Особливостi територiальнотАУгалузевоi структури Автономноi Республiки Крим
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
СХРЖДНОУКРАРЗНСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСРЖТЕТ
РЖМЕНРЖ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
КОЛЕДЖ
КУРСОВА РОБОТА
з дисциплiни:
РОЗМРЖЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
на тему:
ВлОсобливостi територiальнотАУгалузевоi структури Автономноi Республiки КримВ»
Виконав:
студент II курсу групи 2Ф-08
коледжу СНУ iм. В. Даля
Чужиков А.А.
Луганськ 2009-2010
Змiст
Вступ
1. Аналiз i оцiнка природно-ресурсного i соцiально-економiчного потенцiалу
1.1 Природно-ресурсний потенцiал
1.2 Населення та трудовi ресурси
1.3 Науково-технiчний потенцiал
2. Аналiз розвитку i розмiщення основних галузей господарського комплексу
2.1 Загальна характеристика господарства та його структура
2.2 Розвиток та розмiщення промисловостi
2.3 Розвиток та розмiщення сiльського господарства
2.4 Розвиток та розмiщення транспорту
2.5 Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть та iнвестицii
2.6 Будiвельний комплекс
2.7 Розвиток та розмiщення соцiальноi сфери
2.8 Рекреацiйний комплекс
3. Проблеми району
4. Перспективи розвитку Автономноi Республiки Крим
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Крим тАУ це особливий культурно-iсторичний регiон Украiни. Кримська земля береже пам`ятки всiх iсторичних епох, тому ii прийнято називати музеiм пiд вiдкритим небом, золотим дном для археологii. РЖсторичне минуле Криму свiдчить, що уже з давнини вiн був центром становлення i розвитку рiзних племен, народiв i культур. На кримськiй землi взаiмодiяли цивiлiзацii античноi Грецii i Риму, стародавньоi Русi та Вiзантii, Хазарii i Балканських
краiн. РЖсторичний шлях, пройдений Кримом у XX ст., був теж досить складним i своiрiдним.
Кримська автономна соцiалiстична республiка утворена 18 жовтня 1921 р. в кордонах Кримського пiвострова в складi РiРР. У червнi 1945 р. перетворена у Кримську область, яка 19 лютого 1954 р. постановою Президii ВР РiРР ввiйшла до складу Украiни. 12 лютого 1991 р. Кримська область отримала автономiю i з 1995 р. називаiться Автономна Республiка Крим. З того часу проходив важливий процес уточнення ii статусу в складi незалежноi Украiни, розмежування повноважень мiж автономiiю та Центром. 5 травня 1992 р. прийнята Конституцiя Республiки Крим. Пiсля суттiвоi редакцii основного закону автономii, оскiльки ряд положень протирiчили законодавству Украiни, був прийнятий нинi дiючий основний закон АРК Верховною Радою Украiни 21 жовтня 1998 р.
Автономна Республiка Крим i невiд`iмною складовою частиною Украiни i в межах повноважень, визначених Конституцiiю Украiни, вирiшуi питання, вiднесенi до ii вiдання [2,c. 69].
На думку, багатьох рiзних спецiалiстiв та вчених, Автономна Республiка Крим (далi тАУ АРК) вiдноситься до Кримського економiчного району.
Автономна Республiка Крим займаi 27,0 тис. км2 територii Кримського пiвострова, розташованого на пiвднi Украiни, або 4,5 % загальноi територii Украiни. На пiвночi пiвострiв приiднуiться до материка вузьким (7-23 км) Перекопським перешийком i межуi з Херсонською областю, на заходi та пiвднi омиваiться Чорним морем, з пiвнiчного-сходу тАУ водами Азовського моря та його затоки Сиваша. Адмiнiстративний центр - м. Сiмферополь.
Профiль народного господарства Криму визначаiться його географiчними особливостями: протяжнiстю береговоi лiнii, ландшафтною рiзноманiтнiстю, вiдносно теплим клiматом, що переходить на крайньому пiвднi в субтропiчний. На цi особливостi накладаються господарськi навички i традицii мiсцевого населення, що в сукупностi формуi основу господарського комплексу Криму. Рiзноманiтнiсть природних умов, значний обсяг природно-ресурсного потенцiалу, багатство культурноi спадщини, iсторичнi традицii господарського освоiння та соцiально-культурнi прiоритети протягом багатьох рокiв визначали рекреацiйну спецiалiзацiю економiки Криму. На пiвостровi сконцентровано 29,6 % всiх рекреацiйних ресурсiв держави, 10 % - готельного фонду, 40 % - оздоровниць.
Специфiка економiко-географiчного положення, сприятливi клiматичнi умови, наявнiсть квалiфiкованих трудових ресурсiв тАФ усе це вплинуло на формування територiально-господарського комплексу з розвинутою промисловiстю, багатогалузевим транспортом, рекреацiйним i агропромисловим комплексами. Економiка району базуiться на машинобудуваннi (насамперед, на суднобудуваннi й судноремонтi, сiльгоспмашинобудуваннi, приладобудуваннi), хiмiчнiй промисловостi, харчовiй, легкiй, сiльському господарствi, виноградарствi, курортному господарствi, морському транспортi.
Для розумiння стану розвитку та проблем галузей народного господарства Автономноi Республiки Крим розглянемо ряд питань, якi розкривають дану тему.
1. Аналiз i оцiнка природно-ресурсного i соцiально- економiчного потенцiалу
1.1 Природно-ресурсний потенцiал
Автономна Республiка Крим знаходиться на крайньому пiвднi Украiни. Територiя ii включаi двi рiзнi за площею та особливостями природних умов частини тАУ рiвнинну, що належить до степовоi зони, та гiрську тАУ до фiзико-географiчноi краiни Кримських гiр.
Гори простягаються шириною майже 60 i довжиною 180 км. Складаються вони з трьох окремих пасом: Зовнiшнього, Внутрiшнього, Головного, для яких характерними i пологий пiвнiчний схил та крутий уривистий пiвденний. Висота гiр коливаiться вiд 300 (Зовнiшнi) до 1500 м (Головне). Вершини Головного пасма i платоподiбними i називаються яйлами. В Кримських горах поширенi карстовi форми рельiфу, каньйони. Пiвденна смуга мiж берегом моря та горами шириною 2-12 км носить назву Пiвденний берег Криму.
АРК маi багатi поклади корисних копалин. Насамперед, це стратегiчнi запаси: залiзноi руди, розташованi на Керченському пiвостровi (Керченський залiзорудний басейн, Екiльджi-Елiнське родовище), ропа Сиваша i солоних озер, якi використовують у хiмiчнiй, металургiйнiй промисловостi, видобутку кухонноi солi та для лiкування, природний газ (Задорнянське, Глiбовське, Джанкойське та морськi родовища), самим значним постачальником якого i Голiцинське родовище, що знаходиться в 72 км вiд Тарханкутського пiвострова на глибинi 40 метрiв у Чорному морi. Родовища природного газу i також на шельфi Азовського моря: Керченське, Казантипське, Стрiлкове. Загалом промисловi запаси газу i газового конденсату в Криму складають вiдповiдно 8948 млрд. м3 i 2,12 млн. тонн. На шельфi Чорного моря i родовища нафти, що починають розроблятися.
Поклади флюсових вапнякiв розташованi поблизу мiст Севастополя,
Керчi, старого Криму, великi поклади будiвельноi сировини мiсцевого використання тАУ бiля Бахчисараю (цементнi мергелi), с. Первомайського (бетонiтовi глини Курцiвського родовища, пилянi вапняки РЖнкерманського родовища). РД також поклади рiзноманiтних глин, гравiю, пiску, гiпсу, термальних вод. Мармур розробляють бiля с. Мраморне, дiорит тАУ в Шархинському кар`iрi на Пiвденному березi Криму.
Велике значення мають лiкувальнi грязi, ропа, термальнi води та мiнеральнi джерела. Найкращi лiкувальнi грязi знаходяться у Сакському озерi.
Автономна Республiка Крим включаi три вертикальнi грунтово-клiматичнi пояси: передгiрний тАУ Передгiрний Кримський посушливий, дуже теплий агроклiматичний район з м`якою зимою, гiрський тАУ Кримський агроклiматичний район вертикальноi клiматичноi зональностi, Пiвденний берег Криму, а також степову зону тАУ дуже посушливу, помiрно жарку агроклiматичну зону з м`якою зимою. Тобто територiя Криму на пiвночi маi помiрно континентальний клiмат, у горах розчленований рельiф та рiзниця у
висотi над рiвнем моря зумовлюють строкатiсть i вертикальну пояснiсть клiматичних умов тАУ вiд помiрно-прохолодного до субтропiчного Середземноморського на Пiвденному березi Криму. Опадiв у степовiй зонi випадаi 300-500 мм на рiк, переважно у теплу пору року, в горах тАУ вiдповiдно вiд 500 до 1100 мм на Головному пасмi. Суми активних температур складають вiд 2800-3550 у передгiр`i до 1500-27000 С у горах. На Пiвденному березi Криму середньорiчна кiлькiсть опадiв тАУ 350-630 мм, сума активних температур досягаi 41000 С.
Гiрський i Передгiрський Крим, маючи невелику (близько 750 тис. га) площу, вiдiграi суттiву роль в економiцi краiни як оздоровниця державного рiвня, район вирощування високоякiсних фруктiв, винограду, тютюну, ефiроолiйних та iнших технiчних культур. До нього вiдносяться райони: Бахчисарайський, Алуштинський, Ялтинський (Велика Ялта), Сiмферопольський, Чудацький, Бiлогiрський, м. Севастополя, Старокримський, частина Феодосiйського. ТРрунтотворнi породи представленi продуктами вивiтрювання кристалiчних та осадових порiд тАУ вапняками, пiсковиками, конгломератами, глинами, на яких сформувався ТСрунтовий покрив територii. Це пiвденнi та перед гiрськi чорноземи, дерново-карбонатнi, коричневi й сiрi ТСрунти сухих лiсiв та чагарникiв, карбонатнi, щебенюватi, опiдзоленi бурi лiсовi ТСрунти, перегнiйно-карбонатнi, гiрсько-степовi й гiрсько-луговi та алювiально-луговi ТСрунти рiчкових долин i водоносних балок, солонцi i солончаки. Характерною особливiстю усiх ТСрунтiв гiрського Криму i iх кам`яно-щебенюватий механiчний склад, що визначаi в комплексi з iншими умовами фiзичнi властивостi тАУ водний та повiтряний режим, можливiсть механiзованого обробiтку, використання пiд рiзноманiтнi сiльськогосподарськi угiддя: рiллю, вигони, сади, виноградники, лiси, сiножатi та iнше.
ТРрунти степовоi частини пiвострова переважно каштановi й лучно-каштановi солонцюватi тАУ на пiвнiчному сходi, чорноземи пiвденнi мало гумуснi тАУ в центральнiй частинi та на пiвднi, лучно-чорноземнi тАУ у долинах рiчок. До цiii частини зони входять такi адмiнiстративнi райони: Роздольненський, Чорноморський, Лакський, Первомайський, Джанкойський, Нижньогiрський, Ленiнський, Красногвардiйський, Радянський, Красноперекопський та деякi територii iнших районiв [13, c. 609-611].
Забезпечення АРК водними ресурсами недостатнi. На ii територii протiкаi 257 рiчок довжиною понад 5 км кожна, бiльшiсть iх бере початок iз схилiв Головного пасма Кримських гiр з понад 2500 джерел. Характерна iхня особливiсть тАУ маловоднiсть, пересихання у засушливий перiод, але вони мають велике господарське значення. Найбiльшi рiчки тАУ Салгир, Альма, Кача, Бельбек, Чорна, на яких збудованi водосховища, що регулюють водний режим тАУ Сiмферопольське, Загорське, Чорнорiченське. Створено близько 708 ставкiв та понад 20 водосховищ (повний об`iм близько 380 млн. м3), серед яких Тайганське, Бiлогiрське та РЖзобiльненське бiля Алушти. В рiвниннiй частинi пiвострова знаходиться Кримський артезiанський басейн, води якого використовують для мiсцевого i централiзованого водопостачання та зрошування. Нинi постiйно зменшуiться споживання свiжоi води: якщо в 1990 р. воно становило 2906 млн. м3, у 1995 р. тАУ1850, у 2000 р. тАУ 1150, у 2005 р. тАУ 851, то в 2007 р. тАУ 844 млн. м3 [11, c. 259]. В Криму розташовано понад 50 солоних озер. Найбiльшi з них тАУ Сасик, Сакське, Донузлав, Актаське, Узунларське, якi використовують для добування кухонноi солi, ропи, лiкувальних грязей.
Територiiю областi проходить Пiвнiчнокримський канал, який вiдiграi важливу роль у водопостачаннi i зрошеннi. Вiн побудований у 60-тi роки та забезпечив надходження на пiвострiв води з Днiпра. Канал i унiкальною спорудою, яка немаi аналогiв у РДвропi. Вода з Днiпра вiд району Каховки до Джанкоя тече самопливом, а далi насосними станцiями розподiляiться по великiй мережi магiстральних i мiсцевих каналiв. Саме тому водогосподарський комплекс Криму тАУ це розгалужена зрошувальна i колекторно-дренажна мережа, що охоплюi 400 тис. га землi, маi 398 насосних станцiй з 1710 насосно-силовими агрегатами, 90 тис. гiдротехнiчних споруд, 11 тис. км каналiв. Загальна балансова вартiсть основних мелiорацiйних фондiв тАУ 2,1 млрд. грн. Кожного року обсяги постачання води на 87 % забезпечують потреби народного господарства автономii у водних ресурсах.
Земельний фонд республiки досить великий та освоiний для ведення сiльського господарства. Загальна площа земель (сушi) становить 2477,1 тис. га або 4,1 % в Украiнi, з них сiльгоспугiддя тАУ 1827,8 тис. га або 73,8 % до загальноi площi земель, рiлля тАУ 1242,2 тис. га або 68,0 % вiд площi сiльгоспугiдь чи 50,1 % у загальнiй площi сушi. За останнi три роки в республiцi додатково залучено у виробництво невживаноi рiллi площею 143,4 тис. га. Посiвна площа сiльськогосподарських культур автономii у 2009 р. порiвняно з минулим роком збiльшена на 76,6 тис. га. У поточному роцi пiд зерновими культурами зайнято 699,4 тис. га,технiчними тАУ 93,6 тис. га, картоплею i овочебаштанними тАУ 43,4 тис. га, кормовими тАУ 56,9 тис. га [7, c. 2]. У зв`язку з фiзично-географiчними та грунтово-клiматичними умовами значна частина земельного фонду не може використовуватися в iнтенсивному землеробствi без зрошення. Викликаi занепокоiння стан зрошувальних земель, вода для поливу яких надходить з розгалуженоi системи Кримського каналу: вони iнтенсивно деградують i втрачають свою родючiсть. Необхiдно провести комплексу реконструкцiю та пiдвищити технiко-екологiчний рiвень гiдромелiоративних систем, якi не забезпечують нормального еколого-мелiоративного i бiохiмiчного стану ТСрунтiв на зрошувальних масивах, а також високого рiвня врожайностi культур. Вiд нормальноi роботи цих систем залежить забезпечення питною водою населених пунктiв Криму.
В Криму сотнi тисяч гектарiв родючих ранiше земель вiдведено для добування корисних копалин. Внаслiдок господарськоi дiяльностi кар`iрами виведено з корисного використання багато земель, де не проводиться рекультивацiя.
Бiльша частина Криму лежить у степовiй зонi, але степова рослиннiсть майже не збереглася, через сильну розоранiсть територii. У передгiрнiй частинi переважають лiсостепи, в горах тАУ лiси (дубовi, росте бук, граб, сосна).
Загальна площа земель лiсового фонду у 2008 р. становила 368,8 тис. га або 3,4 % вiд лiсового фонду Украiни. Яйли вкритi високогiрними луками. Гiрський Крим важливий як лiсовий масив з дубовими, сосновими, буковими й iншими лiсами, у яких нараховуiться близько 150 видiв деревних та чагарникових порiд, серед них тАУ багато ендемiчних. Лiси захищають ТСрунти та регулюють водний режим бiльшоi частини пiвострова. На Пiвденному березi Криму рослиннiсть середземноморського типу. Значнi збитки економiцi АРК наносять лiсовi пожежi. Так, у 2008 р. зареiстровано 195 випадкiв лiсових пожеж, що склало 4,8 % вiд усiх пожеж в Украiнi. Площа лiсових земель, пройдена пожежами, склала 189 га, заподiянi збитки тАУ 1847,8 тис. грн. [12, c. 57].
У Криму i великий потенцiал вiтроенергетичних, геотермальних i сонячних ресурсiв, а також невеликi рiчки з швидкою течiiю, на яких можуть бути збудованi економiчно ефективнi малi ГЕС. Термальнi води i джерелом тепловоi енергii, а iхнi виходи найзручнiше застосовувати там, де води пiднiмаються до глибини 450 м (температура +400 С) чи 1000-2000 м (температура +70 тАУ 1000 С).
Особливе мiсце займають рекреацiйнi ресурси. Це пляжi, що простяглися на 157 км по берегах морiв, з них понад 100 км штучнi, вiдомi 26 родовищ лiкувальних грязей (Лакське i Чокракське озера, Булганакське родовище), понад 200 свердловин, та 100 джерел мiнеральних вод мають унiкальний хiмiчний склад. Нинi спецiальною постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни до категорii лiкувальних вiднесено 15 грязевих родовищ та 13 великих родовищ мiнеральних вод. Високу оцiнку за свiтовими стандартами мають бальнеологiчнi ресурси Криму, проте вони використовуються лише на 30 %.
Територiальна структура рекреацiйного комплексу регiону, що склалася у 60-70 роках, залишаiться незмiнною. Найбiльш освоiною частиною пiвострова i територiя Великоi Ялти, де надаiться близько половини всього обсягу санаторно-курортних i туристських послуг. Водночас у багатьох районах Захiдного та Схiдного Криму розвинутий лише пляжний вiдпочинок, у гiрських та передгiрних районах переважно спортивний неорганiзований туризм. Райони рiвнинного Криму використовуються як територii транзиту туристських потокiв [3, c. 1].
В Криму нараховуiться 141 територiя i об`iкти природно-заповiдного фонду площею 700 тис. га або 2,7 % загальноi площi республiки. До природно-ресурсного потенцiалу вiдносяться також багатi та рiзноманiтнi ландшафтнi ресурси. Тут створено 5 державних заповiдникiв, 33 заказники, iз яких тАУ 16 загальнодержавного значення, 87 пам`ятникiв природи, 13 iз них - загальнодержавного значення, 10 заповiдних урочищ, а саме: Ялтинський гiрсько-лiсовий заповiдник, заповiдник мис Мартьян, Карадагський заповiдник, Кримське заповiдно-мисливське господарство, 22 парки-пам`ятники садово-паркового мистецтва, Нiкiтський ботанiчний сад та iншi.
Надбанням Криму i також iсторико-культурнi ресурси. Понад 11,5 тис. пам`ятникiв iсторii, культури i архiтектури, якi вiдносяться до рiзних iсторичних епох, цивiлiзацiй, етносiв i релiгiй. Найбiльш унiкальними з них i комплекс печерних мiст i монастирiв бiля Бахчисараю, Генуезька фортеця та багато iнших туристичних об`iктiв [ 13, c. 614 ]. Але на жаль, сьогоднi iсторичнi та архiтектурнi памтАЩятки, якi донедавна були надбанням Автономноi Республiки Крим та приваблювали щороку десятки тисяч туристiв, у тому числi iноземних, перебувають у занепадi.
1.2 Населення та трудовi ресурси
Кiлькiсть населення станом на 1 сiчня 2009 р. склала 2347,4 тис. осiб або 5,1 % вiд населення Украiни, у тому числi 1594,7 тис. осiб тАУ мiське населення i 752,7 тис. осiб тАУ сiльське. Щiльнiсть населення тАУ 75 осiб/км2, у Севастополi тАУ 422 осiб/км2.
Мiське населення складаi 67,9 % i воно розмiщуiться у 18 мiстах, у тому числi в 12 державного, республiканського та обласного пiдпорядкування та 57 мiстечках. Сiльське населення складаi 32,1% i воно розмiщуiться у 980 сiльських населених пунктах. Найбiльшi мiста регiону з населенням понад 100 тис.: Сiмферополь - 337 тис., Севастополь тАУ 340 тис., Керч тАУ 148 тис., РДвпаторiя тАУ 107 тис. [11, c. 353].
Важливою особливiстю АРК i полiетнiчнiсть населення пiвострова. Зараз його населяють представники бiльше, нiж вiсiмдесяти нацiональностей.
Водночас, це iдина територiя держави, де украiнцi утворюють меншiсть тАУ 24,0 %. Найбiльшою етнiчною групою у Криму i росiяни, яких нараховуiться бiля двох третин вiд усiх мешканцiв району (60,4 %). На iншi нацiональностi (кримськi татари, вiрмени, греки, болгари, iвреi, бiлоруси, кримчаки, караiми тощо) припадаi 15,6 %.
У статевiй структурi людностi жiнки кiлькiсно переважають осiб чоловiчоi статi. Так, на 1000 жiнок у 2008 р. припадало 843 чоловiка, в Севастополi 837 чоловiка, у той час у межах Украiни ця величина була бiльшою i сягала 856.
Вiдбуваiться природний спад населення, кiлькiсть померлих перевищуi кiлькiсть народжених. За даними Держкомстату у 2008 р. народилося 27523 осiб, померло 36576 осiб, природний прирiст становив мiнус 9053. Основними причинами смертностi населення i хвороби системи кровообiгу, новоутворення, зовнiшнi причини.
У 2008 р. сальдо мiжрегiональноi мiграцii становило 935 осiб (прибулих - 10472, вибулих тАУ 9537), в Севастополi тАУ 1707 (прибулих тАУ 4550, вибулих тАУ 2843). Сальдо мiждержавноi мiграцii становило 2535 осiб (прибулих тАУ 4239, вибулих тАУ 1704), в Севастополi тАУ 682 осiб (прибулих тАУ 1054, вибулих тАУ 372) [12, c. 159].
Основним стратегiчним ресурсом i чинником економiчного зростання в
регiону i людський потенцiал. Процес використання людського потенцiалу уповiльнюiться через ситуацiю, що склалася на ринку працi, низький рiвень якостi надання соцiальних послуг та освiти, зменшення доходiв та рiвня особистого споживання, поширення бiдностi тощо [4, c. 12].
Трудовi ресурси АРК у 2007 р. складали 1103,9 тис. осiб, що становило 61,1 % до населення у вiцi 15-70 рокiв. Станом на 01.01.2009 р. зареiстровано безробiтних 26,1 тис. громадян, в Севастополi тАУ 2,0 тис. громадян. Рiвень зареiстрованого безробiття як вiдношення кiлькостi безробiтних громадян, якi перебували на облiку в державнiй службi на 01.01.2009 р. складав 2,1 %, в Севастополi тАУ 0,9 %. В Украiнi цей показник був значно бiльший тАУ 3,0 %.
Працездатне населення станом на 01.01.2008 р. становило 61,8 % (на 1,2 % вище пересiчноукраiнського показника), молодь тАУ 14,5 % (на 0,8 % менше), особи похилого вiку тАУ 23,7% (на 0,4 % менше). На 1000 осiб населення району припадало 287 пенсiонера, що на 4,0 % менше вiд пересiчноукраiнського рiвня [ 11, c. 381].
1.3 Науково-технiчний потенцiал
В АР Крим (включаючи м. Севастополь) на початок навчального року 2008/09 функцiонувало 53 вищих навчальних закладiв I-IV рiвнiв акредитацii (серед них тАУ Таврiйський нацiональний унiверситет iм. В.РЖ. Вернадського, Кримський державний медичний унiверситет iм. С.РЖ. Георгiiвського, Кримський державний аграрний унiверситет, Кримська академiя природоохоронного i курортного будiвництва, Севастопольський державний технiчний унiверситет, Севастопольський iнститут ядерноi енергетики та промисловостi, Керченський морський технологiчний iнститут), де навчалося 87,5 тис. студентiв. За 2008/09 р. пiдготовлено та випущено професiйно-технiчними навчальними закладами 17,4 тис. квалiфiкованих робiтникiв, у загальноосвiтнiх навчальних закладах навчалося 218,7 тис. учнiв.
Кримський пiвострiв своiми унiкальними природними та iсторичними особливостями, завжди цiкавив i привертав увагу вчених. На скрижалях iсторii кримськоi науки золотими лiтерами висiченi iмена М.М. Мiклухо-Маклая, РЖ.РЖ. Мечнiкова, П.РЖ. Сумарокова, С.П. Боткiна, В.РЖ. Вернадського, А.Е. Ферсмана, В.В. Докучаiва, РЖ.П. Павлова, А.В. Паладiна, А.Ф. Иоффе, В.А. Обручева, РЖ.В. Курчатова та багатьох iнших всесвiтньо вiдомих дослiдникiв.
За даними на 2008 р. у Криму науковою та науково-дослiдною дiяльнiстю займались 61 органiзацiя. Серед них заклади НАН Украiни тАУ Морський гiдрофiзичний iнститут, РЖнститут бiологii пiвденних морiв iм. А.О. Ковалевського, Кримський науковий центр, Карадагський природний заповiдник, фiлiали iнститутiв археологii та схiднознавства, УААН тАУ Нацiональний науковий центр тАЬНiкiтський ботанiчний садтАЭ, РЖнститут виноградарства та виноробства тАЬМагарачтАЭ, РЖнститут ефiроолiйних i лiкарських рослин, Кримська астрофiзична обсерваторiя, Кримський НДРЖ фiзичних методiв лiкування i медичноi клiматологii, Пiвденний науково-дослiдний iнститут риболовства i океанографii, а також Кримська академiя наук. Обсяг науково-технiчних робiт, виконаних власними силами органiзацiй, в 2000 р. складав 52,0 млн. грн., у 2005 р. тАУ 161,0 млн. грн., у 2008 р. тАУ 277,3 млн. грн.
У Криму проектуються перспективнi технопарки, що сприятимуть прискоренню науково-технiчного прогресу. Зокрема: Феодосii тАУ технопарк з конверсiйних технологiй, у Сiмферополi тАУ впровадження нетрадицiйних джерел енергii, а також технологiй виробництва медичноi технiки, сучаснi технологii будiвництва та суднобудування.
Дослiдженнями i розробками в машино- i приладобудуваннi займаються бiльше як 20 органiзацiй, у тому числi Севастопольський державний технiчний унiверситет iм. В.РЖ. Вернадського, НВО тАЬЙодобромтАЭ.
Велика група наукових i конструкторських органiзацiй суднобудiвного профiлю знаходяться в м. Севастополi. НДПРЖ тАЬШельфтАЬ (Державний науково-дослiдний i проектно-пошуковий iнститут) в Сiмферополi займаiться науково-дослiдними роботами в нафтогазовiй галузi виробництва, iнженерними
пошуками для будiвництва рiзних об`iктiв нафтовоi i газовоi промисловостi, розробкою проектно-кошторисноi документацii для будiвництва магiстральних газо- i нафтопроводiв.
В РДвпаторii функцiонуi Нацiональний центр управлiння та випробування космiчних засобiв (НКАУ), який здiйснюi управлiння космiчними апаратами, прийом, збiр, обробку, збереження i передачу споживачам iнформацii, отриманоi з космiчних апаратiв, астрономiчнi спостереження.
Морський гiдрофiзичний iнститут у м. Севастополi займаiться роботами в галузi супутниковоi океанологii (дистанцiйне зондування землi, розробка методологiчного забезпечення використання супутниковоi iнформацii в сучасних океанологiчних (океанографiчних) дослiдженнях) [13, c. 615].
2. Аналiз розвитку i розмiщення основних галузей господарського комплексу
2.1 Загальна характеристика господарства та його структура
У 2008 роцi на економiку Автономноi Республiки Крим робили вплив складнi неоднозначнi процеси, що вiдбуваються в свiтовiй економiцi.
Можна видiлити два перiоди соцiально-економiчного розвитку, якi корiнним чином вiдрiзняються по своiх характеристиках i економiчних наслiдках:
1) до вересня ситуацiя характеризувалася позитивними тенденцiями, якi формувалися в умовах сприятливоi зовнiшньоi кон'юнктури i давали можливiсть досягти значного приросту доходiв у всiх секторах економiки,
2) в кiнцi третього кварталу почалося зменшення обсягiв виробництва в експортоорiiнтованих i пов'язаних з ними галузях, спостерiгався вiдплив капiталу з республiки, дестабiлiзувався валютний ринок, почалася криза в банкiвськiй сферi.
Вплив свiтовоi фiнансовоi кризи вiдобразився i на економiцi Автономноi Республiки Крим, про що свiдчать наступнi тенденцii розвитку автономii в кiнцi третього i в четвертому кварталi 2008 р.:
- уповiльнення темпiв зростання промислового виробництва, що супроводжуiться накопиченням запасiв нереалiзованих товарiв,
- зниження попиту на продукцiю металургiйноi, машинобудiвноi, будiвельноi i iнших галузей у всьому ланцюзi мiжгалузевих зв'язкiв, зокрема торгiвлi i транспорту,
- втрати доходiв населення,
- вiдплив капiталу, зростання недовiри до банкiвськоi системи,
- скорочення кредитування, що негативно позначилося на розвитку видiв економiчноi дiяльностi, орiiнтованих переважно на внутрiшнiй ринок (будiвництво, машинобудування, роздрiбна торгiвля),
- ускладнення ситуацii в соцiальнiй сферi унаслiдок скорочення виробництва, яке привело до зростання заборгованостi по виплатi заробiтноi плати i безробiття.
Проте в цiлому пiдсумки соцiально-економiчного розвитку за 2008 р. залишилися позитивними.
Аналiзуючи динамiку останнiх трьох рокiв (2006-2008 рокiв), необхiдно вiдзначити, що в економiцi Автономноi Республiки Крим зберiгаються позитивнi тенденцii основних макроекономiчних показникiв (Додаток 1).
Узагальнюваючим показником, що характеризуi розвиток економiки в цiлому, i валова додана вартiсть.
Пiдсумки соцiально-економiчного розвитку АРК за 2008 р. дозволяли прогнозувати прирiст обсягу валовоi доданоi вартостi в 2008 р. на рiвнi 2,6 %.
У структурi валовоi доданоi вартостi в АРК частка послуг складаi бiльше половини тАУ 65,9 %, що на 9,5 % вище, нiж в середньому по Украiнi (56,4 %), на виробничу сферу припадаi 34,1 % (промисловiсть тАУ 18,4 %, сiльське господарство тАУ 8,7 %, будiвництво тАУ 6,5 %, рибне господарство тАУ 0,5 %) (Додаток 2).
2.2 Розвиток та розмiщення промисловостi
В Криму сформувалося п`ять багатогалузевих промислових вузлiв: Сiмферопольський тАУ машинобудування, харчова, легка, промисловiсть будiвельних матерiалiв, Севастопольський тАУ суднобудування, приладобудування, рибна, виноробна, промисловiсть будiвельних матерiалiв, Керченський - гiрничо-металургiйна, рибна, суднобудування, промисловiсть будiвельних матерiалiв, Красноперекопський тАУ виробництво основноi хiмii та Джанкойський тАУ машинобудування i харчова промисловiсть.
На територii АРК видiляють вiсiм спецiалiзованих господарських пiдрайонiв: Центральний промислово-аграрний тАУ промисловий центр м. Сiмферополь, Пiвденно-Захiдний промислово-аграрний тАУ територiя пiдпорядкована Севастопольськiй мiськiй радi, Пiвденнобережний пiдрайон тАУ рекреацiйний, промислово-аграрний. Промисловi центри тАУ м. Ялта i Алушта, Пiвденно-Схiдний промислово-аграрний, рекреацiйний тАУ промисловий центр м. Феодосiя, Захiдний рекреацiйний, аграрно-промисловий тАУ промисловий центр м. РДвпаторiя, Пiвнiчно-Захiдний промислово-аграрний тАУ промисловий центр м. Красноперекопськ, Пiвнiчний аграрно-промисловий тАУ пiвнiчна i центральна частина пiвнiчного Криму, промисловий центр тАУ Джанкой, Схiдний промислово-аграрний пiдрайон тАУ промисловий центр м. Керч.
Промисловiсть i основним сектором у виробничiй сферi Автономноi Республiки Крим.
Так, в перiод 2006 - 2008 рокiв обсяги виробництва промисловоi продукцii стабiльно ростуть (Додаток 3), у тому числi i в 2008 р. прирiст виробництва склав 3,1 %.
При цьому слiд зазначити, що свiтова фiнансова криза зробила вплив на результати роботи галузi. З початку прояву кризових явищ дещо сповiльнилися темпи зростання обсягiв промислового виробництва (з 108,3 % за 9 мiсяцiв 2008 р. до 103,1 % за пiдсумками 2008 р.)
Прирiст промислового виробництва в 2008 р. був досягнутий за рахунок збiльшення випуску продукцii переробноi промисловостi (+4,1 %) i на пiдприiмствах, зайнятих виробництвом i розподiлом електроенергii, газу, води (+4,9 %).
У переробнiй промисловостi збiльшення випуску продукцii обумовлене зростанням обсягiв виробництва харчових продуктiв, напоiв i тютюнових виробiв (+6,7 %), продукцii машинобудування (+5,8 %), iншоi неметалевоi мiнеральноi продукцii (+2,6 %).
Зниження показникiв добувноi промисловостi (-7,5 %) обумовлене зменшенням здобичi паливно-енергетичних корисних (-3,4 %) копалини iз-за зниження здобичi нафти, газу i газового конденсату унаслiдок виснаження продуктивних горизонтiв родовищ, а також зниження здобичi неенергетичних корисних копалини (-18,8 %).
Структура промислового виробництва по видах економiчноi дiяльностi (Додаток 4).
Основну частину в структурi займаi продукцiя переробноi промисловостi - 86,5 %, на добувну промисловiсть доводиться 6,1 %, частка пiдприiмств, що займаються виробництвом i розподiлом електроенергii, газу, води, складаi 7,4 %.
У переробнiй групi промисловостi найбiльшу питому вагу (42,1 %) займаi виробництво харчових продуктiв, напоiв i тютюнових виробiв, 21,6 % доводиться на хiмiчну i нафтохiмiчну промисловiсть, 13,4 % - на машинобудування, 6,4 % - на виробництво iншоi неметалевоi мiнеральноi продукцii i 2,1 % - на металургiйне виробництво i виробництво готових металевих виробiв [6, c. 2-5].
Провiдними галузями машинобудiвельного комплексу i суднобудування i судноремонт (Керченський суднобудiвний завод тАЬЗатокатАЭ, Севастопольський морський завод, Феодосiйське ВО), сiльськогосподарське машинобудування (Сiмферополь, Джанкой), електротехнiчна промисловiсть (Сiмферопольський електромашинобудiвний завод, ВАТ тАЬМУСОНтАЭ м. Севастополь, Севастопольський приладобудiвельний завод тАЬПарустАЭ, Феодосiйський оптичний завод, Феодосiйський приладобудiвельний завод), радiоелектронiка (ВО тАЬФотонтАЭ у Сiмферополi), приладобудування (Сiмферополь, Севастополь), виробництво машин i обладнання (ВАТ тАЬАльбатростАЭ м. Керч, завод тАЬМетекстАЭ м. Сiмферополь, ВАТ тАЬКримпродмаштАЭ м. Сiмферополь, ВАТ тАЬМашинобудiвельний завод тАЬПрогрестАЭ м. Сiмферополь, ВАТ тАЬДослiдний механiчний заводтАЭ м. РДвпаторiя).
Хiмiчна промисловiсть працюi здебiльшого на власнiй сировинi (ропi, солях озер i лиманiв), лише частково використовуючи привiзну. Найбiльшими пiдприiмствами i Сiмферопольський завод пластмас, Сакський хiмiчний завод, Кримський содовий i Кримський двоокису титану заводи, Перекопський бромний завод, Севастопольський завод тАЬХiмпромтАЭ, Пiвденносиваський магнезитовий завод (магнезiйний порошок для чорноi металургii Украiни) [10, c. 488].
Промисловiсть будiвельних матерiалiв в основному забезпечуi мiсцевi потреби. Найбiльшим пiдприiмством i Балаклiйський цементно-шиферний комбiнат. У Керчi знаходиться завод скловиробiв. Мармуристий вапняк i мармур видобувають у Кадикiвському i Чоргунському родовищах, а карбонатно-цементну сировину поблизу Бахчисарая.
Гiрничодобувна промисловiсть репрезентована Комиш-Бурунським гiрничо-збагачувальним комбiнатом, звiдки залiзна руда транспортуiться на заводи Марiуполя. У Балаклавi видобувають флюсовi вапняки. Електроенергiя виробляiться на теплових електростанцiях Керчi, Сiмферополя, Севастополя [1, c. 228-229].
Основною галуззю в паливнiй промисловостi i газова промисловiсть (видобуток природного газу зосереджуi 90,3 % обсягу продукцii паливноi промисловостi). Чорна металургiя об`iднаi 10 пiдприiмств. Основна пiдгалузь тАУ вторинна обробка чорних металiв. У деревообробнiй i целюлозно-паперовiй промисловостi зосереджено 91 пiдприiмство i 161 виробництво. Особливо видiляiться меблева промисловiсть тАУ близько 45 % виробництва галузi. Головними галузями легкоi промисловостi i взуттiва i швейна промисловiсть (ВАТ тАЬСiмферопольська шкiргалантерейна фабрикатАЭ, орендне взуттiве пiдприiмство тАЬДАНРЖЕЛЬтАЭ м. Сiмферополь, Севастопольська фабрика спортивних трикотажних виробiв, ВАТ тАЬКерченська бавовнопрядильна фабрикатАЭ, ВАТ тАЬЛАВАНДАтАЭ м. Феодосiя, швейна фабрика тАЬЧорноморочкатАЭ смт. Чорноморське, АТЗТ Швейна фабрика iм. Н. Онiловоi м. Севастополь, ВАТ тАЬРДвпаторiйська швейна фабрикатАЭ, ВТП тАЬЗорятАЭ м. Джанкой).
Розвиненою та специфiчною в Украiнi i харчова промисловiсть регiону. Одна з основних ii галузей тАУ це рибне господарство, що включаi рибальство, рибництво й обробку рибних ресурсiв. Рибальство експлуатуi унiкальнi рибнi запаси Чорного моря та внутрiшнiх водойм, здiйснюi вилов риби, добування морепродуктiв. Рибництво займаiться розведенням у прiсноводних та солоно-водних водоймах: бiля м. Алушти функцiонуi форелевий рибозавод, Каркiнiтський риборозподiльник та Сиваський рибоводний пункт. Основу пiдгалузi океанiчного рибного промислу Украiни складають ДП тАЬАтлантикатАЭ у м. Севастополi та виробниче об`iднання тАЬКерчрибпромтАЭ, база якого знаходиться у м. Керч. Вилов риби та добування iнших водних живих ресурсiв у 2000 р. склав 270030 т, у 2007 р. тАУ 143939 т, у 2008 р. тАУ 159758 т, що вище за рiвень 2007 р. на 11,0 % та склав 71,3 % вiд украiнського показника (по Украiнi у 2008 р. тАУ 224149 т). До морських рибних портiв на пiвостровi належать Керченський та Севастопольський.
Провiдними галузями харчовоi промисловостi в економiцi регiону, що використовують рiзноманiтнi ресурси пiвострова, i виноробна, плодоовочеконсервна, тютюнова, м`ясна, маслосироробна i молочна, комбiкормова.
Виноробна галузь включаi первинну обробку винограду на переробних заводах та подальший розлив, зберiгання вина в пляшках i бочках для наступноi реалiзацii (ординарнi вина), тривалого зберiгання (марочнi та колекцiйнi вина), виготовлення виноматерiалiв для шампанського i коньякiв. Заводи розмiщенi у Севастополi, РДвпаторii, Сiмферополi, Масандрi, Гурзуфi, Алуштi, Сонячнiй Долинi, Судаку, Новому Свiтi, Бахчисараi та iнших мiстах i селах. Вина Криму тАУ мускати, портвейни, столовi сорти, шампанське Нового Свiту та коньяки одержали багато нагород на мiжнародних конкурсах, користуються попитом в Украiнi та за ii межами. Лiкеро-горiлчана промисловiсть представлена заводом тАЬСоюз тАЬВiктантАЭ у м. Сiмферополi.
Плодовоовочеконсервна промисловiсть перероблюi сировину садiв i виноградникiв, яка не споживаiться у свiжому виглядi. Заводи ii, як правило, розташованi бiля плантацiй фруктiв та ягiд, що швидко псуються, в так званiй зонi консервного заводу, куди можна доставити сировину за двi-три години, а також у Керчi, Севастополi, Бахчисараi, Джанкоi, Нiжньогiрському. Соки та пюре для дiтей виробляi Сiмферопольський консервний завод дитячого харчування.
Тютюнова промисловiсть пiвострова займаiться ферментацiiю тютюну та виробництвом сигарет у Феодосii.
М`ясна, маслосироробна i молочна промисловостi розмiщуються рiвномiрно на територii регiону у великих мiстах та селах: Керчi, Феодосii, Алуштi, Ялтi, Севастополi, Сiмферополi, РДвпаторii, Красноперекопську, Роздольному, Первомайському, Красногвардiйському й iнших. Темпи виробництва за минуле десятилiття значно знизились через економiчну кризу, але в останнi роки помiтнi змiни на краще: пiдприiмства почали самостiйно заготовляти молоко i м`яснi тушi з домашнiх господарств населення за власнi кошти та власним транспортом, що нинi вигiдно, оскiльки знищуються втрати сировини, прискорюiться ii доставка i переробка.
Комбiкормова промисловiсть виготовляi корми iз зернових культур (пшениця, кукурудза), зернових вiдходiв та продуктiв переробки морських ресурсiв (особливо рибного борошна) на пiдприiмствах Джанкоя та Керчi.
Динамiка виробництва найважливiших видiв промисловоi продукцii (Додаток 5).
2.3 Розвиток та розмiщення сiльського господарства
Великий прорив з
Вместе с этим смотрят:
"Нивхи"
32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)
About Canada
Economy in South Korea
РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii