РЖсторiя селища Добротвiр

Початки iсторii Добротвору сягають 13-го ст. У тi часи Добротвiр належав до Холмськоi землi, а в 14-ому до Белзькоi землi.

Добротвiр лежить над рiчкою Бугом, на пiвнiчний схiд вiд Камiнки Струмиловоi. Спочатку був розсташований на правому березi Бугу, але через частi напади татар мешканцi переселилися на лiвий берег. Рiка Буг та поблизькi лiси були добрим схоронищем перед нападами ворогiв.

В iсторii згадуються татарськi i турецькi напади в 1498 i 1509 рр., вiд яких населення Добротвору й околиць сильно потерпiло. Через те польський король Жигмонт i звiльнив мешканцiв вiд усяких податкiв на вiсiм рокiв. Вiн також установив щорiчний ярмарок на день восьмого вересня i щотижневий у четвер.

В Добротворi було два замки, один з них оборонний, що стояв на правому березi Бугу. Вiд того замку збереглася назва околицi тАЮЗамчиськотАЭ i оборонний рiв до 1955 року, коли бiльшовицька влада побудувала греблю i затопила ту частину Замчиська. РЖсторiя згадуi також що у 1417 роцi в замку перебував литовський князь Витовт.

Добротвiр i оточений присiлками: Бiрок, Забужжя, Воротна, Язвин, Долина, Маiки, Матяшi, Мусii, Рогалi, Рокети. Назви тих присiлкiв походять вiд прiзвищ багатих господарiв, якi мали бiльшi господарства довкруги Добротвору.

Згiдно з переписом населення в 1564-65роках, Добротвiр був мiстечком. Тодi в ньому було 161 хат i такi вулицi: Мостова, Надбужна, Млинова i Волоська. В тому часi Добротвiр належав до Камiнецького староства. Згадуiться там, що тодi в мiстечку було двох священникiв, 16 рибалок, 5 боднарiв, 2 гончарi, 2 шевцi, 3 ковалi, 1 дiгтяр i 6 рiзних яток. Решта населення займалася сiльським господарством i випасом худоби.

Сiм рокiв пiзнiще перепис занотовуi 195 домiв, але велика частина населення вимираi вiд холери. Пiзнiший перепис iз 1662року подаi лише 15 хат. Це наслiдки тодiшнiх воiн.

На присiлку Язвин був монастир Сестер Василiянок, його лiквiдовано 1784р., а церква св. Дмитрiя з цього монастиря перенесено в 1792 роцi на цвинтар у Доброворi.

У 1870р. Ще раз прийшла пошесть холери i забрала багато жертв. Тодi у деякi днi ховали по десять осiб.

На початку 20ст. Добротвiр починаi вiдроджуватися i розбудовуватися. Тодi приходить нове нещастя: в червнi 1906року пожежа нищить 48 господарств, у тому числi парафiяльнi будинки, але 300-лiтня церква залищилася цiлою. Вона стояла ще девтАЩять рокiв. В липнi 1915р. росiйськi вiйська, вiдступаючи з Галичини, спалили центр Добротвору, в тому чилi i старинну церкву та дзвiницю.

Пiсля Першоi свiтовоi вiйни органiзовуiться в Добротворi культурно-освiтнi життя. Засновано читальню тАЮПросвiтитАЭ, драматичний гурток, атакож кооператив та iншi малi пiдприiмства.

У 1931р. в Добротворi було 606 житлових будинкiв i 3325 мешканцiв. За нацiональним складом було: 2508 украiнцiв, 588 полякiв i 229 iвреiв.

Старанням о. Володимира Пашковського в роках 1933-38 побудовано нову церкву в украiно-вiзантiйському стилi. Церкву названо в честь святих Володимира i Олбги. РЗi посвятив владика РЖ.Бучко, який був товаришем о. Пашковського зi студенських часiв. Не довго судилося о. Пашковському служити в новiй церквi. Прихiд бiльшовикiв i переслiдування ними приневолюють його втекти з родиною до Кракова, де вiн перебував до 1941року. З приходом нiмцiв i проголошенням незалежностi Украiни Актом 30 червня 1941 року Добротвiр знову вiдроджуiться. Однак не довго населення радiло вiдносно вiльному життю, бо новий окупант почав забирати молодих людей на примусову працю до нiмеччини, а iнших за полiтичну дiяльнiсть арештовували i засилали в тюрми та концтабори.

Ранньою весною 1944 року фронтова лiнiя наблизилась до Добротвора i 21 березня О. Пашковський з родиною та РЖ.Харко, з двома малолiтнiми синами подплися в далеку дорогу на емiграцiю. Спершу опинилися в селищi Лiщин коло Горлиць на Лемкiвщинi, де о. Пашковський став парохом, а дiти обох родин вписались до гiмназii в м. Криницi.

На початку вересня 1944року нiмецько тАУ бiльшовицький фронт посуваiться у захiдному напрямку. Обидвi родини були приневоленi податися далi на захiд. 10 вересня 1944 року прибули до Староi Любовнi на Словаччинi, а пiзнiше до Тренчiна i далi до Вайнар бiля Братислави. Тут перебулт до квiтня 1945 року. Коли бiльшовики наблизились до Братислави, о. Пашковський з родиною подався через Австрiю до Риму, а РЖ.Харко з синами опинилися в м.Авгсбурзi в Баварii.

Пiсля поновного приходу бiльшовикiв у Захiдну Украiну 1944 року в Добротворi почали розбудовувати нову частину мiста i споруджувати електростанцiю..

У другiй половинi минулого столiття Галичина залишалась мало електрифiкованою. По селах свiтили гасовими лампами, лягали спати з вiдходом дня. У Львiвськiй i сусiднiх областях не було потужноi генеруючоi станцii, тому було прийняте урядове рiшення тАУ спорудити Державну районну електростанцiю. Мiсце для неi вибрали з урахуванням двох вирiшальних факторiв: поруч тАУ вугiльний басейн i рiка Захiдний Буг.

Отож постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 10 липня 1950 року було затверджено рiшення про будiвництво Добротвiрськоi ДРЕС на березi Захiдного Бугу бiля села Добротвiр. В цьому ж роцi Львiвським вiддiленням iнституту тАЮТеплоелектропроекттАЭ були розпочатi дослiднi роботи, розроблено проектне завдання на будiвництво станцii потужнiстю 50 тис. кВт з перспективою дальшого ii розширення.

У 1960 роцi давню частину мiста перейменовано на Старий Добротвiр, а новiй частинi дано назву Добротвiр.

Почалося будiвництво першоi черги ДТЕС у 1951 р. Монтажнi роботи тут виконувались: монтажною дiльницею тресту тАЮКиiвпроменергомонтажтАЭ, монтажною дiльницею тАЮЕлектромонтажтАЭ, монтажною дiльницею управлiння тАЮПiвденьенергомонтажтАЭ, Львiвською обтАЩiднаною монтажною дiльницею тресту тАЮПiвденьенергомонтажтАЭ, спецiалiзованою дiльницею монтажного управлiння тАЮПiвденьенергомонтажтАЭ тресту тАЮПiвденьенергобудтАЭ та спецiалiзованою дiльницею тресту тАЮЗалiзобетонобудтАЭ.

Вiд початку першоi черги i до кiнця третьоi керували будiвництвом Добротвiрськоi ДРЕС: Новiков Борислав Францович, Меркулов Микола Миколайович, Степаненко Петро Семенович, Пивоваров Володимир Степанович, Койнаш Григорiй Васильович, Савченко РЖван Пiменович. Головнi iнженери будiвництва: Шульц РДвгенiй РДвгенович, Михальчук Зеновiй Михайлович, Карпов Дмитро Олексiйович.

Будiвельна органiзацiя ДРЕС була органiзована 22 липня 1952р. Одним iз перших органiзацiйних питань було комплектування робiтничими кадрами. Основне iх ядро складали робiтники та спецiалiсти Львiвськоi ТЕЦ, якi пройшли стажування на Краснодарськiй ТЕЦ i були направленi в Добротвiр. Керiвними iнженерно тАУ технiчними кадрами ДРЕС комплектувались за рахунок електростанцiй СРСР. Спочатку колектив будiвельникiв складався здебiльшого з приiжджих кадрових робiтникiв, якi мали вiдповiдний досвiд роботи. Згодом вiн поповнювався жителями Старого Добротвора та навколишнiх сiл.

У процесi будiвництва готувалися висококвалiфiкованi кадри будiвельникiв, яких доводилось навчати безпосередньо на будiвельному майданчику. Вчорашнi колгоспники Добротвора охоче оволодiвали майстернiстю штукатурiв, теслярiв, монтажникiв. У ветеранiв новобудови були: С. Мудрик, П. Масло, Р. Муран, О. Бусуiк, О. Веретельник, У. Клим. та iншi. Вже в 1958 р. На будовi мiсцевi жителi становили майже половину всього складу робiтникiв.

Будiвельники Добротвора урочисто вiдсвяткували свою першу трудову перемогу тАУ турбогенератор потужнiстю 25 тис.кВт з котлогенератором паропродуктивнiстю 120т/год було введено експлуатацiю 15 грудня 1955 року. З вводом в експлуатацiю груднi 1958 р. третього турбогенератора потужнiстю 50 тис. кВт було закiнчено будiвництво першоi черги Добротвiрськоi ДРЕС. Всi зусилля монтажникiв i зварникiв бригад РЖ.Сенкевича i П.Смаглюка були спрямованi на пiдвищення темпiв i якостi робiт. Сумлiнно працювали i щоденно перевиконували змiннi завдання слюсарi-монтажники А.Макар, М.Максименко, С.Паламар, зварники М.Бартшин та iншi.

З кiнця 1955 року розпочався новий етап в життi новобудови: поряд з подальшим мпорудженням наступноi черги електростанцii значна частина iнженерiв, технiкiв та робiтникiв приступила до експлаутацii першоi черги електростанцii. У звтАЩязку з цим вiдчутною стала нестача кадрiв, особливо досвiдчених енергетикiв. В 1955 роцi сюди був вiдряджений загiн досвiдчених енергетикiв. РЖз Львова прибув iнженер РЖ.М.Станичний, майстри i начальники змiн котельного цеху м.Зiнченко, С. Лапшин, В. Чабан, м.Верещагiн, М.Боiчко. прибулi спецiалiсти зуiли за короткий час пiдготувати чимало здiбних монтерiв, машинiстiв, майстрiв.

З року в рiк розширювалася будова станцii. Протягом 1959-61 рокiв будiвельники здали в експлуатацiю три генератори по 100тис. кВт. Кожний. На кiнець 1961 року загальна потужнiсть введених в дiю агрегатiв вже перевищувала половину проектноi.

В 1963р. Почав давати струм генератор потужнiстю 150тис. кВт. Кожний. У 1964 роцi Добротвiрська ДРЕС досягла своii проектноi потужностi.

На початку 60-х рокiв про Добротвiр знали чи не в кожному мiстi нашоi краiни. Сюди заводи вiдправляли устаткування, потрiбне для будiвництва i монтажу. У Добротвiр щоденно прибувало теплоенергетичне та електричне обладнання з усiх кiнцiв СРСР тАУ Москви, Ленiнграда, Ташкента, Киiва, Харкова. Так перша черга Добротвiрськоi ДРЕС була устаткована котлами з Подiльського машинобудiвного заводу Московськоi обл., генераторами з Харкова, та iн.

Уряд високо оцiнив роботу передовикiв новобудови. В 1958 роцi орденом Ленiна нагороджено бригадира бетонникiв П.Дацишина, штукатура К.Гарасюка. Орденом тАЮЗнак пошанитАЭ тАУ штукатура будiвництва електростанцii О.Маiка. 5 чоловiк медаллю тАЮЗа трудову доблестьтАЭ, 7 тАУ тАЮЗа трудову вiдзнакутАЭ.

14 липня 1962 року Добротвiрська електростанцiя дала струм по лiнii високоi напруги Добротвiр тАУ Стрий тАУ Тиса в Угорську Народну Республiку. Через деспетчерський пункт у Празi, який почав дiяти з сiчня 1963р., захiдноукраiнська енергосистема була зтАЩiднана iз загальною енергосистемою Угорщини, Польщi, НДР та Румунii тАУ тАЮМиртАЭ

Накопичений досвiд згодився i за кордоном. Висококвалiфiкований спецiалiст тАУ машинiст блоку С.Лапшин пiдготував сiм начальникiв змiн, багатьох машинiстiв котлiв, i колектив станцii доручив йому вiдповiдальну справу тАУ поiздку в Корейську Народно-Демократичну Республiку для допомоги в енергетичному будiвництвi. Чимало спецiалiстiв працювали на будiвництвi енергетичних пiдприiмств в iнщих краiнах. Зокрема тАУ Ю.Кулик, Б.Божко, Б. Скорин побували в РЖндii. А.Заяць, В.Зубрило в Угорщинi.

З початку будiвництва електростанцii господарськi та профспiлковi органiзацii дбали про впорядкування села та селища.пiднесення освiтнього та культурного рiвня та охорони здоровтАЩя його мешканцiв. У ходi будiвництва полiпшувався благоустрiй жителiв. З року в рiк здавалися в експлаутацiю житловi площi. В усiх будинках Добротвора i холодне та гаряче водопостачання, каналiзацiя, центральне опалення, газ.

Для забезпечення дiтей робiтничих сiмей навчанням тут уже в 1953роцi було побудовано загальноосвiтню середню школу. Кiлькiсть учнiв збiльшувалася за рахунок дiтей навколишнiх сiл та розбудови селища. У звтАЩязку з цим у 1967р. Було вiдкрито новий корпус, а у 1988р. Добудовано ще два блоки навчальних корпусiв, iдальню, актовий зал, басейн та iн. На даний момент на територii селища розташована найбiльша у районi школа, де навчаiться понад 1тис.300 учнiв. Ще майже 400 молодих людей i студентами Добротвiрського технiчного лiцею. У 1971-74рр. У Старому Добротворi за стараннями тодiшнього директора школи, Ярослава Мудрика, побудовано восьмирiчну школу на 320 учнiв. Також було побуловано дитячий садок, який згодом перенесли у селище.

У Добротворi на належному рiвнi система охорони здоровтАЩя. У груднi 1960р. Закiнчено будiвництво лiкарнi у селищi. У звтАЩязку з цим лiкарню в Старому Добротворi лiквiдвано, персонал переведено у селишну лiкарню. У цей час створено пункт шкидкоi допомоги. В кiнцi 80-х Добротвiрську лiкарню розширено до 100 лiжок. При лiкарнi органiзовано бальнеологiчне лiкування. Росло селище, збiльшувалось його населення. У 1966роцi вiдкрився вже другий двохповерховий дитячий садок на 120 мiсць.

Окремою сторiнкою в iсторiю Добротвора увiйшла дитяча музична школа. Саме завдяки пiдтримцi адмiнiстрацii Добротвiрськоi ТЕС 1 вересня 1995 року в селищi вiдкрився дитячий мистецький заклад. Тут дiти можуть здобувати мистецьку освiту, виховуватись на кращих зразках вiтчизняноi i свiтовоi музичноi культури.

Прикрашаi село i одночасно служить мiсцем вiдпочинку Народний дiм. Будiвництво якого розпочалося ще у кiнцi 80-х, але розвалився союз i про споруду забули бiльш як на 10 рокiв. Будiвництво було вiдновлено у 1999 i через рiк завершено на кошти В.Петраха, односельчанина що поiхав шукати долi за океаном, де служив у вiйськах США. Також за сприяння його фонду було повнiстю вiдреставровано школу, куплено комптАЩютерний клас, побудовано дзвiницю та бiблiотеку у селищi. Також Народний дiм i збудований i у селищi але за кошти Добротвiрськоi ТЕС. Це просвiтницькi установи, якi здатнi зберегти традицii i культуру. Працюi 16 гурткiв художньоi самодiяльностi: хоровий, вокальний, естрадний, танцювальний, драматичний та iн. В гуртках зайнято понад 300 чоловiк.

Велике виховне значення маi iсторико-краiзнавчий музей, який засновано художником промисловоi естетики Добротвiрськоi ТЕС пенсiонером Й.Брикайлом i вiдкритий 22 жовтня 1995 року. В музеi i експонати не тiльки з Добротвора i навколишнiх сiл, але й з Тернопiльщини, РЖвано-Франкiвщини, Рiвненщини.

За час експлуатацii ТЕС з 1955р. по 2005р. включно вироблено 146млрд. кВт. год. електроенергii, спалено: 40млн. тонн вугiлля, 20,1 млрд.н.м.³ газу, 1 млн. тонн мазуту, зекономлено 262 тис. Тонн умовного палива, на якому додатково вироблено 700 млн.кВт.год. електроенергii.

Минають роки i десятилiття, на станцii вже працюють трудовi династii у третьому поколiннi. Всi вони збагатили i збагачують енергетику трудовими здобутками, новими технiчними рiшеннями, це пiдверджуiться результатами роботи в новому тисячолiттi. З нагоди 10-i рiчницi Незалежностi Украiни колектив електростанцii був нагороджений ювiлейною медаллю Президента Украiни, в 2003 роцi Добротвiрська ТЕС визнана фiналiстом Всеукраiнського конкурсу тАЮЛiдер паливо-енергетичного комплексу тАУ 2003тАЭ з врученням диплому та спецiальноi вiдзнаки.

Добротвiр тАУ селище тих, хто творить добро. Нехай тАЮДобротвiрськi вогнiтАЭ щораз яскравiше освiтлюють шлях волелюбного народу, що будуi державу пiд мирним голубим небом Вiтчизни тАУ iмтАЩя якiй Суверенна Незалежна Украiна.

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

About Canada

Economy in South Korea

РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii