Управлiння розрахунковими операцiями пiдприiмства при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (на прикладi дочiрнього пiдприiмства ТОВ "АНТ" ВАТ "Янцiвський гранiтний кар'iр")

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Академiя мунiципального управлiння

Кафедра зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та маркетингу

ДИПЛОМНА РОБОТА

Управлiння розрахунковими операцiями пiдприiмства при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (на прикладi дочiрнього пiдприiмства ТОВ тАЬАНТтАЭ ВАТ тАЬЯнцiвський гранiтний кар'iртАЭ)

Студента 5 курсу групи МЗД

спецiальностi "Менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi"

Науковий керiвник:

Допущено до захисту,

протокол засiдання кафедри ЗЕД та маркетингу

№__________ вiд ______________________

Зав. кафедрою_________________________

Киiв тАУ 2005

Змiст

Вступ

1. Теоретико-методичнi пiдходи до органiзацii розрахункових операцiй в зовнiшнiй торгiвлi пiдприiмства

1.1 Механiзм розрахункiв в зовнiшнiй торгiвлi

1.2 Пiдходи до вибору способу, засобу та методу платежу в зовнiшнiй торгiвлi

1.3 Вплив системи розрахункiв на зменшення рiвнiв ризикiв та витрат в зовнiшнiй торгiвлi

2. Механiзм та ефективнiсть розрахункiв по зовнiшньоторгових операцiях на дочiрньому пiдприiмствi ТОВ тАЬАНТтАЭ ВАТ тАЬЯнцiвський гранiтний кар'iртАЭ

2.1 Органiзацiйна структура пiдприiмства

2.2 Ефективнiсть зовнiшньоекономiчних операцiй на пiдприiмствi

2.3 Аналiз схем розрахункових операцiй та впливу механiзму розрахункiв на зовнiшньоекономiчнi операцii пiдприiмства

3. ОбТСрунтування ефективностi факторингових та форфейтингових розрахункових операцiй в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi дочiрнього ТОВ тАЬАНТтАЭ ВАТ тАЬЯнцiвський гранiтний кар'iртАЭ

3.1 Економiко-математичнi моделi тАЬризик-дохiднiстьтАЭ рiзних видiв розрахункових операцiй в прийняттi управлiнських рiшень

3.2 Моделювання пiдвищення доходностi пiдприiмства при впровадженнi факторингово-форфейтингових розрахункових операцiй в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi

3.3 Прогноз удосконалення показникiв та ефективнiсть впровадження факторинго-форфейтингових розрахункових операцiй в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi пiдприiмства

Висновки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Сьогоднi в Украiнi суб'iкти господарювання мають можливiсть активно брати участь в мiжнародному економiчному спiвробiтництвi.

Нормами Закону Украiнi вiд 16.04.91 № 959-ХРЖРЖ тАЬПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьтАЭ (далi тАУ Закон №959) визначено, що зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть тАУ це дiяльнiсть суб'iктiв господарськоi дiяльностi Украiни та iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, побудована на взаiмовiдносинах мiж ними, що маi мiсце як на територii Украiни, так i за ii межами.

Менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi - це складна сукупнiсть управлiнських вiдносин, що виникають у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi у зв'язку з плануванням, органiзацiiю, керiвництвом i контролем виконання конкретних мiжнародних дiлових операцiй на рiзноманiтних рiвнях управлiння бiзнесом, головним чином на пiдприiмствах.

Процес входження Украiни в систему свiтогосподарських зв'язкiв багато в чому залежить вiд якостi прийняття управлiнських рiшень у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Мiжнароднi дiловi операцii, як i внутрiшнi, i результатом визначених управлiнських дiй: прогнозування i планування, органiзацii, мотивацii, керiвництва i контролю.

Менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (ЗЕД) пов'язаний iз застосуванням загальних iдей i концепцiй менеджменту у всiх формах зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (експортi й iмпортi товарiв i послуг, лiзингових операцiях, прямому iнвестуваннi i т.д.). Сутнiсть менеджменту зовнiшньоекономiчноi дiяльностi полягаi в комплексному дослiдженнi та моделюваннi мiжнародного середовища у поiднаннi з налагодженою взаiмодiiю всiх пiдроздiлiв i посадових осiб органiзацii в iнтересах продуктивного досягнення визначених зовнiшньоекономiчних стратегiй, якi мають три ключових моменту.

По-перше, менеджмент ЗЕД i визначеним процесом, що, насамперед, включаi вивчення i проектування елементiв мiжнародного середовища: закордонних партнерiв, рiвня цiн, митних правил, мiжнародних норм i звичаiв та iн. У цiй частинi акцент робиться не тiльки на аналiз та оцiнку майбутнiх мiжнародних операцiй, але i на проектування взаiмовiдносин з урахуванням визначених процедур.

По-друге, необхiдно домагатися ефективноi взаiмодii не тiльки мiж працiвниками зовнiшньоекономiчних пiдроздiлiв, але i мiж усiма службами пiдприiмства, що i визначаi успiх на мiжнародних ринках. Тому менеджмент ЗЕД, безумовно, включаi i зусилля iнших працiвникiв у просуваннi товарiв фiрми на зовнiшнi ринки.

По-третi, критерiiм якостi менеджменту ЗЕД i не тiльки успiх сам по собi (досягнення цiлей), але i цiна цього успiху (витрати ресурсiв, продуктивнiсть).

Актуальнiсть дослiджень дипломноi роботи полягаi:

- в необхiдностi аналiзу iснуючих схем мiжнародних розрахункових операцiй та побудови на основi фактичних даних оптимальних схем управлiння розрахунками з впровадженням ризик-орiiнтовного пiдходу до вибору нових iнструментiв в розрахунках;

- в пiдтвердженнi перспективностi розвитку зовнiшньоекономiчноi дiяльностi пiдприiмства на основi оптимального вибору максимального прибутку та мiнiмального ризику розрахункових операцiй;

- обТСрунтованих пропозицiях розвитку факторинго-форфейтингових схем розрахункiв при експортi - iмпортi гранiту, бартерному обмiнi гранiту на нове закордонне полiрувальне обладнання та обладнання з алмазними дисковими пилами, робота за схемами давальницькоi сировини з iвропейськими видами гранiту;

- необхiдностi отриманнi управлiнських алгоритмiв формування економiчно оптимальних схем розрахункiв при здiйсненнi зовнiшньоекономiчних операцiй.

Мета дослiджень дипломноi роботи: вивчення закономiрностей та принципiв фiнансового механiзму дiяльностi пiдприiмств у зовнiшньоекономiчних вiдносинах, оцiнка конкуруючих схем розрахункiв при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi пiдприiмства, розробка економiко-математичноi моделi та оцiнка впливу схем розрахункiв на економiчну ефективнiсть дiяльностi пiдприiмства на зовнiшньоекономiчному ринку.

ОбтАЩiкт дослiджень дипломноi роботи : зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть та впровадження оптимальних розрахункових операцiй у дочiрньому пiдприiмствi ТОВ тАЬАНТтАЭ(Киiвська область) вiдкритого акцiонерного товариства тАЬЯНЦРЖВСЬКИЙ ГРАНРЖТНИЙ КАР'РДРтАЭ (Запорiзька область) за 2002 - 2004 роки.

Предметом дослiджень дипломноi роботи i алгоритмiзацiя схем розрахункових операцiй в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi пiдприiмства для створення оптимальних схем управлiння економiчною ефективнiстю розрахункiв в зовнiшньоекономiчних контрактах.

Основним завданням в першому роздiлi дипломноi роботи було проведення аналiзу iснуючого механiзму та iнструментарiю зовнiшньоекономiчних операцiй.

Основним завданням в другому роздiлi дипломноi роботи було проведення аналiзу ефективностi управлiння зовнiшньоекономiчними операцiями в дочiрньому ТОВ тАЬАНТтАЭ ВАТ тАЬЯнцiвський гранiтний картАЩiртАЭ у 2002 тАУ2004 роках.

Основними завданнями в третьому роздiлi дипломноi роботи була побудова алгоритмiв управлiння доходнiстю рiзних схем розрахункiв при експорт-но-iмпортних операцiях i реалiзацiя iх у виглядi таблиць-програм розрахункiв на ПЕОМ в середовищi тАЬелектронних тАЭ таблиць EXCEL-2000, а також проведення чисельного моделювання та оцiнки ефективностi впровадження факторингових та форфейтингових схем розрахункiв в зовнiшньоекономiчних операцiях з моделюванням впливу нових схем розрахункiв в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi на загальну ефективнiсть дiяльностi пiдприiмства.

Методичною та методологiчною базою проведення дипломного дослiдження були законодавчi та нормативнi документи в областi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, а також монографii, учбова лiтература та перiодичнi видання.

РЖнформацiйно-методологiчною базою дослiджень дипломноi роботи були звiтнi документи дочiрнього пiдприiмства ТОВ тАЬАНТтАЭ ВАТ тАЬЯнцiвський гранiтний картАЩiртАЭ за 2002-2004 роки.

Практичне значення отриманих результатiв дипломноi роботи тАУ в наданнi аналiтичним групам Наглядовоi Ради акцiонерiв ВАТ тАЬЯнцiвський гранiтний картАЭiртАЭ нового методологiчного пiдходу до побудови оптимальних схем зовнiшньоекономiчних розрахункiв в дiяльностi дочiрнього пiдприiмства.

1. Теоретико-методичнi пiдходи до органiзацii розрахункових операцiй в зовнiшнiй торгiвлi пiдприiмства

1.1 Механiзм розрахункiв в зовнiшнiй торгiвлi

Мiжнароднi розрахунки проводяться перш за все у зовнiшнiй торгiвлi за наданi послуги i проданi товари та некомерцiйнi операцii при кредитуваннi й русi капiталiв мiж краiнами, в тому числi пов'язаному з будiвництвом об'iктiв за кордоном при наданнi рiзноманiтних допомог, пiдтримок.

Стан мiжнародних розрахункiв залежить вiд умов зовнiшньоторговельних контрактiв, мiжнародних правил та звичаiв, банкiвськоi практики, валютного законодавства та iнших факторiв.

Мiжнароднi розрахунки - це регулювання платежiв за грошовими зобов'язаннями та вимогами, якi виникають мiж юридичними особами та громадянами рiзних краiн на пiдставi економiчних, полiтичних, науково-технiчних, культурних та iнших вiдносин. Серед мiжнародних розрахункiв переважають платежi з зовнiшньоi торгiвлi, кредитiв та iнвестицiй. Мiжнароднi розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських вiдносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахункiв. Цi рахунки провадяться переважно у безготiвковому порядку.

Кореспондентськими вiдносинами [38,c.6] називаiться традицiйна форма банкiвських зв'язкiв, яка використовуiться в основному при обслуговуваннi зовнiшньоi торгiвлi i включаi в себе сукупнiсть усiх можливих форм спiвробiтництва мiж банками. Встановлення кореспондентських вiдносин мiж двома банками припускаi заключення кореспондентськоi угоди, що у свою чергу означаi, що банки, обмiнявшися контрольними документами (альбомами зразкiв пiдписiв осiб, уповноважених пiдписувати банкiвську документацiю i ключем для iдентифiкацii телеграфного переписування), виконують рiзнi операцii з доручення один одного в межах встановлених один одному лiмiтiв на проведення тих чи iнших операцiй [42, c.158].

Кореспондентська угода мiстить у собi всi умови i порядки на пiдставi яких будуються взаiмини банкiв. У рамках кореспондентськоi угоди виконуються акцепти тратт, акредитивнi операцii, виплата переказiв, видача гарантiй iнкасування документiв i т.п. Для зручностi розрахункiв банки-кореспонденти вiдкривають один одному кореспондентськi рахунки в рiзних валютах. Для торгових партнерiв наявнiсть кореспондентських вiдносин мiж банками експортера й iмпортера маi велике значення, оскiльки дозволяi здiйснювати без затримок мiжнароднi розрахунки й уникати включення в них третiх банкiв (i тим самим уникати додаткових витрат ).

Кореспондентською угодою, що передбачаi вiдкриття коррахункiв банками друг у друга ( рахунки "Ностро" i "Лоро" ) чи вiдкриття рахункiв в одному з банкiв , окреслюються:

а) вид i валюта рахункiв, що вiдкриваються; порядок нарахування вiдсоткiв; можливiсть переказу коштiв з рахункiв в iншi краiни; право конверсii коштiв на рахунках в iншу валюту; перелiк надходжень i платежiв, що можуть здiйснюватися по рахунках; можливiсть одержання i надання кредиту у формi овердрафта чи iншiй формi; лiмiт такого кредиту i порядок погашення; захисне застереження до сальдо рахункiв i iн.;

б) перелiк установ i фiлiй банку, яким надаiться право робити операцii по рахунках iз вказiвкою iхньоi точноi адреси, номерiв телексiв i iнших необхiдних даних;

в) форми i порядок розрахункiв (порядок вiдкриття, авiзування, пiдтвердження i виконання акредитивiв, умови рамбурсування, порядок здiйснення iнкасових, переказних i iнших розрахункових операцiй);

г) порядок стягування комiсiйноi винагороди i вiдшкодування поштових, телеграфних i iнших витрат, застосування переказного телеграфного ключа;

д) iншi питання, що представляють взаiмний iнтерес.

Уповноважений банк Украiни (банк який отримав вiдповiдну лiцензiю та дозволи Нацiонального банку Украiни,може здiйснювати прямi мiжбанкiвськi розрахунки в iноземнiй валютi [1, c.12]:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямi кореспондентськi вiдносини на пiдставi укладеного договору за допомогою:

- пошти, телеграфу, телекса, iнших засобiв зв'язку за умови забезпечення цiлiсностi та конфiденцiйностi iнформацii (при цьому виконання розрахункових документiв, одержаних за допомогою факсимiльного зв'язку, не дозволяiться);

- мiжнародних телекомунiкацiйних систем, зокрема S.W.I.F.T.;

- програмних та технiчних засобiв формування i передавання розрахункових документiв та повiдомлень у форматi платiжноi системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цiлiсностi та конфiденцiйностi iнформацii;

б) з банками-резидентами через систему електронних платежiв Нацiонального банку Украiни в мультивалютному режимi [2, c.44].

Банк-резидент, який не маi лiцензii на вiдкриття кореспондентських рахункiв у банках-нерезидентах в iноземнiй валютi та здiйснення операцiй за ними, може виконувати мiжнароднi розрахунки за допомогою мережi кореспондентських рахункiв iншого банку Украiни, який уповноважений на здiйснення таких розрахункiв.

Розрахунковi документи, якi передаються за допомогою телеграфу, телекса або iнших засобiв зв'язку, мають бути структурованi з метою спрощення iх подальшоi автоматизованоi обробки, при цьому доцiльно використовувати формати, наближенi до форматiв мiжнародноi системи S.W.I.F.T.(Додаток Б).

SWIFT (Society for World-Wide Interbank Financial Telecommunications) - спiвтовариство всесвiтнiх мiжбанкiвських фiнансових телекомунiкацiй i ведучою мiжнародною органiзацiiю в сферi фiнансових телекомунiкацiй. Основним напрямком дiяльностi SWIFT i надання оперативного, надiйного, ефективного, конфiденцiйного i захищеного вiд несанкцiонованого доступу телекомунiкацiйного обслуговування для банкiв i проведення робiт зi стандартизацii форм i методiв обмiну фiнансовою iнформацiiю [64, c.74 ].

Один з основних напрямкiв дiяльностi суспiльства SWIFT полягаi в розробцi унiфiкованих засобiв обмiну фiнансовою iнформацiiю. Формати стандартизованих машинних повiдомлень розробленi таким чином, щоб зробити iх найбiльш незалежними вiд нацiональних особливостей банкiвськоi сфери в кожнiй конкретнiй краiнi. У той же час унiфiкованi формати повiдомлень, використовуванi для передачi iнформацii в мережi SWIFT, поряд iз привласнюваними суспiльством банкiвськими iдентифiкацiйними кодами (восьмизначный код, що i унiкальною адресою банкiвських i iнших фiнансових iнститутiв) рекомендованi ISO як мiжнароднi стандарти. Стандарти SWIFT стали стандартами де факто для фiнансових повiдомлень, роблячи усе бiльший вплив на банкiвську справа рiзних краiн.

Унiфiкацiя машинних форматiв значно полегшуi контроль коректностi повiдомлень, що вiдправляються, що, з одного боку, забезпечуi захист вiд випадкових помилок, i, з iншого боку, пiдвищуi пропускну здатнiсть системи для правильно сформульованих повiдомлень. Процеси пiдготовки й обробки повiдомлень цiлком пiддаються автоматизацii, що значно пiдвищуi ефективнiсть i рентабельнiсть банкiвськоi дiяльностi.

В даний час використовуiться 11 категорiй, що охоплюють бiльш 130 типiв повiдомлень (Message Transaction - MT), побудованих таким чином, щоб забезпечувати виконання фiнансових операцiй з великою точнiстю .

Повiдомлення, як правило, передаються вiд одного користувача до iншого, але iснуi категорiя системних повiдомлень, що дають можливiсть користувачу взаiмодiяти з мережею (категорiя 0). Системнi повiдомлення використовуються для запиту визначених дiй i одержання спецiальних звiтiв, пошуку повiдомлень у базi даних, для навчальних i тренувальних цiлей. Користувач може одержувати вiд мережi запити, чи вона може iнформувати його про свiй поточний стан, вiдновлення, новi послуги i т.д.

РЖснують три основних системних повiдомлення:

LOG-IN/OUT - системне повiдомлення для входу/виходу в систему;

RETRIEVAL - по цьому запитi система надсилаi копiю збереженого повiдомлення;

REPORTS - даi можливiсть одержання рiзного виду рахункiв.

Системнi повiдомлення користаються найвищим прiоритетом, оскiльки мiстять iнформацiю, що стосуiться функцiонування мережi.

Банкiвськi повiдомлення подiляють на термiновi i звичайнi, причому за вiдправлення термiнових повiдомлень стягуiться спецiальний тариф.

Всiм iншим типам повiдомлень, що вiдноситься до категорiй 1-9 i n, привласненi тризначнi цифровi коди, причому перша цифра вiдповiдаi категорii операцii.

Категорiя n - повiдомлення загальноi групи. Кожне повiдомлення з загальноi групи може використовуватися в кожнiй з категорiй 1-9, Коди повiдомлень загальноi групи виглядають як n9М, де n замiняiться номером тiii категорii, що щонайкраще вiдповiдаi мети повiдомлення, 9 указуi на особливий характер повiдомлення в кожнiй з категорiй, М визначаi конкретний тип повiдомлення (наприклад, 0 - повiдомлення, 2 - вимоги про анулювання, 5 i 6 - вiдповiдно запити i вiдповiдi).

Формати текстових полiв для банкiвських переказiв [64, c.25] :

1. Тип повiдомлення MT 100 - Клiiнтський переказ (Customer transfer): платник та/або бенефiцiар - клiiнт банку;

2. Тип повiдомлення MT 200 - Банкiвський переказ на власний рахунок (Bank transfer for own account): платник та бенефiцiар - той самий банк;

3. Тип повiдомлення MT 202 - Загальний банкiвський переказ (General financial institution transfer): платник i бенефiцiар - банки.

4. Тип повiдомлення MT 900 - Пiдтвердження дебету (Confirmation of Debit): надсилаiться банком, який обслуговуi кореспондентський рахунок, банку - власнику рахунку для пiдтвердження дебету рахунку.

5. Тип повiдомлення MT 910 - Пiдтвердження кредиту (Confirmation of Credit): надсилаiться банком, який обслуговуi кореспондентський рахунок, банку - власнику рахунку для пiдтвердження кредиту рахунку.

6. Тип повiдомлення MT 950 - Виписка за рахунком (Statement Message)

Умови зовнiшньоекономiчного контракту визначають конкретну схему взаiмодii торгових партнерiв, тобто, з одного боку - руху товару, з iншого боку - руху грошей. Основою цiii схеми i механiзм мiжнародних розрахункiв, що регулюi сам процес торгiвлi. У зв'язку з цим, розгляд рiзних умов i форм мiжнародних розрахункiв пiднiмаi питання визначення найбiльш вигiдних умов з погляду фiрми (Додаток А).

До форм розрахункiв, якi використовуються у мiжнароднiй торгiвлi, належать такi :

100%-ний авансовий платiж;

оплата пiсля вiдвантаження;

оплата пiсля отримання товару(торгiвля по вiдкритому рахунку)

документарний акредитив;

документарне iнкасо;

мiжнародний факторинг;

мiжнародний форфейтинг;

Одержання повноi (100%) оплати авансом перед вiдвантаженням i найбiльш безпечним варiантом для експортера. У цьому випадку експортер не пiдданий ризику вiдмови iноземного покупця вiд платежу за товар. Авансовий платiж означаi також, що експортер, не надаючи покупцю товарного кредиту, не повинен сам фiнансувати цей продаж, тобто вкладати грошовi кошти в оборотний капiтал для експортноi торгiвлi.

Очевидним же недолiком авансового платежу для покупця i небезпека того, що експортер не виконаi доставку товарiв чи вони надiйдуть не в належному станi i не вiдповiдно до вимог специфiкацiй. Роблячи авансовий платiж, покупець фiнансуi продаж за якийсь час до надходження товару в його розпорядження. У тому випадку, якщо експортер не виконаi своii частини зобов'язань за контрактом, iмпортер зможе застосувати лише юридичний вплив через суд, якщо це виправдаi його витрати часу, зусиль i грошей, адже судовий орган може, у тому числi, знаходитися в краiнi експортера чи в третiй краiнi.

У мiжнароднiй торгiвлi широко використовуiться часткова передплата, при якiй друга частина цiни товару оплачуiться за допомогою iншого методу. Цей варiант одержав поширення незважаючи на те, що стосовно залишку платежу експортер повинний погодитися на один з менш безпечних з його погляду способiв платежу.

У випадку оплати пiсля вiдвантаження вiдповiдно до контракту продавець сплачуi вартiсть товару тiльки пiсля того, як буде зроблене вiдвантаження. За цiiю схемою експортер повинний послати телеграму чи телекс покупцю, сповiщаючи його про вiдвантаження, i указати всi подробицi вiдвантаження. Пiсля цього продавець очiкуi негайного виконання платежу покупцем. Якщо iмпортер не виконаi платiж пiсля вiдвантаження, то експортер усе ще маi право власностi на товар, оскiльки тримаi в себе документи на право власностi.

Для iмпортера даний спосiб трохи безпечнiший авансового платежу. Для експортера ж виникаi питання про те, що робити на мiсцi призначення з товаром у випадку вiдмови вiд оплати, адже товар вже на шляху доставки.

Оплата пiсля одержання товару (торгiвля по вiдкритому рахунку) являi собою продаж у кредит, при якiй в експортера немаi нiякоi гарантii, що покупець розрахуiться зi своiм боргом у передбачений термiн.

Експортер вiдправляi товар покупцю разом з вiдвантажувальними документами, отже, вiн втрачаi контроль над товаром, а також своi юридичне право власностi на нього. При цьому iмпортер, даючи згоду сплатити товари в обговорений термiн у майбутньому, може розпоряджатися товарами за своiм розсудом.

На вiдмiну вiд авансового платежу, оплата пiсля одержання товарiв забезпечуi експортеру найменший ступiнь безпеки, iмпортеру ж навпаки - найбiльшу ступiнь волi.

Даний спосiб розрахункiв припускаi велику довiру до iмпортера, що виникаi, як правило, у процесi регулярних дiлових вiдносин мiж торговими партнерами.

Згiдно з ВлПоложенням про оформлення та подання клiiнтами платiжних доручень в iноземнiй валютi або банкiвських металах, заяв про купiвлю або продаж iноземноi валюти або банкiвських металiв до уповноважених банкiв i iнших фiнансових установ та порядок iх виконанняВ» [37, c.5] наведенi нижче термiни в операцiях банкiвського переказу вживаються в такому значеннi:

- бенефiцiар - кiнцевий отримувач коштiв або банкiвських металiв, на рахунок якого зараховуються кошти в iноземнiй валютi або банкiвськi метали, переказ яких був iнiцiйований за допомогою платiжного доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах;

- внутрiшньобанкiвське повiдомлення - документ на переказ коштiв, складений вiдокремленим структурним пiдроздiлом банку, що не маi статусу юридичноi особи (фiлiiю банку), на пiдставi поданих клiiнтами платiжних доручень в iноземнiй валютi, який надсилаiться до уповноваженого банку та на пiдставi якого формуiться повiдомлення до iноземного банку про перерахування коштiв в iноземнiй валютi на користь бенефiцiара;

- день валютування транскордонного переказу (далi - день валютування) - день, починаючи з якого переказанi клiiнтом кошти в iноземнiй валютi переходять у власнiсть бенефiцiара, який визначаiться уповноваженим банком, що обслуговуi клiiнта, i узгоджуiться з ним в договорi про розрахунково-касове обслуговування. До настання дня валютування сума переказу облiковуiться в уповноваженому банку, що обслуговуi клiiнта;

- переказ у межах Украiни (далi - переказ коштiв в iноземнiй валютi або банкiвських металiв) - рух коштiв в iноземнiй валютi або банкiвських металiв, який проводиться за iнiцiативою клiiнта уповноваженим банком, що його обслуговуi, з метою зарахування коштiв в iноземнiй валютi або банкiвських металiв на рахунок бенефiцiара, розташованого в Украiнi. Клiiнт, iнiцiатор цiii операцii та бенефiцiар можуть бути однiiю i тiiю самою особою;

- платiжне доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах тАУ розрахунковий документ, який мiстить доручення клiiнта уповноваженому банку, що його обслуговуi, виконати переказ коштiв в iноземнiй валютi або банкiвських металiв на користь бенефiцiара;

- транскордонний переказ (далi - переказ коштiв в iноземнiй валютi) - рух коштiв в iноземнiй валютi, який здiйснюiться за iнiцiативою клiiнта уповноваженим банком, що його обслуговуi, з метою зарахування коштiв в iноземнiй валютi на рахунок бенефiцiара, розташованого в iншiй державi. Клiiнт, iнiцiатор цiii операцii та бенефiцiар можуть бути однiiю i тiiю самою особою.

Оформлення оформлення платiжних доручень в iноземнiй валютi виконуiться у виглядi структурованих документiв згiдно положенням Нацiонального банку Украiни [37, c.4] :

1. Платiжне доручення в iноземнiй валютi (Додаток Д) заповнюiться латинськими лiтерами. Разом з тим сума iноземноi валюти, зазначена словами, заповнюiться украiнською мовою (кирилицею). Назва (для фiзичноi особи - прiзвище, iм'я та по батьковi) та мiсцезнаходження клiiнта, найменування та мiсцезнаходження уповноваженого банку, що його обслуговуi, та назва iноземноi валюти можуть заповнюватися латинськими лiтерами або украiнською мовою (кирилицею). Пiд час переказу коштiв у валютах краiн СНД та Балтii дозволяiться заповнювати платiжне доручення в iноземнiй валютi росiйською мовою.

Допускаiться використання англомовних аналогiв назв текстових елементiв бланкiв, але тiльки разом з iх украiнською назвою.

2. Платiжнi доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах приймаються уповноваженим банком до виконання протягом 10 днiв, починаючи з дня iх оформлення (день оформлення не враховуiться).

3. Платiжнi доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах обов'язково мають мiстити такi реквiзити:

- код платiжного доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах вiдповiдно до Державного класифiкатора управлiнськоi документацii, затвердженого наказом Держстандарту Украiни вiд 31.12.98 N 1024;

- назву документа - "Платiжне доручення в iноземнiй валютi" або "Платiжне доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах";

- номер платiжного доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах (може включати цифри та слова);

- дату складання платiжного доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах (число - цифрами, мiсяць - цифрами або словами, рiк - цифрами);

- найменування та мiсцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговуi клiiнта (назва краiни, мiста);

- повну або скорочену назву клiiнта, що збiгаiться з назвою клiiнта, яка заявлена ним у картцi зi зразками пiдписiв та вiдбитком печатки (для фiзичноi особи - прiзвище, iм'я, по батьковi та документ, що ii засвiдчуi (серiя, номер, дата, ким виданий, адреса за мiсцем проживання), його мiсцезнаходження (назва краiни, мiсто);

- номер рахунку клiiнта в iноземнiй валютi або банкiвських металах, з якого здiйснюiться переказ коштiв або банкiвських металiв;

- цифровий або лiтерний код iноземноi валюти вiдповiдно до Класифiкатора iноземних валют та банкiвських металiв, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 02.10.2002 N 378;

- суму переказу цифрами (цiла частина числа вiдокремлюiться комою);

- суму переказу та назва iноземноi валюти словами;

- назву бенефiцiара (для бенефiцiара - фiзичноi особи - прiзвище, iм'я, по батьковi), його мiсцезнаходження або проживання (за наявностi такоi iнформацii) та номер рахунку, на який перераховуються кошти (для бенефiцiара - фiзичноi особи, яка не маi рахунку, цей реквiзит може не заповнюватися);

- найменування та мiсцезнаходження банку бенефiцiара;

- призначення платежу;

- комiсiйнi - зазначаiться порядок сплати комiсiйних витрат уповноваженого банку й iнших банкiв за переказ коштiв в iноземнiй валютi за рахунок клiiнта уповноваженого банку (OUR) або бенефiцiара (BEN), або клiiнта та бенефiцiара (SHA) та надання права уповноваженому банку утримувати комiсiйну винагороду без платiжного доручення клiiнта;

- код операцii (чотири символи) за стандартною класифiкацiiю платiжного балансу (заповнюiться уповноваженим банком, що обслуговуi клiiнта);

- код краiни бенефiцiара (три символи) вiдповiдно до його мiсцезнаходження або краiни реiстрацii (заповнюiться уповноваженим банком, що обслуговуi клiiнта);

- iдентифiкацiйний код клiiнта - для юридичних осiб зазначаiться код за РДдиним державним реiстром пiдприiмств та органiзацiй Украiни, для фiзичних осiб зазначаiться iдентифiкацiйний номер платника податкiв;

- вiдбиток печатки та пiдписи вiдповiдальних осiб клiiнта, якi заявленi ним у картцi зi зразками пiдписiв та вiдбитком печатки (для фiзичноi особи, яка ii не маi проставляiться лише ii пiдпис).

Платiжнi доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах можуть мiстити такi допомiжнi реквiзити:

- код уповноваженого банку, що обслуговуi клiiнта;

- SWIFT-код (BIC kod) банку бенефiцiара, IBAN банку бенефiцiара;

- найменування та iншi реквiзити банку-посередника (заповнюiться за потребою);

- номер рахунку клiiнта, з якого здiйснюiться списання комiсiйноi винагороди;

- строки виконання переказу: "термiновий" - сьогоднi, "строковий" - наступного робочого дня уповноваженого банку, що обслуговуi клiiнта, або "звичайний" - на третiй робочий день уповноваженого банку, що обслуговуi клiiнта, ураховуючи день надходження платiжного доручення до уповноваженого банку, що обслуговуi клiiнта;

4. Найменування та мiсцезнаходження банку бенефiцiара, назва бенефiцiара, номер його рахунку в платiжному дорученнi в iноземнiй валютi мають вiдповiдати реквiзитам, що зазначенi в документах, якi подаються до уповноваженого банку разом з платiжним дорученням в iноземнiй валютi для здiйснення уповноваженим банком валютного контролю за правомiрнiстю перерахування iноземноi валюти з рахунку клiiнта.

5. Клiiнт заповнюi реквiзит "Призначення платежу" платiжного доручення в iноземнiй валютi таким чином, щоб надавати повну iнформацiю про платiж в iноземнiй валютi та документи, на пiдставi яких здiйснюiться перерахування коштiв бенефiцiару.

У реквiзитi платiжного доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах "Призначення платежу" зазначаються назва, номер i дата документа, на пiдставi якого здiйснюiться переказ коштiв в iноземнiй валютi або банкiвських металiв.

Частка акредитивноi форми (документарний акредитив) в мiжнародних розрахунках значно скромнiше в порiвняннi з iншими формами, одначе, саме акредитив найбiльш повно забезпечуi своiчаснiсть одержання експортного виторгу, тобто максимально вiдповiдаi iнтересам експортера.

Використання акредитивiв у мiжнародних розрахунках регулюiться спецiальним документом - "Унiфiкованi правила i звичаi для документарних акредитивiв", що розроблений Мiжнародноi Торговоi Палатою (ICC) [20, c.5] . Цi правила перiодично доповнюються i змiнюються виходячи з тенденцiй розвитку мiжнародноi торгiвлi i розрахункiв. У сьогоденнiй час дii редакцiя Правил вiд 1993 р.

Документальний акредитив являi собою грошове зобов'язання банку, що виставляiться на пiдставi доручення його клiiнта - iмпортера, на користь експортера. Банк, що видаi зобов'язання, повинний здiйснити платiж експортеру чи забезпечити здiйснення платежу iншим банком (тратта - документ, що мiстить наказ продавця (експортера) покупцю (iмпортеру) здiйснити платiж визначеноi суми в зазначений термiн).

Зобов'язання банку i умовним, тому що його реалiзацiя зв'язана з виконанням експортером визначеноi вимоги - пред'явлення в банк передбачених акредитивом документiв, що пiдтверджують виконання всiх умов акредитива (Додаток В).

Вiдповiдно до Унiфiкованих правил, у кожнiм акредитивi повинний бути чiтко обговорений спосiб його виконання шляхом:

платежу по пред'явленнi документiв;

шляхом платежу з розстрочкою по пред'явленнi документiв;

негоцiацii (покупки) тратт (переказних векселiв) бенефiцiара (одержувача платежу).

У всiх iнструкцiях у контрактi по вiдкриттю акредитива чи змiнi його умов повинний бути зазначений чiткий перелiк документiв, проти яких виконуiться платiж з акредитива.

Вiд бенефiцiара (експортера) за умовами акредитива може вимагатися надання таких документiв:

1) Комерцiйний рахунок. Обов'язковий до складання документ, що мiстить iнформацiю про умови акредитива, про порядок вiдвантаження i про самий товар.

2) Транспортнi документи. Вони виписуються вантажоперевiзником у посвiдчення того, що товар прийнятий iм до перевезення. Як транспортнi документи виступають: при залiзничних перевезеннях - залiзнична накладна; при авiаперевезеннях - авiа накладна; при автодорожнiх - автодорожня накладна; при морських - коносамент.

3) Комерцiйнi документи. До iхнього числа вiдносяться документи, що дають якiсну i кiлькiсну характеристику товару. Комерцiйними документами i: специфiкацiя, пакувальний аркуш, сертифiкат якостi, свiдчення походження, страховий полiс i деякi iншi документи.

Акредитивна форма розрахункiв найбiльш вигiдна експортеру, тому що являi собою тверде i надiйне забезпечення платежу. Здiйснення платежу по акредитивi не зв'язано зi згодою покупця на оплату товару. Крiм того, експортер маi можливiсть одержати платiж по акредитиву максимально швидко, часто до прибуття товару в пункт призначення.

З погляду iмпортера акредитив зручний тим, що можна бути впевненим, що оплатити товар необхiдно буде лише в тому випадку, якщо наданi експортером документи збiгаються у всiх вiдносинах з умовами акредитива.

При укладаннi iмпортних контрактiв, що передбачають проведення розрахункiв по акредитивах, для iмпортера безпечнiше обмовляти в контрактi вiдкриття акредитива тiльки на суму конкретного постачання, i домагатися проведення остаточних розрахункiв банкiвським переказом з оплатою пiсля постачання та пiсля кiлькiсного i якiсного приймання товару.

У той же час акредитив вважаiться найбiльш складною формою розрахункiв особливо для експортера, оскiльки одержання платежу зв'язане з правильним оформленням документiв i своiчасним наданням iх у банк. Пред'являючи твердi вимоги до оформлення документiв з погляду вiдповiдностi iх умовам акредитива, банки захищають iнтереси iмпортерiв, тому що дiють на пiдставi iхнiх iнструкцiй.

Основними недолiками акредитивноi форми розрахункiв для контрагентiв i :

по-перше, визначена затримка пробiгу документiв через банки i,

по-друге, висока вартiсть акредитива.

За проведення операцiй (вiдкриття, авiзування, пiдтвердження, прийом i перевiрку документiв по акредитиву) банки стягують комiсiю в залежностi вiд суми акредитива (тарифи на акредитивнi операцii наведенi в Додатку Е). Тому при вiдкриттi акредитива його наказодатель повинний чiтко вказати, за чий рахунок вiдповiдно до контракту повиннi бути оплаченi тi чи iншi витрати по акредитивi - за рахунок наказодателя чи за рахунок бенефiцiара. Звичайно в мiжнародноi торгiвлi використовуiться практика подiлу банкiвських витрат мiж партнерами, кожний з який оплачуi банкiвськi комiсii на територii своii краiни.

Документарне iнкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своiму банку одержати вiд iмпортера через iнший банк визначену суму чи пiдтвердження (у формi акцепту iмпортером тратти (векселя), виписаноi експортером на нього) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термiн.

Застосування iнкасовоi форми розрахункiв регулюiться спецiальним документом - "Унiфiкованi правила по iнкасо", що розроблений Мiжнародною Торговельною Палатою (ICC) [21, c.5] . В теперiшнiй час дii редакцiя Правил 1978 р.

Згiдно Унiфiкованим правилам, iнкасо означаi операцiю з документами, здiйснювану банком на пiдставi отриманих iнструкцiй, з метою:

- одержання акцепту чи платежу;

- видачi документiв проти акцепту чи платежу.

Документи, з якими виконуються операцii по iнкасо роздiляються на двi групи: фiнансовi документи (переказнi i простi векселi, чеки й iншi документи, використовуванi для одержання платежу грошима) i комерцiйнi документи.

Розрахунки за товари у формi iнкасо, вiдповiдно до контракту можуть вимагати оформлення наступних комерцiйних документiв:

- рахунок-фактура, що виписуiться експортером i мiстить iнформацiю про товар;

- вiдвантажувальнi документи;

- страховi

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)