Органiзацiя дiяльностi мiжнародних товарних бiрж

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

РЖМЕНРЖ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра мiжнародноi економiки

Дипломна робота

ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ МРЖЖНАРОДНИХ ТОВАРНИХ БРЖРЖ

Студент 4 курсу, групи

спецiальностi 6.050100 тАУ

мiжнародна економiкаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ___________

Науковий керiвник

викладачВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ____________

Черкаси 2009

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Основнi аспекти функцiонування товарноi бiржi

1.1 Виникнення i розвиток бiржових структур

1.2 Суть i функцii товарноi бiржi

1.3 Правове забезпечення товарних бiрж

Роздiл 2. Сучасний стан товарноi бiржi

2.1 Аналiз дiяльностi товарних бiрж Украiни

2.2 Аналiз дiяльностi товарноi бiржi агропромислового комплексу центральних областей Украiни

Роздiл 3. Пропозицii щодо розвитку аграрного ринку Черкаськоi областi

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальнiсть теми. Коли Украiна стала на шлях незалежностi, багато iнститутiв i механiзмiв ринковоi економiки почали набирати обертiв i розгортати свою дiяльнiсть серед цих iнститутiв розвиваiться i товарна бiржа. З початку свого розвитку бiржа змiнилася, але всi функцii якi вона виконувала в минулому, вона виконуi i зараз.

В умовах переходу на ринковi вiдносини економiка краiни в цiлому, так само, як й економiка суверенних республiк, перетерпаi кардинальних змiн. Фактично необхiдно створити нове ринкове економiчне середовище для нормального функцiонування народного господарства. Весь свiтовий досвiд довiв життiвiсть й ефективнiсть ринковоi економiки. Властивi ринку механiзми саморегулювання забезпечують збалансованiсть економiки при найкращiй координацii дiяльностi всiх виробникiв, рацiональне використання трудових, матерiальних i фiнансових ресурсiв. Ринок вимагаi гнучкостi виробництва, його сприйнятливостi до економiчних досягнень. Так, як Украiна спрямована на активне формуванням iнфраструктури ринку, в складi цiii iнфраструктури одне з основних мiсць належить мiжнародним товарним бiржам, в цьому i полягаi актуальнiсть теми.

Ефективне функцiонування виробництва неможливо без наявностi адекватноi йому сфери обiгу. Заснована на розподiльних принципах сфера обiгу адмiнiстративно-командноi економiки не маi майбутнього, вона йде в минуле. На змiну iй приходить сфера обiгу, побудована на ринкових принципах. Природно, що вона повинна мати вiдповiдну iнфраструктуру.

Одним з основних елементiв сфери обiгу ринковоi економiки i товарнi бiржi. Отже, розвиток економiки нашоi краiни, як ринковоi виступаi в якостi одного з першочергових завдань створення широкоi мережi товарних бiрж, включаючи регiональнi, республiканськi й мiжреспублiканськi.

Мiжнароднi товарнi бiржi сприяють забезпеченню безперервностi процесу розширеного вiдтворення й прискоренню кругообiгу суспiльного продукту. Скорочення часу обiгу товарiв пiдвищуi ефективнiсть використання основних фондiв, трудових ресурсiв, зменшуiться потреба в оборотних коштах, банкiвському кредитi й тим самим дозволяi збiльшити ресурси, що направляються в iншi галузi господарства.

Проблеми розвитку мiжнародноi товарноi бiржi неодноразово пiдкреслювалася в працях багатьох вiтчизняних дослiдникiв, зокрема Барабаш О., Васильiв Г.А., Каменева Н.Г., Воскобiйник Ю.П., Грязнова А.Г., Мiщук Г., Соколенко С. И. та iнших.

ВаВаВаВаВаВаВаВа Тема квалiфiкацiйноi роботи i досить актуальною, як з науковоi, навчальноi так iз практичноi точки зору. РЗi дослiдження дозволяi набути ТСрунтовних знань в галузi економiчноi теорii, мiжнародних економiчних вiдносин, мiжнародноi економiки, ознайомитися з тим, як вiдбуваiться розвиток економiчного спiвробiтництва в свiтовому господарствi та виявити проблеми на шляху виходу Украiни на мiжнароднi ринки.

ЗвтАЩязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи досить тiсно повтАЩязана з науковими планами i програмами кафедри мiжнародноi економiки. Дослiдження, що здiйснюiться у цiй квалiфiкацiйнiй роботi знаходиться у контекстi науково-дослiдноi роботи та теми кафедри.

Мета i задачi дослiдження. Мета дослiдження полягаi у здiйсненнi комплексного аналiзу мiжнародних товарних бiрж.

Для досягнення цiii мети першочергове значення маi чiтке визначення й реалiзацiя таких завдань:

тАУ зтАЩясувати теоретичнi аспекти та основнi передумови виникнення бiржових структур;

тАУ видiлити та систематизувати функцii товарноi бiржi ;

тАУ розкрити особливостi правового забезпечення товарних бiрж;

тАУ проаналiзувати дiяльнiсть товарних бiрж Украiни;

тАУ охарактеризувати товарну бiржу агропромислового комплексу центральних областей Украiни;

тАУ визначення основних напрямкiв вдосконалення аграрного ринку.

Предмет i обтАЩiкт дослiдження. ОбтАЩiктом дослiдження моii роботи i органiзацiя дiяльностi мiжнародних товарних бiрж. Предметом роботи i економiчнi вiдносини, що складаються в процесi торгiвлi на мiжнародних товарних бiржах.

Методологiчнi основи дослiдження. При дослiдженнi даноi проблеми було використано такi загальнонауковi та специфiчнi методи: дiалектичного матерiалiзму, науковоi абстракцii, економiко-статистичнi, метод порiвняння, аналiзу i синтезу та iн. При написаннi роботи були опрацьованi такi джерела: науковi статтi, монографii, статистичний щорiчник.

Практичне значення одержаних результатiв можуть бути використанi як додатковий теоретичний матерiал для поглибленого вивчення тем з економiчних дисциплiн, тiсно повтАЩязаних з розвитком мiжнародних економiчних вiдносин.

Структура та обсяг роботи. Робота мiстить вступ, 3 роздiли, 5 пiдроздiли, висновки, список використаних джерел; iлюстрована 5 таблицями, 11 рисунками (11 дiаграмами); список використаноi лiтератури включаi 39 джерел.

РОЗДРЖЛ 1

ОСНОВНРЖ АСПЕКТИ ФУНКЦРЖОНУВАННЯ ТОВАРНОРЗ БРЖРЖРЖ

1.1. Виникнення i розвиток бiржових структур

Результатом еволюцii рiзних форм оптовоi торгiвлi i одночасно одним iз видiв органiзованого товарного ринку стали мiжнароднi товарнi бiржi. Мiжнародна товарна бiржа, як продукт ринкових вiдносин пройшла тривалий шлях еволюцii вiд оптового ринку до ф'ючерсного ринку. Стiйкi високi темпи росту бiржового обороту, поява нових функцiй, залучення всi нових сфер економiки в бiржову торгiвлю вказують на великi можливостi ii подальшого розвитку.

Першi класичнi бiржi виникли в РЖталii (Венецiя, Генуя, Флоренцiя), де на основi мiжнародноi мануфактури зростала зовнiшня торгiвля, а також у великих торгових мiстах iнших краiн. Першою мiжнародною товарною бiржею, яка вiдповiдала новому рiвню розвитку продуктивних сил, вважаiться бiржа в Антвенпенi, де здiйснювалися операцii з цiнними паперами (купiвлею-продажем боргових зобов'язань урядiв Голландii, Англii, Португалii, РЖспанii i Францii). РЖз захопленням i пограбуванням РЖспанiiю Антвенпена та припиненням платежiв за позичками iспанськими i французькими королями, Антвенпенська бiржа до кiнця XVI ст. прийшла в занепад. За зразком Антвенпенськоi бiржi були створенi Лiонська (1545), Лондонська Королiвська (1566) й iншi бiржi, якi були в основному товарними. У 1602 роцi була органiзована Амстердамська бiржа, що вiдiгравала в XVII ст. головну роль у мiжнароднiй торгiвлi [34, 56].

До кiнця XVII - початку XVIII ст. естафету нiдерландських бiрж пiдхопила Лондонська бiржа, яка виникла у 1570 p., розквiт якоi пов'язаний iз заснуванням знаменитоi торговоi Компанii Пiвденних морiв. Засновники таких товариств з часом зникали, прихопивши, зрозумiло, грошi вкладникiв, що не заважало успiшнiй дiяльностi iнших шахраiв. Це викликало активну законодавчу дiяльнiсть i появу акцiонерного законодавства, спрямованого переважно на захист iнтересiв акцiонерiв.

Одним iз результатiв боротьби з грюндерством i бiржовою спекуляцiiю, яка не контролювалася, була реорганiзацiя Лондонськоi бiржi. Вона реформувалася в закриту корпорацiю, доступну лише для незначноi кiлькостi солiдних комерсантiв.

Мiжнароднi товарнi бiржi, що виникли в XVI ст., не вiдiгравали такоi помiтноi ролi. Розквiт товарних бiрж, що спецiалiзувалися на певних видах товарiв, настав у кiнцi XIX ст. вiн був нерозривно пов'язаний iз розвитком сiльськогосподарського виробництва. Найбiльшi товарнi бiржi спецiалiзувалися на торгiвлi зерном, цукром, какао та iншими товарами. Ця сiльськогосподарська продукцiя (сировина) найбiльшою мiрою придатна для бiржовоi торгiвлi: внаслiдок об'iктивних факторiв (короткочасний перiод виробництва i постiйний попит) вирiвнювання цiн на неi ускладнене. Сiльськогосподарськi продукти добре вписуються в систему бiржовоi торгiвлi за стандартами: без пред'явлення зразка, на основi його вiдповiдного найменування - стандарту. До цих пiр цi об'iкти i основним предметом угод на товарних бiржах.

Американська мiжнародна товарна бiржа пройшла декiлька етапiв розвитку - вiд операцiй з реальними товарами до строкових контрактiв i ф'ючерсних угод, що передбачають сплату грошовоi суми за товар через певний строк i за цiною, обумовленою в контрактi. На частку реальноi поставки товару припадаi бiля 1% обороту товарних бiрж. Тому ф'ючерснi угоди не тiльки визначають цiну на той чи iнший товар, а й страхують виробникiв вiд непередбачених коливань ринковоi кон'юнктури [31, 8].

Поява в Росii мiжнародноi товарноi бiржi, як i багатьох iнших ранiше невiдомих населенню краiни торгових iнститутiв, пов'язана з iм'ям Петра Великого. У 1721 р. ним була заснована в Санкт-Петербурзi перша росiйська товарна бiржа, яка згодом стала однiiю з найбiльших у РДвропi. Примiщення бiржi, яке було побудоване урядом, Олександр РЖ передав петербурзькому купецтву. До початку XX ст. в Росii активно функцiонувало близько пiвсотнi товарних, а також ряд фондових бiрж (самостiйних фондових вiддiлiв товарних бiрж) загальноiвропейського значення. За масштабами бiржовоi торгiвлi Росiя нiскiльки не поступалася найбiльш розвиненим iвропейським державам (у Нiмеччинi до початку XX ст. нараховувалося близько 20 мiжнародних товарних бiрж, у Францii - 70) [34, 59].

Мiжнароднi товарнi бiржi були органiчно вплетенi в розгалужену систему суспiльного саморегулювання економiчних вiдносин. Поряд з iншими громадськими торговими iнститутами, зокрема, ярмарками, торговими i торгово-промисловими палатами, купецькими зборами, спiлками промисловцiв - росiйськi товарнi бiржi виконували необхiднi функцii у сферi балансування попиту i пропозицii, цiноутворення, налагодження мiцних мiжрегiональних i мiжнародних торгових зв'язкiв, контролю за емiсiiю i обiгом цiнних паперiв.

Найбiльшою мiжнародною товарною бiржею свiту i американська Чиказька торговельна бiржа(Chicago Board of Trade), на якiй вiдбуваються ф'ючерснi й опцiоннi угоди iз зерновими (пшениця, кукурудза, овес, соi-боби), олiйними (соiве масло), дорогоцiнними металами (золото й срiбло), бiлетами державноi скарбницi й облiгацiями США, мунiципальними облiгацiями, iндексами акцiй й облiгацiй. Ця бiржа першоi почала торгiвлю процентними ф'ючерсами, увiвши в 1975 р. контракт на iпотечнi сертифiкати [17, 20].

Другою по величинi на американському ринку i Чиказька товарна бiржа(Chicago Mercantile Exchange), але на нiй продаiться не так багато товарiв. Предметами угод i велика рогата худоба, свинi й пиломатерiали.

Нью-Йоркська товарна бiржа (New-York Mercantile Exchange) тАФ третя по числу укладених угод. Предметами угод на нiй i паливна й сира нафта, пропан i бензин, а також платина й палладiй. Пiсля злиття з товарною бiржею КОМЭКС i найбiльшим мiсцем торгiвлi сировинними товарами [20, 56].

На Нью-Йоркськiй Бiржi кави, цукру й какао (Coffee, Sugar & Cocoa Exchange) ведеться торгiвля вiдповiдними товарами рiзних сортiв. В 1996 р. на цiй бiржi почали торгiвлю ф'ючерсними контрактами на вершкове масло, сир i молоко.

На Нью-Йоркськiй бiржi бавовни й цитрусових (New-York Cotton & Citrus Exchange) укладаються контракти з бавовною, концентратом апельсинового соку, пропаном.

Средньоамериканская товарна бiржа (MidAmerican Commodity Exchange) торгуi зерновими (пшениця, кукурудза, овес, соi-боби), олiйними (соiвий шрот), великою рогатою худобою й свинями, дорогоцiнними металами (золото, срiбло, платина), бiлетами державноi скарбницi США, валютою (канадськi долари, швейцарськi франки, нiмецькi марки, фунти стерлiнгiв, японськi iiни). Ця бiржа i пiдроздiлом Чиказькоi торговельноi бiржi, але маi досить бiльшi обороти й своi мiсце на ф'ючерсному ринку США [14, 2].

Крiм зазначених на ринку США дiють також кiлька мiжнародних товарних бiрж, якi можна вiднести до нацiонального рiвня тАФ Бiржа в Канзас-Сiтi, Зернова бiржа в Мiннiаполiсi i Торговельна бiржа у Фiладельфii.

Прагнучи до посилення своiх позицiй, багато американських бiрж уживають останнiм часом деякi кроки до кооперування, що в майбутньому може привести до злиття бiрж. Найбiльше чiтко дана тенденцiя простежуiться на нью-йоркських бiржах. Наприклад, Нью-Йоркська товарна бiржа (НАЙМЕКС) уклала угоду з Нью-Йоркською бiржею бавовни й цитрусових (НАЙСЕ), на пiдставi якого члени НАЙМЕКС можуть торгувати рiдким пропаном на НАЙСЕ, а члени НАЙСЕ тАФ укладати негайнi угоди на картоплю на НАЙМЕКС.

В iнших регiонах слiд зазначити насамперед азiатськi ринки. Найбiльшими японськими бiржами i Токiйська товарна бiржа. На якiй ведуться операцii з коштовними металами (золото, срiбло, платина).

На сучасному етапi розвитку суспiльства бiржовий ринок значно вирiс, усюди в свiтi почали з'являтися новi бiржi. Мiж ними, однак, виникаi жорстока конкуренцiя.

Суперництво i спiвробiтництво на товарних ринках розвиваються паралельно. У цiлому подальшi перспективи свiтовоi товарноi галузi залежать вiд ситуацii на реальних ринках, нестiйкостi цiн товарних i фiнансових активiв i вiд необхiдностi страхування цих ризикiв. Однак, з огляду на ситуацiю в нашому неспокiйному свiтi, можна сподiватися на подальший розвиток цих ринкiв.

Мiжнародна бiржова торгiвля в Украiнi започаткована вiдкриттям у 1796 р. товарноi бiржi в м. Одеса, в 1834 р. - у м.Кременчуг.

Загалом, в iсторii бiржовоi дiяльностi Украiни можна видiлити кiлька найважливiших етапiв: 1796- 1860 pp. вiдкриття першоi мiжнародноi товарноi бiржi (м. Одеса) та початок бiржового руху. Характерним для цього етапу i створення та функцiонування кiлькох мiжнародних товарних бiрж, де дiлове життя характеризувалось незначними обсягами угод, недосконалiстю органiзацiйних форм торгiвлi кредитноi системи тощо. Це було зумовлено перш за все тим, що не вiдчувалося у цей перiод особливоi необхiдностi у створеннi товарноi бiржi, оскiльки для товарообiгу цього перiоду достатньо було дiяльностi ярмаркiв, на яких здiйснювалась торгiвля значними обсягами продукцii.

1861 - 1914 pp. Активiзацiя бiржовоi торгiвлi в усiх центрах Украiни, iх спецiалiзацiя. Для даного етапу розвитку бiржовоi дiяльностi характерним i економiчне пiднесення i розширення товарно-грошових вiдносин, що було зумовлено реформами 60-х рокiв. Останнi прискорили перехiд до ринкового господарювання, створили сприятливi передумови для розвитку бiржовоi мережi. Товарнi бiржi створюються в усiх торгових центрах Украiни.

Цей перiод характеризуiться розширенням мережi залiзниць, вдосконалюються транспортнi засоби, все це суттiво впливаi на iнтенсивнiсть розвитку перевезень продукцii.

Наступний етап у пiдйомi бiржовоi дiяльностi припадаi на початок XX ст. i перш за все на передвоiннi роки - 1906-1913 pp. За цей перiод в Украiнi розпочали роботу 11 мiжнародних товарних бiрж. Як правило, це спецiалiзованi бiржi з торгiвлi окремими видами продукцii, а саме хлiбнi бiржi, фруктовi, м'яснi, виннi та iншi, серед яких найбiльшi бiржовi обороти мала Киiвська товарна бiржа, у товарнiй структурi якоi значну питому вагу займав цукор, Миколаiвська хлiбна та Одеська зернова бiржi [23, 128].

Бiржi цього перiоду надiйно увiйшли в народне господарство краiни i мали суттiву питому вагу на оптовому товарному ринку.

Товарнi бiржi, якi функцiонували в Украiнi у дореволюцiйний перiод, представляли iнтерес для краiн Захiдноi РДвропи тим, що були незалежними органiзацiями, мiсцева влада не втручалася у бiржову дiяльнiсть. На вiтчизняних бiржах того перiоду укладалися угоди з реальним товаром.

1921 - 1928 pp. Вiдродження бiржовоi торгiвлi в перiод новоi економiчноi полiтики. Цей етап бiржовоi торгiвлi, що характеризувався ii вiдродженням, розпочався в 1921 р. i вже в 1925 р. всi тi 11 товарних бiрж, що дiяли до 1917 p., вiдновили свою роботу. Передумовою такого процесу стала внутрiшня економiчна полiтика, що виявлялася у певному пожвавленнi капiталу та пiдприiмництва. Торговельно-посередницька дiяльнiсть товарних бiрж була спрямована на децентралiзацiю ринку.

Бiржа формувалася як корпорацiя, вона мала свiй статут, ii членами могли бути всi види пiдприiмств, як державнi, приватнi, так i змiшанi, що сплачували вступний внесок.

Слiд зазначити, що в бiржовому оборотi товарних бiрж радянського перiоду переважала продукцiя державних пiдприiмств. Радянська бiржа мала пiдлегле становище в системi торгiвлi внаслiдок жорсткоi контрольноi та законодавчоi регламентацii ii дiяльностi з боку державних органiв. Держава, з одного боку, прагнула регулювати розвиток цього процесу, з iншого - визначати економiчну сутнiсть бiржi.

Не дивлячись на це, розвиток радянських бiрж у перiод 1921-1928 pp. мав позитивне значення для економiки краiни, оскiльки вони сприяли:

- реалiзацii продукцii децентралiзованих товарних потокiв;

- виконанню посередницькоi та кон'юнктурноi функцii;

- взаiмодii державних i недержавних секторiв економiки;

- контролю та регулюванню товарного ринку.

1990 р. Вiдродження бiржовоi торгiвлi в перiод становлення ринкових вiдносин. Для 90-х рокiв характерним i вiдродження в Украiнi бiржовоi торгiвлi реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опцiонiв.

Передумовою розвитку та становлення елементiв бiржовоi торгiвлi цього перiоду стали товарнi аукцiони продукцiiю промисловостi, торгiвля якою здiйснювалася за комерцiйними цiнами.

Першi товарнi бiржi цього етапу, зареiстрованi в Украiнi у 1990 p., були першими i в СРСР. До числа таких товарних бiрж належить Киiвська унiверсальна бiржа (КУБ), де на той час було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор, бiльше половини з яких брали участь у торгах двiчi на тиждень.

Бiржi "прописалися" в усiх областях Украiни (за винятком Житомирськоi, Киiвськоi та Сумськоi) i в м. Киiвi. Незважаючи на це, спостерiгаiться значна концентрацiя бiржовоi торгiвлi: саме на столичних бiржах фiксуiться кожна друга гривня iз загального обсягу укладених в Украiнi бiржових угод. Бiльше того, у Киiвi укладаються переважна частина угод з цiнними паперами i майже двi третини -з нерухомiстю. Угоди на бiржах Харкiвськоi областi становлять 17,3% всiх угод, укладених на бiржах Украiни, Донецькоi - 10%, Одеськоi -5,0%, Запорiзькоi - 4,4%. Таким чином, на долю названих п'яти бiржових центрiв припадаi 9/10 бiржових оборотiв в Украiнi, тодi як бiржi iнших 18 областей разом обслуговують трохи бiльше 1/10 укладених угод.

Спостерiгаiться i чiтко виражена спецiалiзацiя ряду бiрж по реалiзацii окремих товарiв. Наприклад, бiльше 2/3 палива, що i предметом бiржовоi торгiвлi, проходить через Донбаську бiржу, а 2/ 5 бiржових оборотiв сiльгосппродукцii - Приднiпровську товарну бiржу.

На долю 7 бiрж, або 11% загальноi кiлькостi, що функцiонують, припадаi 70% бiржових оборотiв в Украiнi. "Прекрасну сiмку" складають (по низхiднiй) Украiнська бiржа "Десятинна", Киiвська унiверсальна товарна бiржа, Харкiвська i Одеська товарнi, Бiржа малих пiдприiмств (Киiв), Марiупольська унiверсально-товарна, Приднiпровська товарна бiржа (м. Днiпропетровськ). Оборот лiдера - бiржi "Десятинна" становить 19,3 % загального обсягу бiржового обороту [21, 69].

Отже, сплеску бiржовоi активностi, що очiкувався в останнi роки, так i не вiдбулося. Ситуацiя, що склалася на мiжнародних товарних бiржах Украiни, вiдображаi тi кризовi процеси, якi характернi для нинiшнього етапу соцiально-економiчного розвитку. Цим по сутi пояснюiться i досить слабка активнiсть, деформована структура бiржового обороту i надмiрна концентрацiя бiржового ринку. Нормалiзацiя ж обстановки на останньому буде визначатися швидкiстю i якiстю повномасштабного реформування економiки краiни.

1.2.Суть i функцii товарноi бiржi

Основною метою мiжнародноi товарноi бiржi i вибiр мiсця розташування i видiв продукцii, реалiзованих на них. Свiтовий досвiд свiдчить, що бiржi, як правило, повиннi розмiщатися переважно у великих центрах у максимальному наближеннi до найбiльш концентрованих джерел матерiальних ресурсiв.

На першому етапi iнiцiатори цiii справи повиннi чiтко визначити, що вони можуть i бажають одержати на початковiй стадii розвитку бiржi й у майбутньому - при подальшому просуваннi до ринку.

На бiльш пiзнiй стадii розвитку бiржовоi торгiвлi пiдприiмства одержать широкi можливостi страхування себе вiд несприятливих коливань цiн на ринку, користатися пiльговим кредитуванням пiд висновок ними бiржовоi угоди, одержувати iнформацiю про попит та пропозицiю товарiв практично з усього свiту.

Державнi вiдомства i мiсцевi органи керування, завдяки створенню товарноi бiржi, можуть домогтися пiдвищення дiловоi активностi i можливостi упорядкування торговоi дiяльностi.

На другому етапi потрiбно заздалегiдь вибрати товари, на реалiзацii яких буде спецiалiзуватися бiржа.

Ознаки бiржового товару:

1)ВаВаВаВаВа стандартизированiсть;

2)ВаВаВаВаВа взаiмозамiннiсть;

3)ВаВаВаВаВа низький рiвень монополiзацii;

4)ВаВаВаВаВа масовiсть виробництва.

Що стосуiться вибору мiста, де буде створюватися товарна бiржа, те необхiдно, насамперед, враховувати такi фактори, як наявнiсть розвитих iнформацiйних мереж i складських площ.

На третьому етапi iнiцiатори створення товарноi бiржi вибирають ii потенцiйних засновникiв. Для цього використовуiться iнформацiя, зiбрана iнiцiаторами в процесi господарськоi дiяльностi. Вибiр потенцiйних засновникiв здiйснюiться виходячи з наявностi в них можливостей вкладення в створення бiржi фiнансових засобiв, залучення на бiржовi торги матерiальних ресурсiв, широких зв'язкiв з пiдприiмствами й органiзацiями.

На останньому, четвертому етапi головну увагу варто придiлити рекламi товарноi бiржi серед ii майбутнiх засновникiв.

Товарна бiржа по визначенню - корпоративна, некомерцiйна асоцiацiя членiв корпорацiй, що забезпечуi матерiальнi умови для купiвлi-продажу товарiв на ринку шляхом публiчних торгiв вiдповiдно до правил i процедурам, що забезпечують рiвнiсть для клiiнтiв i членiв бiржi.

Задачi бiржi - не постачання економiки сировиною, капiталом, валютою, а органiзацiя, упорядкування, унiфiкацiя ринкiв сировини, капiталу i валюти.

Мiжнароднi товарнi бiржi здiйснюють купiвлю i продаж не товарiв, а контрактiв на iхнi постачання. На них продаються контракти на стандартизованi види товарiв, що можуть бути проданi великими партiями по чи зразках технiчному опису. На товарних бiржах виявляються базиснi цiни, що формуються пiд впливом спiввiдношення попиту та пропозицii. Усi бiржi i самостiйними пiдприiмствами i дiють незалежно одна вiд iншоi. Однi товари продаються i купуються лише на якiйсь однiй бiржi, iншi - на декiлькох; однак, розмiри контрактiв на той самий товар i iншi характеристики вiдрiзняються одна вiд iншоi на рiзних бiржах.

Основними функцiями товарноi бiржi i:

1. Органiзацiя ринку сировини за допомогою бiржового механiзму:

- насамперед бiржа забезпечуi попит на сировину, що прямо не пов'язаний з його використанням. Специфiчно бiржовий попит та пропозицiю здiйснюють дiячi бiржi - бiржовi спекулянти. Бiржова торгiвля забезпечуi можливiсть того, що при iснуючих цiнах не буде нi дефiциту, нi затоварення;

- на бiржi обертаiться не сам товар, а титул власностi на нього або ж контракт на поставку товару. Сучасна товарна бiржа - це ринок контрактiв на поставку товару при вiдносно невеликих розмiрах його реальних поставок. Бiржа, не зв'язуючи рух бiльших мас товарiв, вирiвнюi попит та пропозицiя;

2. Виявлення й регулювання бiржових цiн. Бiржа бере участь у виявленнi й регулюваннi цiн на всi види бiржових товарiв концентрацiя попиту та пропозицii на бiржi, висновок великоi кiлькостi угод виключаi вплив неринкових факторiв на цiну, роблять ii максимально наближеноi до реального попиту та пропозицii. Бiржова цiна встановлюiться в процесi ii котирування, що розглядаiться як найбiльш важлива функцiя бiржi. Пiд котируванням розумiють фiксування цiн на бiржi в плинi кожного дня ii роботи, реiстрацiю курсу валюти або цiнних паперiв, цiну бiржових товарiв.

Котирування цiн - це реiстрацiя бiржових цiн за бiржовими правилами з iхньою наступною публiкацiiю [4, 56].

Звiдси виходить ще один з компонентiв органiзацii ринку - стабiлiзацiя цiн:

- коливання цiни, викликанi розбiжнiстю реального попиту та реальноi пропозицii, слабко еластичнi, не погашаються негайно, а скорiше володiють кумулятивнiстью - здатнiстю перетворюватися в рiзкi коливання цiни. Бiржова спекуляцiя i механiзмом не здуття цiн, а iхньоi стабiлiзацii;

- важливий фактор стабiлiзацii цiн i гласнiсть висновку угоди, публiчне встановлення цiн на початок i кiнець бiржового дня (бiржове котирування), обмеження денного коливання цiн межами, установленими бiржовими правилами. РЖз цим зв'язана iнформацiйна дiяльнiсть бiрж.

3. Вироблення товарних стандартiв, установлення сортiв, прийнятних для споживачiв i тому володiють вiдносною лiквiднiстю; реiстрацiя марок фiрм, допущених до бiржовоi торгiвлi. Останнi особливо важливо. Це свого роду ценз на якiсть продукцii, зробленою фiрмою. Важливою стороною дiяльностi бiржi i стандартизацiя типових контрактiв, свого роду встановлення традицiй торгiвлi.

4. По колишньому бiржi виконують свою товаропровiдну функцiю, тобто ту функцiю, через яку вони спочатку й виникли - покупка й продаж реального товару.

5. Стабiлiзуючи цiни на обмежений список сировини й товарiв, бiржi стабiлiзують i витрати на виробництво iнших, не тiльки бiржових товарiв.

6. Стабiлiзацiя грошового обiгу й полегшення кредиту. Бiржа збiльшуi iмнiсть грошового обiгу, тому що вона являi собою сферу максимальноi лiквiдностi товарiв. Бiржа - одна з найважливiших сфер додатка позичкового капiталу, оскiльки вона надаi надiйне забезпечення позичок i зводить ризик до мiнiмуму [16, 98].

7. Врегулювання всiляких суперечок i розбiжностей мiж сторонами - арбiтражна дiяльнiсть. У процесi бiржових торгiв у чиннiсть самих рiзних причин (помилка, спроба обману й т.д.) можливi випадки виникнення спiрних ситуацiй мiж учасниками бiржовоi торгiвлi, якi за своiм характером можуть бути дозволенi безпосередньо тiльки на бiржi i ii вiдповiдним нейтральним органом. Звичайно це третейський суд або арбiтраж.

8. Формування й функцiонування свiтового ринку. Сучасна мiжнародна товарна бiржа в цьому моментi з'iднуi функцiонування товарноi, фондовоi й валютноi бiрж.

9. Бiржове страхування (хеджирування) учасникiв бiржовоi торгiвлi вiд несприятливих для них коливань цiн. Для цього на бiржi використаються спецiальнi види угод i механiзми iхнього висновку. Виконуючи завдання страхування учасникiв бiржового торгу, бiржа не стiльки органiзуi торгiвлю, скiльки ii обслуговуi. Бiржа створюi умови для того, що б покупцi й продавцi реального товару по своiму бажанню могли б одночасно брати участь у вiдповiдних бiржових торгах як клiiнтiв або учасникiв. Це пiдвищуi довiру до бiржi, залучаi до неi ринкових спекулянтiв, збiльшуючи число торгуючих як безпосередньо, так i через посередникiв [15, 112].

10. Органiзацiя бiржових зборiв для проведення голосних публiчних торгiв, а саме:

- органiзацiя бiржових торгiв;

- розробка правил бiржовоi торгiвлi;

- матерiально-технiчне забезпечення торгiв;

- квалiфiкований апарат бiржi [6, 3].

Для органiзацii торгiв бiржа насамперед, повинна мати в наявностi добре обладнанi тАЬринковi мiсцятАЭ (бiржовий зал), що могли б умiщати досить велику кiлькiсть продавцiв i покупцiв, ведучих вiдкритий бiржовий торг. Використання сучасних електронних систем зв'язку не вимагаi фiзичноi присутностi торгуючих у залi, а дозволяi вести торгiвлю через електроннi комп'ютернi термiнали. Але й у цьому випадку бiржа покликана забезпечити високоефективну систему електронноi торгiвлi.

Органiзацiя жадаi вiд бiржi розробки й дотримання строгих правил торгiвлi, тобто норм i правил поведiнки учасникiв торгу в залi.

Матерiально-технiчне забезпечення торгiв включаi устаткування в бiржовому залi робочих мiсць учасникiв торгу, комп'ютерне забезпечення та iнше.

11. Розробка бiржових контрактiв, що включаi:

- стандартизацiю вимог до якiсних характеристик бiржових торгiв;

- стандартизацiю розмiрiв партiй товарiв;

- вироблення однакових вимог до розрахункiв по бiржових угодах [5, 41].

Бiржа встановлюi твердi вимоги до тих товарiв, якi допускаються до бiржових торгiв. На основi цих вимог розробляються бiржовi стандарти, якi враховуються виробниками й споживачами на товарних бiржах.

12. Гарантування виконання угод досягаiться за допомогою бiржових систем клiрингу й розрахункiв. Для цього бiржа використаi систему безготiвкових розрахункiв шляхом залiку взаiмних вимог i зобов'язань учасникiв торгiв, а також органiзуi iхнi виконання.

13. РЖнформацiйна дiяльнiсть бiржi. Найважливiшою функцiiю бiржi i збiр i реiстрацiя бiржових цiн з наступним iхнiм узагальненням i публiкацiiю, надання клiiнтам, рiзним iншим зацiкавленим органiзацiям, на мiжнародний ринок iнформацii про наявнiсть товарiв по зразках i пробам звичайно на основi сформованих бiржових стандартiв, ii публiкацiя в газетах, журналах, iнформацiйних агентствах.

Котирування цiн i однiii з головних функцiй товарноi бiржi. Простежимо, як вiдбуваiться цей процес на простому прикладi.

Припустимо, у нас i двадцять виробникiв i сто покупцiв певного товару, територiально розташованих на великiй вiдстанi друг вiд друга. РЖснуi воля цiн i господарських зв'язкiв. Кожен споживач самостiйно зв'язуiться з виготовлювачами. При вiдсутностi надiйноi iнформацiйноi мережi цiни на товар будуть сильно коливатися.

Тi ж двадцять виробникiв i сто споживачiв представляють у концентрованому видi свiй попит та пропозицiю на бiржi. З'являiться одна ринкова цiна, що служить орiiнтиром для всiх. Коливання конкретних цiн не настiльки значнi, з'являiться iхнiй базис, що вiдповiдаi в принципi рiвню суспiльно необхiдних витрат. Хто його перевищуi, той зазнаi збиткiв i вибуваi iз гри.

Процес котирування дуже трудомiсткий i вимагаi облiку всiляких цiноутворюючих факторiв. Приведемо основнi правила, якi необхiдно враховувати в обов'язковому порядку.

Насамперед, товари необхiдно котирувати у вiдповiдностi зi стандартами. РЖз цього погляду вони можуть носити як одиничний характер, так i виступати у виглядi груп iз загальними технологiчними й iншими характеристиками.

Необхiдно копiювати тiльки тi товари, угоди по яких вiдбуваються систематично. РЖнакше кажучи, котируються тiльки найважливiшi, ресурси, що виставляють постiйно, занесенi у твердий список, - базу бiржового бюлетеня.

При котируваннi по можливостi виключаються цiни, що не вiдображають ринку даного бiржового дня: якщо при вiдсутностi пропозицii цiна угоди нижче типовоi цiни минулого бiржового дня, де була достатня пропозицiя, вона повинна бути виключена. Коли за день угод по даному товарi не виявляiться, то попереднi цiни на нього не можуть служити показником ринку. Вони виключаються iз процесу котирування.

При котируваннi варто видiлити мiнiмальний обсяг продукцii, при порушеннi якого угода не приймаiться в розрахунки. Цiни на одиницю товару звичайно рiзнi залежно вiд величини опта, при великооптовоi реалiзацii вони менше, при дрiбнооптовоi - бiльше. Для рiшення цiii проблеми можна використати один iз двох методiв. Перший укладаiться у видiленнi звичайного обсягу партii й по ньому вiдбуваiться найбiльша кiлькiсть угод. Тодi цiни визначаються виходячи з партii й вони вносяться в бюлетень. РЖнший метод складаiться у видiленнi рiзних груп партiй. Котирувальна цiна визначаiться для кожноi з них.

При котируваннi враховуються й умови розрахунку по угодах: на наявний товар або на строк.

На рiвень цiн, а отже, i на котирування, впливаi така обставина, як статус контрагентiв. У державних пiдприiмств й органiзацiй звичайно нижче, нiж у кооператорiв i приватних осiб [13, 96].

РЖснуi ще цiлий ряд правил бiржового котирування, що враховують дiю на тих або iнших факторiв. Наприклад, визначення конюктури ринку. Воно ТСрунтуiться на трьох характеристиках: перша - спiввiдношення попиту та пропозицii на кожен товар; друга - тенденцii руху цiн, тобто динамiка цiн на кожен товар у плинi даного перiоду бiржових торгiв; третя - кiлькiсть зроблених угод [33, 68].

Ефективне функцiонування сучасного ринку знаходиться в прямiй залежностi вiд постiйно вiдтвореного ринкового середовища. Важливим його елементом i ринкова iнфраструктура, що представляi собою систему пiдприiмств i органiзацiй, що забезпечують рух товарiв, послуг, грошей, цiнних паперiв, робочоi сили. До таких установ належать товарнi бiржi.

Отже, мiжнародна товарна бiржа маi на метi реалiзацiю рiзних видiв продукцii на обраному мiсцi розташування товарноi бiржi. Також мiжнародна товарна бiржа виконуi ряд функцiй, якi забезпечують розвиток не лише бiржi, а й розвиток ринкових iнфраструктур та економiки краiни в цiлому.

1.3 Правове забезпечення товарних бiрж

Розповсюдженим засобом торгiвлi для ряду сировинних товарiв i мiжнароднi товарнi бiржi, якi являють собою постiйно дiючий оптовий ринок декiлькох краiн, де укладаються угоди купiвлi-продажу широкого асортименту сировинних i продовольчих товарiв, що вiдповiдають унiфiкованiй системi стандартних вимог до товарiв.

Особливiсть дiяльностi мiжнародних товарних бiрж, якi водночас i нацiональними i обслуговують окремi свiтовi товарнi ринки, полягаi в обовтАЩязковому дотриманнi законодавчо-правового, податкового, валютного режимiв, що дiють у краiнах iх розмiщення.

Слiд зазначити, що основоположним при наданнi товарнiй бiржi статусу мiжнародноi i не рiвень обсягiв бiржового обороту, а виключно заходи державного регулювання тим чи iншим товарним ринком у краiнi, де знаходиться бiржа.

Характерним i i те, що краiни, де функцiонують мiжнароднi за статусом товарнi бiржi, можуть суттiво впливати на умови та процеси, якi вiдбуваються на свiтових сировинних ринках.

Вiдносини товарноi бiржi i держави будувалися по-рiзному в рiзних краiнах. У континентальнiй РДвропi бiржi iз самого початку знаходилися пiд контролем держави, що визначала всю iх дiяльнiсть. При надмiрнiй спекуляцii i манiпуляцii цiнами, уряди низки краiн просто закривали товарнi ф'ючерснi бiржi. Так було в Германii в 1896 р. i в Австрii в 1903 р., коли була заборонена ф'ючерсна торгiвля зерновими (але в той же час продовжували заключати операцii на бiржах цукру, кави, бавовни, кольорових металiв), в РЖндii, де в 60-i роки були закритi бiржi бавовни, джуту, масла. Закривалися бiржi i у рядi iнших краiн.

В даний час в бiльшостi краiн законодавство мiстить найбiльш загальнi положення, регулюючi дiяльнiсть бiрж. Найбiльш розроблена система регулювання бiржових операцiй на даний момент склалася в США, тому ii можна розглянутi як зразок.

Завдання здiйснення регулювання ф'ючерсноi торгiвлi в США покладене на комiсiю з товарноi ф'ючерсноi торгiвлi (КТФТ) i на самi ф'ючерснi бiржi. Основний пiдхiд до регулювання ф'ючерсноi торгiвлi можна визначити як контрольоване самоврядування. КТФТ маi вищу владу в областi ф'ючерсноi торгiвлi в США, але на практицi вона перекладаi на учасникiв ф'ючерсноi торгiвлi обов'язок розробки i впровадження ефективних заходiв по запобiганню манiпулюванню ринком. Сама ж КТФТ постiйно веде спостереження за цим процесом самоврядування.

Теор

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)