого iснування накопиченi людством знання з рiзних галузей. Таким чином, аналiз ДП дозволяi виявити стан розвитку певноi галузi (сфери життя суспiльства). Зокрема, у даному дослiдженнi монiторинг документального потоку з культури i мистецтва даi можливiсть виявити тенденцii розвитку лiтератури з цiii галузi.

Суттiвою рисою ДП i наявнiсть тiсних взаiмозв'язкiв мiж первинними документами. Це дозволяi характеризувати його як цiлiсне функцiонально значиме явище у суспiльствi.

З поняттям тАЮдокументальний потiк" спiввiдноситься поняття ,документальний масив", що визначаiться як множина документiв, нагромаджених у суспiльствi протягом тривалого промiжку часу [3,с.77]. ДП постiйно оновлюiться, змiнюiться за своiю тематикою, типовидовою структурою тощо. А ДМ вiдзначаiться стабiльнiстю внутрiшньоi структури.

Документальний потiк формуiться з книг i статей в перiодичних i неперiодичних виданнях i iнших документах. В залежностi вiд характеру обробки даних, якi мiстяться в них документи прийнято роздiляти на первиннi i вториннi.

Документальний потiк тАУ це сукупнiсть функцiонуючих в суспiльствi документiв.

В первинних документах мiстяться безпосереднi результати наукових дослiджень i розробок, нова наукова iнформацiя, факти, iдеi i т.п. Первиннi документи тАУ це книги, брошури, монографii, збiрники статей i художнiх творiв, перiодичнi i подовжувальнi видання, рекламнi видання.

У вторинних документах мiстяться результати аналiтико-синтетичноi обробки одного чи декiлькох первинних документiв або данi про них. До вторинних документiв вiдносяться рiзнi види збiрникiв i енциклопедичних видань, каталогiв, бiблiографiчнi видання, огляди, дайджести. Вториннi документи виконують двi основнi функцii:

Огляд тАУ документ, створений в результатi аналiзу i синтезу iнформацii з первинних документiв. З його допомогою можливе швидке отримання iнформацii по буд-якiй проблемi.

Дайджест тАУ фрагменти текстiв багатьох документiв i рiзних авторiв, пiдiбраних по однiй темi.

Вони, так як i первиннi, можуть бути перiодичними, неперiодичними, подовжувальними виданнями.

Подовжувальнi видання тАУ видання,якi виходять через певнi промiжки часу по мiрi накопичення матерiалу.

Видовий склад документiв рiзний i формуiться на основi рiзних ознак, головною з яких i тАУ цiльове призначення. Нижче даiться класифiкацiя документiв по цiй ознацi.

Офiцiйнi документи створюються для регламентацii i регулювання всiх сфер життiдiяльностi людини i суспiльства.

Таким чином, ДП i об'iктом бiблiографiчноi дiяльностi. Для забезпечення якостi бiблiографiчноi моделi потоку (достовiрностi, повноти, точностi) i збiльшення ii прогностичних можливостей потрiбнi не епiзодичнi дослiдження потоку документiв, а безперервне й багатоаспектне спостереження за його розвитком. У зв'язку з тим одним iз завдань даного дипломного дослiдження став монiторинг ресурсiв з культури та мистецтва для виявлення тенденцiй iх формування в Украiнi.

Наповненiсть тiii чи iншоi рубрики залежить не тiльки вiд актуальностi проблематики, а й вiд широти спектру питань, що до неi ввiйшли, та вiд кiлькостi профiльних перiодичних i продовжуваних видань. Видова структура ДП - це поширенiсть документiв певних типiв, видiв i жанрiв у потоцi. Вивчення видовоi структури ДП передбачаi визначення частки, а також iнтерпретацiю ролi кожного компонента в потоцi. ДП з культури i мистецтва складають документи двох типiв: неперiодичнi та перiодичнi i продовжуванi [28,с.25].

Аналiзуючи статистику вiтчизняного книговидання, яка здiйснюiться на основi обов'язкового примiрника, що надходить в Книжкову палату, можна простежити основнi напрями випуску ДП. Станом на грудень 2007 року, за кiлькiстю назв перше мiсце займаi полiтична i соцiально-економiчна лiтература, яка становить 27,2 % до загальноi кiлькостi назв i 26,9 % до загального тиражу. Порiвняно з 2006 роком, кiлькiсть назв збiльшилась на 427 друк, од., тиражi зросли на 5,23 млн. пр., на другiй сходинцi тАФ художня лiтература (15,6 % i 11,8 %), кiлькiсть назв збiльшилась на 326 друк, од., а тиражi, навпаки, зменшились на 1,23 млн. пр. Далi видання розташувались таким чином: лiтература з освiти та культури (14,8 % i 33,4 %) тАФ кiлькiсть назв збiльшилась на 509 друк, од., тиражi зменшились на 2,29 млн. пр., технiчна лiтература (14,3 % i 8,0 %) тАФ порiвняно з 2006 роком, кiлькiсть назв збiльшилась на 162 друк, од., тиражi зросли на 188,7 тис. пр., видання для дiтей та юнацтва (6,9 % i 9,1 %) тАФ кiлькiсть назв збiльшилась на 351 друк, од., тиражi зросли на 1,37 млн. пр. Менше як за назвами, так i за тиражами видаiться лiтератури з книгознавства, преси та полiграфii; у порiвняннi з 2006 роком, кiлькiсть видань зменшилась на 16 друк, од., тиражi зменшились на 40,8 тис. пр., лiтератури унiверсального змiсту видасться менше на 58 друк, од., тиражi зменшились на 219,2 тис. пр.[6,с.10] [Дод.1.].

Аналiз ДП за цiльовим призначенням показуi, що в 2007 роцi домiнуi навчальна та методична лiтература, у процентному вiдношеннi до загальноi кiлькостi назв становить 33,6 % i 37,6 % до загального тиражу, але порiвняно з 2006 роком, не зважаючи на збiльшення кiлькостi назв на 580 друк, од., тиражi зменшились на 2,28 млн. пр., лiтературно-художнiх видань надруковано 15.6 % до загальноi кiлькостi назв i 11,8 % до загального тиражу, порiвняно з 2006 роком, кiлькiсть назв збiльшилась на 326 друк, од., тиражi також зменшились на 1,23 млн. пр., наукових видань надруковано 14,8 % до загальноi кiлькостi назв i 1,9 % до загального тиражу, порiвняно з 2006 роком кiлькiсть назв збiльшилась на 73 друк, од., тиражi зменшились на 520,3 тис. пр. [6,с.10] [Дод.2.].

Динамiка украiнського книговидання за назвами i тиражами представлена дiаграмами [Дод.3.]. З дiаграми [Дод.3.]видно, що в порiвняннi з минулими роками, спостерiгаiться тенденцiя до збiльшення назв, якщо не враховувати незначне зменшення у 1992, 1994, 1996 та у 1999 роках.

Прирiст кiлькостi назв книжок у 2007 роцi маi бути найбiльшим за всi роки незалежностi Украiни. Прогнозуiмо збiльшення книговидання й за тиражами, у порiвняннi з минулим роком, на 790,4 тис. пр. [6,с.12].

1.2 Галузевi iнформацiйнi потреби i документальний потiк як чинники створення системи забезпечення певноi галузi

Проблема вивчення РЖП актуальна для дослiдникiв з рiзних наукових напрямiв. В наукових доробках фахiвцi вживають термiни: абсолютнi та фактично задоволенi, суспiльнi, колективнi, iндивiдуальнi та професiйнi РЖП. До визначення сутностi РЖП вони дотримуються методологiчноi концепцii об'iктивноi природи i потреби, роздiлення потреби i свiдомостi[17,с.44].

Серед факторiв, що впливають на РЖП користувачiв, можна вказати умови професiйноi дiяльностi, науковий та iнформацiйний потенцiал, стереотипи, що склалися пiд час пошуку i опрацювання iнформацii. Вивчати змiст РЖП можна за допомогою дослiдження професiйноi дiяльностi людини.

На характер РЖП, загалом, впливають такi фактори як рiвень iнформацiйноi культури, запас iнформацii, а вони в свою чергу залежать вiд освiти, характеру роботи, стажу, вiку, науковоi квалiфiкацii. Потiм у рамках кожноi групи вiдбуваiться подальша диференцiацiя споживачiв з урахуванням професiйних, iндивiдуальних та iнших факторiв[17,с.44].

Для вивчення РЖП застосовують рiзнi методи. Так, О. Остапов проводить аналiз деяких методiв вивчення iнформацiйних потреб i зазначаi, що найпоширенiший з них тАФ це метод анкетування, коли потреби визначаються за допомогою анкет, що розсилають користувачам iнформацii.

В.Маркусова та О.Чорний так класифiкують методи дослiдження РЖП:

1.Методи, запозиченi з конкретно-соцiологiчних дослiджень: опитування (анкетування та iнтерв'ю); аналiз документних джерел (запити, бiблiотечнi формуляри).

2. Традицiйнi методи iнформатики: аналiз бiблiографiчних посилань, дослiдження зворотного зв'язку при рiзних видах iнформацiйного обслуговування [19,с.42].

На необхiднiсть вивчення РЖП у комплексi вказують автори багатьох праць. Не винятком i робота украiнського вченого М. Слободяника. Вiн подiляi методи вивчення РЖП на документнi (аналiз iнформацiйних потокiв, читацьких вимог, читацьких формулярiв, бiблiографiчних посилань); соцiологiчнi (анкетування, iнтерв'ю. бесiди, експертнi оцiнки); аналiтичнi (аналiз закономiрностей розвитку об'iктiв iнформування, професiйна дiяльнiсть фахiвцiв, сутнiсть та характер завдань, що вирiшують фахiвцi, синтезування ситуацii) i вiдзначаi iхнi переваги та суттiвi недолiки, що зумовлюють необхiднiсть iх використання у комплексi[19,с.42].

В роботi соцiологiчноi служби застосовують такi методи: збору та узагальнення матерiалiв: опитування, аналiз бiблiотечноi документацii, облiк читацького попиту, спостереження, методи експертних оцiнок та математико-статистичнi [8,с.30]

Удосконалювання iнформацiйного забезпечення користувачiв неможливо без наукових дослiджень походження, характеру i динамiки iхнiх РЖП. Бiблiотечне iнформацiйне середовище не може бути комфортним, якщо не здатна повноцiнно i високоякiсно задовольняти РЖП своiх користувачiв.

РЖП в першу чергу випливаi з професiйноi дiяльностi користувачiв, що визначена конкретними цiлями i задачами. РЖншими словами, для будь-якоi органiзацii притаманнi визначенi особливостi (специфiка) дiяльностi, що визначають специфiчнi РЖП. Саме в ходi рiшення поставлених задач, реалiзацii цiлей дiяльностi виникаi потреба звертання до iнформацii. Тому специфiка дiяльностi i визначаi сутнiсть РЖП.

Будь-яке дослiдження в галузi вивчення РЖП повинно починатися з вивчення споживача iнформацii. Розробленi рiзнi класифiкацii користувачiв, що базуються на рiзних ознаках, серед яких статус органiзацii, вид дiяльностi, адмiнiстративно-посадовi функцii.

В якостi загальноi кiнцевоi мети iнформацiйного обслуговування виступаi сприяння задоволенню РЖП членiв суспiльства. У зв'язку з цим вивчення особливостей РЖП розглядаiться як основа формування системи iнформацiйного обслуговування. Данi про РЖП в тiй чи iншiй формi використовуються при комплектуваннi й органiзацii збереження iнформацiйних фондiв, у процесi iнформацiйного, iнформацiйно-бiблiографiчного обслуговування споживачiв iнформацii та на iнших важливих етапах дiяльностi iнформацiйно-бiблiотечних систем[19,с.43].

Розглядаючи РЖП як метазасiб професiйноi дiяльностi, потрiбно висвiтлювати ii через призму документного ринку, як кумулятора соцiально-необхiдноi документноi iнформацii, що становить базову складову iнфоресурсу рiзних типiв бiблiотек. Аналiз репертуару документного ринку (споглядальний) певною мiрою гарантуi якiсну характеристику документального фонду бiблiотек.

Суспiльно-полiтична iнформацiя тАФ багатовимiрний феномен. РЗi змiст вiдрiзняiться комплекснiстю й багатоаспектним вiдображенням суспiльного життя, обсяг i досить значним, а межi невиразними. РЖнформацiя у сферi полiтичних наук мiстить вiдомостi про рiзноманiтнi тенденцii соцiального розвитку, суспiльно-полiтичнi течii, концепцii, полiтичнi явища, тобто вiдображаi полiтичне життя суспiльства. Подiбна iнформацiя не може бути полiтично нейтральною, вона, як правило, виражаi полiтичну й iдеологiчну спрямованiсть. У зв'язку з цим суттiве значення маi повнота iнформацii тАФ необхiдно брати не окремi факти, а всю iх сукупнiсть, що стосуються конкретноi проблеми, щоб не виникало враження iх довiльного вибору, а також для досягнення науковоi адекватностi iнформацii реферату й першоджерела. Одночасно важливо слiдкувати за тим, щоб не було штучного поiднання окремих уривкiв iз тексту першоджерела тАФ реферат i новою специфiчною науковою роботою. Незалежнiсть iнформацii вiд того, хто ii створюi, у сферi суспiльних наук проявляiться менше, нiж у природничих i технiчних науках. Доля iнформацii суспiльно-полiтичного змiсту тiсно пов'язана з ii автором тАФ його свiтоглядними орiiнтацiями, статусом, науковою репутацiiю. Вiдомостi про автора роботи сприймаються як важлива частина змiсту iнформацii[27,с.21].

У зв'язку iз зазначеними специфiчними рисами змiсту суспiльно-полiтичноi iнформацii ii представлення маi ряд особливостей.

Основним носiiм суспiльно-полiтичноi iнформацii i стаття в перiодичних i продовжуваних виданнях як самий оперативний вид науковоi публiкацii. Це зумовлюiться глобальними трансформацiйними процесами, зокрема перехiдним станом украiнського суспiльства, коли значна частина полiтичноi iнформацii дуже швидко втрачаi актуальнiсть. З цiii причини для реферування важливо зумiти вiдiбрати саме тi матерiали, що вiдображають основнi напрями й тенденцii суспiльних перетворень; подають новi, оригiнальнi точки зору на полiтичнi процеси та явища; висвiтлюють подii та аналiзують теорii, актуальнi сьогоднi, а також тi, що матимуть помiтний вплив на розвиток суспiльства в майбутньому.

Характерними рисами мовного представлення суспiльно-полiтичноi iнформацii i термiнологiчна невизначенiсть i специфiка стилю. Представники рiзних наукових шкiл оперують рiзними системами понять i термiнiв для викладу своiх теорiй та iнтерпретацii соцiальних явищ. Таким чином, утворюiться термiнологiчний бар'iр, тому, ознайомлюючи споживачiв iнформацii з новими поглядами, новими теорiями, нерiдко доводиться пояснювати значення тих чи iнших термiнiв, що призводить до збiльшення обсягу реферату. Крiм того, у матерiалах суспiльно-полiтичноi тематики автори поряд iз загальноприйнятим науковим стилем мовлення можуть користуватися публiцистичними прийомами, надаючи висловленню своii точки зору яскравого полемiчного забарвлення, тодi як реферат повинен вiдрiзнятись чiткiстю й точнiстю формулювань, логiчнiстю й послiдовнiстю викладу матерiалу, вiдсутнiстю другорядних деталей i несуттiвих подробиць. Щоб реферат мав найбiльшу семантичну адекватнiсть, еквiвалентнiсть, стислiсть i логiчну послiдовнiсть, необхiднi вiдповiднi лексичнi й граматико-стилiстичнi засоби [27,с.21].

Потреба споживачiв в iнформацii зумовлюi ii рух. Суспiльно-полiтична iнформацiя вiдрiзняiться чималим розсiянням, оскiльки вона мiститься не лише у спецiальнiй лiтературi, а й зустрiчаiться у виданнях сумiжноi тематики й ненаукових виданнях. Специфiчною рисою передачi суспiльно-полiтичноi iнформацii i ii обмеженiсть. Це зумовлено низьким рiвнем типовостi полiтичних явищ i процесiв. РЖнформацiя, що вiдображаi соцiально-полiтичнi явища одного регiону, однiii краiни, не завжди потрiбна й прийнятна для вирiшення подiбних проблем в iншому регiонi чи iншiй краiнi. Обмеженiсть руху суспiльно-полiтичноi iнформацii в часi й просторi також зумовлюiться труднощами ii перекладу, пов'язаними з використанням авторами таких понять мовою оригiналу, для яких складно знайти еквiвалент мовою реферату, що вiдбиваiться на якостi й швидкостi перекладу. Важливою особливiстю руху в часi суспiльно-полiтичноi iнформацii поточного характеру i ii швидке старiння, зумовлене iнтенсивними суспiльними перетвореннями. Однак треба враховувати, що фундаментальнi працi не втрачають своii iнформацiйноi цiнностi протягом тривалого часу. Так, твори визначних полiтичних дiячiв i науковцiв залишаються актуальними протягом столiть.

Отже, специфiка суспiльно-полiтичноi iнформацii в загальних рисах була проаналiзована стосовно змiсту та представлення, а також руху в часi й просторi. Саме з ними пов'язанi особливостi ДП з полiтики й практичнi проблеми його обробки.

1.3 Методи оцiнки галузевого документального iнформацiйного потоку

Вивчення ДП i важливим для наукового дослiдження будь-якоi проблеми.

Галузевi документальнi iнформацiйнi потоки (ДРЖП) тАФ це система, що складаiться з взаiмопов'язаних елементiв, якими i не тiльки власне документи, а й iх окремi бiблiографiчнi ознаки: обсяг, шифр, оперативнiсть, старiння, цитування, термiнологiя та iн. Для iх дослiдження, а також потокiв, утворених ними, використовують бiблiометричнi та наукометричнi методи.

Останнiм часом важливим напрямком бiблiометричних дослiджень став аналiз ГДП, що складають репертуар вiтчизняноi книги. Репертуар книги з проблем культури та мистецтва дослiджуi викладач РДГУ М.С. Костенко, дане дослiдження висвiтлено в другому роздiлi даноi дипломноi роботи.

Щоб зробити аналiз бiблiометричних показникiв iнформацiйного потоку вироблено ряд методик, таких як: кластерний аналiз, контент-аналiз, метод ключових слiв, пропускного аналiзу та бiблiографiчного поiднання, анкетний метод, якi вивчають рiзнi властивостi документального потоку [29,с.19]. Для повноi характеристики потоку документiв, його структури, внутрiшнiх i зовнiшнiх зв'язкiв, динамiки розвитку, виявлення закономiрностей, доцiльно дослiджувати комплекс показникiв [29,с.19].

На сьогоднi запропоновано ряд методiв, що дозволяють в певнiй мiрi обтАЩiктивувати квалiметричнi характеристики змiстовного наповнення документiв, наприклад, метод контент-аналiзу, або кiлькiсного вивчення змiсту документа; семантичний аналiз документiв (експертна оцiнка), який маi в певнiй мiрi суб'iктивний характер, що залежить вiд труднощiв, якi виникають при кiлькiсних вимiрах змiсту документiв [29,с.19]. При iнформацiйному аналiзi наукових проблем iнколи використовуiться iндексацiя документiв ключовими словами. Цей метод, аналогiчний за своiю суттю методу контент-аналiзу i направлений на вивчення тематичноi характеристики текстiв документiв та iх масивiв. Вiн може бути самостiйно названий "методом ключових слiв".

Оригiнальну методику, засновану на використаннi ключових слiв, запропонували Х. Талвоя, Л. Гасман [29,с.19]. Для одержання найвiрогiднiших даних вони рекомендують враховувати всi статтi, якi опублiковано з проблеми, що дослiджуiться. Зважаючи на те, що неможливо вiдiбрати весь потiк першоджерел, використовують ряд вторинних документiв. Аналiз документiв на основi ключових слiв використовують як методичну основу системного аналiзу предметного змiсту потоку документiв, а за допомогою його тАФ науковоi проблеми. При використаннi цього методу стаi можливим моделювання як теоретичних, так i практичних напрямiв науки [лад,с.19]. Цей метод може бути основою для вироблення простих та зручних в застосуваннi iнших методiв дослiдження, якi б визначали новизну, актуальнiсть, дублювання, повторюванiсть iнформацii в документах та ii цiннiсть, як показник технiко-економiчноi ефективностi й наукового прогресу. Це даi можливiсть скласти об'iктивну оцiнку кожноi окремо взятоi проблеми, визначити ii перспективнiсть та новизну, що маi велике значення при плануваннi науково-дослiдних та дисертацiйних робiт.

У документалiстицi широко застосовуiться метод пропускного аналiзу. Це сукупнiсть прийомiв для виявлення пропускiв у попереднiх знаннях. Метод виходить з чiткого формулювання бажаного практичного результату на основi iснуючих потреб у цьому результатi. Як метод iнформатики, визначення пропуску в знаннях може бути методичною основою формування мети наукових дослiджень, вироблення напрямiв дослiджень для отримання нових знань.

З позицii системного пiдходу дослiдження ДРЖП, формальним критерiiм iнформацiйних зв'язкiв документiв з iх цитування. Число посилань тАФ iнформативний iндикатор взаiмозв'язку наукових робiт, що дозволяi виявити тi зв'язки, якi не визначаються явно.

У науцi апарат бiблiографiчних посилань виконуi багатограннi функцii, якi не менш важливi в структурi науки, нiж самi науковi факти. Бiблiографiчнi посилання нерозривно пов'язанi з текстовою частиною наукових публiкацiй, але можуть мати й самостiйне значення, наприклад в покажчиках наукових посилань i надавати суттiву допомогу вченим, бiблiотечним та iнформацiйним працiвникам при проведеннi iнформацiйних пошукiв i рiзноманiтних наукометричних дослiджень, таких як цитат- та кластер-аналiз [29,с.19].

Багатоаспектнi функцii апарату бiблiографiчних посилань обумовлюють широкi можливостi використання методики цитат-аналiзу для оцiнки продуктивностi та внеску в науку вчених i наукових колективiв, прогнозування, виявлення найбiльш значних перiодичних видань, комплектування фондiв бiблiотек, дослiдження динамiки розповсюдження нових наукових методiв i iдей, виявлення "дрiмаючих" робiт, якi спочатку не одержали належного визнання, визначення тенденцiй розвитку науки i технiки, виявлення структури, iнтенсивностi й направленостi iнформацiйних потокiв i наукових комунiкацiй [29,с.19] та iн.

Один з методiв кластер-аналiзу був розроблений ще М. Кестлером в 1963 р. i маi назву методу бiблiографiчного поiднання[29,с.20]. В основi методу Кестлера полягаi принцип взаiмозв'язку мiж двома публiкацiями, якi цитують один i той же документ. РЖнтенсивнiсть взаiмозв'язку 2 публiкацiй визначаiться числом бiблiографiчних посилань, загальних для обох документiв. Другий, досконалiший метод кластер-аналiзу, тАФ метод проспективного зв'язку, був розроблений в 1973 р. одночасно РЖ. Маршаковою i Н. Смоллом. В основi цього методу лежить принцип видiлення взаiмозв'язку мiж двома публiкацiями на основi цитування iх одними й тими ж документами. РЖнтенсивнiсть взаiмозв'язку двох публiкацiй за цими авторами пропорцiйна кiлькостi праць, що посилаються одночасно на обидвi публiкацii. Дослiдження цитованостi одержало широке розповсюдження при проведеннi кластерного аналiзу бiблiографiчних посилань, який засновано на виявленнi кiлькiсного взаiмозв'язку публiкацiй за iх спiвцитуванням. Цей наукометричний метод дозволяi стежити за розвитком тiii чи iншоi галузi науки i технiки, за проникненням ii в сумiжнi; прогнозувати розвиток окремих галузей науки i виявляти лiдерiв у науцi й "класичних" працях; взаiмозв'язок iдей в розвитку науки; механiзми та шляхи зародження i розвитку наукових напрямiв[27,с.21].

У наш час опублiковано порiвняно невелику кiлькiсть робiт, присвячених методологii кластерного аналiзу та його використанню в наукометричних дослiдженнях. Деякi автори використовували в своiх дослiдженнях принципи i методологiю кластерного аналiзу, але побудова iнформацiйних зв'язкiв ними здiйснювалась не спiвцитуванням, а на основi анкетування, взаiмоцитування журналiв, розподiлення публiкацiй рiзних за профiлем журналiв за рубриками реферативного видання. В методичних рекомендацiях Ю. Дупленко та С. Бурчинського описано метод кластерного аналiзу для вивчення ДРЖП з геронтологii, що проводився за допомогою програмноi системи, адаптованоi для обробки реферативно-бiблiографiчних масивiв на ЕОМ. База даних, яка формуiться програмною системою i призначена для проведення кластерного аналiзу, охоплюi iнформацiйний масив у виглядi двох файлiв. Один включаi опис базових (цитованих) документiв, а другий тАФ проспективних (цитуючих) i цi останнi посилаються на базовi. Принцип побудови двох названих пiдмасивiв розроблений, як уже згадувалося вище, Ю. Гарфiлдом i реалiзуiться з 1964 р.[27,с.21]. Метод побудови класифiкацii за допомогою покажчика посилань базуiться на тому, що, вказуючи в бiблiографii при статтi опублiковану ранiше роботу, визначають концептуальний зв'язок мiж двома статтями, так би мовити класифiкують свою статтю за допомогою посилань.

Цiннiсть iнформацii нерозривно пов'язана з метою дослiдження. Тому при визначеннi цiнностi документа необхiдно врахувати ii наявнiсть в документi, оскiльки iнформацiя в цьому випадку може бути оцiнена на основi того, наскiльки вона може принципово вплинути на результати дослiдження. Новизна i вiрогiднiсть, як показники цiнностi документальноi iнформацii, вiдносяться до надважливих, але мало розроблених проблем iнформатики. Для визначення цих показникiв iнформацiйноi дiяльностi використовують метод експертних оцiнок, заснований на iнтуiтивно-емпiричному пiдходi. Новизна розглядаiться як абсолютна, так i вiдносна. Абсолютно новим вважаiться будь-яке дослiдження, що вперше пропонуi яке-небудь рiшення проблеми; вiдносно новим тАФ подальша розробка, пов'язана з вдосконаленням, поглибленням i розширенням дослiджень запропонованого ранiше вирiшення проблеми (розробка по горизонталi). Для оцiнки асимiляцii нового введено наступнi рiвнi: експериментальний, дослiдний та практичний. Вiрогiднiсть наукового документа i мiрилом повноти iнформацii, на основi якого визначаiться правдивiсть документа i складаiться з необхiдноi повноти бiблiографiчного опису i опису проведеного дослiдження. Загальноприйнята структура опису дослiдження, що адекватно вiдображаi структуру експерименту, подана наступними елементами наукового повiдомлення: мета, об'iкт, метод та результати дослiдження. Кожний з цих елементiв маi своi мiрило необхiдноi повноти iнформацii, яку можна виразити в кiлькостi ознак i розробити вiдповiдну вагову шкалу[29,с.20]. Таким чином, створюiться можливiсть кiлькiсноi оцiнки ступеня поданоi iнформацii в описi дослiдження, ранжирування наукових повiдомлень i вибору найбiльш вiрогiдних з них.

Другий показник, що широко вивчаiться, це тАФ старiння документiв. Найчастiше вивчаiться старiння документiв за iх цитуванням. Для цього аналiзують перелiки публiкацiй перiодичних видань (журналiв) i визначають кiлькiсний вмiст процитованих праць рiзного "вiку". Доцiльно для формування однорiдного масиву документiв попередньо вiдiбрати документи одного профiлю чи наукового напряму, оскiльки вiд них залежать темпи старiння. Цитованi документи розташовують в хронологiчному порядку, починаючи з року дослiдження, потiм за допомогою математичноi обробки встановлюють закономiрнiсть старiння (цитування) в залежностi вiд "вiку" документа. Необхiдно вiдмiтити, що вивчення старiння доцiльно здiйснювати не тiльки в порiвняннi з профiлем, а й з видом документа.

Вивчення оперативностi публiкацiй первинних документiв проводять шляхом порiвняння дат надходження документа у видавництво i дат видання. Цi данi, як правило, вказуються в кiнцi джерела iнформацii. В публiкацiях перiодичних видань мiститься дата подання ii в редакцiю. Окрiм вивчення оперативностi видання за проходженням документа в редакцii та видавництвi, в деяких випадках вдаються до дослiдження вiд моменту зародження науковоi iдеi до публiкацii методом анкетування. Анкета включаi приблизний час (дату) зародження iдеi, дату початку i закiнчення дослiдження, дату початку i закiнчення написання статтi, час редагування, друкування, довiдкових перевiрок, пiдгонки пiд журнальний формат, дату надходження в журнал на розгляд, дату прийняття або вiдхилення, дату публiкацii. Допомiжними можуть бути питання: де готувався рукопис (вдома, на роботi, вiд руки, на друкарськiй машинцi або на комп'ютерi), як багато часу автор переробляв рукопис.

Тепер можна коротко сказати про методики аналiзу вторинних наукових документiв i, вiдповiдно, утворених ними ДРЖП. В лiтературi мало придiлялося уваги опису методик дослiдження властивостей i закономiрностей формування вторинних документiв. Вториннi джерела iнформацii дослiджувалися з метою визначення повноти вiдображення в них первинних джерел iнформацii, дублювання при реферуваннi первинних документiв у рiзних вторинних джерелах, а також оперативностi та iнформативностi. Повнота вiдображення первинних джерел у вторинних визначаiться шляхом порiвняння змiсту в профiльному потоцi й у вторинному джерелi (абсолютна повнота), порiвняння числа первинних документiв, вiдображених у рiзних вторинних джерелах (вiдносна повнота). Дослiдженню пiдлягають ступiнь i якiсть (назва) охоплення перiодичних видань рiзними вторинними, виявляються перелiки перiодичних видань, що перетинаються i не перетинаються[9,с.14].

Методика дослiдження дублювання зведена до визначення повторiв вiдображення одного i того ж документа протягом визначеного перiоду в одному й тому ж вторинному джерелi, або, що бiльш розповсюджено, в рiзних. Суть методу в розташуваннi за алфавiтом масивiв вторинних документiв i виявленнi iдентичних документiв за однiiю i тiiю ж градацiiю алфавiтного розташування[29,с.20].

У лiтературних джерелах також описуiться методика аналiзу оперативностi джерел вторинноi iнформацii. Пiд термiном "оперативнiсть" мають на увазi iнтервал мiж появою оригiнальноi публiкацii (статтi, монографii, патенту тощо) i вiдображенням цiii первинноi iнформацii в бiблiографiчному або реферативному виданнi [29,с.20]. У зв'язку з тим визначення оперативностi н

Вместе с этим смотрят:

"Quo vadis": проекцiя на сучаснiсть

"Культура": типология определений

"Русские сезоны" в Париже

French Culture. Traditions and Customs

Old and new wedding customs and traditions in Great Britain and the USA