РЖсторiя мiста Бершадь

Контрольна робота

Виконала

Студентка УДПУ

iм. Павла Тичини

Грицик Альона

Бершадь тАУ район, повiт. Населення - 24400

Надра мiстять каолiн, високоякiсну глину, кварц, пiсок.

Загальна чисельнiсть жителiв мiста - 13,3 тис. чол.

Бершадськiй районнiй державнiй адмiнiстрацii пiдпорядковуються Баланiвська, Бирлiвська, Вiйтiвська, Красносiльська, Осiiвська, ПтАЩяткiвська, Сумiвська, Тернiвська та Яланецька сiльськi ради.

Датою заснування вважаiться 1459 рiк, коли Бершадь вперше згадана у письмови джерелах.

Мiсто Бершадь було розташоване на пiвденному кордонi Литовського князiвства, обнесене шестиметровим валом з фортецею в центрi. Мiсцевi козаки брали участь у визволеннi Брацлавщини та Подiлля вiд польсько - шляхетських загарбникiв. В 1648 роцi Бершадь стала сотенним мiстом Уманського полку. Пiсля Андрусiвського перемир'я бершадськi землi вiдiйшли до Польщi, а в 1672р. - вони пiд владою туркiв, якi зруйнували мiсто i навколишнi села. 1734 року надвiрнi козаки цього мiста пiдтримали селянсько - гайдамацьке антифеодальне повстання. Бiднота Бершадi та навколишнiх сiл приiдналася до загонiв М. Залiзняка i РЖ. Гонти, коли тi у 1768 роцi здобули Умань.

В 1797 р. за новим подiлом Бершадь стаi повiтовим мiстом Подiльськоi губернii, а з 1804 року - мiстечком Ольгопiльського повiту.

Мiсцевий багатiй РЖван Слупич подарував частину своiх земель нiмцю на прiзвище Бернш, який i розпочав забудову мiста. Проiснувало воно недовго тАУ у 1482 роцi орди кримського хана Менглi тАУ Гiрея знищили Берншу ( так звели мiсто на честь будiвничого ). Дiзнавшись про це, Слупич наказав збудувати нове поселення на правому березi рiчки Берладинки, у мiсцi зтАЩiднання з Дохною. Поскiльки мiсцевим жителям незручно було вимовляти це чужоземне прiзвище, то його спростили i назва Бернша згодом трансформувалася у слово Берша, а згодом у Бершадь.

Одна з найбiльш поетичних тАУ легенда про вiдважну княжну Бершаду. Вона замiнила свого батька тАУ воiводу, який загинув при оборонi мiста вiд нападу кримських татар. Коли мiсто тАУ замок було обложене татарами, старша сестра Бершада послала молодшу Дохну за допомогою до загону козакiв, якi розташувалися за рiчкою. Дохна, перевдягнувшись у татарський одяг, проникла через ворожу охорону, перепливла рiчку, дiсталася до загону. РЖ привела козакiв до замку. Старша сестра Бершада за допомогою хитрощiв поборола ворогiв. З того часу, мiсто стали називати на честь звитяжноi дiвчини Бершада, а згодом Бершадь.

Слово Вл Бершадь В» походить вiд старословтАЩянського Вл брег В», що означаi i Вл берег В», i Вл оберiг В», iншi ж стверджують, що корiнь назви слiд шукати у татарському словi Вл береш В» ( бiй, битва ).

Ще повтАЩязують походження назви вiд риби Вл берш В», що водилася колись у мiсцевих рiчках.

Деякi краiзнавцi схильнi вважати, що назва походить вiд слова Вл борщ В». Адже Анатолiй Свидницький у своiму романi Вл Люборацькi В» в числi iнших населених пунктiв називаi i Бершадь, але у книзi вона називаiться Боршадь.

Назва Бершадi вiдноситься до тих, якi вказували на спецiалiзацiю мешканцiв: Вл у Бершадi жили стрiлцi ведмедiв ( BEAR тАУ ведмiдь, SHOOT тАУ стрiлець )В».

В нiмецькiй мовi iснують два слова, з поiднання яких, ймовiрно, й утворилася назва мiста. Слово Вл бер В» означаi Вл ведмiдь В», Вл шаде В» - ВлшкодаВ», Вл жаль В». Разом - Бершаде. Тобто, значення цього слова тАУ Вл жаль ведмедя В». Колись у нашiй мiсцевостi водилися ведмедi, i на мiсцi, де утворилося мiсто, хтось убив одного iз них. Засновниковi мiста, можна припустити, що вiн був нiмцем, стало шкода бiдолашну тварину, вiн постiйно повторював: Вл Бер, шаде В», Вл Бер, шаде В», мiсцеве ж населення дещо змiнило це слово.

Першопоселенцями мiста були украiнськi козаки. Бершадь була важливим форпостом у боротьбi проти туркiв та татар. На початку XVII столiття тут проживало 1650 чоловiк. Це був досить звичний на той час населений пункт. Виникнення козацтва посилило значення Бершадi. В 1625 роцi, коли власником мiста був Юрiй Збаражський, вiн, щоб догодити туркам розрушив укрiплення, жителiв переселив з правого берега рiчки Дохна на лiвий, i заснував мiстечко пiд назвою Бершадь. Це мiстечко в XVII столiттi пiддавалось нападам козацького отамана Босаго, i ним же було спалене. Як наслiдок, воно знову вiдновилося, а в 1795 роцi було назначене повiтовим мiстечком, але у 1804 роцi знову перейменовано в мiсто.

Нинi в Бершадi проживаi 13,3 тисячi чоловiк, що складаi 19 % населення району ( за даними перепису 2001 року ). Бершадь тАУ мiсто жителiв рiзних нацiональностей. Так вже сталося, що тут оселилися рiзнi групи населення : украiнцi, росiяни, iвреi, поляки. Починаючи з 1797 року в мiстi проживало багато iвреiв : 1797 рiк тАУ 650, 1810 тАУ 1025. Бiль як 90 % населення складали iвреi. Це тАУ мiдники i бляхарi, лимарi i шевцi, кравцi, шапкарi, бондарi, годинникарi, кондитери, склярi i ковалi, вiзники i музиканти. Славились майстри тАУ перукарi. Але з часом вони почали покидати мiсто, адже iх не влаштовувало ставлення до них мiсцевих жителiв.

Нинi значнi площi зайнятi цукровими буряками, пшеницею, горохом, виноградниками. Розвиваiться тваринництво мтАЩясо тАУ молочного напрямку, бджiльництво, овочiвництво.

Мiсто Бершадь тАУ бершадчани, бершадчанин, бершадчанка.

Найпоширенiшi прiзвища тАУ Бабiй, Бурлака, Бурлаченко, Вишенський, Грицик, Коломiiць, Лозинський, Мельник, Нiмчук, Ткачук, Ярчук.

На початку XIX столiття тут працювали суконна i полотняна мануфактури. У 1827 роцi зтАЩявилася одна з перших на Подiллi цукроварень ( згодом у 1873 роцi буде споруджено цукрозавод ). У 1851 роцi збудували винокурню тАУ попередницю нинiшнього спиртового заводу, який у 2001 роцi урочисто вiдзначив рiчницю 150-рiччя з часу заснування пiдприiмства. У мiстi було три млини, тютюнова i макаронна фабрики та друкарня. Пiсля пожежi у 1872 роцi був модернiзований цукровий завод. На мiсцi, де зараз знаходиться спиртовий завод, ранiше був млин. Але пiд час нападiв туркiв та татар, козаки спалили його, щоб вiн не дiстався iм, а на руiнах було збудовано сучасну будiвлю.

У роки мирного будiвництва вiдбудовано та розширено портовий та шкiряний заводи. Ще на початку 1921 року ремiсники почали обтАЩiднуватися в артiлi, яких пiд кiнець року налiчувалось 26 : металiстiв, ковалiв, столярiв, шевцiв, кравцiв тощо. Артiль мала свiй клуб i бiблiотеку; був лiтнiй театр, палац пiонерiв. Першi артiлi мали назву Вл Серп В» та Вл Колос В». З невеликоi майстернi, де кiлька робiтникiв виготовляли ранiше на замовлення селян брички та вози, стала меблевою фабрикою.

Кутки : Стара баня, Колосiiвка, Сахзавод, Поле чудес, Пилипонiвка, Сосновка.

Вулицi : Лiсова, Народна, Ленiна, Набережна, Шевченка, 50- рiччя ВЛКСМ, Будкевича.

Площi : Ленiна.

Базари : центральний ринок, мтАЩясний павiльйон.

Кладовища : нове кладовище ( тут знаходиться цегляна гробниця сiмейства РЖльницьких, а також мармурова плита на могилi лютеранського пастора Оллофа ), iврейське кладовище, католицьке кладовище.

Мiсця розваги : центральний мiський парк, центральний мiський стадiон.

Вл Висока синагога В» розмiщувалася на територii нинiшнього ринку. Це була надзвичайно гарна споруда. РЖнтертАЩiр примiщення як зовнi, так i всерединi нагадував театральний зал, бо тут були навiть лоджii i балкони. Гарно оздобленi стiни свiдчили про високий смак тих, хто замовляв i хто споруджував це примiщення. Територiя була огороджена залiзним парканом. Цю синагогу вiдвiдували в основному заможнi люди. Пiсля революцii i до початку Великоi Вiтчизняноi вiйни тут розмiщувався районний будинок культури. Згодом цей дiм з невiдомих причин було знесено. На фотознiмку, датованому 1921 роком, який дивом зберiгся, видно фасад цiii споруди i поруч високi будiвлi, якi теж не дожили до нашого часу.

Була в Бершадi i Вл бабусина синагога В». Рокiв сто тому у нашому мiстечку жила одинока, але судячи з ii вчинку, заможня жiнка, яка видiлила кошти на спорудження храму. З того часу цю будiвлю стали називати Вл бабусиною синагогою В».

Нинi дiюча синагога належить до найдавнiших будiвель мiста. РЗй кiлькасот рокiв. Торiк тут побувала наукова експедицiя на чолi з ректором Санкт-Петербурзького iврейського унiверситету РЖллею Двойкiним i тодiшнiм керiвником украiнського представництва Американського iврейського мiжнародного благодiйного комiтету Меiром Зiзовим. Архiтектор Юрiй Лiвшиць зробив замальовки i опис будiвлi. Експедицiя дiйшла висновку, що це унiкальна споруда тАУ iдина в свiтi дiюча глинобитна синагога. РЗРЗ опис передано в РДрусалимський музей iврейського мистецтва.

РД також в Бершадi чоловiчий монастир, якому в 2012 роцi виповниться 400 рокiв. Його заснували троi монахiв, якi навчали простих людей грамотi та вiрi в Бога. Спочатку його могли вiдвiдувати всi жителi мiста, але з 1620 року вхiд був дозволений лише чоловiкам, через що i отримав назву Вл чоловiчого монастиря В».

На руiнах монастиря зроблено капличку, де люди вчепили iкону та вишитий рушник. Часто там можна зустрiти мандрiвникiв, якi бажають поцiкавитись iсторiiю монастиря.

Колись у Бершадi жив заможний iврей, який мав дуже примхливу доньку. Одного разу вона захотiла самостiйного життя i сказала батьковi, щоб той побудував iй будинок. Так вiн i зробив. Але невдовзi iврейська сiмтАЩя змушена була покинути мiсто. У 1963 роцi ця споруда була призначена педагогiчним училищем, де готували учителiв початкових класiв. Воно проiснувало 10 рокiв i було зачинено, а примiщення передано середнiй школi. Пiсля 1988 року тАУ це станцiя юних технiкiв.

В 1627 роцi було споруджено новий панський замок. Головним архiтектором його був французький iнженер Боплан. Це була будiвля Януша Збаражського, яка розташовувалася на територii нинiшнього мiського парку.

Саме в цьому мiсцi й знаходився яр з лебедями.

А тут знаходилась будiвля.

Спереду будiвлi був викопаний рiв, заповнений водою. В ньому плавали бiлi лебедi. Збоку були сходи, якi вели прямо в рiчку. До нашого часу залишилася будiвля, де ранiше проживав служник пана. Ранiше це був дитячий садок, а зараз тАУ автомобiльна школа.

Протiкаi через район цiкава рiчка Дохна. Починаiться вона поблизу села Павлiвки Крижопiльського району, а далi тАУ через Тростянецький, Чечельницький та наш район прямуi до Пiвденного Бугу; довжина рiчки тАУ 74 кiлометри. Дохна приваблюi рибалок, якi ловлять тут переважно карасiв, плiток, окунiв, коропiв. Характер грунту за течii рiчки тАУ пiщаний , а в iнших мiсцях тАУ сумiш чорнозему з глиною.

Назва рiчки походить вiд iменi вiдважноi Дахни тАУ молодшоi сестри Бершади. Як вже говорилося, Дахна, перевдягнувшись у татарський одяг, перепливла рiчку i привела козакiв до замку. А на честь неi було названо рiчку.

Рiчки, на берегах яких жили й живуть словтАЩяни, починаються з однiii лiтери тАУ Днiпро, Днiстер, Дунай, Дон, Дохна i т. д. Крiм початковоi у них i ще одна спiльна лiтера тАУ Вл н В». Це не випадковий збiг, адже поiднання цих двох лiтер уже створюi якесь смислове значення, у даному разi Вл дн В» може означати ( i, напевно, означало) Вл дно В».

Назва рiчки складаiться з двох коренiв, i це слово колись мало значення Вл дух дна В» i зтАЩявилося ще в дохристиянськi часи, коли нашi предки обожнювали сили природи, у тому числi рiки, поклонялися всесильному духовi дна ( води ). Внаслiдок спрощення лiтера Вл д В» випала, i люди, якi жили на берегах цiii рiчки, вимовляли спочатку це слово як Вл Духна В», а потiм воно трансформувалося в Дохну.

Назва рiчки походить вiд iменi давньоруськоi богинi Дани ( старогрецька аналогiя Дiана ). Ця богиня тАУ втiлення води й мiсяця тАУ була головно на територii Украiни до перемоги в наших предкiв культу золотого плуга й богинi Землi.

Рiчка Берладинка i лiвою притокою Дохни. Вона бере початок на пiвнiч вiд села Жабокрич Крижопiльського району i протiкаi через Тростянецький та Бершадський райони, впадаi в Дохну бiля мiста Бершадь. Берладинку в рiзний час i в рiзних мiсцевостях називали : Бершада, Бернадинка, Бершадка, Бернардина, Мережанка, БританкатАжА слово ВлберладинкаВ» означаi назву квiтки. Це братки тАУ триколiрнi фiалки. Напевно, у великiй кiлькостi вони росли на берегах рiчки.

На територii мiста i озеро, яке маi назву Глибоке. Назва походить вiд того, що колись один чоловiк надто вихвалявся, що вiн змiряв всi рiки, озера, болота, i всi були йому по кiсточки. Але якось вирiшив вiн змiряти i це озеро, але, зайшовши в нього, почав тонути. Його врятували, але пiсля того вiн вже не вихвалявся. От люди й почали називати те озеро Глибоке.

Протягом останнiх десяти рокiв бершадчани працюють на спиртовому заводi, заводi продтоварiв Вл Цеолiт В», електротехнiчному заводi та, в бiльшостi, займаються торгiвлею.

Респонденти : Ободзiнський РЖгор РЖполитович, 1938 р.н.;

Ободзiнська РДвдокiя Василiвна, 1950 р.н.;

Шевчук Федiр Михайлович, кореспондент газети Вл Бершадський край В»

Старi видання газети Вл Бершадський край В».

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

About Canada

Economy in South Korea

РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii